Починаючи з 2014 року, військовослужбовці (учасники бойових дій на Сході України) є гарантами незалежності та суверенності України. Саме від цієї категорії населення України нині залежить безпека всіх українців, можливість вільно та безперешкодно реалізувати свої права та свободи. Виборчі ж права є найважливішими правами, гарантованими державою.

Під час виборів Президента України 2019 року та продовження збройного конфлікту на Сході України постало питання про можливість реалізації свого права голосу військовослужбовцями, які проходять службу на цій території.

З метою напрацювання практичних порад та рекомендацій щодо удосконалення процесу реалізації свого права голосу військовослужбовцями команда громадських омбудсменів із захисту виборчих прав провела дослідження стану дотримання виборчих прав даною категорією населення.

У процесі дослідження вивчалась поточна ситуація з дотриманням виборчих прав військових, нормативна база щодо забезпечення виборчих прав військовослужбовців.

Законами України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що громадяни України мають рівні виборчі права та беруть участь у виборах на рівних засадах. На практиці це означає, що держава зобов’язана створити рівні можливості для реалізації свого права голосу всім громадянам України, незалежно від свого статусу та місця перебування.

Чинним законодавством визначено, що для забезпечення волевиявлення військовослужбовцям строкової служби надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години. Військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами місць дислокації військових частин (ст. 6 Закону України «Про вибори Президента України», ст. 6 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

Згідно з даною нормою військовослужбовці строкової служби мають можливість голосувати на звичайних виборчих дільницях поряд з іншими виборцями. Варто зазначити, що строковики, які зареєстровані за місцем дислокації  військової частини, мають можливість голосувати на мажоритарних виборчих округах та місцевих виборах. Військові, які зареєстровані в інших містах, реалізують своє право голосу шляхом тимчасової зміни виборчої адреси, тобто можуть проголосували лише за партійні виборчі списки під час парламентських виборів. 

Ні Законом України «Про вибори Президента України», ні Законом України «Про вибори народних депутатів України» не регламентовано порядок голосування військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

Частково порядок голосування військових, які проходять військову службу за контрактом, врегульовано п. 3-1 Прикінцевих положень Закону України «Про вибори Президента України», в якому визначено, що виборці з числа військовослужбовців та осіб начальницького чи рядового складу, які виконують завдання за призначенням у місцях тимчасового перебування їх підрозділів на території Донецької та Луганської областей, включаються на позачергових виборах Президента України 2014 року до уточнених списків виборців на звичайних виборчих дільницях у день голосування за поданням командирів відповідних підрозділів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Проте зазначена норма застосовувалася виключно  на позачергових виборах Президента України 2014 року.

Крім того, п. 2 ст. 20 Закону України «Про вибори Президента України» встановлено можливість створення спеціальних виборчих дільниць на території військових частин (формувань).

Перед виборами Президента України дана норма була застосована при врегулюванні порядку голосування військових, які проходили службу в зоні проведення ООС, більша частина яких є контрактниками.

На виконання даної норми закону Центральною виборчою комісією видано Постанову від 14 березня 2019 року за № 554 «Про утворення у винятковому випадку спеціальних виборчих дільниць на території військових частин (формувань) на чергових виборах  Президента України 31 березня 2019 року та відповідних дільничних виборчих комісій з виборів Президента України». Відповідно до даної постанови на території Луганської та Донецької областей у зоні проведення ООС було утворено 80 виборчих дільниць, що в сукупності надало змогу реалізації свого права голосу на виборах Президента України 47 тис. осіб.

Однак Закон «Про вибори народних депутатів України», який застосовувався на позачергових виборах народних депутатів, не передбачає можливості утворення спеціальних виборчих дільниць. Військовослужбовці, які проходили військову службу за контрактом у зоні ООС, мали можливість реалізувати своє право голосу лише на звичайних виборчих дільницях. Проте ця проблема вирішена у Виборчому кодексі, який був ухвалений парламентом наприкінці 2019 року, вже після парламентських виборів. Тепер згідно зі ст. 30 Виборчого кодексу спеціальні виборчі дільниці на території військових частин будуть утворюватися як на президентських, так і парламентських виборах. 

