Інфраструктурна субвенція 2021: Кривий Ріг отримав коштів як 14 областей разом узяті

У держбюджеті на 2021 рік на інфраструктурну субвенцію виділили майже 8 млрд грн. Кошти були спрямовані з державного бюджету в обласні та бюджет міста Києва. Загалом у межах цієї субвенції відбулося фінансування 255 об’єктів середньою вартістю понад 31 млн грн. 

Абсолютно рекордну кількість коштів було спрямовано до Дніпропетровської області — 2 млрд 462 млн грн або 31% від усієї суми. У лідерах також Тернопільська, Херсонська, Донецька та Закарпатська області. Натомість місто Київ, Волинь та Вінниччина стали антилідерами за кількістю отриманих коштів. Сумарно вони отримали менше 67 млн грн.

У контексті виділення інфраструктурної субвенції варто виокремити місто Кривий Ріг, де буде профінансовано 24 об'єкти загальною вартістю 925 млн грн. Ця сума дорівнює коштам, які разом отримали 14 областей із нижньої частини рейтингу. 

У самому ж Кривому Розі найбільше коштів, а саме 350 млн грн, піде на реконструкцію спортивної арени “Металург”. Тут свої домашні матчі зможе проводити футбольний клуб “Кривбас”, відновлений у 2020 році за дорученням Володимира Зеленського. За кошти інфраструктурної субвенції у місті буде також профінансовано ремонт 6 шкіл, зокрема тієї, де навчався Володимир Зеленський. 

Що це за субвенція?

У 2021 році в Україні з’явилася нова субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проєктів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери. Відповідний порядок та умови надання коштів цієї субвенції був затверджений Постановою Кабміну № 544 від 31 травня 2021 року.

Сама субвенція має кілька основних спрямувань:

1. Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів комунальної власності, транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери.
2. Придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення.
3. Завершення вже існуючих проєктів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років.
4. Придбання мультифункціональних спортивних майданчиків.

Вони чітко вписуються у програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” та “Здорова країна”, а також інші обіцянки розвитку інфраструктури.

Загалом отримання субвенції виглядає приблизно так. Розпорядником коштів є Міністерство фінансів України. До нього пропозиції щодо розподілу коштів субвенції подають обласні держадміністрації та КМДА. Мінфін вносить перелік об’єктів (заходів) на розгляд Кабінету Міністрів України, який і приймає рішення про розподіл субвенції.

Крім того, у відповіді на запит про доступ до публічної інформації, який надсилала Громадянська мережа ОПОРА, Мінфін повідомив: “Всі об’єкти, які були подані до Мінфіну відповідно до п.6 постанови Уряду від 31.05.2021 № 544 включено до переліку об’єктів, які фінансуються за рахунок зазначеної субвенції та затверджені розпорядженнями Кабінету Міністрів України”. 

Судячи з офіційної відповіді, усе, що просять — усе фінансують. Однак на практиці, здається, все не зовсім так. Як мінімум, у місті Києві профінансували не всі запитувані об’єкти.

Всього у 2021 році рішень, а точніше розпоряджень про фінансування проєктів у межах субвенції, було п’ять: №626 від 16 червня 2021 року, №975 від 20 серпня 2021 року, №1021 від 1 вересня 2021 року, №1311 від 28 жовтня 2021 року та №1513 від 24 листопада 2021 року. Загалом таким чином розподілили трохи менше 8 млрд грн бюджетних коштів.

Ми докладно проаналізували ці документи та дослідили, на що пішли гроші платників податків.

Регіональний розподіл

Абсолютно рекордну кількість коштів було спрямовано до Дніпропетровської області — 2 млрд 462 млн грн або 31% від усієї суми субвенцій. У лідерах також Тернопільська (856 млн грн або 10,8%), Херсонська (798 млн грн або 10,1%), Донецька (723 млн грн або 9,1%) та Закарпатська (585 млн грн або 7,4%) області.

На решту ж регіонів припала лише третина (31,6)% від загальної кількості коштів. І якщо певні регіони, наприклад, Черкащина (481 млн), Луганщина (256 млн) чи Рівненщина (254 млн) все ж отримали значні кошти, то дванадцять областей взагалі отримали менш ніж 90 млн грн (по ~1% від загальної суми) кожна. 

