За офіційними даними, отриманими від Національної поліції України, станом на 18.07.2019 було розпочато 273 кримінальні провадження, з яких 111 стосуються грошового або непрямого підкупу виборців (41% від загальної кількості). У 88 провадженнях розслідуються випадки перешкоджання виборчому праву громадян шляхом обману (незаконне використання брендів партій, реєстрація кандидатів-клонів. Інші кримінальні провадження стосуються випадків перешкоджання законній діяльності суб’єктів виборчого процесу, знищення або викрадення агітації тощо. Станом на момент оприлюднення звіту розслідування проводиться у 249 провадженях.

Протягом травня – липня 2019 року спостерігачі ОПОРИ виявили 2 147 інцидентів із ознаками порушення законодавства, 83% з яких стосувалися порушення правил ведення передвиборної агітації і, як правило, не передбачають кримінальної відповідальності. Утім 202 інциденти стосувалися підкупу виборців, порушення законодавства членами виборчих комісій – 93, зловживання адміністративними ресурсами – 44, кримінального втручання у виборчий процес (перешкоджання діяльності кандидатів і партій) – 17, порушення прав журналістів та спостерігачів – 7. За результатами опрацювання виявлених інцидентів ОПОРА направила 882 звернення до Національної поліції України. ОПОРА, серед іншого, закликає правоохоронні органи забезпечити належне розслідувати порушення прав офіційних спостерігачів. Особливе занепокоєння викликає фізичний напад на спостерігача ОПОРИ у Чернівецькій області.

ОПОРА зазначає, що порушення правил ведення агітації та непрямий  підкуп виборців стали ключовими викликами для демократичних парламентських виборів в Україні. Масовість випадків недотримання порядку ведення передвиборної агітації підкреслює необхідність посилення прозорості та підзвітності витрат суб’єктів виборчого процесу. Натомість поширеність проявів непрямого підкупу виборців свідчить про відсутність суттєвого прогресу протидії матеріальному стимулюванню виборців. В одномандатних округах кандидати достатньо часто надавали безоплатно виборцям товари і послуги, включаючи продуктові набори, окуляри, будівельні матеріали, здійснення ремонтів доріг та особистого житла виборців, організацію лотерей та встановлення дитячих майданчиків.  

Зловживання адміністративними ресурсами у виборчих цілях не є масовими на центральному рівні, але вони можуть суттєво вплинути на результати виборів у конкретних виборчих округах. Проблема загострюється активною участю міських голів та депутатів місцевих рад у виборах у статусі кандидатів у народні депутати України. Не менш серйозною є проблема зловживання бюджетними адміністративними ресурсами у виборчих інтересах. Чинні народні депутати України та місцеві посадові особи мають доступ до бюджетних програм, які вони використовують у де-факто агітаційних цілях. На жаль, Уряд України не приступив до імплементації заздалегідь презентованих рекомендацій ОПОРИ щодо деполітизації процесу розподілу і використання державних субвенцій на соціально-економічний розвиток територій. Бездіяльність органів державної влади мотивує кандидатів зловживати бюджетними коштами на свою користь. 

Статистика інцидентів ОПОРИ та офіційні дані Національної поліції висвітлюють проблеми, пов’язані із хуліганськими діями проти учасників виборців, цілеспрямованим пошкодженням агітаційних матеріалів та майна партійних офісів. Ці незаконні дії хоча і не мають критичного значення у кампанії, але вони є порушенням права кандидатів та виборців вільно проводити передвиборну агітацію.

За даними ОПОРИ, 93 кандидати у одномандатних виборчих округах вказали про приналежність до організацій, назви яких дублюють назви політичних партій – суб’єктів виборчого процесу. При цьому ці особи не балотуються від даних політичних партій. Недобросовісна технологія, як правило, спрямовується проти кандидатів від партії “Слуга народу”, меншою мірою – проти партії “Голос”. Крім цього, у  24 округах балотуються кандидати, написання імен, прізвищ чи навіть по батькові яких повністю ідентичні. ОПОРА зазначає, що чинне законодавство залишає не багато можливостей для протидії даному обману виборців. Але ці технології дезорієнтують виборців і протирічать принципу вільного волевиявлення громадян. Ця проблема отримала реакцію і з боку Національної поліції України. Станом на момент оприлюднення звіту поліція розслідує 88 кримінальних проваджень щодо незаконного використання брендів політичних партій, використання технологій кандидатів-двійників та розповсюдження неправдивої інформації про приналежність кандидатів до політичних партій та інших юридичних осіб.

Агітаційна активність більшості партій, які висунули кандидатів у загальнодержавному окрузі, проявляється у використанні різних форм агітації в масштабах всієї України або в межах окремих регіонів. За оцінками ОПОРИ, найширшою за територіальним охопленням наприкінці червня – в першій половині липня 2019 року була агітаційна активність трьох партій – «Європейська Солідарність» (непоодинокі приклади агітаційної кампанії зафіксовані в 161 виборчому окрузі), «Слуга Народу» (агітація в 157 виборчих округах) і «Українська стратегія Гройсмана» (142 виборчі округи). Разом з тим три інші партії – «Незалежність», «Партія Зелених України» і «Сила права» – практично не проявляють системної агітаційної активності. В розрізі використання типів агітації домінує зовнішня реклама (у випадку кампаній політичних партій) і пряма робота з виборцями та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів (у випадку кампаній, які ведуть кандидати в одномандатних округах).    

На цих виборах чітко увиразнила себе проблема правової неврегульованості та недостатньої прозорості витрат на політичну рекламу в інтернеті в контексті здійснення передвиборної агітації суб'єктами виборчого процесу. В межах періоду виборчої кампанії партії та кандидати витратили на політичну рекламу у Facebook понад 1 млн. 800 тисяч доларів США (48 млн гривень). Більше 1 мільйона доларів на рекламні оголошення політичного характеру витратили публічні сторінки, що просували політичні партії та лідерів партійних виборчих списків. Вдвічі менше – близько 500 тисяч доларів – сягали витрати в рамках просування публічних сторінок з агітацією за кандидатів у одномандатних округах. Сьогодні відсутні дієві механізми контролю за обігом коштів, витрачених на рекламу в інтернеті кандидатами і партіями, а також за дотриманням ними вимог щодо порядку фінансування передвиборної агітації в ході розміщення реклами в соціальних мережах. Внаслідок загальної тенденції щодо зміни форм та засобів агітації, законодавчі механізми контролю та звітності за рекламою в мережі Інтернет мають бути чітко регламентованими. 

ОПОРА вітає рішення ЦВК лібералізувати процедуру тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси для мобільних всередині країни громадян. З цієї виборчої кампанії громадяни не були зобов’язані документально підтверджувати власну мотивацію змінювати місце голосування на загальнонаціональних виборах. Спостерігачі також відзначили організований і безпроблемний перебіг процесу зміни голосування виборцями, який на високому рівні забезпечується органами ведення Державного реєстру виборців.  За остаточними даними Державного реєстру виборців, процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси скористалися 280 тис. 922 громадян. Це менше на 44 тис. 682 особи, ніж було на повторному голосуванні з виборів Президента України та на 34 тис. 803 особи під час першого туру президентських виборів.

У липні 2019 року ключовим етапом виборчого процесу стало утворення ДВК, які забезпечуватимуть виборцям можливість проголосувати. Не зважаючи на певні організаційні проблеми та політично вмотивовані конфлікти між членами ОВК, дільничні виборчі комісії були сформовані в усіх округах і приступили до роботи. Як передбачає законодавство, на представництво у складі ДВК можуть претендувати три суб’єкти: парламентські партії (обов’язкова квота), політичні партії, які висунули виборчі списки, та кандидати-мажоритарники. З 6 політичних партій, які мають депутатські фракції у Верховній Раді України поточного скликання, у складі ДВК найбільше представлена ВО «Батьківщина» (91% дільниць). 

Серед політичних партій, які висунули виборчі списки, найбільше представлені у ДВК партії «Слуга народу» (82% виборчих дільниць), «Опозиційна платформа – За життя»  (72%), ВО «Батьківщина» (64%),  «Європейська Солідарність» (46%), ВО «Свобода» (45%). Серед кандидатів-мажоритарників, висунутих політичними партіями, також набільше представництво в ДВК мають висуванці партії «Слуга народу» (72%), «Опозиційна платформа – За життя» (45%), ВО «Батьківщина» (37% дільниць),  ВО «Свобода» (20%), «Європейська Солідарність» (18%).

Агітаційна активність кандидатів та партій

У порівняння з першим місяцем передвиборчої кампанії, активність усіх суб’єктів виборчого процесу суттєво виросла і кампанія стала значно більш конкурентною в межах одномандатних виборчих округів. Це пов’язано із формальним завершенням етапу реєстрації кандидатів та визначенням кола всіх учасників передвиборчої боротьби. На зростання інтенсивності кампанії вплинуло рішення Конституційного Суду України у справі про визнання конституційності указу Президента про розпуск парламенту, очікування якого стримувало активність потенційних суб’єктів виборчого процесу в червні 2019 року.

З 22 політичних партій, які офіційно висунули кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі та були зареєстровані до участі у виборах, помітну передвиборчу кампанію проводять 13 партій. Агітація решти партій носить вибірковий та обмежений характер. Натомість три політичні партії – «Незалежність», «Партія Зелених України» і «Сила права» – фактично не проводять системної агітаційної роботи.

Найбільшу за масштабами та форматами агітаційної активності виборчу кампанію, яка охоплює всі регіони України (24 області і м. Київ), розгорнули п’ять політичних партій: «Європейська Солідарність», «Слуга Народу», «Українська Стратегія Гройсмана», «Батьківщина» і «Радикальна Партія Олега Ляшка». Сюди ж можна віднести партію «Голос», однак, на відміну від інших активних у межах усієї України партій, агітаційна кампанія «Голосу» є малопомітною у Луганській та Донецькій областях.

Ще три партії («Опозиційна платформа – За життя», «Свобода», «Опозиційний блок») проводять не менш інтенсивні, але регіонально акцентовані агітаційні заходи. Так, «Опозиційна платформа – За життя» (так само як і «Опозиційний блок») не проводить помітної агітаційної кампанії у Львівській, Рівненській, Івано-Франківській, Волинській і Тернопільській областях. Тоді як «Свобода» не проявляє агітаційної активності в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Одеській областях. Однак вони ведуть активну передвиборну роботу в інших регіонах. Решта активних політичних партій – суб’єктів виборчого процесу («Самопоміч», «Громадянська позиція», «Сила і Честь», «Аграрна партія України», «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі» і «Сила людей») не розгортали комплексної агітаційної кампанії загальнонаціонального масштабу, концентруючись на певних регіонах.

Окрім регіонального виміру, спостерігачі ОПОРИ також аналізували інтенсивність та масштаб виборчих кампаній у межах кожного зі 199 одномандатних виборчих округів. За оцінками ОПОРИ, найширшою за територіальним охопленням наприкінці червня – в першій половині липня 2019 року була агітаційна активність партій «Європейська Солідарність» (непоодинокі приклади агітаційної кампанії зафіксовані в 161 виборчому окрузі), «Слуга Народу» (агітація в 157 виборчих округах) і «Українська стратегія Гройсмана» (142 виборчі округи).

На місцевому рівні всі найактивніші партії переважно реалізовують свої передвиборні заходи через кандидатів у одномандатних округах. Кандидати-мажоритарники одночасно агітують за партію і за себе, часто самостійно фінансуючи агітаційні заходи. Тому масштаб агітаційної присутності партій у межах областей зазвичай пов’язаний з активністю у виборчих округах кандидатів, висунутих цими партіями. У контексті фінансування заходів передвиборної агітації суб’єкти виборчого процесу сигналізують про проблему відсутності в законодавстві прямої норми щодо права партії, яка висунула кандидата в одномандатному окрузі,  на перерахування коштів до виборчий фонду цього кандидата.

На фоні гострого міжпартійного суперництва основний тон кампанії все ж таки задають кандидати-мажоритарники в одномандатних виборчих округах, агітаційна діяльність яких значно більш динамічна, різноманітна і частіше супроводжується конфліктами між кандидатами. За оцінками спостерігачів ОПОРИ, щонайменше 51 одномандатний виборчий округ можна вважати потенційно проблемним, з огляду на характер протистояння, незначний розрив між лідерами перегонів, статус та ресурси кандидатів. З поміж кандидатів, які балотуються в одномандатних виборчих округах, своєю активністю вирізняються чинні народні депутати, які були обрані в цих же одномандатних виборчих округах під час позачергових виборів до Верховної Ради в 2014 році (таких налічується 192). У цілому  за спостереженнями ОПОРИ з понад трьох тисяч зареєстрованих кандидатів помітну агітаційну кампанію проводять менше половини.

Агітаційна активність кандидатів (поодинокі випадки не враховувалися)

Партії 

Кількість областей (і м. Київ), охоплених агітацією

Кількість округів, де зафіксовані прояви агітації

ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ

25

161

СЛУГА НАРОДУ

25

157

УКРАЇНСЬКА СТРАТЕГІЯ ГРОЙСМАНА

25

142

ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ

18

101

БАТЬКІВЩИНА

25

99

РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ОЛЕГА ЛЯШКА

25

99

ГОЛОС

23

91

ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК

15

88

СВОБОДА

19

69

САМОПОМІЧ

14

42

ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ

13

28

АГРАРНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ

9

21

СИЛА І ЧЕСТЬ

10

16

РУХ НОВИХ СИЛ МИХАЙЛА СААКАШВІЛІ

6

16

ПАРТІЯ ШАРІЯ

4

10

СИЛА ЛЮДЕЙ

5

8

ПАТРІОТ

3

3

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ

2

2

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ "ФАКЕЛ"

1

1

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

0

0

ПАРТІЯ ЗЕЛЕНИХ УКРАЇНИ

0

0

СИЛА ПРАВА

0

0

На завершальному етапі кампанії партії і кандидати використовують усі доступні форми передвиборчої агітації. Найпоширенішими агітаційними форматами є використання зовнішньої реклами, пряма робота з виборцями та розповсюдження друкованих агітаційних матеріалів (роздача газет, розклеювання листівок та плакатів, розповсюдження друкованої агітаційної продукції через партійні намети). Серед медійної агітації переважає реклама в соціальних мережах та використання інтернет ЗМІ. На відміну від попередніх виборчих кампаній, на цих виборах більшість кандидатів-мажоритарників присутні та активно ведуть свої сторінки у соціальній мережі «Фейсбук». Активне використання кандидатами соціальних мереж, серед іншого, спричинило до зростання обсягів брудної агітації та фейкових новин, пов’язаних з виборами. Це свідчить про необхідність більш уважного вивчення особливостей та наслідків використання інтернет-ресурсів у агітаційних цілях та законодавчого врегулювання пов’язаних із сучасними медійними технологіями форм ведення передвиборної агітації.   

