Особливістю суспільного договору воєнної і повоєнної України є те, що ми маємо бути мілітаризованою демократією. Тому військові вже сьогодні мають долучатися до політичного життя хоча б у форматі діалогу для вироблення державної політики, хоча б у ветеранській чи геополітичній сферах. Таку думку висловила голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час панельної дискусії на форумі високого рівня «Ветерани як новий політичний суб’єкт: правила взаємодії для повоєнної України», що відбувся 15 грудня в Києві.

За її словами, якщо в законодавстві про повоєнні вибори не буде реалізоване право кандидувати, для військових в умовах, коли вони не будуть демобілізовані, тоді ці вибори не будуть достатньо чесними і вільними. «Той, хто може приділяти якийсь час для участі в дискусіях про вироблення політики в різних сферах, вже буде брати участь в політичному житті де-факто. Але виборча система і виборчий процес мають гарантувати ці права офіційно як потенційному суб’єкту виборчого процесу», - підкреслила вона.

Загалом ця подія була присвячена формуванню нових принципів участі ветеранів у політичному та суспільному житті держави після війни. Форум організували Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, Westminster Foundation for Democracy (WFD) та Громадянська мережа ОПОРА.

Державна політика з реінтеграції ветеранів

Як зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії та колишній Головнокомандувач Збройних сил України (2021-2024) Валерій Залужний, станом на липень 2025 року чисельність поточних ветеранів та ветеранок становила 1 560 000 людей, а в разі припинення активних бойових дій, після повернення великої частини військових з фронту, їхня чисельність може сягнути 2,5 млн людей.

 «Ветерани дійсно можуть стати активом держави, який перебуває саме в Україні, а не за її межами. Це приблизно 20% наявного населення України, а разом із сім’ями (5-6 млн) це майже половина усього загального трудового ресурсу (14 млн). Актив для чого? Я вважаю, що саме ветерани можуть стати головним рушієм повоєнного економічного зростання. Адже дійсно саме при державному підході можливо таку кількість людей перетворити на зростання ВВП держави», - поділився думками Залужний.

Крім того, він зазначив, що люди з бойовим досвідом організовані й вмотивовані нести відповідальність за майбутнє країни та можуть стати основою нових еліт, що зможуть реалізовувати ефективну політику, забезпечити безпеку та верховенство права та відбудувати довіру до цієї політики у суспільства.

Олег Шиманський, Заступник Міністра у справах ветеранів України, зазначив, що це питання не лише реінтеграції ветеранів у суспільство, а й реінтеграції суспільства в цю когорту ветеранів. Він нагадав, що з кінця 2024 року є чинна прийнята Стратегія, яка містить три простих зрозумілих напрямки роботи: 1) повернення людського капіталу; 2) вшанування і пам’ять; 3) безпека і оборона.

«Я бачу, що наша функція як Міністерства, в тому числі й у тому, щоб запроваджувати прості сервіси. Треба прибирати папір для того, щоб ветеран не мав доводити, що він ветеран, що він безпосередньо брав участь, яку треба довести Формою 6, подавши про це запити в свою стройову через ТЦК, якщо ти демобілізувався – це наша задача в тому числі. І ми б щиро хотіли рухатись швидше, але ми теж вчимося», - підкреслив він.

За словами аналітикині Громадянської мережі ОПОРА Анастасії Романюк, в дослідженні соціальної згуртованості одним із ключових викликів є те, що досвід ветеранів та їхніх родин нелінійний та неоднорідний, а в суспільстві бракує культури спілкування та розуміння цього досвіду.

«Нерозуміння досвіду часто провокує у багатьох людей відчуття ворожості та страху перед незнайомим, до їхнього досвіду. У багатьох ситуаціях, навіть коли співрозмовник не міг розпізнати, що перед ним ветеран чи військовий, це могло провокувати бажання залишатись у просторі безпеки – серед побратимів, серед родини як в колі емоційної безпеки», - розповіла вона.

