Політична карта Миколаївської області

Миколаївська область має потужний соціально-економічний потенціал та є інвестиційно привабливою. Географічне розташування дозволяє розвивати майже всі види транспорту — наземний, підводний, надводний, повітряний. Вищі навчальні заклади здатні забезпечувати професійними кадрами місцеві підприємства. Рекреаційні зони й історико-культурна спадщина роками приваблюють туристів. 

Однак усе це змінилося 24 лютого 2022 року. Внаслідок російської агресії Миколаївщина втрачає людей і зазнає матеріальних збитків (нині їх сума становить понад пів мільярда доларів). Зруйновані будівлі ВНЗ, шкіл, дитячих садків, закладів культури, приватні та комунальні установи, дорожня інфраструктура і навіть аеропорт, щойно відновлений у 2021 році. Понад 8 місяців Миколаїв перебував під майже щоденними ракетними обстрілами (остання атака сталася 31 грудня 2022 року). Вже майже рік у місті немає питного водопостачання

Політична палітра Миколаївщини до російського вторгнення була досить яскравою. Окремі люди і партії вели комунікаційні кампанії й розгалужували політичні мережі. Втім, після 24 лютого на загальнонаціональному рівні були заборонені проросійські партії, а в Миколаєві, як і в 2014 році, волонтерська діяльність депутатів почала переважати над політичною. Також розвинулися потужні міжнародні гуманітарні зв'язки, які потенційно можуть стати основою для розбудови партійного іміджу.

Про те, як державна влада на місцях, органи місцевого самоврядування та стейкхолдери відповідають на виклики сьогодення та зміцнюють міжнародні зв'язки, йтиметься в цьому матеріалі. У дослідженні використана інформація з публічних джерел, а також офіційних відповідей органів державної влади та ОМС на запити ОПОРИ. 

Соціально-економічний стан

Загальний огляд 

Миколаївщина розташована на півдні України та межує з чотирма областями: на заході — з Одеською, на півночі — з Кіровоградською, на сході та північному сході — з Дніпропетровською, на південному сході — з Херсонською. На півдні її омивають води Чорного моря. Площа регіону — 24,6 тис. км². Адміністративний центр — місто Миколаїв. 12 липня 2020 року Кабінет Міністрів офіційно затвердив у Миколаївській області чотири райони: Баштанський, Миколаївський, Вознесенський і Первомайський.

Кількість населення області станом на 2022 рік становила 1 090 492 осіб. Дані за лютий 2023 року Держкомстат ще не опублікував.

Динаміка населення Миколаївської області з 2003 до 2022 року

Станом на 2022 рік середньомісячна заробітна плата на території області становила 14 382 грн. За даними Work.ua, у 2023 році середня заробітна плата, яку пропонують роботодавці в Миколаєві, становить 13 064 грн. Натомість шукачі роботи в середньому вказують у резюме як очікувану оплату праці 17 495 грн.

У 2022 році, як повідомило Головне управління ДПС у Миколаївській області, регіон надав до державного бюджету 6 144,9 тис. грн, а до місцевих бюджетів — 11 247,3 тис. грн. За 2021 рік найбільше зборів до державного бюджету сплатило місто Миколаїв — 3 261 829,3 грн (див. Додаток 1). До великих платників податків, які працюють на території Миколаївської області, але перебувають на податковому обліку в інших регіонах, належать 25 підприємств, зокрема ПАТ “Миколаївобленерго”, Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал”, ДП "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря-Машпроєкт”, ТОВ “Миколаївський глиноземний”, ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія”, ТОВ “Південь енерго збут”, ПАТ “Коблево”, ПАТ “Баштанський сирзавод”, ДП “Миколаївський морський торговельний порт”, ТОВ СП “НІБУЛОН”, ДП “Стивідорна компанія “Ольвія”, ТОВ “Сандора”, ТОВ “Морський спеціалізований порт НІКА”, ПРАТ “Лакталіс-Миколаїв”. 

Враховуючи повний рік війни, відповідно “Швидкої оцінки шкоди та потреб в Україні за лютий 2022 — лютий 2023”, яку зробив Світовий банк, станом на 24 лютого 2023 року прямі збитки в Україні сягнули понад 135 млрд дол. США. Найбільші втрати зосереджені в прифронтових областях, зокрема Миколаївській. Загальні збитки за рік повномасштабного російського вторгнення розподіляють за такими категоріями: пошкодження — 5,6 млрд дол. США, витрати — 7,6 млрд дол., потреби — 13,7 млрд дол.

Крім того, 24.6 тис. км2 на Миколаївщині заражені вибухонебезпечними снарядами. 14% земель регіону зазнали війни. В цілому на розмінування, за попередніми розрахунками, необхідно буде витратити 386,7 млн дол. США.

За інформацією Державної екологічної інспекції, станом на березень 2023 року сума збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря внаслідок пожеж, та забруднення земельних ресурсів будівельними відходами внаслідок руйнування будинків у Миколаївській області становить 273,4 млн грн.

Станом на березень 2023 року Миколаївська область належить до прифронтових, 4% території області лишаються окупованими. За даними Мінреінтеграції, на 20 лютого 2023 року 21 громада Миколаївщини увійшла до оновленого переліку прифронтових або окупованих територій, на основі якого мешканцям, що покинули ці території виплачують допомогу як ВПО. 

Від початку повномасштабного вторгнення станом на 20 квітня 2023 року в області пролунало 1685 повітряних тривог, найдовша з яких тривала понад 8 годин.

Внаслідок артилерійських, авіаційних та ракетних ударів загинула щонайменше 251 людина та поранено щонайменше 522 людини. Про це свідчать результати дослідження Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” спільно з ГО “Агентство економічного розвитку” в межах глобальної ініціативи “Трибунал для путіна”.

Внаслідок російської агресії сильно постраждала критична та цивільна інфраструктура. За даними Миколаївської ОВА, станом на 31 березня 2023 року в області частково або повністю пошкоджені 16943 цивільні об’єкти. Це, зокрема, 11 117 об’єктів житлового фонду, 98 медзакладів, 413 навчальних закладів, 192 заклади культури, 192 промислові підприємства, об’єкти життєзабезпечення (1388 об’єктів газопостачання, 1095 — електропостачання, 43 — водопостачання, 96 — теплопостачання), а також 2309 інших невійськових об’єктів. 

8 лютого 2023 року виконком Миколаївської міської ради прийняв рішення розробити Програму комплексного відновлення території громади. Зауважимо, що робочу групу з її створення очолив заступник мера Сергій Коренєв. НАБУ вважає його учасником корупційної схеми, через яку громада міста зазнала понад 26,8 млн грн збитків під час виконання робіт з реконструкції Соборної площі. 

З середини березня 2023 року на сайті Миколаївської міської ради почали з’являтися повідомлення про саму Програму. Так, документ визначатиме соціально-економічні, містобудівні, просторові пріоритети розвитку міста, а також включатиме комплекс заходів для відновлення території, що постраждала внаслідок збройної агресії. 

Інформацію про об’єкти, які потребують відновлення, надають виконавчі органи Миколаївської міської ради, комунальні підприємства, установи, організації. Водночас впродовж 20 днів влада збирала пропозиції від підприємців та громадськості. Всього надійшло 18 пропозицій: 13 від громадських організацій та юридичних осіб, 5 — від приватних осіб. За ініціативи робочої групи термін їх подання продовжили на місяць, при цьому окрему увагу приділяють залученню представників бізнесу. 

"Перед затвердженням міською радою Програма буде винесена на громадське обговорення для збору зауважень та пропозицій", — ідеться в повідомленні міської ради від 14 березня.

Аналогічну програму розробляють і в на обласному рівні. 2 березня 2023 року начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім видав розпорядження №79–р “Про розроблення проєкту Програми комплексного відновлення Миколаївської області” . 

Раніше, до початку розробки згаданих програм, робота обласної та міської влади в напрямку відновлення зруйнованої інфраструктури була переважно скерована на розбудову міжнародних партнерських зв’язків. 

Так, восени 2022 року Миколаїв в особі Олександра Сєнкевича підписав Меморандум про партнерство з Ганновером (Німеччина), Угоду про партнерство з Хелмом (Польща), Меморандум про взаєморозуміння та солідарне партнерство з Бедбургом (Німеччина). Вже навесні, 22 березня 2023 року, Миколаїв підписав Партнерський меморандум із містом Сент-Гелієр (Бейлівік Джерсі, Британські острови), який передбачає співпрацю у різних галузях, зокрема економіки, культури, спорту й туризму, а також проведення спільних заходів — повідомив міський голова Олександр Сєнкевич. 

Крім того, міська влада підписала два меморандуми з Данією, яка взяла шефство над Миколаївщиною. Перший Меморандум про співпрацю 19 серпня 2022 року підписав миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич із міністром у справах міжнародного розвитку Данії Флеммінгом Мьоллером Мортенсеном. 

“Документ передбачає широку взаємодію Миколаєва та Данії в питаннях відбудови нашого міста і впровадження найкращих практик прозорості й підзвітності”, — повідомив після підписання Меморандуму Олександр Сєнкевич.

Другий Меморандум про взаєморозуміння підписали 7 березня 2023 року за участю віцепрем'єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад Олександра Кубракова, голови Миколаївської обласної військової адміністрації Віталія Кіма, голови Миколаївської обласної ради Ганни Замазєєвої, миколаївського міського голови Олександра Сєнкевича і Надзвичайного та Повноважного Посла Королівства Данії в Україні Оле Егберга Міккельсена.

“Пріоритетом наразі є будівництво бомбосховищ у навчальних закладах, відновлення водопостачання й ремонт мереж, допомога місцевому бізнесу у відновленні роботи. Плануємо і візит представників данських компаній до Миколаєва та області, щоб не лише залучити їх до відбудови міста, а й запросити відкривати в нас свої представництва”, — казав після підписання цього Меморандуму Олександр Сєнкевич.

22 березня 2023 року Миколаїв та Норвезька рада у справах біженців підписали Меморандум про ремонт 35 бомбосховищ у місті — там замінять електричні мережі, проведуть водопостачання й каналізацію. 

Додамо, що у грудні 2022 року Миколаїв та італійська дизайнерська компанія One Works підписали меморандум про співробітництво щодо розробки Генерального плану міста. А 17 лютого 2023 року на онлайн-презентації One Works представила свої перші напрацювання.

22 січня 2023 року начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім та представниця Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг підписали Меморандум про взаєморозуміння задля надання підтримки постраждалим від війни та внутрішньо переміщеним особам у Миколаївській області. А 31 січня 2023 року Віталій Кім та Генеральний секретар Данської Ради у справах біженців Шарлотта Сленте підписали Меморандум про взаєморозуміння для надання допомоги внутрішньо переміщеним особам та постраждалому від війни населенню.

13 березня 2023 року стало відомо, що у Снігурівській громаді розпочалася реалізація британського проєкту “Winterization”, що має на меті відбудову пошкоджених будівель. За словами начальника Снігурівської міської військової адміністрації Івана Кухти, наразі представники міжнародної організації “CARE” та БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” реєструють для участі в проєкті жителів міста Снігурівка, які внаслідок бойових дій мають незначні пошкодження домівок. За умовами цього проєкту, кошти на картку не перераховують, а підрядна організація виконує погоджений об'єм ремонтних робіт.

Загалом виклики, які постали перед Миколаївщиною, можна розподілити на кілька груп.

Відновлення пошкодженої інфраструктури: лікарень, навчальних закладів, житлових будинків (комунальні підприємства, об’єкти газо-, водо- та електропостачання у разі пошкоджень намагаються впоратись власними силами). Особливо важливо це було напередодні опалювального сезону — необхідно було закрити пошкоджені вікна в будинках і лікарнях, щоб отримати змогу опалювати їх.

На закритті вікон напередодні початку опалювального сезону працювали працівники комунальних підприємств Миколаєва, та бригади з інших міст — Одеси, Івано-Франківська, Житомира, Луцька. Міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич неодноразово підкреслював, що працювали ці бригади безкоштовно. Також допомагали добровольці волонтерського руху “Добробат”. 

Міська влада отримує будівельні матеріали для об’єктів житлової та комунальної інфраструктури від ООН. Додамо, що, за словами Олександра Сєнкевича, Данія передала місту 100 тисяч квадратних метрів ОСБ плит, якими були закриті вікна. Також ця країна суттєво допомагає Миколаєву обладнанням — на початку 2023 року близько 11 тонн данського обладнання для водопостачання та опалення прибуло до Миколаєва. 