На регіональному рівні засоби телебачення і радіо в агітаційних цілях використовують лише окремі кандидати, що пов’язано з високою вартістю витрат на політичну рекламу та агітацію в аудіовізуальних ЗМІ.  

Значно збільшилась кількість масових заходів, організованих кандидатами на свою підтримку або ініційовані іншими особами та організаціями, але за безпосередньої участі кандидатів. Порівняно з парламентськими виборами 2014 року, знову стали трендом розважальні заходи, зокрема проведення музичних концертів за участю місцевих колективів та популярних українських артистів.  

Кандидати-мажоритарники масово використовують формат прямих зустрічей з виборцями в публічних місцях або за місцем їхнього проживання. Позитивний демократичний ефект таких заходів часто нівелюється через неодноразово зафіксовані спостерігачами ОПОРИ випадки так званої передвиборної благодійності. Суб’єктами таких зловживань переважно є самовисуванці. Однак з боку кандидатів, висунутих партіями (зокрема, «Опозиційною платформою – За життя», ВО «Батьківщина») протягом останнього місяця теж неодноразово проводилися агітаційні заходи, що супроводжувалися наданням виборцям товарів та послуг.  

У липні зросла кількість прикладів використання в агітаційних цілях результатів соціологічних опитувань, проведених у межах одномандатних виборчих округів, дані яких суттєво відрізнялися. У більшості випадків такі дії можна розцінювати як використання маніпулятивної технології, яка має ознаки порушення вимог Закону щодо поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаних з виборами.

Порушення виборчого законодавства

Статистика правоохоронних органів щодо розслідування виборчих злочинів 

З початку виборчого процесу та станом на 18.07.2019 Національна поліція України розпочала 273 кримінальні провадження, пов’язані з виборчим процесом. З цих проваджень 202 розслідування стосуються злочинів проти виборчих прав громадян (статті 157 – 160 Кримінального кодексу України), 71 провадження – інших незаконних дій під час виборчого процесу.

Серед розслідувань у сфері виборчих злочинів домінують справи щодо підкупу виборців за статтею 160 Кримінального кодексу – 111 проваджень.  З них 62 провадження стосуються грошового підкупу виборців, 49 – непрямого підкупу виборців (агітація шляхом надання товарів і послуг тощо).  

За офіційною інформацією поліції, протягом виборів було розпочато 88 проваджень щодо перешкоджання вільному здійсненню громадянами свого виборчого права (стаття 157 ККУ).  Відповідно до попередніх даних, отриманих ОПОРОЮ, у 40 провадженнях розслідуються випадки розповсюдження неправдивої інформації про партії та кандидатів. Зокрема, мова йде про поширення неправдивих відомостей про приналежність кандидатів до певних партій або до юридичних осіб чи розповсюдження іншої неправдивої інформації про суб’єктів виборчого процесу. За статтею 157 Кримінального кодексу також розслідуються справи щодо незаконного використання брендів партій (34) та реєстрації кандидатів «двійників» (осіб із схожими з активним учасником виборів персональними даними) – 14 проваджень. 

Проблематика порушень виборчого законодавства у структурі розслідувань Національної поліції України

Провадження за типом порушень

Кількість проваджень

Стаття ККУ

Незаконне використання брендів партій

34

157

Кандидати-двійники

14

157

Завідомо неправдива інформація про партії та кандидатів

40

157

Обіцянка грошей за голос

62

160

Непрямий підкуп

49

160

Хуліганство/пошкодження агітації

39

  

Крадіжка агітації

11

  

Інший кримінал під час виборів

21

  

Випадки пошкодження агітації (39), крадіжка агітаційних матеріалів (11), інші кримінальні дії  (21) також розслідуються Національною поліцією України.

Узагальнена статистика щодо розпочатих, закритих кримінальних проваджень та таких, що тривають

Хід розслідування

Загальна статистика кримінальних порушень

Розпочато

273

Закрито

18

Об’єднано 

6 

Триває розслідування

249

Станом на момент оприлюднення звіту слідчими було закрито 18 проваджень, 6 проваджень було об’єднано. Розслідування триває щодо 249 кримінальних проваджень. Як повідомили ОПОРІ у Національній поліції України, у 5 провадженнях було повідомлено про підозру.

Інтенсивність порушень законодавства  за даними ОПОРИ (травень – липень 2019 року)

З початку процесу позачергових виборів народних депутатів України спостерігачі ОПОРИ у кожному окрузі здійснювали моніторинг порушень виборчого законодавства.  За результатами спостереження було виявлено 1945 інцидентів із ознаками недотримання Закону України «Про вибори народних депутатів України» та демократичних стандартів виборів.  

Найпоширенішим порушенням законодавства стало недотримання суб’єктами виборчого процесу правил ведення передвиборної агітації (1 783 задокументовані інциденти). Ці порушення включають розповсюдження друкованих матеріалів без передбачених законодавством вихідних даних, розміщення агітації у заборонених місцях/приміщеннях,  недотримання ЗМІ вимог до висвітлення агітації,  а також застосування технології чорного піару проти конкурентів. Достатньо масовою була і практика проведення передвиборної агітації до відкриття політичними партіями та кандидатами рахунків виборчих фондів.

Протягом виборчої кампанії спостерігачі ОПОРИ відзначали застосування технологій матеріального стимулювання виборців. При цьому кандидати-самовисуванці в депутати у одномандатних округах стали ключовими ініціаторами таких порушень законодавства та стандартів вільного волевиявлення громадян. Як засвідчують дані ОПОРИ, найчастіше прямий або непрямий підкуп виборців організовувався на користь саме  цих суб’єктів виборчого процесу (більше половини верифікованих інцидентів). Кандидати – висуванці політичних партій значно менше вдавалися до матеріального стимулювання виборців. Спостерігачі відзначили залучення кандидатами до агітації благодійних фондів, які надавали виборцям товари і послуги, інші види безоплатної допомоги. 

Структура інцидентів із ознаками порушення законодавства, верифікованих спостерігачами ОПОРИ у травні – липні  2019 року (постійно оновлюється)

Вид порушення законодавства/стандартів виборів

Кількість порушень

Незаконна агітація

1783

Матеріальне стимулювання виборців (прямий і непрямий підкуп, благодійні фонди)

202

Порушення з боку виборчих комісій

93

Зловживання адміністративним ресурсом

44

Кримінальне втручання у виборчий процес

17

Перешкоджання роботі журналістів та спостерігачів

7

Третє місце за кількістю верифікованих спостерігачами ОПОРИ інцидентів посідають порушення з боку виборчих комісій, їхніх членів. Як правило, виявлялися випадки ухилення членів виборчих комісій від виконання своїх повноважень, порушення порядку утворення ДВК, недотримання процедур проведення засідань виборчих комісій та ведення виборчої документації. 

Зловживання адміністративними ресурсами на виборах є менш поширеним порушенням, у порівнянні з іншими видами недотримання законодавства та стандартів виборів (44). Інциденти із ознаками зловживань адміністративними ресурсами найчастіше стосувалися прямого або прихованого залучення державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування до агітаційних заходів. Поширеним порушенням також є розповсюдження або розміщення матеріалів агітації у приміщеннях органів влади.

 За методологією ОПОРИ, різні випадки перешкоджання діяльності кандидатів та партій відносяться до кримінального втручання у виборчий процес (17 верифікованих випадків). Мова йде про пошкодження матеріалів передвиборної агітації та носіїв зовнішньої реклами,  фізичне перешкоджання діяльності агітаторів, напади невідомих осіб на партійні офіси тощо. Громадянська мережа ОПОРА неодноразово закликала правоохоронні органи рішуче протидіяти спробам перешкоджати діяльності партій та кандидатів і відзначає зусилля правоохоронних органів у цьому питанні.

На жаль, виборча кампанія супроводжувалася окремими випадками перешкоджання діяльності офіційних спостерігачів та журналістів (7 верифікованих інцидентів). Ці незаконні акції стосувалися і офіційних спостерігачів ОПОРИ.  До прикладу, 05 липня 2019 року в Заставні Чернівецької  області невідомі особи застосували фізичні дії та погрози до офіційного спостерігача ОПОРИ під час проведення ним спостереження, незаконно вилучили його телефон для видалення записаного представником організації відео. ОПОРА сподівається на об’єктивне розслідування правоохоронними органами незаконних дій щодо спостерігачів та журналістів.

Звернення спостерігачів ОПОРИ до Національної поліції України

Відповідно до методології спостереження ОПОРИ, спостерігачі не лише фіксують та верифікують порушення, а й офіційно звертаються до Національної поліції України із метою розслідування випадків недотримання законодавства. 

З початку виборчого процесу спостерігачами ОПОРИ було подано 882 звернення до Національної поліції (частина з них включала повідомлення про більше ніж одне порушення) щодо виявлення ознак порушення виборчого законодавства.

Переважна більшість – 66% (582 повідомлені випадки) стосувалася агітації без вихідних даних (ст. 212-13 КУпАП), 22% (196 повідомлених випадків) порушення правил агітації (ст. 212-10 КУпАП), в тому числі й фінансування не з виборчого фонду, 51 повідомлення щодо розміщення агітації в заборонених місцях (ст. 212-14 КУпАП), 27 повідомлень щодо розміщення з порушенням правил благоустрою (ст. 152 КУпАП). Крім того, було подано 44 повідомлення про можливі ознаки вчинення злочинів: 26 повідомлень про порушення правил фінансування виборчої кампанії (ст. 159-1 КК), 16 повідомлень про ознаки підкупу виборців (ст. 160 КК), 3 повідомлення щодо розпалювання ворожнечі (ст. 161 КК), 3 випадки, коли дії осіб містили ознаки перешкоджання діяльності офіційного спостерігача (в Чернівецькій та в Дніпропетровській областях).

Найбільша кількість звернень була подана спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА у Харківській (168); Запорізькій (151); Кіровоградській (82), Дніпропетровській (67 звернень) областях. 

Факти непрямого підкупу виборців, щодо яких написано 11 звернень до поліції, спостерігачами виявлено: у м. Волноваха – розміщено 10 лавок від кандидата (чинного народного депутата) Дмитра Лубінця; кандидатом в народні депутати Клімовим Л. М. було організовано підлітковий футбольний турнір з роздачею призів (Одеська область); зареєстрований кандидат Володимир Тимошин передав від імені адвокатського об’єднання «Тимошин та партнери» Галицинівській амбулаторії 5 кардіографів (Миколаївська область); кандидат Лучков Є. П. передав Бобринецькому відділенню зв’язку “Укрпошта” шість нових велосипедів для потреб поштарів а також комп'ютер, комплектуючі, кулер для води обласній клінічній психіатричній лікарні; кандидат В. М. Духно, під час зустрічі з колективом школи м. Компаніївки, передав клавішний інструмент, підсилювальну апаратуру та кондиціонер; кандидат Поляков М. А. – колонку будинку культури; кандидатом у народні депутати Поляковим М. А. передано автомобіль для потреб патрульно-постової служби (Кіровоградська область); пропозиція безкоштовних юридичних послуг кандидатом Дмитром Кришуном (Київська область); кандидат Віталій Павлик – встановлення в під’їзді поштових скриньок (м. Київ (ОВО 216); представники однойменного благодійного фонду мецената Людмили Русаліної (кандидатка по 197 ОВО) "Разом" передали центру соціального обслуговування населення ноутбук (Черкаська область); кандидат Олег Грамотенко, генеральний директор «Тесла Енерго», організував в місті Житомирі «День Тесли» (проїзд у всіх трамваях міста був безкоштовним, людей возили на екскурсії та пригощали гречкою з сосискою і канапками зі шпротами); на концерті за підтримки кандидата Мамая О. Ф. всім присутнім дітям роздавали подарунки; проводилася лотерея у агітаційних наметах братів-кандидатів Олександра та Юрія Бубликів (Полтавська область).

У округах № 134, 135 Одеської області спостерігачами подано заяви за статтею 161 КК (розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті). Так, зафіксовані матеріали передвиборної агітації на користь політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” із зображенням кандидатів від цієї сили Вадима Рабиновича та Іллі Киви містили написи із закликами до насильства.

За оцінками організації, співробітники Національної поліції України, як правило, реагували належним чином на її повідомлення про порушення правил ведення передвиборної агітації. 

Тенденції щодо недотримання виборчого законодавства в липні 2019 року 

Інциденти з ознаками підкупу виборців

Незважаючи на встановлену законодавством кримінальну та адміністративну відповідальність за підкуп виборців, кандидати в народні депутати України вдаються до різноманітних форм матеріального стимулювання громадян. Технології підкупу виборців не мають потенціалу вплинути на результати голосування за виборчі списки політичних партій, але можуть суттєво вплинути на розподіл голосів у одномандатних округах. Поширеність підкупу виборців у мажоритарних виборчих округах давно належить до основних аргументів на користь зміни виборчої системи в Україні. Але, на нашу думку, паралельно зі зміною виборчої системи необхідно створювати додаткові можливості розслідування таких злочинів та посилення інституційної спроможності правоохоронних органів. Вітаючи зусилля правоохоронців із протидії підкупу виборців, Громадянська мережа ОПОРА все ж відзначає необхідність посилення заходів із протидії матеріальному стимулюванню виборців.  

