Руйнування
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну до 24 березня 2023 року в Тернопільській області повітряні тривоги лунали 350 разів, а загальна їх тривалість становить 396 із половиною годин. За цей період у регіоні зафіксовано 14 повідомлень про вибухи.
4 квітня 2022 року було пошкоджено склад мінеральних добрив у Кременецькому районі. Про цей випадок голова Тернопільської ОВА Володимир Труш у своєму телеграм-каналі написав: “Ворожа ракета не досягла цілі і була збита силами ППО у Кременецькому районі. Уламки впали на склад мінеральних добрив і пошкодили шість резервуарів. Станом на ранок заміри не показали збільшення рівня шкідливих речовин. Однак повторні проби виявили перевищення рівня аміаку у ґрунті та річці Іква. Жителям територій, по руслі річки Іква Кременецького району рекомендуємо не використовувати воду з криниць як питну. Також забороняється вилов риби. У населений пункт, де стався інцидент, доставляється питна вода. Автомобілі служби ДСНС везуть технічну воду для потреб господарств та підприємств. Екологічні наслідки не є критичним. За прогнозами екологів, протягом трьох-чотирьох днів ситуація стабілізується”.
11 червня росіяни ракетами обстріляли місто Чортків. Наступного дня на брифінгу Ради оборони Тернопільщини Володимир Труш розповів: "Зруйновано частину військового об'єкта та завдано руйнувань 4 цивільним п'ятиповерховим будинкам, внаслідок чого постраждали 22 особи, яких було госпіталізовано, серед них 12-річна дитина, якій було накладено шви".
Також повідомлення про вибухи в області та роботу ППО з'являлися 14 червня, 10 та 13 жовтня. На брифінгу 13 жовтня голова ОВА пояснив, що над Тернопільщиною сили ППО збили кілька ракет. Цього ж дня були перебої з електропостачанням.
У день масового ракетного обстрілу України, 15 листопада, Володимир Труш опублікував два повідомлення, інформуючи, що звуки вибухів — це збиті силами ППО ракети. Того ж дня 90% області було знеструмлено, розпочалися тривалі перебої з електропостачанням.
Нове повідомлення про руйнування з'явилося на каналі голови ОВА 9 березня 2023 року. Тоді уламки ракети пошкодили п'ять будинків на території Підгаєцької громади, один із яких — житловий. На щастя, жертв не було.
Соціально-економічне життя області та виклики, спричинені війною в Україні
У день оголошення воєнного стану в області запровадили комендантську годину з 22:00 до 6:00. У цей час не можна перебувати на вулицях чи пересуватися на власному транспорті без спеціальних перепусток і посвідчень особи. 14 квітня 2022 року тривалість комендантської години скоротили з 23:00 до 05:00. А з 1 квітня на Тернопільщині комендантська година триває з 00:00 до 05:00 год.
27 лютого 2022 року на брифінгу Ради оборони області Володимир Труш повідомив, що на Тернопільщині набирає чинності заборона продавати алкогольні напої у магазинах і закладах громадського харчування. Таке рішення викликало хвилю обурення місцевих рестораторів, у яких із початком війни скоротилися доходи. 15 квітня 2022 року на Раді оборони області вирішили, що дозволяти або забороняти продаж алкоголю можуть голови громад. 18 квітня на сайті “Суспільне новини” опублікували статтю про те, що у половині громад області продаж алкоголю відновили.
Після масового ракетного обстрілу по енергетичній інфраструктурі України, що відбувся 15 листопада, 90% області було знеструмлено. 16 листопада Володимир Труш повідомив: "У зв’язку зі складною ситуацією в енергосистемі країни та згідно з рішенням НЕК 'Укренерго', в області введено графік аварійних вимкнень". Станом на 17:00 16 листопада подачу електроенергії призупинили для 49% споживачів області, а це понад 211 тисяч абонентів. 18 листопада на сайті ВАТ “Тернопільобленерго” опублікували повідомлення, що внаслідок масованого ракетного удару ситуація в енергосистемі критична. Далі йшлося, що, за розпорядженням "Укренерго", на всій території країни застосовуватимуть графіки погодинних відключень, а також додатково — аварійні відключення. Так на Тернопільщині розпочався блекаут, що вплинув на всі сфери життя.
Наприклад, за даними Опендатабот, за перший тиждень перебоїв з електропостачанням на Тернопільщині обіги закладів громадського харчування знизилися на 14% (це один із найвищих показників в Україні), а за другий тиждень — на 5%. Однак підприємці й мешканці області адаптувалися до нових умов — жили та працювали згідно з графіками електропостачання, навіть коли світло могло з'являтися лише 6 годин на добу. 5 лютого 2023 року в області припинилися відключення. І хоча на сайті ВАТ “Тернопільобленерго” досі оновлюють графік погодинних відключень електроенергії, там вказано, що вимикати світло будуть у разі гострої необхідності, а за відсутності такої потреби вимкнень не буде.
