Блок 1. Безпекова та соціально-економічна ситуація у регіоні

Безпекова ситуація в Київській області у 2025 році формується в умовах повної деокупації регіону, відсутності активних наземних бойових дій та водночас постійної загрози повітряних атак з боку російської федерації. Так, станом на 2026 рік окупованих територій у Київській області немає. Київщину повністю звільнили від російської окупації 2 квітня 2022 року. Голова Київської обласної військової адміністрації (з 15 березня по 22 травня 2022 року) Олександр Павлюк зазначає що під час окупації Київщини в лютому-березні 2022 року авіанальотами та артилерійськими ударами було пошкоджено близько 27 тисяч об’єктів: 1702 багатоповерхівки; 22417 приватних будинків; 141 школа; 83 дитячих садки; 122 заклади охорони здоров’я; 137 об’єктів культури та релігійних споруд; 10 закладів соцзахисту; 725 об’єктів життєзабезпечення. В деяких населених пунктах пошкоджено чи зруйновано було майже все, зокрема, у Бородянці не вціліла жодна багатоповерхівка. 

За відсутності лінії фронту та наземних бойових дій безпекова ситуація на Київщині визначалася системною повітряною загрозою — ракетними та дроновими атаками, роботою протиповітряної оборони й пов’язаними з цим ризиками для цивільної та критичної інфраструктури. Паралельно з процесами відновлення регіон залишався в режимі постійної готовності до кризових сценаріїв, що формувало особливу модель стабільності — умовної, крихкої та залежної від розвитку воєнної ситуації загалом.

Регіон не має окупованих територій і не є зоною активних наземних бойових дій, однак продовжує перебувати під впливом постійної повітряної загрози, що зберігає безпековий чинник як ключовий елемент регіонального життя, управління та планування розвитку.

У 2025 році на території Київської області діє спеціальний Порядок проведення масових заходів в умовах правового режиму воєнного стану. Документ передбачає, що проведення мирних зібрань, мітингів, походів, демонстрацій, а також спортивних, освітніх, культурно-просвітницьких, релігійних, розважальних і видовищних масових заходів можливе лише за виключних обставин і за умови їх письмового погодження з органами державної влади та місцевого самоврядування. Порядок встановлює поетапну процедуру погодження: організатори подають письмове повідомлення до виконавчого органу відповідної громади не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати заходу, а після отримання погодження — до відповідної районної державної або військової адміністрації Київської області. Остаточне рішення щодо можливості проведення заходу ухвалюється районною державною або військовою адміністрацією за відсутності зауважень з боку підрозділів Національної поліції, ДСНС та, за потреби, патрульної поліції, не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня його проведення.

Також протягом року були випадки зупинення масових заходів. Приміром у серпні 2025 року у передмісті Києва (на Софіївській Борщагівці) зупинили концерт українського співака, який проходив у день жалоби та без попереднього погодження військового командування.

Станом на 15 грудня 2025 року з початку повномасштабного вторгнення на території Київської області виявлено імовірно забруднені та забруднені вибухонебезпечними предметами території загальною площею 7 073 гектари, з яких розміновано 1 519 гектарів. Окрім цього, силами безпеки та оборони України у Київській області в межах оперативного реагування з початку повномасштабного вторгнення було обстежено та очищено 50 259 гектарів територій. За цей період у Київській області зафіксовано 73 нещасних випадки, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни, внаслідок яких постраждало 106 осіб: загинула 21 особа (3 жінки, 17 чоловіків та 1 дитина), поранено 85 осіб (5 жінок, 73 чоловіків та 7 дітей). 

За повний 2025 рік, за даними відкритого сервісу моніторингу повітряних тривог, у Київській області зафіксовано 2302 повітряні тривоги (включно з об’єднаними тривогами на рівні області). Тривоги охоплювали 8 районів, що свідчить про їх поширення на всю територію регіону. Середня тривалість однієї повітряної тривоги становила 01:43:05. Водночас статистика фіксує наявність тривалих епізодів: найдовша повітряна тривога тривала 24:00:54 і була оголошена 21.10.2025 о 23:59, а остання зафіксована у 2025 році тривога тривала 03:40:11 і була оголошена 31.12.2025 о 20:31.

За даними OSINT-моніторингу повідомлень засобів масової інформації, упродовж 2025 року зафіксовано 804 повідомлення про вибухи. Останнє повідомлення датоване 31.12.2025 о 01:34 і стосується Києва. Географічний розподіл таких повідомлень свідчить про їх концентрацію у столиці та Київській області, тоді як інші населені пункти регіону фігурують у значно меншій кількості згадувань.

Комбінація високої кількості повітряних тривог, середньої тривалості понад одну годину, наявності тривалих безперервних тривог до 24 годин, а також їх концентрації у вечірній та нічний період формує стійкий режим періодичних безпекових обмежень у Київській області. За таких умов повітряні тривоги виступають фактором постійного впливу на організацію повсякденної діяльності регіону, зокрема на роботу закладів та сервісів, освітній процес, функціонування транспорту, використання громадського простору та укриттів. Тривалість і регулярність тривог свідчать про системний характер цих обмежень, у межах яких регіон функціонував упродовж 2025 року.

За повний 2025 рік, за даними бази ACLED (Armed Conflict Location & Event Data Project), на території Київської області та міста Києва зафіксовано високу інтенсивність повітряних та дронових ударів, а також інцидентів, класифікованих як насильство проти цивільного населення. У 2025 році основним типом ураження регіону залишалися повітряні та дронові удари. Найбільше під російськими ракетними та дроновими ударами знаходиться Київ, але також часто уражені Бровари, Бориспіль, Біла Церква, Ірпінь, Вишгород. 

За даними ДСНС у Київській області доступно 1377 укриттів, локації яких розміщені на відповідній мапі ДСНС. Проте, згідно з моніторингом, проведеного в січні 2026 року Представництвом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, частина укриттів в Київській області не відповідають встановленим нормам та не можуть використовуватись населенням. 

За даними органів місцевого самоврядування, загальний обсяг збитків, завданих Київській області, оцінюється у понад 35 млрд гривень. Голова Київської обласної державної адміністрації (з 24 березня 2025 року) Микола Калашник зазначає, що з початку повномасштабного вторгнення на території області було пошкоджено та зруйновано понад 30 тисяч об’єктів інфраструктури (близько 90% припадає на житлову забудову), що свідчить про системний характер руйнувань і цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах.

Станом на 2024–2025 роки в області відновлено понад 20 тисяч об’єктів, які зазнали руйнувань, що дозволило повернути їх до функціонального використання. Однак значна кількість будівель залишається частково пошкодженою або такою, що потребує капітального ремонту чи повної відбудови, а процес відновлення триває з урахуванням безпекових, фінансових та технічних обмежень.

