Політична мапа Чернігівської області

Блок 1. Безпекова та соціально-економічна ситуація у регіоні

Безпека

Чернігівська область розташована на півночі України й межує з Сумською, Київською, Полтавською областями, Російською Федерацією (225,09 км держкордону) і Республікою Білорусь (232,61 км держкордону). Площа — 31.9 тис. км2 (5,3 % території України).

У складі Чернігівської області — 5 районів і 57 територіальних громад, з них 24 селищні (42,1%), 17 сільських (29,8%), 16 міських (28,1%). Населених пунктів — 1509 (1407 сіл, 86 селищ і 16 міст).

Чернігівщина входить до першої десятки областей України за кількістю повітряних тривог. Так, за період від початку повномасштабного вторгнення до кінця 2025 року (за даними сайту air-alarms.in.ua/) у Чернігівській області сигнал повітряної тривоги лунав 3056 разів. Це десятий показник серед регіонів України.

Середня тривалість повітряної тривоги сягає близько 2 годин. Найдовша тривога зафіксована 8 жовтня 2025 року і тривала 49 годин 34 хвилини. Найчастіше тривоги лунають у вечірній час, після 18-ї години. В Чернігові під час тривог працюють заклади торгівлі (за винятком деяких мережевих) та громадського харчування, аптеки, поштові оператори, спортзали тощо. Водночас банки, державні та комунальні установи частіше дотримуються правил і не приймають громадян.

Бойові дії на території Чернігівщини почалися 24 лютого 2022 року. Окупація області тривала 42 дні й фактично завершилася 6 квітня, коли було відновлено контроль над Державним кордоном України.

Чернігів після авіаудару 3 березня 2022 року. Авторка фото: Віра Курико

Відтоді Чернігівщина постійно перебуває під ворожими обстрілами. Так, за даними Чернігівської обласної військової адміністрації (далі — ОВА), у 2025 році в області зафіксували понад 10,5 тис. обстрілів. Росіяни цілять по об'єктах енергетики, транспортній інфраструктурі та будинках цивільних. Найбільше від обстрілів потерпає північне прикордоння.

У 2024 році через обстріли РФ 13 людей загинули, ще близько сотні зазнали поранень. У 2025-му ворог обстрілами й атаками дронів убив 37 цивільних людей, 194 людини було поранено. Із загальної кількості вбитих на Чернігівщині цивільних у 2025 році майже третина — це жителі Новгород-Сіверського району, що межує з Російською Федерацією. Загалом в області з 2022 року загинули понад 700 цивільних і більш ніж 1,5 тис. зазнали поранень.

За даними, вказаними у Програмі соціально-економічного розвитку Чернігівської області на 2026 рік, внаслідок обстрілів та бомбардувань в регіоні пошкоджено майже 17 тис. об’єктів соціальної, критичної інфраструктури та житлового фонду, із них понад 2 тис. об’єктів зруйновано повністю. Кількість пошкоджених і зруйнованих об’єктів постійно збільшується.

80% пошкоджених об’єктів — це житло громадян (13542 об’єкти, зокрема 12 257 приватних та 1285 багатоповерхових житлових будинків). Також зруйновано і пошкоджено 410 об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема 180 закладів освіти, 83 — охорони здоров’я, 6 — соціального захисту, 126 — культури та 15 — спорту. Крім того, зруйновано і пошкоджено 1865 об’єктів критичної інфраструктури.

За даними Чернігівської міської ради, наданими у відповідь на запит ОПОРИ, з початку 2022 року до грудня 2025 року зафіксовано пошкодження 3 491 приватного житлового будинка, з яких не підлягають відновленню 540. На території м. Чернігова повністю зруйновано 4 багатоквартирні житлові будинки, частково зруйновані — 2, пошкоджено — 1000, із них 956 відновлено станом на грудень 2025 року.

Крім того, в місті було зруйновано 1 міст та пошкоджено ще 2, пошкоджено 2 шляхопроводи, 62 км автомобільних доріг, 105 км мереж зовнішнього освітлення, які вже повністю відновлені. Також було зруйновано 5 систем відеоспостереження, які вже відновлені, та пошкоджено 7 400 пам’ятників на кладовищі.

Внаслідок війни зазнали пошкоджень 6 закладів охорони здоров’я Чернігівської міської ради, із них 5 уже відновлено. Натомість будівля КНП “Міська стоматологічна поліклініка” Чернігівської міської ради відновленню не підлягає.

З 24 лютого 2022 року пошкоджено 27 закладів загальної середньої освіти (з них 2 зруйновано повністю) і 39 закладів дошкільної освіти. Станом на 10 грудня 2025 року відновлено 24 заклади загальної середньої освіти та 27 закладів дошкільної освіти.

Внаслідок ворожих атак по енергетичних об’єктах в області зафіксовані випадки блекаутів. 20 жовтня 2025 року РФ завдала ударів по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини, у результаті чого обласний центр і північна частина області залишилися без електропостачання.

Чернігів під час блекауту. Джерело: УНН

2 жовтня 2025 року блекаут стався в другому за розміром місті області — Ніжині.

Станом на грудень 2025 року в області діють графіки відключення електропостачання. У січні-лютому 2026 року ситуація з електропостачанням була однією з найважчих із початку повномасштабного вторгнення. Для допомоги цивільному населенню в області розгорнули 272 пункти незламності.

Мешканцям чернігівських багатоповерхівок надали в користування 750 генераторів. Обладнання передано старшим будинків або відповідальним особам від комунальних підприємств “Деснянське”, “Новозаводське”, ЖЕК-10 та ЖЕК-13. Також генератори отримали будинки, що перебувають в управлінні приватних компаній, ОСББ та ОЖБК.

На сайті Чернігівської ОВА розміщені інтерактивні карти захисних споруд у всіх районах області й окремі карти для міст Чернігів та Новгород-Сіверський.

Загалом фонд захисних споруд цивільного захисту Чернігівської області складається з 2450 об'єктів, серед яких 149 сховищ, 442 протирадіаційні укриття, 20 споруд подвійного призначення, 1839 найпростіших укриттів.

Попри постійні обстріли, суттєві кошти з чернігівського міського бюджету на укриття міськрада виділяла тільки в перші роки повномасштабної війни. Зокрема, у 2022 році за програмою вдосконалення мережі укриттів управління житлово-комунального господарства Чернігівської міськради як головний розпорядник коштів витратило 21,2 млн грн. Наступного року це управління освоїло майже 16 млн грн.

В березні 2023 року заступник міського голови Чернігова Віктор Геращенко на засіданні міської комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій повідомив, що на покращення укриттів Чернігова міська рада виділила майже 43 млн грн. За його словами, ці кошти пішли на закупівлю 770 генераторів, 7000 лавок, 637 біотуалетів та понад 1000 посудин для води. Також міська рада придбала продовольчі товари для укриттів на 3,5 млн грн.

За даними Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у Чернігівській області станом на грудень 2025 року близько 300 тис. га територій потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, з яких близько 18 тис. га — сільськогосподарські землі. Понад 17 тис. га земель сільськогосподарського призначення розташовані у межах 20-кілометрової зони від державного кордону.

Всього з початку повномасштабного вторгнення до грудня 2025 року на території Чернігівської області сталося 48 інцидентів, пов'язаних із вибухонебезпечними предметами, під час яких загинуло 24 людини та зазнали поранень 49.

Проведення масових заходів на території міста Чернігова в умовах правового режиму воєнного стану регламентується Порядком, затвердженим протоколом Ради оборони Чернігівської області від 7 вересня 2022 року №12 (в редакції від 29 серпня 2025 року, протокол №27). Відповідно до документа, проведення масових заходів на території Чернігівської області можливе лише за виняткових обставин і тільки за умови їх письмового погодження з військовим командуванням у зоні його відповідальності, районною військовою адміністрацією, військовою адміністрацією населеного пункту (в разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту) та виконавчими органами міських, селищних і сільських рад не пізніше ніж за 7 робочих днів до дня проведення заходу.

Соціальний капітал та бюджетні витрати

На початок 2025 року чисельність населення Чернігівської області, за розрахунковими даними, становила близько 918,2 тис. осіб, що на 41,1 тис. осіб менше порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення (-4,3%) та на 13 тис. менше, ніж у 2023 році (-1,4%). Такі дані наведені в Програмі економічного і соціального розвитку Чернігівської області на 2026 рік, що оприлюднена на сайті Чернігівської ОВА.

У 2024 році в області народилося 3756 немовлят, що на 203 менше, ніж у 2023 році (-5,1%), а за перші 8 місяців 2025 року — 2310 дітей (-11,2% до аналогічного періоду 2024 року). Коефіцієнт народжуваності у 2024 році становив 4,4% і був нижчим від середнього по Україні (5,3‰).

При цьому смертність залишається надзвичайно високою. У 2024 році померло 16434 людини, а за 8 місяців 2025 року — 10741 (-4,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року). Коефіцієнт смертності у 2024 році становив 17,8% (проти 14,7% по Україні), Таким чином, смертність перевищувала народжуваність майже у 4,5 раза, а показник природного приросту становив 13,8% (всього по Україні — 9,4%), що свідчить про поглиблення негативних демографічних тенденцій.

Негативними були й міграційні процеси. У 2024 році з області вибуло 8838 осіб (на 195 менше, ніж у 2023 році), а прибуло — 7959 (на 35 осіб менше, ніж у 2023 році). Значна частина молодого населення продовжує виїжджати за кордон через безпекові й економічні фактори.

Згідно з Єдиною інформаційною базою даних про ВПО (внутрішньо переміщених осіб), станом на 16 березня 2026 року в Чернігівській області було зареєстровано 69 339 ВПО. Їх кількість поступово зменшується порівняно з початком повномасштабного вторгнення: у 2022 році їх було 76 458, у 2023 році — 69 459, у 2024 році — 68 455. Найбільше ВПО з Донецької, Луганської, Харківської, Сумської та Херсонської областей зосереджена в м. Чернігові — 12804 людини.

Модульне містечко у Новоселівці. Джерело: Час Чернігівський

Крім того, населення Чернігівської області є одним із найстаріших в Україні, що відповідно формує значне демографічне навантаження. Густота населення становить 28,8 особи/км², що є найнижчим показником в Україні й удвічі менше за середній показник по країні.

Суттєвим є і гендерний дисбаланс. За даними Національної служби здоров'я України, станом на 17 листопада 2025 року (згідно з результатами розподілу декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги), жінки становлять 55,2% населення.

За даними сервісу з пошуку роботи Work.ua, станом на грудень 2025 року середня заробітна плата у Чернігові становила 21 тис. грн. Для порівняння: в грудні 2023 року вона становила 15 тис. грн. Найчастіше на роботу шукають військовослужбовців, продавців, водіїв, працівників складів, менеджерів з продажу — такі дані наводить статистика сервісу robota.ua.

Чернігівська область, згідно з даними OpenDataBot, має від’ємний баланс релокованих бізнесів: звідси виїжджає більше підприємств, ніж приїжджає. Станом на серпень 2025-го з області виїхали 96 бізнесів, а натомість переїхали сюди лише 82.

У 2025 році більшість промислових підприємств не досягли рівня 2021 року. Виробництво відновлено на рівні 90,0% від обсягів до повномасштабного вторгнення. Основними проблемами є енергозабезпечення, відтік кадрів, проблеми з логістикою, відсутність або скорочення замовлень, брак обігових коштів на відновлення.

