Друзі росії в Європарламенті: хто вони і як діють в інтересах кремля

Європейський парламент є одним із найголовніших органів Європейського Союзу, який має законодавчі та бюджетні повноваження. Його обирають громадяни ЄС прямим голосуванням, що підкреслює його демократичність. Але, вочевидь, саме через це його склад із року в рік може бути доволі строкатим: Прогресивна партія трудового народу Кіпру, Комуністична партія Португалії, Партія праці Бельгії, Комуністичної партія Греції, "Антикапіталісти", Комуністична партія Чехії і Моравії, Російський союз Латвії. Ні, це не склад Інтернаціоналу і не заборонені на території Європейського Союзу партії, як хтось міг подумати. Це політичні сили, члени яких є обраними та чинними депутатами Європарламенту.

Здавалося б, обирають їх виборці, то і нехай. Ми, українці, поважаємо демократію і вибір європейських громадян. Можливо, ми б ніколи навіть і не згадували про ці та інші партії, якби не одне серйозне "але".

Ще 23 листопада 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує засоби тероризму. Проте аж 58 євродепутатів проголосували "проти" цього рішення. Частина цих парламентарів входять, зокрема, до названих вище партій.

Одразу після голосування значна частина європейських політиків засудила таку позицію своїх колег по Європарламенту. На дверях останніх навіть з’явились так звані "криваві наліпки" з написом "Своїми голосуваннями я підтримую терориста".

Звісна річ, що російське лобі у світі — не новина, і, тим паче, в Європі, куди кремль роками вкладав гроші, отримані з енергетичних надприбутків. Тому не дивно, що проросійські політики є й у Європарламенті. Вони потрапили туди від цілої низки партій, теж щедро фінансованих із москви.

У цьому матеріалі ми проаналізували позицію та висловлювання 58 євродепутатів, що не підтримали визнання росії державою-спонсором тероризму та з’ясували, що таке проросійське голосування для більшості із них – не одиничний випадок. Чи не всі вони займають системну антиукраїнську позицію та поширюють кремлівські наративи, при цьому висловлюючи практично однакові тези російської пропаганди.

Заперечення та брехня

У квітні 2022 року росія назвала вбивства у Бучі "провокацією" України та навіть першою скликала Радбез ООН. Цю тезу поширило кілька депутатів Європарламенту. Зокрема, нідерландський депутат Марсель де Ґрааф у злочинах в Бучі звинуватив українських військових: "Українські війська очищають Бучу від диверсантів та пособників російських військ. Тепер ми знаємо, що це означає: сотні вбитих і залишених на вулицях [людей] українськими воєнними злочинцями". А от італійська депутатка Франческа Донато взагалі заперечила російські злочини, а німець Максиміліан Крах називав їх "вигаданими", опублікувавши псевдодокази у твіттері.

До такої пропагандистської тактики брехні та заперечення можна додати й інші приклади. Так, словацький євродепутат Мілан Угрік просував наративи про нібито звірства, скоєні українцями: "Де була Європа, коли українські найманці вбивали дітей на Донбасі чи палили мирних людей в Одесі?". Його підтримувала і євродепутатка Татьяна Жданока, що входить до партії "Російський союз Латвії". Ще 16 лютого 2022 року вона з трибуни Європарламенту закликала "зупинити вбивства дітей на Донбасі", неприховано поширюючи брехню кремля.

Або інший, не менш цинічний приклад. У квітні 2022 року чеський євродепутат Іван Давід звинувачував Україну в ракетному ударі по залізничному вокзалу в Краматорську, де загинуло 59 людей і ще 107 отримали поранення, та опублікував псевдодокази у фейсбуці. Згодом він також поширював російські фейки про біолабораторії в Україні та нібито розробку нашою державою ядерної зброї.

Агресивне НАТО

Французька депутатка Матільда Андруе, говорячи про війну в Україні, заявляє, "це не наша війна, а війна НАТО проти росії".

Її співвітчизник Ніколя Бей ще перед повномасштабним вторгненням росії закликав "мати збалансовані відносини з росією". І пропонував для цього "взяти офіційне зобов’язання, що країни, які межують з росією, не приєднуватимуться до НАТО". Згодом Бей взагалі поклав вину за вторгнення росії до України на Джо Байдена.

Схожі наративи озвучував і бельгійський євродепутат Марк Ботенга, який 16 лютого 2020 року заявив: "політика розширення НАТО є основною причиною політичного напруження навколо України".

Німець Гуннар Бек вважає, що "росія не може погодитися із вступом України до НАТО". А його колега по партії "Альтернатива для Німеччини" Бернхард Зімньок взагалі говорить прямо та пропонує, щоб Україна не приєднувалася до НАТО та була "нейтральною буферною державою".

Взагалі дискредитація та критика НАТО дуже поширені серед проросійських депутатів Європарламенту. Чеська депутатка Катеріна Конечна, наприклад, вважає "НАТО атакуючим елементом", а ірландка Клер Дейлі називає НАТО "розпалювачами війни".

"Ні" санкціям проти росії та зброї для Україні

Взагалі наратив про так зване "нерозпалювання війни в Україні" — один із найпоширеніших у кремлівській пропаганді. Так, цілий ряд євродепутатів під цим та схожими приводами закликають не постачати озброєння Україні.

Наприклад, болгарська євродепутатка Елена Йончева виступає проти надання Україні озброєння, адже це нібито "продовжить війну і призведе до ще більших жертв". Її співвітчизник Іво Христов стверджує, що постачання зброї Україні "офіційно робить Болгарію тилом України, а значить — ціллю". А італієць Массіміліано Смерільйо виступає категорично проти надання Україні озброєння та публікує заклики на кшталт: "Ні війні! Ні зброї! За прагматичний і далекоглядний пацифістський рух".

Поширеними є й тези про те, що ні санкції проти росії, ні надання військової допомоги Україні не зупинять путіна. Німецька євродепутка та членкиня партії "Альтернативи для Німеччини" Озлем Демірель критикує постачання озброєння Україні та стверджує, що "ні поставки зброї, ні санкції, зокрема заборона Swift, не матимуть вирішального впливу на війну" і, відповідно, не зупинять росію. Вона ж висловлювала побоювання, що нібито "озброєння, яке постачає в Україну Бундесвер, може нелегально потрапити до ЄС або опинитися на чорному ринку". Таку ж пропаганду веде і її однопартієць Гвідо Рейль. На його думку, "ні енергетичне ембарго, ні важке озброєння для України не закінчать війну".

Француз Жордан Барделла взагалі неодноразово висував сумніви щодо санкцій проти росії та пропонував зняти енергетичні обмеження проти кремля, які "шкодять французам більше, ніж росії".