У розрізі основних категорій цивільної інфраструктури масштаби руйнувань у Київській області є такими:

Житловий фонд. Унаслідок бойових дій пошкоджено 2 200 багатоповерхових житлових будинків, з яких 1 625 об’єктів відновлено.
Крім того, пошкоджень зазнали 25 270 приватних житлових будинків, з яких 17 292 будинки відновлено до можливості проживання.

Освітня інфраструктура. Пошкоджено 227 закладів освіти, включно зі школами та дитячими садочками. Станом на звітний період 196 закладів освіти відновлено, що дало змогу відновити освітній процес у постраждалих громадах.

Заклади охорони здоров’я. Унаслідок російської агресії пошкоджено 131 заклад охорони здоров’я. З них 113 медичних об’єктів відновлено, решта потребують подальших відновлювальних робіт або капітального ремонту.

КНЗ КОР “Васильківський професійний ліцей” (м. Васильків)

Упродовж 2025 року та протягом зими 2026 року ситуація в системах житлово‑комунального господарства Київської області залишалася складною. Основні проблеми зосереджувалися у сфері електропостачання. Дефіцит електроенергії спричиняли регулярні російські обстріли енергетичної інфраструктури, пошкодження підстанцій і нестача генераційних потужностей. Найбільше навантаження фіксувалося у Броварському, Бучанському та Васильківському районах.За даними НКРЕКП, показник SAIDI — середня тривалість перерв у електропостачанні на одного споживача — для оператора ДТЕК "Київські електромережі" у 2025 році становив близько 130–170 годин.  Водопостачання загалом залишалося стабільним. Перебої мали переважно локальний характер — у громадах, де через відключення електрики зупинялися насосні станції.  У теплопостачанні основними проблемами були зношеність мереж і відкладене оновлення обладнання. Частина котелень пошкоджена під час атак або зношена фізично. За даними Мінрегіону, близько чверті об’єктів теплової інфраструктури області модернізовано, втрати тепла у мережах сягають 15–18 відсотків. 

Повномасштабна агресія РФ спричинила суттєві міграційні зсуви в межах Київської області. Аналіз даних за період з 01.01.2022 по 01.12.2025 демонструє дві паралельні тенденції: природний та міграційний відтік постійного населення з одного боку, та інтенсивну концентрацію внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — з іншого. Загальна чисельність населення Київської області демонструє помірну негативну динаміку. Якщо на початку 2022 року в області проживало 1 795,1 мешканців, то станом на 2025 рік, за даними КОВА, цей показник знизився до 1 781 044 осіб. Чисте скорочення становить 14 035 осіб (приблизно 0,8%).

Однак на рівні окремих територіальних громад ситуація є більш неоднорідною.

Бучанська міська територіальна громада: Оцінка чисельності в Бучанській громаді базується на верифікованих даних мобільних операторів, аналізі медичних декларацій та статистиці освітніх закладів.

Дані вказують на те, що Київська область виконує роль ключового буферного регіону. Попри загальне скорочення чисельності мешканців у великих містах (від 4% до 11%), інтенсивний приплив ВПО частково нівелює демографічні втрати та створює нове навантаження на соціальну інфраструктуру громад.

Станом на кінець листопада 2025 року в Київській області офіційно зареєстровано 232 644 внутрішньо переміщені особи. Структура цієї групи свідчить, що область прийняла не лише працездатне населення, а й значну кількість сімей із дітьми та людей, які потребують соціальної підтримки. Зокрема, 46 752 особи (20,33%) серед зареєстрованих ВПО — діти до 18 років, тоді як 183 205 осіб (79,67%) — дорослі. Тобто фактично кожен п’ятий переселенець у Київській області — неповнолітній. Гендерний розподіл також демонструє характерну для війни тенденцію: серед ВПО переважають жінки. У Київській області зареєстровано 136 580 жінок (58,7%) і 96 064 чоловіків (41,3%). Найбільша концентрація внутрішньо переміщених осіб припадає на працездатний і передпенсійний вік. Найчисельнішими є групи 31–40 та 41–50 років. Водночас зберігається значна частка старшого населення (60+), а також дітей, зокрема у вікових групах 0–10 та 11–20 років.

Окремо статистика фіксує соціально вразливі категорії серед внутрішньо переміщених осіб. У Київській області зареєстровано 6 983 безробітних ВПО, 6 226 осіб з інвалідністю, а також 2 170 одержувачів соціальної допомоги. 

У сукупності ці дані показують, що Київська область залишається одним із ключових регіонів концентрації внутрішньо переміщених осіб, причому структура переселення має виразний соціальний вимір: значна частка дітей, людей старшого віку, сімей і осіб із вразливими статусами формує потребу в комплексній політиці інтеграції — від житлових рішень до підтримки працевлаштування та доступу до соціальних послуг.

У Київській області діють програми підтримки внутрішньо переміщених осіб, зокрема у частині житлових рішень та сприяння працевлаштуванню. Рішенням Київської обласної ради від 09.06.2023 №553-18-VIII затверджено Київську обласну цільову програму "Підтримка внутрішньо переміщених осіб на 2023–2025 роки". Програма спрямована на розв’язання основних проблем ВПО, які зареєстровані та перебувають на території області, забезпечення належних умов життєдіяльності, включно з питанням забезпечення тимчасовим або соціальним житлом, а також надання соціальної, фізичної, медичної, психофізіологічної та матеріальної підтримки. Окремо серед напрямів програми визначено сприяння у працевлаштуванні та підвищення самодостатності й незалежності ВПО з урахуванням інтересів приймаючих громад.

На території Київської області розгорнуто 32 місця тимчасового проживання ВПО, з яких 18 — модульні містечка. Також в області реалізовано 7 проєктів створення соціального житла Київщини шляхом переобладнання житлових приміщень за підтримки міжнародних та вітчизняних благодійних організацій. Серед прикладів — реконструкція гуртожитку КЗ КОР "Богуславський гуманітарний фаховий коледж ім. І. С. Нечуя-Левицького" (для проживання 150 осіб) та реконструкція гуртожитку ДНЗ "Сквирське вище професійне училище" (для проживання 78 осіб).

Окремо в області схвалено проєкт Київської обласної цільової програми "Інтеграція внутрішньо переміщених осіб" на 2026–2027 роки”, який затверджено розпорядженням Адміністрації від 16.10.2025 №1561. Програма спрямована на реконструкцію приміщень для проживання ВПО. Паралельно діють ініціативи на рівні громад. Так, у Бучанській громаді реалізуються програми "З турботою про кожного" та "Програма розвитку малого і середнього підприємництва Бучанської міської територіальної громади на 2025–2027 рр.", у межах яких мешканці громади з-поміж ВПО користуються видами соціальної допомоги, що надаються коштом місцевого бюджету. Також у громаді діє місцева цільова програма "Забезпечення тимчасовим житлом громадян, які втратили житло…" на 2024–2026 роки, а житловий фонд для розміщення ВПО включає місця компактного (тимчасового) поселення — модульні містечка, розміщені на 4 локаціях. Окремо передбачено підтримку зайнятості: у приміщенні ЦНАП Бучанської міської ради здійснюється прийом громадян спеціалістами центру зайнятості з питань працевлаштування та навчання/підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб.

