Протягом другого року повномасштабного вторгнення Житомирщина лишалася відносно безпечним регіоном. Територіально росіяни не підступили до області, однак не припиняли обстрілів з повітря. 28 травня 2023 року армія РФ завдала удару по інфраструктурному об'єкту в Житомирі. Вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, об'єкти інфраструктури та заклади освітньої й медичної сфер — всього 30 будівель. У Станишівській громаді поблизу Житомира внаслідок російського обстрілу пошкоджено 200 приватних садиб, будинок культури, амбулаторію та адміністративну будівлю.

9 червня під час нічної атаки зафіксовано влучання в житловий масив приватного сектору Звягельської громади. 19 липня через атаку дронами пошкоджень зазнали житлові будинки та інфраструктурний об'єкт у Чуднівській та Вільшанській громадах. 8 квітня 2024 року Росія вкотре атакувала інфраструктуру Житомирщини, внаслідок чого виникла пряма загроза забруднення повітря. 

За даними карти надзвичайних ситуацій, з 31 березня 2023 року до 31 березня 2024 року повітряну тривогу на Житомирщині оголошували 294 рази. В області ще триває процес розмінування територій і відбудови зруйнованих будинків та об'єктів критичної інфраструктури.

Соціально-економічний стан області 

Загальний огляд ситуації після початку повномасштабного російського вторгнення

З першого дня повномасштабного вторгнення Житомирщина 40 днів була зоною активних бойових дій. 24 лютого 2022 року ворог атакував область з повітря і розмістив свої позиції на прикордонних територіях Овруцької, Народицької, Коростенської й Малинської громад, захопивши ліси, поля і 5 сіл: Грезля, Давидки, Радча, Нова Радча та Стара Радча. Також російські військові перебували в Ровбі, Тичкові й Вільховій, де люди на той час не проживали. Село Рубежівка перебувало під окупацією 2–3 дні. 4 квітня росіяни втекли з території регіону. За даними Житомирського обласного лабораторного центру, до окупації в цих населених пунктах мешкало 558 людей, після — 275. 

Після виходу росіян у регіоні поступово почали відновлювати роботу підприємства, призупинені після початку повномасштабного вторгнення. Житомир став першим містом в Україні, де запрацювали заклади дошкільної освіти. Також з вересня 2022 року відновили очне навчання в школах.

На півночі Житомирщина межує з Білоруссю (протяжність кордону — 251 км). Хоча, порівняно з минулим роком, прогнозів про ймовірний наступ росіян стало менше, на прикордонні все одно зводять захисні споруди. 12 березня 2024 року в ефірі проєкту «Суспільне. Студія» керівник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко розповів, що станом на зараз прямої загрози вторгнення з території Республіки Білорусь немає. За його словами, зводити глибоко ешелоновану систему оборону розпочали ще навесні 2022 року. Зараз всі 2000 кілометрів кордону України, де потрібно будувати фортифікаційні споруди, об’єднують у єдину лінію захисту. Фінансуються роботи з державного бюджету.

Наслідки російських обстрілів для критичної та цивільної інфраструктури 

За даними Департаменту регіонального розвитку обласної військової адміністрації, унаслідок російської збройної агресії пошкоджень зазнали 4830 обʼєктів у Житомирській області. Повністю зруйновано 207 обʼєктів, значно пошкоджено — 365, мають незначні пошкодження — 4258. Найбільше пошкоджено житловий фонд — 86%. Різного ступеня руйнації зазнали 532 багатоповерхівки і 3640 приватних домогосподарств. Повністю зруйновано 167 житлових будинків, 3 з яких — багатоквартирні. Крім того, пошкоджено: 

  • 81 заклад загальної середньої освіти;
  • 37 закладів дошкільної освіти;
  • 44 заклади охорони здоров'я.

На сьогодні послуги електро-, газо- та водопостачання надаються у повному обсязі, — повідомили в департаменті регіонального розвитку ОВА. Опалювальний сезон 2023/24 року завершено 31 березня. 

Ситуація з електро-, водо- і газопостачанням в обласному центрі контрольована. На випадок можливого блекауту місто забезпечене генераторами. Також тут працюють 18 стаціонарних пунктів незламності та один мобільний. Додатково в місті є дві мобільні котельні, які могли б підключити до теплопостачання об'єкти критичної інфраструктури.  

У відповідь на нащ запит департамент екології та природних ресурсів Житомирської ОВА повідомив, що внаслідок російської агресії збитків зазнали агропідприємства в Коростенському районі, зокрема ТОВ «Агрофірма Малинівська» — 415,6 га і ТОВ «ВП «Полісся» — 2027,86 га. Внаслідок ракетного обстрілу РФ пошкоджена грезлянська меліоративна система поблизу с. Давидки та с. Грезля на території Народицької селищної ради Коростенського району,  обсяг збитків — 610 тис. грн. Також пошкоджені проїжджа частина споруди (обсяг збитків — 140 тис. грн) і гідротехнічна споруда В-10 на каналі МК на ПІК-79+80 (каналізована р. Грезля), розмір збитків — 760 тис. грн. 

Витрати, необхідні на відновлення меліоративних систем, наразі не відомі через неможливість доступу до цих обʼєктів. На землях філії «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» ДП «Ліси України» на території Народицької селищної ради збитків завдали лісові пожежі, що сталися внаслідок ракетно-бомбових ударів у 2022 році. За попередніми даними, вигоріло 2100 га лісу. На землях ДП «Словечанський лісгосп АПК» на території Овруцької міської ради, Гладковицької та Словечанської сільських рад збитки спричинені замінуванням лісових масивів. Перебування в них заборонене, а підрахувати завдану шкоду наразі неможливо. 

