Політична мапа Житомирської області

Блок 1. Безпека

Житомирська область розташована на півночі України й утворена 22 вересня 1937 року. Її площа становить 29,8 тис. км2 (4,9% площі України), або 2 982,7 тис. га. Обласний центр — Житомир; сама область має чотири райони: Житомирський, Бердичівський, Коростенський та Звягельський.

На сході область межує з Київською областю, на півдні — з Вінницькою, на південно-західному напрямку — з Хмельницькою, на заході — з Рівненською, а на півночі — з Гомельською областю Республіки Білорусь. Довжина державного кордону становить 280 км. На кордоні розташовані 2 пункти пропуску — Майдан-Копищанський в Олевському районі та Виступовичі в Овруцькому районі. Станом на січень 2026 року обидва вони закриті й охороняються українськими військовими. В області діє Житомирська обласна військова адміністрація (далі — ОВА).

Станом на січень 2026 року Житомирська область є відносно безпечною. На її території не ведуться активні бойові дії, однак росіяни продовжують обстрілювати регіон з повітря. 24 лютого 2022 року ворог атакував область авіаударами і розмістив свої позиції на прикордонних територіях Овруцької, Народицької, Коростенської й Малинської громад, захопивши ліси, поля і пʼять сіл: Грезля, Давидки, Радча, Нова Радча та Стара Радча. Також російські військові перебували в Ровбі, Тичкові й Вільховій, де люди на той час не проживали. Село Рубежівка перебувало під окупацією 2–3 дні. 4 квітня росіяни втекли з території регіону.

З 2022 року рішенням Держприкордонслужби у межах до 20 км від державного кордону Коростенського району Житомирщини, Сарненського та Вараського районів Рівненщини та в межах до 5 км від державного кордону Вишгородського району Київщини встановлено обмеження на пересування вночі (комендантська година), перебування в лісах, використання техніки (відеореєстратори, дрони), носіння військової форми цивільними, а також заборону полювання, рибальства і плавання на водоймах у прикордонній смузі.

Рішенням від 4 липня 2023 року Рада оборони Житомирської області погодила розширення зони заборони відвідування лісів на кордоні з Білоруссю до 30 км.

У прикордонні з Білоруссю діють додаткові тимчасові режимні обмеження: заборонено будь-яке пересування цивільних осіб у смузі місцевості, що безпосередньо прилягає до державного кордону, завширшки 50 метрів, окрім території населених пунктів, які безпосередньо прилягають до державного кордону. Біля кордону збудовані фортифікаційні споруди. Відвідування лісових масивів на відстані до 30 км від кордону залишається забороненим.

Масові заходи

Згідно з дослідженням Громадянської мережі ОПОРА про регуляцію свободи мирних зібрань в регіонах України, у Житомирській області встановлені обмеження щодо проведення мирних зібрань. Згідно з рішенням Ради оборони області від 12 вересня 2025 року №39 затверджено Порядок проведення масових (урочистих) заходів в умовах правового режиму воєнного стану. Згідно з ним, організатори заходу мають письмово повідомити про намір проведення заходу виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, якщо захід заплановано в межах території однієї територіальної громади.

У Житомирі та області протягом 2025 року масштабних публічних заходів не було. В місті організовували патріотичні акції, ярмарки, заходи до знаменних дат і тематичних свят, влаштовували благодійні забіги, відзначали День соборності, плетучи маскувальну сітку для ЗСУ; до Великодня на пішохідній Михайлівській облаштували фотозони й організували майстер-класи, проводили екскурсії містом. День вишиванки відзначали виставками майстрів народної творчості, майстер-класами, фотозонами.

День Житомира відзначали протягом вересня мистецькими форумами, виступами колективів, майстер-класами, виставками тощо. Наймасовіші заходи (спільні молитви, урочистості, театралізовані дійства) проводили на День Конституції, День Незалежності та День Захисників та Захисниць.

У Коростені в 2025 році провели традиційний фестиваль дерунів, а в селі Гальчин Гришковецької громади — гастрофест “Білий борщ і не тільки”.

Під час проведення заходів всім учасникам нагадували про адреси найближчих укриттів, а в разі повітряної тривоги присутніх просили перейти туди.

Замінування територій та вибухонебезпечні предмети

За даними департаменту з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської ОВА, наданими у відповідь на інформаційний запит ОПОРИ, інформація про організаційні заходи з територіальної оборони, зокрема інженерні та мінно-вибухові загородження, є інформацією з обмеженим доступом.

Водночас у департаменті повідомили, що в 2022 році внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема ракетних ударів по території Ушомирської громади Коростенського району, стався розліт вибухонебезпечних предметів (ВНП). Загальна площа забрудненої території становить 196 га. У 2025 році під час проведення нетехнічного обстеження території в Малинській міській територіальній громаді 11 ділянок загальною площею 230 га класифіковано як забруднену територію.

Крім того, потенційно небезпечною є 20-кілометрова зона вздовж кордону із Республікою Білорусь. Це територія Олевської, Овруцької та Народицької громад. Пересування цивільного населення в цій зоні заборонено.

За інформацією ГУ ДСНС України у Житомирській області, станом на 19 грудня 2025 року з 24 лютого 2022 року шляхом піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування аварійно-рятувальний загін спеціального призначення обстежив 1564,9 га території області. Протягом 2024–2025 років обстежено (очищено) 17,11 га ділянки лісу, де виявлено 5794 вибухонебезпечні предмети. Від початку повномасштабного вторгнення на території області зафіксовано 48 випадків підривів цивільного населення на ВНП, внаслідок чого загинуло 22 особи, а 26 отримали травми (з них 3 дитини).

У вересні 2022 року на півночі області, в Народицькому лісгоспі, на протитанковій міні підірвалася службова автівка лісової охорони — один працівник загинув, ще один травмований. 7 грудня 2022 року в Олевській громаді на міні підірвалося подружжя, що їхало автомобілем по дорозі із села Сущан у напрямку села Копище Олевської громади. Коли вони поверталися додому лісовою дорогою в прикордонній зоні, їхню автівку знесло з дороги на узбіччя, де вона підірвалася на міні.

10 липня 2023 року поблизу с. Рудня-Хочинська Олевської громади місцеві жителі заїхали на заміновану територію збирати чорниці. Їхня автівка підірвалася на міні, загинув 23-річний чоловік.

31 жовтня 2025 року в лісових масивах прикордонної зони на півночі Житомирщини внаслідок наїзду двох автівок на вибухові пристрої загинули пʼятеро людей, ще троє були травмовані. Попередньо в обох випадках місцеві жителі заїхали на заміновані території, самовільно змінивши визначені маршрути.

Повітряні тривоги та обстріли

З 24 лютого 2022 року до 7 січня 2026 року в Житомирській області сигнал повітряної тривоги лунав 1663 рази. Середня тривалість тривоги — 1 година 34 хвилини, найдовша тривога відбулася 17 жовтня 2024 року і тривала 13 годин 55 хвилин. ЗМІ повідомляли про вибухи 96 разів.

З 1 січня 2025 року до 7 січня 2026 року тривога в області лунала 401 раз, середня тривалість — 2 години 11 хвилин, найдовша — 8 лютого 2025 року, тривалістю 11 годин 15 хвилин. За цей час ЗМІ повідомляли про вибухи 21 раз.

Під час тривог у регіоні не працюють торгівельні центри, державні установи, поліклініки, заклади освіти. Приватні установи зазвичай продовжують роботу, функціонує громадський транспорт.

У 2025 році ворог не припиняв обстрілювати регіон з повітря. Вранці 25 лютого 2025 року внаслідок російської атаки в одному з сіл Брусилівської громади постраждали чотири людини, серед яких двоє дітей віком 5 та 7 років. Унаслідок атаки було пошкоджено 17 будинків, 4 з них — повністю зруйновані.

Джерело: Суспільне Житомир

У квітні 2025 року армія РФ кілька разів атакувала Новогуйвинську громаду. 10 квітня внаслідок влучання дрона в багатоповерхівку загинула одна людина. Ще 6 отримали поранення, серед них одна дитина. Понад 100 квартир були пошкоджені, 5 із них — повністю зруйновані. 24 квітня армія РФ знову атакувала громаду: було пошкоджено 14 багатоквартирних будинків, кілька десятків будівель одноповерхової забудови; повністю зруйновано 13 гаражів і понад 20 господарських капітальних споруд. Також були знищені транспортні засоби. Загиблих і поранених серед місцевих жителів не було.

Вночі 25 травня збройні сили РФ завдали ракетного удару по Коростишівській громаді. Внаслідок атаки загинули троє дітей віком 8, 12 та 17 років. Дев'ятеро людей були поранені. 6 будинків у громаді були знищені повністю.

У вересні 2025 року ворог атакував село Сонячне Оліївської громади: одна людина загинула, четверо були поранені. Пошкоджено приватні будинки й об'єкти соціальної сфери. До Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) громадяни подали 68 заяв про надання компенсації на відновлення пошкодженого житла.

23 грудня ворог знову завдав удару з повітря, було зафіксовано кілька влучань: загинула 4-річна дівчинка, будинок сім'ї повністю знищений, пошкоджено інфраструктуру та житлові будинки.

Джерело: Суспільне Житомир

За даними Департаменту регіонального розвитку ОВА, наданими у відповідь на запит ОПОРИ, станом на кінець 2025 року з початку повномасштабного вторгнення в області зазнали пошкоджень унаслідок російської збройної агресії 4 982 обʼєкти (будівлі, приміщення, які є невіддільними частинами будівель, та інженерні споруди). Близько 87% зруйнованих обʼєктів становить житловий фонд.

На сьогодні для ліквідації наслідків російської збройної агресії в області витрачено 637,8 млн грн, із них:

100 млн грн коштів резервного фонду України;
77,3 млн грн коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану;
121,2 млн грн коштів обласного бюджету;
339,3 млн грн коштів державної програми “єВідновлення”.

Протягом 2025 року в Житомирській області внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, пошкоджено та знищено:

267 обʼєктів житлового фонду (будівель і житлових приміщень, які є невіддільними частинами будівель);
1 будівля охорони здоровʼя;
8 промислових будівель;
2 торгівельні будівлі.

Обʼєкти теплоенергетики області також зазнавали ударів. Зокрема, з 24 лютого 2022 року було частково пошкоджено 19 обʼєктів. Збитки становлять 12,9 млн грн. Всі обʼєкти теплоенергетики відновлено.

За даними ресурсу Saveschools Міністерства освіти й науки України, на Житомирщині зруйновано один заклад освіти, 126 — пошкоджено. На початку березня 2022 року російська армія завдала авіаудару по Житомиру, зруйнувавши ліцей №25. Нині будівля демонтована, а Литовська республіка збирається відбудувати навчальний заклад.

У Житомирі та області діють планові й аварійні відключення світла через дефіцит електроенергії, спричинений російськими обстрілами енергосистеми. З середини жовтня 2025 року були введені графіки погодинних відключень.

Проблем із водопостачанням немає. Втім, “Житомирводоканал” розробив план дій на випадок блекауту: воду подаватимуть 3 години зранку й 3 години ввечері на всю мережу, крім висотних багатоповерхових (9 і більше поверхів) будинків.

Теплопостачання стабільне. На випадок блекаутів в області створено 704 “пункти незламності”. Крім того, “Житомиртеплокомуненерго” забезпечене генераторами й альтернативними джерелами живлення. Модульні котельні, готові під'єднати до теплопостачання критичну інфраструктуру, працюють.

Дані про укриття в населених пунктах області є у відкритому доступі — наприклад, на сайті Житомирської міської ради є інтерактивна мапа укриттів. Сайти міських рад громад області також містять переліки укриттів з адресами, як-от в Олевську. Ще на початку 2022 року у місті на інформаційних дошках біля багатоквартирних будинків розвішували адреси найближчих укриттів. У Житомирі доступні 6 модульних укриття в парках та скверах, оснащених автоматичними замками, відеоспостереженням та аптечками. Доступ до укриттів вільний.

Джерело: Суспільне Житомир

Соціальний капітал та бюджетні пріоритети

Станом на 1 січня 2022 року кількість населення Житомирської області становила 1 179 801 людину. У міській місцевості проживали 701 120 людей, у сільській — 478 681.

Від початку повномасштабного вторгнення з Житомирської області виїхало понад 300 тис. людей — третина жителів. За словами керівника ОВА Віталія Бунечка, найактивніше люди виїжджали з північних районів області, де постійно відбувалися авіаційні нальоти. Наразі майже всі, хто залишав свої домівки, рятуючись від російських обстрілів, вже повернулися, за винятком приблизно 10% населення. Багато з таких людей перебувають за кордоном або отримали статус внутрішньо переміщених.

У відкритих джерелах немає інформації про кількість населення регіону станом на 1 січня 2026 року. У відповідь на запит ОПОРИ в Головному управлінні статистики в Житомирській області повідомили, що у зв'язку з агресією Росії збір та оприлюднення даних про кількість населення призупинено.

За даними Департаменту соціального захисту населення Житомирської ОВА, станом на 1 грудня 2025 року на території області зареєстровано 72,7 тис. ВПО, із них 16,5 тис. дітей, 4,1 тис. осіб з інвалідністю, 31,2 тис. працездатних осіб, 15,0 тис. пенсіонерів, 104 багатодітні родини.

За даними обліку внутрішньо переміщених осіб, які фактично проживають у територіальних громадах області, станом на 23 грудня 2025 року в області проживають 51,8 тис. внутрішньо переміщених осіб:

у Житомирській міській громаді — 12,5 тис. осіб;
у Бердичівській міській громаді — 4,4 тис. осіб;
у Коростенській міській громаді — 2,9 тис. осіб;
у Звягельській міській громаді — 2,1 тис. осіб;
у Малинській міській громаді — 1,5 тис. осіб.

Також в області прийнята Комплексна програма соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2025 рік, затверджена розпорядженням ОВА від 17 жовтня 2024 року №809. Програма передбачає забезпечення реалізації прав і свобод ВПО, покращення умов їх проживання, створення організаційно-правових, фінансових та технічних механізмів для забезпечення належного соціального клімату й досягнення позитивних зрушень щодо рівня та якості життя населення у приймаючих громадах.

Крім того, заходи Програми спрямовані на створення нових робочих місць на ринку праці; сприяння в працевлаштуванні й професійній перепідготовці; забезпечення житлом; надання матеріальної підтримки ВПО з-поміж сімей загиблих захисників і захисниць України; забезпечення права на освіту та медичне обслуговування; залучення міжнародних донорських організацій для підтримки й інтеграції ВПО; підтримка територіальних громад у процесі інтеграції ВПО; залучення ВПО до культурного життя громад; забезпечення партнерської підтримки молоді ВПО.

Станом на початок 2026 року в службі зайнятості Житомирської області були зареєстровані майже 5 400 шукачів роботи, а вакансій для них було майже втричі менше — 1 688. Середня заробітна плата в пропозиціях становить близько 13 тис. грн.

У відповідь на запит ОПОРИ Головне управління статистики у Житомирській області повідомило, що рівень безробіття населення регіону в 2021 році становив 11,2%, а населення працездатного віку (15–59 років) — 11,6%. З 2022 року органи державної статистики не проводили вибіркових обстежень населення (домогосподарств), зокрема робочої сили. Державна служба статистики України відновлює проведення таких обстежень із січня 2026 року.

Бюджет Житомирської області у 2025 році був більшим, ніж у 2024. Плановий обсяг власних доходів загального фонду обласного бюджету на 2025 рік становить 1,5 млрд грн, що на 39,8 млн грн (2,6%) більше, ніж очікувані надходження в 2024 році. Основні пріоритети обласного бюджету на 2025 рік:

підвищення ефективності й результативності витрачання бюджетних коштів;
забезпечення фінансування пріоритетних статей видатків, пов’язаних із протидією збройній агресії росії та ліквідацією наслідків війни;
підтримка ветеранів і внутрішньо переміщених осіб;
забезпечення стабільного фінансування бюджетних видатків для функціонування соціогуманітарних галузей;
поліпшення та розвиток соціальної інфраструктури.

Бюджет Житомирської міської територіальної громади на 2025 рік становив 3,7 млрд грн. Доходи загального фонду — 3,3 млрд грн, що на 5,5% більше порівняно з 2024 роком, а доходи спеціального фонду — 391,9 млн грн. Основні джерела надходжень — податок на доходи фізичних осіб, єдиний та акцизний податки, податок на майно.

Основні напрямки видатків:

освіта — 1,3 млрд грн (45,3%);
транспортна інфраструктура та життєдіяльність міста — 647,7 млн грн (22%);
підтримка ЗСУ та безпека — 109,6 млн грн.

З початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських обстрілів у Житомирській області пошкоджень зазнали понад 5000 об'єктів. За даними Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики, основні пошкодження були завдані конструкціям та елементам будівель і споруд, насосним станціям, автомобілям (бензовозам), промисловому обладнанню (резервуари з комплектами технологічного обладнання, паливопроводи, системи вимірювання палива в резервуарах).

У межах Державної програми релокації з початку 2022 року до Житомирської області перемістилися 197 бізнесів, виїхало — 140.

Блок 2. Політичний ландшафт у 2019–2022 роках

Національні вибори 2019 року

У 2019 році виборці Житомирської області віддали найбільше голосів за Володимира Зеленського — близько 30% (172 249 голосів) у першому турі. На другому і третьому місці — Юлія Тимошенко 17% (107 825) та Петро Порошенко 16% (98 693). В голосуванні взяли участь 618 835 виборців, що становить 60% населення області.

У другому турі президентських виборів на Житомирщині проголосували 61,15% від загальної кількості виборців. Перемогу здобув Володимир Зеленський із результатом 74% (430 688 голосів), за Петра Порошенка проголосували 24 % виборців (141 770).

12 серпня 2019 року головою Житомирської ОДА призначили Віталія Бунечка. Він представляє партію “Слуга народу”, а до призначення працював в СБУ.

З 6 вересня 2019 року на посаду заступника голови Житомирської ОДА була призначена Наталія Остапченко, яка до цього працювала начальницею управління фінансів Бородянської райдержадміністрації. 4 листопада 2019 року голова ОДА представив свого нового першого заступника, Володимира Федоренка, який у листопаді 2020 року став головою Житомирської обласної ради. Третім заступником голови ОДА став Віктор Градівський, який до призначення працював директором департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОДА. Заступником з питань взаємодії з правоохоронними органами є Олександр Федько, заступник з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації — Костянтин Лопушанський, заступники — Віктор Градівський і Наталія Арендарчук, керівник апарату — Олег Шарварко.

На позачергових виборах до Верховної Ради у 2019 році 47,04% голосів отримала партія “Слуга народу”. 9,96% — ВО “Батьківщина”, 8,16% — “Опозиційна платформа — За життя”, 7,69% — Радикальна партія Олега Ляшка, 7,04% — “Європейська Солідарність”, 5,51% — “Сила і Честь”, що не пройшла до парламенту, ще 3,71% отримав “Голос”. Активність виборців в області сягнула 51,48% (середня явка по Україні — 49,2%).

У 5 з 6 округів упевнену перемогу здобули висуванці "Слуги народу". Лише в окрузі №64 (м. Коростень) із мінімальним відривом та судовою тяганиною переміг самовисуванець і народний депутат попереднього скликання Володимир Арешонков. Він отримав 27,63% голосів, а висуванець “Слуги народу” Вячеслав Сігачов — 26,83%.

В окрузі №62 (м. Житомир) перемогу здобув висуванець “Слуги народу”, Герой України Ігор Герасименко, що отримав 47,72%. Друге місце зайняла депутатка Житомирської міської ради, голова фракції “Опозиційний блок” Наталія Леонченко (“ОПЗЖ”) — вона набрала 8,12%. На третьому місці опинився чинний на період виборів голова ОДА Ігор Гундич (самовисування) з результатом у 7,70%. Четверте місце (6,62%) отримав Борислав Розенблат (самовисування), який переміг на попередніх парламентських виборах у цьому окрузі.

В окрузі №63 (м. Бердичів) переміг висуванець “Слуги народу” Богдан Кицак із результатом у 43,23%. На другому місці з результатом у 17,04% опинився Олександр Ревега (самовисування).

В окрузі №64 із мінімальним відривом переміг Володимир Арешонков (самовисування), отримавши 27,63%. Друге місце з невеликим відривом посів висуванець "Слуги народу" Вячеслав Сігачов із результатом у 26,83% (21 416 голосів). Третє місце посів був народний депутат, самовисуванець, Сергій Пашинський із результатом у 18,04% (14 402 голоси), а четверте — висуванець ВО “Батьківщини” Ігор Рибинський із результатом у 11,35% (9 064 голоси).

В окрузі №65 (м. Звягель) переміг висуванець “Слуги народу” Дмитро Костюк із результатом у 35,73% (27 042 голоси). Народний депутат Володимир Литвин (самовисування) зайняв друге місце з результатом у 25,64% (19 411 голосів). На третьому місці опинився самовисуванець Віктор Мельник з 24,34% (18 426 голосів).

Перемогу на окрузі №66 (м. Малин) здобула висуваниця “Слуги народу” Тетяна Грищенко з результатом у 28,75% (22 696 голосів). На другому місці — екснардеп Віталій Журавський (самовисування) з результатом у 20,46% (16 151 голос), на третьому — теж екснардеп Павло Дзюблик (самовисування) з результатом у 12,82% (10 120 голосів).

В окрузі №67 (м. Чуднів) перемогу отримав висуванець “Слуги народу” Сергій Кузьміних із результатом у 36,35% (29 825 голосів). Друге місце з невеликим відривом посів Віктор Развадовський (самовисування) з результатом у 34,29% (28 135 голосів). Третє місце зайняв висуванець ВО “Батьківщина” Ігор Ходак з результатом у 12,08% (9 912 голосів).

Місцеві вибори 2020 року. Обласна рада

За результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року до Житомирської обласної ради пройшли 9 партій. Найбільша фракція — в “Слуги народу” (11 депутатів). “Наш край” та “Європейська Солідарність” отримали по 9 місць, “Опозиційна платформа — За життя” і “За майбутнє” — по 7, “Пропозиція” та ВО “Батьківщина” — по 6, Радикальна партія Олега Ляшка — 5, “Сила і Честь” — 4. Із 64 новообраних депутатів 22 здобули перемогу в округах, інші пройшли за партійними списками.

В обласній раді утворилося 8 фракцій: “Слуга народу”, “Наш край”, “Європейська Солідарність”, “За майбутнє”, “Пропозиція”, ВО “Батьківщина”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Сила і честь”. До травня 2022 року функціонувала фракція “Опозиційної платформи — За життя”, але її діяльність заборонили, тож 7 депутатів стали позафракційними. У червні 2024 року фракція “Наш край” також припинила існування у зв’язку з забороною відповідної політичної партії (у серпні 2025 року заборона була скасована судом, але одразу після цього партія оголосила про саморозпуск).

Нині в облраді діє 16 депутатських груп.

Комісію з питань регламенту, депутатської діяльності, місцевого самоврядування, законності, правопорядку та антикорупційної діяльності очолює депутат від партії “Сила і Честь” Олег Скидан. Комісію з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та у справах ветеранів очолює депутат від партії “Європейська Солідарність” Юрій Довгополий, комісію з гуманітарних питань — депутатка від партії “Наш край” Оксана Олійник, комісію з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів — депутат від “Європейської Солідарності” Олександр Рабінович, комісію з питань соціально-економічного розвитку регіону, інвестиційної діяльності, середнього і малого бізнесу, будівництва, транспорту та зв’язку — депутат від ВО “Батьківщина” Віталій Сорока, комісію з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та розвитку села — депутат від партії "Слуга Народу" Олександр Ющенко.

Головою обласної ради був обраний Володимир Федоренко (“Слуга народу”), який до того був першим заступником голови ОДА. Першим заступником голови облради став Олег Дзюбенко (“Наш край”). З 2020 року заступником голови облради був Володимир Ширма (“Пропозиція”), який у попередньому скликанні обіймав посаду голови ради.

Такі призначення свідчать, що в обласній раді утворилася більшість, до якої ввійшли представники щонайменше 3 політичних партій: “Слуга народу”, “Наш край” і “Пропозиція”.

Місцеві вибори 2020 року. Житомирська міська рада

До Житомирської міської ради пройшли 6 партій. Найбільша фракція — у “Пропозиції” (16 депутатських мандатів із 42). 13 новообраних депутатів мали мандати і в попередній каденції міської ради, двоє були депутатами обласної ради. Партія “Слуга народу” отримала 7 мандатів, “Європейська Солідарність” та “Опозиційна платформа — За життя” – 6, “Сила і Честь” – 4, ВО “Батьківщина” — 3. Міським головою обрали чинного мера Сергія Сухомлина, який балотувався від партії “Пропозиція”.

Секретарем ради обрали представника партії “Слуга народу” Віктора Клімінського. Усі 4 заступники житомирського міського голови залишилися працювати на своїх посадах, але Світлана Ольшанська стала першим заступником. Заступники не мають партійної належності.

Тенденції до початку повномасштабного вторгнення

У Житомирській обласній раді діє коаліція, до якої станом на 2023 рік входили партії “Слуга народу” та “Пропозиція”; позафракційні депутати від “Наш край” і “За майбутнє” забезпечують більшість, тоді як в опозиції перебувають “Європейська Солідарність”, “Батьківщина”, Радикальна партія Олега Ляшка та “Сила і Честь”. Загальних даних про суттєві зміни коаліційної більшості в обласній раді до початку повномасштабної війни немає — коаліція сформована після місцевих виборів 2020 і протягом 2020–2021 років діяла в первісному складі.

У Житомирській міській раді більшість сформували партії “Пропозиція” і “Слуга народу”, які співпрацюють для підтримки рішень міського голови — лідера місцевого представництва партії “Пропозиція”. Натомість “Європейська Солідарність”, “Сила і Честь” та ВО “Батьківщина” часто виступають в опозиції, хоча інколи підтримують окремі ініціативи.

У Житомирській міській раді не було помітних публічних змін формальних коаліцій чи масштабних переформатувань у складі фракцій після повномасштабного вторгнення. Політичні впливи могли змінюватися всередині фракцій чи груп, але жодних великих переформатувань коаліційної більшості не зафіксовано.

Спроб висловити недовіру житомирському міському голові або голові ОВА чи намагань змінити голову обласної ради не було.

Корупційні скандали

За інформацією Житомир.info, 28 січня 2022 року детективи НАБУ затримали народного депутата Сергія Кузьміних під час передачі значної суми грошей: нардепа затримали з хабарем у 558 тис. грн, які він отримав за сприяння в укладенні контрактів між приватними компаніями та лікарнею у Житомирській області. 31 січня генпрокурорка Ірина Венедіктова повідомила про підписання підозри Сергію Кузьміних у скоєнні злочину з використанням службових повноважень і впливу. 23 вересня 2022 року НАБУ і САП скерували до суду справу за обвинуваченням його в одержанні 558 тис. грн неправомірної вигоди. У березні 2023 року захисники Кузьміних подали клопотання про закриття кримінального провадження, але Вищий антикорупційний суд їм відмовив.

У червні 2025 СБУ і поліція на Житомирщині викрили голову однієї з територіальних громад і двох посадовиць виконкому в привласненні майже 2,2 млн грн з бюджету громади.

У жовтні 2025 року в Черняхівській селищній раді СБУ затримала депутата, якого підозрюють у вимаганні 20 тис. доларів США за вплив на хід слідства щодо справи про розкрадання бюджетних коштів на будівництві спортмайданчиків.

У липні 2025 року СБУ провела обшуки й повідомила про підозру голові Швайківської громади Габріелу Мкртчяну в отриманні хабаря, пов’язаного з незаконним видобуванням піску на землях громади, і завданні бюджету збитків на майже 1 млн грн.

Безпосередньо перед 24 лютого 2022 року публічних проросійських чи антиукраїнських заяв з боку ключових політиків Житомирщини не зафіксовано.

Блок 3. Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022–2025 роках

З лютого 2022 року функціонує Житомирська ОВА, керівником якої є чинний голова ОДА Віталій Бунечко, що працює на цій посаді з 2019 року.

Указом Президента 18 квітня 2022 року утворена Народицька селищна військова адміністрація Коростенського району для максимально ефективного й оперативного розв’язання гуманітарних, безпекових, соціальних питань у Народицькій громаді, населені пункти якої були звільнені від російської окупації. Начальником цієї адміністрації призначений Олег Ярмолюк — голова Народицької селищної ради, який балотувався на цю посаду шляхом самовисування.

Також в області функціонує Коростенська районна військова адміністрація, керівником якої з 25 вересня 2023 року є Олег Рябой. У 2021 році він працював начальником Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а у 2022 році перейшов на роботу в Житомирську ОДА. До цього часу РВА очолював представник партії “Слуга народу” Юрій Тарасюк.

Обласна рада

Станом на березень 2026 року в обласній раді є 8 фракцій: “Слуга народу”, “Наш край”, “Європейська Солідарність”, “За майбутнє”, “Пропозиція”, ВО “Батьківщина”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Сила і Честь”. До травня 2022 року в раді працювала фракція “Опозиційної платформи — За життя”, але її існування припинили, а всі 7 депутатів стали позафракційними. В облраді діє 16 депутатських груп.

Головою обласної ради є Володимир Федоренко, обраний від партії “Слуга народу”. До цього призначення він був першим заступником голови ОДА. 6 травня 2022 року стало відомо, що Федоренко та його перший заступник Олег Дзюбенко, який балотувався від партії “Наш край”, призвані на військову службу.

Як повідомляв Житомир.info, військова служба, яку Федоренко проходить з 27 квітня, дозволяє йому мати зустрічі в різних містах та проводити час із сім'єю. До 19 липня Федоренко отримував заробітну плату і в обласній раді, а 29 січня 2023 року стало відомо, що отримав відзнаку Міністерства оборони України — нагородну зброю.

До травня 2024 року обов'язки голови Житомирської обласної ради виконував Володимир Ширма, представник партії “Пропозиція”, який до цього був заступником голови облради. Вже з 9 травня облраду очолює перший заступник голови Олег Дзюбенко, який звільнився з військової служби.

7 листопада 2023 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановив достроково припинити повноваження депутата Житомирської обласної ради від партії “За майбутнє"”Віктора Развадовського. Депутат неодноразово звертався до сесії облради із заявою про припинення повноважень, однак депутати це рішення не підтримували, після чого Развадовський звернувся до суду. У коментарі “Суспільному” причиною свого рішення депутат назвав стан здоров'я.

20 червня 2024 року повноваження депутата Житомирської обласної ради, представника фракції “За майбутнє” Олександра Савченка були достроково припинені.

В обласній раді діють 7 постійних комісій. Комісію з питань бюджету і комунальної власності очолює депутат від “Слуги народу” Олександр Дмитрук. В березні 2025 року він написав заяву про вихід із відповідної партії. З січня 2026 року Дмитрук активно займається просуванням новоствореної громадської організації “Захист держави”: проводить зустрічі, відкриває осередки в різних районах області.

Міська рада

У травні 2024 року секретар міської ради Віктор Клімінський (“Слуга народу”) достроково склав свої повноваження та пішов служити в Нацгвардію. Новим секретарем Житомирської міської ради обрали депутата від партії “Пропозиція” Галину Шиманську.

Станом на березень 2026 року в Житомирській міській раді діє 5 фракцій: “Пропозиція”, “Європейська Солідарність”, “Сила і Честь”, “Слуга народу”, ВО “Батьківщина”, а також 6 позафракційних депутатів, які до лютого 2022 року були представниками політичної партії “Опозиційна платформа — За життя”. Також створено дві групи: “Міжфракційне депутатське об’єднання ‘За духовність, моральність та християнський шлях розвитку Житомира’” та група “Рівні можливості”.

19 вересня 2024 року на позачерговій сесії Житомирської міської ради депутати проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Сергія Сухомлина. Замість нього відтоді містом керує секретар Житомирської міськради Галина Шиманська. Сергій Сухомлин перейшов на роботу в Кабінет Міністрів на посаду керівника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

У міській раді працюють 5 постійних комісій. Комісію з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій очолює депутат від партії “Пропозиція” Юрій Мойсеєв. Комісію з питань житлово-комунального господарства та інфраструктури міста — депутат від партії “Європейська Солідарність” Геннадій Карпінський. Комісію з соціально-гуманітарних питань очолює депутатка від “ЄС” Людмила Зубко. Комісію з питань депутатської діяльності, регламенту, дотримання законодавства та протидії корупції — депутат від партії “Пропозиція” Олександр Черняхович. Комісію з питань містобудування, архітектури та землекористування — депутат від “Пропозиції” Микола Янушевич.

Відповідно до рішення 36-ї сесії Житомирської міської ради від 9 листопада 2023 року, депутат від партії “Слуга народу” Олексій Харченко склав свої повноваження. У 2022 році депутат жодного разу не був присутній на засіданнях сесій.

На черговій сесії Житомирської міської ради 19 грудня 2025 року депутатка з фракції ВО “Батьківщина” Олена Розенблат, яка на місцевих виборах 2020 року очолювала партійний список політсили, оголосила про дострокове складання своїх повноважень.

Функціональна спроможність рад

Протягом 2025 року Житомирська обласна рада провела 6 засідань. Всі вони відбулися у закритому режимі. В обласній раді ОПОРІ повідомили, що на 10-й сесії 16 червня 2022 року депутати прийняли рішення №383 “Про проведення закритого пленарного засідання”, яким визначили, що на період дії воєнного стану пленарні засідання сесій Житомирської обласної ради є закритими. Відповідно до абзацу 4 ст. 9 Регламенту обласної ради VIII скликання, на закритому пленарному засіданні ради, крім депутатів ради, мають право бути присутніми визначені Погоджувальною радою Житомирської обласної ради особи, присутність яких необхідна для розгляду відповідного питання. Доступ журналістів до засідань сесії не обмежений. Відеозаписи сесій публікують на сайті обласної ради. Журналісти і представники громадськості мають доступ до засідань, проєкти рішень публікують на сайті.

Депутати активно відвідують пленарні засідання сесій. Сесії Житомирської облради періодично супроводжуються гострими дискусіями щодо кадрових призначень у комунальних закладах, поділу майна, земельних питань.

Житомирська міська рада у 2025 році провела 11 засідань сесій. Засідання відкриті, відбуваються їх відеотрансляції на YouTube-каналі міської ради, посилання на трансляції поширюють у соціальних мережах міської ради. Також ведуться відеотрансляції засідань виконавчого комітету. Доступ до засідань мають журналісти та представники громадськості. Проєкти рішень завчасно публікують на сайті міської ради.

За інформацією Житомир.info, станом на початок 206 року, третій рік поспіль на сесіях та засіданнях комісій відсутні двоє депутатів від “Пропозиції” — киянин Олександр Порядін та колишня вчителька ліцею №16 Вікторія Федорова, яка з 2022 року живе і працює у Німеччині.

Другий рік не займається депутатською роботою лікар обласного онкодиспансеру Сергій Гринчук, який був обраний від “ОПЗЖ”, а потім став позафракційним. З 20 вересня 2023 року Гринчук мобілізований і станом на червень 2024 року служив у 120-й бригаді ТрО (Вінницька область). Наприкінці грудня цього ж року в дописі подяки за допомогу він вказував, що служить в ГУР МО України, а на початку лютого 2025 року передавав у Житомирі секретарю міської ради Галині Шиманській прапор, підписаний керівником ГУР Кирилом Будановим. До цього, в 2023 році, Сергій Гринчук пропустив 13 із 14 пленарних засідань сесій Житомирської міської ради та 7 із 8 засідань постійної комісії.

Ще 6 депутатів пропустили більш ніж половину пленарних засідань сесій міської ради: Віктор Євдокимов (“Слуга народу”), Віктор Клімінський (“Слуга народу”), Вадим Ліскі (“Європейська Солідарність”), Катерина Молодецька (“Пропозиція”), Андрій Умінський (“Пропозиція”), Олена Юрчук (“Пропозиція”). Троє з цих депутатів (Євдокимов, Клімінський, Ліскі) у 2024 році так само пропустили більш ніж половину сесій.

Депутати міської ради, які прогулюють засідання, не матимуть можливість витрачали кошти на потреби виборчих округів — за таке рішення міськрада проголосувала на сесії 18 грудня 2025 року.

Сесії Житомирської міської ради періодично супроводжуються конфліктами через земельні питання, забудову історичних зон, конфлікти інтересів депутатів і тиск громадськості.

Початок повномасштабної війни призвів до посилення ролі обласної військової адміністрації (ОВА) як ключового органу прийняття рішень щодо оборони, надзвичайних ситуацій, логістики евакуації, взаємодії з військовими та територіальною обороною, обмеження традиційної ролі депутатських органів (обласної та міської ради) у деяких сферах, які за надзвичайних умов передано ОВА та її керівнику. Головою ОВА є чинний голова ОДА Віталій Бунечко, який обіймає цю посаду з серпня 2019 року.

Попри війну, активність у політичному житті зберігається. Серед найактивніших у Житомирській області — партія “Слуга народу”: її представники активно відвідують громади області, проводять зустрічі, беруть участь в різних заходах та урочистостях. Активна партія і в налагодженні контактів з іноземними партнерами, допомозі постраждалим громадам та публічних комунікаціях.

“Європейська Солідарність” та “Пропозиція” теж помітні у місцевому політичному полі, беруть участь у заходах та локальних ініціативах.

Житомирська міська рада продовжує розв'язувати місцеві питання, зокрема соціальні виплати, укриття, підтримку підприємців, логістику та оборону міста. Повномасштабна війна підвищила значення комунікаційного ресурсу мера та ради, особливо через взаємодію з міжнародними партнерами та місцевими волонтерами.

В перші місяці повномасштабного вторгнення тодішній міський голова Сергій Сухомлин майже щовечора виходив прямі ефірі на своїй сторінці в мережі Facebook та розповідав про ситуацію в місті.

Важливим гравцем стала громадянська спільнота: волонтерські центри, благодійні ініціативи допомоги ЗСУ, переселенцям, постраждалим громадам; групи гуманітарної підтримки.

Блок 4. Політичні конфлікти

Навесні 2023 року у Коростишівській міській раді виник конфлікт між депутатами та міським головою. За словами Юрія Сарапійчука, секретаря ради, Іван Кохан відправив всіх людей у раді на простій. 25 вересня 2024 року депутати Коростишівської міськради проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Івана Кохана. Після цього депутати обрали нового секретаря — Юрія Денисовця, який став виконувачем обов'язків коростишівського міського голови. Для цього Юрій Денисовець звільнився з посади заступника голови Житомирської ОВА. З 2015 по 2019 рік Юрій Денисовець працював на посаді заступника коростишівського міського голови.

У лютому 2025 року Житомирський адміністративний суд відмовив Івану Кохану у позові про поновлення на посаді Коростишівського міського голови та стягнення середнього заробітку.

16 серпня 2023 року на Житомирщині затримали групу осіб, підозрюваних у рекеті, які вимагали повернення неіснуючих боргів із населення, зокрема з військових. 12 грудня 2023 року правоохоронці затримали чинного депутата Коростишівської міськради Михайла Лукомського (обраний від Радикальної партії Олега Ляшка), якого підозрюють у належності до цього злочинного угруповання і викраденні людей. 18 грудня 2023 року депутата відправили під цілодобовий домашній арешт. Суд у цій справі триває й досі.

16 жовтня 2025 року житомиряни прийшли на сесію Житомирської міської ради, аби поскаржитися на депутата Олега Горая (обраний у 2020 році від політичної партії “Європейська Солідарність”), який, за їхніми словами, заблокував дорогу до двох багатоквартирних будинків на вул. Великій Бердичівській у Житомирі. Після конфлікту депутата з місцевими мешканцями та активістами в Житомирі відкрили два кримінальні провадження проти керівництва міста через незаконний продаж землі та перекриття дороги. Розгляд справи триває.

Наприкінці січня 2025 ексдепутатку від партії “Опозиційна платформа — За життя” Наталію Леонченко призначили головою наглядової ради КП “Лікарня №2 імені В.П. Павлусенка”. Таке призначення викликало обурення житомирян через її приналежність до проросійської партії.

Публічної інформації про гучні конфлікти в облраді протягом 2022–2025 років немає. Також у відкритих джерелах відсутня інформація про прямий вплив Житомирської ОВА на політичні процеси в області. Конфліктів між ОВА і Житомирською обласною радою чи місцевим самоврядуванням в період 2022–2025 років, суперечок навколо політичних рішень чи бюджетних баталій не було.

Житомирська обласна та Житомирська міська ради переважно взаємодіють із центральною владою в рамках законодавчих повноважень і програм підтримки. У період повномасштабного вторгнення взаємодія більше зорієнтована на безпеці, обороні й координації дій, а не на політичній конкуренції. Немає відомих задокументованих випадків прямого політичного тиску чи втручання центральної влади у формування місцевих коаліцій чи кадрові рішення в області.

Ключові політичні гравці

Повномасштабна війна призвела до значного зростання ролі виконавчої влади, передусім через посилення функцій ОВА. Народні депутати стали більш впливовими, оскільки питання безпеки, оборони та відбудови вимагали активної участі на національному рівні. Деякі політики втратили вплив через неспроможність адаптуватися до нових реалій, особливо проросійські політичні сили.

Воєнний стан і створення ОВА призвели до концентрації частини виконавчої влади у руках її керівника. Це змінило баланс між виконавчою і місцевою владою, де раніше більше впливу мали обласна рада й місцеве самоврядування. Значно посилилася роль національних політичних акторів та народних депутатів, які через свої фракції в парламенті впливають на ресурси й законодавчі ініціативи, що стосуються регіону. Більшість із них зайнялися й волонтерською діяльністю, допомогою ЗСУ, про що активно звітують на своїх сторінках в соціальних мережах.

Основними політичними гравцями в регіоні є начальник ОВА Віталій Бунечко, колишній мер Житомира Сергій Сухомлин, голова обласної ради Володимир Федоренко та народні депутати від Житомирської області.

Народні депутати від Житомирщини (Ігор Герасименко, округ №62, “Слуга народу”, Богдан Кицак, округ №63, “Слуга народу”, Володимир Арешонков, округ №64, самовисування, Тетяна Грищенко, округ №65, “Слуга народу”, Дмитро Костюк, округ №66, обраний від “Слуги народу”, Сергій Кузьміних, округ №67, “Слуга народу”) в період війни активно залучені до підтримки громад, оборонних ініціатив, фондових програм допомоги та відбудови.

31 липня 2025 року народний депутат Дмитро Костюк оголосив про вихід із фракції “Слуга народу”. Своє рішення він пояснив незгодою з голосуванням фракції за резонансний законопроєкт №12414, що зменшував повноваження НАБУ та САП. Після виходу Костюк продовжив діяльність як позафракційний депутат.

Після виходу з партії Дмитро Костюк публічно заявляв про нібито “каральну систему” проти нього і тиск з боку Офісу Президента.

Після виходу з партії Дмитро Костюк запустив рекламну кампанію та закликає приєднатися до його команди.

Сергій Кузьміних опікується медичною сферою. У соціальних мережах він, зокрема звітує, що лікарні області отримують різне обладнання, придбане в рамках співпраці Міністерства охорони здоров'я та Світового банку.

Активну діяльність у регіоні проводить нардеп від “Слуги народу” Арсеній Пушкаренко. Нардеп відвідує різні громади області, бере участь в урочистостях з нагоди професійних свят, відвідує вистави, спортивні заходи і проводить зустрічі. Також займається міжнародною підтримкою, зокрема з боку Естонії, яка допомагає відбудовувати інфраструктуру регіону.

3 листопада 2025 року на сторінці “Слуга Народу Житомирщина” опублікували допис про урочистості в селі Радовель Олевської громади, з нагоди Дня працівника соціальної сфери. На заході Голова Верховної Ради України Олександр Корнієнко та народні депутати від партії “Слуга народу” Арсеній Пушкаренко і Тетяна Грищенко вручали електроскутери соціальним працівникам громади.