За результатами опитування Державної служби зайнятості серед роботодавців, у Київській області у 2025 році зафіксовано зростання штатної чисельності працівників. Станом на 1 січня 2025 року штатна чисельність у регіоні складала 263 254 працівники, а станом на 1 січня 2026 року — 267 995 працівників. Тобто за рік кількість працівників у штаті зросла на 4 741 особу.  Вікова структура працівників у вибірці демонструє переважання людей середнього та старшого працездатного віку. Найбільша частка працівників припадає на вікову групу 36–60 років — 2 926 063 особи. Молодь у віці до 25 років складає 205 575 працівників, а у віці 26–35 років — 648 703 працівники. Окремо виділяється група працівників віком від 61 року — 620 772 працівники. Загалом у Київській області в межах вибірки враховано 257 796 працівників, з яких 173 917 осіб належать до вікової групи 36–60 років.

Окремо опитування містить дані про представленість вразливих груп працівників у регіоні. У Київській області кількість жінок у вибірці становить 104 356 осіб, кількість людей з інвалідністю — 14 847 осіб, а внутрішньо переміщених осіб — 7 517 осіб. Також у Київській області враховано 3 079 ветеранів (ветеранок) війни, 2 476 жінок на умовно чоловічих професіях та 223 іноземних громадянина.

Паралельно результати опитування фіксують труднощі, з якими стикаються роботодавці під час підбору персоналу. У Київській області 2 308 підприємств зазначили, що у 2025 році не мали проблем із набором працівників, тоді як 1 911 (майже половина підприємств (45,3%) підприємств повідомили про труднощі. Найчастіше роботодавці називали дефіцит кадрів на ринку праці (це зазначили 1 588 підприємств), небажання чоловіків офіційно працевлаштовуватися (758 підприємств) та завищені очікування претендентів (692 підприємства). Також у відповідях фігурували недостатній рівень професійних навичок (410 підприємств) і відсутність у кандидатів необхідних компетенцій (245 підприємств). Фактор місця розташування підприємства зазначили 82 підприємства.

Окремо опитування відображає вплив війни на роботу підприємств у регіоні. У Київській області протягом 2025 року пошкоджень зазнало 341 підприємство, що становить 8,1% від вибірки (загалом 4 219 підприємств). 

Дані Державної служби статистики щодо середньої заробітної плати у Київській області демонструють помітну зміну показників протягом 2025 року. На початку року середня зарплата в області становила 22 932 грн у січні 2025 року, а вже у грудні зросла до 31 200 грн. Таким чином, за рік середня заробітна плата в області збільшилась більш ніж на 8 тис. грн.

Окремо варто враховувати ситуацію на ринку праці міста Києва як найбільшого центру зайнятості, який безпосередньо впливає на Київську область. Значна частина мешканців області працює або шукає роботу саме в столиці, тому тенденції київського ринку праці можуть бути важливими для розуміння загальної картини регіону. 

У  2024 році обласний бюджет Київщини отримав 4 597 млн 474 тис. грн доходів. У 2025 році ця сума зросла до 5 172 млн 48 тис. грн. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) залишається ключовим джерелом місцевих бюджетів. Надходження склали 17,3 млрд грн, що становить 61,2%  Другий важливий ресурс — податок на прибуток підприємств. У 2024 році область отримала від нього 675 млн 35 тис. грн, у 2025 році — 810 млн грн (+ 20 %).  У  2024 році Київська область також отримала пряму міжнародну допомогу розміром в 335,8 млн грн. 

Початковий обсяг бюджету Київської області на 2026 рік — 6,8 млрд гривень, що на 33,4 % більше, ніж первинний бюджет 2025 року. Основним джерелом наповнення бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб — 5,7 млрд грн.  На 2024 рік видатки обласного бюджету становили 4,6 млрд  грн, а на 2025 рік — 5, 1 млрд  грн. 

Збільшення стосується практично всіх ключових галузей. Основними галузями видатків в 2026 році, як і в попередні роки, залишаються фінансування освіти, соціальної сфери, відновлення регіону, безпека та охорона області та охорона здоров’я. 

На забезпечення цивільного захисту, територіальної оборони та правопорядку у 2025 році передбачено близько 155 млн грн, у тому числі у рамках: «Обласної програми оборони та національного спротиву Київської області 2024–2027», «Комплексної програми захисту населення та територій від НС 2024–2027». 

Війна спричинила активну релокацію підприємств. Згідно з аналітикою Opendatabot, Київська область у 2025 році стала ключовим вузлом релокаційних процесів, виступаючи одночасно і як донор, і як основний отримувач активів. Найбільше компаній переїхали з Києва до Київської області — 779. У зворотному напрямку, з області до столиці, — 663 компанії.

Процес відбудови на Київщині базується на системі державних та регіональних програм. 

Ці програми визначають пріоритетність об’єктів та розпорядників коштів (Департамент регіонального розвитку та Департамент містобудування й архітектури КОВА), забезпечуючи системний підхід до реконструкції.

На державному рівні ключовими інструментами є:

Важливою складовою відбудови є пряма допомога іноземних партнерів. Одним із показових кейсів є участь Литовської Республіки у відновленні Бородянки. Агентство CPVA та Міністерство закордонних справ Литви, в межах Lithuanian Development Cooperation (LTAID), реалізували проєкт відбудови школи, забезпечивши не лише будівництво, а й створення сучасних укриттів.

Блок 2. Політичний ландшафт з 2019 до 2022 р. 

Вибори Президента України 2019 року

Президентські вибори 2019 року — чергові, сьомі за рахунком вибори Президента України, перший тур яких відбувся 31 березня 2019 року, другий — 21 квітня 2019 року.

Безпосередньо у Київській області участь у голосуванні у першому турі виборів взяли 983 279 людей. Загалом було сформовано 9 округів, на кожному з яких найбільшу кількість голосів набрав Володимир Зеленський. 

Тим часом до п'ятірки лідерів по області увійшли:

21 квітня 2019 року відбувся другий тур виборів Президента України, де було лише два кандидати — Володимир Зеленський та чинний на той час Президент України Петро Порошенко. Загальна кількість виборців у Київській області, які взяли участь у голосуванні, склала 954 336 осіб. І в результаті другого туру очевидну перемогу здобув Володимир Зеленський із результатом у 70.02% голосів.

Для порівняння, на позачергових виборах президента у 2014 році на кожній виборчій дільниці найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко.