Щоб забезпечити населення водою, продуктами, медикаментами, речами першої необхідності у холодну пору року, а також надати можливість зарядити телефон чи акумулятори, на Тернопільщині розгорнули 101 “Пункт Незламності”. Електроенергію в них подавали від встановлених генераторів. Про це 23 листопада повідомив начальник Тернопільської ОВА. Станом на 5 грудня кількість пунктів зросла до 115, а вже 16 грудня опублікували інформацію про наявність 130 таких локацій в області. 11 січня 2023 року кількість пунктів збільшилася до 135.
31 березня 2023 року в телеграм-каналі Володимира Труша з'явилась інформація про функціонування пунктів незламності у весняно-літній період. 45 пунктів перейшли у режим “готові до відкриття”, тобто можуть відновити роботу впродовж 2 годин у разі виникнення необхідності. Надалі доступні в робочі години пункти у приміщеннях обласної та районних військових адміністрацій, міських, селищних і сільських рад.
Повномасштабна війна в Україні також вплинула на ринок усіх категорій товарів. За даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін у Тернопільській області у листопаді 2022 року збільшився на 24% порівняно з січневим. За 9 місяців 2022 року обсяг експорту товарів в області становив 519,4 млн доларів, а імпорту — 355,1 млн. Якщо порівнювати з аналогічним періодом 2021 року, то експорт збільшився на 16,2%, а імпорт зменшився на 12,3%. Зовнішньоторговельні операції область проводила з партнерами зі 104 країн світу. Експортувало товари 251 підприємство області, імпортували ж 374.
У тому самому звіті служби статистики вказано, що основними товарами для зовнішньої торгівлі були: механічні та електричні машини, продукти рослинного походження, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, живі тварини, продукти тваринного походження, готові харчові продукти та різні промислові товари.
Поза тим, воєнні дії на території України стали причиною переїзду мільйонів мешканців, а також переміщення сотень підприємств. 18 квітня 2022 року Володимир Труш повідомив, що Тернопільщина отримала 141 заявку на релокацію бізнесів. На той момент 26 із них уже почали роботу: 4 швейні, 5 машинобудівних, 3 металообробні, 2 харчові, 2 виробництва неметалевої мінеральної продукції, поліграфія, ІТ-компанія та 8 підприємств інших галузей. У короткому звіті за 2022 рік голова ОВА вказав, що в межах Урядової програми релокації бізнесу до області переміщено 58 підприємств.
В інтерв'ю від 24 лютого 2023 року для газети “Урядовий кур'єр” директорка департаменту економічного розвитку і торгівлі Тернопільської ОВА Галина Воляник підтвердила, що на Тернопільщину переїхало 58 підприємств, найбільше — з Київської, Харківської та Запорізької областей. Також вона повідомила, що деякі заводи, фабрики, фірми перемістилися у власні підрозділи, які вже діяли в області, поза межами програми релокації.
Також Галина Волиняк розповіла, що ОВА забезпечує супровід релокованих підприємств, тобто пошук приміщень чи земельних ділянок, підключення комунікацій тощо. Крім цього, 9 компаній у 2022 році отримали грантову допомогу в межах проєкту “Розвиток малих і середніх підприємств: економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та відновлення бізнесу”.
Бізнес області також користується програмами державної підтримки. Наприклад, 635 суб’єктів господарювання скористалися програмою “Доступні кредити 5-7-9%” на суму понад 2,2 мільярда гривень, 20% з яких — інвестиційні. До того ж у межах проєкту “єРобота”, програмою “Власна справа” в області скористалися 115 осіб, які отримали грантову допомогу на суму 26,9 млн грн. Вони планують створити 291 робоче місце.
Цікаво, що протягом 2022 року на Тернопільщині, за словами Галини Волиняк, зареєстрували понад 5120 нових суб’єктів господарювання, а на початку 2023 — 402. Як наслідок, вдалося створити майже 8 тисяч робочих місць.
Станом на вересень 2022 року, за інформацією голови ОВА, від початку повномасштабної війни на Тернопільщину приїхало понад 92 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Із них в області залишилося понад 85 тисяч. Найбільше ВПО прийняла Тернопільська міська громада — понад 29 тисяч людей. У межах області понад 83 тисячі громадян отримали статус ВПО. На запит ОПОРИ Міністерство соціальної політики повідомило, що станом на 12 грудня 2022 року на обліку внутрішньо переміщених осіб в Тернопільській області перебуває 86 587 осіб, з яких 26 294 — діти.
Для людей, які переїхали на Тернопільщину з інших регіонів, передбачені виплати у розмірі 2000 та 3000 гривень. Загалом станом на вересень 2022 року область подала заяв на виплату соціальної допомоги для ВПО на суму 1,48 мільярда грн.
