Громадянська мережа ОПОРА провела серію фасилітованих діалогів у Литві (Вільнюс) і трьох містах Сполученого Королівства (Престон, Манчестер, Ліверпуль). Фасилітовані діалоги спрямовані на покращення залучення громадян та інтегрування їхніх думок у державні політики, що гарантує їх впровадження, моніторинг та оцінку.

Серед ключових завдань, які ставила перед собою ОПОРА, були систематизація досвіду українських громад за кордоном, напрацювання стратегії їхньої взаємодії з демократичними інститутами й громадянським суспільством України, а також вироблення спільного розуміння проблем, потреб і способів залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України. Ключовими питаннями, довкола яких було організоване центральне обговорення під час фасилітованих діалогів, були:

Що поєднує вас з Україною, коли ви перебуваєте далеко від дому?
Як і навіщо залучатися до суспільно-політичного життя України, перебуваючи за кордоном?

Крім цього, у завершальному блоці фасилітованого діалогу фасилітаторки просили учасників та учасниць анонімно дати письмову відповідь ще на два питання:

Один виклик, з яким ви зіштовхуєтеся, перебуваючи за кордоном.
Що вас стримує від повернення додому?

Отримані дані були деперсоніфіковані, переведені в електронний формат, оброблені та інтегровані до підсумкового аналітичного звіту дослідження. Аналіз результатів обговорень дозволив сформувати рекомендації, які сприятимуть вирішенню ключових потреб та допоможуть уряду, зокрема Міністерству національної єдності України при розробці майбутніх політик, спрямованих на підтримку українських громад за кордоном.

Рекомендації

Заходи для сприяння адаптації та зростання добробуту українців за кордоном

Більшість учасників фасилітованих діалогів наголошували на важливості підтримки постійного та сталого зв’язку з Україною, перебуваючи за кордоном. Опитані переважно ідентифікували себе як українців, підкреслюючи своє громадянство та національну ідентичність. Водночас багато учасників та учасниць діалогів говорили, що не бачать можливості повернутися до України найближчим часом через різні причини (переважно йшлося про безпекові ризики, відсутність житла та роботи, а також необхідність забезпечення якісної освіти для дітей).

Після виїзду за кордон учасники та учасниці діалогів зіштовхнулися з труднощами інтеграції до нового середовища: нестачею інформації, проблемами з освітою, працевлаштуванням та соціалізацією, а також з психологічними, мовними та культурними бар’єрами. З огляду на це, стає очевидною необхідність розробки та впровадження комплексних заходів, які сприятимуть адаптації українців за кордоном, полегшуючи їх інтеграцію і підвищуючи добробут у нових умовах.

Інформаційна підтримка та координація ініціатив

Створити Єдиний державний онлайн-портал для українців за кордоном, який міститиме всю необхідну інформацію про життя за межами України та зв’язок з Батьківщиною. Портал має складатися з окремих розділів для кожної країни, дублювати інформацію щонайменше двома мовами (українською й англійською), регулярно оновлюватися та містити актуальну інформацію про:

Роботу українських консульств, посольств та Unity Hub, а також послуг, які надають ці установи;
Особливості місцевого законодавства (міграційного, трудового, податкового, житлового, освітнього, транспортного тощо);
Соціальне забезпечення (медичне страхування, соціальну допомогу тощо);
Освітню систему (можливостей навчання для дітей та дорослих, визнання українських дипломів, вимоги для вступу до місцевих ВНЗ тощо);
Працевлаштування (ключові вимоги для офіційного працевлаштування, можливості перенавчання, перекваліфікації, отримання ліцензії на роботу за кордоном, здобуття нових необхідних навичок тощо);
Пошук житла (ключові ресурси для пошуку житла, можливості отримання соціального житла);
Бізнес-можливості (вимоги до відкриття бізнесу, доступні грантові програми та особливості адміністративних процедур у країнах перебування);
Українські громадські організації, обʼєднання, культурні центри, волонтерські хаби, які діють в країні (контакти та опис діяльності, календар подій, розділ оголошень та пошук партнерів тощо). Передбачити можливість для самих діаспорних організацій оновлювати свої сторінки на порталі, публікувати новини, звіти та обмінюватися досвідом;
Доступні безкоштовні освітні онлайн-курси та можливості офлайн навчання, безкоштовні навчальні матеріали тощо;
Волонтерські ініціативи, які потребують фінансового залучення або фізичної допомоги.