Зняття та критика санкцій проти росії, певно, є окремою темою чи завданням для багатьох євродепутатів від "Альтернативи для Німеччини" та французького "Національного об'єднання", яке до 2018 року називалося "Національним фронтом". Так, француз Жан-Лін Лакапель, внесений до підсанкційного списку України, заявляв, що санкції проти росії неефективні і "не принесли нічого, крім впливу на купівельну спроможність французів та європейців". Його колега по партії Катрін Грізе стверджує, що антиросійські санкції "не впливають на збереження миру", а Тьєррі Маріані додає: "санкції не погоджували з жителями країн ЄС".

Такі ж наративи звучать і від проросійських німецьких європарламентарів. Зокрема, депутатка Крістін Андерсон вважає, що "санкції проти росії завдають шкоди всій Європі". Вона ж заявляла, що її партія хоче їх скасувати, оскільки "вони є смішними". Але насправді смішно дещо інше. Пропагандисти ніколи не аргументують свої думки, тому виходять справді кумедні ситуації. Наприклад, лобіюючи тему зняття санкцій з росії, французька депутатка Анніка Бруна заявила, що "ЄС у руках німців, які диктують свій порядок денний щодо санкцій проти росії". Водночас її проросійські колеги з "Альтернативи для Німеччини" виступали за те саме. Якийсь жест "зовсім не доброї волі" виходить.

Псевдопорівняння та псевдофактаж

Ще один елемент антиукраїнської пропаганди — використання некоректних порівнянь, які поширюють деякі депутати Європарламенту, піддаючи сумніву надання допомоги Україні.

Грецький парламентар Еммануїл Фрагкос висловлював скептицизм щодо "підтримки Євросоюзом України, але не Вірменії, та накладання санкцій на росію, а не на Азербайджан".

Псевдопорівняння використовує і француз Жан-Лін Лакапель. Він поширює наратив про те, що "ЄС підтримує територіальну цілісність України, але так само не бореться за територіальну цілісність Сербії".

Натомість іспанець Мігель Урбан Креспо спекулює на темі українських біженців, недоречно порівнюючи їх із суданцями: "Хтось думає, що [італійська прем'єрка Джорджія] Мелоні закрила б порт для українського корабля з біженцями?". Також Креспо є співавтором дослідження "Антифашизм як аргумент у промовах путіна та Зеленського", де, крім нібито порівняння антифашистських заяв, автори також апелюють до заборони проросійських політичних партій в Україні, таврують Степану Бандеру та ОУН як нацистських колаборантів і "профашистів", а ключовими групами на Євромайдані називають ультраправих та неонацистів, зокрема "Правий Сектор" та партію "Свобода".

Схожу пропаганду веде і португалець Жоао Пімента Лопеc, який ще у 2018 році брав участь в "урочистостях з нагоди 100-річчя КПУ", де, зокрема, захищав росію. Того ж року він разом з Петром Симоненком засуджував Революцію Гідності та розповідав про розгул неофашизму в Україні та підтримку усунення "законної влади" з боку ЄС та США.

З теми нацизму геть недорочно в контексті російсько-української війни іронізує німець Мартін Cоннеборн: "В нинішній ситуації Гітлер також буде повністю переоцінений, адже він воював проти росіян".

Так само легко деякі депутати видають пропагандистські наративи за факти. Наступник Марін Ле Пен на чолі французького "Національного об'єднання" Жордан Барделла вважає Крим "історично російським" й каже, що півострів "відійшов до України приблизно на півстоліття".

А от німець Йоахім Кус стверджує, що хоча в Україну й надсилають мільярди євро та зброю і боєприпаси, але не надають допомоги дітям. Він зазначає, що, мабуть, "немає жодної іншої країни у світі, де принизлива практика сурогатного материнства, щоб заробити гроші, була б настільки поширена, як в Україні".

Як бачимо, кілька десятків євродепутатів активно поширюють наративи російської пропаганди: "Україні не потрібно надавати зброю", "Санкції проти росії неефективні і їх варто скасувати", "росію спровокувало агресивне НАТО", "Україна бреше щодо російських злочинів" тощо.

Хтось активізував таку свою діяльність лише після повномасштабного вторгнення росії, хтось намагається просто "відповідно" голосувати у Європарламенті й менше коментувати події. Є й кілька євродепутатів, які активно працювали на росію як псевдоспостерігачі: Ніколя Бей, Аврелія Беньє, Віржіні Жорон, Жан-Лін Лакапель, Тьєррі Маріані, Філіп Олів'є, Домінік Більде, Катрін Грізе, Гуннар Бек.

Нижче ми зібрали інформацію про проросійську діяльність обранців Європарламенту. Сподіваємось, що вона допоможе боротись з ворожою пропагандою.

Важливо не лише зібрати якнайповніші дані про прокремлівських євродепутатів, а й унеможливити їхню антиукраїнську діяльність як мінімум в Україні — адже деякі з них приїздили до нашої держави як "міжнародні спостерігачі" за виборами чи "гості безпекових форумів" та поширювали тут проросійські наративи.

Франція

Матільда Андруе (Mathilde Androuët)

Французька депутатка Європарламенту, членкиня групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Національне об'єднання” (до 1 червня 2018 року — "Національний фронт"). Народилася 3 липня 1984 року в Рюей-Мальмезон.

У березні 2021 року Андруе підняла питання захисту "Північного потоку-2". Потім цей заклик щодо “необхідності протистояти введеним США санкціям та захисту економічних інтересів ЄС” активно просували російські ЗМІ.

Стверджує, що “західне втручання в Україну, організоване американськими та європейськими лідерами без схвалення їхнього населення, є злочинним”. Це й не дивно, адже Андруе також поширювала наратив про те, що росія напала через бажання України вступити до НАТО. Крім того, політикиня заявляла, “що це не наша війна, а війна НАТО проти росії”.

Жордан Барделла (Jordan Bardella)

Французький депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Національне об'єднання” (до 1 червня 2018 року — "Національний фронт"). Народився 13 вересня 1995 у Дрансі.

За інформацією французьких ЗМІ, в 2017 році Європейський парламент визначив його як одного з помічників, пов’язаних із “нецільовим використанням надбавки на депутатську допомогу”.

Барделла неодноразово висував сумніви щодо санкцій проти росії, пропонував зняти енергетичні обмеження проти кремля, які “шкодять французам більше, ніж росії” та “ризикують кинути росію в обійми Китаю”.

Він вважає Крим “історично російським” (“Крим відійшов до України приблизно на півстоліття") і не підтримує вступ України до НАТО.

5 листопода 2022 року Жордан Барделла став наступником проросійської політикині Марін Ле Пен на чолі “Національного об'єднання”.

