Третій проміжний звіт за результатами позапартійного спостереження ОПОРИ на місцевих виборах. Жовтень 2020 року

Зміст

 

Резюме

Місцеві вибори в Україні відбуваються в умовах першої імплементації нового Виборчого кодексу, суттєвого посилення ролі політичних партій на етапі висунення кандидатів та поширення захворюваності на COVID-19.  Дані обставини створюють серйозне навантаження на членів виборчих комісій та інших суб’єктів виборчого процесу, правоохоронні органи, центральні та місцеві органи влади. Напередодні дня голосування ключовим завданням місцевих органів влади та виборчих комісій залишається забезпечення безпечних умов голосування та фінансування відповідних протиепідеміологічних засобів. За поточними висновками ОПОРИ, місцеві органи влади ще мають можливість повною мірою виконати передбачені стандарти протидії пандемії під час виборів, незважаючи на неоднаковий рівень забезпечення виборчих дільниць та комісій у різних громадах.  Центральні та місцеві органи влади зобов’язані використати час, який залишився до дня голосування, для  повноцінного забезпечення безпеки виборчого процесу і єдиних стандартів організації голосування.

У звітний період ЦВК виконувала свої повноваження  на професійному рівні, приділяючи значну увагу просвіті виборців та роз’ясненням виборчого законодавства.  Позитивним сигналом для суспільства є повідомлення Національної поліції України та інших правоохоронних органів про проміжні результати розслідування чи попередження спроб підкупу виборців, зловживань процедурами зміни виборчої адреси або інших виборчих злочинів. Суспільство, на думку ОПОРИ, очікує остаточних результатів розслідування і справедливих судових вироків. Але на поточний момент є підстави стверджувати, що удосконалений Кримінальний кодекс України дозволяє правоохоронцям демонструвати проактивну позицію, що вже є стримуючим фактором для порушників виборчого законодавства. 

Ключовим завданням правоохоронних органів залишається попередження підкупу виборців у завершальні дні агітаційної кампанії, який традиційно розгортається із наближенням процесу голосування. Не менш важливою проблемою є попередження застосування насильства проти кандидатів або їхніх представників, оскільки випадки перешкоджання суб’єктам виборчого процесу були достатньо масовими. Крім цього, ОПОРА звертає увагу на необхідність ефективного розслідування усіх нападів на кандидатів, пошкодження їхнього майна або знищення матеріалів передвиборної агітації.  При цьому організація відзначає системну спрямованість Національної поліції України на навчання і підготовку своїх співробітників, які виконують свої функції на усіх етапах виборчого процесу. 

На основі аналізу правових підстав для проведення 25 жовтня 2020 р. опитування за ініціативою Президента України Володимира Зеленського, ОПОРА закликає главу держави, усі політичні партії та правоохоронців не допустити порушення вимог Виборчого кодексу України під час проведення такого опитування та не застосовувати  в день голосування технології з прихованої агітації та мобілізації виборців конкретної політичної сили. Крім цього, партії “Слуга народу” доцільно невідкладно оприлюднити джерела фінансування опитування 25 жовтня 2020 р. для забезпечення стандартів прозорості фінансування політичної діяльності. При цьому організація закликає громадян утриматися від будь-яких форм насильства або інших незаконних дій під час проведення даного опитування.

За проміжними  результатами спостереження  на місцевих виборах ОПОРА констатує високий рівень конкурентності передвиборчої кампанії. Громадяни мають широкий вибір кандидатів, які активно змагаються за їхню підтримку.  На виборах депутатів місцевих рад та виборах міських голів найбільшу  кількість кандидатур висунули місцеві організації партії “Слуга народу“ – 29 469 (10,9% від загальної кількості кандидатів), ВО “Батьківщина” – 28 491 (10,5%), партія “За майбутнє” – 26 602 (9,8%), “Європейська Солідарність” – 22 763 (8,4%), "Опозиційна платформа – За життя" – 19 176 (7,1%). Усього на виборах місцевих рад та виборах міських голів балотується більше 217 тис. кандидатів, 59,2%  з яких є висуванцями на виборах за пропорційною виборчою системою.

Роль інтернету та соціальних мереж стала визначальною в розрізі типів агітації, якими найбільше послуговувалися субєкти виборчого процесу. За підрахунками ОПОРИ, в період виборчої кампанії політичні сили та кандидати на посади різних рівнів витратили на рекламу у Facebook орієнтовно 2,6 млн доларів (близько 70 млн грн). Порівняно з останніми парламентськими виборами, кількість опублікованих рекламних оголошень у соціальній мережі Facebook зросла майже удвічі. Неконтрольоване поширення дезінформації, фейкових громадських опитувань, брудної агітації є ключовими викликами агітаційної кампанії в інтернеті. А неконтрольований характер фінансових витрат на агітацію в інтернеті провокує зростання політичної корупції.

Місцеві вибори 2020 року демонструють необхідність подальшої серйозної дискусії щодо механізмів зміцнення партійних інститутів України, яке б дозволило синхронізувати виборче законодавство із реальним розвитком партійних інститутів. Незважаючи на посилення ролі партій шляхом запровадження пропорційної виборчої системи у громадах з кількістю виборців від 10 тис., переважна більшість кандидатів є безпартійними. У загальній кількості висуванців на виборах депутатів місцевих рад та міських голів безпартійні кандидати становлять 76,1%. До прикладу, серед кандидатів партії “За майбутнє” безпартійні висуванці складають 96,9%, Слуга народу – 95,3%, “Голос” – 91,2%,  “Європейська Солідарність” – 54,9%,  “Опозиційна платформа – За життя” – 54,7%, ВО “Батьківщина” – 49,7%. Чинний Виборчий кодекс суттєво обмежив можливість самовисування на місцевих виборах і спонукав місцевих лідерів балотуватися від політичних партій, хоча їхня інтеграція до внутрішньопартійних процесів та інститутів часто є  мінімальною.

Законодавство України вперше передбачало обов’язковість дотримання вимог до представництва чоловіків та жінок у виборчих списках політичних партій (не менше 2 осіб кожної статі у кожній п’ятірці виборчого списку). І хоча ця новація могла бути порушена на рівні окремих громад, місцеві вибори стали першим суттєвим сигналом про реалізацію державою інклюзивного підходу до політичного та виборчого процесу. За підрахунками ОПОРИ, 44% кандидатів на виборах місцевих рад та міських голів є жінками. На виборах депутатів обласних рад даний показник становив 43,1%,  районних рад – 44%, на виборах місцевих рад в громадах із кількістю виборців до 10 тис. – 45,2%, виборах місцевих рад у громадах з менше 10 тис. виборців – 43,9%.  Найменше представництво жінок зафіксовано на виборах міських голів – лише 16,3%, що засвідчує необхідність продовження державної політики із зміцнення рівноправного представництва чоловіків та жінок в усіх сферах суспільного життя. ОПОРА закликає політичні партії після завершення виборів на рівні внутрішніх процедур зміцнювати інклюзивність політичного процесу.

В розрізі ключових порушень, зафіксованих в останній місяць виборчої кампанії, статистично домінуючими є зловживання, пов'язані з недотриманням законних вимог щодо ведення передвиборчої агітації (за весь період спостереження і станом на 22 жовтня виявлено понад 700 верифікованих порушень). Менш поширеними є випадки матеріального стимулювання виборців та зловживання адміністративними ресурсами, однак саме такі типи порушення спраляють найбільший відчутний негативний вплив на загальний перебіг виборчого процесу. Реалізація поточних виборчих процедур - створення округів, формування виборчих комісій, друк бюлетенів очікувано супроводжувалася помилками та процедурними зловживаннями з боку органів адміністрування виборів - за час спостереження виявлено понад 80 верифікованих інцидентів.   

Доводиться констатувати, що публічна активність партій і кандидатів навіть в умовах офіційного розгортання заходів передвиборчої агітації супроводжувалася типовими зловживаннями та порушеннями виборчих стандартів, які негативно впливали на в цілому конкурентний характер виборчого процесу. Різні форми зловживання адміністративним ресурсом не лише не були предметом публічної критики з боку самих суб'єктів виборчого процесу, але толерувалися на різних рівнях як прийнятний спосіб ведення виборчої кампанії чинними посадовцями та депутатами. Через відсутність в правовій площині чітких вимог щодо діяльності виборних осіб та посадовців в умовах виборчого процесу, які б ефективно відтворювали усталену міжнародну практику з врахування визнаних демократичних стандартів, учасники виборчого процесу вдавалися до фактичного зловживання адміністративними ресурсами значно частіше, ніж демонструє наявна статистика. 

Резонансні випадки виявлення технологій підкупу виборців і одночасне зменшення інтенсивності використання подібних зловживань в рамках агітаційних заходів протягом останнього місяця вказують на позитивний вплив наявних законодавчих обмежень та санкцій, а також на важливу профілактичну роль правоохоронних органів. Однак лише ефективне розслідування виявлених виборчих злочинів може бути запобіжником від повторення подібних інцидентів і стимулом для суб'єктів виборчого процесу дотримуватися законних методів агітації.  Окрім того, проблема полягає в тому, що навіть в цих умовах практика непрямого підкупу виборців не зникла, а набула більш прихованих форм. 

Позиція ОПОРИ щодо проведення опитування за ініціативою Президента України в день голосування на місцевих виборах – 2020

За ініціативою Президента України Володимира Зеленського 25 жовтня 2020 року відбудеться опитування громадян щодо їхнього ставлення до деяких проблем розвитку суспільства. Володимир Зеленський напередодні місцевих виборів оголосив свій намір запитати думку суспільства щодо можливості встановлення покарання у вигляді пожиттєвого ув’язнення за корупцію у особливо великих масштабах, впровадження вільної економічної зони на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, скорочення кількості народних депутатів України до 300 осіб, можливості легалізації канабісу для медичних цілей та доцільності ініціювання Україною питання виконання своїх зобов’язань державами-підписантами Будапештського меморандуму. 

Політична партія “Слуга народу” заявила про своє рішення повністю профінансувати ініціативу Президента України, посилаючись на право політичних партій проводити екзитполи за межами приміщень для голосування та без проведення передвиборної агітації у день голосування. 

Станом на момент оприлюднення цього звіту спостерігачам ОПОРИ надходила інформація про набір інтерв'юерів для проведення опитування за ініціативою Президента України у різних регіонах України. За попередньою інформацією, залученим до проведення опитування особам може бути виплачено 1200 грн за цивільно-правовою угодою, натомість саме опитування проводиться однією із соціологічних організацій. Враховуючи різне ставлення громадян до ініціативи Президента України, представники Національної поліції України закликали виборців не перешкоджати проведенню опитування.

Після звернення Президента України ОПОРА оперативно підготувала і оприлюднила власну позицію щодо ініційованого ним опитування (режим доступу до аналітичної довідки організації: https://www.oporaua.org/news/vybory/mistsevi-vybory/mistsevi_2020/opytuvanya) 

Ключовими позиціями ОПОРИ щодо ініційованого Президентом України опитування є:

• Інститут загальнонаціонального опитування та порядок його проведення як можлива форма здійснення влади громадянами України не передбачений ні Конституцією України, ні Виборчим кодексом України, ні будь-яким іншим законом.

При цьому будь-які форми безпосередньої демократії здійснюються у визначеному Конституцією України та Законами України порядку. Проведеня непередбаченого законодавством України опитування потенційно може дискредитувати механізми безпосередньої демократії і спонукати політичні групи вдаватися до маніпулювання ними.

• Президент України не має повноважень з ініціювання всеукраїнського опитування, при цьому глава держави зобов’язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією України. Володимир Зеленський оголосив свої наміри провести опитування на офіційних ресурсах Офісу Президента України і у статусі глави держави, що може свідчити про його вихід за межі визначених Конституцією повноважень.
• Під час звернень до громадян України з питань опитування Володимир Зеленський неодноразово використовував передвиборчі гасла і програмні положення місцевих організацій партії “Слуга народу”. Така активність глави держави мала ознаки прихованої агітації на підтримку конкретної політичної сили, що може бути порушенням принципу рівності можливостей для усіх суб’єктів виборчого процесу. 
• Відсутність публічної методології проведення опитування, інформації про його виконавців негативно впливає на спроможність правоохоронних органів планувати заходи із забезпечення правопорядку і створює додаткове на них навантаження. Дана обставина є важливим викликом в умовах зобов’язань правоохоронних органів не лише забезпечувати законність виборчого процесу, а й контролювати дотримання громадянами карантинних обмежень. 
• В умовах загострення ситуації із розповсюдженням COVID, проведення масового опитування одночасно із процесом голосування на місцевих виборах створює нові ризики для епідеміологічної ситуації в країні. За окремими даними, до проведення опитування може бути залучено до 60 тис. осіб, натомість час перебування виборців у місцях скупчення людей збільшується. 
• Незважаючи на проведення опитування за межами приміщень виборчих дільниць, його квазіофіційний статус, заснований на ініціативі Президента України, може сприяти мобілізаційним технологіям конкретної політичної сили із порушенням стандартів рівності можливостей кандидатів і партій, в умовах заборони проводити агітацію в день голосування. Така можливість посилюється фактом фінансування опитування за рахунок політичної партії, місцеві організації якої беруть участь у місцевих виборах. 
• Відсутність законодавчої основи для проведення опитування та його політична дискусійність можуть спровокувати силові протистояння між громадянами, на які буде змушена реагувати Національна поліція України. Відповідна реакція правоохоронців потребуватиме залучення додаткових кадрів та матеріально-технічного забезпечення. 
• Фінансування опитування політичною партією “Слуга народу” хоча і непрямо, але спричиняє порушення вимог Виборчого кодексу щодо фінансування передвиборчих кампаній за рахунок виборчого фонду та їх проведення у межах законодавчо обумовлених строків. Формально партія “Слуга народу” не є суб’єктом виборчого процесу, якими є її місцеві організації. Але публічна пов’язаність між Президентом України, партією “Слуга народу”, її місцевими організаціями, участю Володимира Зеленського у презентаціях місцевих партійних команд, використання главою держави гасел однієї політичної сили під час ініціювання опитування створює умови для де-факто порушення стандартів наповнення і використання виборчих фондів на відповідних виборах. 

У зв’язку із ризиками для виборчого процесу, пов’язаними із проведенням неофіційного опитування за ініціативою Президента України, ОПОРА закликає:

• Президента України: утриматись від будь-яких форм прямої чи опосередкованої агітації на завершальному етапі виборчого процесу, у тому числі під час коментування перебігу ініційованого ним опитування. 
• Національну поліцію України: належним чином реагувати на можливі випадки проведення забороненої законодавством України агітації під час проведення опитування.
• Партію “Слуга народу”:
  • Забезпечити чітке дотримання вимог Виборчого кодексу щодо заборони проводити передвиборчу агітацію в день голосування, а також відмовитись від спроб застосування технологій непрямої агітації. Виконання цієї рекомендації сприятиме забезпеченню рівних умов участі у виборчому процесі для всіх його суб’єктів. 
  • Невідкладно оприлюднити методологію проведення опитування, а також джерела фінансування та виконавців або підрядників такої ініціативи (незважаючи на формальні строки подання регулярних звітів до НАЗК).
• Громадян України: не вживати жодних незаконних дій або насилля щодо інтерв’юєрів опитування за ініціативою Президента України.

Забезпечення безпечного голосування на місцевих виборах під час пандемії 

Процес місцевих виборів 2020 року включає в себе не лише імплементацію нового Виборчого кодексу, а й передбачає реалізацію комплексу заходів із забезпечення протиепідеміологічних заходів під час голосування. Гарантії проведення безпечних виборів забезпечуються в Україні на рівні підзаконних актів, враховуючи відсутність рішень Верховної Ради України щодо врегулювання особливостей організації і проведення голосування на рівні підзаконних актів. Народні депутати України реєстрували проєкти законів, спрямованих на законодавче забезпечення протиепідеміологічних заходів на виборах, але парламент їх не розглянув. На думку ОПОРИ, відсутність проактивної позиції парламенту у сфері врегулювання специфіки організації і проведення виборів в умовах пандемії негативно вплинула на скоординованість зусиль органів влади усіх рівнів з цих питань. Також дана обставина потенційно може спричинити неоднакову практику виборчих комісій реагування на конфліктні ситуації, пов’язані із протиепідеміологічними заходами. Зокрема, такі ризики існують у питаннях доступу суб’єктів виборчого процесу до приміщень для голосування (особливо на спеціальних виборчих дільницях), забезпечення ротації членів виборчих комісій з виявленим COVID, організації голосування на спеціальних виборчих дільницях та за місцем перебування виборців. 

ОПОРА звертає увагу на недостатність організаційно-роз’яснювальної роботи серед членів виборчих комісій та представників місцевих органів влади. Ця проблема проявилась шляхом нескоординованості на етапі узгодженння між ними кроків із імплементації на місцевому рівні протиепідеміологічних заходів на виборах. Із наближенням дня голосування спостерігачі відзначали активізацію місцевих органів влади з питання виконання урядового Порядку протидії епідемії під час виборів. При цьому вже є очевидним ризик неоднакового його застосування на рівні різних територіальних громад чи навіть областей України. Організація закликає ТВК та органи місцевого самоврядування докласти максимальних зусиль для забезпечення безпечного голосування виборців. Особлива увага має бути приділена етапу підрахунку голосів виборців та передачі виборчої документації від ДВК до ТВК, який традиційно супроводжується масовим скупченням членів комісій та інших суб’єктів виборчого процесу. 

Ключовим документом у сфері протидії поширенню захворюваності на COVID під час виборів є Порядок здійснення протиепідемічних заходів під час організації та проведення виборів, який був затверджений Кабінетом Міністрів України 14 вересня 2020 р. 