Створити консультаційні центри на базі Unity Hub, де громадяни України зможуть отримувати додаткові розʼяснення щодо місцевого законодавства, працевлаштування, систем освіти, охорони здоров’я, оподаткування тощо. Консультаційні центри мають доповнювати функціонал Єдиного державного онлайн-порталу персоналізованими консультаціями та підтримкою у нестандартних ситуаціях. Для країн із великою українською діаспорою необхідно передбачити можливість виїзних консультацій до різних регіонів.

Забезпечити якісне наповнення сайту Міністерства національної єдності, щоб онлайн-ресурс відповідав його функціям та інформаційним потребам громадян. Адаптувати структуру та контент під актуальні завдання міністерства, усунувши застарілі матеріали та неактуальні розділи. Наповнити вебсайт необхідними інструкціями, розʼясненнями, інформуванням тощо, які допоможуть цільовим групам отримати необхідні державні послуги та покращити їхній досвід взаємодії з державою. Забезпечити якісну англомовну версію сайту, а також зручну навігацію та інтеграцію з іншими державними онлайн-сервісами.

Полегшення адаптації

Сприяти соціальній інтеграції українців за кордоном шляхом створення умов для налагодження контактів із місцевою українською громадою. Необхідно надавати підтримку місцевим організаціям українців, запрошувати їх до співпраці в рамках Unity Hub, а також організовувати культурні, освітні й волонтерські заходи, інтеграційні мовні клуби та створювати онлайн-майданчики для взаємодії українців за кордоном.

Сприяти подоланню мовного бар'єра шляхом забезпечення доступу до безкоштовних курсів мови країни перебування. Для цього організувати можливість проведення офлайн-занять на базі центрів Unity Hub або місцевих українських організацій, а також дистанційного вивчення мови через безкоштовні онлайн-платформи.

Розробити і запровадити програми безкоштовної психологічної підтримки для українців за кордоном, особливо для тих, хто пережив травматичний досвід війни, евакуації, окупації. У співпраці з міжнародними організаціями забезпечити можливість отримати кваліфіковану допомогу онлайн (гарячі лінії) і офлайн (консультації психологів, які виїжджають у місця компактного проживання українців за кордоном або проводять терапію на базі Unity Hub), організація груп підтримки та групової терапії тощо.

Державні сервіси

Сприяти покращенню якості консульських послуг шляхом підвищення спроможності українських консульських установ. Спільно з МЗС України розглянути шляхи збільшення кадрового складу консульств у країнах, де перебуває найбільше українців, а також оптимізації їхньої роботи, зокрема через розширення переліку послуг, які можна отримати поштою, онлайн або на базі Unity Hub.

Забезпечити доступ українських громадян за кордоном до максимально можливого переліку українських державних послуг онлайн. Зокрема, йдеться про розширення функціоналу сервісу «Дія» щодо видачі більшості документів у дистанційному форматі або альтернативних онлайн-сервісів для громадян, для яких з різних причин недоступна “Дія”. Для оптимізації роботи необхідно провести попереднє дослідження того, які довідки або витяги найбільш затребувані серед українців за кордоном.

Освіта

Сприяти збереженню зв’язку дітей з Україною через розвиток мережі українських шкіл вихідного дня і гуртків за кордоном на базі Unity Hub та місцевих українських організацій. Сприяти розвитку освітньо-культурних центрів, надаючи необхідні матеріали (українськомовні книги для дітей різного віку тощо) та методичну підтримку (розробка програм, тренінги для персоналу). Організовувати програми освітнього обміну шляхом запрошення українських дітей за кордоном до літніх таборів, мовних шкіл чи культурних заходів в Україні. Окрім цього, інформувати про можливість дистанційного вивчення українознавчого компонента в українських школах та у співпраці з МОН сприяти реалізації цієї програми.

Спільно з МЗС та МОН України сприяти визнанню українських дипломів за кордоном шляхом перемовин з відповідними державними установами інших держав про спрощення процедури визнання українських освітніх документів. Полегшити процедуру нострифікації для українських громадян за кордоном та підтримувати їх у зборі необхідних довідок чи апостиляції документів.

Спільно із МОН України ініціювати державну програму підтримки відкриття кафедр українознавства в іноземних університетах. Сприяти залученню до роботи на цих кафедрах українських науковців.

Сприяти розширенню програм міжнародного академічного обміну та співробітництва між українськими й іноземними університетами. У співпраці з МОН України підтримувати університети в укладенні угод про обміни й стажування викладачів та студентів, спільні наукові дослідження, зокрема з залученням українських науковців, які перебувають за кордоном.

