Від початку повномасштабного вторгнення Київ став однією з головних цілей ворога — в лютому 2022 року російські війська намагалися увійти до столиці з різних напрямків, але безуспішно. План провалився: Київ встояв, а росіяни зайняли частину області, яку перетворили на свій тил, влаштувавши геноцид мирного населення. Окупанти майже на 70% знищили Ірпінь, Бучу та Гостомель. Однак уже 2 квітня 2022 року Збройні Сили України звільнили Київську область, про що заступниця міністра оборони ​Ганна Маляр повідомила на своїй сторінці у фейсбуці. 

Попри те, що Київ не перебував в окупації, війна поставила владу та мешканців столиці перед низкою викликів: ракетні обстріли, відключення електроенергії, потреба облаштування укриттів, розміщення тимчасово переміщених осіб та їх інтеграція, а також продовження роботи малого й середнього бізнесу, що наповнюють бюджет міста.

Соціально-економічний стан столиці: підтримка бізнесу

Від початку повномасштабного вторгнення постраждали всі сфери суспільного життя, зокрема економіка. За даними Департаменту економіки та інвестицій КМДА, найбільшого скорочення ця сфера зазнала в перший місяць війни. Підґрунтям для цього стали відтік робочої сили, закриття підприємств через близькість до територій ведення воєнних дій і порушення логістики. Зростання індексу споживчих цін у січні-квітні 2022 року в Києві сягнуло 112,5%, тоді як за весь 2021 рік ціни зросли на 10%. 

За оцінками Міжнародної організації праці, внаслідок військової агресії Росії в Україні втрачено близько 4,8 млн робочих місць, а кількість безробітних зросла майже на 33%. На запитання “Як змінилося економічне становище Вашої сім’ї з початку війни?” 23% опитаних під час дослідження Соціологічної групи “Рейтинг” киян відповіли “Однозначно погіршилось”, а 30% — “Не змінилося”. Серед тих киян, які мали роботу до війни, 19% втратили робоче місце, а 7% змінили його. 

Після відведення військ РФ з області знову запрацювали торгові роздрібні мережі. Швидко відновилися й розірвані ланцюги постачання, що сприяло відновленню роботи підприємств харчової промисловості. 6,9% підприємств столиці повністю зруйновані та потребують відбудови з нуля — на це потрібно орієнтовно 0,6 млрд дол. США.

Попри складну ситуацію в гуманітарній та енергетичній сферах, Київ забезпечує допомогою Херсон, Бучу, Ірпінь, Гостомель, Бородянку й інші деокуповані території. 

Києву необхідно відновлювати економічну систему, а для цього бізнес і влада столиці повинні акумулювати сили та працювати разом. Представники Київської міської державної адміністрації наголошують на потребі залучення іноземних інвестицій, зокрема в сферах будівництва, відновлюваної енергетики, оборонно-промислового комплексу тощо.

Водночас Віталій Кличко проводить онлайн-зустрічі з міськими головами інших європейських міст, аби заручитися підтримкою іноземних колег. На одній із таких зустрічей було підписано “Декларацію про взаєморозуміння в підтримці реконструкції та сталого розвитку Києва”. Тоді Віталій Кличко презентував проєкти, для реалізації яких Києву необхідна міжнародна підтримка. Зокрема, йшлося про можливості реабілітації постраждалих від війни, розвиток медицини, енергетичну й екологічну безпеку, цивільний захист населення, освіту, комунальну сферу.

З початку повномасштабного вторгнення столиця стала лідером за кількістю нових юридичних осіб та фізичних осіб підприємців — зареєструвалося 6 180 компаній та 26 424 ФОПів, це 36% від загальної кількості компаній і 15% — від ФОПів. 

Як повідомив у відповідь на запит Громадянської мережі ОПОРА Департамент промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради, для допомоги підприємцям у Києві діє програма фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва, затверджена рішенням Київської міської ради від 21.09.2017 №46/3053. Підприємці міста Києва можуть отримувати фінансування на реалізацію своїх інвестиційних проєктів — до UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) (12-місячний) + 6%. За цією програмою на період дії карантину київським підприємцям компенсують 99% від суми відсотків за кредитним договором, які сплачені позичальником за звітний місяць. Нині в програмі ФКП беруть участь 12 банків. Протягом 2022 року нею скористалися 60 підприємців. 

Діють і інші державні програми підтримки підприємців, зокрема доступні на порталі “єРобота” (вони регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 “Деякі питання надання грантів”). Крім того, працює Український ветеранський фонд, який надає безповоротну фінансову підтримку ветеранам та членам їхніх сімей для реалізації проєктів, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року №256.

У 2019 році Мінекономіки та Western NIS Enterprise Fund підписали Меморандум про співпрацю, відповідно до якого уряд отримає $100 000 на програму “Власна справа” в межах проекту “єРобота”. За цією програмою українські підприємці мають можливість отримати мікрогранти. Цьогоріч їх отримали 43 жителі Києва. 

Три місяці в Україні тривав проєкт “Ре:старт. Безпечний простір для вашого бізнесу”. Організатори надавали представникам малого та середнього бізнесу приміщення для офісів та підтримку, щоб ті могли перезапустити процеси та знайти нові рішення, які би працювали в нових реаліях. З 27 заявок на участь у програмі 20 бізнесів діяли в столиці, 7 — в інших регіонах (5 із них релокувалися або планують переїхати до Києва та Київської області).