За оцінками спостерігачів ОПОРИ, непрямий підкуп виборців залишається поширеною формою ведення кампанії претендентами на депутатський мандат.  Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безоплатно чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців.

Представники ОПОРИ безпосередньо не виявили підтверджених фактів грошового підкупу громадян, але з офіційних джерел відомо про розслідування Національною поліцією України 62 проваджень щодо такого різновиду підкупу громадян.

Протягом звітного періоду кандидати в народні депутати України масово надавали виборцям, закладам, установам та організаціям різноманітні товари, послуги, інші матеріальні цінності.  

Перелік товарів та послуг, які надавались протягом агітаційної кампанії, був надзвичайно широкий (приклади активностей кандидатів надаються для ілюстрації практик і не є виключними):

  •  Сертифікати на закупівлю спортивного та господарського інвентаря.
  • Проведення медичних оглядів та надання  медичних товарів.  Залишається популярною роздача кандидатами у різних округах окулярів виборцям. До прикладу, у ОВО №17 (Вінницька область) за сприяння народного депутата України, кандидата-самовисуванця Миколи Кучера реалізується соціальна ініціатива «Лікар іде у село». У брендованих наметах кандидата-висуванця партії «УДАР» у ОВО №165 (Тернопільська область) Ігоря Побера проводився безкоштовний тест на визначення рівня глюкози у крові. Одночасно з проведенням аналізів із наметів розповсюджувались друковані матеріали передвиборної агітації кандидата.
  • Вручення грошових або інших винагород випускникам шкіл від імені кандидатів. До прикладу, 29 червня у м. Яворові (ОВО №112)  відбувся випускний вечір, під час якого кандидат у депутати від партії «Європейська Солідарність» Ігор Самардак вручив для 11 випускників грошову нагороду у розмірі 1 тис. грн.
  • Благодійні акції на підтримку дітей-сиріт, учасників АТО, інших груп населення.
  • Надання грошей, товарів або послуг релігійним організаціям.
  •  Матеріальна підтримка спортивних або оздоровчих акцій.
  • Проведення безкоштовних для виборців лотерей, в яких можна виграти цінні призи або навіть грошову винагороду. До прикладу,  кандидаткою від партії «Голос» у ОВО №127 Ольгою Покровською був оголошений конкурс для дітей до 16 років, переможці якого можуть отримати тижневу морську подорож для всієї родини, а всі учасники отримають заохочувальні призи. На вебресурсах кандидатки також повідомлялось, що 40 малозахищених сімей Миколаївського району можуть отримати сертифікат на безкоштовний відпочинок на морі.
  • Розповсюдження серед виборців продуктових наборів та/або пригощання готовими стравами, проведення сімейних пікніків (спостерігачі в різних регіонах відзначили популярність акцій з пригощання виборців борщем за «рецептами» кандидатів). Зокрема, у місті Кремінна Луганської області (ОВО №114) зафіксовані випадки видачі 5 кг цукру від імені фонду «Наш край» С. Шахова. Сергій Шахов є чинним народним депутатом України, а його політична команда представлена кандидатами у різних виборчих округах регіону. У місті Миколаєві, ймовірно, зафіксовано видачу продуктових наборів учасникам зустрічі з кандидатом від партії «Опозиційна платформа – За життя» у ОВО № 128 Анатолієм Дворником.
  • Проведення «фестивалів консервації», які супроводжувалися наданням виборців продуктів.
  • Закупівля для виборців будівельних матеріалів. До прикладу, 27 червня 2019 року в селищі Верховина Івано-Франківської області (ОВО №89) спостерігачі ОПОРИ зафіксували упаковки з бруківкою із написом «Від Сергія Басараба», при цьому в окрузі балотується заступник голови Івано-Франківської обласної ради, висуванець партії «Європейська Солідарність» Сергій Басараб.
  • Встановлення на замовлення виборців нових поштових скриньок. До прикладу, у ОВО №214 (Київ) встановлення нових поштових скриньок супроводжувалось розповсюдженням агітаційних матеріалів на підтримку  кандидата від партії «Європейська Солідарність» Олеся Маляревича.
  • Вручення поштарям велосипедів та надання медичного обладнання закладам охорони здоров’я. До прикладу,  кандидат-самовисуванець Євген Лучков (ТВО №100, Кіровоградська область) передав велосипеди для потреб поштового відділення. 
  • Встановлення дитячих майданчиків. Ця форма виборчої благодійності традиційно є популярною серед кандидатів. При цьому практикується фінансування дитячих майданчиків за рахунок підприємств, які очолюють кандидати в народні депутати України. Зокрема, така практика виявлена у ОВО №194 (м. Черкаси), в якому балотується кандидат-висуванець партії ВО «Черкащани», директор департаменту з якості ПАТ «АЗОТ» Іван Сухарьков.
  • Транспортування виборців до туристичних центрів та місць відпочинку.  До прикладу, кандидат-самовисуванець у ОВО № 85 (Івано-Франківська обл.) Віктор Шевченко серед виборців свого округу агітував за себе та партію «Слуга народу» на території туристичного комплексу «Буковель». Цей комплекс знаходиться на території іншого округу, у зв’язку з чим ОПОРА звернулась до поліції із метою перевірки можливих фактів надання виборцям послуг і наявності в таких діях ознак непрямого підкупу виборців.
  • Ремонти місцевих доріг. Зокрема, спостерігачі ОПОРИ зазначили, що акції із відновлення дорожнього полотна є складовою передвиборчої кампанії кандидата-самовисуванця у ОВО № 107 (Луганська область), народного депутата України Сергія Рибалки.
  • Надання різноманітних безкоштовних або пільгових послуг підприємствами та організаціями, пов’язаними із кандидатами в народні депутати України. До прикладу, від імені кандидата-висуванця ВО «Батьківщина» у ОВО №202 Андрія Маковея мешканці округу мали можливість  отримати безкоштовні послуги на автомийці.

Спостерігачі ОПОРИ також підкреслили значну активність благодійних фондів, прямо чи опосередковано пов’язаних із кандидатами в народні депутати України. Благодійні фонди функціонують у різних регіонах України і сприяють веденню кампанії широкому переліку кандидатів, фактично виступаючи формальним інструментом нівелювання законодавчих заборон на здійснення агітації шляхом надання виборцям товарів і послуг.  В окремих регіонах благодійні фонди припинили або зменшили інтенсивність діяльності на користь кандидатів у народні депутати України у зв’язку із увагою до них правоохоронних органів та спостерігачів (м. Київ).

Зафіксовані приклади «благодійності» не є новими для електоральної історії України. Такі самі технології застосовувались на виборах до парламенту в 2014 році й особливо на чергових виборах 2012 року. Стабільність негативних практик засвідчує необхідність кардинально нових підходів до законодавчого та практичного попередження підкупу виборців. Одним із перспективних варіантів розв’язання проблеми є законопроект №8270 щодо забезпечення невідворотності покарання за виборчі злочини. Цей законопроект має статус урядового, розроблявся спільними зусиллями правоохоронних органів та громадськості, зареєстрований у Верховній Раді України з квітня 2018 року.  На думку ОПОРИ, новий склад Верховної Ради України зобов’язаний приступити до змістовної і головне – результативної дискусії  з питань протидії підкупу виборців.   

Зловживання адміністративними ресурсами у виборчих інтересах

Спостерігачі ОПОРИ відзначають, що зловживання адміністративними ресурсами на позачергових виборах народних депутатів України не мають централізованого та системного характеру.  Ця оцінка стосується як червня, так і липня 2019 року.

Під зловживанням адміністративними ресурсами на виборах розуміється ситуація, коли представники політичних партій або кандидат використовують свої посади в органах влади або зв’язки з Урядом для отримання переваг у виборчому процесі. Відсутність однієї або декількох політичних сил, які контролюють владну вертикаль у межах цілої країни, позитивно вплинула на перебіг виборчої кампанії. Але, як неодноразово зазначала ОПОРА, на рівні одномандатних виборчих округів та окремих територіальних громад фіксувались непоодинокі випадки порушення посадовими особами принципу політичної  неупередженості публічної адміністрації.  На думку ОПОРИ,  позачергові вибори народних депутатів України вчергове засвідчили необхідність посилення гарантій неполітичного характеру функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування  під час виборчих кампаній. 

Посадові особи органів влади різних рівнів достатньо масово беруть участь у виборах у статусі кандидатів у народні депутати України та/або залучаються до акцій на підтримку політичних партій або кандидатів у народні депутати України. Необхідно підкреслити, що Прем’єр-міністру України, лідеру виборчого списку партії «Українська стратегія Гройсмана» Володимиру Гройсману, іншим урядовцям-кандидатам від даної політичної сили не вдалося чітко розмежувати посадову та агітаційну активність під час виборів. Ця політична сила достатньо активно використовувала результати та поточну діяльність Уряду України для привернення уваги виборців до виборчого списку кандидатів. Незважаючи на початок ротації голів райдержадміністрацій, частина з них сприяла передвиборчій агітації кандидатів, пов’язаних із політичною силою колишнього Президента України Петра Порошенка. В окремих випадках спостерігачі ОПОРИ звернули увагу на присутність кандидатів-мажоритарників від політичної партії «Слуга народу» на офіційних нарадах за участю Президента України Володимира Зеленського.

З точки зору дотримання принципів політичної безсторонності публічної адміністрації, значне занепокоєння викликає масова практика участі місцевих посадових осіб у спільних з кандидатами заходах, публічне висловлення чиновниками різних рівнів підтримки окремим кандидатам. Статус народних депутатів України дозволяв цілій низці кандидатів де-факто ігнорувати обмеження законодавства, які застосовуються до учасників виборів (використання офіційних нарад для фактичної агітації, участь у реалізації соціальних, благодійних та інфраструктурних проектів, неконкурентна присутність у місцевих ЗМІ). 

Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» рівність прав і можливостей кандидатів у депутати, партій – суб’єктів виборчого процесу забезпечується рівним та неупередженим ставленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб до кандидатів у депутати, партій – суб’єктів виборчого процесу. На практиці виборцям було важко розмежувати звичайну посадову діяльність керівників та/або інших посадових органів влади та їхню політичну позицію щодо суб’єктів виборчого процесу.

До прикладу, на підтримку чинного депутата та кандидата у депутати у виборчому окрузі №118 (Львівська область) Богдана Дубневича виступають голови сільських рад у Пустомитівському районі. В Івано-Франківську міський голова Руслан Марцінків активно підтримував кандидатів ВО «Свобода» Оксану Савчук (ОВО №83) та Василя Поповича  (ОВО №84), включаючи використання для цього офіційних заходів органів влади.  

Явним порушенням вимог законодавства щодо політичної неупередженості органів влади у виборчому процесі стало підписання Угоди про співпрацю між кандидатом-самовисуванцем Андрієм Іванчуком у ОВО №88 та громадою Коломиї (Івано-Франківська область). При цьому дану Угоду від імені виборців та членів громади підписав міський голова Коломиї Ігор Слюзар. У цьому документі кандидат пообіцяв вирішити актуальні місцеві проблеми у разі його обрання народним депутатом України.  

У ОВО №205 (Чернігівська область) зовнішня реклама на підтримку кандидата-самовисуванця Валерія Кулініча містить фотографію чинного міського голови обласного центру Владислава Атрошенка та його заклик «Ваш голос за Куліча – це підтримка Чернігова». При цьому міський голова та кандидат неодноразово спільно відвідували комунальні підприємства міста. У Житомирі (ОВО №62) міський голова обласного центру Сергій Сухомлин, Віцепрем’єр-міністр України Геннадій Зубко стали учасниками відеозвернення на підтримку кандидата-самовисуванця Ігоря Гундича, натомість міський голова Харкова Геннадій Кернес проводив спільно з кандидатом-самовисуванцем у ОВО №169, народним депутатом України Олександром Грановським зустрічі з виборцями та офіційні заходи. Ці приклади не є виключними і наводяться лише для ілюстрації передвиборчих практик на позачергових виборах народних депутатів України.

Крім публічної демонстрації підтримки кандидатам з боку посадових осіб органів влади, серйозною проблемою для виборчих кампаній в округах залишається зловживання бюджетними адміністративними ресурсами. Чинні народні депутати, зареєстровані кандидати на позачергових виборах, активно використовують заходи з реалізації державних та місцевих програм соціально-економічного розвитку для фактичної агітації на свою користь.  Аналогічну практику застосовують і локальні лідери-кандидати в народні депутати України, які мають посадовий або політичний доступ до місцевих бюджетних програм. Громадянська мережа ОПОРА на постійній основі проводить моніторинг використання бюджетних ресурсів у агітаційних та політичних цілях. Із останнім звітом можна ознайомитись за сайті ОПОРИ. Негативний вплив зловживань бюджетними адміністративними ресурсами на конкурентність виборів дещо компенсується тим, що представники різних політичних сил мають доступ до цих ресурсів. Але, на думку ОПОРИ, використання бюджетного адміністративного ресурсу є одним з ключових викликів для демократичних виборів в Україні. Проблема має бути обов’язково вирішена на законодавчому та підзаконному рівнях.  

Ще напередодні чергових виборів Президента України ОПОРА презентувала Рекомендації Кабінету Міністрів України щодо забезпечення  прозорого та рівномірного розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, а також попередження випадків зловживання адміністративним ресурсом під час загальнонаціональних виборів 2019 року. Підготовлені рекомендації, на жаль, досі не враховані Урядом для попередження зловживань у цій сфері. У цьому контексті висловлюємо сподівання, що чинний або новий Уряд все ж прислухаються до закликів офіційними рішеннями зупинити практику зловживання бюджетними коштами на користь політичних та виборчих суб’єктів.  

