Сумщина — регіон, який одним із перших відчув на собі повномасштабне вторгнення. Чимало населених пунктів були окуповані, обласний центр перебував в оточенні, а прикордонні громади й досі (станом на початок квітня 2023 року) потерпають від щоденних обстрілів із території Росії.

За різними даними, через російську агресію Сумщину покинули близько 100 тис. людей. Тільки за три дні на початку березня 2022 року, коли діяли так звані “зелені коридори”, ними скористалися більше 60 тис. осіб. Водночас область прийняла понад 20 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Мешканці громад, де тривають бойові дії, вимушені переїжджати на безпечніші території.

Враховуючи географічне розташування та постійні обстріли прикордоння області, одним із найактуальніших залишається безпекове питання. Так само з міркувань безпеки певної інформації, зокрема демографічної та інфраструктурної, немає в публічному просторі. Це справило певний вплив на точність наведених у цьому дослідженні даних і їх аналізу. 

Для Сумщини тимчасова окупація почалася вже 24 лютого 2022 року. Область має найдовший порівняно з іншими регіонами України кордон із Російською Федерацією, тому її територія відразу стала театром воєнних дій. Вторгнення відбувалося з кількох напрямків — з півночі у бік Конотопа та з півдня області в бік Охтирки. Особливо запеклі бої точилися біля Охтирки і Тростянця. Останнє місто перебувало в окупації протягом місяця. Область повністю деокупована 4 квітня 2022 року. 

Однак деокупація не означає для Сумщини відсутність загроз. Так, відповідно до наказу Міністерства реінтеграції окупованих територій “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, станом на березень 2023 року 14 громад вважаються територіями можливих бойових дій. Ще 3 громади (Середино-Будська, Шалигінська та Есманська) наразі входять до тих, де бойові дії активно тривають. За даними Стратегії відновлення та розвитку економіки Сумської області на 2022–2024 роки, 15 громад належать до прикордонних, що становить 29% від загальної кількості громад, 16% населення та 28,7% площі області.

Соціально-економічний стан області в умовах повномасштабного вторгнення

Руйнування та збитки

Унаслідок бойових дій Сумщина зазнала значних руйнувань. Так, фахівці зазначали, що у Сумській області близько 3 тисяч об'єктів інфраструктури, промисловості, адмінбудівель та понад 4 тисячі будинків пошкоджені чи зруйновані. Зрозуміло, що ця цифра не є остаточною, адже обстріли області, особливо прикордонних територій, тривають. 

Низка великих виробничих підприємств зазнали серйозних ушкоджень. Так, росіяни обстріляли завод “Сумихімпром”, що призвело до витоку аміаку, ТОВ "ВП "Полісан", внаслідок чого загорівся склад лакофарбових виробів, ПрАТ “Монделіс Україна”, коли було знищено шоколадну фабрику. 

Також важко переоцінити вплив бойових дій та окупації на шляхи сполучення й логістику. Наприклад, знищено автомобільні мости через річки Ворскла (поблизу міста Охтирка) та Сейм (поблизу села Чумакове), пошкоджено залізничні шляхи, зруйновано залізничний вокзал у Тростянці (станція “Смородине”) тощо. 

Інфраструктурні втрати і блекаут

У низці населених пунктів області росіяни знищили об'єкти критичної інфраструктури. Наприклад, в Охтирці зруйновано ТЕЦ, яка забезпечувала опаленням всі багатоквартирні будинки міста. Загалом централізоване опалення від ТЕЦ отримували близько 8,5 тисяч абонентів — це приблизно 20 тисяч осіб. Рішення про відновлення ТЕЦ ухвалили ще в квітні 2022 року, але опалювальний сезон у місті розпочався на місяць пізніше. 

Так само гостро стоїть питання відновлення мостових переходів та доріг, знищених під час окупації. Наразі відновлено 9 мостів із 16 знищених чи пошкоджених. 

За даними Стратегії, станом на червень 2022 року в області знищено чи пошкоджено 118 закладів освіти, 40 закладів охорони здоров’я, 4 заклади соціального захисту, 33 заклади культури та спорту, 101 об’єкт життєзабезпечення, 58 адміністративних будівель, 2 центри надання послуг, 3 вокзали, 49 промислових підприємств, 15 мостів, близько 1500 кілометрів доріг, 207 житлових багатоповерхових будинків, 1391 приватна садиба; 137 інших (невійськових) об’єктів, 1 військовий об’єкт та 1 парк (сквер). 

З червня 2022 кількість знищених об'єктів зросла, особливо у прикордонних громадах. ГО “Північна правозахисна група” за рік повномасштабного вторгнення зафіксувала знищення чи пошкодження 1749 об'єктів.

Наразі остаточної цифри збитків у грошовому еквіваленті немає, оскільки частина області досі перебуває під щоденними обстрілами, а багато деокупованих територій досі заміновані. Після деокупації області тодішній голова ОВА Дмитро Живицький озвучував попередні підрахунки збитків у 10 млрд грн та більше 20 млрд грн. Загальної суми наразі не називають, але, наприклад, Державна екологічна інспекція нарахувала 1,5 млрд грн екологічних збитків тільки через засмічення 9 водних об’єктів Сумщини внаслідок підриву автомобільних мостів. За даними звітів проєкту RebuildUa, який наразі оцифрував руйнування в Охтирці, Тростянці та Боромлі, оцінка сукупних збитків становить 43,8,  104,2 та 9,3 млн доларів США відповідно.

