Громадянська мережа ОПОРА презентувала звіт за результатами дослідження практик залучення мешканців до розв’язання проблем місцевого значення в Івано-Франківській громаді.
До обговорення звіту долучилися секретар Івано-Франківської міської ради Віктор Синишин, керівник секретаріату Станіслав Козлов, заступник директора Департаменту інтеграції громад, внутрішньої політики та роботи з ВПО Івано-Франківської міської ради Андрій Деркач, голова молодіжної ради при Івано-Франківській міській раді Святослав Білоус та депутати Івано-Франківської міської ради Тетяна Квасна і Олексій Петечел.
У рамках дослідження представники ОПОРИ проаналізувати нормативну базу щодо використання таких інструментів громадської участі як: громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання, електронні петиції, консультації з громадськістю, бюджет участі. А також дослідили, наскільки ефективно вони використовувалися в Івано-Франківській громаді протягом 2021-2023 років.
Координатор Громадянської мережі ОПОРА в Івано-Франківській області Остап Матківський відзначив, що з усіх інструментів локальної демократії в Івано-Франківській громаді найбільше застосовуються електронні петиції. Також проводяться громадські слухання. Втім, слухання, на які виносили містобудівну документацію, не анонсуються. А також не публікуються протоколи за результатами їх проведень. ОПОРА отримала їх лише у відповідь на запит.
«Результати дослідження показали, що громадські слухання, які проводить департамент архітектури, відвідують лише зацікавлені особи – представники влади та забудовників. А представників громадськості фактично не було», – пояснив Остап Матківський.
Він порадив активніше анонсувати проведення громадських слухань – публікувати їх в соцмережах та виносити анонси на головну сторінку міської ради.
Електронні петиції мешканці Івано-Франківська активно використовували протягом 2015-2017 років. Втім, з усіх ініціатив, запропонованих у петиціях, міська влада підтримала одиниці. Більшість заявників, петиції яких набрали необхідну кількість підписів, отримали відповіді-відписки. Комусь посадовці пообіцяли “вивчити питання”, комусь пояснили, що в бюджеті немає коштів на розв’язання проблеми, а комусь надали відповідь, яка взагалі не стосуєтьєся петиції.
Також Остап Матківський відзначив, що портал для подання електронних петицій працює недостатньо коректно. Зокрема, можуть виникати труднощі із відновленням доступу при втраті паролю. Якщо ж вдається авторизуватися, то можна проголосувати навіть за ті петиції, термін головування за які вже пройшов.
«Коли з’явився цей інструмент, мешканці його активно використовували, але згодом перестали. Ми пов'язали це з тим, що зазвичай пропозиції, викладені у петиціях, не виносилися на засідання міської ради, а в основному мали якісь формальні відповіді, – пояснює Остап Матківський. – І, можливо, саме через це з’явилася зневіра у цьому інструменті. Крім того, якщо ви вирішите проблему із доступом до сайтом, цей інструмент буде використовуватися набагато ефективніше».
Також він запропонував розглянути можливість переходу на платформу «Єдина система місцевих петицій.
Щодо бюджету участі, то, за словами Остапа Матківського, в Івано-Франківська громада показує хороший приклад використання цього інструменту серед інших громад в Україні. Зокрема, цього року були підтримані всі проєкти, спрямовані на підтримку ЗСУ, незалежно від результатів голосування.
«Можливо, варто би було провести громадські консультації щодо того, як використовувати громадський бюджет в участі в умовах воєнного стану», – радить Матківський.
Такі інструменти як місцеві ініціативи, загальні збори громадян за місцем проживання, електронні петиції та консультації з громадськістю останніми роками в Івано-Франківській громаді майже не використовуються. Хоча під час воєнного стану виникають об’єктивні труднощі із застосування деяких з цих інструментів.
З іншого боку, для розв’язання певних проблем мешканці можуть використовувати соціальні мережі або дзвінки під час прямого ефіру з міським головою на місцевому телебаченні, що вимагає значно менше часу й зусиль.
Керівник секретаріату Івано-Франківської міської ради Станіслав Козлов пояснив, що раніше громадськість активно подавала свої ініціативи і вони виносилися на розгляд сесії. Однак цей інструмент перестав застосовуватися у громаді, коли почалася пандемія коронавірусу.