Рекомендації ОПОРИ Уряду в цій сфері можуть бути успішно адаптовані до специфіки діяльності органів місцевого самоврядування із метою протидії бюджетному адмінресурсу на локальному рівні.

 Спостерігачі ОПОРИ шляхом особистого спостереження не виявили доведених фактів незаконного тиску на виборців з боку посадових осіб органів влади або керівників державних або комунальних підприємств. Але суб’єкти виборчого процесу та ЗМІ оприлюднювали інформацію про нібито застосування до виборців незаконних заходів посадовими та службовими особами. Зокрема,  кандидат від партії «Слуга народу» у ОВО №118 (Львівська область) Артем Федецький заявив про звернення до нього виборців Пустомитівського району із інформацією про нібито намагання сільських голів заборонити виборцям брати участь у зустрічах з ним. Як стверджує Федецький, тиск та залякування виборців здійснюється на користь кандидата-самовисуванця Богдана Дубневича. 

Із метою перевірки інформації про можливий тиск на виборців, які є студентами Національного Університету «Одеська юридична академія», виборча омбудсменка ОПОРИ звернулася із запитом до навчального закладу з проханням надати інформацію щодо підстав для переносу екзаменаційної сесії з червня на липень 2019 року. На жаль, відповідь на цей запит досі не було отримано, натомість до спостерігачів ОПОРИ продовжує надходити інформація про проведення у Одеській юридичній академії заходів за участю народного депутата України, кандидата-самовисуванця в ОВО №135, Президента даного університету Сергія Ківалова.  

Відзначаючи зусилля Національної поліції щодо перевірки інформації про тиск на виборців (зокрема, у місті Олевську Житомирської області), ОПОРА ще раз закликає правоохоронців приділяти особливу увагу протидії  тиску на громадян.

Застосування технологій “чорного піару”

Громадянська мережа ОПОРА зафіксувала збільшення інтенсивності кампаній із розповсюдження завідомо неправдивої або дискредитуючої інформації проти політичних партій та кандидатів в народні депутати України. Як правило, ці кампанії були реалізовані шляхом розповсюдження анонімних листівок та газет. Також достатньо поширеною є практика розміщення негативних матеріалів про конкурентів на місцевих інтернет-ресурсах, при чому їх контент є явно незбалансованим і упередженим. За приблизними оцінками спостерігачів, найбільш  масово було реалізовані технології “чорного” піару проти політичних партій “Голос”, “Слуга народу”, “Опозиційна платформа-За життя”, “Європейська солідарність”.  Натомість кандидати-мажоритарники найчастіше стають об’єктом негативних кампаній.

Політична агітація у соціальній мережі Facebook

Виборче законодавство не виокремлює рекламу в Інтернеті як окрему форму передвиборної агітації (така агітація відноситься до інших форм). Також не визначено окремих кодів для класифікації реклами в інтернеті загалом та зокрема в соціальних мережах у постанові ЦВК від 14 червня 2019 року № 1010, якою затверджено форми фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій та кандидатів у народні депутати. У НАЗК також відсутня спеціальна методика для відслідковування реклами в глобальній павутині. Таким чином, за відсутності прямо визначених законом заборон притягнути до відповідальності особу за розміщення передвиборної агітації в Інтернеті та соціальних мережах за рахунок витрат поза виборчим фондом неможливо. З іншого боку, закон забороняє використання власних коштів партій, кандидатів у депутати чи коштів з інших джерел для проведення передвиборної агітації, у тому  числі з ініціативи виборців, таким чином оплата третіми особами реклами в соціальних мережах не є допустимою формою агітації. 

Одним з єдиних джерел інформації про агітацію в інтернеті, зокрема у соціальній мережі Facebook, є Бібліотека політичної реклами, створена компанією з метою підвищення прозорості і підзвітності розміщення реклами та запобігання іноземному втручанню у вибори в різних країнах світу. Нові правила розміщення політичної реклами запровадили ряд вимог, зокрема рекламодавець повинен підтвердити свою особистість, а також вказати додаткову інформацію (адресу, телефон, імейл, вебсайт), а в рамках запобігання іноземному втручанню у вибори Facebook заборонив розміщувати рекламу іноземним громадянам. Тепер вся політична реклама потрапляє до Бібліотеки політичної реклами, де зберігається протягом 7 років та відкрита для громадськості.

Під час активної стадії виборчої кампанії з 24.05.2019 по 15.07.2019 в соціальній мережі Facebook опубліковано 40 427 рекламних дописів політичного характеру. Кількість опублікованих рекламних дописів зростає з наближенням до дня виборів, а 72% публікацій припадає на липень. 

https://lh3.googleusercontent.com/3vep5wS_7ImOMEq2db5KMQjZUrwYEIoD0eK6nQdc9sQ0L6D-WkTHRYSncuO643kkcD1JfO7SORai3rme7K7MFD5BLxq2GxlrMnKtKJkISuvOHkOq78wvDLxZ_FjgDA

Такий розподіл кількості рекламних повідомлень зумовлений не лише активізацією агітаційних кампаній партій та кандидатів, а й з процесам ідентифікації політичної реклами соціальною мережею Facebook. Так, на старті виборчої кампанії більшість політичної реклами публікувалась як звичайна, та лише з середини червня Facebook розпочав блокування політичної реклами, розміщеної без відповідного маркування.

Загалом на політичну рекламу у Facebook протягом 24.05.2019 – 15.07.2019 за даними Звіту бібліотеки реклами витрачено більше 1 млн. 800 тисяч доларів США.  Найбільша кількість переглядів політичної реклами припадає на м. Київ – 14,5%, Львівську область – 9,28% та Дніпропетровську область – 7,61%. Найменшу кількість політичної реклами у Facebook бачили жителі Луганської – 0,71% та Херсонської областей. Варто зазначити, що соціальна мережа Facebook не поширює українську політичну рекламу на жителів АР Крим та міста Севастополь. 

Більше 1 мільйона доларів на рекламні оголошення політичного характеру витратили публічні сторінки політичних партій та лідерів виборчих списків. Вдвічі менше – близько 500 тисяч доларів – витратили публічні сторінки, що агітували за кандидатів у одномандатних округах. 

Дані щодо витрат політичних партій на рекламу у соціальній мережі Facebook

Партія

Витрачено коштів (USD)

Кількість рекламних оголошень

Голос

232344

470

Європейська Солідарність

209780

250

Сила Права

136915

66

Слуга народу

69576

560

Батьківщина

72888

76

Партія Шарія

44533

1607

Опозиційна платформа

46970

2350

Самопоміч

38039

199

Українська стратегія Гройсмана

30200

103

Опозиційний блок

36286

336

Соціальна справедливість

21326

479

Аграрна партія України

9182

55

Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі

7617

24

Радикальна партія

6526

17

Громадянська позиція

4452

40

Незалежність

3828

24

Всеукраїнське об'єднання «Факел»

2639

20

Найбільше коштів – близько 230 тисяч доларів – на агітацію у Facebook витратила політична партія «Голос», розмістивши у соцмережі 470 рекламних записів. Партія найчастіше таргетувала свою рекламу на жителів м. Львів – майже 11% від усіх переглядів, та у м. Київ. Найменшу кількість рекламних публікацій бачили в себе виборці Донецької та Луганської областей. У проміжному звіті партія зазначила витрати на рекламні послуги в соцмережі у розмірі 1,5 мільйона гривень (близько 57 тисяч доларів).

Політична партія «Європейська Солідарність» за період з 23.05.2019 по 15.07.2019 розмістила у соціальний мережі Facebook 250 рекламних дописів на суму більше 209780$. Партія найчастіше таргетувала свої рекламні повідомлення на жителів м. Київ та Львівську область, натомість меншу увагу зосереджувала на агітацію жителів східних та південних областей. У проміжному звіті партії відсутні витрати на розміщення агітаційних матеріалів у соціальних мережах. 

Політична партія «Сила права» витратила на публікацію 66 агітаційних повідомлень більше 136 тисяч доларів. Найбільше рекламних повідомлень партії було показано виборцям м. Києва та Львівської області. За інформацією Facebook, політичну агітацію партії оплачено громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання Спільна Справа» та Всеукраїнським громадським рухом «Сила права». Згідно з проміжним фінансовим звітом, у партії відсутні надходження та витрати виборчого фонду.

Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» розмістила у Facebook 76 рекламних повідомлень загальною вартістю більше 72 тисяч доларів. Найбільшу кількість переглядів агітаційних повідомлень здійснили жителі м. Києва та Львівської області. Згідно з інформацією Facebook, агітаційні матеріали партії оплачували ТОВ «Сучасні рекламні рішення» та громадська організація «Я за Тимошенко». У проміжному фінансовому звіті партії вказаний один платіж до ТОВ «Сучасні рекламні рішення» на суму 100 тисяч гривень за статтею 1400 «Інші витрати на передвиборну агітацію».

Політична партія «Слуга народу» витратила на розміщення політичної реклами у Facebook більше 47 тисяч доларів. Найбільше переглядів політичної реклами припадає на виборців Львівської області та м. Києва, найменше – Луганської області. У проміжному фінансовому звіті відображено 10 платежів за рекламу в мережі Інтернет на суму 45900 гривень, проте більшість з них сплачена за розміщення реклами в інтернет ЗМІ. 

Політична партія «Опозиційна платформа – За Життя» розмістила у Facebook 2 350 рекламних публікацій на суму більше 47 тисяч доларів. Найбільша кількість агітаційних матеріалів партії публікувалася зі сторінки «Бойко - Премьер». Цільовою аудиторією рекламних дописів стали виборці, старші 35 років, що проживають у південних та східних областях України. Більшість рекламних записів партії оплачено Громадським рухом «Бойко Прем’єр». У фінансовому звіті відсутні витрати на рекламу в інтернеті та соціальних мережах.

Політична партія Шарія витратила більше 44 533 доларів на розміщення 1 607 рекламних дописів у Facebook. Найбільшу кількість разів політичну агітацію партії бачили виборці м. Києва та Дніпропетровської області, найменшу – Чернівецької області. У проміжному фінансовому звіті партії наявні три платежі за передвиборчу агітацію у мережі Інтернет на суму 1,3 мільйона гривень.

Політична партія «Самопоміч» розмістила у Facebook 199 рекламних оголошень на суму більше 38 тисяч доларів. Найбільшу кількість разів їхню агітацію бачили жителі м. Києва та Львівської області. Близько 14 тисяч доларів за агітацію політичної партії сплатила ГО «Твій вибір». У проміжному звіті партії є один платіж за розміщення реклами у мережі Інтернет на суму 50 тисяч гривень.

Політична партія «Опозиційний блок» за розміщення 336 агітаційних матеріалів у Facebook заплатила більше 36 тисяч доларів. Найбільшу кількість рекламних публікацій побачили мешканці Дніпропетровської та Харківської областей, найменше – Волинської. У проміжному фінансовому звіті партії відсутні платежі за розміщення реклами у мережі Інтернет та соціальних мережах.

Політична партія «Українська стратегія Гройсмана» на розміщення 103 рекламних дописів у Facebook витратила більше 30 тисяч доларів. Найбільше переглядів політичної агітації здійснили виборці м. Києва та Львівської області, найменше – Луганської та Донецької. У проміжному звіті партії відсутні платежі за розміщення реклами в інтернеті.

Поряд з активним використанням соціальних мереж політичними партіями та кандидатами в агітаційних цілях також збільшилась кількість рекламних публікацій з елементами «чорного піару», проте здебільшого дані матеріали поширювалися проти кандидатів в одномандатних округах. Прикладом «чорного піару» на загальнонаціональному рівні є публічна сторінка «Тільки правда», яка опублікувала 11 рекламних повідомлень, 10 з яких дискредитували одну з партій. Проте, попри правила розміщення політичної реклами, дані оголошення відображались без відповідного маркування, та не містили інформації про платника.

Внаслідок загальної тенденції щодо зміни форм та засобів агітації, законодавчі механізми контролю та звітності за рекламою в мережі Інтернет потребують зміни, а також визначення чітких заборон для можливості притягнення до відповідальності. Поряд з тим, соціальна мережа Facebook взявши на себе соціальну відповідальність, має здійснити необхідні зміни та вдосконалити свої стандарти розміщення політичної реклами, щоб уникнути використання політичної реклами як інструменту для поширення дезінформації та неправдивої інформації для виборців. 

Діяльність Центральної виборчої комісії

Протягом останнього місяця виборчої кампанії Центральна виборча комісія прийняла понад 800 постанов, які стосувалися різних аспектів організації позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року. До переліку основних організаційних обов’язків ЦВК з підготовки та проведення позачергових парламентських виборів в цей період відносилися: 1) завершення процесу реєстрації кандидатів і скасування реєстрації кандидатів у депутати на підставі їхніх заяв про відмову балотуватися або звернення партії про скасування рішення щодо реєстрації кандидата в депутати; 2) реєстрація/скасування реєстрації довірених осіб кандидатів/уповноважених осіб; 3) внесення змін до складу ОВК та затвердження/внесення змін єдиних кошторисів видатків ОВК; 4) проведення жеребкування щодо визначення номерів розміщення назв партій у виборчому бюлетені для голосування у загальнодержавному окрузі; 5) затвердження форми, кольору і тексту виборчих бюлетенів для голосування в загальнодержавному та одномандатних округах; 6) реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій; 7) забезпечення виготовлення інформаційних плакатів партій, кандидати в депутати від яких зареєстровані у загальнодержавному окрузі; 8) забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів.  

ЦВК приймалися постанови щодо  формування, діяльності та змін у складі виборчих комісій, зокрема 1 постанова щодо утворення ДВК на закордонному виборчому окрузі; постанова про дострокове припинення повноваження всього складу ОВК ОВО № 47 у зв’язку із грубим порушенням вимог до розподілу керівних посад під час формування ДВК та формування нового складу цієї комісії; 14 постанов щодо змін у складі ОВК; 2 постанови щодо змін у складі ДВК на закордонному виборчому окрузі.