За даними Державної екологічної інспекції Поліського округу, лише внаслідок пожеж на нафтобазах на території Житомирської області, які були пошкоджені внаслідок ракетно-бомбових ударів агресора, в атмосферне повітря потрапило близько 13 200 тонн забруднюючих речовин. Загальна площа забруднених при цьому земель — понад 30 га.

Збитки, завдані довкіллю внаслідок атаки дронами по Звягелю попередньо оцінюють у майже 50 млн грн. Паливно-мастильні матеріали також потрапили в ґрунти. З них відібрали проби й наразі очікують на результати.

Ще понад 1,5 млн тонн забруднюючих речовин додало горіння лісових та інших насаджень загальною площею понад 2 тис. га — у результаті ракетного обстрілу постраждав лісовий фонд державних підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Також фахівці інспекції обстежили місце падіння літака, збитого поблизу міста Житомира, і встановили, що на загальній площі 0,9 га пошкоджено 652 дерева до ступеня припинення росту з наступним їх горінням, а загальний розмір шкоди сягнув понад 4,5 млн грн. 

Вогонь завдав непоправної шкоди природно-заповідному фонду України. Знищено понад 2 100 га лісових насаджень на території заповідника «Древлянський», що розташований у Народицькій територіальній громаді. Сума шкоди, завданої довкіллю внаслідок неорганізованих викидів забруднюючих речовин в атмосферу, загалом становить майже 15 млрд грн. 

Сума шкоди, завданої внаслідок російської збройної агресії земельним ресурсам Житомирщини сягає понад 253 млн грн, а загальна сума збитків екосистеми області за майже два роки повномасштабного вторгнення становить понад 427 мільйонів доларів США.

Допомога у відновленні зруйнованої інфраструктури

За словами першої заступниці керівника Житомирської ОВА Наталії Остапченко, в області вже відновлено 3030 об'єктів — майже 63% від пошкоджених. 

У відповідь на наш запит в Департаменті регіонального розвитку Житомирської ОВА  зазначили, що у 2022 році основним джерелом фінансування відновлення пошкоджених внаслідок російської збройної агресії обʼєктів були кошти з резервного фонду державного бюджету (відповідно до розпорядження КМУ від 10.04.2022 N 280-р), а також кошти держбюджету, за які АТ “Укрзалізниця” у межах тристоронніх договорів закупила будівельні матеріали (переважно металопластикові вікна) для ремонту будівель. 

На відновлення пошкоджених обʼєктів спрямовували і кошти обласного бюджету — в межах обласної Програми забезпечення пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і території Житомирської області від надзвичайних ситуацій на 2021-2025 роки, яка у 2022 році була доповнена розділом «Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру». За рахунок вищезазначених коштів в основному проводили поточний ремонт обʼєктів житлового фонду та соціально-культурного призначення. Відновлено 1418 обʼєктів, з них: 1200 житлових, 72 заклади освіти, 27 — охорони здоровʼя, 29 — культури, 32 адмінбудівлі, 24 обʼєкти життєзабезпечення тощо. Також профінансовано виготовлення 334 технічних звітів на обʼєкти, які потребують капітального ремонту або нового будівництва. 

Активно допомагає у відбудові зруйнованих об'єктів на Житомирщині Естонія. За сприяння цієї держави в Овручі у червні 2023 року відкрили дитячий садок на 80 місць. Також країна виділила близько 45 млн грн на відновлення зруйнованого мосту в Малині. Наприкінці березня 2024 року в Житомирі відкрили Почесне Консульство Естонської Республіки. 

Уряд Португалії збирається відновити зруйнований ракетно-бомбовим ударом ліцей №25 у Житомирі. Варто зазначити, що батьки учнів закладу подали до суду через незгоду з рішенням про його демонтаж. Судовий процес триває донині. 

5 лютого 2024 року в обласному центрі відбувся III Форум з відновлення області, на який приїхали представники посольств Португалії та Естонії в Україні, міністерства закордонних справ України, Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, на якому обговорювали допомогу у відбудові Житомирщини та підписували меморандуми. 

Адаптація економіки регіону до нових умов та підтримка бізнесу

За даними департаменту агропромислового розвитку та економіки Житомирської ОВА, станом на 30 листопада 2023 року, до Житомирської області переміщено або частково переміщено 7 підприємств: 

  • ТОВ “САН-ЛЕД” — підприємство з виробництва електричного освітлювального устатковання; 
  • ТОВ “ЮНІТЛАБ” — підприємство з виробництва 3D-принтерів. Його потужності перевезенs з міста Краматорськ Донецької області до Житомира; 
  • підприємиця Світлана Завальна перевезла швейне виробництво з міста Краматорськ до міста Бердичів; 
  • ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВНІ ВИРОБНИЧІ ТЕХНОЛОГІЇ» — підприємство з механічного оброблення металевих виробів, перемістилося до Бердичева;
  • підприємство з виготовлення сантехнічних виробів ТОВ “СПІКО ГРУП” релоковане з Харкова до міста Звягель; 
  • ТОВ «СД НЕО-ТРАНС» — підприємство з виготовлення резино-технічних виробів нині перебуває в процесі релокації до Бердичева, де планує запускати переробку гумових виробів;

Департамент агропромислового розвитку й економічної політики у відповідь на запит ОПОРИ зазначив, що в області діє Програма економічного і соціального розвитку на 2024 рік. При ОВА функціонують Рада з питань залучення інвестицій, робоча група з вирішення проблемних питань діяльності субʼєктів малого підприємництва, у тому числі субʼєктів мікропідприємництва, комісія для визначення підприємств, установ, організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, Регіональний офіс міжнародного співробітництва. 