З листопада 2022 до лютого 2023 року ситуація з постачанням електроенергії була доволі напруженою, тривали відключення у режимі +2/-4. Натомість газ і тепло постачали стабільно, за винятком випадків повних блекаутів. Станом на кінець березня 2023 року ситуація поліпшилася на всій території області, крім прикордонних громад. Там через російські обстріли системно виникають проблеми з постачанням комунальних послуг. 

Усупереч війні

Попри війну, обласний бюджет у 2022 році перевиконаний на 10%. До того ж 70% громад області також перевиконали свої бюджети. Основна причина такого перевиконання — зростання обсягу надходжень від податку на доходи фізичних осіб. 

У Сумській області зайняті 444.1 тисячі людей, що становить 55,8% населення віком від 15 до 70 років, яке проживає на території регіону. За даними порталу Work.ua, середня запропонована заробітна плата в області становить 12 425 гривень (для порівняння: середня заробітна плата в середньому по Україні — 15 405 гривень).  Найнижчі зарплати пропонували на Сумщині влітку (у червні й травні), але на кінець 2022 — початок 2023 року ці показники дещо зросли. 

Індекс споживчих цін на Сумщині станом на грудень 2022 року становив 128,2%. Найбільше зросли ціни на рибу (148,6%), фрукти (191,9%) і яйця (171,6%). Незначно зросли ціни на одяг (106,4%) та комунальні послуги. 

Підтримка бізнесу

На Сумщині розроблена і діє Стратегія відновлення та розвитку економіки Сумської області на 2022–2024 роки. Вона передбачає три можливі сценарії тривалості збройного конфлікту (короткотривалого, середнього за тривалістю і довготривалого), а також формування стратегій розвитку за п'ятьма напрямками (“Безпековий регіон”, “Промисловий комплекс”, “Аграрний сектор”, “Людський потенціал” та “Економічні інновації”). Також в області продовжує діяти Програма підтримки малого та середнього бізнесу. 

Працює й Сумський обласний фонд підтримки підприємництва, який координує регіональні програми підтримки бізнесу із залученням коштів громад та міжнародних грантів. 

Виклики війни

Основним викликом для Сумщини стала безпека. Як уже йшлося вище, область має найдовший кордон із Російською Федерацією — 15 громад є прикордонними. Навіть в умовах повної деокупації регіон постійно зазнає атак. Уже згадувана Стратегія відновлення та розвитку передбачає зміцнення безпеки, в тому числі облаштування державного кордону, забезпечення архівних установ цифровою технікою, відновлення, ремонт, реконструкцію зруйнованих та/або пошкоджених автомобільних доріг та мостових переходів, впровадження систем відеонагляду, створення мережі споруд цивільного захисту та систем оповіщення тощо. 

Відновлення

ОВА періодично повідомляє про співпрацю з міжнародними партнерами для відновлення інфраструктури та реалізації соціальних проєктів. Наприклад, у Сумській громаді розробляли проєкти відновлення об'єктів інфраструктури за рахунок Європейського інвестиційного банку. За підтримки ОВА на Сумщині працює так званий “Добробат” — добровольче об'єднання, яке зосереджується на первинній відбудові об'єктів на деокупованих територіях. 

Також відновлення відбувається за бюджетні кошти, що створює певні корупційні ризики. Зокрема, керівник ТОВ, яке отримало контракт на відновлення об'єктів інфраструктури в Охтирці, ймовірно, має родинні зв'язки з помічником “губернатора” окупованого Севастополя. Інший “бюджетний” контракт отримала будівельна компанія, афілійована з головою обласної ради. Крім того, правоохоронці підозрюють, що на відновленні доріг на Сумщині розікрали 25 млн грн.

Демографічні зміни через війну

Станом на січень 2022 року на Сумщині проживало 1 035,8 тис. людей. На початку повномасштабного вторгнення чимало мешканців області вимушено покинули свої домівки. Тільки з 8 до 18 березня у складі евакуаційних колон з Сумщини виїхали близько 100 тис. людей. Нині ж багато мешканців уже повернулися, але офіційна статистика про кількість населення області наразі не доступна. 

Станом на лютий 2023 року в регіоні зареєстровано майже 80 тис. внутрішньо переміщених осіб. Однак лише 22 тис. із них перемістилися на Сумщину з початком дії режиму воєнного стану. В області реалізуються загальнодержавні програми допомоги ВПО (наприклад, “Прихисток”), а також надають допомогу міжнародні організації. В окремих населених пунктах створено Центри підтримки ВПО. 

При цьому підрахунок кількості ВПО є досить умовним, адже можуть спостерігатися хвилеподібні коливання кількості переселенців. Історично через географічну близькість багато вихідців із півдня Сумщини (Велика Писарівка, Охтирка тощо) переїжджали на Харківщину й безпосередньо до Харкова. Відповідно, підвищення інтенсивності бойових дій у Харківській області зумовило збільшення кількості ВПО на Сумщині за рахунок повернення людей на малу батьківщину. 

