Політична карта Київської області

На початку повномасштабного вторгнення саме Київська область однією з перших потрапила під удар загарбницької російської армії. 24 лютого окупанти увійшли на Київщину з території Республіки Білорусь. Бойові дії в області тривали до 3 квітня 2022 року. Під російською окупацією перебували 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів — 270 населених пунктів. Під час бойових дій у 2022 році зафіксовані руйнування у 46 територіальних громадах із 69. Найбільше постраждали Бучанська, Ірпінська, Гостомельська, Бородянська, Макарівська, Дмитрівська, Великодимерська громади. Відбудова регіону триває.

Соціально-економічний стан області: руйнації, збитки та відновлення 

Київська область розташована на півночі України та межує з Чернігівщиною і Полтавщиною на сході, Черкащиною на південному сході та півдні, Вінниччиною на південному заході, Житомирщино на заході та з Гомельською областю Республіки Білорусь на півночі. Територія Київщини сягає 28,9 тис. кв. км (4,8% площі країни). Північну частину області площу близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич — ексклав Київської області на території Чернігівської.

Наразі область об’єднує 7 районів: Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Бучанський, Вишгородський, Обухівський та Фастівський, до яких входить 69 територіальних громад, зокрема 24 міські, 23 селищні та 22 сільські. Загалом у регіоні 26 міст, у тому числі 13 обласного значення, і 30 селищ міського типу. Найбільшиі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь‚ Фастів. Всього ж в області 1182 населені пункти.

За даними КОДА (наразі КОВА), станом на червень 2021 року кількість наслеення області становила 1788,4 тис. людей, тобто 4,3% населення по країни. У містах мешкає 63% населення області (1126,7 тис. осіб),  у селах і селищах – 37% (661,7 тис. осіб).

У регіоні розвинений залізничний транспорт. Через територію області проходять лінії Київ — Львів, Київ — Дніпро — Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ — Фастів — Козятин, Київ — Фастів — Миронівка, Київ — Тетерів, Київ — Ніжин, Київ — Яготин. Великі залізничні вузли — Київ, Фастів, Миронівка.

Найважливіші автомобільні дороги регіону: Київ — Одеса, Київ — Харків, Київ — Дніпро. Також є судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті.

Київська область займає 4 місце а обсягом валового регіонального продукту. За своїм промисловим потенціалом вона належить до десяти найбільш індустріально розвинених в Україні. За січень-травень 2021 року (такі останні дані наводить КОДА) обсяг реалізованої продукції становив майже 59,3 млрд грн.

У 2022 році Київська область однією з перших потрапила під удар російських окупантів. У перший день повномасштабного вторгнення ворожа армія увійшла у пристоличний регіон з території Республіки Білорусь. Бойові дії на Київщині тривали до 3 квітня 2022 року. Під російською окупацією перебували 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів — 270 населених пунктів. За даними ексголови Київської ОВА Олексія Кулеби, 1368 мешканців області стали жертвами бойових дій та обстрілів. Ця цифра, втім, не остаточна, адже ракетні удари Російської Федерації тривають. Також під час бойових дій у Київській області у 2022 році зафіксовані руйнування у 46 територіальних громадах із 69, зокрема критичні — у Бучанській, Ірпінській, Гостомельській, Бородянській, Макарівській, Дмитрівській, Великодимерській громадах. 

Вище вже йшлося про те, що місто Славутич є ексклавом Київської області, тому про нього слід розповісти окремо. Свого часу місто будували після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, на якій і досі працює багато місцевих мешканців. Цю АЕС росіяни захопили у перший день повномасштабного вторгнення. Славутич, розташований за 10 км від кордону з Білоруссю, відтоді перебував у блокаді. За цей час ротацію на ЧАЕС вдалося провести лише раз. У місті бракувало їжі та впродовж шести днів не було електропостачання. Бої за Славутич тривали з 18 березня, а вже 26 березня місто окупували росіяни. Вони розпочали стрілянину на проукраїнському мітингу та викрали мера Юрія Фомічева. Того ж дня його відпустили, і він розповів про ситуацію в місті українським ЗМІ. Як зазначав міський голова, в окупації залишилося близько 15 тис. мешканців.  31 березня 2022 року ворожі війська остаточно покинули Славутич і прилеглі села, а також пішли з ЧАЕС. 3 квітня до міста увійшли Збройні Сили України. 

Водночас під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році й тимчасової окупації виявилися суттєві проблеми в організації оборони міста. Про це заявляв голова підкомітету Верховної Ради з питань адмінтерустрою Віталій Безгін. На території Чернігівської області діяла військова адміністрація області, а органи влади Славутича підпорядковувалися військовій адміністрації Київщини. З огляду на це, після завершення бойових дій Верховна Рада України має розглянути можливість підпорядкування органів влади Славутича цивільним та військовим органам Чернігівської області.

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії частина Київської області зазнала значних руйнувань. За даними ексголови Київської ОВА Олексія Кулеби, станом на кінець грудня 2022 року пошкоджено 27 тис. об’єктів інфраструктури, зокрема близько 24 тис. об’єктів житлового фонду. Крім цього, руйнувань зазнали заклади освіти й медицини, адміністративні установи. 

Водночас як повідомляв Олексій Кулеба, станом на кінець 2022 року, вдалося відновити 5551 об’єкт, а ще 3460 — частково. Повністю відновлено 4632 житлові будинки, 153 заклади освіти, 78 закладів охорони здоров’я, 41 адмінбудівля і ЦНАП. 

Після деокупації Київської області в регіоні розпочали розмінування. Станом на кінець 2022 року ДСНС очистили 21670 га території. Сапери виявили та знешкодили близько 76 тис. вибухонебезпечних предметів. 

Як повідомила у відповідь на запит Громадянської мережі ОПОРА Київська ОВА, станом на 13 березня 2023 року постраждали понад 85 об’єктів водопостачання й водовідведення та 64 котельні (вийшло з ладу обладнання на насосних станціях, свердловинах, зазнали часткового руйнування водонапірні башти, пошкоджено вибуховою хвилею вікна та конструктивні елементи будівель котелень тощо). Втім, силами комунальних служб та за підтримки міжнародних донорів відновлено 84 об’єкти водопостачання та водовідведення.  У межах підготовки житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду 2022–2023 року відновлено всі пошкоджені об’єкти теплоенергетики.

Також унаслідок військової агресії рф у Київському регіоні пошкоджено низку соціальних закладів та установ, а також житлової інфраструктури. Детальніше у цифрах:

• заклади загальної середньої освіти: частково — 138 об’єктів, повністю — 3 об’єкти;
• заклади дошкільної освіти: частково — 75 об’єктів, повністю — 8 об’єктів;
• заклади охорони здоров’я: частково — 116 об’єктів, повністю — 6 об’єктів;
• житлові будинки (багатоповерхові): частково — 1649 об’єктів, повністю — 53 об’єкти;
• житлові будинки (приватні): частково — 18102 об’єкти, повністю — 4 316 об’єктів.

До того ж пошкоджено 1099 км автодоріг загального користування та вулиць населених пунктів, з них 293 км автомобільних доріг державного значення, 440 км доріг місцевого значення та 366 км вулиць і доріг комунальної власності. Разом з тим, зруйновано 52 штучні споруди на автомобільних дорогах місцевого значення.

Пошкоджень зазнали 125 адміністративних будівель та центрів надання адміністративних послуг, 23 заклади спорту, 10 закладів соціального захисту, а також 137 об’єктів культури та релігійних споруд.

За даними Damaged In Ua, станом на листопад 2022 року пристоличний регіон входить у п’ятірку областей, які найбільше зазнали найбільших руйнувань житлового фонду. Збитки Київщини від руйнувань та пошкоджень 22,8 тис. житлових будинків становлять 8,2 млрд доларів США. За даними цього ж джерела можемо говорити й про окремі населені пункти, які потерпіли від атак окупантів:

• Збитки інфраструктури Пущі-Водиці станом на 23 травня 2022 року становили 512 млн грн або 17,5 млн доларів США, із них майже 350 млн грн — втрати від пошкоджень та руйнувань соціальної інфраструктури. Збитки від руйнувань житлових та присадибних будівель сягають понад 113 млн грн. Ще 47,7 млн грн Пуща-Водиця — втрати через повністю зруйновану пожежну частину. Через пошкодження та руйнування промислової інфраструктури, зокрема складів, Росія завдала ще 2,14 млн гривень збитків. Загалом у Пущі-Водиці зруйновано 34 житлові та присадибні будівлі, 5 спортивних закладів, 5 закладів охорони здоровʼя та рекреації, 2 готелі, магазин та кафе. Крім того, пошкоджені або зруйновані 3 склади. 
• Ще понад 368 млн грн (12,6 млн доларів США) становлять збитки інфраструктури села Озера станом на 1 червня. Найбільшу частину становлять втрати від пошкоджень житлового фонду та присадибних будівель — 302 млн грн. За період окупації зруйновано та пошкоджено 159 будинків — чверть житлового фонду села — та 139 присадибних будівель і гаражів. Збитки від руйнувань промислових обʼєктів сягають 56,2 млн грн. Загалом пошкоджено 13 обʼєктів промислової інфраструктури, і ще на 5,64 млн грн завдано збитків соціальній інфраструктурі. 4,56 млн грн село втратило через руйнування адмінбудівель. Так, внаслідок бойових дій зруйновано або пошкоджено 3 магазини, 2 адмінбудівлі, 2 освітні заклади, церква й аптека.
• Село Забуччя станом на 13 червня зазнало збитків на 52,7 млн грн. Цей населений пункт був повністю загарбаний військами ворога і перебував в окупації близько місяця. У селі пошкоджено 188 будівель, з яких 46 сильно або повністю зруйновано. Найбільше постраждали житлові будинки — збитки становлять 40,6 млн грн. Ще 9,3 млн грн село втратило через зруйновані присадибні ділянки та гаражі — таких обʼєктів 97. Зруйновано 4 з 5 магазинів і 1 обʼєкт роздрібної торгівлі — ці руйнування вартують 1,8 млн грн. Ще на понад 1 млн грн завдано збитків через руйнування споруд промислової інфраструктури. Відповідно до оцифрованих знімків відомо, що з 1571 будівлі в селі постраждало 320, з яких 127 зазнали повного або сильного руйнування.
• Ірпінь. Збитки, завдані російськими військами, станом на 14 липня оцінюють у 25,3 млрд грн або майже 922 млн доларів США. У перші дні після повномасштабного вторгнення місто одним із перших взяло на себе удар російської армії. ЗСУ звільнили Ірпінь 28 березня 2022 року. За час окупації тут пошкоджено майже половину від загальної кількості споруд — 10,5 тис., із яких 2501 зазнали повного або сильного руйнування. Найбільша частка збитків — 17,7 млрд грн — це житловий фонд, 48% якого постраждали. На другому місці за обсягом руйнувань — соціальна інфраструктура: зруйновано 53% таких обʼєктів міста, що призвело до збитків у 3,7 млрд грн, із яких 1.3 млрд грн завдані закладам освіти, 236 млн грн — медичним закладам. Через бойові дії пошкоджено або зруйновано 54 освітні установи, 26 закладів охорони здоровʼя, 16 культурних та релігійних обʼєктів. Відповідно до звіту RebuildUA та KSE Institute, загалом це 323 пошкоджені або зруйновані промислові забудови та будівництва на 2,9 млрд грн. Ще 262.5 млн грн збитків завдані місту через руйнування урядових, адміністративних будівель та відділень поліції й пошти.
• Буча. Окупація міста і бої тривали понад місяць. Українські війська звільнили населений пункт 31 березня 2022 року. За цей час пошкоджено 2512 споруд, із яких 301 будівля зазнала повного або сильного руйнування. Загальна сума збитків, завданих Бучі, становить 5,08 млрд грн. Майже половина — збитки житлового фонду, а саме 2,4 млрд грн. Загалом зруйновано та пошкоджено 861 приватний будинок, 122 багатоквартирні будинки, 875 господарських будівель, 149 таунхаусів, 202 гаражі та 35 теплиць. Загальна площа постраждалих житлових будинків — понад 1 млн кв. м. Збитки, завдані соціальній інфраструктурі міста, сягають понад 2 млрд грн: у місті зруйновано та пошкоджено 26 освітніх закладів, 20 готелів та закладів рекреації, 5 культурних та релігійних закладів, 3 офіси та конференц-центри, 1 спортивний заклад. Через руйнування обʼєктів промислової інфраструктури місто втратило понад 290 млн грн. Ще 487,9 млн грн збитків завдано внаслідок пошкоджень та руйнувань інфраструктури енергетики та житлово-комунальної сфери.
• Тим часом збитки села Бузова оцінюють у 29,7 млн доларів.  Цей населений пункт розташований усього за кількадесят кілометрів від столиці на автошляху Київ — Житомир, рухаючись по якому, окупанти намагалися просунутись до Києва, але зустріли спротив ЗСУ. Одну частину села окупанти захопили, а в іншій весь час були позиції українських військових. Внаслідок численних обстрілів постраждали будинки мирних мешканців. Росіяни танками завдали ударів по пологовому будинку, а місцева школа, у бомбосховищі якої ховалися діти та жінки, майже повністю знищена. Загалом зруйновано та пошкоджено 396 будівель. Через руйнування житлового фонду село втратило майже 17 млн доларів. На 8,9 млн доларів пошкоджено 41 обʼєкт промисловості, а ще на 3,9 млн доларів — заклади соціальної інфраструктури, серед яких дитячий садок, 3 заклади харчування і 2 магазини. 
• Збитки інфраструктури села Бабинці, де пошкоджено 238 обʼєктів, становлять 1,5 млн доларів. Більшість — через пошкодження житлового фонду — 1,1 млн доларів. У 400 тис. доларів оцінюються втрати від пошкоджень і руйнувань 14 обʼєктів промислової інфраструктури. 
• Місту Гостомель завдали збитків на 9,5 млрд грн або майже 343 млн доларів. Утім, ця сума не враховує збитків аеропорту “Антонов”, де намагався висадитись ворожий десант. За аеропорт і саме місто точилися важкі бої, а звільнити населений пункт вдалося тільки 2 квітня. Внаслідок бойових дій зруйновано майже 40% споруд. Повного або сильного руйнування зазнали 905 обʼєктів. Найбільших збитків війна завдала промисловості — 5,4 млрд грн. Зруйновано або пошкоджено 130 господарських споруд, 72 промислові будівлі, 59 обʼєктів будівництва та 57 складів.  На другому місці — житловий фонд, збитки якого KSE Institute оцінює у 3,3 млрд грн. Постраждало 1524 приватні та 111 багатоквартирних будинків, 310 таунхаусів загальною площею 963,8 тис. кв. м. Через руйнування обʼєктів соціальної інфраструктури Гостомель втратив 842,7 млн грн, з яких 482 млн грн — збитки комерційним спорудам, 177,5 млн грн — закладам освіти, 4,8 млн грн — медичним закладам. Зруйновано 4 школи, 2 дитсадки, амбулаторія, приватна клініка, 3 церкви, 17 продуктових магазинів, 9 закладів харчування. Ще на 68 млн грн постраждала адміністративна інфраструктура. Серед пошкоджених обʼєктів — 2 поштові відділення, пожежна частина, 5 урядових та адміністративних будівель, 3 готелі. 
• Селу Мотижин завдано збитків на понад чверть мільярда гривень, точніше — 274,9 млн грн або 10,1 млн доларів. Найбільших збитків та руйнувань завдано житловому фонду. Так, постраждало 479 житлових будинків та присадибних забудов. Через руйнування промислових обʼєктів втрати сягають 50,9 млн грн. У селі зруйновано та пошкоджено 36 із 57 промислових будівель. Грошова оцінка збитків соціальної інфраструктури села — 33,9 млн грн. У населеному пункті постраждало 12 соціальних обʼєктів, зокрема Мотижинський ліцей, який працював понад 50 років. Крім того, росіяни розбили та розграбували приватний дендрологічний парк “Добропарк”.
• Селище міського типу Ворзель зазнало збитків на 52 млн доларів. Тут пошкоджено та зруйновано 63 обʼєкти соціальної сфери на (24,3 млн доларів). Так, серед постраждалих обʼєктів — 27 готелів та закладів рекреації, 4 медзаклади, 3 продуктові магазини та церква. Руйнування та пошкодження 11 обʼєктів промисловості та будівництва експерти проєкту “Росія заплатить” оцінюють у 2,8 млн доларів. Ще на 20 тис. доларів завдано збитків адміністративній інфраструктурі.
• Бородянка. Саме тут на початку повномасштабного вторгнення відбувалися запеклі бої. Знищено центральну вулицю селища — багатоповерхівки, дорожнє покриття, дерева та авто. Загалом зруйновано та пошкоджено 1534 будівлі, з яких більшість — будинки житлового фонду. Сума цих збитків становить 95 млн доларів, а загальна площа руйнувань житлових об’єктів — 328,8 тис. кв. м. На другому місці за сумою збитків — соціальна інфраструктура. За оцінками експертів проєкту “Росія заплатить”, через руйнування 176 соціальних обʼєктів селище зазнало збитків на 24,4 млн доларів, зокрема 7 медзакладів та 10 закладів освіти на 6,8 млн доларів. Ще на 21,4 млн доларів російська армія завдала збитків промисловій інфраструктурі.  Крім того, у Бородянці знищені майже всі ключові будівлі адміністративної інфраструктури — 6 із 8 урядових та адмінбудівель, відділення поліції, 2 з 4 поштових відділень, 2 пожежні станції. Ці збитки оцінюють у $7.6 млн.
• Село Макарів. Під час повномасштабної війни інфраструктура населеного пункту зазнала збитків на 133,5 млн доларів. Загалом пошкоджено 2305 будівель — майже 30% від загальної кількості споруж. Переважна більшість (84,3%) — це приватні та багатоквартирні будинки, таунхауси, гаражі, теплиці та присадибні будівлі. Загалом збитки, завданих житловому фонду села, сягають 67,03 млн доларів. На другому місці — соціальна інфраструктура, яка зазнала втрат на 34,2 млн доларів: всі 3 дитсадки, 3 школи та коледжі, бібліотека, 4 ветклініки, 2 лабораторії, приватна лікарня, реабілітаційний центр, 2 музеї, церква, радіовежа, 17 продуктових магазинів, 3 заклади харчування. Промисловій інфраструктурі завдали збитків ще на 27,3 млн доларів. Всього загарбники пошкодили та зруйнували таких 176 обʼєктів. У 4,6 млн доларів експерти проєкту “Росія заплатить” оцінили збитки, завдані адмінбудівлям села. Ще 400 тис. доларів село втратило через пошкодження обʼєктів електро-, газо-, тепло- та водопостачання, а також будівель комунального господарства.

Як повідомила Київська обласна військова адміністрація у відповідь на запит ОПОРИ, станом на 13 березня у пристоличному регіоні діє Програма відновлення приватних будинків, зруйнованих внаслідок бойових дій на території Київської області на 2022–2023 роки, затверджена рішенням Київської обласної ради від 23 червня 2022 року № 258-11-VIII.

Окремо для відновлення пошкоджених багатоквартирних житлових будинків, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України, з урахуванням вимог із підвищення їх енергоефективності, а також для підвищення енергоефективності багатоквартирних будинків, розташованих у деокупованих населених пунктах Київської області та на територіях, де тривали бойові дії, рішенням Київської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 469-15-VIII затверджено Програму підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків на впровадження енергоефективних заходів у Київській області на 2023–2024 роки.

Окрім того, на території Київської області діє “Програма з відновлення України”, що фінансується коштом відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у рамках фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Також, згідно з порядком використання коштів з рахунку “Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року №879 (United 24), погоджено фінансування відновлення 18 пошкоджених багатоквартирних житлових будинків Київської області.

Крім того, у червні 2022 року Київська обласна рада затвердила програму “Нова оселя” на 2022–2023 роки. Вона розроблена для забезпечення житлом осіб, помешкання яких знищені внаслідок агресії РФ. Ідеться про будинки, відновити якішляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції неможливо чи економічно недоцільно. 