Також громадяни, які безкоштовно прийняли в себе внутрішньо переміщених осіб, отримували компенсацію за витрати на комунальні послуги. Наприклад, за квітень 2022 року, як повідомляв у своєму телеграм-каналі Володимир Труш, Тернопільська обласна військова адміністрація отримала заявок на загальну суму 7,6 млн грн.
Директорка департаменту економічного розвитку і торгівлі Тернопільської ОВА Галина Воляник повідомила, що протягом 2022 року 230 підприємців Тернопільщини отримали компенсацію за працевлаштування внутрішньо переміщений осіб. Роботодавцям виплатили 4,7 млн грн за оформлення на роботу 3395 ВПО.
Загалом, за даними Державної служби зайнятості, за 2022 рік в області кількість безробітних на одну вакансію становила 11 осіб. Близько 3000 роботодавців подали інформацію про більше 10 200 вакансій із середнім розміром заробітної плати 9 400 грн. На кінець 2022 року 3 558 осіб в Тернопільській області мали статус безробітного, з них 2 048 отримували допомогу. Загалом понад 20 тисяч людей отримували виплати протягом певного періоду у 2022 році. 21 739 осіб мали статус безробітного у службі зайнятості, що на 69% менше у порівнянні з 2021 роком. Із них отримали роботу 8 374 людини.
11 січня 2023 року на порталі Опендатабот з'явилися дані дослідження “Як змінились виплати українським пенсіонерам від початку повномасштабної війни”. Відповідно до нього, в Тернопільській області проживає 270 620 пенсіонерів, а середня пенсія становить 3 490 грн — найменше в Україні.
За інформацією департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, протягом 2022 року в Тернопільській області уклали 5416 шлюбів, натомість відбулося 262 розлучення. Смертність протягом року становила 14490 осіб, а кількість новонароджених — 6523.
Робота Тернопільської обласної ради та рішення в умовах війни
За підсумками місцевих виборів 2020 року, до складу Тернопільської обласної ради увійшли 64 депутати від 6 політичних партій: 17 — “Європейська Солідарність”, 13 — ВО “Свобода”, 12 — “За майбутнє”, 8 — “Слуга народу”, 8 — ВО “Батьківщина” та 6 — “Довіра”. Відповідно, в раді створено 6 фракцій.
Головою обласної державної (тепер військової) адміністрації призначений Володимир Труш (“Слуга народу”). Головою Тернопільської обласної ради обрали Михайла Головка (ВО “Свобода”), першим заступником голови — Володимира Болєщука (“За майбутнє”), а заступником голови — Ігоря Сопеля (“Слуга народу”). Також на першому засіданні сесії в раді утворилася коаліція та опозиція. У більшість об’єдналися “Свобода”, “Слуга Народу”, “За майбутнє” та “Довіра”, а в опозицію увійшли “Батьківщина” і “Європейська Солідарність”.
За час повномасштабної війни в облраді відбулася одна зміна: Оксана Мормуль у грудні 2022 року замінила депутата Тернопільської обласної ради Івана Мурина (ВО “Свобода”), повноваження якого припинили достроково у зв’язку зі смертю. Іван Мурин загинув у ДТП 27 серпня 2022 року.
У лавах ЗСУ воюють 12 депутатів (19%) облради. Голова обласної ради Михайло Головко у своєму звіті за 2022 рік повідомив, що захищають Україну такі депутати: Степан Барна, Тарас Юрик, Олег Валов і Валерій Чоботар (“Європейська Солідарність”), Любомир Крупа і Володимир Гач (“За майбутнє”), Василь Деревляний (ВО “Батьківщина”), Тарас Дячун, Богдан Бутковський, Олег Любінський, Марія Чашка та Василь Чашка (ВО “Свобода”).
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну до 24 березня 2023 року відбулося 1 пленарне засідання четвертої сесії обласної ради та 2 пленарні засідання 5-ї сесії. Депутати збиралися в сесійній залі обласної адміністрації та приймали рішення. Багато з них стосувалися болісних суспільно-політичних питань — наприклад, діяльності Московського патріархату на теренах Тернопільщини, зокрема у Почаївській лаврі.
26 серпня 2022 року, на першому пленарному засіданні п'ятої сесії, депутати прийняли рішення №484 “Про звернення депутатів Тернопільської обласної ради до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України щодо заборони діяльності Української православної церкви московського патріархату та врегулювання на законодавчому рівні питання реєстрації релігійних організацій”.
У додатку до цього рішення вказано: “Ми, депутати Тернопільської обласної ради, визнаємо Українську православну церкву Московського патріархату ворожою Україні церквою і звертаємося до Кабінету Міністрів України: розірвати договір користування Почаївською Свято-Успенською лаврою комплексом споруд лаври; до Міністерства юстиції України: скасувати у встановленому порядку статути і державну реєстрацію релігійних громад (об’єднань) Української православної церкви московського патріархату на території Тернопільської області”.