Керівництво КОДА після виборів 2019 року

Після президентських виборів 2019 року на посаду голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) було призначено Михайла Бно-Айріяна (10 липня 2019 року) — українського дипломата, державного управлінця, фахівця з енергетичної дипломатії та міжнародних відносин. До цього Бно-Айріян обіймав посаду заступника директора з комунікацій та міжнародного співробітництва в НЕК "Укренерго" (2016–2019 рр). 

Його називали креатурою тодішнього голови партії "Слуга народу" Дмитра Разумкова (вони разом навчалися в КІМВ). Також нового очільника КОДА пов'язували із колишнім міністром закордонних справ Костянтином Грищенком, у якого він працював радником.

Серед ключових заступників Михайла Бно-Айріяна були Світлана Свищева (ексдепутатка Полтавської облради), В'ячеслав Кучер (керівник апарату КОДА) та Дмитро Назаренко (залишився від попередньої адміністрації). 

Відтоді та до початку повномасштабного вторгнення керівництво КОДА змінювалося неодноразово – переважно через політичні ротації та перехід посадовців на вищі державні посади:

  1. Олексій Чернишов (жовтень 2019–березень 2020): бізнесмен із Харкова, якого пов'язували з бізнес-групою Олександра Фельдмана. Пішов на підвищення на посаду Міністра розвитку громад та територій.

  2. Василь Володін (червень 2020 — лютий 2022): мав досвід роботи у комерційному та державному секторах; з грудня 2019 року був заступником голови ОДА

  3. Олексій Кулеба: був призначений 8 лютого 2022 року, за два тижні до вторгнення. Медіа називають Кулебу людиною з “орбіти” Андрія Єрмака.

Парламентські вибори 2019 року.

Позачергові парламентські вибори 2019 р. відбулися 21 липня 2019 року, де перемогу здобула партія "Слуга народу", отримавши конституційну більшість (254 мандати), що дозволило сформувати однопартійну більшість

Ці вибори проводилися за змішаною системою: 50% за партійними списками (пропорційна система), 50% за мажоритарними округами (одномандатні виборчі округи).

В результаті, п'ятірка партій-лідерів виявилася наступною:

  • "Слуга народу": 254 місця, сформувала монобільшість.

  • "Опозиційна платформа — За життя": 43 місця.

  • "Батьківщина": 26 місць.

  • "Європейська солідарність": 25 місць.

  • "Голос": 20 місць.

По територіальних виборчих округах Київської області ситуація була наступною:

  • ТВО № 90 (Біла Церква): Переміг Бабенко Микола Вікторович (ТОВ "Центр залучення інвестицій "БЦ Інвест", безпартійний, суб’єкт висування — Політична Партія "Біла Церква разом") з 20 277 голосами.

  • ТВО № 91 (Фастів, Макарівський р-н): Переміг Дунда Олег Андрійович (директор ТОВ "А.В.С.", безпартійний, "Слуга народу") з 24 486 голосами.

  • ТВО № 92 (Володарський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський райони): Переміг Колюх Валерій Вікторович (професор КНУ ім. Тараса Шевченка, безпартійний, "Слуга народу") з 18 714 голосами.

  • ТВО № 93 (Богуславський, Кагарлицький, Миронівський, Рокитнянський райони, м. Ржищів): Перемогла Скороход Анна Костянтинівна (заступник директора ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес", безпартійна, "Слуга народу") з 29 907 голосами.

  • ТВО № 94 (Васильківський, Обухівський райони, м. Васильків, м. Обухів): Переміг Дубінський Олександр Анатолійович (телеведучий ІП "1+1 Продакшн", безпартійний, "Слуга народу") з 30 781 голосом.

  • ТВО № 95 (Києво-Святошинський район, м. Буча, м. Ірпінь): Переміг Горобець Олександр Сергійович (заступник гендиректора ТОВ "Сфера житлобуд", безпартійний, "Слуга народу") з 27 311 голосами.

  • ТВО № 96 (Бородянський, Вишгородський, Іванківський, Поліський райони): Перемогла Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна (спеціальний кореспондент ТОВ "ТРК "Студія 1+1", безпартійна, "Слуга народу") з 37 002 голосами.

  • ТВО № 97 (Баришівський, Броварський райони, м. Березань, м. Бровари, м. Славутич): Переміг Галушко Микола Леонідович (директор ПП "ГАЛІД", безпартійний, "Слуга народу") з 31 136 голосами.

  • ТВО № 98 (Бориспільський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький, Яготинський райони, м. Бориспіль, м. Переяслав-Хмельницький): Переміг Бунін Сергій Валерійович (директор ТОВ "Грант", безпартійний, "Слуга народу") з 35 820 голосами.

Місцеві вибори 2020 року

Чергові місцеві вибори 2020 року депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів відбулися 25 жовтня.

У результаті місцевих виборів у Київській області було обрано 69 міських, селищних та сільських голів, а також 2212 депутатів різних рівнів.

Міські, селищні та сільські голови: загалом у Київській області було обрано 69 голів громад — 24 міських, 23 селищні та 22 сільські. 

Лідерами серед міських голів є представники політичних партій "Слуга народу" (6 осіб) та "Європейська Солідарність" (4 особи). Втім, в окремих громадах (Ірпінь, Фастів, Богуслав, Березань, Бровари) перемогли представники так званих “локальних партії” (мають національний статус, але висунули кандидатів лише в окремих громадах). Наприклад, в Ірпені переміг представник партії “Нові обличчя” Олександр Маркушин, у Фастові — “Партії національного егоїзму”, у Богуславі – “Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»”.

Депутатський корпус міських, селищних та сільських рад: загалом у Київській області обрано 728 депутатів міських рад, 570 депутатів селищних рад та 512 депутатів сільських рад.

До Білоцерківської міської ради пройшли 42 депутати від шести політичних партій: "За Майбутнє" (12), “Біла Церква разом” (9), "Слуга Народу" (7), "Європейська Солідарність" (6), "ВО "Батьківщина"" (4), "Опозиційна платформа — За життя" (4).

Броварська міська рада: після повторних виборів у січні 2021 року до ради пройшли депутати 8-ми політичних партій, які змогли подолати бар’єр у 5%. Перше місце серед них отримала «Команда Ігоря Сапожка – «Єдність», яка здобула 32,35% голосів, наступне - «Європейська солідарність» - 9,71%, «За майбутнє» - 9,1%, «Рідний дім» - 9,08%, «Слуга народу» - 7,88%, «ВО «Батьківщина» - 6,77%, «Голос» - 6,2%  та УДАР - 5,18%.

Ірпінська міська рада: тут серед 38 депутатів представники 6 партій: "Нові обличчя" (місцева партія) (14), "Європейська Солідарність" (7), "ВО "Батьківщина"" (6), "Голос" (4), "Слуга Народу" (4), ВО “Свобода” (3). 

У Бучанській міській раді (34 обраних депутати) лідерами виборів стали "Слуга народу" (9), ВО “Батьківщина” (8), "Європейська солідарність" (6), "За майбутнє" (5), “Нові обличчя” (3)  та політична партія “Консервативно-демократична партія України Сила і Честь” (попередня назва – Політична партія "Сила і Честь") (3).

