Політична карта Дніпропетровської області

ОПОРА пропонує ознайомитися з політичним портретом Дніпропетровської області. У матеріалі можна знайти адміністративно-територіальний опис регіону, короткий аналіз соціально-демографічної, економічної та політичної ситуації. Спостерігачі за перебігом парламентської виборчої кампанії 2012 року узагальнили інформацію про суспільно-політичне життя, зібрали актуальну електоральну статистику області, оцінили медіа-ринок. Матеріал може зацікавити журналістів, громадських активістів та осіб, які слідкують за подіями, пов'язаними з підготовкою до парламентських виборів.

Політична карта Дніпропетровської області

1. Адміністративно-територіальна характеристика

Площа, розташування на карті країни, кордони

Дніпропетровська область розташована в південно-центральній частині України. Межує на півночі з Полтавською і Харківською, на сході з Донецькою, на півдні із Запорізькою і Херсонською, на заході з Миколаївською і Кіровоградською областями.

Площа області становить 31,9 тис. км² (5,3% площі території України).

Адміністративно-територіальні одиниці:

У Дніпропетровській області нараховується 1 501 населений пункт: 13 міст обласного значення, 7 міст районного значення, 46 селищ міського типу, 1 435 сільських населених пунктів. До складу області входять 22 райони та 18 районів у містах. Адміністративний центр – місто Дніпропетровськ. Дніпропетровська область, райони

Райони Дніпропетровської області: Апостолівський, Васильківський, Верхньодніпровський, Дніпропетровський, Криворізький, Криничанський, Магдалинівський, Межівський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавлівський, Покровський, П’ятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томаківський, Царичанський, Широківський, Юр’ївський.

Міста обласного значення: Вільногірськ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Нікополь, Новомосковськ,Орджонікідзе, Павлоград, Першотравенськ, Синельникове, Тернівка.

Рельєф, транспортна мережа:

Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100-200 м). Головна водна артерія – Дніпро, перетинає область з північного заходу на південний схід. У межах області знаходяться частини Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ.

Формування транспортної мережі області у значній мірі визначається її економіко-географічним положенням. Область знаходиться у центральній частині України, тому вона є транзитною. Високий рівень економічного потенціалу області, густа заселеність території, зумовили розвиток різних видів транспорту – авіаційного, залізничного, автомобільного, трубопровідного, річкового, електротранспорту, метрополітену.

В області діють 2 – міжнародні аеропорти, які зв'язують регіон із країнами далекого та близького зарубіжжя. Її територію перетинають 2 міжнародні (Київ–Луганськ, Харків–Севастополь) та 3 національні автомагістралі (Бориспіль–Запоріжжя, Дніпропетровськ– Миколаїв, Кіровоград–Запоріжжя). Центральний автовокзал в обласному центрі (Дніпропетровськ) – другий в Європі (після Гамбургського) за розмірами та можливостями пасажироперевезень.

Мережа автомобільних доріг складає понад 9 тис. км, у т.ч.:

міжнародних доріг – 417,1 км
національних доріг – 441,8 км
мостів – 653 шт.

Розвинута мережа залізничних магістралей, які з'єднують промислові райони країни, перевищує 3 тисячі кілометрів. Залізничні магістралі з'єднують головні сировинні бази країни – кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя і Нікопольський марганцевий басейн.

Діють Дніпропетровський і Дніпродзержинський річкові порти.

2. Соціально-демографічна ситуація

Населення Дніпропетровської області на 1 січня 2012 року становило 3 320,3 тис. осіб (7,3% населення України).

Високий рівень урбанізації (83% жителів проживають в 66 міських поселеннях) визначає найвищу в Україні щільність населення – 105,2 чоловік на один квадратний кілометр (середня по Україні – 77).

Проживає в обласному центрі 1 001 450 чол.

54% населення області складають жінки, а 46% – чоловіки.

Загальний коефіцієнт природного приросту (на 1 000 осіб наявного населення) – 5,4%.

Віковий склад населення Дніпропетровської області (на 1 січня 2011 року) такий:

у віці, молодшому за працездатний – 15%
у працездатному віці – 60%
у віці, старшому за працездатний – 25%

У національному складі населення області переважають українці, чисельність яких складає 79,3% від загальної кількості населення. Досить вагому частку від загальної кількості населення області становлять росіяни – 17,6%. Представників інших національностей значно менше: 0,8% – білоруси, 0,4% – євреї, 0,3% – вірмени, 0,2% – азербайджанці, 0,1% – молдовани, 0,1% – цигани, 0,1% – татари, 0,1% – німці, 0,1% – грузини. Місць компактного проживання національних меншин в області немає.