Малий та середній бізнес є основою економіки Чернігівської області. За даними Головного управління статистики в Чернігівській області (станом на 1 січня .2025 року), господарською діяльністю в регіоні займалися 4558 підприємств, із яких 4200 малих (зокрема 3453 мікропідприємства), 348 середніх та 10 великих, а також понад 35,6 тис. фізичних осіб-підприємців.

Доходи обласного бюджету на 2026 рік з урахуванням міжбюджетних трансфертів визначені у сумі 2, 181 млрд грн. Це на понад 49,2 млн грн більше, ніж було затверджено у бюджеті на 2025 рік. Майже 97% запланованих видатків — це захищені статті (виплата заробітної плати й оплата енергоносіїв). На безпеку й оборону передбачено понад 119 млн грн.

Бюджет Чернігова на 2026 рік затверджено з видатками на 4,881 млрд грн, зокрема із загального фонду — 4,518 млрд грн, зі спеціального фонду — 362,7 млн грн. Також у бюджеті на 2026 рік передбачено 500 млн грн на підтримку ЗСУ та 200 млн грн на фінансування територіальної оборони.

У Чернігівській області діє Програма соціальної підтримки Захисників і Захисниць України, членів їх сімей та осіб, які постраждали від військової агресії російської федерації на території Чернігівської області на 2024–2026 роки та Програма підтримки внутрішньо переміщених осіб в Чернігівській області на 2025–2026 роки.

У Чернігові діє Програма шефської допомоги військовим частинам, установам та організаціям Збройних Сил України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, міністерства юстиції України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної прикордонної служби України та Міністерства внутрішніх справ України на 2025–2027 роки.

Видатки на підтримку ЗСУ з коштів міського бюджету у 2025 році станом на 1 грудня 2025 року сягнули 693,4 млн грн.

Блок 2. Політичний ландшафт у 2019–2022 роках

Результати виборів та формування коаліцій

За результатами першого туру президентських виборів 2019 року в Чернігівській області перемогу здобув Володимир Зеленський, набравши 26,28% (139,3 тис. голосів). Друге місце посіла Юлія Тимошенко — 19,43% (103 тис. голосів), третім став Петро Порошенко — 12,77% (67,7 тис. голосів).

Зеленський переміг на всіх округах, крім округу №208 (колишні Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський, Талалаївський райони, та частина Ічнянського району), де перше місце посіла Юлія Тимошенко. Петро Порошенко був третім у 4 з 6 округів, ще на двох третє місце посів Олег Ляшко.

Юлія Тимошенко й Олег Ляшко (народився в місті Чернігів) традиційно мали високу підтримку в області. Так під час позачергових президентських виборів 2014 року, коли перемогу в регіоні здобув Петро Порошенко (44,81%), дгуою стала Юлія Тимошенко (19,48%). Третє місце в області посів Олег Ляшко, отримавши найвищий відсоток по Україні — 16,59%.

У другому турі президентських виборів 2019 року на Чернігівщині переміг Володимир Зеленський із результатом у 77.80% (394,8 тис. голосів). Петра Порошенка підтримали 19,99% (101 тис. голосів) виборців.

Результати голосування в другому турі президентських виборів 2019 року. Джерело: ЦВК

Після перемоги Володимира Зеленського голова Чернігівської обласної державної адміністрації Олександр Мисник подав у відставку. Довгий час (із червня до жовтня 2019 року) призначення нового голови не відбувалося, тож облдержадміністрацію очолювала тимчасова виконувачка обов’язків голови Наталія Романова.

На позачергових виборах до Верховної Ради 2019 року на Чернігівщині 5-відсотковий бар’єр подолали такі партії:

“Слуга народу” — 44,26%
ВО “Батьківщина” — 14,28%
“Опозиційна платформа — За життя” — 8,23%
“Радикальна партія Олега Ляшка” — 8,13%
“Європейська Солідарність” — 5,84%
“Сила і Честь” — 5,15%.

За партійними списками до парламенту потрапили три представники Чернігівщини. Зокрема, від “Слуги народу” у Верховну Раду пройшли Павло Халімон і Сергій Гривко (обидва раніше працювали в партії “Наш край”, яку очолював Валерій Давиденко). Гривко займався громадською діяльністю в Чернігові, був членом Молодіжної ради при Чернігівській міській раді та членом Громадської ради при Чернігівській ОДА. Павло Халімон закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого та працював у суді міста Прилуки, а згодом очолював реєстраційну службу місцевого управління юстиції. Пізніше займався підприємницькою діяльністю.

Від ВО “Батьківщина” вчетверте до парламенту потрапив Валерій Дубіль — заступник голови партії, один із найдосвідченіших політиків Чернігівщини, засновник БФ “Прилуцький благодійний фонд Європа”.

На одномандатних округах перемогли такі кандидати:

Округ №205 — Олег Семінський (“Слуга народу”). В минулому він обіймав посаду генерального директора найбільшої в Україні приватної газовидобувної компанії “Нафтогазвидобування”. Став відомим через резонансну кримінальну справу в 2012 році, коли його нібито викрали та понад три роки незаконно утримували в полоні.
Округ №206 — Антон Поляков (“Слуга народу”). Раніше Поляков був приватним підприємцем, який спеціалізувався на торгівлі підлоговими покриттями та меблями. Займався громадською діяльністю
Округ №207 — Максим Зуєв («Слуга народу»). Зуєв родом з Дніпра, де тривалий час займався підприємницькою діяльністю у сфері рекламно-інформаційних послуг. Був керівником ТОВ “Артмедіа АДВ”.
Округ №208 — Валерій Давиденко (самовисування). Впливовий аграрний бізнесменом і співвласником великого сільськогосподарського підприємства «Агродім». У 2013–2014 роках обіймав посаду заступника Міністра аграрної політики та продовольства України.
Округ №209 — Валерій Зуб («Слуга народу»). Професійний лікар-хірург-онколог, був генеральним директором КНП «Чернігівський медичний центр сучасної онкології»

Округ №210 — Борис Приходько (самовисування). Банкір із багаторічним стажем роботи на керівних посадах у великих українських банках, зокрема в «Ощадбанку» та банку «Хрещатик». З 2012 по 2014 рік обіймав посаду першого заступника голови Національного банку України.

Найбільш запекла боротьба розгорнулася на округах №№206, 207 та 210. На окрузі №206 Антон Поляков протистояв відомому столичному забудовнику, та екснардепу по цьому округу Максиму Микитасю. На окрузі №207 (північ Чернігівщини) дніпровець Максим Зуєв переміг тричі народного депутата одесита Ігоря Рибакова. А окрузі №210 із перевагою всього в 36 голосів самовисуванець Борис Приходько (партнер Валерія Давиденка) переміг експомічника колишнього заступника голови Адміністрації Президента часів Януковича Андрія Портнова — Сергія Коровченка, якого на виборах підтримував Валерій Дубіль.

Троє з дев’яти обраних від Чернігівщини народних депутатів (Приходько, Халімон та Гривко) входили до орбіти Валерія Давиденка (обраний в окрузі №208), який на той час був одним із найвпливовіших політиків області й контролював обласний осередок партії “Наш край”, аграрні й медійні ресурси в області. Пізніше народний депутат по округу №206 Антон Поляков звинуватив Давиденка і Халімона в “торгівлі округами” під час парламентських виборів, стверджуючи, що саме Давиденко був відповідальний за висування кандидатів в округах від партії “Слуга народу”.

Валерій Давиденко. Джерело: Facebook

23 травня загинув народний депутат України по округу №208 Валерій Давиденко. Його з вогнепальним пораненням голови знайшли у власному офісі на вул. Великій Васильківській у Києві. Він входив до депутатської групи “Довіра”, але залишався лідером місцевої команди партії “Наш край”, яку очолював з 2015 року.

Центральна виборча комісія призначила вибори народного депутата в окрузі №208 Чернігівської області на неділю, 25 жовтня 2020 року. Серед основних кандидатів були Анатолій Гунько (“Слуга народу”), Олег Ляшко (“Радикальна партія Олега Ляшка”) та колишня дружина загиблого нардепа Людмила Давиденко.

Перемогу на окрузі здобув Анатолій Гунько, набравши 34,1%, або 21 245 голосів, тоді як Ляшко — 31,78%, або 19 799 голосів. Ще 26,68% (16 622 виборці) віддали голос вдові екснардепа, самовисуванці Людмилі Давиденко. При цьому 4,22% (2 633) голосів отримали два тезки Гунька. Всі інші кандидати набрали менш ніж по 1% голосів. Ляшко звинувачував Гунька в підкупі та заявляв, що, за результатами передвиборчих опитувань, перемога була за ним. Причиною поразки Ляшко називав “аномально високу явку” виборців на деяких дільницях.

31 жовтня 2019 року головою Чернігівської обласної державної адміністрації було призначено Андрія Прокопенка. У 2015–2016 роках він був депутатом Чернігівської облради від партії “Наш край”, а на парламентських виборах 2019 року очолював одеський штаб “Слуги народу”.

Андрій Прокопенко, Владислав Атрошенко та Володимир Зеленський. Джерело: пресслужба Чернігівської міської ради

Напередодні місцевих виборів 2020 року стався конфлікт між головою Чернігівської ОДА Андрієм Прокопенком та народним депутатом, на той час головою обласної організації партії “Слуга народу” Павлом Халімоном. Причиною стало питання формування списків на місцевих виборах. В результаті конфлікту Андрій Прокопенко написав заяву на звільнення з посади.

13 жовтня 2020 року Президент України призначив головою Чернігівської обласної державної адміністрації Анну Коваленко. До цього вона була радницею трьох міністрів оборони України та міністра інформаційної політики України, народною депутаткою від “Слуги народу” та заступницею керівника Офісу Президента. Анна Коваленко — дружина колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України Руслана Хомчака.

За результатами виборів до Чернігівської обласної ради у 2020 році потрапили представники таких партій:

“Рідний дім” — 30,7% (92 097 голосів) — 19 депутатів;
“Наш край” — 14,7% (44 532 голоси) — 9 депутатів;
“Слуга народу” — 12,5% (38 235 голосів) — 8 депутатів;
“Радикальна партія Олега Ляшка” — 11,10% (33 899 голосів) — 7 депутатів;
“Батьківщина” — 8,15% (24 883 голосів) — 6 депутатів;
“Опозиційна платформа — За життя” — 7,14% (21 793 голоси) — 5 депутатів;
“За майбутнє” — 6,79% (20 749 голосів) — 5 депутатів;
“Європейська Солідарність” — 6,37% (19 448 голосів) — 5 депутатів.

Загальний склад ради — 64 депутати.

Політична партія “Рідний дім” зареєстрована у 2015 році. Про її створення оголосив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. До команди долучилися впливові місцеві депутати, освітяни й керівники великих підприємств області, які раніше представляли різні політичні проєкти, але консолідувалися навколо Атрошенка задля збереження місцевого впливу.

Перші кроки роботи нового скликання Чернігівської обласної ради супроводжувалися гострим політичним напруженням. Під час засідань депутати блокували трибуну та публічно звинувачували колег у незаконності ухвалених рішень. Уже під час установчої сесії 3 грудня 2020 року, на якій обирали керівництво облради, чітко проявилося протистояння між новоствореною більшістю — фракціями “Рідного дому”, “Слуги народу” і “Радикальної партії” — і ситуативною опозицією, до якої ввійшли “Батьківщина”, “За майбутнє”, “Наш край”, “ОПЗЖ” та “Європейська Солідарність”.

