Блок 1. Безпекова та соціально-економічна ситуація у регіоні
Рівненська область є тиловою, тому стала притулком для релокованого бізнесу, біженців та логістично-гуманітарним центром для допомоги постраждалим регіонам та військовим.
Обстріли
Через обстріли збитки інфраструктури області із лютого 2022-го до грудня 2023-го оцінюють у 100 мільйонів доларів. Це приблизно 4,2 мільярда гривень станом на початок 2026 року.
За даними сервісу AirAlarm, з початку повномасштабного вторгнення і до 31 березня 2026 року повітряна тривога на Рівненщині лунала 1069 разів. Область обстрілювали російськими ракетами та шахедами. Масштабних руйнувань зазнали телевежа в Антополі, нафтобази у Клевані та Дубні, залізниця у Здолбунові, СТО у Сарнах та деякі військові частини.
В Антополі сталась наймасовіша втрата людських життів на Рівненщині. Під час повітряної тривоги на Рівненщині, о 5:20 ранку 14 березня 2022 року, дві ворожі ракети влучили в адмінбудівлю. Приміщення зруйнували вщент. Рятувальники розбирали завали півтори доби, знаходячи нових і нових загиблих. За офіційними даними, в Антополі загинув 21 нацгвардієць, ще 9 постраждало.
Наприкінці березня 2022-го в області, як і в Україні, після обстрілів нафтобаз певний час (квітень-травень) відчувався дефіцит пального, а згодом зросла його вартість. Як пояснювали власники АЗС, здорожчання пов'язано із необхідністю та складністю транспортування продукту із-за кордону.
Восени 2022-го ворог активно знищував енергетичну інфраструктуру. Так на Рівненщині у 2022-му під обстріли потрапили об'єкти в обласному центрі та районі. Постраждали також цивільні будинки. Тоді без електроенергії кілька годин перебували 174 тисячі 790 жителів Рівненщини. Згодом постачання електрики відновили, але звідтоді в області, як і в країні, влада ввела обмеження на використання світла з допомогою графіків відключень. Через відсутність світла централізоване водопостачання також працювало з перебоями.
Через повторні масові обстріли у листопаді усі національні АЕС перестали працювати. Відновлення роботи потребувало часу. Звідтоді бізнеси та держструктури почали активно купувати електрогенератори з-за кордону. Деякі іноземні організації забезпечували область генераторами для критичних об'єктів: лікарень, водоканалів тощо.
У той час у багатьох місцях починають працювати «Пункти Незламності». В області таких налічували 296. Від старту їх роботи й до березня 2023 року вони прихистили 43 тисячі 544 людей.
Взимку 2023 року діяли графіки відключень на Рівненщині. Згодом, постачання електрики відновили. Проте у 2025 році ворог знову взявся за активний обстріл енергетичної інфраструктури. Зокрема, 23 грудня без світла залишилось 300 тисяч абонентів. Влітку, восени та взимку 2025 року знову діяли графіки відключень, також подекуди були перебої з водопостачанням.
Тероризм та міни
Рівненська ОВА у відповідь на запит ОПОРИ не надала інформації про заміновані території області, пояснивши, що вони не володіють такою інформацією. Проте у новинах час від часу з'являлась інформація про постраждалих через міни, особливо на півночі області, на кордоні з Білоруссю. Зокрема, повідомляли, що підривався причіп трактора, мотоцикліст і тракторист. У відповіді на запит обласна військова адміністрація повідомила, що з лютого 2022 року в області через вибухонебезпечні предмети постраждали 54 людини, 13 з них загинули. Пошкоджено 12 одиниць цивільної техніки.
Також протягом 2024 та 2025 років на Рівненщині побільшало випадків тероризму, які пов'язані зі співпрацею місцевих із російськими спецслужбами. Зокрема, завербовані ФСБ закладали вибухівку, підпалювали авто військових та інформували ворога про позиції для майбутніх обстрілів. Особливо небезпечно те, що вербують підлітків — це відбувається часто через телеграм-канали із продажу наркотичних речовин.
Соціальний капітал
За попередніми даними Державної служби статистики, у січні 2022 року в Рівненській області мешкало 1 141 343 людини.
Середня зарплата з роками в обласному центрі зростала. За даними work.ua, у 2025-му роботодавці пропонували орієнтовно 20 тисяч гривень.
Щодо зросту цін, то у Рівному це найбільш помітно у вартості та оренді житла. У 2025-му за однокімнатну квартиру у новобудові ціна зросла мінімум на 5 тисяч доларів у порівнянні із 2024-м. Таким чином, жителю Рівного треба відкладати 8 років середню зарплату, щоб купити квартиру. Дорожче тільки у Луцьку, Львові та Ужгороді.
Вартість оренди також зросла. У 2022-2023-х роках можна було орендувати однокімнатну квартиру за 10 тисяч гривень у новобудові. На вторинці ціни були 7-8 тисяч. Натомість у 2025-му оренда однокімнатної квартири у новобудові може коштувати від 14 і до 18 тисяч.
Переселенці
За інформацією у відповіді на запит до ОВА, щороку кількість зареєстрованих в області ВПО знижується. У 2022-му їх було майже 59 тисяч. А станом на кінець 2025-го зареєстровано 42,6 тисяч. Найбільше з них – 17 тисяч – у Рівному.
У 2022 році в області прийнято «Програму забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб у Рівненській області на 2022-2024 роки». Її продовжили на 2025 – 2027 роки. За нею, ще у 2022-му році у Радивилові почали зводити 12 модульних будинків. Витратили на це 11 мільйонів гривень. Відкрили містечко у 2023-му.
Також долучаються до підтримки ВПО міжнародні донори. У Дубно за фінансування Європейського Союзу за підтримки Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) будують пʼятиповерховий будинок для ВПО. На проєкт виділили 5 мільйонів євро.
За інформацією ОВА, на Рівненщині у 2023-му на обліку перебувало 668 переселенців, що потребують житла для тимчасового проживання. В місцях компактного проживання, станом на жовтень 2023-го, мешкало 2 тисячі переселенців.
Окрім цього, на Рівненщині прийнята комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених людей на 2023-2025 роки. Її продовжили на 2026–2028 роки. Вона включає пʼять розділів, зокрема: «Забезпечення працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на території Рівненської області».
З лютого 2022-го до грудня 2025-го послугами Служби зайнятості у Рівному скористались 6,3 тисяч ВПО. З них 4,5 тисяч мали статус безробітних. Понад 2,4 тисячі ВПО отримали роботу. Про це Рівненський обласний державний центр зайнятості повідомив нас у відповідь на запит.
Також в області підприємці, які беруть переселенців на роботу, отримують компенсації. Самі ВПО отримують гранти на власну справу.
Збитки та відбудова
За інформацією зі звіту про прямі збитки інфраструктури, інфраструктура Рівненщини на листопад 2024 року постраждала на 400 мільйонів доларів.
У області мало об'єктів, які постраждали суттєво, якщо порівнювати із більш східними регіонами. Переважно на Рівненщині відновлення стосується заміни вікон чи покрівлі у приватних будинках та ремонтів чи облаштування укриття у навчальних закладах, це видно на карті відновлення.
З 24 лютого 2022 року до 2024 року, в Рівненській області пошкоджено або зруйновано 231 об’єкт нерухомого майна, з них: 148 об’єктів житлового фонду, 15 об’єктів залізничної інфраструктури, пʼять об’єктів закладів освіти, шість приміщень установ охорони здоров’я, три об’єкти енергетичної інфраструктури та інші. Територіально вказані об’єкти розміщені в усіх районах області, як вказано у відповіді на запит до Рівненської обласної військової адміністрації. Проте найбільше постраждало у Рівненському.
Станом на березень 2024 року, коштом приватних осіб, місцевих бюджетів відновлено 201 об’єкт із 231. Також один навчальний заклад відновлений міжнародним коштом у рамках проєкту «ЕСНО4SСНООLS-UA: Ремонт/модернізація шкіл у постраждалих від війни регіонах» Програми розвитку ООН.
Бюджет Рівнеради
Бюджет Рівненської громади протягом 2024-го та 2025-го зростав. У 2024-му доходи становили 4 мільярди, а вже у 2025-му 4,6 мільярда гривень. Основними бюджетоформуючими статтями, які стосуються власних доходів громади, протягом років залишаються податки на доходи, єдиний та акцизний. Також бюджет наповнюють державні субвенції. Зокрема, найбільш суттєві з них – на освіту (понад 600 мільйонів, це близько 80% від загальної суми субвенцій) та компенсацію за житло ветеранам та сім'ям загиблих (50-60 мільйонів, що становить близько 7% від субвенцій).
Рівненська міська рада має програми для підтримки військових. Зокрема, вони стосуються мобілізаційної підготовки та оборони й закупівлі квадрокоптерів. Про витрати на останні Рівненська міська рада активно комунікує на своїх ресурсах. За даними Transparency International Ukraine, у 2024-му році Рівне уклало угод на закупівлю дронів на 176 мільйонів гривень і посіло 8 місце серед 10 міст, які витратили найбільше.
Обласний бюджет
Щодо бюджету області, то тут теж діє Програма забезпечення мобілізаційної підготовки та оборонної роботи в Рівненській області. На її виконання протягом 2022-2023-х років спрямовано 591 мільйон гривень, ще 117 мільйонів було у 2024-2025-х роках, повідомили у відповіді на запит до ОВА. Така різниця у сумах, вочевидь, пов'язана із тим, що за часів головування Віталія Коваля в ОВА до виконання програми залучали громади. Вони виділяли кошти зі своїх бюджетів і направляли їх в область. Але згодом громади й самі почали забезпечувати військових. Протягом 2022-2024-х років вони загально виділили для Сил оборони понад мільярд гривень, за даними «Четвертої влади».