Ніколя Бей (Nicolas Bay)

Незалежний французький депутат Європарламенту, входить до складу ультраправої партії "Реконкіста" ("Відвоювання"). Народився 21 грудня 1977 року в Сен-Жермен-ан-Ле.

У березні 2018 року вітав владіміра путіна із переобранням та зазначав, що росія є “партнером та союзником, особливо перед обличчям тероризму”. У 2021 році їздив "спостерігачем" на парламентські псевдовибори в росії.

23 лютого, перед повномасштабним вторгненням рф в Україну, закликав “мати збалансовані відносини з росією”. І пропонував для цього взяти офіційне зобов’язання з країн, які межують з росією, не приєднуватимуться до НАТО. Згодом покладав вину за вторгнення росії до України на Джо Байдена.

У березні 2022 року стверджував, що “йому важко винести судження про владіміра путіна" і що путін “захищає те, що він вважає інтересами Росії”.

Голосував проти надання безвізу Україні у 2017 році.

Аврелія Беньє (Aurélia Beigneux)

У 2015 році одне з французьких видань стверджувало, що Аврелія Беньє, тоді заступниця мера Енен-Бомон, неправомірно отримала RSA — французьку форму соціальної допомоги на роботі, спрямовану на зменшення бар’єру для повернення до роботи.

Була запрошеним “міжнародним екпертом” для спостереження за “загальноросійським голосуванням” щодо поправок до конституції росії у 2020 році, якими путін “обнулив” терміни повноважень і “легітимізував” свою владу до 2036 року.

Не підтримує надання Україні озброєння: “Спорожняючи наші запаси зброї, щоб безкоштовно відправити її в Україну, ми спустошуємо наші стратегічні резерви”.

Катрін Грізе (Catherine Griset)

Французька депутатка Європарламенту, членкиня групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Національне об'єднання” (до 1 червня 2018 року — "Національний фронт"). Народилася 20 серпня 1980 року в Булонь-сюр-Мер.

Заявляє, що санкції, які застосовують проти росії, “не впливають на збереження миру”.

Виступає проти інтеграції України та Молдови до ЄС.

Віржіні Жорон (Virginie Joron)

Активно просувала антивакцинаторську пропаганду.

Внесена до підсанкційного списку України.

Жан-Лін Лакапель (Jean-Lin Lacapelle)

Був запрошеним “міжнародним екпертом” для спостереження за “загальноросійським голосуванням” щодо поправок до конституції росії у 2020 році, якими путін “обнулив” терміни повноважень і “легітимізував” свою владу до 2036 року.

У 2021 році відвідав парламентські псевдовибори в росії: “Із задоволенням наголошую, що організація — на найвищому рівні. Я сказав би, що вам є чому навчити навіть західні країни.

Поширює наратив про те, що “ЄС підтримує територіальну цілісність України, але так само не бореться за територіальну цілісність Сербії”. Не підтримує розширення ЄС, зокрема, вступ до нього України.

Заявляє, що санкції проти росії неефективні і “не принесли нічого, крім впливу на купівельну спроможність французів та європейців”.

Тьєррі Маріані (Thierry Mariani)

У листопаді 2018 року відвідував пседовдовибори на території окупаційної маріонеткової "ДНР", де заявляв, що бачить, “як Україна стопорить Мінський процес”.

Незаконно відвідував Крим, де був запрошеним “міжнародним експертом” для спостереження за “загальноросійським голосуванням” щодо поправок до конституції росії у 2020 році, якими путін “обнулив” терміни повноважень і “легітимізував” свою владу до 2036 року.

Виступає проти введення антиросійських санкцій. В одному з виступів сказав, що “вони втягують Європу в економічну та геополітичну катастрофу”, а також додав, що “санкції не погоджували з жителями країн ЄС”.

Внесений до підсанкційного списку України.

Філіп Олів'є (Philippe Olivier)

Був запрошеним “міжнародним експертом” для спостереження за “загальноросійським голосуванням” щодо поправок до конституції у росії у 2020 році, якими путін “обнулив” терміни повноважень і “легітимізував” свою владу до 2036 року.

Домінік Більде (Dominique Bilde)

У вересні 2017 року їздила як псевдоспостерігачка до росії на так званий Єдиний день голосування, де “високо оцінила технологічну сторону виборів в рф і обіцяла представити її у парламенті”.

Голосувала проти надання безвізу Україні у 2017 році.

Анніка Бруна (Annika Bruna)

Французька депутатка Європарламенту, членкиня групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Національне об'єднання” (до 1 червня 2018 року — "Національний фронт"). Народилася 26 листопада 1956 року в Версалі.

Фактично підтримує окупацію Криму росією, адже вважає, що населення півострова нібито “схвалює його приєднання до росії”. Також стверджувала, що “ Україна не дотримується Мінських угод”

Заявляє, що “ЄС у руках німців, які диктують свій порядок денний щодо санкцій проти росії”.

Не підтримує надання фінансової допомоги Україні, адже “у цій країні панує корупція”.

Патрісія Шаньон (Patricia Chagnon)

Французька депутатка Європарламенту, членкиня групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Національне об'єднання” (до 1 червня 2018 року — "Національний фронт"). Народилася 20 листопада 1963 року в Ейндховені.

Стверджує, що “санкції проти путіна допомагають росії заробляти ще більше грошей на продажі газу”.

Називає заборону "Russia Today" "атакою на свободу преси".

Марі Дочі (Marie Dauchy)

Поширювала безпідставні тези про те, що “Зеленський підштовхнув НАТО та ЄС оголосити пряму війну росії”. Також зазначала, що “Сполучені Штати володіють мистецтвом підживлювати сухожилля війни в Європі”.

Жан-Поль Гарро (Jean-Paul Garraud)

У 2021 закликав замовити російську вакцину від COVID-19 “Спутнік-V”, а також виробляти її у Франції.

Виступає проти постачання Україні військової техніки, адже “не потрібно розпалювати війну”. "Єдиним можливим виходом із цього конфлікту” називає “організацію великої конференції за мир”.

Не підтримує вступ України до ЄС. Критикує “фінансування європейцями корумпованої української держави”.

Жан-Франсуа Жальх (Jean-François Jalkh)

Вважає, що США використовують Європу.

У 2015 році стверджував, що “Європейський Союз виграє від побудови поважних і тривалих відносин з росією, великою континентальною державою”. Не підтримував санкції проти кремля, називав їх “безвідповідальними”.

Голосував проти надання безвізу Україні у 2017 році.

У травні 2022 року виступив проти призупинення мита на українську продукцію.

Франс Жамет (France Jamet)

У 2017 році засуджувала економічні санкції проти росії. Згодом пропонувала взагалі зняти їх та зробити росію привілейованим партнером. Стверджувала, що санкції “проти інтересів членів ЄС”.