Місто Київ, Волинь та Вінниччина стали антилідерами за кількістю отриманих коштів — сумарно вони отримали менше 67 млн грн.

Також вартим уваги є інший факт. До Дніпропетровської області було спрямовано найбільше коштів і в рамках іншої субвенції — на соціально-економічний розвиток регіонів — причому як у 2021, так і у 2020 роках. З одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого — це регіон, де підтримка партії президента на останніх парламентських виборах була найпотужнішою. “Слуга народу” також здобула найбільше мандатів до Дніпропетровської обласної ради на місцевих виборах 2020 року.

 

Ще однією цікавою “статистичною аномалією” є те, що субвенцій на суму в 925 млн грн отримало лише одне місто — Кривий Ріг. Якби Кривий Ріг був окремим регіоном, то за кількістю коштів субвенцій він був би на другому місці, адже отримав грошей стільки ж, скільки разом 14 регіонів України з нижньої частини рейтингу!

Зокрема, у Кривому Розі 350 млн грн спрямовано на “Реконструкцію спортивного комплексу ‘Металург’”, 195 млн грн — на “Капітальний ремонт дороги на вул. Едуарда Фукса”. Також майже два десятки субвенцій піде на капітальні ремонти закладів освіти.

Що стосується арени “Металург”, то на цьому стадіоні після реконструкції свої матчі буде проводити футбольний клуб “Кривбас”, який зараз є одним із лідерів Першої ліги та претендує на вихід в Українську прем'єр лігу. Цікаво, що ця команда відновила свій професійний статус у 2020 році за ініціативи Володимира Зеленського. Він доручив відродження клубу колишньому актору студії “Квартал 95”, народному депутату від “Слуги народу” Юрію Корявченкову. Відновлення відбулося за кошти приватного бізнесу шляхом злиття аматорської команди “Кривбас” із футбольним клубом “Гірник”, яка також базувалася в Кривому Розі. Президент “Гірника” став новим президентом “Кривбасу”. 

Цікаво, що серед профінансованих капітальних ремонтів є і рідна для Володимира Зеленського Криворізька гімназія №95, яку він закінчив. На цей об'єкт із бюджету виділили 15 млн грн. Крім цієї, фінансування отримали ще 5 шкіл з Кривого Рогу — також по 15 млн грн. 

Розрахунок на одного жителя

Додатково ОПОРА також визначила розподіл коштів субвенції у розрахунку на одного жителя кожної з областей, і отримала в результаті невідповідності у десятки разів. Так, на одного жителя Тернопільської області припало майже 832 грн, Херсонської — 787 грн, Дніпропетровської — 785 грн, Закарпатської — 468 грн, Черкаської — 409 грн.

Загалом 11 регіонів України в середньому отримали понад 100 грн субвенції на одного мешканця, а 14 регіонів навпаки — менше 100 грн. Найменше коштів за цим показником припала на Житомирщину — 40 грн, Одещину — 29 грн, Волинь — 19 грн, Вінниччину — 12 грн та місто Київ — лише 9 грн.

Наймасштабніші проєкти

Загалом у межах інфраструктурної субвенції профінансовано 255 об’єктів середньою вартістю понад 31 млн грн. Проєктів вартістю 100 і більше мільйонів було 15, натомість 114 об’єктів вартували 10 млн грн і менше. На 10 найдорожчих проєктів припадає 40% усіх витрат.

Загалом чотири з найдорожчих об’єктів були профінансовані в Дніпропетровській області, по два — в Донецькій, Тернопільській та Херсонській регіонах. 

Загальні тенденції розподілу витрат

Найбільші витрати безпосередньо пов’язані з ремонтом доріг — 2 млрд 883 млн грн (40 об’єкт), на другому місці — об’єкти зі сфери благоустрою, ЖКГ та розвитку інфраструктури — 2 млрд 462 млн грн (61 субвенція). На ці два напрямки спрямовано понад ⅔ усіх коштів.

На третьому місці за видатками перебувають заклади освіти — 1 млрд 263 млн грн (96 об’єктів), натомість медичні заклади отримали 838 млн грн, які, втім, розподілені аж між 33 субвенціями.

