Політична мапа Івано-Франківської області

У час війни Івано-Франківська область зберігає відносну стабільність і керованість. Регіон живе у тилу: працює економіка, функціонують громади, а місцева влада адаптувалася до умов воєнного часу. Водночас війна поступово змінила баланс впливу на користь військових адміністрацій, тоді як органи місцевого самоврядування зосередилися на соціальній сфері, бюджетах і повсякденному управлінні.

Повномасштабна війна суттєво вплинула на пріоритети розвитку регіону. Івано-Франківщина, як тилова область, зосередилася передусім на підтримці Збройних сил, розміщенні та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, забезпеченні безперебійної роботи критичної інфраструктури.

Політичний ландшафт області залишився відносно стабільним – без різких конфліктів чи переформатувань. Деякі політичні сили активізують публічну діяльність, нарощують комунікацію з виборцями, посилюють медійну присутність і соціальні ініціативи. Поки війна відсуває виборчий цикл на другий план, однак політичні актори зберігають організаційну готовність до моменту його відновлення. 

Серед головних викликів для області – демографічне скорочення та гострий дефіцит кадрів. Нестача працівників і кваліфікованих фахівців відчувається у різних галузях, навіть на комунальних підприємствах.

Далі – про те, як жила Івано-Франківська область під час війни, як адаптувалася до нових реалій та як змінилися управлінські й політичні пріоритети регіону.

Блок 1. Безпекова та соціально-економічна ситуація у регіоні

Безпека

Івано-Франківська область залишається тиловим регіоном, однак періодично стикається з безпековими ризиками, пов’язаними з російськими ракетними та дроновими атаками. Основними цілями таких ударів переважно є об’єкти енергетичної інфраструктури.

Наказом голови Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації від 28 березня 2023 року в регіоні запроваджена комендантська година з 00:00 до 05:00.

Проведення масових заходів на території області можлива лише за умови їх письмового погодження з органами місцевого самоврядування. Організаторам заходів повинні не менш ніж за два тижні до проведення звернутися із заявою до органу місцевого самоврядування територіальної громади, де планується захід. Усі погоджені заходи мають розглядатися на радах оборони районних військових адміністрацій.

Водночас організатори заходів повинні визначити місця для укриття під час повітряної тривоги, забезпечити дотримання громадського порядку учасниками заходу, правил пожежної безпеки, наявність засобів першої медичної допомоги.

Щодо проведення культурно-мистецьких і спортивних масових заходів, то в обласному управлінні культури, національностей та релігії роз'яснили, що обласні підвідомчі установи галузі культури можуть проводити мистецькі заходи без погодження із Радою обороною області.

У області періодично проводять благодійні ярмарки та акції для збору коштів на Збройні сили України, щотижня в обласному та районних центрах відбуваються акції на підтримку полонених та безвісти зниклих військових.

У відповідь на інформаційний запит ОПОРИ в Івано-Франківській ОВА повідомили, що станом на 1 листопада 2025 року протягом останніх шести місяців до Івано-Франківської обласної державної (військової) адміністрації надійшло 116 звернень щодо проведення масових заходів. ОВА не приймала окремих рішень щодо заборони чи встановлення обмежень на проведення масових заходів. До правоохоронних органів було скеровано 6 звернень щодо проведення масових заходів та 3 звернення до органів місцевого самоврядування та відповідних РВА.

У обласній поліції у відповідь на наш запит зазначили, що у 2025 році поліцейські не складали адмінпротоколів за ознаками правопорушення передбачені ст. 185-1 КУпАП (Порушення порядку організації та проведення зборів, мітингів, вуличних вуличних походів і демонстрацій).

За даними сервісу статистики повітряних тривог air-alarms.in.ua, станом на 1 грудня 2025 року з початку повномасштабного вторгнення в Івано-Франківській області лунало 768 тривог. Середня тривалість тривог в області – 01 година 06 хвилин 13 секунд. Найдовша повітряна тривога розпочалася о 00:41 24 квітня 2025 року та тривала 5 годин 33 хвилини 12 секунд.

Повітряні тривоги не паралізують життя в Івано-Франківській області. У робочий час вони лунають нечасто й здебільшого не впливають на повсякденну діяльність. Більшість магазинів, банків, сфера послуг, а також органи державної влади під час оголошення повітряної тривоги продовжують працювати.

Станом на 1 грудня 2025 року з 24 лютого 2022 року ЗМІ повідомляти про вибухи в області 55 разів. Про обстріли у своїх громадах повідомляли голови Івано-Франківської, Калуської, Коломийської, Бурштинської, Надвірнянської, Богородчанської рад.

Щодо пошкоджень критичної інфраструктури, то в Івано-Франківській обласній державній адміністрації на інформаційний запит ОПОРИ повідомили, що ці дані належать до службової інформації з обмеженим доступом. Втім повідомили, що після ворожих обстрілів відновлено три об'єкти інфраструктури.

У перший місяць повномасштабного вторгнення російські війська тричі обстріляли аеропорт Івано-Франківська – у перший день війни, 24 лютого 2022 року. Після того – 11 та 13 березня того ж року. Після третього обстрілу міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив, що інфраструктура аеродрому майже повністю зруйнована.

З 2022 року росіяни регулярно обстрілюють найбільшу електростанцію на заході України ДТЕК Бурштинську ТЕС. Через ракетні обстріли у Бурштинській громаді виникали проблеми з теплопостачанням та подачею води.

Також місцеві ЗМІ повідомляли, що внаслідок ворожих обстрілів 13 вересня 2024 року виникла масштабна пожежа на нафтобазі у Галичі. У пожежі постраждав особовий склад обласного управління ДСНС та було знищене пожежно-технічне обладнання, за тодішній начальник Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області Володимир Чернецький отримав сувору догану.

Щодо цивільної інфраструктури, то в Івано-Франківській ОВА у відповідь на наш запит зазначили, що станом на листопад 2025 року внаслідок збройної агресії російської федерації в області частково пошкоджено 80 житлових будинків, один об’єкт охорони здоров’я, один об’єкт культури та два освітні заклади. Зокрема у ніч на 22 червня 2024 року, росіяни завдали ракетного удару по Івано-Франківському національному технічному університету нафти та газу. Внаслідок обстрілів один із навчальних корпусів частково був зруйнований, інші зазнали ушкоджень. 

У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна зареєстровано 51 заяву. Загалом 18 особам виплачено компенсацію на загальну суму 1,453 млн грн. А саме:

• одній особі у Бурштинській громаді сплачено компенсацію у розмірі 338,5 тис. грн;
• двом особам у Більшівцівській громаді – 312 тис. грн;
• 14 особам у Калуській громаді –387,3 тис. грн;
• одній особі у Рогатинській громаді – 425,2 тис. грн.

На відновлення об’єктів інфраструктури, які постраждали з 24.02 2022 року по 01.11.2025 року, у місцевих бюджетах передбачено 9,3 млн грн. З них – 9,1 млн грн в Івано-Франківській громаді. Решта у Войнилівській (100 тис. грн), Коршівській (83,9 тис. грн), Надвірнянській (16,2 тис. грн громадах).

Крім того, йдеться у відповіді на запит, з обласного бюджету на відновлення одного об'єкта інфраструктури, який постраждав внаслідок ракетного обстрілу російською федерацією передбачено 2 млн грн.

Соціальний капітал та бюджетні пріоритети

За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області станом на 1 лютого 2022 року на Прикарпатті проживало 1 350 565 осіб. Населення в Івано-Франківську на 1 січня 2022 року становило 238 196 осіб. За даними міськвиконкому, зараз населення Івано-Франківської громади (включаючи приміські села) становить 288 243 осіб.

Як змінилася в цілому демографічна ситуація в області з початку повномасштабного вторгнення наразі невідомо, адже статистичні дані щодо кількості населення та міграційного руху з 2022 року не оновлювався. Втім, за статистичними даними Мін'юсту, протягом останніх чотирьох років смертність в області майже вдвічі перевищує народжуваність. Протягом 2022-першого півріччя 2025 років в Івано-Франківській області народилося 29 025 осіб, померло – 59 686.

З початку повномасштабного вторгнення представники органів влади та місцевого самоврядування повідомили про загибель п'яти цивільних мешканців Прикарпаття внаслідок ворожив обстрілів. Зокрема, 11 серпня 2023 року у селі Ценява П'ядицької громади на Коломийщині внаслідок влучення російської ракети у приватний будинок загинув 8-річний хлопчик.

17 липня 2025 року померла 87-річна жінка, яка 29 червня того ж року постраждала від ракетного удару у селі Нараївка Більшівцівської громади. 

Троє прикарпатців загинули внаслідок атаки ворожих дронів на Чернівці 12 липня 2025 року. Зокрема під час обстрілу загинув 43-річний працівник Снятинської міської ради. Ще один працівник цієї ж міськради, 73-річний чоловік, помер у лікарні 16 липня. Його 71-річна дружина померла у лікарні 10 серпня.

Офіційно повідомляли про кількох потерпілих унаслідок обстрілів. Зокрема, 24 березня 2024 року внаслідок комбінованої атаки по об’єкту інфраструктури на Прикарпатті поранення отримали двоє людей. Також 19 листопада 2025 року, під час чергового обстрілу енергетичних об’єктів, в Івано-Франківському районі постраждали троє осіб, двоє з яких – діти.

В Івано-Франківській ОВА ОПОРІ повідомили, що станом на кінець листопада 2025 року на обліку перебуває 109 762 внутрішньо переміщені особи. Найбільше ВПО зареєстровано в Івано-Франківській громаді – 40 542 особи, Коломийській – 8 600, Яремчанській – 5 474, Калуській – 4 484, Косівській – 3 411.

В області діє регіональна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2025-2027 роки, затверджена рішенням обласної ради. Вона передбачає заходи з реалізації прав ВПО, їх інтеграції в територіальні громади, забезпечення доступу до соціального житла, медичних і освітніх послуг, сприяння працевлаштуванню та підтримки громадських ініціатив. На вирішення житлових питань ВПО в межах цієї програми з обласного бюджету у 2025 році спрямували 5 млн грн.

Також з обласного бюджету упродовж 2022-2025 років співфінансували регіональну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшення житлово-побутових умов “Власний дім”. За цей період з обласного бюджету виділили 6,2 млн грн, зокрема 1,66 млн грн – у 2025 році. За кредитні ресурси програми “Власний дім” на 2021-2025 роки житлові умови поліпшили дві сім’ї з-поміж ВПО.

Держмолодьжитло реалізує програму пільгового кредитування ВПО коштом грантів і позик, наданих міжнародними фінансовими установами, організаціями та іноземними державами. У відповідь на запит в ОВА також повідомили, що за час реалізації цієї програми за кошти Уряду Німеччини через банк KfW в Івано-Франківській області житлом забезпечили 10 сімей ВПО. Ще шість сімей станом на кінець листопада подали документи на отримання кредиту для придбання житла.

У ОВА повідомили, що в області немає ВПО, забезпечених соціальним житлом. Водночас 52 особи проживають у житлових приміщеннях з фондів тимчасового житла територіальних громад.

Загалом в Івано-Франківській області працюють 75 міжнародних і національних гуманітарних організацій за 50 напрямами діяльності, які надають допомогу ВПО.

Щодо Івано-Франківської громади, то на квартирному обліку при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради перебувають 496 сімей ВПО, які потребують поліпшення житлових умов.

В Івано-Франківську реалізують проєкт “Будівництво житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями для ВПО у місті Івано-Франківську”, донором якого є Європейський Союз у співпраці з NEFCO. На будівництво житла для ВПО донор надав грант у розмірі 9,5 млн євро. Крім того, місто забезпечує додаткове співфінансування відповідно до договору – загалом 5,3 млн грн, з них у 2025 році профінансували 1,2 млн грн.

Також у відповіді на наш запит, йдеться, що за обласними програмами ВПО не працевлаштовувалися. Водночас, згідно відповіді на запит, за сприяння обласної служби зайнятості працевлаштували 2 723 особи з-поміж ВПО: у 2022 році – 569, у 2023 році – 570, у 2024 році – 951, за 10 місяців 2025 року – 633 особи.