Київська обласна рада

В результаті місцевих виборів 2020 року до складу Київської обласної ради увійшло 84 депутати від пʼяти політичних партій: 

  • Політична партія "Європейська Солідарність"— 25. 

  • Політична партія "Слуга Народу"— 22. 

  • Політична партія "Всеукраїнське Об’єднання "Батьківщина"— 14. 

  • Політична партія "За Майбутнє"— 14. 

  • Політична партія "Опозиційна платформа — за життя"— 9. 

На початку скликання в обласній раді була утворена коаліція, до якої увійшли “Слуга народу” (22 депутати), “Батьківщина” (14) та “Опозиційна платформа — За життя” (9). Загалом вона нараховувала 45 депутатів. В опозиції опинилися партії “Європейська Солідарність” (25) та “За майбутнє” (14). 

Головою обласної ради було обрано Олександра Склярова ("Слуга Народу"). Першою заступницею голови обласної ради стала Марина Сапожко (партія ВО “Батьківщина”), а заступниклм —  Валерій Ксьонзенко (ОПЗЖ).  

21 квітня 2021 року Олександр Скляров втратив свою посаду. Як писало видання LB.ua, кандидатуру Склярова на посаду голову облради пролобіював нардеп Олександр Дубінський (перебуває під вартою, у листопаді 2023 року політику була оголошена підозра у державній зраді). Після втрати Дубінським посади голови обласного осередку партії "Слуга народу" (у березні 2021 року), Олександра Склярова звільнили з посади голови облради.

Новою головою Київської обласної ради депутати обрали Наталію Гунько (партія “Слуга народу”). Вона є дружиною народного депутата України Анатолія Гунька (у 2020 році на проміжних виборах переміг по 208 мажоритарному округу у Чернігівській області; у 2026 році засуджений до 4 років позбавлення волі за зловживання впливом). Першим заступником голови Київської обласної ради депутати обрали Ярослава Добрянського (партія “За майбутнє”), заступницею — Тетяну Семенову (“ЄС”). Результат цих голосувань засвідчив формування нової коаліції. До неї увійшли “Європейська Солідарність” (25), “Слуга народу” (22) та “За майбутнє” (14). В опозицію перейшли “Батьківщина” (14 депутатів) та “Опозиційна платформа — За життя” (9). 

Блок 3. Політичний ландшафт в області у 2022-2025 рр. 

Зміна балансу сил

Військові адміністрації

Після 24 лютого 2022 року виконавча гілка влади зазнала значних змін — за указом Президента на базі обласних та районних державних адміністрацій були створені військові адміністрації. На Київщині таких 8: Київська обласна військова адміністрація та 7 районних: Білоцерківська РВА, Бориспільська РВА, Броварська РВА, Бучанська РВА, Вишгородська РВА, Обухівська РВА та Фастівська РВА.

Крім того, ще одна військова адміністрація створена на рівні громад. 21 березня 2022 року Президент утворив Гостомельську селищна військову адміністрацію. Це пов'язано з тим, що під час спроб російської армії захопити Київщину голова Гостомельської громади Юрій Прилипко загинув, роздаючи хліб голодним і ліки хворим. Його вбили російські військові. 

Київська обласна військова адміністрація (КОВА)

Від початку повномасштабного вторгнення в Київській ОВА кілька разів змінювали очільника:

  • З 8 лютого по 15 березня 2022 року посаду голови Київської ОДА обіймав Олексій Кулеба (наразі Віцепрем'єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України). До цього Олексій Кулеба працював на різних посадах Київської міській державній адміністрації (КМДА).
  • З 15 березня 2022 року по 21 травня 2022 очільником Київської ОВА був генерал-лейтенант Олександр Павлюк. Раніше він був командувачем операцій Об'єднаних сил на Сході України, а з травня 2022 по лютий 2023 року — начальником штабу-заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил України; командувачем Угруповання сил і засобів оборони Києва. З 14 лютого 2023 року став першим заступником міністра оборони.
  • З 21 травня 2022 року на цю посаду повернувся Олексій Кулеба. Утім, за 8 місяців (у січні 2023 року) його звільнили та перевели на посаду заступника керівника Офісу Президента України.
  • 24 січня 2023 року в.о. голови Київської ОВА став Дмитро Назаренко, який раніше обіймав посаду першого заступника Голови КОДА. У минулому він був пов’язаний із партією “Європейська Солідарність” (був депутатом Тростянецької районної ради від “ЄС). 
  • Потому, у квітні 2023 року у КОВА знову відбулися кадрові зміни: 10 квітня Володимир Зеленський підписав указ про призначення на посаду голови Київської обласної військової адміністрації Руслана Кравченка (наразі Генеральний прокурор України), який з 2021 року очолював Бучанську окружну прокуратуру. Ще раніше він працював військовим прокурором. А у 2019–2020 роках Кравченко подавався на посаду прокурора САП, а також брав участь у конкурсі на посаду керівника НАБУ.
  • Потому Руслана Кравченка “змінив” на посаді Микола Калашник. З 1 січня по 24 березня 2025 року він був в.о. голови Київської ОВА, а вже з 24 березня 2025 і донині є головою Київської обласної державної адміністрації. Раніше (з 2017 по 2020 роки) Микола Калашник керував апаратом Дарницької районної державної адміністрації в місті Києві. Потому був першим заступником та, згодом, тимчасовим виконувачем обов’язків голови тієї ж Дарницької РДА. Має відзнаку Президента України “За оборону України” (2022).

Наразі очільник КОВА має 6 заступників у різних сферах: 

Тим часом у складі керівництва КОВА і Керівниця апарату Київської обласної державної адміністрації — Вольська Крістіна Вадимівна.

Свою діяльність, після створення 24 лютого 2022 року, військова адміністрація Київської області (КОВА) зосередила на переході від суто цивільного управління до виконання оборонних і безпекових завдань в умовах воєнного стану. Зокрема, серед основних напрямків діяльності військових адміністрацій регіону можна виокремити наступні:

  • Оборона та безпека (підготовка території до оборони, контроль за дотриманням правового режиму воєнного стану (зокрема комендантської години), взаємодія з військовим командуванням та координація заходів територіальної оборони).
  • Цивільний захист та життєдіяльність (забезпечення роботи критичної інфраструктури, будівництво об’єктів цивільного захисту (укриттів) та координація гуманітарних питань).
  • Відбудова та соціальна підтримка (реалізація Програм відновлення пошкодженого житла (наприклад, програма "Власний дім") та соціальна підтримка захисників і захисниць України).
  • Економічна стійкість: (визначення критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, що дає право на бронювання працівників).
  • Бюджетне управління: (оперативне управління місцевими бюджетами, фінансування заходів оборони та першочергових потреб громад без тривалих процедур погодження з місцевими радами (у випадках, передбачених законом)). 

