Після початку повномасштабного вторгнення Дніпропетровщина стала притулком для біженців і релокованого бізнесу та логістично-гуманітарним центром для допомоги постраждалим регіонам та військовим. Область, передовсім міста Дніпро, Кривий Ріг та Нікополь, періодично обстрілюють російські ракети й артилерія. Постраждали або знищені чимало об’єктів цивільної інфраструктури, кілька десятків жителів області загинули й отримали поранення. На цьому тлі в місцевих владних структурах вибухнули кілька корупційних скандалів: самопризначення, "перевзування" регіональних депутатів, які до початку активних бойових дій пропагували проросійські погляди, а також розкрадання гуманітарної допомоги.

У цьому матеріалі розповідаємо про політичну ситуацію в області та про те, як місцева влада Дніпра розв’язує нагальні проблеми, пов’язані з війною. 

Загальний огляд соціально-економічної ситуації

За даними голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації (ОВА) Сергія Лисака, за рік повномасштабної війни війська РФ випустили по Дніпропетровщині понад 330 ракет та кілька тисяч реактивних снарядів. Через атаки загинули 218 мирних жителів, а понад 800 зазнали поранень.

Хоча територія області жодного дня не перебувала в окупації, багато населених пунктів майже щодня потрапляють під обстріли ворога. До списку територіальних об'єднань, які перебувають у районі бойових дій, входять населені пункти Криворіжжя, Нікопольщини та Синельниківського району. Вони межують із територіями, де йдуть бої. 

З 22 великих підприємств області працює 21, активно запускається середній і малий бізнес. Частина бізнесів відновили роботу після тимчасової зупинки, інші не припиняли працювати.

Найбільше підприємство регіону — комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" — призупинило роботу свого гірничо-збагачувального комбінату через проблеми з логістикою, високі ціни на газ та з міркувань безпеки. Порівняно з довоєнними показниками логістика подорожчала майже на 400%. На це накладається падіння світових цін на продукцію та суттєві ризики, пов'язані з війною. Із тих самих причин законсервували й “ДніпроАзот”. Всього через російські атаки зруйновано та пошкоджено близько 100 підприємств.

Станом на 30 березня 2023 року Дніпропетровська область перебуває в трійці лідерів за рівнем безробіття населення віком від 15 до 70 років — таких 11 200 осіб. 

Розмір заробітної плати по області у 2022 році становив 14 479 грн, за той же період у 2021 році — 13 853 грн. Станом на 2023 рік середня заробітна плата становить 13–15 тис. грн.

Ціни на овочі в області виросли на 34% порівняно з січнем 2022 року (огірки коштують приблизно 100 грн за кілограм, помідори — до 130). На кінець 2022 року харчові продукти та безалкогольні напої подорожчали на 0,9%. Найсуттєвіше (на 16,5%) зросли ціни на яйця, у межах 3,1–1,5% — на масло, сири, сало, кондитерські вироби з борошна, маргарин, рибу та продукти з риби, молоко, безалкогольні напої, рис, кондитерські вироби з цукру, олію соняшникову. Зростання цін у сфері охорони здоров'я становить 1,2%, зокрема, на амбулаторні послуги — 2,0%, послуги лікарень — 1,6%, фармацевтичну продукцію — 0,6%. У сфері транспорту ціни підвищилися на 2,0% — переважно через подорожчання транспортних засобів (на 2,5%), палива та мастил (на 2,4%). Крім того, на 21,9% здорожчав місцевий телефонний зв’язок.

Ціни на оренду житла в Дніпрі впродовж 2022 року зростали. Так, медіанна вартість оренди 1-кімнатного помешкання в березні 2022 року становила 6313 грн/міс., а до серпня ціна підскочила до 8438 грн/міс. Уже в січні 2023 року ціни дещо стабілізувалися до 7063 грн/міс. 2-кімнатні здорожчали в середньому на 14%: з 8300 грн/міс. у березні до 9469 грн/міс. у січні 2023-го, а 3-кімнатні — на 13% (з 10 063 грн/міс. до 11 375 грн/міс).

Інвестиції та бізнес

До початку повномасштабного вторгнення Дніпропетровська область мала досить високий темп економічного розвитку. В регіон активно заходили прямі іноземні інвестиції. Наприклад, у 2018 році сюди інвестували 32,5 млн дол. США компанії з 57 країн світу. Це друге місце після Києва серед регіонів країни. У розрахунку на одного мешканця області припадало 1112,7 дол. США, що майже в 1,5 раза перевищувало середньоукраїнський показник — 767 дол. США, але все ж у 5,2 раза менше, ніж у м. Київ — 5828,4 дол. США.

З лютого 2022 року багато підприємств зупинили або призупинили роботу або ж скоротили обсяги виробництво.

Водночас до Дніпропетровської області релокувалися 79 підприємств — переважно з Луганської, Донецької, Запорізької, Харківської областей. Із них до Дніпра за Програмою релокації (тобто за сприяння міської влади) перевезли 56 підприємств, у тому числі великі заводи (наприклад, "РЕМ-ТЯЖМАШ" зі Слов'янська) або цілі університети. Ще десятки маленьких бізнесменів виїжджали з тимчасово окупованих територій самі, не звертаючись по допомогу до жодних програм. 

Та не лише місто допомагає релокованим бізнесам. Підтримка відбувається і в зворотному напрямку: за 2022 рік від офіційно релокованих підприємств до бюджету Дніпра надійшло 4,5 млн грн податків та зборів. Більш ніж пів сотні підприємств із “гарячих” точок розмістили у регіоні свої склади із сировиною, продукцією та устаткуванням. Також у місті проводять тренінги та консультації для підприємців, які вирішили перенести свій бізнес до Дніпра. 

Руйнування інфраструктури

Від початку російського вторгнення, ракетних ударів, атак дронами та обстрілів із важкої артилерії зазнали збитків усі 7 районів Дніпропетровщини. 11 громад наразі визнані такими, що постраждали від війни. На початок лютого в регіоні зруйновано 4045 будинків, із них близько 2 тис. — у Нікопольському районі. У Криворізькому районі найбільше постраждала Зеленодольська громада, там зруйновано від 30 до 40% житлового фонду.

Голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак під час брифінгу 24 лютого 2023 року повідомив про понад 5 тис. зруйнованих і пошкоджених будинків — приватних та багатоповерхових, а також більш ніж 150 шкіл та садочків, майже 40 лікарень, близько 100 підприємств. У Дніпрі, за даними пресслужби міської ради, зруйновано 63 квартири, 61 обстежують. У приватному секторі 12 зруйнованих будинків і ще 12 не підлягають відновленню — їх потрібно демонтувати та побудувати нові.

Паралельно триває відбудова окремих об’єктів. У Нікополі та інших містах місцева влада надає будматеріали. Закордонні й українські благодійні фонди також співпрацюють із міськими головами, головами селищних та сільських рад. Постачання електроенергії, газу, тепла, води централізоване, нині проблем із цим немає. В районах, де тривають обстріли, намагаються швидко полагодити зруйновані електроопори, газопроводи тощо. 

З 24 лютого 2022 року до 17 лютого 2023 року 104 жителям області виділили адресну матеріальну допомогу на пошкоджене від ракетних обстрілів житло на загальну суму 21 804 017 грн. Також для мешканців зруйнованого 14 січня 2023 року будинку в Дніпрі з бюджету області виділили 97 млн грн. Ще 70 млн грн в бюджеті враховано на підтримку сім’ям загиблих.

Також влада області створила сайт із контактами організацій, які надають різного роду допомогу.

Суттєвою проблемою восени 2022 — взимку 2023 року стали перебої з електропостачанням унаслідок обстрілів. Аби забезпечити мешканців електроенергією, міськрада Дніпра запустила програму співфінансування на придбання генераторів для ОСББ та ЖБК. Наприкінці листопада в регіоні відкрили 200 "пунктів незламності", де можна було зігрітися, відпочити, зарядити гаджети і скористатися інтернетом. Згодом кількість таких пунктів сягала більше тисячі. 

Також міська влада мала закупити генератори для водоканалу, згодом скасувала цей тендер, але ще пізніше таки придбала обладнання за завищеною вартістю. 

Один з найтриваліших блекаутів стався 16 грудня. Тоді час ракетної атаки в Дніпрі, Криворізькому, Нікопольському та Кам’янському районах було пошкоджено енергетичну інфраструктуру. Сталися масові знеструмлення об'єктів водо- та теплопостачання. Через відсутність електрики всі котельні та теплорозподільні пункти у Дніпрі певний час не працювали — повідомили у департаменті благоустрою та інфраструктури міськради.Через знеструмлення також зупинили роботу метрополітен та електротранспорт.