Підтримка та розвиток української культури

Забезпечити підтримку інформаційних кампаній та культурних ініціатив українців за кордоном. Створити фонд або грантову програму при Міністерстві або окремі таргетовані програми при Українському культурному фонді, з якої українські організації за кордоном зможуть отримати фінансування і методичну допомогу на проведення фестивалів української культури, художніх виставок, показів українського кіно, проведення освітніх заходів про Україну. Для ефективності цих заходів Міністерство має координувати зусилля з МЗС України, Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Українським інститутом і закордонними українськими організаціями, узгоджуючи пріоритетні теми й географію проведення заходів.

Ініціювати створення українських культурних просторів за кордоном на базі Unity Hub і місцевих українських організацій. Сприяти розвитку мультифункціональних культурних хабів для проведення виставок творів українського мистецтва, гастролей українських театрів і музичних гуртів, показів українських фільмів, тематичних майстер-класів з народної творчості, святкування традиційних свят. Необхідно надавати інформаційну підтримку, виділяти гранти на технічне оснащення і рекламу заходів.

Розширити можливості для вивчення та практики української мови. Підтримати створення сучасних безкоштовних онлайн-курсів української мови (на популярних освітніх платформах чи у форматі мобільного застосунку) для різних рівнів знання мови, включно для вивчення мови з нуля. Також слід сприяти організації офлайн-занять та мовних клубів з української мови на базі місцевих українських організацій та Unity Hub.

Сприяти створенню та розвитку українських бібліотек на базі місцевих українських громадських організацій або Unity Hub. У співпраці з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством закордонних справ України забезпечити їх новими українськомовними книгами. Особливу увагу варто приділити наданню дитячих книжок та підручників.

Залучення українців за кордоном до суспільно-політичного життя України.

Більшість учасників та учасниць фасилітованих діалогів беруть активну участь у житті своїх нових громад за кордоном. Вони організовують культурно-мистецькі заходи, мітинги й акції, збирають кошти на допомогу ЗСУ та постраждалим від російського вторгнення, а також привертають увагу приймаючих суспільств до російсько-української війни та необхідності подальшої підтримки України. Опитані підкреслювали, що для них важливо залучатися до суспільно-політичного життя України через бажання бути почутими (зокрема українцями, які живуть в Україні), зберегти свій звʼязок з Україною та впливати на її розвиток.

Однак час від часу учасники та учасниці діалогів відзначали, що не почуваються затребуваними. Деякі з них зазначали, що мають унікальний досвід і готові ділитися ним, вкладаючи час і зусилля у розвиток України, але не відчувають відповідного запиту та підтримки з боку держави. Крім того, для українців, що перебувають за кордоном, багато інструментів громадянської активності та політичної участі залишаються недоступними або їх використання є надзвичайно складним. З огляду на це, необхідно забезпечити доступ українців до активної участі у громадянському житті України, зокрема у виробленні політик, а також забезпечити їм можливість участі у внутрішніх демократичних процесах, включно із виборами.

Громадянська активність та волонтерство

Створити постійні робочі групи з вироблення державної політики, розробки профільного законодавства та нормативно-правового регулювання щодо закордонного українства за представництва профільних організацій та громадських обʼєднань українців, що перебувають за кордоном.

Забезпечити системне залучення української громади за кордоном до процесів реформування України через відкриті та прозорі механізми участі. Розробити інструменти, які сприятимуть долученню українців за кордоном до визначених сфер реформування на державному та місцевому рівнях у форматі громадських консультацій, експертного обговорення та спільної роботи над політиками.

Залучати українську громаду за кордоном до повоєнної відбудови України. Створити окрему програму залучення українців за кордоном до повоєнного відновлення країни, використовуючи знання, професійні навички та експертизу українців, що перебувають за кордоном. На базі Єдиного державного онлайн-порталу координувати участь українців за кордоном до відбудови через публікацію проєктів, що потребують експертної або матеріальної підтримки. Також програма має передбачати гранти на спільні проєкти українських громад за кордоном та місцевих громад в Україні.

Заохочувати українців за кордоном до активної підтримки України через волонтерство та громадську діяльність. Поширювати інформацію про способи громадського активізму (участь у мітингах чи заходах, волонтерство, фінансова підтримка) та надавати організаційну підтримку такій діяльності (надавати мікрогранти чи ресурси місцевим українським громадам, які організовують акції допомоги, відзначати найактивніші громади подяками від держави, висвітлювати їхню залученість всередині України тощо).