Районні військові адміністрації (РВА)

Білоцерківська РВА: Ірина Старенька очолила РВА у червні 2025 року. У 2016 році вона очолила Богуславську райдержадміністрацію. Потім, після реформи децентралізації у 2021 — працювала заступницею керівника Обухівської РДА. З початку серпня 2023-го до жовтня 2024-го очолювала найбільший район Київщини — Білоцерківський. Далі, у жовтні того ж 2024го Стареньку призначали заступницею голови ОВА Руслана Кравченка. А з червня 2025 року — знову повернули на посаду голови Білоцерківської РВА.

Бориспільська РВА: Руслан Дяченко — очолює РВА з 11 червня 2021 року. Загалом — майже двадцять років працював у міській та обласній адміністраціях Києва. Наприкінці 2019 року він був помічником народного депутата IX скликання Сергія Буніна (фракція “Слуга народу”). Актуальна його партійність невідома. У жовтні 2021 року з'явилися інформація, що Дяченко може стати головою Київської ОВА. Нібито це призначення лобіює його колишній роботодавець-парламентарій Сергій Бунін. Однак сам Дяченко спростував цю інформацію.

Броварська РВА: На момент початку війни начальником був Павло Проскочило, якого відсторонили у вересні 2022 року на підставі підозри в отриманні хабара. З листопада 2022 року посаду обіймав Володимир Майбоженко. Його звільнили 27 квітня 2024 року після того, як він у нетверезому стані спричинив ДТП, збивши чотирьох пішоходів. Натомість новим головою у листопаді 2024 року став Тарас Бакай, однак пізніше він перейшов на посаду першого заступника голови КОВА. Станом на березень 2026 р. обовʼязки голови Броварської РВА виконує Віталій Бігун.

Бучанська РВА: З 29 вересня 2022 року адміністрацією керував Данило Мавлянов, який змінив свого попередника — звільненого 16 червня 2022 року Миколу Ляшенка. Через майже 2 роки головування Мавлянова звільнили (у травні 2024 року), а на посаду очільника адміністрації призначили Ігоря Полозуна.

Обухівська РВА: Геннадій Сиваненко — призначений розпорядженням Президента від 9 червня 2025 року. На цій посаді він замінив попереднього очільника РВА та зосередився на ветеранській політиці, соціальному захисті та підтримці ВПО. До призначення в Обухів, з жовтня 2024 року очолював Білоцерківську районну державну адміністрацію, де займався питаннями енергонезалежності та захисту критичної інфраструктури.

Вишгородська РВА: Олександр Данчин — головує на посаді із червня 2022 року. До цього, із серпня 2018 року Данин був першим заступником голови цієї ж адміністрації. Має значну кількість відзнак, нагрудних знаків, подяк від МОУ, Головнокомандувача та різних бригад Збройних Сил України.

Фастівська РВА: Виконуючим обов'язки голови адміністрації з грудня 2025 року є Олександр Горін. Раніше — з 2022 по 2025 рік — працював заступником голови Оболонської РДА в місті Києві. А з жовтня по грудень 2025-го — заступником голови Фастівської РДА.

Як вже зазначалося вище, єдиною громадою в області, де функціонує військова адміністрація є Гостомель. Станом на березень 2026 р. її очолює Сергій Смаль, призначений Президентом у 2023 році.

Обласна рада

Загальний склад Київської обласної ради VIII скликання становить 84 депутати. Втім, станом на початок 2026 р. в раді залишилося 75 депутатів. Фракція “Європейська солідарність” нараховує 25 депутатів, “Слуга народу” — 20, “За майбутнє” — 14, “Батьківщина” — 13. Фракція партії “ОПЗЖ”, яка  складалася з 9 депутатів, припинила своє існування. 6 депутатів, обраних від ОПЗЖ склали мандат, ще 3 працюють як позафракційні. Таким чином, Вакантними залишаються 2 депутатські мандати у партії “Слуга народу” та ще один у “Батьківщині”. 6 вакантних місць, які належали представникам “ОПЗЖ” не можуть бути заміщені через те, що ця політична сила заборонена законом. 

18 березня 2022 року фракція “Опозиційна платформа — За життя” припинила своє існування в Київській обласній раді. 17 жовтня 2023 року обласна рада своїм рішенням призупинила повноваження, а не позбавила мандатів 8 депутатів обраних від забороненої “ОПЗЖ” до кінця воєнного стану. Пізніше п’ятеро з них склали мандати (Валерія Барановська, Тарас Ващішин, Ірина Швець, Валерій Ксьонзенко та Олег Корбан) ще троє залишилися депутатами обласної ради (Олександр Мутель, Юрій Чередніченко, Андрій Фещенко). Що стосується дев’ятого депутата, обраного від “ОПЗЖ”, то 24 березня 2024 року Київська обласна рада припинила повноваження Олега Цаплієнка (керівник агрофірми “Світанок” (земельний банк — 80 тис. га), яка знаходиться у власності народної депутатки України у 1998-2012 рр. Тетяни Засухи).

24 березня 2023 року Київська обласна рада також достроково припинила повноваження двох депутатів від “Європейської Солідарності” (Руслана Кузьменка та Оксана Перінської), двох депутатів від ВО “Батьківщина” (Ганни Старікової та Андрія Засухи — сина Тетяни Засухи), двох депутатів від “За майбутнє” (Леоніди Пономарьової та Наталії Онопрієнко-Капустіної). Як зазначають медіа, всі ці депутати склали повноваження або через те, що планують поїхати за кордон або вже там перебувають і тому не можуть виконувати свої обов’язки. 

У квітні 2023 року обласна організація “Слуги народу” прийняла рішення про звільнення своєї представниці Наталії Гунько з посади голови Київської обласної ради. 8 травня 2023 року її було звільнено більшістю голосів депутатів облради. Щодо рішення був наявний консенсус — за відставку проголосували всі політичні сили. Офіційна причина відставки, згідно з поданням “Європейської Солідарності” та партії “За майбутнє” — відсутність стратегічного бачення розвитку Київської області у звіті голови обласної ради за 2022 рік. Рішення про звільнення Гунько також офіційно підтримала і її політична сила — “Слуга народу”. Після звільнення Наталії Гунько не було обрано нового голову обласної ради. Виконуючим обов’язки став перший заступник голови Ярослав Добрянський (партія “За майбутнє”). За словами експертів, депутати не дійшли консенсусу, хто має стати новим головою обласної ради та поки його не буде знайдено, обласна рада залишиться з керівником у статусі “в.о.”. 