Ключові виклики, спричинені війною

Запровадження воєнного стану в Україні стало серйозним викликом для місцевого самоврядування, адже такий правовий режим передбачає низку обмежень і необхідність ухвалення швидких рішень. 

На початку 2022 року Київська міська рада затвердила цільову програму “Захисник Києва” на 2022–2024 роки на загальну суму понад 110 млн грн. Згідно з нею, Міністерству оборони на безоплатній основі передали низку нежитлових приміщень комунальної власності для розміщення бригад територіальної оборони. Трохи згодом рада збільшила резервний фонд міського бюджету з 250 млн грн до 1,3 млрд грн  для потреб оборони та цивільного захисту населення. 

Нагальною проблемою стали руйнування, спричинені повномасштабним вторгненням. Станом на початок травня 2023 року в Києві пошкоджено 880 будівель та споруд. Як повідомила Київська міська рада у відповідь на запит ОПОРИ, руйнувань зазнали і соціальні заклади, і житлова інфраструктура. Детальніше в цифрах:

  • заклади соціального захисту — 11; 
  • об’єкти адміністративного призначення — 14; 
  • об’єкти житлового фонду — 424;
  • транспортна інфраструктура — 25; 
  • спортивна інфраструктура — 2; 
  • об’єкти зеленого господарства — 6; 
  • об’єкти житлового-комунальної інфраструктури — 124; 
  • нежитлові приміщення — 51; 
  • приватні житлові будинки — 114;
  • заклади освіти — 82;
  • заклади охорони здоров`я — 27.

Для документування збитків влада столиці додала спеціальну функцію в міському застосунку “Київ Цифровий”, де тепер можна повідомити про руйнування внаслідок російської воєнної агресії.

Загалом на відновлювальні роботи з резервного фонду міського бюджету виділили майже 600 млн грн, ще 200 млн грн надав уряд. Також Кабмін виділив 36,9 млн грн на ліквідацію наслідків ракетних обстрілів Києва, які сталися 10 жовтня 2022 року, та відновлення пошкоджених культурних об’єктів столиці.

За інформацією з фейсбук-допису Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, на виконання кількох цільових програм із міського бюджету закупили житло:

  • 28 квартир (майнові права) загальною площею 1264,96 кв. м для забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • 113 квартир для оформлення у комунальну власність і надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам, загальна площа — 5772,91 кв. м. Це дозволить забезпечити житлом близько 180 внутрішньо переміщених сімей (одиноких громадян), які перебувають на обліку в районних в місті Києві державних адміністраціях;
  • Департамент будівництва та житлового забезпечення у 2022 році, відповідно до розпорядження КМДА від 12.07.2019 №1249, закупив 43 квартири для учасників бойових дій, залучених до АТО, та членів їхніх сімей і ще 3 квартири для громадян інших пільгових категорій (загальна площа — 2662,32 кв. м).

Демографічна складова: Ситуація з ВПО та допомога з акомодацією 

Не менш важливим викликом для Києва став наплив внутрішньо переміщених осіб. Міська влада мала оперативно забезпечити їх найнеобхіднішим та підтримати в процесі адаптації до нових умов. Для інтеграції переселенців у громаду та залучення їх до участі в суспільно-політичному житті регіону створили кілька Рад ВПО — майданчиків для комунікації між вимушеними переселенцями, місцевою владою та громадянським суспільством. 

Перша Рада ВПО створена при Оболонській РДА в грудні минулого року. Вона вже має стратегічний план на 2023 рік, який передбачає 4 основні цілі: реалізація житлових та майнових прав ВПО, працевлаштування та освіта ВПО, реалізація права на соціальний захист, створення умов для інтеграції в територіальну громаду. 

Київщина опинилася на другому місці серед областей України, з яких виїхала найбільша частка населення (близько 1/5 від довоєнної кількості). Натомість із початку повномасштабного вторгнення в Києві зареєструвалися 386 139 внутрішньо переміщених осіб. Найбільше їх переїхало із Донецької та Луганської областей, також багато з Херсонської, Харківської та Запорізької. Як зазначають соціологи, основною причиною вибору Києва як міста проживання стала наявність тут родичів і друзів (45%). Інші важливі причини — розвинутий ринок праці (26%) та захищеність міста в умовах війни (22%). Ще 8–9% зазначили, що їм подобається Київ через можливості, аби розпочати нове життя. 5% обрали столицю, тому що тут є вільні місця для проживання. Для 4% було байдуже, куди виїжджати, ще для 2% це було рішення організації, відповідальної за переселення.

Київ став одним із міст, яке прихистило найбільшу кількість ВПО. Крім допомоги продуктами харчування від Гуманітарного штабу Києва, для переселенців також доступні всі види соціальних допомог за програмою “Турбота. Назустріч киянам”. На сторінці урядової соціальної програми “Прихисток”, покликаної допомогти ВПО з житлом, наразі є інформація про 290 вільних місць для розміщення. 

Київський міський центр зайнятості протягом 2022 року працевлаштував понад 1,1 тис. внутрішньо переміщених осіб (здебільшого в оптовій та роздрібній торгівлі). Для оптимізації пошуку роботи та розширення можливостей працевлаштування ВПО у вересні 2022 року запрацював Єдиний портал вакансій, який містить пропозиції про роботу від державної служби зайнятості й найбільших сайтів із працевлаштування. Інформація про вакансії оновлюється в режимі реального часу, що дозволяє роботодавцю швидко знайти працівника, а шукачу роботи — нове робоче місце.