Участь у демократичних процесах

Забезпечити реалізацію виборчих прав для українців, які перебувають за кордоном. Підготувати необхідну кількість закордонних виборчих дільниць у країнах, де проживає багато українських громадян, а також провести інформаційну кампанію щодо процедури голосування за межами України. У співпраці з профільними організаціями та державними органами розглянути шляхи організації виборчого процесу, зокрема:

Розглянути можливість внесення змін до законодавства щодо відкриття додаткових виборчих дільниць за кордоном (наприклад, у приміщеннях почесних консульств України, «пересувних» консульств, приміщень, які перебувають у власності громад);

Передбачити достатнє ресурсне забезпечення виборчих комісій та органів їх адміністрування за кордоном, яке б гарантувало їх ефективну та системну роботу;

Забезпечити архітектурну доступність і безбар'єрність приміщень виборчих дільниць за кордоном та прилеглих територій для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення;

Передбачати можливості систематичного та завчасного навчання членів виборчих комісій закордонних виборчих дільниць;

Розглянути компенсацію малозабезпеченим громадянам витрат на проїзд до місць голосування, організацію безкоштовного трансферу через залучення позаполітичної волонтерської допомоги, інституцій громадянського суспільства, організації української діаспори за кордоном;

Запровадити постійний діалог органів влади з організаціями громадянського суспільства за кордоном для поширення інформації про виборчий процес;

Розглянути можливості розширення каналів донесення чіткої та правдивої інформації про організацію та проведення виборів, зокрема залучати до цього майданчики неурядових організацій, українських церковних громад за кордоном, канали в соціальних мережах, українські медіа;

Не пізніше ніж за 6 місяців до дня голосування створити й використовувати спеціалізовані канали комунікації, поширювати інформацію про права громадян і виборчі процедури за кордоном на офіційних сайтах МЗС, посольств і консульств, ЦВК;

Не пізніше ніж за 6 місяців до дня голосування розпочати масштабну інформаційно-просвітницьку кампанію про процедуру участі, стандарти чесних та вільних виборів уточнення списків виборців за кордоном;

Розробити й поширювати в електронному вигляді інформацію про можливі логістичні маршрути до приміщень для голосування за кордоном і їхні точні адреси не пізніше ніж за 1 місяць до дня голосування;

Розробити інформаційні продукти про виборчі права й покрокові інструкції для осіб з інвалідністю відповідно до засад інформаційної доступності;

Розробити й поширювати чіткі інструкції для громадян України, яким виповнилося чи виповниться 18 років уже під час перебування за кордоном. Для них відповідне голосування буде першим виборчим досвідом, також багато з них мають зареєстроване місце проживання у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях;

Розглянути можливість запуску електронного підтвердження наявності громадян у списку виборців, якщо вони подали всі необхідні документи для зміни виборчої адреси;

Запровадити інструменти електронної реєстрації виборців за кордоном з розширеними можливостями для тимчасової зміни їхнього місця голосування;

Розглянути можливість уточнення списків виборців за допомогою електронних сервісів;

Розглянути можливості удосконалення порядку голосування аби забезпечити право голосу для якомога більшої кількості виборців — створити додаткові виборчі дільниці, підвищити кадрову спроможність виборчих комісій та збільшити часові проміжки, в які виборці можуть голосувати, а у разі недостатності цього розглянути можливість запровадження голосування протягом кількох днів;

З урахуванням інтересу респондентів до дистанційних форм голосування (електронне, поштове) проводити просвітницьку кампанію щодо ризиків їх запровадження на перших післявоєнних виборах.

Створити можливості для українців, які мешкають за кордоном, впливати на розвиток українських громад, із яких вони походять. Забезпечити можливість альтернативної авторизації в для українців за кордоном, які не мають рахунків в українських банках та не можуть пройти авторизацію через Bank ID, долучатися до ініціювання змін на місцевому рівні через інструменти петицій. Адаптувати механізм громадського бюджету: дати можливість українцям за кордоном фінансово підтримувати проєкти розвитку своєї громади.

Розвиток українських громад за кордоном

Сприяти створенню та розширенню мереж українських спільнот за кордоном через підтримку місцевих українських організацій, розвиток Unity Hub та координацію ініціатив, що сприяють взаємодії, обміну досвідом і залученню українців до місцевих громад.

Сприяти посиленню спроможності українських громадських обʼєднань за кордоном через навчання адвокації, розвитку лідерських навичок, основ фандрейзингу, комунікацій з медіа, навичок представлення інтересів громади перед місцевою владою тощо.

Підтримувати співпрацю між українськими організаціями та сприяти мережуванню українців за кордоном. Ініціювати навчальні програми, проєкти та ініціативи, що заохочують до взаємодії між українськими громадськими обʼєднаннями в різних країнах.