За даними Івано-Франківського обласного центру зайнятості, станом на 1 грудня 2025 року з філіями служби зайнятості співпрацювали 6,8 тис. роботодавців. У базі даних налічувалося 20,3 тис. вакансій. Станом на початок грудня за сприяння служби зайнятості укомплектували 16,9 тис. вакансій – рівень укомплектування становив 84% (у середньому по Україні – 62%). Середній розмір заробітної плати у вакансіях – 11,6 тис. грн.

Як інформує Головне управління статистики, середня заробітна плата штатних працівників підприємств, установ та організацій Івано-Франківської області з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб у жовтні 2025 року становила 20,9 тис. грн, що на 0,5% менше порівняно з вереснем (по Україні – 26,9 тис. грн).

Найвищі зарплати зафіксували у сфері інформації та телекомунікацій (30,3 тис. грн), сільського, лісового та рибного господарства (29,1 тис. грн), державного управління й оборони та обов’язкового соціального страхування (28,6 тис. грн), а також у промисловості, транспорті, складському господарстві, поштовій і кур’єрській діяльності (по 26,2 тис. грн). Найнижчі – у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку (11,5 тис. грн). На 20-22% нижчою за середню по області залишається заробітна плата медичних працівників і освітян – у жовтні 2025 року вона становила 16,8 та 16,4 тис. грн відповідно.

За даними сервісу з пошуку роботи Work.ua, в Івано-Франківську на кінець 2025 року налічувалося 1 660 вакансій, загалом в області – 2 510. На комунальних підприємствах Івано-Франківської міської ради було понад 100 вакансій. Найбільш затребувані – працівники з благоустрою та водії автобусів.

Водночас фінансові можливості області залишаються обмеженими. Івано-Франківська обласна рада затвердила бюджети на 2024 і 2025 роки приблизно на одному рівні. У бюджеті на 2024 рік прогнозовані доходи становили 2,4 млрд грн, а при формуванні бюджету на 2025 рік доходи заклали у розмірі 2,397 млрд грн. Ключовим джерелом наповнення бюджету залишаються податкові надходження: 1,5 млрд грн у 2024 році та 1,7 млрд грн у 2025 році. Субвенції та дотації з державного бюджету у 2024 році передбачили в обсязі 758 млн грн, у 2025 році – 510 млн грн.

Найбільше видатків спрямували на освіту: 967 млн грн у 2024 році та майже 882 млн грн у 2025 році. На охорону здоров’я заклали 316 млн грн у 2024 році та 275 млн грн у 2025 році. На соціальний захист – 290 млн грн у 2024 році та майже 263 млн грн у 2025 році. На утримання обласної ради передбачили 174,5 млн грн у 2024 році та 195,6 млн грн у 2025 році. Серед видатків на обласну раду передбачили 19,5 млн грн на підтримку засобів масової інформації у 2024 році та майже 23 млн грн у 2025 році.

Протягом 2024 року депутати неодноразово вносили зміни до обласного бюджету, коригуючі показники доходів і видатків з урахуванням додаткових дотацій та субвенцій. У результаті фактичні надходження у 2024 році склали 3,37 млрд грн, що становить 99,96% від уточненого річного плану.

У 2025 році бюджет також коригували протягом року. За результатами дев’яти місяців до обласного бюджету надійшло 2,73 млрд грн доходів з урахуванням трансфертів – це 87,4% від затвердженого річного плану з урахуванням змін. Видатки за цей період становили 2,16 млрд грн.

Бюджет на 2026 рік облрада затвердила у сумі 2,7 мільярда гривень. З них: 2,5 млрд грн – доходи загального фонду та 209 млн грн – спеціального фонду. На освіту у 2026 році депутати передбачили 825,5 млн грн, охорону здоров’я – 335 млн грн, соціальну політику – 311,6 млн грн. На мобілізаційну підготовку та підтримку Сил оборони заклали 200 млн грн, фінансування засобів масової інформації облрада планує збільшити до 27,2 млн грн.

У відповідь на запит в ОВА ОПОРІ повідомили, що видатки з обласного бюджету на підтримку Сил оборони України у 2024 році становили 100,7 млн грн, станом на кінець листопада 2025 року – 147,5 млн грн. На підтримку військових, ветеранів, а також членів сімей загиблих, зниклих безвісти та військовополонених у 2024 році спрямували 54,5 млн грн, у 2025 році – майже 111 млн грн. Фінансування здійснювали в межах кількох регіональних програм. Зокрема: регіональної цільової програма надання шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України, військово-патріотичного виховання молоді на 2021-2025 роки тощо.

Івано-Франківська міська рада затвердила бюджет громади на 2024 рік у сумі 4,4 млрд грн, з них 672,5 млн грн – освітня субвенція. Основні надходження планували отримати від ПДФО – 2,25 млрд грн, єдиного податку – 510 млн грн, акцизних податків – 374 млн грн, податку на майно – 371 млн грн.

Найбільше видатків – 1,9 млрд грн – спрямували на освіту. На охорону здоров’я передбачили 232,5 млн грн, культуру – 159 млн грн, соціальну сферу – 490 млн грн. На утримання та діяльність виконавчого комітету заклали 438 млн грн, департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики – 300 млн грн, департаменту благоустрою – 110 млн грн.

На капітальні видатки спрямували 315 млн грн, з них 240 млн грн – на будівництво моста через Бистрицю Солотвинську в Івано-Франківську, який зводять з 2017 року.

Бюджет громади на 2025 рік затвердили в розмірі 5 млрд грн. Від ПДФО запланували отримати 1,7 млрд грн, від єдиного податку – 855 млн грн, від акцизних податків – 372 млн грн, від податку на майно – 406 млн грн.

Серед видатків на освіту передбачили 1,8 млрд грн, охорону здоров’я – 343 млн грн, соціальну сферу сферу – 650 млн грн, культуру – майже 167 млн грн. На видатки департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики заклали 380,7 млн грн, департаменту благоустрою – 128,5 млн грн. На утримання виконавчого комітету – 315 млн грн. Серед капітальних видатків найбільше коштів знову заклали на ремонт моста – 400 млн грн.

На 2026 рік бюджет міськрада затвердила у розмірі 5,7 млрд грн. 1,6 млрд грн депутати заклали на галузь освіти, майже 762 млн грн – на соціальну політику, 390,6 млн грн – на охорону здоров'я, 208,7 млн грн – на галузь культури. Помітно зростуть видатки на утримання виконавчого комітету – 504,4 млн грн. На ремонт моста через Бистрицю Солотвинську передбачили ще 134 млн грн і вже у січні 2026 року провели тендер на на коригування транспортної розв’язки до моста.

У 2024-2025 роках фінансування потреб Збройних Сил України та інших військових формувань з бюджету Івано-Франківської громади здійснювали в межах кількох програм. Наприклад, довгострокової програми фінансування мобілізаційної роботи Івано-Франківської міської ради та підтримки Збройних Сил України, Національної гвардії України, правоохоронних органів, інших, утворених відповідно до законодавства, збройних формувань на 2024–2028 роки. 

Як йдеться у відповіді на запит про публічну інформацію, у 2024 році з бюджету громади на потреби ЗСУ спрямували 628,3 млн грн. З цієї суми 22,3 млн грн – субвенції на матеріально-технічне забезпечення, 214 млн грн – закупівлю техніки, 313,6 млн грн – лікування, реабілітацію та соціальну підтримка військових і їхніх родин, ще 78,4 млн грн спрямовано через комунальні заклади, підприємства та громадські організації на передачу обладнання, матеріальних цінностей, виконання робіт і надання послуг для військових формувань.

За січень-листопад 2025 року обсяг фінансування ЗСУ становив 619,3 млн грн. З них 74,1 млн грн – у вигляді субвенцій на матеріально-технічне забезпечення та обороноздатність, 181,7 млн грн – на закупівлю і передачу військовим частинам техніки, товарів та обладнання, 267,8 млн грн – на лікування, реабілітацію та соціальну підтримку військовослужбовців і їхніх родин, 95,7 млн грн – на передачу обладнання, матеріальних цінностей, виконання робіт і надання послуг через комунальні установи, підприємства та громадські організації.

У бюджеті на 2026 рік заклали 825 млн грн на підтримку Збройних Сил України.

У відповідь на запит ОПОРИ в Івано-Франківській ОВА повідомили, що від початку повномасштабного вторгнення на територію області релокували 80 суб’єктів господарювання через єдину платформу цифрової взаємодії, створену з ініціативи Міністерства економіки України. Ще близько 200 підприємств самостійно перевезли виробництво на Прикарпаття.

Станом на 1 жовтня 2025 року на територію Івано-Франківської громади релокували 79 суб’єктів господарювання. За три квартали 2025 року вони сплатили до місцевого бюджету 8,3 млн грн податків.

Блок 2. Політичний ландшафт з 2019 до 2022 р.

Результати виборів та формування коаліцій

Національні вибори 2019 року

У першому турі президентських виборів 2019 року в Івано-Франківській області найбільшу кількість голосів набрала лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко – 22,51%. Вона здобула першість у п’яти з семи територіальних округів Прикарпаття: округ №84 – 27,28%, №85 – 22,49%, №87 – 23,28%, №88 – 23,10%, №89 – 28,22%.

У двох інших округах (№83 і №86) найбільше виборців проголосували за Петра Порошенка. Зокрема, в окрузі №83 з центром в Івано-Франківську за нього віддали голоси 26,79% виборців, а в окрузі №86 з центром у Калуші – 20,62%.

Результат Юлії Тимошенко на Прикарпатті виявився найвищим в Україні. Для порівняння: у 2014 році Тимошенко посіла в області друге місце (14,78%) після Петра Порошенка (65,13%).

На президентських виборах 2019 року балотувалися три чинні на той час депутати Верховної Ради від Прикарпаття: Юрій Дерев’янко від партії “Воля”, обраний в окрузі №87; Юрій Тимошенко, обраний від партії “Народний фронт” в окрузі №88, який йшов на вибори як самовисуванець; а також Олександр Шевченко, обраний в окрузі №83 від БПП “Солідарність” (з 6 листопада 2015 року – позафракційний).

За результатами голосування в першому турі на Івано-Франківщині Олександр Шевченко посів восьме місце – за нього проголосували 24 368 виборців (3,7%). Юрій Тимошенко набрав 7 058 голосів (1,08%) і посів дев’яте місце. За Юрія Дерев’янка проголосували 4 552 виборці (0,7%) – 11-те місце.

У другому турі більшість прикарпатців віддали голоси за Володимира Зеленського (54,58%), тоді як Петро Порошенко набрав 42,46%. Єдиним округом, де Порошенко обійшов Зеленського, став №83: тут за нього проголосували 50,42% виборців, тоді як Зеленський набрав 46,03%.

Після президентських виборів, 1 серпня 2019 року, Президент України Володимир Зеленський призначив новим головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації Дениса Шмигаля, який до того був директором найбільшого виробника електроенергії на заході України – ДТЕК “Бурштинська ТЕС”.

Більш ніж через місяць після призначення Шмигаль представив своїх заступників. Першою заступницею залишилася Марія Савка, яка перебувала на цій посаді з 2016 року. Також продовжив роботу на посаді заступника Віталій Федорів, відповідальний за охорону здоров’я, молодіжну політику та спорт.

Новими заступниками стали: з питань економіки – Дмитро Романюк, з питань децентралізації – Світлана Онищук, з питань ЖКГ, землі та доріг – Василь Івасик.

До призначення Романюк був радником з питань інвестицій юридичної компанії “MORIS GROUP” та головою Наглядової ради компанії з управління активами “MG Invest”.

Світлана Онищук працювала професоркою кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу, а також очолювала Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Василь Івасик був викладачем кафедри повсякденної діяльності військ та тилового забезпечення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного.

На посаді голови Івано-Франківської ОДА Шмигаль працював до початку лютого 2020 року, після чого був призначений віцепрем’єр-міністром України – міністром розвитку громад і територій.

Після звільнення Шмигаля виконувачем обов’язків голови ОДА став його заступник Віталій Федорів.