За інформацією начальника Миколаївської ОВА Віталія Кіма, в кінці лютого — на початку березня 2023 року на першочергові аварійно-відновлювальні роботи з обласного бюджету спрямували 26,6 млн грн. На 8,6 млн грн придбали будівельні матеріали, необхідні для невідкладних відновлювальних робіт у Баштанському та Миколаївському районах. За рахунок субвенції з державного бюджету (через Укрзалізницю) надійшли будівельні матеріали на першочергові аварійно-відновлювальні роботи на 220,5 млн грн.

За словами Віталія Кіма, до зими в Миколаївській області сформували резерв будівельних матеріалів за рахунок допомоги Червоного Хреста, іноземних партнерів, місцевих бюджетів. Тому, коли, наприклад, 10 листопада 2022 року, вже за день після деокупації міста Снігурівка, туди надіслали необхідні будівельні матеріали. Також після масивного обстрілу Очакова 9 січня 2023 року, коли потрібно було екстрено закривати дахи і вікна в будинках, не довелося чекати на тендери — необхідні будівельні матеріали відразу ж відправили.

Внутрішньо переміщені особи та люди, які втратили житло. В звіті Миколаївської ОВА, опублікованому у вересні 2022 року, вказано, що в Миколаївській області створили майже 17 тис. місць для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Під місця компактного проживання переселенців переобладнали 21 заклад освіти, охорони здоров'я, соціального захисту. Також майже 14 тис. власників приватного житлового фонду розмістили 40 тис. внутрішньо переміщених осіб за державною програмою “Прихисток”. На постійній основі переселенцям надають гуманітарну, психологічну та фінансову допомогу.

За фінансової й іншої допомоги Данської ради у справах біженців, програми ЄС House of Europe, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Асоціації міст України у Миколаєві переобладнали частину комунального гуртожитку під житло для містян, які через російські обстріли втратили свої домівки. Наразі в будівлі відремонтовано 10 побутових приміщень (кухня, санвузли й душові) та 10 житлових кімнат (одна кімната повністю пристосована для проживання людини з інвалідністю), вони оснащені меблями та побутовою технікою. Тут уже мешкають люди, а тим часом триває ремонт іншої частини гуртожитку.

Також, за повідомленням Віталія Кіма в ефірі національного телемарафону в кінці лютого 2023 року, іноземні партнери надали Миколаївщині 430 модульних швидкозбірних будиночків, де мешканці області зможуть проживати під час ремонту/відновлення їхнього житла. 

Забезпечення питного водопостачання в Миколаєві. 12 квітня 2022 року Миколаїв залишився без питної води. Її подавали водогоном Дніпро-Миколаїв, який окупанти підірвали в Киселівці на Херсонщині. Міська влада розглядала різні варіанти відновлення водопостачання — зокрема, мер Олександр Сєнкевич неодноразово пропонував заливати в мережу очищену воду зі свердловин. Однак згодом від цієї ідеї відмовилися, бо свердловини не давали достатньо води, щоб заповнити систему. Саме тому було прийняте рішення подавати в систему солону лиманську воду. Це технічна вода, яку не можна використовувати для приготування їжі, пити її також не можна. 

Аби розв’язати цю проблему, спочатку питну воду привозили волонтери. Потім її почали видавати на свердловинах, які поступово з’являлися в місті. Згодом запустили тролейбус і трамвай із питною водою. Нині містяни можуть також набирати воду в 11 точках обласної організації Товариства Червоного Хреста України. Крім того, працюють 58 точок видачі питної води на базі ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” і періодично відкриваються нові. Загалом усі точки видачі питної води в Миколаєві можна побачити на інтерактивній карті, яку опублікував Олександр Сєнкевич. 

Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місцеві чиновники заговорили про швидке відновлення питного водопостачання. Так, 23 листопада 2022 року начальник ОВА Віталій Кім прогнозував, що цей процес займе кілька тижнів. Але вже 28 листопада 2022 року міський голова Олександр Сєнкевич заявив, що постачання питної води в місто водогоном Дніпро–Миколаїв відклали на невизначений термін, оскільки окупанти розбомбили насосну станцію МКП “Миколаївводоканал” .

Наразі ситуація залишається на тому ж рівні: містяни набирають питну воду в баклажки (великі пластикові бутлі) у точках видачі або ж купують її.

24 березня 2023 року на фейсбук-сторінці МКП "Миколаївводоканал" містянам вчергове пояснили, що на повернення питної води поки що годі чекати: “…в місті, де розташовані виробничі підрозділи працювати поки небезпечно! Адже, працівники та виробничі підрозділи і досі перебувають під щоденними обстрілами. Насосне обладнання та електричні мережі вже значно пошкоджено. В січні троє фахівців отримали поранення, один з яких перебував в важкому стані. В листопаді минулого року, як тільки-но наші ЗСУ деокупували правий берег Херсонщини, ми вже за тиждень виконали ремонт водогону. Кілька разів бригади потрапляли під обстріл, підірвалися на мінах службові автомобілі... Тож поки ще невизначений час ми всі вимушені мати технічну воду з Бузького лиману”.

Наразі чиновники все частіше говорять про необхідність заміни труб водопровідної мережі Миколаєва, оскільки лиманська вода їх швидко руйнує. Гендиректор МКП “Миколаївводоканал” Борис Дуденко вже неодноразово заявляв про таку потребу, але конкретну суму, яка знадобиться для реконструкції, не називав — йдеться про “мільярди гривень”. В інтерв’ю ZN.ua начальник ОВА Віталій Кім розповів, що на заміну 240 км труб потрібно приблизно 3 млрд грн. 

В Миколаївській міськраді з посиланням на гендиректора МКП “Миколаївводоканал” Бориса Дуденка повідомили, що з державного бюджету України спрямують субвенцію в розмірі 1,2 млрд грн на відновлення системи водопостачання в Миколаєві. Зараз ідеться приблизно про 12 проєктів ремонту важливих ділянок, реконструкція яких дозволить забезпечити сталу роботу системи. 

Розмінування сільгоспземель. Сільськогосподарські угіддя Миколаївщини мають площу 458,5 тис. га. Із них близько 270 тис. га потребують розмінування — про це 13 березня на брифінгу в Media Center Ukraine сказав начальник ОВА Віталій Кім. Він уточнив, що більше 80% земель будуть використані в посівній цього року.

Зараз аргарії починають весняно-польові роботи, ризикуючи власним життям. Так, 19 березня в с. Новопетрівка Баштанського району під час обробки землі під посів ярих культур на міні підірвалася сільськогосподарська техніка ТОВ “СП “ПАЕК”. На момент вибуху на полі був присутній і власник компанії, депутат Миколаївської облради Юрій Кормишкін. Постраждав і він, і водій трактора, який підірвався на міні.

Великі аграрні підприємства намагаються прискорювати розмінування полів. 

Зокрема, в “ПАЕК” підкреслили, що з грудня 2022 року компанія за допомогою держави розміновує поля: “Земельний банк компанії складає 54 тисячі га. Під окупацією було 29 тисяч га, які окупанти замінували густіше, аніж сіється пшениця. З грудня по сьогоднішній день уже вдалося розмінувати 13 тисяч га”.

Ще один сільгосптоваровиробник Миколаївщини — ТОВ СП “НІБУЛОН” — повідомив, що компанія вже створила власну групу розмінування та планує розширити цей напрямок. Також підприємство проводить перемовини з виробниками обладнання, здатного пришвидшити розмінування в декілька разів, порівняно з традиційними методами. Наприклад, ідеться про використання дронів, які аналізують ландшафт та картографують уражені й заміновані ділянки — саме це полегшує роботу саперів.

20 березня в Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що Миколаївщина стала першим регіоном, де почалося гуманітарне розмінування сільгоспземель. “Як йшлося на засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань гуманітарного розмінування під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра — Міністра економіки України Юлії Свириденко, на сьогодні в цей регіон спрямовані значні сили зі складу інженерно-саперних підрозділів ЗСУ, піротехнічних підрозділів ДСНС, залучені іноземні оператори. Так, лише від Міноборони в області працює 11 груп розмінування, з наступного тижня до них долучаються ще 9 груп. Від ДСНС в регіоні працюють 7 груп”, — ішлося в повідомленні. 

Також 20 березня на загальнодержавному рівні схвалили План заходів із розмінування сільськогосподарських земель для проведення посівної. Першочергово обстежуватимуть та розмінуватимуть угіддя у регіонах, де проблема забруднення є найбільш актуальною, а очищення — найбільш економічно обґрунтованим. За попередніми оцінками, в дев’яти областях України (Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та Черкаська) потребують обстеження та, за необхідності, розмінування близько 470 тис. га земель сільгосппризначення.

Додамо, що на Миколаївщині майже щодня трапляються випадки підривів сільгосптехніки в полі. Наприклад, 21 березня на території Миколаївського та Баштанського районів Миколаївської області зареєстрували три епізоди травмування цивільних громадян. 

Так, поблизу с. Партизанське Первомайської територіальної громади трактор наїхав на міну та підірвався. В ньому перебували двоє чоловіків, 1996 та 1979 р.н. В результаті вибуху один із чоловіків отримав мінно-вибухову травму та осколкове поранення ока, його госпіталізували до лікувального закладу. Другий не травмувався, але перебував у шоковому стані після події, від госпіталізації відмовився.

Того ж дня староста села Лепетиха Березнегуватської громади сповістив, що в селі під час випасу худоби в результаті вибуху невідомого предмета травмувався хлопець 2007 р. н. Підлітка з осколковими пораненнями голови та грудної клітини доставили до лікарні.

Також між селами Добре та Перемога Баштанського району під час пересування на тракторі громадянин 1983 р.н. наїхав на невідомий вибухонебезпечний предмет та підірвався. З мінно-вибуховою травмою постраждалого доставили до медичної установи.

Бюджет, фінанси та інвестиції 

Основні напрямки видатків у бюджетах Миколаївської області та міста Миколаїв у початкових редакціях 2022 та 2023 років були незмінними. Найбільше коштів спрямовували на освіту, охорону здоров’я і соціальний захист. Утім, змінився обсяг бюджетів і, відповідно, суми виділених коштів.

Так, у прийнятому 21 грудня 2021 року бюджеті Миколаївської області з загальним обсягом видатків у 2,899 млрд грн на освіту запланували 1,218 млрд грн (із них за рахунок освітньої субвенції з держбюджету — 318,9 млн грн); на охорону здоров’я — 213,7 млн грн (із них за рахунок субвенцій з держбюджету на підтримку окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я — 64,7 млн грн); на соціальний захист та соціальне забезпечення — 262,3 млн грн.

Якщо аналізувати про бюджет Миколаївської області на 2023 рік, то, як повідомили в пресслужбі Миколаївської ОВА, обсяг видатків (з урахуванням субвенцій із державного бюджету) на 2023 рік визначили в розмірі 2,103 млрд грн, що на 795,8 млн грн менше, ніж у бюджеті на 2022 рік. Відповідно, менші суми заплановані на основні галузі: на освіту — 862,2 млн грн; на охорону здоров’я — 179,3 млн грн (із них за рахунок субвенцій з держбюджету на підтримку окремих закладів та заходів у системі охорони здоров'я — 45,8 млн грн); на соціальний захист і соціальне забезпечення — 259,3 млн грн.

В бюджеті Миколаївської області на 2022 рік коштів на територіальну оборону не планували, оскільки в кінці 2021 року депутати так і не прийняли Цільової програми територіальної оборони на 2022–2026 роки — її затвердили тільки 15 лютого 2022 року. На її виконання за рахунок вільних залишків виділили 2 млн грн. Немає запланованих коштів на допомогу ТрО та ЗСУ і в бюджеті Миколаївської області на 2023 рік (у повідомленні пресслужби Миколаївської ОВА про бюджет області на 2023 рік про них не йдеться). В інтерв’ю ЗМІ начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що “майже всі запити (на допомогу ТрО чи Збройним силам) ми задовольнили через гроші волонтерів і бізнесу”, а не за рахунок бюджетних коштів. Загальний обсяг допомоги начальник Миколаївської ОВА назвав тільки приблизно — 100 млн грн.

Інша ситуація в місті Миколаєві. Як повідомив міський голова Олександр Сєнкевич, у 2022 році з бюджету міста на потреби ЗСУ виділили більше 121 млн грн.

“Ці кошти спрямували на потреби регулярних військових частин, миколаївського підрозділу ТРО, районних терцентрів комплектування та соціальної підтримки, а також на виконання заходів національного спротиву місцевого значення”, — йдеться в повідомленні.

Вже в 2023 році з бюджету Миколаєва також виділяли кошти на допомогу військовим.

Так, 26 січня на сесії міськради за пропозицією голови планово-бюджетної комісії Федора Панченка 2,5 млн грн, призначених для підрозділів виконкому, перескерували на допомогу військовим. За це рішення проголосували 29 депутатів.