Конфлікт розгортався як конфігурації майбутньої більшості та кандидатури голови обласної ради. Представники більшості наполягали на обранні Олени Дмитренко (“Слуга народу”), яка була компромісною фігурою для місцевих політичних еліт, а інші фракції підтримували депутата від “Слуги народу” Олександра Левицького.

Олена Дмитренко. Джерело: сайт партії “Слуга народу”

Новостворена більшість в обласній раді фактично увійшла в конфлікт з головою обласної державної адміністрації Анною Коваленко.

Фракції меншості демонстративно залишили сесійну залу та бойкотували подальші засідання. За відсутності опозиційних депутатів більшість не змогла забезпечити необхідний кворум: дві сесії поспіль так і не відбулися, а обласний бюджет до початку нового року не прийняли. Згодом керівництво облради публічно заявило, що голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко замість пошуку компромісу фактично представляла інтереси фракцій у меншості.

Формально політична криза завершилася вже на наступній сесії — 26 січня 2021 року, коли до складу більшості приєдналася фракція “ОПЗЖ”, що дозволило відновити повноцінну роботу обласної ради.

За результатами виборів до Чернігівської міської ради у 2020 році потрапили представники таких партій:

“Рідний дім” — 58,05% (44340 голосів) — 26 депутатів;
“Слуга народу” — 7,92% (6056 голосів) — 4 депутати;
“Наш край” — 7,49%, (5725 голосів) — 4 депутати;
“ОПЗЖ” — 6,83% (5222 голосів) — 4 депутати;
“Європейська Солідарність” — 6,16% (4711 голосів) — 4 депутати;

Загальний склад ради — 42 депутати.

Міським головою Чернігова було переобрано Владислава Атрошенка (“Рідний дім”) Його підтримали майже 77,5% виборців, які взяли участь у голосуванні. Друге місце посів Вадим Антошин від “ОПЗЖ”, третім став Юрій Тарасовець від “Слуги народу”. За них проголосувало відповідно 4,5% та 4,3% виборців. Явка становила 37,9%.

Таким чином, за результатами місцевих виборів у Чернігові міський голова Владислав Атрошенко і його партія “Рідний дім” сформували в міській раді монобільшість.

4 серпня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про призначення головою Чернігівської ОДА В’ячеслава Чауса. До призначення на цю посаду Чаус був заступником гендиректора із земельних та соціальних питань АТ “Укргазвидобування”. Чауса називають наближеним до нинішньої прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, яка на той час працювала заступницею голови Офісу Президента України Андрія Єрмака.

В’ячеслав Чаус та Володимир Зеленський. Джерело: сайт Президента України

Тенденції до початку повномасштабного вторгнення

8 жовтня 2021 року у Києві помер депутат Верховної Ради. обраний на окрузі №206, Антон Поляков. Нардепу стало зле дорогою в таксі, його намагалися реанімувати лікарі швидкої, але констатували смерть.

Після перемоги на виборах Антон Поляков увійшов до фракції “Слуги народу”, але вже за кілька місяців його з неї виключили. Влітку 2020 року Поляков увійшов до складу депутатської групи “Партія ‘За майбутнє’”. Найбільше нардеп запам’ятався тим, що подав тисячі правок до так званого “антиколомойського закону”.

Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори в окрузі №206 на 27 березня 2022 року. Втім, через повномасштабне російське вторгнення вони так і не відбулися.

Серед зареєстрованих кандидатів найбільшу активність на окрузі проявляв секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако (“Рідний дім”). Він був зареєстрований як кандидат від партії “УДАР” — 30 липня 2021 року лідери партій Владислав Атрошенко та Віталій Кличко підписали угоду про співпрацю.

Основним конкурентом Ломако мав стати представник партії “Наш край” Олександр Демиденко, про можливу підтримку якого повідомляли і в партії “Слуга народу”.

За два місяці до повномасштабного вторгнення, в грудні 2021 року, міський голова Чернігова Владислав Атрошенко заявляв про тиск на нього з боку Офісу Президента. Ситуація загострювалася ще з осені, коли Атрошенко почав публічно критикувати центральну владу, зокрема щодо компенсацій тарифів із місцевих бюджетів. За словами Атрошенка, за місяць на підприємствах Чернігова відбулося 55 обшуків, а за 6 попередніх років — лише 11. Обшуки Атрошенко також пов’язував з його участю у виборчому процесі на окрузі №206 у підтримку Олександра Ломако.

Блок 3 Політичний ландшафт в області та обласному центрі у 2022–2025 роках

Зміна балансу сил

Військові адміністрації: область

З початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації Указом Президента на базі Чернігівської облдержадміністрації створено обласну військову адміністрацію (далі — ОВА). Військові адміністрації створили й на базі районних державних адміністрацій. Голови ОДА і РДА набули статусу начальників військових адміністрацій.

З 24 лютого 2022 року дотепер начальником Чернігівської ОВА є В’ячеслав Чаус.

Посаду першого заступника голови Чернігівської ОВА обіймає Костянтин Мегем, був призначений на посаду 6 січня 2022 року. Він опікується питаннями відновлення регіону, територій та інфраструктури, фінансів, економічного розвитку, європейської інтеграції, міжнародного співробітництва та координації міжнародної технічної допомоги, будівництва. Костянтин Мегем є давнім соратником В’ячеслава Чауса — до роботи в ОДА вони разом працювали в АТ “Укргазвидобування”.

Іван Ващенко розпочав виконання обов’язків заступника голови Чернігівської ОВА 22 грудня 2023 року. До того він очолював Корюківську районну військову адміністрацію. Сфера повноважень — ветеранська політика, містобудування й архітектура, фізична культура і спорт, сім’я та молодь, культура і туризм, інформаційна діяльність та комунікації з громадськістю.

Іван Ващенко з В’ячеславом Чаусом. Джерело: Чернігівська ОВА

Ващенко зайняв вакантну посаду заступника після звільнення за згодою сторін Дмитра Іванова, який працював заступником Чауса з 2 вересня 2021 року до 16 січня 2023 року, зокрема опікувався питаннями економічного розвитку, екології, а в період облоги Чернігова — й питаннями гуманітарної допомоги.

Жанна Шерстюк — єдина заступниця Чауса, призначена ще його попередницею Анною Коваленко у лютому 2021 року. Відповідає за питання соціального захисту населення, освіти, охорони здоров’я, дітей та архівну справу.

Дмитро Синенко призначений на посаду заступника голови у листопаді 2021 року, до того кілька місяців працював його радником. Нині Синенко відповідає за цивільний захист, оборонну і мобілізаційну роботу, транспорт, зв’язок, житлово-комунальне господарство, агропромисловий розвиток, природні ресурси та охорону довкілля.

Останнім із заступників до Чауса приєднався Сергій Зенченко — заступник із питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO), призначений у травні 2024 року.

З початком повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року Президент звільнив двох голів районних військових адміністрацій: Олександра Селівона (Чернігівська) і Тараса Молочка (Новгород-Сіверська). На їхнє місце призначили Андрія Кужеля й Андрія Анікієнка, відповідно.

Без змін працюють голови Ніжинської РВА Григорій Ковтун (з травня 2020 року) та Прилуцької РВА — Володимир Чернов (з листопада 2021 року виконував обов’язки голови, призначений головою з травня 2022 року).

Після Івана Ващенка, якого призначили заступником голови ОВА, Корюківську РВА очолив Павло Мірошниченко. Відповідний указ було підписано в липні 2024 року.

У Чернігівській РВА за час після повномасштабного вторгнення змінилося 4 керівники: Олександр Селівон (звільнений у березні 2022 року), Андрій Кужель (звільнений у березні 2023 року), Андрій Попик (звільнений у липні 2024 року). Наразі цю посаду обіймає депутат Чернігівської облради від “Радикальної партії” Сергій Крамаренко.

У Новгород-Сіверській РВА також змінилося 4 керівники: Тарас Молочко (звільнений у березні 2022 року), Андрій Анакієнко (звільнений у січні 2023 року), Сергій Сергієнко (звільнений у липні 2024 року). Зараз адміністрацію очолює Олександр Селіверстов. З березня 2023 року він обіймав посаду заступника голови цієї РВА, з липня 2024 року виконував обов’язки голови, а 1 квітня 2025 року був призначений на посаду.

Військові адміністрації: обласний центр

15 вересня 2022 року НАЗК вручила міському голові Чернігова Владиславу Атрошенку адміністративний протокол. 2 липня 2022 року, під час робочої поїздки до швейцарського міста Лугано (тоді йому не дозволили перетнути кордон), Атрошенко дав вказівку своєму водієві перевезти машину Tesla Model X, що належала його дружині, за кордон. Такі дії Атрошенка, йдеться в ухвалі, становили приватний інтерес, про який міський голова мав би повідомити НАЗК.

Цю справу розглядав Яворівський районний суд. 7 грудня він прийняв рішення про те, що Атрошенко діяв в умовах реального конфлікту інтересів, та визнав його винним в адміністративному правопорушенні за ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП. На Владислава Атрошенка наклали штраф у 6 800 грн і на рік позбавили права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

27 січня відбулося перше засідання Львівського апеляційного суду в справі Атрошенка. Тоді його приїхали підтримати міські голови та представники Асоціації міст України, зокрема керівники Києва Віталій Кличко та Львова Андрій Садовий. На засіданні суду була присутні третина депутатів Чернігівської міськради і практично все керівництво міста. Засідання перенесли на 1 лютого, на прохання свідка — водія Атрошенка.

Мери міст приїхали підтримати Владислава Атрошенка. Джерело: Telegram-канал Андрія Садового

1 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд заборонив міському голові Чернігова Владиславу Атрошенку обіймати відповідну посаду строком на один рік. Таким чином суд частково задовольнив його клопотання. Він скасував додатковий штраф у 3 400 грн, який наклав Яворівський районний суд, але залишив у силі штраф у 6 800 грн та підтвердив відсторонення Атрошенка від посади на рік.

Виконувачем обов’язків міського голови Чернігова став секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако.

17 лютого 2023 року начальником Чернігівської міської військової адміністрації (МВА) було призначено Дмитра Брижинського — полковника Збройних сил України. З жовтня 2022 року він був керівником патронатної служби апарату ОВА.

Пізніше за позовом Брижинського Чернігівський окружний адміністративний суд визнав незаконним і скасував розпорядження Чернігівської міськради про призупинення повноважень Владислава Атрошенка на посаді міського голови, визнав протиправною бездіяльність в.о. міського голови Олександра Ломаки через неоформлене звільнення Атрошенка і зобов'язав Ломаку звільнити Атрошенка. Врешті, 6 червня 2023 року міського голову Чернігова Владислава Атрошенка звільнили.

З призначенням Дмитра Брижинського розпочалося протистояння МВА та керівництва міської ради, яке перш за все стосувалося розподілу повноважень і затвердження бюджету.

22 жовтня 2024 року Чернігівський окружний адміністративний суд за позовом Дмитра Брижинського скасував бюджетне рішення сесії міської ради від 10 липня 2024 року. Цим рішенням суд фактично визначив розподіл повноважень між МВА та міською радою. Суд встановив відсутність компетенції повноважень Чернігівської міської ради про затвердження і внесення змін до бюджету територіальної громади Чернігова на період здійснення повноважень військовою адміністрацією.

Олександр Ломако обіймав посаду в.о. міського голови Чернігова майже до кінця 2024 року. 7 грудня 2024 року на своїй сторінці у Facebook він повідомив, що подав заяву на звільнення з посади секретаря Чернігівської міської ради. 20 грудня депутати Чернігівської міськради проголосували за дострокове припинення його повноважень.

На обрання нового секретаря голосів не вистачило. Після провалу голосування за нового секретаря депутати вповноважили заступника міського голови Віктора Геращенка виконувати адміністративно-управлінські, організаційно-розпорядчі та інші функції з питань поточної діяльності виконавчих органів міськради з правом підпису організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських документів.

Обласна рада

Керівний склад Чернігівської обласної ради не змінювався від початку каденції: голова Чернігівської обласної ради — Олена Дмитренко (“Слуга народу”), перший заступник — Ніна Лемеш (“Рідний дім”), заступник — Дмитро Блауш (“Радикальна партія”).

Дмитро Блауш, Олена Дмитренко і Ніна Лемеш. Джерело: сайт Чернігівської обласної ради

Перша сесія Чернігівської обласної ради після початку повномасштабного вторгнення відбулася 8 червня 2022 року. Тоді депутати прийняли рішення щодо змін до регламенту роботи й дозволили голосування онлайн, окрім питань що потребують таємного голосування. На тій самій сесії депутати підтримали створення депутатської групи “Чернігівське Полісся”, що стало наслідком переформатування фракції партії “Опозиційна платформа — За життя”, яка припинила існування.

Надалі сесії Чернігівської обласної ради відбувалися в онлайн-форматі. Вперше в офлайн-режимі депутати зібралися на засідання 6 червня 2023 року.

Ключовим моментом, який вплинув на діяльність Чернігівської обласної ради, став перерозподіл повноважень, зокрема затвердження обласного бюджету. З 2022 року головний фінансовий документ області затверджується рішенням начальника Чернігівської ОВА (нині це В’ячеслав Чаус).

Публічна діяльність керівництва обласної ради здебільшого представницька: участь в заходах, нагородженнях тощо. Водночас серед повноважень облради залишаються розпорядження комунальним майном, призначення керівників комунальних підприємств, деякі земельні питання.

З 2022 року достроково припинили повноваження 10 депутатів обласної ради (у 2023 році — 3, у 2024 — 7). Трьох депутатів відкликали за народною ініціативою — це Сергій Пащенко (“Батьківщина”), Галина Синявська (“Батьківщина”) і Григорій Данько (“Наш край”). 6 депутатів написали заяви про складання мандатів за власним бажанням: Віталій Свириденко (“Слуга народу”), Олександр Козик (“ЄС”), Олег Заболотний (“ЄС”), Оксана Кравченко (“ЄС”), Оксана Халімон (“Слуга народу”) й Олег Ревко (“ОПЗЖ”). Депутат Микола Шимко (“Радикальна партія”) помер.

Після припинення повноважень депутатів їхні мандати замістили інші депутати, з винятком мандату депутата, обраного від “ОПЗЖ”. Таким чином, поточний склад Чернігівської обласної ради становить 63 з 64 депутатів.

Наразі в обласній раді функціонують 10 постійних комісій. Їх керівний склад не змінювався і розподілений між представниками 4 фракцій, які свого часу сформували коаліцію:

“Рідний дім”:

Постійна комісія з питань бюджету та фінансів — голова Ярослав Куц;
Постійна комісія з питань регламенту, депутатської етики, законності та запобігання корупції — голова Олександр Атрощенко;
Постійна комісія з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності — голова Олександр Якубін;
Постійна комісія з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин — голова Віктор Кияновський.

“Слуга народу”:

Постійна комісія з питань економічного розвитку, інвестиційної діяльності та здійснення державної регуляторної політики — голова Дмитро Іванов;
Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, транспорту та інфраструктури — голова Іван Дементов.

“Радикальна партія Олега Ляшка”:

Постійна комісія з питань розвитку і реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції — голова Сергій Крамаренко;
Постійна комісія з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення, у справах ветеранів війни та членів їх сімей — голова Наталія Осіковська.

Обрані від “ОПЗЖ”:

Постійна комісія з питань освіти, науки, культури та інформаційної сфери — голова Борис Петренко;
Постійна комісія з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму — голова Ольга Бібік.

Міська рада

На першу сесію Чернігівської міської ради під час воєнного стану депутати зібралися 31 травня 2022 року (позачергове засідання 17-ї сесії VIII скликання). Участь у ньому взяли 28 депутатів міської ради та чернігівський міський голова Владислав Атрошенко. Депутати розглянули питання щодо дострокового припинення повноважень депутатів Віталія Хрустицького (“Рідний дім”) і Павла Гармаша (“Опозиційна платформа — За життя”). Вони написали заяви про дострокове припинення своїх повноважень, але ці рішення не знайшли підтримки у сесійній залі.

Тоді ж фракція партії “Опозиційна платформа — За життя” припинила діяльність у Чернігівській міській раді. Відповідну заяву подав її голова Віктор Сехін 31 травня 2022 року. Свою діяльність депутати продовжили як позафракційні. Зазначимо, що 20 березня 2022 року РНБО прийняла рішення про припинення на час воєнного стану діяльності низки політичних партій, зокрема й “ОПЗЖ”. 20 червня 2022 року “ОПЗЖ” була заборонена судом як проросійська.

Політична ситуація в міській раді почала суттєво змінюватися після створення міської військової адміністрації, зокрема через загострення протистояння між командою колишнього міського голови Владислава Атрошенка (“Рідний дім”) і керівництвом військових адміністрації міста та області.

Фракції “Рідний дім”, яка до того мала монобільшість (26 із 42 депутатів) у міській раді, дедалі важче було збирати голоси. Четверо депутатів були мобілізовані — Андрій Дериземля, Віталій Хрустицький, Віталій Гриць та Роман Старіков.

В.о. міського голови Олександр Ломако заявляв про тиск на міську раду з боку силовиків і ТЦК.

Ще четверо депутатів Чернігівської міської ради склали повноваження: Павло Гармаш (екс-“ОПЗЖ”) Сергій Кирієнко (“Рідний дім”), Вікторія Лазаренко (“Рідний дім”), Юрій Тарасовець (“Слуга народу”). Замість них, окрім депутата, обраного від ОПЗЖ, мали б зайти нові депутати, але територіальна виборча комісія зі свого боку не може зібрати кворум. Таким чином у міськраді залишилось 38 чинних депутатів з 42.

Олександр Ломако та Дмитро Брижинський. Джерело: пресслужба Чернігівської міської ради

Політичне протистояння набуло загострення у липні 2024 року. Саме тоді були внесені зміни до регламенту Чернігівської міської ради, які забрали частину повноважень у начальника міської військової адміністрації Дмитра Брижинського: затвердження рішення міської ради та виконкому, подання пропозицій до порядку денного та проєктів рішень, погодження проєктів рішень перед їх реєстрацією й оприлюдненням.

Така ситуація стала можливою через одночасне існування і міської ради, і міської військової адміністрації, що створює правові колізії. З юридичного погляду повноваження цих двох органів не чітко розмежовані.

На думку Брижинського, такі зміни до регламенту ввели для того, щоб військова адміністрація не мала можливості бачити реальний стан справ у міській раді, її структурних підрозділах і комунальних підприємствах. За словами опозиційних партій у міській раді, такий порядок є незаконним, тому вони не збираються на сесію, допоки не буде достатньо голосів для змін.

20 грудня 2024 року у міській раді вистачило голосів проголосувати за заяву в.о. міського голови Олександра Ломако про складання повноважень. Утім, обрати нового секретаря так і не вдалося. “Чиновники з військових адміністрацій за вказівкою згори взяли місто в заручники. Їх умова — Ломако має піти з обраної посади”, — коментував свою заяву про звільнення Ломако.

Однією з основних причин, що могла спонукати Ломаку до написання заяви на звільнення стало рішення Шостого апеляційного адмінсуду, який підтвердив рішення Чернігівського окружного адмінсуду про те, що затверджувати бюджет міста має міська військова адміністрація під керівництвом Дмитра Брижинського.

Функціональна спроможність рад

У 2025 році відбулося 5 сесій Чернігівської обласної ради: у березні, квітні, липні, жовтні та грудні. Засідання сесій, президії та постійних комісій транслюють онлайн на YouTube-каналі обласної ради.

У розділі “Нормативні документи” публікують проєкти регуляторних актів і рішень, рішення та протоколи сесій, протоколи й рекомендації постійних комісій. Депутати відвідують сесії доволі дисципліновано — у 2025 році на них були присутні від 41 до 47 депутатів.

Натомість Чернігівська міська рада з грудня 2024 року майже не проводить засідань. У 2025 році відбулося лише три пленарні засідання (на одному з яких не зібрали кворум).

Також міська рада залишається без секретаря (в.о. голови). Після провалу голосування за нового секретаря 20 грудня 2024 року депутати уповноважили заступника міського голови Віктора Геращенка виконувати адміністративно-управлінські, організаційно-розпорядчі й інші функції з питань поточної діяльності виконавчих органів міськради з правом підпису організаційно-розпорядчих і фінансово-господарських документів.

Відеотрансляції сесій, протоколи і результати голосувань публікують на сайті міської ради.

Ключові політичні гравці

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації вплинуло на розподіл сил в області. Ключовим фактором стало запровадження військових адміністрацій і надання їм широких повноважень, зокрема затвердження бюджету та програм. Після 2022 року такі рішення приймають одноосібно керівники військових адміністрацій. Це значно посилило позиції начальника ОВА В’ячеслава Чауса і начальника МВА Дмитра Брижинського. Втім, “старі” гравці на політичному полі Чернігівщини не втрачають вагу, хоча деякі з них значно зменшили свою публічну активність.

В’ячеслав Чаус — начальник Чернігівської ОВА. Народився 24 серпня 1977 року в Чернігові, там же здобував освіту. До призначення 4 серпня 2021 року головою Чернігівської ОДА не займався публічною політикою. Працював на топпосадах у ПАТ “Київстар” та АТ “Укргазвидобування”.

Другий за часом перебування голова Чернігівської ОДА за історію. Довше областю керував лише Володимир Хоменко (2007–2014)

У 2023 році Чаус очолив Чернігівську обласну організацію партії “Слуга народу”.

Керуючи Чернігівською ОВА, В’ячеслав Чаус сформував навколо себе стабільний колектив заступників та очільників ключових департаментів, які майже не зазнавали змін за час його керівництва.

Владислав Атрошенко — відсторонений міський голова Чернігова. Політичну кар’єру розпочав у 2002 році, коли був обраний народним депутатом в окрузі №207 у Чернігівській області від “Блоку Віктора Ющенка ‘Наша Україна’”. У парламенті був членом Комітету з питань бюджету.

4 лютого 2005 року був призначений головою Чернігівською ОДА, 12 грудня того ж року звільнений.

Вдруге був обраний народним депутатом України у 2012 році в окрузі №206, отримав 40,63%, як самовисуванець. Пізніше вступив до фракції “Партії регіонів”. Голосував за “диктаторські закони” 16 січня 2014 року (згодом написав заяву з проханням змінити результати голосування). 19 лютого 2014 року заявив про вихід із фракції “Партії регіонів” Верховної Ради VII скликання.

Втретє був обраний до Верховної Ради у 2014 році від “Блоку Петра Порошенка”, проте до фракції так і не увійшов.

У 2015 році був обраний міським головою Чернігова від партії “Блок Петра Порошенка” і склав мандат народного депутата України.

25 жовтня 2020 року вдруге був обраний міським головою Чернігова. Переміг у першому турі, набравши 77,49% голосів, а його партія “Рідний дім” отримала більшість місць у міській раді — 26 із 42. На виборах в Чернігівську обласну раду “Рідний дім” також зайняв перше місце з показником у 30%.

Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії, у липні 2021 року, під час “Форуму єдності” в Чернігові партія Атрошенка “Рідний дім” та “УДАР” міського голови Києва Віталія Кличка підписали угоду про співпрацю, де визначили, що спільно йдуть на парламентські вибори, які мали відбутися 29 жовтня 2023 року

У лютому 2023 року Львівський апеляційний суд відсторонив Атрошенка від посади чернігівського міського голови на один рік.

У червні 2023 року Владислава Атрошенка за рішенням суду (позивач — Чернігівська МВА) звільнили з посади міського голови Чернігова.

У своїй останній декларації Владислав Атрошенко задекларував понад 3,5 млн доларів США та понад 8,5 млн грн готівкою, чотири земельні ділянки, чотири житлові будинки, п'ять квартир, серед яких три — у власності, а дві у спільному користуванні, та автомобіль Toyota Land Cruiser 2021 року випуску вартістю понад 2 млн грн. Також, згідно з декларацією, Атрошенко і його колишня дружина мали корпоративні права в 20 юридичних особах (товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, трасти, акціонерні товариства) і були кінцевими бенефіціарними власниками 25 юридичних осіб.

Дмитро Брижинський та Владислав Атрошенко. Джерело: пресслужба Чернігівської міської ради

Дмитро Брижинський — начальник Чернігівської МВА, призначений на цю посаду 17 лютого 2023 року. До призначення не мав політичного досвіду.

Народився 3 червня 1980 року в місті Сновськ (Чернігівська область). Є полковником Збройних Сил України, під час повномасштабного наступу росіян керував обороною міста Чернігів, за що відзначений званням “Почесний громадянин Чернігова”

З жовтня 2022 року працював керівником патронатної служби апарату Чернігівської ОДА.

Чернігівську МВА Президент України створив за поданням начальника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса. Сам Чаус називав Брижинського членом своєї команди і побратимом.

Олександр Ломако — колишній секретар Чернігівської міської ради та в.о. міського голови, керівник фракції політичної партії “Рідний дім” у Чернігівській міській раді. Лідер партії “УДАР Віталія Кличка” на Чернігівщині.

У 2010–2015 роках Ломако працював директором ТОВ “Телерадіоорганізація Ліга” (телеканал та газета “Дитинець”, які пов’язують із Владиславом Атрошенком).

У 2015–2020 роках, коли Атрошенко був міським головою Чернігова, Ломако працював заступником міського голови з питань стратегічного розвитку міста та з питань діяльності виконавчих органів міської ради.

У 2020 році Ломако обраний депутатом Чернігівської міської ради VIII скликання від партії “Рідний дім” (безпартійний). Того ж року обраний на посаду секретаря Чернігівської міськради.

У грудні 2021 року Ломако став головою Чернігівської обласної організації партії “УДАР”. У лютому 2022 року балотувався на проміжних виборах до Верховної Ради від партії “УДАР” по виборчому округу №206, який “звільнився” після смерті нардепа Антона Полякова. Вибори мали відбутися наприкінці березня 2022 року, але цього не сталося через початок повномасштабної війни РФ проти України.

З лютого 2023 року до грудня 2024 року Ломако виконував обов'язки чернігівського міського голови замість Владислава Атрошенка, якого суд на рік відсторонив від посади. Після довготривалого конфлікту з начальником міської військової адміністрації Дмитром Брижинським написав заяву про складання повноважень.

Олена Дмитренко — голова Чернігівської обласної ради з 3 грудня 2020 року. Політичний шлях Дмитренко тісно пов'язаний з колишнім міністром транспорту та зв'язку України Миколою Рудьковським.

У 2008–2010 роках вона працювала радницею голови “Соціалістичної партії України”, у 2010–2011 роках — очолювала виконавчий апарат політради цієї партії.

У 2012–2014 роках працювала помічницею народного депутата Миколи Рудьковського (у 2013–2014 роках очолював “Соціалістичну партію України”), обраного в окрузі №210 у Чернігівській області. У 2012 році працювала директоркою Благодійної організації “Благодійний фонд Рудьковського ‘Сила добра’”.

У 2015–2017 роках працювала головою Козелецької районної ради, а з 2017 до 2020 року очолювала Козелецьку селищну раду.

У жовтні 2020 року Олену Дмитренко обрано депутаткою Чернігівської обласної ради від партії “Слуга народу”. Втім, спочатку Дмитренко планувала балотуватися до обласної ради від партії “Рідний дім” — її навіть представляли на партійному форумі.

Дмитро Блауш — заступник голови Чернігівської обласної ради. Політична кар’єра Блауша тісно пов’язана з лідером його партії Олегом Ляшком: коли той був народним депутатом VIII скликання, Блауш працював його помічником.

Вперше до Чернігівської обласної ради Дмитро Блауш обрався у 2015 році (у віці 23 років). Працював у складі постійної комісії Чернігівської обласної ради з питань житлово-комунального господарства, транспорту та інфраструктури.

Тричі невдало балотувався до Верховної ради України. У 2014 році — за списком “Радикальної партії”, у 2015 році — округу №205, у 2016 році — по округу №206.

До обрання заступником обласної ради був директором ТОВ “БЛАУШ” (надання в оренду рухомого та нерухомого майна) та фізичною особою-підприємцем.

З грудня 2020 року обраний заступником голови Чернігівської обласної ради.

Заснував Благодійний фонд “Добродія” який з 2022 року допомагає постраждалим внаслідок агресії Росії.

Марина Семененко (Рейко) — голова фракції “ЄС” у Чернігівській міській раді. Діяльність Семененко пов’язана з бізнес-групою “Вена” — її чоловік, Сергій Семененко, є співвласником ТРЦ “Hollywood” і будівельного гіпермаркету “Вена”.

У 2010–2015 роках Марина Семененко (Рейко) вперше стала депутаткою Чернігівської міської ради від політичної партії “Громадянська солідарність”, яку також пов’язували з бізнес-групою “Вена”. За даними Руху ЧЕСНО, Семененко (Рейко) протягом кількох років (2012, 2013, 2014) не відвідувала належним чином ні засідань комісій, ні пленарних засідань ради.

Влітку 2019 року балотувалася до Верховної Ради в окрузі №206 (частина міста Чернігів, колишні Чернігівський та Ріпкинський райони) як самовисуванка. Набрала 4,84% голосів і посіла 5-те місце.

За підсумками місцевих виборів 2020 року стала депутаткою Чернігівською міськради та головою фракції “Європейської Солідарності”. Нині депутатка є одним із найбільших опонентів команди колишнього міського голови Владислава Атрошенка.

Борис Приходько — народний депутат України (депутатська група “Довіра”). Був соратником покійного нардепа Валерія Давиденка, співголови партії “Наш край”, та фактично її лідером на Чернігівщині. Після смерті Давиденка саме Приходька називають куратором партії на Чернігівщині.

До 2019 року Приходько політикою не займався. У 2008–2012 роках був директором казначейства “Ощадбанку”, у 2012–2014 роках працював першим заступником голови Національного банку України, а у 2014 році — заступником голови.

У 2014–2019 роках Приходько працював радником у ТОВ “Кредитна установа ‘Кредит-Комерц’” і ТОВ “Сучасний Факторинг”.

У 2019 році в обраний народним депутатом в окрузі №210 (місто Прилуки, колишні Бобровицький, Козелецький і Прилуцький райони) як безпартійний самовисуванець. Після обрання увійшов до депутатської групи “Довіра”.

У 2020 році, будучи нардепом, очолив список партії “Наш край” на виборах до Чернігівської облради.

Ім’я Бориса Приходька, як і його покійного соратника Валерія Давиденка, пов'язують із виданням “Челайн”. Директор “Челайну” Павло Солодовник є помічником Приходька у Верховній Раді та депутатом Сновської міської ради від партії “Наш край”.

Борис Приходько був фігурантом антикорупційних розслідувань. У 2014 році його затримали працівники Генеральної прокуратури України за підозрою в незаконному заволодінні коштами аграрного фонду на суму близько 2 млрд грн.

Валерій Давиденко та Борис Приходько. Джерело: РБК

Олег Семінський — народний депутат України (фракція “Слуга народу”).

У 2011–2013 роках був головою правління ПрАТ «Нафтогазвидобування», у 2003–2011 роках — генеральним директором компанії.

Семінський має давній конфлікт з Миколою Рудьковським, колишнім міністром транспорту та зв'язку України (2006–2007), народним депутатом декількох скликань. Він неодноразово заявляв, що саме Рудьковський причетний до його викрадення. Семінський стверджує, що пробув у полоні три роки — у 2012–2015 роках. В СБУ заявили, що розкрили викрадення Семінського. Про підозру повідомили п'ятьом людям. Досудове розслідування встановило, що замовив злочин колишній бізнес-партнер потерпілого Микола Рудьковський. Сам же Рудьковський сумнівається, що Семінського три роки тримали в полоні. Каже, має дані, що весь цей час Семінський переховувався в Іспанії. За його словами, зникнення Семінського було потрібне, щоб не допустити підписання угоди з продажу компанії “Нафтогазовидобування”, де він із Рудьковським були бізнес-партнерами.

У 2019 році Олег Семінський був обраний народним депутатом в окрузі №205 (місто Чернігів). Балотувався від партії “Слуга народу” й отримав 34,14% голосів, випередивши самовисуванця, бізнес-партнера Владислава Атрошенка Валерія Куліча на 9 512 голосів.

Згідно з декларацією за 2024 рік, Семінський володіє 50% корпоративних прав компанії Neolena Enterprises LTD. що зареєстрована на Кіпрі. Прав на цю компанію він набув у 2020 році, і, згідно з декларацією, передав в управління. За відкритими даними, наразі компанія є активною, тобто звітує про свою діяльність. Торік народний депутат задекларував понад 1 млрд акцій фонду “Прая” вартістю 1 коп. за одиницю. На компанію “Сівер-Авто” Олег Семінський отримав позику в сумі понад 10 млн грн.

Валерій Дубіль — народний депутат України, фракція “Батьківщина”.

Вперше народним депутатом Дубіль став у 2008 році. Політик обирався до VI, VII та VIII скликань Верховної Ради. У 2012 та 2014 роках обирався як представник партії ВО “Батьківщина” (у 2012 році переміг на окрузі №205 у Чернігові), у 2008 році — від “Блоку Юлії Тимошенко” (основою блоку була партія “Батьківщина”).

У 2019 році Валерій Дубіль був обраний народним депутатом ІХ скликання від ВО “Батьківщина” (№10 у списку). З січня 2019 року він обіймає посаду заступника голови партії “Батьківщина”, також є членом президії політради і головою чернігівської обласної партійної організації.

Валерія Дубіля називають представником прилуцької бізнес-групи «Європа», до якої також входять відомі на Чернігівщині політики Олег Аверьянов (очолював список до обласної ради від “Радикальної партії”), Анатолій Мирошниченко (балотувався від “Партії регіонів”, “Опозиційного блоку” та “Сили і честі”) та Сергій Варнавський (балотувався від “Опозиційного блоку” та “Сили і честі”).

Згідно з декларацією за 2024 рік, дружина Дубіля Валентина володіє корпоративними правами і є кінцевою бенефіціаркою ТОВ “Агентство нерухомості ‘Європа’”. За минулий рік вона отримала від підприємницької діяльності 8,2 млн грн.

Валерій Дубіль входить до складу низки громадських обʼєднань: Міжнародного благодійного фонду “Європа” і громадської спілки “Громадська рада м. Чернігова”, де він є почесним президентом і головою відповідно, та благодійної організації “Благодійний фонд молодіжної ініціативи ‘Надія’”, де він є головою наглядової ради.

Діяльність політичних партій

Станом на початок 2026 року політичні партії на Чернігівщині виявляють помірну активність. Їхні зусилля переважно зосереджені на волонтерстві. Участь представників регіональних осередків у загальнонаціональних партійних заходах має поодинокий характер. Водночас помітну діяльність демонструють жіночі об'єднання при партіях.

Facebook-сторінка Чернігівського обласного осередку партії “Слуга народу” наповнюється регулярно, але здебільшого за рахунок поширення новин із центральної сторінки партії або сторінки Президента Володимира Зеленського.

Значну активність проявляє жіноча припартійна організація цієї партії — “Зе!Жінки Чернігівщина”. Її представниці беруть участь у всеукраїнських партійних заходах, на її сторінці публікують привітання зі святами від голови організації Олесі Кісленко (ексзаступниця начальника Прилуцької РВА) та звіти про проведені заходи. Крім Олесі Кісленко, активністю в діяльності організації відзначаються депутатка Чернігівської міської ради Катерина Демченко і депутатка Чернігівської районної ради Олена Родіонова.

Партія “Європейська Солідарність” активно веде Facebook-сторінки обласного і чернігівського міського осередків. Значна частина інформації на обох сторінках — це репости з центральних ресурсів партії або її лідерів, хоча є й чимало авторського контенту. У публікаціях висвітлюють волонтерські ініціативи та партійну діяльність керівників місцевих осередків: Олега Шпака (обласна організація) та Ірини Соломахи (міський осередок)

Про свою діяльність розповідає на сторінках у Facebook чернігівська обласна партійна організація ВО “Батьківщина”, чернігівська міська партійна організація та припартійна організація “Жінки Батьківщини | Чернігівщина”. Найбільше інформації розміщено про волонтерську і благодійну діяльність представників “Батьківщини”. На міській сторінці активно себе просуває голова міського осередку Дмитро Нікітін, також осередок надає юридичні консультації. Жіноча припартійна організація активно веде свої сторінки в Instagram та Telegram.

Жіночий форум “Разом сильніші”. Джерело: Facebook-сторінка “Жінки Батьківщини | Чернігівщина”

Серед непарламентських партій найбільшу активність проявляє сторінка партії “УДАР”, яка, як відомо, підписала угоду про співпрацю з політсилою колишнього міського голови Владислава Атрошенка “Рідний дім”. На сторінці публікують загальнопартійні новини, інформацію про роботу Віталія Кличка і дописи про діяльність колишнього в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломако, який очолює обласний осередок партії.

Сторінки однієї з найвпливовіших до 2022 року політсил на Чернігівщині — партії “Наш край” — неактивні вже декілька років.

Інші політичні партії активності в регіоні не проявляють.

Медіа

З початку повномасштабного вторгнення на Чернігівщині закрилось повністю, або ж значно скоротило свою діяльність цілий ряд медіа.

Найбільше постраждали друковані медіа. На це вплинули здорожчання паперу і поліграфічних послуг, а також ускладнення логістики доставлення газет “Укрпоштою”. За даними Інституту масової інформації, в області припинили роботу бахмацький “Порадник”, бобровицька “Наше життя плюс”, козелецька “Новини Придесення” та чернігівська “НК”. Обласні “Деснянка” і “Деснянська правда” наразі працюють лише у форматі соцмереж. Згодом через фінансову скруту закрилися ще кілька газет.

До мапи рекомендованих медіа (спільний проєкт “Детектора медіа” й Інституту масової інформації) входять 9 чернігівських медіа: радіостанція “Українське радіо Чернігів”, телеканал “Суспільне Чернігів”, та онлайн-медіа “Вість”, “Печера”, “Час Чернігівський”, “Менщина”, “Суспільне Чернігів”, MyNizhyn та 0462.ua.

У Чернігові глядачам доступні три місцеві телеканали: “Суспільне Чернігів”, “Новий Чернігів” та “Дитинець”.

“Новий Чернігів” є комунальним телеканалом Чернігівської міської ради й раніше здебільшого компліментарно висвітлював діяльність команди міського голови Чернігова. Після запровадження в місті військової адміністрації фінансування телеканалу суттєво скоротили, зокрема у 2025 році — з 4,6 млн до 1,2 млн грн.

Телеканал “Дитинець” (ТОВ “Телерадіоорганізація ‘Ліга’”) близький до Владислава Атрошенка, колишнього міського голови Чернігова. Кінцевим бенефіціаром організації є Руслан Дубинка, який раніше був керівником ТОВ “Енергополіс-інвест”, що входить до групи компаній Атрошенка. Також директором ТОВ “Телерадіоорганізація ‘Ліга’” був Олександр Ломако, колишній в.о. чернігівського міського голови.

Одним із небагатьох нових медіа, які з’явилося після 2022 року в Чернігові, став онлайн-журнал Pechera.info, який запустила в жовтні 2024 року “Чернігівська Медіа Група”. Журнал вийшов за фінансової підтримки Європейського фонду за демократію (European Endowment for Democracy). До складу “Чернігівської Медіа Групи” також входить новинний сайт 0462.ua

Значно зменшили свою діяльність колись авторитетні в регіоні сайти Svoboda.fm і “Чернігівський монітор”.

Варто згадати й сайт “Час Чернігівський”, який є проєктом громадської організації “Разом до громадянського суспільства”. Голова Ради організації — Павло Подорван, брат директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій Чернігівської ОВА Андрія Подорвана.

Головним редактором сайту “ЧеЛайн” є Павло Солодовник — помічник нардепа Бориса Приходька і депутат Сновської міської ради від партії “Наш край”.

Сайт “Високий вал” — найстаріший онлайн-ресурс Чернігова, який працює ще з 2001 року — наразі не оновлюється. За даними відкритих джерел, сайт зареєстровано на ТОВ “Телерадіокомпанія ‘Високий Вал’”, засновниками якого є Артем Євминець і Сергій Тепляков. Останній працював помічником народного депутата Валерія Дубіля (ВО “Батьківщина”)

Серед друкованих медіа найбільшими тиражами виходять газети “Гарт”, “Вісник Ч”, “Чернігівщина” та “Вість”.

Тендер на висвітлення діяльності Чернігівської ОВА в 2026 році виграла газета “Вісник Ч”, а в тендері на висвітлення діяльності Чернігівської міськради перемогла газета “Вість”.

Блок 4. Політичні конфлікти

Нині Чернігівщина перебуває в зоні високої політичної напруги. Конфлікти навколо перерозподілу впливу та зміни балансу сил паралізували роботу ключових органів місцевого самоврядування. Яскравий приклад — Чернігівська міська рада, яка з кінця 2024 року не проводить засідань.

Політики використовують у боротьбі як наближені до них медіаресурси, так і “джинсу”. Найбільше публікацій з ознаками маніпуляцій традиційно виходить у Telegram-каналах. Ще однією тенденцією є зростання кількості чорного піару.

Центральна влада проти Владислава Атрошенка. Конфлікт між міським головою Чернігова та представниками центральної влади розпочався задовго до повномасштабного вторгнення. У своєму інтерв'ю “Українській правді” Атрошенко назвав чотири основні, на його думку, події, що спонукали до цього конфлікту:

участь команди Атрошенка у місцевих виборах від партії “Рідний дім”;
критика доручення Президента восени 2021 року не підіймати тарифи на тепло і компенсувати різницю в тарифах за кошти місцевих бюджетів;
підписання між партіями “Рідний дім” та “УДАР” угоди про співробітництво;
вибори по 206 округу, а саме участь у них Олександра Ломаки.

Під час активних бойових дій на Чернігівщині здавалося, що конфлікт вичерпано. Владислав Атрошенко і В’ячеслав Чаус демонстрували єдність і записували спільні відеозвернення.

В’ячеслав Чаус і Владислав Атрошенко. Джерело: Час Чернігівський

Втім, уже 20 травня 2022 року начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус не погодив міському голові Чернігова Владиславу Атрошенку виїзд для участі у Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Тоді Атрошенко таки виїхав у Швейцарію, отримавши дозвіл від обласного військового комісара. Чаус віджартовувався — заявив, що погодження та поїздка не вимагала, і якби була мета не випустити Атрошенка за кордон, то його б не випустили.

Згодом, 19 червня 2022 року, Владислава Атрошенка не випустили до Польщі, де він планував перебувати у відрядженні в місті Ряшів для підписання договору про партнерство. Тоді причиною невипуску за кордон Атрошенко назвав конфлікт з одним із працівників Офісу Президента. Конфлікт, на думку Атрошенка, намагався розвинути голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

Чаус у відповідь заявив, що на Чернігівщині, крім військового фронту. відкрилися ще політичний і популістичний, а звинувачення Атрошенка відкинув. Він додав, що для того, аби залучати гроші на відбудову Чернігова, їздити за кордон не потрібно, а міжнародні організації й так приїжджають у місто.

2 липня 2022 року Атрошенка не випустили з України до Швейцарії, куди він планував їхати на міжнародну конференцію з відновлення України у місті Лугано.

“Ось, як ставляться до України та до жителів і голів напівзруйнованих українських міст деякі чиновники з Офісу Президента, які під час війни разом з головою ОВА вирішили погратися в політику”, — писав тоді Атрошенко.

8 липня він звернувся до Володимира Зеленського, заявивши, що його підлеглі хочуть усунути міського голову з посади.

Начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус у липі 2022 року заявляв, що в нього немає конфлікту з Атрошенком: “Він до мене не ходить, ми з ним не бачимось, хоча я його запрошував до себе. Тому конфлікту у нас немає, ми працюємо”.

Своєю чергою Атрошенко критикував Чауса за заборону виїзду за кордон та ігнорування його як міського голови під час візитів міжнародних партнерів.

“У мене жодних питань до Чауса немає, окрім декількох. Зокрема, яке він право має не випустити за кордон. У багатьох випадках там, де мені не можна виїхати за кордон, місто страждає. В тих випадках, де приїздять донори, посли, а обласна адміністрація не запрошує мера міста, якого обрали люди. Це зневага не до мене, я це переживу, це зневага до чернігівців”, — заявляв Атрошенко

Згодом у діях Атрошенка знайшли порушення антикорупційні органи. Зокрема, ще на початку великої війни дружина Атрошенка виїхала за кордон на автомобілі Toyota Camry, що належав міській раді. Влітку чиновник із водієм вирушили до Лугано на автомобілі Tesla дружини Атрошенка. Коли Атрошенка не випустили з країни, водій вивіз за кордон приватну автівку Атрошенків, а службову привіз назад. У вересні 2022 року НАЗК склало протокол через конфлікт інтересів, який врешті й призвів до усунення Атрошенка з посади міського голови.

За день до рішення суду в справі Атрошенка начальник ОВА В’ячеслав Чаус в інтерв’ю “Суспільному” сказав, що підстав вводити військову адміністрацію немає. Втім, вже 7 лютого 2023 року Президент ввів міську військову адміністрацію в Чернігові саме за поданням Чауса, а 17 лютого 2023 року призначив її очільником Дмитра Брижинського.

Дмитро Брижинський проти міської ради. Після відсторонення з посади міського голови Владислава Атрошенка міськраду очолив її секретар Олександр Ломако. Начальником МВА призначили полковника запасу ЗСУ Дмитра Брижинського.

Співпраця секретаря міськради Олександра Ломака і Дмитра Брижинського не склалася з самого початку. Головною причиною цього став розподіл повноважень між МВА та міськрадою.

Олександр Ломако, В’ячеслав Чаус та Дмитро Брижинський. Джерело: пресслужба Чернігівської міської ради

Одним з головних інструментів МВА стали судові позови проти міської ради.

Вперше адміністрація скерувала скаргу до Мін’юсту та подала до суду на Чернігівську міську раду, в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломака та відстороненого керівника міста Владислава Атрошенка 17 квітня 2023 року. Причиною стало те, що Ломако не оформив звільнення Атрошенка, а видав розпорядження “Про призупинення виконання повноважень на посаді чернігівського міського голови”.

Брижинський у позові до Чернігівського окружного адміністративного суду висунув такі вимоги:

1. Визнати бездіяльність виконувача обов’язків чернігівського міського голови, секретаря ради Олександра Ломако, який не оформив звільнення мера Атрошенка, відповідно до закону про місцеве самоврядування.

2. Визнати незаконним і скасувати розпорядження секретаря Чернігівської міської ради від 2 лютого 2023 року “Про призупинення виконання повноважень на посаді чернігівського міського голови”.

3. Прибрати з Єдиного реєстру прізвище Атрошенка як чинного керівника міськради.

На початку червня суд задовольнив усі вимоги військової адміністрації. 7 червня 2023 року прізвище Атрошенка прибрали з Єдиного державного реєстру юридичних осіб як керівника Чернігівської міськради.

Наступним позовом Чернігівська міська військова адміністрація домагалася скасування рішення Чернігівської міськради від 30 березня 2023 року, яким було проведено перерозподіл місцевого бюджету.

Першій сесії міськради, яка відбулася після введення військової адміністрації, передувала низка заходів, які мали на меті не допустити її проведення. Крім повідомлення про замінування будівлі міської ради, кількох депутатів намагалися фізично не допустити до сесійної зали.

“Депутатка Ірина Должикова їхала з відпустки. Приїхала потягом о 6:44 ранку в Київ і шість людей зі зброєю її зняли з потягу. Більше двох годин тримали у відділку поліції, перевіряли документи. Врешті, вона виїхала, але її зупинили на блокпосту, забрали у водія права і уже пів години перевіряють автомобіль.

Ще чотири депутати, я зараз їх перелічу: Руслан Волок — викликаний на допит в СБУ в Київ по справі, до якої він взагалі не має жодного відношення. Викликаний як свідок по купівлі трансформатора, який купував виконавчий комітет Чернігівської міської ради, а Волок, як ви знаєте, директор КП ‘АТП-2528’; Віталій Гриць — депутат міської ради, який взагалі не працює в жодній структурі міської ради, викликаний на допит в СБУ також у справі про трансформатор; Павло Вовк — депутат міської ради, викликаний на допит в СБУ стосовно співробітника КП ‘Чернігівводоканал’, який колись брав участь в акції проти вакцинації від коронавірусу; Владислав Кухар — депутат міської ради, зараз перебуває також на допиті в СБУ як свідок. Всі викликані як свідки.

Депутат Артем Таресенко був викликаний у військкомат, щоб саме сьогодні отримати документи про відстрочку служби в армії. Він працює в політехнічному університеті і, відповідно, як викладач має право на відстрочку. Крім того, депутата Володимира Коваленка також викликали у військкомат для проходження медичної комісії”, — розповідав про події того дня Олександр Ломако.

На думку начальника Чернігівської міської військової адміністрації, саме він мав затверджувати бюджетні рішення, а не депутати міської ради.

“Згідно із законом про правовий режим, я як начальник військової адміністрації відповідаю за визначені напрямки, частина з яких у мирний час входила до повноважень Чернігівської міської ради. Отже, затверджувати місцевий бюджет та вносити до нього зміни — це теж функція начальника військової адміністрації”, — розповідав Дмитро Брижинський.

Чернігівський окружний адміністративний суд 22 червня 2023 року визнав протиправним і скасував бюджетні рішення Чернігівської міськради. Пізніше Шостий апеляційний адмінсуд 2 жовтня 2024 року підтвердив рішення про те, що затверджувати бюджет міста Чернігова має МВА.

Після сесії міськради 31 липня 2023 року здалося, що компроміс у роботі знайдено. Начальник МВА набув нових повноважень. Згідно зі змінами до регламенту Чернігівської міськради, прийнятими на сесії, Брижинський братиме безпосередню участь у прийнятті рішень щодо бюджетних і земельних питань, управління закладами освіти та охорони здоров’я.

За підсумками 2023 року протистояння Олександра Ломака і Дмитра Брижинського було в самому розпалі. Перший неодноразово заявляв, що діяльність МВА в Чернігові не потрібна, а другий звинувачував міськраду в бездіяльності щодо облаштування бомбосховищ та говорив, що в міськраді створена суто комерційна структура, яка працює тільки тоді, коли бачить особисту вигоду.

На початку червня 2024 року Брижинський підписав розпорядження, яким одноосібно скоротив фінансування комунального підприємства “Телерадіоагентство ‘Новий Чернігів’”. Свої дії він пояснив використанням комунального телебачення міською радою для піару та необхідністю переспрямувати кошти на потреби ЗСУ.

Наступним знаковим моментом протистояння стала сесія міської ради 10 липня 2024 року, на якій депутати проголосували за внесення змін до регламенту роботи Чернігівської міської ради, що передбачали скорочення повноважень міської військової адміністрації. Також депутати внесли зміни до бюджету міста, не погодивши цього з начальником МВА Дмитром Брижинським. У питаннях регламенту депутати фактично повернулися до норм, які діяли до сесії 31 липня 2023 року.

12 липня 2024 року начальник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус заявив, що міська військова адміністрація буде звертатися суду, бо вважає це рішення незаконним.

“Маніпуляції з бюджетним процесом для прикордонного обласного центру можуть мати фатальні наслідки. МВА подає відповідний позов до суду. Закликаю усіх учасників відкинути політичні амбіції, працювати на благо громади у рамках чітко визначеного законодавства”, — писав В'ячеслав Чаус.

22 жовтня 2024 Чернігівський окружний адміністративний суд скасував бюджетне рішення сесії міської ради від 10 липня 2024 року. Фактично суд вчергове постановив, що бюджет міста Чернігів має затверджувати начальник МВА Дмитро Брижинський.

7 грудня 2024 року в.о. міського голови Олександр Ломако написав заяву на звільнення, а 20 грудня депутати міськради проголосували за відповідне рішення.

“Чиновники з військових адміністрацій за вказівкою Офісу взяли місто в заручники. Їх умова — Ломако має піти з обраної посади. Мені передали простими словами: якщо я цього не зроблю, вони занурять місто в хаос”, — написав Ломако, коментуючи свою заяву на звільнення.

Голосів для обрання нового секретаря міської ради не знайшлося. Після провалу голосування за нового секретаря депутати уповноважили заступника міського голови Віктора Геращенка виконувати адміністративно-управлінські, організаційно-розпорядчі та інші функції з питань поточної діяльності виконавчих органів міськради з правом підпису організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських документів.

Марина Семененко проти міської ради. Найбільшу активність у протистоянні більшості (фракція “Рідний дім”) в Чернігівській міській раді проявила лідерка фракції “ЄС” у Чернігівській міській раді Марина Семененко (Рейко).

Вона долучилася до організації акції “Гроші на ЗСУ”, яка щотижня з жовтня 2023 року відбувалася під стінами Чернігівської міської ради. Втім, 4 листопада 2023 року під час акції стався конфлікт між нею і волонтером Олегом Сериком. Останній звинувачував депутатку в тому, що вона під час конфлікту схопила його за шию. Причиною конфлікту стало те, що Серик публічно звинуватив Семененко (Рейко) в продажі пов’язаним з нею гіпермаркетом “Вена” будматеріалів Чернігівській ОВА за завищеними цінами. Пізніше Семененко подала до суду позов про захист честі і гідності проти Серика, але справу програла.

Марина Семененко (Рейко) і Владислав Атрошенко. Джерело: сайт партії “Європейська Солідарність”

9 квітня 2024 року під час акції “Гроші на ЗСУ” Марина Семененко розсипала під міською радою землю з кладовища у Ялівщині, де поховані захисники Чернігова.

Акція припинилась в кінці 2024 року, що збіглося з відставкою в.о. міського голови Олександра Ломако.

Іншим знаковим протистоянням Марини Семененко і команди колишнього міського голови став конфлікт навколо чернігівської школи №19. Згідно з програмою трансформації мережі закладів освіти, яку прийняли в Чернігові у 2021 році, школа №19 мала стати гімназією. Програма передбачала, що на базі нинішніх шкіл мають створити 4 ліцеї, у яких навчатимуться учні середніх і старших класів, а згодом залишаться лише 10 й 11 класи. Решта закладів освіти стали гімназіями, куди діти ходитимуть у 1–9 класи.

Втім, батьки учнів школи №19 виступили проти: вони хотіли, щоб їхній заклад став ліцеєм. Остаточно новий статус школи повинні були затвердити на сесії міськради 16 серпня, проте вона не відбулася. Батьки учнів неодноразово приходили з протестом до міської ради. Серед учасників цих протестів була і Марина Семененко. На бік батьків у протистоянні з управлінням освіти став і начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський.

3 липня 2025 року Марина Семененко і представники батьківської ініціативної групи прийшли в кабінет до очільника управління освіти Чернігівської міської ради Василя Білогури (депутат від фракції “Рідний дім”) та не випускали його з приміщення. До установи викликали поліцію. Врешті, 10 класи в школі таки були набрані.

Борис Приходько проти Леоніда Яковишина. Генеральний директор ТОВ “Земля і Воля” Леонід Яковишин звинувачував народного депутата України від округу №210 на Чернігівщині Бориса Приходька у підготовці рейдерського захоплення підприємства.

“Зараз наше господарство опинилося під загрозою знищення і керує всім цим процесом людина, яка вже дев’ять років як мала б відбувати покарання за найбільше в історії України розкрадання державних коштів. Я маю на увазі народного депутата Бориса Приходька, колишнього банкіра часів Януковича та фігуранта кримінального провадження про розкрадання понад двох мільярдів гривень з ПАТ ‘Аграрний фонд”, — заявляв Леонід Яковишин. За його словами, рейдерське захоплення ТОВ “Земля і Воля” могло відбуватися через арешт рахунків, техніки та елеваторів.

Приходько ж відкидав усі звинувачення Яковишина та обіцяв звернутися з цього приводу до суду.

“Офіційно заявляю: я не мав і не маю жодного бажання бути причетним до його бізнесу. Все, що він написав — пусті слова, які не мають нічого спільного з реальністю. І я планую звернутися до суду, щоб оскаржити ці безпідставні звинувачення та захистити свою честь і гідність. Протягом усієї моєї депутатської каденції я підтримую добрі стосунки з громадами мого 210-го округу. Але є один виняток — Бобровиччина. І це не дивно, адже щоразу, коли я відвідую Бобровицьку громаду, щоб зустрітися зі своїми виборцями, місцеві люди залишаються без роботи. Від працівників органів місцевого самоврядування до вчителів і лікарів — це реальність, яку я бачу на власні очі протягом п’яти років. І це неприпустимо для демократичного суспільства”, — заявив Борис Приходько

Пізніше публікація Яковишина була видалена.

Очолюване Леонідом Яковишиним (помер 26 липня 2025 року) ТОВ “Земля і Воля” є одним з найбільших сільськогосподарських підприємств в Україні, виробничі потужності та офіс якого розташовані в місті Бобровиця Чернігівської області. Земельний банк компанії налічує понад 32 тисячі га землі.

Корупційні скандали

З 2022 року на Чернігівщині відбулося кілька гучних корупційних скандалів, які привернули увагу медіа та громадськості.

Народний депутат Павло Халімон (народився в м. Чернігів) став фігурантом розслідування журналіста “Української правди” Михайла Ткача. У матеріалі йшлося про те, що Халімон придбав під час повномасштабного вторгнення маєток на Печерську за заниженою вп’ятеро вартістю, оформивши його на дружину. Після публікації розслідування Халімон пішов у відставку з посади керівника Чернігівського обласного осередку “Слуги народу”. Тоді ж САП звернулася до генпрокурора з проханням відкрити справу щодо Халімона за фактом незаконного збагачення.

Павло Халімон. Джерело: УП

Згодом за результатами моніторингу способу життя Павла Халімона НАЗК виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення, які можуть свідчити про незаконне збагачення на 10 млн грн.

У 2024 році Генпрокуратура повідомила про відкриття справи проти Халімона через незаконне збагачення, про яке стало відомо з розслідування журналістів.

За рік НАБУ закрило кримінальне провадження про ймовірне незаконне збагачення Халімона через відсутність доказів для повідомлення про підозру.

Народного депутата України від округу №208 на Чернігівщині Анатолія Гунька офіційно позбавили мандату через набрання чинності вироку Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Гуньку присудили 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у владі протягом 3 років і позбавленням депутатського мандата. Затримали нардепа одразу в залі суду 9 лютого 2026 року.

Апеляційна палата ВАКС на підставі матеріалів Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підтвердила вирок суду першої інстанції.

За результатами розслідування було виявлено, що депутат, який до того ж був головою тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України, обіцяв підприємцю не лише передати в оренду державні землі Національної академії аграрних наук України, а й розв'язати супутні проблеми, що могли виникнути опісля.

Послугу депутат оцінив у розрахунку 130 доларів за 1 га землі. Таким чином, загальна сума хабаря мала скласти 221 тис. доларів США, оскільки в оренду підприємцю мало перейти 1700 га земель держпідприємства. Гунька затримали під час отримання першого траншу в сумі 85 тисяч доларів США у серпні 2023 року.

Анатолій Гунько. Джерело: Цензор

Заступнику міського голови Чернігова Віктору Геращенку інкримінували зловживання владою або службовим становищем за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України під час закупівлі нового трансформатора для Чернігівської ТЕЦ, пошкодженої внаслідок російських обстрілів навесні 2022 року. 19 червня 2023 року правоохоронці перевезли його до Києва для обрання запобіжного заходу.

За версією слідства, в липні 2022 року для ТЕЦ придбали обладнання за вартістю, яка вдвічі перевищувала ринкову, що завдало державі збитків у понад 30 млн грн. Ця сума підтверджена судово-товарознавчою і судово-економічною експертизами. Для реалізації запланованого заступник мера Чернігова координував свої дії з керівництвом компанії-постачальника, — йшлося у повідомленні Служби безпеки України.

18 липня 2023 року Київський апеляційний суд залишив заступника міського голови Чернігова Віктора Геращенка під вартою. А вже 15 серпня 2023 року Вищий антикорупційний суд змінив Геращенку запобіжний захід, і той вийшов із СІЗО та пізніше повернувся до виконання своїх посадових обов’язків.

Начальнику управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради Ярославу Куцу 15 лютого 2024 року вручили підозру в завданні бюджету збитків на майже 7,9 млн грн. Під час слідчих дій правоохоронці встановили факт службової недбалості, що призвело до збитків на закупівлі спеціальної техніки для утримання доріг. Закупівлі проводило КП “АТП-2528”, підпорядковане управлінню ЖКГ.

Нині розгляд справи триває. Ярослав Куц підозру вважає необґрунтованою, адже в його посадовій інструкції не передбачено, що він має контролювати діяльність підприємства, в якого є свій керівник.

Директора КП “Чернігівводоканал” Сергія Малявка звинувачують у проведенні закупівлі повітродувок для очисних споруд міста за завищеною вартістю.

“Директор КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради за попередньою змовою з директором ТОВ заволоділи бюджетними коштами на суму понад 18,8 млн грн під час закупівлі та поставки обладнання для реконструкції системи каналізаційних очисних споруд, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф”, — йшлося в повідомленні прокуратури.

Захисник директора КП Родіон Кокош у коментарі “Суспільному” сказав, що не погоджується з обвинуваченням.

“Вважаємо, що воно не обґрунтоване, сфабриковане фактично на недостовірних документах. Слідство зібрало документи щодо ймовірної вартості аналогічних повітродувів у постачальників фруктів, у постачальників тютюну та алкогольних напоїв і у товариства, яке має статутний капітал у тисячу гривень та ніколи не займалося постачанням аналогічних повітродувок”, — зазначив адвокат.

Наразі розгляд справи триває.

Блок 5. Політично-соціальна активність у регіоні

Політична активність

Станом на початок 2026 року ніхто з чернігівських політичних чи громадських діячів публічно не порушував теми майбутніх виборів та не заявляв про наміри балотуватися.

Серед народних депутатів України, які представляють Чернігівщину, публічну активність проводять мажоритарники Олег Семінський (“Слуга народу”), Борис Приходько (“Довіра”) і Валерій Зуб (“Слуга народу”), а також обрані за партійними списками Сергій Гривко (“Слуга народу”) та Валерій Дубіль (ВО “Батьківщина”).

Представник виборчого округу №205 Олег Семінський (“Слуга народу”) активно веде свою сторінку в Facebook де можна знайти інформацію про його участь в офіційних заходах, а також про його волонтерську і депутатську роботу. Менш активний Instagram політика.

Член депутатської групи “Довіра” Борис Приходько активно працює на своєму виборчому окрузі №210. Про його діяльність у парламенті й на окрузі можна прочитати на його сторінках у Facebook та Instagram. У публічному доступі є річні звіти нардепа.

У своїй політичній діяльності Валерій Зуб не обмежується округом №209, на якому він був обраний. Зуб є головою Наглядової ради Національного інституту раку та головою Національної асоціації онкологів України. Активно веде сторінки у Facebook та Instagram. Дружина нардепа — директорка благодійного фонду “Підтримую Добрі Справи”, участь у роботі якого бере сам Валерій Зуб.

Народний депутат Сергій Гривко у своїй діяльності запам’ятався неординарними законопроєктами. Так, у вересні 2023 року він зареєстрував законопроєкт, який передбачав залучення ув’язнених до генерації електроенергії за допомогою спеціальних велоустановок. А в листопаді того ж року подав до Верховної Ради проєкт закону, яким хотів юридично врегулювати відносини у сфері езотеричної освіти. Депутат активно веде свою сторінку в Facebook та має канал у Telegram.

Нардеп Валерій Дубіль наразі зосередився на волонтерській діяльності, але не забуває робити свою діяльність публічною. Дубіль і наближений до нього благодійний фонд “Надія” активні у Facebook. “Джинсові” публікації про діяльність нардепа регулярно виходять у Telegram-каналах.

Валерій Дубіль передає допомогу. Джерело: Благодійний фонд “Надія”

Серед депутатів Чернігівської обласної ради найбільшу публічну активність проявляє голова фракції “Слуга народу” й голова фонду №Добробат№ Дмитро Іванов. Окрім активності у Facebook, він часто з’являється в ефірах телемарафону, має власний Telegram-канал та активно “джинсує” в місцевих спільнотах.

Популярною є Instagram-сторінка заступника голови Чернігівської обласної ради Дмитра Блауша (“Радикальна партія”). Він має майже 13 тис. підписників.

Після відсторонення Владислава Атрошенка з посади міського голови Чернігова головною дійовою особою його команди в публічній площині став Олександр Ломако. На противагу йому найбільш активно виступає лідерка фракції “ЄС” у Чернігівській міській раді Марина Семененко. Обоє активно представлені в соцмережах і використовують “джинсу” в медіа і Telegram-каналах.

Масові заходи

Можливість проводити мирні зібрання на території Чернігівської області регламентується рішенням Ради оборони Чернігівської області, оформленим протоколом засідання Ради оборони Чернігівської області 7 вересня 2022 року №12 (в редакції від 29 серпня 2025 року, протокол № 27).

Проведення масових заходів на території Чернігівської області можливе лише за виняткових обставин і тільки за умови письмового погодження з військовим командуванням в зоні його відповідальності, районною військовою адміністрацією, військовою адміністрацією населеного пункту та виконавчими органами міських, селищних та сільських рад, не пізніше ніж за сім робочих днів до дня проведення заходу. Організатор заходу письмово повідомляє про намір проведення заходу виконавчий орган місцевої ради.

За даними, які Чернігівська МВА надала у відповідь на запит ОПОРИ, за останні 6 місяців 2025 року з запитом на проведення масових заходів до них зверталися 334 рази.

Втім, масових заходів політичного характеру було не багато. З жовтня 2023 року до кінця 2024 року під стінами міської ради відбувалася акція “Гроші на ЗСУ”, однією з організаторів якої була лідерка фракції “ЄС” у міській раді Марина Семененко.

Найбільш масовим став протест проти обмеження незалежності НАБУ та САП. Акція тривала декілька днів, на один із мітингів завітав нардеп Сергій Гривко, який голосував за цей законопроєкт.

Військово-громадська діяльність

Станом на початок 2026 року на Чернігівщині діє низка ветеранських організацій.

При Чернігівській ОДА діє консультативно-дорадчий орган — Рада ветеранів, яку очолює Сергій Локоть. Також він є керівником ГО “Борзнянська районна спілка учасників антитерористичної операції”.

Однією з перших після початку повномасштабного вторгнення і найбільш активних у Чернігові стала організація “Серцевір”, яку заснувала місцева підприємиця Вікторія Калмикова. Організація тісно співпрацює з комунальним підприємством “Ветеранський простір” Чернігівської міської ради, яке очолює ветеран Сергій Довбиш. Одними з наймасовіших заходів, які провела організація, стали Всеукраїнські змагання з адаптивних видів спорту “Кубок Серцевіра”.

На Чернігівщині активно діє представництво ГО “Захист держави”. Її місцевий осередок відомий в області політик Олег Обушний. За часів президента Ющенка він був заступником голови Чернігівської облради (обирався від партії “Наша Україна”), на наступних місцевих виборах став депутатом обласної ради від партії “Фронт змін”. У 2015 році балотувався до обласної ради від Аграрної партії, а в 2020 році — від “Слуги народу”. Публікації про діяльність “Захисту держави” регулярно розміщують місцеві Telegram-канали. Організація має офіси в найбільших містах області: Чернігові, Ніжин та Прилуках.

Ще однією організацією, яка проявляє активність у Чернігові, є “Платформа підтримки Героїв”. За даними ЄДР, її очолює Артем Євминец, який також вказаний як контактна особа в пресцентрі чернігівської обласної організації партії “Батьківщина” і є співвласником телерадіокомпанії “Високий Вал” разом із колишнім помічником народного депутата Валерія Дубіля Сергієм Тепляковим. “Платформа підтримки Героїв” має офіс у Чернігові, де проводить заходи для ветеранів та надає їм консультативну підтримку.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.