Під час засідань консультативно-дорадчих органів обговорюють проблемні питання, що виникають у підприємств у процесі ведення господарської діяльності та реалізації інвестиційних проєктів. Для їх вирішення готують звернення до центральних і місцевих органів виконавчої влади, надають розʼяснення, проводять наради, зустрічі.

Налагоджена співпраця з громадськими організаціями, асоціаціями, обʼєднаннями підприємців, міжнародними організаціями у напрямі сприяння розвитку підприємництва та формуванню сприятливих умов для підприємницької діяльності в області.

Також у Житомирі відкрили Центр підтримки та розвитку підприємництва, який є майданчиком для проведення різноманітних заходів та консультаційної підтримки підприємцям-початківцям і досвідченим бізнесменам. Ті, хто бажає розвивати власну справу, можуть отримати в Центрі нові знання або потрібну інформацію на основі чинного законодавства та міжнародної практики.

Агенція регіонального розвитку Житомирської області реалізовувала Проєкт «Спроможна громада для ведення бізнесу», метою якого було відновлення підприємництва в громадах та розвиток потенціалу підприємств в умовах війни.

Разом з цим, у регіоні підтримують підприємців, які вирішили релокуватися на територію області. Вона залучають грантову підтримку через Урядову програму «Власна справа», а також міжнародні гранти.

У відповідь на наш запит у Житомирській міській раді зазначили, що в межах програми «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП» в громаді реалізовано низку проєктів: «Школа експорту», «Вироблено в Житомирі», «Бізнес-школа», «Конкурс стартапів». Ткож міська рада пілтримує створення кластера харчової промисловості та створила коворкінговий простір для релокованого бізнесу, внутрішньо переміщених осіб, локального бізнесу.

В межах проєкту «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів (SRER)», що реалізується ПРООН за підтримки проєкту міжнародної співпраці ReACT4UA, запустили простір «Лабораторія підприємництва», де зможуть працювати учні, студенти і підприємці. Його цільовою аудиторією є, зокрема, релокований бізнес. Лабораторія розрахована на деревообробну, металообробну сферу і 3D- моделювання. 

Додатково у Житомирі залучають до ведення бізнесу ветеранів та їхні родини. Наприклад, 7 лютого в обласному центрі зайнятості ветеранів ЗСУ навчали, як започаткувати  власний бізнес. писати гранти і вести підприємницьку діяльність.

За даними Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики ОВА, попри труднощі війни, руйнації й порушені ланцюги постачання, бізнес Житомирської області працює і розвивається. Жоден з інвесторів не залишив область і продовжує працювати, реалізовувати інвестиційні проєкти. Субʼєкти господарювання регіону активно користуються державними й донорськими програми. Зокрема, підприємці й стартапи можуть отримати компенсацію за працевлаштування ВПО, фінансову підтримку в сфері інформаційних технологій, взяти участь у грантових програмах за напрямами «Свій сад», «Новий рівень», «Своя теплиця», «Власна справа», які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, фонду відновлення та трансформації економіки та інших фондів. 

Крім того, субʼєкти підприємництва Житомирщини користуються Державною кредитною програмою «Доступні кредити 5-7-9%». В Житомирській міській громаді діє Програма розвитку малого і середнього підприємництва на 2022–2026 роки.

Додатково у Департаменті агропромислового розвитку та економічної політики ОВА у відповідь на наш запит розповіли, що підприємці області можуть отримати інформаційно-навчальну й фінансову допомогу від таких міжнародних донорських організацій: програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України», «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», проєкт Seeds of Bravery

Задля підтримки бізнесу та запуску додаткових стимулів для підприємців 26 січня 2024 року Президент України підписав два важливі укази — про створення Ради з питань підприємництва та Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні». Також 10 громад Житомирської області розробляють програми місцевого економічного розвитку за підтримки Проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»).

Зміни в структурі населення області та міграційні процеси

За даними Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОВА, у Житомирській області з початку бойових дій знайшли прихисток понад 120 тисяч вимушених переселенців. Станом на 28 березня 2024 року в області фактично проживають 58,7 тис. внутрішньо переміщених осіб, з них: із Донецької області — 10 тис. людей; із Луганської області — 3,3 тис., з АР Крим та м. Севастополь — 352 людини, з Харківської області — 3,5 тис., Запорізької — 2,2 тис., Херсонської — 3,9 тис. Із загальної кількості ВПО 16,1 тис. є дітьми, а 2,9 тис. мають інвалідність. Також серед вимушених переселенців є 365 багатодітних родин. У Бердичівському районі перебувають 6 тис. ВПО, у Житомирському — 37,8 тис. ВПО, Звягельському — 4,76 тис., Коростенському — 10,2 тис.

Розпорядженням обласної військової адміністрації від 30 листопада 2023 року Nº585 затверджено Комплексну програму соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2024 рік. У ній є окремі розділи щодо працевлаштування та забезпечення житлом ВПО. Аналогічна програма діяла й у 2023 році.