Сприяти розвитку мереж професійної взаємодопомоги серед українців за кордоном через залучення фахівців до надання підтримки співвітчизникам у межах їхніх компетенцій, зокрема шляхом створення можливостей для роботи та волонтерства в Unity Hub та інших ініціативах, що забезпечують юридичну, освітню та консультативну допомогу.

Державна комунікація

Підтримувати постійну присутність українців за кордоном в інформаційному просторі України через підтримку інформаційних кампаній та співпрацю з провідними українськими медіа. Через телесюжети, статті, інтерв’ю висвітлювати життя та діяльність діаспори в різних країнах. Окремо варто приділяти увагу висвітленню проблем, потреб та історій успіху українців за кордоном через онлайн-платформи та у соціальних мережах.

Створення умов для повернення українців з-за кордону.

Більшість учасників фасилітованих діалогів неодноразово підкреслювали, що планують повернутися до України. Проте опитані відзначали, що існує безліч чинників, які наразі стримують їх від цього кроку. Найчастіше згадуваною є безпекова ситуація, проте немало учасників також вказували, що не бачать перспектив у своєму майбутньому в Україні. Вони висловлювали побоювання щодо поганої економічної ситуації, соціальної незахищеності та труднощів з пошуком роботи. Крім того, значна частина учасників діалогів поділяла страх негативної реакції з боку тих, хто залишився в Україні після початку повномасштабного вторгнення — від неприйняття та засудження до ворожості, агресії та злості щодо тих, хто планує повернутися з-за кордону.

З огляду на ці виклики, необхідно розробити комплексну стратегію повернення українців, що враховуватиме як потреби тих, хто зараз перебуває за кордоном, так і виклики, з якими стикаються ті, хто залишився в Україні під час повномасштабної війни.

Умови для повернення

Розробити на державному рівні комплексну стратегію повернення українців, яка враховуватиме безпекові, соціальні та економічні аспекти реінтеграції. Стратегія має бути напрацьована у співпраці з профільними державними інституціями та громадянським суспільством і передбачати чіткий алгоритм дій для повернення та адаптації українців. Зокрема, слід змоделювати типовий шлях громадянина, який ухвалює рішення про повернення: від першого контакту з державними сервісами за кордоном до повної адаптації в Україні. Важливими елементами стратегії мають стати безпекові заходи (захист від можливих загроз, зокрема розмінування територій), соціальна підтримка (програми забезпечення житлом для тих, хто втратив його через війну) та економічні стимули (сприяння працевлаштуванню, податкові пільги тощо).

Створити спеціальну міжвідомчу робочу групу або комісію з високопосадовців ключових міністерств, яка займатиметься усіма аспектами політики повернення. До неї мають увійти представники Міністерства економіки, Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти та науки, Міністерство закордонних справ, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони тощо. Міністерство національної єдності має виконувати координаційну роль та формувати порядок денний щодо необхідних політик та заходів зі стимулювання повернення українців з-за кордону, що виходять за межі компетенцій Міністерства національної єдності. Група повинна регулярно збиратися й оперативно напрацьовувати комплексні рішення для потреб і проблем українців, що повертаються з-за кордону.

Забезпечити комплексну інформаційну підтримку процесу повернення українців з-за кордону, розгорнувши комунікаційну кампанію про наявні можливості для тих, хто вирішив повернутися. На базі Єдиного державного онлайн-порталу створити розділ із покроковими інструкціями щодо отримання допомоги з житлом, відновлення втрачених документів, пошуку вакансій, переведення дітей до українських шкіл та доступних державних програм підтримки, забезпечуючи громадянам чітке розуміння процедур та ресурсів, які сприятимуть їхній адаптації після повернення.

Сприяти усуненню правових невизначеностей, які можуть стримувати частину українців від повернення, зокрема у контексті врегулювання множинного громадянства.

Сприяти забезпеченню консультаційної підтримки кар’єрного переходу шляхом створення спеціальної служби або онлайн-платформи для полегшення інтеграції в український ринок праці людей з іноземним досвідом. Необхідно забезпечити консультації щодо складання резюме з урахуванням закордонного досвіду, включно з відповідністю іноземних посад і кваліфікацій українським. Забезпечити інформування про курси підвищення кваліфікації в Україні, роз’яснювати про можливості долучення до державної служби.

Соціальна та емоційна реінтеграція

На рівні місцевих громад розвивати платформи для діалогу між людьми, які залишалися в Україні протягом воєнного часу, і тими, хто повернувся з вимушеної еміграції. Місцевій владі та громадським організаціям варто ініціювати проведення неформальних спілкувань, спільних святкувань чи форумів, де обидві групи можуть обмінятися досвідом війни.