Ще один виклик для влади, з яким вона не справилася, — облаштування бомбосховищ. Міський голова Дніпра Філатов в ефірах та соцмережах багато разів зазначав, що будувати укриття в житлових масивах Перемога, Червоний Камінь, Парус тощо безглуздо, а проблема з укриттями — загальнодержавна. 

Зміни в структурі населення області

Кількість наявного населення у Дніпропетровській області до повномасштабного вторгнення (на 1 січня 2022 року) становила 3 096 485 осіб, міста Дніпра — 968 502 осіб. За даними InfoSapiens, з Дніпропетровської області за кордон виїхало 16% населення. Викликом для міської й обласної влади створення на вокзалі Дніпра умов для тих, хто хотів виїхати з регіону, — а таких було дуже багато. 

Водночас Дніпропетровщина прийняла дуже багато внутрішніщ переселенців: частина з них евакуювалися з “гарячих” регіонів через область транзитом, частина залишилася. За даними на 17 лютого 2023 року, Дніпропетровщина прийняла 370 130 ВПО: 148 511 чоловіків 221 619 жінок та 86 576 дітей. А вже станом на 12 травня 2023 року в області перебувало майже 400 тисяч переселенців, із них 89 тис. дітей, 70 тис. пенсіонерів та понад 200 тис. людей працездатного віку. Понад 60% переселенців переїхали до регіону з Донеччини та Луганщини. Місто Дніпро прийняло 153 914 ВПО: 56 354 жінок і 32 117 дітей. Ще щонайменше 70 тис. переселенців зареєстровано в Кривому Розі. 

20 квітня виконком міськради Дніпра прийняв комплексну програму підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2022–2026 роки. У ній затвердили заходи для допомоги вимушеним переселенцям: інформаційно-роз'яснювальну роботу, правову і психологічну допомогу, надання тимчасового прихистку, харчових продуктів і товарів першої необхідності, а також тимчасове розміщення у приміщеннях комунальних закладів. Також програма передбачає компенсацію власникам приміщень за безкоштовне проживання переселенців.

Здебільшого ВПО орендують житло або (якщо є така можливість) живуть у шелтерах безоплатно. Тимчасове соціальне житло надає і міська рада. У громадах в районах проблема житла та надання роботи для ВПО вирішується простіше: є запит на певні професії, людина приїжджає і їй надають і роботу, і житло. 

Слід зазначити, що з проблемою напливу ВПО область уперше зіткнулася в 2014 році. Тоді в Павлограді створили модульне містечко, яке прийняло 480 переселенців з Донбасу. За шість років термін його придатності вичерпався, і модулі хотіли законсервувати. Однак у 2022 році там знову почали шукати прихистку ті, хто рятувався від війни. У міськраді Павлограда зазначали, що вільного житла для переселенців у місті вже немає. За словами міського голови, є пропозиції щодо будівництва ще одного містечка, але помешкання в ньому надаватимуть лише на договірних умовах. 

Загалом роботодавці Дніпропетровщини працевлаштували через центри зайнятості 2,9 тис. переселенців. Понад 600 роботодавців уже отримали позитивні рішення про виплату компенсацій. Найбільше ВПО працевлаштовані в таких сферах: переробна промисловість, сільське, лісове та рибне господарство, гуртова та роздрібна торгівля, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги. Зокрема, у лікувальних закладах області працевлаштувалися понад пів тисячі медиків: 215 лікарів і 330 медсестер, фельдшерів, акушерів.

У Дніпрі регулярно проводять ярмаркт вакансій. За даними начальниці інспекції з питань праці та зайнятості населення міськради Тетяни Янушкевич, із початку повномасштабної війни в місті працевлаштовано понад пів мільйона людей. Для порівняння: до 24 лютого 2022 року в Дніпрі було 360 тис. офіційно працевлаштованих. 

Частка працездатного населення 

На початок 2022 року кількість постійного населення Дніпропетровської області, за оцінкою, становила 3093,2 тис. осіб. У статевій структури населення області стабільно переважають жінки. На початок поточного року їх було на 19% більше, ніж чоловіків (на кожну тисячу жінок припадало 840 чоловіків). На 1 січня 2022 року частка осіб у віці 0–15 років становила 16,2% загальної кількості постійного населення, у віці 16–59 років — 59%, у віці від 60 років — 24,8%. Демографічне навантаження на 1000 осіб віком 16–59 років становило 695 осіб.

У 2021 році: рівень зайнятості населення віком від 15 років дорівнював 50%, а серед населення віком 15–70 років — 56,9%. Рівень безробіття серед робочої сили віком від 15 років сягав 9,9%, а серед осіб віком 15–70 років — 10%. У 2022 році послугами Держслужби зайнятості скористалося 10 300 людей до 35 років, у 2023 році таких було 8 264. Крім того, минулоріч такими послугами скористалися 300 учасників бойових дій, з січня по березень 2023 року — лише 37. 

Найбільш затребуваними нині є працівники у сфері торгівлі, зокрема касири, продавці, піцайоло, сушисти, пекарі. Також у місті потрібні слюсарі, автомеханіки, водії автотранспорту, працівники будівельних спеціальностей. 

Основні напрями видатків міського й обласного бюджетів

На 13-й сесії міської ради Дніпра в грудні 2021 року депутати затвердили бюджет на 2022 рік, що становив 14,4 млрд грн. Основними напрямками фінансування були гуманітарний блок молодіжної політики (6 млрд грн) і благоустрій та капітальне будівництво (2,8 млрд грн). Основну частку запланованих видатків — 65% (9,4 млрд грн) — становили захищені статті. 

Внаслідок повномасштабного вторгнення Дніпровська міська рада перерозподіляла міський бюджет на 2022 рік. Відповідне рішення ухвалили 25 лютого на 17-й позачерговій сесії. 100 млн грн, заплановані на фінансування проєктів департаменту благоустрою, зняли з цього департаменту, перескерували на територіальну оборону. 

Натомість у 2023 році заплановані доходи в кошторис міста становлять 15,5 млрд грн, що на 1,1 млрд більше, ніж у 2022 році. Джерелами прибутку залишаються податок на доходи фізичних осіб, який сплачують роботодавці, а також єдиний податок і податки на землю та майно. Основні напрямки видатків: підтримка територіальної оборони, яка є підрозділом Збройних Сил України (550 млн грн), виплати зарплат, комунальні послуги й енергоносії (5,8 млрд грн), комунальне господарство (2,5 млрд грн). У 2023 році сума захищених видатків майже не змінилася порівняно з минулим роком — це 10 млрд грн (майже 67% коштів). 

На житлове господарство передбачили 922 млн грн, що на 252 млн грн більше, ніж у 2022 році (тоді на цю статтю виділили 670 млн грн). Своєю чергою на соціальні виплати у 2023 році заклали 350 млн грн, що на 191 млн грн менше, ніж у 2022 році. У цих двох розділах, бюджету враховані додаткові кошти на допомогу постраждалим від обстрілів. У 2022 році такі витрати це планували, оскільки не момент прийняття бюджету повномасштабне вторгнення ще не почалося. Транспортна галузь у 2023 році отримала 1,4 млрд грн, що на 1 млрд грн менше, ніж у 2022 році. 

Коли ж говорити про бюджет області, то заплановані на 2023 рік доходи становлять 8,15 млрд грн, що на 19% менше, ніж у 2022 році: бюджет на 2022 рік становив 11,2 млрд грн, а на кінець року — 13,5 млрд грн. Як і в минулі роки, основне джерело його наповнення — податок на доходи фізичних осіб. 

У липні 2022 року депутати облради перерозподіляли кошти бюджету. Фінансування спрямували на придбання медичного обладнання, ремонт медичних закладів, підтримку військових та спецслужбовців: 155,8 млн грн передбачили на придбання медичного обладнання, ще 120 млн грн — субвенція місту Дніпро для проведення поточного ремонту в закладах вторинної медичної допомоги.

Крім того, на підсилення потреб оборони області передбачили більше 283 млн грн. Ці кошти скерували Центральному територіальному управлінню Нацгвардії, Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській області, силам ТрО та для захисту співробітників Головного управління ДСНС Дніпропетровщини. Натомість у міській раді голосували за підтримку сил оборони, створення програми підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2022–2026 роки, матеріальну допомогу постраждалим від обстрілів (в тому числі на Перемозі), відбудову зруйнованої міської інфраструктури.