Українську мову вважають за рідну 67% населення області, російську мову визначають як рідну 32% населення.

3. Економічна ситуація

Дніпропетровська область – це область важкої індустрії України. Основною галуззю її промислового виробництва є чорна металургія. На її базі розвинулося машинобудування, паливно-енергетична, легка і харчова промисловості.

Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):

видобуток вугілля – 3%;
видобуток металевих руд – 16%;
металургійне виробництво – 13%;
машинобудування – 2%;
сільське господарство – 5%;
будівництво – 2%;
транспорт і фінанси – 26%;
зв’язок – 1%;
торгівля – 25%;
послуги – 7%.

Структура ринку зайнятості

У Дніпропетровській області відбувається зростання середньооблікової кількості штатних працівників, яка у лютому 2012 року становила 949,1 тис. осіб проти 921,3 тис. осіб у лютому 2011 року, зокрема: у промисловості 38,1%, у сільському господарстві 3,8%, у будівництві 2,9%, у торгівлі 10%.

На обліку в службі зайнятості Дніпропетровської області протягом січня–лютого 2012 року перебувало 45,9 тис. незайнятих громадян, , що становить 2,3% до населення працездатного віку.

Номінальна середньомісячна заробітна плата в області за 2011 рік склала 2 791 грн. Середньомісячна заробітна плата в області за січень-квітень 2012 року склала 2 613 грн.

Впливові бізнес-групи області

Дніпропетровщина є базовою для однієї з найбільших в Україні фінансово-промислових груп, групи «Приват», з якою прямо чи опосередковано афільовані сотні підприємств по всій Україні.

Центр формування групи «Приват» – місто Дніпропетровськ. У створенні групи брали участь бізнесмени Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Олексій Мартинов. При створенні «Приватбанку» в якості топ-менеджера працював Сергій Тігіпко. Розвиток групи почався з нафтотрейдерства. У 1992 році чотири компанії: ТОВ «Віст», ТОВ «Сентоза», ТОВ «Сом» і ЗАТ «Приват-інтертрейдинг» створили ЗАТ КБ «ПриватБанк».

На етапі становлення «Приват» заручився політичною підтримкою голови Дніпропетровської облдержадміністрації Павла Лазаренка та Президента України Леоніда Кучми. Потім публічним лобістом групи в урядах того ж таки П. Лазаренка, В. Пустовойтенка і В. Ющенка став Сергій Тігіпко. На відміну від багатьох фінансово-промислових груп «Приват» не має власної політичної сили. Як і в підприємництві, він віддає перевагу ситуативним союзам, вважаючи це ефективнішим і дешевшим інструментом захисту своїх інтересів.

До сфери інтересів групи входять фінанси, металургія, коксохімія, нафтобізнес. Геннадій Боголюбов займається банківською стороною бізнесу, Ігор Коломойський – металургійними підприємствами.

У фінансовій сфері група володіє банками «ПриватБанк», «Москомприватбанк» (Росія). «Приват-інтертрейдинг» контролює Орджонікідзевський, Марганецький, Південний (разом із російською «Смарт-груп») гірничо-збагачувальні комбінати. У металургії контролює Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну, Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Петровського, Стахановський феросплавний завод, Запорізький феросплавний завод і російський Алапаєвський металургійний завод. У машинобудуванні контролює Одеський машинобудівний завод «Червона гвардія» та ВАТ «Одесасільмаш».

Група «Інтерпайп» (Interpipe Group), або просто «Інтерпайп» (Науково-виробничо-інвестиційна група «Інтерпайп») – впливова українська бізнес-група створена бізнесменом Віктором Пінчуком. Група зосереджена на сталеливарній промисловості (зокрема, прокат), хоча і опосередковано контролює активи в різних сферах промисловості, послуг та інформації. «Інтерпайп» є глобально важливим гравцем на ринку металевих труб (звідси й назва).