На сесії міськради 9 березня депутати 35 голосами “за” перерозподілили 501 млн грн вільних залишків. Зокрема, 200 млн грн вони скерували на придбання квартир для військовослужбовців за затвердженою комплексною Програмою, а ще 200 млн грн — на субвенцію військовим частинам (рішення).

Бюджети міста Миколаєва на 2022 та 2023 роки відрізняються за обсягами, хоча основні галузі, на які направляють кошти, залишилися незмінними.

23 грудня 2021 року Миколаївська міська рада схвалила бюджет міста на 2022 рік. Витрати запланували в розмірі майже 5,5 млрд грн, що на 300 млн грн більше, ніж доходи, у зв’язку з отриманням двох кредитів — 158 млн грн на придбання автобусів та 150 млн грн на капітальний ремонт міських шляхів. Зокрема, на освіту планували спрямувати майже 2,5 млрд грн (за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету — понад 875 млн грн), на ЖКГ — 676,2 млн грн, на охорону здоров'я — 167,4 млн грн, на соціальний захист та соціальне забезпечення — 197 млн 526 тис. грн.

Однак 2022 рік майже повністю минув у режимі воєнного стану. Саме тому на сесії міськради 23 лютого 2023 року, коли депутати розглядали звіт про виконання бюджету за 2022 рік, з’ясувалося, що обсяг видатків становив 4,3 млрд грн і навіть є вільні залишки — 1,7 млрд грн. “З початком війни було незрозуміло, які кошти будуть надходити до бюджету, тому було призупинено будь–які виплати. Потім вийшла постанова №590, там було жорстко виписано, які видатки будуть ‘проходити. Крім того, змінилися пріоритети. Тому витрачали дуже виважено”, — пояснила директорка Департаменту фінансів Миколаївської міської ради Віра Святелик. Додамо, що депутати схвалили Звіт про виконання бюджету міста за 2022 рік.

Бюджет міста Миколаєва на 2023 рік прийняли 22 листопада 2022 року. Видатки визначені в сумі 5,1 млрд грн. Зокрема, на освіту планують витратити 1,5 млрд грн, на охорону здоров’я — 217,5 млн грн; на соцзахист — 213,3 млн грн, на ЖКГ — 736,9 млн грн.

Враховуючи необхідність підтримки додаткової соціально-економічного сектору, зокрема підприємців різних галузей, центральна влада розробляє відповідні механізми.

Так, у Державному аграрному реєстрі (ДАР) з серпня 2022 року зареєструвалися понад 9 тис. аграріїв із Миколаївщини. 

Миколаївська обласна служба зайнятості долучається до програми “єРобота”, яка передбачає надання мікрогрантів для створення або розвитку бізнесу. У 2022 року ц. програму реалізовували протягом липня-грудня. Тоді мікрогранти у розмірі від 50 тис. грн до 250 тис. грн міг отримати кожен, хто хотів започаткувати власну справу або розвинути вже наявне підприємство за умови створення нових робочих місць. Всього в межах програми “єРобота” мешканці Миколаївської області подали 124 заявки, і в 2022 році 12 із них отримали позитивне рішення від Державного центру зайнятості. Загальна сума грантів становить 2,5 млн грн, планована кількість нових робочих місць — 25. З початку 2023 року подано 17 заявок, нині їх розглядвє комісія. 

Крім того, в 2022 році 1 безробітний отримав одноразову допомогу в сумі 42,5 тис. грн для організації підприємницької діяльності в сфері роздрібної торгівлі квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах. 

Аби сприяти соціально-економічному розвитку та відновленню територіальних громад, підвищувати інвестиційну привабливість і залучати інвестиції, 9 березня 2023 року обласна рада заснувала Агентство регіонального розвитку Миколаївської області. Нагадаємо, що станом на 2023 рік таких агенцій не було тільки на Миколаївщині та Харківщині. У Миколаївській області утворити подібну організацію під назвою “Офіс розвитку Миколаївщини” намагалися ще у 2016 році, проте спроби виявилися невдалими.

У 2015–2019 роках іноземні інвестори залучили майже 90 млн дол. США до економіки області. Однак внаслідок перерахунку курсової різниці валют, продажу іноземними інвесторами корпоративних прав резидентам та незначного вилучення іноземного капіталу протягом п’яти років обсяги прямих іноземних інвестицій коливалися. За даними Національного банку України, станом на 31 грудня 2019 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області із 46 країн світу, становив 265,8 млн дол. США. До основних країн-інвесторів, на які припадає 90% загального обсягу вкладень, належать Кіпр, Нідерланди, Сінгапур, Бельгія та Об'єднані Арабські Емірати. Майже 90% інвестицій — це складське господарство, промисловість та діяльність у сфері обслуговування. Протягом 5 років міжнародні компанії реалізували проєктів на суму майже 400 млн дол. США. Поряд з інвесторами, які продовжили вкладатися у розвиток бізнесу на території Миколаївщини (Bunge, PepsiCo), в області реалізують проєкти нові інвестори — китайська Cofco та литовська BT Invest. 

Також для зручності зацікавлених осіб на сайті Департаменту економічного розвитку та регіональної політики є вкладка “Інвестиційні можливості”, однак інформація в ній потребує оновлення.

Про представницьку діяльність Миколаївської облради та Миколаївської ОВА опосередковано свідчать і тендери, проведені в лютому 2023 року Департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської ОДА. За даними сервісу Опендатабот, на суму 254 910 грн закупили:

– Сувенірна продукція з символікою Миколаївської області — “Вино виноградне сортове біле”, “Вино виноградне сортове червоне” — 99 750 грн;

– Сувенірний виріб “Миколаївський човен” з нержавіючої сталі з гравіюванням символіки Миколаївської області — 55 200 грн;

– Футболки з символікою Миколаївської області — 99 960 грн.

В Миколаївській області було затверджено Програму розвитку малого i середнього підприємництва у Миколаївській області на 2021–2023 роки. За статистичними даними, у 2019 році в області функціонувало 56,3 тис. суб'єктів господарювання, у тому числі 12,3 тис. підприємств та 44 тис. фізичних осіб–підприємців, що становило 3,2% та 2,8% відповідних показників по Україні.

Із них 31 576 суб'єктів, або 56,1%, працюють у місті Миколаєві, 8207 суб'єктів, або 14,6%, — у 4 містах обласного значення, 16 526 суб'єктів, або 29,3%, — у районах області.

У 2019 році в області функціонувало 12 278 підприємств, з яких 7 великих, 393 середні, 11 878 малих, у тому числі 10 704 мікропідприємства. Питома вага малих і середніх підприємств в області, як і в цілому в Україні, становила 99,9% від загальної кількості підприємств у регіоні, що в цілому відповідає європейським структурам. Як і в попередні роки, переважна кількість малих і середніх підприємств зосереджена у місті Миколаєві (56,0% та 51,9% від загальної кількості відповідно). Значно меншою, але водночас суттєвою була їх частка у Вітовському (3,9% та 5,1%), Баштанському (3.2% та 1,8%) і Березнегуватському районах (2,7% та 0,8%).

У Миколаївській області немає програм мікрогрантів для малого бізнесу, виконавцем яких був би Департамент економічного розвитку та регіональної політики.

Водночас у лютому 2023 року Миколаївська міська територіальна громада стала одним із переможців конкурсу програм відновлення та розвитку підтримки малого і середнього підприємництва від "EU4Business", який фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини. Область отримає грант до 1,8 млн  грн — еквівалент 50 тисяч євро, і, за повідомленнями Миколаївської міської ради, їх спрямують на системну підтримку підприємництва. Реалізація проєктів триватиме до 30 листопада 2023 року. Зазначається, що Миколаїв підготував спеціальну програму “На шляху до відновлення”, аби підтримати малий та середній бізнес куперіод війни. 

За інформацією Департаменту економічного розвитку Миколаївської міської ради, до початку повномасштабного вторгнення в місті було майже 6 тис. підприємств, з них 5-6 великих, 86 середніх, а решта — малі. Станом на лютий 2023 року статистичних даних про кількість суб’єктів господарювання в місті та втрати бізнесу немає.

Людський потенціал

За даними Головного управління статистики у Миколаївській області, на 1 січня 2022 року у регіоні проживало 1,091 млн осіб. Упродовж 2021 року кількість наявного населення зменшилася на 16,6 тис. осіб (на 1,5%). Обсяг природного скорочення порівняно з 2020 роком збільшився на 4227 осіб (41,7%). У 2021 році народилося 7029 дітей (у 2020 році — 7633), а померло 21 388 людей (у 2020-му — 17 765). У розрахунку на 100 померлих припадало 33 живонароджених (у 2020 році — 43). Серед основних причин смерті перше місце займали хвороби системи кровообігу (12 992 людини, тобто 61% померлих), друге — коронавірусна інфекція COVID-19 (2853 людини, або 13%), третє — злоякісні новоутворення (1997 людей, або 9%). 

Кількість населення області зменшується, але разом з тим міське населення перевищує сільське більше ніж удвічі, що свідчить про урбанізацію регіону. Понад 50% міського населення проживає в обласному центрі — 480,1 тис. осіб; серед інших міст найнаселенішим є Первомайськ (64,1 тис. людей), а найменш населеним — Очаків (14,1 тис. людей). Найбільшим за кількістю населення районом є Миколаївський (651,2 тис. людей), найменшим — Баштанський (138,5 тис. людей). На території Миколаївської області проживають представники 133 національностей.

За результатами обстеження робочої сили в 2021 році, кількість зайнятого населення у віці 15 років і старше становила 467,4 тис. осіб, а у віці 15–70 років — 466,5 тис. осіб. Кількість безробітного населення віком 15 років і старше, як і у віці 15–70 років, становила 59,5 тис. осіб. Рівень зайнятості населення віком 15 років і старше становив 49,8%, а серед населення віком 15–70 років — 56,4%. Рівень безробіття серед робочої сили віком 15 років і старше, як і серед осіб віком 15–70 років, становив 11,3%.

Протягом січня–лютого 2023 року роботодавці проінформували центри зайнятості про 1391 вакансію, що на 59,19% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Структура за видами економічної діяльності: 13,7% вакансій — сільськогосподарські підприємства; 12,19% — переробна промисловість; 12,09% — державне управління й соціальне страхування; 10,89% — охорона здоров'я; 10,6% — торгівля та ремонт; 9,7% — освіта; 6,2% — транспорт і складське господарство. 

Найбільше роботодавці шукали професіоналів — 17,5% (спеціаліст державної служби (місцевого самоврядування), лікар загальної практики–сімейний лікар, юрисконсульт, інспектор, економіст, інженер, державний виконавець, інженер з охорони праці); кваліфікованих робітників з інструментом — 17,9% (швачка, контролер газового господарства, електрогазозварник, електрогазозварник, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар–ремонтник, контролер водопровідного господарства, робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків, маляр, пекар); фахівців — 14,39% (бухгалтер, фахівець, сестра медична (брат медичний), електрик дільниці, інспектор з кадрів, шефкухар, механік, фельдшер, вихователь). 

Станом на 1 березня 2023 року роботодавці заявили до служби зайнятості 642 вакансії, що на 63,1% менше, ніж у 2022 році. Більшість вакансій доступні на підприємствах переробної промисловості (14,29%), сільськогосподарських підприємствах (13,9%); в установах державного управління й оборони (13,70%), охорони здоров'я (11,47%), у сфері оптової та роздрібної торгівлі (9,390%), на підприємствах із постачання електроенергії, газу та пари (8,7%), у сфері транспорту і складського господарства (5,1%). 

Вакансії доступні для таких категорій працівників: кваліфіковані робітники з інструментом (23,4%); професіонали (21,3%); фахівці (15,4%); робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (10,9%); працівники сфери послуг (9,2%); службовці, керівники (7,5%); робітники найпростіших професій та особи без професії (5,8%). 

У січні–лютому 2023 року послугами служби зайнятості скористалися 12 437 безробітних громадян, що на 26,9% менше, ніж у січні–лютому 2022 року. 

Найбільше громадян працевлаштовано у сферах державного управління й соціальному страхуванні (17,4%), торгівлі (15,3%), на сільськогосподарські підприємства (13,6%), підприємства переробної промисловості (10,5%), у сфері охорони здоров'я (8,9%). 

За професійними групами структура працевлаштованих така: 26% — некваліфіковані робітники, 13,8% — працівники сфери торгівлі та послуг, 12% — робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин, 11,3% — фахівці, 9,5% — професіонали, 9% — кваліфіковані робітники з інструментом.