У 2018 році виступала проти надання макрофінансової допомоги Україні: “Корупція, заперечення демократії, зневага до свободи преси, зростання злочинності, в тому числі й у верхах держави... Київський режим не докладає зусиль!”

Жиль Лебретон (Gilles Lebreton)

Голосував проти надання безвізу Україні у 2017 році, просував антивакцинаторську пропаганду.

Голосувавав проти "визнання росії державою-спонсором тероризму, тому що відповідна резолюція розпалює конфлікт". Не підтримав і надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, оскільки це теж нібито “підливає масла у вогонь російсько-українського конфлікту”.

Виступає проти надання макрофінансової допомоги Україні, посилаючись “на широко поширену корупцію”.

Андре Руже (André Rougé)

У 2019 році виступав проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Не підтримує надання озброєння та допомоги Україні.

Німеччина

Крістін Андерсон (Christine Anderson)

Німецька депутатка Європарламенту, членкиня групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Альтернатива для Німеччини”.

Виступає проти вакцинації від COVID-19 та відповідних цифрових сертифікатів.

Стверджує, що Україна не може бути кандидатом на вступ до ЄС “через злочинність, торгівлю людьми та корупцію”. Санкції проти російських громадян, зокрема спортсменів і артистів, називає “чистим расизмом”.

Перед виборами до Європарламенту заявила, що її мета — “вивести Німеччину з цього кошмару ЄС”.

Вважає, що “санкції проти росії завдають шкоди всій Європі”. Також заявляє, що її партія хоче їх скасувати, оскільки “вони смішні”.

Не підтримує надання Україні військової допомоги, неодноразово заявляла, що “так ЄС стане воюючою стороною”.

Ґуннар Бек (Gunnar Beck)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Альтернатива для Німеччини”. Народився у 1966 році у Дюссельдорфі.

У 2021 році їздив на парламентські псевдовибори до росії, де розповідав про “добре організовані вибори”.

Неодноразово захищав росію та давав компліментарні інтерв’ю кремлівським медіа. Називає санкції проти росії марними та “економічним самогубством” для ЄС.

Стверджує, що Україна не може перемогти росію, а також що “західні лідери повинні шукати компроміс, який залишить “Україну неушкодженою” (intact — Авт.), але також надасть деякі поступки росіянам, щоб путін дійсно міг погодитися на таку угоду”.

Вважає, що “росія не може погодитися із вступом України до НАТО”.

Бек впевнений: немає доказів, що росія може бути спонсором тероризму. Заборону на видачу віз росіянам називає неправомірною.

Озлем Демірель (Özlem Demirel)

Німецька депутатка Європарламенту, член групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу партії “Ліві”. Народилася 10 березня 1984 року в Малатьї.

2 березня 2022 року була однією з 13 євродепутатів, які проголосували проти резолюції, яка засуджує російське вторгнення в Україну та закликає до надання зброї Україні. Заявила, що резолюція “піділлє масла у вогонь” конфлікту.

У березні 2022 року підписала "Феміністський опір проти війни" — маніфест на знак солідарності з Феміністським антивоєнним опором, ініційованим російськими феміністками після російського вторгнення в Україну. У ньому відповідальність за російське вторгнення поклали в тому числі на НАТО та фактично закликали не надсилати зброю до України.

Критикує постачання озброєння Україні та стверджує, що “ні поставки зброї, ні санкції, зокрема заборона Swift, не матимуть вирішального впливу на війну“, і, відповідно не зупинять росію. Висловлювала побоювання, що “озброєння, яке постачає в Україну Бундесвер, може нелегально потрапити до ЄС або опинитися на чорному ринку”.

Поширює наратив про вину НАТО у війні росії проти України: “Поточна військова ескалація росії заслуговує засудження, як і політика НАТО останніх років”. Заявляє, що “люди в Україні згорають у боротьбі за владу між росією та НАТО”

Ніколаус Фест (Nicolaus Fest)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Альтернатива для Німеччини”. Народився у 1 липня 1962 році у Берліні.

У 2019 році заявляв, що “'Північний потік-2' відповідає інтересам Німеччини у ширших та надійніших поставках енергоносіїв”

Вважає, що “ключовими перешкодами для вступу України до ЄС є корупція та інститути, які погано працюють”.

Дітмар Костер (Dietmar Köster)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Соціал‑демократичної партії Німеччини. Народився 6 січня 1957 року в Шверте.

Засуджував рішення щодо блокування NewsOne, ZIK та 112.

Влітку 2022 року став підписантом звернення "Зброя має мовчати", у якому деякі представники партії СДПН застерігають від постачання зброї в Україну та закликають до мирних переговорів: “Продовження війни призведе лише до нових смертей та руйнувань. Нам потрібне якнайшвидше припинення вогню як відправна точка для всебічних мирних переговорів”.

Максиміліан Крах (Maximilian Krah)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Альтернатива для Німеччини”. Народився у 28 січня 1977 році у Дрездені.

Вважає, що ЄС грає роль молодшого брата США.

Виступає проти постачання Україні важкого озброєння. Регулярно поширює антиукраїнські дописи у Twitter: “Мерзнути, зубожити, страждати за Україну? Нізащо”.

Ще у 2019 році захищав проросійські телеканали Віктора Медведчука, з яким неодноразово зустрічався. Внесений до бази “Миротворець”.

Перед повномасштабним російським вторгненням заявляв, “що твердження про вторгнення російських сил в Україну виявилися фальшивими” і що “реальна загроза виходить із можливого нападу Києва на самопроголошені ДНР та ЛНР”.

Поширював проросійські тези про те, що злочини у Бучі вигадані. Звісно, вважає, що санкції проти росії “лише приведуть до деескалації”.

Йоахім Кус (Joachim Kuhs)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Альтернатива для Німеччини”. Народився 25 червня 1956 року у Шонах-ім-Шварцвальді.

Виступає проти обов’язкової вакцинації від коронавірусу.

У 2020 році заявляв, що у разі перемоги кандидата у президенти США Джозефа Байдена можуть погіршитися відносини між росією та Німеччиною.

Подавав запит до Європейської комісії, щоб дізнатись, чи фінансував ЄС біолабораторії та біологічні дослідження на території України, тим самим підтримавши тези російської пропаганди.

Стверджує, що хоча в Україну й надсилають мільярди євро та зброю й боєприпаси, тут не надають допомоги дітям. Також зазначає, що, мабуть, немає жодної іншої країни у світі, де "принизлива практика сурогатного материнства з метою заробити гроші була б настільки поширена, як в Україні". Змішуючи ці та деякі інші тези, фактично апелює до надання допомоги Україні

Гвідо Рейль (Guido Reil)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Альтернатива для Німеччини”. Народився у 19 січня 1970 року у Ґельзенкірхені.