На другому пленарному засіданні п'ятої сесії депутати обласної ради підтримали звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, Служби безпеки України, Генерального прокурора щодо повернення комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської лаври XVIII-ХІХ століття до державної власності та розслідування антиукраїнської діяльності священнослужителів УПЦ МП.
Також, як повідомив депутат обласної ради Олег Сиротюк, на другому пленарному засіданні чиновники ухвалили звернення до парламенту, РНБО, Кабміну про підтримку законопроєкту 7204 про заборону Московського патріархату на території України та до РНБО, парламенту, Тернопільської ОВА, управління Державної інспекції та містобудування України, Міністерства культури та інформаційної політики України щодо правомірності використання комплексу споруд Почаївської Свято-Успенської лаври.
До слова, 9 грудня 2022 року СБУ повідомила про підозру за частиною 1 статті 161 Кримінального кодексу України ректору Почаївської духовної семінарії УПЦ (МП) Смакоузу Віктору Федоровичу. Він поширював у соціальних мережах дописи, якими принижував національну честь та гідність українців. Також своїми діями він сприяв розпалюванню релігійної ворожнечі та ненависті.
На засіданні облради 26 серпня затвердили звіт про виконання обласного бюджету за І квартал 2022 року. Станом на кінець березня 2023 року ще не всі документи пленарних засідань опубліковані на сайті ради. Тому для дослідження річного бюджету ОПОРА скористалася даними з Державного веб порталу бюджету для громадян. Сума доходів в обласний бюджет Тернопільщини по загальному та спеціальному фондах у 2022 році становила 2 млрд 519 млн 467 тис. 739 грн (87,5% річного плану), а видатки — 2 млрд 269 млн 352 тис. 564 грн (75.61% річного плану).
Медійна діяльність осередків політичних партій
Обласний осередок партії “Європейська солідарність” у дописах на своїй фейсбук-сторінці та в новинах на сайті найчастіше інформує про волонтерську діяльність і службу у лавах ЗСУ членів партії. Перший допис від 25 лютого був відеозверненням із закликом об’єднуватися та боротися за Україну. У ньому також повідомлялося, що деякі члени партії вступають у територіальну оборону, а на базі центрального офісу в Тернополі формують оперативний штаб.
Як згадувалося вище, у лавах ЗСУ служать депутати Тернопільської обласної ради із фракції “Європейська солідарність”. Так на сторінці партії значна частина дописів розповідає про їхню діяльність. Це, зокрема, відеоефіри та сюжети, як, наприклад, інтерв'ю Степана Барни телеканалу “Еспресо”.
Степан Барна є головою Тернопільської територіальної організації партії “Європейська солідарність”, а також очільником обласної фракції "ЄС". Попри те, що він тепер є військовослужбовцем 10-ї гірсько-штурмової бригади, жодних згадок про заміщення його на посаді не було.
На фейсбук-сторінці обласного осередку партії “Слуга народу” публікації можна умовно поділити на три групи: дописи зі сторінки Володимира Зеленського, інформація про волонтерську діяльність місцевих депутатів та новини про активність народного депутата і голови Тернопільської обласної організації партії Володимира Гевка.
Наприклад 31 жовтня 2022 року партія опублікувала допис про те, що Володимир Гевко відвідав Великобірківську громаду, яка отримала екскаватор-навантажувач. Кошти на його закупівлю, як вказано в дописі, виділили ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну — ймовірно, з державного бюджету.
19 березня 2023 року голова осередку Володимир Гевко став учасником ДТП, внаслідок якої загинула людина. Державне бюро розслідувань повідомило, що вирішує питання про порушення кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що спричинило смерть потерпілого).
Тернопільську обласну організацію ВО "Свобода" очолює депутат обласної ради Олег Сиротюк. На своїй сторінці у фейсбуці осередок інформує про участь у волонтерських проєктах та партійців, які служать у лавах ЗСУ. Також до Дня Незалежності України в області з'явилися білборди з привітаннями зі святом від Легіону “Свобода”, фотографіями військових та короткою інформацією про них.
Про свою активність у регіоні осередок партії “За майбутнє” інформує на фейсбук-сторінці “Команда Івана Чайківського - ЗА Майбутнє Тернопільщини”. Її контент — це повідомлення про роботу партійців у Верховній та обласній радах, а також в органах місцевого самоврядування громад Тернопільщини. Крім цього, сторінка розповідає про волонтерську діяльність представників партії “За майбутнє”. Частина таких дописів поширені з інших сторінок: Благодійний фонд “Покрова” (повне найменування — благодійна організація Благодійний фонд Івана Чайківського “Покрова”), Файний безпілотник для 44-ї бригади та Координаційний штаб підтримки оборони України. На всіх цих сторінках висвітлюють і взаємно поширюють повідомлення про благодійну діяльність, збори на потреби ЗСУ та звіти про них. Героями сюжетів також стають члени партії “За майбутнє” — наприклад, голова Тернопільської обласної організації та депутат обласної ради Володимир Болєщук.