Основні ж видатки у 2023 році спрямували на найважливіші сфери життєдіяльності області: заробітні плати, освітню субвенцію, захист територій, ліквідацію надзвичайних ситуацій, соціальні виплати тощо. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв для лікарень на 2023 рік заклали понад 350 млн грн. Також на підтримку окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я з держбюджету додатково виділили майже 130 млн грн.

На будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг у 2023 році з місцевого бюджету виділили виділили 100 млн грн. Ще 772,7 млн грн область отримає з державного бюджету, тобто загальна сума видатків становитиме 872,7 млн грн. Для порівняння: у 2022 році на розбудову інфраструктури із власних надходжень регіону та держсубвенції скерували 3,7 млрд грн, із яких 1,3 млрд планували витратили на ремонт доріг. У листопаді 2022 року витрати на дороги хотіли збільшити до 3 млрд грн. 

Водночас на програми, що стосуються захисту і безпеки населення, в бюджеті на 2023 рік затвердили лише 31,4 млн грн — у 26 разів менше, ніж на дороги (і це враховуючи повномасштабне вторгнення й російські обстріли). У 2022 році на цю сферу планували виділити 438,6 млн грн. Крім того, з 24 лютого до 2 листопада 2022 року з обласного бюджету витратили 235 млн грн на облаштування 305 укриттів — про це голосували влітку на сесії депутати облради. 

Також у 2023 році з місцевих бюджетів виділили 20,5 млн грн на закупівлю шкільних автобусів, хоча вже рік діти в області не відвідують школи, а навчання відбувається дистанційно. Водночас на виплату стипендій студентам закладів професійно-технічної освіти та фахової передвищої освіти скерують 307 млн грн, що на 5,4% більше, ніж у 2022 році. Загалом на освіту у 2022 році виділили 786,2 млн грн, а а 2023 році — аж понад 2 млрд грн.

Виділили кошти і на відновлення критичної інфраструктури після ворожих ракетних ударів, підтримку тероборони, рятувальників, громад регіону, які найбільше потерпають від війни на загальну муму в понад 1 млрд грн. Такої статті витрат на початку 2022 року не було. Також у 2023 році зберегли всі виплати, які мешканці регіону отримували в останні роки, — допомогу сім’ям загиблих, малозабезпеченим родинам, дітям-сиротам, спортсменам. Загалом на все це запланували понад 5 млрд грн.

Скорочення капітальних видатків в бюджеті області за січень-грудень 2022 року порівняно з відповідним періодом минулого року в області сягнуло 8 786,7 млн грн (55%). При цьому видатки на заробітну плату в державному управлінні у 2022 році збільшили на +108,8 млн грн (+4,1 %). 

Також у 2023 році в обласний бюджет заклали 200 млн субвенції до бюджету Криворізької міської територіальної громади для заходів, в тому числі з енергоощадження, на об’єктах теплопостачання комунальної власності міста Кривого Рогу в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.

Локальні програми мікрогрантів для малого бізнесу

За державною програмою “єРобота” бізнес Дніпропетровської області у 2022 році отримав 5 грантів на розвиток садівництва та 4 гранти — на тепличне господарство. Загальна площа цих насаджень становить ≈100 га, сукупна сума грантів на них — 55 млн грн. Найбільше грантів виділили на розвиток садів із фундука та волоського горіха (42,3 га), лохинових і чорничних плантацій (31,6 га), яблучних садів (17,2 га).

За сумою грантів та площами насаджень тепличного господарства регіон наразі займає провідні позиції в Україні. Зокрема на теплиці для плодово-ягідних та овочевих культур площею 6,7 га виділили грантів майже на 28 млн грн.

Паралельно діє грантова програма від Міжнародної організації з міграції (МОМ) та Агентства ООН з питань міграції. Гранти від 4,5 тис. до 20 тис. євро отримають 100 малих та 270 мікропідприємств у 10 областях України: Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Львівській, Закарпатській, Сумській, Чернігівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Київській областях, а також у м. Києві. 

Для сектору промисловості доступний також супровід Дніпровського інвестиційного агентства. Воно допомагає в створенні виробництва біорозчинного екопосуду, залізобетонних виробів, випуску листів з полімерних матеріалів тощо. 

Для тих, хто має ідею для бізнесу чи хоче розвивати вже наявний, доступні мікрогранти на порталі "Дія". Перша хвиля проєкту "Власна справа" розпочалася 1 лютого цього року. З того часу комісія Дніпропетровського обласного центру зайнятості отримала 140 заявок на суму 32 млн грн. Середній розмір гранту — понад 226 тис. грн. Всього у 2023 році передбачено 20 хвиль програми.

Як центральна влада допомагає розв'язувати соціально-економічні проблеми області

При Офісі Президента України створено координаційний штаб, який працює за трьома напрямами: гуманітарна допомога від міжнародних організацій; допомога від великого бізнесу військовим адміністраціям і громадам; допомога від органів влади військовим адміністраціям і громадам. 

Працює також платформа "єДопомога", яку створило Міністерство соціальної політики України за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та ПРООН і фінансової підтримки Швеції. Вона допомагає в забезпеченні нагальних потреб громадян, які постраждали або були змушені змінити своє місце перебування у зв’язку з агресією Росії. 

Інша платформа, “Співдія”, об’єднує зусилля волонтерів, бізнесу та держави. Вона працює за кошти міжнародних донорів та за підтримки гуманітарного штабу з координації гуманітарної допомоги Офісу Президента України, Міністерства молоді та спорту, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Допомагають регіону і міжнародні партнери. Зокрема, у жовтні минулого року влада Дніпра уклала угоду про партнерство з німецьким містом Кельн, яке доправило в Україну 300 генераторів, 5 великих автобусів, кілька машин швидкої допомоги, а також обладнання для рятувальників та вантажі з медикаментами.

Товариство Червоного Хреста України надає внутрішньо переміщеним особам продуктові набори (крупи, макаронні вироби, консерви, цукор, борошно, олія та інші продукти тривалого зберігання), гігієнічні засоби (дитячі та дорослі підгузки, чоловічі та жіночі засоби гігієни, дезінфікуючі розчини тощо). Також людям можуть видавати лікарські засоби та медикаменти.

На нашу думку, аби підвищити ефективність допомоги від центральної влади і міжнародних партнерів, варто зводити модульні містечка для ВПО (вони дають роботу тим, хто їх будує, та помешкання переселенцям) або звичайні житлові будинки; створювати обласні програми підтримки малого і середнього бізнесу, а також залучати інвестиції, в тому числі від іноземних фондів, для відновлення пошкодженого від обстрілів житла. 

Політична ситуація в області та обласному центрі

Загальний огляд 

За результатами місцевих виборів у 2020 році до Дніпропетровської обласної ради пройшли 7 політичних партій. Найбільше мандатів — 30 зі 120 — отримала “Слуга народу” (лідер — Святослав Олійник). Ще 27 мандатів здобула “ОПЗЖ” (лідер — Геннадій Гуфман), 17 мандатів — “Пропозиція” (лідер — Валентин Резніченко), 16 депутатів — “Блок Вілкула” (лідер — Олександр Вілкул, перший номер — Євген Удод), 13 — “ЄС” (лідер — Петро Порошенко, перший номер у списку — Михайло Забродський), 9 — “Громадська сила” (лідер — Загід Краснов, перший номер — Руслан Краснов), 8 — “Батьківщина” (лідерка — Юлія Тимошенко, перший номер — Антоніна Ульяхіна). 

Станом на 2021 рік коаліція в обласній раді склададася зі “Слуги народу”, “ОПЗЖ”, “Української перспективи”, “Батьківщини” і “ЄС”. В опозиції перебувала “Громадська сила”. 

Головою Дніпропетровської обласної ради обрали Миколу Лукашука від партії “Слуга народу”. Його першим заступником став представник “ОПЗЖ” Геннадій Гуфман, який активно просував російські наративи “не все так однозначно”, “не бачив війни за вікном”, а також свого часу був у “Партії регіонів”. 15 листопада 2022 року, після заборони діяльності “ОПЗЖ” Гуфман подав заяву на звільнення. Він пояснив, що посада його обмежує, і корисніший він буде як громадянин. Рішення про його звільнення ухвалили на сесії облради 25 листопада 2022 року. Втім, Гуфман не склав мандату і лишається чинним депутатом обласної ради. Нового першого заступника голови досі не призначили, оскільки на це не вистачає голосів — серед депутатів немає одностайності.