Станом на 1 березня 2023 року послуги служби зайнятості отримували 7499 осіб з числа зареєстрованих безробітних, що на 46,2% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Суттєвим залишається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили. Станом на 1 березня 2023 року в середньому по області на одне вільне робоче місце претендувало 12 безробітних (на 1 березня 2022 року — 8). Така невідповідність помітна серед представників найпростіших професій та людей без професії (на одну вакансію претендувало 48 осіб), кваліфікованих робітників сільського господарства (29 осіб), працівників сфери торгівлі та послуг (27 осіб), технічних службовців (24 особи), службовців та керівників (12 осіб), робітників з обслуговування машин та устаткування (11 осіб), фахівців (7 осіб), кваліфікованих робітників з інструментом (4 особи), професіоналів (3 особи). 

За інформацією Департаменту соціального захисту Миколаївської ОВА, кількість облікованих внутрішньо переміщених осіб на території області станом на 14 березня 2023 року становила 118 919 людей.

У Миколаївській області діє Програма зайнятості населення на період до 2023 року включно. У ній визначено заходи, спрямовані на сприяння зайнятості переселенців. Обласна служба зайнятості надає для ВПО громадян повний комплекс соціальних послуг та вичерпну інформацію про можливості працевлаштування, отримання нової професії чи підвищення кваліфікації, вирішення питань зайнятості, юридичну допомогу тощо.

Протягом січня-лютого 2023 року послугами служби зайнятості скористалися 584 безробітних з числа внутрішньо переміщених, із них отримували допомогу по безробіттю 364 людини. За сприянням служби зайнятості у січні-лютому 2023 року працевлаштовано 33 безробітних. Тоді ж роходили професійне навчання, перенавчання та підвищували свою кваліфікацію 12 внутрішньо переміщених осіб, із них четверо після професійного навчання працевлаштували. Станом на 1 березня 2023 року продовжують отримувати послуги служби зайнятості 339 безробітних із числа внутрішньо переміщених людей. 

1 лютого 2023 року повторно стартувала Урядова програма “єРобота”, один із проєктів якої передбачає надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. За місяць в області надали 15 консультацій із цього приводу, зокрема 4 — для внутрішньо переміщених осіб.

Нині Миколаївський обласний центр зайнятості продовжує інформаційно–роз'яснювальну роботу для внутрішньо переміщених громадян на своїх інтернет–ресурсах. Протягом січня-лютого 2023 року для них створено 8 публікацій. 

Розпорядженням начальника Миколаївської обласної військової адміністрації “Про створення міжвідомчої регіональної робочої групи з тимчасового розміщення та життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб” від 11 квітня 2022 року №144-р затверджено склад міжвідомчої регіональної робочої групи з тимчасового розміщення та життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб. Ця група вирішує нагальні питання тимчасового розміщення, життєзабезпечення та надання допомоги переселенцям. 

Розпорядженням Миколаївської ОВА від 3 травня 2022 року №165–р затверджено перелік закладів соціальної інфраструктури, які використовують для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб, зокрема людей з інвалідністю і літніх людей. На території Миколаївської області функціонує 23 місця компактного проживання. де мешкає 1091 ВПО. Тут вимушені переселенці забезпечені всім необхідним: одягом, взуттям, їжею, засобами особистої гігієни тощо. У селах, селищах та містах Миколаївщини створено 18 855 місць тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб, 18 340 із яких зайняті. 

Розпорядженням начальника ОВА від 28 червня 2022 року №216-р з обласного бюджету виділили 10 млн грн на проєктно-кошторисну документацію та експертизу щодо будівництва житлового багатоквартирного комплексу, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у м. Первомайськ. Договір на такі послуги уклали з ТОВ “Конкорд Проект”. Опісля, за умови виділення належного фінансування, може розпочатися будівництво.

Для розширення мережі місць розміщення вимушених переселенців Миколаївська область отримала від Європейської комісії 468 модульних будиночків із необхідним обладнанням. Створення мобільного містечка дозволить забезпечити тимчасовим житлом близько 1500 осіб. З публічних джерел відомо, що модульні будинки планують встановити на території Первомайської селищної ради Миколаївського району.

Крім того, від початку повномасштабної російської агресії міська влада Миколаєва допомагала виїжджати з міста тим, хто не має власного транспорту. Вже 10 березня 2022 року міський голова Олександр Сєнкевич оголосив про запис на добровільну евакуацію з Миколаєва. Майже 10 місяців КП “Миколаївпастран”безоплатно вивозив мешканців міста та області до Одеси та пропускного пункту Паланка на українсько-молдовському кордоні.

Також на добровільній евакуації з міста працювали численні благодійні організації. Оголошення про це публікували Миколаївська міськрада і її структурні підрозділи на сторінках у соцмережах.

Виїзд людей з інвалідністю з міста координували з Офісу Президента України. Оголошення про збір даних людей з інвалідністю, які бажають виїхати з міста, опублікувала радниця міського голови Ольга Віноградова 18 березня 2022 року. За інформацією Департаменту праці та соціального захисту населення міської ради, в 2022 році за сприяння депутатів та благодійних організацій із міста вдалося евакуювати 4,5 тис. людей з інвалідністю.

Мер Олександр Сєнкевич впродовж 2022 року постійно закликав містян не повертатися в Миколаїв, а навпаки евакуюватися. В своїх інтерв’ю у 2023 році посадовець  говорив, що жертв від російських обстрілів могло б бути набагато більше, якби містяни не поїхали. “Я був людиною, яка закликала всіх, хто не був зайнятий в обслуговуванні критичної інфраструктури, хто не займався питаннями життєдіяльності міста, не працював лікарем чи рятувальником, щоб ці люди покидали місто, щоб у нас було менше жертв. За час війни в Миколаєві загинуло 156 цивільних осіб. Це дуже велика цифра, з одного боку. З іншого боку, вона могла би бути в десятки разів більше, якщо б усі люди залишались в місті. І до моменту деокупації Херсона ми реєстрували в місті десь біля 220–230 тисяч з пів мільйона, який був до війни”, — сказав мер в інтерв’ю ютуб-каналу "У ЛІЖКУ".

За інформацію Олександра Сєнкевича, зараз к Миколаєві перебуває близько 10 тис. мешканців Херсонщини. Повернулися додому приблизно 100 тис. містян.

Політична ситуація 

Загальний огляд політичної ситуації до повномасштабного вторгнення

В Миколаївській області офіційно зареєстровано 259 обласних організацій партій. Однак політична активність у регіоні протягом багатьох років залежала від рішень центральних органів партій, а місцеві політичні сили не мали особливого впливу. Яскравим прикладом стали вибори 2020 року, коли партія “Миколаївці”, що позиціонувала себе як представника місцевих стейкхолдерів, не змогла подолати бар'єр та увійти до складу обласної й міської рад. Провівши активну виборчу кампанію і залучивши нардепів попередніх скликань, партія отримала тільки 5 мандатів у Миколаївській районній раді. 

Натомість на місцевих виборах-2020 пропрезидентська партія “Слуга народу” здобула підтримку населення та має представників майже у всіх радах, в тому числі 15 голів сільських/селищних/міських рад. Також до цієї партії належала очільниця обласної ради Ганна Замазєєва, яка нещодавно склала повноваження. З 16 березня 2023 року її обов'язки виконує перший заступник голови, яким депутати обрали Антона Табунщика, також члена партії “Слуга народу”. 

В області активно працюють партійні осередки “Слуги народу”. Переважно вони займаються благодійністю. Так, голова фракції партії у Миколаївській міській раді Тетяна Домбровська у перший місяць повномасштабної війни відкрила на базі своєї депутатської приймальні гуманітарний штаб та активно допомагала населенню. Ганна Замазєєва, амбасадорка та засновниця благодійного фонду “Світлі Справи”, разом із Гуманітарним штабом Миколаївської області передавала гуманітарну допомогу та залучала додаткові ресурси.

“Європейська Солідарність” у Миколаївській області широко представлена в депутатських корпусах місцевих рад та веде активну політичну діяльність. Обласний осередок партії очолює Максим Саврасов, а Михайло Талпа, його колишній очільник, склав депутатський мандат 23 грудня 2022 року. 18 березня 2023 року під час чергових зборів політична сила вирішила звернутися до З'їзду Політичної партії "Європейська Солідарність" про відкликання за народною ініціативою двох депутатів місцевих рад. Зокрема, позбавити мандата запропонували депутатку Баштанської районної ради Тетяну Мезіну, яка вела колабораційну діяльність та співпрацювала з представниками держави-агресора в окупованому місті Снігурівка. Досудове слідство встановило, що фігурантка справи свідомо перейшла на сторону ворога, підтримувала та співпрацювала із загарбниками, допомагаючи їм. Варто зазначити, що питання ймовірної колабораційної діяльності депутатки висвітлювали в ЗМІ майже рік — із березня 2022 року, часу окупації Снігурівки. Натомість підставою про відкликання депутата Южноукраїнської міської ради Вознесенського району Миколаївської області Вячеслава Губи стало невиконання ним зобов’язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними, невходження до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої він обраний, невиконання без поважних причин обов’язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі. 

Політична партія “Наш край” отримала значну підтримку на Миколаївщині, проте не веде тут активної діяльності. Вона має фракцію в обласній раді, а в міській, попри наявність 4 депутатів, фракцію так і не сформували. 17 лютого 2023 року депутатка Миколаївської обласної ради Олена Донченко подала заяву про складання мандату. Інформаційний ресурс обласного осередку партії містить посилання на онлайн-казино та не подає інформації про діяльність партії.

Миколаївська організація ВО “Батьківщина” на своїй фейсбук-сторінці, яка має 64 тис. підписників, майже не повідомляє про роботу осередку та партії в цілому. Наповнення сторінки малоінформативне і складається з привітань зі святами й дописів про загальну ситуацію в Україні, хоча від цієї партії в місцевих радах області обрані 90 депутатів. У 2022 році на сторінці публікували дописи зі згадуванням лідерки партії Юлії Тимошенко та передруки зі сторінки Тимура Глушка, депутата Первомайської міської ради, про його волонтерську діяльність. В квітні 2022 року партія повідомила про відкриття в Миколаєві центру гуманітарної допомоги “Батьківщина”, але подальшої інформації про нього немає. 

“Аграрна партія” у регіоні не активна. Її сторінка у фейсбуці налічує 6,3 тис. читачів, але остання публікація на ній датована 23 жовтня 2020 року. Сайт партії перескеровує на онлайн-казино.

Партія “Пропозиція” не веде відокремленої інформаційної політики. Новини про діяльність її депутатів періодично з’являються на сайті та фейсбук сторінці політсили.

18 березня 2022 року Рада національної безпеки та оборони України призупинила на період дії воєнного стану будь-яку діяльність політичних партій “Опозиційна платформа — За життя”, “Партія Шарія”, “Наші”, “Опозиційний блок”, “Ліва опозиція”, “Союз лівих сил”. Однак таке рішення, відповідно до аналізу ОПОРИ, не має наслідків для функціонування депутатських фракцій у місцевих радах і не є підставою для дострокового припинення повноважень депутатів відповідних партій. Публічні позиції або рішення про розпуск фракцій можуть мати більш іміджеві та персональні наслідки для політиків.

“З метою унеможливлення здійснення необґрунтованого тиску на представників партії” — з таким меседжем голова фракції “Опозиційна платформа — За життя” у Миколаївській обласній раді Володимир Фроленко заявив про рішення припинити роботу фракції.

Вчасним, на думку експертів, було рішення РНБО для унеможливлення активізації партії “Союз лівих сил” у Миколаєві. “Мертва” до війни партія Максима Гольдарба почала з’являтися на зовнішній рекламі міста з гаслами “За новий соціалізм”, але після рішення РНБО зникла з інформаційного простору разом із білбордами, які місцева влада вирішила демонтувати для потреб ЗСУ.

У 2022–2023 роках у політичному середовищі Миколаївщини відбуваються суттєві зміни, пов'язані з забороною діяльності окремих партій. Оскільки їх представниками є 205 депутатів різних рад, можна припустити, що ці люди шукатимуть нових шляхів для реалізації своїх політичних амбіцій. Нині більшість із них продовжують виконувати депутатські повноваження.

Законодавство України зобов'язує місцевих депутатів звітувати про свою діяльність перед виборцями та інформувати про це відповідні місцеві ради. Однак станом на 2023 рік більшість депутатів не оприлюднили звітів. Інформації про них немає на сайтах міської, обласної та Миколаївської, Баштанської, Вознесенської та Первомайської рад. На інформаційний запит до Миколаївської міської ради ОПОРА отримала таку відповідь: “Рішення із забезпечення життєдіяльності міста Миколаєва, виділення та розподілу бюджетних коштів приймалися міським головою та затверджувалися виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. З огляду на вищевикладене, депутати Миколаївської міської ради VIII скликання з початку війни з об’єктивних причин, які не пов’язані з самоусуненням від виконання обов’язків, не мали можливості виконувати у повному обсязі покладені на них обов’язки”. 