Ринок праці в умовах воєнного стану

Станом на початок 2023 року в Києві проживає близько 3,5 млн людей, що майже дорівнює довоєнному показнику в 3,9 млн. Утім, ще в середині березня 2022 року в столиці було не більше 1,3 млн осіб. З-за кордону повертаються жінки працездатного віку, які вимушено виїхали зі столиці на початку повномасштабного вторгнення. Частку працездатного населення столиці також поповнили внутрішні переселенці.

Війна суттєво вплинула як на ринок праці, так і на кількість працездатного населення. У довоєнному 2021 році вакансій у базі столичної служби зайнятості в середньому було 12 тис. вакансій на місяць. Із початком вторгнення попит різко зменшився — до 1,5 тис. вакансій на місяць. Натомість статус безробітного протягом 2022 року отримали 36,5 тис. осіб, що на 30% більше, ніж у 2021 році.

За словами заступниці директора Київського міського центру зайнятості Людмили Мушинської, столична служба зайнятості організовує професійне навчання безробітних за спеціальностями (здебільшого робітничими), на які є попит на ринку праці. Це, наприклад, водій трамвая або тролейбуса, кухар, кондитер, кравець, токар, слюсар-електрик та інші. 

За даними статистики Київського центру зайнятості, в Києві на одну вакансію претендують десять безробітних, однак у кожній галузі ситуація різна. Найбільша відповідність між попитом та пропозицією є для працівників сфери торгівлі та послуг, технічних службовців, керівників. Найбільше не вистачає робочих місць для бухгалтерів, менеджерів, адміністраторів. Натомість відчувається нестача медичних працівників: лікарів, реабілітологів, медичних сестер. Можна припустити, що попит на ці професії зросте після закінчення війни.

Новоприбулі люди переважно зайняли нішу працівників малого та середнього бізнесу. З березня 2022 року діє програма з компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, і приблизно 400 роботодавців Києва вже отримали компенсацію за працевлаштування 1144 внутрішньо переміщених людей на суму майже 14 млн грн (за 2022 рік). З початку 2023 року 164 роботодавці взяли на роботу 635 ВПО. І все ж люди з окупованих територій, які шукають роботу,  часто чуюьб відмову, пов'язану з небажанням працевлаштовувати когось тимчасово (поки не закінчиться війна, а людина не повернеться додому). 

Ще однією особливістю ситуації став професійний склад новоприбулих осіб. Значний відсоток внутрішніх переселенців до вторгнення працювали на великих агро- та промислових підприємствах. У Києві таких виробництв немає, тому й роботу в цій сфері знайти важко. 

Чи не головною умовою того, чи залишаться кияни в столиці, є безпекова складова. Крім того, аби еміграція за кордон скоротилася, важливі й інші фактори:

  • Житло. Руйнування у столиці, хоч порівняно і незначні, все ж є, зокремо в житловій інфраструктурі. Отже, житлова політика має стати однією з пріоритетних, щоб людям було де жити й куди повернутися. Першим кроком є започаткована урядом програма “єОселя”, яка дає змогу взяти пільговий кредит на купівлю житла під 3% (щоправда, наразі програма доступна не для всіх);
  • Економіка. Наявність можливостей для заробітку є чи не основою бачення майбутнього в країні/місті. Однією з програм, створених для підтримки бізнесу, стала “єРобота”, що має на меті надання мікрогрантів на створення чи розвиток власної справи. З початку дії програми до столичної служби зайнятості надійшло 3,1 тис. заяв на отримання мікрогранту, і майже 500 заявників отримали фінансування на загальну суму в більш ніж 90 млн грн.

“Бюджет виживання”: що змінилося порівняно з 2022 роком

З огляду на проблеми сьогодення, 4 грудня 2022 року депутати Київради ухвалили так званий “бюджет виживання” столиці на 2023 рік. Основним напрямом видатків стала освіта — на неї виділили 23 млрд грн. На транспорт та дорожнє господарство запланували 12,4 млрд грн (19% бюджету міста), на соціальний захист — 6,5 млрд грн (10%), охорону здоров’я — 6,1 млрд грн (9%), ЖКГ — 5 млрд грн (8%), культуру і мистецтво — 1,4 млрд грн (2%), фізичну культуру і спорт — 1,2 млрд грн (2%). Для порівняння: в бюджеті 2022 року основними напрямами видатків стали освіта (26,4 млрд грн — понад 39% бюджету) та транспорт і дорожнє господарство (12,9 млрд грн — 19,5%), а ЖКГ (5,7 млрд грн), соціальний захист (5,4 млрд грн) та охорона здоров’я (5,9 млрд грн) фінансувалися приблизно на одному рівні (понад 8%). Як бачимо, різниця між початковими редакціями бюджетів за 2022 та 2023 роки невелика. Втім, неможливо не помітити зростання видатків на соціальний захист, що пов’язано зі збільшенням кількості вразливих верств населення, хоча ще в 2022 році (порівняно з 2021-м) видатки на соціальний захист скоротили.

Цьогоріч також виділили більше коштів на бюджетну програму “Турбота. Назустріч киянам“ (хоча вже в середині травня 2023 року її обсяг зменшили майже на 676 млн грн — з 12,2 млрд грн до 11,6 млрд грн). Підґрунтям для такого рішення стало “задвоєння” заходів програми з заходами, передбаченими рішенням міської ради №5892/5933 від 15 грудня 2022 року, яким було затверджено надання за рахунок бюджету Києва низки додаткових пільг захисникам і захисницям України, членам їхніх сімей, членам загиблих (померлих) військових тощо). Крім того, з 1,5 млн до 6 млн грн підвищили видатки на депутатський фонд. 