Водночас (неофіційно), за словами представника ГО “Громконтроль” Дениса Селіна, Геннадій Корбан, голова громадської ради Дніпра та очільник штабу оборони міста, образився, що Гуфмана звільняють, бо це могло вплинути на позицію Олександра Сидоренка від “ОПЗЖ”, заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, який відповідає за фінансування реклами, піару та ЗМІ від міськради. Водночас Корбан досі неофіційно координує з Амстердаму через відеозв’язок роботу очільників департаментів та різних підрозділів. Нагадаємо, що ще у 2019 році журналісти “Бігус.інфо” називали Геннадія Корбана “тіньовим мером” Дніпра, а його резиденцію у житловому комплексі “Амстердам” — “тіньовою мерією”. 18 липня 2023 року Володимир Зеленський припинив громадянство Геннадія Корбана та ще 9 осіб, але цей указ офіційно не оприлюднили. 22 липня Корбана не пустили в Україну, а його паспорт вилучили. Бізнесмен звернувся до Президента, закликавши його “вирішити непорозуміння”. 

До січня 2020 року посаду голови ОДА займав Олександр Бондаренко (пройшов у склад обласної ради від “Слуги народу”). Натомість у 2020 році губернатором став представник “Пропозиції”, ексголова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко. У 2019 році президент Володимир Зеленський звільнив Резніченка як людину Порошенка за кілька місяців після свого вступу на посаду, але 10 грудня 2020 року він знову став головою ОДА.

З березня до листопада 2022 року, під час повномасштабного вторгнення РФ, за керівництва Резніченка Дніпропетровська область витратила 1,5 млрд грн на ремонт доріг. Виконавцем цих робіт виявилася компанія, що належить подрузі чиновника, фітнес-тренерці Яні Хланті та віцепрезиденту баскетбольного клубу “Прометей” Павлові Чухну. У листопаді 2022 року САП зареєструвала провадження щодо можливого привласнення Хлантою грошей на будівництво доріг. Слід додати, що жінка користується автомобілем Резніченка й отримувала зарплатню в його компанії “Севент консалтинг груп”, також вони кілька разів разом подорожували за кордон. 

3 лютого 2023 року, під час 15-ї сесії Дніпропетровської обласної ради, 92 депутати проголосували “за” дострокове припинення депутатських повноважень очільника Дніпропетровської ОВА. У пресслужбі облради “Суспільному” уточнили, що голосування відбулося, оскільки сам Резніченко подав заяву про складання своїх депутатських повноважень. На думку члена наглядової ради ГО “Громконтроль” Олександра Купрієнка, ексголова ОВА зробив це, аби мати змогу виїхати за кордон. 

10 лютого 2023 року поліція вручила Резніченку і його колишнім радникам підозру у відразу п'ятьох кримінальних провадженнях, зокрема за розкрадання гуманітарної допомоги, зерна, бронежилетів.

7 лютого 2023 року новим очільником ОВА стає колишній начальник обласного управління СБУ Сергій Лисак (безпартійний). За його каденції вже сталися кадрові зміни: звільнилися директор департаменту освіти Олексій Полторацький та очільниця департаменту взаємодії з правоохоронцями Ірина Федорчук. Заступниця голови ОВА Ольга Горб, депутатка Добласної ради від “Пропозиції”, також звільнилася за власним бажанням 

22 вересня 2020 року Дніпропетровська обласна організація політичної партії “Блок Вілкула ‘Українська перспектива’” висунула Олександра Вілкула кандидатом у мери Дніпра. У першому турі він набрав 12,95% голосів, зайнявши третє місце, і не потрапив до другого туру. Міським головою став Борис Філатов, за якого проголосувало 150 782 людини (78,07%). Його конкурент Загід Краснов отримав 36 262 голоси (18,77 %)

Вибори 2020 року визначили склад Дніпровської міської ради в таких пропорціях: найбільше набрала партія Філатова “Пропозиція” — 22 місця з 64. “ОПЗЖ” отримала 13 мандатів, “Слуга народу” — 9, “Громадська сила” — 8, “ЄС” — 7, “Блок Вілкула ‘Українська перспектива’” — 5. І хоча промерська партія стала впевненим лідером, цього недостатньо для ухвалення рішень. Тому, як і раніше, Філатову довелося гуртувати коаліцію. Цікаво, що за результатами цих виборів близько третини складу ради становлять жінки — їх представництво зросло майже на 10%. 

73% депутатів Дніпровської міськради VIII скликання є членами партій. Зокрема, всі депутати, обрані від “Європейської Солідарності”, партійні. У “Пропозиції” та “Громадської сили” по одному безпартійному обранцю. П’ять безпартійних в “Опозиційної платформи — За життя”, два — у “Блоку Вілкула”. Найбільше безпартійних у пропрезидентської партії “Слуга народу”, серед яких тільки один є членом партії.

“Європейська Солідарність” представлена невеличкими фракціями як в обласній, так і в міській радах. “Громадська сила”, яка має депутатів у Дніпровській міській раді, і “Батьківщина” станом нині не є впливовимив регіоні. В обласному центрі найвпливовішою партією залишається “Пропозиція”, а в області — “Слуга народу”.

У Кривому Розі у 2020 році в другому турі міським головою обрали соратника колишнього мера Юрія Вілкула Костянтина Павлова (“ОПЗЖ”) — 56,97% (97 591) голосів. Його основним конкурентом був Дмитро Шевчук від “Слуги народу” — 40,49% (69 369) голосів. Свого часу Павлов працював у “Партії регіонів” та навіть очолював її криворізький осередок, а останні 10 років був радником Вілкула. 15 серпня 2021 року Павлова знайшли мертвим у його домі. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “умисне вбивство”. Розглядали три версії: самогубство, вбивство та необережне поводження зі зброєю. 16 серпня до розслідування додали ще одну версію — доведення до самогубства. Обшуки в цій справі проводили і в Юрія Вілкула. 25 серпня 2021 року Юрія Вілкула-старшого обрали секретарем міської ради і він став виконувачем обов'язків міського голови.

У Павлограді міським головою став позапартійний Анатолій Вершина, здобувши 57,97% (15 584) голосів. 

У Нікополі за підсумками другого туру мером став Олександр Саюк (“За майбутнє”), набравши 54,64% (12 533 голосів). Друге місце посів Руслан Олійник від “Слуги народу” — 42,01% (9 637) голосів.

У Кам’янському міським головою обрали Андрія Білоусова від партії “Бджола” — 67,27% (38 551 голос).

У Дніпрі домінують регіональні партії “Пропозиція” та “Блок Вілкула”. Розподіл депутатів по комісіях міської ради у 2020 році проявив коаліцію між “Пропозицією”, “ЄС” та “ОПЗЖ”. Тоді бюджетну комісію очолив Сергій Нікітін з “ОПЗЖ”, а земельну — Євген Кривошєєв із “Пропозиції”). Саме ці дві партії мають і керівні посади в комісії з питань власності. “Слуга народу” та “Громадянська сила”, по суті, усунуті від розподілу ключових позицій у комісіях. Розподіл керівних позицій у комісіях виглядає так: “Пропозиція” — 67% (14 із 21); “ОПЗЖ” — 62% (8 із 13), “Слуга народу” — 22% (2 з 9), “Громадська сила” — 13% (1 з 3), “ЄС” — 86% (6/7), “Українська перспектива” — 40% (2 з 5).

Станом на 2021 рік у міській раді Дніпра створена коаліція з “ЄС”, “ОПЗЖ”, “Пропозиції” та “Блоку Вілкула”. Натомість “Громадська сила” та “Слуга народу” голосували відокремлено за важливі питання — наприклад, бюджет. У Кривому Розі коаліція складається з “ЄС”, “ОПЗЖ” і “Блоку Вілкула”, а частково відокремилися “Слуга народу” та “Сила людей”. 

Сесії обласної та міської рад відбуваються регулярно в режимі відеоконференцій. Інформації чи дискусій щодо відкритих засідань поки немає. 

За 2022 рік у міській раді Дніпра відбулося 18 сесій. Обласна ж рада провела 5 пленарних сесій за 2022 рік і 6 за 2021-й. 

Інституційна спроможність партій

Після заборони їхньої діяльності проросійські партії зобов'язані передати майно, кошти та активи осередків й інших структурних утворень у власність держави. У відкритому списку майна заборонених партій Дніпропетровщина позначена лише однією сумою в 658,14 грн, яка належить обласному осередку “Опозиційного блоку”. Однак відсутність обігу коштів на партійних рахунках не завжди свідчить про припинення діяльності політичної партії. Три роки тому парламент дозволив партіям не подавати фінансові звіти, тож державного контролю за обігом партійних коштів не було. Ця проблема існує дотепер.