Індикатор

Вибори Президента

ЗУ «Про вибори Президента України»

Вибори народних депутатів

ЗУ «Про вибори народних депутатів»

Спеціальні виборчі дільниці

Передбачено можливість створювати спеціальні виборчі дільниці на території військових формувань

Не передбачено такого права

Тимчасова зміна місця голосування

Можуть скористатись механізмом тимчасової зміни місця голосування, для цього потрібно відпроситись зі служби, що в умовах участі  в ООС тяжко, подекуди неможливо (у 2014 році лише 1/4 військових тимчасово змінили місце голосування)

Можуть скористатись механізмом тимчасової зміни місця голосування, для цього потрібно відпроситись зі служби, що в умовах участі в ООС тяжко, подекуди неможливо

Можливість проголосувати за кандидатів у мажоритарних округах та за партійні списки

Не стосується виборів Президента

Навіть якщо змінили місце голосування, зможуть проголосувати лише за партійні списки

Документ, за яким можуть проголосувати

Можуть голосувати лише за наявності паспорта, при цьому більшість військовослужбовців-контрактників не беруть з собою в зону ООС паспорт, а користуються військовим квитком, який не дає права проголосувати

Час для участі в голосуванні

Законодавством не передбачено можливості надання часу військовим-контрактникам для участі в голосуванні, усе на розсуд командира
Структура та види Збройних Сил України

Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади  і   військового   управління,   у   підпорядкуванні  якого перебувають Збройні сили України.

Чисельність Збройних сил України затверджується Верховною Радою України за поданням Президента України (станом на лютий 2018 року чисельність Збройних Сил України сягнула 255 тисяч осіб). 

Українська армія комплектується за рахунок призову на строкову та договірну службу чоловіків від 18 років. Граничний вік перебування на військовій службі осіб рядового, сержантського та старшинського складу — 45 років.

Восени 2013 року передбачалося здійснити крайній призов на строкову військову службу і перехід вітчизняного війська на комплектування за контрактом. Відновлено призов у 2014 році.

У 2019 році під час весняного призову на строкову військову службу було закликано і направлено у війська 17 370 осіб.

Види Збройних сил України:

  • Сухопутні війська;
  • Повітряні сили;
  • Військово-морські сили;
  • Десантно-штурмові війська;
  • Сили  спеціальних операцій.

Організаційно ЗСУ складаються з органів військового управління, з'єднань,  військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій. 

Особливості правового статусу військовослужбовців в Україні та можливі обмеження

Особливістю правового статусу військовослужбовців в Україні є те, що вони користуються конституційними правами і свободами з певними обмеженнями. Так, ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачає, що військовослужбовці мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Разом з тим законодавством передбачено обмеження деяких із цих прав. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Збройні сили України» військовослужбовці можуть бути обмежені у свободі пересування, виборі місця проживання, праві вільно залишати територію України. Статут внутрішньої служби Збройних сил України встановлює, що військовослужбовці строкової служби у вільний від занять та робіт час мають право вільно переміщатися по території військової частини, а під час звільнення – і в межах гарнізону.

Виїзд офіцерів, прапорщиків (мічманів), військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини. 

Виїзд військовослужбовців строкової служби за межі гарнізону (за винятком випадків відбуття у відпустку або відрядження) забороняється.

Військовослужбовці, які є носіями державної таємниці, мають право залишити територію України тільки з дозволу відповідного державного органу.

Військовослужбовці зупиняють членство у політичних партіях та професійних спілках на період військової служби.

Військовослужбовці можуть бути членами громадських організацій, за винятком організацій, статутні положення яких суперечать засадам діяльності Збройних сил України, і можуть брати участь в їх роботі у вільний від обов'язків військової служби час, коли вони вважаються такими, що не виконують обов'язків військової служби.

Організація військовослужбовцями та резервістами під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві страйків і участь в їх проведенні не допускаються.

Військовослужбовці, резервісти на час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві та працівники Збройних сил України можуть бути обмежені у свободі пересування, вільному виборі місця проживання та праві вільно залишати територію України, праві на збирання, використання і поширення інформації відповідно до закону.

Працівники зупиняють членство у політичних партіях на період роботи у Збройних силах України.

Функціонування професійних спілок працівників, які уклали трудовий договір зі Збройними силами України, здійснюється відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Організація працівниками Збройних сил України страйків і участь в їх проведенні не допускаються.

Реалізація виборчих прав військовослужбовців під час виборів Президента України 

Військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розташованих за межами місць дислокації військових частин (ст. 6. Закону України «Про вибори Президента України», ст. 6 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

Відповідно до даної норми військовослужбовці строкової служби мають можливість голосувати на звичайних виборчих дільницях поряд з іншими виборцями. Варто зазначити, що строковики, які зареєстровані за місцем дислокації  військової частини, можуть голосувати на мажоритарних виборчих округах та місцевих виборах. Військові, які зареєстровані в інших містах, реалізують своє право голосу шляхом тимчасової зміни  місця голосування без зміни виборчої адреси.