Урядовий порядок щодо протидії епідемії під час виборів встановлює основні вимоги до процесу організації і проведення голосування, зокрема:

• Проведення опитування щодо наявності симптомів захворюваності та температурного скринінгу в осіб, які заходять до приміщень для голосування та приміщень виборчих комісій, беруть участь у організації голосування за місцем перебування виборця або які залучені до виконання обов’язків під час виборів (до прикладу, поліцейські).
• Рекомендацію утриматися від відвідування приміщень виборчих комісій та приміщень для голосування для осіб, які мають підвищену температуру або симптоми респіраторних захворювань.
• Вимоги до облаштування виборчих дільниць для проведення безпеченого голосування: 1) місця для дезінфікуючих засобів та розміщення інформаційних матеріалів про протиепідеміологічні заходи; 2) розмітка біля входу до приміщення і у приміщення для голосування для забезпечення дистанції між присутніми не менше 1 метра та інформування про оптимальний маршрут руху для голосування; 4) розміщення місць для централізованого збору та подальшої утилізації засобів індивідуального захисту. 
• Рекомендація щодо перебування не більше 3 виборців на один стіл з видачі бюлетенів.
• Облаштування відокремленої кабіни і окремої скриньки для голосування виборців із симптомами захворюваності та підвищеною температурою.
• Вимога для виборця перебувати у захисній масці під час голосування, яка може бути знята на звернення членів ДВК для підтвердження його особи. Також виборцю рекомендовано використовувати особисту ручку під час голосування.
• Рекомендація громадянам, які перебувають на самоізоляції, голосувати за місцем перебування після звернення до ДВК із заявою не пізніше 20 год. останньої п'ятниці перед днем голосування. До такої заяви має бути додана довідка медичної установи про стан їх здоров’я.
• Забезпечення дистанції між членами ДВК (відстань між посадковими місцями не менше 1 м або використання прозорих екранів).
• Проведення дезінфекції контактних поверхонь кожні 2 години, вологе прибирання приміщення для голосування не рідше, ніж один на раз на кожні 4 години.
• Обов’язок для членів виборчих комісій, офіційних спостерігачів, поліцейських перебувати у захисних масках, для членів ДВК під час забезпечення голосування за місцем перебування – у рукавичках, захисній масці (респіраторі без клапану видиху) та/або захисному щитку.
• Передбачається можливість встановлення додаткових протиепідеміологічних заходів на спеціальних виборчих дільницях, також надана рекомендація членам ДВК, офіційним спостерігачам і поліцейським здати тест не пізніше ніж за 72 години до дня виборів для роботи на спеціальних виборчих дільницях. 

Крім вимог до протиепідеміологічних заходів під час виборів, Уряд визначив, що вони фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, в тому числі за рахунок їхніх резервних фондів. Як зазначають спостерігачі ОПОРИ з різних регіонів, наділення органів місцевого самоврядування обов'язком фінансувати протиепідеміологічні заходи викликало неоднозначну реакцію з їхнього боку. Під час опитування посадових осіб органів місцевого самоврядування, проведеного ОПОРОЮ, частина з них вказала на “самоусунення” центральних органів влади від відповідальності за реалізацію протиепідеміологічних заходів під час виборів. При цьому Кабінет Міністрів України заявив про вчасне виділення коштів місцевим бюджетам на забезпечення безпечного голосування на місцевих виборах 2020 р.

Із метою якісної реалізації Постанови Кабінету Міністрів України ЦВК ухвалила власне рішення про невідкладні заходи щодо створення належних умов для безпечної організації та проведення голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року (Постанова № 364 від 10 жовтня). У цій Постанові ЦВК звернула увагу Міністерства охорони здоров’я на необхідність внормування форми довідки медичної установи про стан здоров’я виборців, які перебувають на самоізоляції і мають намір голосувати за місцем перебування. Комісія також закликала ТВК визначити власні орієнтовані потреби у протиепідеміологічних заходах та довести цю інформацію до місцевих органів влади як розпорядників бюджетних коштів. При цьому ЦВК нагадала місцевим органам влади про необхідність фінансування протиепідеміологічних заходів, забезпечення належного облаштування приміщень для голосування та проведення інструктажів для членів виборчих комісій.

16 жовтня 2020 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль спільно із Секретарем РНБО Олексієм Даниловим провів селекторну нараду з керівниками облдержадміністрацій щодо ситуації з поширенням COVID-19 на території України. Під час цієї наради Уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та голова ЦВК Олег Діденко наголосили на вчасному виділенні Урядом коштів місцевим бюджетам для забезпечення безпечного голосування, але закликали до посилення координації протиепідеміологічних заходів на рівні регіонів та громад.

Огляд ситуації в регіонах України щодо підготовки протиепідеміологічних заходів на виборах

Спостерігачі ОПОРИ напередодні дня голосування звернулись до органів місцевого самоврядування, облдержадміністрацій, райдержадміністрацій, облдержадміністрацій обласних, районних, районних в містах сільських, селищних за коментарями щодо стану виконання Постанови Кабінету Міністрів України про протиепідеміологічні заходи під час місцевих виборів. Отримані коментарі стосувалися як забезпечення умов роботи ТВК, так і фінансування безпечного голосування на виборчих дільницях. 

Вибіркове опитування відповідальних органів влади та ТВК щодо виконання протиепідеміологічних заходів місцевих виборів засвідчило наступні тенденції:

• Обласні та районні державні адміністрації, як правило, здійснюють моніторинг стану виконання органами місцевого самоврядування урядового Порядку протиепідеміологічних заходів на місцевих виборах. Ця діяльність активізувалась напередодні дня голосування і відіграє важливу роль у скоординованості процесу підготовки приміщень для голосування та забезпечення безпечних умов роботи членів виборчих комісій. 
• Із наближенням дня голосування активізувалась робота органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій щодо належного забезпечення ТВК та виборчих дільниць засобами індивідуального захисту та безпечного облаштування приміщень для голосування.
• Проблеми координації між ТВК та місцевими органами влади щодо виконання Порядку протиепідеміологічних заходів є суттєвими, оскільки частина ТВК не володіє повною інформацією про процедури ініціювання бюджетних витрат на відповідні потреби і підходи до розрахунків та планування таких витрат. У окремих випадках спостерігачі ОПОРИ відзначали розходження між даними, які їм надавались головами ТВК та місцевими органами влади. Зокрема, подібні розходження фіксувались у питаннях забезпечення самих ТВК необхідними засобами протидії поширеності захворювання на COVID за рахунок коштів органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади. 
• Частина опитаних членів ТВК зазначила, що вони здійснювали комунікацію із посадовими особами органів місцевого самоврядування на персональному рівні і фактично у неофіційному порядку. Дана обставина також доводить недостатній рівень поінформованості ТВК про можливість сформувати запит розпоряднику бюджетних коштів на основі орієнтовно визначених протиепідеміологічних потреб. Зокрема, деякі ТВК зазначили, що сільські та селищні голови безпосередньо комунікують із членами ДВК і тому вони не володіють повною інформацією про фінансування та практичний рівень забезпечення виборчих дільниць необхідними засобами. 
• Спостерігачі ОПОРИ відзначають більш злагоджене виконання Постанови Уряду щодо протиепідеміологічних заходів у великих містах та у центрах районів, ніж у малих громадах. Це пов’язано, зокрема, із наявністю у великих громадах достатніх фінансів для забезпечення виборчих комісій необхідними протиепідеміологічниими засобами та відповідного облаштування виборчих дільниць. До прикладу, Одеська міська рада виділила з міського бюджету близько 1 млн 445 тис. гривень, Миколаївська міська рада – 2 млн грн, Запорізька міська рада – більше 2 млн 200 тис. грн, Хмельницька міська рада – 209 тис. грн, м. Рубіжне Луганської області – 150 тис. грн, у Конотопі міською радою було виділено засобів індивідуального захисту для членів виборчих комісій на майже 186 тис. грн. У малих громадах, натомість, під час вибіркового опитування фіксувалися випадки відсутності фінансування протиепідеміологічних заходів. Окремі органи місцевого самоврядування вирішували завдання з підготовки виборчих дільниць до безпечного процесу голосування за рахунок коштів благодійників та волонтерів (до прикладу, Русанівська сільська громада Броварського району). 

Таким чином, станом на момент оприлюднення даного звіту місцеві органи влади докладають помітних зусиль для належного виконання Постанови Кабінету Міністрів України про протиепідеміологічні заходи під час місцевих виборів. Але ситуація із забезпеченням виборчих дільниць в регіонах і на рівні територіальних громад є неоднаковою, що може призвести до порушення протиепідеміологчних вимог на окремих територіях. Уряд України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування повинні використати декілька днів, які залишаються до початку голосування, із метою забезпечення однаково високого рівня готовності виборчих дільниць до їхнього безпечного функціонування. ОПОРА також рекомендує Кабінету Міністрів України, місцевим органам влади активніше інформувати ЗМІ та громадян про стан підготовки виборчих дільниць до відкриття та посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед виборців та членів комісій. 

Активність кандидатів та місцевих організацій політичних партій 

Останній місяць виборчої кампанії фактично продемонстрував, що перелік усіх найактивніших учасників виборчого процесу, який визначився задовго до початку виборів, не зазнав суттєвих змін на  етапі розгортання офіційної агітації. Більшість потенційних учасників виборчих перегонів синхронно розгорнула заходи дочасної агітації (в тому числі з використанням різноманітних форм передвиборчої благодійності), в розрахунку на відсутність формальних обмежень щодо прозорості фінансування і порядку проведення таких заходів. Таким чином, ті суб’єкти виборчого процесу, які у відведені законом строки розпочали агітаційну кампанію, не мали можливості на рівних умовах конкурувати з партіями і кандидатами, що знайшли спосіб уникнути юридичної відповідальності, порушуючи при цьому демократичні виборчі стандарти.

За оцінками спостерігачів ОПОРИ, в жовтні різні форми передвиборчої активності проявляли 83 політичні партії (на етапі дочасної агітації ця кількість варіювалася на рівні 70 партій). При цьому масштабні загальнонаціональні кампанії продовжували чотири політичні сили: “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Європейська Солідарність”, ВО “Батьківщина”. Три партії – “Опозиційна платформа – За життя”, “Перемога Пальчевського” і “Пропозиція” – були активними в межах всієї України, за винятком деяких регіонів України, де їх агітаційна кампанія носила обмежений характер (переважно матеріали зовнішньої агітації). Ще сім партій (див. таблицю) розгорнули заходи передвиборчої агітації в більш ніж третині регіонів України. В цілому ж найбільш активними в жовтні були 24 партії, які проводили кампанії в декількох регіонах. Особливістю агітаційної активності суб’єктів виборчого процесу є інтенсивна діяльність понад 20 регіональних партій, які ведуть кампанії в межах однієї області чи навіть обласного центру. Наприклад ВО “ЧЕРКАЩАНИ”, “РІДНЕ ЗАКАРПАТТЯ”, “КОМАНДА АНДРІЯ БАЛОГИ”, “ГРОМАДЯНСЬКИЙ РУХ “СВІДОМІ”, “РІДНИЙ ДІМ”, “ПАРТІЯ ВІННИЧАН”, “БЛОК ВОЛОДИМИРА САЛЬДО”, “РІВНЕ РАЗОМ”, “БЛОК КЕРНЕСА – УСПІШНИЙ ХАРКІВ!”, “КОМАНДА МИХАЙЛІШИНА” та ін.

У розрізі агітаційної роботи кандидатів на посаду місцевих голів у районних та обласних центрах найбільш помітними є представники “Слуги народу” (активні в 73 районах та 19 обласних центрах). Партії “За майбутнє” і ВО “Батьківщина” мають порівняно меншу, але так само значну в масштабах України кількість активних кандидатів на посаду місцевих голів районних та обласних міст, які за інтенсивно проводять агітаційні заходи.

Портрет кандидатів 

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала вік, освіту, стать, партійність тощо 271 362 кандидатів, що були висунуті 147 партіями або кандидують в якості самовисуванців. 

З огляду на природу виборів, найбільша кількість осіб балотується за пропорційною виборчою системою (територіальні громади з кількістю виборців понад 10 тисяч) – 59,2% від усіх кандидатів, 18,4% осіб обираються у багатомандатних виборчих округах (громади до 10 тисяч виборців), 15,2% – змагаються за посаду депутата районної ради, 6,2% – депутата обласної ради та 1,1% – за крісло міського голови.

Партійність

Загалом до рад усіх рівнів, а також на посаду міських голів, найбільшу кількість кандидатів висунули: партія “Слуга народу“ – 29 469 (10,9%), ВО “Батьківщина” – 28 491 (10,5%), партія “За майбутнє” – 26 602 (9,8%), “Європейська Солідарність” – 22 763 (8,4%), "Опозиційна платформа – За життя" – 19 176 (7,1%), 16 914 (6,2%) осіб балотуються як самовисуванці, 14 789 (5,4%) – кандидати, висунуті партією “Наш край”, 10 282 (3,8%) – ВО “Свобода”, 9 839 (3,6%) – партією “Сила і Честь” та 9 792 (3,6%) кандидують від Радикальної партії Олега Ляшка.

До обласних рад найбільшу кількість кандидатів висунули: ВО “Батьківщина” – 1 577 (9,4% від усіх), “Слуга народу” – 1 539 (9,2%), “За майбутнє” – 1 495 (8,9%), “Європейська Солідарність” – 1 446 (8,6%) та “Наш край” – 1 257 (7,5%). Загалом на ці 5 партій припадає 43,6% кандидатів до даного типу рад.

До районних рад найбільшу кількість кандидатів висунули: ВО “Батьківщина” – 4 791 (11,4% від усіх), “Слуга народу” – 4 483 (10,9%), “За майбутнє” – 1 495 (10,8%), “Європейська Солідарність” – 4 378 (10,6%) та “Опозиційна платформа – За життя” – 3 611 (8,8%). Загалом на ці 5 партій припадає 52,5% кандидатів до даного типу рад.

До територіальних громад з кількістю виборців ПОНАД 10 тисяч найбільшу кількість кандидатів висунули: “Слуга народу” – 16 013 (10%), ВО “Батьківщина – 15 889 (9,9%), “За майбутнє” – 14 928 (9,3%), “Європейська Солідарність” – 14 693 (9,1%) та “Опозиційна платформа – За життя” – 11 648 (7,3%). Загалом на ці 5 партій припадає 45,6% кандидатів до даного типу рад.

До територіальних громад з кількістю виборців ДО 10 тисяч найбільше кандидатів балотується як самовисуванці – 15 833 (31,8%), далі йдуть представники “Слуги народу” – 7 152 (14,4%), ВО “Батьківщина” – 6 157 (12,4%), партії “За майбутнє” – 5 562 (11,2%) та “Наш край” – 2 664 (5,3%).

На посаду міських голів переважна більшість осіб теж кандидують як самовисуванці – 1 081 кандидат (37,1%), “Слуга народу” висунула 282 особи (9,7%), “За майбутнє” – 180 (6,2%), ВО “Батьківщина” – 157 (5,4%) та “Європейська Солідарність” – 153 (5,2%).

Також три партії висунули лише по одному кандидату: “Блок Дарта Вейдера” – на посаду міського голови Одеси (Вейдер Дарт Миколайович), партія “Народ” – до Олексіївської сільської громади Лозівського району Харківської області (Аленевський Олександр Анатолійович) та “Прогресивна соціалістична партія України” – на посаду міського голови міста Ромни (Гаврась Сергій Петрович).

Переважна більшість кандидатів є безпартійними – 76,1%, натомість лише 23,9% є членами політичних партій. Найбільша кількість осіб, що є безпартійними, балотується до рад громад з кількістю виборців до 10 тисяч – 87,4%, натомість найменше безпартійних серед висуванців до обласних рад – 65,4%.

Серед партій із кількістю висунутих кандидатів понад 500 найбільша кількість безпартійних у списках партії “Порядок” – 99,9%, партії “Україна славетна” – 99,7%, Блок Вілкула “Українська Перспектива”, Рідне Закарпаття та Довіра – майже 99%, а найменше у партії “Блок Світличної Разом” – лише 46,2%.

У свою чергу, серед парламентських партій, найбільша кількість безпартійних серед висуванців партії “Слуга народу” – 95,3%, а найменша у ВО “Батьківщина” – 49,7%.

Партія	% безпартійних
За майбутнє	96,9
Слуга народу	95,3
УДАР Віталія Кличка	94,3
Перемога Пальчевського	93,1
Пропозиція	91,2
Голос	91,2
Наш край	80,4
Радикальна партія Олега Ляшка	72,2
Партія Шарія	66,3
Сила і Честь	59,1
Європейська Солідарність	54,9
Опозиційна платформа – За життя	54,7
ВО "Свобода"	54,4
ВО "Батьківщина"	49,7

Освіта

Переважна кількість кандидатів має вищу освіту – 75,1%; ще 8,8% здобули загальну середню освіту, 8,7% – професійно-технічну, а 6,8% – середню спеціальну. Що мають “інші види освіти” або “незакінчену вищу освіту” зазначили по 0,3% кандидатів.

У розрізі видів виборів ситуація схожа. До обласних рад майже 91% кандидатів мають вищу освіту, до районних рад – 84,4%, до рад громад з кількістю виборців понад 10 тисяч – 75%. Дещо менший показник осіб із вищою освітою балотується до громад із кількістю виборців до 10 тисяч – 61,2%. Натомість найвищий показник осіб із вищою освітою кандидують на посаду міських голів – 92,3%.

Серед низки політичних сил кількість осіб із вищою освітою становить понад ⅔ від загальної кількості кандидатів. Проте найвищий показник у партії “Голос” – 79,6%, а найменший – у Радикальної Партії Олега Ляшка – 66,7%.

Партія	% з вищою освітою
Голос	79,6
Слуга народу	78,9
Європейська Солідарність	78,6
УДАР Віталія Кличка	77,8
Пропозиція	77,5
Перемога Пальчевського	76,8
ВО "Батьківщина"	76,1
Сила і Честь	76,1
За майбутнє	74,5
Наш край	74,3
Опозиційна платформа – За життя	72,8
ВО "Свобода"	71,8
Партія Шарія	67,3
Радикальна партія Олега Ляшка	66,7

Гендерний склад

Загалом 55,5% кандидатів на місцевих виборах є чоловіками, а 44,2% – жінками. Стать ще 0,3% з технічних причин встановити не вдалося (одруківки в ПІБ кандидатів, тому надалі показники подаються без врахування даних осіб).

До обласних рад майже 57% кандидатів є чоловіками, а 43,1% – жінками; до районних рад 56% осіб – чоловіки, 44% – жінки; як до рад громад з кількістю виборців понад 10 тисяч, так і до громад із кількістю виборців до 10 тисяч серед кандидатів теж переважають чоловіки – 54,8% та 56,1% відповідно. Проте найвищий показник кандидатів серед осіб, що кандидують на посаду міських голів, – 83,7%.