У період з 1 по 18 липня ЦВК приймалися постанови про скасування реєстрації кандидатів у депутати (у зв’язку з відмовою балотуватися – 13); у зв’язку із недотриманням цензу осілості – 4; у зв’язку зі зверненням партії – 3; у зв’язку з відмовою балотуватися та зі зверненням партії – 1). 

Центральна виборча комісія активно реагувала на проблему недотримання кандидатами строків відкриття рахунків виборчих фондів.  Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про вибори народних депутатів України" партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані в загальнодержавному окрузі, кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі зобов’язаний відкрити рахунок свого виборчого фонду не пізніш як на десятий день з дня його реєстрації Центральною виборчою комісією. У разі порушення цього терміну ЦВК оголошується попередження кандидату (партії). 

Комісія двічі приймала постанови про оголошення попередження за порушення термінів відкриття рахунків виборчих фондів 38 кандидатам (постанова від 8 липня 2019 року), 684 кандидатам у народні депутати України, зареєстрованим в одномандатних виборчих округах, а також  політичній партії "Сила Людей" (постанова від 18 липня 2019 року).

В частині контролю з боку ЦВК за фінансуванням передвиборної агітації суб’єктами виборчого процесу одним із ключових контрольних заходів є аналіз проміжних та остаточних фінансових звітів партій про надходження і використання коштів їх виборчих фондів. 18 липня ЦВК на своєму засіданні затвердила Аналізи проміжних фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчих фондів 21 політичної партії. Окрім формального аналізу щодо відповідності звітних даних вимогам Закону, ЦВК також послуговувалася інформацією, отриманою від Національного агентства з питань запобігання корупції. Самі тексти аналізу звітів мають бути оприлюднені ЦВК не пізніш як за два дні до дня голосування.

З огляду на прийняття ЦВК постанов про скасування реєстрації окремих кандидатів у народні депутати України (в ОВО № 12, 17, 21, 24, 27, 31, 32, 36, 39, 40, 64, 65, 70, 74 – 76, 78, 81, 84, 94, 96, 97, 100 – 102, 123, 130, 135, 136, 141, 143, 149, 159, 176, 182 – 184, 200 – 202, 204, 212) і відсутністю можливості здійснити передрукування виборчих бюлетенів для голосування в цих округах Комісія зобов’язала дільничні виборчі комісії звичайних та спеціальних виборчих дільниць вказаних ОВО на своїх засіданнях з приймання виборчих бюлетенів одночасно з проставленням печатки ДВК внести зміни до виборчих бюлетенів шляхом проставлення штампа "Вибув" на відомостях стосовно кандидатів у народні депутати України, реєстрацію яких скасовано. Також встановлено, що штамп "Вибув" проставляється горизонтально таким чином, щоб його відтиск охоплював порожній квадрат та прізвище, власне ім’я (усі власні імена), по батькові (за наявності) і частину інших відомостей про кандидата в народні депутати України. При цьому відтиск штампа не повинен охоплювати відомості щодо іншого кандидата в народні депутати України.

Всього 17 постанов ЦВК стосувалися виконання судових рішень переважно у справах щодо реєстрації кандидатів та оновлення біографічних відомостей в бюлетені. 18 постанов ЦВК вносили  зміни до раніше прийнятих постанов ЦВК. Зокрема Постановою ЦВК №1575 від 10.07.2019 внесено зміни до Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів народних депутатів України, доповнено його новим розділом, що стосується передачі списків виборців, які зберігаються в органі ведення Реєстру, до архівних установ. 

Постанови ЦВК №1398, №1410, №1415, №1486, №1504 стосувалися зміни виборчого бюлетеня у зв’язку з реєстрацією ЦВК нових суб’єктів виборчого процесу на підставі рішень Верховного Суду або зміною інформації про кандидата.

Постанови №1442, №1502 від 05.07.2019 прийняті на виконання судових рішень, якими визнано окремих кандидатів такими, що не належать до відповідної партії або є безпартійними. З метою недопущення неналежного інформування виборців про особи вказаних кандидатів у народні депутати України та порушення принципу забезпечення вільного волевиявлення виборців ЦВК визнало за необхідне внести зміни до зазначених постанов в частині коригування відомостей щодо партійності кандидатів у народні депутати України.

Постанова ЦВК № 1645 стосувалася випадку, коли ЦВК скасувала реєстрацію кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому  окрузі № 90 Бабенка Миколи Миколайовича на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року на підставі звернення, надісланого поштою невідомими особами. Після чого кандидат звернувся до ЦВК зі спростування поданої до ЦВК 5 липня 2019 року заяви про відмову від балотування. В результаті ЦВК звернулася до органів Національної поліції та виключила кандидата з додатків до постанови про скасування реєстрації кандидатів в народні депутати.

На підставі поданих звернень ЦВК зареєструвала 117 офіційних спостерігачів від 12 іноземних держав і 1602 від 21 міжнародної організації. Для порівняння, на позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року ЦВК зареєструвала 304 спостерігачі від 21 держави і 2017 спостерігачів від 20 міжнародних організацій. Разом з тим Комісія відмовила в реєстрації в якості офіційних спостерігачів від ОБСЄ/БДІПЛ 17 громадянам Російської Федерації. Рішення обумовлено положеннями Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".  Також прийнято постанову про відмову в реєстрації міжнародних спостерігачів через порушення строків подання документів (до 13 липня 2019 року). 

Також ЦВК своїм протокольним рішенням встановила порядок доступу до приміщень Комісії з 20 липня 2019 року до дня, наступного за днем офіційного оприлюднення результатів позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року з метою запобігання втручанню будь-яких посадових і службових осіб та громадян у вирішення питань, що належать до повноважень Комісії, захисту інформації, яка обробляється та зберігається за допомогою обчислювальних ресурсів Комісії, зокрема, ЄІАС "Вибори".

15 липня завершився процес тимчасової зміни місця голосування і своїм правом тимчасово змінити місце голосування скористалися 280 922 українці. Спрощення процедури тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси (на основі Постанови ЦВК № 910 від 29 травня 2019 року, якою скасовано вимогу стосовно додавання до заяви про тимчасову зміну місця голосування документів, які підтверджують необхідність такої зміни) безумовно було позитивним кроком в частині створення належних умов для реалізації виборчих прав громадян.   

36 постанов ЦВК стосувалися розгляду скарг (у 13 випадках скарги залишено без розгляду по суті; у 19 відмовлено у задоволенні). 4 скарги  задоволено частково, зокрема визнано незаконними дії кандидата ОВО № 205 Куліча В. П. щодо розміщення на носіях зовнішньої реклами друкованих агітаційних матеріалів, які не містять відомостей про замовника цих матеріалів та дії кандидата ОВО № 49 Гнатенка В. С. щодо розміщення агітаційних матеріалів у не відведених рішенням міської  (проте у оголошенні попередження цим кандидатам відмовлено).

ЦВК встановлено ознаки порушення в діях кандидата в ОВО № 207 Рибакова І. О. щодо розміщення на носіях зовнішньої реклами друкованих агітаційних матеріалів, які містять імітацію заповнення виборчого бюлетеня з відміткою напроти кандидата в народні депутати України Рибакова І. О. та написами, які вказують на недійсність бюлетеня у випадку його заповнення іншим способом.

Викликає застереження скасування реєстрації кандидата Куницького О. О. внаслідок розгляду скарги кандидата  Петріченка О. В. (Постанова ЦВК від 11 липня 2019 року № 1611). ЦВК зазначила, що згідно з листом Державної прикордонної служби України від 26 червня 2019 року, надана інформація, щодо виїзду кандидатом за межі України на період, що перевищував 90 календарних днів, а саме на 264 дні (з 15 березня до 5 грудня 2015 року). Проте ця інформація, попри надходження до Комісії 26 червня, стала приводом скасування реєстрації лише в процесі розгляду скарги іншого кандидата від 9 липня 2019 року. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83024112) постанову визнано протиправною, Верховний Суд залишив в силі рішення першої інстанції, таким чином Постанова ЦВК від 11 липня 2019 року № 1611 скасована.

У 4 випадках ЦВК приймалися рішення щодо відповіді на запити про доступ до публічної інформації (запити стосувалися надання контактної інформації щодо членів та працівників ОВК, кандидатів у депутати, в тому числі їх фотографії). За всіма запитами ЦВК відмовила запитувачам у наданні інформації.

ЦВК у липні прийняті рішення щодо регулювання окремих виборчих процедур: порядок надання ефірного часу для проведення передвиборної агітації; результати жеребкувань щодо черговості надання політичним партіям ефірного часу; визначено окуповані території, де вибори не організовуються і не проводяться; у зв’язку з відсутністю регіональних (місцевих) друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності (внаслідок реформування згідно із Законом України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації") ЦВК дозволила здійснювати публікацію передвиборних програм кандидатів у народні депутати України, у визначених ОВК комісій регіональних друкованих засобах масової інформації будь-якої форми власності; надано дозволи на виготовлення виборчих бюлетенів на полярній станції України та на суднах, які в день голосування перебуватимуть у плаванні під Державним Прапором України.

Діяльність ОВК із утворення ДВК. Представництво суб’єктів виборчого процесу в складі ДВК

До повноважень ОВК належить утворення ДВК для організації і проведення голосування на виборах народних депутатів України. Ці виборчі комісії були зобов’язані сформувати ДВК у 199 одномандатних виборчих округах до 05 липня включно. За даними спостерігачів ОПОРИ, 171 ОВК або їх 86% вчасно виконали завдання із утворення ДВК. Інші виборчі комісії із невеликим запізненням утворили ДВК або не має достовірної інформації про дату та час здійснення відповідної процедури. 

Найпізніше було сформовано ДВК у ОВО № 47 (Донецька область) – 11 липня. Настільки тривале запізнення відбулось у зв’язку із рішенням ЦВК достроково припинити повноваження усього складу ОВК та скасувати її попередню постанову про утворення ДВК. Підставою такого рішення ЦВК стало відхилення ОВК 113 кандидатур від партії «Європейська Солідарність», яка має фракцію у Верховній Раді Україні. У заявах осіб, включених у подання, було вказано, що кандидатури до складу ДВК дають згоду працювати не від парламентської партії, а від партії «Європейська Солідарність», яка висунула кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі. ЦВК врахувала, що суб’єктом подання було подано на заміну ці заяви, але ОВК не врахувала ці документи.

Суб’єктами подання кандидатур до складу дільничних виборчих комісій звичайних та спеціальних виборчих дільниць є три суб'єкти: 1) політична партія, депутатська фракція якої зареєстрована в Апараті Верховної Ради України поточного скликання; 2) політичні партії – суб’єкти виборчого процесу, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі; 3) кандидати у народні депутати України у відповідному одномандатному виборчому окрузі.

Усі суб'єкти наділені можливістю подати по одній кандидатурі до складу ДВК, але лише квота парламентських політичних партій забезпечується обов'язково. Кандидатури від двох інших суб'єктів підлягали  жеребкуванню, якщо кількість поданих від них кандидатур перевищує кількість вакантних місць у складі цієї комісії. Таким чином парламентські партії, які одночасно висунули кандидатів у загальнодержавному окрузі й в одномандатних округах, могли претендувати на 3 місця у складі ДВК (1 місце – за обов’язковою квотою, 2 – за результатами жеребкування).

Політичні партії та кандидати мали право подати кандидатури до складу ДВК до 03 липня включно. Не було зафіксовано випадків внесення таких кандидатур пізніше встановленого законом строку.

Усі три суб’єкти подання внесли до складу ДВК 426 тис. 735 кандидатур, 3% (більше 11 тис. осіб) з яких було відхилено ОВК у зв’язку із виявленням у поданнях порушень. 

Загальна кількість подань до складу ДВК від суб’єктів виборчого процесу

Партії в ЗО

146621

Подання кандидатами від партій

82493

Подання кандидатами-самовисуванцями

75165

Подання від фракцій

122456

Усього від суб'єктів подання

426735

Відхилено кандидатур

11253

% відхилених

3%

Під час процесу формування ДВК виявлялись випадки подання різними суб’єктами одних і тих самих осіб до складу ДВК. У межах 199 округів ОВК було встановлено 3 552 особи, які одночасно фігурували у поданнях різних партій та кандидатів. 

Відповідно до законодавства України жеребкування кандидатур до складу ДВК проводиться, якщо кількість кандидатур, які підлягають включенню до складу комісій шляхом жеребкування, є більшою, ніж кількість вакантних місць у складі цієї виборчої комісії. За даними ОПОРИ, 60% ОВК проводили жеребкування кандидатур до складу ДВК, на 40% такої необхідності не було. 

Спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку порушень законодавства під час проведення жеребкування кандидатур до складу ДВК:

  • ОВК не підготували до початку жеребкування списки кандидатур у вигляді таблиці для кожної ДВК (3 випадки).
  • Кандидатури у списку ДВК розміщувались не у алфавітному порядку (4).
  • Голова ОВК не оголошував максимальний граничний склад кожної ДВК і кількість поданих кандидатур (7).
  • Неправильна кількість жеребків (5).
  • Голова ОВК не оголошував склад кожної ДВК (29).
  • Засідання ОВК було відразу після жеребкування і склад ДВК формувався у непублічному режимі (23).

Активність суб’єктів виборчого процесу щодо внесення кандидатур до складу ДВК

3 6 політичних партій, які представлені у Верховній Раді України, найбільшу кількість кандидатур до складу ДВК подали ВО «Батьківщина» та «Європейська Солідарність». Ці партії номінували одного члена ДВК на більше ніж 90% усіх виборчих дільниць. Цей показник для Радикальної партії Олега Ляшка становить 78% відсотків виборчих дільниць, «Опозиційного блоку» – 64% ВД, «Народного фронту» – 54% ВД. Найменше скористалося перевагою парламентської партії під час формування ДВК Об’єднання «Самопоміч», яке подало кандидатури до 34% ДВК. Усі 6 партій за обов’язковою квотою подали більше 122 тис. кандидатур.