Ринок праці

На ринку праці Сумщини пропозиція залишається стабільно більшою за потребу. За даними центру зайнятості, наразі в Сумській області на 1 робоче місце претендують 11 безробітних. Загалом зареєстровано 8654 безробітних серед яких більшість є представниками сфери торгівлі та послуг (25%) і найпростіших професій (19%). Натомість, відповідно до розміщених вакансій, найбільша потреба наразі є у кваліфікованих робітниках з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (25% вакансій),  кваліфікованих робітниках з інструментом (20%) тощо. 

Високим залишається рівень “латентного” безробіття, коли працівники є лише частково зайнятими (наприклад, на 0,5 ставки чи на неповний робочий тиждень). Така ситуація пов'язана зі спадом промислового виробництва, зменшенням попиту на товари і послуги та безпековими викликами.

Стан бюджетів

Витратна частина бюджету Сумської області на 2022 рік була затверджена в обсязі 3 036 755 тис. грн. Основними напрямками витрат стали освіта (881 млн грн), охорона здоровя (324 млн грн), соціальний захист (258 млн грн), культура (202 млн грн), розвиток інфраструктури (320 млн грн) тощо. Бюджету області на 2023 рік у відкритому доступі немає. 

У 2022 році запланований розмір бюджету Сумської територіальної громади становив 2,866 млрд грн. За первісною редакцією бюджету, було заплановано витратити 1624 млн грн на освіту, 181 млн грн на медицину, 198 млн грн на соціальний захист, 39 млн грн на культуру та мистецтво, майже 84 млн грн на фізичну культуру і спорт, майже 530 млн грн на житлово-комунальне господарство та 61 млн грн на транспорт. 

Вже 11 березня 2022 року Сумська міська рада ухвалила перше рішення про внесення змін до бюджету громади в умовах повномасштабного вторгнення. Тоді депутати перерозподілили 50 млн грн. Міський голова Сум Олександр Лисенко на своїй фейсбук-сторінці прокоментував, що кошти перескерують на фнукціонування міста.

У бюджеті Сумської громади на 2023 рік виділено 20 млн грн на територіальну оборону, але основні напрямки фінансування залишились тими самими, що й минулого року. Наприклад, витрати на освіту мають становити 1440 млн грн, на охорону здоров'я — 246 млн грн, соціальний захист — майже 420 млн грн, на культуру — 87 млн грн, на підтримку та розвиток інфраструктури — майже 349 млн грн. У структурі основних напрямків витрат можна побачити реакцію на поточні події — наприклад, виділення коштів на реабілітацію військовослужбовців (у розділі соціального захисту).

23 лютого 2023 року до бюджету на 2023 рік внесли зміни, якими на потреби оборони перескерували близько 100 мільйонів гривень із залишку коштів. 

Політична ситуація в Сумах та області

Станом на початок 2022 року найбільш вагомою політичною силою в області була “Слуга народу”. Так, більшість депутатів-мажоритарників (4 з 6) обрані від цієї партії. 

Також серед 64 депутатів обласної ради “Слуга народу” мала фракцію в 16 осіб (для порівняння: фракція “Батьківщини” має 10 місць, “Європейської солідарності” — 9 місць, “Наш край” — 7 місць, “За майбутнє” — 7 місць). Також у складі обласної ради створена депутатська група “Сумщина” (14 осіб), до складу якої увійшли депутати, обрані від ОПЗЖ. Очільником Сумської обласної ради є представник “Слуги народу”, а його заступниками — представники “Батьківщини” та “Європейської солідарності”. Наразі “Слуга народу” відіграє домінантну роль у формуванні політики в області. 

У міській раді обласного центру ситуація дещо інша. Так, найбільшою фракцією є “Батьківщина” (13 депутатів). Фракції “Слуги народу” та депутатської групи “Суми” (створена з колишнього “ОПЗЖ”) налічують по 8 депутатів, 6 — у фракції “Європейської солідарності”, по 3 депутатів входять до фракції “Сила і честь” та є позафракційними. 

Інституційна спроможність партій

Сумщина і до повномасштабного вторгнення не була регіоном із великою кількістю осередків політичних партій чи мережею громадських приймалень. Осередки партій розміщувалися в обласному центрі, рідше — в районних центрах на кшталт Охтирки, Конотопа, Шостки та Ромен. 

Так, осередок “Батьківщини” продовжує роботу в обласному центрі. Партія також комунікує з виборцями через фейсбук-сторінку, але не надто активно: переважно йдеться або про загальнодержавні новини, або пам'ятні дати. 

“Європейська солідарність” також повідомляє про роботу осередка в обласному центрі. Він більш діяльний, ніж осередок “Батьківщини”, і його сторінка у фейсбуці теж активна — там постійно висвітлюють місцеві новини, діляться інформацією про місцеві й загальнодержавні ініціативи та дописами членів партії з питань місцевої політики.

“Слуга народу” встигла створити найгустішу мережу осередків до повномасштабного вторгнення. Так, її приймальні відкриті не тільки в обласному центрі, а й у Шостці, Конотопі, Ромнах та Охтирці. Сторінка осередку партії у фейсбуці теж активна, але зосереджена переважно на загальнодержавних соціальних ініціативах.