Серед низки політичних сил відсоток жінок у списках кандидатів практично однаковий і коливається від 42% до 46%.

Партія	% жінок
Радикальна Партія Олега Ляшка	46,3
ВО "Батьківщина"	46,2
Наш край	46,2
Слуга народу	45,4
Голос	45,4
За майбутнє	45,3
Європейська Солідарність	45,0
Опозиційна платформа – За життя	44,7
Пропозиція	44,7
Перемога Пальчевського	44,7
УДАР Віталія Кличка	44,3
Сила і Честь	43,7
ВО "Свобода"	42,5
Партія Шарія	42,3

Вік

Більшість кандидатів належить до вікової групи “35-50 років” – 44,4%. Ще 27,4% балотуються у віці “50-65 років”, а 21,1% – у віці “25-35 років”. Лише 4,1% кандидатів належать до вікової групи “25 років і молодше”, а 3% осіб – старші 65 років. Серед них лише 85 кандидатів або 0,03% є старшими за 80 років. 

Загалом віковий розподіл кандидатів є практично однаковим у випадку балотування до різних типів рад. Проте дещо старшою категорією є висуванці на посаду міських голів, середній вік яких складає майже 47 років, натомість дещо молодшою є кандидати до громад з кількістю виборців понад 10 тисяч – трохи менше 44 років.

Тип	18-25 років	25-35 років	35-50 років	50-65 років	65-80 років	80+ років
обласна рада	3,6%	19,3%	45,8%	27,7%	3,6%	0
районна рада	3,6%	19,9%	45%	28,5%	3%	0
громади понад 10 тис. виборців	4,7%	22,1%	44%	26,2%	3%	0
громади до 10 тис. виборців	2,9%	19,7%	44,8%	29,9%	2,7%	0
міські голови	1,1%	13%	48,6%	34,5%	2,7%	0,1%

Серед партій із кількістю висунутих кандидатів понад 500, “найстаршою” є партія “Партія Пенсіонерів України” (що доволі символічно) – понад 54 роки, “Блок Кернеса – Успішний Харків” – майже 48 років, Аграрна партія України, Блок Вілкула “Українська Перспектива”, Партія Ігоря Колихаєва "Нам тут жити!" та ВО “Черкащани” – 47 років. Натомість “наймолодшими” за середнім віком є партія “Голос” – 39 років, партія “Варта” та “Національний корпус” – 37 років, а також “Партія Шарія” – 36 років.

У свою чергу, серед парламентських партій, найбільший середній вік у кандидатів від ВО “Батьківщина” – 46 років, а найменший у партії “Голос” – 39 років. 

Партія	Середній вік
ВО "Батьківщина"	46,2
Опозиційна платформа – За життя	45,7
Наш край	45,3
Європейська Солідарність	44,7
Сила і Честь	44,7
За майбутнє	44,3
ВО "Свобода"	43,4
Радикальна Партія Олега Ляшка	43,4
Пропозиція	43,1
Слуга народу	42,6
УДАР Віталія Кличка	41,5
Перемога Пальчевського	41,3
Голос	39,1
Партія Шарія	36,1

Місце роботи

Громадянська мережа також проаналізувала найпоширеніші місця роботи кандидатів у депутати рад усіх рівнів та претендентів на посаду міських голів. Так, найбільша кількість осіб, що балотуються, працюють у сфері бізнесу (ТОВ, ПАТ, СФГ, ФОП тощо) – щонайменше 29,2%. Безробітним є кожен сьомий кандидат (14,6%). У свою чергу 10,9% висуванців працюють в органах місцевого самоврядування (обласні, міські, селищні, сільські ради), їхніх виконавчих органах, місцевих органах державної виконавчої влади (ОДА, РДА) та Верховній Раді. У сфері освіти працюють понад 6,3%, а закладах медицини – понад 3,3% кандидатів. У свою чергу пенсіонерами є 5,4% кандидатів.

Також, за підрахунками Громадянської мережі ОПОРА, за посади 362 міських голів нині борються 257 (70%) чинних очільників міст. А 56 чинних народних депутатів балотуються до місцевих рад різних рівнів, а також на посаду міських голів.

У свою чергу з ряду українських партій найменший відсоток безробітних кандидатів у списках партії “Слуга народу” – 12,2%, а найбільший – у “Партії Шарія” – 35,4%.

Партія	% безробітних
Слуга народу	12,2
ВО "Батьківщина"	12,7
Сила і Честь	12,8
Європейська Солідарність	13,4
Наш край	13,6
За майбутнє	14,1
Опозиційна платформа – За життя	15,3
Пропозиція	15,4
Голос	16,6
УДАР Віталія Кличка	17,8
Перемога Пальчевського	18,7
ВО "Свобода"	19,5
Радикальна Партія Олега Ляшка	20,3
Партія Шарія	35,4

Перші кандидати у виборчих списках за пропорційною системою

Висуванці, що є “Першими кандидатами“ у єдиних виборчих списках за пропорційною системою, мають вищу освіту у 92%. Зазвичай це чоловіки – 77,9%, а жінки складають 22,1% від усіх висуванців. Якщо говорити про віковий розріз, то переважна більшість кандидатів належить до вікової групи “35-50 років” – 47,4% та меншою мірою до групи “50-65 років” – 33,7%. Крім того, на відміну від загального розрізу кандидатів, особи, що очолюють виборчі списки партій, практично рівною мірою є безпартійними – 52,4% та членами партій – 47,6%.

Перші кандидати, що очолюють списки до обласних рад, мають вищу освіту у 97,8% випадків, у своїй більшості є чоловіками – 83,3%, належать до вікової групи “35-50 років” у 56,1% випадків та є членами партій у 70,6%.

Висуванці партій з першим номером до районних рад мають вищу освіту у 95,2% випадків, у своїй більшості є чоловіками – 82,5%, належать до вікової групи “35-50 років” у 46,1% випадків та є членами партій у 45,8%. 

У свою чергу, перші кандидати, що очолюють списки до рад громад із кількістю виборців понад 10 тисяч мають вищу освіту у 91,1% випадків, у своїй більшості є чоловіками – 76,8%, належать до вікової групи “35-50 років” у 47,2% випадків та є членами партій лише у 46,8%.

Серед парламентських партій найбільша кількість перших кандидатів, що є членами партії, серед висуванців ВО “Батьківщина” – 83,3%, а найменша – у партії “Слуга народу” – 7,1%.

Партія	% партійності
ВО "Свобода"	87,5
ВО "Батьківщина"	83,3
Партія Шарія	79,5
Європейська Солідарність	75,5
Радикальна Партія Олега Ляшка	67,1
Опозиційна платформа – За життя	61,8
Сила і Честь	55,7
Наш край	36,5
Голос	33,7
УДАР Віталія Кличка	20,3
Пропозиція	16,7
Перемога Пальчевського	15,2
За майбутнє	11,6
Слуга народу	7,1

Перші номери у територіальних виборчих списках за пропорційною системою

Висуванці, що є першими номерами у територіальних виборчих списках за пропорційною системою, мають вищу освіту у 84,2%. Зазвичай це чоловіки – 69,5%, а жінки складають 30,5% від усіх висуванців. Якщо говорити про віковий розріз, то переважна більшість кандидатів належить до вікової групи “35-50 років” – 45,5% та меншою мірою до групи “50-65 років” – 29,7%. Крім того, кандидати, що очолюють територіальні списки, у своїй більшості є безпартійними – 69% випадків.

Лідери територіальних списків до обласних рад мають вищу освіту у 94,2% випадків, у своїй більшості є чоловіками – 79,6%, належать до вікової групи “35-50 років” у 48,9% випадків та є членами партій у 42,9%.

Висуванці партій з першим номером до районних рад мають вищу освіту у 89,3% випадків, у своїй більшості є чоловіками – 73,5%, належать до вікової групи “35-50 років” у 45,5% випадків та є членами партій у 33%. 

У свою чергу, перші кандидати, що очолюють списки до рад громад із кількістю виборців понад 10 тисяч, мають вищу освіту у 82,1% випадків, у своїй більшості є чоловіками – 67,6%, належать до вікової групи “35-50 років” у 45,2% випадків та є членами партій лише у 29,2%.

Серед парламентських партій найбільша кількість перших кандидатів, що є членами партії, серед висуванців ВО “Батьківщина” – 60,3%, а найменша у партії “Слуга народу” – 5,9%.

Партія	% партійності
Партія Шарія	68,2
ВО "Свобода"	61,3
ВО "Батьківщина"	60,3
Європейська Солідарність	53,8
Опозиційна платформа – За життя	48
Сила і Честь	43,9
Радикальна Партія Олега Ляшка	36,6
Наш край	23,3
Голос	12,7
Перемога Пальчевського	10,7
Пропозиція	9,4
УДАР Віталія Кличка	8,5
Слуга народу	5,9
За майбутнє	4,5

Тенденції щодо висування

Переважна більшість партій повною мірою не користувалася можливістю висування від 5 до 12 кандидатів у територіальних виборчих округах за пропорційною системою. Так, партії висували по 5 кандидатів (у середньому по 31 900 осіб в окрузі у розрізі усіх видів виборів) у територіальних виборчих списках, виконуючи норму закону, в основі якого лежить сама ідея відкритих списків. Проте 6-го кандидата у списку висували вже менш охоче – таких осіб у територіальних списках було на 37% менше, у порівнянні з кількістю кандидатів під будь-яким із номерів від 1 до 5. У свою чергу сьомих номерів – на 59% менше, восьмих – на 73%, дев’ятих – на 85%, а десятих – на 90%. Іншими словами, висунутим усе далі у територіальному виборчому списку для кандидата було все менш можливим. Таким чином, партії, з однієї сторони, не хотіли створити надмірної конкуренції серед власних висуванців, а з іншої, ймовірно, знайти таку велику кількість кандидатів для кожної партії не є найлегшим завданням.

№ у тер. списку	Кількість кандидатів	% від кількості  без врахування 1-5 номерів
6	19 897	38,7
7	13 021	25,3
8	8 568	16,7
9	4 800	9,3
10	3 083	6,0
11	1 503	2,9
12	566	1,1

Якщо говорити про висування кандидатів партіями у мажоритарних багагомандатних округах, то в середньому цей показник становить – 1,6 кандидата від партії на один округ.

Серед парламентських політичних сил у середньому найбільшу кількість осіб в одному БВО висунула партія “Слуга народу” – 2,19 кандидатів, а найменшу – партія “Голос” – лише 1,17.

Партія	Середній показник у БВО
Слуга народу	2,19
Наш край	2,13
За майбутнє	1,95
Опозиційна платформа – За життя	1,8
ВО "Батьківщина"	1,79
Пропозиція	1,66
Європейська Солідарність	1,59
УДАР Віталія Кличка	1,49
Сила і Честь	1,39
ВО "Свобода"	1,38
Радикальна Партія Олега Ляшка	1,3
Перемога Пальчевського	1,27
Голос	1,17
Партія Шарія	1

Довідково. Дані (станом на 20 жовтня), які використовувалися в матеріалі щодо кандидатів на місцевих виборах, не оприлюднюються Центральною виборчою комісією у форматі відкритих даних, тому збиралися та аналізувались нами машинним способом (на основі парсингу). Це могло вплинути на їх повноту та точність.

Утворення дільничних виборчих комісій

На завершальному етапі виборчого процесу, що передує дню голосування, ключовим викликом перед територіальними виборчими комісіями та суб’єктами виборчого процесу є повноцінне формування та підтримка ефективної кількості кадрового складу мережі дільничних виборчих комісій. З огляду на негативну динаміку поширення епідемії COVID-19 і зростання ризиків захворювання громадян, мобілізація близько 350 тис. громадян, які в умовах проведення виборів будуть знаходитися в місцях скупчень великих груп людей та безпосередньо взаємодіяти з виборцями (в тому числі тими, які знаходяться на самоізоляції чи мають ознаки респіраторних захворювань), наштовхнулася на значні проблеми, які залишатимуться актуальними до моменту підведення підсумків голосування. Йдеться про мінімальну укомплектованість дільничних виборчих комісій, особливо на найнижчому адміністративно-територіальному рівні – в невеликих містах, селищних і сільських громадах. Попри розширення кола суб’єктів, які могли вносити кандидатури до складу ДВК з боку переважної більшості з них не було проявлено належного інтересу та активності, націленої на підвищення спроможності виборчих комісій якісно виконувати свої функції на більш конкурентній основі.

Повноваження щодо утворення дільничних виборчих комісій (ДВК) Виборчим кодексом закріплено за міськими, районними у місті, сільськими і селищними територіальними виборчими комісіям (ТВК). Кількісний склад ДВК залежить від величини виборчих дільниць і варіюється від 10 до 14 осіб для малих ВД (на яких голосує не більше 500 виборців), 12-16 осіб – для середніх дільниць (від 500 до 1500 виборців) і 14-18 осіб для великих ВД (понад 1500 виборців).

На відміну від встановленого порядку формування складу ТВК дільничні виборчі комісії, відповідно до положень Виборчого кодексу, утворювалися за поданням не трьох, а п’яти суб’єктів: 1) місцевої організації партії, представленої фракцією у парламенті (не більше 2 кандидатур включається обов’язково); місцевої організації партії, яка уклала угоду про співпрацю з депутатською групою у парламенті (не більше 1 кандидатури, яка включається обов’язково); 3) місцевою організацією партії, яка зареєструвала своїх кандидатів в депутати (не більше 1 кандидатури, яка включається за результатами жеребкування); 4) кандидата на посаду місцевого голови (не більше 1 кандидатури, яка включається обов’язково); 5) кандидата у депутати в громадах до 10 тисяч виборців (не більше 1 кандидатури, яка включається обов’язково). 

Для організації місцевих виборів 25 жовтня 2020 року територіальними виборчими комісіями було утворено 29 284 дільничні виборчі комісії. Натомість на 2 581 дільниці (9% від загальної кількості) голосування не відбудеться з огляду на те, що вони знаходяться на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, а також на підставі висновків військово-цивільних адміністрацій щодо неможливості їх проведення на окремих територіях.

Головною проблемою для всесторонньої оцінки процесу утворення ДВК є відсутність комплексної та вичерпної інформації про результати утворення ДВК на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії чи в інших джерелах відкритого доступу. Це суттєво ускладнює для усіх суб’єктів виборчого процесу здійснення незалежного контролю, націленого, зокрема, на збір доказової бази для оперативного виявлення і реагування на системні проблеми в умовах реалізації ключового етапу виборів. Законодавство зобов’язує ТВК оприлюднювати рішення про утворення дільничних виборчих комісій з відомостями про їхній склад не пізніше наступного дня з дня утворення ДВК. Однак відсутність уніфікованого формату та способу оприлюднення такої фрагментарної інформації, яка являє собою великий масив даних, унеможливлює її оперативні опрацювання та аналіз.

З метою попередньої оцінки ситуації ОПОРА провела власний вибірковий аналіз результатів утворення ДВК на основі оперативного опрацювання постанов та відвідування спостерігачами засідань територіальних виборчих комісій. Вибіркою було охоплено усі міські ТВК, які є центрами новоутворених районів, в тому числі ті міські ТВК, що знаходяться в обласних центрах (без районного поділу). Таким чином спостереженням було охоплено усі міські виборчі комісії, локалізовані в районних центрах і уповноважені сформувати ДВК в межах відповідних міст. Всього спостерігачам вдалося зібрати інформацію у 107 таких ТВК зі 119.

За оперативно зібраними ОПОРОЮ даними, цими 107 територіальними виборчими комісіями було утворено 4 468 дільничних виборчих комісій (не враховуючи спеціальних дільниць), до складу яких увійшло 65 462 особи. При цьому більше половини комісій (53%) укомплектовано в мінімальному (або близькому до мінімального складу), а голови ТВК були змушені самостійно ініціювати внесення подань кандидатур для забезпечення комплектності таких ДВК. У цілому ж процедура жеребкування щодо включення кандидатур не проводилася на 62% ДВК, тобто кількість поданих до таких комісій кандидатур була меншою, ніж кількість вакантних місць. Головний чином такі ДВК сконцентровані в невеликих за розміром адміністративно-територіальних одиницях.

Попри наявність окремих проблемних комісій, загалом процес формування ДВК, які підлягали моніторингу, відбувся відповідно до законних процедур й у відведені законодавством строки. До 30 вересня (включно) в ТВК суб’єктами подання було внесено  кандидатури до складу ДВК, однак на 4% комісій спостерігачі виявили випади невчасного внесення подань партіями і кандидатами. Близько 2% поданих кандидатур було відхилено комісією. І хоча спостерігачі повідомляли про ситуації, коли до подань не були додані усі необхідні документи або зазначалися неповні відомості про кандидатури, однак не було виявлено системних випадків відхилення кандидатур на підставі наявності технічних неточностей чи помилок. Найбільш частими підставами відхилення кандидатур, внесених місцевими організаціями партій і кандидатами до складу ДВК, були встановлені факти багаторазового подання одних і тих самих осіб до різних ДВК або внесення осіб, які є офіційними спостерігачами. Повторюваність таких ситуацій переважно зумовлена недобросовісним ставленням політичних партій до формування списків подань або навіть зумисне включення в подання осіб без їхнього відома. Існування процедури заміни члена виборчої комісії за ініціативою суб’єкта подання лише стимулює та виправдовує таку деструктивну поведінку. Внаслідок цього частими були ситуації, коли члени ТВК не могли зв’язатися із особами, включеними до подань, або фіксували відмову таких осіб брати участь в роботі комісії. Актуальною залишається проблема відсутності єдиної електронної бази даних членів виборчих комісій усіх рівнів, створення якої має стати ключовою частиною процесу підвищення спроможності та професіоналізації органів адміністрування виборів.

