У попередньому матеріалі ОПОРА вже писала, що держдума рф буквально одержима Україною — з 1 січня 2014 року в стенограмах засідань цього органу нашу країну згадували понад 7 тисяч разів. Натомість у цьому блозі ми дослідили конкретні наративи, які звучали у стінах держдуми з початку повномасштабного вторгнення росії. Крім того, нас цікавило, чи продукували російські депутати власні пропагандистські концепції щодо агресії проти України.

Забігаючи наперед, скажемо, що члени держдуми не вигадали нічого радикально нового — вони переважно повторювали те, що вже публікували пропагандистські медіа. Хоча, безумовно, депутати витворили власний сюрреалістичний світ із Золотою Ордою, власівцями, бандерівцями та біолабораторіями. Всі наративи, про які йтиметься нижче, дають зрозуміти, що ніякі "Оскари для Навального" не змінять російський політикум, який прогнивав роками.

Втім, про все за порядком. Передовсім ми виявили, що найчастіше вживаними концептами у стінах Держдуми стали "нацизм" та "фашизм" — сумарно ці терміни згадали понад 300 разів. Причому говорили про них майже постійно — під час понад 73% засідань.

Наприклад, спікер думи Вячєслав Володін сказав, що росії "протистоять нацисти, протистоїть НАТО". І що "війна (не СВО — Авт.) давно закінчилася б в Україні, якби тільки не допомога з боку Вашингтона, Брюсселя та накачування зброєю".

А депутат Сєргєй Обухов обурився, що на зустрічах із депутатами громадяни Росії "будуть вимагати інформацію щодо проблемних питань СВО в Україні". Одним із таких він називає скандал у зв'язку з обміном української волонтерки та парамедикині Юлії Паєвської з позивним "Тайра", яку, за його словами, "​​ЗМІ довго подавали як люту нацистку, вбивцю з ‘Азова’".

Також ще на початку повномасштабного вторгнення керівник фракції "Справєдлівая Россія" Сєргєй Міронов навіть читав вірш, де згадував нацистів, від яких росія захищає Донбас, наче великий ведмідь своїх ведмежат:

"Й ізранений від нацистів,

Закликає Росію Донбас.

Не будіть великого ведмедя,

Адже ви не знаєте результат!

Він лише за покликом крові

Захищає своїх ведмежат!"

Усі ці порівняння не випадкові та не дивні, адже подеколи засідання російської держдуми — це суміш шоу, пропаганди й сюрреалізму. Наприклад, звернімо увагу на чудернацькі паралелі від керівника комітету держдуми з контролю Алєга Морозова, який каже, що, хоч будь-яке порівняння, як відомо, шкутильгає, але "сьогодні, як 80 років тому, Київ захоплений фашистами, і, як понад 100 років тому, на нас з усіх боків насідає фінансово-економічна Антанта. Батьківщина у небезпеці …".

Однак не лише часи Першої світової бентежать росіян — проти них нібито воює весь колективний Захід та НАТО. Саме тому окремі депутати проводять набагато глибші історичні паралелі. Наприклад, лідер фракції "ЛДПР" Лєонід Слуцкій заявляв, що "нікому й ніколи за багатовікову історію не вдавалося зробити з росії залежну країну — ні Золотій Орді, ні Наполеону, ні фашистам. Не станеться цього й зараз!". Ці слова чітко вкладаються в кремлівський наратив про необхідність консолідації та роботи на перемогу проти Заходу.

Взагалі постійні паралелі російських депутатів можуть насмішити багатьох — і не лише професійних істориків. Але, можливо, це своєрідна данина Владіміру Путіну, який у своїй статті 2021 року "Про історичну єдність росіян та українців" теж вигадав власні історичні трактування. Тому дивуватися будь-яким паралелям у держдумі теж не варто.

Наприклад, керівник КПРФ Гєннадій Зюганов взагалі виступає так, що не зрозуміло, в якому столітті наразі живе росія: "Ми маємо чудово розуміти: попереду перед нами — бандерівці, натовці, нацисти; позаду — зрадники 91-го, власівці; довкола, як і раніше, миготить п'ята колона, яка не дає нормально ні вчити, ні виховувати, ні ефективно працювати".

Але чого можна хотіти від депутатів, хай навіть лідерів фракцій, якщо навіть міністр закордонних справ росії Сєргєй Лавров роз’яснює: "Сьогодні США підкорили собі практично весь колективний Захід, мобілізувавши його на перетворення України на інструмент війни з росією, так само як свого часу Гітлер поставив під рушницю більшість країн Європи для нападу на Радянський Союз"? Чи можна відійти від наративів, якщо Лавров чітко доводить до відома депутатів пропагандистські кліше про "багаторічне стримування Росії", "експансію НАТО у напрямку кордонів рф" та "перетворення братньої України на антиРосію"?

Саме тому в Держдумі й говорять про багатополярність, гібридну війну, збереження Росії чи антиросійські проєкти. А тема демілітаризації й денацифікації України, популярна у перші місяці повномасштабного вторгнення, пішла на спад.

Як бачимо, в російській пропаганді немає нічого надміру постійного. Наприклад, тему біолабораторій депутати держдуми обговорювали не лише навесні 2022 року, але й вже в лютому 2023-го. Лідер фракції ЛДПР Лєонід Слуцкій розповідав про витік доповіді, в якій нібито йдеться про "десятки біолабораторій, які діяли в Україні та ставили експерименти на людях". Він одразу ж назвав "нацистською зневагою до людей". Як бачимо, вже класичний факт із псевдоінформацією та завченою історичною паралеллю з нацизмом.

Цікаво, що Лєонід Слуцкій поширював у держдумі й наратив про так звану "брудну бомбу", не забуваючи згадати про НАТО, ЄС і США: "Сьогодні вся єесівська натовська машина при координації Сполучених Штатів щодо СВО не гребує жодними, найжахливішими засобами, від брудної бомби до складування летальної зброї на території атомних електростанцій". Звісно, наведені вище пропагандистські наративи — не весь арсенал депутатів держдуми, але перерахувати всі ці тези просто неможливо — та і не потрібно.

Своєю чергою, про Донбас держдумівці говорили понад 200 разів, розповідаючи і про "навмисне знищення" цього регіону Україною, і "про допомогу дітям Донбасу", яку нібито надає комуністична партія рф, і про "безрезультативність зусиль росії, що протягом восьми років протистояла геноциду населення Донбасу".

Про Президента України Володимира Зеленського говорили майже 30 разів. Переважно йшлося про "криваві теракти, вбивства та численні злочини, які щодня здійснюються хунтою Зеленського", а також про те, що "жодні рішення, ні політичні, ні військові, не приймаються ні клоуном кривавим Зеленським, ні Верховною Радою", а "приймаються або у Вашингтоні, або у Брюсселі блоком НАТО".

Що вже говорити про Президента США Джо Байдена, якого згадували майже 40 разів, називаючи і "старим дідусем, що радіє, бо підписав закон про одностатеві шлюби", і "Президентом США, який готовий заморозити Європу", і навіть потенційним терористом, якщо інформація щодо підривів газогонів "Північний потік", які нібито спланували та здійснили США, виявиться правдою.

Отже, усі наведені вище пропагандистські кліше доводять, що держдума і до, і після повномасштабного вторгнення була і залишається майданчиком для дезінформації та міфотворення. Депутати держдуми озвучують ті самі наративи, що й Владімір Путін та кремлівські пропагандистські медіа. Це означає, що депутати держдуми теж повинні нести справедливе покарання за злочин агресії проти України.