Внаслідок тимчасової окупації окремих територій Київської області та бойових дій з’явилися додаткові категорії громадян, які потребують соціального захисту. За офіційною інформацією, отриманою від територіальних громад Київської області, 11 319 сімей нині потребують житла. На основі проведеного моніторингу ринку нерухомості Київської області наявні та можливі до викупу квартири в кількості 2109 орієнтовною площею 117 тисяч м². За результатами виконання програми планують забезпечити житлом орієнтовно 2000 сімей, у 2022 році — 1000 сімей, а у 2023 році — ще 1000 сімей. Для реалізації обласної програми "Нова оселя" необхідно 2,805 млрд грн. При цьому протягом 2022–2023 років на ці потреби очікують отримати 1 млрд грн з держбюджету, 695 млн грн з обласного бюджету, близько 200 млн грн з інших місцевих бюджетів та 1 млн грн — з інших джерел.

Також відомо, що вже наприкінці січня 2023 року, як повідомляли у КОВА, 31 родина, яка втратили житло через бойові дії в області та окупацію російською армією, отримала ключі від нових квартир. Їх придбали за кошти обласного бюджету. Квартири отримали родини з Бишівської, Бородянської, Бучанської, Васильківської, Гостомельської, Дмитрівської, Іванківської, Ірпінської, Макарівської громад — багатодітні сім’ї та сім’ї з дітьми й вагітними жінками, родини, які мають чоловіків, oj перебувають у лавах ЗСУ, російському полоні, сім’ї, які втратили рідних через вторгнення РФ в Україну.  Житло розташоване у Броварах, Богуславі, Борисполі, Ірпені, Макарові.  

Додамо також, що протягом минулого року Київську область відвідало близько 200 офіційних делегацій з усього світу. Бучу, Гостомель, Ірпінь, Бородянку, Макарів та інші населені пункти області відвідали президенти, премʼєр-міністри, члени урядів найвпливовіших країн. 

Від початку повномасштабного вторгнення на Київщині пролунало 558 сигналів повітряної тривоги (станом на 29 березня 2023 року). Сумарно вони лунали понад 600 годин, тобто понад 25 діб. Середня тривалість тривоги — 1 година 9 хвилин, а найдовший сигнал тривав 9 березня 2023 року — 6 годин 52 хвилини. 

Внутрішня міграція

За останніми даними, які у відповідь на запит ОПОРИ надали у КОВА, станом на 13 березня 2023 року у Київській області зареєстровано 332 387 внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО), з яких: 

• жінок — 198 635
• чоловіків — 133 744
• дітей — 81 782
• осіб пенсійного віку — 62 384. 

Також, як повідомили у КОВА, в області немає програм підтримки ВПО. Втім, для розміщення внутрішніх переселенців на території регіону розгорнуті 16 модульних містечок: у м. Бровари, м. Буча (3), с. Ворзель, смт Бородянка, м. Ірпінь, смт Макарів, смт Гостомель, с. Горенка, м. Васильків, с. Кухарі, смт Іванків, с. Демидів. Завершується обладнання генераторами модульних містечок у с. Дмитрівка і с. Бузова.  Ще 4 модульні будиночки відкрила релігійна громада у с. Мотовилівка. 

Крім того, місця компактного проживання облаштовані в установах соціального захисту населення, школах, дитячих садочках, базах відпочинку та дитячих оздоровчих таборах комунальної та приватної форми власності. 

Для компактного проживання ВПО створено 7507 місць, а станом на початок березня в них мешкає 2928 людей. Там органи виконавчої влади та місцевого самоврядування проводять прийом із питань забезпечення першочергових потреб цих людей та подальшої їх інтеграції до мирного життя. 

Крім того, у Київській області для всіх внутрішньо переміщених осіб доступні медичні й освітні послуги. Медичні послуги отримали понад 114 тис. осіб, зокрема 55 тис. — у закладах первинної ланки, а понад 59 тис. — у закладах вторинної ланки.

У закладах дошкільної освіти Київщини навчається 1985 дітей зі статусом ВПО, загальної середньої освіти — 7216 дітей, професійної (професійно-технічної) освіти — 146 людей, фахової передвищої освіти — 60, вищої освіти — 110. За сприяння Київського обласного центру зайнятості з початку повномасштабного вторгнення працевлаштовано 924 переселенці. 

Адаптація економіки регіону до нових умов

На Київщині, згідно з відповіддю Київської обласної військової адміністрації на запит ОПОРИ, нині діє кілька програм підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу.

Комплексна програма “Конкурентоспроможна Київщина” на 2022–2024 роки прийнята Київською обласною державною адміністрацією (КОВА) і спрямована на розвиток підприємництва. Вона фінансується з обласного бюджету і передбачає інформаційну та фінансову підтримку бізнесу (наприклад, промоцію інвестиційної привабливості Київщини, проведення форумів та інших публічних заходів, навчальних курсів для підприємців-початківців тощо). 

Програма розвитку малого і середнього підприємництва  в Білоцерківській міській територіальній громаді на 2021–2023 роки розрахована на Білоцерківську ТГ і фінансується з місцевого бюджету. Йдеться про часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими малим і середнім бізнесом відповідно до Положення про фінансово-кредитну підтримку МСП.

Програма розвитку малого та середнього підприємництва у Боярській міській територіальній громаді на 2023–2024 роки фінансується з місцевого бюджету. Вона передбачає консультаційну й фінансову підтримку та навчання підприємців. 

Програма розвитку малого і середнього підприємництва Бучанської міської територіальної громади на 2022–2024 роки передбачає інформаційну та освітню підтримку бізнесу, зокрема щодо залучення грантових програм та міжнародної підтримки.

Програма розвитку малого і середнього підприємництва у Згурівській селищній територіальній громаді на 2022–2026 роки має сприяти покращенню бізнес-клімату через інформаційну й консультаційну підтримку. Фінансують її коштом бюджету Згурівської територіальної громади та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. 

Програма розвитку малого і середнього підприємництва на 2022–2024 роки в Узинській громаді Білоцерківського району, що фінансується з місцевого бюджету, передбачає інформаційну та консультаційну підтримку. Її основна мета — розвиток діалогу між владою та бізнесом, сприяння виходу малого і середнього підприємництва  на нові ринки, поглиблення міжрегіонального  співробітництва, стимулювання створення нових робочих місць, залучення суб’єктів господарювання до зменшення рівня безробіття, розвиток соціального підприємництва із залучення до господарської діяльності інвалідів, жінок, молоді, учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб; ветеранської спільноти, наповнення бюджетів усіх рівнів.

У цій же громаді діє й Програма залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату. Вона передбачає інформування потенційних інвесторів про інвестиційну політику та потенціал Узинської МТГ. Джерела її фінансування — проєкти міжнародної технічної допомоги, фінансові  ресурси ДФРР, програми, гранти тощо.

Програми розвитку малого та середнього підприємництва  Фастівської міської територіальної громади на 2021–2024 роки спрямована на створення сприятливих умов для ефективного функціонування підприємницького сектору. Вона передбачає інформаційну підтримку бізнесу (впорядкування нормативно-правового забезпечення підприємницької діяльності та здійснення регуляторної політики), його фінансово-кредитну, матеріально-технічну підтримку, ресурсне та інформаційне забезпечення для впровадження інноваційних енергоощадних технологій та підвищення конкурентоспроможності продукції, захист прав та інтересів підприємців. Джерела її фінансування — це кошти державного, обласного бюджетів, бюджету Фастівської громади, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, міжнародних фінансових організацій, суб’єктів господарювання.

Крім того, про низку можливостей підтримки підприємців свідчить дайджест Департаменту економіки Київської обласної державної адміністрації за лютий 2023 року. В ньому йдеться, зокрема, про такі програми: державна програма підтримки “єРобота”, програма Erasmus для молодих підприємців; програма USAID “Конкурентоспроможна економіка України”;  програма бізнес-партнерства, спрямованого на підтримку аграрного сектору та харчового виробництва в Україні; мікрофінансування ветеранського бізнесу від державної установи “Український ветеранський фонд”; гранти від SME Boost від IOM — UN Migration тощо. 

Можна говорити й про інвестиції міжнародних компаній. Як стало відомо 16 березня 2023 року, Британська компанія Unilever інвестує €20 млн у будівництво нового підприємства в Київській області. Роботи стартують цьогоріч, а запустити фабрику планують у 2024 році. Очікується, що  вона створить близько 100 нових робочих місць і вироблятиме засоби особистої гігієни, шампуні та гелі для душу брендів Dove, Axe, TRESemmé, Clear. Завод забезпечуватиме товарами український ринок, а також потенційно вироблятиме продукцію для інших ринків Європи. У компанії запевняють, що фабрику побудують відповідно до найвищих екологічних стандартів з використанням технологій відновлюваної енергії. 

Крім того, як повідомляє Київська обласна військова адміністрація, станом на березень 2023 року в межах урядової програми релокації в Київську область перемістилися 68 підприємств. Частина релокованих виробництв уже працює і розвивається. Для допомоги релокованому бізнесу діє низка урядових програм, зокрема щодо зменшення відсотків на кредитування підприємницької діяльності.

Працездатність населення Київщини

За інформацією Головного управління статистики у Київській області, наразі оприлюднення статистичної інформації призупинене. Саму тому ми будемо користуватися останньою наведеною публічною інформацією станом на 2021 рік. 

Відповідно до неї, кількість зайнятого населення у віці 15–70 років у I півріччі 2021 року становила 741,6 тис. осіб. Рівень зайнятості населення у віці 15–70 років — 56,6%. 

Між тим, як повідомили у відповідь на запит ОПОРИ у КОВА, рівень безробіття населення за методологією Міжнародної організації праці у відсотках до робочої сили вікової групи 15–70 років у 2021 році становив 7,2 %, а у 2020 році — 6,9%.