Найбільшу кількість місць в складі ДВК отримали партії “Слуга народу” (14%),  ВО “Батьківщина” (13%) і “Європейська Солідарність” (12%). Значне представництво в комісіях забезпечила собі “Опозиційна платформа – За життя” (10%). Інші місцеві організації парламентських партій і груп, що уклали угоди з партіями, лише частково використали квоту на обов’язкове включення їхніх представників до складу ТВК: “За Майбутнє” представлена в 8% ДВК,  “ГОЛОС” в 5%,  “Солідарність жінок України” у 2%. У цілому парламентські фракції і групи домінують у складі проаналізованих ОПОРОЮ дільничних виборчих комісій, забезпечивши представництво на рівні 63%. Аналогічний показник представництва і на рівні ТВК, де парламентські політичні сили фактично контролюють роботу 68% членів комісії.

Розподіл керівних посад (голови, заступника голови, секретаря), які отримали в складі ДВК політичні партії, загалом є достатньо збалансованим і пропорційним. Хоча у Виборчому кодексі відсутня вимога щодо пропорційного розподілу кожної категорії керівних посад у виборчих комісіях, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів. На відміну від формування комісій на президентських та парламентських виборах, де частка керівних посад для кожного суб’єкта залежить від кількості поданих ним до складу комісії кандидатур. За інформацією ОПОРИ, парламентські партії отримали 19%-22% керівних посад у співвідношенні до поданих  ними кандидатур.

Партійне представництво в складі ДВК, утворених у містах, що є центрами районів, і в обласних центрах без районного поділу (на основі даних, зібраних з 107 ТВК)

Партії	Кількість представників у ДВК	Відсоток представників у ДВК	Частка керівних посад у ДВК від загальної кількості осіб, внесених партією до цих ДВК
СЛУГА НАРОДУ	8 804	13,56%	19,35%
ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ	6 735	10,37%	19,79%
Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”	8 185	12,61%	20,45%
ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ	8 086	12,46%	20,91%
ГОЛОС	3 008	4,63%	19,08%
За Майбутнє	5 040	7,76%	22,04%
Солідарність жінок України	1 069	1,65%	26,47%
Решта суб’єктів подання	24 535	37,48%

Особливості політичної реклами у соціальних мережах на місцевих виборах-2020 в Україні

З кожними наступними виборами соціальні мережі відіграють дедалі більшу роль, не лише як інструмент суспільної комунікації, а як і майданчик для проведення виборчої агітації. Чергові місцеві вибори 2020 року не стали винятком. У порівнянні з позачерговими виборами народних депутатів, кількість опублікованих рекламних оголошень у соціальній мережі Facebook зросла майже удвічі. Так, протягом лише 44 днів, починаючи з 5 вересня по 19 жовтня, у Facebook було опубліковано 86 964 рекламних оголошень політичного змісту.

Та попри значний вплив соціальних мереж на виборчі кампанії, питання регулювання агітації в мережі “Інтернет”, та зокрема у соціальних мережах, у Виборчому кодексі залишилось не вирішеним. Окрім цього, нове виборче законодавство абсолютно не розв'язало проблему розмежування політичної реклами та передвиборчої агітації, зокрема в інтернеті. 

Така законодавча невизначеність сприяла тому, що політичні сили розгорнули свою активність у соціальних мережах ще задовго до офіційного старту передвиборчої кампанії. Так, протягом червня-серпня 2020 року ОПОРА виявила понад півсотні партій, які витратили понад 281 тисячу доларів на 8 253 рекламних дописи. Активність цих сторінок стрімко зросла у середині-кінці серпня, незадовго до старту офіційної передвиборчої агітації. 

Позитивною зміною у правилах стала постанова ЦВК №324, в якій визначено форми подання фінансової звітності для всіх суб’єктів виборчого процесу. Цією постановою ЦВК затвердила окремі коди у фінансових звітах, в яких зазначаються витрати лише на агітацію в мережі “Інтернет”, зокрема і в соціальних мережах. Ця зміна, безумовно, підвищує прозорість виборчого процесу, надаючи додатковий механізм здійснення контролю за фінансуванням передвиборної агітації. Однак за відсутності законодавчих механізмів контролю реклами притягнути порушників до відповідальності (наприклад, за фінансування онлайн-кампанії не з виборчого фонду) буде майже неможливо. 

Загалом, після старту передвиборчої кампанії 5 вересня і до 16 жовтня ОПОРА виявила 6 220 унікальних сторінок, що поширювали політичну рекламу в соціальній мережі Facebook. Так, за нашими підрахунками, за період моніторингу політичні сили та кандидати на посади різних рівнів витратили на рекламу у Facebook орієнтовно 2,6 млн доларів (близько 70 млн грн). 

З наближенням до дня голосування активність політичних сил у соціальній мережі Facebook поступово зростала. Так, кількість активних рекламних оголошень та загальна вартість витрачених грошей на їх публікацію зросла у 6 разів, у порівнянні з початком офіційної виборчої кампанії. Якщо на початку виборчої кампанії в сумі по Україні політичні сили щодня витрачали менше 30 тисяч доларів на рекламу у соцмережах, то 17 жовтня такі витрати склали понад 150 тисяч доларів.

З моменту старту офіційної частини місцевих виборів передвиборчої кампанії 5 вересня найбільше грошей теж витратили політичні партії. За період моніторингу ми зафіксували 79 політичних партій – учасників виборчого процесу, що використовували рекламу у Facebook для власної агітації. За даними Бібліотеки реклами, за цей період партії загалом опублікували близько 45,5 тисяч рекламних дописів, витративши на це понад 1 млн доларів. 

Політичні партії, які витратили найбільше коштів на агітацію у Facebook

Попри те, що на початку кампанії партія “Наш край” була не надто активною, після другої половини вересня значно активізувалась і витратила на рекламу у Facebook понад 150 тисяч доларів (понад 4 млн грн). Проте все ж основна агітаційна активність партії у соціальних мережах здійснювалась з головної сторінки партії, яка витратила понад 110 тисяч доларів. Партія орієнтується в основному на жінок, старших за 35 років – таких у таргетингу партії понад 62%. Найактивніше партія агітувала користувачів з Чернігівської, Одеської та Дніпропетровської областей, натомість на користувачів із західних та центральних регіонів вона звертає дещо менше уваги. Безперечним лідером виявилась політична партія “За майбутнє”, яка витратила на рекламу у Facebook понад 370 тисяч доларів. Окрім цього, партія створила одну з найбільших мереж регіональних сторінок – 63 сторінки, завдяки чому таргетинг партії спрямований на всю територію України. Окрім цього, значні кошти на розміщення політичної реклами в підтримку партії витратили зі сторінок її лідерів – Ігоря Палиці та Олександра Шевченка – понад 70 тисяч доларів (майже 2 мільйони гривень) та понад 43 тисячі доларів (понад мільйон гривень) відповідно. Так, Ігор Палиця опублікував 1020 рекламних дописів, а Олександр Шевченко – 644. Окрему агітаційну кампанію щодо впровадження політики гендерної рівності партія проводила зі сторінки Жіночий рух “За майбутнє”, на яку було витрачено понад 35 тисяч доларів.

Партія “Слуга народу” посіла третє місце за розміром витрат на агітацію у соціальних мережах, оскільки за період моніторингу на публікацію рекламних повідомлень витратила 148 тисяч доларів (майже 4 млн грн). Окрім цього, партія володіла найбільшою мережею регіональних сторінок, що транслювали рекламу – їх було 47. Партія таргетує в основному на молодь (понад 52% – це аудиторія віком 25-44 роки), а також особливу увагу приділяє Дніпропетровській, Рівненській та Полтавській областям.

“Європейська Солідарність” на розміщення політичної реклами у соціальних мережах витратила близько 80 тисяч доларів (орієнтовно 2,2 млн грн). Рекламні дописи партія транслювала з 48 сторінок. Майже 61% дописів партії переглянули люди віком 35-54 років. Найбільшу активність протягом досліджуваного періоду здійснювала сторінка “Європейська Солідарність - Київ”, яка витратила на агітацію понад 36 тисяч доларів.

П’яте місце у партії “Голос”, що витратила понад 58 тисяч доларів (1,5 млн грн) на онлайн-агітацію у Facebook. Партія поширювала свою агітацію з 52 сторінок і особливо активізувалась наприкінці вересня-початку жовтня. Партія таргетує в основному на західні регіони – Львівську та Івано-Франківську області, а також на місто Київ, а 59% її аудиторії старші за 35 років. 

Партія “Пропозиція” витратила на політичну рекламу близько 48 тисяч доларів (1,3 млн грн). Для їх трансляції партія використовувала 42 сторінки. На противагу до інших політичних сил, “Пропозиція” була більш активною на початку передвиборчої кампанії, а також була значно більш точковою та орієнтувалася не на області, а на окремі населені пункти (ПроП’ятихатки, ПроМарганець). Значна частина дописів партії містила згадку про Бориса Філатова (мера Дніпра та лідера “Пропозиції”), а також закликала не довіряти Володимиру Зеленському. Таргетинг партії був спрямований переважно на Дніпропетровську та Житомирську області, однак не обмежувався ними.

Партія “Перемога Пальчевського” 42 тисячі доларів (майже 1,2 млн грн) витратила на 654 рекламні дописи. Для агітації вона використовувала в основному лише 6 сторінок, однак часто оплачувала на них рекламу не самостійно, а через однойменну громадську організацію. Більша частина таргетингу партії припадала м. Київ, але окремі дописи також таргетувались в Одеській та Миколаївській областях. 

Партія “Опозиційна платформа – За життя” із майже 42 тисячами доларів (1,18 млн грн). Ці гроші вона витратила на 2 627 Facebook-реклам, що транслювалися з понад 20 партійних сторінок. ОПЗЖ багато критикує центральну владу та розповідає про власних кандидатів на різні рівні влади. Орієнтується партія в основному на жінок (66% аудиторії) з Дніпропетровщини (60% таргетингу). Також доволі значна кількість дописів таргетується на Сумську і Чернігівську області, а от серед західних регіонів присутня лише на Закарпатті.

“Батьківщина” займає дев’яту сходинку із майже 21 тисячею доларів (590 тисяч гривень), які вона витратила на трансляцію 806 реклам у Facebook. До трансляції партія залучала 16 основних сторінок. Показово, що в більшості випадків ці сторінки агітували не за “Батьківщину”, а за її кандидатів на посади міських голів або за окремих кандидатів у депутати. Таргетує партія в основному на м. Київ (понад 40% таргетингу – заслуга сторінки Батьківщина. Київ), а також на Дніпропетровську, Полтавську та Закарпатську області.

Партія “Довіра” здійснювала агітацію лише з 2 сторінок (Довіра Полтавщини та Довіра Тернопіль), витративши на агітацію понад 16 тисяч доларів (432 тисячі гривень). Переважну більшість агітації партія здійснює у формі відеозаписів з кандидатами, також вдається до використання соціологічних опитувань. Таргетує партія, очікувано, в основному на 2 області – Тернопільську та Полтавську. При цьому аудиторія партії складається переважно з жінок (67%).

Кандидати на посади міських голів також проявляли високу активність у Facebook. Так, протягом 5 вересня – 12 жовтня ми зафіксували понад 598 сторінок кандидатів, які витратили майже 500 тисяч доларів на 23 816 рекламних дописів. Особлива активність серед кандидатів у обласні, міські та селищні ради спостерігається на початку жовтня. 

Витрати кандидатів на політичну рекламу (05.09-20.10)
Кандидат	Витрати
Ірина Верещук	47046
Олексій Кучер	22463
Віталій Кличко	18382
Олег Синютка	17051
Андрій Садовий	16493
Олександр Удовіченко	14741
Сергій Притула	14439
Тарас Кльофа	12103
Віталій Другановський	10811
Ігор Васюник	10653

Якщо не брати до уваги резонансний інцидент з поширенням політичної реклами через анонімні сторінки на користь кандидата Андрія Пальчевського, лідеркою за кількістю витрачених коштів є кандидатка у міські голови столиці від партії “Слуга народу” Ірина Верещук. Також Верещук за час виборчої кампанії опублікувала у мережі найбільшу кількість рекламних дописів – 3 847, на які витратила понад 47 тисяч доларів (понад 1 300 000 гривень). Політична реклама кандидатки транслювалася щодня, і за один день вона публікувала від 1 до 100 оголошень. Найбільше дописів Верещук орієнтовані на аудиторію від 25 до 44 років (49,29% від загального таргетингу). 

Друге місце за витратами серед кандидатів у міські голови посідає однопартієць  Ірини Верещук – Олексій Кучер – кандидат у мери Харкова від партії “Слуга народу”. Він витратив на рекламу у соціальній мережі Facebook майже 22 з половиною тисячі доларів (понад 600 тисяч гривень) на 125 рекламних дописів. Прикметно, що значна частина рекламних дописів кандидата  оплачена коштом громадської організації “Команда Зеленського”, а деякі дописи, усупереч правилам розміщення реклами у Facebook, не містять інформації про джерело фінансування реклами. Цільова аудиторія кандидата у Facebook здебільшого жіноча (61,21%), рекламні дописи таргетовані виключно на місто Харків.

Третє місце посідає кандидат у мери Києва від партії “УДАР” Віталій Кличко, який витратив понад 18 тисяч доларів (понад 500 тисяч гривень) на 201 рекламний допис. Публікація рекламних дописів досить нерівномірна: уся політична реклама кандидата була опублікована в межах тижня, а третину таргетингу кандидата складають чоловіки від 25 до 44 років.

Кандидат у мери Львова від партії “Європейська Солідарність” Олег Синютка опублікував 533 рекламні дописи загальною вартістю понад 17 тисяч доларів (майже 500 тисяч гривень). Частина рекламних дописів кандидата оплачена коштом львівського осередку партії “Європейська Солідарність”. На період моніторингу кандидат публікував політичну рекламу майже щодня. Аудиторія Синютки дещо молодша за аудиторії інших кандидатів – майже 70% його таргетингу складають користувачі до 44 років.

Ще один кандидат на посаду очільника Львова від “Самопомочі” Андрій Садовий витратив на рекламу у соцмережі понад 16 тисяч доларів (майже 360 тисяч гривень) на 103 рекламні дописи. Аудиторія Садового здебільшого жіноча – 63,5% від загального таргентингу.

Окрему увагу ОПОРА звернула на мережу з трьох анонімних сторінок, які протягом виборчої кампанії за допомогою політичної реклами поширювали рейтинги кандидатів, що мали всі ознаки фейкового соціологічного дослідження. У цю мережу увійшли сторінки Украина Онлайн, Свободная Украина та Асоціація платників податків. Київ. Усі вони протягом виборів одночасно публікували дані рейтинги, з доволі завищеним відсотком підтримки одного з кандидатів у міські голови Києва – Андрія Пальчевського. Загалом на просування цих дописів сторінки витратили близько 35 тисяч доларів США. Окрім цього, ОПОРА з’ясувала, що для просування дописів сторінки використовували фейкові облікові записи, які у коментарях до публікацій залишали лише позитивні відгуки стосовно Андрія Пальчевського. Така скоординована неавтентична поведінка сторінок порушувала внутрішні правила соціальної мережі Facebook. Станом на 22 жовтня усі три сторінки було заблоковано, а також видалено чималу кількість фейкових профілів. За подібну поведінку у вересні 2019 року Facebook заблокував цілий ряд сторінок та аккаунтів, пов’язаних із сайтами ZNAJ.ua та Politeka.net, які займалися подібною діяльністю під час позачергових виборів до ВРУ.

Порушення виборчого законодавства та демократичних стандартів

Попри загальну конкурентність виборчої кампанії, ключовим викликом залишається повторюваність численних випадків недотримання виборчих стандартів та незадовільна статистика дрібних виборчих зловживань, які фіксуються правоохоронними органами та спостерігачами ОПОРИ.  

У жовтні спостерігачі ОПОРИ найчастіше фіксували порушення виборчого законодавства, пов’язані із розміщенням і поширенням друкованої агітаційної продукції без вихідних даних та факти розміщення друкованих агітаційних матеріалів у недозволених місцях (станом на 22 жовтня загальна кількість верифікованих випадків перевищила 700). Статистично менш поширеними, але значно серйознішими за масштабом впливу були випадки непрямого підкупу виборців – неправомірне надання виборцям товарів і послуг (понад 60 інцидентів станом на кінець жовтня, але значно менша інтенсивність в останні тижні). Теж достатньо повторюваними були випадки зловживання адміністративними ресурсами (сукупно 48 інцидентів на кінець жовтня), реальний масштаб яких є значно більшим в частині порушення демократичних стандартів виборів, а не лише формальних вимог законодавства.

Окрім порушень, пов’язаних з веденням передвиборчої агітації,  найбільш часто  фіксувалися випадки процедурних зловживань з боку територіальних та дільничних виборчих комісій, пов’язані із реалізацією етапів формування дільничних виборчих комісій, проведенням дільничними виборчими комісіями перших засідань, реєстрацією списків кандидатів і виготовленням виборчих бюлетенів (всього 84 верифіковані інциденти на 22 жовтня).

Незаконна агітація

Завершення етапу офіційної реєстрації кандидатів у депутати та на посади місцевих голів  не справило значного позитивного впливу на агітаційну кампанію суб’єктів виборчого процесу в частині легалізації фінансових витрат. Дочасно розміщені агітаційні матеріали на зовнішніх носіях продовжували використовуватися в умовах офіційної кампанії. Лише деякі партії привели агітаційні матеріали відповідно до формальних вимог законодавства (повністю оновили агітаційні білборди).

У жовтні значно зросла кількість агітаційних матеріалів, які розміщувалися у заборонених законом місцях та з порушенням порядку виготовлення. Найчастіше друковані агітаційні матеріали розміщували на зупинках громадського транспорту, комунальних закладах, адміністративних будівлях, на електроопорах. До таких проявів незаконної агітації вдавалися як політичні партії, так і окремі кандидати у депутати чи кандидати на посади голів громад. Фіксуючи подібні ситуації, спостерігачі ОПОРИ паралельно повідомляли правоохоронні органи, які при наявності підтверджених фактів складали протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 212-13 КУпАП.

Стабільно висока статистика випадків порушень правил ведення виборчої агітації свідчить про цілеспрямовані наміри суб’єктів виборчого процесу обійти формальні вимоги закону, послуговуючись відсутністю серйозних санкцій та обмеженими можливостями уповноважених органів та спостерігачів виявляти та документувати усі подібні випадки. Застосування подібних технологій різними учасниками виборів також демонструє недієвість системи взаємного контролю з боку політичних суб’єктів за дотриманням стандартів і законодавства сторонами процесу. Натомість домінують спроби ескалації електоральних конфліктів, зокрема через пошкодження чи псування носіїв зовнішньої реклами із розміщеною агітацією, вуличних наметів, випадки розповсюдження матеріалів з ознаками брудної агітації, розгортання кампаній дезінформації.  