До групи «Інтерпайп» входять акціонерний банк «Кредит-Дніпро», «Укрсоцбанк», телеканали Новий канал, СТБ, ICTV, газета «Факти», Новомосковський трубний завод, Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Нікопольський завод нержавіючих труб, Нікопольський завод безшовних труб NIСO TUBE, Нікопольський завод феросплавів, Дніпровський металургійний завод ім. Комінтерну, Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів, ряд цукрових заводів. У 2012 р. першу продукцію випустив завод «Дніпросталь», який став першим металургійним підприємством побудованим в Україні за часи незалежності.

У політиці В. Пінчук спочатку приєднався до тодішньої (у 90-ті роки) «партії влади» – Народно-Демократичної Партії, а згодом підтримав політичний проект – Трудова партія. Підтримка самостійних проектів – «Команди озимого покоління» (2002) і «Віче» (2006) на чолі з В. Хорошковським та І. Богословською не дала бажаних результатів: жоден із блоків не подолав на парламентських виборах бар’єр.

Окремо слід зазначити, що в Кривому Розі розташовані підприємства гірничорудного дивізіону ТОВ «Метінвест Холдінг»: Північний, Інгулецький, Центральний гірничо-збагачувальні комбінати. Компанія ТОВ «Метінвест Холдінг» керує міжнародною вертикально-інтегрованою гірничо-металургійною групою компаній «Метінвест». Основними акціонерами групи Метінвест є група СКМ (71,25% акцій), яка належить українському бізнесмену і народному депутату Рінату Ахметову і група «Смарт» (23,75% акцій). 17 квітня 2012 року Фонд держмайна продав 50% акцій ПАТ «Дніпробленерго» (обіг у 2011 році – 16,2 млрд грн.) компанії Рината Ахметова DTEK Holdings.

Стосунок до ТОВ «Метінвест Холдінг» має діючий голова Дніпропетровської облдержадміністрації і голова Дніпропетровської обласної організації Партії регіонів в одній особі Олександр Вілкул. Так, у 2004-2006 рр. він працював генеральним директором ВАТ «Північний гірничозбагачувальний комбінат» і ВАТ «Центральний ГОК»; з 2006 року – почесний директор гірничорудного дивізіону ТОВ «Метінвест Холдінг». У 2006 та 2007 рр. обирався народним депутатом України за списком Партії регіонів. У березні 2010 року наказом Президента України призначений головою Дніпропетровської облдержадміністрації.

Отже, на території Дніпропетровської області найвпливовішою у фінансовому і найбільш монополістичною у політичному сенсі є група «Метінвест». Друга за впливовістю є місцева група «Приват», за нею – «Інтерпайп».

Інші бізнес-групи та компанії є менш впливові у порівнянні із зазначеними вище. До таких можна віднести:

Торгово-промислова група «Рейнфорд», яка контролюється Олександром Мартиновим. У 2007 році непублічний бізнесмен Олександр Мартинов балотувався в депутати Київради від Блоку Олександра Омельченка;
Науково-виробнича група «Дніпротехсервіс» – група машинобудівних підприємств України. «Дніпротехсервіс» належить відомому дніпропетровському бізнесменові Олексію Зинов'єву.

Містоутворюючі підприємства

Місто Орджонікідзе – ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», кількість працівників: 6935 чол.; контролює група Приват;
Місто Кривий Ріг – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», компанія АрселорМіттал Дуізбург ГмбХ. Mittal Steel Germany GmbH (Дуйсбург, ФРН) - частина найбільшої світової сталеливарної компанії Mittal Steel Co. Засновники Mittal Steel Co. – родина громадянина Індії Лакшмі Міттала. На підприємстві вже декілька років тривають «акції» добровільного звільнення працівників (за винагороду), в результаті чого кількість працівників за останні 6 років значно скоротилася: з 55 тис. чол. до 32 тис. чол. (станом на лютий 2012р.);
Місто Жовті Води – ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (Східний ГЗК), кількість працівників: 7 860 чол.; державне підприємство;
Місто Дніпродзержинськ – ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського», кількість працівників: 15 тис. 235 чол. Входить до складу корпорації «Індустріальний союз Донбасу». ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е. Дзержинського» завершив 2011 рік з чистим збитком у розмірі 1 млрд 790,049 млн грн.
Місто Марганець – Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат (ВАТ «МАРГАНЕЦЬКИЙ ГЗК»), кількість працівників: 5 594 чол.; контролює група «Приват».