26 грудня 2020 року новим очільником Івано-Франківської ОДА став Андрій Бойчук, який на той час був безробітним. У 2015-2016 роках він працював помічником народного депутата Андрія Парубія (радником з питань енергетичної безпеки та нафтогазового сектору).

8 липня 2021 року на цій посаді його змінила Світлана Онищук, яка очолює Івано-Франківську ОДА дотепер.

За підсумками парламентських виборів 2019 року найбільше голосів прикарпатці віддали за партії: “Слуга народу” – 33,81%, ВО “Свобода” – 14,67%, “Голос” – 13,25%, “Європейська солідарність” – 11,94%, ВО “Батьківщина” – 8,39%.

Серед мажоритарників у п’яти з семи виборчих округів перемогли представники партії “Слуга народу”. В одномандатному окрузі №84 переміг Ігор Фріс (22%), у №85 – Едуард Прощук (30,65%), у №86 – Олександр Матусевич, у №87 – Зіновій Андрійович (37,8%), у №89 – Володимир Тимофійчук (18,2%).

В окрузі №83 перемогла висуванка ВО “Свобода” Оксана Савчук (46,67%), а в окрузі №88 – Андрій Іванчук (44,62%). Іванчук помер 25 вересня 2023 року. Через повномасштабне вторгнення довибори у цьому окрузі не проводилися.

За списком до Верховної ради пройшли троє депутатів від “Слуги народу” – Олег Марусяк, Роман Мулик та Олена Вінтоняк.

На місцевих виборах 2020 року народний депутат Зіновій Андрійович був обраний міським головою Надвірної та склав повноваження народного депутата. Проміжні вибори в окрузі №87 були призначені на 28 березня 2021 року. Найзапекліша боротьба розгорнулася між кандидатами від “Слуги народу” Василем Вірастюком та Олександром Шевченком від партії “За майбутнє”.

За підсумками спостереження за цими виборами Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала низку порушень, які стосувалися як виборчої кампанії, так і дня голосування. Поліція порушила 17 кримінальних проваджень, зокрема через можливий підкуп виборців і перешкоджання голосуванню.

Через судові спори та оскарження результати виборів встановлювалися довше, ніж зазвичай. У червні 2021 року Вірастюк був зареєстрований народним депутатом.

Місцеві вибори 2020 року. Обласна рада

На місцевих виборах 2020 року до Івано-Франківської обласної ради пройшли шість політичних партій. ВО “Свобода” в обласній раді отримала 18 мандатів, “Європейська солідарність” – 17, “За майбутнє” – 16, ВО “Батьківщина” – 14, “Платформа громад” – 10, “Слуга народу” – 9.

Формальної коаліції в Івано-Франківській обласній раді після виборів не було створено, між фракціями не виникало відкритого політичного протистояння. Посади голови та заступників обласної ради отримали представники фракцій ВО “Свобода”, ВО “Батьківщина” та “За майбутнє”. Так, обласну раду очолює представник ВО “Свобода” Олександр Сич, перший заступник голови Василь Гладій представляє ВО " Батьківщина", а заступником голови обласної ради є представник партії “За майбутнє” Микола Палійчук.

Комісію обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій, яка є єдиною оплачуваною комісією, очолює представник партії “Платформа громад” Назарій Іванів. Керуючим справами обласної ради є голова обласної організації ВО “Свобода” Михайло Королик.

Окрім бюджетної, в обласній раді функціонують ще десять постійних комісій. Представники всіх політичних сил, окрім “Слуги народу”, очолюють по дві комісії. “Слузі народу” віддали головування лише в одній комісії.

Таким чином, ключову роль в обласній раді відіграють ВО “Свобода”, ВО “Батьківщина” та “За майбутнє”, які фактично сформували неформальну більшість, тоді як інші фракції виступають ситуативними союзниками залежно від конкретних питань.

Місцеві вибори 2020 року. Міська рада

На посаду міського голови Івано-Франківська у 2020 році балотувалися п’ять кандидатів. За результатами виборів міським головою Івано-Франківська вдруге поспіль став член партії ВО “Свобода” Руслан Марцінків, здобувши 84,78% голосів (67 050).

Друге місце посів кандидат від партії “Європейська Солідарність” Петро Шкутяк – 7,05% (5 576 голосів), третє – Наталія Сербин від “Української галицької партії” – 3,56% (2 817 голосів). Висуванець “Слуги народу” Олександр Богачов отримав 2,25% (1 786 голосів). Замкнув п’ятірку Володимир Стефанишин від ВО “Платформа громад” – 0,98% (778 голосів).

До Івано-Франківської міської ради пройшли лише три політичні сили. Абсолютну більшість здобула ВО “Свобода” – 66,67% і 28 мандатів. “Європейська Солідарність” набрала 23,81% та провела до міськради 10 депутатів, ВО “Батьківщина” отримала 9,52% – чотири мандати.

Оскільки ВО “Свобода” має більшість депутатів у раді, потреби у формуванні коаліцій не було. Водночас і повноцінної опозиції, як такої, не сформувалося. Фракцію “Свобода” очолює Роман Онуфріїв, якого називають “сірим кардиналом” міської ради. Онуфріїв є одним із найвпливовіших, однак при цьому найменш публічних політиків в Івано-Франківську. Він керує фракцією “Свободи” три скликання поспіль – з 2010 року. Також з 2010 року він незмінно очолює ключову депутатську комісію міськради з питань бюджету.

Серед 10 депутатів від “Європейської солідарності” шестеро є місцевими забудовниками. Очолює фракцію доцент кафедри кримінального права Юридичного інституту Карпатського національного університету імені В. Стефаника Олексій Петечел.

Фракцію ВО “Батьківщина” очолює генеральний директор ПрАТ “Івано-Франківський локомотиворемонтний завод” Руслан Терешко.

Секретарем міської ради став депутат від ВО “Свобода” Віктор Синишин, керуючим справами залишився представник цієї ж політичної сили Ігор Шевчук. Кількість заступників міського голови збільшилася з чотирьох до дев’яти.

З попередньої каденції Марцінківа на посадах заступників залишилися Олександр Левицький (ВО “Батьківщина”) та Руслан Гайда. Депутат облради від ВО “Свобода” Микола Вітенко перейшов з посади першого заступника на посаду заступника, а Вікторія Сусаніна стала першою заступницею міського голови.

Новими заступниками Марцінківа також стали його конкурент на виборах Петро Шкутяк; звільнений з посади в. о. голови Івано-Франківської ОДА Віталій Федорів; членкиня партії “Свобода” Вікторія Дротянко, яка до того очолювала патронатну службу виконкому; Тарас Полатайко – засновник та керівник кількох підприємств, які з 2016 року виконують у місті роботи з благоустрою; директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, депутат Івано-Франківської районної ради від ВО “Свобода” Михайло Смушак.

Тенденції до початку повномасштабного вторгнення

Після місцевих виборів 2020 року політична конфігурація в області залишалася відносно стабільною. В обласній та міській радах ключову роль відігравала ВО “Свобода”.

До початку повномасштабного вторгнення суттєвих змін у складі більшості або керівних органів обласної та міської рад не відбулося. Міський голова Івано-Франківська користувався підтримкою більшості депутатів, що забезпечувало відносно безконфліктну роботу ради.

Спроб висловити недовіру міському голові чи голові обласної державної адміністрації не зафіксовано. Також не було спроб заміни голови обласної ради.

Керівництво ОДА діяло у межах повноважень, співпрацюючи з обласною радою та органами місцевого самоврядування, зокрема у питаннях бюджету, розвитку інфраструктури та соціальних програм.

Взаємодія обласної та міської рад з центральною владою була конструктивною. Прямого політичного тиску або спроб формування коаліцій з боку центральної влади не зафіксовано. 

Гучних корупційних скандалів, які мали б суттєвий вплив на політичне життя області чи міста, до лютого 2022 року не зафіксовано. Невеликі корупційні правопорушення траплялися серед місцевих посадовців. Так, у 2021 році правоохоронці затримали депутата Ланчинської селищної ради та заступника селищного голови від ВО “Свобода” Ігоря Голінея. Посадовець вимагав 2000 доларів США за відведення в оренду земельної ділянки площею 0,25 га. Вирок Голінею винесли лише у 2025 році: Надвірнянський районний суд визнав його винним у корупційному правопорушенні – одержанні неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішень депутатами селищної ради (ч. 2 ст. 369-2 КК України) та призначив штраф у розмірі 68 тисяч гривень.

Проросійських чи явно антиукраїнських заяв від ключових політичних фігур у регіоні напередодні повномасштабного вторгнення не зафіксовано. 

Блок 3. Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022-2025 рр.

Зміна балансу сил

Військові адміністрації

Після повномасштабного вторгнення – росії була створена Івано-Франківська обласна військова адміністрація, а на базі районних адміністрацій створені – військові. На рівні громад в Івано-Франківській області військові адміністрації не створювалися.

Начальницею Івано-Франківської обласної ОВА – головою ОДА – залишається Світлана Онищук (призначена у липні 2021 року на посаду голови ОДА). Її першим заступником з лютого 2025 року є Віталій Ільчишин (до цього – з 13 жовтня 2021 року працював заступником голови обласної державної адміністрації).

З 2021 року на посадах заступників голови ОВА працюють Вадим Созоник (призначений 16 листопада 2021 року) та Людмила Сірко (на посаді з 2 листопада 2021 року).

30 вересня 2024 року звільнився заступник голови обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Богдан Футерко, який обіймав цю посаду з 1 лютого 2021 року за голови ОДА Андрія Бойчука. Водночас він залишився працювати у команді Світлани Онищук.

У січні 2025 року заступницею голови ОДА стала Крістіна Торган, яка до того працювала у департаменті міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад ОВА. Наприкінці 2025 року вона звільнилася.

У жовтні 2025 року на посаду ще одного заступника голови Івано-Франківської ОВА був призначений ветеран Володимир Бабанів. До призначення він воював у складі 10-ї та 128-ї окремих гірсько-штурмових бригад, а також 160-ї окремої механізованої бригади. Також Бабанів очолював Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) з жовтня 2023 року до жовтня 2024 року. У лютому 2025 року він ненадовго повернувся на посаду начальника обласного ТЦК та СП.

Основна діяльність Івано-Франківської ОВА в умовах війни спрямована на забезпечення обороноздатності регіону, підтримку Збройних сил України та збереження соціальної стабільності. Також адміністрація забезпечує розміщення та підтримку внутрішньо переміщених осіб, контролює роботу критичної інфраструктури й енергосистем та моніторить безпекову ситуацію.

ОВА визначає пріоритети у сфері безпеки, оборони, цивільного захисту та мобілізаційної готовності. Водночас органи місцевого самоврядування зберігають управлінську автономію у сфері бюджету, комунального господарства та місцевих програм.

Роль міського голови та міської ради Івано-Франківська фактично не змінилися. Уже в перші після початку повномасштабного вторгнення (5 березня 2022 року) в Івано-Франківську була скликана позачергова сесія міської ради, на якій депутати виділили кошти на облаштування та формування територіальної оборони та надали дозволи на створення добровільних громадських формувань.

Натомість перша сесія Івано-Франківської обласної ради після повномасштабного вторгнення була скликана аж 11 травня. Всі рішення щодо функціонування області в умовах воєнного стану приймалися в ОВА без участі обласної ради.

Обласна рада

Івано-Франківська обласна рада продовжує виконувати свої формальні повноваження: затверджує обласний бюджет, погоджує кадрові призначення керівників обласних комунальних підприємств та установ, ухвалює рішення щодо управління комунальним майном. Водночас в умовах воєнного стану її реальний політичний вплив і роль у формуванні стратегічних рішень для регіону помітно зменшилися. Робота обласної ради після початку повномасштабної війни координуються з ОВА, яка ухвалює більшість стратегічних рішень на рівні області. 

Розподіл політичних впливів в обласній раді після 24 лютого 2022 року фактично не змінився. В обласній раді продовжують працювати шість фракцій: ВО “Свобода” (18 депутатів), “За майбутнє” (16 депутатів), ВО “Батьківщина” (14 депутатів), “Європейська солідарність” (17 депутатів), “Платформа громад” (10 депутатів), “Слуга народу” (9 депутатів).

