Вступ країни до Європейського Союзу — тривалий і багатоетапний процес. Раніше Україна подала заявку на членство, а 23 червня минулого року отримала офіційний статус кандидата і почала втілювати 7 блоків реформ, визначених Європейською Комісією.
Наступним етапом має стати офіційний початок переговорів про вступ. 8 листопада 2023 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, презентуючи звіт щодо розширення ЄС, рекомендувала Європейській Раді розпочати переговорний процес з Україною. За словами президентки ЄК, Україна завершила понад 90% необхідних кроків, а вже 14 грудня цього року питання про початок переговорів має розглянути Єврорада, тобто лідери 27 країн ЄС.
Водночас Єврокомісія рекомендувала Єврораді затвердити рамки переговорів після того, як Україна виконає певні заходи, оцінка реалізації яких буде оприлюднена вже у березні 2024 року. Це означає, що політичне рішення про початок переговорів щодо вступу України в ЄС та їх реальний початок можуть бути розведені в часі.
Перед початком переговорного процесу для кожного кандидата встановлюють структуру переговорів або так звану “переговорну рамку”, без якої початок процесу неможливий. Далі переговори передбачають адаптацію національного законодавства України до системи, яка отримала назву acquis communautaire (у перекладі з французької — “доробок (надбання) співдружності”). Йдеться про впровадження установчих договорів, вторинного законодавства ЄС, рішень Суду ЄС, загальних принципів і доктрин права ЄС, міжнародних угод тощо. Acquis створювали протягом майже 50 років, і він містить понад 14 тисяч різних видів правових актів і майже 9 тисяч рішень Суду ЄС. Нині він складається з 35 глав, які входять до 6 кластерів: основи; внутрішній ринок; конкуренція та інклюзивне зростання; “зелений” порядок денний та сталий зв’язок; ресурси, сільське господарство та згуртованість; зовнішні відносини.
Так ось, виходячи зі звіту Єврокомісії, змістовний процес переговорів може відкритися в березні 2024 року, коли Україна втілить в життя ще частину реформ. Зокрема, наша країна має збільшити кількість працівників НАБУ, внести зміни у Закон “Про запобігання корупції”, прийняти закон, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами, та виконати рекомендації Венеційської комісії про реформування законодавства щодо нацменшин.
8 листопада Україні пообіцяли відкрити офіційні переговори про вступ до ЄС, але з додатковими вимогами. Фактично ж Європейська комісія очікує від України продовження реформ.
Втім, остаточне рішення будуть ухвалювати лідери ЄС 14–15 грудня. Експерти не виключають, що переговори з Україною можуть відбутися за новою процедурою, коли технічний етап розпочнеться паралельно з політичним. Це означає, що підготовка переговорної рамки і скринінг законодавства розпочнеться, щойно з’явиться позитивне рішення саміту ЄС, а не після виконання Україною додаткових вимог. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн пояснила, що роботу над процесом можуть розпочати негайно, якщо Рада ухвалить відповідне політичне рішення.
Таким чином, Україні є над чим працювати, особливо на тлі шантажу проросійського лідера Угорщини Віктора Орбана, який обіцяє блокувати початок переговорів, поки Київ не виконає вимоги Будапешта щодо викладання угорською в школах. Попри це, Україна постійно комунікує з угорською стороною, а віце-прем'єрка з євроінтеграції впевнена, що політичні гасла не завадять реальній роботі, яку проводять заради представників національних спільнот.
Тож сподіваємося на позитивне для України політичне рішення лідерів ЄС у грудні. Воно має спиратися на повагу та відданість нашої держави європейським цінностям, а не стати інструментом політики шантажу та отримання вигод.