4. Політична ситуація

№	Назва партії	К-сть партійних осередків		К-сть членів партії	Представництво в місцевих радах (обласна, районні, міські міст обл. підпорядкування) (загальна к-сть рад – 36)			Відсоток набраних голосів в багатомандатному окрузі
№	Назва партії				К-сть рад, куди були обрані депутати	К-сть депутатів місцевих рад станом на 11.2010	К-сть депутатів місцевих рад станом на 04.2012	На виборах до Дніпропетровської обласної ради (%)	На виборах до Дніпропетровської міської ради (%)
1.	Партія регіонів	36	104 325		36	1 033	1 033	65,7		65
2.	ВО «Батьківщина»	36	40 000		35	136	136	6,4		6,7
3.	«Фронт змін»	36	-		21	64	64	5		6,7
4.	КПУ	36	6 000		30	118	118	7,9		5
5.	«Сильна Україна»	36	2 000		33	108	108	8,6		10,8
6.	«Україна Майбутнього»	24	1 000		8	33	33	2,9		3,3
7.	Всеукраїнське об’єднання «Громада»	36	22 561		11	30	30	1,4		-
8.	Народна партія	24	1 000		21	56	56	2,1		2,5
9.	Соціалістична партія України	34	2 000		3	4	4	-		-
10.	ВО «Свобода»	-	-		1	1	1	-		-
11.	«Наша Україна»	36	12 000		4	8	8	-
12.	УДАР	34	500		-	-	-	-		-
13.	Партія Зелених України	36	1 000		2	7	7	-		-
14.	«Єдиний центр»	12	250		3	3	3	-
15.	Українська Народна Партія	9	600		1	2	2	-		-

Результати місцевих виборів 2010 року показали, що більшість виборців Дніпропетровської області симпатизують Партії регіонів. Ця партія отримала перемогу за пропорційною складовою в усіх районах та містах області. Партія має дієві осередки по всій області. Багато членів інших партій вступило до лав Партії регіонів. Слід зазначити, що партія весь час вела активну діяльність та на 100% використовувала свої адміністративні можливості.

ВО «Батьківщина» втратила багато свого електорату та отримала не так багато місць у радах, що також обумовлюється відтоком багатьох ключових осіб до Партії регіонів.

Приблизно однакові можливості в КПУ та партії «Фронт Змін». Непогані позиції в області були й у партії «Сильна Україна», але вона ліквідувалась, об’єднавшись із Партією регіонів.

Народна партія та партія «Україна Майбутнього» отримали зовсім небагато місць. Але якщо перша отримала свій електоральний результат за рахунок лідера партії на всеукраїнському масштабі, то «Україна Майбутнього» – завдяки активній роботі у передвиборчий період.