Сприяти реадаптації дітей, які повертаються в Україну, через освітні та психологічні програми, що допоможуть їм інтегруватися в навчальний процес і соціальне середовище. Сприяти МОН у розробці рекомендацій та програм для шкіл щодо роботи з такими учнями: оцінити їхній рівень знань і необхідність проведення додаткових занять. Сприяти розширенню функцій шкільних психологів задля їх регулярного залучення до роботи з дітьми та підлітками, що цього потребують. Розглянути доцільність введення програми менторства учнів, що повернулися в Україну їх однокласниками або старшокласниками, які допомагатимуть процесу соціальної адаптації поверненців.

Запровадити для українців, які повертаються додому, комплексну систему психологічної допомоги, аби полегшити їхню реінтеграцію в суспільство. Організувати мережу безкоштовних консультацій із психологами, зокрема через онлайн-сервіси. Створити умови для комфортного возз’єднання сімей через запровадження спеціальних програм сімейної підтримки: безкоштовних сімейних консультацій, заходів вихідного дня для родин (наприклад, міські табори чи сімейні фестивалі), послуги медіаторів на випадок сімейних конфліктів після повернення. Окремо важливо підтримати родини військових, чиї близькі повертаються з-за кордону додому.

Забезпечити мовну реінтеграцію для тих, хто тривалий час жив за кордоном, через доступні безкоштовні курси української мови, мовні клуби та культурні проєкти, що сприятимуть комфортному поверненню в українськомовне середовище.

Сприяти створенню онлайн-проєктів, офлайн-заходів, культурних та медіапродуктів для висвітлення різних досвідів війни, подолання стереотипів і взаємного засудження між українцями в Україні та за кордоном, що включатимуть документальні відео, подкасти, особисті історії, репортажі та публічні дискусії.

Методологія

Існує широкий спектр методів збору та аналізу громадської думки, які дозволяють досліджувати погляди, потреби та очікування різних соціальних груп, адаптуючи різні підходи до контексту та специфіки аудиторії. Зокрема, йдеться про глибинні інтервʼю, фокус-групи, анкетування, контент-аналіз, спостереження тощо. З огляду на мету дослідження та доступні ресурси, серед інших методів збору даних Громадянська мережа ОПОРА обрала підхід фасилітованих діалогів.

Фасилітовані діалоги спрямовані на покращення залучення громадян та інтегрування їхніх думок у державні політики, що гарантує їх впровадження, моніторинг та оцінку. Серед ключових завдань, які ставила перед собою Громадянська мережа ОПОРА, проводячи діалоги з українськими громадами за кордоном, були:

Систематизація досвіду українських громадян, які внаслідок повномасштабного вторгнення виїхали за кордон;
Напрацювання стратегії взаємодії українських громадян за кордоном з демократичними інститутами України та громадянським суспільством;
Сприяння спільному розумінню проблем, потреб і залучення українських громадян за кордоном до формування політик (policies) всередині України.

Пілотний фасилітований діалог, проведений Громадянською мережею ОПОРА, відбувся 29 квітня 2024 року у Вільнюсі, Литва. В рамках другої ітерації дослідження досвіду та потреб українських громадян за кордоном, Громадянська мережа ОПОРА провела три фасилітовані діалоги у трьох містах Сполученого Королівства — Манчестері, Ліверпулі та Престоні. Фасилітовані діалоги складалися з трьох основних етапів:

Підготовчий етап, який включав пошук учасників та учасниць, розробку плану діалогу, а також підготовку фасилітаторів до проведення обговорень.
Основний етап, який передбачав безпосереднє проведення діалогів та збір даних на основі обговорень.
Завершальний етап, який полягав в обробці, аналізі та описі даних, отриманих під час діалогів.

За результатами обговорень було підготовано звіт.

Підготовчий етап

На підготовчому етапі фасилітованих діалогів Громадянська мережа ОПОРА розробила та адаптувала методологію, за якою мали відбуватися обговорення, до контексту та специфіки Литви та Сполученого Королівства. Представниці Громадянської мережі ОПОРА визначили, що ключовим методом збору даних має стати саме фасилітований діалог, оскільки він дозволяє створити довірливу атмосферу, що спонукатиме українських громадян за кордоном до відвертих та глибоких обговорень своїх досвідів та потреб. Крім того, було здійснено попереднє дослідження громад, у яких відбуватимуться діалоги, з метою пошуку ключових місцевих лідерів, які здатні допомогти з організацією фасилітованих діалогів на місцях.

