Вищий адміністративний суд України на засіданні 4 грудня ухвалив рішення визнати Центральну виборчу комісію бездіяльною та зобов’язати ЦВК зняти з реєстрації кандидата у народні депутати від ВО «Батьківщина» у 94 окрузі Віктора Романюка. Рішення оскарженню не підлягає.

Нагадаємо, що засідання Вищого адміністративного суду України відбулося через те, що 1 грудня Київський апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення про зняття з виборів Віктора Романюка.

Закон України «Про вибори народних депутатів України» передбачає ряд підстав для прийняття Центральною виборчою комісією рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати (ч.4 ст.61). Однією з таких підстав є виявлення Комісією обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9, яка визначає ценз осілості. Парламентарем може бути обраний громадянин України, який проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

ОПОРА зауважує, що недоліком виборчого законодавства слід вважати відсутність обов’язку, а лише право ЦВК перевіряти факт проживання або не проживання в Україні протягом останніх п’яти років особи, що має намір балотуватися в народні депутати. Відповідно до п.7 ч.1  ст.60 ЦВК відмовляє в реєстрації кандидата у депутати в разі виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом, права бути обраною депутатом, у тому числі через недотримання цензу осілості. Однак, через відсутність обов’язку ЦВК здійснювати перевірку відомостей зазначених у документах, остання, очевидно, не мала такої інформації і, керуючись відміткою про реєстрацію місця проживання у паспорті, 26 жовтня 2013 року Постановою № 226 зареєструвала Романюка Віктора Миколайовича 28 серпня 1975 року народження кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 94.

Громадянин Володимир Шпакович (у 2012 році висувався у 95 окрузі від політичної партії «Наша Україна») звернувся до ЦВК з інформацією про те, що Віктор Романюк не дотримав ценз осілості, тобто у нього були періоди протягом останніх п’яти років, коли він не проживав в Україні. Пункт 8 ч.4 ст.61 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» передбачає обов’язок Центральної виборчої комісії прийняти рішення про скасування реєстрації вже зареєстрованого кандидата, у разі виявлення факту, що кандидат не дотримав цензу осілості. ЦВК відмовилася приймати таке рішення. Саме тому позивач оскаржував бездіяльність Комісії. Строк позовної давності (п’ять днів) рахувався з наступного дня після отримання позивачем відповіді від ЦВК, а не від дати прийняття Постанови ЦВК № 226 від 26 жовтня 2013 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили факт недотримання кандидатом цензу осілості. Розходження судів виявилося у способі захисту порушених прав та інтересів. Тоді коли суд першої інстанції самостійно вирішив скасувати Постанову ЦВК № 226 від 26 жовтня 2013 року в частині реєстрації Віктора Романюка кандидатом у народні депутати, суд апеляційної інстанції зобов’язав Центральну виборчу комісію зробити це самостійно.

Відповідно до статті З Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Тобто це 183 дні. Судом встановлено, що станом на момент реєстрації Віктора Романюка кандидатом у народні депутати, він не проживав в Україні 270 днів (з 15 грудня 2012 року).