Політична карта Волинської області в умовах повномасштабного російського вторгнення

Від початку російського повномасштабного вторгнення Волинська область залишається у своїх звичних адміністративно-територіальних межах. Регіон не зазнав суттєвих змін у політичній сфері та значних пошкоджень інфраструктури, але стикнувся з неочікуваними викликами в соціально-економічній сфері. 

В перші дні повномасштабної війни Волинь, як і вся Україна, постраждала від ракетних ударів по військовій інфраструктурі. Зокрема, 24 лютого відбулося кілька ракетних ударів по військовому аеродромі у Луцьку. Обійшлося без жертв. 

Тоді ж Волинську обласну державну адміністрацію переформатували у військову. Також впровадили комендантську годину — з 22:00 до 07:00. На в’їздах і виїздах з міст, а також на території області встановили контрольно-пропускні пункти. Працівники правоохоронних органів контролювали дорожній рух та перевіряли транспортні засоби. 

У Луцьку створили мобілізаційний штаб, до роботи якого долучилися керівники громадських організацій учасники АТО, представники добровольчих батальйонів, громадських формувань з охорони громадського порядку та організацій ветеранів війни в Афганістані. Завданням штабу була охорона громадського порядку, об’єктів критичної інфраструктури, патрулювання міста і протидія диверсійно-розвідувальним групам. Поблизу територіальних центрів комплектування та соцпідтримки з’явилися черги з охочих долучитись до ЗСУ. Також почали формувати підрозділи територіальної оборони.

Розпочалась масштабна робота з облаштування блокпостів на в’їздах і виїздах навіть ів найменших населених пунктів. Поступово налагодили систему оповіщення, в містах почали лунати перші сигнали повітряної тривоги. Почалося інспектування та облаштування укриттів. 

Водночас з’явилися черги на кордоні з Польщею. На автомобільних пунктах пропуску дозволили перетинати кордон пішки. 

У містах і селах розгорнулися волонтерські пункти, на базі яких розпочали виготовляти «коктейлі Молотова», протитанкові їжаки та маскувальні сітки для військових. Волонтери розпочали збір товарів першої необхідності для забезпечення особового складу підрозділів територіальної оборони. На матеріально-технічне забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів, проведення заходів територіальної оборони та комплектування військових частин, мобілізаційної підготовки та мобілізації за рік з бюджету області спрямували понад 50 млн грн.

Волинь почала приймати внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з інших областей України. Переселенцям надають допомогу: з поселенням, оформленням статусу ВПО і відповідних виплат, працевлаштуванням, а також надають іншу безкоштовну правову допомогу. Зокрема, за інформацією військової адміністрації, станом на 24 лютого 2023 року Волинь прийняла понад 75 тис. внутрішньо переміщених осіб. Понад 50 тис. Із них залишаються в області.

На Волині створюють комфортні адаптаційні умови для релокованого бізнесу. Зокрема, таким підприємствам безкоштовно надають місця для зберігання обладнання. Управління економіки Волинської ОВА визначило понад 100 локацій для розміщення бізнесу. За інформацією Волинської ОВА, за перші 200 днів війни 11 релокованих підприємств уже запрацювали на території області.

Оскільки Волинь — аграрний регіон, ключовим економічним викликом, на який реагувало керівництво області, стала необхідність допомогти аграріям провести посівну кампанію. Перед фермерами, зокрема, постали питання відсутності палива, добрив, засобів захисту рослин, блокування логістики тощо.

Однак  тимчасова паливна криза не вплинула на обсяги посівних площ. Ба більше, цьогоріч вони зросли на 1,5 тис. га: побільшало посівів ярої пшениці, гречки, цукрових буряків, овочів.

Від початку агресії Російської Федерації проти України місцева влада перерозподілила обласний бюджет. Зокрема, резервний фонд збільшили на 161,6 млн грн (його затверджений обсяг становив 1 млн грн). Це дало можливість оперативно реагувати на проблеми, що виникали в умовах війни. За січень-серпень 2022 року зведений бюджет області за доходами загального фонду (без урахування міжбюджетних трансфертів) був виконаний на 112,8%. Понад план надійшло 590,7 млн грн (плановий показник — 4 млрд 603,5 млн грн, фактичні надходження — 5 млрд 194,2 млн грн). 

Загалом за рік російської агресії в Україні Волинська область справилася з усіма викликами, перейнявши на себе роль гуманітарного хабу. 

Соціально-економічний стан області 

Загальний огляд соціально-економічної ситуації в області 

Територія Волинської області не зазнала тимчасової окупації, тут не відбуваються і не відбувалися активні воєнні дії. Однак область зазнала соціально-економічних змін — зроссли ціни на товари першої необхідності та збільшився рівень безробіття. При цьому місцеві бюджети переважно перевиконані в дохідній частині.

Доходи загального фонду (без трансфертів) місцевих бюджетів Волинської області за результатами 2022 року становили 8,8 млрд грн, а за результатами 2021 року — 6,4 млрд грн. Темпи росту фактичних надходжень загального фонду місцевих бюджетів у Волинській області за січень-грудень 2022 року становили 138%. Водночас скоротилися капітальні видатки. Якщо у 2021 році вони становили понад 2,3 млрд грн, то за результатами 2022 року — 0,8 млрд грн. 

Разом з тим, через російське вторгнення в Україну обласний бюджет зазнав непередбачуваних витрат. Зокрема, за перші 200 днів війни на матеріально-технічне забезпечення військових частин, підрозділів правоохоронних органів, проведення заходів територіальної оборони та комплектування військових частин, мобілізаційної підготовки та мобілізації з бюджету області спрямували 54,1 млн грн.

Відповідно до наказу обласної військової адміністрації від 17 березня 2022 року № 42 «Про виконання обласного бюджету у 2022 році в умовах воєнного стану», непершочергові витрати обласного бюджету переглянули, за рахунок чого резервний фонд збільшили на 161,6 млн грн (затвердженний його обсяг становив 1 млн грн). Це дало можливість оперативно реагувати на проблеми, що виникали в умовах війни. В цілому додаткові витрати обласного бюджету на 2022 рік, пов’язані з впровадженням воєнного стану, становлять 147,2 млн грн. 

Ці кошти спрямували на територіальну оборону, цивільний захист населення, підготовку закладів освіти до навчального року, облаштування захисних споруд, відшкодування витрат за розміщення та харчування переміщених осіб у санаторних та соціальних закладах, надання матеріальної допомоги (по 100 тис. грн) сім’ям загиблих військовослужбовців.

Промисловість Волині також адаптувалася до нових реалій. Територіальні громади заявили про готовність приймати в себе релокований бізнес. Управління економіки Волинської ОДА визначило близько 100 локацій для його розміщення.

Чимало волинських підприємств змінили напрямок діяльності відповідно до вимог воєнного часу. Так, наприклад, ПрАТ «Едельвіка», знане на весь світ своїми вишиванками, виготовляє військову форму.. Луцький бренд взуття «Ікос» нині випускає тактичне взуття та берці для ЗСУ і тероборони. А група компаній VolWest Group формує сухі пайки для військових, які перебувають у найгарячіших точках бойових дій. 

За даними сайту Work.ua, у Луцьку в січні 2022 року було розміщено понад 12,7 тис. вакансій. Станом на грудень 2022 року кількість вакансій залишилася на рівні понад 12,8 тис. Протягом 2022 року найбільше вакансій було у травні — понад 13,2 тис. Найменше вакансій розмістили на сайті у липні — понад 11,3 тис. 

Водночас кількість поданих на платформі резюме перевищувала кількість розміщених вакансій протягом усього 2022 року. Станом на січень резюме було 14,2 тис., а станом на грудень — понад 16,7 тис., що було найвищим показником за 2022 рік. Найменша кількість резюме розмістили на сайті у лютому — понад 13,5 тис.

За даними головного управління статистики у Волинській області, споживчі ціни в області за перші два місяці 2023 року зросли на 1,6%. Зокрема, у лютому порівняно з січнем загальне подорожчання становило 0,9%, а на продукти харчування та безалкогольні напої — 1,4%. Найбільше подорожчали овочі — на 16,1%. Зросли ціни на сири, фрукти, рис, хліб, свинину, масло, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, цукор, м’ясо птиці, продукти переробки зернових, макаронні вироби — на 3,8-0,6%. Водночас подешевшали сало, яловичина і телятина, яйця, риба та продукти з риби, соняшникова олія, сметана — на 8,6-1,1%. 

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 2,2%. Одяг і взуття подешевшали на 2,1%.

Ціни на транспорт знизилися на 2,5% за рахунок здешевлення палива і мастил на 6,5%, проїзд у пасажирському транспорті — на 0,4%. Водночас подорожчав проїзд у пасажирському автодорожньому транспорті — на 0,4%

Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 2,2% відбулося за рахунок подорожчання фармацевтичної продукції, медичних товарів та обладнання на 2,7%, амбулаторних послуг — на 2,3%.

У сфері зв’язку ціни зросли на 1,2%, що пов’язано з подорожчанням інтернету на 2,5% та мобільного зв’язку на 0,7%.

Як влада допомагає бізнесу

На Волині діє програма релокації підприємств із постраждалих від війни областей. Підприємців консультують щодо пошуку приміщень, оплати праці, звільнення, переведення, оголошення простою, обліку робочого часу до організації безпечного ведення робіт, створення безпечних та здорових умов праці, надання адміністративних послуг. Також релокованим підприєствам допомагають в укомплектуванні персоналом, проводять професійне навчання безробітних на замовлення роботодавців під конкретні робочі місця з можливістю навчання на виробництві, консультують щодо фінансової підтримки бізнесу відповідно до чинних активних програм.

У Волинській обласній раді повідомляли, що за перших 5 місяців війни на Волинь переїхали тільки 5 підприємств із 500 новоствореними робочими місцями. Ще 16 бізнесів на той момент перебували в процесі евакуації. За 200 днів війни в Україні, за інформацією голови Волинської ОВА, із 28 підприємств, які перебували тоді в процесі релокації, 11 запрацювали. 

Управління економіки Волинської ОВА знайшло понад 100 локацій для розміщення релокованого бізнесу в області. І місцеві громади, і місцевий бізнес готові сприяти переміщеним підприємствам у переїзді та поновленні роботи. Зокрема, готові прийняти у себе релокований бізнес «СКФ Україна», «Богдан Моторс» та інші волинські виробники. 

У Луцьку запустили центр підтримки евакуації та адаптації бізнесу. Основним його завданням є створення комфортних умов для роботи евакуйованих підприємств на території Луцької міської територіальної громади. Міська рада заявила про готовність надавати бізнесу всю необхідну допомогу з евакуацією та переселенням на територію громади.

Натомість місцевим товаровиробникам центр допомагає розширювати експортний потенціал. Завдяки тісним партнерським стосункам із багатьма містами в 11 країнах світу Луцька міська рада взяла на себе зобов'язання поширювати інформації про продукцію релокованих підприємств та сприяти налагодженню нових бізнесових зв'язків.

У Центрі журналістських розслідувань «Сила правди» 16 червня розповіли, як на Волині працюють перші релоковані підприємства. Зокрема, в Луцьку запрацювала ортодонтична лабораторія «Маяк» із Харкова, а в смт Турійськ переїхало підприємство «Варно» з Краматорська. 

У Програмі економічного та соціального розвитку Луцької міської територіальної громади на 2023 рік зазначено, що протягом 9 місяців 2022 року, за даними Державної податкової служби України, в громаді зареєструвалися 58 суб’єктів господарювання (32 юридичні особи та 26 фізичних осіб-підприємців), які раніше були зареєстровані на територіях, де ведуться (велися) активні бойові дії. 

Під час пленарного засідання 39-ї сесії Луцької міської ради 21 грудня 2022 року депутати прийняли рішення «Про внесення змін до Програми підтримки малого та середнього підприємництва Луцької міської територіальної громади на 2022-2026 роки», збільшивши обсяг фінансування Програми на понад 10 млн грн та створивши фонд підтримки підприємництва Луцької ТГ. Так, бізнес може отримати кошти на підтримку економічної активності, стабілізацію діяльності, забезпечення соціальної стабільності та безпеки мешканців територіальної громади, реалізацію проєктів, міжнародних програм, організацію виставок, ярмарків, симпозіумів, аукціонів, розвиток інфраструктури, створення бізнес-інкубаторів, бізнес-центрів, консультаційних та інформаційних систем. 

На Волині місцева влада та представники бізнесу спільно проводили заходи, під час яких обговорювали питання інвестиційної привабливості регіону, можливості для залучення інвестицій та адаптації релокованого бізнесу. Також голова Волинської ОВА Юрій Погуляйко та луцький міський голова Ігор Поліщук протягом усього періоду війни періодично зустрічалися з міжнародними партнерами й обговорювали залучення іноземних інвестицій в область. 

Ключові виклики для місцевої влади 

Розміщення та забезпечення усім необхідним внутрішньо переміщених осіб та безперебійне забезпечення мешканців області енергоресурсами — це ті ключові виклики, з якими стикнулися обласна й місцева влада на Волині після російського вторгнення в Україну. В обласному бюджеті з'явилися незаплановані статті витрат, зокрема на матеріально-технічне забезпечення місцевих підрозділів територіальної оборони, забезпечення житлом і речами першої необхідності внутрішньо переміщених осіб, ремонт та облаштування укриттів, оновлення систем оповіщення «повітряна тривога», закупівля генераторів тощо.

У Центрі журналістських розслідувань «Сила правди» порахували, що за рік від початку повномасштабного вторгнення на Волині провели понад пів тисячі державних закупівель для облаштування укриттів і бомбосховищ. З обласного та місцевих бюджетів на це спрямували понад 68 млн грн. Натомість із бюджету Луцька на облаштування укриттів протягом 2022 року витратили понад 5 млн грн. 