Фейсбук-сторінка “Батьківщина Тернопільщина” наповнена політичними новинами світу, згадками про політичну та волонтерську діяльність партійців в області та Україні. Зокрема, це ефіри з Валентином Наливайченком, робочі візити Юлії Тимошенко, місцеві волонтерські ініціативи тощо. Посаду голови Тернопільської обласної організації ВО “Батьківщина” обіймає Степан Горуц.
На сторінках “Сила людей Тернопільщина” (голова організації — Ігор Турський) і “Сила Людей Тернополя” (голова — Іван Ковалик) публікують дописи про волонтерську діяльність партійців. Також на обох сторінках висвітлюють роботу представників партії в органах місцевого самоврядування. Крім цього, на сторінці “Сила Людей Тернополя” публікують дописи, які критикують роботу Тернопільської міської ради, в якій члени партії формують опозицію.
Сторінка партії “Порядок. Відповідальність. Справедливість”, члени якої є депутатами Тернопільської міської ради, не надто активна: п’ять дописів від початку повномасштабного вторгнення. Три з них — про участь депутатів у волонтерстві, один — про роботу фракції та повідомлення про смерть партійця Олександра Смика. Ще менш активна сторінка одноіменного благодійного фонду “Порядок, Відповідальність, Справедливість”: всього два дописи за досліджуваний період. За даними порталу Опендатабот, головою Тернопільської обласної організації партії є Оксана Гірчак.
Українська галицька партія не має представників в обласній та Тернопільській міській радах, але, поза тим, активна в області. За результатами місцевих виборів 2020 року, члени УГП стали депутатами рад у 27 громадах Тернопільщини. Чотири депутати формують групу ПП “Українська Галицька Партія” у Чортківській районній раді. Головою обласної організації УГП Тернопільщини є Олег Грушицький. У медійному полі та на сторінці у фейсбуці протягом 2022 року партія вела активну інформаційну кампанію проти Московського патріархату, закликаючи заборонити його діяльність в Україні. Перший допис від 2 квітня містив тези зі статті газети Верховної Ради "Голос України": “Українська православна церква московського патріархату несе за розв’язання росією кровопролитної війни проти України таку саму відповідальність, як і російські ідеологи-шовіністи й пропагандисти”. Також на сторінці з'являються дописи на кшталт “Московський патріархат — на вихід з України!!!” чи “Запрошуємо СБУ до Почаївської лаври”.
Деякі публікації містять критику Верховної Ради та обласної ради через їхню бездіяльність у цьому питанні. Наприклад, у дописі від 26 серпня йшлося: “Сьогодні, з третього разу, Тернопільська обласна рада таки спромоглася звернутися з ПРОХАННЯМ до Верховної ради України заборонити діяльність московського патріархату на території України. Чи це просто популізм чи перший крок до реальних дій покаже тільки час”.
Робота органів місцевого самоврядування
За підсумками місцевих виборів 2020 року до складу Тернопільської міської ради увійшли 42 депутати, що представляють 6 політичних партій: 18 — ВО “Свобода”, 9 — “Європейська Солідарність”, 5 — “Порядок. Відповідальність. Справедливість”, 3 — “За майбутнє”, 3 — “Слуга народу” і 4 — “Сила Людей”. За весь час роботи міської ради відбулася одна зміна у її складі. 24 червня 2022 року, у зв'язку з смертю депутата Олександра Смика, Тернопільська міська територіальна виборча комісія прийняла постанову №109, у якій визнала обраним депутатом до Тернопільської міської ради Олександра Вільчинського, наступного за черговістю у виборчому списку кандидата від організації партії “Порядок. Відповідальність. Справедливість”.
Двоє депутатів міської ради служать у лавах Збройних Сил України. Це Володимир Місько (“Європейська Солідарність”) та Мар’ян Козбур (ВО “Свобода”). Також активну волонтерську діяльність на користь ЗСУ веде Христина Феціца (“Європейська Солідарність”). За це 9 грудня 2022 року її нагородили відзнакою Президента України “Золоте серце”.
У міській раді створено 3 фракції — ВО “Свобода”, “Порядок. Відповідальність. Справедливість.”, “Європейська солідарність”. Ще 10 депутатів — позафракційні. У раді функціонує міжфракційне об'єднання з гендерних питань “Рівні можливості”. Відкриту опозицію у раді формують, як зазначалося вище, депутати від партії “Сила людей”, які є позафракційними.
За підсумками місцевих виборів 2020 року головою Тернопільської міської громади обрали Сергія Надала від ВО “Свобода”. У період з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну до 24 березня 2023 року на сайті ради опубліковано 299 розпоряджень міського голови. З них 14% стосувалися функціонування громади в умовах воєнного стану: призов на строкову службу, допомога внутрішньо переміщеним особам, дні жалоби, цивільний захист населення, організація та діяльність “Пунктів незламності” тощо.