З 22 політичних партій, які висунули кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі, лише Партія Шарія не подала жодної кандидатури до ДВК. Інші політичні партії хоча б на незначній кількості дільниць скористалися своїм правом номінувати членів ДВК. При цьому кількість внесених різними партіями кандидатур до складу ДВК кардинально відрізняється.

До топ-5 партій із найбільшою кількістю пропозицій до складу ДВК входять «Слуга народу» (по одній кандидатурі до 90% дільниць), «Опозиційна платформа» (79%), ВО «Батьківщина» (72%), «Європейська Солідарність» (54%) та ВО «Свобода» (48%). Інші партії внесли значно менше кандидатур до складу ДВК. Звертає на себе увагу незначна кількість подань від активних в агітаційному плані партій. До прикладу, партії Голос та Українська стратегія Гройсмана подали кандидатури лише  до окремих дільниць у незначній кількості округів.

Активність політичних партій, які висунули кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі щодо подання кандидатур до складу ДВК

Назва партії

Усього

% ДВК із поданими кандидатурами

Слуга народу

26786

90%

Опозиційна платформа - За життя

23676

79%

 ВО Батьківщина

21506

72%

Європейська солідарність

16200

54%

ВО "Свобода"

14268

48%

Сила і честь

9750

33%

Опозиційний блок

7643

26%

Радикальна партія Олега Ляшка

6791

23%

Аграрна партія України

5945

20%

Громадянська позиція

4561

15%

За кількістю виборчих дільниць, до яких подавали кандидатури членів ДВК мажоритарники від партій, також лідирують «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», ВО «Батьківщина», «Європейська солідарність» та ВО «Свобода». При цьому партія «Слуга народу» мала право номінувати кандидатури на ДВК в усіх ОВК, оскільки їх висуванці балотуються в усіх без виключення одномандатних округах.

Кандидати інших партій менше подавали пропозицій до складу ДВК або партії просто не мали зареєстрованих кандидатів в округах. 

Назва партії

Усього

% ВД з поданою кандидатурою

Кандидат ПП "Слуга народу"

25034

84%

Кандидат Опозиційної платформи - За життя

14029

47%

Кандидат від ВО "Батьківщина"

11829

40%

 Кандидат від партії "Європейська Солідарність"

6427

22%

Кандидат від ВО "Свобода"

6365

21%

Усі інші

18809

  

Представництво у складі ДВК політичних партій, які мають фракції у Верховній Раді Україні

За даними ОПОРИ, з 6 політичних партій, які мають депутатські фракції у Верховній Раді України поточного скликання, у складі ДВК найбільше представлена ВО «Батьківщина». Її представники присутні у 91% ДВК усіх 199 виборчих округів. Політична партія «Європейська Солідарність» представлена у 87% ВД країни, Радикальна партія Олега Ляшка – у 75% ДВК. Ці політичні партії за обов’язковою квотою мають більше 20 тис. членів ДВК.

Політична партія «Опозиційний блок» за «парламентською квотою» представлена у 64% ДВК. Ця політична сила взагалі не подавала членів ДВК у 36  одномандатних виборчих округах і відповідно не представлена у складі ДВК за обов’язковою для врахування квотою. 

Політична партія «Народний фронт», яка не висувала кандидатів на виборах народних депутатів України, представлена у 52% ДВК країни. Ця політична партія не подавала кандидатури до складу ДВК у 89 з 199 виборчих округів і тому не буде представлена у відповідних виборчих комісіях. 

З парламентських політичних сил найменше членів ДВК за обов’язковою квотою має Об’єднання «Самопоміч». Політична сила має по одному члену ДВК у 31% ДВК у межах країни, при цьому вона не подавала жодної кандидатури до ДВК 93 виборчих округів. 

Представництво парламентських партій у складі ДВК (за обов’язковою для врахування квотою)

Партія 

Усього членів ДВК

Усього керівних посад

% ВД із представництвом партії

ВО "Батьківщина" 

27284

6384

92%

Європейська Солідарність 

26183

6185

91%

Радикальна партія Олега Ляшка 

22385

5093

78%

Опозиційний блок 

18927

4218

64%

Народний фронт  

15722

3541

54%

Об'єднання "Самопоміч" 

9334

1999

32%

Крім врахування обов’язкової квоти парламентських партій, до складу ДВК шляхом жеребкування включалися кандидатури від партій, які висунули виборчі списки, та від кандидатів-мажоритарників. Якщо не було необхідності у жеребкуванні складу ДВК, кандидатури від цих двох суб’єктів включалися у разі їх відповідності законодавству.

За даними ОПОРИ, найбільше представництво у складі ДВК на позачергових виборах народних депутатів України має партія «Слуга народу». Ця політична сила представлена у 82% ДВК в межах країни. До топ-5 партій із найбільшим представництвом у складі ДВК увійшли партії «Опозиційна платформа - За життя» (72%), ВО «Батьківщина» (64%),  «Європейська Солідарність» (46%), ВО «Свобода» (45%).

Представництво політичних партій, які висунули кандидатів у загальнодержавному окрузі

Партії

Усього

% ДВК з представництвом

"Слуга народу"

24424

82%

"Опозиційна платформа – За життя"

21429

72%

ВО "Батьківщина"

18965

64%

"Європейська Солідарність"

13674

46%

ВО "Свобода"  

13495

45%

"Сила і честь"

9085

31%

Опозиційний блок

5753

19%

Аграрна партія України

5091

17%

Радикальна партія Олега Ляшка

4976

17%

Інші

13624

  

ОПОРА зібрала інформацію про представництво у складі ДВК кандидатів-мажоритарників, висунутих політичними партіями. У розрізі суб’єктів висування кандидатів-мажоритарників топ-5 партій залишається незмінним, у порівнянні із представництвом партій, які висунули виборчі списки («Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Європейська Солідарність»). При цьому найбільше членів ДВК від кандидатів-мажоритарників має партія «Слуга народу», враховуючи висування нею кандидатів у всіх округах. Натомість у межах країни кандидати-самовисуванці отримали біля 75 тис. посад членів ДВК.

Представництво кандидатів-висуванців політичних партій у складі ДВК

Партії

Кількість членів ДВК

% ДВК з членами партій

Кандидат партії "Слуга народу"

22668

76%

Кандидат партії Опозиційна платформа – За життя

13361

45%

Кандидат партії ВО "Батьківщина"

10941

37%

Кандидат від партії ВО "Свобода"

5910

20%

Кандидат "Європейська солідарність"

5378

18%

Кандидат  від партії "Опозиційний блок"

3373

11%

Кандидат від партії "Голос"

2136

7%

Кандидат від партії "Сила і честь"

2032

7%

Кандидат від партії "Радикальна партія Олега Ляшка"

1868

6%

Усі інші кандидати від партій

2776

 
Судові розгляди

Аналіз судових рішень у справах, що стосуються виборчого процесу (за період  1 – 15 липня 2019 року)

1. Справи щодо включення до списків виборців

Станом на 15 липня судами опубліковано 24 судові рішення у справах щодо уточнення списків виборців, з них у 14 справах позови було задоволено, у 10 – відмовлено.

Цікавими для подальшого напрямку розвитку судової практики є 2 справи, в першій (справа № 541/1495/19) в судовому порядку було тимчасово змінено місце голосування виборця, тимчасово взятого на облік як внутрішньо переміщену особу (виборчиня не мала змоги самостійно звернутися до реєстру), а в другій (№ 235/4520/19) – cуд прийшов  до висновку про те, що позивач, який включений до списку виборців на дільниці, розташованій на тимчасово окупованій території України, має право голосу на виборах народних депутатів України, а тому підлягає включенню до уточненого списку виборців на виборчій дільниці, на території якої проживає на теперішній час. 

Продовжується тенденція, відповідно до якої є неоднакове застосування судами справ щодо включення до списків виборців особи, яка не має зареєстрованого місця проживання. Так, судами у справах 463/5606/19, № 462/4493/19 (подано документ про зареєстрований шлюб з особою, яка згідно з довідкою ЛКП зареєстрована та є власником цієї квартири), № 489/3401/19 за позовами виборців без зареєстрованого місця проживання (у рішеннях відсутні посилання на будь-які докази місця фактичного проживання позивача), такі позови були задоволені з огляду на порушення конституційних прав громадян на участь у виборах. В той же час у 7-ми справах судами у задоволенні їх позовів було відмовлено. В частині справ  суд наголошував на необхідності звернення до Центру обліку, який відповідно веде облік бездомних осіб.

Також судами задовольняються позови виборців, які надають докази фактичного місця проживання за певною адресою, за якою вони просять включити їх до списку виборців на дільниці. Такими доказами є: довідка ЖЕКу (справа № 727/7356/19), заява родича про спільне проживання (№ 592/10405/19), договір найму житла (справи № 537/2821/19, № 465/3772/19, № 465/3773/19).

Громадянська мережа ОПОРА вчергове нагадує про необхідність узагальнення практики розгляду судами справ щодо включення до списку виборців. Так, відповідно до статті 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, зокрема здійснює аналіз судової статистики та узагальнення судової практики.

З огляду на вимоги ч. 10 ст. 2 Закону України «Про вибори народних депутатів України» на парламентських виборах рекомендовано зазначення в судових рішеннях про отримання виборцем лише бюлетеня по загальнодержавному виборчому округу, у випадку зміни за рішенням суду місця голосування зі зміною виборчого округу.

До позовів, які задовольняються судами, слід віднести спори, у яких особи мають місце реєстрації, однак через  різні обставин до попередніх списків виборців на дільницях не внесені (4 справи №752/13325/19, № 127/19118/19, №465/3856/19№, №592/10447/19). 

У справі  № 521/11370/19 позивач звернувся до суду з позовом про те, що він тимчасово змінив місце голосування, проте бажав отримати два, а не один бюлетень для голосування (в загальнодержавному та одномандатному окрузі), проте у задоволенні позову такому виборцю було відмовлено. 

2. Справи щодо  інформаційного забезпечення виборів

В реєстрі опубліковано рішення у 8 справах про інформаційне забезпечення виборів. 

У справі № 855/203/19 суд зобов’язав  ЦВК виключити з бюлетеня інформацію  про членство двох кандидатів партії “Батьківщина”. ЦВК не відреагувала на звернення ВО “Батьківщина”  щодо того, що кандидати в ОВО № 20 та № 67 не є членами вказаної політичної партії, та протиправно зазначені у виборчих бюлетенях, у зв’язку з тим, що звернення надійшло з порушенням строків. Судом встановлено факт неналежності кандидатів до політичної партії ВО «Батьківщина»,  зазначення протилежного у виборчому бюлетені може, на думку суду, призвести до неналежного інформування виборців про особи вказаних кандидатів, та, як наслідок, порушення принципу забезпечення вільного волевиявлення.

У справі №  855/239/19  кандидат Рибалка С. В. звернувся з позовом до ЦВК щодо форми і змісту затвердженого бюлетеня, просив у ситуації кандидатів-двійників визначити нумерацію кандидатів, на думку позивача постановою ЦВК затверджено форму виборчого бюлетеня, яка не містить порядкових номерів кандидатів, натомість ідентифікувати особу кандидата можливо лише за датою народження.  Шостим апеляційним адміністративним судом України та Верховним Судом було прийнято рішення, згідно з яким, оскільки виборчим законодавством не встановлено вимог щодо необхідності зазначення у виборчому бюлетені номеру рядка з інформацією про кандидатів у народні депутати,  затвердження форми і тексту виборчого бюлетеня належить до дискреційних повноважень ЦВК, тому постанова ЦВК, якою було врегульовано розміщення двійників у порядку зростання їх дат народження є законною.

Погоджуючись з аргументацією судів, Громадянська мережа ОПОРА наголошує на необхідності врегулювання питання нумерації на законодавчому рівні.

У справі за позовом Ткаченка С. В. до ЦВК № 855/246/19 про  включення інформації про нього до форми виборчого бюлетеня для одномандатного виборчого округу №222 судом було відмовлено у задоволенні його вимог з огляду на їх передчасність, адже Рішення ВС щодо зобов’язання ЦВК розглянути питання реєстрації цього кандидата тільки набрало законної сили.

У справі за позовом Аграрної партії України до ЦВК №  855/244/19 про проведення повторного жеребкування серед 22 партій, позивач вказував, що ЦВК включила політичну партію "Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі" до виборчого бюлетеня під номером "22" без проведення жеребкування, автоматично, що не передбачено нормами чинного виборчого законодавства. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду (далі – ШААС) від 04 липня 2019 року зобов`язано ЦВК провести нове жеребкування. Суд першої інстанції виходив з того, що прийняття постанови та включення до бюлетеня політичної партії шляхом додавання не передбачено нормами виборчого законодавства, включення  партії  до виборчого бюлетеня останнім у списку, без проведення жеребкування, безумовно надає цій партії переваги у порівнянні з іншими та не забезпечить рівного впливу голосів виборців на результати виборів. Рішення першої інстанції скасовано Верховним Судом України (далі – ВСУ), в рішенні підкреслено, що в  умовах швидкоплинного виборчого процесу, порушення будь-якого строку тягне за собою недотримання строків наступних процедур, що може мати наслідком порушення прав чи законних інтересів суб`єктів виборчого процесу та права народу-суверена на формування складу органу законодавчої влади. Проведення повторного жеребкування задля включення політичної партії свідчило б про перевищення повноважень Комісії, не відповідало б вимогам закону. Включення назви партії «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі» до виборчого бюлетеня під останнім номером є пропорційним до поставленої мети – вказав суд.