Разом з тим потрібно відзначити активні зусилля правоохоронних органів,  націлені на систематичну фіксацію таких правопорушень та притягнення до адміністративної відповідальності за недотримання порядку ведення агітації. За оцінками спостерігачів, одним із наслідків втручання поліції є ситуативне реагування і виправлення суб’єктів виборчого процесу допущених зловживань, зокрема шляхом внесення додаткових відомостей про замовників, друк і тираж або через коригування матеріалів політичної реклами.

Зловживання адміністративним ресурсом

В останній місяць виборчої кампанії випадки зловживання адміністративним ресурсом в інтересах різних суб’єктів владних повноважень, лише почастішали, незважаючи на широку просвітницьку кампанію та цільове інформування посадовців про недопустимі форми агітаційної активності посадовців. Головними суб’єктами зловживань є представники місцевих органів державної влади та  головні посадові особи органів місцевого самоврядування. В більшості громад чинні місцеві голови та депутати балотуються на повторний термін, що, у свою чергу, стимулює практики використання посадового статусу, повноважень та публічних ресурсів в агітаційних цілях. Зокрема, місцеві голови в рекламних агітаційних кампаніях широко використовують інформацію щодо виконання робіт з благоустрою та оновлення інфраструктури за бюджетні кошти як власні персональні досягнення.

Найбільш системним прикладом використання бюджетного адміністративного ресурсу в цілях прихованої агітації є реалізація програми «Державне будівництво», а також втілення проєктів в рамках використання коштів Державного фонду регіонального розвитку, субвенції, спрямованої на соціально-економічний розвиток регіонів. До проведення публічних заходів в рамках ініційованих державною владою програм активно залучаються місцеві посадовці, які одночасно виступають в ролі суб’єктів виборчого процесу.  Ознаками електоральної спрямованості таких державних програм і проєктів є зростання інтенсивності та масштабу публічних заходів, націлених на популяризацію результатів їх реалізації незадовго до початку виборчого процесу та протягом усього періоду кампанії. Проблема полягає в тому, що органи місцевого самоврядування в аналогічний спосіб використовують кошти місцевих бюджетів для представлення реалізованих, поточних та запланованих інфраструктурних проєктів як елементу власних агітаційних кампаній (Івано-Франківська, Одеська, Черкаська, Львівська область, Київська, Запорізька, Миколаївська області).  

Результатом використання суб’єктами виборчого процесу владних повноважень та статусу в агітаційних цілях є спотворення принципу рівності можливостей партій і кандидатів та отримання нечесних переваг навіть за умов формального дотримання українського законодавства.

Матеріальне стимулювання виборців

В розрізі статистики порушень, виявлених та верифікованих ОПОРОЮ, матеріальне стимулювання виборців належить до ключових викликів місцевих виборів, що можуть мати негативний вплив на результати волевиявлення. Домінуючою технологією в цьому контексті залишається непрямий підкуп, що являє собою надання виборцям, юридичним особам неправомірної вигоди і супроводжується передвиборною агітацією, згадуванням імені кандидата, назви політичної партії, яка висунула кандидата, або використанням зображення кандидата, символіки партії.

На відміну від попереднього місяця, коли більшість потенційних кандидатів активно проводила благодійні заходи із ознаками агітації, в жовтні кількість зафіксованих випадків матеріального стимулювання виборців дещо знизилась. Це зумовлено як зміною правого статусу зареєстрованих учасників виборчого процесу, так і посиленою увагою з боку правоохоронних органів до будь-яких проявів підкупу виборців.

Основною формою непрямого підкупу є роздача виборцям продуктів харчування, подарунків, надання безкоштовних послуг (соціальної допомоги), облаштування об’єктів благоустрою територій (дитячих майданчиків, встановлення лавок), що супроводжуються згадуванням імен кандидатів або ж організацій партій чи прихованою агітацією.

За даними спостерігачів ОПОРИ, в соціальних мережах також активно тиражуються повідомлення про спроби підкупу виборців тими чи іншими кандидатами. З одного боку, такі випадки дійсно є виявом реальної проблеми, підтвердженням чому є резонансні випадки, які фіксуються правоохоронними органами.  З іншого боку, поширення повідомлень такого змісту залишається популярним методом дезінформаційних кампаній.

Детальний опис усіх типів порушень та зафіксованих ОПОРОЮ інцидентів представлений на Мапі порушень.

Правопорушення, пов’язані з виборчим процесом місцевих виборів 

За інформацією Національної поліції, з початку виборчого процесу (станом на 7:00 20.10.2020) територіальними органами Національної поліції зареєстровано 5 881 заяву та повідомлення, пов’язані з виборчим процесом.

Область/м. Київ	Загальна кількість звернень	Заявии спостерігачів ОПОРИ	Зареєстровано кримінальних проваджень
			Підкуп виборців (160 КК)	Перешкоджання виборчому праву (157 КК)	Неправдиві відомості в реєстрі (158 КК)	Фальсифікація документації (158-3 КК)	Порушення порядку фінансування (159-1 КК)	Незаконне використання бюлетеня (158-2 КК)
м. Київ	718	65	3	1	2			2
Київська	598	26	13	10	6	4
Львівська	451	19		2
Дніпропетровська	394	86	3	6	1	2
Донецька	382	70	8	4			1
Одеська	331	54	10	6	4	1
Запорізька	273	98	6	8	4	1
Закарпатська	220	52	4	2
Харківська	220	24	4	3		1
Рівненська	204	5		3		1
Кіровоградська	202	54	3	4	1	1
Полтавська	202	56	6
Херсонська	191	20	2	4	1	1
Миколаївська	177	5	1			1
Черкаська	167	18	7	9	1	1	1
Чернівецька	147	22	4	4
Луганська	146	9	3	4	1
Сумська	128	16		1	1
Чернігівська	124	26	6	3	1	1
Вінницька	122	17	5	1
Тернопільська	118	28	2	2
Івано-Франківська	113	49
Волинська	100	71	1
Житомирська	81	38	3
Хмельницька	65	0			1		1
Центральне управління Нацполіції	7		1		1
Всього	5 881	928	95	77	25	15	3	2

За 2 кримінальними провадженнями за статтею 160 КК (підкуп виборців) у Київській та Одеській областях, а також за 2 кримінальними провадженнями за статтею 157 КК (перешкоджання здійсненню виборчого права) у Дніпропетровській та Кіровоградській областях повідомлено про підозру.

Закрито 22 кримінальні провадження: 11 – за статтею 160 КК (підкуп виборця), 9 – за статтею 157 КК (перешкоджання здійсненню виборчого права), 2 – за статтею 158 КК  (подання неправдивих відомостей до реєстру), 1 – за статтею 159-1 КК (порушення  порядку фінансування виборчої кампанії).

Усього органами поліції, за інформацією Національної поліції, складено 1 367 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з виборчим процесом, до прикладу: 

Стаття КУпАП	Кількість протоколів, пов’язаних з виборчим процесом
212-13 (Агітація без вихідних даних)	832
212-14 (Агітація у заборонених законом місцях)	292
212-10 (Порушення правил ведення агітації, зокрема особами, які не мають на це права, у заборонений законом спосіб та таке інше)	80
173 (Дрібне хуліганство)	61
152 (Розташування агітації з порушенням правил благоустрою)	49
212-24 (Перешкоджання здійсненню виборчого права)	21
183 (Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб)	6
212-20 (Порушення порядку опублікування документів, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму)	5
212-9 (Порушення правил ведення агітації в ЗМІ)	3
212-12 (Порушення права кандидатів, партій на рівне використання приміщень)	1

Варто зазначити, що за статтею 212-9 КУпАП (порушення правил агітації в ЗМІ) поліція не є повноважним органом для складання протоколу.

Розгляд судами протоколів про адміністративні правопорушення

У Єдиному державному судовому реєстрі опубліковано майже 200 судових рішень, з них у 73 випадках було повернено до органів поліції на доопрацювання (для належного оформлення). Визнано винними у близько 80 випадках. У 48 випадках було закрито провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або суд обмежився усним зауваженням.

Типові причини повернення  матеріалів на доопрацювання/дооформлення: 

• не надано доказів, що вказані друковані матеріали містять текст саме передвиборної агітації, а не інформаційного повідомлення (справи № 208/6622/20, № 208/6734/20);
• в протоколі не зазначено прізвища, адреси свідків, пояснень або свідчень свідків (справи № 328/2012/20, № 567/1106/20);
• поліцейським не забезпечено явку особи, стосовно якої складено адміністративний протокол у встановлені строки (справа № 571/1419/20);
• протокол про адміністративне правопорушення заповнений нерозбірливим почерком та практично не читається, матеріали  надійшли до суду непрошитими та без засвідчувального напису про кількість аркушів справи (у спавах № 335/8557/20, № 335/8556/20,  335/8554/20, № 750/9118/20);
• в протоколі неправильно вказано  адресу особи, яка притягується до відповідальності (справа № 335/8551/20), прізвище особи, яка притягується до відповідальності (справа № 346/4114/20),  не зазначено місце, час вчинення адміністративного правопорушення, зокрема населений пункт, вулиця, будинок, де було виготовлено матеріали, час виготовлення (№ 197/1044/20).
• вказано не конкретну частину статті, за якою особу притягують до відповідальності (№ 164/1454/20, № 486/1529/20, № 534/1500/20) або не вказано її взагалі (№ 496/4059/20);
• в матеріалах відсутнє підтвердження, що особа, яку притягують до відповідальності, є  директором рекламної компанії, якій належить білборд з політичною агітацією, або іншою відповідальною за друк замовлення особою (№ 750/8855/20, 127/22123/20).
• в протоколі використано посилання на закон, який втратив чинність – Закон України “Про місцеві вибори” (справа № 369/12193/20).

Справи за статтею 212-9 КУпАП (порушення порядку ведення передвиборної агітації з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів)

В реєстрі опубліковано 2 справи даної категорії, з них у справі № 346/4093/20 було притягнено до відповідальності за ст. 212-9 КУпАП начальницю відділу інформаційної політики Коломийської міської ради, в порушення вимог, передбачених ч. 6 ст. 51 Виборчого кодексу України, яка в соціальній мережі Fаcebook опублікувала відеоролик із ознаками передвиборчої агітації кандидата на посаду голови Коломийської об’єднаної територіальної громади ОСОБА_2, надавши тим часом перевагу вказаному кандидату. У  справі № 328/2012/20, матеріали двічі були повернені на доопрацювання до органу Нацполіції. Підставою для притягнення до відповідальності є матеріали поліції, однак поліція не уповноважена складати протоколи за вказаною статтею. 

Справи за статтею 212-10 КУпАП (порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітації референдуму)

В реєстрі є 16 рішень за вказаною статтею, закривалися провадження в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення у 5 справах. Повернено на доопрацювання матеріали у 7 справах. Осіб було визнано винними та притягнено до відповідальності у 4 справах, зокрема у 3-х справах за агітацію поза строками (дочасну агітацію). Наприклад, у справі № 297/2115/20 особу було визнано винною за те, що 15 серпня 2020 року в м. Берегове розмістила  до офіційної реєстрації на білборді агітацію партії. Варто зауважити, що станом на 15 серпня процес висування кандидатів ще не розпочався, таким чином жодна партія ще не могла мати статусу суб’єкта виборчого процесу, а суд мав закрити справу у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. 

У справі № 372/3264/20 особу було притягнено до відповідальності за ст. 212-10 КУпАП за розміщення агітації 24 вересня 2020 року на автомобілі таксі у м. Українка Обухівського р-ну Київської області. Агітація полягала в розміщенні  фото з прізвищами кандидатів на місцеві вибори та символіки партії «Слуга Народу - Зе!» з передвиборчим написом «Місто потрібно рятувати». У вказаній справі такі дії слід було кваліфікувати за ст. 212-14 КУпАП.

Типовим прикладом закриття провадження за цією категорією є справа № 607/16538/20, в якій згідно з протоколом виявлено встановлення в м. Тернополі носія зовнішньої реклами (білборда) із написом «Наша мета європейський Тернопіль Європейська Солідарність Ігор Вонс», який, на думку заявника, містить передвиборну агітацію. Судом зазначено, що  проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд не знайшов доказів, з яких би вбачалося, що передвиборна агітація була проведена поза строками, визначеними ст. 52 ВК України, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, коли виборчою комісією було прийнято рішення про реєстрацію кандидата і чи взагалі таке рішення приймалося.  До протоколу також не долучено доказів на підтвердження того, що особа, щодо якої  складено протокол, чи Тернопільська територіальна організація політичної партії «Європейська Солідарність» є суб’єктом виборчого процесу.

Справи за статтею 212-13 КУпАП (виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять “вихідних даних”)

В реєстрі опубліковано близько 120 рішень про притягнення за статтею 212-13 КУпАП, в менш як половині з яких осіб було притягнено до відповідальності, направлено на доопрацювання матеріали близько у 20 випадках й в інших справах провадження закрито або прийнято рішення звільнення від відповідальності (сплати штрафу) через малозначність правопорушення та винесення усного зауваження.

Частими є випадки, коли в одне провадження об’єднувалися справи щодо однієї особи за різними порушеннями. При цьому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП штраф накладається в межах однієї максимальної санкції. Рекордсменом є Ірпінський міський суд Київської області, який у справі № 367/6334/20 об’єднав провадження за 11 переданими до суду матеріалами. Особа, яку притягували до відповідальності, розмістила на 11 щитах друковану агітацію на користь 7 різних партій. Особу визнано винною та накладено штраф у розмірі 51 грн. Також у справі № 724/1474/20 було об’єднано у провадження 6 справ за ст. 212-13 КУпАП щодо розміщення друкованої агітації на білбордах без вихідних даних. Приймалися рішення про об'єднання проваджень у справах 538/1805/20, 346/4073/20,  447/2817/20, 285/3855/20. У всіх цих справах характерним є те, що відповідно до ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах однієї санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. При цьому судовий збір на користь держави за розгляд справи у розмірі 420,40 гривень стягувався у всіх випадках.

Стаття 212-14 КУпАП  (порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях)

У вказаній категорії опубліковано 37 рішень, у частни з них суди звільняли осіб від відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням, близько у 13 справах матеріали було направлено на доопрацювання (дооформлення) до поліції.

У наступних справах осіб було визнано винними та притягнено до відповідальності:

• У справі  № 943/1846/20  притягено до відповідальності особу за розміщення агітаційних матеріалів політичної партії «Сила народу» без дозволу органів місцевого самоврядування та у місцях, заборонених законом. 
• У справі № 939/1945/20  притягнено до відповідальності  особу за розміщення на паркані будинку культури, який належить до органів місцевого самоврядування, агітаційного банера.
• Було визнано винною особу, яка у період часу з 25 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020 року, будучи посадовою особою, а саме директором автотранспортного підприємства, дозволила розміщення на зовнішній поверхні транспорту громадського користування, що перебували у власності останнього, матеріалів передвиборчої агітації (справа № 233/4492/20).
• Визнано винною особу, яка на зупинці громадського транспорту розклеювала агітаційні матеріали (справа № 753/16896/20).

У багатьох справах даної категорії суди звільняють від відповідальності у зв’язку з малозначністю правопорушення та обмежуючись усним зауваженням. До прикладу:

• у справі  № 361/6736/20 особу було звільнено від відповідальності та оголошено попередження за вивішування у салоні маршрутного таксі друкованих матеріалів передвиборчої агітації;
• у справі № 943/1857/20 за розміщення агітаційого намету політичної партії без відповідного погодження з органами місцевого самоврядування, у недозволеному місці;
• у справі № 943/1867/20 розміщення банера кандидата в депутати до обласної ради, на приміщенні державної установи.

Як бачимо, у судовій практиці немає єдності та вироблених критеріїв, за якими може прийматися рішення про звільнення від відповідальності за малозначністю, таким чином однакові за своїм характером діяння є підставою для різного виду рішень. 

Перешкоджання агітаційній кампанії кандидатів та застосування насильства проти суб’єктів виборчого процесу

Важливою умовою проведення демократичних виборів є забезпечення особистої безпеки виборців і кандидатів, відсутність перешкод для вільного проведення заходів із передвиборної агітації. Спостерігачі ОПОРИ системно моніторили інциденти з перешкоджання діяльності кандидатів та місцевих організацій політичних партій, випадки пошкодження їхніх агітаційних матеріалів та заяви суб’єктів виборчого процесу про незаконні дії щодо них. 

Організація констатує достатньо високу конфліктність виборчого процесу, який супроводжувався низкою нападів на кандидатів та їхніх агітаторів, знищенням або пошкодженням їхнього майна та агітаційних матеріалів. Поширеними були і заяви кандидатів про перешкоджання їхній діяльності, які потребують належного розслідування з боку Національної поліції України. 

ОПОРА закликає правоохоронні органи України активно контролювати розвиток ситуації щодо силових протистоянь під час виборів і рішуче реагувати на насилля проти суб’єктів виборчого процесу, особливо на етапі голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів.

У жовтні спостерігачі ОПОРИ зафіксували низку нападів на кандидатів, пошкодження їхнього особистого майна або застосування до них погроз. Не маючи можливості підтвердити або спростувати всі інциденти, спостерігачі звертають увагу на необхідність детально дослідити усі обставини.