Водночас, за даними Державної служби зайнятості за січень 2022 — лютий 2023 року:

• Статус безробітного мали 15 199 осіб у 2022 році та 12 576 станом на 2023 рік. На початок 2022 року статус безробітного мали 11 592 особи, а станом на лютий 2023 року ця кількість становила 6 914 осіб. Із них допомогу по безробіттю отримували 10 584 та 4 725 осіб відповідно. 
• Отримали роботу у 2022 році 2 280 людини, а в 2023 — 1 648 людей.
• У 2022 році за сприяння обласного центру зайнятості працевлаштували 1719 безробітних, а цьогоріч — 1321.
• Проходили профнавчання у 2022 році 361 людина, а у 2023 році — 115.
• За даними Держслужби зайнятості, у 2022 році в ЦПТО навчалися 35 людей, а цьогоріч – 18.
• У громадських чи інших тимчасових роботах у 2022 році брали участь 25 людей і ще 3 цьогоріч.
• Допомогу по безробіттю у 2022 році отримували 14 147 людини, а у 2023 році — 8 414.
• У 2022 році до Держслужби зайнятості подали інформацію про вакансії 1935 роботодавців, а в 2023 році — 1 372.
• Загалом у 2022 році в обалсті було 5 683 вакансії, а у 2023 — 3 554. І в 2022, і в лютому 2023 роуів на одну вакансію припадало 5 безробітни.
• Середній розмір заробітної плати по вакансіях становив 8 352 грн у 2022 році та 8 690 грн у 2023. 

Структура вакансій, за даними Київського обласного центру зайнятості, виглядала так: 

• 22% вакансій пропонували на підприємствах переробної промисловості; 17% — в оптовій та роздрібній торгівлі; 11% — державному управлінні й обороні; 9% — охороні здоров‘я; по 8% — сільському господарстві та освіті; 7% — на транспорті; 5% — в адміністративному обслуговуванні.
• У професійному розрізі вакансії пропонували для професіоналів (18%), кваліфікованих робітників з інструментом (18%), робітників з обслуговування експлуатації устаткування та машин (15%), робітників найпростіших професій (13%), фахівців (12%), працівників сфери торгівлі та послуг (11%), керівників і менеджерів (7%), технічних службовців (4%). 

Станом на 1 березня 2023 року роботодавці заявили до Київської обласної служби зайнятості 1,4 тис. актуальних вакансій.

• За видами економічної діяльності більшість вакансій доступні на підприємствах переробної промисловості (21%); оптовій та роздрібній торгівлі (15%); державному управлінні (13%); охороні здоров'я (9%); освіті, сільському господарстві та на транспорті (по 8%); в адміністративному обслуговуванні (4%). 
• За професійними групами найбільший попит є на професіоналів — 24%; кваліфікованих робітників з інструментом — 19%; робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин — 15%; фахівців — 11%; робітників найпростіших професій — 9%: керівників, менеджерів — 8%. 

Бюджет та основні видатки протягом 2022 року

Відповідно до додатка №1 до рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2022 рік”, доходи обласного бюджету мали становити 5 453 млн грн. Із них 4 092 млн грн – загальний фонд, а 1 361 млн грн — спеціальний фонд. Крім того, 3,33 млн грн — залишки з обласного бюджету 2021 року. Податкові надходження мали сягнути 3 339 млн грн. Натомість видатків заплунвали на 5 456 млн грн. Фактично ж дохідна частина обласного бюджету становила 3 554 млн грн загального фонду та 1 899 млн грн спеціального. 

Найбільше коштів заклали на освіту — 1 322 млн грн, половина з яких мали піти на оплату праці та комунальні послуги. 11% від загальної суми планували витратити на корекційну освіту. Станом на кінець 2022 року кошторис за цим напрямком становив 1 504 млн грн, а витратили 1 421 млн грн.

На другому місці серед основних напрямів видатків виявилися дороги. На їх утримання та розвиток планували витратити 1 185 млн грн (відповідно до “Програми розвитку автомобільних доріг у Київській області на 2020–2022 роки”). Після внесення змун кошторис на дороги за 2022 рік становив 1 577 млн грн. Утім, витратили лише 456 млн грн — третину запланованої суми.

Наступний напрям — охорона здоров’я. На неї в початковій редакції обласного бюджету на 2022 рік закладали 551 млн грн, 11,5% із яких мали спрямувати на освіту медиків. Середній відсоток виконання цієї програми становить 90,7%. Значних змін у цьому напрямку не відбулося — кошторис зменшили на 70 млн грн.

У 2022 році в обласному бюджеті Київської області заклали кошти на виконання 15 регіональних програм. Найбільше планували витратити на “Програму розвитку автомобільних доріг у Київській області на 2020–2022 роки” — 1 185 млн грн. На другому місці — програма розвитку фізичної культури та спорту “Київщина спортивна” на 2022–2025 роки — 92 млн грн. Наступна в рейтингу — програма “Здоров’я Київщини” (70 млн грн). Четверте місце посіла “Програма охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів Київської області на 2019–2022 роки” — 34,3 млн грн, натсупна — “Програма підтримки і розвитку театрального та музичного мистецтва Київської області на 2022–2024 роки” (21,6 млн грн).

На “Програму організації територіальної оборони у Київській області на 2021–2023 роки” депутати планували витратити 7 млн грн. Найдешевшою стала програма індивідуального житлового будівництва на селі “Власний дім”, на яку планували витратити 1 млн грн. Згідно з даними уточненого кошторису за 2022 рік, Київська обласна рада передбачила і витратила на придбання житла для окремих категорій населення понад 69,5 млн грн.

Також варто звернути увагу, що на початку 2022 року 2,5 млн грн запланували витратити на заходи із запобігання надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха. Втім, після уточнення бюджету ці видатки зросли до 95,2 млн грн. Фактичні витрати становлять 84,7 млн.

На “Програму організації територіальної оборони у Київській області на 2021–2023 роки” депутати Київської обласної ради спершу планували витратити 7 млн грн, а після уточнення бюджету— аж 106,2 млн грн. Загалом у 2022 році на неї витратили 78,8 млн грн, що в 11 разів більше, ніж планували на початку минулого року. 

Ще один напрям витрат з’явився після внесення змін до обласного бюджету —“Інші заходи громадського порядку та безпеки”. На нього запланували 166,2 млн грн і витратили фактично всю суму — 165,9 млн грн.

Політична ситуація 

Внаслідок адміністративно-територіальної реформи та виборів 2020 року представники партій мають вплив на кількох рівнях: 

• депутати Київської обласної ради;
• депутати 7 районних рад;
• голови 69 громад: 24 міські, 23 селищні, 22 сільські громади;
• депутати міських, сільських та селищних рад — всього 69 територіальних громад. 

За підсумками виборів 2020 року партії “Європейська солідарність” та “Слуга народу” на Київщині показали майже однаковий результат за кількістю здобутних мандатів у радах різних рівнів. Утім, “Слуга народу” має значно більше обраних голів у містах і селищах. Третє місце за кількістю депутатів посіла “Батьківщина”, але вона не отримала жодної посади голови громад. Також чимало депутатів різного рівня балотувалися від партій “За майбутнє” та “ОПЗЖ”. Свої позиції в області порівняно з попередніми виборами втратили партія “Свобода”, “Самопоміч” і “Голос”. Наразі ради усіх рівнів на Київщині працюють. Деякі з них призупиняли діяльність у перші місяці повномасштабного вторгнення, але до червня 2022 року відновили роботу. Планові та позачергові сесії відбуваються за регламентом. У деяких радах засідання досі закриті, в деяких – частково закриті (через воєнний стан), однак більшість рад засідають відкито. Відеотрансляції засідань проводять не всі: частина не працювала у такому форматі й раніше, а частина відмовилась від них для економії бюджетних коштів.

Київська обласна рада 

Голова Київської обласної ради — Гунько Наталія Іванівна (“Слуга народу”), її перший заступник — Добрянський Ярослав Вікторович (“За майбутнє”), заступник — Семенова Тетяна Миколаївна (“Європейська Солідарність”).

До складу Київської обласної ради входить 84 депутати від 5 політичних партій:

1. “Європейська Солідарність” — 25 депутатів.
2. “Слуга народу” — 22 депутати.
3. “Батьківщина” — 14 депутатів
4. “За майбутнє” — 16 депутатів
5. *”ОПЗЖ” — 9 депутатів (до 24 лютого 2022 року).

* У червні 2022 року діяльність “ОПЗЖ” заборонили, а майно партії та всіх її осередків, згідно з рішенням суду, передали державі.

На початок 2022 року в Київській обласній раді існувала коаліція з 61 депутата: “Європейська Солідарність” (25), “Слуга народу” (22) “За майбутнє” (14). До складу опозиції (23) входять “Батьківщина” (14) та позафракційні депутати (9).

Таблиця. Представленість політичних партій у Київській обласній раді

Фото: Predstavlenist politychnyh partiy u Kyivskiy oblasniy radi %

Районні ради та голови відповідних територіальних громад

Найширше тут представлена партія “Європейська Солідарність” — вона є у всіх 7 районних радах облаасті й має одного міського голову — в Бориспільській міській ТГ. Представники “Слуги народу” є у 5 районних радах та мають 2 міських голів — Бучанська та Обухівська громади. “За майбутнє” теж у 5 районних радах і 2 посади мерів — у Вишгородській та Білоцерківській міській громаді. “ОПЗЖ” та “Батьківщина” отримали місця майже у всіх районних радах (6 із 7), але не мають жодної посади очільників.

Таблиця. Наявність представників партій у районних радах та на посадах голів громад

Із таблиці бачимо, що партії “Європейська Солідарність” та “Слуга народу” мають найбільший вплив на прийняття рішень у районних радах. Натомість у Бучанській та Обухівській районних радах немає жодного депутата від “Слуги народу”. 

Дві маловідомі партії (“Партія національного егоїзму” та “Команда Ігоря Сапожко ‘Єдність’”), представники яких стали мерами Фастова і Броварів, наразі не активні — не працюють ані їхні сайти, ані соцмережі. 

Таблиця. Представленість політичних партій у районних радах та на посадах голів відповідних міських громад, %.