На матеріально-технічне забезпечення військових частин (установ), підрозділів правоохоронних органів, проведення заходів територіальної оборони та комплектування військових частин, мобілізаційної підготовки та мобілізації в області з бюджету області спрямували 54,1 млн грн. 

Значну допомогу військовим надали лісові господарства області. Крім забезпечення соціальної сфери та населення, лісгоспи надали ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби 7,4 тис. куб. м круглих лісоматеріалів, 3,1 тис. куб. м дров'яної деревини, 1 тис куб. м пиломатеріалів на загальну суму понад 22 млн грн.

Луцька міська рада під час кожного пленарного засідання виділяла кошти на забезпечення потреб, пов'язаних із війною. Рішеннями «Про внесення змін до рішення міської ради від 22.12.2021 №24/122 «Про бюджет Луцької міської територіальної громади на 2022 рік» депутати передбачили виділення коштів на закупівлю продуктів харчування для соціально незахищених категорій населення в разі гуманітарної потреби, придбання та встановлення автоматизованої системи централізованого оповіщення, організацію харчування внутрішньо переміщених осіб, потреби територіальної оборони міської громади тощо.

Також із міського бюджету Луцька виділили десятки мільйонів гривень на фінансування «Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік»; «Програми заходів територіальної оборони Луцької міської територіальної громади на 2022-2024 роки»; «Програми розвитку цивільного захисту Луцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки»; «Комплексної програми соціальної підтримки учасників бойових дій, бійців-добровольців, членів їх сімей, а також сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які зареєстровані на території Луцької міської територіальної громади, на 2021-2023 роки»; «Програми відшкодування частини суми кредитів ОСББ Луцької міської територіальної громади, залучених на впровадження в будинках енергоефективних заходів на 2021-2023 роки» тощо.

У листопаді 2022 року члени виконавчого комітету Луцької міської ради підтримали рішення виділити 12,5 млн грн із резервного фонду бюджету громади на закупівлю шести потужних генераторів для безперебійної роботи котелень у разі відсутності в місті електропостачання. 

Місцева влада активно співпрацює з міжнародними та українськими благодійними фондами, а також бере участь у державних та міжнародних програмах для залучення додаткових коштів на фінансування усіх потреб.

У межах такої співпраці благодійний фонд «Рокада», який є виконавчим партнером Управління Верховного комісаріату ООН у справах біженців, створив карту місць масового проживання ВПО та вільних місць для поселення на території області. 

Аби допомогти працевлаштуватися внутрішнім переселенцям, в області запустили телеграм-бот «Робота на Волині», розроблений ІТ фахівцями Master of Code Global спільно з обласним центром зайнятості. 

У Луцьку з 22 березня розпочали реалізацію проєкту «Соціальна їдальня» для внутрішньо переміщених осіб. Проєкт запрацював завдяки зусиллям Луцької міської ради у співпраці з Фондом Ігоря Палиці «Тільки разом».

У Ківерцівській громаді за сприяння Благодійного фонду «Шведський центр допомоги» будують житло для внутрішньо переміщених осіб. Мінімістечко організоване на території оздоровчого табору БФ «Шведський центр допомоги». На будівництві працює команда з 20 шведських спеціалістів будівельної галузі. Усі необхідні будматеріали вони привезли із собою. Приміщення загальною площею 300 кв. м та їдальня обійшлися підприємцям у 300 тис. євро. 

Налагоджена співпраця Луцької міської ради з дитячим фондом ООН ЮНІСЕФ. Зокрема, Луцьк приєднався до проєкту екстреного реагування на потреби внутрішньо переміщених дітей з інвалідністю, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх сімей, які постраждали від збройного конфлікту в Україні. Зокрема, дітей забезпечили слуховими апаратами, засобами реабілітації, інвалідними візками тощо. 

У лютому 2023 року Луцька міська рада отримала 96 генераторів в рамках проєкту USAID. Генератори отримали на баланс КП «Луцьктепло», «Луцькводоканал», «Луцьксвітло», «Луцькспецкомунтранс» і департамент освіти міської ради. 

Руйнування критичної та цивільної інфраструктура внаслідок російської агресії

З перших днів війни Волинська область, як і вся Україна, постраждала від ракетних ударів по військовій інфраструктурі. 24 лютого кілька ракетн зруйнували військовий аеродром у Луцьку. На щастя, обійшлося без жертв. Повторне бомбардування військового аеродрому у Луцьку відбулося 11 березня. Постраждало 10 людей, серед яких четверо загинули. 

27 березня країна-агресор завдала ще одного ракетного удару по Луцьку. Голова Волинської ОВА повідомив, що об’єктом атаки стала міська нафтобаза. Працівники ГУ ДСНС України у Волинській області понад добу працювали над ліквідацією пожежі внаслідок обстрілу. Серед населення жертв не виявилося. 

22 жовтня ракетними ударами ворог пошкодив енергетичну інфраструктуру Луцька і Ковеля. У зв'язку з цим частина споживачів на деякий час залишилися без світла та води.

Повторного удару енергетична інфраструктура Ковеля зазнала 15 листопада. Тоді зникло електропостачання у Луцьку, Ковелі, Нововолинську та Володимирі, а також у деяких інших населених пунктах області. Його вдалося відновити через добу. 

Протягом року у Волинській області фіксували й інші удари по військових об'єктах в різних населених пунктах, а також неодноразово повідомляли про збиття ворожих ракет, дронів та інших літальних апаратів. 

На офіційному сайті Волинської обласної державної адміністрації повідомляли, що станом на 12 січня 2023 року зберігався значний дефіцит потужностей електроенергії, особливо в ранкові та вечірні години максимального споживання. НЕК «Укренерго» встановив для Волині добову величину ліміту на рівні 50-60% від повноцінного електрозабезпечення. Саме тому були встановлені графіки відключень електроенергії чотири через чотири години. 

У зв’язку з аварійними відключеннями в Луцьку періодично виникали перебої з мобільним зв’язком і водопостачанням. Не було стабільного зв’язку з серверами банків, мобільних операторів, відбувалися збої в оплаті проїзду в громадському транспорті за допомогою банківських карток та мобільних додатків, а також у роботі електронних табло на зупинках. 

Під час пленарного засідання 38-ї сесії Луцька міська рада вирішила звернутися до ПрАТ «Волиньобленерго» щодо дотримання принципів соціальної справедливості при побудові графіків віялових відключень електроенергії. У зверненні йшлося про те, що внаслідок масованих ракетних атак РФ і пошкодження об'єктів критичної інфраструктури тривають планові та аварійні відключення електроенергії. Однак такі графіки часто не виконували, що негативно впливало на роботу місцевого бізнесу, а також завдавало незручностей пересічним користувачам. Тому міська рада вимагала переглянути графіки відключень і чітко їх дотримуватися.

Також під час пленарного засідання 37-ї сесії Луцької міської ради депутати прийняли рішення виділити з місцевого бюджету понад 12,5 млн грн на придбання генераторів для забезпечення безперебійного функціонування об'єктів критичної інфраструктури.

Крім того, на офіційному сайті Луцької міської ради 22 грудня повідомили, що на території громади розгорнуто 32 пункти обігріву на випадок повного знеструмлення області через ракетні обстріли. Згодом обладнали ще 15 пунктів обігріву. 

Зміни в структурі населення області

У 2022 році у Волинській області народилося 8 429 дітей. Смертність становила 13 076 людей. За аналогічний період 2021 року на Волині народилося 9 890 дітей, а померло 15 493 людини.

З перших днів війни Волинь почала приймати вимушено евакуйованих осіб з інших областей України. За даними Міністерства соціальної політики України, станом на 12 грудня 2022 року на обліку у Волинській області перебувало 60 160 ВПО, серед яких 18 028 дітей. 

За інформацією Волинської обласної державної адміністрації, станом на 6 березня 2023 року в області загалом прийняли 76 585 вимушених переселенців. Найбільше їх у Луцькому районі — 30 426, у Ковельському районі — 20 895 осіб, у Володимирському районі — 19 087 осіб, у Камінь-Каширському районі — 6 177 осіб. Серед них залишилося проживати в області 56 225 людей, зокрема 16 623 дитини. 

В області переселенцям надають оперативну допомогу в поселенні (приватний сектор, готелі, комунальні заклади тощо) й оформленні статусу ВПО (понад 60 тис. людей), виплачують матеріальну допомогу на проживання в регіоні — з державного бюджету на це виділили понад 550 млн грн, безкоштовно надають правову допомогу в очному режимі та онлайн. Для пошуку житла в регіоні створили інтерактивну мапу «Прихистки Волині».

У Луцьку з 22 березня 2022 року працює соціальна їдальня для внутрішньо переміщених осіб на базі гімназії №4. З 27 березня в рамках цього ж проєкту запрацювала ще одна їдальня у приміщенні НВК №26. Станом на 11 квітня на офіційному сайті Луцької міської ради повідомили, що кожного дня у їдальнях харчуються близько 2 тис. людей. Станом на 25 травня у них видали понад 124 тис. обідів, а станом на 4 серпня — 230 тис. обідів. 

Для допомоги внутрішньо переміщеним особам у Луцьку запрацював Центр надання допомоги переселеним особам у приміщенні Палацу урочистих подій. Тут волонтери акумулювали збір необхідного одягу, засобів гігієни, дитячого харчування, інших побутових речей для ВПО. На базі управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Луцької міської ради розгорнули роботу Психологічного штабу з надання екстреної та кваліфікованої психологічної допомоги ВПО. Також у Луцьку запрацював центр підтримки та евакуації бізнесу. У приміщенні комунального закладу «Спорт для всіх» організовують навчання щодо правил надання першої медичної допомоги, самооборони, поводження зі зброєю, навичок роботи з радіозв’язком тощо. 

Завдяки Північній екологічній фінансовій корпорації НЕФКО Луцька міська рада запланувала реконструкцію навчально-лабораторного корпусу Луцького національного технічного університету під гуртожиток для внутрішньо переміщених осіб. На ці потреби організація виділяє 1,6 млн євро. Грант на цю суму Луцька міська рада залучить у межах програми «Підтримка ЄС для нагальних потреб розміщення внутрішньо переміщених осіб в Україні». 

В рамках проєкту «Багатосекторне реагування на гуманітарну кризу в Україні», що реалізовується Луцькою міською радою спільно з Данською радою у справах біженців, переселенці, які мешкають на Волині, можуть отримувати безоплатні юридичні консультації. 

Частка працездатного населення 

За інформацією головного управління статистики у Волинській області, у 2021 році кількість населення на Волині становила 1 027 397 людей. У 2022 році цей показник був на рівні 1 021 354 людини. Кількість населення у віці 15-64 роки у 2021 році становила 687 813 осіб, у 2022 році — 685 096 осіб. 

Згідно з даними Державного центру зайнятості, у січні 2022 року статус безробітного мали 8 963 людини, а в січні 2023 року — 5 180 людей. 750 осіб у січні 2022 року отримали роботу, скориставшись послугами центрів зайнятості в області. У січні 2023 року кількість таких людей зменшилася до 654. Також у січні 2022 року 8 083 людини отримували допомогу по безробіттю, а станом на січень 2023 року в області зареєстровано 3 166 таких людей.

Станом на січень 2022 року 1 176 роботодавців надали інформацію про 2 511 вакансій. Натомість у січні 2023 року 944 працедавці пропонували 2 430 вакансій.

За даними, вказаними у звіті директора Волинського обласного центру зайнятості, впродовж 2022 року за сприяння Центру працівників шукали 4 428 роботодавців. До загальної бази вони надали 16 635 вакансій. Це на 8 284 позиції менше, ніж у 2021 році. Нову роботу отримали 11 377 людей. 

У 2022 році найбільше пропозицій роботи було в сферах оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів — роботодавці шукали 4 170 працівників. Переробна промисловість потребувала 3 060 спеціалістів. Освітянам необхідно було укомплектувати 1 914 вакансій. Сільське, лісове та рибне господарства пропонували роботу для 1 728 охочих. 

Своєю чергою у 2021 році найбільше пропозицій праці було також у сферах оптової та роздрібної торгівлі — 5 737, переробної промисловості — 4 281, освіти — 2 600, сільського лісового та рибного господарства — 2 219, харчування і транспорту — 1 750. 

Міграційні тенденції

За даними Державної служби статистики України, станом на січень 2022 року кількість прибулих на Волинь людей становила 800, а вибуло з області 808 людей. За інформацією Волинської обласної державної адміністрації, цей показник різко змінився з початком війни. Протягом 2022 — початку 2023 року регіон прийняв понад 75 тис. вимушено переміщених осіб, понад 60 тис. з яких станом на березень 2023 року залишаються у статусі ВПО в області. 

За інформацією видання «Волинська Служба Новин», станом на кінець 2022 року в межах проєкту «Прихисток» в області розмістили 19,4 тис. вимушено евакуйованих осіб. Жителям Волині, які прихистили у себе переселенців, уряд компенсував кошти на комунальні витрати на загальну суму 8,3 млн грн. 

Водночас із перших днів війни на пропускних пунктах «Устилуг» і «Ягодин» на кордоні з Польщею з’явилися черги з охочих покинути Україну Західне регіональне управління Держприкордонслужби України на своїй фейсбук-сторінці повідомляло, що станом на 24 лютого 2022 року на пункті пропуску «Ягодин» у черзі очікували 550 автівок, на ПП «Устилуг» — 250. Станом на 25 лютого на ПП «Устилуг» вже стояли 1400 автомобілів, а на ПП «Ягодин» — 2500. 26 лютого черги знову збільшилися: на ПП «Устилуг» була черга із 1800 автівок, на ПП «Ягодин» — 3900. З 27 лютого ажіотаж щодо виїзду за кордон почав згасати. Станом на 28 лютого черг на пропускних пунктах Волинської області вже не було, хоча протягом березня 2022 року вони періодично виникали — зазвичай по кількасот автівок та кількасот пішоходів. 

