15–17 березня 2024 року в Росії відбувалися президентські «вибори», перемогу на яких із результатом у 87% отримав Владімір Путін. «Виборчий» процес характеризувався примусом до голосування на тимчасово окупованих територіях України, а також порушенням міжнародних норм прозорості, чесності та конкурентної боротьби на всій території Російської Федерації. 

Ще в лютому 2024 року світова спільнота засудила ідею проведення «виборів» на окупованих територіях України. Оскільки «вибори» відбувалися й на інших захоплених Росією територіях, Міністерство закордонних справ Грузії теж засудило їх проведення в окупованих регіонах власної країни, звернувшись до міжнародної спільноти з проханням належно оцінити протиправні дії Росії та відреагувати на них. Голосування також провели у фактично контрольованій Росією самопроголошеній «державі» Придністров'я. 

Громадянська мережа ОПОРА закликала уряди і міжнародні організації піти далі та в цілому не визнавати легітимності Володимира Путіна як президента РФ. 

Після оголошення результатів російських «виборів», 18 березня, Президент ПАРЄ Теодорос Русопулос закликав світ не визнавати легітимності Путіна як президента Росії й припинити з ним міжнародні контакти, а співпрацювати винятково в питаннях повернення українських заручників і проведення мирних перемовин. Теодорос Русопулос наголосив, що сама можливість п’ятого президентського строку Путіна суперечить законності, що підтверджується висновком Венеційської комісії. У цьому документі вказано, що необмеженість кількості президентських термінів порушує принцип змінності влади та створює умови для формування «республіканської монархії». 

МЗС Німеччини заявило, що не визнає законними проведені в РФ вибори та не називатиме Владіміра Путіна президентом Росії. Ні канцлер Німеччини Олаф Шольц, ні президент Франк-Вальтер Штайнмаєр не мають наміру вітати його з «переобранням», оскільки не вважають що «вибори» в Росії були чесними чи прозорими. Російське МЗС охарактеризувало таку реакцію Німеччини як «страх назвати вогонь його справжнім іменем». 

Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс заявив, що «імітація виборів та фарс» у Росії не може розцінюватись як «легітимний виборчий процес». «За таких обставин нові “повноваження”, отримані Владіміром Путіним, позбавлені будь-якої демократичної легітимності», — йдеться в заяві. Президент та МЗС Латвії також зазначили, що «вибори» в Росії не мають «демократичної легітимності». 

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна сказав, що «вибори» в РФ не можна вважати законними, а Путін не є легітимним президентом: мовляв, його легітимне місце — лише в суді в Гаазі. 

Більш стриманою була реакція МЗС Франції. Його представники зазначили, що «прийняли до відома очікуваний результат російських виборів». Також Франція заявила, що ніколи не визнає законність проведення російських «виборів» на окупованих територіях України. 

МЗС Польщі обмежилося констатацією факту, що проведені «вибори» не були законними, відкритими чи чесними. З заявою про незаконність виборів на окупованих територіях України виступило й МЗС Чехії. Доєднався до своїх колег і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, який, хоч і засудив проведенням «виборів» на окупованих територіях України, все ж не зазначив чи планує визнавати легітимність п’ятого президентського строку Путіна.

Прессекретар президента США Джо Байдена зазначив, що російські «вибори» не були ні чесними, ні прозорими. Він також не вказав, чи планує визнати легітимність Путіна як президента Росії. 

Розкритикували нечесні й непрозорі вибори в РФ та окупованих українських територіях і міністр закордонних справ Девід Кемерон та голова Європейської Ради Шарль Мішель.  

Привітали з переобранням Путіна країни, які займають нейтральну позицію у російсько-українській війні або є прямими союзниками РФ. Ідеться про МЗС Китаю, Венесуели, КНДР, Узбекистану, Ірану, Боснії та Герцеговини, Саудівської Аравії, Нігерії, Сирії, Пакистану, Алжиру та Індії.  

Для Цензор.НЕТ