У грудні 2023 року депутатський мандат склав Олександр Мартиновський (Батьківщина). За народною ініціативою була відкликана Ірина Панченко (“Батьківщина”). Також у грудні 2023 фракція “Слуги народу” за ініціативи лідера обласної партійної організації, народного депутата Андрій Мотовиловця, виключила зі свого складу 5 депутатів обласної ради (Дениса Дьоміна, Станіслава Семергея, Володимира Тимофійчука, Марію Кисельову, Дениса Січевого), які були пов`язані з народним депутатом Олександром Дубінським (знаходиться під вартою, підозрюється у державній зраді). Згодом обласна партійна організація “Слуга народу” ініціювала їх відкликання за народною ініціативою. Їхні місця в обласній раді зайняли наступні за черговістю кандидата у виборчому списку партії (Вікторія Киреєва, Олександр Строкань, Микола Котушенко, Лідія Лазарєва). У квітні 2024 року змінився керівник фракції “Слуга народу”. Замість Олександра Поляруша, з яким конфліктував Андрій Мотовиловець, був обраний Вадим Геращенко. 

Деякі з депутатів, які були відкликані за народною ініціативою, оскаржували прийняті партією рішення. Зокрема, у квітні 2024 року Ірина Панченко (Батьківщина) звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення партії. Однак досі в ЄДРСР немає жодного іншого документа, крім відкриття провадження у справі.

Станіслав Семергей (“Слуга народу”) звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним і скасування рішення. Однак ухвалою суду позовну заяву залишено без руху (справа №320/30510/24). 

Публічна інформація в ЄДРСР у справі ще одного представника “Слуги народу” Дениса Січевого (№320/44643/24) закінчується ухвалою про відкриття провадження. 

Денис Дьомін (“Слуга народу”) також звертався до суду. У грудні 2024 року його позовну заяву було повернуто, а в лютому 2025 відкрито апеляційне провадження (справа №320/30274/24). 

Ще одного депутата, обраного від Київської обласної організації політичної партії ВО “Батьківщина”, Григорія Піцика, рішенням політичної ради партії №06-11-467/2 від 18 грудня 2023 відкликано за народною ініціативою. Однак депутат одразу звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, яку в січні 2024 року було задоволено частково — зупинено дію рішення політичної ради партії до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Саму ж позовну заяву депутата у вересні 2024 року суд повернув позивачеві, а в жовтні було відкрите апеляційне провадження по цій справі. Депутат наразі виконує свої повноваження.

У жовні 2025 року мандат депутата обласної ради за власною ініціативою склав Олександр Скляров (“Слуга народу”), який був головою обласної ради протягом 2020-2021 років. 

Замість депутатів від партій “Батьківщина”, які склали мандат, були обрані наступні за списком кандидати: Григорій Боціон, Маріана Овдієнко, Олександр Сімановський, від партії  “За майбутнє” — Євгенія Полікарпова, Станіслав Поліщук, “Європейської Солідарності” — Алевтина Шнуренко та Ігор Педченко зайшли наступні за черговістю кандидати.  

25 жовтня 2025 року Олег Іваненко з “Європейської Солідарності” оголосив про завершення повноважень. На його думку, з цього каденція Київської обласної ради з цього дня вважається завершеною, а постанова Верховної Ради № 4621-IX від 8 жовтня 2025 року, яка забезпечує безперервність роботи місцевих рад та голів під час воєнного стану та відтерміновує місцеві вибори до його завершення — не відповідає законодавству та Конституції України.

При цього, Іваненко зазначив, що складати мандат поки не планує. Його приймальня буде працювати, але в голосуваннях він участі брати не буде. 

Блок 4. Політичні конфлікти

Київська область у 2024–2025 роках перебуває в стані відсутності публічних політичних конфліктів. Воєнний стан і зосередження виконавчої влади у Київській обласній військовій адміністрації (КОВА) фактично витіснили класичну регіональну політику зі сфери відкритої боротьби — натомість конкуренція за ресурси, контроль над програмами відбудови та кадровий вплив відбуваються через неформальні механізми, судові провадження та медійні атаки.

Однією зі знакових подій цього відрізку часу стала зміна керівництва КОВА наприкінці 2024 — на початку 2025 року. 30 грудня 2024 року Президент Зеленський підписав указ №887/2024 про звільнення Руслана Кравченка з посади голови КОВА "згідно з поданою ним заявою". Кравченка було призначено в.о. голови ДПС, а у червні 2025 року Верховна Рада погодила його призначення Генеральним прокурором. З 1 січня 2025 року в.о. голови КОВА став Микола Калашник, 24 березня 2025 — офіційно призначений Указом №176/2025. 

Після повномасштабного вторгнення Київщина стала одним із ключових регіонів відбудови. Найбільш постраждалі громади — зокрема Ірпінь, Буча, Бородянка — швидко наростили власну міжнародну видимість і почали системно працювати з іноземними партнерами, фондами та урядами. Наявний вплив обласної влади через контроль і стандартизацію відбудови. КОВА публічно комунікує як про інспекційні/перевірочні виїзди щодо відбудови в окремих громадах (зокрема в Ірпені), так і про уніфікацію підходів до вартості будівництва через меморандум із громадами. Ці кейси фіксують, що обласна влада виступає центром управлінської рамки (контроль/стандарти/координація) для проєктів відновлення. 

Справа мера Ірпеня Маркушина

Цей конфлікт є найбільш публічним і резонансним у Київській області за 2024–2025 роки. Він поєднує кримінальне провадження, кілька відсторонень від посади, протести громади та масштабну боротьбу за контроль над містом.

У квітні 2024 року в Ірпені відбувся політичний розкол між міським головою Олександром Маркушиним та партією «Нові обличчя». Мер пояснив свій вихід із лав політичної сили розбіжностями у поглядах на розвиток міста з її лідером Володимиром Карплюком, на що той відповів звинуваченнями у системній корупції та безпідставному нарахуванні високих виплат його найближчому оточенню.

Конфлікт спричинив управлінську кризу: більшість депутатів та працівників виконкому підтримали позицію Карплюка, висловивши недовіру меру або ініціювавши звільнення. Ситуація супроводжувалася повідомленнями про обшуки у Маркушина (які він спростував).

У вересні 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено кримінальне провадження щодо міського голови Ірпеня Олександра Маркушина. За даними матеріалів суду та публікацій медіа, розслідування стосується підозри в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України).

23 січня 2025 року Державне бюро розслідувань повідомило Маркушину про підозру. 24 січня Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 30 млн грн. Наприкінці січня 2025 року суд також ухвалив рішення про його відсторонення від виконання обов’язків міського голови. Надалі суди продовжували строки відсторонення, водночас сторона захисту оскаржувала ці рішення в апеляційній інстанції.

25 січня 2025 року в Ірпені відбулася акція на підтримку міського голови, у якій, за повідомленнями медіа, взяли участь близько 500 осіб. Сам Маркушин публічно називав кримінальне провадження "замовним" та пов’язував його з політичним протистоянням у місті.