Зі слів голови Луцької міської територіальної громади, станом на початок травня 2022 року близько 40 тис. мешканців ТГ виїхали за кордон. Значна частина з них, покинувши свої домівки та робочі місця, залишили їх для внутрішньо переміщених осіб. Станом на березень 2023 року у медзакладах Волині працюють 139 українців, які вимушено евакуювалися. Також 41 перееленець працевлаштований на ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», 38 — на ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», ще 19 — на ТОВ «Континіум-трейд». 

Місцеві центри зайнятості постійно допомагають переселенцям у пошуку роботи, а керівництво громад активно долучається до адаптації релокованого бізнесу. Упродовж 2022 року до обласного центру зайнятості звернулися 2 706 ВПО, із яких 689 отримали роботу. 

Питаннями інтеграції вимушено переселених осіб на Волині займаються і волонтери. Так, у рамках проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА») Волинський інститут права розпочав заходи, що мають допомогти переселенцям адаптуватися до нового місця. В межах проєкту заплановані дослідження думок і потреб людей, які покинули рідні домівки через війну; публічні обговорення викликів та загроз, що виникають у житті ВПО; тренінги для психологів, працівників культури та громадських активістів; навчання з поведінки в надзвичайних ситуаціях; тематичні об’єднавчі заходи; популяризація позитивних історій про інтеграцію переселенців у життя громад.

Крім того, для інтеграції внутрішньо переміщених осіб у справи громади запрацював проєкт «Супровід розвитку територіальних громад в умовах викликів спричинених війною», що підтримується програмою «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

Пріоритетні напрями видатків обласного і міського бюджетів

Воєнний стан в Україні суттєво вплинув на формування бюджету Волинської області на 2023 рік. Його не ухвалювали депутати Волинської обласної ради на пленарному засіданні, як це відбувалося зазвичай, а прийняття остаточного рішення з цього питання взяв на себе голова Волинської обласної військової адміністрації Юрій Погуляйко. Текст основного фінансового документа на 2023 рік не оприлюднили ні на сайті обласної державної адміністрації, ні на сайті обласної ради. Із сайту «Суспільне. Волинь» стало відомо, що інформацію про бюджет навмисно приховують, щоб вона не стала надбанням ворога і не була якимось чином використана. 

Разом з тим, із сайту Волинської обласної ради відомо, що прийняттю остаточного рішення щодо бюджету-2023 передували консультації керівництва військової адміністрації та окремих структурних підрозділів ОДА з депутатами обласної ради. Також свої пропозиції до бюджету озвучувала профільна комісія обласної ради. На сайті облради розмістили й інформацію про те, що в держбюджеті на 2023 рік зарезервовані асигнування для підтримки територій в умовах воєнного стану, на які розраховує Волинь. Загалом же у бюджеті-2023 закладено на 800 млн менше коштів, ніж в минулорічному.

Відповідно до рішення Волинської обласної ради №11/4 від 24 грудня 2021 року «Про обласний бюджет на 2022 рік», доходи обласного бюджету мали становити у сумі 2 666 168 384 грн., у тому числі доходи загального фонду обласного бюджету — 1 745 660 400 грн, доходи спеціального фонду — 920 507 984 грн. Видатки на 2022 рік визначено у сумі 2 665 664 384 грн.

На відміну від обласної ради, Луцька міська рада розмістила на своєму сайті інформацію про бюджет на 2023 рік. Відповідно до її рішення №38/19 від 13 грудня 2022 року, він становить 2 694 089 200 грн. На суму понад 2,6 млрд передбачені й видатки. Найбільше коштів — понад 1 млрд грн — передбачено на департамент освіти Луцької міської ради. Понад 610 млн грн — на департаменту житлово-комунального господарства, понад 280 млн — на організаційне, матеріально-технічне, інформаційно-аналітичне та інше забезпечення діяльності ради.

У 2022 році бюджет міської територіальної громади був більший майже на 300 млн. Згідно з рішенням Луцької міської ради №24/122 від 22 грудня 2021 року, плановані доходи бюджету становили 2 986 750 647 грн, а видатки були передбачені у сумі 3 040 845 647 грн. 

Найбільше коштів в бюджеті-2022, як і цьогоріч, передбачили на департамент освіти — понад 1,5 млрд грн. Це на третину більше, ніж заклали на 2023 рік. Майже ідентичну суму — понад 610 млн грн — передбачили на департамент житлово-комунального господарства, а ще понад 260 млн грн виділили на організаційне, матеріально-технічне, інформаційно-аналітичне та інше забезпечення діяльності ради.

У бюджетах на 2022 і 2023 роки були передбачені кошти на фінансування міських програм. У 2022 році найбільшу суму виділили на Програми розвитку дорожнього господарства Луцької міської територіальної громади на 2018-2023 роки — 244, 8 млн грн; Програму підтримки ДКП «Луцьктепло» на 2022-2023 рр. — майже 69 млн грн; Програму розвитку Луцького підприємства електротранспорту на 2016-2022 рік — 68 млн грн.

У бюджеті-2023 найбільше коштів піде на Програми розвитку дорожнього господарства Луцької міської територіальної громади на 2018-2023 роки — 96 млн грн; Програму підтримки ДКП «Луцьктепло» на 2022-2023 роки — 82 млн грн; Програму управління місцевим боргом бюджету Луцької міської територіальної громади на 2022-2023 роки — 36 млн грн.

Локальні програми мікрогрантів для малого бізнесу

На офіційному сайті Волинської обласної ради в переліку регіональних програм немає спеціальних мікрогрантів для малого бізнесу. В Луцькій міській територіальній громаді такої програми теж немає. Втім, у регіоні функціонує загальнодержавна Програма підтримки малого та середнього підприємництва на 2022-2026 роки. Наприкінці 2022 року обсяг її фінансування збільшили на понад 10 млн грн, а для реалізації заходів та проєктів створили спецвальний Фонд підтримки підприємництва Луцької міської територіальної громади. 

Ця програма передбачає реалізацію таких проєктів: «Підприємливі діти: Луцьк-Люблін»; «Зроблено в Луцьку»; «Екологічні продукти для громади»; «Прогулянка Скансеном»; «Громадський контроль»; «Фонд підтримки підприємництва»; «Центр підтримки експорту»; «Інформаційний пункт підприємця». 

Також у червні 2022 року Луцька міська рада оприлюднила інформацію від Українського ветеранського фонду (бюджетної установи, яка належить до сфери управління Міністерства у справах ветеранів) у Волинській області про старт проєкту мікрофінансування бізнесу. Ветерани та члени їхніх сімей, які після 24 лютого 2022 року стали внутрішньо переміщеними особами, можуть отримати грошове відшкодування на купівлю товарів, необхідних для ведення власної справи, на суму до 20 тис. грн. 

Перший конкурс фінансування ветеранського бізнесу «ВАРТО» відбувався з 5 вересня до 5 жовтня 2022 року. Переможцями в області стали 30 проєктів ветеранів-підприємців, а також родичів полеглих захисників.

Відповідно до звіту про виконання плану роботи Головного управління ДПС у Волинській області, станом на 1 січня 2023 року на обліку в ГУ ДПС перебував 66 101 платник податків, із них юридичних осіб — 25 577, а ще 40 524 — фізичні особи-підприємці. За 2022 рік взято на облік 914 юридичних осіб та 5 593 ФОП. У 2022 році на територію області з інших регіонів прибули 205 юридичних осіб. Крім того, припинили діяльність 245 юридичних осіб та 3 677 фізичних осіб-підприємців. 

Як центральна влада допомагає у розв'язанні соціально-економічних проблем в області

Оскільки на Волині немає програм мікрогрантів для бізнесу, волиняни активно користуються загальнодержавними проєктами фінансової підтримки, щоб розпочати чи розвивати власну справу. 

Так, завдяки урядовому проєкту «єРобота», який стартував у липні 2022 року, 11 підприємців із Волині отримали гранти на підтримку і розвиток власного бізнесу. Проєкт передбачає надання коштів для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Він включає 6 грантових програм: створення власного бізнесу, розвиток переробних підприємств, закладка саду, розвиток тепличного господарства, реалізація стартапу, в тому числі в сфері ІТ, навчання на ІТ-спеціальностях. 

Як повідомляє ІА «Конкурент», з 1 липня 2022 року волиняни заповнили 617 заявок на мікрогранти. Позитивне рішення Державного центру зайнятості отримали 122 людини. Працевлаштували в рамках програми вже 38 осіб, а ще 226 робочих місць буде створено. 

Наприклад, 1 березня 2023 року в обласній державній адміністрації повідомили, що переселенка з Харкова, отримавши схвальну відповідь за програмою «єРобота», відкрила в Луцьку дитячу медіашколу «COOL Media School». Тут діти від 5 до 15 років можуть отримати знання з медіамаркетингу та журналістики, акторської майстерності й імпровізації, сторітелінгу, ораторської майстерності, режисури і монтажу, сценічної мови й руху, блогерства та публічного виступу. 

Дизайнерка з Луцька, яка створила власне виробництво вишиванок та відкрила магазин «ВишиванкаUA», завдяки програмі «єРобота» придбала вишивальну машину та найняла на роботу технолога і кравця. Нині у її підпорядкуванні 6 спеціалістів.

Понад 3 тис. аграріїв із Волині отримали фінансову підтримку через Державний аграрний реєстр (ДАР). З початку функціонування платформи на ній зареєструвалися 5,5 тис. аграріїв, із яких понад 3 тис. отримали фінансову підтримку відповідно до постанови КМУ від 16 серпня 2022 року №918. Зокрема, 845 фермерів отримали дотацію за утримання великої рогатої худоби (корів) у сумі 31,8 млн грн; а 2 282 агровиробники отримали субсидію на обробіток сільськогосподарських угідь у сумі 57,7 млн грн. 

Також через ДАР працює програма міжнародної допомоги від Сільськогосподарської організації ООН (FAO). Фермери Волині вже отримали 790 спеціальних рукавів для зберігання врожаю зернових. Кожен із таких засобів здатен вмістити до 200 тонн збіжжя. Загалом 46 малих і середніх господарств, які обробляють від 100 до 10 тис. га ріллі, отримали додаткові можливості для зберігання зернопродукції. 

В Мінагрополітики погодили заявки на отримання грантів на розвиток власного садівництва, ягідництва та виноградарства трьом волинським підприємствам — «Пальче», «Дари Волині» і «Агронайс». Загальна сума цих коштів становить понад 7 млн грн. Фермерське господарствао (ФГ) «Дари Волині» уже отримало 910 тис. грн та посадило саджанці під яблуневий сад на площі 8,4 га. ФГ «Агронайс» отримає 990 тос. грн на розвиток садівництва на площі 5,6 га. ТОВ «Пальче» отримало два гранти на суму понад 2 млн грн кожен. 

Понад 3 млрд грн отримали волинські аграрії через програму «Доступні кредити 5-7-9%» — нею користалися більше тисячі господарників областіі. Загалом вони залучили понад 3,3 млрд грн кредитних коштів, із них на посівну кампанію — 2,1 млрд грн, на провадження іншої фермерської діяльності — 1,2 млрд грн. 

Політична ситуація в області та обласному центрі

Загальний огляд політичної ситуації до та після початку повномасштабного російського вторгнення

Після 24 лютого 2022 року Волинська обласна рада і Луцька міська рада продовжили працювати з незначними корективами в роботі. Зокрема, на деякий час вони перейшли на онлайновий режим проведення засідань сесій і постійних комісій, а також почали ухвалювати важливі рішення для забезпечення потреб підрозділів Збройних Сил, територіальної оборони та внутрішньо переміщених осіб.

Оскільки в місті Луцьку та Волинській області не відбувалося активних бойових дій, введення воєнного стану не вплинуло на кадрову стабільність в органах місцевого самоврядування. Відсутність проросійських фракцій у складі рад не призвела до коректив у їхніх структурах.

У Волинській обласній раді працюють 64 депутати від 7 політичних партій. За результатами місцевих виборів 2020 року партія «За майбутнє» отримала 22 депутатські мандати, ВО «Батьківщина» і «Європейська Солідарність» — по 9 мандатів, «Слуга народу» — 8 мандатів, ВО «Свобода» — 7 мандатів, Аграрна партія України — 5 мандатів, «Сила і честь» — 4 мандати.

В керівництві обласної ради після 24 лютого 2022 року не відбулося жодних змін. Її головою був і залишається представник політичної партії «За майбутнє» Григорій Недопад. Перший заступник голови облради — член фракції ВО «Свобода» Юрій Поліщук, інший заступник голови облради — представник «Батьківщина» Григорій Пустовіт. 

В депутатському корпусі відбулася лише одна зміна. Замість керівника фракції «Сила і Честь» Романа Карпюка (у зв’язку з його передчасною смертю) депутатських повноважень набув Юрій Валецький. Відповідне рішення Волинська обласна територіальна виборча комісія прийняла 13 травня 2022 року.

Політична ситуація в обласному центрі також не змінилася. У Луцькій міській раді налічується 42 депутати — представники 7 політичних партій. Найбільше мандатів за результатами місцевих виборів 2020 року отримала партія «За майбутнє» — 13. «Європейська Солідарність» отримала 9 мандатів, Громадянський Рух «Свідомі» — 6, партії ВО «Свобода» і «Слуга народу» — по 5, ВО «Батьківщина» — 4. 

В територіальних громадах області, де кількість виборців не перевищувала 10 тис., за результатами місцевих виборів 2020 року політичні сили розподілилися так: у Велимченській, Вишнівській, Голобській, Головненській, Доросинівській, Дубечненській, Дубівській, Забродівській, Затурцівській, Іваничівській, Колодяжненській, Копачівській, Литовезькій, Оваднівській, Павлівській, Поворській, Поромівській, Прилісненській, Самарівській, Сереховичівській, Смідинській, Сошичненській і Торчинській територіальних громадах перемогу здобула політична партія «За майбутнє». У Берестечківській міській ТГ перемогла Аграрна партія України (8 мандатів), а «За майбутнє» та ВО «Свобода» отримали по 5 мандатів. У Зимнівській сільській ТГ найбільше мандатів отримала ВО «Батьківщина» — 10, а ще 6 — «За майбутнє». В Луківській селищній територіальній громаді політичні партії «За майбутнє» та Народний рух України здобули по 5 мандатів; у Старовижівській селищній ТГ однакову кількість мандатів (по 8) отримали самовисуванці й партія «За майбутнє». В Устилузькій міській, Люблинецькій, Заболоттівській, Олицькій і Мар’янівській селищних, Велицькій, Городищенській та Рівненській сільських ТГ найбільше мандатів (10, 16, 13, 9, 6, 10, 9 і 8 відповідно) здобули самовисуванці.

В територіальних громадах із кількістю виборців понад 10 тис. результати місцевих виборів 2020 року розподілилися так: у Володимир-Волинській і Камінь-Каширській міських громадах перемогу здобула партія «За майбутнє», яка отримала по 11 мандатів. Ця ж політсила отримала найбільше мандатів у Нововолинській міській ТГ — 14, Ківерцівській міській ТГ — 6, Любомльській міській ТГ — 7, Рожищенській міській — 8, Локачинській селищній — 7, Колківській селищній — 6, Любешівській селищній — 6, Маневицькій селищній — 5, Турійській селищній — 7, Цуманській селищній — 8, Шацькій селищній — 6, Підгайцівській сільській — 8. Натомість у Горохівській міській і Боратинській сільській громадах перемогла Аграрна партія України, отримавши 6 і 9 мандатів відповідно. А в Ковельській міській ТГ найбільшу і водночас однакову кількість мандатів (по 7) отримали політичні партії «Слуга народу» і «За майбутнє». Врешті, у Ратнівській селищній ТГ перемогла ВО «Батьківщина», отримавши 8 мандатів. 

Головами територіальних громад на Волині за результатами виборів 2020 року обрали 33 висуванців політичної партії «За майбутнє», 13 самовисуванців, а також представників ВО «Свобода» — 3, ВО «Батьківщина» — 1, «Сила і Честь» — 1, «Слуга народу» — 1, Аграрної партії України — 1, «Європейська Солідарність» — 1.

У всіх чотирьох районних радах — Володимир-Волинській, Камінь-Каширській, Ковельській та Луцькій — за результатами місцевих виборів-2020 перемогла партія «За майбутнє», отримавши найбільше депутатських мандатів. Зокрема, у Володимир-Волинській районній раді вона має 11 представників, партії «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина» і «Слуга народу» — по 7, «Сила і Честь» та ВО «Свобода» — по 5. У Камінь-Каширській районній раді партія «За майбутнє» отримала 8 мандатів, а «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина» і «Слуга народу» — по 6, Аграрна партія України, ВО «Свобода», «Сила і Честь», Українська Народна Партія — по 3. В Ковельській районній раді 11 мандатів дісталося партії «За майбутнє», по 8 — ВО «Батьківщина» і «Слузі народу», 6 — «Європейській Солідарності», 5 — ВО «Свобода», 4 — Аграрній партії України. У Луцькій районній раді результати розподілилися так: «За майбутнє» — 14 депутатів, «Європейська Солідарність» — 9, «Слуга народу» — 8, ВО «Батьківщина» — 7, ВО «Свобода» — 6, Аграрна партія України і «Громадянський Рух «Свідомі» — по 5. 

Головою Волинської обласної державної адміністрації був і залишається Юрій Погуляйко. Його перший заступник — Сергій Мовенко, інші заступники — Мирослава Якимчук (з квітня 2022 року), Юрій Гупало (з березня 2022 року), Вікторія Левчук, Олександр Троханенко, Юрій Судаков. Ще одного заступника Андрія Ярмольського звільнили з посади у квітні 2022 року. «Волинські новини» повідомляли, що це відбулося у зв’язку з «гуманітарним скандалом».

Також 7 вересня 2022 року стало відомо про звільнення голови Луцької районної державної адміністрації Володимира Кеца. У Центрі журналістських розслідувань «Сила правди» повідомили, що Президент України прийняв таке рішення у зв’язку з поданою чиновником заявою. Однак сам ексголова РДА таку інформацію не підтвердив, заявивши, що заяву про звільнення «за згодою сторін» хтось надіслав від його імені. Головою Луцької районної державної адміністрації натомість призначили Анатолія Костика. 

Загалом же політична ситуація у Волинській області після 24 лютого 2022 року не змінилася. Більшість органів місцевого самоврядування контролюють представники політичної партії «За майбутнє», які під час ухвалення важливих рішень заручаються підтримкою ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода». Пропрезидентська партія «Слуга народу» за результатами місцевих виборів 2020 року не здобула перемоги в жодній місцевій раді та, відповідно, не має контролю в жодному органі місцевого самоврядування. 

Інституційна спроможність активних політичних партій у регіоні 

До російського вторгнення найактивнішими політичними партіями в області були «Слуга народу», «За майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Громадянський Рух «Свідомі». Після початку повномасштабної війни діяльності в партій не поменшало, але їхня робота переформатувалася на волонтерство, зокрема забезпечення всім необхідним ЗСУ, місцевих підрозділів територіальної оборони та внутрішньо переміщених осіб. 

Активних осередків проросійських політичних партій, таких як «Опозиційна платформа — За життя» чи «Опозиційний блок», на Волині фактично не існувало. Хоча до 24 лютого 2022 року обидві партії на папері мали зареєстровані осередки в регіоні. Станом на кінець березня 2023 року реєстрацію обласної організації «Опозиційної платформи — За життя» припиили, а обласний осередок «Опозиційного блоку» перебуває на стадії ліквідації. 

За даними Єдиного державного реєстру, до 24 лютого 2022 року у Волинській області були зареєстровані обласні осередки всіх зазначених політичних партій. Крім того, у ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» місцеві організації партії існували у всіх районах області (до їх укрупнення) та в містах обласного значення. У партії «Громадянський Рух «Свідомі», крім обласного осередку, діяла луцька міська організація. Станом на березень 2023 року кількість місцевих організацій партій фактично не змінилася — за винятком ВО «Батьківщина», яке припинило реєстрацію всіх місцевих організацій партії, крім обласної. 

Усі політичні сили, крім «Опозиційної платформи — За життя» та «Опозиційного блоку», мали свої регіональні сайти, наповнені новинами про діяльність партійців (переважно депутатів місцевих рад), або ж регіональну сторінку на всеукраїнському сайті з тією ж інформацією. Після 24 лютого місцеві осередки партій продовжують активно працювати. 

«Слуга народу»

З перших днів війни в Україні місцеві представники партії на чолі з депутатами місцевих рад активно включилися у волонтерську роботу. На базі офісу Волинської організації партії створили волонтерський центр. На офіційному сайті партії є інформація про активну роботу осередків у Луцьку, Турійську, Камені-Каширському, Ратному, Нововолинську, Ківерцях, Володимирі, Горохові, Ковелі, Старій Вижівці, Голобах, Підгайцях, Маневичах, Любешові, Литовежі, Голобах, Колках. Представники партії протягом цілого року займалися збором речей першої необхідності для постраждалих від російської агресії, проводили курси з домедичної допомоги в екстрених ситуаціях, облаштовували бомбосховища й укриття, допомагали з укріпленням та облаштуванням державного кордону з Білоруссю, долучилися до місцевих підрозділів тероборони. Волонтерили й волинська «Зе!Молодіжка» та жіночий рух «Зе!Жінки».

«За майбутнє»

На момент підготовки дослідження офіційний сайт політичної партії неактивний, але інформація про діяльність її представників доступна в соціальних мережах. Зокрема, з офіційних сторінок депутатів Луцькради відомо про збір партійцями гуманітарної допомоги та її доставку в різні точки України; надання допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо.

«Європейська Солідарність»

Волонтерська допомога внутрішньо переміщеним особам, ЗСУ та підрозділам територіальної оборони стали від початку війни в Україні пріоритетом для представників партії «Європейська Солідарність» на Волині. Окремі депутати місцевих рад, зокрема голова її фракції у Луцькій міській раді Юрій Моклиця та депутат Луцькради Олександр Ніколайчук, долучилися до лав Збройних Сил України. На офіційному сайті волинського обласного осередку за час війни оприлюднювали інформацію про роботу партійців на пришвидшення спільної перемоги. Зокрема, депутати місцевих рад виготовляли сухпайки для військових, координували гуманітарні вантажі, підтримували внутрішньо переміщених жінок та дітей, організовуючи різноманітні заходи, виготовляли маскувальні сітки, передавали на фронт допомогу, долучилися до виготовлення окопних свічок, організовували збір коштів для місцевих спецпризначенців та навчання з першої медичної допомоги тощо. 

ВО «Батьківщина»

Протягом року війни активною волонтерською діяльністю займалося і ВО «Батьківщина». Інформацію про свою діяльність члени партії розміщували на офіційному сайті. Вони організовували збір гуманітарної допомоги для мешканців тимчасово окупованих і звільнених територій, внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток на Волині, та місцевих підрозділів територіальної оборони; виготовляли сухпайки для захисників; включилися в організацію територіальної оборони; створили Кімнату допомоги переселенцям; долучилися до проєктів кризової допомоги ВПО; стали до лав ЗСУ. Волонтерською діяльністю зацмалася і «Батьківщина молода». 

ВО «Свобода» 

На офіційному сайті партії протягом року війни поширювали інформацію про її представників, які боронять Україну у складі ЗСУ чи долучилися до лав місцевої територіальної оборони. Серед них — депутат Луцької міської ради Микола Федік, депутат Волинської обласної ради Олександр Пирожик, депутат Луцької районної ради Сергій Сівак, депутат Підгайцівської сільської ради Андрій Собчук. Також «свободівці» рад різних рівнів займалися пошуком та доставкою гуманітарної допомоги для військових і цивільних. До такої діяльності долучилися, зокрема, всі члени фракції цієї партії в Луцькій міській раді — Андрій Білан, Алла Жупанюк, Володимир Пшибельський, Михайло Щур. 

«Громадянський Рух «Свідомі»

Протягом усього періоду війни волонтерством у Луцьку займалися шестеро представників фракції «Громадянського Руху «Свідомі» — Андрій Лучик, Андрій Маруняк, Алла Надточій, Михайло Наход, Валентин Хаймик і Тарас Шкітер. Про свою волонтерську роботу депутати повідомляли на особистих сторінках у фейсбуці та у засобах масової інформації. Зокрема, партійці спільно з польськими волонтерами облаштовували луцькі бомбосховища ліжками, аби створити комфортніші умови; залучали з-за кордону медичну гуманітарну допомогу для українських воїнів; передавали продукти харчування на передову тощо. 

Розподіл політичних впливів в обласній та міській радах

Неформальну коаліцію в обласній раді створили три політичні сили: «За майбутнє», ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина». Маючи більшість, необхідну для прийняття переважної частини рішень (38 голосів із 64), вони формують порядок денний. 

Луцьку міську раду очолює Ігор Поліщук, обраний від політичної партії «За майбутнє». Секретар ради — представник цієї ж політичної сили Юрій Безпятко. За інформацією з офіційного сайту Луцької міської ради, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів міськради є Юрій Вербич та Ірина Чебелюк (ВО «Батьківщина»).

Також, за даними офіційного сайту Луцькради, її виконавчий комітет складається з 19 осіб. До нього входять міський голова, секретар та один із заступників мера, а також ще 16 посадовців.

У раді функціонує шість депутатських фракцій, три з яких, як і в обласній раді, — «За майбутнє», ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» — утворюють неформальну коаліцію. 

Сесії обласної та міської рад 

За період з 24 лютого 2022 року до 24 лютого 2023 року відбулося 6 сесій Волинської обласної ради і 14 сесій Луцької міської ради. 

Зокрема, Волинська обласна рада чотири рази збиралася на пленарні засідання сесій онлайн і двічі проводила їх у сесійній залі. Онлайн-засідання відбувалися 5 березня, 1 і 26 квітня, 25 травня, а онлайнові — 15 вересня та 3 листопада. 

На сайті Волинської обласної ради станом на 15 березня 2023 року опубліковані рішення 15-19 сесій. Натомість рішення, прийняті на засіданні 14-ї сесії, відсутні. 

Також з офіційного сайту обласної ради відомо, що під час засідання 15-ї сесії 1 квітня 2022 року депутати ухвалили кілька звернень до білоруського народу, а також до Кабінету Міністрів України і Голови Національного банку України щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року №274 в умовах воєнного часу. Крім того, депутати внесли зміни до Обласної програми протидії тероризму на 2021-2022 роки.

Серед питань, які розглядали під час пленарного засідання 16-ї сесії обласної ради 26 квітня 2022 року, — звернення до Президента і Голови Верховної Ради щодо заборони діяльності в Україні партії «Опозиційна платформа — За життя» та позбавлення мандатів народних депутатів, що були обрані від неї.

На засіданні 25 травня депутати обласної ради ухвалили рішення «Про звернення Волинської обласної ради до Президента України Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, Генерального прокурора Ірини Венедіктової, Голови Служби безпеки України Івана Баканова, Директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова щодо ефективного розслідування фактів колабораційної діяльності, державної зради та конфіскації майна».

15 вересня під час пленарного засідання 18-ї сесії Волинської обласної ради депутати звернулися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, начальника Волинської обласної військової адміністрації щодо заборони Української православної церкви московського патріархату на території України. Також вони прийняли рішення про посилення публічного висвітлення ситуації навколо полонених захисників Маріуполя та про передачу транспортних засобів військовим частинам.

3 листопада відбулося пленарне засідання 19-ї сесії, під час якого депутати продовжили термін дії та внесли зміни до Регіональної програми підтримки учасників антитерористичної операції/ООС та членів їхніх сімей на 2020-2022 роки, підтримки тимчасово переміщених осіб.

Луцька міська рада за період з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2023 року провела 7 пленарних засідань в онлайн-форматі (4, 5 і 30 березня, 29 квітня, 23 червня, 3 серпня та 7 вересня), а також 7 пленарних засідань офлайн (1 березня, 30 вересня, 31 жовтня, 7, 16 та 26 грудня, 30 січня).

1 березня 2022 року відбулося засідання позачергової 27-ї сесії Луцької міської ради. Тоді депутати розглянули 4 питання, зокрема про зміни до Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік, Програми заходів територіальної оборони Луцької міської територіальної громади на 2022-2024 роки та Програми розвитку цивільного захисту Луцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки. Також були прийняті зміни до бюджету громади. Зокрема, 10 млн грн виділили на закупівлю продуктів харчування для соціально незахищених категорій населення в разі гуманітарної потреби. Ще 2 млн грн скерували на придбання та встановлення автоматизованої системи централізованого оовіщення.

Під час засідання позачергової 28-ї сесії Луцької міської ради 4 березня депутати розглянули 9 питань порядку денного, серед яких — і поточні проблеми, і питання, пов’язані із воєнних станом. Зокрема, міськрада внесла зміни до Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік, а також Програми розвитку цивільного захисту Луцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки. Також депутати погодили кандидата на посаду командира добровольчого формування, закупили необхідні речі для забезпечення оборони територіальної громади, звернулися до жителів Бреста та білорусів щодо невтручання білоруської армії в російсько-українську війну, а також до міст-партнерів та Конгресу регіональних і місцевих влад Ради Європи щодо ядерної загрози у зв’язку з обстрілами Запорізької атомної електростанції. 

5 березня на позачерговій 29-й сесії депутати розглянули одне питання: «Про звернення до лідерів держав США, Франції, Німеччини, Великобританії та представників міжнародної міжурядової організації НАТО щодо закриття повітряного простору над Україною». 

Під час засідання 30-ї чергової сесії, яке відбулося 30 березня, міська рада розглянула 113 питань порядку денного, більшість із яких стосуються поточної життєдіяльності міської громади, зокрема земельних питань. Разом з тим, депутати виділили кошти з державного бюджету на організацію харчування внутрішньо переміщених осіб, а також 500 тис. грн — на потреби територіальної оборони міської громади. Крім того, вони позбавили А. Тимощука звання «Почесний громадянин міста Луцька» у зв’язку з його проросійською позицією та врегулювали публічні закупівлі товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану. 

Під час засідання 31-ї сесії Луцької міської ради 29 квітня були прийняті рішення реконструювати Меморіальний комплекс «Вічна слава» для його декомунізації, а також завершити перейменування вулиць міста Луцька та інших населених пунктів громади. До того ж депутати внесли зміни до Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік.

На засіданні 32-ї сесії Луцької міської ради 25 травня депутати погодили створення комісії щодо впорядкування назв вулиць Луцької міської територіальної громади, припинили дію Угоди про партнерство між Луцьком і Брестом, визначили заходи для більш ефективного розслідування фактів колабораційної діяльності, державної зради та конфіскації майна, внесли зміни до рішенняід 30.03.2022 №30/9 «Про здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану», а також декомунізували назви кількох вулиць у місті Луцьку.

3 серпня 2022 року міська рада зібралася на 33-тю сесію. Тоді чиновники внесли зміни до програми заходів територіальної оборони громади на 2022-2024 роки і Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території громади на 2022 рік. Крім того, вони перейменували ще кілька вулиць у Луцьку.

Під час пленарного засідання 34-ї сесії 7 вересня міська рада повторно внесла зміни до Програму заходів територіальної оборони громади на 2022-2024 роки, затвердила Правила додержання тиші в громадських місцях на території громади і перейменування кількі вулиць у місті Луцьку у зв’язку з процесом декомунізації. Також депутати погодили прийняття у власність громади станцій супутникового зв’язку «Starlink». Врешті, вони звернулися до Президента, Прем’єр-міністра Голови Верховної Ради України щодо посилення публічного висвітлення ситуації навколо полонених захисників Маріуполя, а також до Президента України та Верховної Ради України щодо неприпустимості відступу України як держави від засадничих основ захисту прав людини та європейських цінностей рівності жінок і чоловіків. 

На пленарному засіданні 35-ї сесії депутати розглядали питання про завершення процесу декомунізації, про внесення змін до Програми покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік, про перейменування окремих вулиць Луцька у зв’язку з декомунізацією. 

31 жовтня відбулося пленарне засідання 36-ї сесії, на якому присутні розглянули питання внесення змін до Комплексної програми соціальної підтримки учасників бойових дій, бійців-добровольців, членів їх сімей, а також сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які зареєстровані на території Луцької міської територіальної громади, на 2021-2023 роки, затвердженої рішенням міської ради від 24.12.2019 №68/62, внесення змін до рішення міської ради від 22.12.2021 №24/67 «Про Програму покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин, проведення заходів територіальної оборони та мобілізаційної підготовки на території Луцької міської територіальної громади на 2022 рік».

Під час засідання 37-ї сесії Луцькради 7 грудня депутати внесли зміни до Програми розвитку цивільного захисту громади на 2021-2025 роки, затвердили Положення про часткове відшкодування вартості незалежних джерел електричної енергії для багатоквартирних житлових будинків громади у 2022-2023 роках. Крім того, чиновники звернулися до Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, начальника Волинської обласної військової адміністрації щодо заборони Української православної церкви московського патріархату на території України і затвердили нову редакцію Статуту комунального підприємства «Медичний центр реабілітації учасників бойових дій Луцької міської територіальної громади».

Пленарне засідання 38-ї сесії Луцької міської ради відбулося 16 грудня 2022 року. Присутні внесли змін до Програми заходів територіальної оборони громади на 2022-2024 роки, прийняли Програму покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин і проведення заходів мобілізаційної підготовки на 2023 рік, погодили бюджет Луцької міської територіальної громади на 2023 рік. Також вони ззвернулися до ПрАТ «Волиньобленерго» щодо дотримання принципів соціальної справедливості при побудові графіків віялових відключень електроенергії та внесли зміни до Програми відшкодування частини суми кредитів ОСББ Луцької міської територіальної громади, залучених на впровадження в будинках енергоефективних заходів на 2021-2023 роки.

Під час 40-ї сесії Луцькради, засідання якої відбулося 30 січня 2022 року, у Луцьку перейменували ще кілька вулиць. Також депутати внесли зміни до Комплексної програми соціальної підтримки ветеранів війни та членів їх сімей на 2021-2023 роки, Програми розвитку цивільного захисту Луцької міської територіальної громади на 2021-2025 роки та Програми відшкодування частини суми кредитів ОСББ громади, залучених на впровадження в будинках енергоефективних заходів на 2021-2023 роки. Також вонибезоплатно передали на баланс та в господарське відання ДКП «Луцьктепло» генератори для електрозабезпечення котелень

Ротації в обласній військовій адміністрації

У керівництві Волинської обласної військової адміністрації за час війни в Україні відбулися незначні ротації. Зокрема, йдеться про зміну заступників голови ОВА.

Станом на квітень 2023 року Волинську ОВА очолює Юрій Погуляйко, який до запровадження воєнного стану в Україні був головою обласної державної адміністрації. Він — уродженець Луганщини, з 1999 року працював на службі в органах внутрішніх справ. З 2002 року очолював відділ внутрішньої політики виконавчого комітету Краснодонської міської ради Луганської області. З 2005 по 2015 рік перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 2015 року — на службі в Національній поліції України, а з 2019 року — в податковій міліції ДФС України. З серпня 2019 року був першим заступником голови Луганської ОДА, а з грудня 2019 року очолює Волинську ОДА. 

Перший заступник голови ОДА, а нині військової адміністрації — Сергій Мовенко. Також уродженець. Раніше працював у Державній кримінально-виконавчій службі України, органах внутрішніх справ України, Національній поліції України. Також був заступником голови Маневицької райдержадміністрації на Волині і лише з 2020 року перейшов на нинішню посаду.

Про партійність Юрія Погуляйка та Сергія Мовенка з публічних джерел нічого не відомо. Жоден із політиків не брав участі у виборчих кампаніях. 

У Юрія Погуляйка — п'ятеро заступників. Двоє з них приступили до виконання своїх обов'язків уже після початку війни в Україні. Ще одного заступника звільнили після публічного скандалу. 

Мирослава Якимчук — заступниця голови Волинської ОДА з квітня 2022 року. Юристка за освітою, чиновниця 7 рангу. Працює на державній службі понад 17 років, депутаткою жодної ради не була. Юрій Гупало працює на аналогічній посаді з березня 2022 року. Раніше був вчителем математики та комерційним директором. Кілька років очолював політичну партію «УДАР Віталія Кличка» на Волині. Був депутатом Волинської обласної ради 7 скликання. Заснував благодійний фонд «Віримо в Україну. Вікторія Левчук — заступниця голови Волинської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації з червня 2021 року. Кандидатка економічних наук, депутаткою жодної ради не була. Олександр Троханенко працює заступником голови Волинської ОДА з січня 2020 року. Він є кандидатом економічних наук. Юрій Судаков очолює апарат Волинської ОДА, за освітою — юрист. 

Ще одного заступника голови Волинської обласної державної адміністрації Андрія Ярмольського звільнили у квітні 2022 року. Медіа «Волинські новини» повідомляло, що це відбулося у зв’язку з «гуманітарним скандалом». Сам Андрій Ярмольський на своїй фейсбук-сторінці написав, що про причини звільнення його не повідомили і в розпорядженні про його звільнення не зазначили. 

Колаборанти та державні зрадники 

За час війни в Україні у Волинській області не створювали окремих військових адміністрацій у містах чи районах. За інформацією ресурсу ДержZрадники, серед керівників обласних та районних адміністрацій Волині, керівників громад та депутатського корпусу не виявлено державних зрадників чи колаборантів. 

Як Росія намагалася впливати на політичну ситуацію в регіоні

Неможливість фізично впливати на політичну ситуацію в області змушує російську владу шукати шляхів опосередкованого впливу. Російський бізнес, Українська православна церква Московського патріархату, розмови про можливий наступ із території білорусі — це ті способи російського втручання, з якими стикнулася Волинська область в умовах війни. 

Російський бізнес на Волині. Навіть за пів року після початку війни в Україні на території області все ще працював бізнес із російським корінням. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» дослідив, що в обласному центрі працював банк «Форвард» (колишній «Русскій стандарт»), власником якого вважають російського мільярдера Рустама Таріко. Монополістом із надання енергетичних послуг є ПАТ «Волиньобленерго», номінальним власником якого є колишній член «Партії регіонів» та лідер «Опозиційної платформи — За життя», народний депутат України кількох скликань Юрій Бойко. Домофони в багатоповерхівках Луцька встановлює фірма «КС-Домофон Луцьк», що перебуває у власності росіянина Віктора Слабка. На Ратнівщині працює сільськогосподарське підприємство «Ратнівський аграрій» — одна з найбільших в області «м’ясних ферм» російського олігарха з українським корінням Андрія Паннікова. Працює й Рожищенський сирзавод, власником якого є Станіслав Войтович — мільйонер, який інвестував мільйони у російський «молочний бізнес». До 24 лютого 2022 року працював і «туристичний бізнес» із російським корінням. Врешті, повністю або частково належали чи й досі належать громадянам Росії та Білорусі понад сто волинських підприємств.

Намагання агресора контролювати споживий ринок, диктувати свої бізнесові правила, формувати цінову політику у сферах монополістичного впливу повільно, але відходять у небуття. А тим підприємцям, які до 24 лютого співпрацювали чи продовжують співпрацювати з російським бізнесом, залишається рахувати репутаційні та фінансові втрати через застосування українських та міжнародних санкцій. 

УПЦ (МП). Ні для кого не секрет, що росія завжди намагалася впливати на українців, зокрема й на волинян, через пропаганду «русского міра» в церквах. Коли волиняни почали масово переходити з УПЦ МП до ПЦУ, в російських церквах на Волині почали лунати маніпулятивні закиди про розкольництво та примусове нав’язування з боку ПЦУ своїх релігійних правил. А свободу совісті вірян називали «розпалюванням ворожнечі на релігійному грунті». 

Однак Українська православна церква Московського патріархату з початком війни різко втрачє свій вплив. За інформацією видання «Район.in.ua», станом на жовтень 2022 року Волинська область входила в чільну трійку за кількістю переходів релігійних громад з УПЦ МП до ПЦУ. Цілком імовірно, що через агресивну риторику прокремлівських релігійних фанатиків процес повного переходу московських церков до ПЦУ завершиться на Волині ще до завершення війни. 

«Білоруси наступають». Уже після 24 лютого волинянам постійно нав’язують страх перед наступом російської армії з території Білорусі. Однак станом на квітень 2023 року інформаційні фейки з конкретними датами наступу на Волинь з території Білорусі, які часто поширюють у соціальних мережах та через окремі засоби масової інформації, уже не справляють такого ефекту, як це було на початку війни. Відтак, психологічний вплив армії російських пропагандистів уже також слабшає. 