Керівництво обласної ради від початку повномасштабного вторгнення не змінювалося. Облраду очолює член партії ВО “Свобода” Олександр Сич, перший заступник голови – Василь Гладій від ВО “Батьківщина”, заступник – Микола Палійчук від партії “За майбутнє”.

В обласній раді створені 11 постійних депутатських комісій. В Івано-Франківській обласній раді керівництво постійними депутатськими комісіями розподілене між політичними силами без явного домінування однієї з них. Фракція “Слуга народу” має найменше представництво серед керівників комісій. Єдину комісію від цієї партії – з питань охорони здоров’я та соціальної політики очолює Андрій Яворський.

Представники інших п’яти фракцій очолюють по дві комісії. Від ВО “Свобода” Наталія Чаплинська є головою комісії з питань захисту прав учасників і ветеранів АТО/ООС та їхніх сімей, а Мар’яна Гринечко очолює комісію з питань культури, духовності та інформаційної політики.

Сергій Басараб від “Європейської солідарності” очолює комісію з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму, а Ігор Очкур від цієї ж фракції є головою комісії з питань комунального майна та житлово-комунального господарства.

Від фракції “За майбутнє” Ліліана Гораль очолює комісію з питань промисловості, підприємництва, будівництва та дорожнього господарства, а Богдан Томенчук – комісію з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики.

Депутатка від “Батьківщини” Орися Книшук очолює комісію з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій, а Андрій Іваськів від цієї ж фракції є головою комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Комісію обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій продовжує очолювати Назарій Іванів від “Платформи громад”, а Тарас Виноградник від цієї ж фракції керує комісією з питань захисту прав людини, законності та правопорядку.

З 2022 року склад Івано-Франківської обласної ради оновився на 10% – достроково припинили повноваження 8 депутатів. Зокрема, у листопаді 2022 року помер депутат від ВО “Батьківщина” Василь Гладун. Семеро депутатів написали заяви про складання повноважень: Олег Гончарук (ВО “Платформа громад”), Микола Мединський (“За майбутнє”), Оксана Когут (ВО “Батьківщина”), Віктор Шевченко (“За майбутнє”), Андрій Левкович (“Європейська солідарність”), Микола Дроняк (“За майбутнє”), Сергій Саїв (“Слуга народу”).

Замість депутатів, які склали повноваження, мандати отримали: Микола Кузьма (ВО “Батьківщина”), Мирослав Кріль (“Платформа громад”), Микола Дроняк (“За майбутнє”), Юрій Черневий (ВО “Батьківщина”), Богдан Хлівінський (“За майбутнє”), Олександр Гуменюк (“Європейська Солідарність”), Віталія Васильчук (“За майбутнє”), Галина Ляхович (“Слуга народу”).

Троє депутатів Івано-Франківської обласної ради від ВО “Свобода” – Сергій Федорців, Михайло Іваночко та Олег Понайда – проходять службу у ЗСУ, тож не беруть участі у сесійних засіданнях.

Міська рада

В Івано-Франківській міській раді продовжують працювати три фракції – ВО “Свобода” (28 депутатів), “Європейська солідарність” (10 депутатів), ВО “Батьківщина” – 4 депутати.

Четверо депутатів від ВО “Свобода” через службу у Збройних силах України фактично не беруть участь у сесіях міської ради – Андрій Грималюк, Олег Капустяк, Ростислав Котович та Михайло Нагірний.

У міській раді створено шість постійних депутатських комісій. Чотири з них очолюють представники ВО “Свобода”: комісію з питань бюджету – Роман Онуфріїв; комісію з питань житлово-комунального господарства, транспорту та інфраструктури – Віталій Бурко; комісію з питань розвитку територіальних громад, підприємництва, економіки та регуляторної політики – Роман Харук; комісію з питань гуманітарної політики – Уляна Досюк.

Голова фракції “Європейська Солідарність” у міськраді Олексій Петечел очолює комісію з питань регламенту та депутатської діяльності, а голова фракції ВО “Батьківщина” Руслан Терешко головує на комісії з питань містобудування, земельних відносин, оренди та приватизації комунального майна.

На початку каденції у 2020 році достроково припинив депутатські повноваження Петро Шкутяк (“Європейська Солідарність”) у зв'язку з призначенням на посаду заступника міського голови. Замість Шкутяка у міську раду зайшов наступний за черговістю Микола Ковальчук. 

З початку повномасштабного вторгнення один депутат склав повноваження – Володимир Яблонь від фракції “Європейська Солідарність”. У міській раді його замінила Ірина Білецька.

Зміни відбулися і в складі заступників міського голови. З початком повномасштабного вторгнення заступник міського голови Петро Шкутяк добровольцем приєднався до лав ЗСУ. Після демобілізації у 2023 році написав заяву на звільнення з посади заступника. Депутати міської ради підтримали його звільнення і проголосували за призначення на посаду заступника депутата Богородчанської селищної ради від партії “Самопоміч” Святослава Никоровича (у 7-му скликанні був депутатом Івано-Франківської обласної ради від цієї ж партії).

На сесію міської ради питання звільнення Петра Шкутяка і призначення Никоровича об’єднали в одне і внесли з голосу, проєкт рішення напередодні депутатам не надали. Голова фракції “Європейська Солідарність” у міськраді Олексій Петечел тоді сказав, що “це найтаємніше рішення за його каденції” – проєкт рішення не те, що не оприлюднили, а навіть не обговорювали на комісіях та на погоджувальній раді. Петечел зауважив, що Петра Шкутяка призначали на посаду заступника голови за квотою “ЄС”, тому доцільно б було обговорити й нову кандидатуру із фракцією. 

Призначення саме Никоровича на посаду заступника міського голови може бути пов'язане з тим, що у 2021 році на проміжних виборів до Верховної Ради в окрузі №87 він публічно підтримав кандидата від ВО “Свобода” Руслана Кошулинського.

Ще одним заступником міського голови став ветеран війни, колишній військовослужбовець Національної гвардії Юрій Гапончук. 30 квітня 2025 року депутати проголосували за його призначення. Разом з тим Гапончук очолив управління із супроводу ветеранів війни та демобілізованих військовослужбовців. До призначення на посаду заступника Гапончук був радником міського голови Руслана Марцінківа.

Функціональна спроможність рад

У 2025 році відбулося 8 сесій (9 пленарних засідань) Івано-Франківської обласної ради. Чергові сесії проводилися приблизно раз у два місяці. Сесії обласної ради не анонсуються, на сесію запрошують журналістів лише місцевих телеканалів. Хоча за посвідченням пропускають й інших журналістів. Доступ для громадськості на сесійні засідання обмежений. Онлайн-трансляції сесій обласної ради не ведуться. Втім відеозаписи викладають у соцмережі обласної ради у день проведення сесій. Рішення сесій публікуються на сайті облради. У середньому пленарні засідання облради у 2025 році відвідували 68 депутатів. Відсутність політичної узгодженості спостерігалася у деяких кадрових питаннях. Зокрема не було одностайної позиції у фракціях при призначенні генеральним директором Прикарпатського обласного клінічного центру психічного здоров’я депутата обласної ради від “Платформи громад” Володимира Семенюка, проти якого виступав колектив закладу.

Сесії Івано-Франківської міської ради відбуваються з періодичністю раз в один-півтора місяця. Всього у 2025 році відбулося 9 сесій міської ради. Протягом липня-вересня сесії міської ради не скликалися. Засідання анонсують на сайті міської ради, вони відкриті для громадськості та журналістів. Втім, онлайн-трансляції сесій не ведуться. Відео із засідань публікуються у соцмережах міської ради через кілька годин після засідань. Сесії міської ради минулого року у середньому відвідував 31 депутат.

Більшість питань порядку денного підтримують усі фракції. Винятком можна назвати деякі заяви, наприклад звернення Івано-Франківської міської ради щодо заборони абортів не підтримала фракція “Європейська Солідарність”. А згодом це рішення міськради скасував суд. 

Ключові політичні гравці

Де-юре ключовою фігурою регіональної політичної системи є голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук. Із запровадженням воєнного стану її інституційні повноваження істотно розширилися порівняно з довоєнним періодом функціонування обласної державної адміністрації. Вона очолює колегію ОВА, Раду оборони області, регіональну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, обласну евакуаційну комісію, обласну надзвичайну протиепізоотичну комісію, а також є співголовою обласної ради регіонального розвитку. Через ці інституційні майданчики концентрується координація безпекової політики, мобілізаційних заходів, взаємодії з військовими, ДСНС та правоохоронними органами

Судячи з е-декларації за 2024 рік, Світлана Онищук за сумісництвом продовжує працювати професором кафедри публічного управління та адміністрування. Її чоловік, Ігор Онищук, є священнослужителем і у 2023 році став адміністратором парафії Святого Апостола Юди Тадея в Івано-Франківську.

Комунікаційна стратегія Онищук вибудувана обережно та інституційно. Пресслужба активно веде сторінки в соціальних мережах, системно висвітлює її участь у нарадах, офіційних заходах, гуманітарних ініціативах. Значна частина контенту присвячена відвідуванню храмів, зустрічам із духовенством. Вона періодично коментує поточну ситуацію для місцевих телеканалів, однак уникає різких політичних заяв чи публічних конфліктів.

Світлана Онищук не демонструє відкритої афіліації з місцевими бізнес-групами чи політичними гравцями. Її образ – це радше технократичний адміністратор, орієнтований на виконання рішень центральної влади, ніж самостійний регіональний політичний гравець із власною публічною політичною лінією.

Водночас у регіональному політичному середовищі значну роль відіграє Віталій Ільчишин – перший заступник голови ОВА. В експертному та медійному середовищі його нерідко характеризують як одного з ключових внутрішніх координаторів адміністрації. Його вплив має переважно неформальний характер і проявляється через залученість до внутрішніх управлінських процесів та економічного блоку. У порівнянні з довоєнним періодом Ільчишин істотно посилив свої позиції – у лютому 2025 року з посади заступника голови ОВА він був призначений першим заступником. Крім того, з січня 2025 року Ільчишин призначений керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня.

Де-факто в Івано-Франківській ОВА саме Ільчишин координує роботу з правоохоронними органами та військовими частинами.

До роботи в ОВА Ільчишин працював у правоохоронних органах. У 2014 він був звільнений з посади першого заступника начальника Управління – начальника слідчого управління УМВС України в Івано-Франківській області за законом “Про очищення влади”. Однак оскаржив люстрацію у суді, був поновлений на посаді й відсудив у Міністерства внутрішніх справ 688 тисяч гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У 2020 році в е-декларації кандидата на посаду заступника голови ОДА Ільчишин зазначив, що є співвласником телерадіокомпанії “Шанс” у Калуші та співзасновником адвокатського об’єднання “Астрея ОВС”. А в е-декларації за 2023 він вказав, що придбав апартаменти площею 36 кв. м в курортному селі Поляниця начебто за 247 427 гривень.

В обласному центрі ключовим політичним гравцем є міський голова Руслан Марцінків. З листопада 2010 року Марцінків був секретарем Івано-Франківської міської ради, у 2012 році став народним депутатом, а у листопаді 2015 року вперше виграв вибори міського голови Івано-Франківська. У жовтні 2020 року обраний міським головою повторно.