У територіальних громадах Житомирського району у 2023–2024 роках були прийняті програми, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб та окремих категорій населення, яке постраждало у звʼязку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема:

  • програма підтримки, соціальної адаптації та захисту внутрішньо переміщених осіб на території громади на 2022–2024 роки;
  • програма соціального захисту дітей та осіб з інвалідністю, ветеранів війни та незахищених верств населення на 2022–2023 роки;
  • програма соціального захисту населення на 2023–2024 роки; програма забезпечення перебування ВПО та/або евакуйованих осіб у тимчасових пунктах проживання та місцях тимчасового перебування на 2024 рік;
  • програма «Надання підтримки внутрішньо переміщеним та/або евакуйованим особам у звʼязку із продовженням воєнного стану на 2024 рік»;
  • програма підтримки вимушено переміщених та/або евакуйованих осіб, які прибули на територію громади з інших областей України, де проводяться воєнні (бойові) дії або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) на 2023 рік;
  • програма інтеграції, соціальної адаптації та захисту ВПО на території громади на 2024–2026 роки;
  • програма соціального захисту населення, яка спрямована на забезпечення комплексного підходу до надання соціальної підтримки ВПО;

Від початку повномасштабного вторгнення Росії з Житомирської області виїхало понад 300 тисяч людей — третина жителів. За словами керівника ОВА Віталія Бунечка, найактивніше люди виїжджали з північних районів області, де постійно відбувалися авіаційні нальоти. Наразі майже всі, хто залишав свої домівки, рятуючись від російських обстрілів, вже повернулися, за винятком приблизно 10% населення. Багато з таких людей перебувають за кордоном, багато отримали статус нутрішньо переміщених. Станом на 30 травня 2023 року, за словами житомирського міського голови Сергія Сухомлина, з-за кордону досі не повернулися 4600 житомирських дітей, і частина з них може залишитися там назавжди. Для них на базі ліцею №4 організували центр дистанційного навчання.

Ринок праці та ключові виклики для влади

За даними Житомирського обласного центру зайнятості, станом на 1 квітня 2024 року послуги служби зайнятості отримували 5,8 тис. громадян, з них 5,2 тис. — зареєстровані безробітні. Натомість роботодавці заявили до служби зайнятості 1,7 тис. вакансій. Більшість із них — на підприємствах переробної промисловості (25%), у торгівлі (16%), на транспорті (10%), у закладах освіти та в сфері охорони здоров'я (по 8%). Бракувало вакансій для представників таких професій: на 335 безробітних продавців продовольчих товарів було 76 вакансій, для 142 безробітних кухарів — 64 вакансії, для 114 безробітних водіїв автотранспортних засобів — 69, для 110 безробітних верстатників деревообробних верстатів — 18, для 57 безробітних молодших медичних сестер/братів — 11. Не вистачало кадрів серед барист, електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, електрогазозварників, складачів поїздів, лікарів різних профілів, чергових по залізничній станції, монтерів колій, електриків дільниць, складальників виробів, ливарників санітарно-будівельних виробів на конвеєрі.

Утім, ключовими викликами в умовах воєнного стану залишаються обстріли, що завдають шкоди житловій та енергетичній інфраструктурі, відтік кадрів за кордон, порушення логістичних шляхів, інфляційні процеси, а також спільний кордон з Республікою Білорусь, що потребує спрямування ресурсів на укріплення та побудову фортифікаційних споруд.

Проблемним питанням стало вилучення «військового» ПДФО з місцевих бюджетів регіону. Бюджет Житомирської міської територіальної громади за 9 місяців 2023 року отримав 1,2 млрд грн військового ПДФО. На початку 2024 року в інтерв'ю «Суспільне Житомир» міський голова обласного центру Сергій Сухомлин зазначив, що до війни військове ПДФО в Житомирі становило приблизно 250 млн грн. 

«Приймаючи такі зміни до бюджету, Верховна Рада тоді пообіцяла, що цей базовий рівень повернуть і все рівно містам, громадам повернуть ці гроші, але їх не повернули — це перший момент. Другий момент — я дуже добре пам’ятаю в листопаді сесію, на якій ми розподіляли приблизно 200 мільйонів — це були прямі субвенції на військові частини, гроші на закупівлю дронів. Відпрацювали на цій сесії, виділили гроші. Гроші у нас зняли заднім числом — з 1 жовтня. Тут ще є один момент. Є така реверсна дотація в громадах, де є надлишки бюджету. На цей рік у нас вона складає приблизно 380 млн грн. Абсолютно логічно було б, якщо щомісяця ця дотація з бюджету вилучалась. В минулому році вилучалась. Якщо у нас за останній квартал військове ПДФО забрали, нам потрібно було припинити цю реверсну дотацію, але все одно її залишили, у нас ці гроші вилучили».

У 2024 році в бюджеті Житомирської міської територіальної громади прогнозують дефіцит коштів на виплату зарплати вчителям у сумі 67 млн 100 тис. грн. За словами першої заступниці житомирського міського голови Світлани Ольшанської, якщо держава не дофінансує ці потреби, міська влада шукатиме цей ресурс у місцевому бюджеті.

Фото з сайту Суспільне Житомир

На сайті Департаменту фінансів Житомирської ОВА зазначають, що у I кварталі 2024 року до загального фонду місцевих бюджетів області без урахування міжбюджетних трансфертів надійшло 2 513,7 млн грн. Порівняно з відповідним періодом 2023 року фактичні надходження зменшилися на 27,5%. У зівставних умовах (без врахування надходжень ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців у 2023 році) зростання становить 16,4%.

У зіставних умовах приріст доходів загального фонду забезпечено по бюджетах 57 територіальних громад із 66. Загальний фонд бюджету області формують 25 джерел.

Основними джерелами доходів загального фонду місцевих бюджетів у цей період були:

  • 1 427,8 млн грн — податок на доходи фізичних осіб;
  • 434,7 млн грн — єдиний податок;
  • 215,2 млн грн — плата за землю
  • 192,6 млн грн — акцизний податок;

Окрім цього, до загального фонду бюджету області з державного бюджету надійшло 1 076,2 млн грн міжбюджетних трансфертів. За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати стабільне функціонування бюджетних установ та фінансування місцевих програм. 

Враховуючи зміни до бюджетного законодавства (зарахування ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців до спеціального фонду державного бюджету), обласний бюджет у 2024 році недоотримає майже 1 млрд грн доходів

Станом на 1 березня на обліку в податковій службі області перебуває понад 90 018 платників податків, що на 4 617 більше, ніж за два аналогічні місяці 2023 року.