Проросійські політичні партії у Волинській області не популярні. За результатами місцевих виборів 2020 року, жодна з них не потрапила до складу місцевих рад. З-поміж політиків, які підтримували зближення України з країною-агресором і непублічно продовжували свою діяльність в області — Олександр Башкаленко (голова Волинської ОДА за часів Віктора Януковича, колишній член «Партії регіонів» і очільник обласного осередку «Опозиційної платформи — За життя» станом на вересень 2022 року).

Журналісти «Сили правди» згадали, що Олександр Башкаленко свого часу підтримував візити проросійських українських політиків до Москви задля налагодження співпраці. Нині політик відмовляється публічно коментувати, чи змінилася його позиція щодо Росії і Путіна після повномасштабного вторгнення. 

Відносини та публічна комунікація між основними центрами прийняття рішень

З перших годин після нападу росії на Україну 24 лютого перед місцевою владою Волині постали виклики, на які потрібно було реагувати скоординованими зусиллями. Перш за все слід було запровадити комендантську годину та систему контролю за її дотриманням, облаштувати бомбосховища та систему оповіщення про повітряну тривогу, запустити координаційний центр допомоги та єдиний комунікаційний центр, аби забезпечити перевіреною й однаковою інформацією мешканців усіх територіальних громад. Тож налагодження ефективної комунікації між військовою адміністрацією, Волинською обласною радою та Луцькою міською радою було критично важливим. 

У перший день російського вторгнення в Україну голова військово-цивільної адміністрації на Волині Юрій Погуляйко, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад та Луцький міський голова Ігор Поліщук записали спільне відеозвернення до мешканців області, аби розповісти про поточну ситуацію у зв’язку з вторгненням РФ на територію України. Також вони розповіли про алгоритм дій у разі ускладнення воєнних умов на території області.

Надалі міський голова Ігор Поліщук записував відеозвернення, які періодично виходили на офіційному сайті міськради та фейсбук-сторінці мера. Голова Волинської ОВА Юрій Погуляйко також повідомляв мешканців області про поточну ситуацію в регіоні. 

Протягом 2022 року Голова Волинської ОВА Юрій Погуляйко та Луцький міський голова Ігор Поліщук інколи приймали рішення, які суперечили одне одному. Вни стосувалися продажу алкоголю на території Луцької міської територіальної громади (дозволити/заборонити), тривалості комендантської години (збільшити/зменшити тривалість), освітлення вулиць в нічний час доби (залишити освітлення/вимикати все освітлення). Втім, суттєвих конфліктів між представниками обласної та міської влади не виникало. 

Не було також суттєвих публічних конфліктів між Волинською ОВА та Волинською обласною радою. Єдина суперечка виникла щодо ухвалення обласного бюджету на 2023 рік, але і її вдалося вирішити мирним шляхом. Йдеться про рішення голови обласної військової адміністрації перебрати на себе функцію ухвалення бюджету, позбавивши можливості обласних депутатів голосувати за нього. Однак ОВА провела консультації з обласними депутатами та керівництвом обласної ради, зібравши пропозиції щодо основних статей видатків.

Публічних конфліктів між місцевою владою та центральними органами влади в Україні за час війни також не зафіксовано. 

Найактивніші політичні партії і лідери 

Найактивнішими на Волині політичними партіями і до початку повномасштабної війни, і станом на квітень 2023 року були та задишаються «За майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», «Слуга народу», «Громадянський Рух “Свідомі”». 

Політичними лідерами Волині є переважно народні депутати-мажоритарники, керівники обласних та міських осередків згаданих вище партій, а також окремі депутати Волинської обласної та Луцької міської рад. 

Лідером партії «За майбутнє» є народний депутат України Ігор Палиця, який представляє у Верховній Раді виборчий округ №22 (м. Луцьк). Волинську обласну організацію цієї партії нині очолює народна депутатка Ірина Констанкевич (ОВО №23). Активними представниками партії є також народні депутати Ігор Гузь (ОВО №19) та Степан Івахів (ОВО №21). У Волинській обласній раді найвідомішими представниками цієї політичної сили є Григорій Недопад (голова ради), Володимир Бондар, Ігор Лех, Орест Маховський, а в Луцькій міській раді — Ігор Поліщук (Луцький міський голова), Вікторія Майборода, Роман Кравчук, Андрій Разумовський, Євгеній Ткачук і Катерина Шкльода.

Волинську обласну організацію «Європейської Солідарності» очолює Юлія Вусенко (депутатка обласної ради, екссекретарка Луцької міської ради). Також серед депутатів Волинської обласної ради активними є Іван Мирка (раніше очолював обласну організацію партії) та Ористлава Сидорчук, серед депутатів Луцької міської ради — Юрій Моклиця, Олександр Ніколайчук, Алла Доманська, Ірина Колковська та Микола Яручик.

Очільником Волинської обласної організації ВО «Батьківщина» є Андрій Козюра (депутат обласної ради). Найактивніші представники партії в обласній раді — Григорій Пустовіт та Сергій Кошарук, у Луцькій міській раді — Ірина Чебелюк та Олександр Козлюк. 

У складі ВО «Свобода» на Волині найактивнішими є Анатолій Вітів (керівник обласного осередку партії, депутат обласної ради), Юрій Поліщук (перший заступник голови обласної ради), Олександр Пирожик, Микола Федік (голова Луцького міського осередку партії, депутат міської ради), Андрій Білан та Володимир Пшибельський. 

Волинський обласний осередок «Слуги народу» очолює народний депутат Валерій Стернійчук. Інший нардеп — Вячеслав Рубльов (ОВО №20) — також проявляє значну політичну активність. Серед депутатів Волинської обласної ради варто виділити Ігоря Лісовського і Валентину Черниш, а в складі Луцької міської ради — Романа Бондарука.

Політичну партію «громадянський Рух «Свідомі» очолює депутат Луцької міської ради Тарас Шкітер. Іншими активними представниками є Алла Надточій, Михайло Наход, Андрій Лучик та Валентин Хаймик (голова міського осередку партії), у Луцькій районній раді — Євгеній Мікоян.

Політики, які говорили про післявоєнні вибори

З-поміж усіх перелічених політиків станом на квітень 2023 року жоден не заявляв про свою участь у післявоєнних виборах. Однак у квітні 2022 року в одному з інтерв’ю лідер «За майбутнє» Ігор Палиця заявив, що коли з’явиться можливість для післявоєнних виборів, цієї політичної партії вже не буде. На його думку, буде лише два політичні напрямки: ті, хто за президента, і ті, хто проти. Також Палиця сказав, що після перемоги президент повинен розпустити парламент, заборонити проросійські політичні сили, а політикам-зрадникам назавжди заборонити брати участь у виборах і займати керівні посади в органах влади.

Ігор Палиця — народний депутат України VI (2007-2012 роки), VII (2012-2014 роки) та IX (2019 рік — дотепер) скликань, лідер політичної партії «За майбутнє», засновник благодійного фонду «Тільки разом». За інформацією із сайту ЦЖР «Сила правди», політична діяльність Ігоря Палиці розпочалася у березні 2006 року, коли він став кандидатом в народні депутати України від СелПУ (№6 у списку). У 2007 році обраний народним депутатом від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (№63 в списку), був секретарем Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та членом групи з міжпарламентських зв’язків з Російською Федерацією. За каденцію подав 2 депутатських запити та 5 законопроєктів, жоден фз яких не став законом, 5 разів виступав у Верховній Раді.

У червні 2011 року, за майже 1,5 року до парламентських виборів, Ігор Палиця заснував Фонд «Новий Луцьк», який з 1 січня 2016 року розширив свою діяльність у межах Волинської області та змінив назву на «Тільки разом». У 2011 році Палицю обрали головою Наглядової ради Волинського національного університету імені Лесі Українки, яким він пробув до вересня 2017 року, коли його змінив інший народний депутат Сергій Мартиняк. Університет став одним із форпостів передвиборчої боротьби парламентської кампанії 2012 року.

На виборах 2012 року політик уже балотувався в одномандатному окрузі №22 (м. Луцьк). У виборчій кампанії активно використовував іменний благодійний фонд, а в результаті отримав підтримку 40,27% виборців і вдруге став народним депутатом. У Верховній Раді VII скликання був членом Комітету з питань економічної політики. Подав 1 депутатський запит і 7 законопроєктів, жоден із яких не став чинним, одного разу виступав з трибуни.

На виборах 2014 року знову балотувався до Верховної Ради у списку партії «Блок Петра Порошенка» під номером 34. За результатами голосування проходив до Верховної Ради, однак мандат не отримав, оскільки на той момент був головою Одеської обласної державної адміністрації.

На місцевих виборах 2015 року Ігор Палиця став першим номером виборчого списку партії «Українське об'єднання патріотів — УКРОП» до Волинської обласної ради. В результаті партія отримала 26,56% голосів виборців та здобула 17 мандатів. Незабаром Ігоря Палицю обрали головою Волинської обласної ради. За період роботи на цій посаді відзначився тим, що впродовж 2016-2017 років більшість свого робочого часу проводив за кордоном, що встановили журналісти «Волинь24». Офіційно ж після трьох років судової тяганини  в обласній раді повідомили, що Палиця лише один день провів у відпустці.

На парламентських виборах 2019 року знову балотувався до Верховної Ради в одномандатному окрузі №22 (м. Луцьк). Головним конкурентом Ігоря Палиці став маловідомий лікар Сергій Пісачук, який висувався від партії «Слуга народу» та майже не проявляв активності впродовж виборчої кампанії. Тим не менше, він показав другий результат (27,24%), а переміг на виборах Ігор Палиця з результатом у 37,17% голосів виборців. Кампанія Ігоря Палиці і офіційно, і неофіційно виявилася найдорожчою серед кандидатів у нардепи на Волині.

Видання «Forbes Ukraine» у 2021 році оцінило його статки у 230 млн дол. США. Ігор Палиця увійшов до рейтингу 100 найбагатших українців, опинившись на 44 позиції.

Політична діяльність місцевих посадовців

Голова Волинської обласної державної адміністрації Юрій Погуляйко та переважна більшість його заступників, за винятком Юрія Гупала (ексголова обласного осередку партії «УДАР» Віталія Кличка), не пов’язані з жодними політичними силами й ніколи не брали участі у виборах як кандидати.

Під місцевих виборів 2020 року Юрій Погуляйко повністю дистанціювався від виборчого процесу. За результатами спостереження за перебігом цих виборів, не було виявлено жодного випадку агітації з боку голови ОДА, його участі в агітаційних заходах партій чи окремих кандидатів, організації таких заходів. Не зафіксовано зловживань своїм посадовим становищем і з боку голів районних державних адміністрацій.

Натомість голова Волинської обласної ради Григорій Недопад талЛуцький міський голова Ігор Поліщук, представники партії «За майбутнє», ймовірно, будуть поєднувати виконання своїх посадових обов’язків із власною агітаційною кампанією та партії під час наступних виборів. Відтак, є ризик зловживання адміністративним ресурсом. 

Зокрема, під час виборчих кампаній на Волині спостерігачі періодично фіксують такі види використання адміністративного ресурсу, як публічна підтримка посадовими особами кандидатів, розміщення на офіційних сайтах органів місцевої влади іміджевих матеріалів про кандидатів, участь посадовців у спільних із кандидатами заходах, використання регіональних чи державних бюджетних програм на користь кандидатів, ймовірні факти залучення працівників комунальних підприємств, установ і організацій до заходів із кандидатами чи потенційними кандидатами тощо. 

Благодійні фонди, пов'язані з місцевими чи національними політиками

Під час повномасштабної війни не припиняли своєї діяльності благодійні фонди, але звичні напрямки роботи вони переформатували під потреби часу. Якщо раніше переважно йшлося про допомогу соціально незахищеним верствам населення, то нині пріоритетами є допомога ЗСУ, підрозділам територіальної оборони та внутрішньо переміщеним особам. 

Чимало благодійних фондів Волині пов’язані з місцевими політичними лідерами. Серед них — Благодійний Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», «Патріоти Волині», «Проксен», «Європейський вектор», «Віримо в Україну», «Добра справа», «Волинь-2014», «Шведський центр допомоги». 

Благодійний фонд Ігоря Палиці «Тільки разом»

Засновником фонду є народний депутат України, лідер політичної партії «За майбутнє» Ігор Палиця. Директорка фонду — депутатка Луцької міської ради з фракції «За майбутнє» Катерина Шкльода. 

Заснований у 2011 році, благодійний фонд мав на меті реалізацію проєктів у галузі охорони здоров’я, підтримку розвитку спорту, пропагування здорового способу життя, впровадження соціально-економічних проектів, надання правової та фінансової допомоги ОСББ і благодійним фондам розвитку при закладах освіти, відзначення наукових, творчих та спортивних здобутків учнів і студентів, надання матеріальної та юридичної допомоги фізичним особам, які цього найбільше потребують, організацію культурно-мистецьких заходів.

За час війни в Україні благодійний фонд виділив понад 30 млн грн на гуманітарну допомогу. Також запрацювала програма допомоги військовослужбовцям та їх сім’ям, «соціальна їдальня» для внутрішньо переміщених осіб у Луцьку тощо.

Благодійний фонд «Патріоти Волині»

Засновником фонду є народний депутат України, представник політичної партії «За майбутнє» Степан Івахів. Пріоритетними напрямками роботи завжди були підтримка місцевих громад, розвиток духовності та православ’я, дитячого та професійного спорту, надання допомоги закладам освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, спорту та церквам.

Відомо, що у грудні 2022 року від імені фонду провели щорічну акцію для дітей, підготувавши 21 тис. солодких подарунків. Загалом же діяльність фонду не публічна, в нього немає сайту чи сторінки в соцмережах, а тому інформації про його діяльність під час війни не виявлено. 