Попри воєнний стан, він зберігає контроль над міською радою та виконавчим комітетом. Його мережа зв’язків включає місцевих депутатів, керівників департаментів міськради, частину духовенства УГКЦ, активістське середовище та локальні медіа. Політично Марцінків представляє партію “Свобода”, але активно працює над розвитком особистого бренду. У 2019 році була зареєстрована громадська організація “Команда Марцінківа”, яку очолив двоюрідний брат міського голови Роман Марцінків. У лютому 2025 року керівником ГО стала Марія Дем’янець , яка працює головним спеціалістом в ГУ Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Водночас від початку повномасштабного вторгнення у міській раді зберегла та навіть посилила неформальний вплив група забудовників. Зокрема у фракції “Європейська Солідарність” 6 з 10 депутатів мають відношення до будівельного бізнесу. А саме Андрій Балагура – співвласник ТОВ “ОСЕЛЯ-ІФ ДЕВЕЛОПМЕНТ”, Ірина Білецька – фізична особа-підприємець з основним КВЕД “Будівництво житлових і нежитлових будівель”, Микола Ковальчук – керівник та співзасновник ТОВ “Будівельна компанія “ВАМБУД”, Сергій Палійчук – співвласник ТОВ “Будівельна компанія АЛЬЯНС-ЛВ”, керівник та засновник ТОВ “ПСВ-ІФБУД”, Степан Руднянин – співвласник ТОВ “РЕМБУДЕКСПЕРТ ІФ” та ТОВ “ЗАКАРПАТЖИТЛОБУД ІФ”, Володимир Фецич – до 2023 року співвласник ТОВ “ПРОМВЕСТ-ІФ”, зараз є керівником житлово-будівельного кооперативу ”КАСКАД ЯРКО”.

Попри війну, будівельна сфера в регіоні не лише не зупинилася, а в окремих сегментах активізувалася через приплив внутрішньо переміщених осіб, попит на житло та участь у державних програмах. Це дозволило представникам девелоперського бізнесу зберегти вагомий вплив на містобудівні рішення та земельні питання.

Окремим інституційним гравцем у новій конфігурації влади стала громадська спілка ”Бізнес Асоціація Івано-Франківська”. БАІФ була заснована 22 лютого 2022 року з метою лобіювання, адвокації та захисту інтересів членів спілки. Засновниками БАІФ є адвокатське об'єднання ”МОРІС ҐРУП” та ТОВ “ДЕКРА- МАШИНА ТЕХНОЛОГІЙ”. БАІФ об'єднує понад 90 компаній, які забезпечують роботою понад 12 тисяч працівників та мають сукупний оборот понад 35 млрд грн на рік.

Головою правління БАІФ є Дмитро Романюк – співзасновник ТОВ “Фабрика Їжі” та мережі салонів м'яких меблів “FRANKOF”. До членів правління входять: Андрій Семанів – співвласник ГК “Альянс”, мережі ресторанів “Сезар”, готелю “HAY”, “Energy Spa Club”, “Автозапчастина ІФ”, 5 компаній з альтернативної енергетики, Віктор Скрипніков – співзасновник ТОВ “Гідро-Гід”, Ігор Полич – CEO компанії Devlight, віцепрезидент з питань міжнародного співробітництва Української ІТ Асоціації, Ірина Стецевич – засновниця та СЕО креативної маркетингової агенції Aprostir, Оксана Мельникович – співзасновниця косметичних брендів MOLA.GROUP, Олег Заріцький – засновник Фортечної галереї “Бастіон”, Руслан Колішенко – співвласник мережі барбершопів “Frisor” та барів “Пʼяна Вишня”, зараз є офіцером ЗСУ та Сергій Биков – співзасновник та СЕО ТОВ “ЕЛЕКТРОСВІТ”.

У перші дні повномасштабного вторгнення члени БАІФ долучилися до створення Координаційного центру #SaveUkraineNow (SUN), який займається забезпеченням військових підрозділів з Івано-Франківської області на передовій.

Під час війни вона перетворилася з професійного об’єднання підприємців на платформу взаємодії бізнесу з обласною та міською владами. Так, БАІФ підписала меморандум про співпрацю з Івано-Франківською ОВА, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківським обласним центром зайнятості, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, простором “Ветераницивільні ПЕТРОС” та ін.

Також члени БАІФ долучилася до “Стратегії розвитку Івано-Франківської громади до 2040 року”, яку міська рада затвердила у жовтні 2025 року. Зокрема напрацьовувала такі напрямки, як: формування соціально-відповідального бізнесу; покращення інвестиційної привабливості міста; підвищення рівня правової та юридичної освіченості власників бізнесу та ін.

Поряд із впливом виконавчої влади та міського самоврядування, помітну роль у публічному житті області та представленні її інтересів на загальнонаціональному рівні відіграють і народні депутати, обрані від регіону.

Єдина представниця ВО “Свобода” у Верховній Раді Оксана Савчук має тривалий досвід у політиці: з 2010 року двічі обиралася депутаткою Івано-Франківської міської ради, а з 2015 року працювала секретарем міськради. Її мережа впливу формується навколо партії “Свобода”, міської влади, активістів та частини духовенства. Водночас її політична репутація зазнала удару через низку публічних скандалів, зокрема готовність взяти на поруки ексголову Тернопільської облради Михайла Головка, затриманого на хабарі, а також через бізнес-зв’язки її чоловіка з російським підприємцем. Так, у 2023 році онлайн-видання КУРС опублікувало матеріал про те, що чоловік народної депутатки Андрій Савчук є співзасновником компанії “Велдотерм-Україна”. Частка цієї фірми зареєстрована на Дмитра Дейкіна, який веде бізнес у рф і платить там податки. Того ж дня Оксана Савчук опублікувала допис, що її чоловік звільнився з “Велдотерм-Україна” у березні 2022 року, втім позбутися частки в бізнесі не зміг, бо “будь-які дії щодо власності ТОВ заблоковані”. Втім, після розголосу у медіа, за даними YouControl, чоловік Оксани Савчук таки вийшов із засновників “Велдотерм-Україна”.

Народний депутат Ігор Фріс від “Слуги народу” до обрання у Верховну Раду працював нотаріусом (1999-2019), був помічником народного депутата (2014-2019 рр.) та колишнього співвласника курорту “Буковель” Олександра Шевченка.

У вересні 2022 року голова Івано-Франківської ОВА підписала розпорядження про виділення лісової ділянки площею 10,3 га у тимчасове користування товариству “Інтервіза”, співзасновницею та бенефіціаром якого є дочка народного депутата Еліна Фріс.

А у 2025 році журналісти Bihus.Info дослідили, що старша донька нардепа є генеральною менеджеркою низки ресторанів і готелів у Буковелі, а молодша має підприємство, на який записано три земельні ділянки. Журналісти з’ясували, що на матір Фріса зареєстровано понад 20 об'єктів нерухомості, майже половина – апартаменти в одному з готелів, і припустили, що сам нардеп міг “приховати від реєстрів” виноробню.

За даними ”Української правди”, Ігор Фріс входив до неформальної “групи Коломойського” (команди олігарха Ігоря Коломойського), як і нардепи з Прикарпаття Олександр Матусевич та Едуард Прощук.

Едуард Прощук під час передвиборної кампанії називав себе підприємцем у другому поколінні, родина якого “понад 20 років випікає хліб для мешканців краю”.

За даними аналітичної системи YouControl, Едуард Прощук з 2004 року був зареєстрований приватним підприємцем. Займався наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Також володів частками у компаніях ТОВ “Яремчанська регіональна торгівельна компанія”, ТОВ “Поділля-Будальянс”, ТОВ “Галант-Сервіс”, ТОВ “БАРКАС”.

У електронній декларації Едуарда Прощука вказано, що дружині належать корпоративні права споживчих товариств “Прикарпатське”, “Прикарпаткоопсервіс” та “Прикарпаткоопторг”.

Олександр Матусевич до обрання у Верховну Раду був директором “Вигодського лісового господарства”. У 2015 році Олександр Матусевич став депутатом Івано-Франківської обласної ради від партії “УКРОП”.

На виборах до Верховної Ради Матусевича підтримував вже згадуваний Олександр Шевченко. Також його підтримала та обласна організація партії “Батьківщина”.

Нардепа-мажоритарника Володимира Тимофійчука до виборів 2019 року в Івано-Франківській області практично не знали як політика чи громадського діяча. На виборах його публічно підтримав Дмитро Разумков.

Тимофійчук з 2009 року був зареєстрований приватним підприємцем. Основний вид діяльності – виробництво і торгівля м’ясними виробами. У 2018-му створив приватне підприємство “Агро Лідер”, яке займається вирощуванням зернових культур.

Офіційна сторінка Тимофійчука у Facebook припинила оновлюватися після його обрання народним депутатом; публічна активність в окрузі також залишається малопомітною.

Василь Вірастюк сформував власну впізнаваність на Прикарпатті насамперед завдяки спортивній кар’єрі, а не політичній діяльності. До обрання народним депутатом він отримав звання заслуженого майстра спорту України та заслуженого працівника фізичної культури й спорту. У 2004 році здобув титул “Найсильніша людина світу”, а також шість разів ставав переможцем змагань “Найсильніша людина України”.

У парламенті Вірастюк загалом підтримує ініціативи фракції “Слуга народу”, від якої був обраний. Водночас його голосування за окремі резонансні законопроєкти викликали критику з боку громадського сектору. Зокрема, наприкінці 2022 року Вірастюк проголосував за містобудівну реформу (№5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. А 22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, яким запроваджувалась залежність роботи НАБУ і САП від Генерального прокурора.

Окрему підгрупу формують списочники від “Слуги народу”: Олег Марусяк, Роман Мулик та Олена Вінтоняк. До обрання народним депутатом Олег Марусяк був підприємцем – очолював ПП “Каретний двір” та ПП “Гаразд”. Раніше не балотувався, не перебував у жодній партії. За даними медіа, станом на 2020 рік у Верховній Раді входив до неформальної парламентської групи, орієнтованої на бізнесмена Іллю Павлюка.

Роман Мулик до обрання нардепом був депутатом Івано-Франківської обласної ради 6-го демократичного скликання. Обирався від “Партії регіонів”, був членом партії. У лютому 2014 року після розстрілів на Майдані під тиском місцевих активістів вийшов з “Партії регіонів” і фракції в обласній раді. На час обрання народним депутатом Мулик був приватним підприємцем. Займається наданням в оренду й експлуатацію нерухомого майна.

Олена Вінтоняк до обрання у Верховну Раду працювала у Мулика юридичним консультантом.

Діяльність партій

В Івано-Франківську найбільшу активність демонструє партія “Свобода”. У різних мікрорайонах міста розміщені брендовані партійні намети, де розповсюджують партійні газети, календарі та листівки, а також збирають кошти на підтримку ЗСУ.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків щотижня проводить прямі ефіри на ТРК “Вежа”, ОТБ “Галичина”, на телебаченні та радіо “РАІ”, а також на радіо “Західний полюс”, де відповідає на запитання мешканців. Також періодично виходить у прямі ефіри в соцмережах, здебільшого акцентує на допомозі ЗСУ, підтримці ветеранів та вразливих груп населення.

Також раз на тиждень Руслан Марцінків відвідує підприємців із метою популяризації їхньої діяльності. Марцінків у прямому ефірі знайомить з виробництвом. Раніше міський голова відвідував переважно місцевих виробників, нині ж акцент робиться на ветеранському бізнесі, а також інколи відвідує релоковані підприємства.

У 2024 році на вулицях Івано-Франківська з'явилися білборди з написом “600 млн грн на потреби військових” з підписом “Руслан Марцінків”. Таку ініціативу розкритикували активісти та мешканці міста, адже допомога військовим виділяється з бюджету міста за кошти платників податків. Сам Марцінківа пояснював начебто рекламу встановили меценати, а її зміст – це звіт про його роботу.

Марцінків щорічно звітує не лише на сесії міської ради, а й перед громадськістю. Звіти супроводжуються нагородженням військових, медиків, освітян, спортсменів, волонтерів, комунальних працівників.

Депутати від ВО “Свобода” активно ведуть сторінки в соціальних мережах, проводять депутатські прийоми та підтримують постійну комунікацію з виборцями.

На місцевому сайті “Свободи” регулярно висвітлюється діяльність народної депутатки від партії Оксани Савчук, а також публікуються матеріали про військовослужбовців волонтерів – членів партії “Свобода”.

Оксана Савчук періодично організовує молитовні сніданки, на які запрошує представників духовенства, влади, бізнесу, військових, волонтерів і громадськості. Також вона запровадила власну відзнаку “Славетні галичани”, розвиває персональний бренд, має власний сайт і сторінки в соціальних мережах.

Пресслужба обласної організації партії “Слуга народу” активно висвітлює діяльність голови обласної організації Олени Вінтоняк та депутатів місцевих рад. Організація декларує підтримку ЗСУ та вирішення проблем ветеранів, системи охорони здоров’я, ментального здоров’я.

