У травні 2023 року Кремль особливо цинічно й інтенсивно обстрілював столицю України. Протягом лише одного місяця Київ зазнав 17 атак, причому 29 травня Кремль завдав одразу двох ударів. 

Зараз же Росія може знову вдатися до обстрілів цивільної інфраструктури. Саме тому так важливо з'ясувати, як Київ пережив інтенсивні травневі атаки.

Київська міська військова адміністрація повідомляла, що лише над столицею у травні було знищено близько 169 БПЛА, 7 аеробалістичних ракет "Кинджал", 13 балістичних ракет "Іскандер" та 65 крилатих ракет (Х-101, Х-555 та "Калібр").

Усі ми розуміємо, що якби бодай частина цих ракет чи шахедів вразили заплановані цілі, то жертвами могли б стати сотні людей, а ще десятки тисяч, імовірно, або переїхали б, або принаймні задумалися би про зміну місця проживання. На щастя, цього не трапилося — мешканці Києва й далі мешкають у місті.

Звідки ми це знаємо? Цілком слушне питання. Навряд чи наші візуальні спостереження, розмови з друзями чи навіть моніторинг кількості автотранспорту на дорогах можуть підтвердити чи спростувати ці слова.

Щоб мати точні дані, Громадянська мережа ОПОРА і телекомунікаційна компанія "Київстар" провели спільне дослідження про те, як російські обстріли вплинули на міграцію жителів столиці з 15 квітня по 15 червня 2023 року.

За час дослідження кількість виїздів із Києва перевищила кількість повернень на 259 тисяч, а це близько 8,5% населення міста. Якщо бути точнішим, то кількість виїздів зі столиці сягнула щонайменше 1,53 млн в межах України та 300 тисяч за кордон. Натомість зафіксовано 1,57 млн повернень. Таким чином, якщо вдаватися до наукових термінів, ми отримуємо від’ємне міграційне сальдо.

Утім, попри фактичне зменшення населення Києва у досліджуваний період, масового пікового чи панічного виїзду після російських обстрілів не було ні в травні, ні в червні. Навпаки, можна відзначити, що середньоденна кількість виїздів із Києва у другій половині квітня була навіть дещо більшою, ніж у травні та червні – на близько 11%. Це досить незвично, хоча, наймовірніше, пов’язано з масовими поїздками на Великдень чи Гробки (Проводи) в різні регіони України і подальшим поверненням до Києва.

Але якщо мешканці столиці не тікали з міста, то де взялося від’ємне міграційне сальдо? Відповідь може бути дещо складною. Негативна міграційна динаміка зросла за рахунок зменшення кількості повернень до столиці після виїзду — і сталося це у червні. Зокрема, у першій половині червня повернень стало на 82% менше, ніж у травні, та на 120% менше, ніж у другій половині квітня.

Іншими словами, у червні кияни виїжджали за межі міста на значно триваліший термін. І про причини можна лише здогадуватися: закінчення шкільного навчального року, період відпусток, переїзд на літнє проживання у заміські будинки чи, зрештою, реакція на російські обстріли — адже в перший тиждень червня Кремль продовжував систематично обстрілювати Київ. 

Згідно з повідомленнями Повітряних Сил ЗСУ та Повітряного командування "Центр", тоді сили ППО знищили майже 60 ракет та понад 20 шахедів. Більшість із них летіли саме на столицю.

Водночас описана нами тенденція не означає, що кияни не поверталися до міста пізніше – влітку чи навіть у вересні, хоча ми не знаємо, коли це сталося і чи сталося взагалі. Однак, як бачимо з опрацьованих даних, на початку червня кияни повертатись не поспішали. У травні ж мешканці Києва довірилися силам ППО, а ті своєю чергою не підвели, продемонструвавши успішний захист столиці. 

Імовірно, збільшення кількості систем ППО в інших областях України сприяло б тому, що жителі цих регіонів могли б почуватися безпечніше. Можливо, це також зменшило б виїзд українців за кордон. Адже, за даними української прикордонної служби, наданими у відповідь на запит ОПОРИ, близько 40 тисяч громадян України безповоротно виїжджають за кордон щомісяця.

Наприкінці варто розповісти, куди саме виїжджали мешканці столиці. Якщо брати до уваги внутрішньоукраїнську міграцію, то основним регіоном прибуття для киян стала Київщина – 63% від усіх виїздів за досліджуваний період. Зокрема, лише на Бучанський район припало понад 11%.

Водночас за період дослідження зафіксовано понад 300 тисяч виїздів за кордон. У середньому це трохи менше, ніж 5 тисяч виїздів на день. Головною країною для прибуття стала Польща – 24% від усіх виїздів. На другому місці – Німеччина (9%). Третє місце за популярністю розділяють Румунія та Чехія – по 5%. В основному за межі України їздили жінки, але кожен третій виїзд із Києва за кордон належав чоловіку.

Ознайомитися з розширеною версією дослідження та методологією підрахунків можна за посиланням.

Примітка. Під виїздом розуміємо виїзд людини за межі Києва строком від 7 днів, а під поверненням — перебування у Києві 5 і більше днів після виїзду.