Основні напрямки видатків обласного та місцевого бюджету

У 2024 році заплановані доходи бюджету Житомирської міської територіальної громади становлять 4 259 993 053,99 грн. Зокрема, доходи загального фонду сягають 3 582 816 588,74 грн, а доходи спеціального фонду — 677 176 465,25 грн. Видатки громади заплановані у сумі 5 077 401 254,90 гр. Їх спрямують за трьома основними сферами: освіта й охорона здоров'я, підтримка діяльності стратегічних галузей та підтримка ЗСУ. На видатки для підтримки сил оборони й безпеки передбачили понад 315 млн грн. 

Загальний фонд місцевого бюджету Житомирської громади на 2023 рік становив 2 млрд 965,2 млн грн, спеціальний фонд — 563,8 млн грн, а в резервний фонд заклали 361,3 млн грн. Власні доходи міського бюджету Житомира за три квартали 2023 року становили 3 млрд 486 млн 605 тис. 115,26 грн, з яких 2 млрд 394 млн 244 тис. 860,53 грн — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Від 24 лютого 2022 року до 18 серпня 2023 року на допомогу військовим з бюджету Житомира спрямували 1,2 млрд грн — 20% бюджету громади.

Обсяг обласного бюджету на 2024 рік становить 2,2 млрд грн, що на 0,5 млрд грн (19%) менше затвердженого на 2023 рік. Прогнозований обсяг власних надходжень доходів загального фонду на 2024 рік становить 1,4 млрд грн, що на 35% або на 0,8 млрд грн менше очікуваних надходжень у 2023 році.  

До основних пріоритетів обласного бюджету на 2024 рік належать:

  • забезпечення стабільного функціонування соціально-гуманітарних галузей;
  • підтримка ветеранів та ВПО;
  • поліпшення і розвиток соціальної інфраструктури;
  • підвищення ефективності й результативності витрачання бюджетних коштів.

Як повідомляв сайт Житомир.info, у департаменті фінансів Житомирської ОВА зазначають, що протягом 2024 року з бюджету області також будуть підтримувати Сили оборони.

Благоустрій під час війни. Фінансування безпеки та оборони країни 

За даними Житомирської міської ради, наданими у відповідь на запит ОПОРИ, у 2023 році з бюджету Житомирської міської територіальної громади на заходи з утримання обʼєктів благоустрою спрямували 205 800 тис. грн. На 2024 рік передбачили 141 700 тис.грн.

У 2023 році в Житомирі на укладання тротуарної плитки виділили понад 52 млн грн з міського бюджету — про це повідомляло Суспільне Житомир. 16 жовтня 2023 року в центрі Житомира містяни влаштували мітинг та вимагали не витрачати бюджетні гроші на ремонти тротуарів і благоустрій.

У коментарі Суспільному житомирський міський голова Сергій Сухомлин сказав, що акція правильна, і більшість людей її підтримують, бо в Україні триває війна. Він додав: «На сьогодні міська рада витрачає на військових за місяць більше грошей, ніж за рік на плитку, і нині будівельники доробляють лише ті роботи, які розпочали раніше». У бюджеті на 2024 рік коштів на капітальні ремонти та благоустрій не закладали. 

У Житомирській міській раді повідомили, що з бюджету громади у 2023 році на фінансування сектору оборони та безпеки спрямували 1 343 778,3 тис.грн., зокрема: 

  • на фінансову та матеріальну підтримку Збройних Сил України, підрозділів територіальної оборони та органів правопорядку та безпеки — 480 711,9 тис.грн;
  • на придбання військових облігацій — 550 000,0 тис.грн;
  • на лікування, реабілітацію, соціальну підтримку військовослужбовців, членів їхніх сімей, родин загиблих — 313 066,4 тис.грн.

З бюджету розвитку Житомирської міської територіальної громади на фінансування заходів з безпеки та оборони у 2023 році спрямовано 72 772,0 тис.грн, а на 2024 рік передбачено 96 306,4 тис.грн.

Загалом з місцевих бюджетів області на підтримку військових у 2023 році виділили 1,5 млрд грн. Про це розповів директор департаменту фінансів Житомирської ОВА Віктор Венцель на сесії 21 грудня 2023 року: «Якщо говорити у відсотках — це понад 11% від обсягу дохідної частини бюджету. Слід врахувати, що з 1 жовтня податок з фізичних осіб військовослужбовців скерований винятково до держбюджету. З бюджету області вже вилучили отриманих 728 млн грн, з обласного бюджету — 136,3 млн грн податку. Це вже надходити не буде, це великі втрати, понад 1 млрд грн, тому що цей податок в поточному році формував 47% від дохідної частини бюджету. Але це не означає, що ми не будемо підтримувати сили оборони».

Політична ситуація в області та обласному центрі

Загальний огляд політичної ситуації в регіоні та активність політичних партій

Найактивнішими в регіоні, як і в перший рік вторгнення, є представники партії «Слуга народу»:  публічно і з фотозвітами вони розповідають про візити в громади, відкриття закладів, завершення ремонтних робіт чи участь у масових заходах. 5 лютого 2024 року у Житомирі відбувся III Форум з відновлення області, до роботи якого долучилися керівники області та міста, представники міжнародних організацій та урядів, а також керівники партії «Слуга народу» та місцеві депутати від цієї партії. 

Систематично відвідує область і нардеп, обраний за списками партії «Слуги народу» Арсеній Пушкаренко спільно з гостями з Естонії. Сюжети й текстові матеріали про поїздки нардепа по області публікують у місцевих ЗМІ, зокрема на сайті Житомир.info з маркуванням «політика» і телеканалі СК 1.  