Загалом же обласний бюджет становив 3,4 мільярда у 2024-му та 4,2 мільярда гривень у 2025-му роках. Судячи з даних ресурсу openbudget, окрім того, що бюджет збільшився, він зменшився у дефіциті.
У 2025-му на охорону здоров'я витратили понад мільярд гривень, тоді як у 2024-му цифра становила 273 мільйони. Також у 2025-му скоротили витрати на державні функції. Сюди входять і зарплати посадовців. У 2024-му цифра була 629 мільйонів, тоді як у 2025-му – 536 мільйонів гривень. Суттєво знизились витрати й на економічну діяльність: із 652 мільйонів у 2024-му до 73 мільйонів у 2025-му. На освіту протягом всіх років витрачають левову частку бюджету від 1,4 мільярда у 2024-му до 1,6 мільярда у 2015-му.
Блок 2. Політичний ландшафт до початку повномасштабного вторгнення
Президентські вибори та Рівненська ОДА
Під час президентських виборів у 2019-му році, у першому турі на Рівненщині люди голосували переважно за Володимира Зеленського — 24% та Петра Порошенка — 22%. До трійки лідерів увійшла також Юлія Тимошенко. За неї проголосували майже 16% виборців. У 2014-му році вона також із Петром Порошенком була у лідерах на Рівненщині.
Після виборів президент Зеленський призначив очолювати обласну адміністрацію Віталія Коваля. До посади він був бізнесменом, мав тендерну фірму з ремонту доріг, борги та хотів стати банкрутом, за інформацією онлайн-медіа «Четверта влада». Також Коваль виходець зі спорту. Його батько заслужений тренер України — Станіслав Коваль, а сам Віталій — член Олімпійського комітету України, голова Федерації греко-римської боротьби Рівненської області, а також перший віцепрезидент Всеукраїнської федерації греко-римської боротьби.
Парламентські вибори та депутати
На парламентських виборах у 2019 на Рівненщині лідирувала партія «Слуга народу» — 41,87%. До трійки також увійшли «Батьківщина» (10,56%) та «Європейська солідарність» (9,65%). На сайті «Четвертої влади» можна детально побачити голосування по округах.
Переважно на округах перемогли «Слуги народу», окрім одного — 155-го округу. Він виділився тим, що виборці обрали самовисуванця та місцевого благодійника — Віктора М’ялика. Він випередив «Слугу народу» на цьому окрузі — Володимира Рашовського.
Тож після виборів до Верховної Ради увійшло дев’ять депутатів: Олександр Ковальчук («Слуга народу»), Роман Іванісов (нині позафракційний, але пройшов від «Слуги народу»), Олександр Аліксійчук («Слуга народу»), Сергій Литвиненко («Слуга народу»), Віктор М’ялик («За майбутнє»). Дмитро Соломчук та Олександр Салійчук обрані за списками партії «Слуга народу», Соломія Бобровська — списками партії «Голос».
У 2020 році до них приєднався Сергій Євтушок. Він був народним депутатом у 8 скликанні Ради від «Батьківщини». Проходив як мажоритарник від 156-го округу на Рівненщині (Сарни та район). У 9 скликання Євтушок потрапив після складання депутатського мандату його однопартійницею Ольгою Бєльковою.
Олександр Ковальчук обраний від округу №152 (Рівне). Він виходець із бізнесу та консалтингу. До балотування займався переважно бізнес-консультаціями. Проте, як писали журналісти «Четвертої влади», його ім’я причетне до кількох будівельних бізнесів та підприємців. Серед яких заступник міського голови Рівного у 2009-2014 роках і депутат Рівнеради у 2010-2015 роках Андрій Філін. ТОВ «Макс Дом» Філіна поручилось за 2,9 мільйона гривень боргу ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» Ковальчуку. Остання фірма пов’язана з іншим місцевим забудовником Юрієм Торгуном. Якщо ж борг не повернуть, то Ковальчук отримає 4,8 гектара землі на вулиці Курчатова у Рівному, яка належить ТОВ «Макс Дом». Тобто землю дали як гарантію того, що гроші будуть.
Також Ковальчук був помічником народного депутата Віктора Матчука (2010-2012 роки), засновника ПрАТ «Реноме». На момент обрання нардепом Матчук був головою Рівненської ОДА. В раді був представником блоку «Наша Україна — Народна Самооборона». ПрАТ «Реноме» має дочірні товариства, які ведуть різний бізнес. Реноме робить банкомати та термінали самообслуговування, проте фірма також займається будівництвом. Вона побудувала кілька житлових комплексів у Рівному.
Олександр Ковальчук у 2015 році балотувався до Рівненської обласної ради VII скликання від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», але депутатом не став. У списках партії був разом із Надією Гладкевич, виконавчою директоркою ПрАТ «Реноме». Вони також керували ГО «Платформа взаємодій «Простір»», яка реалізувала у Рівному низку освітніх та культурних проєктів. Засновником ГО був Сергій Гемберг — ексзаступник голови ОДА у напрямку інвестицій та розвитку.
Роман Іванісов пройшов до Верховної ради від округу №153 — Рівненський район та частина міста Рівного. Він був депутатом обласної ради із 2010 до 2015 року, згодом став радником Віталія Чугуннікова, коли той очолював Рівненську ОДА (грудень 2014 — квітень 2016). Іншого радника Віталія Чугуннікова Олександра Тимченка ресурс «Наші гроші» пов’язував із фірмами з видобутку бурштину. Тимченко та Іванісов навіть «засвітились» в одній зі спільних фірм ТОВ «АНТАР КВК», яка займалась видобутком. Сам Іванісов був засновником низки підприємств із видобування, інженерії та обслуговування об’єктів.
Проте найбільшу «славу» Іванісов здобув вже будучи народним депутатом. В листопаді 2019-го стало відомо про судимість Романа Іванісова в 16-річному віці за замах на групове згвалтування. Після цього журналісти писали, що він не вчився в університетах, які вказував в біографії. А сам депутат місяць не ходив на засідання Ради. Згодом його виключили з фракції «Слуга народу», але він досі не склав мандат.
Олександр Аліксійчук обраний від округу №154 — Дубно та район. Він виходець із забудовників. Його партнер — Юрій Чаборай, депутат Рівнеради від «Слуг народу» та підприємець. Олександр Аліксійчук засновник ПП-фірма «Торгбуд-Сервіс» — це ТМ «Inter beton». Фірма займається виробництвом бетону та конструкцій, а також продажем матеріалів, орендою техніки тощо — усім, що потрібно для будівництва в тому числі. У свій час нардеп офіційно очолював фірму. Нині Чаборай займає там посаду начальника юридичного відділу. Разом з Аліксійчуком вони також створили БФ «Всеукраїнський Фонд допомоги родинам українських героїв «ДРУГ»», який нині підтримує військо.
Сергій Литвиненко пройшов до Верховної Ради від «Слуги народу» в окрузі №156 — Сарни та район (Березнівська, Костопільська та Сарненська громади). Він управлінець, переважно очолював або працював на спиртових заводах Львівщини, Закарпаття та Рівненщини. Вже після обрання, Литвиненко став першим депутатом, який голосував не особисто у новому скликанні, а у грудні 2025 року Спеціальна антикорупційна прокуратура подала позов щодо конфіскації трьох люксових авто нардепа, які він не зміг би купити на офіційні доходи.
Віктор М’ялик єдиний, хто не пройшов на Рівненщині як мажоритарник від «Слуги народу». Він балотувався самовисуванцем, а у раді приєднався до групи «За майбутнє» Ігоря Палиці. Вже після депутатства до М’ялика стало відомо, що нардеп — власник житлового комплексу «Львівський маєток», який розташований у Петропавлівській Борщагівці під Києвом. Також у нього чимало ділянок та квартир, паркомісць та гаражів.
Віктор М’ялик пов’язаний із забудовником Юрієм Квартерчуком. Нардеп мав у власності приміщення, які розташовані на землі останнього. У програмі розслідувань «Слідство.інфо» за 2017 рік журналісти розповіли історію, як забудовник займав лісові землі громади у Петропавлівській Борщагівці для свого будівництва. Активістам, які були проти цього, палили автівки, вони отримували погрози, або на них нападали під будинком. Допомагав забудовнику «віджимати» землю сам сільський голова. Він отримав майже гектар лісу за рішенням ради під «сіножать». Змінив призначення землі та подарував пай лісу Роману Кричильському. Він підприємець із Рівного, а за сумісництвом — служитель церкви «Скинія» і музикант церковного гурту цієї церкви. Костянтин Кукса, керівник проєкт БД «Холдинг», який також має землю та ЖК поблизу М'ялика та Кватерчука, також служитель все тієї ж церкви «Скинія».
Журналісти також знайшли, що з будівництвом пов'язаний син генерала Служби безпеки України Петра Лайшева — В’ячеслав. А колишній голова Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов відкривав у Петропавлівській Борщагівці церкву «Соборну», парафіяни якої дуже близько пов’язані з вищезгаданою церквою «Скинія». Ця ж «Соборна» церква збудована при в'їзді до ЖК Віктора М'ялика «Львівський маєток». Про інших соритників М’ялика розповіли журналісти «Четвертої влади» у досьє.