Побудова довіри та уникнення інструменталізації ветеранів у політиці  

Заступник командира 1-го корпусу НГУ «Азов», підполковник Святослав «Калина» Паламар нагадав, що меседж про те, що в Україні потрібні вибори саме зараз вперше звучав з уст ворогів, тож нам вже зараз потрібно думати, як протидіяти цьому впливу і як правильно підійти до питання виборів.

«Особисто для мене найважче – це коли ти телефонуєш до батьків, дружині чи дітей говорити про те, що їхня дитина, чоловік чи батько загинув. Але це – необхідність. Необхідність говорити правду. Необхідність говорити те, яка є насправді реальність. І кожен з нас – ветеран, цивільний, військовий – повинен розуміти, що військові мають таку опцію і вони живуть правдою. У майбутньому, коли люди будуть думати про політику та про вибори, вони повинні розуміти, що військові та ветерани це ті люди, які сприймають правду через себе, через свою призму, через призму своїх дій», - поділився він.

Як зазначила психологиня 13-ї бригади НГУ «Хартія» Юлія «Тайра» Паєвська, що не лише суспільство може не довіряти ветеранам, а й ветерани можуть не довіряти суспільству, адже загострене відчуття справедливості може супроводжуватись прихованим відчуттям знецінення: «Я думаю, що військовим у політику та владу напряму йти не варто. Бо ми, хто 12 років, хто 4 роки, займаємось геть іншими справами, ми звикли до геть інших стосунків. Я думаю, що нам більше підходить контролююча функці».

Ольга Айвазовська, Голова правління Громадянської мережі ОПОРА, підкреслила, що це не ветерани мають прийматись у політику, а суспільство має інтегруватись у нову реальність: «Суспільство перестало бути таким, як було до 2022 року. Суспільство і політика мають бути іншими, порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Тому що це нова реальність і до попередньої ми не повернемось більше ніколи. Тому, як на мене, не є питанням створення якихось особливих умов для участі ветеранів у політиці, натомість має бути наближення політики до системи інституціоналізованої оборони і безпеки цієї держави в майбутньому, тому що вона не виживе в інший спосіб. Суспільство має інший вигляд – немає цивільних, які лише цивільні й не мають жодного досвіду війни. Так, цей досвід абсолютно різний. Але ми маємо поважати досвід один одного і з цього стартувати з новим політичним діалогом».

Ветерани як новий суспільно-політичний суб`єкт

«Неможливо уявити завтрашні суспільно-політичні процеси, і мова не лише про вибори, бо вибори це лише один з елементів, а і розвиток громад, відбудову, побудову стійких незалежних інституцій без участі людей, які готові були пожертвувати найціннішим, що є – власним життям, і втратили на цій війні багато чого – і рідних, і здоров’я. Безумовно, це частина суспільства. Це і є суспільство, - поділився думками Андрій Юсов, представник ГУР МО України, заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. – Тому, так чи інакше, це величезний фактор, який неможливо буде ігнорувати після відновлення в Україні активних демократичних процесів, які безумовно будуть, тому що ми – демократична країна».

Проте він зазначив, що окрім можливостей і відповідальності це також і великі ризики, які ми частково побачили після 2014-го року із намаганням використовувати військових у своїх інтересах з боку певних груп: «Це – величезний тест на зрілість, готовність протистояти певним спокусам і загрозам, постійно вчитись і самовдосконалюватись. Тому що величезний і унікальний досвід, отриманий на полі бою і під час виконання завдань, це – базова необхідна річ для того, щоб мати моральне право говорити голосно про своє бачення майбутнього і впливати на суспільно-політичні процеси. Але цього буде замало, тому що потрібно вчитися багатьом іншим речам – бюджетоутворенню, дипломатії, фінансовій грамотності, урбаністиці та багатьом іншим наукам і сферам, які необхідні під час розвитку сучасного суспільства, громади і держави».