Фото з сайту Житомир.info

У Житомирі активність проявляють і представники партій «Пропозиція» та «Європейська Солідарність». Зокрема, політики від «ЄС» «опікуються» відбудовою знищеного росіянами міського ліцею №25. Також у червні 2023 року робітники приватної фірми ремонтували тротуари Житомира за бюджетні кошти у жилетках із прізвищем депутата міської ради від партії «Пропозиція» Миколи Янушевича. 

Фото з сайту Суспільне Житомир

В Оліївській громаді на Житомирщині, ймовірно, за бюджетні гроші купили календарі зі світлинами депутатів сільради та розповсюджували їх серед місцевого населення. У поліції відкрили кримінальне провадження щодо використання бюджетних грошей на ці календарі.

фото з сайту Суспільне Житомир

19 квітня 2023 року відбулася зустріч партійців Житомирської області з лідеркою ВО «Батьківщина» Юлією Тимошенко, під час якої вона представила нового керівника обласної парторганізації. Замість Анжеліки Лабунської організацію очолив Олександр Дубенко.

Тенденції нагадування про себе в представників політичних партій незмінні — вітання з професійними святами, відвідування закладів освіти з привітаннями та подарунками та різних заходів, відкриття амбулаторій, відремонтованих об'єктів та фото звіт про це на своїх сторінках в соціальних мережах, а також допомога військовим, збір на потреби ЗСУ і благодійництво. 

Особливості функціонування та політичні впливи в органах місцевого самоврядування 

За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року до Житомирської обласної ради пройшли 9 партій. Найбільша фракція — в «Слуги народу» (11 депутатів), «Наш край» — 9 депутатів, «Європейська Солідарність» — 9, «Опозиційна платформа — За життя» — 7, «За майбутнє» — 7, «Пропозиція» — 6, ВО «Батьківщина» — 6, Радикальна партія Олега Ляшка — 5, «Сила і честь» — 4. З 64 новообраних депутатів 22 отримали перемогу в округах, інші пройшли за партійними списками. 

В обласній раді є 8 фракцій: «Слуга народу», «Наш край», «Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Пропозиція», ВО «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Сила і честь» та позафракційні депутати. До травня 2022 року в раді була фракція «Опозиційної платформи — За життя», але її існування припинили, а всі 7 депутатів стали позафракційними. В облраді діє 16 депутатських груп. 

Головою обласної ради є Володимир Федоренко від партії «Слуга народу», до призначення був першим заступником голови ОДА. 6 травня 2022 року стало відомо, що Володимир Федоренко та його перший заступник Олег Дзюбенко, який балотувався від партії «Наш край»,  призвані на військову службу.

«Військова служба, яку Федоренко проходить з 27 квітня, дозволяє зустрічатися з різними людьми у різних містах та проводити час із сім'єю», — повідомили 27 травня на сайті Житомир.info. До 19 липня Федоренко отримував заробітну плату і в обласній раді. 29 січня 2023 року на своїй фейсбук-сторінці він повідомив, що отримав відзнаку Міністерства оборони України — нагородну зброю. 

Попри військову службу, Володимир Федоренко часто має змогу відвідувати різні заходи в Житомирі, про що і звітує на своїй сторінці в соціальній мережі. 

До травня 2024 року обов'язки голови Житомирської обласної ради виконував Володимир Ширма, представник партії «Пропозиція», який до цього був заступником голови облради. А вже з 9 травня облраду очолює перший заступник голови Олег Дзюбенко, який звільнився з військової служби. 

7 листопада 2023 року шостий апеляційний адміністративний суд постановив достроково припинити повноваження депутата Житомирської обласної ради від партії «За майбутнє» Віктора Развадовського. Депутат неодноразово звертався до сесії облради із заявою про припинення повноважень, однак депутати рішення не підтримували, після чого Развадовський звернувся до суду. У коментарі Суспільному причиною такого рішення назвав стан здоров'я. 

До Житомирської міської ради пройшли 6 партій. Найбільша фракція — у «Пропозиції»  — 16 депутатських мандатів із 42 (38%). 13 новообраних депутатів були в попередній каденції міської ради, 2 — депутатами обласної ради. Партія «Слуга народу» отримала 7 мандатів, «Європейська Солідарність» — 6, «Опозиційна платформа — За життя» — 6, «Сила і Честь» — 4, ВО «Батьківщина» — 3. Міським головою обрали чинного мера Сергія Сухомлина, який балотувався від партії «Пропозиція». На другому місці був Віктор Євдокимов від партії «Слуга народу».

Секретарем ради обрали представника партії «Слуга народу» Віктора Клімінського. Усі 4 заступники житомирського міського голови залишились працювати на своїх посадах, але Світлана Ольшанська стала першим заступником. Заступники не мають партійної приналежності. 

У Житомирській міській раді діє 5 фракцій: «Пропозиція», «Європейська Солідарність», «Сила і честь», «Слуга народу», ВО «Батьківщина», а також 6 позафракційних депутатів, які до лютого 2022 року були представниками політичної партії «Опозиційна платформа — За життя». Також створено дві групи: «Міжфракційне депутатське об’єднання “За духовність, моральність та християнський шлях розвитку Житомира”» та група «Рівні можливості». Наприкінці травня 2022 року стало відомо, що в Житомирській міській раді перестала існувати фракція партії «Опозиційна платформа — За життя».

Відповідно до рішення 36-ї сесії Житомирської міської ради від 9 листопада 2023 року, депутат від партії  «Слуга народу» Олексій Харченко склав свої повноваження. У 2022 році депутат жодного разу не був присутній на засіданнях сесій. Міський голова Сергій Сухомлин у коментарі Суспільному повідомив, що в Харченка немає часу займатися депутатською діяльністю, і припинення його повноважень було його власною ініціативою.