Також в області створені припартійні організації “ЗеМолодіжка”, яку очолює Максим Мензатюк, та “Зе!Жінки”, якою керує Тетяна Гоголь. 

“Зе!Жінки Івано-Франківщини” зосереджувалися на соціальних і гуманітарних темах: проводили форуми та круглі столи про булінг у школах, ментальне здоров’я, жіноче здоров’я та права дітей, а також інформаційні кампанії з профілактики онкозахворювань, підтримували ВПО та родини військових.

“ЗеМолодіжка” працювала з молоддю: організувала форуми, зустрічі та дискусії, а також проводила зустрічі молоді з депутатами різних рівнів.

Активно ведуться соцмережі обласної організації “Європейська Солідарність” – висвітлюється діяльність депутатів Івано-Франківської обласної та міської рад, ініціативи “ЄС” у Верховній раді. Акцентується увага на волонтерських ініціатив та допомозі ЗСУ.

У області працює також припартійна організація “Солідарна молодь”, яку очолює депутат Івано-Франківської міської ради Юрій Лозяк. Організація проводить івенти з молоддю, майстер-класи для дітей, також “Солідарна молодь” у 2025 році реалізувала освітній проєкт “Школа помічника депутата”.

Депутати Івано-Франківської міської ради періодично проводять прийоми громадян, що анонсують у соцмережах. 

Соцмережі обласних організацій “Батьківщини”, “За майбутнє” та “Платформи громад” ведуться несистемно. Зрідка з'являються привітання з державними чи церковними святами, подеколи висвітлюються анонси ефірів депутатів обласної ради.

В Івано-Франківську на округах активно працюють депутати від ВО “Батьківщина” Оксана Іванюк та Стефан Магас.

Під час повномасштабного вторгнення рф діяльності заборонених політичних партій (наприклад, “Опозиційної платформи – За життя”) в Івано-Франківській області не зафіксовано. Після рішень РНБО та судів ці політичні сили фактично зникли з публічного простору: не проводили заходів та не впливали на ухвалення рішень в органах місцевого самоврядування.

Медіа

Після початку повномасштабного вторгнення припинили виходити в друкованому форматі газети “Репортер” та “Галицький кореспондент”. Редакції продовжують працювати в онлайн-форматі. З друкованих видань завдяки дотаціям з бюджету Івано-Франківської міської ради продовжує виходити газета “Західний кур'єр”. Також виходить газета" Галичина", засновником якої раніше була обласна рада, і яка продовжує співфінансувати газету.

З телевізійних каналів в Івано-Франківську працює комунальна телерадіокомпанія “Вежа”, канал “402” та ТРК “3 студія”. По всій області мовлення здійснюють “Суспільне: Івано-Франківськ”, приватна ТРК “РАІ” та комунальне ОТБ “Галичина”.

Низка франківських медіа отримують фінансову підтримку з міського бюджету. і, відповідно, є лояльною до міського голови та міської влади. Зокрема у 2025 році виконком Івано-Франківської міськради підтримав медіа на 8,7 млн грн. У переліку ТРК “РАІ”, ОТБ “Галичина”, телерадіокомпанія “Канал-402”, радіокомпанія “Західний полюс”, ТРК “3-Студія”, газета “Галичина”, онлайн-медіа “Репортер”, “Галицький кореспондент”, “Фіртка”. Через фізичних осіб-підприємців також фінансувалися сайти “Франківчани”, “Правда ІФ” та ПІК.

На мапу рекомендованих медіа від громадських організацій “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа”, у 2025 році увійшли регіональна радіостанція" Українського радіо" у складі Суспільного мовлення, телебачення “РАІ”, “Галичина” та “Суспільне. Івано-Франківськ”, інтернет-видання “КУРС”, “Галка” та “Суспільне. Івано-Франківськ”.

Представники медіа зазначають, що зупинка фінансування програм USAID в Україні негативно вплинула на їхній фінансовий стан. По-перше, навіть за відсутності прямих грантів медіа отримували опосередковану підтримку через партнерські проєкти. Після виходу USAID зросла конкуренція за європейські гранти. Ще однією проблемою медійники називають те, що пріоритет у фінансуванні нині надають прифронтовим ЗМІ або медіа, релокованим із зони бойових дій.

Блок 4. Політичні конфлікти

Політичні конфлікти

У 2022-2025 роках рівень політичної конфліктності в Івано-Франківській області був низьким. Загалом не зафіксовано гучних або системних політичних конфліктів, які б призвели до різкої зміни владного балансу, розпаду коаліцій чи відкритого протистояння між основними центрами прийняття рішень на рівні області або обласного центру.

Водночас у регіоні мали місце окремі локальні політичні інциденти, які отримали медійний розголос, але не переросли у системні конфлікти та не мали довгострокових наслідків для регіональної політики.

Одним з прикладів політичного конфлікту, який призвів до кадрових змін, є інцидент у Коломийській міській раді. У грудні 2023 року депутати достроково припинили повноваження секретаря ради Андрія Куничака після публічного конфлікту з депутаткою Галиною Белею. Під час сесії Куничак дозволив собі образливі висловлювання, порівнявши колегу з “відьмою”. Ситуація набула широкого розголосу, на неї відреагував навіть Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Після цього Куничак подав заяву на звільнення, а більшість депутатів підтримали його відставку таємним голосуванням. Сам Куничак пояснював своє рішення тривалим протистоянням із міським головою та окремими депутатами. Попри резонанс, конфлікт мав локальний характер і не призвів до тривалої політичної кризи в громаді. До слова, і Андрій Куничак і Галина Беля пройшли до Коломийської міської ради від партії “Європейська солідарність”. Згодом Беля очолила Коломийський осередок ГО “Захист держави”.

Окремі епізоди напруження фіксувалися й у взаємодії між регіональними представниками влади та народними депутатами. Наприкінці грудня 2023 року голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич різко розкритикував народних депутатів від Івано-Франківщини за прийнятий бюджету 2024 року, зокрема в частині видатків на утримання доріг. Він наголосив, що без коштів навіть на базове зимове обслуговування (прибирання снігу, посипка) дороги стають небезпечними, а обласний бюджет через вилучення “військового ПДФО” не має ресурсу це покрити. Він закликав прикарпатських нардепів або запропонувати реальні рішення, або “брати шуфлі” й власноруч допомагати. Попри різку риторику, цей конфлікт не мав продовження у вигляді політичного протистояння чи інституційних змін.

Ще одним прикладом внутрішнього конфлікту стала публічна критика з боку голови постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій Івано-Франківської обласної ради Назарія Іваніва щодо призначення директорки департаменту фінансів ОДА/ОВА Наталії Кучми у січні 2024 року. Депутат повідомив про звернення понад 30 працівників департаменту зі скаргами на психологічний тиск з боку керівниці департаменту та закликав голову ОВА Світлану Онищук відреагувати на ситуацію. Водночас офіційної реакції з боку керівництва ОВА не було, а конфлікт залишився в площині публічної дискусії без кадрових рішень і без трансформації у ширший політичний конфлікт між обласною радою та адміністрацією.

Найбільш тривалим публічним конфліктом став судовий спір між народним депутатом Ігорем Фрісом та виданням “Галка”, який тривав у 2023-2025 роках. Видання опублікувало новину під заголовком “Нардеп з Прикарпаття не підписав звернення про позбавлення нардепів ОПЗЖ повноважень, — Чесно“. Йшлося про конкретну ініціативу нардепа Олега Дунди, під якою Ігор Фріс не поставив свій підпис. Фріс назвав новину спотворенням фактів, оскільки він ініціював інші схожі звернення. У 2023 році суд першої інстанції зобов'язав “Галку” спростувати інформацію. Редакція подала апеляцію, яку виграла у січні 2024 року. Після касації нардепа та повторних розглядів, апеляційний суд 12 травня 2025 року знову підтвердив правоту журналістів.

У липні 2025 року Верховний Суд визнав справу малозначною, відмовив у відкритті касаційного провадження, і рішення остаточно набрало законної сили на користь медіа. Цей конфлікт мав радше репутаційний і правовий характер, аніж політичний.

Публічних системних конфліктів між головами територіальних громад та центральною владою у 2022-2025 роках не спостерігалося. Водночас голови громад періодично публічно критикували окремі рішення центральної влади, зокрема освітню реформу та вилучення так званого “силового ПДФО”. Зокрема міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків неодноразово наголошував, що вилучення цих коштів не призвело до задекларованого масового виробництва дронів, натомість суттєво обмежило фінансові можливості громад щодо оперативної підтримки Збройних сил України. При цьому така критика мала характер політичних заяв і не переросла у відкриті інституційні конфлікти з центральною владою.

Корупційні скандали

У 2022-2025 роках Івано-Франківська область неодноразово опинялася в центрі резонансних корупційних скандалів за участі чинних політиків та посадовців місцевого рівня. Йшлося як про зловживання гуманітарною допомогою в умовах війни, так і про класичні схеми з хабарництвом, земельними оборудками та конфліктами інтересів. Деякі справи мали й безпосередній політичний ефект: окремі керівники громад були відсторонені, частина повноважень перейшла до секретарів рад.

Однією з найбільш резонансних стала справа депутата Івано-Франківської обласної ради від ВО “Батьківщина” Богдана Ленігевича, якого у серпні 2022 року затримали за торгівлю військовою гуманітарною допомогою. Як керівник благодійного фонду “БО Турбота” він завозив в Україну автомобілі під виглядом допомоги для Збройних сил України. Однак, за версією слідства, продавав їх цивільним особам, а кошти привласнював. Під час обшуків у нього та його помічниці вилучили 10 автомобілів і значні суми готівки в різних валютах. Попри серйозність обвинувачень, у травні 2025 року Болехівський міський суд закрив провадження. В ухвалі суду зазначено, що депутат продав гуманітарний автомобіль, отримавши за нього 12 тис. доларів США, які передали через його помічницю. Потерпілою стороною у справі виступав той самий благодійний фонд “БО Турбота”, який заснував та очолював Ленігевич. Представник фонду подав заяву про відмову від приватного обвинувачення щодо депутата та його помічниці. Прокурор не заперечував, що фактично дозволило депутату уникнути відповідальності.

Іншим знаковим епізодом стали масові підозри, оголошені 6 серпня 2025 року, коли правоохоронці повідомили про підозри понад 40 особам у різних корупційних провадженнях. Як проінформувала пресслужба Офісу Генпрокурора, з поміж 40 фігурантів у різних справах троє голів територіальних громад — Верховинської, Бурштинської та Яблунівської.

Голову Верховинської селищної ради Василя Мицканюка, члена партії “Батьківщина”, разом із депутатом Верховинської селищної ради під партії “УДАР” затримали 6 серпня 2025 року під час одержання другої частини неправомірної вигоди — 6500 доларів (перед тим вони вже отримали 1500 доларів).

За даними слідства, посадовці вимагали від підприємця 8000 доларів США за укладання договору оренди земельної ділянки та дозвіл на встановлення магазину. Обом повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України (вимагання та одержання неправомірної вигоди у великих розмірах за попередньою змовою). Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави — по 336 108 грн кожному.

Наразі прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо Мицканюка та Дроняка за ч. 3 ст. 368 КК України. Мицканюк відсторонений від посади селищного голови до 10 квітня 2026 року. Його повноваження перейшли до секретаря ради Петра Антіпова, також представника “Батьківщини”, що дозволило партії зберегти контроль над громадою попри кримінальний скандал.

Міському голові Бурштина Василю Андрієшину повідомили про підозру у привласненні 125 тис. грн під час будівництва очисних споруд. Обвинувальний акт переданий до Галицького районного суду. Андрієшин був обраний міським головою від партії “Європейська солідарність”. Після відкриття кримінального провадження продовжив перебувати на посаді міського голови.