Голови міських, селищних та сільських громад

Загалом у Київській області 69 посад голів громад: 24 міських, 23 селищних та 22 сільських. Якщо розглядати окремо саме посади міських голів, то тут лідерами є політичні партії “Слуга народу” та “Європейська Солідарність”. Однак “Слуга народу” суттєво попереду, якщо оцінювати кількість громад та їх фінансову спроможність. Між тим, за сукупністю бюджетів із лідерами конкурує партія "За майбутнє" (за даними 2022 року):

Фото: Politychni partii, predstavnyctvo miskyh holiv ta budgety TH

Таблиця. Політичні парті, представництво міських голів та бюджети ТГ

Фото: Predstavlenist partiy u posadah miskyh holiv u rozrizi kilkosti hromad

Таблиця. Представленість партій на посадах міських голів у розрізі бюджетів громад

У селищних та сільських радах суттєва роль належить не партіям, а кандидатам-самовисуванцям. На другому місці — партія “Слуга народу”, на третьому – “ЄС”.

Депутати міських, сільських та селищних рад

Партійна належність депутатів місцевих рад відповідає загальним тенденціям: найбільша кількість депутатських посад у партії “Слуга народу”. “Батьківщина” трохи випередила “ЄС” за кількістю депутатів у маленьких громадах, а з суттєвим відривом у другу трійку за представленістю увійшли “За майбутнє”, вже заборонена “ОПЗЖ” і “Наш край”.

Виконавча гілка влади

24 лютого 2022 року на базі обласних та районних державних адміністрацій за указом Президента створили військові адміністрації. Відтоді в Київській ОВА кілька разів змінювали очільника:

• З 8 лютого 2022 посаду голови Київської ОДА обіймав Олексій Кулеба. До цього він працював на різних посадах Київської міськдержадміністрації (КМДА).
• З 15 березня 2022 року по 21 травня 2022 очільником Київської ОВА став генерал-лейтенант Олександр Павлюк. Раніше він був командувачем операцій Об'єднаних сил на Сході України, а з травня 2022 по лютий 2023 року — начальником штабу-заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил України; командувачем Угруповання сил і засобів оборони Києва. З 14 лютого 2023 року став першим заступником міністра оборони.
• З 21 травня 2022 року на цю посаду повернувся Олексій Кулеба. За 8 місяців його звільнили, і 24 січня 2023 року він стає заступником керівника Офісу Президента України.
• 24 січня 2023 року в.о. голови Київської ОВА став Дмитро Назаренко, що раніше обіймав посаду першого заступника Голови КОДА. У минулому він був пов’язаний із партією “Європейська Солідарність”, але нині його партійність не відома. 
• У квітні 2023 року у КОВА знову відбулися кадрові зміни. 10 квітня Володимир Зеленський підписав указ про призначення на посаду голови Київської обласної військової адміністрації Руслана Кравченка, який з 2021 року очолював Бучанську окружну прокуратуру. Ще раніше працював військовим прокурором у часи Анатолія Матіоса. У 2019–2020 роках він подавався на посаду прокурора САП, потім брав участь у конкурсі на посаду керівника НАБУ.

Станом на кінець квітня 2023 року очільник КОВА має 6 заступників у різних сферах: 

• Перший заступник — Дмитро Назаренко. Його держслужба розпочалась у березні 2015 року з посади голови Тростянецької районної державної адміністрації (Сумська область), був депутатом Тростянецької районної ради VII скликання.
• Заступник — Сергій Білецький. У 2016–2017 роках — заступник голови Обухівської РДА, а з 2017 до 2020 року – заступник голови Бориспільської РДА. З 2020 по 2022 роки був першим заступником директора КП «Київблагоустрій» Київської міської державної адміністрації.
• Заступник — Микола Бойко. З 2003 по 2012 року працював у ТДВ “Страхова компанія «Провіта»” у м. Києві, пройшовши шлях від спеціаліста до заступника директора. У 2012–2018 роках обіймав посаду заступника голови правління ПАТ “Київський страховий дім” у Києві, а в 2018–2019 роках працював на керівних посадах провідних компаній в галузі страхування. З 2019 по 2022 рік — т.в.о. директора КП “Київблагоустрій”.
• Заступник — Віталій Власюк. У 2013–2015 роках працював у відділі координації рішень Європейського суду з прав людини секретаріату урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції. З 2015 року — помічник-консультант народного депутата. У 2017 році отримав статус адвоката і став керівником Адвокатського об’єднання “Твін Лоєрс”. Керуючий партнер Юридичної компанії “єПраво”, у 2017—2022 роках — заступник голови комітету з міжнародних зв’язків НААУ, голова комітету з міжнародного права НААУ. У 2020 році — радник в.о. Міністра енергетики та навколишнього середовища та Міністра Кабінету Міністрів України, у 2021-2022 роках — радник Віце-прем‘єр-міністра — Міністра цифрової трансформації. У 2022 році став співзасновником ДФТГ — батальйону “Соколи Київщини”.
• Заступниця — Жанна Осипенко. Працювала у сфері освіти, очолювала департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.
• Заступник із питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) — Андрій Братусь. З 2015 до 2022 року працював інженером і технічним лідером в інноваційному стартапі “Spaziodati SRL”.

Районні військові адміністрації

У районних військових адміністраціях (РВА) ситуація більш стабільна, але за час війни тут теж сталися певні зміни. Два очільники районів не впоралися зі складною ситуацією перших днів повномасштабного вторгнення, одного звільнили за підозрою у хабарництві. Партійність керівників РВА дуже різноманітна.

Очільником Бориспільської РВА з 11 червня 2021 року є Руслан Дяченко. Свого часу він був помічником народного депутата IX скликання Сергія Буніна (фракція “Слуга народу”). Актуальна його партійність невідома.

Начальником Броварської РВА на момент початку війни був Павло Проскочило, але 14 вересня судовим рішенням його відсторонили від посади на підставі підозри в отриманні хабаря. Про це також повідомляла і низка медіа. З 22 листопада 2022 року його посаду обіймає Володимир Майбоженко. Поточна його партійність невідома, але раніше мав відношення до “Українського Об'єднання Патріотів — УКРОП” та ВО “Батьківщина”.

Начальниця Білоцерківської РВА — Людмила Мерзлюк займає цю посаду з 19 серпня 2020 року. На місцевих виборах у жовтні 2020 року вона балотувалась у депутати Білоцерківської міськради VIII скликання від партії "Слуга народу", але не пройшла.

З 26 березня 2021 головою Бучанської РВА був Микола Ляшенко (“Слуга народа”), але за розпорядженням Президента України 16 червня 2022 року його звільнили згідно з поданою ним заявою. З 29 вересня 2022 року на його місце призначений Дмитро Мавлянов (партія “Зелені”).

Начальником Вишгородської РВА з 17 червня 2022 року є Олексій Данчин. З 2020 року він був в.о. голови Вишгородської РДА. У 2020 році співпрацював із партією "Опозиційна платформа — За життя".

Начальник Обухівської РВА — Олександр Гомон (з 21 січня 2020 року), полковник поліції.  

Очолював Фастівську РВА станом на 24 лютого 2022 року Євгеній Кабатов, але 17 червня 2022 року на цю посаду призначили Юрія Волкова, який у 2015 році безуспішно балотувався до Київської облради VII скликання в окрузі №51 від партії “УКРОП”. Актуальна його партійність невідома.

Скандали та колаборанти у владі 

Наразі в Київській області виявили один випадок колабораціонізму серед керівництва органів місцевого самоврядування. Зокрема, староста селища Озера Гостомельської громади Мартинов Вадим Анатолійович у лютому 2022 року перейшов на бік ворога, надавав маршрути для проїзду російських військових колон через Гостомель та Мощун у напрямку Києва, супроводжував російські батальйонно-тактичні групи, передавав окупантам комунальний автотранспорт. Також він особисто брав участь у патрулюванні населених пунктів із білою пов’язкою — розпізнавальним знаком російських військових, передавав окупантам адреси помешкань українських патріотів, поселяв особовий склад РФ у домівках людей, які виїхали. У 2023 році Мартинову оголосили підозру за ч. 2 ст. 111 ККУ (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).

Також був скандал із березанським міським головою Володимиром Тимченком (партія “Березанська громада”).  Втім, офіційного розслідування цієї ситуації не було — про неї йшлося у матеріалі інтернет-видання “Моя Київщина”, де журналісти написали про ймовірний зв’язок Тимченка з російським бізнесменом. 

23 вересня 2022 року за дорученням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури міському голові Білої Церкви Геннадію Дикому повідомили про підозру в завданні збитків  територіальній громаді на суму понад 8,7 млн грн. 7 березня Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду кримінальне провадження в цій справі. Наразі Геннадій Дикий (партія “За майбутнє”) продовжує виконувати свої обов’язки.

Також, як уже йшлося вище, голови двох районних рад (Фастівської та Бучанської) на початок війни самоусунулися й не змогли виконувати свої обов'язки, їх звільнеили з цих посад (за їхніми заявами). Натомість голову Броварської РВА відсторонили від посади через звинувачення у корупції.

Політичні партії під час війни

Поведінка та інформаційна політика партій та партійних осередків після 24 лютого 2022 року суттєво відрізняється від ситуації до початку повномасштабного вторгнення. Частина партій сконцентрувалась на допомозі цивільному населенню та військовим, а частина призупинила активність з огляду на законодавчі обмеження, які діють на період воєнного стану в країні. До того ж більшість політичних сил суттєво скоротили витрати на підтримку офісів та приймалень, аргументуючи це тим, що зв’язок із патріями доступний через соцмережі. Спраді, за жодним із номерів телефонів партій та їх київських офісів, що розміщені на їніх сайтах та фейсбук-сторінках, ОПОРА сконтактувати не змогла. 

Станом на березень 2023 року після паузи деякі партії шукають інструментів для активізації роботи.

“Європейська Солідарність”

Як вдалося дізнатися ОПОРІ з власних джерел, у липні 2022 року відбулися збори усіх осередків партії у Київській області. Керівництво наголосило, що всі партійні організації мають переорієнтувати свою роботу на допомогу військовим та волонтерство. Багато територіальних представників намагаються реалізовувати цю стратегію, про що свідчать регулярні звіти про відправки вантажів для військових, а також допомогу організаціям, що опікуються незахищеними верствами населення. При цьому є громади, де активної діяльності партії не відчувається. 