За 2023 рік депутати Житомирської міської ради 14 разів збиралися на засідання. Станом на 15 квітня 2024 року відбулося два засідання. Натомість Житомирська обласна рада минулого року провела 6 сесій. Всі вони відбувалися очно з паралельними онлайн-трансляціями. Серед нових питань до порядку денного додалися рішення про виділення коштів на підтримку ЗСУ і тероборони, ліквідацію наслідків війни та допомогу внутрішньо переміщеним особам і родинам військовослужбовців. 

Загалом засідання рад відбуваються безконфліктно, але 21 грудня 2023 року на сесії Житомирської обласної ради депутати облради сперечалися з головою Житомирської обласної військової адміністрації за розподіл грошей на потреби Збройних Сил України на 2024 рік. Суперечка виникла між депутатом обласної ради від «Радикальної партії Олега Ляшка» Сергієм Крамаренком і начальником Житомирської обласної військової адміністрації Віталієм Бунечком. Перед початком розгляду питань порядку денного Крамаренко запропонував виділити 10% від бюджету області на наступний рік виділити на потреби ЗСУ. Віталій Бунечко відповів, що законодавство забороняє витрачати гроші обласного бюджету на такі потреби. На знак протесту троє депутатів від «Радикальної партії Олега Ляшка» покинули сесійну залу. 

Діяльність військових адміністрацій регіону

З лютого 2022 року діє Житомирська обласна військова адміністрація, керівником якої є чинний голова ОДА Віталій Бунечко, котрий працює на посаді з 2019 року. Станом на серпень 2023 року в керівника ОВА є 15 радників, 6 із яких отримують заробітну плату. З 9 радників на громадських засадах 7 були призначені під час повномасштабного російського вторгнення. Керівник ОВА на своїх сторінках у соцмережах систематично звітує про передачу допомоги військовим, відвідання заходів і професійних свят та супровід представників партії, Офісу Президента, Кабміну, іноземних гостей на відкриттях відремонтованих об'єктів інфраструктури. 

Керівник ОВА має 4 заступники. Першим заступником є Наталія Остапченко, призначена 6 вересня 2019 року. До цього вона працювала начальницею управління фінансів Бородянської райдержадміністрації. Заступник начальника ОВА — Віктор Градівський, призначений 17 грудня 2019 року, працював директором департаменту агропромислового розвитку та економіки ОДА. Колишній співробітник СБУ Олександр Федько перебуває на посаді заступника з січня 2021 року і відповідає за взаємодію з правоохоронними органами. Ще один заступник — звільнений голова Житомирської районної державної адміністрації Юрій Денисовець, що належить до «Слуги народу». З 17 жовтня 2019 року керівником апарату Житомирської облдержадміністрації є колишній начальник Київського вокзалу Олег Шарварко.

Керівник ОВА на своїх сторінках у соцмережах поширює щоденні звернення Президента України, а також новини, пов'язані з діяльністю представників центрального апарату партії. Теперішня діяльність посадових осіб (публічні виступи і дописи) мають ознаки політизованості, адже часто популяризують роботу окремої партії, що може створити неконкурентні переваги для політичної сили на перших повоєнних виборах. 

Також в області функціонує Коростенська районна військова адміністрація, керівником якої з 25 вересня 2023 року є Олег Рябий. У 2021 році він працював начальником Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а у 2022 році перейшов на роботу в Житомирську облдержадміністрацію. До цього часу РВА очолював представник партії «Слуга народу» Юрій Тарасюк.

Указом Президента 18 квітня 2022 року утворена Народицька селищна військова адміністрація Коростенського району Житомирської області. Її створили для максимально ефективного й оперативного вирішення гуманітарних, безпекових, соціальних питань у Народицькій громаді, населені пункти якої були звільнені від російської окупації. Начальником цієї адміністрації призначений Олег Ярмолюк — голова Народицької селищної ради, який балотувався на цю посаду шляхом самовисування.

Випадки колабораціонізму й державної зради в регіоні  

У липні 2023 року На Житомирщині винесли вирок депутату селищної ради від забороненої нині політичної партії «Опозиційна платформа — За життя». Чоловік закликав зустрічати армію РФ і не чинити опопу окупантам. «Вироком Радомишльського районного суду від 30 червня 2023 року чоловіку призначили покарання — позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування та посади, пов'язані з наданням публічних послуг строком на 14 років», — цитувало повідомлення Житомирської обласної прокуратури Суспільне.

У липні 2023 року СБУ провела обшуки в будинку голови Швайківської громади Габріела Мкртчяна. У своєму дописі у фейсбуці той вказав, що правоохоронці шукали речі, предмети і техніку, які могли б засвідчити його зв'язок з РФ. Судовий процес досі триває, чоловіка звинувачують у колабораціонізмі.

12 грудня 2023 року стало відомо, що правоохоронці затримали чинного депутата Коростишівської міськради Михайла Лукомського (балотувався від «Радикальної партії Олега Ляшка»). Правоохоронці підозрюють, що у складі злочинного угруповання він викрадав людей та «вибивав» із них гроші. Наразі встановили понад 30 сімей, які постраждали від рук рекетирів. Депутат перебуває під домашнім арештом, триває судовий процес.

4 січня 2024 року завершився судовий процес над військовим пенсіонером Юрієм Чернишовим. Чоловік отримав 15 років позбавлення волі за державну зраду. За інформацією Суспільного, в березні 2023 року контррозвідка СБУ провела спецоперацію, затримавши відставного військового, який передавав «вагнерівцям» розвіддані про систему відеоспостереження у Житомирі. 22 березня 2023 року підозрюваний вніс грошову заставу і був звільнений з-під варти. Після цього він намагався перетнути кордон України з Білоруссю, але його затримали та взяли під варту без права внесення грошової застави.