Вважає, що санкції проти росії “можуть сприяти подальшій ескалації”. Крім того, на його думку, “ні енергетичне ембарго, ні важке озброєння для України не закінчать війну”. Крім того, без сировини з росії стабільність ЄС нібито перебуває під загрозою.

Мартін Ширдеван (Martin Schirdewan)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу партії “Ліві”. Народився 12 липня 1975 року в Берліні.

Заявляв, що “постачання зброї Україні приховує у собі абсолютну загрозу ескалації, і деякі військові концерни також не зацікавлені в тому, щоб війна закінчилася швидко”. Стверджував, що “дипломатія працює”, а з “путіним варто вести переговори”.

Підтримав заяву президента Франції Еммануеля Макрона про гарантії безпеки, які союзники по НАТО мають запропонувати росії. В інтерв'ю газеті Rheinische Post заявив: "Нам терміново потрібні мирні переговори, щоб покласти край цій нещасній війні. Тому ініціатива Макрона правильна".

Поширював проросійські наративи про те, що “люди не знають, як пережити зиму”.

Йоахім Шустер (Joachim Schuster)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Соціал‑демократичної партії Німеччини. Народився 28 жовтня 1962 року в Раштаті.

У квітні 2018 року виступав на 11-му Київському безпековому форумі, де, зокрема, заявляв про “дещо призупинену боротьбу з корупцією в Україні”.

Ще в 2021 році не підтримував санкції проти росії, закликав до інтенсивного діалогу з кремлем. Згодом виступав проти надання навіть оборонної зброї Україні.

Мартін Cоннеборн (Martin Sonneborn)

Німецький незалежний депутат Європарламенту, входить до складу “Партії праці, верховенства права, захисту тварин, підтримки еліт і низової демократичної ініціативи”. Народився 15 травня 1965 року в Ґетінґені. У минулому — сатирик.

Голосував проти надання безвізу Україні у 2017 році.

Виступає проти надання Україні озброєння. У травні 2021 року сатирично писав, що “українська армія набагато краще оснащена, ніж німецька". І він би вимагав, щоб "Україна постачала оборонну зброю, а не навпаки”. В одному з інтерв’ю недорочно іронізував про те, що “в нинішній ситуації Гітлер також буде повністю переоцінений, адже він воював проти росіян”.

Бернхард Зімньок (Bernhard Zimniok)

Німецький депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Альтернатива для Німеччини”. Народився у 21 червня 1953 року у Шнайттенбасі.

Вважає вступ України до ЄС “повним абсурдом з огляду на відсутність верховенства права” та пропонує, щоб наша країна не приєднувалася до НАТО та була “нейтральною буферною державою”.

Вважає, що постачання зброї Україні не запобігатиме смертям, а санкції проти путіна завдають величезної шкоди самій Німеччині. Крім того, такі дії нібито “не зупинять путіна”.

Стверджує, що путін вторгся до України лише через те, що “США відмовилися від будь-яких переговорів щодо російського проєкту договору щодо вирішення українського питання в грудні 2021 року”

Болгарія

Іво Христов (Ivo Hristov / Иво Христов)

Болгарський депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Болгарської соціалістичної партії. Народився 8 жовтня 1970 року в Стамбулі.

Вважає, що "визнання росії державою-спонсором тероризму виключає будь-яку можливість переговорів і припинення кровопролиття".

Стверджує: постачання зброї Україні “офіційно робить Болгарію тилом України, а значить — ціллю”.

Христова насторожує “добровільна сліпота перед владою в Києві”, адже Україна нібито “втягує НАТО в конфлікт”.

Цветеліна Пенкова (Tsvetelina Penkova / Цветелина Пенкова)

Болгарська депутатка Європарламенту, членкиня групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Болгарської соціалістичної партії. Народилась 19 лютого 1988 року в Софії.

У серпні 2022 року заявляла, що “у короткостроковій перспективі Європа не зможе обійтися без російського газу — немає альтернативних постачальників, недостатня інфраструктура і не вистачає вільної кількості газу”.

Сергєй Станішев (Sergei Stanishev / Сергей Станишев)

Болгарський депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Болгарської соціалістичної партії. Народився 5 травня 1966 року в Херсоні.

У 2015 році заявляв, що посилення санкцій проти росії спровокує лише подальшу ескалацію конфлікту на Сході України. Загалом антиросійські санкції не підтримує, в тому числі і у 2022 році.

Не вважає росію загрозою для безпеки ЄС. Поширює російські наративи про фашизм в Україні, німецького колаборанта Степана Бандеру та нібито відновлення ядерного статусу України. Підкреслює, що “в аргументації, яку використовує путін, є чимало історично правильних речей”.

Петар Вітанов (Petar Vitanov / Петър Витанов)

Болгарський депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Болгарської соціалістичної партії. Народився 18 квітня 1982 року в Слівені.

Вважає, що “від європейських санкцій після громадян України та росії постраждали і громадяни Європи” та боїться російських дій у відповідь на санкції та того, що кремль “може повернути європейців у печери”.

Не голосував за визнання росії державою-спонсором тероризму, оскільки у цьому рішенні немає "жодного слова про мир, за переговори", а це, за його словами, “рівнозначно закриттю дверей для дипломатичного вирішення".

Елена Йончева (Elena Yoncheva / Елена Йончева)

Болгарська депутатка Європарламенту, членкиня групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Болгарської соціалістичної партії. Народилась 27 травня 1964 року в Софії.

Йончева — давня проросійська пропагандистка, свого часу навіть була під санкціями в Україні, проте згодом їх зняли. Не підтримує вступ України до НАТО.

Поширювала наративи про обстріл українськими військовими міст Донбасу та вбивства журналістів. Заявляє, що Україна не виконувала Мінських домовленостей.

Виступила проти заборони на видачу віз громадянам рф та проти надання Україні озброєння, адже це нібито “продовжить війну і призведе до ще більших жертв”.

Італія

П'єтро Бартоло (Pietro Bartolo)

Італійський депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Демократичної партії. Народився 10 лютого 1956 року в Лампедузі.

Вважає, що визнання росії державою-спонсором тероризму “закриває всі двері для дипломатичного шляху” розв'язання російсько-української війни.

Андреа Коццоліно (Andrea Cozzolino)

Італійський депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Демократичної партії. Народився 3 серпня 1962 року в Неаполі. Фігурант справи “Катаргейту”.

Голосував проти визнання рф державою-спонсором тероризму.

Массіміліано Смерільйо (Massimiliano Smeriglio)

Італійський депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу Демократичної партії. Народився 8 травня 1966 року в Римі.

Називає Кубу “прикладом спротиву для народів світу. Заявляє, що Європейський парламент має шукати дипломатичне вирішення війни в Україні, а визнання росії терористичною державою віддаляє це рішення.