Звіти депутатів Миколаївської міської ради VIII скликання за 2022 рік розміщені на сайті міськради. Станом на 26 березня 2023 року оприлюднено 5 звітів, які, втім, не в повністю відображають зміст депутатської діяльності відповідно до ч. 2 ст. 16 закону "Про статус депутатів місцевих рад".

У червні 2020 року ОПОРА провела моніторинг інституційної спроможності політичних партій і виявила, що на Миколаївщині юридично зареєстровані обласні осередки мають 12 партій. Із них тільки у 5 є приймальні для громадян. Моніторинг показав,, що партії перебувають у процесі кадрового переформатування, побудови структури або зникнення.

Аналогічний моніторинг ОПОРА провела і в 2023 році. До нього потрапили партії, широко представлені депутатському корпусі всіх рівнів. 

За час повномасштабної війни також відбулися зміни в керівному складу основних політичних партій та переходи депутатів між партіями. Так, склав повноваження керівника ВО “Батьківщини” в Миколаївській області Вадим Підберезняк, а очолив її Кирило Люєв. У “Європейській Солідарності” Михайла Талпу замінив Максим Саврасов. У квітні 2023 року тимчасово виконуючим обов’язки голови партії “Слуга народу” в Миколаївській області став народний депутат Олександр Пасічний, який замінив Ганну Замазєву. У вересні 2020 року в зв’язку із нещасним випадком загинув Демид Губський, хоча за даними YouControl він залишається керівником партійного осередку.

ОПОРА проаналізувала діяльність політичних партій у перші місяці повномасштабної війни та виявила, що партійні осередки та депутати місцевих рад зосередили свою діяльність на волонтерській діяльності — допомозі військовим, незахищеним верствам та населенню, що перебувало в прифронтових зонах. Найбільше активними в області та обласному центрі і до повномасштабного російського вторгнення, і після нього були “Слуга народу” та “Європейська Солідарність”. 

Жодна з цих партій ще не робила заяв про перспективи участі в повоєнних виборах. Водночас про віддалені плани балотуватися на черговий термін на посаду миколаївського міського голови заявив чинний мер Олександр Сєнкевич у програмі “У ЛІЖКУ”.

“Я і цього разу, якщо б бачив серед своїх конкурентів людей, які можуть зробити краще за мене те, що я роблю, я би, мабуть, і не пішов би балотуватися. Бо це важка робота. Я не бачу своєї сім’ї, я постійно на нервах, в 40 років я виглядаю, як 55–річний мужик… На мою посаду обирають люди. Якщо люди будуть вважати, що потрібен Сєнкевич місту, я буду працювати. Якщо ні, я знайду себе в бізнесі. Мене насправді не цікавить оця вся історія з міністерствами, народним депутатством і так далі. Але в будь якому разі — час покаже”, — так відповів Олександр Сєнкевич на запитання про балотування на наступний строк. 

Ведуча програми також запитала Олександра Сєнкевича про його взаємини з начальником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом. Мер відповів, що конкуренції між ним та Кімом немає, але вона може з’явитися.

“Якщо він піде на вибори міського голови, тоді ми з ним будемо конкурувати. Я на голову ОДА точно не планую, мені це не цікаво”, — сказав Олександр Сєнкевич.

В своєму політичному прогнозі докторка політичних наук, професорка Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Наталія Ніколаєнко зазначила, що, на її погляд, на післявоєнний соціально–політичний стан Миколаєва, крім наслідків повномасштабної російської агресії, вплине заборона проросійських політичних партій та залучення активних учасників російсько–української війни в політичні проєкти. Також потрібно зважати на те, що багато активної молоді і людей середнього віку виїхали з міста, тому виникає питання, з якими саме політичними вподобаннями вони повернуться і чи повернуться взагалі. Не можна скидати з терезів і вплив телекомунікаційних технологій (зокрема численних телеграм-каналів). 

Робота органів місцевого самоврядування та державної влади у воєнний час

Наразі немає підстав вважати, що між регіональною та центральною владою існують конфлікти. Миколаївська область не обділена увагою керівництва країни.

Так, від початку російського вторгнення (станом на 8 квітня 2023 року) Президент України Володимир Зеленський побував на Миколаївщині тричі — 18 червня і 14 листопада 2022 року та 30 січня 2023 року. До складу делегації під час останнього візиту ввійшли прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, міністр оборони Данії Якоб Еллеман-Єнсен, міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен, голова Офісу Президента України Андрій Єрмак, віцепрем'єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Відвідували Миколаївщину протягом року й інші представники центральної влади.

У 2022 році:

• 20 квітня — міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко;
• 13 травня — заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко;
• 3 червня — 1–й заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, голова ДСНС Сергій Крук та його перший заступник Максим Грицаєнко;
• 27 липня — міністр освіти і науки Сергій Шкарлет;
• 17 серпня — міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко;
• 28 серпня — віце-прем'єр-міністр України — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук;
• 29 вересня — заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков та заступник міністра розвитку громад та територій України Наталія Хоцянівська;
• 29 жовтня — 1–й заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Комаріда;
• 21 грудня — заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко побував у деокупованому місті Снігурівка. 

2023 рік:

• 13 січня — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков. 
• 23 березня — міністр енергетики України Герман Галущенко.

Додамо, що 4 березня відбулося засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, в якому від місцевої влади взяли участь начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, голова Миколаївської облради Ганна Замазєєва, миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич та начальник Снігурівської МВА Іван Кухта. Як тоді написала Ганна Замазєєва, завдяки допомозі країн-партнерів Україна отримає 150 млрд грн, які підуть на відновлення енергетичної інфраструктури, житла і критичної інфраструктури в найбільш постраждалих регіонах. Миколаївщина як один із них також отримає кошти на відбудову. 

Миколаївська міська рада

Міський голова Олександр Сєнкевич балотувався на цю посаду від партії “Пропозиція”. Заступників він не має. Секретар міської ради Дмитро Фалько також обраний від “Пропозиції”. Жодних змін від початку повномасштабного російського вторгнення в керівництві міськради не відбулося. 

Втім, сталися зміни в депутатському корпусі. На першій після початку повномасштабного вторгнення сесії (13-та сесія міськради була призначена на 24 лютого, але не відбулася) 28 липня 2022 року фракція “Партії Шарія” заявила про припинення діяльності. Також два її представники — Микола Карцев та Лариса Дробот — заявили про вихід із партії, відповідної фракції та про рішуче засудження агресії Російської Федерації. Мандатів з ексшаріївців ніхто не склав, хоча напередодні пленарного засідання ЗМІ повідомляли про можливе дострокове припинення повноважень саме Миколи Карцева та Лариси Дробот. Нових депутатських груп ексшаріївці не створювали.

У кінці серпня 2022 року стало відомо, що правоохоронці повідомили про підозру депутату Миколаївської міськради за спричинення легких тілесних ушкоджень чоловіку. Поліція не повідомляла імені депутата, але, за повідомленнями ЗМІ, йшлося про Максима Невінчанного (фракція “Опозиційна платформа — За життя”), який ще влітку 2021 року побив співробітника страхової компанії “Княжа” в Миколаєві. Тоді поліція повідомила, що розпочала розслідування. На момент оголошення підозри депутат уже перебував за кордоном, куди виїхав як батько трьох дітей. Мандату він не склав.

З вересня депутати міськради від фракції “Пропозиція” порушували питання про доцільність існування фракції “Опозиційна платформа — За життя”. Першим про це заговорив Євген Павлович, який нині захищає країну в лавах ЗСУ. На сесії міськради 8 вересня він з’ясовував, чи зверталася після заборони “ОПЗЖ” її фракція із заявою про саморозпуск. "До мене подібних питань не надходило", — відповів міський голова Олександр Сєнкевич. “І до апарату ради також”, — додав секретар Дмитро Фалько.

На сесії міськради 22 листопада Євген Павлович знову повернувся до питання про існування фракції “Опозиційна платформа — За Життя”. Керівник фракції Артем Ільюк відзначив, що, на його думку, фракція — це представницький орган партії, і якщо партія заборонена й не існує, то не існує і фракції, а депутати, які входили до неї, — позапартійні і позафракційні. 

Ця ситуація не задовольнила ще одного члена фракції “Пропозиція” Андрія Янтаря. 26 грудня 2022 року він закликав депутатів міськради, обраних від “Опозиційної платформи — За життя” та “Партії Шарія”, скласти повноваження. Таке звернення він розмістив на своїй сторінці у фейсбуці.

В міськраді спробували знайти вихід із ситуації — на сесію 27 грудня 2022 року винесли проєкт рішення щодо змін до Регламенту. Депутатам запропонували доповнити статтю 6 Регламенту пунктом 4 — “депутатська фракція ради, сформована на партійній основі, у разі заборони діяльності такої політичної партії та/або анулювання її реєстрації на підставі рішення суду, що набрало законної сили, автоматично припиняє своє існування, а депутати ради, які входили до її складу, стають позафракційними”. Але достатньої кількості голосів на схвалення цієї зміни так і не набралося — лише 23 депутати з необхідних 28 проголосували “за”. Більше до цього питання на засіданнях Миколаївської міськради поки не поверталися. 

Додамо, що серед проєктів рішень, оприлюднених на сайті міськради, з’явився документ “Про дострокове припинення повноважень депутата Миколаївської міської ради VIIІ скликання”, згідно з яким заяву про складання повноважень написав депутат від партії “Опозиційна платформа — За життя” Олег Третяк. Однак станом на кінець березня 2023 року цей проєкт не розглянутий, і рішення по ньому немає. 

В перші місяці воєнного стану Миколаївська міська рада не збиралася, бо, за словами міського голови, не було такої необхідності. А вже 28 липня 2022 року було прийняте рішення № 13/1 про доповнення Регламенту особливостями організації та роботи ради, постійних та інших її комісій під час воєнного стану. Ішлося про можливість дистанційної, віддаленої участі в них.

31 січня 2023 року під час XVII сесії міськради депутат Олександр Береза порушив питання про доцільність дистанційної роботи депутатського корпусу. Натомість міський голова зазначив, що йому не важливо, де перебуває депутат у конкретний момент: “В підвалі, в Миколаєві, Херсоні чи Одесі, якщо він виконує свої обов’язки і працює на благо міста. Проте якщо відсутність електропостачання, безпечного місця і т.п. є причиною невідвідування сесій, то міська рада може створити необхідні умови для роботи”.

На проблеми з ефективністю дистанційної роботи ради вказав і депутат Юрій Степанець: “Є проблеми зі зв’язком та світлом, так і самою організацією сесійних засідань, але це в першу чергу дисципліна та відповідальність самих депутатів. Якщо депутат може налагодити якісну роботу дистанційно, то даний формат роботи також може бути”.

Натомість депутатка Олена Кісельова запропонувала міській раді способи покращити ефективність роботи в режимі онлайн — наприклад, створити для депутатів електронні скриньки, куди можна буде надсилати документи на розгляд. Крім цього, вона подала ідею виділити фінансування на виконання депутатських повноважень (зокрема, на зв’язок та канцелярію) для тих депутатів, які не є співробітниками структурних підрозділів міськради та комунальних підприємств. Кошти на це можна взяти з ресурсів, які міжнародні донори виділяють на підтримку органів місцевого самоврядування. 

За період воєнного стану Миколаївська міська рада провела 6 засідань, але їх протоколи не оприлюднені. 

Миколаївська обласна рада

Щодо ситуації в Миколаївській обласній раді, то її головою була представниця партії “Слуга народу” Ганна Замазєєва, яку 10 березня 2023 року КМУ призначив головою Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження.

У неї був тільки один заступник, представник “Опозиційної платформи — За Життя” Володимир Фроленко. 1 березня 2023 року той написав заяву про дострокове припинення повноважень — як пояснив він сам, “щоб більше не було безпідставного тиску на мене та моїх колег”. 9 березня на сесії Миколаївської облради Ганна Замазєєва проінформувала, що підписала розпорядження про звільнення його з посади згідно з приписом Національного агентства з питань запобігання корупції. Депутатом обласної ради Володимир Фроленко залишився.

Іншого заступника у голови обласної ради не було — на сесії облради в грудні 2020 року, коли Фроленка обрали першим заступником, Ганна Замазєєва запропонувала на посаду іншого заступника депутата від “Європейської Солідарності” Михайла Талпу. Однак тоді Талпа заявив про самовідвід, а альтернативної кандидатури на цю посаду не виявилося.