Розподіл політичних впливів

Як уже йшлося вище, депутати від “ОПЗЖ” мали 14 та 9 місць в обласній і міській радах відповідно. Після повномасштабного вторгнення ці фракції майже у повному складі перейменували на депутатські групи “Сумщина” та “Суми”. У міській раді обласного центру з'явилися 3 позафракційні депутати — вийшли з фракцій один депутат від колишньої “ОПЗЖ” та двоє депутатів від “Європейської солідарності”.

На початку формування обласної ради поточного скликання частина депутатів звинувачували “Слугу народу” та “ОПЗЖ” у формуванні коаліції. Однак пізніше розстановка сил дещо змінилася. Наприклад, депутата від “Європейської солідарності” призначили очільником бюджетного комітету. 

У квітні 2022 року з посади усунули заступника голови Сумської обласної ради Олександра Стрельченка, який був членом “ОПЗЖ”. Тоді він зазначив, що залишається депутатом, а також вказав, що не давав підстав сумніватися в своїй проукраїнській позиції і засуджує військову агресію Росії: “З першого ж дня вторгнення військ окупантів на нашу землю, залишався в Сумах: займався волонтерством, був у складі ТрО”. 

На тому самому засіданні 20 квітня 2022 року депутати достроково припинили дію контракту з генеральним директором “Сумиоблагролісу” Олександром Будником, який також був депутатом від “ОПЗЖ”. 

Наразі серед керівництва обласної ради представлені “Слуга народу” (голова ради), “Батьківщини” та “Європейської солідарності” (заступники).

13 квітня 2022 року депутати підтримали петицію, опубліковану на платформі e-dem.ua, та проголосували за звільнення двох представників “ОПЗЖ” — заступників міського голови Сум — Тамари Іщенко та Миколи Войтенка. Крім того, на цій сесії представників “ОПЗЖ” вивели зі складу виконавчого комітету міської ради.

Робота рад

З початку повномасштабного вторгнення відбулося 4 сесії обласної ради. Якщо перша з них пройшла 20 квітня 2022 року в офлайновому режимі, то надалі підхід змінили. Наприклад, засідання 15-ї сесії анонсували як онлайнове, пояснюючи це безпековою ситуацією. Насправді ж частина депутатів була присутня в сесійній залі, а журналістів до приміщення не допустили. Такий режим засідання та ухвалені на ньому рішення широко розкритикували місцеві політичні аналітики та громадські активісти. На цьому засіданні, зокрема, ухвалили резонансне рішення передати 14 тисяч гектарів лісових угідь у користування ТОВ “МУ “ХАНТЕР”, засновником якого є депутат обласної ради від колишнього “ОПЗЖ” Володимир Пилипейко. Раніше ці угіддя перебували в користуванні Товариства мисливців та рибалок. 

Наступне пленарне засідання обласної ради відбулося 4 квітня 2023 року офлайн. Депутати розглянули більше 30 питань, найважливішими з яких видаються кадрові та релігійно-політичні. Так, було обрано двох заступників голови обласної ради — Микиту Баню (“Слуга народу”) та Костянтина Товстуху (“За майбутнє”). Також порушили питання про припинення договорів оренди користування землею, майном та спорудами УПЦ через “її антиконституційну діяльність”. 

Загалом обласна рада активно реалізує свої повноваження щодо управління майном комунальної власності, кадрових питань, формування політик у сферах, віднесених до її компетенції, та щодо звернень до місцевої (ОДА) й центральної (Верховна рада, Президент тощо) влади.

У 2023 році вже відбулося 5 засідань (3 з них — позачергові) Сумської міської ради. У 2022 році депутати збиралися 20 разів, із них 17 — після початку повномасштабного вторгнення. Деякі засідання проводили онлайн, деякі — в офлайновому режимі. У матеріалі, присвяченому року роботи міської ради в умовах повномасштабного вторгнення, представники майже всіх політичних сил заявили про досягнення консенсусу і відсутність конфліктів між фракціями. Депутати заявляють, що основними пріоритетами їхньої діяльності наразі є територіальна оборона та підтримка родин військовослужбовців.

Обласна військова адміністрація

На початку повномасштабного вторгнення головою Сумської ОДА був Дмитро Живицький. Він був уже третім очільником області, призначеним за час каденції Володимира Зеленського. Дмитро Живицький не належав до жодної партії, у 2010 році балотувався від партії “За Україну!”, у 2014 та 2015 роках — від “Сили людей”. У період повномасштабного вторгнення очільника ОВА нагородили Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня “за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників”.

Однак у січні 2023 року Дмитра Живицького звільнили з посади разом із очільниками Запорізької та Херсонської ОВА. Місцеві оглядачі пов'язували таке звільнення з корупційним скандалом, який виник навколо ймовірного втручання радника голови ОВА Олександра Безноса у проведення тендеру на ремонти доріг. 

На початку лютого 2023 року місцеві журналісти поширили матеріал, в якому йшлося про ймовірні погрози на адресу колишнього очільника ОВА Дмитра Живицького від ексголови Сумської районної адміністрації Руслана Сіренка. Останній у коментарі для ЗМІ цю інформацію заперечував.