Що стосується осередків політичних партій, то дані про них станом на жовтень 2020 року доступні за посиланням. Тоді “Батьківщина” мала в Дніпропетровській області 270 осередків, “ЄС” — 20, БПП “Солідарність” — 8, “ОПЗЖ” — 10, “Голос” — 3, “Слуга народу” — 2. Однак, як бачимо, наявність мережі осередків не завжди означає високу підтримку виборців.

У квітні 2020 року партію “Пропозиція” очолив Андрій Пильченко з Дніпра, який нині є директором департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради. Від жовтня 2019 року партія зареєструвала 66 осередків по країні, а головний її офіс розташований у Дніпрі. На офіційному сайті партії є перелік представників по регіонах, але немає даних про них. 

Розподіл політичних впливів в обласній та міській раді 

Загалом після початку повномасштабної війни політична ситуація на Дніпропетровщині кардинально не змінилася.

Фракція партії “Опозиційна платформа — За життя” в Дніпровській міській раді припинила існування. Разом з тим, на позачерговій сесії 30 березня присутні розглянули заяву щодо створення нової депутатської групи “За Україну! За Дніпро!”, головою якої обрали Сергія Нікітіна, а заступником — Олексія Лещенка. До її складу увійшли 13 осіб: Олександр Багацький, Руслан Вишневецький, Михайло Глікман, Олег Григорук, Василь Губерт, Олена Іонесян, Юрій Коробов, Олексій Лещенко, Сергій Нікітін, Олександр Сидоренко, Олена Стєпанян, Микола Чорний та Дмитро Щербатов.

Депутати від забороненої “ОПЗЖ” ввійшли до складу регіонального об'єднання "За Україну. За Дніпропетровщину", яке очолює Геннадій Гуфман. У Кривому Розі депутати міської та районних рад вийшли зі складу “ОПЗЖ” і створили групу “За Кривбас, за Україну!”

Розподіл політичних впливів в ОВА

24 січня 2023 року Володимир Зеленський підписав укази про звільнення п’яти голів обласних військових адміністрацій, у тому числі очільника Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка. На той час Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила проти нього кримінальне провадження за статтями “зловживання владою або службовим становищем» і «легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом)”.

7 лютого 2023 року на цю посаду призначили Сергія Лисака, військового і державного службовця, який раніше очолював УСБУ у Дніпропетровській області

Цікава ситуація склалася з Олександром Вілкулом, віцепрем‘єр-міністром часів Януковича. Після початку повномасштабного вторгнення він став начальником військової адміністрації Кривого Рогу, хоча офіційно такої посади немає. 26 лютого 2022 року його на цю посаду призначили розпорядженням обласної військової адміністрації, яке нібито підписав голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко. Втім, згідно зі ст. 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, рішення про утворення військових адміністрацій ухвалює Президент України за поданням ОДА або військового командування. Саме за такими правилами утворили військову адміністраці. в Криворізькому районі, але жодного президентського розпорядження чи указу про утворення військової адміністрації міста Кривий Ріг не було. Про це свідчить відповідь Офісу Президента на інформаційний запит голови інформаційного агентства “СВОЇ” Олексія Таймурзіна. За згаданим вище законом, військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє Президент за пропозицією Генштабу або ОДА. Такого документа, підписаного президентом Зеленським щодо Вілкула, теж не існує. 

Після того, як цим питанням зацікавилися правоохоронці, Олександр Вілкул став називати себе головою Ради оборони міста Кривий Ріг. За документом, цю Раду утворили відповідно до п. 6 указу Президента України від 24.02.2022 року М.64/2022. Таким чином, рішенням виконкому міської ради була утворена Рада оборони Кривого Рогу. Втім, на запит “Суспільне. Дніпро” про те, коли саме було утворено зазначений орган та яким документом регламентується його діяльність, міськрада не відповіла. Також вона не дала відповіді на запитання щодо статусу або посади, яку обіймає Олександр Вілкул.

Іншою фігурою, навколо якої розгорнулися справжні політичні і правові дебати, став Геннадій Корбан бізнесмен, який в 2014–2015 роках (за часів Ігоря Коломойського) був заступником голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації. 28 лютого 2022 року Корбан очолив Штаб ради оборони Дніпра. Однак цей орган виявився нелегітимним. 

Очільником Штабу ради оборони Дніпра назвав Корбана мер Дніпра Борис Філатов у відкритому листі до президента Володимира Зеленського з проханням повернути Корбану громадянство назвав бізнесмена. Тоді ніхто в ЗМІ не міг визначити, яку саме посаду в системі Сил оборони обіймає Геннадій Корбан. Його називали “керівником Центру тероборони Дніпра”, або: “керівник Штабу тероборони Дніпра”, “керівник тероборони Дніпра”, “голова Штабу оборони Дніпропетровської області” тощо. В кінці липня 2022 року у міській раді Дніпра документально підтвердили, що Корбан очолював штаб оборони міста, і навіть оприлюднили відзнаку Міністерства оборони — медаль “За сприяння Збройним Силам України”.

Втім, існування такого штабу не передбачене жодним законодавчим актом, — писав у колонці для сайту “Апостроф” військовий експерт, волонтер, голова громадської організації "Всеукраїнська Люстрація" Олександр Куліковський. Він зазначав: “Закон не передбачає створення Рад оборони міст, за винятком Києва та Севастополя. Рада оборони міста Києва була утворена 24 лютого 2022 року – розпорядженням Київської міської державної адміністрації”. Дніпро — єдине місто, крім столиці, де створили аналогічний орган.

У вересні 2022 року народний депутат Микита Потураєв оприлюднив відповіді на свій запит стосовно посади Геннадія Корбана в системі оборони. Виявилося, що Корбан не обіймає жодних посад у структурах Міністерства оборони України, Сил територіальної оборони ЗСУ та Дніпропетровській ОВА. Про це йдеться в офіційних відповідях згаданих відомств на депутатське звернення Микити Потураєва. Розібрати ситуацію з Корбаном намагався військовий експерт, волонтер, голова громадської організації "Всеукраїнська Люстрація" Олександр Куліковський.

Врешті, з’ясувалося, що Рада оборони не пов’язана з теробороною і є радше громадською організацією. Олександр Куліковський також наголосив, що Геннадій Корбан, не маючи стосунку до військового керівництва, проводив наради за участі представників ЗСУ, незаконно отримуючи доступ до військових таємниць. Також він розпоряджався міським бюджетом Дніпра, нібито виділяючи гроші на допомогу армії. 

Вплив Росії на політичну ситуацію в регіоні

Крім регулярних бот-атак у соцмережах та месенджерах, держава-агресор намагається впливати на ситуацію в Україні через дискредитацію та зрив мобілізації, нагнітання “втоми від війни”, заклики виходити з протестами проти влади. У Дніпропетровській області, як і в інших регіонах, періодично викривають корегувальників обстрілів, завербованих ворогом, які за гроші зливають інформацію.

Є й приклади організованих угрупувань. У січні 2023 року в Дніпрі СБУ викрила підпільний осередок “Партії Шарія”, де готували масові заворушення та вуличні проросійські акції на випадок, якщо фронт наблизиться до регіону. Цей осередок організував донеччанин, який приїхав у місто як переселенець. В його помешканні знайшли склади з ворожими виданнями і листівками, а також фінансову “звітність” щодо витрат на антиукраїнську діяльність.

Пропагандою “русского мира” займається й церква московського патріархату. За інформацією Служби безпеки, у січні 2023 року “в Дніпропетровській області співробітники СБУ запобігли спробі вивезення прокремлівської літератури з місцевої єпархії. При виїзді з території церкви правоохоронці зупинили автомобіль, з якого вилучили наклад брошур забороненої партії ‘ОПЗЖ’ та інших антиукраїнських матеріалів”. Згодом Володимир Зеленський призупинив громадянство 13 високопоставлених церковників московського патріархату, серед яких і Середній Іван Петрович — митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней.

Цікаво, що один з найактивніших пропагандистів зближення з Росією, віцепрем‘єр-міністр часів Януковича, заступник голови фракції "Опозиційний блок" у Верховній Раді Олександр Вілкул (із його слів) змінив своє ставлення до агресора. На запитання журналістів про те, коли він зрозумів, що Росія — ворог України, політик відповів: “Це ясно з 2014 року. Тоді, коли почалась агресія на Донбасі. Але я був серед тих, хто не вірив, що Росія почне повномасштабну війну. Причому ведуть вони себе гірше за нацистів у Другу світову. Бомблять мирні міста, вбивають дітей. При цьому я не розумію, що у них у голові”. 