Ключовою частиною підготовчого етапу фасилітованих діалогів був пошук учасників та учасниць діалогів. Для цього лідери місцевих громад здійснювали таргетовану розсилку серед власних контактів та запрошували українців, що проживають у визначених населених пунктах Литви та Сполученого Королівства, до участі в діалогах. Крім того, також здійснювались розсилки в місцевих онлайн-групах українців за кордоном.

Загалом у фасилітованих діалогах у Литві та Сполученому Королівстві взяло участь 97 українських громадян. У Литві учасниками пілотного діалогу стали 30 українських громадянок, що через повномасштабне вторгнення були змушені виїхати з України та проживають у різних містах Литви (Вільнюсі, Каунасі тощо). Натомість у фасилітованих діалогах в Сполученому Королівстві взяло участь 67 українських громадян. У діалозі в Престоні взяло участь 36 людей (28 жінки та 8 чоловіків), в Манчестері — 15 людей (13 жінок і 2 чоловіки), в Ліверпулі — 16 людей (15 жінок та 1 чоловік). Середній вік учасників діалогів у Сполученому Королівстві — 42 роки. Наймолодша аудиторія була у Престоні — там учасникам в середньому було близько 38 років. Найстарша аудиторія — у Манчестері (в середньому 45 років). Більшість учасників діалогів у Сполученому Королівстві працевлаштовані: так вказали 68,7% опитаних. Ще 17,9% не працюють, а 13,4% не вказали свій статус. У Манчестері та Ліверпулі учасники діалогів також вказували регіон походження. Серед опитаних переважали учасники з південних (Одеса, Херсон) та східних (Харків, Маріуполь) регіонів України, а також мешканці Києва та Київської області.

Частина учасників та учасниць діалогів виїхали за кордон з населених пунктів, які у певний період російсько-української війни перебували під прямою загрозою окупації чи були окуповані (зокрема Маріуполь, Буча). Виїзд був пов’язаний з наслідками війни, однак тривалість проживання у Литві та Великій Британії різнилася. Хтось проживає у поточних приймаючих громадах з 2022 року, хтось — лише кілька місяців.

Важливо зауважити, що, оскільки участь в фасилітованих діалогах була добровільною та покладалась виключно на мотивацію самого учасника або учасниці, це могло вплинути на подальші результати обговорення. Учасники й учасниці, що мають стійку українську ідентичність, підтримують тісніші зв’язки з українською громадою та проявляють громадсько-політичну активність (участь у мітингах, зборах тощо), ймовірно, були більш мотивовані долучитися до заходів.

Основний етап

Основний етап дослідження Громадянської мережі ОПОРА складався з проведення фасилітованих діалогів у столиці Литві Вільнюсі та у трьох містах Сполученого Королівства: Манчестері, Ліверпулі та Престоні.

Пілотний діалог відбувся у Вільнюсі 29 квітня 2024 року. Ключові питання, які лягли в основу першого обговорення, були:

З якими викликами Ви маєте справу під час перебування за кордоном?
З якими викликами Ви маєте справу, коли думаєте про повернення в Україну?
Які у Вас є очікування щодо дій державних органів України та Литви, українського громадянського суспільства та міжнародних партнерів?

Перший діалог у Сполученому Королівстві відбувся у Престоні 9 грудня 2024 року, другий — у Манчестері 11 грудня 2024 року, третій — в Ліверпулі 12 грудня 2024 року. Тривалість фасилітованих діалогів варіювалась від 2 до 3 годин залежно від активності учасників та учасниць діалогів.

Перед фасилітованими діалогами, які проводились у Сполученому Королівстві, питання були дещо модифіковані. Ключовими питаннями, довкола яких було організоване обговорення під час фасилітованих діалогів, були:

Що поєднує вас з Україною, коли ви перебуваєте далеко від дому?
Як і навіщо залучатися до суспільно-політичного життя України, перебуваючи за кордоном?

Для діалогу, що відбувся в Ліверпулі 12 грудня 2024 року, друге питання було ще раз модифіковане і звучало так: “Що вас мотивує залучатися до суспільно-політичного життя в Україні, перебуваючи за кордоном? Яким чином це можна робити?”

Один виклик, з яким ви зіштовхуєтеся, перебуваючи за кордоном.
Що вас стримує від повернення додому?