Змінився вплив колишнього міського голови Житомира Сергія Сухомлина, який має стабільне місцеве політичне позиціонування з 2015 року і зберіг вплив у міському управлінні. Він перейшов на посаду Голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури, ставши дотичним до національних процесів відбудови.

Голова обласної ради Володимир Федоренко представляє партію "Слуга народу" та з початку повномасштабного вторгнення приєднався до ЗСУ.

У листопаді 2025 року депутат облради Олександр Дмитрук написав заяву про вихід із партії “Слуга народу”, але водночас очолив новостворену громадську організацію “Захист держави” (вона, ймовірно, може трансформуватися у політичну силу або підтримати певного кандидата на повоєнних президентських виборах) та активно популяризує її діяльність, відкриваючи осередки в різних районах області.

Блок 5. Політично-соціальна активність у регіоні

Нові політичні фігури та суспільні діячі

Активну діяльність у Житомирі проводить ветеран і громадський активіст Олександр Швецов. Зокрема, він проводив марафони та збирав гроші на підтримку і реабілітацію військових. У 2022 році Швецов за 8 днів свого пішого ходу з Одеси до Яремче зібрав 3 млн грн гривень на транспорт для військових. 12 квітня 2024 року Олександр Швецов на Майдані Корольова оголосив цілодобову акцію із закликом до депутатів та чиновників, аби вони під час щоденної хвилини мовчання разом з родинами військовослужбовців вшановували пам'ять загиблих у російсько-українській війні.

Також Швецов активно виступає проти незаконних забудов у Житомирі. У 2025 році він виграв два суди за позовом до Житомирської міської ради щодо встановлення 100-метрової прибережної захисної смуги по пров. Річковому. Раніше там була човнова станція, а нині збудовані маєтки, власниками яких є бізнесмени та, ймовірно, депутати. За інформацією Житомир.info, відповідачем за позовом Олександра Швецова є Олена Ткач, яка разом із Володимиром Мойсеєвим є співвласницею ТОВ “Земельний центр Житомир” і ТОВ “БТІ Центр”. Директором останньої фірми на момент реєстрації у 2013 році був Юрій Мойсеєв, теперішній голова бюджетної комісії Житомирської міської ради. Саме в Олени Ткач депутат Юрій Мойсеєв із січня 2021 року орендує житловий будинок загальною площею 168,2 кв.м, розташований на місці колишньої човнової станції. Також на цьому місці є будинки, власники яких пов'язані з депутатом міської ради Олександром Раковичем (партія “Пропозиція”) і колишньою депутаткою від партії ВО “Батьківщина” Оленою Розенблат, та будинок бізнесмена Леоніда Крігера.

Активізував діяльність у Житомирі Геннадій Буткевич — український бізнесмен, співвласник мережі “АТБ”, інвестор (BGV Group) та президент житомирського ФК “Полісся”. Із початку жовтня 2024 року він прописаний у Житомирі, в одній із новобудов, збудував ТЦ "ЖИТО" та має намір купити ЦУМ. Буткевич є головою наглядової ради університету “Житомирська політехніка”, ректором якої був депутат Житомирської міської ради від партії “Слуга народу” Віктор Євдокимов, котрий балотувався на посаду міського голови та програв Сергію Сухомлину. Наприкінці грудня 2025 року Євдокимов достроково склав повноваження ректора і пішов працювати у BGV Group Management.

Найактивнішими партіями в Житомирській області й обласному центрі “Слуга народу”, “Пропозиція” і “Європейська Солідарність”. Основні теми їхньої діяльності включають підтримку військових, благодійність, відбудову інфраструктури, місцеве самоврядування та соціальну політику. Про свою діяльність на сторінках соцмереж активно звітує партія “Слуга народу”, публікуючи звіти, засідання членів партії, діяльність нардепів.

В соцмережах партії “Європейська Солідарність” публікують загальнонаціональні новини, вітання зі святами, діяльність депутатів.

Сторінки партії “Пропозиція” неактивні, останні дописи опубліковані у 2022 році. Публічної комунікації з виборцями представники політичних сил у 2025 році не проводили.

Активну діяльність у регіоні розпочала новостворена громадська організація "Захист держави". Очолює обласний осередок депутат обласної ради Олександр Дмитрук, який балотувався від партії “Слуга народу”, але у 2025 році вийшов із неї. На фото, опублікованих на сторінках організації, фігурують громадський активіст та колишній депутат Житомирської обласної ради від партії ВО “Батьківщина” Олександр Ніколайчук та депутат Звягельської міської ради від “Пропозиції” Олександр Широкопояс. Організація відкриває простори в громадах, проводить заходи, формує спільноти.

Культурою та мистецтвом у Житомирі опікується громадська організація “Житомир, зроби голосніше”, якою керує депутатка міської ради Людмили Зубко, представниця партії "Європейська Солідарність".

Представники забороненої партії “Опозиційна платформа — За життя” активної діяльності в області не проводять.

Публічно ніхто з нових політичних гравців чи чинних депутатів не заявляв про наміри балотуватись на перших повоєнних виборах. Активної реклами своєї діяльності вони не проводять.

Реклама військових підрозділів представлена білбордами, дописами в соцмережах та публікаціями на сайті ОВА. Зокрема, в регіоні є сітілайти іззакликами долучитися до лав Третьої штурмової бригади. Влітку 2024 року в Житомирі відкрили перший рекрутинговий центр Збройних сил України.

У 2023 році демобілізований офіцер-психолог Сергій Твардовський, який служив у 1-й бригаді спецпризначення імені Івана Богуна, заснував у Житомирі центр реабілітації та соціалізації ветеранів “Ті, Хто Пройшли Крізь Вогонь”.

Активну діяльність у регіоні проводить ветеран Олександр Швецов, військовий і чинний депутат обласної ради від партії “Пропозиція” Валерій Онопрієнко та волонтерка Юлія Толмачова. Ініціює акції та присутній у медіапросторі активіст Іван Каверін. У 2023 році він розлив червону фарбу перед входом в Житомирську міську раду. Потенційно, в майбутньому ці публічні люди можуть бути ймовірними кандидатами на національних чи місцевих виборах.

Час від часу військові відвідують засідання сесій міської та обласної ради. 23 травня 2024 року під час позачергової сесії Житомирської міськради у приміщенні міськради трапилися сутички після того, як один з військових висипав землю на депутатів міськради. Протест був пов'язаний із будівництвом кіоску на проспекті Миру 25, на місці яблуневого саду.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.