Приклади інцидентів щодо фізичних нападів:

• У Слов’янську Донецької області місцеві ЗМІ повідомили про напад невідомого із ножем на кандидата на посаду міського голови Павла Придворова (“Опозиційна платформа – За життя”).
• У Бериславі Херсонської області поліція розслідує напад на кандидатів та інших представників партії “Опозиційна платформа – За життя”. За інформацією обласної організації політичної сили, шість невідомих осіб у масках та з битами увірвались у квартиру, в якій перебували представники партії, облили їх зеленкою і вкрали ноутбук. 
• У Запоріжжі поліцією розслідуються обставини пострілу невідомого у бік автомобіля кандидата у депутати Запорізької міської ради від організації партії “За майбутнє” Сергія Кирика, в якому останній перебував.
• У селищі Рудно невідомі особи організували бійку із кандидатом у депутати Львівської міської ради Богданом Калічаком (“Народний Рух України”) та пошкодили його автомобіль. Під час інциденту було госпіталізовано батька кандидата.
• В Ужгороді Закарпатської області кандидат від організації партії “Разом сила” Олександр Пересоляк звернувся до правоохоронних органів із заявою про напад на нього з боку невідомих осіб.
• У Мирнограді Донецької області місцева організація ВО “Батьківщина” заявила про напад на свого кандидата на посаду міського голови Віктора Трифонова. 
• Місцева організація партії “Наш край” заявила про побиття кандидата у депутати Фортечної районної ради Кропивницького Богдана Голубчиного.
• Кандидат на посаду Малинського міського голови Житомирської області від ВО “Батьківщина” Олексій Шостак звернувся до поліції щодо його побиття під час конфлікту, який відбувся на агітаційному заході у селі Любовичі. 
• У Коростені Житомирської області біля офісу кандидата-самовисуванця на посаду міського голови відбувся вибух. За наявною інформацією, невідомі зловмисники могли закинути гранату на дах будівлі. 

Приклади інцидентів щодо пошкодження особистого майна кандидатів: 

• У звітний період зафіксовано інциденти щодо підпалу автомобілів кандидатів на місцевих виборах у Дрогобичі Львівської області (самовисуванець на посаду міського голови Андрій Веселий), Миколаєві (кандидат у депутати міської ради від партії “Слуга народу” Денис Жело), Обухові Київської області (кандидат у депутати міської ради від ВО “Батьківщина” Валєх Масгудов).

Приклади інцидентів щодо погроз кандидатам:

• Низка кандидатів у депутати Чорнобаївської селищної ради Черкаської області від місцевої організації партії “Опозиційна платформа – За життя” звернулись до правоохоронних органів із заявою про погрози у їхню адресу з боку чинного депутата обласної ради Олександра Рябошапка (фракції партії “УКРОП”). Депутат розмістив у мережі Facebook допис із фотографіями кандидатів від “Опозиційної платформи – За життя” із коментарем, який має ознаки непрямих погроз. 
• Кандидат від організації партії “Слуга народу” на посаду Підвисоцького сільського голови Кіровоградської області Сергій Баліцький заявив про тиск на нього з боку конкурента, колишнього народного депутата України Віктора Лозинського. За словами кандидата, Віктор Лозинський змушував його відмовитися від балотування і зустрічався з цього приводу з його батьками. Сам Лозинський спростував відповідну заяву. 
• Кандидатка в депутати Київської міської ради Юлія Палійчук (“Слуга народу”) заявила про проведення правоохоронними органами слідчо-розшукових дій щодо погроз на її адресу, а також розслідування Національною поліцією України неодноразових випадків пошкодження або знищення її агітаційних матеріалів.

Застосування насилля до агітаторів кандидатів

Протягом звітного періоду спостерігачі ОПОРИ зафіксували інциденти щодо нападів на агітаторів місцевих організацій політичних партій та кандидатів. Зокрема, такі протизаконні дії застосовувались до агітаторів партій “Опозиційна платформа – За життя” (Бердянськ Запорізької області, Запоріжжя, Київ), “Партії Шарія” (Кременчук Полтавської області), “Європейська Солідарність” (Івано-Франківськ), ВО “Батьківщина” (Тернопіль), УДАР (Київ) тощо. Крім насилля проти агітаторів політичних сил, фіксувалися випадки вандалізму щодо приміщень офісів та громадських приймалень партії “Опозиційна платформа – За життя”. Такі інциденти були зафіксовані у Маріуполі і Краматорську Донецької області та в Сумах. 

Знищення або пошкодження агітаційних матеріалів кандидатів

За спостереженням ОПОРИ, масовий характер мали інциденти щодо пошкодження зовнішньої політичної реклами місцевих організацій політичних партій та кандидатів, знищення їхніх агітаційних наметів, викрадення друкованих агітаційних матеріалів. Усі найбільш активні під час виборів партії зіштовхнулись із такою формою перешкоджання їхній діяльності, але звертає на себе увагу розмах пошкодження агітаційних матеріалів організацій партії “Опозиційна платформа – За життя”. Також достатньо масовими, за даними спостерігачів ОПОРИ, були випадки пошкодження агітаційних матеріалів партій “За майбутнє”, “Європейської Солідарності, “Слуга народу”, “Наш край”. Деякі спроби знищення агітаційних матеріалів супроводжувались насиллям проти самих агітаторів, про що вже вказано у цьому звіті, або погрозами на адреси кандидатів чи їхніх команд. 

Перешкоджання агітаційним зустрічам кандидатів

У звітний період спостерігачі ОПОРИ зафіксували окремі випадки перешкоджання масовим заходам кандидатів або їхнім зустрічам із виборцями. До прикладу, у звітний період група осіб намагалася недопустити проведення у Вінниці автопробігу на підтримку місцевої організації “Партії Шарія”, блокуючи рух автомобілів. У Києві кандидат на посаду міського голови від організації партії “Опозиційна платформа – За життя” Олександр Попов не зміг провести зустріч із виборцями в одному з мікрорайонів столиці внаслідок втручання декількох громадських організацій та окремих кандидатів з інших політичних сил. 

ОПОРА вчергове звертає увагу суб’єктів виборчого процесу, що стандарти вільних виборів передбачають, серед іншого, заборону насильства і погроз чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному волевиявленню виборця. Напади на кандидатів або перешкоджання їхній законній діяльності є не лише кримінальним чи адміністративним правопорушенням, а й серйозним викликом для демократичності виборів у цілому. 

На завершальному етапі виборчого процесу суб’єкти виборчого процесу повинні утриматися від будь-яких силових протистоянь, натомість правоохоронні органи мають рішуче реагувати на прояви насилля під час виборів. 

Потенційні випадки втручання іноземних держав у виборчий процес в Україні

Протидія зовнішньому втручанню іноземних держав у виборчий процес, зокрема Російської Федерації, є критично важливим завданням демократичних держав. Здатність держави забезпечити своїм громадянам право на усвідомлений і поінформований вибір передбачає ефективну протидію дезінформації, кібератакам на системи організації та інформаційно-аналітичного забезпечення виборів або нелегальному фінансуванню кандидатів з боку іноземних держав. Спроможність виконувати дане завдання базується на посиленні державних ресурсів із попередження ризиків, консолідації громадянського суспільства та політичних груп щодо несприйняття зовнішнього втручання та на системному підвищенні поінформованості суспільства. 

У звітний період Громадянська мережа ОПОРА дослідила заяву партії “Європейська Солідарність” про отримання нею листа від Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях на адресу її партійного лідера Петра Порошенка із проханням надати інформацію про кандидатів від політичної сили на місцевих виборах, надати їх біографічні дані та характеристики, інформацію про їх витрати на проведення агітації. Політична партія розцінила лист, який надійшов зі схожої на офіційну адресу СБУ електронної пошти, як форму політичного тиску на неї. Служба безпеки України офіційно спростувала звинувачення і відкинула можливість направлення такого листа на адресу лідера політичної партії. 

У зв’язку із наявністю підозрілих, нетипових для офіційного листування особливостей документа, ОПОРА звернулась до партії “Європейська Солідарність” із пропозицією надати відомості електронного листування між начебто Службою безпеки України та політичною силою. Після отримання відповідних відомостей від партії ОПОРА за підтримки  Лабораторії цифрової безпеки (Україна) та  Міжнародного центру оборони та безпеки (Естонія) детально вивчила обставини інциденту. 

За результатами проведеного аналізу ОПОРА прийшла до висновку, що відповідне листування було провокацією для  публічної дискредитації СБУ, а також посилення публічного протистояння між учасниками виборчого процесу та органами влади в Україні. Зокрема, електронна пошта, з якої було направлено лист до партії “Європейська Солідарність”, імітувала офіційне доменне ім'я Служби безпеки України. Натомість лист було направлено з безкоштовної скриньки на поштовій інфраструктурі rambler[.]ru. Детально із результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням: https://www.oporaua.org/news/vybory/mistsevi-vybory/mistsevi_2020/rus_election_provocation

Ці та інші обставини засвідчують необхідність всебічного розслідування з боку СБУ факту направлення провокативного листа із підробленої електронної пошти спецслужби на адресу політичної партії під час активного періоду виборчого процесу. Окремо ОПОРА звернулася до політичних партій,  кандидатів  та виборців із закликом посилювати власну спроможність протидіяти кіберзагрозам або іншим технологіям дезінформації та провокування. Політичним суб’єктам, зокрема, необхідно проявляти стриманість під час коментування підозрілих інцидентів до проведення всебічного дослідження усіх обставин. 

Участь іноземних посадових осіб  у передвиборчій агітації

У звітний період Громадянська мережа ОПОРА звернулась до МЗС України із пропозицією надати надати оцінку діям Державного секретаря Угорщини з питань національної політики Яноша Арпад Потапі в аспекті дотримання ним законодавства України у сфері виборів. Спостерігачі ОПОРИ виявили цілу низку фактів участі посадової особи Угорщини у передвиборній агітації на підтримку політичної партії “КМКС “Партія угорців України” під час його візиту до Закарпатської області та за допомогою соціальних мереж. Із детальним описом порушень з боку Яноша Арпад Потапі можна ознайомитись за посиланням.

Участь іноземних громадян у передвиборній агітації прямо заборонена Виборчим кодексом і потребує належної реакції з боку держави.

МЗС України оперативно відреагувало на звернення ОПОРИ шляхом коментаря речниці відомства. У цьому коментарі було повідомлено про звернення МЗС до правоохоронних органів щодо надання оцінки діям угорських посадовців. При цьому МЗС заявило про неодноразову фіксацію ознак політичної агітації державними службовцями Угорщини, які відвідують Закарпаття.

Громадянська мережа ОПОРА, у свою чергу, очікує публічного інформування з боку правоохоронних органів за результатами аналізу виявлених фактів участі іноземних посадових осіб у передвиборчій агітації.

Процес виготовлення та передачі виборчих бюлетенів

Важливою процедурою звітного періоду стало виготовлення виборчих бюлетенів та їх передача від підприємства-виготовлювача до головної з відповідних виборів ТВК. 

Виборчий кодекс передбачає, що форма і колір виборчого бюлетеня затверджується ЦВК не пізніш як за 30 днів  до дня проведення чергових місцевих виборів (до 24 вересня 2020 р.), що Комісією було виконано вчасно. 

ТВК, яка є головною для відповідних виборів,  мала затвердити текст виборчих бюлетенів не пізніш як  за 17 днів до дня голосування (не пізніше 07 жовтня 2020 р.). Бюлетені для кожної дільниці кожного виборчого округу виготовляються у кількості, що на 0,5 відсотка перевищує кількість виборців, включених до списку виборців на відповідній виборчій дільниці. Можливе відхиленням такої кількості  допускається  лише із врахуванням кратності розміщення бюлетенів в межах поліграфічного листа під час їх виготовлення.

Одночасно із затвердженням тексту виборчого бюлетеня ТВК повинна встановити ступінь захисту виборчого бюлетеня. Із метою контролю за процесом виготовлення виборчих бюлетенів ТВК повинна створити контрольну комісію на основі пропозицій місцевих організацій парламентських партій.  

Кодекс визначає чіткі строки виготовлення та отримання ТВК бюлетенів від підприємства-виготовлювача. Для виборів обласних рад, місцевих виборів у містах з районним поділом бюлетені мали бути отримані ТВК від підприємства-виготовлювача до 15 жовтня, для виборів депутатів районних рад, районних в містах рад, виборів у містах без районного поділу – до 18 жовтня, вибори місцевих рад та відповідних голів у селах і селищах – забезпечує виготовлення бюлетенів до 20 жовтня. 

Обласні ТВК, які є головними з виборів депутатів обласних та районних рад, повинні були передати виборчі бюлетені міським, сільським, селищним ТВК, відповідальним за їхню передачу на рівень  ДВК (до 18 жовтня). ТВК з виборів районних рад передає бюлетені  міським, сільським, селищним ТВК до 20 жовтня. У такі самі строки сіські ТВК у містах з районним поділом були зобов’язані передати бюлетені з виборів депутатів обласних, районних рад, відповідної міської ради та міського голови до районних у місті ТВК. Натомість у містах без районного поділу бюлетені передаються безпосередньо ДВК (не раніше 22 жовтня). 

Спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА забезпечили моніторинг процесу виготовлення виборчих бюлетенів та передачі виборчих бюлетенів  на рівні 152 ТВК, які є головними для виборів депутатів обласних, районних рад, міських, сільських, селищних рад, міських, сільських, селищних голів. 

За результатами спостереження ОПОРА визначила наступні особливості процесу виготовлення та передачі виборчих бюлетенів:

• 7 з 152 ТВК, за якими спостерігали представники ОПОРИ, не дотримались строків затвердження тексту виборчих бюлетенів та визначення ступеня їхнього захисту (Полтавська обласна ТВК, Кременецька районна ТВК,  Новомосковська ТВК,  Фастівська міська ТВК, Камінь-Каширська міська ТВК, Кремінська міська ТВК,  Калуська районна ТВК).
• Рішення 62 ТВК про затвердження  тексту виборчого бюлетеня у межах вибірки ОПОРИ не передбачали зазначення у ньому номера виборчої дільниці. Виборчий кодекс передбачає, що за наявності підтвердженої поліграфічним підприємством технічної можливості ТВК може прийняти рішення про виготовлення виборчих бюлетенів із зазначенням номерів виборчих дільниць.  Якщо такої можливості немає, то у тексті виборчого бюлетеня передбачається місце для проставлення номера виборчого бюлетеня.  Виготовлення виборчих бюлетенів із зазначенням номерів дільниць забезпечує можливість більш ефективно контролювати їхнє використання, не допускати безконтрольний обіг бюлетенів між дільницями. 
• Для більшості ТВК, за якими спостерігала ОПОРА, виборчі бюлетені виготовляли підприємства поліграфічної форми власності та фізичні особи-підприємства (72% випадків, 15% випадків – підприємства державної і комунальної форми власності, у інших випадках спостерігачі не змогли чітко встановити форму власності підприємства-виготовлювача виборчих бюлетенів).
• Місцеві організації партій, які мають фракції у Верховній Раді України, не повною мірою скористались правом подати свої кандидатури до складу контрольної комісії. Таке право їм надає Виборчий кодекс, який наділяє утворену комісію правом контролювати процес виготовлення виборчих бюлетенів на підприємствах-виготовлювачах, з дотриманням вимог щодо знищення друкарських форм, технічних відходів, поліграфічного браку, помилково виготовлених виборчих бюлетенів.
• Відсутність пропозицій від парламентських політичних партій спричинила неможливість утворити контрольні комісії за виготовлення виборчих бюлетенів не менше ніж 7 ТВК (з 152, за якими спостерігала ОПОРА).
• За попередніми даними ОПОРИ, сформованими на базі власної вибірки ТВК, найбільше скористались своїм правом подавати кандидатури до складу контрольної комісії місцеві організації партії “Слуга народу” (77 ТВК). До дещо меншої кількості ТВК власні кандидатури подали місцеві організації ВО “Батьківщина” (71), місцеві організації партії “Європейська Солідарність” – 63, “Опозиційна платформа – За життя” – 54. До найменшої кількості ТВК пропозиції до складу контрольної комісії з питань виготовлення виборчих бюлетенів надали місцеві організації партії “Голос” (18). У цьому питанні необхідно враховувати, що парламентські партії, їхні місцеві організації мають неоднакову кількість кандидатів на місцевих виборах і відповідно різну мотивацію контролювати процес виготовлення виборчих бюлетенів. У окремих випадках ТВК утворювали контрольні комісії із пропозицій місцевих організацій непарламентських політичних партій, хоча це прямо і не передбачено законодавством. 
• Спостерігачам ОПОРИ не вдалося виявити жодну практичну активність 34  утворених ТВК контрольних комісій з питань виготовлення виборчих бюлетенів, хоча вони прикладали зусилля для вивчення особливостей їхньої роботи. Це може свідчити про формальний підхід з боку місцевих організацій партій та членів ТВК до функціонування таких комісій. Натомість виготовлення виборчих бюлетенів на підприємствах у інших регіонах (часто – у Києві) унеможливлювало справжній контроль з боку членів відповідних комісій. 
• Низка ТВК не змогли дотриматися строків виготовлення виборчих бюлетенів та їх отримання від підприємств-виготовлювачів (зокрема, Білоцерківська міська ТВК, Яворівська районна ТВК, Криворізька ТВК, Харківська обласна ТВК, Херсонська обласна ТВК, Сумська обласна ТВК, Кіровоградська обласна ТВК, Івано-Франківська районна ТВК, Білгород-Дністровська районна ТВК).  Відхилення від строків отримання виборчих бюлетенів були пов’язані із різними обставинами, починаючи від відсутності транспорту, завершуючи технологічними проблемами на підприємствах-виготовлювачах. Порушення строків отримання бюлетенів від підприємства-виготовлювачів, у свою чергу, призвело до недотримання їхньої передачі іншим ТВК відповідно до Виборчого кодексу. 
• У межах вибірки ОПОРИ помилки у вже виготовлених виборчих бюлетенях були виявлені у 5 випадках (на виборах Вознесенської районної ради, Генічеської районної ради, Вижницької районної ради, Херсонської районної ради, Чернівецької районної ради). За даними спостерігачів ОПОРИ, Генічеська районна ТВК була змушена повторно виготовити більше 24 тис. бюлетенів. Як засвідчує досвід попередніх виборів, виявлення суб’єктами виборчого процесу помилок у виборчих бюлетенях активізується безпосередньо перед початком виборчого процесу і може суттєво дестабілізувати виборчий процес. 
• В окремих регіонах України Національна поліція України розпочала розслідування інцидентів, пов’язаних із процесом виготовлення та передачі виборчих бюлетенів. До прикладу, за заявою представника місцевої організації партії “Опозиційна платформа – За життя” поліція розслідує обставини виявлення недостачі бюлетенів з виборів Харківської міської ради та відповідного міського голови під час їх отримання від підприємства-виготовлювача.