Беручи до уваги чутливий характер обговорюваних тем, а також необхідність створення комфортних умов і довірливої атмосфери для учасників та учасників діалогів, під час проведення заходів Громадянська мережа ОПОРА свідомо не здійснювала відео- та аудіозапис. Натомість під час проведення усіх трьох діалогів представниці Громадянської мережі ОПОРА фіксували ключові моменти обговорень із дотриманням конфіденційності, про що було завчасно повідомлено учасників та учасниць. Також в рамках заходу здійснювалося фотографування, на яке присутні заздалегідь надали письмову згоду.

Завершальний етап

Під час третього, завершального етапу, отримані під час фасилітованих діалогів попередні напрацювання були структуровані та систематизовані для подальшого аналізу. Отримані результати були деперсоніфіковані, переведені в електронний формат та оброблені аналітикинями Громадянської мережі ОПОРА. Після цього результати обговорення були розподілені за тематичними блоками та описані. Також були підготовані узагальнені висновки, які згодом були інтегровані в підсумковий аналітичний звіт дослідження. Крім того, на основі оброблених результатів обговорень було сформовано список рекомендацій, що може допомогти ключовим стейкхолдерам під час розробки майбутніх політик, спрямованих на українські громади за кордоном.

Мапування спільнот

Вільнюс (29 квітня 2024 року)

Локація: Ukreate Hub (Didžioji str. 5 LT-01128 Vilnius, Lithuania)

Кількість учасників: 30 (усі — жінки)

Співорганізатори: Світлана Залужна

Особливості спільноти. Ukreate Hub — вільнюський центр компетенції для вимушено переміщених українців та українок у Литві, який надає їм знання, навички, мережу та інші інструменти, щоб розкрити свій потенціал для майбутнього України. Наразі спільнота хабу налічує близько 320 учасників та учасниць з сектору культури, медіа та журналістики, освіти та науки, студентів, бізнесу та сектору ментального здоров'я.

Престон (9 грудня 2024 року)

Локація: Crossgate Church (St Mary's St N, Preston PR1 5LG).

Кількість учасників: 38 (32 жінки та 6 чоловіків).

Співорганізатори: Вікторія Мурич

Особливості спільноти. Чільною організацією, що об’єднує українців, які мешкають у Ланкаширі та Престоні зокрема, є Український хаб у Престоні, заснований у 2022 році. До початку повномасштабної російсько-української війни українці в Ланкаширі не формували організацій. Також із 2022 року налагоджена співпраця між Університетом Центрального Ланкаширу у м. Престон та Ужгородським національним університетом (зокрема відбуваються академічні обміни).

Манчестер (11 грудня 2024 року)

Локація: Unit 12, 13 and 14, Royal Mill (17 Redhill St, Ancoats, Manchester M4 5BA).

Кількість учасників: 15 (13 жінок і 2 чоловіки).

Співорганізатори: Мар’яна Василів / Growth Company, Оксана Непийвода / Growth Company & United for Ukraine (+447754973070).

Особливості спільноти: Українська спільнота Манчестера — одна з найдавніших і найбільших українських діаспор у Сполученому Королівстві. Перші українці переїхали в околиці Манчестера ще на початку XX століття, також велика хвиля еміграції відбулася після Другої світової війни.

Нині функціонують, зокрема, Український культурний центр “Дніпро” та суботня школа при ньому, засновані Асоціацією українців у Великій Британії (AUGB), найбільшою організацією української діаспори в Сполученому Королівстві. Після початку повномасштабного вторгнення бізнеси з Манчестера та інших регіонів Британії об’єдналися, запустивши проєкт United for Ukraine під егідою The Growth Company. Ця ініціатива, зокрема, пропонує допомогу з працевлаштуванням для українців, які переїхали в Сполучене Королівство через війну.

Слід зауважити, що учасниками фасилітованого діалогу, який Громадянська мережа ОПОРА проводила в Манчестері, були переважно українці, що мають досвід життя у зоні бойових дій, на прифронтових та/або окупованих територіях.

Ліверпуль (12 грудня 2024 року)

Локація: Liverpool AUGB Ukrainian Community Center (15 Laurel Rd, Fairfield, Liverpool L7 0LJ).

Кількість учасників: 16 (15 жінок та 1 чоловік)

Співорганізатори: Людмила Сергієнко / UAGB, Михайлина Кухарчук / Resilience Center, о. Тарас Хомич / UAGB & Hope University.

Особливості спільноти: В Ліверпулі функціонує відділення Асоціації українців у Великій Британії (AUGB) — організації так званої “старої” діаспори. Українці, які переїхали в Сполучене Королівство після початку повномасштабного вторгнення, теж активно долучаються до його діяльності. Також із 2024 року працює Ukraine Resilience Center, основним завданням якого є психологічна допомога українцям (безкоштовні індивідуальні та групові психологічні консультації).