Майже ціле літо тривають дискусії про те, як цього року організувати навчальний процес: очно чи дистанційно. Поки по школах проводили опитування батьків, адміністрації облаштовували укриття, точно було зрозуміло одне – у регіонах, де немає бойових дій, навчальний процес таки розпочнеться з 1 вересня. Але як? Однозначної відповіді не було ні в кого. МОЗ наголошувало, що право вибору форми навчання залишається за батьками, а шкільна адміністрація має створити умови для навчання у будь-якому із форматів. ОПОРА поспілкувалася із Мариною Кузмічовою, заступницею міського голови Рівного з гуманітарних питань та Богданом Туровичем, начальником Управління освіти міста, які поділилися інформацією про те, чого очікувати батькам з початком навчального року.

Очне чи дистанційне?

З 1 вересня навчання розпочнеться дистанційно. Надалі питання формату навчання буде залежати від наявності належного укриття у закладі освіти та рішення педагогічної ради школи. Кожен із батьків зможе самостійно обирати формат навчання для своєї дитини та змінювати його за бажанням.

«У будь-якому разі очне навчання у школі можливе лише за умови наявності належного укриття. Станом на 19 серпня можна говорити про готовність від 40 до 60% укриттів у навчальних закладах міста, – зазначає Марина Кузмічова, заступниця міського голови Рівного з гуманітарних питань, – щодо інших – то там наразі ведуться активні роботи. Після їх завершення укриття огляне комісія, до якої входять представники Державної служби з надзвичайних ситуацій і лише за наявності позитивного висновку військова адміністрація може дати добро на навчання дітей у такому закладі в очному форматі».

Далі вибір буде за батьками. До 26 серпня у рівненських школах відбудуться батьківські збори, на якихбатькам детально роз’яснять основні моменти, пов’язані з організацією навчального процесу. Також батьки зможуть ознайомитися зі станом укриття і вирішити, як будуть навчатися їхні діти – очно чи дистанційно.

При цьому очне навчання буде запроваджуватися тільки для тих дітей, чиї батьки дали згоду на очне навчання, а також у межах розрахункової місткості споруд цивільного захисту, які можуть бути використані для укриття дітей.

Зважаючи на те, що не всі заклади освіти мають достатні за розміром укриття, де могли б розміститися усі учасники освітнього процесу, то навчання у них буде відбуватися за змішаним форматом, тобто поєднання очного та дистанційного.

Форму навчання у школі затверджує педагогічна рада, але її можуть змінювати залежно від безпекової ситуації.

Ключове – безпека

Як зазначають посадовці, будь-яке з укриттів від прямого ракетного влучання врятувати не зможе, але від його побічних наслідків – так. Тож зараз у спорудах цивільного захисту, які будуть використовувати школи, проводять роботи з облаштування вентиляційної системи, встановлення дверей та санвузлів. Після завершення таких робіт і висновку комісії про можливість використання таких споруд як укриттів для школярів їх зможуть оглянути й батьки.

Нижче довідково подаємо витяг із рекомендацій щодо облаштування укриттів.

Державна служба надзвичайних ситуацій видала РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти. Вони передбачають, що об’єкти будівництва мають відповідати таким основним вимогам:

  1. розміщуються у підвальному (підземному) або цокольному поверхах, можливо (за умов забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями необхідних захисних властивостей або можливості вжиття додаткових заходів щодо їх підвищення) – на першому поверсі;
  2. розташовуються у складі основної будівлі закладу освіти або у безпосередній близькості до неї (рекомендовано до 100 м);
  3. не розміщуються поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі працівників та дітей (учнів, студентів);
  4. не зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;
  5. забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;
  6. не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закладки (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо);
  7. забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менш як 50 осіб у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу);
  8. через приміщення, призначені для перебування населення, яке підлягає укриттю, не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж). Приміщення мають рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;
  9. у приміщеннях не зберігається легкозаймистих, хімічно та радіаційно небезпечних речовин, небезпечного обладнання, що не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване у термін до 24 годин;
  10. висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено проєктною документацією на її будівництво), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) - не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів становить не менше ніж 0,9 м (допускається не менше 0,8 м, якщо це було передбачено проєктною документацією на її будівництво). Перетинання дверних отворів 7 будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;
  11. отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
  12. основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;
  13. забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання для забезпечення такого доступу у термін до 24 годин;
  14. об’єкт перебуває у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил);
  15. забезпечено необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (споруд подвійного призначення із відповідними захисними властивостями).