12 квітня 2023 року президент України призначив головою Сумської обласної державної адміністрації Володимира Артюха. Новий очільник ОДА військовий з понад 30-річним досвідом служби. До призначення на посаду він працював заступником начальника Генштабу Збройних сил України. За даними руху Чесно, у 2020 році він балотувався до Вінницької міської ради від Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, але обраний не був. До призначення нового очільника Сумської обласної адміністрації ці обов'язки виконував перший заступник голови Тарас Савченко. Він безпартійний, до призначення на посаду, яке відбулося у 2021 році політичною діяльністю не займався. Небагато інформації є й про політичну діяльність чи належність до політичних партій інших членів команди Живицького: Андрія Бірюкова, Олени Бойко, Олега Коваля та В’ячеслава Печененка. Вони мають тривалу історію роботи в органах виконавчої влади (Андрій Бірюков), на аналогічних посадах в інших областях (Олена Бойко) чи правоохоронних органах (В’ячеслав Печененко).

Призначений у серпні 2021 року Олег Клименчуков свого часу був очільником Луганської обласної організації партії “За Україну!”. Наразі його відсторонили від посади за рішенням суду. Ексчиновника підозрюють у заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах. 

Очільник апарату Сумської ОВА Ігор Кальченко безпартійний, але у 2015 році балотувався на місцевих виборах від “Партії Олега Ляшка”, а в 2020-му пройшов до Сумської міської ради від “Слуги народу”.

На рівні районних ОВА також відбулися кадрові зміни. Так, наказом від 24 лютого 2023 року від посади відсторонили Віктора Губенка, очільника Шосткинської районної державної адміністрації. У січні 2023 року йому повідомили про підозру в організації схеми розкрадання палива.  

З початком повномасштабного вторгнення на Сумщині створили обласну військову адміністрацію. Її, як і в інших областях, очолив голова ОДА Дмитро Живицький. Військові ж адміністрації населених пунктів не створювали. Втім, міський голова Охтирки в інтерв'ю розповідав, що питання організації військової адміністрації в місті підіймали. 

З очільником обласного центру Олександром Лисенком представники ОВА відкрито не конфліктують. Влітку 2022 року спостерігалися дрібні суперечності між мером Сум і тодішнім очільником ОВА Дмитром Живицьким: перший закликав містян евакуюватися через можливі обстріли, а другий назвав такі заяви провокацією.

Ймовірні державні зрадники та колаборанти

У державній зраді звинуватили народного депутата-мажоритарника від 159 виборчого округу Андрія Деркача. У червні 2022 року СБУ заявила, що викрила агентурну мережу Головного управління Генштабу Росії, яка мала допомагати ворогу захопити Україну. До її складу, зокрема, входили Андрій Деркач та його помічник Ігор Колєсніков. У вересні 2022 року першого оголосили в розшук. У 2023 році Президент України позбавив його громадянства України, а Верховна Рада проголосувала за позбавлення його депутатського мандата. Фракція “Наш край”, яку очолював на місцевих виборах у 2020 році Андрій Деркач, продовжує існувати в обласній раді. 

Гучних публічних заяв однопартійців Деркача нам знайти не вдалося. На сайті політичної партії “Наш край” немає жодної згадки про ці події. У липні минулого року голова Шосткинської районної державної адміністрації Віктор Губенко у коментарі сумському “Суспільному” закликав осіб, наближених до Деркача, публічно озвучити свою позицію щодо звинувачень Службою безпеки України його у держзраді. Втім, жодних заяв після цього не було. 27 січня 2023 року депутати Глухівської міськради майже одноголосно позбавили Андрія Деркача звання “Почесного громадянина міста Глухів”. Тоді утрималися лише 2 депутати від місцевої “ОПЗЖ”.

Сама Андрія Деркача можна назвати найбільш проросійським політиком регіону. Ще у 2021 році США назвали його “російським агентом” та запровадили персональні санкції проти нього. Наразі Деркача оголошено у розшук. Він не з'явився на жодному засіданні Верховної Ради з моменту повномасштабного вторгнення. 

При цьому очолювана ним партія “Наш край” у своїй програмі прямо не закликала до зміцнення відносин із Росією. Сторінка партії у соціальній мережі не оновлюється з лютого 2022 року, а на офіційному сайті останні новини датовані червнем 2022 року. Тоді партія заявила про політичне переслідування. Тим не менш, як вже йшлося вище, на відміну від фракції “ОПЗЖ”, фракція “Нашого краю” в обласній раді не розформована. 

Кільком посадовцям Сумщини повідомили про підозру в державній зраді. Так, депутату Охтирської районної ради Олександру Курпілю від партії “Наш край” оголосили про підозру в державній зраді навесні 2022 року, після деокупації Тростянця. У жовтні 2022 року обвинувальний акт у його справі спрямували до суду. 

У співпраці з військами держави-агресора підозрювали міського голову Бурині Віктора Ладуху (обраний у 2020 році від “Батьківщини”) та його заступника, депутата міськради від “Батьківщини” Олександра Гудименка, а також очільника Середино-Буди Олександра Гена (обраний у 2020 році від партії “Наш край”). 

Конфлікти між суб’єктами влади

Одна з ліній політичного конфлікту, яка виникла на Сумщині, стосувалась оголошення підозри у державній зраді низці міських голів та місцевих політиків. Наразі тільки одне з цих проваджень із обвинувальним актом передане до суду. 

В недавньому інтерв'ю міський голова Охтирки Павло Кузьменко повідомив про конфлікт між ним та депутатом-мажоритарником від Сумщини Ігорем Молотком. Кузьменко звинувачує нардпета у тому, що той шукає способів позбутися чинного міського голови Охтирки. Також він розповідав про зіткнення з ексочільником ОВА Дмитром Живицьким. 