Ні Законом України «Про вибори Президента України», ні Законом України «Про вибори народних депутатів України» не регламентовано порядок голосування військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.

Частково порядок голосування військових, які проходять військову службу за контрактом, було врегульовано п. 3-1 Прикінцевих положень Закону України «Про вибори Президента України»,  які застосовувалися на позачергових виборах Президента 2014 року. Визначалося, що виборці з числа військовослужбовців та осіб начальницького чи рядового складу, які виконують завдання за призначенням у місцях тимчасового перебування їх підрозділів на території Донецької та Луганської областей, включаються до уточнених списків виборців на звичайних виборчих дільницях у день голосування за поданням командирів відповідних підрозділів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією. Крім того, п. 2 ст. 20 Закону України «Про вибори Президента України» встановлено можливість створення Спеціальних виборчих дільниць на території військових частин (формувань). Перед виборами Президента України дана норма була застосована при врегулюванні порядку голосування військових, які проходили службу в зоні проведення ООС, більша частина яких є контрактниками.

На виконання даної норми закону Центральною виборчою комісією видано Постанову від 14 березня 2019 року за № 554 «Про утворення у винятковому випадку спеціальних виборчих дільниць на території військових частин (формувань) на чергових виборах  Президента України 31 березня 2019 року та відповідних дільничних виборчих комісій з виборів Президента України». Згідно з даною постановою на території Луганської та Донецької областей в зоні проведення ООС було утворено 80 виборчих дільниць, що в сукупності надало змогу реалізації свого права голосу на виборах Президента України 47 тис. осіб.

Військовослужбовці, які призвані по мобілізації та знаходяться у відриві від пунктів постійної дислокації військових частин, де вони мають реєстрацію постійного проживання, також голосували шляхом тимчасової зміни місця їх голосування без зміни виборчої адреси.

Реалізація виборчих прав військовослужбовців під час виборів народних депутатів України

Під час парламентських виборів у окремих випадках військовослужбовці не змогли реалізувати своє право голосу на позачергових виборах народних депутатів України 2019 року. Це було пов'язано з тим, що напередодні дня голосування військовослужбовці були передислоковані до зони ООС. Так, 7 липня військова частина, яка дислокується в Сумській області, отримала наказ про відправлення до зони ООС 120 військовослужбовців. 10 липня в іншу військову частину, яка дислокується в Черкаській області, надійшов наказ про необхідність направлення військовослужбовців у кількості 256 осіб до зони ООС. У таких умовах військовослужбовці не могли реалізувати своє право голосу на позачергових виборах народних депутатів України 2019 року.

Закон України «Про Державний реєстр виборців» визначає поняття виборчої адреси та її місцезнаходження. Статтею 8 Закону встановлено, що виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини (формування). Дана норма Закону поширюється лише на осіб, які проходять строкову службу. Жодної згадки щодо визначення виборчої адреси осіб, які проходять військову службу за контрактом, у цьому документі не вказано. Питання визначення виборчої адреси для даних осіб за тиждень до проведення виборів залишається  неврегульованим. Єдиним варіантом хоча б частково реалізувати своє право голосу є тимчасова зміна місця голосування. Для цього військовослужбовцям необхідно було відвідати відділ ведення Державного реєстру виборців із заявою про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси та надати свій паспорт. Проте, як показав досвід президентських виборів, дуже мала кількість військових звернулась до відділів ДРВ за своїм місцем перебування. Це спричинено передусім непростою процедурою отримання відгулів та досить тривалим оформленням документів у відділах ведення Державного реєстру виборців через великі черги.

Слід також зважати на постійні бойові завдання в зоні проведення ООС, що ускладнює отримання відгулів для зміни місця для голосування та, власне, самого голосування в день виборів.

Дана проблема врегульована у Виборчому кодексі, який був ухвалений парламентом наприкінці 2019 року. У документі застосований уніфікований підхід до формування спеціальних виборчих дільниць на президентських та парламентських виборах. Тепер згідно зі ст. 30 Виборчого кодексу спеціальні виборчі дільниці на території військових частин будуть утворюватися як на президентських, так і парламентських виборах. 