Благодійний фонд «Проксен»

Діяльність цього благодійного фонду на Волині пов’язана з чинним народним депутатом із фракції «Слуга народу» Валерієм Стернійчуком. На сторінці благодійного фонду у фейсбуці зазначено, що основною метою його діяльності була і залишається допомога бідним і знедоленим громадянам. Фонд надавав безкоштовні юридичні консультації для населення та правову допомогу, жертвував кошти на нужди дитячих будинків, будинків для літніх людей, закуповував ліки та медичне обладнання для лікарень і медичних центрів. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну актуальність роботи Фонду значно зросла, а благодійна діяльність спрямовується напідтримку тих, хто зі зброєю у руках боронить Україну, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії.

За час війни від імені благодійного фонду волинським спецпризначенцям передавали взуття та футболки, для потреб однієї з волинських лікарень — медичні засоби, для дитячої футбольної команди — форму та м’ячі .

Благодійний фонд «Фонд Юрія Гупала «Віримо в Україну»

Це іменний фонд заступника голови Волинської ОДА, ексдепутата Волинської обласної ради і колишнього голови обласного осередку партії «УДАР» Віталія Кличка Юрія Гупала. За інформацією з офіційної фейсбук-сторінки організації, її діяльність має на меті сприяння в організації й проведенні благодійних акцій, спортивних та культурно-масових заходів, отримання та надання гуманітарної допомоги, надання одноразової фінансової, матеріальної та іншої допомоги, фінансування конкретних цільових програм.

На сайті Волинської обласної державної адміністрації повідомляли про передачу волинським прикордонникам від імені фонду автомобіля, пічок і теплого одягу. На офіційній сторінці благодійного фонду у фейсбуці є більше інформації про напрямки роботи волонтерів: допомога військовослужбовцям, тим, хто опинився у складних життєвих обставинах, багатодітним сім’ям, підрозділам територіальної оборони тощо.

Благодійний фонд «Добра справа»

Заснований у 2017 році, членом його наглядової ради є депутат Луцької міської ради від політичної партії «За майбутнє» Роман Кравчук. На офіційному сайті фонду зазначено, що наразі він отримує гуманітарну допомогу від міжнародних партнерів з Європи та передає її на потреби Збройних Сил України та територіальної оборони. 

Про його діяльність за час війни повідомляли на сайтах Волинської ОДА та Волинської обласної ради. Зокрема, від імені фонду організовували фестивалі, передавали автомобілі для потреб ЗСУ, передавали родинам загиблих військових допомогу тощо. 

Благодійний фонд «Волинь-2014»

Цей фонд заснували у 2014 році благодійники та меценати з Волин. Уже тоді він допомагав українським військовослужбовцям та їхнім родинам, переселенцям та постраждалив внаслідок бойових дій в зоні АТО — загальна сума витрат на благодійнічсть становила 30 млн грн. 

З початком повномасштабного вторгнення представники фонду допомагали ресурсами для боротьби з російською агресією й підтримували тих, хто постраждав від наслідків війни. 

Шведський центр допомоги

Ще у жовтні 2021 року Волинська обласна державна адміністрація домовилася про співпрацю з благодійною організацією «Благодійний фонд «Шведський центр допомоги». Нині у Ківерцівській громаді за його сприяння будують житло для внутрішньо переміщених осіб. Мінімістечко організоване на території оздоровчого табору. На будівництві працює команда з 20 шведських спеціалістів, усі будматеріали вони привезли з собою. Приміщення площею 300 кв. м та їдальня обійшлися у 300 тис. євро. 

Також завдяки співпраці з цим фондом Волинська ОВА передала на передову автомобіль швидкої допомоги і бус із медикаментами, а ще один автомобіль швидкої допомоги — для потреб місцевої лікарні.

Найактивніші волонтери 

За час війни на Волині сформувалося більше сотні волонтерських організацій, переважна більшість з яких утворилася на базі наявних чи новостворених благодійних фондів. Волонтерські координаційні центри ще з перших днів війни були сфомовані на базі Волинської обласної державної адміністрації та Луцької міської ради. Свої волонтерські штаби розгорнули також усі активні політичні сили.

27 березня 2022 року на базі Волинської обласної державної адміністрації утворили Координаційний центр, який згодом переріс у найбільший волонтерський гуманітарний хаб на Волині. Роботу центру координував заступник голови ОДА Андрія Ярмольського, якого згодом звільнили через «гуманітарний скандал». 

Уже на середину березня 2022 року до роботи центру долучилися представники бізнесу, місцеві підприємці, волонтери. На той час волонтери уже відправляли гуманітарні вантажі в різні куточки України — по 100 тонн кожного дня. 

У Луцьку з першого дня війни запрацював Центр допомоги теробороні. До волонтерської діяльності на його базі долучилися працівники Луцької міської ради, місцеві депутати, інші мешканці громади — загалом більше сотні людей. Координаторкою Центру стала заступниця міського голови, депутатка Луцькради із фракції ВО «Батьківщина» Ірина Чебелюк. Волонтери щоденно приймають десятки тонн гуманітарної допомоги від мешканців області, благодійних організацій, міжнародних партнерів. 

Також одним із наймасштабніших волонтерських центрів у Луцьку є волонтерський штаб гуманітарної допомоги «АНГАР». З перших днів війни він збирає інформацію про потреби військових і надає всебічну допомогу захисникам. Штаб створили на базі творчого об’єднання «Гармидер», мистецького об’єднання «Стендаль» та БФ «Співдружність-Волинь».

Масштабну волонтерську роботу для допомоги внутрішньо переміщеним особам розгорнули на базі благодійного фонду «Рокада». До війни фонд допомагав іноземним біженцям в Україні, але відтепер допомогу отримують внутрішні переселенці. 

Ще один центр допомоги внутрішньо переміщеним особам створили на базі «Молодіжного центру Волині» та ГО «Молодіжна платформа» у Луцьку. Волонтерський хаб «СпівДія» надає всебічну допомогу переселенцям: забезпечує їх одягом, продуктами харчування, засобами гігієни, надає прихисток, психологічну, юридичну та іншу допомогу. 

На волонтерські штаби перетворилися й офіси всіх активних політичних партій: «За майбутнє», «Європейська Солідарність», ВО «Батьківщина», «Слуга народу», ВО «Свобода», «Громадянський Рух «Свідомі». 

За активну волонтерську діяльність десятки волонтерів були нагороджені відзнаками Волинської обласної державної адміністрації та Луцької міської ради. Серед них — і молодіжні волонтерські організації. 

Медіаринок області 

За час війни в Україні медіаспільнота Волинської області не зазнала значних структурних змін, але стикнулася з фінансовими та безпековими викликами. Воєнний стан в Україні також частково вплинув на медійний контент. 

Майже всі ключові медіа Волині зосереджені в обласному центрі. Це 6 друкованих видань, 5 телевізійних каналів, 3 FM-радіостанції, понад 20 популярних інтернет видань: 

• газети: «Волинь-нова», «Луцький замок», «Волинська газета», «Вісник+К», «Твій вибір» і «Волинський Монітор»; 
• інтернет-видання «Волинь.Правда», «Волинські новини», «ВолиньPost», «Конкурент», «Район.Луцьк», «Таблоїд Волині», «Волинь24», «Перший», «Волинь Online», «Волинь UA», «T1.ua», Центр журналістських розслідувань «Сила правди»; 
• телеканали «UA:Волинь», «Аверс», «12 канал», «Громадське інтерактивне телебачення», «Конкурент»; 
• радіостанції «UA:Громадське радіо Луцьк», «СІД FM», «Аверс». 

За межами Луцької міської територіальної громади можна виділити мережу інтернет-видання «Район.in.ua», яка крім уже згаданого видання «Район.Луцьк», налічує ще 15 місцевих видань, серед яких: «Район.Ковель», «Район.Володимир» тощо. Також популярним на частині території області є видання «Буг». 

Найрейтинговішими виданнями області за кількістю читачів офіційних сторінок у соціальній мережі Facebook є: ТРК «Аверс» — понад 352 тис. читачів та понад 60 тис. позначок «подобається», «ВолиньPost» — понад 86 тис. читачів та понад 55 тис. позначок «подобається», «Суспільне Луцьк» — понад 80 тис. читачів та понад 32 тис. позначок «подобається», «Волинські новини» — понад 83 тис. читачів та понад 49 тис. позначок «подобається»,  «Волинь24» — понад 64 тис. читачів та понад 41 тис. позначок «подобається», «12 канал» — понад 58 тис. читачів, «Конкурент» — понад 47 тис. читачів, «Перший» — понад 38 тис. читачів, «Буг» — понад 32 тис. читачів та понад 20 тис. позначок «подобається», «Таблоїд Волині» — понад 29 тис. читачів та понад 25 тис. позначок «подобається», «Район.Луцьк» — понад 27 тис. читачів та понад 24 тис. позначок «подобається», «Волинь.Правда» — понад 22 тис. читачів та понад 21 тис. позначок «подобається», «T1.ua - Твій портал» — понад 19 тис. читачів та понад 15 тис. позначок «подобається», Центр журналістських розслідувань «Сила правди» — понад 18 тис. читачів та понад 16 тис. позначок «подобається».

Найрейтинговіші ЗМІ Волині прямо чи опосередковано належать двом фінансово-промисловим групам — «Континіум» та «Приват». У розпорядженні представників ФПГ Степана Івахіва та Ігоря Палиці (обидва — належать до групи «За майбутнє») знаходяться «12 канал», «ВолиньPost», ТРК «Аверс», «Волинські новини», «Волинська правда», «Під прицілом». Під час виборчих кампаній політики також можуть розраховувати на лояльність видання «Волинь 24» і газети «Твій вибір». У власності представників партії «За майбутнє» є також видання «Буг», яке пов’язують із нардепом Ігорем Гузем. 

Разом з тим, свій телеканал та інтернет-видання є у лідера місцевої політичної партії «Громадянський Рух “Свідомі”» Андрія Покровського — «Конкурент». Редактором видання є депутат Луцької міської ради із фракції цієї партії Андрій Лучик. Є своє видання і в представників ВО «Свобода» — «Волинь UA». 

Підтвердженням причетності тих чи інших політиків і політичних сил до ЗМІ може слугувати контент. Особливо помітно прихильність ЗМІ до певних осіб проявлялася у період виборів, коли ЗМІ розміщували відверту «джинсу» на користь кандидатів без необхідного маркування. 

Серед незалежних ЗМІ в області — лише НСТУ «Волинська регіональна дирекція — UA:Волинь» та НТКУ «UA:Українське радіо Луцьк», газета «Волинь-нова» та Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

У червні 2022 року Інститут масової інформації опублікував дослідження «Як медіа Волині працюють в умовах війни». За його даними, основними викликами для ЗМІ в умовах воєнного часу стали проблеми з фінансуванням, скасування творчих проєктів, відсутність грантів, втрата окремих працівників, відмова від платного контенту, падіння доходу від реклами, 

На платформі «ДержZрадники», за інформацією Руху «Чесно», волинських медійників немає. Про гучні скандали з представниками місцевих ЗМІ за час війни нічого не відомо. В області немає медіа в прямій чи опосередкованій власності проросійських політиків чи колаборантів. Саме тому можна констатувати, що серед волинських медійників немає тих, кого підозрюють у державній зраді та колабораційній діяльності.

З якими політичними силами, політиками працюють волинські медіа

Найрейтинговіші ЗМІ Волині перебувають у прямій чи опосередкованій власності представників політичних партій «За майбутнє», «Громадянський Рух «Свідомі», ВО «Свобода». Їх прихильність до політиків легко простежити за кількістю схвального контенту, який починає з’являтися за два-три місяці до старту виборчої кампанії.

У 2021 році Інститут масової інформації присвятив матеріал волинським медіа, розповівши, які політичні сили згадували в ЗМІ у міжвиборчий період найчастіше. У дослідженні фігурують партії «Опозиційна платформа — За життя», «Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Слуга народу», «Громадянський Рух «Свідомі». 

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» за результатами кампанії місцевих виборів 2020 року опублікував статтю «Волинські інтернет-медіа: хто, як та за чиї гроші доносить нам інформацію». У тексті йдеться про відверту «джинсу», яку розміщували найрейтинговіші медіа Волині в період виборчої кампанії. 

Зокрема, ТРК «Аверс» найбільше ефірного часу присвятила кандидату в депутати Ігорю Палиці, кандидату на посаду міського голови Ігорю Поліщуку та іншим кандидатам від партії «За майбутнє». Медіа «Волинські новини» теж найчастіше «піарило» Ігоря Палицю, Ігоря Поліщука та партію «За майбутнє». Натомість нтернет-видання «ВолиньPost» найбільше писало про нардепа і кандидата Степана Івахіва, кандидата на посаду Ковельського міського голови Ігоря Чайку та інших кандидатів від партії «За майбутнє». Про чотирьох уже згаданих політиків та партію «За майбутнє» найбільше позитивної інформації видав і «12 канал». 

Видання «Перший» найчастіше писало про кандидатів від партії «За майбутнє», «Буг» — про нардепа і кандидата Ігоря Гузя та інших представників партії «За майбутнє», «Конкурент» — про Андрія Покровського та інших кандидатів від партії «Громадянський Рух “Свідомі”», «T1.ua» — про кандидатів від партій «Слуга народу» та «За майбутнє», видання «ВолиньUA» — про кандидатів від партії ВО «Свобода».

Так було у 2020 році. Станом на 2023 рік фактично нічого не змінилося. Видання активно поширюють інформацію про все тих же політиків, тільки уже не як кандидатів, а як депутатів місцевих рад чи народних депутатів України. Протягом 2022 року місцеві ЗМІ публікували інтерв’ю про діяльність цих посадовців в умовах воєнного стану, матеріали про їхню волонтерську роботу, а також публікації з їхніми коментарями щодо різних подій. 