Найпростіші укриття забезпечують місцями для сидіння (лежання) – лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо. Можливо передбачати розміщення працівників та дітей (учнів, студентів) на наявних у закладах освіти засобах (стільцях, лавках, ліжках), що використовуються під час освітнього процесу, а також інших засобах, зокрема спортивних матах, кариматах (килимках туристичних), за умов можливості їх використання на підлогах відповідних приміщень та забезпечення площі на одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 1 м2 ; ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання). Розміщення зазначених ємностей дозволено передбачати в основних приміщеннях (для розміщення осіб, що підлягають укриттю); контейнерами для зберігання харчових продуктів; виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для цього приміщеннях; резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо) та електроживленням; первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення); засобами надання медичної допомоги; засобами зв’язку і оповіщення (телефоном, радіоприймачем, мережею інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi – пристроїв); шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Яким буде змішане навчання?

Якщо потужності укриттів недостатньо, то освітній процес може бути організований шляхом розподілу навчального часу в межах годин або змін упродовж дня, тижня, місяця або семестру. Розподіл та черговість класів для очного навчання визначатиме керівник закладу.

Посадовці зазначають, що для учнів, батьки яких обрали дистанційну форму навчання, можуть створювати окремі дистанційні класи, але такий варіант можливий лише за умови, що багато учнів на паралелі виявлять бажання навчатися дистанційно. Якщо це буде актуальним для одиниць, такий дистанційний клас запроваджувати буде фінансово невигідно. У такому разі можливі два варіанти організації навчання:

  • вчитель у класі працює з частиною учнів очно, решта дітей доєднуються до уроку дистанційно і разом з усім класом опрацьовують програмовий матеріал (враховуються технічні можливості закладу);
  • 30 хвилин вчитель працює очно (тривалість уроку – 30 хв), 15 хв – працює з учнями цього ж класу дистанційно (за окремо складеним розкладом). При такому варіанті діти більше часу будуть опрацьовувати матеріал самостійно.
А підручників вистачить?

Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу безумовно важливе. Без комфортного приміщення закладу, його належного оснащення засобами навчання, в тому числі й підручниками, складно організувати навчальний процес.

Як зазначив Богдан Турович, школи міста не мають проблем із забезпеченням підручниками. Єдиний нюанс – це підручники для 5 класу – діток, які із початкової Нової Української Школи (НУШ) переходять у старші класи. Місто мало друкувати такі підручники самостійно у Харкові, але нещодавно Міністерство освіти повідомило, що їх для українських дітей надрукує UNICEF. Тож начальник відділу освіти сподівається, що місто зможе вчасно їх отримати.

Інструктажі й ще раз інструктажі

Як зазначає Марина Кузмічова, вересень для шкіл буде насичений у плані різноманітних організаційних моментів та тренувань: від відпрацювання алгоритмів як швидко переходити у безпечне місце і до того, як діяти, якщо небезпека ракетного удару виникла під час перерви.

Якщо дитина за кордоном

Наразі близько 4000 дітей, які навчалися у рівненських школах, перебувають за кордоном. Такі діти залишаються учнями тих шкіл, у яких вони навчалися і зараховуються на дистанційну форму навчання. У тому разі, якщо за кордоном діти відвідують місцеву школу за місцем тимчасового проживання, то може бути складно долучатися і до онлайн-занять у рівненській школі. Саме тому заклад освіти буде рекомендувати батькам обрати для дитини індивідуальну форму навчання: екстернат або сімейну.

Екстернат передбачає, що школярі опановують увесь матеріал самостійно і віддалено, після цього їх знання оцінюються у школі під час щорічної атестації. Така форма навчання підійде для тих, хто хоче отримати український атестат, проте хоче проходити оцінку своїх знань один раз на рік.

Сімейна або домашня форма здобуття освіти покладає організацію освітнього процесу на батьків, які хочуть і можуть навчати дітей вдома. У такому разі відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. За сімейної форми навчання оцінювання відбувається посеместрово (раз на пів року) або частіше за бажанням батьків.

Педагогічна рада школи ухвалює рішення про те, яким чином буде проходити оцінювання дітей, які знаходяться за кордоном (наприклад, контрольні роботи надсилатимуть електронною поштою, співбесіди з учнями будуть проводити в онлайн-режимі тощо).

 

Контактна особа:

Михайло Балик, Громадянська мережа ОПОРА,
0938338345, [email protected]
Мирослава Клічук, комунікаційниця Громадянської мережі ОПОРА у Рівненській області

Довідково: 

Проєкт «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).