16 березня на першій від початку російського вторгнення офлайн-сесії облради Ганна Замазєєва склала свої повноваження. На цьому ж засіданні обрали першого заступника — депутата з фракції “Слуга народу” Антона Табунщика (за це рішення проголосував 41 депутат із 43 присутніх на засіданні, один проголосував проти). Нині він фактично виконує обов’язки голови Миколаївської обласної ради.

Також у Миколаївській обласній раді існувала фракція “Опозиційної платформи — За життя”. За повідомленням тодішнього першого заступника голови ради Володимира Фроленка (раніше він очолював цю фракцію), 31 березня 2022 року депутати прийняли рішення припинити роботу фракції та створити нову депутатську групу “За життя та Україну”. Однак голова облради оголосила про створення групи аж 9 березня 2023 року, бо тільки напередодні отримала заяви від депутатів. В нову групу увійшло 9 членів колишньої “ОПЗЖ”: Євген Горбуров, Денис Андрєєв, Андрій Головчанський, Олег Козлов, Людмила Кошова, Ірина Підпала, Тетяна Потапенко, Олег Солтис і Андрій Фат’янов.

На тіій самій сесії 9 березня депутати достроково припинили повноваження 5 депутатів відповідно до поданих ними заяв — Євгена Ігнатенка (“Слуга народу”), Михайла Талпи (“Європейська Солідарність”), Олени Донченко (“Наш край”), Олександра Потьомкіна і Юрія Крета (обидва — заборонена партія “Опозиційна платформа — За життя”).

Таким чином, станом на 9 березня в Миколаївській обласній раді залишилось 59 депутатів (було обрано 64).

Найчисленнішою залишається фракція “Слуга народу” (15 депутатів). Синхронно з нею зазвичай голосують представники “Пропозиції” (7 депутатів), “Нашого краю” (8 депутатів) і "За майбутнє" (5 депутатів). Також в обласній раді є 8 позафракційних депутатів, фракція “Європейської Солідарності” (7 депутатів) і новостворена депутатська група “За життя та Україну” (9 депутатів). 

Повноваження Миколаївської обласної ради наразі делеговані військовій адміністрації. Але, як зауважив начальник ОВА Віталій Кім, обласна рада збирається. "Є поточні питання, які вони розглядають, ми комунікуємо з головою облради, з самою облрадою, у нас повне розуміння. Але через військовий стан повноваження делеговані військовій адміністрації. Більшість роботи, більшість повноважень зараз виконує військова адміністрація", — сказав він 2 березня 2023 року в ефірі телеканалу "Еспресо".

Зауважимо, що сесії Миколаївської обласної ради, згідно зі ст .68–80 Регламенту, проводять дистанційно (такий спосіб проведення засідань депутати ввели в регламент ще пад час пандемії COVID-19). Перша сесія в умовах воєнного стану відбулася 26 квітня 2022 року. Донині відбулося 6 сесій, і тільки одна з них в офлайн-форматі —16 березня 2023 року. 

Миколаївська ОВА

Коли ж говорити про розподіл політичних впливів в обласній військовій адміністрації, то ознайомитися з офіційними даними про її керівництво на сайті установи неможливо — розділ не працює. Втім, певна інформація є в розділі "Графіки прийомів”. 

За час від початку вторгнення команда начальника ОВА Віталія Кіма “втратила” двох заступників. Зокрема, заступник очільника ОДА з питань розвитку інфраструктури, будівництва, екології, житлово–комунального господарства та цивільного захисту Ігор Кузьмін очолив регіональну податкову службу. Його місце зайняв Валентин Гайдаржи, кандидатуру якого ще в травні 2022 року погодив Кабмін. Натомість заступник голови облдержадміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Пашнєв у складі ЗСУ захищає країну.

Всі інші заступники очільника ОВА працюють на своїх посадах. Це перший заступник Георгій Решетілов, заступник з питань фінансів та економічного розвитку, децентралізації Микола Марінов, заступник із соціальних, гуманітарних питань, надання адміністративних послуг та розвитку громадянського суспільства Олександр Трайтлі, заступник із питань культури, національностей та релігій Юрій Гранатуров. 

Начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім був першим номером у списку кандидатів від “Слуги народу” по округу №6 в Миколаївську міську раду на місцевих виборах 2020 року і став її депутатом, а також очолював штаб “Слуги народу” в Миколаєві на цих виборах.

Його перший заступник Георгій Решетілов балотувався в Миколаївську обласну раду в 2020 році за списками “Слуги народу”, але не пройшов. Інший заступник, Юрій Гранатуров, очолює обласну організацію партії “За майбутнє”. На місцевих виборах 2020 року він безуспішно балотувався на посаду мера Миколаєва. Ще троє заступників голови ОВА — Валентин Гайдаржи, Микола Маринов та Олександр Трайтлі — не пов’язані з жодною партією. За час повномасштабного вторгнення ніхто з них не брав участі в партійній діяльності чи рекламі якоїсь партії.

Наразі ознаки зловживання адміністративним ресурсом не проявляються або настільки незначні, що на них не акцентують увагу в публічному просторі. Однак у Миколаївську область надходить багато гуманітарного вантажу, тому в інформаційному просторі виникають дискусії щодо його розподілу. 

В таблиці нижче наведено інформацію про депутатів Миколаївської міської, обласної та районної рад, які займають посади в структурних підрозділах облдержадміністрації, комунальних установах та інших органах станом на березень 2023 року. Загалом посадовими особами місцевого самоврядування або державними службовцями є депутати від таких партій: "За майбутнє" — 1, "Слуга народу" — 8, "Європейська Солідарність" — 8, "Пропозиція" — 7, "Опозиційна платформа — За життя" — 4, "Наш край" — 3.

Внутрішньополітична ситуація: колабораціонізм, російський вплив, військові адміністрації

Після деокупації частини Миколаївської області 17 листопада 2022 року Президент України своїм Указом №778/2022 утворив 3 місцеві військові адміністрації: Горохівську сільську (Баштанський район, керівник — Іван Кухта); Первомайську селищну (Миколаївський район, керівник — Максим Коровай) та Снігурівську міську (Баштанський район, керівник — Радіон Завадський). 

13 лютого 2023 року на фейсбук-сторінці Снігурівської ОТГ була опублікована заява тодішньої очільниці міста Інни Бойко про те, що вона готує заяву про складання повноважень: “...нещодавно Постановою Верховної Ради України надані всі повноваження міської ради — Снігурівській військовій адміністрації. В зв'язку з цим, начальником ВА затверджена тимчасова структура міської ради. Посада міського голови виведена на простій. Наразі йде цивілізована передача документації, без бруду, так як повинно бути в цивілізованій Державі. Вважаю що знаходження у такий час на простої це неможливо. Продовжується війна, треба кошти на відновлення ОТГ. Мною підготовлено заяву на складання повноважень, тому після закінчення всіх процедур я складаю свої повноваження. Зараз основна задача це Перемога!”

Однак варто зазначити, що в листопаді 2022 року Інна Бойко розмістила на своїй фейсбук-сторінці емоційний допис, в якому відповідала на критику щодо своєї діяльності: “...Нам є що розказати. І нема чого соромитися. Чи може ви були поряд коли на нас деякі ставили дуло автоматів, чи грозили підірвати міську раду гранатою, бо чому це в нас немає зброї для захисту? Чи може ви вирішували як підірвати залізничну колію, щоб ворог не пройшов залізницею? А спочатку окупації, як і всім, нам було страшно, дуже страшно. І не треба казати всяку брехню тому, що за усі слова теж треба відповідати. Де я була, з ким і до якого часу і чому: є багато свідків. Є серед них і бюджетники. Я відкрито заявляю що я виїхала 28 березня. Це перевірено не раз…”

Що стосується колабораціонізму, то, за повідомленням прес-служби Миколаївської обласної прокуратури, за 2022 рік в області зареєстровано 275 кримінальних правопорушень щодо основ національної безпеки. До суду скерували 104 обвинувальні акти проти основ нацбезпеки та глорифікації, з яких 18 — за фактом колабораційної діяльності, 14 — несанкціонованого поширення інформації, 12 — державної зради тощо.

Зокрема. буквально одразу після окупації частини Миколаївської області російськими військами добровільно на службу до росіян пішла заступниця голови Баштанської районної ради Тетяна Мезіна (обрана у 2020 році від "Європейської Солідарності") — вона приїхала до Снігурівки, де почала активно співпрацювати з окупантами. 26 квітня 2022 року депутати Миколаївської облради прийняли рішення звернутися до правоохоронців та Баштанської районної ради щодо її дій. На початку травня 2022 року Управління Служби безпеки України в Миколаївській області заочно повідомило їй про підозру в причетності до колабораціонізму. Нині Тетяна Мезіна переховується від правосуддя — ймовірно, на тимчасово окупованій території.

В грудні 2022 року співробітники СБУ заочно повідомили про підозру колишньому міському голові міста Снігурівка Олександру Ларченку (член партії "Опозиційна платформа — За життя"), який добровільно перейшов на бік ворога та обіймав посаду заступника голови окупаційної адміністрації. Там колаборант відповідав за охорону важливих об’єктів економіки та безпеку життєдіяльності населення. Також зрадник організовував військовий супровід гуманітарних конвоїв та постачання товарів на тимчасово окуповані території України. Зараз Олександр Ларченко втік на окуповані території, де переховується від правосуддя.

7 березня 2023 року стало відомо, що у результаті масштабної спецоперації в Очакові СБУ затримала агента Головного управління Генерального штабу ЗС РФ, який збирав розвіддані для захоплення українського міста, а також намагався схилити до співпраці з окупантами міського голову Очакова Сергія Бичкова. За інформацією СБУ, агентом ГРУ виявився колишній командир одного з центрів спеціальних операцій Збройних Сил України, а за повідомленням Миколаївської обласної прокуратури — радник очаківського міського голови. З повідомлень ЗМІ стало відомо, що це екскомандир 73-го Морського центру спеціальних операцій Едуард Шевченко.

Додамо, що один з представників місцевого самоврядування — голова Шевченківської ОТГ Олег Пилипенко — провів 3 місяці в російському полоні: окупанти захопили його на початку березня 2022 року, коли той віз хліб до одного з сіл громади. Обміняли його 10 червня 2022 року (про це повідомив народний депутат України Ігор Копитін). 

Фінансово-промислові групи: політичний вплив

Миколаївську область не можна назвати багатою на фінансово–промислові групи, але деякі підприємства прямо чи опосередковано мали або мають стосунок як до російських, так і до українських олігархів.

Чи не найгучніша в цьому контексті справа — націоналізація ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", який належав російському олігарху Олегу Дерипасці. На початку лютого 2022 року на фейсбук–сторінці заводу з’явилося повідомлення, що у 2021 році він сплатив понад 1,7 млрд грн податків. Останнє повідомлення на акаунті датоване 28 лютого 2022 року, за кілька днів після початку російського вторгнення, — про те, що "через ситуацію, що склалася, і неможливість відвантаження готової продукції наш завод стає на рециркуляцію". А вже за кілька місяців почалися процеси, які закінчилися націоналізацією підприємства.

2 червня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва задовольнив клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора та наклав арешт на корпоративні права ТОВ "МГЗ", що було підтверджено 28 вересня 2022 року Київським апеляційним судом, який залишив ухвалу Шевченківського суду без змін, а апеляційні скарги представника скаржників — без задоволення. Арешт наклали на корпоративні права всіх трьох українських компаній Олега Дерипаски. У липні Шевченківський суд передав їх до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА).

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні відбувається за ч. 1 ст. 113 (диверсія) і ч. 1 ст. 437 (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) Кримінального кодексу України.

Навесні корпоративні права Миколаївського глиноземного заводу заарештували в рамках ще однієї справи — про ухилення від сплати податків і розтрати майна, — про це йшлося в повідомленні прес-служби Київського апеляційного суду.

В січні 2023 року, як повідомили в Офісі Генпрокурора України, було заарештовано 32 млн грн ТОВ "МГЗ", які перебували на депозитному рахунку Держмитслужби. Тоді ж в ОГП розповіли: "Раніше за клопотаннями прокурорів було арештовано майно цього суб’єкта господарювання — 12 земельних ділянок, комплекс морського порту, квартири, адмінбудівлі, виробничі цехи, 46 транспортних засобів, 240 одиниць спеціальної техніки. На сьогоднішній день загальна вартість арештованих активів перевищує 1 млрд грн".

А 16 лютого 2023 року, як повідомили в прес-центрі СБУ, за матеріалами СБУ і ДБР Україна націоналізувала заводи підсанкційного російського олігарха на 10 млрд грн. За матеріалами Служби безпеки та Державного бюро розслідувань Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Мін’юсту щодо передачі у державну власність підприємств, які належали російському олігарху Олегу Дерипасці. Рішення суду стосується Миколаївського глиноземного заводу, а також надровидобувних компаній "Глухівський кар’єр кварцитів", "Хустський кар’єр" та "Жежелівський кар’єр". 