Ще один конфлікт виник між Дмитром Живицьким та очільником Тростянця Юрієм Бовою. Перший в інтерв’ю для “Української правди” заявив, що міський голова Тростянця покинув громаду в перші дні повтомасштабного вторгнення. Натомість Юрій Бова звинуватив голову ОВА в дискредитації.

Конфліктів із центральними органами державної влади в регіоні немає. Навіть звільнення Дмитра Живицького не стало приводом для напруження стосунків між ОВА та “Києвом”. Натомість ексголова ОВА подякував всім, хто був поряд, і заявив, що має плани майбутньої політичної й управлінської діяльності. 

Політичне життя області

Видається, що політичне життя в регіоні “поставлене на паузу”. Депутати-мажоритарники, які до повномасштабного вторгнення були активними у своїх округах, рідше роблять політичні заяви чи беруть участь в публічних заходах. Наприклад, депутат від 160 виборчого округу Ігор Молоток висвітлює свою роботу а парламенті та розповідає про волонтерські ініціативи, але не акцентує свої політичні амбіціяї. Депутатка від 157 округу Тетяна Скрипка діє так само — повідомляє про благодійні фонди, законодавчі ініціативи та міжнародні зустрічі. Максим Гузенко (161 виборчий округ) проводить зустрічі з виборцями в окремих громадах, де обговорює з мешканцями актуальні проблеми. Обраний від 158 округу Ігор Васильєв звітує про поточну діяльність та висвітлює допомогу військовим.

Одним із найактивніших місцевих політиків є обраний за списком “Слуги народу” парламентар Михайло Ананченко. Він проводить зустрічі з місцевими мешканцями, долучається до пам'ятних заходів в обласному центрі та цікавиться питаннями благоустрою міста. Він також не озвучує заяв щодо майбутніх парламентських чи місцевих виборів та майже не говорить про політичні плани.

“Гуманітарка” та волонтерство від політиків Сумщини

Попри відсутність відкритих заяв щодо політичних планів місцевих політиків, вони все ж проводять благодійну діяльність, доставляючи й роздаючи гуманітарну допомогу чи збираючи кошти на армію.

Наприклад, 5 вересня 2022 року представники “Слуги народу” народна депутатка Тетяна Скрипка та депутат Сумської міськради Єфрем Лазарев передали продуктові набори громадській організації “Під матусиним крилом”. 14 грудня 2022 року на своїй фейсбук-сторінці Лазарев повідомив про придбання позашляховика для ЗСУ. “Я щасливий, що мою ініціативу підтримала народний депутат Тетяна Скрипка. Разом ми змогли придбати автомобіль, який вкрай потрібен нашим хлопцям”, — сказав депутат в опублікованому відео.

А ось на сайті “Центральної міської клінічної лікарні” висловлюють вдячність за “допомогу у вигляді медикаментів” народній депутатці від “Слуги народу” Анні Колісник та Олегу Шестаку (колишній голова сумського осередку партії “УКРОП” та помічник кількох народних депутатів). У кінці березня 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Анну Колісник винною у недостовірному декларуванні, але звільнив її від покарання через закінчення строку давності справи. Депутатка не задекларувала майно на суму понад 4,4 млн грн.

Міський голова Сум Олександр Лисенко періодично повідомляє про передання автомобілів для ЗСУ. Так, 4 квітня чиновник написав, що за час повномасштабного вторгнення за кошти його родини придбано 15 автомобілів для військових. 

Партійна приналежність керівництва

В.о. голови ОВА та його заступники, як уже зазначалося вище, є безпартійними і не демонструють публічних симпатій до будь-яких партій чи рухів. Однак очевидно, що вони підтримують тісні зв'язки з обраними від “Слуги народу” народними депутатами і показують лояльність до президента. 

Міський голова Сум Олександр Лисенко протягом тривалого часу був керівником обласної партійної організації “Батьківщини”. Однак наприкінці 2019 року він передав цю функцію Вадиму Лисому, якого пов’язують з Ігорем Молотком. Відтак, Олександр Лисенко у своїй публічній комунікації після початку повномасштабного вторгнення демонструє більшу лояльність до президента, ніж до лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко. 

Благодійні фонди

В області діє кілька місцевих благодійних фондів — як заснованих доволі давно, так і створених після початку повномасштабного вторгнення. До перших належить Сумський обласний благодійний фонд імені І.Г. Харитоненка (керівник —- Зеленський Ігор Олександрович). Натомість друга категорія представлена, зокрема, Благодійним фондом “Сумщина єдина” (керівник — Тимченко Віталій Олександрович) або Благодійним фондом “Нестримні” (керівник — Ляшенко Віктор Іванович). Жоден із них не демонструє прямого зв'язку з місцевими чи національними політиками. Уповноваженою особою БФ “За Суми” є Черемісова Людмила Григорівна, яка у 2020 році балотувалася на місцевих виборах від “Батьківщини”. Інформація про реалізовані цими фондами проєкти періодично з'являється у відкритих джерелах та соціальних мережах. Основні напрямки їх діяльності — допомога ЗСУ та ТРО, людям з інвалідністю та малозабезпечним родинам. 