Осередок партії в Київській області має свою, окрему від загальнопартійної, фейсбук-сторінку на 21 тис. підписників — найбільша порівняно з регіональними сторінками інших партій — та сторінку на сайті партії, де регулярно з’являються свіжі новини. Також активні сторінки мають і менші осередки у Білій Церкві, Обухові, Борисполі тощо.

Фото: Solidarna sprava Hromad

У 2019 році була зареєстрована ГО “Солідарна Справа громад”, яка на своїх представницьких ресурсах (сайт, сторінки в соцмережах) фігурувала як ГО “Справа громад”. Спочатку вона декларувала своєю метою розвиток громадянського суспільства і мала широку мережу регіональних представництв. Згодом стало помітним її використання для підтримки партії “Європейська Солідарність” на виборах. 

З початком війни діяльність цієї організації переформатували у формат благодійної допомоги армії України. У червні 2022 року створили додаткову юридичну особу —  ГО “БФ “Справа Громад”. Засновником обох організацій є давня функціонерка партії “Європейська солідарність” Антоніна Бузіло. “Справа громад” активно співпрацює з “Фондом Петра Порошенка”, залучає волонтерів, декларує потужну допомогу армії та лояльність до “Європейської Солідарності”. Організація має інтернет-платформу для зборів донатів, продажу товарів із патріотичною символікою та символікою “Справи громад” і “Фонду Петра Порошенка”.

Фото: Blahodiyniy fond Sprava Hromad

Партія “ЄС” має окремий молодіжний підрозділ — “Солідарна Молодь”, в якого є осередки в Київській області. Деякі з них працюють, але фейсбук-сторінка “Солідарна Молодь Київщини” з квітня 2022 року не jyjdk.’nmcz. Загальна сторінка “Солідарна Молодь” активно збирає донати й розповідає про допомогу для військових. 

Всі три організації налагодили в регіоні тісну співпрац.. Активність роботи різних осередків суттєво відрізняється й залежить від особистості представника партії на місці.

Сама “ЄС” у Київській обласній раді стабільно й активно працює.

“Слуга народу”

Партія “Слуга народу” доволі активна, але ця активність досягається здебільшого за рахунок її представників у виконавчій владі. Там, де партійці займають посади, відбуваються певні події, про які вони й звітують. Новинний потік сконцентрований на центральних постатях партії, а про локальні заходи повідомляють менше — порівняно, наприклад, із “Європейською Солідарністю”. Навіть фейсбук-акаунт “Слуга Народу — Київська область” має значно менше підписників, ніж аналогічна сторінка ”ЄС” (3,8 тис. проти 21 тис.). 

За словами представників партії в Київській області, їх також спрямовують на підтримку населення та військових. Особливу увагу партія приділяє молоді, тому з осені 2022 року намагається відновити роботу молодіжного осередку на Київщині. Також партія шукає нового керівника на місці, проводить зустрічі й круглі столи.

ВО “Батьківщина”

Діяльність осередків у Київській області спрямована на підтримку населення та військових. У березні 2023 року відбувся черговий загальний онлайн-з’їзд партії, на якому було поставили завдання активізувати допомогу військовим і населенню, особливо тієї частини Київської області, що найбільше постраждала від воєнних дій. Загальної платформи або великого волонтерського фонду партія не має.

“УДАР”

До початку повномасштабного вторгнення партія мала, крім основного, додатковий сайт та сторінку у фейсбуці для осередку в Київській області. Наразі сайт не працює, а новини на сторінці перестали з’являтися у травні 2022 року. 

Натомість вже у червні 2022 року з’явились фейсбук- та інстаграм-акаунти “Волонтерський штаб “Українська команда” Київщина”. У травні Вінницька сторінка партії “УДАР” у фейсбуці теж змінила назву на Волонтерський штаб "Українська команда" Вінниччини, а у серпні з’явилися загальноукраїнські сторінки Волонтерського штабу “Українська команда”.

За інформацією на офіційній сторінці організації, Волонтерський штаб “Українська команда” створений у перші дні війни для допомоги українським захисникам та мешканцям населених пунктів, які опинилися в зоні бойових дій. Серед головних напрямків роботи — забезпечення спорядженням, продуктами харчування та ліками захисників Києва та інших підрозділів Збройних Сил України, а також збір та доставка гуманітарної допомоги.

За ініціативи волонтерського штабу 30 березня 2023 року створили БО “БФ Українська команда”. У візуальному оформленні лого й корпоративного стилю фонду, ймовірно, підтримується стилістика й графічні елементи політичної партії “УДАР”.

Фото Stylictyka BF Ukrainska komanda

У лютому 2022 року Київську обласну організацію партії “УДАР” очолив депутат Верховної Ради Микола Бабенко. Нині він бере активну участь у діяльності БФ “Українська команда” на Київщині.

Інші партії

Багато партій не демонструють суттєвої політичної активності в регіоні, але деякі намагаються хоча би підтримувати сторінки в соціальних мережах та публікувати новини на партійних сайтах.

Так, партія “Наш край” не підтримує ані соцмереж, ані власного сайту. 

Політична сила “Голос” демонструє загальну активність, але фактів, які свідчили б про її діяльність у Київській області, немає.

Політична партія “За майбутнє” показує нерівномірну активність — є громади, де представники партії зайняли активну позицію й сформували команди, які займаються відновлення населених пунктів, а в деяких громадах діяльності партії не відчувається взагалі. Активний до війни  жіночий рух "За майбутнє" після початку повномасштабного вторгнення роботи не відновив.

Окрему позицію займає ВО “Свобода”. В перші дні повномасштабної війни лідер партії Олег Тягнибок офіційно заявив, що призупиняє її роботу, але підкреслив, що осередки отримали інструкції для дій. На базі партії сформовані кілька військових підрозділів, які активно підтримуються функціонерами партії на волонтерських засадах.

Цікаво, що почала активізовувати свою діяльність партія ”Пропозиція”, не дуже широко представлена в області. За словами представника цієї політичної сили, депутати активно працюють, і, крім базової діяльності, планують провести серію освітніх заходів для підприємців області.

Медіаринок 

З початком повномасштабного вторгнення до деокупації пристоличний регіон перебував у центрі уваги ЗМІ. За цей час розділи загальноукраїнських медіа, спрямовані на висвітлення новин Київської області, стали значно наповненішими і відвідуванішими.  Втім, так само продовжували свою роботу й регіональні медіа. 

Друковані медіа

Цей сегмент засобів масової інформації дещо пасивний. Друковані ЗМІ є у більшості громад регіону, але здебільшого це колишні комунальні газети, які висвітлюють новини та події у конкретних громадах, часто — діяльність органів місцевого самоврядування та позицію чинної на момент написання матеріалів влади. 

Серед видань, які інформують про ситуацію в області загалом, можна виділити медіа “Нова Доба”, яке станом на березень 2023 року має друковану газету, вебсайт та YouTube-канал.

Вебсайти

Обласне медіа “Погляд” — одне з найбільших у регіоні, і з 2016 року висвітлює новини Київської області та України в цілому. Як вказано на сайті інформаційної агенції, її офіс і телестудію в Бучі знищили та розграбувади солдати РФ, що призвело до втрати всієї техніки та архіву матеріалів. Нині ж медіа працює у форматі віртуальної редакції, публікуючи контент на сайті, YouTube-каналі, Facebook-сторінці й Telegram-каналі, відновлює щоденні зйомки про життя в Ірпені, Гостомелі, Бучі й Київському регіоні. Основна місія медіа — фіксувати, архівувати та висвітлювати численні злочини російських військ, руйнування й особисті історії жителів регіону, проактивні ініціативи та проєкти.

Інформаційний портал “Моя Київщина” — це новинний сайт, який системно висвітлює новини Київської області як на загальнорегіональному рівні, так і в розрізі окремих районів та громад. Втім, на сайті неодноразово публікували матеріали, що містять ознаки замовних.

Окремо можна зазначити про Суспільне, яке висвітлює новини пристоличного регіону. 

Київщина 24/7 — вебсайт, який публікує новини області та всієї України. Також на сайті публікують відеоматеріали, приміром, інтерв’ю з відомими людьми, а також представниками політичних сил — наприклад, головою партії “Слуга народу” Оленою Шуляк. 

Районні сайти

Такі сайти функціонують в окремих районах Київської області, висвітлюючи тамтешні новини.  Переважно вони охоплюють передмістя Києва, де майже кожне велике місто має хоча б один новинний медіаресурс. Аналогічна ситуація з містом Біла Церква, де є кілька великих новинних ресурсів. Також за останні роки активізувалися регіональні медіа Обухівського району — наприклад, новинний сайт “Хроніки Обухова”, який регулярно, систематично та здебільшого рівноцінно висвітлює місцеві новини.

У цьому контексті можна зазначити й про сайти міських, селищних та сільських рад, а також відповідні Facebook-сторінки і Телеграм-канали, де висвітлюють роботу органів місцевого самоврядування, результати сесій та засідань членів комісій і виконавчих комітетів, а також новини населених пунктів та оголошення для їхніх мешканців, які стосуються переважно структур та установ державного та місцевого значення. 

Радіо

На Київщині функціонують регіональні представництва національних радіостанцій, які покривають фактично всю територію області. Більшу частину ефіру, за винятком реклами та місцевих новин, радіо працює в режимі ретрансляції. 

Втім, у Київській області все ж є регіональні радіостанції, які працюють на одну або декілька громад чи частину району, зокрема на територіях, віддалених від Києва. Наприклад, регіональні радіостанції є в містах Богуслав та Біла Церква. Також радіостанція на онлайн-частоті працює у місті Яготин, однак там переважає музичний контент. Є своя радіостанція і в місті Бориспіль — вона входить до комунального підприємства ТелеРадіоСтудія “Бориспіль”. 