Відносини та комунікація між центрами прийняття рішень

Між місцевою та центральною владою існують певні непорозуміння. Зокрема,у жовтні 2020 року мер Дніпра Борис Філатов звернувся до центральної влади та “монобільшості” з проханням дослухатися до місцевого самоврядування та не порушувати його права. Ці слова він адресував лідеру президентської партії "Слуга народу" Олександру Корнієнку. На думку Філатова, центральна влада зловживала адмінресурсом та маніпулювала політичними справами проти місцевого самоврядування. Раніше, навесні того ж року, Філатов звертався до Зеленського через навалу перевірок і відкриття кримінальних справ проти мерів, місцевих депутатів, громадських активістів і політичних опонентів. 

Іншими словами, на початку каденції Зеленського Філатов критикував Президента, взаємини між ними були напружені, але після початку повномасштабного вторгнення вони вирівнялися і налагодилися. Також Філатов зазначав, що вирішує нагальні питання через Кирила Тимошенка, який відповідає за регіональну політику в Офісі Президента і є уродженцем Дніпра. 

З тодішнім головою ОВА Резніченком у Філатова були приятельські стосунки. Крім того, вони однопартійці. На виборах 2020 року Резніченко очолював список політичної сили “Пропозиція” до Дніпропетровської облради й “завів” у неї 17 депутатів (усього в облраді 120 народних обранців)

У Кривому Розі ситуація трохи інша. За кілька днів до другого туру мерських виборів у 2020 році Зеленський записав відеозвернення, де закликав містян "обрати мера, на якого заслуговує Кривий Ріг". Останні десять років місто перебуває під політичним контролем сім’ї Вілкулів – мера Кривого Рогу Юрія Вілкула та його сина, колишнього регіонала Олександра. За чутками, між Офісом Президента, олігархом Рінатом Ахметовим, Вілкулом-батьком та Вілкулом-сином існувала домовленість про те, що другий тур виборів відбудеться на користь кандидата від “Слуги народу”. І хоча Зеленський чітко не сказав, за кого рекомендує голосувати, очевидно, що він мав на увазі кандидата від своєї партії Дмитра Шевчика. Втім, той програв вибори у другому турі Костянтину Павлову, набравши 40,49% голосів.

Однак із початком повномасштабного вторгення Зеленський доручив Вілкулу готувати Кривий Ріг до оборони і спротиву, попри політичне протистояння в минулому. За словами Вілкула, він спілкується з Президентом за необхідності. Відкритих протистоянь між ними під час повномасштабного вторгнення не було. 

Натомість наприкінці 2022 року Володимир Зеленський звільнив із посади голови ОВА Валентина Резниченка через корупційні скандали. Новим очільником ОВА став Сергій Лисак, який з липня 2022 року очолював Дніпропетровську СБУ. Як зазначав Лисак в інтерв’ю “Суспільному”,, він має від Президента чіткі вказівки щодо розбудови та захисту області. Зокрема, його завдання — налагодити вертикаль влади та комунікації в ОВА з районами та місцевими радами. 

Найактивніші політики і політичні партії

Після початку повномасштабного вторгнення регіону лідери політичного життя регіону не змінилися. Борис Філатов, Олександр Вілкул — саме ці прізвища найчастіше звучать в інфопросторі. Серед партій активну діяльність веде “Пропозиція”, трохи менше — “ЄС”.

Відкритої передвиборчої кампанії поки що не спостерігається, але міська влада наприкінці 2022 року вирішила вкласти більше 16 млн грн у власний піар: 3,6 млн грн піде на публікації про міську раду в друкованих ЗМІ, а 5,3 млн грн — на висвітлення своєї діяльності на двох регіональних телеканалах. На рекламу в інтернеті піде ще 1,7 млн грн. Про це свідчить тендер, який організаційно–аналітична служба ДМР опублікувала на Prozorro. У результаті на радіостанціях “ХІТ FM”, “Радіо Relax”, “Радіо Мелодія”, “Радіо РОКС”, “Радіо БАЙРАКТАР” і “KISS FM” будуть виходити коротенькі рекламні новини (до 30 та до 60 секунд). 10 замовних публікацій вийде у газетах “Днепр Вечерний”, “Наше Місто”, “Зоря”, “Вісті Придніпров’я!. За обсягом вони мають бути не менш ніж на пів шпальти.

Як бачимо, Дніпропетровщина — лідер за витратами на рекламу за бюджетні гроші. З лютого 2022 року до 24 лютого 2023 року міська рада Дніпра витратила на закупівлю реклами 104 млн грн. А за той сами період КП “Інститут розвитку міста Кривого Рогу” Криворізької міської ради уклав договорів на рекламу на 17,4 млн грн. 

20 млн грн з бюджету області піде на висвітлення діяльності лікарень. Про це розповів керівник громадської організації "Платформа Громадський контроль" Денис Селін. Наразі у тендерах на суму 3 млн грн вже оголосили переможців — компанії, пов'язані з однією із політичних партій. Водночас варто зазначити, що наразі через воєнний стан робота ЗМІ у більшості лікарень обмежена. 31 березня на своїй сторінці у фейсбуці голова облради Микола Лукашук заявив, що інформація про виділення грошей на рекламу медзакладів “не відповідає дійсності”. У відповіді на запит “Суспільного” Дніпропетровська обласна рада від 17 квітня зазначила, що рішення про виділення 20 млн грн на висвітлення діяльності лікарень на сесії облради не ухвалювали, а тендерів на виготовлення реклами не оголошували, як і не укладали договорів за зазначеним предметом закупівлі. 

Інша проблема полягає в тому, що влада Дніпра залучала  адмінресурс, аби збирати підписи під зверненням до Президента про повернення громадянства України Геннадію Корбану. Зокрема. Підписувати петицію закликали у чатах бюджетних організацій. Попри це, багато людей ігнорували  такі заклики і фіксували неправомірні дії міської влади. Про це зазначив у своїй колонці на site.ua політолог Дмитро Левусь.

Також бюджетний адмінресурс використовували під час останніх місцевих виборів, здебільшого для популяризації партії “Пропозиція” та чинних депутатів від неї, які знову балотувалися. В результаті вони були переобрані у 2020 році.

У Кривому Розі влада використовувала адмінресурси для піару, в тому числі під час виборів. Зокрема, значну частину публічної активності кандидата Костянтина Павлова позиціонували як діяльність радника чинного міського голови. Офіційний вебсайт Криворізької міської ради щоденно висвітлював його заяви, зустрічі з трудовими колективами, наради. Протягом виборчої кампанії він займався проблемами енергозабезпечення, міського транспорту, водопостачання, що де-факто стало формою ведення агітаційної кампанії.

У 2016 році Дніпровська міська рада на базі комунального підприємства “Дніпровська міська студія телебачення” заснувала телеканал “Дніпро TV”. Відповідно, фінансування медіа (частково) відбувається з бюджету міста. 4 вересня 2020 року народний депутат Кирил Нестеренко у скарзі до Комісії з журналістської етики критикував діяльність цього каналу: “Ефір телеканалу заповнений матеріалами, що не просто піарять міського голову міста, а видають відверто пропагандистські матеріали. Задля маніпуляцій думкою глядачів в сюжетах і програмах ‘Дніпро TV’ регулярно порушуються журналістські стандарти. А саме: пересмикують інформацію; не подають балансу думок; використовують мову-ненависті стосовно опонентів; подають неправдиву інформацію, навмисно вводячи глядачів в оману. Що більше, за бюджетні кошти з екрана телеканалу на містян впливають брудними передвиборчими інструментами. Чорний піар, що націлений на обласну та центральну владу, постійно з'являється в ефірі ‘Дніпро TV’”.

Благодійні фонди

Чимало благодійних організацій в області пов’язані з місцевими політиками. 

Зокрема, БФ Олександра Вілкула “Українська перспектива” надає гуманітарну допомогу ВПО та місцевим жителям. До цього також долучається БФ  “Громадське здоров’я” з Кривого Рогу, яка працює з організацією “Клуб Майбутнє”. Вона підтримує військових, допомагає з облаштуванням фортифікаційних укріплень тощо. Нині цей фонд активно звітує про свою діяльність на сторінці у фейсбуці. 

Благодійний фонд Бориса Філатова заснований у 2015 році для надання фінансової, юридичної, психологічної та іншої допомоги жителям Дніпропетровська, у тому числі військовослужбовцям АТО і їхнім сім'ям. Фонд займався цілою низкою соціальних проєктів із реабілітації та лікування військових.