Таким чином, процес виготовлення та отримання  виборчих бюлетенів супроводжувався порушенням окремими ТВК законодавчо обумовлених строків, недостатньою зацікавленістю місцевих організацій політичних партій у наданих Виборчим кодексом контрольних можливостях, виявленням в окремих громадах помилок у тексті вже виготовлених виборчих бюлетенів. ОПОРА закликає ТВК, ДВК  і правоохоронні органи належним чином забезпечити зберігання виборчих бюлетенів до дня голосування і проактивно реагувати на повідомлення про порушення законодавства, які пов’язані з ними. 

Cудові оскарження на місцевих виборах

 Справи щодо незаконної агітації та непрямого підкупу виборців 

У справі № 200/9091/20-а розглядалося питання, чи були ознаки непрямого підкупу виборців у діях  кандидата в міські голови, котрий надав у розпорядження дитячих садків товарно-матеріальні цінності в порядку проведення власної передвиборної агітації, що безпосередньо відображено самим кандидатом на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook. Так, кандидат був зареєстрований 28 вересня 2020 року, а публікація в мережі Facebook була здійснена 29 вересня 2020 року. Суди відхилили позовні вимоги, вказавши, що з пояснень відповідача встановлено, що зазначені товари були надані закладам дошкільного навчання 28 вересня 2020 року, а зазначені фото, що були розміщені на сторінці невідомою особою, були зроблені вранці 28 вересня 2020 року, приблизно о 9 та 11 годині ранку. Також відповідач пояснив суду, що доступ та відповідно можливість розміщення на вказаній сторінці інформації мав не тільки він, а й особи передвиборчого штабу. Під час судового засідання було зазначено, що у соціальній мережі Facebook він має три сторінки. Судами також при дослідженні сторінки відповідача у мережі Facebook вивчалося те, що профіль не має відповідного підтвердження справжності (не верифікований) та належності вказаної сторінки саме відповідачу.  У підсумку Суд вважає, що не відсутні докази того, що подія, яка відображена на фотознімках, відбулась саме 29.09.2020, тобто вже після реєстрації кандидата.

У справах № 583/3586/20,  № 583/3561/20, № 583/3562/20, № 583/3563/20, № 583/3754/20 Охтирського міськрайонного суду Сумської області також розглядалося питання підкупу виборців. Так, в першій справі  № 583/3586/20 кандидатом оскаржувалися дії іншого кандидата на посаду голови Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, що полягають в порушенні обмеження щодо ведення передвиборної агітації та здійснення непрямого підкупу виборців з залученням підлеглих (заступника сільського голови) під час зустрічі з усинолювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками та батьками-вихователями 30 вересня 2020 року, шляхом вручення подяк та вітальних листів.  В задоволенні позову судами було відмовлено через те, що з наведеної публікації в ЗМІ вбачається, що заступниця сільського голови від імені діючого сільського голови привітала присутніх з Днем усиновлення та релігійним святом, публікація не містить будь-яких закликів чи пропозицій голосувати чи не голосувати за відповідача як кандидата чи за будь-яку іншу особу, а також в ній не згадується ім`я відповідача як кандидата на посаду сільського голови. Надані позивачем скріншоти з мережі Facebook не підтверджують доводи, наведені у позовній заяві щодо матеріального стимулювання як засобу агітації. У справі  № 583/3561/20  між тими ж сторонами оскаржувалися дії кандидата, який, на думку позивача, використовуючи своє службове становище та свій службовий транспорт, вручав від себе подяки та грамоти працівникам та закладу освіти Чернеччинської сільської ради, розташованому на території Лутищанського старостату, передав подарунки від народного депутата України М. Задорожного (дезінфікуючі засоби для рук та поверхонь), який, як і відповідач, є членом партії "Слуга народу". На підтвердження здійснення відповідачем прихованого підкупу виборців, позивач посилався на публікацію на офіційному сайті Чернеччинської сільської ради. Судами було відмовлено у задоволенні позову через те, що нагородження працівників освіти відбувалось щороку в межах здійснення повноважень відповідача як сільського голови, а що вручення відповідачем дезинфікуючих засобів, які передані народним депутатом  для закладів освіти Чернеччинської сільської ради, на думку суду, не свідчить про те, що відповідачем порушено обмеження щодо ведення передвиборної агітації.

У справах № 160/12408/20, № 160/12491/20 кандидат на посаду Кам'янського міського голови оскаржував розміщення друкованого передвиборного агітаційного матеріалу  без використання коштів виборчого фонду. Позивачем було зафіксовано факти виготовлення та розміщення партією передвиборчої агітації та отримано інформацію від ТВК про відсутність відкритих виборчих рахунків відповідача. В той же час судами було відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що згідно з повідомленням банку рахунок виборчого фонду партії було відкрито 02 жовтня 2020 року.  Суд дійшов висновку, що “обмеження у вигляді заборони публікації агітаційних матеріалів без укладання угоди між розпорядником поточного рахунку виборчого фонду кандидата, партії (організації партії) та редакцією друкованого засобу масової інформації та надходження коштів на рахунок виконавця стосується виключно друкованих засобів масової інформації”, а не розміщення політичної реклами на носіях зовнішньої реклами. Громадянська мережа ОПОРА звертає увагу судів на невідповідність такого тлумачення нормам матеріального виборчого права.

У справі   № 357/10068/20 кандидат звернувся з метою зобов`язання відповідача утриматись від проведення передвиборчої агітації шляхом поширення завідомо неправдивих відомостей про позивача як кандидата в мережі Facebook.  Позов  було задоволено і вказано, що публікація містила недостовірні відомості про кандидата, оскільки в опублікованому ним відео виступу-промови містилися звинувачення у підкупі, які  не були підтверджені жодними доказами.  Суд зобов’язав відповідача утриматися від проведення передвиборчої агітації шляхом поширення завідомо неправдивих відомостей про кандидата.

У  справі № 400/4461/20,  про визнання протиправним та скасування розпорядження про посилення заходів із запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 на території міста Южноукраїнська позивач зазначав, що вказане розпорядження порушує його право вільно реалізовувати передбачені законом виборчі процедури, в тому числі  проведення заходів передвиборчої кампанії у вигляді масових заходів, святкувань та інших заходів передвиборної кампанії із великою скупченістю людей. Оскільки з аналізу судом статті 75 Кодексу цивільного захисту України слідує, що у керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відсутні повноваження щодо прийняття рішень про заборону на проведення заходів передвиборної кампанії, позовні вимоги були задоволені частково.

Справи, пов’язані з недотриманням вимог Виборчого кодексу в частині  застосування гендерної квоти

В Єдиному державному реєстрі судових рішень близько 70 справ, пов’язаних з недотриманням партіями – суб’єктами виборчого процесу гендерної квоти. У 48 випадках оскаржувалася відмова ТВК в реєстрації кандидатів з підстав недотримання гендерної квоти, у 20 – оскаржувалося рішення ТВК про реєстрацію кандидатів, коли подані документи не відповідали, на думку позивачів, вимогам виборчого законодавства щодо дотримання виборчої квоти; у 2 випадках оскаржувалося рішення районної ТВК, яка скасувала постанови селищної ТВК, якими кандидатів від партій було зареєстровано, з мотивів неврахування недоліків поданої до реєстрації документації в частині відповідності вимогам законодавства щодо формування списків із врахуванням гендерної квоти. 

У 48 випадках рішення комісії про відмову в реєстрації оскаржили суб’єкти виборчого процесу (політичні партії), яких стосувалися такі відмови. В інших 22 випадках оскарження постанов про реєстрацію кандидатів здійснювалося іншими суб’єктами (політичними партіями або кандидатами). 

Аналіз рішень судів як першої, так і апеляційної інстанцій демонструє різні підходи до оцінки судом питання дотримання гендерної квоти. Так, наприклад:

• У 8 справах (№№ 460/7091/20, 460/7137/20, 400/4182/20, 500/2845/20, 280/6791/20, 420/9850/20, 240/16892/20, 520/13373/2020) суд скасував постанови ТВК, якими комісії зареєстрували кандидатів у депутати відповідних рад, не врахувавши невідповідності поданих документів вимогам виборчого законодавства щодо дотримання гендерної квоти.
• У 4 випадках (справи №560/5938/20, №460/7176/20, 320/8860/20,  420/10019/20) суд лишив рішення ТВК про відмову в реєстрації з підстав недотримання партіями вимог щодо гендерних квот у списках у силі, проте в одних випадках таке рішення не було оскаржене і залишилося діючим, а в інших – апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і зобов’язав ТВК зареєструвати кандидатів.
• В одній справі ТВК прийняла рішення про реєстрацію кандидатів попри те, що документи не відповідали вимогам щодо гендерної квоти (№280/6929/20), суд залишив таке рішення в силі, проте апеляційний суд скасував його і зобов’язав ТВК прийняти рішення про відмову в реєстрації кандидатів. Натомість у справі №320/8745/20 навпаки – суд першої інстанції скасував рішення ТВК про реєстрацію кандидатів з підстав невідповідності поданих документів вимогам законодавства щодо виборчих квот, проте апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і залишив рішення ТВК про реєстрацію в силі. 
• У справах №№420/9821/20, 580/4273/20, 580/4297/20, 580/4298/20 ТВК відмовила в реєстрації кандидатів, проте суд першої інстанції скасував таку постанову та зобов’язав ТВК повторно розглянути подані документи. Разом з тим два останні рішення скасував апеляційний суд, тож зрештою політичним партіям відмовили у реєстрації. 

В цілому, у 44 випадках суд скасував рішення ТВК, відповідно – у 22 залишив у силі. При цьому в 23 випадках суд зобов’язав ТВК зареєструвати кандидатів у депутати відповідних рад; у 10-ти – зобов’язав комісії повторно розглянути документи, подані до реєстрації.

Доволі поширеною стала практика підтвердження судами правомірності реєстрації або зобов’язання провести реєстрацію, внаслідок  повторного внесення списків. Первинне подання списків без дотримання гендерної квоти трактувалося в якості “технічних помилок та недоліків”.

Основні приклади:

• Рівненська обласна ТВК своєю постановою № 32 від 25 вересня відмовила у реєстрації списків кандидатів від політичної сили до Рівненської обласної ради у зв’язку з тим, що  у єдиному списку з № 41 по 44 включені особи однієї статі, у територіальному списку (ТВО № 7) позиція 6 і 7 однієї статі. У справі № 460/7195/20 судами було скасовано таку відмову і зазначено, що списки було подано із помилками, проте зазначені недоліки у виборчій документації були виправлені. Суди вказали, що мала місце помилка, а ТВК неналежним чином розглянула документи, відповідно рішення ТВК про відмову в реєстрації було скасовано. 
• У справі № 460/7176/20  Здолбунівська міська ТВК відмовила у реєстрації списку депутатів до міської ради через те, що у єдиному виборчому списку кандидатів, висунутих Рівненською обласною організацією політичної партії “Слуга народу”, у першій п’ятірці кандидатів (місцях з першого по п’яте) присутні 4 людини чоловічої та 1 людина жіночої статі. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову партії про скасування постанови ТВК, проте суд апеляційної інстанції скасував це рішення суду та зобов’язав ТВК зареєструвати кандидатів. Рішення апеляції було мотивоване тим, що у даному випадку мала місце помилка. Апеляційний суд при цьому покликався на рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції", де зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.
• У справі  № 460/7177/20 Здолбунівська міська ТВК відмовила у реєстрації всіх кандидатів у депутати Здолбунівської міської ради, включених до виборчих списків  Рівненської обласної організації  політичної партії "Наш край" у зв’язку з тим, що у єдиному виборчому списку кандидатів, у третій п’ятірці кандидатів присутні п’ять осіб однієї статі (жіночої). Рішенням суду позов партії про відмову у реєстрації було скасовано з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" та  роз`яснення ЦВК, затверджені постановою № 362 від 23.09.2015. 
• Цікавим виявився підхід суду щодо порядку формування списків з дотриманням гендерної квоти у справі № 460/7213/20 щодо відмови Костопільської міської ТВК у реєстрації кандидатами у депутати міської ради осіб, включених до єдиного та територіальних списків партії ВО “Батьківщина”. Так, ТВК відмовила у реєстрації через те, що під час формування територіального виборчого списку в окрузі № 1 позиції з 6 по 7 розміщені особи однієї статі, а у позиції з 8 по 9 – особи іншої статі. Судами було скасоване вказане рішення та зазначено, що була недотримана невідповідність черговості кандидатів різної статі у єдиному сприску, однак в територіальних списках територіальна квота дотримана, тому порушення щодо черговості включення кандидатів до Єдиного виборчого списку не може бути єдиною та достатньою підставою для відмови в реєстрації всіх кандидатів, включених до такого виборчого списку.  Натомість у справі № 420/9853/20 встановлено, що невідповідність в окремих п’ятірках дотримання гендерної квоти, за умови дотримання в цілому 40% гендерної квоти в єдиному виборчому списку не може бути підставою для відмови в реєстрації кандидатів, cхожа аргументація використана і  в рішенні суду у справі № 420/9880/20. Застосований підхід, на думку Громадянської мережі ОПОРА, має суперечливий характер, оскільки Виборчий кодекс вимагає дотримання гендерної квоти як в обидвох типах списків одночасно, так і в кожній п’ятірці кандидатів зокрема.
• У справі № 460/7263/20 кандидат в депутати міської ради організації партії “ОПЗЖ” оскаржував постанову Рівненської міської ТВК  щодо реєстрації кандидатів у депутати міської ради від партії “Рівне Разом”. Цікавим у цій справі є те, що позивач покликався серед іншого на те, що цією партією допущено зміну черговості кандидатів в депутати  уже після прийняття у ТВК документів на реєстрацію кандидатів. Судом відмовлено у задоволенні позову через те, що о 22:47 24 вересня 2020 року представником партії було подано інші документи для реєстрації кандидатів, в яких було усунуто допущені у первинних документах недоліки. Суд вказав, що порушень щодо дотримання строків подання документів судом не встановлено, оскільки як перший, так і другий комплект документів подано 24 вересня 2020 року. 
• У справі № 500/2791/20 за позовом Тернопільської обласної організації ПП ВО "Батьківщина" до Збаразької міської ТВК про скасування відмови у реєстрації кандидатів позивачі посилались на технічну помилку при створенні виборчих списків, які подавались до ТВК на реєстрацію. Позов судами було задоволено частково (постанову скасовано, зобов’язано ТВК повторно розглянути питання реєстрації) з мотивів того, що що мала місце технічна помилка у поданому до виборчої комісії списку кандидатів. Аналогічно розглядалась справа № 500/2847/20 за позовом Тернопільської обласної організації ПП "Батьківщина" до Гусятинської ТВК. Позов було задоволено частково (постанову ТВК скасовано, зобов’язано зареєструвати список кандидатів). Вказаний випадок демонструє, як в аналогічних справах суди або надають дискрецію ТВК  (зобов’язують ТВК повторно розглянути питання реєстрації), або навпаки зобов’язують ТВК прийняти зазначене судом рішення - зареєструвати кандидатів від партії. 

Зазначена судова практика є доволі дискусійною, виходячи з того, що вимогами ч. 7 ст. 227 Виборчого кодексу України прямо передбачено, що список та черговість кандидатів у депутати в єдиному виборчому списку, а також список та черговість кандидатів у кожному територіальному виборчому списку, визначені організацією партії, не можуть бути змінені після подання документів для їх реєстрації територіальною виборчою комісією, підхід судів, що дозволяє зміну черговості без повторного проведення з’їзду (конференції) щодо висування кандидатів, не відповідає чинному виборчому законодавству. 

Зокрема, у справі  № 420/10019/20  П’ятим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення  суду першої інстанції, яким Одеську міську ТВК було зобов'язано зареєструвати кандидатів з посиланням на недотримання квоти як технічні недоліки подання з посиланням на частину 7 статті 227 та неможливість зміни черговості кандидатів без проведення повторного з’їзду чи конференції з висування кандидатів. 

У справі № 300/2520/20, Яремчанська міська ТВК Надвірнянського району Івано-Франківської області відмовила у реєстрації місцевій організації “Самопоміч”, якою повторно було проведено конференцію по висуванню, оскільки в реєстрації за першим поданням ТВК відмовило, бо останні кандидати в єдиному виборчому списку за №№21, 22 обидва були жіночої статі. Так, 24.09.2020 позивачем повторно подано до Яремчанської ТВК документи на реєстрацію, а 28.09.2020 протокольним рішенням ТВК такі документи залишені без розгляду, оскільки, на думку комісії, Виборчий кодекс не передбачає можливості  внесення партією нового подання після відмови в реєстрації. "Самопоміч" оскаржила залишення без розгляду нове подання. Задовольняючи позов в цій справі, суди дійшли висновків, що обмежень щодо повторного подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати чинним законодавством не передбачено; прийняти рішення за результатами розгляду документів про залишення без розгляду документів можливо лише у разі подання таких документів з пропуском строку, приймання протокольних рішень, зміст яких заноситься до протоколу виборчої комісії та не оформлюється окремим документом, є допустимим лише з питань поточної діяльності виборчої комісії, а питання реєстрації кандидатів жодним чином не стосувалось поточної діяльності виборчої комісії, а тому відмова не могла бути вирішена прийняттям протокольного рішення, а виключно постановою на підставі ст. 37 ВКУ.   

Судами підтверджувалася правомірність відмови в реєстрації чи скасовувалася реєстрація через недотримання гендерної квоти.