Справа № 855/271/19  стосувалася виключення з бюлетеня інформації  щодо членства кандидата Петровця О. Ф. в політичній партії «Слуга народу». Відсутність членства в політичній партії було встановлено судом в іншій справі (№ 855/220/19) внаслідок чого ЦВК прийняла рішення про зазначення в бюлетені інформації про безпартійність кандидата. За таких обставин ЦВК діяла на виконання рішення ШААС та з метою недопущення неналежного інформування виборців про особу кандидата.  У  ще одній справі № 855/272/19  кандидат Петровець О. Ф. оскаржував те, що ЦВК не внесла змін до відомостей про посаду (зайняття) кандидата як координатора проектів у ГО «Політична платформа «Слуга народу», суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, мотивуючи тим, що заяву про уточнення відомостей щодо своєї посади (зайняття) кандидат подав після затвердження форми, кольору і тексту виборчого бюлетеня. Суд вважає, що позивач намагався ввести виборців у оману щодо своєї приналежності до політичної партії «Слуга народу». 

У справі № 855/276/19  за позовом гр. Кузьміна Р. Р. до ЦВК щодо залишення без розгляду його скарги на дії кандидата Парубія А. В. стосовно його публічних заяв на засіданні ВРУ, суд вказав, що 5 липня 2019 року було скасовано реєстрацію позивача як кандидата, також ЦВК не наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на дії народних депутатів України та щодо виконання ними своїх обов`язків, тому дії ЦВК щодо залишення скарги позивача без розгляду є правомірними.

Відзначимо, що хоча і було відкрито провадження Окружним адміністративним судом у справі № 640/9401/19 щодо бездіяльності ЦВК щодо неприйняття роз`яснення і рекомендації щодо надання доступних приміщень в якості виборчих дільниць та  створення доступних умов для голосування людей з інвалідністю, однак до цього часу рішення у цій справі у реєстрі відсутнє. ОПОРА стежитиме за розглядом вказаної справи з огляду на те, що доступ до дільниць входить до предмету моніторингу.

3. Справи щодо проведення передвиборної агітації  

У судовому реєстрі опубліковано 9 судових справ у вказаній категорії.

Справа № 200/8038/19-а за позовом кандидата Тура А. О. до кандидата Солода Ю. В. щодо змісту рекламної конструкції з текстом: «Опозиційна платформа – за життя. Відновимо відносини з Росією –повернемо мир на Донбас», який за твердженням позивача містить заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганди війни. Донецьким окружним адміністративним судом та Першим апеляційним адміністративним судом з посиланням  на судову практику ВС (справу №855/118/19) у позові було відмовлено, з огляду на те, що спірні друковані матеріали передвиборної агітації кандидата Солода Ю. В. на час звернення з позовом до суду першої інстанції до ЦВК не надійшли,  термін  для надіслання їх до ЦВК  не сплив, а  надання оцінки матеріалам передвиборної агітації, на думку суду, є повноваженнями ЦВК та може бути здійснене лише за наслідками розгляду нею відповідного питання.

У справі № 620/1936/19 було оскаржено дії кандидата щодо розміщення соціальної реклами, яка містила в собі заклик забезпечити безкоштовними ліками медичні пункти та зображення особи, схожої на кандидата, а також символ у вигляді галки. Чернігівським окружним адміністративним судом було зазначено, що з наявних у матеріалах справи фотознімків білбордів не вбачається, що вони є передвиборною агітацією, оскільки позивач не довів, що вони спонукають виборців голосувати за відповідача. У задоволенні позову було відмовлено.

У справі № 200/8435/19-а про визнання протиправними дій, які полягають у проведенні передвиборної агітації шляхом публікації у друкованому засобі масової інформації «Діловий Краматорськ» не за рахунок власного виборчого фонду, у задоволенні позову судом було відмовлено. При цьому судом зазначено, що відповідач-кандидат не замовляв, не використовував, не погоджував та не оплачував даний агітаційний матеріал.

У справі № 160/6215/19 судами було задоволено позов щодо розміщення друкованого передвиборного агітаційного матеріалу без зазначення вихідних даних. При цьому апеляційний суд погодився, що оскільки кандидат був висунутий партією «Слуга народу» та у передвиборчій агітації використовують назву та символіку партії, тому відповідна політична реклама кандидата в тій чи іншій мірі є і політичною рекламою самої партії «Слуга народу».

У справі № 620/1975/19  було повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог партії «Слуга народу» до міського голови Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій міського голови щодо публічного проведення передвиборної агітації на підтримку одного з кандидатів у ОВО № 205  на комунальному підприємстві в робочий час. Відмова суду мотивована тим, що неможливо достеменно встановити автентичність висловлювань міського голови, що були опубліковані в мережі «Фейсбук» (у зазначеній публікації було вказано, що міський голова  надав публічну оцінку діяльності кандидата та висловив надію, що місто по 205 ОВО обере зазначеного кандидата). Також міський голова в той день перебував у відпустці. У іншій аналогічній  справі № 620/1986/19 за позовом  кандидата до голови Чернігівської міської ради щодо публічного проведення передвиборної агітації за кандидата в ОВО №205 в комунальному  підприємстві «Чернігівська обласна лікарня» в робочий час кандидату також було відмовлено. Відмова судів мотивована тим, що міський голова перебував у відпустці.

У справі №   360/2952/19 судами було відмовлено у задоволенні позову Ляшку О. В.  до члена ОВК №105 щодо встановлення факту одноразового грубого порушення закону щодо заборони члену комісії вести політичну агітацію та розповсюджувати завідомо недостовірні або наклепницькі відомості стосовно суб`єктів виборчого процесу (член ОВК на власній сторінці в мережі «Фейсбук» виклав відеозвернення одного з кандидатів). Судами було встановлено, що фактичні дії відповідача з репосту (опублікування) на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук», яка не є електронним засобом масової інформації, не є поширенням агітаційних матеріалів як серед своїх друзів, так і серед необмеженого кола осіб. Також  судом зазначено, що жодних коментарів та висловлювань з приводу цього відеоролика член ОВК на своїй сторінці не викладав.  

У справі № 360/2990/19 судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та зобов`язання припинити дії з виготовлення та розповсюдження друкованих матеріалів. Позивач-кандидат вказував, що у листівці відповідача-кандидата було зазначено 7 так званих фактів відносно позивача, які не відповідають дійсності та мають негативний характер. Судом вказано, що спірна листівка не є агітаційним матеріалом, не містить необхідних реквізитів, а також не здобуто доказів, що саме відповідачем здійснено замовлення вказаних матеріалів. 

У справі № 580/2258/19 щодо оплати послуг фізичним особам за виконання функцій офіційних спостерігачів через громадську організацію «Демократична платформа» судом було повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог. Позивач стверджував, що укладений між ГО та спостерігачем цивільно-правовий оплатний договір свідчить про підкуп виборців. Судом встановлено, що  законодавство про вибори народних депутатів України не визначає обов`язок офіційних спостерігачів виконувати покладені законом функції на безоплатній основі, оскільки і не містить обмежень, визначених законом щодо виконання офіційними спостерігачами обов`язків на платній основі чи заборон укладати договори та здійснювати замовником оплату, яким в даному випадку є громадська організація, укладення цивільно-правового договору між громадською організацією та фізичною особою не суперечить вимогам закону та не може вважатись прямим чи непрямим підкупом виборців.

4. Cправи, пов’язані з реєстрацією кандидатів 

Всього за період з 1 по 17 липня розглянуто  41 справу, яка стосувалася оскарження відмови чи скасування реєстрацій кандидатів:

  1. Судами скасовувалися  рішення ЦВК про відмову в реєстрації у випадку, якщо  комісія проявляла надмірний формалізм при розгляді документів кандидатів. Так, у справі 855/183/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації кандидатом. ЦВК, мотивуючи відмову, керувалася тим, що була подана Кириченком С. І. автобіографія, яка не містить відомостей щодо посади (заняття) та місця роботи. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду (далі ШААС) від 27.06.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82683906) потенційному кандидату відмовлено у задоволенні позову, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду (далі ВСУ) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82715134#) скасовано рішення суду першої інстанції, визнано підставу відмови проявом надмірного формалізму при прийнятті документів. У справі № 855/209/19 оскарженню підлягала  відмова в реєстрації Бондар А. В. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82707033) позов було задоволено та зобов’язано ЦВК повторно розглянути документи, апеляцією залишено рішення суду першої інстанції без змін. Спір виник щодо дотримання вимог до автобіографії через незазначення в ній попереднього прізвища та дати його зміни. У справі № 855/213/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Гірника Є. В. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82706917) у задоволені позову відмовлено, рішення скасовано ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82758738#) та зобов’язано ЦВК зареєструвати кандидата у депутати. Спір стосувався недотримання вимог визначених Законом для автобіографії через відсутність у ній відомостей про громадянство із зазначенням часу проживання в Україні, партійність та контактного номеру телефону. У справах  № 855/222/19, № 855/223/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації кандидатів у народні депутати України Давиденка А. М. та Давиденка А. М. Рішеннями ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82707631),(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82716159) позов задоволено та зобов’язано ЦВК зареєструвати, рішення залишено без змін ВСУ. Спір виник щодо дотримання вимог визначених Законом для автобіографії через незазначення однозначних та достовірних відомостей про власне ім’я (всі власні імена), незазначення контактного номера телефону. У справі № 855/198/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Цвілю В. І. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82706897) у задоволенні позову було відмовлено, проте постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 02.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82792262#) рішення суду першої інстанції скасовано та зобов’язано ЦВК зареєструвати кандидатом у депутати. Спір виник щодо недотримання вимог до автобіографії. У справах № 855/225/19, № 855/226/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації кандидатів Джулая В. М., Колесника Д. С. Позов задоволено та зобов’язано ЦВК зареєструвати, ВСУ залишено рішення першої інстранції без змін. Спір виник щодо дотримання вимог, визначених Законом до заяви про самовисування через невірне зазначення дати,  незазначення в заяві номера одномандатного виборчого округу. У справі № 855/204/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Островського Н. І. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82707055) у задоволенні позову було відмовлено, проте постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 02.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82792028#) рішення суду першої інстанції скасовано та зобов’язано ЦВК зареєструвати кандидатом у депутати. Спір виник щодо дотримання вимог до заяви про самовисування. У справі № 855/207/19 оскарженню підлягала відмова Колбуну В. А. в реєстрації. Рішенням ШААС  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82706949) позов задоволено частково та зобов’язано ЦВК повторно розглянути документи щодо реєстрації. ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82792076#) рішення суду першої інстанції змінено в мотивувальній частині, решту залишено без змін. Спір виник  щодо дотримання вимог до автобіографії, в якій не вказано відомостей про партійність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах). У справі № 855/196/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Ткаченка С. В. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82706958) позов було задоволено, постановою ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82792092#) рішення суду першої інстанції скасовано в частині зобов’язання ЦВК повторно розглянути документи щодо реєстрації кандидатом у депутати, натомість зобов’язав ЦВК зареєструвати кандидатом у депутати. Спір виник щодо дотримання вимог до заяви про самовисування через відсутність у ній зобов’язання скласти представницький мандат. Верховний Суд аргументував свою постанову рішенням ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України», в якому зазначається, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується. Таким чином, суд повинен зобов`язати відповідача зареєструвати кандидата,  а не зобов'язувати ЦВК повторно розглядати ті ж самі документи.
  2. В той же час у випадку подання кандидатами неправдивих відомостей скасування реєстрації підтримувалося судами. Так, у справі № 855/229/19 оскарженню підлягала постанова скасування реєстрації кандидата  Білицького А. В. у зв’язку із зазначенням недостовірної інформації щодо зайняття адвокатською діяльністю в автобіографії. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82759303) відмовлено у задоволені позову, постановою ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82858410#) рішення залишено без змін. 
  3. Найбільш резонансними були розгляди справ, які стосувалися відмови або скасування реєстрації з причини непроживання кандидатами останніх 5 років на території України. У справі № 855/184/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації кандидата Сальдо В. В. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82683935) позов було задоволено, проте постановою ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82714876#) рішення суду першої інстанції скасовано. Спір виник через недотримання потенційним кандидатом вимог проживання на території України протягом останніх 5 років. 
  4. У справі № 855/189/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації кандидатів Шарію А. А. та Євтухову Є. А. у загальнодержавному виборчому окрузі. Рішенням ШААС від 27.06.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82683662) позов було задоволено та зобов’язано ЦВК повторно розглянути документи щодо реєстрації кандидатами у депутати, постановою ВСУ від 01.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82758870#) залишено рішення суду першої інстанції без змін. Спір виник щодо дотримання кандидатами вимог проживання на території України протягом останніх 5 років. ЦВК зареєструвала кандидатів на виконання рішення cуду. 3 липня 2019 року ЦВК скасувала реєстрацію Шарію А. А. У справі № 855/268/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83024783) обставини порушення вимоги проживання в Україні протягом останніх п`яти років підтверджуються листом СБУ № 99/405, інформацією від Державної прикордонної служби України. Зазначені обставини, на думку суду, підтверджені належними та допустимими доказами та не є спірними. Також колегія суддів зазначає, що ні позивач, ні представник позивача не надали ні ЦВК, ні суду доказів того, що позивач має статус біженця. ВСУ апеляційну скаргу залишив без задоволення та зазначив, що відповідач (ЦВК) приймаючи рішення повинен дотримуватися балансу між правами виборців та правами особи, яка бажає скористатися пасивним виборчим правом, а обов`язок доведення відповідності цензу осілості покладається і на особу, що бажає бути зареєстрована кандидатом у депутати.
  5. У справі № 855/190/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Фельдман М. А. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82683611), ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82716410#) рішення суду першої інстанції скасовано. Спір виник через недотримання потенційною кандидаткою вимог проживання на території України протягом останніх 5 років. Скасовуючи рішення першої інстанції у цій справі, Верховний Суд врахував той факт, що до суду першої інстанції були подані докази, які попередньо не було надано ЦВК під час вирішення питання щодо реєстрації кандидатом, та звернув увагу, що у позивачки була можливість подати ці документи до ЦВК для підтвердження дотримання цензу осілості.  
  6. У справі № 855/212/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Потаповича В. А. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82706939) у задоволені позову відмовлено, проте постановою ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82792102#) скасовано рішення суду першої інстанції та зобов’язано ЦВК зареєструвати кандидата у депутати. Спір стосувався недотримання вимог, визначених Законом для автобіографії у зв’язку з відсутністю в ній відомостей щодо громадянства із зазначенням часу проживання на території України.
  7. У справі №855/215/19 оскарженню підлягало скасування реєстрації Кацуби С. В., кандидата у народні депутати України. Рішенням ШААС  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82707628) у задоволені позову відмовлено, постановою ВСУ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82857290#) залишено рішення суду першої інстанції без змін. Спір виник через недотримання кандидатом вимог проживання на території України протягом останніх 5 років. 
  8. У справі № 855/252/19 оскарженню підлягала постанова, якою скасовано реєстрацію кандидата Клюєва А. П. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82857824) відмовлено у задоволені позову, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 09.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82898667) залишено рішення суду першої інстанції без змін. Спір виник щодо дотримання кандидатами вимог проживання на території України протягом останніх 5 років. 
  9. У справі № 855/224/19 оскарженню підлягала постанова, якою скасовано реєстрацію кандидата у народні депутати України Онищенка О. Р. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82758228) у задоволенні позову відмовлено, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 05.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82857326) залишено рішення суду першої інстанції без змін. Спір виник через недотримання кандидатом вимог проживання на території України протягом останніх 5 років. 17 липня Шостий апеляційний адміністративний суд відновив розгляд справи за нововиявленими обставинами та прийняв рішення зареєструвати кандидата в народні депутати України. Нововиявленими обставинами судом визнано рішення Печерського суду від 12.07.2019 щодо встановлення факту перебування Онищенка О. Р. на навчанні в школі верхової їзди, ЦВК оскаржуватиме рішення до Верховного Суду.
  10. У справі № 855/195/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Сердюка В. В. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82683689) у задоволені позову було відмовлено, залишено в силі Касаційним адміністративним судом (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82758897#). Спір виник через недотримання потенційним кандидатом вимог щодо сплати виборчої застави. 
  11. У справах № 855/210/19, № 855/211/19 оскарженню підлягала відмова в реєстрації Багрової М. Л. Кузьміну Роману Борисовичу. Рішенням ШААС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82706957)(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82706981) у задоволені позову відмовлено, Верховним Судом залишено рішення першої інстанції без змін. Спори стосувалися недотримання вимог, визначених Законом для автобіографії та сплати грошової застави.
  12. У справах № 855/191/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82715131#), № 855/221/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82819622) оскарженню підлягали постанова ЦВК щодо реєстрації кандидатів-двійників. Спір виник через реєстрацію ЦВК осіб з тотожними до інших кандидатів прізвищ та імен. Суди зазначили, що посилання позивача на ту обставину, що реєстрація кандидатами у народні депутати осіб із абсолютно тотожними прізвищами із ним порушує його пасивне виборче право, оскільки створює високі ризики введення в оману його потенційних виборців, є безпідставним, оскільки реєстрація кандидатів навіть з однаковим прізвищем, ім`ям та по батькові не заборонена виборчим законодавством України.
  13. У справах № 855/219/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82819614#), № 855/220/19(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82819915) оскарженню підлягали постанови ЦВК від 23.06.2019 р. № 1172 у зв’язку із зазначенням недостовірної інформації про партійну приналежність одного з кандидатів до політичної партії «Слуга народу». Рішеннями ШААС визнано бездіяльність ЦВК у зв’язку з неврахуванням під час затвердження тексту бюлетенів інформації, повідомленої політичною партією, зобов’язано ЦВК внести відповідні зміни, постановами ВСУ рішення залишені без змін. 
  14. У справі № 855/288/19 оскарженню підлягала постанова ЦВК про скаргу кандидата Петріченка О. В., якою скасовано реєстрацію кандидата Куницького О. О. Рішенням ШААС  (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83024112) позов задоволено частково в частині визнання протиправності та скасування постанови ЦВК. Верховний Суд залишив 18 липня в силі рішення першої інстанції. Cкарга кандидата в народні депутати Петріченка О. В., подана ним 09.07.2019, мала бути залишена ЦВК без розгляду внаслідок того, що в скарзі фактично оскаржуються не дії кандидата, а дії ЦВК по реєстрації, а також у зв'язку з порушенням строків. Натомість ЦВК розглянула скаргу по суті, при цьому в прийнятій за результатом розгляду скарги постанові ЦВК взагалі не мотивувала свій висновок щодо дотримання строків.
  15. У справі № 855/270/19(http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83042242, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82994771) щодо скасування реєстрації Рената Кузьміна ШААС та ВСУ дійшли висновку, що ЦВК зобов`язана здійснити перевірку кандидата у депутати на відповідність вимогам щодо висування, для чого їй надано, зокрема, повноваження вимагати і отримувати інформацію з різних джерел, що не суперечать законодавству України, та надавати цій інформації відповідну правову оцінку з метою забезпечення об`єктивності і обґрунтованості прийнятих рішень. В основу постанови ЦВК № 1496 було покладено  лист Служби безпеки України від 04 липня 2019 року № 99/410. на підставі доручення слідчого Генеральної прокуратури. Проте з дослідженого в судовому засіданні судом апеляційної інстанції цього доручення встановлено, що оперативним працівникам СБУ не доручалося проведення розшукових дій щодо Рената Кузьміна. В той же час наданим позивачем документам Рената Кузьміна, ЦВК не надана оцінка. Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови Центральної виборчої комісії № 1496 та наявності підстав для її скасування. Водночас ВСУ не погодився висновком ШААС  про визнання протиправними дій ЦВК.