Виступає категорично проти надання Україні озброєння: “Ні війні! Ні зброї! За прагматичний і далекоглядний пацифістський рух… Працюйте над заохоченням до переговорів”.

Франческа Донато (Francesca Donato)

Незалежна євродепутатка з Італії, що балотувалася як членкиня “Ліги Півночі”. Народилася 25 серпня 1969 року в Анконі, юристка за освітою. У 2013 році заснувала асоціацію “Progetto Eurexit” у Палермо, яка просуває критичні ідеї щодо єдиної європейської валюти. Останні кілька років Донато активно поширювала антивакцинаторську пропаганду.

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, Франческа Донато активно просуває проросійські наративи та фейки в західному суспільстві. Вона виступає проти будь-якої військової допомоги Україні, а в одному з виступів у європарламенті взагалі звинуватила Україну у масових вбивствах мирного населення. Також депутатка регулярно поширює прокремлівську тезу про “провокування росії”.

За просування жорсткої антиукраїнської позиції (депутатка заперечувала російські злочини у Бучі та виправдовувала бомбардування лікарні у Маріуполі) компанія “Meta” заблокувала профіль Донато у Facebook.

Чехія

Катеріна Конечна (Kateřina Konečná)

Чеська депутатка Європарламенту, членкиня групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу Комуністичної партії Чехії і Моравії. Народилась 20 січня 1981 року в Новому Їчині. Підтримує вихід Чехії з ЄС та прагне “знищити капіталізм”.

Ще у 2014 році Конечна запевняла, що Угоду про асоціацію між Україною та ЄС потрібно було узгоджувати з росією. У тому ж інтерв’ю сказала, що вважає “НАТО атакуючим елементом”, а також згадала про дискримінацію росіян в державах Балтії. А у 2019 році критикувала МЗС Чехії за “антиросійську реакцію” та розповідала про порушення прав людини в Україні.

Називала батальйон “Азов” неонацистами, розповідала про нібито заборону російської мови в Україні та громадянську війну на Донбасі.

У лютому 2022 року в одному з ефірів заявляла про те, що не потрібно надсилати зброю до України і “варто перестати стріляти”, а також поширювала російські наративи, зокрема про “спалення людей в Одесі”.

Голосувала проти надання безвізу Україні у 2017 році.

Гинек Блашко (Hynek Blaško)

Чеський депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Свобода і пряма демократія”. Народився 15 липня 1955 року в Празі. Блашко має звання генерал-майора, був командувачем Об'єднаних сил Чеської армії. У 1980-х роках входив до Комуністичної партії Чехії. У 2019-му став депутатом Європарламенту, за рік до цього брав участь у зустрічі проросійської банди “Нічні вовки”.

Блашко заперечує збиття проросійськими сепаратистами Boeing-777 рейсу MH17, сумнівається щодо справи Скрипаля та розповідає про велич російської армії.

8 травня 2022 року в Празі виступив на демонстрації, організатори якої закликали владу припинити надсилати зброю в Україну та виступити за мирне розв’язання російської агресії проти України.

Іван Давід (Ivan David)

Чеський депутат Європарламенту, член групи “Ідентичність і демократія”, входить до складу партії “Свобода і пряма демократія”. Народився 24 вересня 1952 року в Празі, був директором психіатричної лікарні в Богніце та міністром охорони здоров'я Чехії.

Як і інші проросійські євродепутати, активно поширював антивакцинаторську пропаганду, зокрема був єдиним депутатом, що голосував проти фінансової допомоги країнам-членам ЄС для боротьби з коронавірусом.

Іван Давід звинувачував Україну в ракетному ударі по залізничному вокзалу в Краматорську, де загинуло 59 людей і ще 107 отримали поранення, поширював російські фейки про біолабораторії в Україні та розробку ядерної зброї.

У 2021 році Центр безпеки європейських цінностей визнав Івана Давіда “найуспішнішим” серед чеських політиків, які поширюють дезінформацію.

Греція

Лефтеріс Ніколау-Алаванос (Lefteris Nikolaou-Alavanos / Λευτέρης Νικολάου-Αλαβάνος)

Грецький незалежний депутат Європарламенту, входить до складу Комуністичної партія Греції. Народився 7 лютого 1985 року в Афінах.

Захищав так званий Пам'ятник визволителям Латвії та Риги від німецько-фашистських загарбників, який згодом, згідно з рішенням латвійської влади, демонтували.

Разом з іншим грецьким євродепутатом Пападакісом заявляв, що Урсула фон дер Ляєн заохочує “антикомуністичну та антирадянську кампанію”, а ЄС підтримує спроби “легітимізувати грубі напади на історичну та культурну спадщину європейських народів”.

Константінос Пападакіс (Kostas Papadakis / Κωνσταντίνος Παπαδάκης)

Грецький незалежний депутат Європарламенту, входить до складу Комуністичної партії Греції. Народився 18 квітня 1975 року в Афінах. Висловлював солідарність із забороненою в Україні Комуністичною партією та називав цю заборону неприпустимою та провокаційною.

У 2014 році вимагав скасувати санкції проти росії.

У 2018 році називав США та Францію країнами, які “бажають взяти під контроль енергоресурси Сирії”.

Разом з іншим грецьким євродепутатом Ніколау-Алаваносом заявляв, що Урсула фон дер Ляєн заохочує “антикомуністичну та антирадянську кампанію”, а ЄС підтримує спроби “легітимізувати грубі напади на історичну та культурну спадщину європейських народів”.

Голосував проти надання безвізу Україні у 2017 році.

Еммануїл Фрагкос (Emmanouil Fragkos / Εμμανουήλ Φράγκος)

Грецький євродепутат, член групи “Європейські консерватори і реформатори”. Входить до правої націоналістичної політичної партії “Грецьке рішення”. Народився 27 червня 1993 року в Хіосі, ветеринар за освітою. У 2019 році став депутатом Європарламенту замість лідера партії “Грецьке рішення” Кіріакоса Велопулоса, який вирішив стати депутатом парламенту Греції.

У грудні 2020 року звинуватив Туреччину в розробці ядерної зброї. Загалом активно підтримує Вірменію та засуджує Азербайджан у Карабаському конфлікті.

У травні 2021 року Фрагкос критикував санкції Євросоюзу проти росії й закликав зняти щонайменше окремі з них. Також висловлював скептицизм щодо підтримки Євросоюзом України, але не Вірменії, та накладання санкцій на росію, а не на Азербайджан.

Фрагкос також не підтримує надання Україні зброї, називаючи таке рішення помилкою, як і заборону польотів російських літаків у повітряному просторі Греції.