Розпорядження міського голови №44 від 24 лютого 2022 року стосувалося створення оперативного штабу з питань координації в умовах воєнного стану, до якого ввійшло 16 осіб: міський голова Сергій Надал — начальник оперативного штабу; заступники голови Владислав Стемковський, Володимир Дідич, Ігор Крисоватий, Вікторія Остапчук, Іван Хімейчук; секретар ради Ігор Гірчак, начальник відділу взаємодії з правоохоронними органами Петро Гукалюк; командир батальйону територіальної оборони Віктор Гіляновський; начальники Тернопільських районних управлінь поліції Сергій Осадця та ДСНС Віталій Поворозник; військовий комісар Сергій Данилюк, начальник відділення організації охорони та патрульно-постової служби розшуку та діяльності Військової служби правопорядку Віктор Малишев; начальник управління надзвичайних ситуацій Андрій Поліщук; начальник відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Василь Даньчак та начальниця фінансового управління Надія Кучер. Більше про розпорядження міського голови за першу половину 2022 року читайте у статті ОПОРИ “Діяльність Тернопільської міської ради в умовах війни”.
З кінця листопада 2022 року в Тернополі почали роботу “Пункти незламності”. Міський голова Сергій Надал видав 12 розпоряджень щодо забезпечення їх функціонування. Наприклад, у документі №253 від 29 листопада затверджено графік чергування працівників міської ради у трьох пунктах: Центр науки, Центр дозвілля ім. Довженка та залізничний вокзал. У документі №254 від 30 листопада визначено 6 "Пунктів незламності 'Тепле місто'", 4 з яких цілодобові. Відповідно до розпоряджень №256 і №271, їх список збільшився на 4 локації.
З 24 лютого 2022 по 24 березня 2023 року відбулося 11 сесій Тернопільської міської ради, з них 3 чергові та 8 позачергових. Усі пленарні засідання відбуваються дистанційно, посилання на записи розміщені на сайті муніципалітету в розділі “Відео та аудіоархів трансляцій сесій”. Про рішення перших трьох сесій міської ради, спрямовані на розв’язання проблем, що виникли через воєнні дії, ОПОРА писала раніше.
11 липня на 16-й позачерговій сесії міської ради заслухали питання про перейменування низки вулиць, що містили російське і радянське походження. Усі присутні депутати проголосували “За”. А на 17-й сесії 22 серпня було затверджено Реєстр назв вулиць та інших геонімів Тернопільської громади. Таким чином, колишня вулиця Пушкіна тепер називається Захисників України, Чалдаєва — Патріарха Любомира Гузара, Ломоносова — Квітки Цісик, Чехова ,— Олени Теліги, Глінки — Миколи Леонтовича тощо.
Крім цього, на засіданні 17-ї позачергової сесії депутати затвердили звіт про виконання бюджету Тернопільської міської територіальної громади за перше півріччя 2022 року. Відповідно до документа, громада отримала дохід в сумі 1,477 млрд грн, витрати ж становили близько 1,244 млрд грн, із них 68 млн грн пішло на соціальний захист та соціальне забезпечення населення.
3 березня 2023 року на засіданні 23 чергової сесії Тернопільська міська рада затвердила звіт про виконання бюджету 2022 року. Відповідно до рішення протягом 2022 року до бюджету громади надійшло 3,1 млрд грн, а витрачено 3,06 млрд грн, із яких 177 млн грн — на соціальний захист та соціальне забезпечення населення.
ОПОРА дослідила, скільки коштів із резервного фонду було витрачено на потреби громади, які виникли через війну. Закупівля паливно-мастильних матеріалів для невідкладних відновлювальних робіт, цілодобового патрулювання, громади, обслуговування внутрішньо переміщених осіб, перевезення тероборони, ЗСУ та гуманітарної допомоги обійшлася громаді в 1,1 млн грн. На придбання приладів для інформування населення витратили 740 тис. грн. Для облаштування укриття Тернопільської міської ради витрачено 889 тис. грн.
У міську лікарню №3 купили два телевізори та прилади для підключення Wi-Fi (41 тис. грн), а також провели ремонт палат (1,7 млн грн). У лікарні №2 зробили ремонт для встановлення рентгенівської системи (880 тис. грн), купили та вмонтували пасажирський ліфт (1,8 млн грн). Як ідеться у додатку до документа, всі витрати мали на меті забезпечити надання в першу чергу належної медичної допомоги пораненим військовим. Окрім цього, 374 тис. грн витратили на придбання стоматологічного обладнання й облаштування пересувного стоматологічного автомобіля для військових.
Крім цього 3,4 млн грн використали на потреби БФ “Карітас”: доставка гуманітарної допомоги, придбання продуктів харчування, предметів гігієни для ВПО, а також на соціальну підтримку громадян, потерпілих унаслідок військової агресії росії, в межах Програми “Турбота”.