Телебачення

На державних ресурсах вказано про існування низки регіональних телеканалів, але фактично вони майже не функціонують та ретранслюють у своєму ефірі національні канали. Рівень попиту населення на регіональне телебачення знизився до мінімуму ще раніше — цьому сприяли перехід на цифровий формат Т2 і зростання популярності соціальних мереж, зокрема телеграм-каналів, із початком повномасштабної війни. Ті ж регіональні телеканали, які все ще виготовляють власний контент про життєдіяльність громад чи пристоличного регіону, публікують свої матеріали в мережі, особливо на YouTub. Вонм повідомляють про новини громад та діяльність органів місцевого самоврядування й підпорядкованих їм установ і структур. 

Відмінна ситуація лише в передмістях Києва (про що зазначено вище) та в місті Біла Церква, де функціонують, приміром, телеканали “Крокус” та “Еспресо”.

Соціальні мережі

На відміну від традиційних ЗМІ, у цьому сегменті медіаринку спостерігається зростання. Із початком повномасштабного вторгнення завдяки ефекту “тут і зараз” та оперативності висвітлення новин соціальні мережі стали надзвичайно популярними. Крім того, майже всі медіа та новинні вебсайти, що функціонують в регіоні, мають свої сторінки і в соціальних мережах.

Facebook

Наразі у Київській області активно функціонує кілька пабліків, які системно висвітлюють новини регіону. Фейсбук-сторінки з великою кількістю підписників та власним контентом є у містах Біла Церква, Буча та Обухів. 

Таблиця. Обласні фейсбук-сторінки Київщини.

Новинні фейсбук-сторінки є і в районних центрах області. Втім, публікують там інформацію, що стосується міст і громад, а не районів в цілому. Також там можна знайти новини області та контент загальноукраїнського значення, зокрема інформаційно-просвітницький та розважальний. Серед цих сторінок є й офіційні, які належать міським радам — вони повідомляють про діяльність органів місцевого самоврядування. Втім, активність і стиль їх ведення у різних містах відрізняється. 

Серед оглянутих нами найбільш активними й інформативними є сторінка Бучанської міської ради, яка має понад 23 тис. підписників, та пресслужби Білоцерківської міської територіальної громади — понад 11 тис. підписників.

Таблиця. Районні фейсбук-сторінки Київщини.

Водночас у деяких районних центрах фейсбук-сторінки не активні, на них переважають репости. Варто зазначити, що фейсбук-пабліки, що інформують про життєдіяльність міст та громад, переважно працюють у форматі груп — спільнот, створених для спілкування людей зі спільними інтересами. Зазвичай у них кілька тисяч підписників обмінюються між собою новинами, інформаційними повідомленнями, анонсами й оголошеннями, які стосуються їхніх громад. Щоправда, якість, об’єктивність та достовірність такої інформації потребує перевірки.

Такий спосіб інформування притаманний не лише великим містам і районним центрам, а й населеним пунктам, що мали статус районних центрів до адміністративної реформи. Кількість підписників у таких групах сягає в середньому близько 10 тисяч і більше. 

Натомість у соціальній мережі “Інстаграм” активність регіональних пабліків значно нижча. Скажімо, ресурс “Моя Київщина”, який має активну фейсбук-сторінку, востаннє публікував матеріали в “Інстаграмі” аж у 2019 році. Інстаграм-сторінки з великою кількістю підписників є у Білій Церкві. Це BCTV Телебачення Біла Церква, Підслухано Біла Церква, які публікують новини міста та громади. Також окремі сторінки є у міст, наближених до столиці — наприклад “Irpin_bucha_gostomel_news”, що позиціонує себе як ЗМІ, яке публікує офіційні новини Приірпіння, міст Ірпінь, Буча, Гостомель. Дописи там з’являються кілька разів на день.

YouTube

Системно й активно висвітлює новини регіону ютуб-канал інформаційної агенції “Погляд”  Цей медіаресурс — єдиний, що постійно й доволі професійно публікує новини. Наразі він має 213 тис. підписників. 

Також у регіоні є ютуб-канали, контент яких стосується конкретних громад та міст обласного чи районного значення — TVBoguslav, kagarlyktv, ТелеРадіоСтудія "Бориспіль" , BCTV, MironovkaTV тощо.

Telegram

Після повномасштабного вторгнення ця соціальна мережа переросла з месенджера для спілкування в основне джерело новин. Телеграм-канали тепер має більшість органів державної влади, де вони оперативно публікують офіційну інформацію.  Цю тенденцію підхопили й органи місцевого самоврядування: у більшості рад області з’явились власні канали, де вони висвітлюють свою діяльність, а також новини своїх населених пунктів.

З усіх районних центрів Київської області не має свого телеграм-каналу лише влада Борисполя. Всі інші мають сторінки міських рад або військових адміністрацій. Цікаво, що в області немає випадків коли канал мають і міська, і районна ради населеного пункту. Здебільшого сторінки органів влади мають подібний контент, репостять дописи центральної влади та додають місцеві новини. Найбільше підписників має канал Київської обласної військової адміністрації — понад 130 тис., значно менше — адміністрацій двох найбільших міст регіону, Білої Церкви та Броварів, на канали яких підписано понад 50 тис. користувачів. Канали органів влади інших районних центрів Київщини мають від 2 до 4 тис. підписників. Варто зауважити, що аналогічні канали є і в більшості інших міст області, щонайменше тих, які до адміністративної реформи мали статус районних центрів. 

Таблиця. Телеграм-канали органів влади Київської області

Активно користуватися телеграмом почали й місцеві ЗМІ. У цій соцмережі вони публікують оперативні й лаконічні новини, часто додаючи посилання на повні матеріали на основних ресурсах. Водночас ці канали не можуть похизуватися значною кількістю підписників — зазвичай їх від 2 до 4 тис., а контент виходить кілька разів на день. Це означає, що телеграм є для них радше додатковою платформою ніж основним каналом комунікації. Винятком є ЗМІ в містах Біла Церква та Бровари, які мають аудиторію в кілька десятків тисяч тисяч підписників і публікують дописи майже щогодини.

Таблиця: Телеграм-канали ЗМІ Київської області

Мають телеграм-канали і деякі народні депутати-мажоритарники, обрані в округах Київської області. Олександр Дубінський має на своєму каналі понад 30 тис. підписників, адже ще до набуття депутатського мандату він мав великий медійний вплив як телеведучий та блогер. Після того, як його виключили з фракції “Слуга народу”, риторика його повідомлень — це здебільшого критика державної влади. Канал Ольги Василевської-Смаглюк має близько 1700 підписників і використовується в першу чергу для інформування про діяльність парламентарки в окрузі та у ВРУ. Канал Анни Скороход припинив роботу за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії. 

Помітну роль відіграють і приватні канали, прямо не прив’язані до публічних осіб чи організацій. Вони розповідають про локальні новини й часто мають більше підписників, ніж ЗМІ чи органи влади.

Таблиця: Приватні телеграм-канали районних центрів

Популярні телеграм-ресурси області не обмежується каналами — існують також групи, де мешканці можуть спілкуватися між собою. Кількість їхніх учасників різниться залежно від кількості населення відповідних громад. Зростання груп спостерігалося під час терористичних атак Російської Федерації на енергетичну інфраструктуру з осені 2022 до зими 2023 року. Тоді групи стали джерелом оперативної інформації про відключення електроенергії, роботу пунктів незламності та інших нагальних питань громадян. На жаль, ідентифікувати чати доволі складно, адже вони не завжди мають в складі своєї назви найменування населеного пункту, до якого належать, або не індексуються в пошуку, натомість доєднатися до них можна тільки за запрошувальним посиланням.

В цілому місцеві телеграм-канали досі розвиваються та стають усе популярнішими, до соцмережі доєднуються посадові особи органів місцевої влади, місцеві депутати та лідери думок. Не всі вони мають власні канали — частина є учасниками груп. Крім того, в телеграмі існують групи для комунікації з правоохоронними органами в межах окремих міст чи області, інформування комунальних підприємств тощо.

Бізнес-групи регіону

Більшість фінансово-промислових груп, які діють в Київській області, мають тут своє виробництво, але їхні центральні офіси розміщені в столиці — центральному діловому центрі країни. Також суттєвий вплив в області має аграрний бізнес. Огляньмо кілька груп, що мають прямий вплив на життя регіону, зареєстровані в ньому як платники податків та розмістили тут виробничі потужності.

“ТАС Агро” — аграрна компанія, що нині обробляє понад 80 тис. гектарів земель у Чернігівській Сумській, Київській, Вінницькій Кіровоградській та Миколаївській областях. Вона працює в різних сферах сільського господарства (рослинництво, тваринництво, зберігання зернових). Власник — Серій Тігіпко — свого часу був засновником партії “Сильна Україна” і членом “Партії регіонів”, заступником її голови та членом політради.

ПрАТ “Миронівський хлібопродукт” — одна з провідних агропромислових компаній України. Її дочірні підприємства працюють у Великій Британії, Саудівській Аравії, ОАЕ, країнах Балканського півострова та інших країнах ЄС. Станом на 2021 рік “МХП” посідає 8 місце у переліку найбільших приватних компаній України за версією “Forbes”. У 2008 році компанія стала першим агропромисловим підприємством, що вийшло на Лондонську фондову біржу. Кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи — Косюк Юрій Анатолійович, який входить у десятку найзаможніших людей України. У 2014 році він обіймав посаду першого заступника голови Адміністрації Президента України Петра Порошенка, а також був його позаштатним радником. Між тим, він фігурує і у кількох скандалах: стосовно наявного в нього маєтку, побудованого на території історичного заповідника, та державних дотацій, які отримує Миронівський хлібопродукт. 

У Київській області з Юрієм Косюком пов'язаний Олександр Жукотанський — кандидат у народні депутати України в 93-му виборчому окрузі у 2019 році, голова правління ПрАТ “Миронівський завод”, що виготовляє крупи й комбікорми. А його син Дмитро Жукотанський у 2020 році пройшов до Київської обласної ради від "ЄС" і є заступником голови комісії з питань агропромислового комплексу та земельних відносин.