Дмитро Соломчук пройшов до парламенту за списками «Слуги народу» під 33-м номером. Він рівнянин та підприємець, займається переважно агропромисловим бізнесом. Його фірма ПП «Фірма «АгроЦентр»» має землю у Рівному та філії у Черкаській, Хмельницькій, Тернопільській, Вінницькій, Львівській, Київській, Житомирській областях. Дмитро Соломчук під час президентських виборів очолював штаб команди Володимира Зеленського на Рівненщині. Також у період парламентських виборів він підбирав кандидатів від президентської партії на Рівненщині.
Вже після обрання нардепом Дмитра Соломчука призначили одним із 15 заступників голови фракції «Слуга народу» у Верховній раді. Згодом його зняли із посади заступника через «зайнятість», як пояснив сам Соломчук у відео на своїй фейсбук-сторінці. Проте за кілька днів стало відомо, що Соломчук входив до однієї із 15 неофіційних груп впливу фракції «Слуга народу», яка працювала «на інтерес Ахметова». Втім, він казав журналістам, що нічого про цю групу не чув.
Олександр Салійчук — ще один списочник «Слуги народу» від Рівненщини. Він з харчової промисловості, співвласник ТМ «Гощанські ковбаси» ТОВ «Перша м’ясна хата». Салійчук — кум Соломчука. Також Салійчук один із засновників та членів ГО «ЧАС-ДІЙ», яке реєстрував Соломчук.
Соломія Бобровська від партії «Голос» також потрапила у Раду через список. Згодом вона була серед тих, хто оголосив недовіру голові фракції та перейшла до об'єднання «Справедливість». Соломія Бобровська рівнянка та пластунка. До депутатства вона була радницею у віцепрем'єр-міністра з гуманітарних питань Олександра Сича, голови Одеської ОДА Міхаела Саакашвілі. У Верховній Раді вона входить до Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Часто буває на фронті та пише на своєму фейсбуку про ситуацію у війську.
Сергій Євтушок був народним депутатом у 8 скликанні Ради від «Батьківщини». Пройшов як мажоритарник від 156-го округу на Рівненщині (Сарни та район). У 9 скликанні він перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Сергій Євтушок часто з'являвся у новинах на національних каналах, коментуючи голосування щодо обігу канабісу, вступу України до ЄС тощо. Активний користувач фейсбуку. Публікує там новини як національного, так і обласного рівня. Влітку 2025-го був одним із тих депутатів, які голосували «за» залежність НАБУ та САП. Серед рівненських цього не зробили лише Соломія Бобровська та Дмитро Соломчук. Співрозмовники ОПОРИ в інтерв'ю розповідали, що Євтушок залишає за собою вплив на Сарненщині ще з часів минулої каденції у ВР.
Місцеві вибори. Обласна рада
Якщо у Верховній Раді від Рівненщини в основному обрані депутати від президентської партії «Слуга народу», то на місцевому рівні ця партія не стала лідером. В обласній раді вона поступилася «Європейській солідарності». Так із 64 депутатів в облраді, ЄС має 14 мандатів, «Слуга народу» — 12, «За майбутнє» — 9, «Батьківщина» — 9, «Сила і честь» — 8, «Радикальна партія» — 6 і «Свобода» — 6.
У грудні 2020 року депутати 35 голосами обрали головою ради «ЄСівця» Сергія Кондрачука. Тож ця партія очолила «коаліцію», до якої також увійшли партії «За майбутнє», «Свобода» та Радикальна партія Олега Ляшка. Відповідно «Сила і Честь», «Батьківщина» та «Слуга народу» були в опозиції. За словами опитаних експертів, рішення «Свободи» об’єднатися з «Європейською Солідарністю» було зумовлене ймовірно образою на «Слугу народу» через звільнення «свободівця» Юрія Осіпчука з посади керівника обласного управління охорони здоров’я. У березні 2020 році його звільнив тодішній голова ОДА Віталій Коваль.
Після обрання Сергій Кондрачук вступив у відкриту конфронтацію з головою Рівненської ОДА Віталієм Ковалем. Він публічно заявляв, що Коваль нібито тиснув на депутатів, аби ті не підтримали його кандидатуру. Водночас Кондрачук наголосив, що не терпітиме тиску на обранців і дав зрозуміти, що за потреби може впливати на керівників комунальних підприємств, пов’язаних зі «Слугою народу». Тоді, зокрема, Кондрачук натякав на можливе відсторонення Андрія Карауша, депутата облради від слуг, який очолював «Рівнеоблводоканал».
До повномасштабного вторгнення дуже помітною була активність очільника «ЄС» в області та депутата облради Віталія Гайдукевича. Зокрема, у соцмережах чоловік писав багато коментарів стосовно різних подій в області, інколи у різкій формі. Проте він не вважав себе «обличчям» «ЄС» у Рівненській області та просив розмежовувати його слова «як громадянина України» і «як керівника чогось». У 2024 році Гайдукевич втратив посаду голови обласної організації «Європейської Солідарності» та практично зник з інформаційного поля.
Місцеві вибори. Міська рада
У Рівненській міській раді ЄС також лідирувала за результатами виборів. Вона має — 10 з 42 мандатів, місцева партія «Рівне разом» — 7, «Слуга народу» — 7, «Батьківщина» — 5, «Голос» — 5, «Свобода» — 4, «За майбутнє» — 4.
Друге місце за кількістю мандатів у раді обласного центру посідала місцева партія «Рівне разом». «Четверта влада» її пов'язує із місцевим забудовником Романом Курисом. Кандидат на міського голову від цієї партії Віктор Шакирзян, після виборів зайняв місце секретаря Рівнеради. Міським головою став Олександр Третяк. Він йшов на вибори від «Європейської Солідарності».
Третяк із Шакирзяном конкурували у другому турі виборів. Кандидат від ЄС переміг із відривом у 1 тисячу 394 голоси.
Олександр Третяк хоч балотувався як кандидат від «ЄС», але публічно від міського осередку віддалений і не був членом партії. Очолював міський осередок Павло Алексєєвич. Партії «ЄС», «Рівне разом», «Свобода» та «За майбутнє» об'єднались в коаліцію. Відповідно, «Слуга народу», «Батьківщина» та «Голос» стали опозицією.
Блок 3. Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022-2025 рр.
З голови військової адміністрації у міністри
Віталій Коваль у 2020-му балотувався на мера Рівного, вже будучи головою ОВА. За ці роки він встиг побувати й головою, і депутатом, і навіть міністром. Коваля призначили головою Рівненської ОДА майже відразу після президентських виборів (у вересні 2019 року).
У 2020-му ім'я Коваля фігурувало у декларації Олександра Щуцького — нині першого заступника Голови Державної митної служби України. Віталій Коваль у свій час «платив» Щуцькому за бізнес-консультації. Якого роду були ці консультації – невідомо. Згодом також було розслідування про клонів фірми Коваля «ВВВ Монтаж», які заробляють мільярди на дорогах області.
У листопаді 2023-го Коваля призначили Головою Фонду держмайна. У столичні кабінети із собою забрав своїх заступників з Рівненщини — Іванну Смачило та Ігоря Тимошенка. Вони досі займають топпосади у ФДМУ. А сам Коваль пішов далі – і у вересні 2024-го став Міністром агрополітики.
Після призначення журналісти-розслідувачі медіа «Слідство-інфо» знайшли його столичну квартиру, яка належить тещі, а коштує понад 17 мільйонів гривень. Після цього Спеціальна антикорупційна прокуратура дослідила його спосіб життя і знайшла відмінності від реальних доходів на 9 мільйонів гривень. Справа перейшла у Вищий антикорупційний суд, а Коваль мав сплатити державі ті ж 9 мільйонів. Нині Коваль судиться у Рівному за це рішення ВАКС.
А ще до призначення Коваля міністром «Українська правда», за інформацією своїх джерел, писала, що він «креатура» Єрмака. Також у розслідуваннях УП його відносили до сфери впливу Тімура Міндіча – друга президента, який фігурує у справі НАБУ щодо розкрадання державних коштів у енергетиці. Редакція розслідувань «Суспільного» також звернула увагу, що певний «громадянин Коваль» згаданий прокурорами САП під час розгляду справи «Мідас» у судах. Проте чи це саме той Коваль, поки невідомо.
Після ліквідації міністерства агрополітики у липні 2025 року і втрати міністерського крісла, Коваль став менш активним. Журналісти «Суспільного» помітили, що ім’я Коваля з’явилося в держреєстрі юридичних осіб – як керівника Рівненського обласного об’єднання організації роботодавців «Роботодавці Рівненщини», неприбуткової громадської організації, яку у 2017 році заснували чотири інші організації роботодавців. А згодом він став ФОПом — із консультування з питань комерційної діяльності, надання в оренду майна, діяльності у сфері зв'язків із громадськістю, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
Віталій Коваль досі залишається депутатом Рівнеради. Хоча й не ходив ці роки на засідання. За словами експертів, з яким спілкувалась ОПОРА, Віталій Коваль навряд чи буде надалі відігравати активну роль у політиці Рівненщини, через репутаційні втрати, які, ймовірно, зазнав політик.
Ще один Коваль і військові адміністрації
27 грудня 2023-го начальником ОВА став інший «Слуга народу» Олександр Коваль. До цього він очолював Рівненську районну військову адміністрацію. Він також чинний депутат обласної ради від президентської партії. Достеменно невідомо, чиє протеже Коваль. Експерти зазначають, що його також можуть просувати через чистий імідж. Навіть журналісти-розслідувачі поки не знайшли у нього нічого прихованого.
Його заступниками із часів попередника залишились Сергій Подолін та Людмила Шатковська. Третім заступником Олександра Коваля став Олександр Кохан – ексочільник Сарненської районної адміністрації. Його призначили на початку 2024 року. Ще один заступник, якого погодив Кабмін – Олександр Терещенко. Він курує цифровий напрямок. У травні 2024-го з'явився ще один заступник – Ігор Павленко. Він займається євроінтеграцією та міжнародною роботою. Сергій Гемберг, який був заступником при Віталію Ковалі, звільнився.
На початку 2024 року Указом Президента на Рівненщині утворена міська військова адміністрація – у Вараші, місті-супутнику АЕС. Її очолила членкиня «Слуги народу» та ексдепутатка облради Людмила Мариніна. До цього вона очолювала адміністрацію цього ж району. Після створення військової адміністрації частина управлінських повноважень перейшла сюди від міської ради, що призвело до конфліктів між міською радою та МВА. Зокрема, сторони неодноразово судилися.
Тож за рік в області змінилось три голови РВА, які пішли на інші посади. Наразі Дубенську РВА очолює Всеволод Пекарський, Рівненську – Юрій Колос, Вараську – в.о. Олександр Гузич, Сарненську – в.о. Любов Мацигон.
Ротації в обласній раді: зміна голови та переформатування коаліції
У серпні 2022-го, голову обласної ради із представника «ЄС» Сергія Кондрачука змінили на «Слугу народу» Андрія Карауша. «Четверта влада» писала, що ініціювали звільнення Кондрачука 26 депутатів. Про це повідомив сам посадовець, виклавши у своєму Facebook відповідний проєкт рішення із підписами представників фракцій «Слуга народу», «Батьківщина», «За майбутнє», «Сила і честь».
У мотиваційній частині проєкту вказано, що питання про звільнення голови виносять через втрату довіри, роботу «виключно на користь однієї партії», а також через винесення на сесію питань, що «розколюють суспільство в умовах воєнного стану». Йдеться, зокрема, про питання звернення до ВР щодо заборони московського патріархату.
«ЗА» звільнення Сергія Кондрачука проголосували 42 депутати. Не голосували фракції «Європейської Солідарності» та «Свободи». Після звільнення Сергій Кондрачук вступив до лав ЗСУ.
Після голосування, ротації відбулися й у самій облраді. Зокрема, у фракції «За майбутнє». «Рівне вечірнє» зазначало, що фракція змінила чотирьох своїх депутатів через те, що ті відмовлялися голосувати «за» звільнення Кондрачука. Без депутатських мандатів залишилися Руслан Потапчук, його донька Руслана Потапчук-Чернєнкова, Віктор Щербачук та Іван Калюта. Їхні ж місця зайняли Олександр Рудь, Володимир Пилипчук, Валерій Боровик та Діана Фещенко.
З відповіді на запит до облради ми дізналися: за час повномасштабного вторгнення в обласній раді втратили мандат четверо депутатів: Анатолій Петрук (помер), Василь Шевчук (через корупцію) та Тетяна Богданець із фракції «Сила і честь», а також Віталій Гайдукевич із фракції «Європейська Солідарність». Як писала «Четверта влада», останній мав конфлікт із частиною партійців. Цих депутатів у раді замінили Тетяна Дибач, Віталій Бойко, Ярослав Романюк та Людмила Козак.
Втратив мандат і депутат від «Сили та честь» Віталій Сухович після набрання законної сили обвинувального вироку суду у справі про незаконне збагачення.
В обласній раді, після призначення Андрія Карауша, до коаліції увійшли майже всі політичні партії, які представлені в облраді — «Сила і Честь», «Батьківщина», «За майбутнє», «Свобода» та Радикальна партія Олега Ляшка. Опозицію тримає «Європейська Солідарність».
Заступниками Андрія Карауша у вересні 2022-го обрали Миколу Кучерука (ВО «Батьківщина»), Віталія Ундіра («Сила і честь»), Сергія Свисталюка (Радикальна партія Олега Ляшка), Олексія Бучинського (ВО «Свобода»). Двоє останніх були заступниками минулого голови, двоє перших запропонував новообраний. Тобто їх кількість збільшилась.
У 2020 році при Рівненській обласній раді діяли 10 постійних комісій. Однак для оптимізації їхньої роботи у листопаді 2022 року ліквідували комісію з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села та комісію з питань місцевого самоврядування, розвитку територій та європейської інтеграції. Їхні функції перейшли до інших комісій, які, своєю чергою, змінили назви.
Однак кадрових змін у керівництві постійних комісій не відбулося. Натомість очільник ліквідованої комісій з питань місцевого самоврядування Олександр Дехтярчук став членом нової комісій. А керівника іншої ліквідованої комісії Віктора Щербачука від партії «За майбутнє» 4 листопада 2022 року позбавили депутатського мандата.
Рівнерада: відсторонення голови та звільнення заступників
Влітку 2023 року стало відомо, що НАЗК склала три протоколи на міського голову Рівного Олександра Третяка, обраного від партії «Європейська Солідарність». Йому інкримінували нарахування собі премій, голосування, попри конфлікт інтересів, за призначення Марії Корнійчук керуючою справами виконкому та призначення їй премій і надбавок. Перші два протоколи — щодо премії та призначення Корнійчук — закрили за строками давності, а останній потрапив до суду.
Суть справи полягала в тому, що під час виборчої кампанії Корнійчук внесла до кандидатського фонду Третяка 45 тис. грн. Згодом вона посіла місце керуючої справами виконкому міста та отримувала премії, підписані міським головою. У цьому НАЗК помітило конфлікт інтересів.
Оскільки міський голова не приходив на суд, посилаючись на зайнятість та відрядження, суддя вирішив ухвалювати рішення без участі мера, повідомляло «Суспільне». 10 липня суд визнав Третяка винним у корупційному правопорушенні та призначив покарання у вигляді штрафу 6 800 гривень та позбавлення права обіймати посаду терміном в один рік.
Третяк подав апеляцію, але 25 серпня Рівненський апеляційний суд відхилив його скаргу. Ще до засідання у своєму телеграм-каналі Третяк написав: «таке рішення (суду першої інстанції — авт.) могло бути прийнятим лише на виконання корупційного замовлення або політичного тиску, або ж і того, і того водночас».
Керівник Рівненської обласної організації Громадянської мережі ОПОРА Андрій Токарський в ефірі «Суспільного» сказав, що за Законом Третяк не зможе повернутися на посаду без виборів.
Апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, тож нині виконує обов'язки міського голови секретар Рівнеради Віктор Шакирзян.
Олександр Третяк продовжує відстоювати свою позицію. У листопаді 2023-го у телеграмі він повідомляв, що його справу про відсторонення слухають у Конституційному суді.
Віктор Шакирзян був суперником Олександра Третяка на виборах у 2020-му. Але, попри це, після виборів, його обрали секретарем ради. На вибори він йшов від партії «Рівне разом», яка пов'язана із забудовником Романом Курисом.
Заступників у в.о. голови п'ятеро. Двоє з них — Юрій Поліщук та Олександр Миронюк — служать у Збройних силах. Тож по суті працюють троє: Артем Ганущак, Євгеній Іванішин та Микола Дядюсь.
Двоє заступників — Ігор Кречкевич та Марина Кузмічова — звільнились у 2023-му. Перший став технічним директором Фонду енергоефективності та переїхав до Києва. Марина Кузмічова звільнилась із посади із супроводжуючим дописом на фейсбуку. Пояснила, що боротьба за крісло досягла «вищого ступеня абсурду» й зачепила проєкти, які вона втілювала, зокрема, й з допомогою міжнародних донорів. Хоч наприкінці допису саркастично зазначила, що офіційною причиною просить вважати «низьку заробітну плату». Наразі вона очолює відділ культури, молоді, спорту та туризму Гощанської селищної ради.
«Щаслива» Рівнерада
З відстороненням Олександра Третяка змінюється коаліція у Рівнераді. Місцеве медіа «Четверта влада» писало, що представники «старої» гвардії (а це троє депутатів від «ЄС», депутати «Рівне Разом», «Свободи» та «За майбутнє») об’єдналися з депутатами від партії «Батьківщина» і підсилились голосами «Слуги народу». Детально це можна прослідкувати у результатах голосування щодо закупівлі 20 маршруток.
Окрім усунення Третяка, втрата впливу «ЄС» у раді знаменується заміною голови бюджетної комісії. Раніше її очолював депутат Павло Алексєвич (ЄС). Він служить у ЗСУ із 2022 року. У жовтні 2023-го на сесії ради його замінили на «Слугу народу» Романа Яворського. Таке рішення підтримала мінімальна більшість (22 депутати).
Журналісти «Четвертої влади» помітили цікавий факт під час цього голосування. На засідання сесії прийшли депутати-військовослужбовці Олександр Курсик (покійний) з ВО «Батьківщина» та Олег Осуховський із ВО «Свобода». Їхні два голоси стали вирішальними в обранні Яворського. Олександр Курсик голосував тільки за це питання на сесії, а потім покинув сесійну залу.
Відсторонений Алексєвич у коментарі журналістам сказав, що «Слуга народу», за сприяння інших партій, починає забирати контроль над всіма процесами у місті. Теж саме відбулося із контролем в області (голову облради від «ЄС» теж замінили на «Слугу народу» — авт.).
За словами експертів та згідно багатьох фактів із журналістських розслідувань, Роман Курис та його «партнери» впливають на багато процесів в місті та області. На цьому також відкрито наголосив депутат Рівнеради Тарас Обоїста («ЄС»), після того, як його однопартійця Федора Мисюру виключили із фракції за голосування проти «політики партії». Медіа писали, що «ЄС» в міській раді часто голосує в інтересах «Рівне разом». Тоді Обоїста підтримав останнього і заявив, що не буде підігрувати політичному клану, зацікавленому у «щасливих» територіях, який монополізував владу. Вочевидь маючи на увазі Куриса і Ко. Його житловий комплекс має назву «На щасливому».
Спроможність міської та обласної рад
Загалом, міська рада повноцінно працює. Окрім вже згаданих військових, у Силах оборони також служать Дмитро Котляров («ЄС») та Зураб Кантарія («Голос»). Також стали на захист України й заступники міського голови Юрій Поліщук та Олександр Миронюк.
У складі міської ради відбулися окремі кадрові зміни. 27 січня 2022 року достроково припинив повноваження депутат від «Свободи» Євген Іванішин. Замість нього депутатом став Роман Петролюк. А 4 вересня 2025 року за особистою заявою склав мандат депутат від партії «За майбутнє» Володимир Хомко – міський голова Рівного у 2008-2020 рр. Він також очолював фракцію цієї політичної сили у міській раді. Після його виходу з ради головою фракції став Мар’ян Года.
Середня кількість присутніх депутатів на пленарних засіданнях у 2025 році становила 33 із 42. Найчастіше засідання пропускали депутати, які були мобілізовані до лав Збройних сил України. Зокрема, Зураб Кантарія («Голос»), Дмитро Котляров («Європейська Солідарність») та Олександр Курсик («Батьківщина») пропустили всі 10 засідань ради у 2025 році. Також усі 10 засідань пропустив Віталій Коваль («Слуга народу»). Натомість депутат від «Свободи» Олег Осуховський, який теж служить у ЗСУ, був присутній на одному засіданні.
У 2025 році Рівненська обласна рада продовжувала проводити пленарні засідання у звичайному очному режимі. Інформацію про їх проведення та ухвалені рішення публікували на офіційному сайті, а самі засідання транслювали онлайн.
Упродовж року відбулось сім пленарних засідань. Середня кількість присутніх депутатів становила 50 із 64. Найбільше засідань пропустив депутат від «Європейської солідарності» Василь Яніцький — він відвідав лише одне із семи. Також часто пропускали засідання депутати Валерій Боровик («За майбутнє»), Володимир Рашовський («Слуга народу»), Роман Руденко («Батьківщина») та Андрій Сорока («Європейська Солідарність») — кожен із них пропустив по п’ять засідань. Водночас більшість депутатів відвідували засідання регулярно або із пропуском в один-два дні.
Хто «тримає» Рівне та «замахується» на область
За оцінкою експертів,одним з найвпливовіших політичних гравців у Рівному є місцевий забудовник Роман Курис. За даними медіа, з ним пов’язані й колишні представники правоохоронних структур Рівненщини Олег Назарук та В'ячеслав Єфтеній. Також до кола впливу Куриса експерти та медіа відносять і в.о. міського голови міста Віктора Шакирзяна.
Перед місцевими виборами 2020 року Роман Курис почав з’являтися у публічному просторі. Тоді у медіа опублікували інформацію про його кримінальне минуле, що, за припущенням журналістів, могло спонукати його відмовитися від ідеї балотуватися самому і висунути на виборах до того непублічного Віктора Шакирзяна. Нині «його люди» активно «донатять» на партію «Рівне разом», яку очолював Шакирзян на виборах.
Коли партія «Рівне разом» пройшла до міської ради, а Шакирзяна обрали секретарем, журналісти звертали увагу на рішення міської влади, які могли бути вигідними для бізнес-оточення забудовника. Зокрема, як писала «Четверта влада», пов’язаній із Курисом та Назаруком компанії ТОВ «Рентбудсервіс» у власність перейшов комунальний «Будинок побуту».
За словами експертів, швидше за все, «Рівне разом» буде масштабуватися на рівень області.
Впливові політичні гравці у районах
Рівненська область поділена на 4 райони: Вараський, Дубенський, Сарненський та Рівненський.
Дубенщина
Як зазначали експерти, опитані ОПОРОЮ, на Дубенщині активно працює Олександр Дехтярчук. Він депутат від «ЄС» в обласній раді та екснардеп минулого скликання ВР. Під час його депутатства район отримував субвенції на соцеконом. Він і досі активно залучений у життя району.
У депутатських звітах він розповідає про роботу на Дубенщині. На фейсбуку Дехтярчука видно як він вручає нагороди людям на різних конкурсах та за результатами рейтингів. Це може вказувати на його амбіції висуватися під час повоєнних виборів.
Сарни
У Сарнах впливовим гравцем вважають міського голову Руслана Серпенінова. Його обрали головою у 2020 році від партії «Батьківщина». До цього він працював заступником міського голови Сарн, обіймав посаду заступника голови Сарненської районної державної адміністрації та очолював Сарненську районну раду.
Також експерти зазначають про впізнаваність нардепа Сергія Євтушка у цьому районі. Він та Серпенінов представники однієї партії. Раніше сам Євтушок був міським головою Сарн (2010-2014), а згодом очолював адміністрацію району. Будучи нардепом у попередніх скликаннях, він залучав субвенції у свій район, більшість грошей осіли у Сарнах.
У 2016-му році медіа писали, що Євтушок тримав понад мільйон готівки, про що вказав у деклараціях. Водночас медіа писали, що Євтушок був пов'язаний із фірмами, яким відходили бурштинові землі Полісся.
Вараш
У Вараші одним із ключових політичних гравців залишається міський голова Олександр Мензул. До обрання міським головою Мензул працював на Рівненській АЕС, у 2018 році виконував обов’язки секретаря міської ради, а у 2020 році був обраний міським головою від партії «Пропозиція». Крім того, у 2017 році разом зі своїм заступником Ігорем Воскобойником він заснував компанію «Дімсервіс», яка наразі оформлена на дружину Воскобойника.
Натомість після створення у лютому 2024 року Вараської міської військової адміністрації частина управлінських повноважень перейшла до її начальниці Людмили Мариніної. Це призвело до конфліктів між міською радою та військовою адміністрацією, які неодноразово переходили у судову площину.
Область
На обласному рівні серед впливових можна відзначити начальника Рівненської обласної військової адміністрації Олександра Коваля. За версією видання «NV», у 2024 році він посів перше місце у рейтингу найскромніших голів ОДА. Коваль очолив ОВА у 2023 році, і гучних скандалів за час його керівництва в медіа не фіксували. Водночас журналісти звертали увагу на його попередню професійну діяльність: як писала «Четверта влада», у 2010–2012 роках він працював менеджером з регіонального розвитку у ТОВ «Костопільтеплоагроінвест», директором якого тоді був Роман Іванісов (народний депутат обраний від «Слуги народу»).
Нардепи
Стосовно народних депутатів, то експерти відмічають двох – Олександра Аліксійчука та Віктора М'ялика. Аліксійчук дуже активний у своєму окрузі на Дубенщині. На початку повномасштабного вторгнення разом зі своїм кумом і однопартійцем у Рівненській міській раді Юрієм Чабораєм він створив благодійний фонд «ДРУГ», який допомагає військовим. Помічник депутата на громадських засадах – Артур Биць. Він депутат Дубенської міської ради. Нещодавно йому спалили авто. Воно належало нардепу, а Биць ним користувався. Дружина Биця роздає у громаді гуманітарну допомогу, а під дописами позначає нардепа Аліксійчука.
Сам же Аліксійчук залишається присутнім у регіональному інформаційному просторі: з’являється у місцевих медіа, проводить зустрічі з представниками громад та здійснює робочі поїздки областю. Зокрема, у 2025 році він презентував обладнання реабілітаційному відділенню лікарні у Радивилові, відвідав Радивилівський професійний ліцей, а також брав участь у форумі регіональних асоціацій територіальних громад у Рівному.
У північних районах області помітною є діяльність народного депутата Віктора М’ялика, який представляє мажоритарний округ, що охоплює Полісся. У публічному просторі його активність часто пов’язана з підтримкою громад — зокрема встановленням дитячих майданчиків і медичним закладам, а також підтримкою військових підрозділів. М'ялик періодично приїздить в округ для роботи – відвідує заклади освіти, медичні заклади, проводить зустрічі з колективами.
Діяльність партій
В обласній та міській радах Рівного представлені дев’ять політичних сил: «Слуга народу», «Рівне разом», «Батьківщина», «Голос», «Європейська солідарність», «За майбутнє», ВО «Свобода», «Сила і честь» та Радикальна партія Олега Ляшка. Інші партії на рівні області та міста активної діяльності не ведуть.
Найпомітнішою політичною силою є місцева партія «Рівне разом», яку до міської ради привів нинішній виконувач обов’язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян. За даними руху ЧЕСНО за березень 2024 року, під час повномасштабної війни партія отримала 405 тисяч гривень донатів від людей, пов’язаних оточенням рівненського забудовника Романа Куриса.