АТО / Посада	Голова держадміністрації	Голова ради
Дніпропетровська область	Вілкул Юрій Григорович (Партія регіонів)	Удод Євген Григорович (Партія регіонів)
Апостолівський район	Вакансія	Савченко Андрій Володимирович (Партія регіонів)
Васильківський район	Мозгова Тетяна Григорівна («Жінки за майбутнє»)	Савінська Ілона Валеріївна (Партія регіонів)
Верхньодніпровський район	Цебенко Микола Миколайович (Партія регіонів)	Гарам Володимир Якович (Партія регіонів)
Дніпропетровський район	Кобиляцький Вадим Якович (Партія регіонів)	Приймаченко Валентина Василівна (Партія регіонів)
Криворізький район	Позивайло Олександр Олександрович (Партія регіонів)	Мельник Володимир Сергійович (Партія регіонів)
Криничанський район	Коваль Юрій Анатолійович (Партія регіонів)	Тарабрін Володимир Федорович (Партія регіонів)
Магдалинівський район	Душко Іван Федорович (Партія регіонів)	Мигур Григорій Федорович (Партія регіонів)
Межівський район	Юрченко Сергій Григорович (Партія регіонів)	Халимендик Павло Олексійович (Партія регіонів)
Нікопольський район	Воронов Сергій Петрович (Партія регіонів)	Матюк Микола Степанович (Партія регіонів)
Новомосковський район	Миронов Олег Анатолійович (Партія регіонів)	Сухий Микола Григорович (Партія регіонів)
Павлоградський район	Дуднік Віктор Миколайович (Партія регіонів)	Булгаков Вадим Григорович (Партія регіонів)
Петриківський район	Муха Володимир Васильович (Партія регіонів)	Коваленко Наталія Іванівна (Партія регіонів)
Петропавлівський район	Лисунець Ігор Петрович (Партія регіонів)	Павленко Сергій Григорович (Партія регіонів)
Покровський район	Чернявський Сергій Іванович (Партія регіонів)	Ковнір Ольга Анатоліївна (Партія регіонів)
П'ятихатський район	Чепурко Володимир Володимирович (Партія регіонів)	Супрунов Анатолій Іванович (Партія регіонів)
Синельниківський район	Мартиненко Юрій Іванович (Партія регіонів)	Задорожня Наталія Володимирівна (Партія регіонів)
Солонянський район	Парубець Олександр Іванович (Партія регіонів)	Мяснікова Людмила Миколаївна (Партія регіонів)
Софіївський район	Рижков Сергій Сергійович (Партія регіонів)	Куліковський Віктор Олексійович (Партія регіонів)
Томаківський район	Бардадим Василь Григорович (Партія регіонів)	Скрипченко Наталя Миколаївна (Партія регіонів)
Царичанський район	Ковальов Дмитро Анатолійович (Партія регіонів)	Стежка Володимир Сергійович (Партія регіонів)
Широківський район	Кокул Олександр Анатолійович (Партія регіонів)	Євтушенко Олександр Миколайович (Партія регіонів)
Юр'ївський район	Поляков Володимир Вікторович (Партія регіонів)	Шаповал Анатолій Миколайович (Партія регіонів)
АТО / Посада	Міський голова	Секретар ради
Місто Вільногірськ	Федоренко Віталій Павлович (Партія регіонів)	Дроздіна Людмила Григорівна (Партія регіонів)
Місто Дніпродзержинськ	Сафронов Станіслав Олександрович (Партія регіонів)	Гурська Марина Гаріївна (Партія регіонів)
Місто Дніпропетровськ	Куліченко Іван Іванович (Партія регіонів)	Безуглий Дмитро Георгійович (Партія регіонів)
Місто Жовті Води	Кузьменко Анатолій Володимирович (Партія регіонів)	Малоок Олена Іванівна (Партія регіонів)
Місто Кривий Ріг	Вілкул Юрій Григорович (Партія регіонів)	Маляренко Сергій Васильович (Партія регіонів)
Місто Марганець	Бідняк Олег Григорович (Партія регіонів)	Малишев Віктор Федорович (Партія регіонів)
Місто Нікополь	Токар Руслан Іванович (Партія регіонів)	Горяна Валентина Вікторівна (Партія регіонів)
Місто Новомосковськ	Мороз Сергій Анатолійович (Партія регіонів, висувався від ВО «Батьківщина»)	Мазур Борис Васильович (Партія регіонів)
Місто Орджонікідзе	Цупров Іван Іванович (Партія регіонів)	Тарасенко Геннадій Анатолійович (Партія регіонів)
Місто Павлоград	Метелиця Іван Сергійович (Партія регіонів)	Аматов Євгеній Вадимович (Партія регіонів)
Місто Першотравенськ	Копитов Олександр Анатолійович (Партія регіонів)	Вінницька Оксана Рудольфівна (Партія регіонів)
Місто Синельникове	Зражевський Дмитро Iванович (Партія регіонів)	Вєрченко Олександр Олександрович (Партія регіонів)
Місто Тернівка	Тарелкін Віталій Вікторович (Партія регіонів)	Шкут Жанна Анатоліївна (Партія регіонів)

Аналіз партійності керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування демонструє чітку політичну заангажованість абсолютної більшості посадових осіб. Найбільше керівників органів влади мають відношення до Партії регіонів – 70 осіб. Така партійна монолітність керівників органів влади дає можливість одній партії ієрархічно керувати процесами в області. Щоправда, все управління йде не через партійну організацію, а через облдержадміністрацію. Одного посадовця у місцевих органах влади має партія «Жінки за майбутнє», а ще один – позапартійний, який був обраний як висуванець від ВО «Батьківщина».