Епізодично на Сумщині діють національні фонди, наприклад, Благодійний фонд Євгена Пивоварова (іменний фонд народного депутата від “Слуги народу”), БФ Олександра Ємця або Фонд Сергія Притули. Водночас, за нашими спостереженнями, найбільший обсяг допомоги Сумщина отримує від міжнародних фондів та організацій. Так, ліки, продукти та обладнання передавали “Сила майбутнього” (Польща), фонд Святого Мартіна, United Help Ukraine, Міжнародний благодійний фонд “АІСМ” Україна та інші. 

Волонтери

Одним із найвідоміших сумських волонтерів є Павло Нарожний, який із 2014 року допомагає артилерійським підрозділам. Іноді він ділиться новинами з фронту або короткими відео від своїх “підопічних”.

Помітною волонтерською організацією на Сумщині є Громадський фонд “Суми”, який об’єднав кількох фахівців для цільових зборів: Максима Корнієнка, Олександра Такула, Павла Борисова. Очолює фонд Анна Товстуха, а Дмитро Тіщенко є його комунікаційним менеджером. ГФ “Суми” працює над забезпеченням потреб військових, передаючи їм автівки, квадрокоптери, засоби зв'язку, аптечки та амуніцію. 

Ще однією активною волонтерською організацією є Перший сумський гуманітарний штаб. Його діяльність координують Ксенія Гринник, Андрій Логвин та Олег Резнік. Останній є також секретарем Сумської міської ради. Організація фокусується на гуманітарній допомозі (продукти харчування, одяг, предмети гігієни) для вразливих категорій містян. 

ГО “Сумський бабський батальйон — ТИЛ” ще з 2014 року працює над виготовленням маскувальних сіток та кікімор. Його лідерка — Валентина Андріяшева. В цьому ж напрямку працює волонтерський рух “Ми тут”.

Медіаринок області 

В обласному центрі працюють чотири основні телеканали, які створюють контент для кабельного / цифрового мовлення та ютубу. Більшість із них пов’язані з колишніми або чинними політиками. Наприклад, ТРК “Відікон” заснована Володимиром Щербанем, колишнім очільником Сумської ОДА. Останнім часом він відійшов від політики і, здається, не впливає на діяльність каналу. Натомість ТРК “Академ TV” була заснована як студентський проєкт Української академії банківської справи НБУ, а потім почала відносно повноцінне мовлення. ТРК належить родині Єпіфанових. Анатолій Єпіфанов був очільником Сумської ОВА та ректором вже згаданої академії. Зараз політик є депутатом обласної ради від партії “Наш край”. 

Власником компанії ТК “СТС” є Євген Карабан, але журналісти пов'язують цей канал із нардепом-мажоритарником Ігорем Молотком. Четвертий великий канал — ”Суспільне Суми”. 

Серед друкованих ЗМІ Сумщини можна виділити “Ваш шанс”, “Панораму” і “Данкор”. Безпосереднього зв'язку між їхніми власниками / редакторами та групами політичного впливу не прослідковується. 

Натомість онлайн-ЗМІ на Сумщині доволі активні. Так, медіа “ЦУКР”, яке позиціонує себе як “онлайн-журнал світлої сторони міста Суми”, традиційно висвітлювало культурні події та місцеві ініціативи. З початком повномасштабного вторгнення журналісти видання цілодобово інформували про ситуацію в регіоні, а також координували збори гуманітарної допомоги. Медіа співпрацює з місцевою адміністрацією та передає офіційну інформацію про можливості, які існують в місті. “ЦУКР” тісно пов'язаний із Громадським фондом “Суми”, поширює інформацію про його ініціативи та збори, адже частина співробітників фонду є журналістами цього видання. 

Згадане вище “Суспільне Суми” мовить не тільки у форматі телеканалу, а й як новинний сайт. Також медіа активно працює в соціальних мережах. “Суспільне” ще до повномасштабного вторгнення було ключовим ЗМІ, яке доносило до аудиторії новини регіону. Після 24 лютого 2022 року “Суспільне Суми” почало випускати підсумки новин за день та дублювати їх англійською й німецькою мовами. Помітним явищем початку вторгнення стали відеозвернення головного редактора новин Суспільного Андрія Крамченкова, який поширював їх на своїй сторінці у фейсбуці. 

Популярним виданням є також SumyToday, очолюване місцевою журналісткою Оленою Адаменко. В перші дні повномасштабного вторгнення воно дещо призупинило свою діяльність, проте наразі знову повернулося до звичного режиму. Медіа публікує як поточні новини, так і журналістські розслідування. Саме на сторінці Олени Адаменко вперше з'явилася інформація про ймовірне корупційне правопорушення радника голови Сумської ОВА Олександра Безноса. З цим корупційним скандалом деякі оглядачі згодом повязували звільнення очільника Сумської ОВА Дмитра Живицького.

Найшвидше місцеві новини поширюються через телеграм-канали “Суми GO” та “Суми Like”. З початком повномасштабного вторгнення ці канали переорієнтувалися на координацію зусиль щодо гуманітарної допомоги, зборів на користь військових, інформування населення про поточні загрози. Примітним на території Сумщини явищем стали закриті чати, де учасники обмінювалися інформацією про пересування ворожої техніки.