Як відомо, київські чиновники неодноразово зловживали коштами, які виділяють на програму “Турбота. Назустріч киянам”. Нагадаємо, що в 2021 році правоохоронці розслідували факти розкрадання працівниками Департаменту соцполітики КМДА 13,6 млн грн на закупівлях медвиробів. Поза тим, варто наголосити, що небезпека програм фінансової допомогм полягає в тому, що за рахунок коштів цих програм можуть піаритися посадовці. Особливо небезпечною така практика є напередодні та під час місцевих виборів, коли вонв може розглядатися як вид зловживання бюджетним адміністративним ресурсом або мати ознаки підкупу виборців. 

Врешті, внаслідок війни по всій Україні скоротилися капітальні видатки з бюджету. В Києві їх зменшили на майже 11 млрд грн.

Оперативні рішення в умовах війни

Як уже йшлося вище, повномасштабне вторгнення призвело до руйнувань, тому загальну суму коштів на будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти міських об’єктів на 2023 рік збільшили на 11,2 млрд грн. Нині вона становить 19,2 млрд грн. 

Крім того, КМР внела зміни до Програми вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців. Це означає, що в умовах воєнного стану посилено фінансуватимуть сферу соціального захисту — на це додатково виділять 600 млн грн. 

Також столична влада виділила Департаменту муніципальної безпеки КМДА додаткові 231,5 млн грн на утримання оперативно-рятувального складу Київської аварійно-рятувальної служби, задіяного в ліквідації наслідків ракетних бомбардувань, на придбання аварійно-рятувальної техніки та матеріально-технічне забезпечення сил оборони столиці в межах програми “Захисник Києва” на 2022–2024 роки тощо.

Такий перерозподіл коштів призвів до зменшення обсягів фінансування інших напрямів. Наприклад, на 663,3 млн грн зменшили видатки, передбачені на утримання та розвиток метрополітену, на 423,8 млн грн скоротили фінансування на компенсацію вартості проїзду пільгових категорій громадян у комунальному транспорті; на 91 млн грн — видатки на будівництво установ та закладів культури, на 18,2 млн грн — на проєктування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури тощо.

Важким був 2022 рік і для сфери житлово-комунальних послуг. Наприкінці грудня 2022 року в інтерв'ю “Суспільному” генеральний директор YASNO Сергій Коваленко повідомив, що ситуація з електропостачанням у Києві найскладніша. Найбільшою проблемою була не генерація електроенергії, а її розподіл — через пошкодження 60% трансформаторних підстанцій. Виникали й проблеми з теплопостачанням: унаслідок ракетної атаки РФ 9 березня без теплопостачання деякий час залишалися 8% жителів столиці. Відразу після влучання ця частка сягала 40%.

Питання графіків відключень електроенергії та аварійних ситуацій, що впливають на постачання електроенергії, опрацьовують в рамках міського антикризового штабу, що працює в режимі 24/7. 

Не забуває міська влада і про стратегічні рішення. Зокрема, заступник міського голови — секретаря Київської міської ради Володимир Бондаренко розповів про завершення роботи над Стратегією відновлення Києва. Це комплексний документ, який регулюватиме післявоєнну відбудову й розвиток столиці. 

Політична ситуація

Перше пленарне засідання Київської міської ради після початку повномасштабного вторгнення Росії відбулося 25 лютого. Його провели в будівлі Київської міської ради. На початку березня сесії ради та засідання постійних комісій проводили в закритому режимі — без онлайн-трансляцій та оприлюднення результатів голосування. Однак вже 23 березня 2022 року таке рішення скасували, відновивши трансляції для “підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності”. 

Нагадаємо: за підсумками місцевих виборів в Україні у жовтні 2020 року до нового складу Київради пройшло 7 партій. “Європейська Солідарність» отримала 31 мандат, “УДАР” — 30 мандатів, “Єдність” — 14 мандатів, “Опозиційна платформа — За життя” (“ОПЗЖ”) — 12 мандатів, “Батьківщина” — 12 мандатів, “Слуга народу” — 12 мандатів, “Голос” — 9 мандатів. Міським головою вдруге став Віталій Кличко від політичної партії "УДАР", а посаду його заступника та секретаря міськради обійняв Володимир Бондаренко — також висуванець від цієї політичної сили. Першими заступниками мера стали Микола Паворозник та Олексій Кулеба від “Слуги народу” (до лютого 2022 року). 

На початку повномасштабного вторгнення РНБО ухвалила рішення заборонити 11 проросійських партій. Це стало поштовхом до того, щоб депутати від “ОПЗЖ” різних рівнів почали саморозпуск фракцій. У березні 2022 року на таке рішення прийняли й депутати Київради. Пізніше, у листопаді 2022 року, уповноважений представник фракції забороненої “ОПЗЖ” в Київраді Михайло Наконечний оголосив про припинення публічної політичної діяльності. 

Наразі в Київраді працюють такі фракції: “Європейська Солідарність”, “УДАР”, “Єдність”, “Батьківщина”, “Слуга Народу” та “Голос”. 

“Європейська Солідарність”. У Києві є лише один осередок партії за адресою вул. Лаврська 16. Від початку повномасштабного вторгнення в ньому діє волонтерський штаб. У вересні 2022 року ЗМІ поширювали інформацію про заборгованість у 20 млн грн за оренду вищезазначеного офісу: “Директор та адвокати ‘Підприємства Київ’ поскаржилися, що за оренду партія не платить ні копійки вже третій рік поспіль”. Журналісти зазначали, що не отримали офіційної відповіді від політичної сили. 