№	ПІБ депутата	Партійність/Фракція	Зв'язок з областю	Депутатський стаж
1.	Арутюнов Гарегін Рафаелович	член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» / фракція «Блок Юлії Тимошенко» – «Батьківщина»	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області.	З 2002 року – двічі депутат Дніпропетровської міської ради. 2007 рр. обирався депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
2.	Бобильов Олександр Фадійович	Безпартійний / депутатська група «Реформи заради майбутнього»	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець м. Дніпропетровськ.	З 2008 депутат ВРУ, замінив по виборчому списку від блоку «Наша Україна – Народна самооборона» Вакарчука С., який залишив посаду депутата ВРУ
3.	Болюра Антоніна Володимирівна	член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» / фракція «Блок Юлії Тимошенко» – «Батьківщина»	До обрання у ВРУ жила та працювала у Дніпропетровській області.	2007 рр. обиралася депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
4.	Ветвицький Дмитро Олександрович	член партії «ПРАВДА» / Не входить до складу будь-якої фракції	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець м. Дніпропетровськ.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
5.	Глазунов Сергій Миколайович	член Партії регіонів / фракція Партії регіонів	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець області.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ від Партії регіонів
6.	Деркач Микола Іванович	член Народної Партії / фракція Народної Партії	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ від Блоку Литвина
7.	Корж Павло Петрович	член Партії регіонів / фракція Партії регіонів	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області.	В 2006 та 2007 рр. обирався депутатом ВРУ від Партії регіонів
8.	Коротюк Вадим Іванович	член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» / фракція «Блок Юлії Тимошенко» – «Батьківщина»	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
9.	Олійник Святослав Васильович	член партії «Україна Майбутнього» / Не входить до складу будь-якої фракції	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець м. Дніпропетровськ.	В 2006 та 2007 рр. обирався депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
10.	Самойленко Юрій Павлович	член Партії регіонів / фракція Партії регіонів	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області	В 2006 та 2007 рр. обирався депутатом ВРУ від Партії регіонів
11.	Соколов Михайло Володимирович	член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» / фракція «Блок Юлії Тимошенко» – «Батьківщина»	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець м. Дніпропетровськ.	З 2002 року – двічі депутат Дніпропетровської міської ради. 2007 рр. обирався депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
12.	Солошенко Микола Павлович	член Партії регіонів / фракція Партії регіонів	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області	2002-2006 депутат ВРУ IV скликання. 2007 рр. обирався депутатом ВРУ від Партії регіонів
13.	Трайдук Микола Федорович	член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» / Депутатська група «Реформи заради майбутнього»	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець області.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
14.	Трегубов Юрій Валентинович	член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» / фракція «Блок Юлії Тимошенко» – «Батьківщина»	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ за списком Блоку Юлії Тимошенко
15.	Храпов Сергій Анатолійович	член партії КПУ / фракція КПУ	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ від КПУ
16.	Царьов Олег Анатолійович	член Партії регіонів / фракція Партії регіонів	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець м. Дніпропетровськ.	2002-2006 депутат ВРУ IV скликання. В 2006 та 2007 рр. обирався депутатом ВРУ від Партії регіонів
17.	Шпенов Дмитро Юрійович	член Партії регіонів / фракція Партії регіонів	До обрання у ВРУ жив та працював у Дніпропетровській області. Уродженець області.	2007 рр. обирався депутатом ВРУ від Партії регіонів

5. Аналіз медіа-ринку

У Дніпропетровській області значна доля медіа-ринку припадає на традиційні друковані видання та Інтернет-ЗМІ. Слід зазначити присутність на ринку декількох місцевих телеканалів.

Найбільш поширеними в області є друковані суспільно-інформаційні видання: «Вперед», «Зоря» (щоденне видання тиражем 39 850 екз.), «Мечта» (тираж 46 000 екз.), «Вісті Придніпров'я» (тираж 65 000 екз.) ті інші. Серед рекламно-інформаційних видань найпопулярнішими є газети «ТелеМост» (тираж 59 000 екз.) та «Пресс-биржа» (тираж 54 000 екз.).

ЗМІ міста Дніпропетровськ:

У Дніпропетровську друкується більше 45 різних газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань відомі: «Событие», «Горожанин», «Днепровская правда», «Комсомольская правда – Днепропетровск», «Газета по-днепровски» (тираж 68 300 екз.), «Наше місто», «Лица», «Популярная газета», «Левый берег» (Дніпропетровськ).

Одна з найбільш популярних, а також, одна з найстаріших газет регіону – «Днепр Вечерний», яка випускається з 1933 року, має сучасний дизайн і найширшу читацьку аудиторію. Виходить чотири рази на тиждень, тиражем біля 60 тис. екз.

Серед телеканалів присутні: 11 Канал, 23 канал – СТБ Дніпро, державний регіональний телеканал «34 канал», 51 канал, 27 канал, ІРТ, Приват ТВ.