Голові Яблунівської селищної ради Юрію Ковалю, також представнику “Європейської солідарності”, інкримінували зловживання службовим становищем через безпідставне зменшення орендної плати за землю, внаслідок чого бюджет недоотримав майже 350 тис. грн орендної плати за землю. Юрій Коваль з червня 2025 перебуває на військовій службі. У зв’язку з цим Косівський районний суд зупинив провадження відносно обвинуваченого. Зараз обов’язки селищного голови виконує секретар ради Іванна Писаренко від партії “За майбутнє”.

Ще один корупційний скандал пов'язаний з депутатом Надвірнянської міської ради від фракції ПП “Всеукраїнське об’єднання “Платформа громад” Тарасом Рудяком. У вересні 2025 року його затримали під час одержанні хабаря від чоловіка, що намагався уникнути мобілізації. Працюючи на посаді начальника фінансової групи в Надвірнянському районному ТЦК Рудяк за 1000 доларів обіцяв провести військово-лікарську комісію та надати довідку про тимчасове звільнення від мобілізації. Обвинувальний акт щодо Рудяка переданий до Надвірнянського районного суду.

Міський голова Долини Іван Дирів від партії “Свобода” внесений до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. 7 серпня 2025 року Долинський районний суд визнав його винним у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Протягом 2023-2024 років Дирів щомісяця підписував розпорядження про преміювання самого себе від 42% до 58% від середньомісячної зарплати. Суд покарав його штрафом у 6800 грн.

Корупційні скандали у 2022-2025 роках не спричинили гучних політичних “перезавантажень” чи появи нових союзів у регіоні. Вони призвели лише до точкових змін – у кількох громадах повноваження перейшли до секретарів рад, а вплив перерозподілився всередині місцевих еліт. Обласне керівництво партій, від яких були обрані фігуранти корупційних справ, здебільшого утримувалися від публічних заяв.

Блок 5. Політично-соціальна активність в регіоні

Політична активність

Рівень політичної активності в Івано-Франківській області можна охарактеризувати як помірний, без публічно вираженої конкуренції між політичними силами. Політичні суб’єкти здебільшого діють у власних інформаційних нішах і практично не вступають у відкриту політичну взаємодію або протистояння. Партії не вступають у публічну конкуренцію, натомість зосереджуються на власній комунікації, благодійності, волонтерстві та персональному брендингу окремих політичних лідерів.

До найбільш активних політичних партій в Івано-Франківській області можна віднести партії “Слугу народу”, “Європейську Солідарність” та ВО “Свобода”, однак їхня присутність у публічному просторі суттєво відрізняється за формами та інтенсивністю.

Сайт та Facebook-сторінка обласного осередку партії “Слуга народу” регулярно оновлюються. Основний контент присвячений рішенням місцевих рад, де представлені депутати від партії, а також діяльності “припартійних” обласних організацій “Зе!Жінки” та “ЗеМолодіжка”. Зазначається, що голова Івано-Франківської обласної організації партії, народна депутатка Олена Вінтоняк, щорічно звітує перед партійним активом. 

Область періодично відвідують народні депутати від “Слуги народу” Олена Вінтоняк, Ігор Фріс, Едуард Прощук, рідше Олег Марусяк. Деякі з них, зокрема Вінтоняк та Фріс, беруть участь в ефірах на ОТБ “Галичина”. 

У лютому 2025 року прикарпатські медіа висвітлювали брифінг тодішньої голови партії Олени Шуляк із регіональними журналістами, при цьому частина матеріалів була промаркована як рекламна.

Також високу активність в області демонструє територіальна організація партії “Європейська солідарність”. Активно ведуться партійні соцмережі, де основний акцент зроблено на благодійній діяльності, зокрема допомозі ЗСУ та поїздках з гуманітарною допомогою на схід України. У 2025 році напередодні Великодня Фонд Петра Порошенка спільно з представниками “Європейської Солідарності” передав подарунки дітям військовослужбовців на Прикарпатті. З ініціативи Івано-Франківської міської організації партії в обласному центрі організували безкоштовні курси англійської мови для дітей військових.

Депутати Івано-Франківської міської ради від “ЄС” регулярно проводять прийоми громадян, які анонсують у соцмережах, та публікують річні звіти на сайті міської ради. У соціальних мережах найбільш активними є Олексій Петечел, Степан Руднянин, Юрій Лозяк, Надія Когутяк та Мар’яна Вершиніна. 

Окрему увагу привертає розвиток особистого бренду голови міської організації “ЄС” Степана Руднянина, який активно висвітлює волонтерську діяльність, поїздки на схід, участь у масових заходах та донорство крові. У медійному середовищі його вже називають потенційним кандидатом на посаду міського голови Івано-Франківська від “ЄС” на перших повоєнних виборах.

Судячи з повідомлень у соцмережах, партія також системно працює з активом на місцях. Зокрема, у 2025 році керівник обласного секретаріату “Європейської Солідарності”, депутат обласної ради Юрій Глинський провів зустрічі з партійцями у Снятині, Рогатині, Коломиї та Брошнів-Осаду. Також активно висвітлюються ініціативи депутатів Івано-Франківської міської та обласної рад. 

3 жовтня 2025 року регіон відвідав лідер партії Петро Порошенко. Публічно анонсувалася зустріч з однодумцями в Івано-Франківську, однак місцеві ЗМІ візит практично не висвітлювали. Про поїздку повідомив телеканал “Прямий”, зазначивши, що Порошенко відвідав могилу Героя Небесної Сотні Романа Гурика та зустрівся з його родиною.

Водночас інформаційна присутність обласної організації ВО “Свобода” є менш системною. Партійна сторінка у Facebook переважно містить перепости з особистих сторінок депутатів, зокрема військовослужбовця та депутата облради Михайла Іваночка, а також ефіри з керівником обласної організації Михайлом Короликом. Сайт поповнюється рідко, здебільшого висвітлюється діяльність народної депутатки Оксани Савчук та історії військових від ВО “Свобода”.

Сторінка міської організації у Facebook фактично не оновлюється з 2022 року. Втім у публічному просторі залишаються активними ключові партійні фігури – міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків та народна депутатка Оксана Савчук. Обоє мають персональні сайти та активно ведуть соцмережі.

Оксана Савчук регулярно відвідує заходи в регіоні, бере участь в ефірах місцевих телеканалів (“Галичина”, “Вежа”, “РАІ”), відвідує сесії міської ради. У межах власного проєкту “Рідна Галичина” вона їздить історичними та культурними місцями області, готуючи відеорепортажі.

Руслан Марцінків, окрім персонального сайту, активно розвиває сторінки у Facebook, Telegram, Instagram та TikTok. Щотижня бере участь у прямих ефірах на ОТБ “Галичина”, ТРК “РАІ” та КП ТРК “Вежа”, де відповідає на запитання мешканців громади.

У різних мікрорайонах Івано-Франківська продовжують працювати партійні намети ВО “Свобода”, де роздають партійну продукцію та збирають кошти на ЗСУ, зокрема для благодійної організації “Благодійний фонд “Моє місто Івано-Франківськ”. Згідно зі звітом міського голови, за 9 місяців 2025 року до фонду надійшло близько 1,9 млн грн, за які було придбано ноутбук, 6 телевізорів, 7 дронів та інші матеріали для військових.

Паралельно з цим у 2022-2025 роках з міського бюджету виділялися кошти на закупівлю харчові продукти для соціально вразливих груп. Через структурні підрозділи міської ради продукти передавалися фонду “Родина” для формування продуктових наборів, які отримували люди з інвалідністю та пенсіонери. Час і місце роздачі неодноразово публічно анонсував сам міський голова. До 2018 року Марцінків у деклараціях зазначав членство в цій благодійній організації, нині фонд очолює Роман Орловський, який одночасно працює у комунальному підприємстві “Комфортний дім”.

Серед ініціатив, пов’язаних із політичними гравцями, в Івано-Франківську діє освітньо-культурний простір “Гончаренко центр”, який є частиною всеукраїнської мережі центрів, заснованої народним депутатом Олексієм Гончаренком. Центр проводить мовні курси, заняття з цифрової грамотності, майстер-класи та освітні заходи. 

У 2025 році також активізувалася громадська організація “Захист держави”, обласний осередок якої очолила Оксана Криницька. Створені районні осередки у Калуші, Коломиї та Надвірній. Організація проводить юридичні консультації для військових і ветеранів, зустрічі з ВПО та публічні заходи, а її діяльність активно просувається через таргетовану рекламу у Facebook і висвітлюється місцевими телеканалами.

Публічно ніхто з політичних гравців в Івано-Франківській області не заявляє про підготовку до участі в перших повоєнних виборах або про власні електоральні амбіції, однак фактична діяльність свідчить про те, що неформальна підготовча робота вже ведеться – через посилення персонального брендингу окремих політиків, системну медійну присутність, активну роботу з партійним активом, благодійні та волонтерські ініціативи, які формують довгострокову впізнаваність і підтримку на рівні громад.

Масові заходи (фокус на обласному центрі або масових заходах, що мали значні політичні наслідки в інших населених пунктах області) у 2024-2025 роках

Згідно з дослідженням Громадянської мережі ОПОРА, проведеним соціологічною групою “Вибір” у 2024 році, діяльність міського голови Івано-Франківська скоріше схвалюють 38% опитаних, не схвалюють – 16%, ще 42% обрали нейтральну позицію (і схвалюють, і не схвалюють). Діяльність Івано-Франківської міської ради схвалюють 31%, не схвалюють – 17%, нейтральну оцінку дали 48%. Діяльність голови обласної ради схвалюють 25%, не схвалюють – 15%, 38% зайняли нейтральну позицію. Роботу голови обласної державної адміністрації схвалюють 19%, стільки ж не схвалюють, 41% не змогли дати чіткої оцінки.

За результатами опитування соціологічної групи “Рейтинг” у 2023 році, рівень підтримки місцевої влади був вищим, ніж у 2024-му, але суттєво нижчим, ніж до повномасштабного вторгнення. Зокрема, діяльністю міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа були задоволені майже 70% опитаних, незадоволені – 26%. Діяльністю голови обласної військової адміністрації Світлани Онищук задоволені 37%, незадоволені – 16%, майже половина респондентів не визначилися з оцінкою. Роботою обласної військової адміністрації задоволені близько 40%, незадоволені – 28%, третина не дала оцінки. Діяльністю обласної ради задоволені 41%, незадоволені – 21%, майже 40% не визначилися. Роботою міської ради задоволені 46%, незадоволені – 25%, близько 30% не надали чіткої відповіді.

Для порівняння, за результатами сьомого всеукраїнського муніципального опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” від імені Міжнародного республіканського інституту у 2021 році (до повномасштабного вторгнення), рівень підтримки місцевої влади був значно вищим. Діяльність міського голови Івано-Франківська схвалювали 84% опитаних, не схвалювали – 11%, не визначилися – 5%. Роботу міської ради схвалювали 72%, не схвалювали – 16%, не визначилися – 15%. Діяльність обласної державної адміністрації схвалювали 43%, не схвалювали – 27%, не визначилися – 29%. Діяльність обласної ради схвалювали 36%, не схвалювали – 24%, не змогли відповісти – 30%.

Таким чином в Івано-Франківській громаді, у порівнянні з довоєнним періодом рівень довіри та підтримки місцевої влади і її очільників знизився та зросла частка тих, хто не може дати чіткої відповіді.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Івано-Франківській області періодично відбуваються масові публічні акції. Реакція влади загалом залишається стриманою: правоохоронні органи переважно не перешкоджають проведенню заходів, однак в окремих випадках фіксуються спроби адміністративного тиску. 

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році найбільш помітними стали церковні конфлікти, пов’язані з діяльністю УПЦ МП та переходами громад до ПЦУ. У багатьох населених пунктах відбувалися публічні акції та сутички навколо храмів. Вони мали виразний політичний контекст, зумовлений повномасштабною війною та питаннями національної безпеки.

Місцеві органи влади та більшість територіальних громад публічно підтримували перехід парафій до ПЦУ, а також ухвалювали звернення до центральної влади щодо обмеження або заборони діяльності УПЦ МП. Такі звернення прийняли й Івано-Франківська міська та обласна ради.

У низці населених пунктів (Івано-Франківськ, Коломия, Верховина, Долина, Надвірна) відбувалися акції протесту та конфліктні переходи храмів, подекуди з елементами фізичного протистояння.