Словаччина

Мірослав Радачовські (Miroslav Radačovský)

Незалежний євродепутат від Словаччини, засновник партії “Словацький патріот”. Народився 24 вересня 1953 року в селі Лютіна, понад 37 років працював у суді.

У 2019 році успішно балотувався до Європарламенту від партії “Котлеба — Народна партія наша Словаччина”, але згодом дистанціювався від неї. Низка словацьких видань написали, що причиною такого рішення стали гроші, а саме зарплата європарламентаря. Так, за словами однопартійців, “усі кандидати чесно пообіцяли перед виборами, що половину своєї зарплати євродепутата (тобто приблизно 3000 євро на місяць) віддадуть на допомогу потребуючим людям у Словаччині, яких вони самі вибирають”. Радачовські, на відміну від свого колеги Мілана Угрика, цього нібито не зробив і заявив, “що не хоче на цьому піаритись”.

У липні 2019 року Мірослава Радачовскі помітили на заході Віктора Медведчука, де той представляв свій "план для відновлення миру в Україні". Примітно, що на події європарламентар виступав російською мовою. На заході також була присутня євродепутатка від Латвії Татьяна Жданока.

Натомість у жовтні 2020 року Радачовскі приїжджав в Україну як “міжнародний спостерігач” за виборами від Міжнародного фонду за краще управління. Євродепутат висловлював “розчарування” політикою Володимира Зеленського від якого “чекав закінчення війни”, а також “очікував, що переможуть партії, котрі люблять життя, а не війну, які не мали б у своїй суті націоналізму”. Також на запрошення партії “ОПЗЖ” депутат відвідав Дніпропетровщину.

Вже за рік Радачовскі спостерігав на “виборах” у росії. 18 вересня 2021 року на пресконференції в Уфі він заявив, що “не бачить ознак недемократичних виборів у росії”.

Вже після повномасштабного вторгнення рф, 8 травня 2022 року, Радачовскі був у москві, де брав участь у круглому столі “Росія та Європа — зберегти відносини та історичну пам'ять” та звинувачував США у проблемах Європи, всіляко захищаючи росію як “переможницю фашизму”. Цікаво, що на пропагандистських російських ресурсах пишуть, що батько Мірослава Радачовскі був антифашистом, а після війни “брав активну участь у тому, що шукав і знешкоджував своєю бригадою бандерівців”.

Моніка Беньова (Monika Beňová)

Словацька депутатка Європарламенту, членкиня групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”, входить до складу партії “Курс — соціальна демократія”. Народилася 15 серпня 1968 року в Братиславі. Стверджує, що Червона армія визволяла Словаччину.

Вважає, що “вигадана резолюція” щодо визнання росії державою спонсором-тероризму не змінить політичну реальність, адже в європейському законодавстві немає термінів держава-терорист чи держава, що підтримує тероризм”.

Роберт Гайшел (Robert Hajšel)

Словацький депутат Європарламенту, член групи “Прогресивного альянсу соціалістів і демократів”. Народився 28 березня 1967 року в Банській Штявниці.

Заявляв, що надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, є “швидше політичним жестком, ніж ніж підтвердженням проведених реформ”.

Вважає, що “визнання росії державою спонсором-тероризму не є кроком, який допоможе українському народу витримати тяжкість війни та припинити кровопролиття. Цей крок може бути навіть контрпродуктивним у будь-яких спробах знайти дипломатичне рішення”.

Мілан Угрік (Milan Uhrík)

Словацький незалежний депутат Європарламенту, входить до складу партії “Республіканський рух”. Народився 21 грудня 1984 року в Нове Замки.

Угрік вже не один рік відомий своєю проросійською позицією. Зокрема, ще у 2017 році він закликав скасувати санкції проти росії та визнати Крим російським.

У грудні 2021 року Угрік звинуватив Європарламент у тому, що він пропагує "політику конфлікту". "Ви що, хочете війни з Росією? Ви вимагаєте, щоб вона відвела війська від власного кордону? Скажіть, куди, адже вони на своїй території?", – заявив Угрік.

Вже після повномасштабного російського вторгнення Угрік просував російську пропаганду щодо нібито звірств українців: “Де була Європа, коли українські найманці вбивали дітей на Донбасі чи палили мирних людей в Одесі?”. А санкції проти росії називав лицемірними.

Бельгія

Марк Ботенга (Marc Botenga)

Бельгійський депутат Європарламенту, член групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу Партія праці Бельгії. Народився 29 грудня 1980 року в Брюсселі.

Просував антивакцинаторську пропаганду щодо відкриття патентів на вакцини проти COVID-19.

Пнред повномасштабним російським вторгенням заявляв, що Україна не виконує повністю Мінські домовленості і що “політика розширення НАТО є основною причиною політичного напруження навколо України”. Поширював тези про те, що “Євросоюз нав'язує Україні економічні реформи. І це робиться не для того, щоб допомогти розвитку країни, а для того, щоб європейським ТНК було зручно користуватися Україною”.

Євродепутат активно просував наратив щодо ненадання Україні зброї, а також щодо “вибірковості санкцій проти рф”.

Ірландія

Клер Дейлі (Clare Daly)

Ірландська депутатка Європарламенту, членкиня групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу партії “Незалежні за зміни”. Народилася 11 квітня 1968 року в Дубліні. Називає НАТО “розпалювачами війни”.

Євродепутатка активно просуває теми діалогу з росією та відмови “від антиросійської риторики”.

У червні 2021 року Клер Дейлі потрапила до “чорного списку” з восьми депутатів, яких Європарламент покарав за фейкові спостережні місії. Дейлі їздила на вибори до Еквадору та Венесуели.

Регулярно поширює антиукраїнські наративи, закликає не постачати Україні зброю та каже, що “сяде за стіл переговорів з росією”. Дейлі просуває тезу про "розпродаж України”, регулярно розповідає, що “США найбільше виграють від української кризи”.

Мік Воллес (Mick Wallace)

Ірландський депутат Європарламенту, член групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу партії “Незалежні за зміни”. Народився 9 листопада 1966 року в Вексфорді.

Просуває російські фейки про переворот в Україні. Зокрема, заявив, що Вашингтон начебто сам визнає "витрачання п'яти мільярдів доларів США на зміну режиму, що призвело до перевороту у 2014 році". Також ірландець критикує ідею санкцій проти росії, говорить, що війна вигідна лише США та НАТО, а також що “Зеленський посилає на війну менш привілейованих”.

У червні 2021 року Мік Воллес потрапив до “чорного списку” з восьми депутатів, яких Європарламент покарав за фейкові спостережні місії. Воллес їздив на вибори до Еквадору та Венесуели.

3 березня 2022 року заявив, що Україну “використовують США і НАТО для підриву Росії” і що Європа не може дозволити собі знищити Росію. У вересні 2022 року прийшов на засідання Європарламенту у футболці російського футболіста Олексія Міранчука.