Представники регіону у Верховній Раді

У Верховній Раді Житомирську область представляють 6 депутатів: 

  • Ігор Герасименко (фракція партії «Слуга народу»), житомирський округ №62.
  • Богдан Кицак (фракція партії «Слуга народу»), бердичівський округ №63.
  • Володимир Арешонков (група «Довіра»), коростенський округ №64.
  • Дмитро Костюк (фракція партії «Слуга народу»), новоград-волинський округ №65.
  • Тетяна Грищенко (фракція партії «Слуга народу»), малинський округ №66.
  • Сергій Кузьміних (фракція партії «Слуга народу»), чуднівський округ №67.

З початку повномасштабного вторгнення нардепи звітують про допомогу армії та продовжують відвідувати відкриття відремонтованих об'єктів інфраструктури, професійні свята і заходи в громадах. 

Володимир Арешонков «опікується» темою чорнобильських доплат. В липні 2023 року жителі Коростеня виступили проти скасування чорнобильських пільг і перекрили трасу на знак протесту. До людей приїхав і Володимир Арешонков. Такі самі мітинги відбулися в Овручі. Протести в Коростені тривали і в березні 2024 року. 

Богдан Кицак звітує про допомогу військовим, відвідує заклади освіти, медичні установи, музеї, професійні свята. 

Дмитро Костюк публікує в соціальних мережах свої виступи на засіданнях комітетів і Верховної Ради України, а також коментує законопроєкти, які розглядають нардепи. 

Тетяна Грищенко відвідує громади свого округу, зокрема урочистості з нагоди професійних свят і спортивні заходи, спільно з керівництвом області й іноземними партнерами відкриває відремонтовані після атаки росіян інфраструктурні об'єкти та передає допомогу від міжнародних організацій і фондів. 

Нардеп Сергій Кузьміних посилив свою присутність у медіа. Зокрема, з'явився телеграм-канал нардепа, в якому публікують новини про його депутатську діяльність.

Діяльність благодійних фондів та готовність до перших повоєнних виборів 

Місцеві політики публічно не висловлюються про вибори в умовах воєнного стану, але поступово готуються до них: активізовують свою присутність у медіа й соціальних мережах, публічно з'являються на передачі допомоги військовим, підтримують ВПО, організовують соціальні, культурні, спортивні  заходи, допомагають закладам освіти. 

Про наміри готуватися до можливих виборів публічно ніхто не заявляє, але є «ветерани», які, ймовірно, планують брати участь у майбутніх виборах. Також деякі депутати районних рад стали активно відвідувати сесії міської й обласної рад і висловлюватися з різних «чутливих» для громади питань, тим самим заявляючи про себе. Серед волонтерів і представників благодійних фондів теж активізовуються майбутні кандидати. 

В регіоні працює низка благодійних фондів. Колишні «регіонали» заснували Гуманітарний Хаб «Житомир» і публічно передають військовим допомогу, але не зазначають звідки кошти на обладнання. За інформацією Житомир.info, БФ «Гуманітарний хаб “Житомир”», зареєстрований у Житомирі 1 квітня 2022 року. Цей благодійний фонд має трьох засновників — Мирон Цюпа з Івано-Франківська, Донатас Піскун з Вінниці й Олег Мажуго з Алчевська Луганської області (з 2014 року це місто окуповане). 2 з 3 засновників тісно пов’язані з «ОПЗЖ»: Піскун до лютого 2020 року керував Вінницькою обласною організацією цієї партії, а на місцевих виборах 2020 року балотувався до Вінницької міської ради. Натомість Мажуго на місцевих виборах 2020 року очолював список кандидатів від «ОПЗЖ» в депутати Кремінської міської ради. Тоді він проживав у Сєвєродонецьку. Під час передачі допомоги від фонду публічно присутні міський голова Сергій Сухомлин та керівник Житомирської ОВА Віталій Бунечко. 

Багато благодійних фондів мають депутати Житомирської міської ради. Депутатка від партії «Слуга народу» Ірина Гладка активно збирала та розвозила допомогу військовим, а у червні 2022 року заснувала БФ «Збережи Дім». Продовжує роботу «Волонтерський штаб Житомира», створений депутаткою від ВО «Батьківщина» Оленою Розенблат. Любов Цимбалюк, депутатка від партії «Сила і честь», має фонд «Центр Любові Цимбалюк», нині не активний. Депутатка Людмила Зубко від партії «Європейська Солідарність» має організацію «Житомир зроби голосніше», реалізовує культурні, соціальні та освітні проєкти. Депутат від цієї ж партії в міській раді Вадим Ліскі є засновником житомирського бізнес-клубу, на засіданнях якого збираються представники бізнесу міста та області. Депутатка від партії «Сила і честь» Людмила Кропивницька має фонд «Рідний Житомир», нині не активний. 

Активним у регіоні є «Фонд громади Житомира», не пов'язаний із політичними партіями. 25 лютого 2022 року ця благодійна організація спільно з Житомирською міською радою розпочали збір цільової благодійної допомоги для територіальної оборони міста. Також працюють «Волонтерський хаб Житомира», «Штаб допомоги Житомиру», «Гуманітарний хаб Житомира», фонд «Справжні українці», «Банк добра» (голову фонду Наталію Горкушу, 3 жовтня 2023 року викрили у сприянні виїзду військовозобов’язаних за кордон), а також БФ «Роби добро, даруй надію», очолюваний активістом Артуром Волинцем, якого влітку 2022 року затримали за підозрою в продажі військової амуніції.