Водночас партійна діяльність частково поєднується з роботою пов’язаних організацій. Зокрема, у місті діє громадська організація «Рівне разом», а сам Шакирзян створив іменний благодійний фонд. Через ці структури організовують публічні заходи, гуманітарну допомогу та благодійні ініціативи, що також сприяє підвищенню впізнаваності політичної сили.
Активність партії у публічному просторі також підтримують окремі її представники. Зокрема, помітною у медійному просторі є депутатка міської ради Катерина Марчук, яка бере участь у благодійних заходах для підтримки військових. У 2025 році під час благодійного вечора «Добро на Різдво», де вона була серед організаторів, вдалося зібрати близько 50 мільйонів гривень на потреби підрозділів Сил оборони України та для відділення реабілітації Рівненської дитячої міської лікарні.
Водночас у 2025 році Марчук потрапила у заголовки національних медіа через конфлікт із журналістом «Четвертої влади» Сергієм Туровичем. У соцмережах вона заявила, що журналіст отримав довідку від психіатра, щоб уникнути служби у війську. Згодом з’ясувалося, що Турович проходив службу і є списаним військовослужбовцем. Марчук пояснила, що мала на увазі іншого журналіста.
Натомість партія «Європейська Солідарність» демонструє нижчу публічну активність. Сторінка обласного осередку у фейсбуці здебільшого публікує загальнонаціональні партійні новини та заяви народних депутатів, тоді як інформації про роботу місцевих депутатів небагато.
Окремого сайту обласна організація не має. Інформацію про діяльність осередку можна знайти на загальнонаціональному сайті партії, де розміщують анонси звітів депутатів місцевих рад. Водночас самі звіти переважно оприлюднюються на сайтах рад. При цьому депутати обласної ради публікують звіти регулярніше, ніж депутати міської ради.
Серед публічно активних представників партії у регіоні можна назвати депутата обласної ради та колишнього голову ради Сергія Кондрачука. Попри мобілізацію до лав Збройних сил України, у 2025 році він пропустив лише два із семи засідань ради. Він з’являється в медіа та коментує політичну ситуацію на власній сторінці у фейсбуці.
Натомість відсторонений мер Рівного від «Європейської Солідарності» Олександр Третяк, як в попередні роки, залишається активним у публічному просторі. Він регулярно комунікує з аудиторією через соціальні мережі, зокрема через телеграм-канал, який має понад 39 тисяч підписників. А опис його каналу досі позначений як «офіційний канал міського голови Рівного».
На відміну від «ЄС», сторінка партії «Слуга народу» у Рівненській області значно більше уваги приділяє регіональній тематиці. У соціальних мережах осередку публікують інформацію про передачу допомоги військовим, роботу депутатів у місцевих радах, діяльність молодіжної організації партії, а також повідомлення голови Рівненської ОВА Олександра Коваля.
Водночас звітування депутатів цієї партії відбувається нерівномірно. Наприклад, на сайті Рівненської міської ради відсутній звіт депутата Романа Яворського за 2024 рік, а депутат обласної ради Анатолій Грисюк не оприлюднив звіт за 2021 рік.
Партія «Батьківщина» представлена фракціями як у міській, так і в обласній радах. Їх очолюють відповідно Галина Кульчинська та Микола Кучерук. На сайті обласної організації переважають загальнонаціональні партійні новини, тоді як інформації про місцеву діяльність небагато. Натомість сторінка осередку у фейсбуці частіше висвітлює роботу депутатів на місцях.
Зокрема, там повідомляли про ініціативу фракції в обласній раді щодо звернення про підвищення оплати праці бібліотекарів, а також публікували привітання з пам’ятними датами.
Крім голів фракцій, помітним також був депутат від «Батьківщини» та військовослужбовець ЗСУ Олександр Курсик, у лютому 2026 році медіа сповістили про його смерть.
Медіаландшафт області
Всі вижили
На початку 2025 року було оголошено про згортання програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, що вплинуло на медіа, які отримували грантову підтримку.
Зміну, зокрема, відчуло онлайн-медіа «Четверта влада»: за словами представниці редакції, кошти американських донорів складали переважну частину бюджету. Тож після зупинки фінансування видання було змушене активніше залучати донати читачів та шукати підтримку європейських фондів.
Проблеми також відчули редакції «Володимирець.City» та «Район.Рівне». Для «Володимирець.City», яке висвітлює події у Вараському районі, гранти були одним із ключових джерел фінансування поряд із передплатою друкованої газети. Після згортання програм редакція була змушена економити витрати та шукати нові грантові можливості.
У мережі Rayon.in.ua, скоротили робочий час частини команди та обсяги контенту. Частково фінансові потреби редакції покривали гранти Європейського Союзу, реклама та донати.
Втім, попри припинення фінансування, жодне медіа в регіоні не закрилося.
Незаангажовані медіа
До мапи рекомендованих медіа на Рівненщині від Інституту масової інформації увійшло 9 сайтів, телеканал та радіо. Останні два – це «Суспільне» та «Українське радіо.Рівне». Вони адмініструються суспільним мовником України та розміщені на базі АТ «НСТУ» «Рівненська регіональна дирекція» – філії мовника у Рівному. Також до списку ІМІ потрапив і сайт суспільного мовника на Рівненщині.
Стосовно інших онлайн-медіа, то ІМІ врахував мережу Район.ін.юа та їхні представництва у районах області: Вараш, Демидівка, Сарни, Дубно, Гоща, Корець, Острог. Уся інформація про «райони» є на їхньому сайті. Вони описують себе як мережу гіперлокальних медіа. ТОВ «Інформаційне агентство «Район ін юа» працює у складі CID Media Group. Це один з найбільших регіональних медіахолдингів України, до складу якого входять проєкти Таблоїд Волині, Сім'я і дім та радіо СіД fm, вказано на сайті районів.
Власником ТОВки є Роман Корсак, генеральний директор VolWest Group. Він волинський підприємець, власник мережі магазинів «Spar», які колись були «Нашим краєм». Проте бізнес Корсаків дуже багатопрофільний. Про це він сам розповідав у інтерв'ю «Економічний правді». Окрім медіа та продуктової мережі, VolWest Group тримає ТЦ «Адреналін Сіті», комп’ютерну академію IT Step, клініку, консервний та молокозавод тощо. Сім'я Корсаків також має у Луцьку Музей сучасного мистецтва.
У 2020-му на сайті «районів» вийшов матеріал про нього із хештегом #незелені. Це, вочевидь, натякало на певну політичну заангажованість бізнесмена. Батько Романа – Віктор Корсак відомий на Волині меценат. Принаймні про це пишуть «райони» та фейсбук VolWest Group. Він також голова правління останньої.
Головна редакторка мережі – Наталія Пахайчук, директор ТОВ «Інформаційне агентство Район ін юа» – Ігор Денисевич.
Також до списку ІМІ увійшов сайт horyn.info. Медіа заснував ПЛАСТун та військовий Тарас Давидюк, який загинув на війні у 2023-му році. Нині сайтом керує Інна Денисюк. На ресурсі вказано, що він без навʼязливої реклами, фейків та замовних матеріалів. Головною метою сайту є висвітлення питання російсько-української війни, ветеранів, церкви, освіти та культури, діяльності патріотичних організацій та волонтерських груп у регіональному вимірі. Також, важливим аспектом є політика пам’яті, а саме дослідження українського визвольного руху та протидія російській пропаганді.
Єдине розслідувальне медіа Рівненщини чомусь не увійшло до списку ІМІ. Йдеться про «Четверту владу». На їхньому сайті вказано, що вони працюють над розвитком справедливого суспільства без корупції із 2006-го року. Засновники медіа – Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч та Анна Ільюк. Правління організації: голова – Катерина Іванова, членки – Анна Остапчук, Людмила Смоляр. Наглядова рада: голова – Тетяна Юзвяк, члени – Андрій Токарський, Юрій Горбач. Директор – Володимир Торбіч.
Протягом років нікому із бізнесів чи політиків не вдалось підкупити «Четверту владу», тому їх різними способами намагались знищити. У 2018-му році їхню редакцію палили. Досі по цій справі тривають суди. Слідство знайшло тільки виконавців злочину, замовники досі невідомі. Серед менш небезпечних для життя вчинків, які вчиняли фігуранти матеріалів журналістів та їхні поплічники, також атаки на сайт, мітинг під судом щодо розлучення власників, замовні матеріали про журналістів тощо. Проте редакція продовжує працювати та висвітлювати недоброчесні вчинки посадовців. У 2025-му агенція масштабувалася та відкрила нові медіа для розпосюдження більш оперативної інформації: «Рівненські гроші», «Рівненські лікарні» та «Місто для людей».
«Джинсовики» та їхні власники
Є у Рівному та області менш доброчесні медіа, які не гребують «джинсою» на користь місцевих можновладців. За даними ІМІ, кількість «джинси» у новинах, порівняно з 2024 роком зросла майже на один відсоток. Таких висновків там дійшли аналізуючи п’ять популярних онлайн-медіа Рівненщини —«Радіо Трек», «Рівне вечірнє», «Рівне медіа», «Рівненські новини» та «ОГО».
Головним редактором «Радіо Трек» є чоловік депутатки Рівнеради від «Батьківщини» Галини Кульчинської. А сама Кульчинська керівниця ТОВ «Радіо трек».
Головною редакторкою «Рівне вечірнє» є Валентина Шах, яка у 2010 році заснувала ПП «Рівне вечірнє». За даними аналітичної системи YouControl, людина з ідентичним ПІБ була членкинею фонду Віктора Матчука — народного депутата 6 скликання, ексголови Рівненської ОДА та співвласника групи компаній «Реноме».