Фінансово-промислові групи регіону

Сумщина не є високоіндустріалізованим регіоном, тому на її території діють або всеукраїнські фінансово-промислові групи (ФПГ), або відносно великі виробники, мало пов'язані з фінансовим сектором. Серед останніх можна назвати Сумське науково-виробниче об'єднання (СНВО), до складу якого входять більше 10 різних юридичних осіб. Власником СНВО є російський бізнесмен Володимир Володимирович Лук’яненко (співвласник групи компаній “Гидромашсервис” (ГМС), яка забезпечує помпувальним обладнанням російських нафтогазовидобувників), а керівником — його батько Володимир Матвійович Лук’яненко. Останнім часом СНВО мало значну заборгованість з виплати заробітної плати співробітникам, а щодо його керівника порушили кримінальні провадження. Вони стосувалися невиплати заробітної плати та незаконного продажу майна підприємства (зокрема готелю “Ювілейний”). У червні 2021 року для Володимира Лук’яненка-старшого обрали запобіжний захід, але далі це провадження так і не просунулось. 

СНВО — не єдиний актив родини Лук’яненків. Також їм належали акції Заводу обважнених бурильних та ведучих труб та заводу “Насосенергомаш”. Останній отримував великі замовлення з державного бюджету (наприклад, 848 млн грн у 2019 році).  Влітку 2022 року Шевченківський районний суд Києва передав національному агентству АРМА корпоративні права заводу “Насосенергомаш”. Це відбулося в межах масштабної кампанії з арешту активів, пов’язаних цз державою-агресором. Завод обважених бурильних та ведучих труб, а також СНВО все ще де-факто належать російському бізнесу.

Помітним підприємством також є “Завод Кобзаренка”, розташований у місті Ромни. Його засновник Анатолій Кобзаренко у 2014, 2015 та 2019 роках балотувався до парламенту як мажоритарник, проте обраний так і не був. Після його смерті у 2021 році активами підприємства опікуються діти: син Дмитро і донька Марія.

Великим підприємством також можна назвати ПАТ “Сумихімпром”, найбільшого виробника фосфатних добрив і пігментів в Україні. Формально він належить державі, але журналісти констатують, що фактично його контролює Дмитро Фірташ. Уже тривалий час підприємство збиткове і перебуває у стані банкрутства. Також воно постраждало від російських обстрілів та лише нещодавно частково відновило роботу. 

Потужним промисловим містом була Шостка. Наприклад, саме тут розташовувався завод “Свема” (виробляв кіно- та фотоплівку), який наразі перебуває у стані припинення. Також у Шостці розміщені два заводи — “Зірка” та “Імпульс”, що виробляли порох і вибухові заряди. Ці підприємства неодноразово обстріювала Росія. Наразі з очевидних безпекових причин інформації про їх роботу у відкритих джерелах немає.

Також у Шостці розташований один із найбільших виробників сирів у країні. Завод випускає сири під брендами “Шостка”, “Весела Корівка”, “Kiri”, “MiniBabybel” і “Leerdammer”.

На півдні області (Охтирщина) відбувається видобуток нафти. “Охтирканафтогаз” входить до групи компаній “Укрнафта”. На початку листопада 2022 року частину акцій “Укрнафти” відчужили на користь держави — це стосувалося й охтирського підрозділу. Як зазначає менеджмент компанії, нафтовий бізнес на Сумщині перебуває у стагнації через відсутність інвестицій у виробництво та бойові дії. 

В області працюють кілька міжнародних компаній — наприклад, “Монделіс Україна” (Тростянець), група компаній “Гуала” (Суми) тощо. Вони дотримуються політичного нейтралітету, співпрацюючи з місцевою владою в межах соціальнх проєктів. Наприклад, “Гуала” вже більше 10 років підтримує діяльність БФ “Технологія”, який спонсорує медицину, підтримує дитячі будинки та людей з інвалідністю. 

Неурядовий сектор області соціального спрямування

До повномасштабного вторгнення діяльність неурядових організацій переважно концентрувалася в обласному та районних центрах. Активними були організації, що спеціалізувалися на допомозі окремим верствам населення: ГО “Доля” (літні люди та люди з інвалідністю), ГО “Спортивный Клуб Инвалидов Феникс” (інтеграція людей з інвалідністю в активне повноцінне життя, заняття спортом), ГО клуб “ШАНС” (люди з ВІЛ/СНІД, туберкульозом, люди, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі) та ГО “СК Країна друзів” (молодь з інвалідністю та члени їхніх сімей). Після початку повномасштабного вторгнення ці організації дещо призупинили свою діяльність. 

Згаданий вище “Громадський фонд Суми”, реалізував низку громадських проєктів, у тому числі будівництво “Алеї слави” загиблих в АТО військових, допомоги їхнім родинам тощо. Наразі фонд повністю фокусує свою діяльність на допомозі військовим, які перебувають на Сумщині.

Крім місцевих громадських організацій, під час повномасштабної війни в області розгорнули діяльність гуманітарні організації та фонди — як українські, так і міжнародні. Серед них Товариство Червоного Хреста України, “People in need”, БФ “Право на захист”, “Крим СОС”, гуманітарна місія “Проліска”. Здебільшого вони реалізують міжнародні гуманітарні проєкти, пов’язані із допомогою ВПО та постраждалому від війни населенню: від фінансової до гуманітарної допомоги та соціального супроводу.