Було встановлено, що Дерипаска, який входить до найближчого оточення військово–політичного керівництва РФ, керував підприємствами через підконтрольні комерційні структури в різних регіонах України. Так російський олігарх намагався приховати, що саме він є власником українських активів. Втім, співробітники Служби безпеки і Державного бюро розслідувань викрили цю схему.

Заходи з націоналізації підприємств проводили співробітники Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ, а також співробітники ДБР за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Про це теж розповіли в СБУ.

Додамо, що наразі невідомо, наскільки виробничі площі підприємства пошкоджені внаслідок російських обстрілів. До російського вторгнення менеджмент ТОВ "МГЗ" не брав участі в політичному житті регіону.

ТОВ МСП "Ніка–Тера", яке входить до Group DF підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа, теж було досить помітним у регіоні. "За підсумками 2021 року порт /…/перерахував понад 307,4 млн грн до бюджетів різних рівнів. Відрахування до державного бюджету України склали 244,8 млн грн, а до місцевих бюджетів — 62,6 млн грн", — ішлося в повідомленні на сайті ТОВ МСП "Ніка-Тера" в січні 2022 року. 

Остання новина на сайті підприємства датована 21 лютого 2022 року.

В жовтні 2022 року ДБР підготувало лист до Кабінету Міністрів України щодо винесення на розгляд Ради національної безпеки й оборони України рішення щодо примусового вилучення майна та застосування санкцій щодо ТОВ "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера". Однак рішення з даного питання ще не прийняте.

Додамо, що в червні 2022 року в ЗМІ опублікували розслідування "Кривава" торгівля: як влаштовані постачання сирійських фосфатів до Європи, проведене Центром журналістських розслідувань спільно з OCCRP та іншими розслідувальними центрами у семи країнах. Воно показало, що порт "Ніка-Тера" відіграв ключову роль у постачанні добрив із Сирії до України. Це імовірно, приносило доходи російському олігарху Геннадію Тимченку, наближеному до президента Росії Владіміра Путіна. 

На початку лютого 2023 року оптову партію мінеральних добрив російського та білоруського виробництв арештували. "Іноземну продукцію виявлено у 170 вагонах, які перебували у Миколаєві на території Морського спеціалізованого порту, що входить до бізнес–структури підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа. Загальний об’єм вилученого майна становить 11,8 тис. тонн на майже 100 млн грн", — йдеться в повідомленні пресцентру СБУ.

Додамо, що підприємтво зазнало пошкоджень через війну Так, 4 червня 2022 року внаслідок обстрілу в складському приміщенні спалахнула масштабна пожежа, яку гасили майже добу.

Це підприємство не можна "прив’язати" до конкретної політичної сили. Так, колишній топменеджер порту Олександр Гайду зараз є народним депутатом України від партії "Слуга народу". Також у Миколаївській міській раді є кілька депутатів, які є працівниками порту, — Анатолій Петров від "Пропозиції" та Олег Третяк від "Опозиційної платформи — За життя". До речі, останній написав заяву про дострокове припинення депутатських повноважень, але цього питання рада ще не розглядала. 

ТОВ СП "НІБУЛОН" — аграрна компанія, яка від початку свого заснування була бюджетоутворювальним підприємством Миколаївської області. За підсумками 2021 року підприємство сплатило 829,38 млн грн податків і зборів до бюджетів різних рівнів, із яких 150,39 млн грн — податок на прибуток. Зокрема, 334,33 млн грн надійшло до бюджетів громад, а ще 495,05 млн грн — до державного бюджету України.

Впродовж повномасштабного російського вторгнення "НІБУЛОН" зазнав серйозних втрат — 31 липня 2022 року під час російських обстрілів Миколаєва у власному будинку загинув Герой України, генеральний директор компанії Олексій Вадатурський разом із дружиною Раїсою. Підприємтво очолив їхній син Андрій, який у коментарях ЗМІ сказав, що не вірить, що ракета попала в дім його батьків випадково. Також 31 жовтня 2022 року росіяни влучили по двох цивільних буксирах в Очаківському порту, внаслідок чого загинули двоє співробітників "НІБУЛОНа" — Сергій Скрипачов та Сергій Парафіло. Тіло ще одного працівника,  Олександра Ткача, так і не знайшли.

ТОВ СП "НІБУЛОН" не оприлюднював фінансових показників за 2022 рік, однак компанія працює і 2 березня 2023 року розпочала посівну, про що повідомила на своєму сайті.

Наразі представників компанії немає ні в Верховній Раді (в 2014–2019 рр. народним депутатом від "Блоку Петра Порошенко" був Андрій Вадатурський), ні в Миколаївській обласній чи міській радах. 

ТОВ СП "ПАЕК" — аграрна компанія, яка обробляє понад 40 тис. га землі і має 6 елеваторів. Вона цікава тим, що її кінцевим бенефіціарним власником є керівник Миколаївської обласної організації партії "Наш Край" та керівник її фракціїв облраді Юрій Кормишкін.

Назвати діяльність компанії відкритою складно — у доступних джерелах немає інформації про суми сплачених в бюджети податків. Немає такої інформації і на сайті компанії.

Підприємство заснував у 2012 році Юрій Кормишкін. Однак у певні періоди він не був ані його директором, ані кінцевим бенефіціарним власником. Востаннє він знову став кінцевим бенефіціаром цієї групи компаній напередодні російського вторгнення — 12 січня 2022 року. За повідомленнями ЗМІ, такі зміни щодо власності пов’язані з розлученням Кормишкіна і розглядом судової справи про розділ спільно нажитого майна.

За час повномасштабного російського вторгнення компанія "ПАЕК" надавала допомогу миколаївцям — підвозила питну воду, коли місто лишилося без водопостачання, підтримувала соціально незахищені верстви населення тощо.

Нині компанія продовжує працювати. У березні вона почала посівну в Снігурівській ОТГ, де за час російської окупації зазнала втрат технікою і зерном. За словами Юрія Кормишкіна, сума збитків становить сотні мільйонів гривень.

Крім того, власник підприємства Юрій Кормишкін є депутатом Миколаївської обласної ради у фракції “Наш край”, як і  Олена Донченко (вона була директоркою компанії з вересня 2021 до червня 2022 року). Однак 9 березня 2023 року Миколаївська обласна рада достроково припинила повноваження Олени Донченко за її заявою.

Також слід звернути увагу на підприємство "Югцемент" — колишній Ольшанський цементний завод, найбільший виробник цементу на Півдні України з проєктною потужністю в більш ніж 1,25 млн тонн на рік, яким володіє італійська компанія Buzzi Unicem. 27 березня 2023 року стало відомо, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло цю італійську компанію в перелік міжнародних спонсорів війни. Попри свою заяву про відмову від операційної участі в російському бізнесі, російський її підрозділ Buzzi Russia продовжував розширюватись після анексії українського Криму та початку повномасштабного російського вторгнення Компанія Buzzi Unicem працює в Росії через ТОВ "СЛК Cement" або "Buzzi Russia", до складу якого входять два цементні заводи ("Сухоложськцемент" та "Коркіно"), термінал в Омську і транспортна компанія "Цемтранс". Зараз цей бізнес входить до п’ятірки лідерів цементної промисловості в Росії, маючи найбільшу середню потужність цементного заводу в групі. В Україні, крім “Югцементу”, компанія має завод "Волинь-Цемент", а також термінали в Києві й Одесі. 

Вплив Росії на політичні процеси

Росія протягом тривалого часу намагалася впливати на політичну ситуацію в регіоні. З 10 липня 2003 року (тобто майже протягом 20 років) була зареєстрована Миколаївська обласна організація “Партії політики Путіна”. Очолювала її Наталія Люстгартен. Станом на 10 серпня 2022 року ця організація переребуває в стані припинення. Її засновниця також очолювала Миколаївську обласну організацію Політичної партії України "Русь Єдина". 

Ідеї "русского мира" поширювала також Євгенія Бондаренко, яка свого часу була депутаткою Миколаївської міської ради. З 2009 року вона очолювала партію "Русский блок” та Громадську організацію “Центр руської культури "РОСЬ". У 2014 році пов’язану з Бондаренко людину СБУ затримало за шпигунство. З часом публічна діяльність Бондаренко стала зменшуватись, і в 2022–23 роках майже зникла.

І все ж найвідоміший проросійський діяч місцевого політикуму — Максим Невінчаний, чинний депутат Миколаївської міської ради, який був членом партії "Опозиційна платформа — За життя". В березні 2022 року його виключили з фракції “ОПЗЖ” у міській раді та з лав партії, офіційно звинувативши його в провокаторських діях та підтримці війни. Невінчаний фігурує в реєстрі “ДержZрадники”. Тут, зокрема, зазначено, що він "системно займався російською пропагандою", публічно заявляв про "примусову українізацію", поширював фейки про лабораторії США на території України та націоналістів-радикалів. Досі офіційно зареєстровані юридичні особи "Таймс.МК" — свого часу інтернет-ЗМІ, ГО "Комітет Народний Контроль" та Відокремлений підрозділ "Всеукраїнський громадський рух "Український вибір–право народу" у Миколаївській області, керівником яких є Максим Невінчаний. Він оголошений у розшук, проте не у зв'язку із колабораціонізмом, а за ч. 1 ст. 125 Кримінального Кодексу України "Умисне легке тілесне ушкодження". Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до одного року. 

Що ж стосується ексчленів “Партії Шарія”, то станом на березень 2023 року їхні фейсбук-профілі обмежені в доступі, а електронні скриньки, вказані на сайті Миколаївської міської раді, не працюють (домен sharij заблоковано). Прослідкувати зміни в їхній риториці не можлиом, хоча на початку березня Тетяна Кравчук та її однопартійці, зокрема, вели активну волонтерську діяльність. Ба більше, на одній із сесій Миколаївської міської ради Микола Карцев та Лариса Дробот засудили повномасштабну військову агресію Росії проти України.

Багато депутатів від партії "Опозиційна платформа — За Життя" почали вести активну волонтерську діяльність. Народний депутат України VIII скликання, чинний депутат Миколаївської міської ради Артем Ільюк продемонстрував свою патріотичну позицію, зробивши татуювання з гербом Миколаєва.

У серпні 2022 року в Миколаєві провели кількадобову комендантську годину, аби опрацювати інформацію про колаборантів та навідників. За цей час різні правоохоронні органи зареєсстрували близько 20 проваджень, затримали п'ятьох людей, які перебували в розшуку, та виявили обладнання, яке створювало фейкові облікові записи тощо.

Щорічно 7 квітня в Миколаєві відзначають День боротьби з сепаратизмом — локальне свято, пов'язане з перемогою проукраїнських сил над проросійськими у 2014 році. 

Медіаринок

Станом на березень 2023 року не відомо про жоден факт, коли би представників місцевих медіа підозрювали в держаній зраді та колабораційній діяльності. Ба більше, засновник і директор місцевого інтернет-сайту "Преступності.нет" (ТОВ "Інформаційне агентство Українська Медіа Група") Артем Дибленко у складі 36–ї окремої бригади морської піхоти захищав "Азовсталь", потім потрапив у полон до російських окупантів, був обміняний, а 22 лютого 2023 року у складі делегації Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими взяв участь у засіданні в штаб-квартирі ООН у Нью–Йорку, де розповів про свої 3 тисячі годин у російському пеклі.

Медіаринок Миколаївщини до російського вторгнення був доволі різноманітним та конкурентним. Зараз ЗМІ перебувають у складному становищі, враховуючи відсутність реклами, часткову евакуацію співробітників та інші чинники. 

Як і в кожному регіоні, в Миколаєві функціонує філія НСТУ — Миколаївська регіональна дирекція, головний регіональний медіамовник області. Вона має телевізійний канал UA:Миколаїв та "Радіо Миколаїв". Більшість програм — авторські, розраховані на різноманітну аудиторію. Радіо веде трансляцію на частоті 92 FM у місті Миколаєві та прилеглих районах,на частоті 105,9 FM у місті Первомайську та 92,6 FM — у Вознесенську. Загалом “UA: Миколаїв” подає достовірну, збалансовану та політично незаангажовану інформацію. Продюсерка філії — Катерина Лисюк, менеджер — Дмитро Лугінець.

Також у Миколаєві працює телерадіокомпанія "Март" (КП ТРК "Март") — комунальне ЗМІ, що засноване та фінансується Миколаївською міською радою. Формат телеканалу — інформаційно–розважальний, але він також інформує про діяльність міськради. Керівник — Юрій Тазарачев.

Ще один телеканал регіону — ТРК "НІС–ТВ". За даними YouСontrol, серед його власників зараз є депутат Миколаївської міської ради від "Європейської Солідарності" Світлана Бабаріка (частка 50%), ТОВ "Медіа Інформ Групп" (25,57%) та Оксана Янішевська (24,43%). "Медіа Інформ Групп" має досить багато рекламоносіїв у місті. Підприємство входить в орбіту впливу все тієї ж Оксани Янішевської (у 2009–2014 роках вона була його генеральною директоркою) й ексгубернатора Вадима Мерікова. Офіційними кінцевими бенефіціарами є не відома загалу Олена Кравцова (частка 25,6) і Світлана Бабаріка (частка 50, прямий вирішальний вплив). Існує думка, що Світлана Бабаріка — формальна співвласницею телеканалу, а її частка в компанії насправді належить екснардепу від “БПП” Борису Козирю.

До повномасштабного вторгнення в регіоні працювала ще одна телерадіокомпанія — ТОВ "ТРК Сатурн", засновником і кінцевим бенефіціаром якої була Ірина Прохорова, а керівником — Андрій Недо. Вважається, що ця компанія була пов’язана з ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", великим платником податків у регіоні. За даними YouControl, ТОВ "ТРК Сатурн" не перебуває в процесі припинення, але канал відмовився від ліцензії 28 квітня 2022 року та припинив мовлення 30 квітня 2022 року.

Натомість друковані ЗМІ з початком повномасштабного вторгнення опинилися в дуже складних умовах. Наприклад, газета "Южная правда" (редактор — Вадим Раскопов) змогла відновити випуск за кілька місяців після вторгнення (5 травня 2022 року) і зараз намагається підтримувати друк газети в паперовому варіанті, хоча й не з тією періодичністю, яка була до вторгнення. За минулий рік від початку вторгнення світ побачило 55 випусків газети, в цьому році — 12).

Газета "Вечерний Николаев" (головний редактор — Станіслав Козлов) вийшла в паперовому вигляді 24 лютого, а потім — аж 27 жовтня 2022 року. За кілька місяців газета знову припинила виходити в друкованому варіанті.

Додамо, що обидва видання намагаються розвивати свої електронні версії "Южная правда" та "Вечерний Николаев". 

Газета "Николаевские новости" — приватне видання, яке існує вже більше 20 років. Його засновниками є Анатолій Білоножко (90%) та Ольга Тарабанова (10%),. Перший є також його головним редактором. Зараз газета існує в електронному варіанті двома мовами (українською та російською).

Поки що не відновила роботу обласна газета "Рідне Прибужжя" (головна редакторка — Тетяна Фабрікова). Останній номер вийшов друком 24 лютого 2022 року. Сайт газети пошукові системи не знаходять (хоча раніше він працював).

Найпопулярнішим інтернет-ЗМІ регіону можна вважати "Преступности.НЕТ" — ТОВ "Інформаційне агентство Українська Медіа Група". Його засновниками і власниками є журналіст Артем Дибленко та керівник ГО "Центр аналітичних досліджень" Андрій Сенченко, головним редактором — Анатолій Чубаченко. Інформаційно-аналітичне видання розміщує на своїх сторінках матеріали на найрізноманітніші теми. Зараз існує дві його версії — українсько- та російськомовна.

Інше популярне інтернет-ЗМІ регіону — "Новини Н"/"Новости Н". Достеменно не відомо, хто зараз займає посаду його директора/головного редактора (на сайті про це інформації немає, а як ЗМІ або підприємство сайт не зареєстрований), але прийнято вважати, що виданням керує Анатолій Онофрійчук. Сайт має дві версії — українською та російською.

Продовжує працювати Інформаційне агентство "Інше.ТВ". Видання розповідає про суспільно-політичні події регіону, публікує власні репортажі. Засновниками сайту є Оксана Тихончук та Володимир Майстренко. Перша також є головною редакторкою. Зараз це інтернет-ЗМІ публікує новини тільки українською мовою. 

Інше популярне видання — "НикВести", засновником якого є приватне підприємство "НикВести Продакшн” з такою структурою власності: 90% — Оксана Янішевська, 10% — Олег Деренюга, який також є директором ПП "НикВести Продакшн" та головним редактором видання. Новини на цьому сайті публікуються тільки українською мовою.

0512.com.ua — доволі великий та популярний ресурс, що входить до мережі City Sites. Він висвітлює суспільно–політичні події в Миколаєві та області. Головна редакторка — Олена Дворцова (Мельниченко). Є дві версії сайту — українською та російською мовами (але українськомовна версія наповнюється краще).

"Свідок Інфо" існує з 1 вересня 2016 року. Видання зареєстроване як ТОВ "Інформаційне агентство "Свідок Інфо", його власники — Денис Семеріков (частка 33,33 %) та Андрій Прокопенко (66,67 %). Останній також є директором інформагентства. Хоча у сайту є дві версії — українсько– та російськомовна, зараз всі новини публікуються українською. Сайт часто асоціюють з Олександром Сєнкевичем та його політичною партією "Пропозиція", хоча безпосереднього зв’язку між ними немає.

Сайт "Шиповник" повідомляє, що його логотип є зареєстрованим товарним знаком (знаком обслуговування) ТОВ "7 газет", а інформація, яка публікується на сайті, теж є власністю сайту та ІА ТОВ "7 газет". Видання пов’язують з керівником фракції вже забороненої партії "Опозиційна платформа — За Життя" в Миколаївській міській раді Артемом Ільюком, хоча серед офіційних засновників чи кінцевих бенефіціарів він не згаданий: власницею є Юлія Ольшевська, а керівником — Вікторія Буховець, очільниця Миколаївської міської організації партії "Відродження". Додамо, що новини на сайті зараз виходять українською мовою.

Сайт "Корабелов.Info" не містить інформації про власників, але в одному з матеріалів засновником і директором сайту названий Сергій Бєлов. Редакторка ресурсу — Наталія Бєлова. Матеріали сфокусовані на подіях у Корабельному районі міста Миколаєва, публікуються українською та російською мовами.

Окремо варто звернути увагу на договірні відносини між ЗМІ та органами влади й комунальними підприємствами — наприклад, офіційні замовлення на висвітлення поточної діяльності або окремих заходів. Це стало можливим після закладення у бюджети витрат на інформаційний супровід. Так, скажімо, Миколаївська міська рада витратить на висвітлення своєї діяльності 1,3 млн грн, а ТРК "НІС-ТВ" отримала 380 тис. грн за тендером UA-2022-09-21-004770-a на виготовлення та розміщення інформаційних відеопрограм про діяльність Миколаївської міської ради та її виконавчого комітету.

Додамо, що фінансово-промислові групи регіону не мають власних ЗМІ.

Неурядовий сектор

З початком повномасштабної агресії в Миколаєві та області активізувалися благодійні фонди та громадські організації, які допомагають тим, хто цього потребує. Є випадки кооперації волонтерів між собою, а є й проєкти, представниками яких виступають політичні діячі. Так, амбасадорка та співзасновниця Благодійного фонду "Світлі справи" — голова Державного агентства з енергоефективності України, екскерівниця Миколаївської обласної політичної партії "Слуга народу", ексголова Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва. Фонд засновано у грудні 2020 року, кінцевий його бенефіціар — Ярмак Володимир Володимирович. Відповідно до інформації з декларації про доходи за 2019 рік, Ганна Замазєєва володіє часткою акцій ФГ "Олена" Ярмака Володимира Володимировича. Фейсбук–сторінка фонду нараховує 280 підписників та 178 осіб, які її вподобали. Зі звітом про діяльність фонду можна ознайомитися за посиланням.

“З першого дня повномасштабної війни БФ ‘Світлі справи’ в рамках роботи Гуманітарного Штабу Миколаївщини, почав активно працювати над вирішенням гуманітарних питань мешканців Миколаївщини. Сьогодні наш благодійний фонд є найбільшим гуманітарним штабом Південного регіону та визнаний надійним партнером для європейських та євроатлантичних партнерів”, — зазначено на сайті проєкту.

Голова Миколаївської обласної ради попереднього скликання, депутатка чинної Миколаївської обласної ради від політичної партії "Європейська Солідарність" Вікторія Москаленко співпрацює на волонтерському фронті з Благодійним фондом "КОЛО". За минулий рік вона прозвітувала про надання гуманітарної допомоги мешканцям області, в тому числі за сприяння цього благодійного фонду.

Наталія Горбенко, депутатка від партії "Слуга народу" в Миколаївській міській раді, є співзасновницею Благодійного фонду "Щедрик”. У його звіті зазначено, що спільно з Миколаївською міською радою з 1 березня до 21 грудня 2022 року фонд завіз 4509,82 тони гуманітарних вантажів (15073,43 куб м) до міського гуманітарного штабу. Для цього зробили. 467 автомобільних ходок: "Фонд було засновано в липні 2022 року. Це було зроблено тому, що деякі донори не мали можливості працювати з офіційною владою або приватними волонтерами. Засновниками фонду є Наталя Горбенко, Олександр Мосін і Сергій Колесник. Всі мають певний досвід у місцевому самоврядуванні. Завдяки синергії зусиль були створені серйозні передумови для залучення максимальної кількості ресурсів для мешканців Миколаївщини та Херсонщини".

Благодійний фонд Юрій Кормишкіна зареєстрований 3 червня 2022 року. Окремої вебсторінки організація не має, але інформація про благодійну діяльність (не від імені фонду) є на сторінці підприємства “ПАЕК”, що належить Юрію Кормишкіну.

Нині активно діє ГО “Ресурсний центр громадських ініціатив”, очолюваний депутаткою Миколаївської районної ради, директоркою КУ "Агенція розвитку Миколаєва" Анною Ганжул. Організація втілює проєкт “100 стипендій для волонтерів Миколаєва та регіону”, в якому взяли участь понад 180 представників волонтерської спільноти. 

На території області також діють всеукраїнські фонди. Зокрема, обласний Гуманітарний штаб Благодійного фонду Сергія Притули розпочав роботу 7 червня 2022 року. Штаб роздає дитяче харчування/підгузки, гігієнічні засоби, продуктові набори, їжу, готову до вживання, допомагає військовим та їхнім родинам, а також ВПО. Це іменний фонд Сергія Притули, громадського діяча, політика та бізнесмена, який активно розпочав діяльність на волонтерській ниві з 2014 року. 

Гончаренко центр Миколаїв education and culture розпочав роботу 20 травня 2022 року. Він допомагає переселенцям, багатодітним родинам, пенсіонерам та звичайним миколаївцям, військовим та їхнім родинам, роздає чисту питну воду, дитяче харчування, ліки від застуди та одяг. Тут також збирають кришки від поліетиленових пляшок, консервні банки на окопні свічки, скляні банки для приготування заготовок, проводять безкоштовні курси англійської мови для школярів та всіх охочих. Цей осередок відкрив Олексій Гончаренко, народний депутат України від партії “Європейська Солідарність”.

Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Петра Порошенка” діє на Миколаївщині через ГО "Справа Громад", представниками якої переважно є активісти та члени партії “Європейська Солідарність”. У фокусі діяльності — продукти харчування, засоби гігієни, допомога військовим та їхнім родинам, ВПО. Крім того, Петро Порошенко особисто передав для Миколаєва мобільну автоматичну котельню.

Громадянська мережа ОПОРА також проаналізувала інформацію про депутатів місцевих рад щодо їх співпраці та участі в неурядових організаціях.

Волонтерство стало традиційним елементом життєдіяльності місцевого соціуму. З 2014 року майже кожен миколаївець бодай якось долучився до волонтерського руху, надаючи посильну допомогу тим, хто її потребує. До того ж багато волонтерів не ведуть активної публічної діяльності, але про них говорять їхні справи. На жаль, трапляються прикрі випадки, коли цивільні отримувачі допомоги пред’являють завищені вимоги до діяльності волонтерів, плутаючи їх із представниками влади. Але саме волонтери підставляли і підставляють плече там, де влада не зуміла вчасно відреагувати. Додамо, що саме завдяки волонтерським зв'язкам про Миколаївщину дізнаються багато людей, серед яких — великі донори й потенційні інвестори.

Висновки

Корективи, які вже внесло повномасштабне російське вторгнення в соціально-економічне та політичне життя Миколаївщини, яскраво відобразяться і в повоєнні роки. Політичні гравці — як ті, хто зараз на слуху, так і ті, хто відійшов у тінь, але не втратив політичних амбіцій, і ті, хто захоче прийти в політику в майбутньому, — вже готують підґрунтя для агітаційних кампаній перших повоєнних виборів. Їх результат залежатиме не тільки від передвиборних агітаційних стратегій, а й від того, чи були зміни в свідомості миколаївців такими ж кардинальними, як і зміни в їхньому житті.