Крім того, у грудні 2019 року ЦВК спростила зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Тепер у виборців є можливість подавати заяву про тимчасову зміну голосування в електронній формі. 

У процесі обговорення пропозицій до Виборчого кодексу не було досягнуто консенсусу щодо включення військового квитка до переліку документів, що надають можливість проголосувати. Голосування військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) за нормами Виборчого кодексу здійснюється виключно за наявності паспорта.

Порушення виборчих прав військовослужбовців 

В українській законотворчій практиці вже склалась погана традиція ухвалювати виборчі закони напередодні виборів.

Стосовно права військовослужбовців строкової служби в законодавстві  зазначається, що для забезпечення умов для вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день голосування надається відпустка для участі в голосуванні не менш як на чотири години. Але відпустка їм не надається, а натомість повинно бути надано звільнення, як вказано у статті 217 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день виборів надається звільнення не менш як на чотири години).

Тобто законодавець замість терміну «звільнення» у виборчому Законі використав термін «відпустка», що не відповідає і положенням статті 216 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, де проведено розмежування між звільненням, відпусткою та відрядженням.

Тому виборче законодавство необхідно привести у відповідність шляхом вилучення терміну «відпустка», коли йдеться про надання можливості військовослужбовця здійснити своє громадянське право на волевиявлення, натомість уживати термін «звільнення» і не допускати такої підміни понять. Адже звільнення, відпустка та відрядження мають різне підґрунтя, строки, мету та підстави надання.

З цього приводу слід зазначити, що коли проходили вибори Президента України, військовослужбовцям надавали звільнення, щоб вони мали змогу проголосувати. 

Як пояснюють у військових частинах, заздалегідь складається графік звільнення військових підрозділів, щоб усі військовослужбовці мали змогу виявити свою волю в обранні народних депутатів. Усі солдати та офіцери голосують на загальних виборчих дільницях. Ніяких закритих виборчих дільниць на території військових частин не існує. Усім, без винятку, солдатам строкової служби, незалежно від їхніх досягнень, порушень військової дисципліни чи інших факторів, які зазвичай впливають на отримання звільнення в місто, були надані записки про звільнення терміном на чотири години. При цьому не контролюється, як і куди вони підуть. Адже брати чи не брати участь у виборах – справа сумління кожного громадянина. 

Що стосується забезпечення Статутом внутрішньої служби Збройних сил України рівних умов для вільного волевиявлення військовослужбовців строкової служби в день голосування, то він містить й виключення з цього питання. Зокрема, у статті 217 вказано, що для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцям строкової служби в день виборів надається звільнення не менш як на чотири години, крім тих військовослужбовців, які призначені до складу добового наряду. Але далі зазначається, що голосування військовослужбовців, які несуть службу в наряді, проводиться у вільний від несення цієї служби час. Насправді, таке врегулювання цього питання не забезпечує можливість реалізувати своє виборче право вказаним особам. У зв’язку з цим існує необхідність більш чіткої (імперативної) регламентації цього питання.

Під час виборів 2019 року частина військовослужбовців через небажання розкривати свої персональні дані членам дільниць (пов’язано з острахом передання даних проросійськи налаштованим громадянам) та досить тривалу процедуру з тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, не використала свого права голосу на виборах народних депутатів України. 

Дискусійним є питання можливості вдосконалення порядку тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси військовослужбовців шляхом можливості подання списків військовослужбовців, які мають намір змінити місце голосування без зміни виборчої адреси командирами частин. З одного боку, така процедура дозволить максимально спростити зміну виборчої адреси для військовослужбовців, проте з іншого сприятиме можливому застосуванню адміністративного ресурсу. Виходом із ситуації після часткової зміни правового регулювання є сприяння командирами військових частин в отриманні військовослужбовцями ЕЦП, проведення інформування щодо строків та порядку зміни місця голосування онлайн та відкриття вільного доступу  військовослужбовцям до комп’ютера.

У той же час Верховній Раді України варто деталізувати визначений Виборчим кодексом порядок створення спеціальних виборчих дільниць, передбачивши конкретні передумови для Міністерства оборони щодо підготовки подання про утворення спеціальної виборчої дільниці.  Зокрема, включення до подання повинно стосуватися лише військових частин та місць дислокації, які розташовані на території, де здійснюється протидія збройній агресії (на даний час це територія проведення ООС).      

Підготовлено в рамках проєкту “Виборча реформа задля посилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу”, який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки ЄС ombudsman.oporaua.org/about_project