5. Кримінальні справи

У справі № 621/1728/19 було задоволено скаргу на бездіяльність посадових осіб відділу поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви. Так, у даній справі 21 червня 2019 року  голова ОВК  № 181 звернулась з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення організованою групою, яка діє за попередньою змовою, а саме: громадянин, з окремими членами вказаної ОВК,  перешкодили проведенню двох засідань ОВК 15.06.2019 та 19.06.2019, відмови від виконання своїх обов`язків членів комісії, що вилилось у фактичний саботаж діяльності ОВК. Аналогічно у справі № 642/4710/19 суд зобов’язав уповноважених осіб  відділу поліції внести відомості до ЄРДР за заявою особи про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.157 КК України. 

У справі № 357/7321/19 судом надано дозвіл на привід свідка у кримінальному провадженні (у м. Біла Церква Київської області громадянин заснував та є керівником ТОВ «Слуга народу Біла Церква» та за допомогою білбордів, використовує графічні елементи, що зовні схожі на офіційну символіку політичної партії «Слуга народу»).

У справі № 576/1382/19 задоволено клопотання слідчого про проведення експертизи (кандидатом по ОВО № 159 зареєстровано В. Андруха, який вказав місце роботи ПП «Слуга народу», а вже 26.06.2019 року  в Конотопському районі с. Землянка, біля зупинки громадського транспорту по вул. Шкільна було виявлено і вилучено агітаційні листівки з інформацією про кандидата  В. Андруха як представника Політичної партії «СЛУГА НАРОДУ»; на вилученій листівці є інформація про тираж та її випуск).

6.  Справи про притягнення до адміністративної відповідальності (КУпАП)

У судовому реєстрі за цей період опубліковані рішення у 126 справах, при цьому кількість постанов постійно зростає, адже рішення поступово вносяться до реєстру. Характерним є те, що в аналізованому періоді суди приймають рішення ще за матеріалами адміністративних проваджень, що були оформлені ще під час виборчого процесу з виборів Президента.

Згідно з відомостями реєстру суди приймали рішення у справах за ст. 212-7 КУпАП (1 справа), за ст. 212-10 КУпАП (10 справ), за ст. 212-13 КУпАП (95 справ), за 212-14 КУпАП (20 справ).

За  ч. 1 ст. 212-7 КУпАП (порушення порядку ведення Державного реєстру виборців) в реєстрі є справа № 598/721/19. У  вказаній справі було притягнено до відповідальності  спеціалістку відділу Державного реєстру виборців Вишнівецької селищної ради Збаразького району, яка не внесла відомості щодо зміни реєстрації місця проживання виборця, чим порушила п.п.2, 12 ст. 22 Закону України «Про державний реєстр виборців».

За ст. 212-10 КУпАП (порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації) 2 справи направлено для належного розгляду до іншого суду (за місцем вчинення порушення згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП), у 3-х справах закрито провадження у зв’язку зі спливом строків на притягнення, 3 справи  направлено до відділу поліції для належного оформлення (в протоколах відсутнє обґрунтування порушення № 740/3207/19, № 552/2764/19, відсутнє оформлення кваліфікації № 753/13364/19). У справі  № 658/2778/19 особу було притягнено до адіміністративної відповідальності за те, що з 12.06.2019 по 23.06.2019 за власні кошти проводила передвиборну агітацію поза строками реєстрації кандидата у народні депутати (розмістивши на білбордах у м. Каховка  агітаційні плакати з написом «Філіпчук єдиний кандидат» з його зображенням).

За статтею за 212-13 КУпАП (розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, що не містять «вихідних даних») в реєстрі опубліковано 95 рішень. 

Притягнено до адміністративної відповідальності, накладено штраф у 31 справі. У 6-ти справах особу також визнали винною, однак обмежилися усним зауваженням. Так, справі  № 748/1690/19  підставою для  звільнення  від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адмінправопорушення було те, що  зазначила, що відомості про замовника агітаційних матеріалів були присутні на час розміщення політичної агітації, про що вона надсилала замовнику фотозвіт, але мабуть під час урагану, що пронісся місцевістю, частина знімку відклеїлася. У ще одній справі громадянин розповсюджував друковану продукцію політичної партії «Радикальна партія Олега Ляшка», але на те, що газети не мали відповідних відомостей, відповідно до виборчого законодавства не звернув уваги, тому не мав на меті умисно порушувати законодавство, у зв’язку з чим суд обмежився усним попередженням.

У цій категорії провадження у 3-х справах було закрито через закінчення строків на притягнення до адмінвідповідальності. Величезна кількість справ даної категорії (46 справ, 48% від всіх справ за ст. 212-13 КУпАП) була відправлена на доопрацювання (для  належного оформлення) до органів поліції у зв’язку з неналежним оформленням матеріалів протоколу про адміністративне правовпорушення. Так, у  справі № 404/4637/19  до матеріалів протоколу було долучено фото таблиці, без прив`язки до місцевості, з яких не можна встановити достовірно місце розміщення носіїв зовнішньої реклами, а у справі № 404/4639/19 до матеріалів справи не були долучені документи, які б підтверджували, що дійсно перелічені у протоколі носії зовнішньої реклами перебувають у власності чи користуванні ТОВ «Укрреклама» і що взагалі дане підприємство здійснює діяльність, пов`язану з розповсюдженням будь-якої реклами.

У 9-ти справах провадження було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Так, у справі №569/8185/19  по виборам Президента активіста “Відсічі” не було притягнуто до відповідальності за розповсюдження листівок без вихідних даних, у справі №592/9988/19 – провадження закрито через те, що отримав статус суб`єкта виборчого процесу кандидата у народні депутати 19.06.2019, а розміщення повідомлення на білборді відбулося 03.06.2019 року,  у справі № 598/1173/19 враховано, що на банері не зазначена будь-яка інформація, що вказує на передвиборчу агітацію, а зображена особа є головою Вишнівецької об`єднаної територіальної громади, що і зазначено на вищевказаному банері, тому складу адмінправопорушення на думку суду немає, а в справі № 362/3941/19 – судом було вказано що білборд із зображенням Лариси Ільєнко та написом «З думкою про кожного «Київська Русь» Благодійний фонд Лариси Ільєнко» не містить матеріалів передвиборчої агітації, оскільки у ньому відсутні спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію – суб`єкта виборчого процесу. 

За статтею 212-14 КупАП (порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях) було розглянуто 20 справ, з них:  у 7-ми справах особу було визнано винною та накладено штраф, у 4-х справах особу було визнано винною та звільнено від відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення та надано усне зауваження, у 3-х справах провадження було закрито за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, в одній справі провадження було закрито  у зв’язку зі спливом строків на притягнення до відповідальності, а в 5-ти справах матеріали було повернено судом до органів поліції для належного оформлення (усунення недоліків) (зазначено посилання на невірну статтю закону про вибори № 727/7194/19), неправильна кваліфікація  № 367/4898/19, відсутній опис місця та обґрунтування належності до забороненого № 542/828/19, не повідомлено особу, яка притягається про розгляд № 127/5437/19, в матеріалах справи відсутнє відповідне рішення органу місцевого самоврядування, згідно з яким визначено та затверджено перелік місць, обладнаних для розміщення передвиборної агітації № 361/5040/19).

Рекомендації

Верховній Раді України:

  • Забезпечити внесення змін до законодавства з метою врегулювання порядку фінансування, обліку та декларування витрат субєктів виборчого процесу на здійснення передвиборної агітації через використання інтернет-ресурсів. 
  • Сприяти ухваленню тексту проєкту Закону №8270 про забезпечення невідворотності покарання за виборчі злочини із метою посилення можливостей протидіяти зловживанням під час виборів.

Центральній виборчій комісії:

  • Посилити контроль за дотриманням суб’єктами виборчого процесу положень закону щодо фінансування передвиборної агітації і забезпечити належне інформування про хід звітування та дотримання партіями і кандидатами порядку фінансування своєї передвиборної агітації.

Національній поліції України:

  • Забезпечити дотримання заборони проводити передвиборну агітацію у строки, не передбачені Законом (в переддень виборів та в день голосування), у тому числі оперативно реагуючи на випадки антиагітації.
  • Приділити належну увагу розслідуванню встановлених фактів прямого і непрямого підкупу виборців, а також фактів введення виборців у оману та перешкоджання здійснення виборчого права шляхом незаконного використання брендів партій.