“Слуга народу”. На вебсайті партії вказано, що в Києві функціонують 4 осередки партії у 4 районах міста — Печерському, Солом’янському, Дніпровському та Деснянському. Влітку 2022 року депутати від “Слуги народу” зазначали, що всі офіси політичної сили працюють “здебільшого як хаби для допомоги ЗСУ, тимчасовим переселенцям, а також для консультацій бізнесу в питаннях релокації”. 

“УДАР”. Головний офіс політичної сили в Києві, згідно з інформацією на офіційному вебпорталі партії, розташований на Кловському узвозі. 

“Батьківщина”. На сайті політичної сили згадано, що її осередки працюють у всіх 10 районах Києва. На початку війни лідерка партії Юлія Тимошенко зазначала, що головний офіс у Києві займається “роботою на дипломатичному напряму, гуманітарною допомога вразливим групам населення та, звичайно, підтримкою військових”. 

“Голос”. У партії є лише один офіс в столиці за адресою вул. Михайла Грушевського 9Б. 

Що стосується “Опозиційної платформи — За життя”, діяльність якої суд остаточно заборонив 20 червня 2022 року, то всі кошти й активи цієї партії Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив передати у власність держави. Таке рішення стосується обласних, міських і районних організацій політичної партії, а також первинних осередків та інших структурних утворень. 

Розподіл політичних впливів у міській військовій та районних адміністраціях

Київську міську військову адміністрацію (КМВА) створили в перший день повномасштабної війни. Основними її завданнями є підготовка міста до оборони, забезпечення громадського порядку та безпеки цивільного населення, здійснення контролю правового режиму воєнного стану та забезпечення життєдіяльність міста. 

У березні 2022 року головою адміністрації призначили Миколу Жирнова, який обіймав цю посаду до жовтня 2022 року. У жовтні 2022 року керівником КМВА призначили генерал-полковника Сергія Попка. Обидва посадовці — військові ЗСУ (генерал-майор та генерал-полковник відповідно) й не належать до жодної політичної сили. 

Аналізуючи політичну ситуацію в місті, зазначимо, що голови районних у місті Києві державній адміністрацій (РДА) й тимчасово виконуючі їх обовʼязки є безпартійними. Станом на сьогодні очоюють РДА такі люди:

  • Микола Калашник — т. в. о. голови Дарницької РДА:
  • Сергій Садовий — т. в. о. голови Голосіївської РДА;
  • Кирило Фесик — голова Оболонської РДА ;
  • Олександр Поповцев — т. в. о. голови Шевченківської РДА;
  • Павло Бабій — т. в. о. голови Дніпровської РДА
  • Дмитро Ратніков — голова Деснянської РДА 
  • Наталія Кондрашова — голова Печерської РДА;
  • Сергій Коваленко — голова Подільської РДА;
  • Сергій Павловський — голова Святошинської РДА;
  • Ірина Чечотка — голова Солом’янської РДА.

Також 24 лютого 2022 року було створено Раду оборони Києва на чолі з Віталієм Кличком, а її членами стали голови районних державних адміністрацій. На початку березня запрацював Гуманітарний штаб, керівником якого став заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, обранець від партії “УДАР”. Цей штаб має представництва у всіх районах Києва. 

Політична активність та конфлікти

Ще до повномасштабної війни в місті були певні публічні конфлікти між КМДА та Офісом Президента / фракцією “Слуга народу”. У листопаді 2022 року, в розпал атак Росії на енергетичну інфраструктуру України, Давид Арахамія, голова фракції “Слуга народу” в парламенті, проінспектував “Пункти незламності” в столиці та виявив, що приблизно 20% із них на момент перевірки були зачинені. Тоді Арахамія наголосив: “Безумовно, тиснутимемо і працюватимемо з міською владою, щоб протягом двох-трьох днів вирішити всі ці логістичні організаційні питання”. На зауваження відреагував голова КМДА, зазначивши, що в Києві облаштовані всі пункти обігріву — понад 430. При цьому у відео, опублікованому в його офіційному телеграм-каналі, мер назвав цю ситуацію “політичними баталіями”. 

На жаль, питання закритих укриттів гостро постало після трагедії 1 червня 2023 року. Тоді 2 жінки та дитина загинули від уламків ракети біля укриття, яке виявилося зачиненим. Володимир Зеленський під час конференції в Молдові так прокоментував ці події: “Відповідатимуть всі, реакція буде тверда…” Також у своєму вечірньому зверненні Зеленський зазначив, що забезпечувати людей укриттям — це обов’язок місцевої влади, і “якщо цей обов’язок не виконується, ними мають зайнятися правоохоронні органи”. Натомість Віталій Кличко зазначив, що облаштуванням укриттів займаються районні адміністрації, керівників яких призначає президент. Наразі Київська міська прокуратура розслідує розкрадання бюджетних коштів, виділених на ремонт укриттів. 

Конфлікт виник і між міським головою та очільниками РДА. Після трагедії Віталій Кличко доручив головам РДА додатково перевірити всі нанесені на карту столиці укриття. 5 червня очільники РДА колективно закликали Кличка відмовитися або від посади мера, або від посади голови КМДА. Нагадаємо, що раніше Кличко виступав за відсторонення голови Деснянської РДА Дмитра Ратнікова, який опублікував це колективне відеозвернення. 