«Рівне медіа» доволі непрозоре. На його сайті немає будь-якої інформації про засновників. Раніше інші медіа писали, що засновниками ресурсу були власник ІТ-компанії Prant.Media Ігор Гляйх та власник Рівненського агентства новин Erve.ua, президент Rivne Running Club Сергій Ющишин. Представниця ІМІ на Рівненщині у 2021-му році визначила це медіа як найбільш непрозоре.
«Рівненські новини» заснував Андрій Андрощук — радник колишнього голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка. Проте на сайті цієї фнформації немає. Для аудиторії цей ресурс – суцільна загадка, адже там немає інформації бодай про одного з журналістів, не кажучи про редактора чи менеджмент, писала представниця ІМІ у своєму блозі.
Сайт «ОГО» є онлайн-ресурсом однойменної газети і одним із медіа Видавничого дому «ОГО», велику частину контенту якого займає реклама. Власником видавничого дому є медіабізнесмен Віктор Данилов. Раніше він та ексдепутат Рівнеради і власник рівненського пивзаводу (ТОВ «Рівень ЛТД») Маріян Года були також співвласниками телеканалу «Рівне 1».
Найчастіше вищевказані медіа поширювали політичну «джинсу» на користь в.о. міського голови Рівного Віктора Шакирзяна — зокрема через публікації про його «інспекції», ініціативи щодо доплат освітянам, виплати постраждалим від обстрілів, а також діяльність іменного благодійного фонду.
Окремі матеріали мали ознаки піару депутатки Рівнеради Галини Кульчинської (на сайті «Радіо Трек»), міського голови Здолбунова Владислава Сухляка — без згадок про його корупційну справу, а також нардепа Олексія Гончаренка через новини про діяльність «Гончаренко центрів».
Крім політичної, медіа публікували та комерційну «джинсу» — зокрема на користь розважальних закладів, бізнесів та окремих компаній, маркуючи її неналежним чином.
Телебачення
Серед телеканалів на Рівненщині працюють – ITV Media Group, «Рівне 1», «Суспільне» та «Сфера».
«Рівне 1» — напередодні виборів продали ТРК «Аверс», який пов'язують із бізнесменом та нардепом Ігорем Палицею. Під час моніторингу ІМІ зафіксував, що «Рівне 1» у низці випадків публікував матеріали з ознаками політичної замовності та без належного балансу сторін.
Телеканал ITV Media Group, який теж поширює політичну «джинсу», у квітні 2025 року формально змінив власника: замість забудовника Романа Куриса компанію придбав підприємець Роман Балацький. Водночас за даними журналістів, новий власник має бізнес-зв’язки з попереднім, а кадрова та редакційна політика каналу суттєво не змінилася.
Співласник «Сфери» – Володимир Романюк. Він балотувався до Рівнеради у 2020-му від партії «Народний рух України». За даними з реєстрів, він також співвласник ТОВ «Дошка реклами». Фірма має у власності білборди у місті та здає їх в оренду для розміщення реклами. Інші 30% ПП «ТРК СФЕРА-ТВ» належать Тетяні Волкошовець. Директорка каналу – Марія Луцюк. У 2024-му канал переїхав на нову локацію та розпочав радіомовлення. «Черверта влада» писала, що медіа джинсує на користь «ЄС». А ще у 2018-му канал був серед лідер отримувачів коштів від Рівнеради за замовні матеріали.
Блок 4. Політичні конфлікти
Політики Рівненщини не надто часто конфліктують публічно. Проте є все ж кілька моментів, на які можна звернути увагу.
Одним із помітних політичних протистоянь, що розпочалося ще до повномасштабного вторгнення, був конфлікт між головою Рівненської обласної ради Сергієм Кондрачуком та головою Рівненської ОДА Віталієм Ковалем. Після початку повномасштабної війни та зміни очільника обласної ради цей конфлікт фактично втратив актуальність, а публічні конфлікти між ключовими політичними гравцями на рівні області більше не фіксувалися.
Також конфлікти були всередині окремих політичних сил. Зокрема, за інформацією «Четвертої влади», у Рівненській обласній організації партії «Європейська солідарність» були внутрішні суперечки. Журналісти зазначали, що тодішній керівник територіального осередку Віталій Гайдукевич вибудував жорстку систему внутрішнього управління партією, яку окремі представники організації характеризували як авторитарну.
У 2024 році Віталій Гайдукевич відмовився очолювати партійну організацію та склав мандат депутата Рівненської обласної ради. Офіційною причиною такого рішення назвав зосередження на волонтерській діяльності.
Конфлікт між ОВА та міською радою стався на початку 2023 року під час обговорення фінансування обласної програми підтримки оборони. Йшлося про виділення 200 мільйонів гривень, які мали спрямувати з дотацій бюджетів місцевих громад. Міські депутати не відразу виділили ці кошти, адже мали питання до звітності. Це обурило тодішнього начальника обласної військової адміністрації Віталія Коваля, який одночасно є депутатом Рівнеради. Зрештою депутати все ж скерували 150 мільйонів гривень Рівненській ОВА.
В міській раді виникли напружені стосунки між фракціями «Рівне разом» та «Голос», яка фактично стала єдиним представником неформальної опозиції. У 2024-го конфлікт став відкритим. Тоді під час засідання сесії депутатка «Рівне разом» Катерина Марчук почала сваритися на депутата фракції «Голос» Святослава Клічука через його блог із критикою команди Шакирзяна.
Також у 2024 році журналісти «Четвертої влади» звинуватили представників партії «Рівне разом» у створенні чорного піару проти них. Тоді на сайті «Персона» з’явився наклепницький матеріал про двох журналісток медіа, де маніпулятивно та образливо переказували фрагменти їхніх біографій.
Ще один публічний конфлікт стався у серпні 2025 року під час сесії Рівненської міської ради, коли депутат від ВО «Свобода» Володимир Валявка вдарив головою одного з протестувальників, які прийшли на засідання через питання оренди землі на вулиці Здолбунівській біля ринку «Дикий». Інцидент став наслідком загострення навколо земельного питання та протестів підприємців. Тоді на депутата відкрили кримінальне провадження.
Конфлікти виникають між Вараською міською радою та Вараською міською військовою адміністрацією, створеною у лютому 2024 року. У 2025 році Вараська МВА оскаржувала рішення міської ради про затвердження проєктів землеустрою, однак суд відмовив у задоволенні позову.
Корупційні скандали
За час повномасштабного вторгнення на Рівненщині виникло кілька гучних корупційних скандалів, частина з яких призвела до кадрових змін у місцевій владі.
Одним із найрезонансніших став скандал навколо міського голови Рівного Олександра Третяка. Суд встановив, що він преміював керуючу справами виконавчого комітету Марію Корнійчук в умовах конфлікту інтересів, оскільки вона раніше робила внески до його передвиборчого фонду. Після рішення суду Третяк втратив посаду міського голови.
Мандат депутата обласної ради втратив представник партії «Сила і честь» Віталій Сухович. Його повноваження припинили 29 червня 2024 року після набрання законної сили обвинувального вироку суду. У 2023 році слідчі Державного бюро розслідувань провели в нього обшуки та вилучили готівку у різних валютах в еквіваленті близько 108 млн грн. За даними слідства, ця сума перевищувала задекларовані доходи його родини більш ніж на 98 млн грн. Сухович визнав свою провину та уклав угоду з прокурором, отримавши п’ять років позбавлення волі умовно з іспитовим строком три роки.
Ще один гучний скандал пов’язаний із заступником голови Рівненської обласної ради Сергієм Свисталюком. Його викрили на отриманні майже 600 тисяч гривень хабаря. За ці кошти посадовець нібито мав посприяти підприємцю у приватизації понад п’яти гектарів землі та майна дитячого санаторію «Новостав» на території Зорянської громади. У серпні 2024 року НАБУ завершило досудове розслідування, а справа нині перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді.
У 2025 році правоохоронці повідомили про підозру виконувачу обов’язків міського голови Костополя, секретарю міської ради Давиду Дідуху. За даними слідства, він разом із депутатом вимагав від підприємця земельну ділянку вартістю близько 1,3 млн грн за сприяння у погодженні документів. Після оголошення підозри Дідух заявив про самовідсторонення, однак у квітні 2025 року після сесії міської ради повернувся до виконання обов’язків.
Наприкінці 2024 року у скандал потрапило ім'я Олександра Курсика. Його підозрювали у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому організованою групою або вчиненому з корисливих мотивів. Він вийшов під заставу у понад мільйон гривень.
У серпні 2024 року Служба безпеки України повідомила про викриття на корупції міського голови Здолбунова Владислава Сухляка. За версією слідства, він вимагав у підприємиці 11 350 доларів за сприяння у передачі в довгострокову оренду земельної ділянки. У квітні 2025 року суд поновив його на посаді мера, а сама справа перебуває на розгляді у Рівненському міському суді.
У 2024 році потрапила у заголовки національних медіа й депутатка Рівнеради від «Слуги народу» Олена Хотенко. У 2018 році вона позичила майже 3 мільйона гривень у свого тоді 12-річного сина. А на третьому місяці повномасштабної війни отримала в подарунок від матері-громадянки росії дві квартири: у центрі Рівного за 50 тисяч гривень та в Києві за 100 тисяч гривень. Хоча, за даними центру «Межа», вартість квартир, очевидно, занижена.