Одна з найбільш масових і напружених акцій відбулася 28 березня 2023 року біля храму Різдва Христового в Івано-Франківську. Сотні вірян ПЦУ за підтримки міської влади вимагали допустити їх до храму, який раніше належав УПЦ МП. Між сторонами виникли гострі суперечки, були зафіксовані спроби фізичного блокування входу, використання газового балончика. Врешті священники ПЦУ зайшли до храму і провели перше богослужіння. Міський голова Руслан Марцінків публічно підтримав перехід громади до ПЦУ.

За даними аналітичної платформи “Опендатабот”, станом на грудень 2025 року в Івано-Франківській області зареєстровано 8 релігійних громад, пов'язаних з московським патріархом. Втім публічної діяльності вони не ведуть.

Поступово акценти громадської активності змістилися від церковної тематики до соціально-військових вимог, пов’язаних із підтримкою Збройних Сил України та захистом прав військових і їхніх родин.

Так, 4 листопада 2023 року приблизно сотня франківців вийшли на площу перед адмінбудівлею міської ради з вимогами до керівництва міста та області виділяти більше коштів з бюджету на потреби Збройних Сил України. Перед акцією була зареєстрована електронна петиція з відповідною вимогою до влади Івано-Франківська. 

Протягом 2024-2025 років в Івано-Франківську та інших населених пунктах області періодично відбуваються акції та підтримку полонених та зниклих безвісти військових. Такі заходи здебільшого організовували родини військових та громадські активісти, вони мали мирний характер і були спрямовані на привернення уваги держави до проблеми обміну полонених та пошуку зниклих.

Найбільш масштабним були мітинги у липні 2025 року на підтримку антикорупційних органів. Ввечері 22 липня 2025, коли Верховна Рада підтримала законопроєкт № 12414, який фактично ліквідував незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП та підпорядкував їхню діяльність генпрокурору, у центрі Івано-Франківська зібралися орієнтовно сто людей. 

Протягом 23-25 липня 2025 року продовжили виходити на мітинги, протестуючи проти позбавлення незалежності НАБУ та САП. У цих акціях брали участь кілька тисяч осіб. Основними організаторами виступили місцеві активісти та громадські ініціативи, акції мали переважно стихійний характер і координувалися через соціальні мережі.

Остання, п’ята, акція відбулася 30 липня 2025 року, напередодні засідання Верховної Ради, під час якого нардепи проголосували за законопроєкт №13533, який повернув незалежність антикорупційним органам.

Обласна влада не реагувала на проведення мирних акцій, поліція забезпечувала охорону громадського порядку, втім мирним зібранням не перешкоджала та не складала адмінпротоколів.

На одну з акцій прийшов міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Згодом розкритикував учасників акції за використання ненормативної лексики на мітингах.

У листопаді 2025 року під облдержадміністрацією в Івано-Франківську відбулося кілька акцій за участю родин захисників 102 окремої бригади територіальної оборони з вимогою негайної ротації та виведення бійців із критично небезпечних позицій на Запорізькому напрямку. До учасників акції вийшли заступники голови Івано-Франківської облдержадміністрації Віталій Ільчишин та Володимир Бабанін. Вони попросили сформувати ініціативну групу і запросили на зустріч в ОДА без преси.

Окрему групу протестів становлять акції, пов’язані з питаннями забудови та збереження історичної спадщини. Протягом 2023-2024 років відбулося кілька акцій під колишнім готелем “Дністер” (зараз “Надія Палац”). Учасники акції виходили, щоб висловити незгоду з порушеннями, які допустили власники під час реконструкції історичної будівлі. Власники готелю також зашили колонаду готелю склопакетами, в такий спосіб захопивши частину громадського простору вулиці.

Акції з вимогою розісклити колонаду тривали з 2021 року. Після повномасштабного вторгнення акції відбулися 27 червня 2023 року та 21 листопада 2024 року. Після другої акції поліцейські склали адмінпротокол на учасника акції Ростислава Шпука за ч.1 ст.185-1 КУпАП (порушення порядку організації й проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій). Однак Івано-Франківський міський суд закрив провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. 

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків говорив, що неодноразово звертався до підприємця Мирослава Бойка з проханням розісклити колонаду готелю “Дністер” і не розуміє претензій громадськості до міської влади. Попри те, що Марцінків начебто підтримує вимоги громади, він нагородив Мирослава Бойка відзнакою “Міць і гордість міста”. А наприкінці 2025 року розпорядився нагородити грамотами виконкому та відзначити подяками міського голови працівників фірми “Надія”, причетної до скандальної реставрації пам’ятки.

Військово-громадська діяльність

В Івано-Франківській області активно представлені військові підрозділи та організації, які проводять інформаційно-просвітницьку діяльність. Реклама та публічні заходи спрямовані насамперед на рекрутинг та підтримку підрозділів, а не на політичну активність.

Зокрема в обласному центрі працює рекрутинговий центр 12-ї бригади спеціального призначення “Азов”, де проводять співбесіди співбесіди та надають кандидатам інформаційну підтримку щодо проходження служби. Також інструктори “Азову” періодично організовують кількаденні навчання та вишколи для цивільних.

7 травня 2025 року в Івано-Франківську відкрили “Хартія-Хаб” – публічний простір 13-ї бригади Нацгвардії України “Хартія”, створений для зміцнення взаємодії між військовими та цивільними, проведення культурних, освітніх та патріотичних заходів. Хаб працює у співпраці з Бізнес Асоціацією Івано-Франківська.

На відкриття хабу приїхали командир 2 корпусу Нацгвардії “Хартія”, полковника Ігор Оболєнський та письменник і військовослужбовець “Хартії” Сергій Жадан. У хабі періодично відбуваються зустрічі з військовослужбовцями.

Також офіцер 2-го корпусу НГУ “Хартія”, доцентка Київської школи економіки Оксана Сироїд відвідала Brave Summit 2025, який 19 вересня 2025 року зібрав в Івано-Франківську дві сотні підприємців з усієї країни.

У місцевих ЗМІ часто висвітлюються історії бійців 102-ї бригади, на радіо “Вежа” постійно транслюється соціальна реклама рекрутингу до бригади.

Багато заходів в регіоні проводять військовослужбовці 50 полку імені Семена Височана Національної гвардії України, який дислокується в Івано-Франківську. Рекрутингові групи Нацгвардії працюють у ЦНАПах Івано-Франківська (територіальний підрозділ у мікрорайоні БАМ), Долини, Надвірної, Тисмениці та Богородчан.

Активно працює ГО “Фонд підтримки гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, яка займається збором коштів на підтримку 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, що дислокується в Коломиї. Фонд організовує благодійні події, волонтерські збори та інформаційні кампанії,

В Івано-Франківській області не так багато ініціатив, які були б створені безпосередньо самими ветеранами. Водночас спостерігається велика кількість організацій і проєктів, спрямованих на підтримку військових та ветеранів, їхніх сімей та родин загиблих військових. Багато ініціатив започатковані родинами ветеранів або волонтерами, які працюють разом із ними. Більшість з них спрямовані на реабілітацію, соціальну адаптацію та психологічну підтримку. Серед найбільш активних: благодійний фонд “Франко опір” з реабілітаційним центром “Франко-Ґражда”, громадська організація “Нові крила”, простір “Ветераницивільні Петрос”, громадська організація “Дружина Воїна”, ГО “Реабілітаційний центр ветеранів війни “4.5.0. Прикарпаття”, ГО “Пізнай свою мрію імені Степана Тарабалки” та ін.

У серпні 2023 року благодійний фонд “Франко опір” розпочав будівництво реабілітаційного центру “Франко-Ґражда” у селі Пороги Богородчанського району. Центр призначений для ветеранів війни, їхніх сімей та родин загиблих героїв, забезпечуючи комплексну фізичну та психічну реабілітацію. Засновниками фонду та центру є Володимир та Олена Рожнови, які займаються допомогою військовим з 2015 року. Центр запрацював 29 листопада 2024 року і став важливим ресурсом для соціальної підтримки ветеранів. Центр споруджували за кошти благодійників

Громадська організація "Нові крила" була заснована у 2018 році ветеранами російсько-української війни. Співзасновником ГО є ветеран російсько-української війни, фізіотерапевт Ігор Дільний.

Організація працює з фізичним та психічним здоров’ям ветеранів, приділяючи особливу увагу довготривалій реабілітації, яка сприяє успішній соціалізації та працевлаштуванню. У 2019 році в Івано-Франківську відкрили центр “Нові крила”, де ветерани отримують безкоштовні фізіотерапевтичні, психологічні та юридичні послуги, а також мають можливість брати участь у відпочинках та арттерапії.

Простір “Ветераницивільні Петрос”, співзасновником якого є платформа “Тепле місто”, був презентований в Івано-Франківську 8 листопада 2024 року як місце взаємодії ветеранів, військових та цивільних. Тут організовують ремісничі майстер-класи, освітні лекції, профорієнтаційні зустрічі, а також надають юридичні та фінансові консультації для військових. 21 листопада 2025 року ініціатива відкрила бійцівський клуб “Петрос”, спортивний коворкінг для ветеранів, військових та їхніх родин. 

Громадська організація “Дружина Воїна” була створена у 2018 році групою жінок, дружин військових, для взаємної підтримки та психологічної допомоги. Організація забезпечує проведення індивідуальних консультацій, кола взаємодопомоги, терапевтичні заняття та спільні вправи на емоційне розвантаження. Окрім терапевтичних груп, у “Дружині Воїна” діють ініціативи за інтересами, включно з книжковим клубом та кіноклубом. Організація має мережу волонтерів та фахівців, які забезпечують психологічну та реабілітаційну підтримку. Деякі проєкти ГО “Дружина воїна” реалізувала за грантові проєкти.

ГО “Реабілітаційний центр ветеранів війни “4.5.0. Прикарпаття” спорудила реабілітаційний центр на околиці Калуша. Ідея створення належить військовому командиру Олегу Перегуді, який загинув у червні 2022 року, а його дружина Василина Перегуда втілила її в життя. Основна місія центру полягає у забезпеченні успішного повернення ветеранів до соціуму, комплексній реабілітації, розвитку особистісних та професійних навичок, а також у створенні військового співтовариства на Прикарпатті. Центр надає фізичну, психологічну та соціальну підтримку, а його ресурсами є фізичні простори, команда фахівців та волонтерів, включно з ветеранами, які працюють на різних напрямках допомоги.

Мама загиблого пілота, Героя України Степана Тарабалки, Наталія Тарабалка заснувала на Коломийщині оздоровчий центр “Тепло крилатої душі”. Центр створений для захисників і їхніх близьких, а також для родин, які втратили рідних на війні. Наталія Тарабалка також є співзасновницею громадської організації “Пізнай свою мрію імені Степана Тарабалки”.

Більшість ініціатив спрямовані на комплексну підтримку фізичного та психічного здоров’я, соціалізацію та професійний розвиток. Ресурси цих ініціатив формуються коштом волонтерських команд, благодійних внесків і грантового фінансування.

Керівництво Івано-Франківської області та міста за час повномасштабного вторгнення залучило до своїх команд ветеранів війни. Вони обіймають адміністративні посади, водночас їхній статус та публічна активність роблять імовірним прояв політичних амбіцій у майбутньому.

Так колишні військові очолили дві районні адміністрації Прикарпаття. У вересні 2023 року Президент Володимир Зеленський призначив головою Надвірнянської РВА Петра Хмельовського, який після повномасштабного вторгнення долучився до 102-ї бригади територіальної оборони, а у листопаді 2024 року Івано-Франківську РВА очолив Роман Боднар, який служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”.

Учасник бойових дій Володимир Бабанін у жовтні 2025 року отримав посаду заступника голови в Івано-Франківській обласній військовій адміністрації.

Міський голова Івано-Франківська також залучив ветеранів до своєї команди. У квітні 2025 року його заступником став ветеран війни Юрій Гапончук, а у липні 2023 року керівником комунального закладу “Дім воїна” було призначено Миколу Крошного, колишнього військового 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.