Щоб забезпечити надання послуг внутрішньо переміщеним особам, для управління соціальної політики купили три принтери на суму 60 тис. грн. Ще 19 тис. грн витратили на придбання 12 планшетів і одного ноутбука для військових формувань. 109 тис. грн пішло на забезпечення роботи одного з пунктів незламності у центрі дозвілля та молодіжних ініціатив ім. Довженка.
10 березня Тернопільська міська рада ініціювала проведення громадських слухань з обговорення проєктів містобудівної документації “Внесення змін до Генерального плану м. Тернополя” та “Внесення змін до Плану зонування території м. Тернополя”. Через це медійному просторі міста піднялася хвиля обурення. Активісти говорили про те, що доступ до чинних містобудівних документів і пропонованих до них змін обмежений через воєнний стан, тому тернополяни не можуть ознайомитися з ними і приймати рішення.
Наприклад, Віталій Чубатий (ГО “Об’єднання наше майбутнє”) у своєму дописі у фейсбуці від 19 лютого написав: “З 14.02 по 14.03.2023 проходить процедура “громадські обговорення” щодо внесення змін до Генерального плану м. Тернопіль, проте на сайті ТМР інформація щодо змін, які хочуть внести, відсутня для публічного ознайомлення. Мені вдалося частково ознайомитися з цими змінами, там ще є багато негативних змін по знищенню зелених зон міста. Сфотографувати не дозволяють, тоді виникає запитання, чому ж не можна і воно так приховується, якщо це громадське обговорення, яке офіційно не публікується і як громадськість під час війни має брати в цьому участь? Чи громадське але не для людей ? Чи громадськість це тільки забудовник?”
Активність благодійних фондів і громадських організацій у Тернопільській області
У перші дні повномасштабної війни благодійний фонд “Карітас” у Тернополі став пунктом збору речей і продуктів для військових формувань і внутрішньо переміщених осіб. Також його приміщення було тимчасовим прихистком для людей, які покинули свої домівки. Тривалий час тут роздавали гуманітарну допомогу, а для уникнення великих черг запровадили електронну форму реєстрації. Після її заповнення можна було отримати їжу та речі першої необхідності у визначений наперед час.
Зараз завдяки підтримці міжнародних фондів “Карітас” продовжує надавати продуктову та грошову допомогу ВПО і людям, які постраждали через війну, а також проводити різні заходи: вечори, майстер класи, тренінги тощо. Наприклад, у межах проєкту “Продуктова та гігієнічна безпека ВПО та місцевих у потребі” фонд роздає продуктові набори і товари першої необхідності. Як уже зазначалося вище, на діяльність “Карітасу” в Тернополі протягом року виділяли кошти з міського бюджету.
Також допомагає ЗСУ та ВПО фонд народного депутата Івана Чайківського “Покрова”, про який уже теж ішлося вище. За підтримки партнерів організація роздає гуманітарну допомогу людям, які проживають у Тернопільській області та неподалік від зони бойових дій. Наприклад, 20 березня 2022 року на фейсбук-сторінці фонду прозвітували про відправку 11 вагонів продуктових наборів тривалого зберігання в Запорізьку область, а 25 травня 2022 року — про те, що надіслали близько 5000 коробок сухих сніданків Nestlé у Харків.
Також за підтримки фонду “Покрова” триває проєкт “Файний безпілотник для 44-ї бригади”. 22 жовтня 2022 року на сторінці організації у фейсбук закликали долучитися до збору коштів на безпілотний авіаційний комплекс “Валькірія” для 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола.
Часто діяльність фонду “Покрова” висвітлює медійна компанія “Терен”, його реклама з’являється на білбордах області.
Благодійний фонд народного депутата Андрія Богданця “Допоможемо разом” з початку війни допомагає військовим та людям, які постраждали від російської агресії. Зокрема, 20 червня 2022 року на сторінці “Волонтерство: Копичинці та Околиці” опублікували подяку фонду та особисто нардепу Богданцю за продукти для захисників.
Народна депутатка від Тернопільщини Людмила Марченко є засновницею фонду “Україно-Турецький Благодійний фонд»/«Ukrayna-Türkiye Yardım Fonu”, про діяльність якого вона повідомляла на своїй фейсбук-сторінці. Згідно з цими дописами, протягом року волонтери збирали кошти на потреби військових і ВПО — наприклад, через благодійний онлайн аукціон. Крім цього, фонд передавав гуманітарну допомогу евакуйованим людям та військовим формуванням.
У квітні 2022 року був зареєстрований благодійний фонд “Великий Народ UA”, засновницею якого стала Марія Сметаніна, дружина народного депутата Ігоря Василіва. Волонтери організації збирають гуманітарну допомогу для мешканців окупованих територій і військових. Як видно з дописів на сторінці фонду у фейсбуці, у його діяльності брав участь сам нардеп Василів. Також інформацію про волонтерську допомогу фонду висвітлювала агенція “Терміново”, співзасновниками якої є Сметаніна та Василів.