Основні приклади:

• У рішенні суду в справі № 460/7091/20 за позовом організації політичної партії "Пропозиція" до Сарненської міської ТВК щодо оскарження відмови у реєстрації кандидатів до міської ради, суд відмовив у задоволенні позову з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі "Metka ZEVNIK and others against Slovenia" (заява № 54893/18) та вказав, що  доказами в повній мірі підтверджено, що у єдиному виборчому списку кандидатів  не дотримано гендерної квоти, що є прямим порушенням Виборчого кодексу України і кваліфікується як порушення встановленого цим Кодексом порядку висування кандидатів у депутати, тому, відмовляючи у реєстрації, ТВК діяла у повній відповідності до вимог пункту 1 частини першої статті 230 Виборчого кодексу України,  обґрунтовано та підставно.  
• У справі №500/2793/20 за позовом Тернопільської обласної організації ПП "Громадянська позиція" до Збаразької ТВК про скасування відмови у реєстрації партійних списків до обласної ради. ТВК мотивувала свою відмову тим, що в списку територіального виборчого округу №2 недотримано гендерної квоти, а також відсутністю печатки партії на передвиборчій програмі. Позивач мотивував свої вимоги роз’ясненням ЦВК від 2015 року про необов’язковість гендерних квот. У задоволенні позову було відмовлено. При цьому судами вказано, що  відсутність печатки партії на передвиборчій програмі політичної партії  не є беззаперечною підставою для прийняття, проте під час формування територіального виборчого списку було порушено порядок висування кандидатів, тому в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.
• У справі № 460/7137/20 у організації партії “ОПЗЖ”  у другій п’ятірці (з 6 по 10 включно) та у третій п`ятірці (11 по 15 включно) єдиного виборчого списку кандидатів у депутати Корецької міської ради, висунутих організацією партії, було допущено порушення ч. 9 ст. 219 ВК України щодо незабезпечення гендерної квоти. Судами позов було задоволено, постанову скасовано з тих міркувань, що відповідно до рішення ЄСПЛ у справі  "Zevnik та інші проти Словенії" (заява № 54893/18) просування гендерної рівності є головною метою серед держав Ради Європи. Суд також постановив, що втручання, про яке йде мова, переслідувало законну мету зміцнення демократичної легітимності шляхом забезпечення кращого балансу жінок та чоловіків в процесі прийняття політичних рішень. 
• У справах № 500/2845/20 та № 500/2844/20 за позовами місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка до відповідача Бучацької міської ТВК та Золотопотіцької селищної ТВК Чортківського району Тернопільської області про скасування  реєстрації кандидатів у депутати  міської та селищної рад від місцевої організації політичної партії "Довіра" позови  було задоволено та зобов’язано ТВК  повторно розглянути питання реєстрації кандидатів у депутати Бучацької міської ради. Підставами для ухвалення такого рішення було те, що при формуванні територіальних виборчих списків організацією партії "Довіра" не були дотримані вимоги гендерного представництва. 
• У справах (№ 500/2838/20, № 500/3001/20, № 500/3002/20) оскаржувалось рішення, дії та бездіяльність Гусятинської, Бучацької та Золотопотіцької ТВК. Перші два позови у справах № 500/2838/20, № 500/3001/20 було задоволено, у третій № 500/3002/20 - було задоволено частково, скасовано оскаржувану постанову. Партія, реєстрацію кандидатів від якої скасовано, позбавлена будь-якої можливості подати до комісії документи з виправленими недоліками або рішення суду знову віддає вирішення питання щодо реєстрації на комісію. Приміром, у справі  № 500/3001/20 сама ТВК, повторно розглянувши документи після судового рішення, відмовила у реєстрації списку кандидатів цієї партії. 

В окремих випадках (справи №№ 420/9841/20, 420/9701/20,  540/2767/20) висновки судів щодо необов’язковості  дотримання гендерної квоти здійснювалися з посиланням на роз’яснення ЦВК, затверджене постановою №3 62 від 23.09.2015. Слід наголосити, що зазначене роз’яснення стосувалися Закону України “Про місцеві вибори”, ЦВК визнало його такими, що втратили чинність   лише  6.10.2020,  роз'яснення не могло застосовуватися  в умовах дії на чергових та перших місцевих виборах Виборчого кодексу.

У справі № 420/9904/20 суд встановив, що оскільки  кількість виборців у місті Вилкове лише на 435  перевищує 10 тисяч зареєстрованих виборців, попри застосування на виборах Вилківської міської ради пропорційної виборчої системи,  партія може дотримуватися 30% виборчої квоти, встановленої для мажоритарної системи відносної більшості у багатомандатних виборчих округах, а не 40% гендерної квоти, визначеної для виборів у містах понад 10 тисяч виборців. Така судова практика демонструє повне нерозуміння складом суду не лише порядку застосування гендерних квот, а і принципів застосування на місцевих виборах різних видів виборчих систем.

Враховуючи суперечливі та взаємовиключні тлумачення  судами питань дотримання гендерної квоти, Громадянська мережа ОПОРА закликає Касаційний адміністративний суд Верховного Суду провести узагальнення та виробити єдиний підхід до застосування судами вимог Виборчого кодексу у частині дотримання гендерної квоти.

Справи, пов’язані зі сплатою грошової застави належним суб'єктом як умова реєстрації кандидатів

1. Партія як належний суб'єкт сплати грошової застави замість місцевої організації. Справи №№ 500/2792/20, 500/2851/20, 500/2889/20, 500/2886/20, 500/2888/20, 500/2884/20, 500/2885/20, 500/2887/20, 500/2890/20 стосувалися позовів Тернопільської територіальної організації Радикальної партії Олега Ляшка до територіальних виборчих комісій  про скасування постанов про відмову в реєстрації. Підставою для відмови слугувало те, що у платіжних дорученнях про сплату грошової застави платником вказано політичну партію Радикальна партія Олега Ляшка, що, на думку ТВК, суперечило  п. 5 ч. 1 ст. 222, абзацу 4 ч. 2 ст. 225 Виборчого кодексу України та постанові ЦВК від 21 серпня 2020 року №193 "Про порядок внесення, повернення та перерахування грошової застави на місцевих виборах". Першою розглядалась справа  № 500/2792/20, у задоволенні позовних вимог було відмовлено, проте Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення Тернопільського окружного адміністративного суду було скасовано. Після цього всі 8 решту позовів Тернопільським окружним адміністративним судом було задоволено. Суди мотивували свої рішення тим, що  політична партія Радикальна партія Олега Ляшка відносно позивача в розумінні ст. 225 Виборчого кодексу України та п. 3 Порядку ЦВК щодо внесення грошової застави № 193, є організацією відповідної політичної партії вищого рівня, тому така сплата застави є належною.

У справі №  640/22999/20 колегія суддів приходить до висновку, що внесення грошової застави з боку Політичної Партії "Демократична Сокира" на рахунок Київської міської територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати Київської міської ради від Київської Міської Організації ПП "Демократична Сокира" (яка не набула статусу юридичної особи), не суперечить положенням ч. 4 ст. 225 ВК України та Порядку.

2. Неналежний суб'єкт сплати грошової застави. У справі  № 300/2598/20 Івано-Франківська міська ТВК відмовила у реєстрації кандидатів у депутати місцевій організації партії  “ОПЗЖ” з ряду підстав (в тому числі і через сплату грошової застави неналежною особою), судами було відмовлено місцевій організації партії “ОПЗЖ” щодо скасування постанови ТВК. При цьому особливої уваги потребує те, що судами було досліджено квитанцію про сплату застави і встановлено, що платником є фізична особа, призначення платежу: грошова застава місцевої організації місцевої організації партії ІВ-ФР РО “Опозиційна платформа за життя”. Таким чином, судами було встановлено, що фізичною особою було здійснено готівковий платіж від свого особистого імені, що не відповідає вимогам абзацу 3 частини 2 статті 225 ВК України, навіть за тієї умови, що ця особа є головою Івано-Франківської регіональної організації Політичної партії ОПЗЖ. Суд наголошує, що грошова застава не є формальною сплатою коштів, а є гарантом відповідальності політичної партії за висунутих нею кандидатів у депутати. Правовий режим політичної партії зобов`язує мати рахунки в банках, через які зазначена організація повинна відкрито здійснювати свою фінансову діяльність, в тому числі шляхом подання фінансових звітів. Отже, подана позивачем квитанція не може вважатися доказом внесення грошової застави згідно із вимогами закону.

У справі №  420/9856/20 підкреслено, що сплата грошової застави шляхом внесення готівкових коштів фізичною особою у відділенні банківської установи та зарахування їх на рахунок відповідної територіальної виборчої комісії не може вважатися внесенням грошової застави організацією партії, яка висунула кандидата на посаду міського голови або організацією відповідної партії вищого рівня у безготівковому порядку, як того вимагає ч. 2 ст. 225 ВК України. 

Справи щодо неоднакового застосування ТВК положення Виборчого кодексу, яке передбачає, що помилки і неточності у документах кандидатів не є підставою для відмови в їхній реєстрації, якщо їх наявність не є перешкодою для розуміння змісту 

Суд у справі № 240/17126/20 захистив права від надуманих підстав для відмови в реєстрації кандидата (помилка в році народження в автобіографії була підставою відмови). Суди зобов’язали Оліївську сільську ТВК зареєструвати кандидата на посаду сільського голови та зазначили, що технічна описка в автобіографії не може вважатись помилкою в розумінні вимог ВК України та не може бути підставою для відмови в реєстрації.

Справами, що стали підставою для звернення політичної партії до ЦВК про дострокове припинення повноважень ТВК були справи №№ 340/4104/20, 340/4226/20, 340/4441/20, що розглядалися Кіровоградським окружним адміністративним судом. Всі справи стосувалися відмови у реєстрації кандидатів у депутати до Добровеличівської селищної ради від партії "Європейська Солідарність". Зокрема, в останній справі № 340/4441/20 у Постанові від 12 жовтня 2020 року було визнано протиправною та скасовано постанову Добровеличківської селищної територіальної виборчої комісії № 15 від 5 жовтня 2020 року та № 17 від 7 жовтня 2020 року, зобов’язано Добровеличківську селищну ТВК зареєструвати кандидатів у депутати селищної ради. Судом також було відмічено ту обставину, що у територіальній комісії з початку її діяльності вже змінено трьох її голів, оскільки фактично між членами комісії наявний конфлікт із приводу проведення реєстрації кандидатів від політичної сили "Європейська Солідарність", що на думку суду є "проявом дискримінації з боку виборчої комісії". Також у своєму рішенні суд зауважив на те, що з 24 вересня у Кіровоградському окружному адміністративному суді перебувало на оскарженні чотири відмови у реєстрації кандидатів від партії "Європейська Солідарність". 15 жовтня Центральна виборча комісія припинила повноваження Добровеличківської селищної ТВК Новоукраїнського району Кіровоградської області, оскільки  в діях Добровеличківської селищної ТВК вбачається систематичне порушення Виборчого кодексу України та законів України, ці обставини підтверджено судовими рішеннями. 

У справі № 300/2494/20 кандидат на посаду міського голови оскаржив постанову про відмову в реєстрації Надвірнянської міської ТВК  Івано-Франківської області. Підставою для відмови слугували наявні помилки та неточності, а саме: кандидат у своїй заяві просить його зареєструвати кандидатом на посаду голови неіснуючої Надвірнянської міської ради об`єднаної територіальної громади та не вказав, на яких саме виборах. Крім того, в автобіографії позивача у графі партійність вказав - самовисуванець, що є помилкою. Документи на реєстрацію було подано 21 вересня, 23 вересня засобом мобільного зв`язку позивачу направлено смс-повідомлення про необхідність з`явитись до ТВК для уточнення поданих ним документів та 25 вересня прийнято постанову про відмову у реєстрації. Судом було зазначено, зі сторони позивача допущена помилка та неточність, але це не було перешкодою для розуміння змісту викладених відомостей. Суд критично ставиться до смс-повідомлення, оскільки з поданих доказів не вбачається факт отримання такого повідомлення позивачем, та вони не містять посилання, які саме недоліки потрібно усунути позивачу. Відтак, на переконання суду, відповідач не повною мірою надав  позивачу можливості усунення виявлених недоліків та неточностей, в спосіб, встановлений законом. З огляду на це, позов було задоволено та зобов`язано ТВК  прийняти рішення про реєстрацію позивачем кандидатом на міського голову.

Справи щодо реєстрації кандидатів поза строками

Після прийняття Одеською міською ТВК 11 жовтня повторного рішення про реєстрацію кандидата на посаду Одеського міського голови Дмитра Голубова, воно було оскаржено до суду (справа 420/10437/20). 13 жовтня рішення ТВК було визнано протиправним та скасоване, судом встановлено факт одноразового грубого порушення законодавства територіальною виборчою комісією.  Апеляційна інстанція залишила рішення першої інстанції без змін. Суди визнали, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 64 Виборчого кодексу України Одеська міська ТВК не мала законних підстав повторно розглядати документи, подані апелянтом 24 вересня 2020 року та за результати їх розгляду приймати постанову, яка по суті повторює постанову № 93, скасовану в судовому порядку.

Оскарження рішень та дій Кароліно-Бугазької сільської ТВК

33 виборчі спори, що розглядались судами Одеської області, стосуються рішень та дій Кароліно-Бугазької сільської ТВК Білгород-Дністровського району. В усіх 33 спорах рішення ТВК були визнані протиправними та скасовані. ТВК зверталась з 14-ма апеляційними скаргами, за розглядом яких рішення суду першої інстанції були залишені без змін. 

В більшості судових (31 з 33) справ оскаржувались однотипні рішення ТВК щодо відмови в реєстрації кандидатів, а також скасування реєстрації кандидатів. Зокрема, в 14-ти судових спорах було оскаржено рішення ТВК про скасування реєстрації кандидатів на підставі встановлення факту порушення загального порядку висування щодо одночасного висування (чч. 4, 5 ст. 216 ВК України). ТВК мотивувала рішення надходженням повідомлень про реєстрацію кандидатів на виборах в територіальних громадах Донецької області. В усіх випадках судом встановлено відсутність таких повідомлень. 

Справи щодо гарантування виборцям доступу до інформації про вибори

У справі №200/9394/20-а, що розглядалася Донецьким окружним адміністративним судом, було зобов’язано  Краматорську міську територіальну виборчу комісію Краматорського району Донецької області надати запитувачу на підставі норм Виборчого кодексу України та Закону України “Про доступ до публічної інформації” протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду відкриту публічну інформацію в електронній формі, а саме по кожній з партій, списки яких зареєстровані для участі у виборах до Краматорської міської ради станом на 29 вересня 2020 року: єдиний виборчий список та всі територіальні виборчі списки кандидатів у депутати з усіма відомостями, передбаченими Кодексом; передвиборчу програму організації партії; автобіографії кандидатів; фотографії кандидатів; а також по кожному з кандидатів, зареєстрованих для участі у виборах до Краматорського міського голови станом на 29 вересня 2020 року: автобіографію кандидата,  фотографію кандидата. Вказане судове рішення було переглянуто в апеляції та в цілому було залишено в силі, окрім надання в автобіографіях кандидатів інформації про телефони та адреси проживання кандидатів (відомостей, визначених статтями 6, 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). Таким чином ТВК була зобов’язана надати запитувані документи, в тому числі й  автобіографії, за винятком вказаної інформації. 

У справах №№480/6859/20 92134085, 480/6862/20 92134084, 480/6860/20 92134081, 480/6856/2092134075, 480/6861/20 92159279, 480/6857/20 92159288, № 480/6855/20, що розглядалися Сумським окружним адміністративним судом, вирішувалося питання, як саме має публікуватися рішення ТВК за результатом розгляду скарги: чи виключно на стенді інформаційних матеріалів, чи додатково публікуватися на сайті ТВК або органу місцевого самоворядування. Суд прийшов до висновку, що  вивішування такого рішення для загального ознайомлення на стенді офіційних матеріалів комісії є належним і достатнім способом його оприлюднення.  

Справи щодо забезпечення принципу рівності при формуванні  керівного складу ДВК

На відміну від справ 300/2791/20, 240/17700/20, де було підкреслено, що принцип пропорційності щодо призначення голів, заступників голів та секретарів дільничної виборчої комісії під час проведення місцевих виборів не передбачено, заслуговує на увагу підхід суду, застосований у справі 420/10527/20, в якій було задоволено позов стосовно порушення принципу рівності прав та можливостей при формуванні керівного складу ДВК. Так, апеляційний суд погодився  із висновком суду 1-ої інстанції та вважає, що формулювання застосоване законодавцем у ч. 6 ст. 204 ВК України свідчить не лише про те, що це мають бути різні суб`єкти подань (від різних партій/кандидатів), а саме від різних категорій суб`єктів подань, які визначаються п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 204 ВК України, та застосування саме такого підходу дозволяє забезпечити реалізацію основних засад виборчого процесу, передбачених ст. 21 ВК України та рівність прав і можливостей кандидатів, партій (організацій партій) - суб`єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі відповідних виборів, встановлену ст. 12 ВК України, яка має забезпечуватись забороною привілеїв чи обмежень кандидатів залежно від суб'єкта висування (справа № 420/10527/20).

Справи щодо формування тексту бюлетеня шляхом проведення жеребкування  

У справі № 260/3295/2 (немає відомостей про апеляцію) було визнано протиправною та скасувано постанову № 10 від 05 жовтня 2020 року Міжгірської селищної територіальної виборчої комісії Хустського району Закарпатської області  про жеребкування щодо визначення номерів організацій політичних партій для розміщення їх назв у виборчому бюлетені та зобов’язано повторно провести таке жеребкування. Підставою для прийняття такого рішення було те, що представники політичної партії "Слуга народу" (позивач) не були повідомлені про день, час та місце засідання Міжгірської селищної територіальної виборчої комісії, яке відбулося 05 жовтня 2020 року, та не змогли взяти участь у жеребкуванні. 

Рекомендації 

Президенту України Володимиру Зеленському:

• Утриматись від будь-яких форм прямої чи опосередкованої агітації на завершальному етапі виборчого процесу, у тому числі під час коментування перебігу ініційованого ним опитування. 

Національній поліції України:

• Забезпечити оперативне розслідування та інформування громадськості про результати розслідування випадків застосування насильства до кандидатів, знищення або пошкодження їхнього майна та агітаційних матеріалів, а також зафіксованих інцидентів, пов'язаних з підкупом виборців.

Кабінету Міністрів України, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування:

• Забезпечити повне виконання і однакове застосування у різних регіонах України вимог урядової постанови про протиепідеміологічні заходи на місцевих виборах.
• Налагодити безпосередню, прозору та ефективну комунікацію з виборчими комісіями з метою оперативної оцінки потреб та реагування на запити, врегульовані урядовою постановою.

Політичним партіям, їхнім місцевим організаціям, кандидатам:

• Не вдаватися до будь-яких форм прямої або опосередкованої агітації у заборонені законодавством строки, у тому числі під час проведення опитування за ініціативою Президента України.