Також варто згадати ситуацію з депутатом Київради від “Слуги народу” й головою комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою Владиславом Трубіциним. У лютому 2022 року депутата і посадовців, з якими він організував корупційну схему, затримали на отриманні хабара великого розміру. Тоді Трубіцину обрали запобіжний захід у формі тримання під вартою з альтернативою застави у понад 14 млн грн. Цю суму за нього сплатили. Тоді Віталій Кличко звернувся до НАБУ з проханням про об’єктивне та всебічне розслідування, а також зазначив, що міська влада позбуватиметься корупціонерів, “попри партійні кольори та посади”. У травні 2023 року депутат вдруге не з'явився на засідання ВАКС, тому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ініціював оголошення його в міжнародний розшук. Журналісти повідомляють, що Трубіцин перебуває за кордоном, а звернення про його виїзд подали з ініціативи ССО та дозволу очільника ГУР. 

Не можна оминути й подію із депутаткою Київради Яриною Ар’євою від “Європейської Солідарності”. 27 листопада 2022 року в Оболонському районі столиці депутатка наїхала на жінку-пішохода, перебуваючи при цьому в стані наркотичного сп’яніння — про це йдеться в матеріалах слідства. 23 травня 2023 року суд обрав для неї запобіжний захід у формі домашнього арешту строком на 2 місяці. “Європейська Солідарність” виступила з заявою, де назвала таке рішення “використанням владою правоохоронних органів для зведення політичних рахунків”. Також у заяві зазначалося, що політична сила вважає такі дії “цинічної помстою влади її батькові, народному депутату Володимиру Ар'єву, за його принципову позицію щодо дій влади”. 

Потенційний піар

24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України №64, яким в Україні ввели воєнний стан. Згідно із Законом України "Про правовий режим воєнного стану", під час дії цього режиму президентські, парламентські та місцеві вибори заборонені. Рішенням Верховної Ради воєнний стан продовжили до 18 серпня 2023 року, однак його можуть продовжити в будь-який час, оскільки ситуація в країні не стабілізувалася. 

Наразі в ЦВК вже створено три робочі групи, які займаються проблемами організації майбутніх виборів. До їх складу входять народні депутати, представники державних органів, громадських і міжнародних організацій. Крім того, 30–31 травня 2023 року в Брюсселі відбувся парламентський діалог на тему “Виклики та потреби щодо організації проведення голосування за кордоном для післявоєнних виборів в Україні”. 

Станом на кінець травня 2023 року від жодного з лідерів партій не звучало заяв про наміри участі в повоєнних виборах. Також станом на кінець травня 2023 року жодна з партій не почала активної політичної агітації чи підготовки до майбутніх виборів. Однак варто згадати про білборди благодійного фонду Петра Порошенка, які нібито використовують для залучення коштів та популяризації результатів діяльності фонду. Важко однозначно сказати, чи є такі борди політичної рекламою, але наші колеги з ЧЕСНО у своєму матеріалі спробували оцінити такі дії.

Волонтерська та благодійна діяльність 

У Києві працюють десятки представництв організацій та фондів, які допомагають військовим і особам, що постраждали від війни. Найактивніші з них:

  • БО "БФ Армія Волонтерів" Київ створений на початку повномасштабного вторгнення для допомоги вимушено переміщеним особам, захисникам і військовим шпиталям. Волонтери цього фонду завозять у деокуповані села продукти харчування та речі побуту.
  • Благодійний фонд "Життєлюб" до початку повномасштабного вторгнення надавав підтримку літнім людям, однак після 24 лютого 2022 року почав підтримувати внутрішніх переселенців та допомагати їм у пошуку роботи та адаптації на новому місці. Також фонд займається гуманітарною допомогою. 
  • Благодійний фонд “Соломʼянські котики” фокусується на тактичній медицині та розмінуванні. Серед його засновників — Роман Грищук (у 2019 році обраний народним депутатом ІХ скликання по 222 округу від партії “Слуга народу” як безпартійний) та Ксенія Семенова (обрана до Київської міської ради у 2019 році від партії "Слуга народу" від 12 округу)
  • Благодійний Фонд "Постраждалі Діти Війни" заснований для допомоги дітям, які постраждали від війни на Сході України, а також родинам переселенців, що опинилися в скрутних умовах, багатодітним сім’ям, дитячим будинкам, інтернатам. 
  • Благодійний Фонд “Київ Волонтерський” виник у перші дні повномасштабного вторгнення. Ініціатива об’єднала волонтерів, ресторани та кав’ярні, а також водіїв. ​​Фонд допомагав із продуктами харчування військовим і цивільним. Наразі організація проводить гуманітарні місії в різні міста України, в тому числі в гарячі точки. 
  • Благодійний фонд Вадима Столара створений у 2020 році для боротьби з пандемією COVID-19, однак із першого дня російського вторгнення розширив напрями своєї діяльності та долучився до допомоги українським захисникам і громадянам. Наразі пріоритетними напрямами роботи фонду є допомога військовим і підтримка населення в тилу, реалізація соціальних проєктів з психологічної підтримки та психоемоційного відновлення. Як відомо, Вадим Столар, який від початку повномасштабного вторгнення жив на Лазуровому узбережжі, в 2023 році повернувся в Україну та відвідав засідання парламенту, після чого не зміг знову виїхати за кордон. Згодом СБУ провела у нього обшуки у зв'язку з розслідуванням участі підконтрольних йому будівельних компаній у легалізації коштів Віктора Медведчука та інших підсанкційних осіб. Слідчі дії проводять за статтею 437 КК України (планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни) та статтею 110-2 (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). 