Загід Краснов (депутат Дніпровської міської ради IV, V, та VII скликань, кандидат на посаду міського голови Дніпра від політичної партії “Громадська сила” на місцевих виборах 2020 року), є керівником благодійного фонду “Сонячний”. Його назва якого співзвучна з назвою житлового масиву, від якого політик обирається до міської ради Дніпра протягом 20 років. Відкрився фонд у 2002 році — саме тоді Краснов вперше ішов у депутати. Варто зазначити, що у 2016 році, за даними реєстру юросіб, благодійний фонд припинив своє існування. Знайти інформацію про його діяльність у відкритих джерелах не вдалося.

Також працює Центр тимчасового перебування осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та їхніх родин від громадської організації “Океан Добра”. З посту його очільниці Ольги Волкової можна зробити висновок, що профінансував відкриття центру Геннадій Корбан. Ця організація транспортує людей з інвалідністю із зон бойових дій, надає їм медичну та психологічну допомогу, забезпечує одягом та засобами гігієни, а також організовує тимчасовий (до тижня) притулок. Протягом 7 днів, доки людина перебуває у Центрі, організація підшуковує можливості відправити її або в більш спокійні регіони України, або за кордон. Також ГО навчає волонтерів правильно піклуватися про людей з інвалідністю.

Дніпропетровський обласний благодійний фонд ​Карiтас, не пов’язаний із політичними силами, існував задовго до початку російсько-української війни. В 2015 році він вимушено переїхав із Донецька до Дніпра. На базі ініціативи працює Єдиний центр соціальних послуг, де можуть отримати допомогу внутрішньо переміщені особи (ВПО) та містяни вразливих категорій. Також організація пропонує дитячий простір, благодійну їдальню, консультації з працевлаштування, догляд (у себе) вдома для важкохворих людей та людей з інвалідністю).

Найактивніші волонтери

24 лютого 2022 року за ініціативи БО “БФ ‘ТАПС’” було створено Координаційний штаб волонтерів Дніпра. У 2019 році “TAPS-Україна”, “TAPS International” та Дніпровська міська рада підписали тристоронню декларацію про наміри, яка передбачає спільне бачення розвитку та взаємної підтримки родин загиблих Героїв України. Очолює ГО “TAPS” Тетяна Хорольська, яка, будучи волонтеркою, в 2014–2015 роках брала участь в організації і супроводі поранених побратимів чоловіка, які повернулися живими. Головою правління БФ “ТАПС” є Юлія Дмитрова, яка поєднує роботу в фонді з посадою заступниці керівника департаменту соціальної політики в міській раді Дніпра. Основні функції організації: психоемоційна підтримка військових і їхніх родин, підтримка волонтерів, робота з дітьми-переселенцями та свідками війни, формування спільноти родин загиблих Героїв з метою взаємної підтримки, фандрайзинг для підтримки військових, переселенців, закладів охорони здоров’я, пошук гуманітарних вантажів та їх розподіл.

Молодіжний центр Дніпра / СпівДія хаб Дніпро — це волонтерська організація, що надає харчі, одяг, гігієнічну продукцію тощо постраждалим від війни. Також у хабі проводять психологічні консультації для внутрішньо переміщених осіб і жителів Дніпра. Щоб отримати допомогу, потрібно заповнити анкету на сайті або написати в тлеграмі.

Українська волонтерська служба (Дніпро) організувала телеграм-чат, де можна публікувати оголошення про пошук волонтерів, подати заявку на адресну допомогу, дізнатися про можливості волонтерства чи іншу корисну інформацію, як-от контакти постачальників амуніції.

Штаб повного циклу, що розпочав свою роботу 26 лютого 2022 року, переформатував міську ініціативу “КУСТ — Культурна Столиця”. Повний цикл, за словами волонтерів, передбачає, що тут вимушеним переселенцям допомагають не тільки з їжею, житлом та одягом, а й із працевлаштуванням, освітою та організацією дозвілля.

Starenki — благодійний Фонд, що діє в Дніпрі та громадах навколо міста і надає продуктові та побутові набори допомоги самотнім літнім людям.

Coworking Space — простір, де всі охочі, зокрема ВПО, можуть попрацювати. Простір створено спільно з Луганською ОВА у межах Програми EGAP, яку виконує Фонд “Східна Європа” за підтримки Швейцарії.

Фонд оборони країни працює з різноманітними запитами: забезпечення військових медикаментами, амуніцією, технікою та транспортом. Станом на 14 липня фонд збирає кошти на 500 вантажівок для військових.

Патронус — волонтерський штаб, який у перший день повномасштабного вторгнення організували ентузіасти на базі медіацентру “Інформатор”. Він закриває адресні потреби, які надходять від бійців ЗСУ, допомагає добровольцям і правоохоронцям. Їх забезпечують амуніцією, ліками, гігієнічними засобами, будматеріалами і їжею.

Армія Волонтерів Дніпро допомагає військовим зі спорядженням, технікою та медзасобами ще з 2014 року. Наразі пріоритетними напрямами його роботи є медичне забезпечення військових (аптечки) та автівки.

Медіаринок області 

Один із найбільших телеканалів області — “Суспільне. Дніпро”. Він заснований в 1958 році як “Дніпропетровський державний”. З 2015 року працював як “51 канал”, з початку з 2019 року — як “UA: Дніпро”. Власником каналу зараз є Національна суспільна телерадіокомпанія України. В сюжетах є критика місцевої влади без пріоритетів щодо якихось політичних партій чи діячів. Інформація подається незаангажовано.

Один із найстаріших комерційних телеканалів у Дніпрі — “11 канал” (телекомпанія “Стерх”) — покриває Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Новомосковськ, Нікополь, Підгородне, Павлоград та інші населені пункти в радіусі 70 кілометрів від обласного центру. Його власниками є Віктор та Олена Пінчуки. З 2013 року діє і ютуб-канал ТРК “Стерх”. В часи повномасштабної війни канал зосереджений на новинах з фронту і ворожих обстрілах цивільних об’єктів. Оскільки у холдингу Пінчука є підприємство в Нікополі, яке постійно обстрілює ворог, новини про це місто випускають щоденно. На каналі немає піару, але немає і критики влади. Загалом рівень програм доволі високий.

Телекомпанія “Приват ТБ Дніпро” працює з 1995 року, заснована Ігорем Коломойським. Її директором з 2020 року є Владислав Мальков. В листопаді 2009 року з’явився і ютуб-канал 9-channel.com. У період повномасштабної війни медіа розповідає про війну, її наслідки, волонтерство, соціальні проблеми, переселенців. Зараз на каналі не помітний політичний піар чи просування бізнесових інтересів власника. 

“34 канал” (ПрАТ “ТСД”) на 68% належав Рінату Ахметову через структури холдингу СКМ, а на 32% — територіальній громаді міста Дніпра. 11 липня 2022 року Рінат Ахметов заявив про вихід його інвестиційної компанії SCM із медійного бізнесу. 

До медіагрупи “Україна” (МДУ), яка припинила своє існування, належав і “34 телеканал”, який закрився у липні 2022 року.

Муніципальний телеканал “Дніпро TV” на 100% належить міській раді. До вересня 2022 року його очолювала Олена Савенко, яка виїхала за кордон. Відтоді ним керує Олександр Лянкевич, колишній директор технічного департаменту “34 каналу”, що своєю чергою належав холдингу Ахметова. В 2016 році створили і ютуб-канал ДніпроTV. У новинах телеканалу розповідають про війну, допомогу вимушеним переселенцям, волонтерську діяльність. Водночас в ефірі з’являються представники міської 1 обласної влади, а їх критики немає. Крім того, часто виходять сюжети на підтримку місцевого бізнесмена і партнера міського голови Геннадія Корбана. Неприємно здивували винесені на екран приватні війни Корбана з Олександром Петровським, бізнесменом, колишнім місцевим авторитетом. 

Дніпровський канал “D1” позиціонує себе як “регіональний телеканал з абсолютно новою ідеологією”. Заснований він в 1995 році як приватне підприємство “Телерадіокомпанія ‘Регіон’” (D1). Директор компанії — Микола Павленко. Зараз, як і раніше, канал пов’язують із дніпровським бізнесменом Олександром Петровським. Хоча той не є його формальним власником, про цей зв’язок ішлося у структурі власності за 2019 рік. Петровський називає себе як “підприємцем, меценатом, президентом благодійного фонду”, хоча недоброзичливці називають його кримінальним авторитетом. Із початком війни на каналі скоротили журналістів, тому новини в основному текстові, без живих репортажів. Водночас в ефірі часто цитують місцевих посадовців і чиновників. У 2018 році створений ютуб-канал D1. 