У травні 2022 року розпочав діяльність благодійний фонд “Рокада”. На сайті міської ради Тернополя 20 травня повідомили, що Сергій Надал підписав із ним Меморандум, відповідно до якого фонд надаватиме соціально-психологічну допомогу переселенцям. 25 травня 2022 року організація запустила свою сторінку у фейсбуці. Нині фонд проводить тренінги, заняття з дітьми, консультації, роздає гуманітарну допомогу. Також він розпочав створення в громадах Тернопільщини рад ВПО, які стануть допоміжною ланкою в комунікації з переселенцями.
Крім того, у травні 2022 року на Тернопільщині запрацював благодійний фонд “Колеса перемоги”, який купує та доставляє транспортні засоби для військових формувань. Інформацію про його діяльність можна знайти у фейсбуці за хештегом #колесазвітують або на сторінці фонду. У звітному дописі за 2022 рік ішлося, що фонд передав захисникам 312 автомобілів.
В області діє також благодійний фонд “Допомога учасникам АТО Тернопілля”, який допомагає зі спорядженням для військових і передає гуманітарну допомогу у зони бойових дій.
Крім благодійних фондів, за час повномасштабної війни активізувався і громадський сектор. Наприклад, засновниця ГО “Країна рівності і правди” Юлія Мамчак активно волонтерила, допомагаючи закривати точкові потреби для військових формувань: машини, тепловізори, спорядження, медикаменти тощо.
Громадська організація “Волонтерський штаб ‘Українська команда’ Тернопільщини” об'єднує волонтерів команди “Удар” — про це повідомив Віталій Шафранський, помічник народного депутата Миколи Люшняка. Він розповів, що основна мета організації — перевезення гуманітарної допомоги з-за кордону в області, які постраждали від бойових дій. Крім цього, фонд передає допомогу військовим формуванням — наприклад, продукти та засоби гігієни для воїнів 35-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Інформація про це з’являлася сторінці Микола Люшняка у фейсбуці.
Громадська спільнота “Бункер С”, створена у листопаді 2014 року для забезпечення військових продуктами хартування, протягом 2022 року активно продовжувала свою діяльність в області. Її учасники збирали продукти харчування, ліпили вареники, виготовляли тушковане м’ясо, вітамінні набори тощо.
Крім цього, студентські та просвітницькі товариства організовували благодійні ярмарки для збору коштів на потреби ЗСУ. Частина громадян також долучається до плетіння маскувальних сіток на базі навчальних закладів, театрів, будинків культури.
Медіаринок Тернопільщини та політичні зв'язки
У Тернопільській області працюють приватні телекомпанії “Тернопіль 1”, “ІНТБ”, “TV-4”, “Файне місто”, “Медіатор”, а також філія державного телебачення “UA:Суспільне”.
За допомогою інструментів Semrush ОПОРА проаналізувала трафік на сайтах цих каналів, щоб визначити їхню популярність. Очолив список “ТV-4”, на сайт якого щомісяця заходить близько 97 тисяч відвідувачів, які залишаються тут у середньому 15 хв. Канал зареєстровано у 2001 році, серед його бенефіціарів — колишній нардеп (ІІІ, IV, VI скликань) Ярослав Джоджик.
Другим у рейтингу став канал “Файне місто”, який щомісяця відвідують 55 тисяч користувачів із середньою тривалістю сеансу 35 секунд. На сайті каналу вказано, що назва його юридичної особи — ПП “ФАЙНЕ МІСТО”, а керує ним Марія Пачковська (депутатка Тернопільської міської ради від партії “Порядок. Відповідальність. Справедливість”). За даними ресурсу “YouControl”, засновником та бенефіціаром юридичної особи є Юрій Фартушняк (депутат Тернопільської міської ради від ВО “Свобода”). Зареєстроване підприємство ще у 2000 році, але канал почав активну діяльність лише у 2020 році — перед місцевими виборами.
Третім у рейтингу виявився канал “Тернопіль 1” (близько 8 тисяч відвідувачів на місяць, тривалість сеансу — понад 2 хвилини). Телерадіоорганізація заснована в 2017 році. За даними ресурсу Опендатабот, до 2019 року її бенефіціаром і керівником був Юрій Фвартушняк, а зараз її очолює Олена Науменко, директорка телерадіокомпанії “Смайл”. Протягом 2021-2023 років Тернопільська міська рада закупила в каналу “Тернопіль 1” послуг на суму 5,9 млн грн, а у “Смайла” — на понад 1 млн грн.
Крім того, через платформу Similarweb та інструменти Semrush, ОПОРА склала ТОП-5 найпопулярніших новинних сайтів Тернопільщини: 0352 сайт міста Тернополя, 20 хвилин, Від Тернополя до Тернополя, Тернополяни і За Збручем.
Більше про діяльність Тернопільської міської ради в умовах війни читайте в іншій статті ОПОРИ