  • Благодійний фонд “Лідери змін” займається гуманітарною допомогою населенню України з початку повномасштабної агресії Росії, зокрема адресною гуманітарною допомогою жителям Києва. У більшості фейсбук-дописів затегана Леся Забуранна, народна депутатка від “Слуги народу”, обрана по 216 округу. Також у дописах згадують Артема Стельмашова, який раніше входив до робочої групи з питань громадського бюджету, а в 2019 та 2020 роках балотувався в у парламент і Київську міську раду від політичної партії “Голос”, проте не був обраний. Варто зазначити, що мерч фонду забарвлений у жовто-зелені кольори, схожі на символіку партії “Слуга народу”.

  • “Зграя” — це група волонтерів, які працювали з військовими на Сході України у 2014–2015 роках, і відновили роботу після початку повномасштабного вторгнення. "Зграя" систематично проводить збори для військових потреб. 

Згадуючи про організації та благодійні фонди, що проявляють найбільшу активність, не можна не назвати окремих волонтерів:

  • Сергій Притула — відомий український телеведучий, який почав волонтерську діяльність у 2014 році — тоді він допомагав військовим з екіпіруванням та харчами, а пізніше почав забезпечувати підрозділи дронами, високоточною технікою, обладнанням для командних пунктів. У 2020 році він заснував фонд, який після 24 лютого провів чимало великих зборів на допомогу ЗСУ.
  • Сергій Стерненко — блогер, активіст та волонтер родом з Одеської області. З початку повномасштабного вторгнення проводить збори для забезпечення військових підрозділів.
  • Ольга Руднева протягом 18 років очолювала “Фонд Олени Пінчук”, а з лютого 2022 року обійняла посаду координаторки найбільшого гуманітарного складу HelpUkraineCenter. У серпні 2022-го вона стала CEO Superhumans Center, а в травні 2023 року потрапила до списку Forbes “50 лідерок України”.
  • Ірина Гук — волонтерка і спеціалістка з тактичної медицини ГО “Народний тил”.
  • Павло Бондаренко — співзасновник спільноти подкастів “Радіо Поділ”. Із початку повномасштабної війни він почав активно займатися волонтерством.
  • Любов Галан — співзасновниця організації “Frontline.Care”, яка займається збором споряджень для військових. Також жінка очолює правозахисний центр "Принцип", створений для захисту прав військовослужбовців;
  • Марія Кравченко — волонтерка, яка, зокрема, опікується організацією зручностей для військовослужбовців біля військово-лікарських комісій.
  • Павло Гук — співвласник київського ресторану “Pure & Naive”, з перших днів повномасштабної війни займається зборами на гуманітарні та військові потреби, а також організовує благодійні заходи. 
Медіаринок столиці

Найпопулярнішими в Києві регіональними ЗМІ можна назвати телеграм-канали. За допомогою ресурсу TGStat ОПОРА виокремила найбільші київські пабліки: 

  • “Реальный Киев | Украина” (987 828 підписників, охоплення одного допису — понад 400 000 читачів); 
  • “Київ INFO | Новини Україна” (811 195 підписників, охоплення допису — понад 300 000 читачів);
  • “ТрухаКиїв” (510 042 підписників, охоплення допису — понад 180 000 читачів);
  • “КМДА — офіційний канал” (498 074 підписників, охоплення допису — понад 250 000 читачів).

Серед місцевих ютуб-каналів можна виокремити “Київ24Life” та “Поліція Києва”, які мають 371 000 та 24 000 глядачів відповідно. Більшість відео цих каналів не популярні, але окремі з них збирають багато переглядів. 

На противагу цим каналам можна виділити інші, наприклад, “Життя Києва”, канал Яніни Соколової чи “Телебачення Торонто”, які висвітлюють суспільно-політичне життя не тільки столиці, а й усієї країни. Ці медіа досить популярні серед населення Києва, кожне з них має більш ніж 600 000 підписників. 

Також варто згадати про “Київ” або “Київ 24” — комунальний телевізійний канал, що працює з 1995 року. Його засновником є Київська міська рада. 

Нижче коротко охарактеризуємо найпопулярніші київські інтернет-видання. 

“VGORODE.Київ” — інтернет-ЗМІ, яке публікує найактуальніші новини України та столиці, огляди культурного життя, театру і кіно, спорту, вакансії, спеціальні проєкти. Це видання входило в групу “Український медіа холдинг” та належало до медіаактивів Сергія Курченка, бізнесмена-втікача часів Віктора Януковича. В 2019 році Печерський райсуд Києва передав його активи в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних і інших злочинів (АРМА). Однак частина видань та інтернет-ресурсів УМХ нині працюють через дві юридичні особи, які не увійшли до переліку переданих до АРМА активів, серед них — і видання VGORODE.Київ. Про це раніше повідомляв Детектор медіа.

“КиївВлада” — інтернет-видання, досить критичне до чинної влади міста Києва. Автори критикують і міську раду, і районні адміністрації, тож визначити, хто саме використовує цей ресурс для власної вигоди, не вдалося. 

“The Village” — онлайн-газета про культурне й громадське життя в місті. Це франшиза російського холдингу “Look At Media”. Перший український The Village був російськомовним і закрився 2013 року. В 2017 році портал запустили вдруге, цього разу українською. Спершу планували писати про Київ, Львів і Одесу, але фактично зосереджені на київських темах.

“Хмарочос” — онлайн-журнал про Київ та його громаду, який можна вважати незалежним. Як вказано на його сайті, видавцям небайдужі теми житла, мобільності, навколишнього середовища, архітектури й планування. Власниками та засновниками газети є Тарас Кайдан, очільник ГО “Хмарочос”, яка займається неформальною освітою в сфері міського розвитку, та Юлія Салій. 