Власним досвідом роботи з ветеранами на рівні міськради поділилась Катерина Ямщикова, в.о. міського голови Полтави, голова Ветеранської платформи Всеукраїнської асоціації ОТГ: «Міські ради, муніципалітети, мають бути зрозумілими військовим. Вони мають переструктуризувати свою серединку і зробити так свою роботу, щоб вони синхронізувалися з військовими підрозділами». На її думку, не треба розділяти людей на окремі касти, адже коли міська рада робить щось для ветерана, то вона робить для кожного. Адже ветеранська політика – це про політику можливостей, але це треба робити вже зараз.

Народна депутатка України та засновниця та командирка волонтерського Медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич зазначила, що в Україні народилася нова спільнота – спільнота людей з унікальним досвідом, лідерства, кризового мислення, самопожертви та командної довіри.

«Ветерани сьогодні це не просто соціальна група. Це – носії нового досвіду державності, досвіду, який Україна не має права втратити. Війна сформувала в нас нову етику – етику відповідальності, коли рішення ухвалюються швидко, коли помилка коштує життя, коли за словами завжди йдуть дії. І саме цю етику ми маємо інтегрувати в політику, в управління, у державні рішення», - сказал вона.

За словами Ольги Коцюруби, старшої радниці з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, до нас як майбутнього країни-члена ЄС мають застосовуватись ті принципи, які існують в Євросоюзі, і першим з них є репрезентативність демократії.

«Саме парламент як орган, який може включати всі частини суспільства до політичного діалогу, повинен бути визначальним органом, і він є таким у нашій Конституції. 20% українського суспільства – це ветерани та їх сім’ї. І ми не можемо опинитися в ситуації, коли 20% недопрезентовані в парламенті, органах місцевої влади чи на будь-яких рівнях. Це те, з чого ми мусимо почати, але до цього теж треба готуватися», - зазначила вона.

Юристка також розповіла, що відповідно до нового законопроєкту про політичні партії кожна партія зокрема повинна мати етичний кодекс, а кожен політик повинен бути доброчесним, що підкріплюється механізмами оскарження для ефективнішої розбудови внутрішньопартійної демократії.

Як партії можуть відповідально залучати ветеранів

Як зазначила голова політичної партії «Слуга народу» Олена Шуляк, з числа їх партійців 464 місцевих депутати перебувають у лавах Збройних сил України та 169 працюють військовими медиками. Тож, після першої хвилі занурення у проблеми після початку повномасштабного вторгнення, їх політична сила почала думати над тим, як працювати з ветеранами.

«Навесні 2023 року ми почали думати і працювати над тим, яким чином нам до політичної сили долучити ветеранську спільноту для того, щоб частина ветеранського комьюніті була частиною тих політичних процесів, які відбуваються», - зазначила вона.

Зокрема, партія почала організовувати ветеранські змагання для людей з різними типами ампутацій й сформували спільноту із більш, ніж 2000 учасників. За її словами, саме це ком’юніті для партії є не просто якимсь кадровим резервом, а людьми, які будуть разом з усім суспільством переглядати суспільний договір.

Ірина Геращенко, співголова депутатської фракції політичної партії «Європейська Солідарність», зауважила, що на майбутніх повоєнних виборах військові матимуть найбільший авторитет і нові військові партії, які з’являться, закономірно матимуть велику підтримку. Вона поділилась, що в їх партії 2,5 тисячі партійців воює, зокрема 103 жінки, а також 117 партійців загинули.

«Безумовно, ми ніколи не ділимо військових за політичними прапорами. Ми можемо розходитися в якихось питаннях, але я точно знаю, що з усіма військовими нас об’єднує одне – це любов до України і чітке усвідомлення, що кожен на своїй посаді має зробити все для того, щоб вона була сильнішою. І я не думаю, що для цього нам треба чекати закінчення війни. Це максимально несправедливо, коли ми, як країна ветеранів, вважаємо, що хлопці і дівчата на фронті мають максимально нас захистити і зберегти наші території, а потім прийти і в тилу все вирішити. Це максимально дурна і неправильна політика», - зазначила вона.

За її словами, ми повинні сьогодні не тільки формувати політику пам’яті до загиблих, але і політику поваги до військових. І починати треба з конкретних речей, наприклад, фінансування Збройних сил України.

Повний відеозапис обговорення: