Виклики, пов'язані з інтеграцією вимушено переміщених осіб, є проявом нової демографії. У громадах з'являються нові групи населення, змінюється його структура та кількість, а разом з цим — і соціальні, медичні та освітні потреби. Такі зміни, зрештою, можуть вплинути на соціальну згуртованість громади та вимагати нових стратегій для їх розв’язання. 

ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Як показали результати попереднього дослідження суспільного запиту мешканців окремих територіальних громад щодо подолання наслідків воєнних дій, саме інтеграція ВПО є однією з найбільш актуальних проблем у зв'язку з демографічною ситуацією, що склалася у зв’язку з війною. Вимушене переселення викликає складнощі з доступом до освіти та медичних послуг, працевлаштуванням, психологічною адаптацією тощо. Саме тому розуміння демографічних змін у конкретній громаді та передбачення їхнього впливу на соціальні сфери дуже важливе для успішної інтеграції ВПО і забезпечення стійкого розвитку території в цілому. До того ж дослідження демографії в умовах війни — це важливий інструмент, який дає можливість зрозуміти наслідки війни для громади, а також може допомогти під час розробки стратегій відновлення чи стабілізації економіки та соціальної сфери в тій чи іншій ТГ.

Так, наприклад, основні виклики для громад, з якими вони стикаються через демографічну кризу, — економічна нестабільність, соціальні проблеми, якість освітніх та медичних послуг, потреба в нових методах навчання та лікування, попит на нові кадри в системі освіти та медицини, соціальна адаптація, а також політична нестабільність і безпекова ситуація. Тож для того, аби запобігти цим викликам або хоча би звести їх до мінімуму, ОПОРА вирішила дослідити вплив нової демографії на соціальну згуртованість у громадах та вивчити похідні виклики, що можуть чекати на громадян. Дослідження побудоване на виявленні змін у складових елементах соціальної згуртованості, таких як скорочення нерівності, забезпечення добробуту, індивідуальна безпека, соціальний капітал, спільні цінності, довіра між членами громади, спільна ідентичність, довіра до влади та спільні дії для загального блага.

Дослідження відбувалося в 4 громадах: Львівській, Рівненській, Івано-Франківській та Богуславській. Всі громади різні за своїми характеристиками, але мають подібні виклики, пов'язані з новою демографією. 

На території Богуславської громади площею в 14330,893 га проживає, за даними міської ради, 19540 осіб. Адміністративний центр — місто Богуслав, розташоване за 120 км від Києва. Крім міста, громада налічує ще 26 сіл, сформовані у 12 старостинських округів. На території громади немає масштабних об’єктів критичної інфраструктури. Також вона є тиловою, тому після 24 лютого 2022 року тут почали шукати прихисток тисячі внутрішньо переміщених осіб. За даними Богуславського відділу соціального захисту населення Обухівської районної державної адміністрації, станом на квітень цього року в Єдиній інформаційній базі даних ВПО обліковано 6893 людини, які оселилися на території Богуславщини. Переважна більшість із них — 4346 або ж 63,05% — жінки, ще 2547 (36,95%) — чоловіки. 

ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Загальна середня освіта

Мережа закладів загальної середньої освіти Богуславської громади, хоч і зазнала впливу війни, наразі демонструє спроможність протистояти йому. Оскільки громада прямо не постраждала від бойових дій, то головними викликами стали міграція з та до громади, а також безпекові обставини, які обмежували можливості освітньої системи. При цьому обидва чинники вдалося подолати в природний спосіб без залучення додаткових інструментів та алгоритмів. Так, проблема міграції збалансувалася через притік дітей ВПО Внаслідок безпекових чинників навчання відбувалося або в дистанційному, або в змішаному форматах. Утім, цей виклик не став чимось новим, адже система освіти вже два роки успішно використовувала тану модель під час пандемії COVID-19. Відповідно, заклади освіти мали необхідне забезпечення та кваліфікований персонал, аби надавати свої послуги в подібному форматі. 

Дошкільна освіта

Дошкільна освіта в Богуславській громаді демонструє ті самі тенденції, що й середня. Втім, якщо для учнів шкільного віку дистанційний формат дозволяє забезпечити отримання базової послуги, то у випадку дошкілля в такому форматі лишається винятково освітня складова, але зникає елемент догляду за дитиною, доки батьки можуть зосередитись на розв’язанні економічних та інших проблем. Цей фактор може стати ключовим для потенційного скорочення кількості вихованців дошкільних закладів Богуславщини. І хоча за досліджуваний період не відбулося суттєвого скорочення кількості вихованців ЗДО, повністю зникли черги до них, які до пандемії COVID-19 були серйозним викликом для освіти. Тобто наразі запит на послугу дорівнює її спроможності, хоча ще два роки тому він суттєво її перевищував.

Позашкільна освіта

В позашкільній освіті Богуславської громади тенденції перемінні. Так, окремі заклади демонструють спад кількості здобувачів освіти, а інші — навпаки, зростання. На відміну від інших сфер освіти, позашкільна дуже вразлива до відтоку професійних кадрів. Як уже йшлося вище, Богуславська громада мала негативну демографічну тенденцію, викликану економічними проблемами, ще до 24 лютого 2022 року. Нині ж вона посилилася, тому професіонали, які мають рідкісні навички, воліють монетизувати їх у кращих для себе умовах, які не може забезпечити держава. А звільнення навіть одного професіонала-педагога може призвести до суттєвого скорочення здобувачів позашкільної освіти в певній сфері. Ця тенденція плавно перетікає в іншу: протягом 2022–2023 років в Богуславській громаді суттєво зросла кількість тих, хто надає подібні послуги на приватній основі: як фізичні особи, так і формальні й неформальні ініціативи. Конкуренція між бізнесом, який хоче продати послугу, пропонуючи відповідний рівень якості, та державою, діяльність якої регулюють нормативні документи про мінімальну кількість учнів у групах позашкільної освіти, призводить до того, що збитки несе і бізнес, і держава. Єдиним напрямом позашкільної освіти Богуславської громади, який демонструє зростання, є КУ Богуславський «Інклюзивно-ресурсний центр». Тут конкуренція з приватними установами та ініціативами неможлива з огляду на «бюрократичну монополію» — лише державна установа вповноважена надавати документи з висновками, які впливають на подальший формат здобуття дитиною інституційної освіти.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Необхідно збезпечити належно облаштованими укриттями заклади освіти, що дозволить стабілізувати надання освітніх послуг під час воєнного стану. Середня освіта отримає від цього зростання якості послуг, а дошкільна освіта зможе залучити більше вихованців. 
  • Місцева влада має розглянути сценарії інтеграції приватних установ та ініціатив, які надають послуги позашкільної освіти, до своєї системи, аби забезпечити синхронну відповідь на виклики, пов'язані з війною.