Також у Києві працює великий медіахолдинг, до якого входять інформаційна агенція “Большой Киев”, газета “Великий Київ” та компанія “Фабрика медіа плюс”, що видає газети “Метро плюс” і “Дарницькі вісті”. Власником та очільником медіахолдингу є Віталій Усенко, який у 2015 році балотувався до Київської міської ради від політичної партії "Обʼєднання "Самопоміч" по 63 мажоритарному округу. 

“KyivPost” — газета, власником якої з 2018 року став Аднан Ківан, один з найбільших девелоперів Одеси, власник компанії “KADORR Group”. У 2018 році СБУ заявляла про підозру в тому, що компанія спільно з ексдепутатом Одеської міськради фінансує бойовиків "ДНР" і "ЛНР". 

Видання “The Kyiv Independent” з’явилося наприкінці 2021 року внаслідок конфлікту, що виник у “Kyiv Post”. Його власник Аднан Ківан хотів призначити заступницею головного редактора Олену Ротарі. Журналісти висловили протест, і вже згодом практично всю команду звільнили, а головний редактор Браян Боннер пішов з посади сам. Журналістка видання “Українська правда” Савгіль Мусаєва пов’язувала такі зміни в керівному складі “KyivPost” з тиском Офісу Президента. Звільнені журналісти створили “The Kyiv Independent”, який за 9 місяців існування зумів залучити майже $3 млн, з яких $2 млн — пряма підтримка читачів. 

Більшість матеріалів медіа “Наш Київ” присвячені життю міста. У 2020 році його власник і засновник Дмитро Федоренко продав портал колишньому журналісту та медіаменеджеру Олегу Ліщині. Відомо, що новий власник є засновником суспільно-політичного видання Chas.news.

Впливові бізнесмени Києва

Київ можна неформально вважати діловим, фінансовим і промисловим центром країни. Тут розташовані не тільки головні офіси найбільших компаній, корпорацій і фондів, а й центральні органи державної влади. 

До лідерів найвпливовіших бізнес-груп Києва вже тривалий час належать Вадим Новинський, Рінат Ахметов, Петро Порошенко, Галина та Олександр Гереги, Юрій Косюк. Пресслужби цих людей від початку повномасштабного вторгнення активно повідомляють про всебічну допомогу як Збройним Силам, так і цивільним громадянам України. Виділяється на цьому фоні лише Ігор Коломойський, який не з’являється в медійному просторі. 

Аналітики YouControl провели дослідження і з’ясували, що найбагатша людина Україна (за версією журналу “Forbes”), власник групи компаній SCM Рінат Ахметов, є бенефіціаром 18 компаній, що працюють в енергетичному секторі. У листопаді 2022 року Печерський районний суд Києва арештував частки в статутних капіталах 5 підприємств групи, що розподіляють близько 10% електроенергії в Україні.

Партнером Ріната Ахметова з холдингу “Метінвест” є група Smart Holding, яка до січня 2023 року належала Вадиму Новинському, депутату від “Опозиційної Платформи — За життя” ІХ скликання. У 2023 році СБУ арештувала приховані активи Новинського на понад 10,5 млрд грн, зокрема готельний комплекс у центрі Києва, морський торговельний порт "Очаків", приміщення агрохолдингу й торговельні центри в різних регіонах України. Новинський перереєстрував власні активи на іноземних громадян в офшорних юрисдикціях. Проти нього відкрито кримінальне провадження за ст. 111-2 ККУ. Наразі всі активи групи передані у безвідкличні трасти. Крім того, в грудні 2022 року РНБО застосувало щодо Вадима Новинського санкції.

Також варто згадати про Василя Хмельницького, власника девелоперської компанії UDP (ЖК “Новопечерські Липки”, “Бульвар Фонтанів”, “РиверСтоун”, “Паркове місто”, ТЦ “Оушен Плаза”, аеропорт “Київ”, Unit City, “Біофарма” тощо). Ще одним із найбільших власників торгових центрів у столиці та по всій країні є Вагіф Алієв, бенефіціарний власник БЦ "Парус", ТРЦ “Lavina Mall”, ТРЦ "Мандарин Плаза" тощо. Алієв успішно продав чимало власних об'єктів: "Парус" — Дмитру Фірташу та Вадиму Столару, "Арену-сіті" — Фірташу, "Гулівер" — Віктору Поліщуку, “Senator” та половину “Blockbuster Mall” — Олександру Спектору. 

У 2022 році до чільної двадцятки найбагатших людей за версією “Forbes” увійшов Степан Черновецький (син колишнього мера Києва Леоніда Черновецького). У 2008–2009 роках він був депутатом Київради та входив до фракції “Блоку Леоніда Черновецького”. Степану Черновецькому належать кілька компаній, які займаються продажем та орендою нерухомості: "Дисконт-рента" зі статутним капіталом 8,3 млн грн, "Независимая сервісна компанія" зі статутним капіталом 8,6 млн грн, "Комфорт-Таун Ріелт", БЦ “101 Tower”, (Черновецькому належить 75% будівлі), "Комфорт-мол", "Комерційні системи". Нагадаємо, що Черновецький контролює ТОВ "Комфорт спорт", якому Київрада в 2015 році виділила ділянку для експлуатації спорткомплексу в Дніпровському районі столиці. За цією адресою працює фітнес-клуб SportLife.