Криворізький телеканал “Рудана” заснований Криворізькою міською радою 30 років тому. Тональність передач пов’язана з владою міста, зокрема батьком і сином Вілкулами. У новинах немає й натяку на те, що з ними може бути щось не так. Попри високий рівень якості сюжетів, новин і тематичне розмаїття, флер Вілкулів відчувається в ефірі “Рудани” весь час. Більшість матеріалів, які не стосуються піару влади, — інформативні, збалансовані, живі. 

КП “Павлоградська телерадіокомпанія”, як свідчить інформація на сайті, створена 30 років тому. Цей телеканал дивляться більше 200 000 мешканців Західно-Донбаського регіону (м. Павлоград, м. Тернівка, Павлоградський район). Згідно зі структурою власності, засновником та єдиним власником підприємства є тутешня міська рада. Також з 2016 року медіа має свій ютуб-канал. У випусках новин моніторять ситуацію щодо вторгнення окупантів, відзначають роботу волонтерів, розповідають історії переселенців. Однак регулярними фігурантами ефіру є й посадовці місцевої влади — і, звісно, ніякої критики на їх адресу немає. 

Серед місцевих блогерів варто виділити Михайла Корольова, який постійно критикує Борима Філатова — як до, так і після повномасштабного вторгнення. За неофіційною інформацією, його спонсорує Олександр Петровський, який протистоїть міській владі.

23–29 січня 2023 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа, кілька позицій якого стосується дніпровських видань. Зокрема, в газетах регіону експерти виявлили 3,4% “джинси”, 7,8% “офіціозу”, 2,2% прихованої реклами.

Газета “Наше місто” існує з 20 січня 1992 року і до 2018 року була комунальним підприємством Дніпровської міської ради. Нині вона так само вважається газетою міської влади). В ній експерти вищезгаданого моніторингу зафіксували ознаки політичної замовності в двох матеріалах. Згідно з інформацією газети “Лица” з 2018 року новим власником “Нашого міста” став Олексій Безуглий, депутат міської ради Дніпра VIII скликання, член партії “Пропозиція”. Загалом з 2019 року до 2021 року підприємство виграло тендерів Дніпровської міської ради на суму понад 43 млн грн. Тож зрозуміло, що піар місцевої влади для газети в пріоритеті і сьогодні.

“Лица” — газета, яка позиціонує себе як абсолютно не заангажоване видання. Воно існує понад 20 років і відоме своїми розслідуваннями, критикою місцевої влади й аналізом резонансних подій. Головний редактор — Григорій Луговський. 

“Інформатор Дніпро” — портал новин, що позиціонує себе як комерційне ЗМІ, яке отримує доходи від реклами. Раніше він входив до холдингу Ріната Ахметова. Головний меседж порталу — оперативність подання новин. На його сайті даних про редактора досі немає. Цікаво, що власником сайту є екссекретар Дніпровської міської ради В'ячеслав Мішалов.

Фінансово-промислові групи регіону

Дніпропетровщина була однією з базових областей для “Опозиційного блоку”. Тут, зокрема, базується частина підприємств, підконтрольна групі “Метінвест” Ріната Ахметова та Вадима Новинського. 

2021 рік був досить успішним для Ріната Ахметова, одного з найбагатших (за версією Forbes) людей в Україні. Зокрема, гірничо‑металургійний холдинг “Метінвест” отримав надприбутки завдяки високим світовим цінам на руду. Дохід компанії лише за один рік зріс на 72%, а вартість холдингу оцінювали в 11,4 млрд доларів. Однак війна завдавала серйозних збитків цьому бізнесу. Наприклад, за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення окупантів вартість холдингу зменшилася майже в чотири рази — до 3 млрд доларів. Також російські війська знищили дві третини металургійного бізнесу Ахметова. Знецінився і його енергохолдинг ДТЕК, який втратив до 70% вартості.

Від початку повномасштабної війни група “Метінвест” долучилася до боротьби з агресором. Її криворізькі підприємства не припинили роботи, а працівники гірничо-збагачувальних комбінатів долучилися до побудови ешелонованої оборони міста й укріплення блокпостів, оскільки Кривий Ріг опинився в безпосередній близькості до лінії фронту.

Впливова українська бізнес-група “Інтерпайп” належить олігарху Віктору Пінчуку. До неї входять п'ять заводів сталевого, трубного та залізничного виробництва в Дніпрі та Дніпропетровській області. З самого початку повномасштабної війни Пінчук зайняв чітку і жорстку позицію щодо держави-окупанта. Він відкрито заявляє про воєнні злочини та фінансує закупівлю військової техніки для ЗСУ, допомагає медицині та цивільному населенню, яке постраждало від війни. Також з 1 березня 2023 року. компанія підвищила зарплати (в середньому на 15%) своїм працівникам на підприємствах Дніпра, Нікополя, Новомосковська. В компанії працює близько 10 тисяч співробітників. Попри проблеми, викликані війною, вона зберегла свої позиції на експортних ринках.

Інший впливовий олігарх — Ігор Коломойський, власник групи “Приват”, деякі активи якої розташовані в Дніпропетровській області. Хоча окремі підприємства, як-от АЗС “Укнафта”, реквізовані державою на час війни, “Приват” залишається сильною фінансово-промисловою групою. Нагадаємо, що Указом від 18 липня 2022 року Володимир Зеленський позбавив Ігоря Коломойського українського громадянства. Ніякої допомоги ЗСУ чи благодійності за час повномасштабної війни за Коломойським не помічено.

“Group DF” — диверсифікована міжнародна група компаній, заснована Дмитром Фірташем. Основними напрямками її діяльності є азотний, титановий та газовий бізнеси, агробізнес, медійний бізнес та нерухомість. На Дніпропетровщині розташований Вільногірський ГЗК, що належить до цієї групи. До повномасштабної війни підприємство торгувало з Росією — про це повідомляв “Інтерфакс-Україна”. Керівник компанії Єгор Перелигін підтверджував постачання в РФ рутилового та цирконового концентратів, які використовують для виготовлення електродів та кераміки, але не у військовій промисловості. Покупцем рутилового концентрату була американська компанія ESAB, а цирконового — італійська KERAMA MARAZZI.

Неурядовий сектор

ГО “Платформа громадський контроль”, яку очолює Денис Селін, — одна з найактивніших неурядових організацій в регіоні. Вона не пов’язана з жодною партією чи політичним лідером регіону. Основні напрямки її діяльності — резонансні розслідування, судові позови, інформування населення. Організація системно вимагає від міської влади Дніпра відкритості та адекватного надання інформації про те, як і для чого чиновники мерії та численних комунальних підприємств витрачають кошти громади.

Керівником фонду місцевого розвитку “Дніпроград” є Андрій Денисенко, громадський діяч, правозахисник, народний депутат України VIII скликання від “БПП”. Згодом він покинув фракцію і приєднався до партії “Укроп”, з якої також вийшов. 2014 року був засновником Дніпропетровського обласного осередку “Правого сектору” та Штабу національного захисту в області. Співзасновник правозахисної групи “Січ”, співпрацював з громадськими об'єднаннями і рухами правого спрямування, зокрема, з ВО “Тризуб” ім. Бандери та бандерівським крилом ОУН. В інтернеті немає жодної інформації про діяльність організації, але ім’я Денисенка раніше часто фігурувало в скандалах, пов’язаних із місцевою владою. Під час активної фази війни він зазначив: “Після фронту, армійської штабної роботи повертаюся в активне громадське й політичне життя”. Нині Андрій Денисенко працює в неурядовій організації “Рух опору капітуляції”.

“Січеславська Просвіта” заснована в 1995 році органами державної влади як неприбуткова організація. Протягом десятиліть вона успішно займається лагідною українізацією, популяризуючи українську мову, історію і культуру. З 24 лютого 2022 року “Січеславська Просвіта” працює як мобілізаційний, координаційний та волонтерський центр: допомагає переселенцям, надаючи їм речі, продукти, засоби гігієни, медикаменти. Організація співпрацює з кількома військовими підрозділами: ДУК ПС (14 окрема резервна рота) (Дніпро), “Карпатська Січ”, ВГО “Сокіл” (Київ), 93 ОМБР (Харків), місцева ТрО. Їм регілярно відправляють медичні засоби, маскувальні сітки, продукти харчування й солодощі.