У 2024 році голову Володимирецької селищної ради Василя Ковенька та депутата Сарненської міської ради Сергія Аврамишина викрили на вимаганні 15 тисяч доларів від місцевого фермера за сприяння у питаннях оренди земельних ділянок. Ковенька відсторонили від посади, згодом він вийшов під заставу у 205 904 гривень.
Резонансними для регіону були й розслідування місцевого медіа «Четверта влада». У 2023 році вони опублікували статті про те, як Департамент економічного розвитку Рівнеради закупив до пунктів незламності продукти, якими мали годувати рівнян на випадок нападу росіян зі сторони Білорусі. Так, департамент закупив тваринний жир сумнівної якості та інші продукти за завищеними цінами. Журналісти порахували, що при купівлі жиру та соків громада переплатила понад півтора мільйона гривень. Після розголосу цієї історії секретар Рівнеради звільнив з посади керівника департаменту Володимира Липка, а суди щодо його ймовірної службової недбалості тривають досі.
Схожий скандал виник і щодо купівлі макаронів до дитячих садків управлінням освіти Рівнеради у січні 2023 року. Цю історію «підсвітив» журналіст проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов, а згодом підхопила «Четверта влада». Управління купувало макарони по 109 гривень за кілограм у постачальника, який сам купував продукт за 54 гривні за кілограм. Згодом угоди про закупівлю розірвали, а Богдан Турович потім написав заяву на звільнення.
Скандал у 2023 році стався й у комунальному закладі обласної ради, коли «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг» купив для дітей внутрішньо-переміщених осіб шоколадні цукерки. Купив без конкурсу, нижчої якості та ваги у підприємниці з пошиття одягу. Однак через цю закупівлю покарання ніхто не поніс. А керівника комунального закладу Валерія Стасюка звільнили у березні 2025 року через закінченням терміну дії контракту.
Блок 5. Політично-соціальна активність в регіоні
Політична активність
Ніхто у Рівному поки що активно не висловлювався про свої наміри взяти участь у виборах. Проте помітно, як деякі партії та окремі політичні гравці нарощують сили та впізнаваність. Використовують для цього переважно замовні матеріали у медіа та запускають нові формати піару для популяризації себе серед різних вікових аудиторій. Не нехтують і можливостями гуманітарної допомоги.
«Свій хлопець»
У 2023-му став активним телеграм-канал в.о. міського голови Рівного Віктора Шакирзяна. Тут можна побачити новини не лише про його роботу раді, а і зустрічі на вулиці з людьми, обстеження комунальних парків та роздачу благодійної допомоги. Шакирзян активно використовує свій іменний благодійний фонд, який з'явився напередодні місцевих виборів 2020. Під час війни від фонду роздавали гуманітарну допомогу, а про це публікували відео на ресурсах Шакирзяна із його іменним логотипом. На ньому схематично зображений символ міста – рівненська брама і напис «Віктор Шакирзян». Подібне лого має партія Віктора Шакирзяна «Рівне разом».
Але телеграм із 5 тисячами підписників не такий популярний у Шакирзяна, як його тік-ток. Там сторінка секретаря ради має понад 89 тисяч підписників. А відео, де він оглядає школи, парки та інші комунальні місця та «сварить» їхніх директорів за недопрацювання, набирають переглядів на мільйони. Після деяких таких візитів в.о. голови директори шкіл міста позвільнялись.
Тік-ток у секретаря з'явився у липні 2024-го. ІМІ писав, що таким чином команда Шакирзяна зробила ставку на молодіжну аудиторію, адаптувавши контент під формат тіктоку: короткі відео з жартами, суржиком, «живими» діалогами з рівнянами й зніманням побуту міста. Ці відео створюють ілюзію доступності політика, формуючи образ «свого хлопця», який не тільки керує містом, але й розуміє його мешканців.
Загалом, за спостереженнями ІМІ, фігура Шакирзяна найчастіше згадується у матеріалах рівненських медіа з ознакою «джинси». Це триває протягом кількох років, та усі приклади піару ефективно працюють. Це видно у соціологічному досліджені «Четвертої влади». Там він лідирує серед кандидатів на майбутніх виборах.
Концерти Марчук
Ще однією публічною особою від партії «Рівне разом» є Катерина Марчук. Вона депутатка від «Рівне разом», керівниця рієлторської фірми «Рівненська оселя» та організаторка масових подій у Рівному і не тільки.
Фішкою Марчук довгий час була організація гастровечорів у різних містах України. Їх оголошують як благодійні, проте проходять вони із розмахом. На такі події запрошують відомих в Україні ведучих та артистів, наприклад Юрія Горбунова, і серед гостей зазвичай присутні підприємці, які донатять різні суми коштів. За відео зі сторінки Марчук у тік-тоці, на таких вечорах збирають десятки мільйонів гривень. Проте детальної звітності про них на сторінках Марчук немає. У звіті депутатки за 2025 рік лише коротко вказано, що саме зробили та для яких бригад.
У Рівному ж Катерина активно продає житловий комплекс забудовника Романа Куриса «На Щасливому» – зокрема, піарить вулицю, яку там відкривають для бізнесу. У цьому районі вона також часто організовувала фудфести, на які запрошували відомих виконавців, день народження комплексу та торгового центру мікрорайону тощо. Загалом, вона причетна до інших суттєвих масових подій у місті. «Робить це усе для Сил оборони», розповідала вона в інтерв'ю наближеному до Куриса телеканалу ITV.
Варто зазначити, що чоловік Марчук, після того, як вона стала депутаткою, очолив Рівненське КАТП-1728. А наприкінці 2025-го «Четверта влада» писала, що родичі Марчук заробляють на донорських проєктах, призначених на ремонт каналізації у Рівному. У 2025-му Марчук потрапила у скандал, образивши ветерана та журналіста «Четвертої влади».
Активні партії
Судячи із загальних тенденцій, партія «Рівне разом», вочевидь, готується до виборів. Це можна побачити не лише у медійній роботі. Серед іншого, команда почала ще й роздавати продукти пенсіонерам прямо у своїй приймальні. Про це дізнались журналісти «Четвертої влади», коли побачили черги біля приймальні.
Серед інших «доброчинців» відомий нардеп від «Слуга народу» Дмитро Соломчук. Він роздавав продукти у своїй приймальні ще у 2023-му, коли це було не дуже популярно.
Рейтинг політиків
За соціологією, яку замовляла «Четверта влада», якби вибори відбувались у березні 2025 році, то рівняни обрали б міським головою Віктора Шакирзяна (36,1%). Також до трійки увійшли ексначальник Рівненської ОВА Віталій Коваль (16,4%) та ексміський голова Олександр Третяк (12,2%). Ці троє також були лідерами у трійці на виборах міського голови у 2020 році.
Стосовно партій, то якщо створять партію Валерія Залужного, вона має великі шанси перемогти з великим відривом на наступних виборах до Рівнеради, судячи із вподобань рівнян у цій соціології. Окрім неї, популярними були б «Рівне разом» та «ЄС».
Щодо голосувань за президента, то тут рівняни обрали б Володимира Зеленського (28,8%) або Валерія Залужного (27,5%).
Військові й політика
На початку повномасштабного вторгнення, за словами експертів, популярності став набувати депутат Рівнеради від ВО «Батьківщина» Олександр Курсик. У 2023 році, коли він потрапив до лікарні після контузії, його навідала очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Час від часу він з'являвся на засіданнях сесії ради, навіть попри службу у війську. У 2024-му стало відомо, що Курсик підозрюваний у справі щодо вивезення за кордон «ухилянтів». У лютому 2026-го військовий помер від ускладнень після інсульту.
Ще один доволі відомий військовий – Юрій Поліщук. Він заступник міського голови Рівнеради, проте фактично на посаді не перебуває, а служить медиком у розвідувальному батальйоні. У цивільному житті Поліщук також лікар та підприємець. Свої думки він вільно пише на фейсбуку. У подкасті «РівноЦінні» рівненської ОПОРИ він розповідав про своє ставлення до українських політиків, стверджуючи, що йому нині мало хто з них подобається. В особистій розмові із представниками ОПОРИ він розповідав, що його часто запитують про балотування на міського голову, якщо будуть вибори, на що Поліщук відповідав, що йому це нецікаво.
Також продовжує свою публічну діяльність військовий та ексголова Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук. Політик періодично записує відеозвернення, висловлюючись стосовно важливих у суспільстві та у Рівному питань – зокрема, тих, що стосуються військових. Також він ярий прихильник Православної церкви України, про що постійно нагадує.
Серед активних ветеранських громадських організацій можна звернути увагу на Ветеранський спортивний клуб «Неможливого не буває», який згодом зареєстрував ГО. Ветерани виступають на змаганнях в адаптивних видах та здобувають медалі. У 2025-му організація отримувала підтримку із бюджету Рівного.
Також ветеранська спільнота формується на Дубенщині, там була створена організація «КолоВолі». Як писали медіа, ініціатором створення став Андрій Герасимчук, він вказаний серед членів команди Благодійної організації «Фонд громади міста Дубна «Добробут»». Цю БО очолює місцевий активіст Микола Мандзюк.
Свою приймальну в Рівному відкрила також громадська організація «Захист держави». Організація надає правову консультацію ветеранам. Керівницею рівненського осередку обрали Аліну Янчук, депутатку Рівненської обласної ради від ВО «Свобода».
Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.