З радіостанцій в Дніпропетровську виходять в ефір 22 національних FM-станції.

ЗМІ міста Кривий Ріг:

Серед друкованих видань Кривого Рогу можна виділити найбільш значні суспільно-інформаційні видання:

«Удача» – рекламно-інформаційна газета. Виходить тиражем 80 000 екз. на тиждень.
«Червоний гірник» – суспільно-інформаційна газета. Періодичність: двічі на тиждень. Тираж – 29 200 примірників.
Газета «Сільське Криворіжжя» – суспільно-інформаційне видання. Засновниками та видавцями газети є Криворізька районна держадміністрація та Криворізька районна рада Дніпропетровської області. Газета виходить українською мовою двічі на тиждень. Газета «Сільське Криворіжжя» може друкувати матеріали в порядку обговорення, не розділяючи при цьому точки зору автора. Тираж: 12 000 примірників.
«Вестник Кривбасса» («ВЕК. Вестник Кривбасса») — найвпливовіший криворізький громадсько-політичний тижневик.
«Звезда 4» – найбільш популярна в місті газета оголошень.

Телерадіокомпаній в місті є дві: ТРК «Криворіжжя» та муніципальна ТРК «Рудана»

В інших містах також є власні місцеві ЗМІ:

у місті Орджонікідзе видається міський суспільно-інформаційний щотижневик «Козацька вежа», що був заснований Орджонікідзевською міською радою у 1992 році. Тираж: 3 200 екз.;
у місті Дніпродзержинськ видається 10 газет. Найбільші з них – «Событие», «Знамя Дзержинки» (газета металургійного комбінату), «Відомості Дніпродзержинської міської ради», «Вогонь Прометея» (газета технічного університету). Також є місцеві телерадіокомпанії:

Міський комерційний телевізійний канал – Автор ТВ (41-й канал)
Телекомпанія «Міська інформаційна служба»
Радіо «МіКомп» (104,4 FM)

6. Електоральна інформація

Кількість виборців у Дніпропетровській області станом на 31.03.2012р. – 2 714 659 осіб.

З усіх районів області найбільша кількість виборців у Дніпропетровському районі – 67 012, а найменша – 10 807, у Юр’ївському районі.

У містах найбільша кількість виборців у Дніпропетровську – 822 786 осіб, а найменша в м. Вільногірськ – 18 316.

Явка виборців у Дніпропетровській області на чотирьох останніх виборчих кампаніях має тенденцію до зменшення. Так, на парламентських виборах 2006 року участь в голосуванні взяло 64,7% виборців, а на позачергових виборах до ВРУ у 2007 році – 58,49%. Під час виборів Президента України 2010 року було відмічено явку на виборчі дільниці області на рівні 60-63 %. Натомість, у місцевих виборах взяло участь 40,8% виборців області. Тобто, порівняно з першим туром виборів президента України (січень 2010 р.), явка виборців на дільниці у жовтні зменшилася більш ніж на 25%.

7. Суспільне життя

Найчисельніші та найбільш впливові релігійні організації

Релігійна мережа в області становить 1 102 релігійні організації.

На Дніпропетровщині діють 10 релігійних об’єднань, 4 центри, 10 монастирів, 11 місій, 4 братства, 6 духовних навчальних закладів, представлені понад 40 віросповідань.

Релігійні організації області використовують 627 культових будівель. У власності громад є 165 будівель.

Серед найбільш впливових релігійних організацій Дніпропетровської області – Дніпропетровська єпархія Української Православної Церкви на чолі з митрополитом Дніпропетровським та Павлоградським Іренеєм. Ця релігійна організація є домінуючою та активно взаємодіє з владними органами регіону.

Як альтернатива владним релігійним організаціям досить широкого розповсюдження набули єврейські общини регіону. У Дніпропетровську це – Єврейська община Дніпропетровська, яка веде досить активну громадську діяльність (культурні, релігійні, благодійні та освітні заходи). Єврейські общини є і у Кривому Розі, Нікополі та Дніпродзержинську.

Консультативно-дорадчі органи

Дорадчі органи – громадські ради при місцевих органах влади, є поки що слабкими і недієвими. Вони не розв’язують жодних важливих для розвитку регіону питань. Органи влади на місцях доволі часто застосовують формальний підхід до створення громадських рад, формуючи їх «для звітності» через відповідну вимогу законодавства.