Ось приклади таких публікацій: «Путін став поперек горла всьому світові», — Степан Івахів», «Ця тварина не потрібна ніде»: Ігор Палиця про заборону ОПЗЖ та обмін Медведчука на полонених», «Нардеп Ігор Гузь розповів про розвиток громад під час війни, церкву, поїздки з литовцями на фронт та зміни у векторах роботи», «Луцький міський голова Ігор Поліщук: «Жити перемогою, планувати і мріяти», «У Ковелі знову візьмуться за ремонти і реконструкції. Ігор Чайка», «Українцям піднімуть тарифи на електроенергію: чого очікувати», «Анатолій Вітів: Ми воюємо не з путіним, а з диким російським народом, який шаленіє від крові».

Фінансово-промислові групи

Головними бізнесовими групами Волинської області є «Континіум» в особі народного депутата Степана Івахіва та «Приват» в особі нардепа Ігоря Палиці. До 2020 року діяльність першого з них пов’язували з функціонуванням політичної партії «Європейська Солідарність», а другого — з партією «Українське об’єднання патріотів — УКРОП». Під час місцевих виборів 2020 року політики об’єдналися навколо новоствореної партії — «За майбутнє». Станом на березень 2023 року Степан Івахів та Ігор Палиця — народні депутати, що входять у групу «За майбутнє».

«Континіум». За інформацією «Forbes Ukraine», головний актив Степана Івахіва — група «Континіум». Бізнесова структура контролює другу за розмірами мережу АЗС в Україні — WOG. Степан Івахів — найближчий соратник другого засновника, екснардепа з Волині Ігоря Єремеєва, який загинув у 2015 році, впавши з коня. Після смерті Єремеєва компанія «Континіум» припинила розвиток мережі і скоротила участь у великих держтендерах. Залишилося нерозв’язаним питання про $460 млн боргу перед структурами Дмитра Фірташа, але реструктуризується борг, який оцінюють у $600 млн. Припинився багаторічний конфлікт групи «Континіум» із групою «Приват». 

З лютого 2022 року головний актив «Континіуму» — мережа АЗК WOG — втратила майже 20% заправок: частину з 400 АЗК знищено, частина залишилася на тимчасово окупованій території. Компанія залишається у трійці найбільших в Україні за кількістю заправок, займаючи, за власною оцінкою, 11% нафтопродуктового ринку. Головний їхній конкурент — ОККО — займає близько 16%. За дев’ять місяців 2022 року виторг становив 36,1 млрд грн, що на 18% більше за тогорічний показник. Сергій Лагур та Степан Івахів продовжують судовий спір за спадок загиблого партнера Ігоря Єремеєва з його дружиною. 

Сергій Лагур — президент Федерації тенісу України, колишній виконавчий директор та член наглядової ради ВАТ КБ «Надра», був акціонером Дрогобицького НПЗ, акціонер групи «Континіума» (50% акцій у його володінні, інші 50% — у Степана Івахіва). Станом на 2021 рік «Forbes Ukraine» оцінив його статки у 115 млн дол. США і помістив на 71 місце у рейтингу «100 найбагатших українців 2020». 

«Приват». У березні 2021 року, за даними «Forbes Ukraine», Ігор Палиця відхрестився від ділових зв’язків з Ігорем Коломойським, який потрапив під санкції США, але раніше його вважали одним із найближчих соратників олігарха. У нульові Палиця кілька років очолював найбільшу нафтовидобувну компанію країни «Укрнафта», контроль над якою приписують фінансово-промисловій групі «Приват». Палиця визнає, що на його колишню дружину і сина оформлено 10% акцій усього нафтового напряму групи «Приват». У нього входять частина «Укрнафти», Кременчуцький НПЗ, завод «Нафтохімік Прикарпаття», Дрогобицький НПЗ і мережа АЗС на 1500 станцій.

Партнер Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова по нафтовому бізнесу групи «Приват», навесні отримав кілька десятків мільйонів доларів збитку. Причина — російські ракетні удари по Кременчуцькому НПЗ і втрата більш як 150 заправок «Укрнафти», котрі залишились у тимчасовій окупації або знищені. Восени держава забрала в управління основні паливні бізнеси «Привату» — «Укрнафту» й «Укртатнафту» (Кременчуцький НПЗ). Дрогобицький НПЗ, що є основним підприємством «Нафтохіміка Прикарпаття», до війни використовувався здебільшого як нафтобаза. Поточний стан заводу невідомий. Від початку війни він також є об’єктом російських ракетних ударів.

Основним ресурсом, який Ігор Палиця використовує на Волині, є його благодійний фонд (до 2016 року — «Новий Луцьк», тепер — «Тільки разом»). За 8 років роботи фонд витратив 144,5 млн грн. У Степана Івахіва також діє свій благодійний фонд — «Патріоти Волині». 

Ні Степан Івахів, ні Ігор Палиця не фігурують у жодних кримінальних справах як державні зрадники чи колаборанти. 

Крім Степана Івахіва та Ігоря Палиці, впливовими бізнесовими фігурами в області є також Сергій Мартиняк, Петро Пилипюк та Андрій Покровський. 

Сергій Мартиняк — активний політичний діяч Волині, народний депутат України VII і VIII скликань, бізнесмен і благодійник. Він є засновником агропромислової групи «Пан Курчак». Також він був засновником благодійного фонду «Європейський вектор». Нині Сергій Мартиняк є почесним консулом Литви у Луцьку. 

Петро Пилипюк — бізнесмен, співвласник та генеральний директор міжнародного холдингу «Modern-ExpoGroup» (глобальний виробник торгового обладнання та постачальник комплексних рішень для рітейлу). Також він є головою правління Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців і Благодійного фонду «Волинь-2014». Петро Пилипюк не належить до жодної політичної сили, не брав участі у виборчих кампаніях. 

Андрій Покровський — бізнесмен, підприємець, співзасновник ТРЦ «Промінь» і «Сіті-Парк» у Луцьку. Керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Покровський та партнери». Ініціатор та засновник громадської організації «Громадянський Рух “Свідомі”» та однойменної політичної партії, депутат Луцької міської ради VII та VIII скликань. 

Медіаактиви у власності фінансово-промислових груп

Фінансово-промисловим групам «Континіум» та «Приват» належать більшість рейтингових засобів масової інформації Волині. Їм приписують телеканали ТРК «Аверс» і «12 канал», газети «Волинські новини» і «Твій вибір», інтернет-видання «Таблоїд Волині», «Волинь 24», «ВолиньPost», «Волинські новини», «Волинська правда», «Під прицілом». Оскільки і нардеп Степан Івахів, який є представником ФПГ «Континіум», і народний депутат Ігор Палиця, який представлиє ФПГ «Приват» на Волині, є лідерами політичної партії «За майбутнє», медійна конкуренція між фінансово-промисловими групами відсутня. Натомість медіагрупа становить серйозну конкуренцію для представників інших політичних сил в області. 

Наприклад, у 2020 році Громадянська мережа ОПОРА дослідила, що напередодні та під час кампанії з місцевих виборів у вересні ЗМІ Волині опублікували майже пів тисячі схвальних матеріалів про тоді ще потенційних кандидатів. Найбільше публікацій зібрав тоді на свою користь народний депутат України і лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця — 32. Найчастіше писали про нього «Волинські новини», «ВолиньPost», «Під прицілом» та випускала сюжети телерадіокомпанія «Аверс». 

24 рази у ЗМІ публікували новини про кандидата на посаду ковельського міського голови Ігоря Чайку («За майбутнє»). Матеріали були виявлені на телеканалах «Ковель TV», «12 канал» та у виданнях «Волинські новини», «Волинська правда», «ВолиньPost» та «Перший».

Так само 24 іміджеві публікації з’явилися на користь кандидата на посаду очільника міста Нововолинськ Бориса Карпуса («За майбутнє»), про якого писали «Нововолинський інформаційний портал», «Буг» і «Кордон». 

18 позитивних публікацій на свою користь зібрав протягом місяця народний депутат і кандидат у депутати Нововолинської міської та Волинської обласної рад Ігор Гузь («За майбутнє»). Інформація про нього з’являлася на сайтах «12 канал», «Нововолинський інформаційний портал», «Буг», «Кордон», «Волинська правда», ІА «ВолиньРost».

17 та 16 разів відповідно у ЗМІ повідомляли про діяльність кандидатки на посаду міського голови Луцька Аллу Надточій і кандидата у депутати Луцької міської ради Андрія Покровського (обоє — «Громадянський рух “Свідомі”»). Публікували ці матеріали ІА «Конкурент», виданнях «Волинь24», «Район. Луцьк», «t1.ua», «Перший».

14 публікацій стосувалися народної депутатки та кандидатки у депутати Камінь-Каширської міської та  Волинської обласної рад Ірини Костанкевич («За майбутнє»). Матеріали і сюжети з'явилися на ТРК «Аверс», ІА «Волинські Новини», «12 канал», ІА «ВолиньPost» та «Волинські новини», а також онлайн-версія локальної газети «Полісся».

13 новин у виданнях «12 канал», «Буг» та Кордон» розповідали про тоді потенційного кандидата на посаду міського голови Володимира-Волинського від цієї ж партії Ігоря Пальонку.

10 іміджевих публікацій протягом вересня були на користь кандидата нв мери Луцька Романа Бондарука («Слуга народу»). Матеріали про нього були виявлені в виданнях «Район. Луцьк», «Т1.ua», «Волинь24», інтенет-версії газети «Вісник+К».

У жовтні 2020 року волинські медіа понад 350 разів згадували кандидатів у своїх матеріалах. Найчастіше писали про Ігоря Гузя (народний депутат, кандидат до Волинської обласної ради та Нововолинської міської ради), Ігоря Пальонку (кандидат на посаду міського голови Володимира-Волинського), Бориса Карпуса (кандидат на посаду міського голови Нововолинська), Ігоря Палицю (лідер партії «За майбутнє», народний депутат кандидат до Волинської обласної та Луцької міської рад), Ігоря Поліщука (кандидат на посаду Луцького міського голови). Усі — представники партії «За майбутнє».

Водночас протягом місяця ЗМІ опублікували 35 матеріалів про кандидатів в очільники Луцька у негативному ключі. Найбільше таких текстів стосувалися Романа Бондарука («Слуга народу») та Богдана Шиби (самовисування). Публікували їх «Волинські новини», «Під прицілом», «Конкурент», ТРК «Аверс». 

У листопаді 2020 року під час другого туру виборів міського голови Луцька в медіа з'являлися позитивні публікації про кандидата Ігоря Поліщука («За майбутнє»). Їх розмістили «ВолиньPost», ТРК «Аверс», «Волиньinfa», «Твій вибір». Натомість про Богдана Шибу (самовисування) частина видань писали в позитивному ключі, а частина — в негативному. Загалом ОПОРА нарахувала понад 60 згадок кандидата за два тижні виборчої кампанії. Найбільше публікацій на користь цього кандидата опублікували в онлайн-версії газети «Волинь», а ще — в онлайн-виданнях «Район. Луцьк» та «Волинська правда»,  «Т1.ua» та «ВолиньІnfa». Натомість негативні матеріали публікували «Під прицілом, «Волинські новини», «ВолиньPost», ТРК «Аверс». 

Неурядовий сектор області

Серед громадських організацій, безпосередньо пов’язаних із політичними лідерами чи політичними партіями Волині, варто виділити ВГО «Батьківщина молода», Громадянський Рух «Свідомі» та «Варта порядку» (останнє пов’язують із партією «За майбутнє» та безпосередньо Ігорем Палицею). 

ВГО «Батьківщина молода»

Ця молодіжна громадська організація, заснована 16 липня 2007 року, стратегічною метою бачить залучення молоді до громадсько-політичного життя країни та патріотичне виховання. Серед основних завдань вона декларує захист прав молоді та сприяння молодим громадянам в своєму розвитку: соціальному, духовному, фізичному, професійному. 

Після початку війни діяльність організації фактично не змінилася — додалося лише волонтерство користь ЗСУ.  Також її члени долучилися до лав територіальної оборони, налагодили збір допомоги ЗСУ, збирали відпрацьовані батарейки, організовували благодійні спортивні змагання для збору коштів на армію тощо. 

Громадянський Рух «Свідомі»

Громадська організація заснована бізнесменом та політиком Андрієм Покровським разом з однодумцями влітку 2017 року. Вона виникла в результаті розвитку та розширення соціальної програми «Ми свідомі». Серед проєктів, які реалізовувала організація, — «Мобільна приймальня громадян», «Відкритий офіс», «Доступний кіно/театр для пенсіонерів», «Округи без депутатів», «Школа свідомого громадянина» тощо.

ГФ «Варта порядку»

ромадське формування створене у листопаді 2011 року. Спершу його учасники допомагали дільничним інспекторам міліції слідкувати за дотримання громадського порядку в м. Луцьку, а після Революції Гідності вони переформатували свою роботу, взявшись за патрулювання вулиць. В травні 2014 року формування реорганізували, створивши два загони — підрозділ швидкого реагування і загін для надання допомоги національній поліції в охороні громадського порядку. У «Варті порядку» налагоджений навчальний процес і тренування, де відпрацьовують прийоми самооборони, проводять правову підготовку. 

В перші дні війни на базі громадського формування «Варта порядку» створили Батальйон оперативного реагування «Луцьк» — добровольче формування Луцької міської територіальної громади. 

Як бачимо, неурядові організації, які діють у межах Волинської області і пов’язані з діяльністю політичних партій, не є настільки впливовими, як самі партії. Винятком є благодійні фонди, про які йшлося вище. Саме їх політичні сили вміло використовують у виборчих кампаніях, залучаючи додаткові кошти та інші ресурси на користь кандидатів.