Конфлікт довкола його повноважень тривав протягом 2025 року. 29 липня 2025 року депутати Ірпінської міської ради на 54-й позачерговій сесії проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови. Після цього виконання обов’язків було покладено на секретаря міської ради Анжелу Макеєву. Маркушин заявив про порушення процедури проведення сесії та недопущення частини громади до засідання.

Бородянка: боротьба за владу та відбудову 

У січні 2022 року в Бородянській селищній раді відбулася зміна керівництва через дострокове припинення повноважень селищного голови Олександра Сахарука. Підставою стало звинувачення у систематичному ігноруванні рішень органу місцевого самоврядування. Обов’язки очільника громади було покладено на секретаря ради Георгія Єрка (представника партії «За майбутнє»).

У червні 2023 року Шостий апеляційний суд поновив Сахарука на посаді, а у вересні був звільнений секретар Єрко, фактичного повернення голови не відбулося. Касаційний суд у жовтні 2023 року за заявою Єрка зупинив дію рішення про поновлення Сахарука. В листопаді 2023 року секретарем ради та виконувачкою обов’язків голови Бородянки було обрано Ірину Захарченко (партія «Нові обличчя»). Наразі продовжуються юридичні спроби поновити Сахарука на посаді. 

У січні 2025 року Bihus.Info оприлюднив розслідування щодо тендерів на відбудову Бородянки після російської окупації. Йдеться про підряди загальним обсягом близько 1,5 млрд грн.

У матеріалі зазначається, що значну частину контрактів отримали компанії, які журналісти пов’язують із політичним середовищем Ірпеня та оточенням ексмера Ірпеня Володимира Карплюка, а також із представниками тодішнього керівництва Київської обласної військової адміністрації.

Зокрема, контракт на реконструкцію багатоквартирного будинку по вул. Центральній, 429 на суму близько 370 млн грн отримала "Інвестиційно-будівельна компанія “Білд Лайф”". Один із її співвласників — Володимир П’ятенко, який раніше очолював обласний осередок партії "Нові обличчя", заснованої Володимиром Карплюком.

Серед інших підрядників згадується компанія "Астон Люкс", яку журналісти пов’язують з Олегом Цоланом — фігурою, що раніше фігурувала в контексті будівельних проєктів у регіоні.

Розслідування також звертає увагу на те, що частина компаній-переможців або не мала значного досвіду виконання аналогічних масштабних робіт, або проходила зміни структури власності напередодні участі в торгах.

Окремим епізодом у межах відбудови Бородянки став випадок із ТОВ "БК “Еліт”". Компанія уклала договори на капітальний ремонт трьох житлових будинків у селищі на загальну суму близько 66 млн грн. За даними відкритих джерел, після отримання авансів на суму понад 16 млн грн роботи не були розпочаті, а в лютому 2025 року договори були розірвані за згодою сторін без оформлення актів виконаних робіт. За цим фактом правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за ознаками розтрати бюджетних коштів; слідство встановлює обставини використання авансових платежів.

Блок 5. Політично-соціальна активність у регіоні

Масові заходи у 2024-2025 роках

У Київській області діє рішення Ради оборони Київської області щодо масових заходів. У липні 2022 року КОВА публічно пояснювала, що мирні зібрання, мітинги та інші масові заходи під час воєнного стану можливі лише "за виключних обставин" і за письмовим погодженням, посилаючись на порядок, затверджений протоколом оперативного штабу Ради оборони (протокол №145 від 07.07.2022). 

У 2025 році правила було оновлено: протоколом оперативного штабу Ради оборони Київської області №338 від 26.08.2025 затверджено новий "Порядок проведення масових заходів…". Документ деталізує строки й процедуру: організатор подає повідомлення через виконавчий орган відповідної ради; місцевий виконком має надати відповідь щодо погодження/непогодження у визначені строки; окремо визначено перелік даних, які мають бути в заявці. КОВА опублікувала окреме роз’яснення, що фактично підтверджує: без проходження цієї процедури публічні події в області не можуть відбуватися. 

Військово-громадська діяльність

На Київщині найбільш помітна зовнішня реклама військових підрозділів:

  • 13 бригада Нацгвардії України “Хартія”:.
  • 3-тя окрема штурмова бригада ("Вривайся", "Шукаємо фахівців").
  • бригади "Азов", "Лють", "Сталевий кордон", "Буревій" (базується на Київщині).
  • Окремі батальйони та ТрО: наприклад, 114-та бригада ТрО (Київська область) активно рекламується у районних центрах (Бориспіль, Бровари, Вишгород).
  • Спецпідрозділи ГУР та СБУ: кампанії з набору до підрозділів "Kraken" або "Білий вовк".

у 2024–2026 роках ветеранські організації Київщини перетворилися з суто соціальних об'єднань в потужні центри громадської активності.

У 2025 році на Київщині активно розвинулася Асоціація підприємців-ветеранів АТО. Вони допомагають отримати пільгові кредити та забезпечують стрімкий розвиток ветеранських бізнесів, які об’єднані спільними цінностями і відповідають високим канонам успішного бізнесу. Завдяки партнерам Асоціація впроваджує програми фінансової підтримки бізнесів підприємців-ветеранів АТО/ООС, які є учасниками Асоціації. Крім того, Асоціація також просуває програми фінансування ветеранського підприємництва з бюджетів різних рівнів. 

Ветеранський фонд України (державна інституція з ветеранським керівництвом): програма "ВАРТО" – надання грантів від 500 тис. до 1,5 млн грн на відкриття бізнесу. Фонд має пряме бюджетне фінансування та партнерство з Ощадбанком. На Київщині через цю програму відкрито десятки кав'ярень, СТО та фермерських господарств.

ГО "Серце Азовсталі" – це програми реабілітації та житлового забезпечення для захисників Маріуполя, багато з яких проживають саме на Київщині. Їхній основний ресурс – це значне приватне фінансування (фонд Ріната Ахметова), що дозволяє закуповувати квартири та дороге протезування.

Водночас, на території Київщини обласна адміністрація, спільно із Міністерством ветеранів, облаштовують у громадах "Ветеранські простори" (Ветеранський простір у Білій Церкві, Ветеранський простір у Бучі тощо). Загалом на Київщині сьогодні проживає понад 80 тисяч ветеранів, із них близько 13 тисяч — з інвалідністю внаслідок війни. Саме тому такі простори є критично необхідними, де вирішуються питання працевлаштування ветеранів у місцевих адміністраціях та охоронних структурах. Йдеться, загалом, про 11 таких спеціалізованих центрів під брендом VETERAN PRO. Натомість до 2030 року Міністерство ветеранів  планує відкривати подібні центри в кожній громаді — це частина Стратегії ветеранської політики, яку впроваджує Міністерство у справах ветеранів.

А для ветеранів у віддалених громадах області працює мобільний хаб “Veteran Hub” (тел. 067 348 28 68). Команда у складі юриста та психолога виїжджає безпосередньо до ветеранів додому.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.