Португалія

Сандра Перейра (Sandra Pereira)

Португальська депутатка Європарламенту, членкиня групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу Комуністичної партії Португалії. Народилася 18 березня 1977 року в Альвоко да Серра.

В жовтні 2021 разом з деякими іншими депутатами Європарламенту стала на захист литовця Альґірдаса Палецкіса, засудженого за шпіонаж на користь росії.

У березні 2022 року не підтримала резолюцію Європарламенту, яка засуджує вторгнення в Україну, “через заклики до зміцнення НАТО та мілітаризації.”

У травні 2022 року підтримувала проросійську євродепутатку Татьяну Жданоку та захищала так званий Пам'ятник визволителям Латвії та Риги від німецько-фашистських загарбників, який згодом, згідно з рішенням латвійської влади, демонтували. У своєму виступі заявляла, що знесення пам’ятника — це “якравий приклад спроб позбавитись від історії, просто стерти її та забути всі заслуги Радянського Союзу”.

Після початку повномасштабного вторгнення слала запити до Єврокомісії з приводу цін на нафту та газ, ставлячи під сумнів санкції та ембарго проти росії.

Жоао Пімента Лопеc (João Pimenta Lopes)

Португальський депутат Європарламенту, член групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу Комуністичної партії Португалії. Народився 12 квітня 1980 року в Кампу-Гранде.

Відомий давньою антиукраїнською риторикою. Брав участь в “урочистостях з нагоди 100-річчя КПУ”, де, зокрема, захищав росію. Ще у 2018 році разом з Петром Симоненком засуджував Революцію Гідності, розповідав про розгул неофашизму в Україні та підтримку усунення “законної влади” з боку ЄС та США.

У вересні 2022 року, під час зустрічі з білоруським комуністом Сергієм Клішевичем, Пімента Лопеc висловив “солідарність та підтримку Білорусі, її вибору шляхів розвитку, а також засудив спроби втручання західних держав у її внутрішні справи”. Депутат Європарламенту наголосив: “ЄС несе велику відповідальність за розв'язання воєн не лише у найрізноманітніших частинах світу, а й у самій Європі. Зокрема, нині в Україні”.

Іспанія

Мігель Урбан Креспо (Miguel Urbán Crespo)

Іспанський депутат Європарламенту, член групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу партії “Антикапіталісти”. Народився 26 березня 1980 року в Мадриді.

У своєму Telegram-каналі регулярно публікує дописи про “ми за мир у всьому світі”, проте закликає НАТО “не втручатись” у війну в Україні, засуджує рішення іспанського уряду щодо надання допомоги Україні та фактично виступає за ненадання зброї Україні, адже це “підливає масла у вогонь”.

Також Мігель Урбан Креспо спекулює на темі українських біженців, недоречно порівнюючи їх із суданцями.

Крім того, він став співавтором дослідження “Антифашизм як аргумент у промовах путіна та Зеленського”, де, крім порівняння антифашистських заяв, автори апелюють до заборони проросійських політичних партій в України, таврують Степану Бандеру та ОУН як нацистських колаборантів і “профашистів”, а ключовими групами на Євромайдані називають ультраправих та неонацистів, зокрема “Правий Сектор” та партію “Свобода”.

Латвія

Татьяна Жданока (Tatjana Ždanoka)

Незалежна латвійська депутатка Європарламенту, входить до партії “Російський союз Латвії”, яка обстоює права російськомовного населення Латвії та виступає, зокрема, за "зміцнення єдності російського світу". Сама Жданока, до речі, нагороджена Орденом Дружби — за великий вклад у розвиток культурних зв’язків з рф, збереження та популяризацію російської мови та російської культури. Народилася в 8 травня 1950 року в Ризі.

За освітою математикиня, була членкинею КПРС та Інтернаціонального фронту трудящих Латвійської РСР, який виступав за збереження Латвії у складі СРСР і керівної ролі КПРС у суспільстві. Загалом євродепутатка давно відома своєю проросійською діяльністю.

Ще у 2014 році Жданока пропонувала внести “Правий сектор” у список терористичних організацій, а в 2016 році зустрічалася з сирійським диктатором та воєнним злочинцем Башаром Асадом.

У липні 2019 року Татьяну Жданоку, як і Мирослава Радачовскі, помітили на заході Віктора Медведчука, де той представляв свій "план для відновлення миру в Україні".

Перед повномасштабним російським вторгненням, 16 лютого 2022 року, з трибуни Європарламенту Жданока закликала не використовувати слогани “нацистського колаборанта Степана Бандери” та “зупинити вбивства дітей на Донбасі”.

У жовтні 2022 року директор Управління захисту конституції Латвії Егілс Звіедріс назвав Жданоку одним із найяскравіших прикладів агентів російського впливу в країні. Крім того, цьогоріч у листопаді вийшло пропагандистське інтерв’ю євродепутатки з українським проросійським колаборантом Русланом Коцабою.

Нідерланди

Марсель де Ґрааф (Marcel De Graaff)

Незалежний євродепутат із Нідерландів, член євроскептичної партії “Форум за демократію”. Народився 7 квітня 1962 року в Роттердамі, здобув ступінь магістра теологічних наук. У 2011 році став членом Сенату Нідерландів, а у 2014 році пройшов до Європарламенту. Вже за рік потрапив у скандал —- кілька разів кнопкодавив замість прокремлівської депутатки Марін Ле Пен, за що був оштрафований на 1530 євро.

Як і інші проросійські євродепутати, активно поширював антивакцинаторську пропаганду та активно звинувачував ЄС у поширенні фейків.

У квітні 2022 року де Ґрааф звинуватив українських військових у злочинах в Бучі: “Українські війська очищають Бучу від диверсантів та пособників російських військ. Тепер ми знаємо, що це означає: сотні вбитих і залишених на вулицях українськими воєнними злочинцями”.

24 жовтня 2022 року Марсель де Ґрааф покинув ультраправу групу "Ідентичність і демократія" в Європарламенті, оскільки, за його словами, вона є антиросійською.

Голосував проти надання безвізу Україні у 2017 році.

Кіпр

Ніязі Кізілюрек (Niyazi Kizilyürek)

Кіпрський депутат Європарламенту, член групи “Європейських об'єднаних лівих/Ліво-зелених Півночі”, входить до складу Прогресивної партії трудового народу Кіпру (наступниця Комуністичної партії Кіпру). Народився 7 грудня 1959 року в Нікосії.

Голосував проти визнання рф державою-спонсором тероризму, оскільки не вважає за потрібне "карати народ і його культуру і розривати всі дипломатичні відносини з російською державою”.

Андрій Савчук для Цензор НЕТ