ПСП ”Агрофірма ‘Світанок’” — агрохолдинг із земельним банком у 80 тис. гектарів. Підприємство сформоване на базі колгоспу ім. Щорса в 1993 році. Тоді ж і обрали голову його правління — Тетяну Засуху, народну депутатку України III-VI скликань. Приватизоване підприємство у 2000 році, нині кінцевим бенефіціарним власником є син Тетяни Засухи — Андрій Засуха, якого у 2020 році обрали депутатом Київської обласної ради VIII скликання від політичної партії “Всеукраїнське об’єднання ‘Батьківщина’”. Втім, 8 лютого 2023 року Андрій Засуха склав депутатський мандат. 

Центральний офіс підприємства розташований у селі Ковалівка Білоцерківського району. Родина Засух підтримує футболбний клуб “Колос”, який у 2020 році дебютував в Лізі Європи. Восени 2020 року в селі відкрили однойменний стадіон на 5000 тисяч глядачів, який відповідає всім нормам УЄФА. Також Андрій Засуха з 10 лютого 2020 року є головою Київської обласної федерації футболу.

ПрАТ “Росава” виробляє автомобільні шини — близько 6 млн одиниць на рік. Виробничі потужності підприємства розташовані в місті Біла Церква. У 2018 році рішенням Господарського суду Київської області №911/2498/18 компанію визнали банкрутом, а її власника, народного депутата України III-VIII скликань Костянтина Жеваго у 2019 році ДБР оголосило в розшук. Зобов’язання ПрАТ “Росава” перед кредиторами, зокрема Національним банком України, становили понад 5 млрд грн. У 2021 році Костянтина Жеваго оголосили в міжнародний розшук через “Інтерпол”. У червні 2022 року видання “Апостроф” опублікувало розслідування, в якому припустило, що Жеваго намагається повернути контроль над “Росавою” через суд. 27 грудня 2022 року депутата затримали на французькому курорті Куршевель, а вже 29 грудня суд ухвалив рішення про його екстрадиційний арешт.

IП “Кока-кола беверіджиз Україна лімітед” до вторгнення було одним із найбільших платників податків в області, частиною міжнародної корпорації з виготовлення безалкогольних напоїв та прикладом залучення прямих інвестицій в регіон. Після 24 лютого 2022 року підприємство зупинило свої потужності, розташовані в селищі Велика Димерка, Броварського району. Втім ”Кока-Кола” надає гуманітарну підтримку та фінансові пожертви Україні.

Неурядовий сектор

Неурядовий сектор до 24 лютого 2022 року

До повномасштабного вторгнення громадський сектор Київщини не відзначався особливою активністю. Більшість ініціатив, які діяли в межах області, або реалізовувалися в рамках проєктів загальнонаціональних НУО, або ж об’єднувалися навколо гострих проблем, при цьому часто лишаючись неінституціоналізованими. Наприклад, ГО “Хорти Буслава” (м. Богуслав) побудувала свою діяльність на боротьбі з обмілінням річки Рось. При цьому кілька років організація діяла як неформальне об’єднання і набула офіційного статусу лише у 2020 році.

Слід зауважити, що при більшості міських рад області функціонують громадські ради, куди входять представники неурядових організацій, однак оскільки ці ради — суто дорадчі органи, це нівелює їх діяльність. Натомість існує ризик легітимізації негативних дій місцевої влади шляхом їх “погодження” з громадськістю через інструмент громадських рад. Помітна й інша негативна тенденція, коли на території адміністративної одиниці зареєстровано кілька десятків громадських організацій, але активно працюють лише одиниці. 

Варто звернути увагу і на громадські організації, пов’язані з національними й локальними партіями (наприклад, “Солідарна молодь Київщини”, “Батьківщина Молода. Київська область” та інші). Вони переважно активізуються напередодні виборчого процесу і є додатковим політичним інструментом.

Однією з причин слабкого розвитку громадського сектору Київщини є, власне, сам Київ та можливості, які він надає. Тим, хто перетворює громадську діяльність на професійну, значно простіше і швидше самореалізуватися в столиці, що призводить до суттєвого кадрового дефіциту і помітно ускладнює спроби інституціоналізації сектору.

Окремо варто згадати про “Пласт” — фактично єдину загальнонаціональну організаці., яка має розгалужену мережу в області та активно проводить тут свою діяльність. Київщина відіграє значну роль у житті “Пласту”, адже саме тут у 2018 році, в місті Буча відкрили “Пластовий Вишкільний Центр”.

Неурядовий сектор після 24 лютого 2022 року

Громадянське суспільство Київської області відіграло значну роль у подоланні наслідків вторгнення Російської Федерації. Коли північна частина регіону прийняла на себе перший удар агресора, південь став притулком для сотень тисяч українців із територій, де точилися бойові дії, столиці та інших регіонів. Малі міста, де немає важкої промисловості й розвиненої транспортної інфраструктури, перетворилися в справжні логістичні центри, які цілодобово займались евакуацією, поселенням та наданням невідкладної гуманітарної допомоги всім, хто цього потребував. В березні 2022 року населення окремих міст області зросло більш як удвічі саме за рахунок шукачів притулку. 

Коли місцева влада була скута бюрократичними процедурами та перебувала в стані певної розгубленості, ініціативні групи почали свою діяльність вже з 24 лютого. Так, у частині південних міст області на базі згаданого вище “Пласту” сформувалися волонтерські штаби, які згодом стали самостійними ініціативними групами. Негативний фактор, який Київ справляв на розвиток громадського сектору Київщини, раптово було нівельовано. Для багатьох працівників неурядової сфери Київська область була місцем їхнього походження, тому повернення додому було абсолютно логічним кроком. Саме тому в області з’явилися не просто професіонали, а люди зі значним соціальним капіталом та контактами, що дозволило оперативно організовувати спільноту на розв'язання критичних проблем.

З березня 2022 року на Київщині розгорнули свою роботу міжнародні організації, які займались гуманітарною допомогою, наприклад, World Central Kitchen, Danish Refugee Council, UNICEF та багато інших. При цьому більшість із них будували свою діяльність саме на ініціативних групах або інституціях громадянського суспільства, які провадили свою діяльність у регіоні.

Після деокупації Київщини у квітні 2022 року, коли увесь світ побачив наслідки терору окупантів, гуманітарна допомога (харчі, ліки, одяг, предмети гігієни та речі першого вжитку) надходила в Київську область із різних міст України і Європи від сотень організацій та фондів. Приблизно в цей же час створені раніше гуманітарні штаби почали набувати ознак інституційності та системності. Громадські об'єднання реагували на виклики, які поставали перед їхніми громадами, напряму працюючи з іноземною допомогою. Певні групи мали в фокусі допомогу ВПО, хтось займався відбудовою, хтось — волонтерством на потреби ЗСУ. Подекуди це лишились організовані рухи, наприклад “Богуславський Волонтерський Штаб”, який на своїх благодійних заходах зібрав понад 500 тис. грн, а подекуди виокремлювались окремі волонтери, які або заснували власні благодійні фонди, або продовжили самостійну діяльність. 

Загалом волонтерський рух у Київській області сильний, але не систематизований. Більшість тих, хто волонтерить на підтримку фронту, реагує на поточні виклики і збирає кошти саме на розв'язання конкретних проблем фронту. Водночас є й ті, хто сфокусувався на профільній діяльності, наприклад, перевезенні, плетінні маскувальних сіток, виготовленні павербанків тощо. Окремою рисою незалежних волонтерів є те, що вони не провадять свою діяльність публічно, а часто обмежуються власними сторінками в соціальних мережах, де збирають кошти й звітують про придбане. 

Гуманітарну допомогу всім, хто того потребує, надавала і Київська обласна військова адміністрація, розподіляючи її по громадах області залежно від кількості ВПО і території, звідки вони прибули. На місцях її роздавали волонтерські ініціативи та штаби. 

Окремої уваги заслуговує діяльність щодо відбудови міст Приірпіння. За даними проєкту RebuildUA, міста Ірпінь, Буча та Гостомель зазнали руйнувань, котрі сукупно оцінюють у понад 40 млрд грн. Колосальні масштаби збитків, завданих агресором, та всесвітня медійна увага призвели до того, що громадськість в Україні й за кордоном масово долучалася до ліквідації наслідків дій російської армії. Враховуючи масштабність викликів, які постали перед зруйнованими громадами, цілком логічною є централізація частини процесів відбудови. Якщо відбудовою Гостомеля опікується приватна Французька компанія Neo Eco, у розв'язанні проблем Ірпеня вагому роль відіграє громадська організація “Фонд відновлення Ірпеня”, засновниками якої є народний депутат України Сергій Тарута (фракція “Батьківщина”), міський голова Ірпеня Олександр Маркушин та колишній мер міста Володимир Карплюк. Через сайт організації міжнародні й українські донори можуть профінансувати відновлення окремих об’єктів зруйнованої інфраструктури. Згідно зі звітами ГО, у своїй діяльності вона об’єднує понад 200 профільних експертів та волонтерів. До схожого методу подолання руйнації вдалася й Бучанська міська рада, яка уклала меморандум із некомерційною організацією зі США Global Empowerment Mission та українською громадською організацією “Фонд “Якість життя”. Запущена в межах меморандуму програма відбудови передбачає збір коштів та залучення виконавців для відновлення шкіл, житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Подекуди в області фіксуються випадки співпраці державних установ та приватних фондів, спрямованих на мінімізацію наслідків впливу війни. Наприклад, фонд "МХП-Громаді" спільно з Українським ветеранським фондом Міністерства у справах ветеранів відкрив прийом заявок на конкурс щодо фінансування бізнесу ветеранів, членів сімей загиблих захисників та захисниць України у сфері сільського господарства та агропромисловому комплексі.

Врешті, вторгнення Російської Федерації стало потужним поштовхом для активізації неурядового сектору Київської області. Коли частина гострих та критичних проблем була вирішена, діяльність окремих ініціатив пішла на спад. Втім, лишились і ті, хто наразі саме перебуває в процесі набуття інституційної стійкості. Цілком слушно припустити, що в найближчі місяці волонтерські та громадські об’єднання продовжать набувати офіційного статусу та визначатися зі своїм профілем діяльності.