«Цей інструмент є доступний для громадськості. Але це вже питання в самої громадськості, чи вона ним користуються», – каже Станіслав Козлов.
Щодо електронних петицій, то посадовці Івано-Франківської міської ради відзначають, що у 2021 році Міністерство цифрової трансформації ініціювало перехід усіх електронних петицій в Україні нам платформу «Дія». До цієї роботи залучили у представників місцевого самоврядування. Втім, процес зупинився після повномасштабного вторгнення.
За словами секретаря міської ради, наразі немає фінансової можливості оновити сайт електронних петицій.
«Ми не вкладали гроші у наш сайт електронних петицій, бо сподівалися, що сервіс запрацює на порталі «Дія». І ми не знаємо, коли робота у цьому напрямку відновиться, чи може варто перейти на “Єдину система місцевих петицій”», – міркує Синишин.
На думку депутата міськради Олексія Петечела, мешканці громади могли б активніше використовувати інструмент електронних петицій, якби представники влади належно на них відповідали.
«Петиції «вмирають» в першу чергу через те, що на них ніхто не реагує. Тобто дали відписку і забули. Але, якщо б петиції знаходили свою підтримку, хоча би були винесені на обговорення чи на сесію міської ради, і люди побачили, що хтось хоче дійсно поговорити про їхні проблеми і розібратися, то, я думаю, що петиції б «ожили» і набули б популярності», – вважає Петечел.
У рамках дослідження, аби глибше зрозуміти рівень залучення у громаді й вивчити мотивацію мешканців до участі в громадській активності, було проведено дві фокус-групи з мешканцями громади. У дослідженні взяли участь 20 жителів Івано-Франківської територіальної громади віком від 17 до 86 років. Фокус-групове дослідження проводив Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».
Жителі Івано-Франківська висловили бажання отримувати інформацію про діяльність міської влади та мати можливість доносити до неї свої думки. Необхідність подібної комунікації франківці сприймають як нормативну річ, а також як елемент забезпечення ефективності влади, оскільки та без зворотного зв’язку знижується.
Серед опитаних є попит на безпосереднє особисте спілкування з представниками влади. Також опитані позитивно оцінюють засоби електронної комунікації, але без наявності явних конкретних лідерів (учасники говорили і про опитування громадян через Facebook, і про комунікацію в групах Viber, і про використання офіційних інтернет-сайтів).
Серед можливих джерел інформації про міські події учасники фокус-груп найчастіше називали Facebook і Telegram. Зокрема, часто згадувалися сторінки на цих ресурсах чинного міського голови. Присутність мера в інформаційному просторі дуже помітна і, ймовірно, виступає основним джерелом інформації і про поточний стан міських справ, і про ініціативи влади. Також нерідко згадували такі джерела інформації, як телебачення, газети і спілкування з рідними, знайомими, сусідами.
Учасники фокус-груп нечасто зверталися з вимогами чи проханнями до міської влади. У випадках, коли такі звернення мали місце, вони переважно стосувалися проблем за місцем проживання. Рівень позитивного відгуку влади на звернення громадян є невисоким.
Учасники фокус-груп висловлювали бажання та готовність у майбутньому брати участь в ініціативах, спрямованих на розв’язання проблем і розвиток міста.
«Також учасники фокус-груп відзначали, що готові підтримувати будь-які ініціативи. Не завжди готові бути ініціаторами, але готові підтримувати ініціативи щодо вирішення місцевих проблем», – відзначив Остап Матківський.
При цьому опитувані вказували, що уникатимуть ініціатив, пов’язаних із політикою, та орієнтуватимуться головним чином на розв’язання конкретних локальних проблем.
Під час презентації звіту працівники міської ради обіцяли дослухатися до рекомендацій ГМ ОПОРА та за можливості використовувати їх у комунікації з мешканцями громади.
«Дякуємо за те, що ОПОРА продовжує свою роботу в напрямку розвитку демократії. Ми обов'язково будемо працювати з цими рекомендаціями. Дійсно є слушні зауваження. При наших можливостях будемо їх спробувати використовувати», – підсумував керівник секретаріату Івано-Франківської міської ради Станіслав Козлов.