Так, у березні 2010 року створено Громадську Раду при Дніпропетровській облдержадміністрації – постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган. До складу Громадської Ради входить 25 представників інститутів громадянського суспільства. Рада складається з 22 профільних комітетів, до яких увійшло близько 150 представників громадських організацій. Громадські ради також працюють при 22 райдержадміністраціях та 10 виконавчих комітетах міських рад області.

У Дніпропетровську створено Регіональний інформаційно-ресурсний центр розвитку громад «Громади Дніпропетровщини» – спеціальний науково-методичний та консультативно-дорадчий орган, який утворений при Дніпропетровській обласній асоціації органів місцевого самоврядування її Координаційною радою. До складу Центру входять працівники Виконавчої дирекції Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування та інші фахівці, залучені для виконання завдань щодо реалізації обласною асоціацією статутних повноважень.

Найактивніші суспільно-політичні громадські організації регіону

Активно діючих організацій громадського суспільства в Дніпропетровській області – 79, а всього зареєстровано 868 неприбуткових організацій (з яких 303 – благодійні фонди, 565 – об’єднання громадян).

*Агророзвиток, фермерство*	Асоціація захисту трудових і майнових прав селян та сільгосптоваровиробників.
*Аналітична, дослідницька діяльність*	Громадська організація «Асоціація аналітиків політики», Громадська організація «Дніпровський центр соціальних досліджень», Громадська організація «Союз споживачів», Громадська організація «Центр експертиз «Альтернатива», Громадська організація «Центр підтримки громадських і культурних ініціатив», Громадська організація «Центр сприяння розвитку місцевого самоврядування та громадських ініціатив «Третій сектор» та ін.
*Бізнес та підприємництво*	Благодійний фонд «Науково-технологічний парк», Громадська організація Дніпропетровський обласний союз промисловців і підприємців, Громадська організація «Спілка Менеджерів» та ін.
*Благодійництво*	Благодійний фонд «Джерела майбутнього», Благодійний фонд «Науково-технологічний парк», Благодійний фонд «НОВА МАМА Міжнародна фундація», Благодійний фонд «Реабілітаційний центр наркозалежних «Віртус», Громадська організація «Союз Чорнобиль України» Дніпропетровської області, Громадська організація «Товариство батьків дітей-інвалідів та повнолітніх інвалідів з дитинства «НАДІЯ» та ін.
*Військово-патріотичне виховання*	Дніпропетровська обласна організація Товариства сприяння обороні України Нікопольська громадська організація «Вільне козацтво України»
*Розвиток громадянського суспільства*	Всеукраїнська Громадська Організація «Віче України», Громадська організація «Асоціація аналітиків політики», Громадська організація «Дніпровський центр соціальних досліджень» та ін.
*Екологія*	Громадська організація «Зелені Лікарі», Дніпропетровська обласна громадська організація «Відродження Дніпра», Дніпропетровський Естетико-Екологічний центр «Еріс» та ін.
*Освіта*	Дніпропетровський регіональний ресурсний центр з питань ВІЛ/СНІД на базі БФ «РЦН «Віртус», Всеукраїнська громадська організація «Українська ліга зі зв'язків із громадськістю», Дніпропетровське відділення Громадська організація «Асоціація аналітиків політики» та ін.

25 лютого в Дніпропетровську було створено обласну координаційну раду «ЧЕСНО» і обрано два співкоординатора: Галина Кучеренко (громадська організація «Народний контроль») та Костянтин Шамаханов (громадська організація «Молода Україні ХХІ»).

ГО «Спільна справа» (лідер дніпропетровського осередку Віктор Романенко) – увійшли до об’єднаної опозиції Дніпропетровщини та оголосили, що проводять моніторинг парламентських виборів-2012.

Також, прикладом активно діючої громадської організації є рух «За справедливий Кривбас», створений криворізьким правозахисником Валерієм Романовим.

8. Джерела отримання інформації:

http://prosvita.at.ua/

http://batkivschina.dp.ua/

http://batkivschina.com/

http://goo.gl/FXOi6

http://www.megainfo.com.ua/region/dnepropetrovsk/

http://www.expert.ua/articles/25/0/1266/

http://www.dcz.gov.ua/dnp/control/uk/statdatacatalog/list

http://www.adm.dp.ua

http://arcelormittal.com.ua/index.php?id=10&pr=267&lang=ua

http://goo.gl/e7H9T