На соціально-культурну сферу спрямували майже 243 млн грн, а на спортивні майданчики — 240 млн грн. Цікаво, що всі субвенції на “придбання мультифункціональних спортивних майданчиків” не містять ані кількості таких об’єктів, ані переліку адрес, де їх планують встановлювати. Тож оцінити, скільки майданчиків буде встановлено, неможливо. Фінансування таких об’єктів відбувається на території 6 областей: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Полтавської та Харківської.

Розподіл у межах округів

Одним із найголовніших викликів системи державних субвенцій є ефективність та результативність витрачання коштів, які могли б забезпечити сталий розвиток регіонів. Відзначаючи безпосередню участь народних депутатів у процесі виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів, ОПОРА проаналізувала виділення відповідних коштів по мажоритарних округах і в рамках інфраструктурної субвенції. Втім, парламентарі не мають прямого впливу на розподіл цих витрат. 

Загалом за географічним принципом вдалося встановити розташування 240 із 255 (94%) субвенцій в межах округів. Таким чином, за підрахунками ОПОРИ, були профінансовані об’єкти на території 88 мажоритарних округів.

Найбільшу кількість округів представляють депутати від “Слуги народу” — 50 (або 41% від усіх депутатів-мажоритарників фракції). На другому місці група “Довіра” — 16 округів (80%), на третьому — група “За майбутнє” — 9 (43%). Своєю чергою, по 4 округи (18,8%) представляють позафракційні нардепи та депутати від “ЄС” (100%), по два члени — “Опозиційну платформу — За життя” (28,6%) та “Голос” (66.7%), один — мажоритарник від “Батьківщини” (50%).

Безумовно, розподіл субвенцій за депутатськими округами та фракціями у цій субвенції, на відміну від соцеконому, не є найчіткішим показником, адже депутати менше залучені до процесу її розподілу. 

Втім, огляд голосувань у Верховній Раді демонструє, що округи депутатів, які отримали найбільшу кількість субвенцій, входять до фракції “Слуга народу” та групи “Довіра”. Вони найбільше підтримують ініціативи, які можна віднести до програми Володимира Зеленського та його партії. 

Цікавим є і те, що субвенції отримали округи 4 мажоритарників від “ЄС” (Андрія Лопушанського, Олексія Гончаренка, Миколи Княжицького та Михайла Бондара). 

Висновки

Проаналізувавши перший розподіл інфраструктурної субвенції, аналітики ОПОРИ зробили такі висновки: 

1. Розподіл коштів відбувається нерівномірно. Одні області отримують непропорційно більше фінансування порівняно з іншими. Наприклад, Дніпропетровська область отримала майже 2,5 млрд, а Вінницька — лише 20 млн грн. 
2. На відміну від розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, народні депутати не мають прямого впливу на розподіл інфраструктурних субвенцій. 
3. Принципи, на основі яких визначають об'єкти для фінансування у межах субвенцій, не прописані. Як випливає з офіційної відповіді Мінфіну, кошти виділяють на все, про що просять адміністрації. Однак на практиці розподіл відбувається не так — як мінімум, у місті Києві були профінансовані не всі об’єкти. Якщо ж таки припустити, що кошти йдуть на все, що є в пропозиціях, то виникає логічне питання: чому одні адміністрації подають перелік об'єктів на 2 мільярди, а інші — всього на декілька десятків мільйонів? 

Рекомендації

Уряду:

• Зробити процес розподілу інфраструктурної субвенції прозорішим.
• Враховувати кількість населення регіону та стан його соціально-економічного розвитку як критерії розподілу субвенції. 
• Оприлюднити всі пропозиції від ОДА та КМДА, які надійшли до Мінфіну щодо розподілу коштів інфраструктурної субвенції.
• Забезпечити відповідність переліку об’єктів (заходів), які фінансуються з бюджету, пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку, обласним стратегіям розвитку та стратегіям розвитку громад.
• Посилити контроль за витрачанням бюджетних коштів.

Обласним державним адміністраціям та КМДА:

• Запровадити практику проведення публічних консультацій під час визначення об’єктів (заходів), які мають бути профінансовані першочергово за рахунок коштів субвенції. Факт проведення консультацій має бути додатковою перевагою при визначенні об'єктів (заходів), які фінансуються.

Рахунковій палаті:

• Провести та оприлюднити аудит ефективності витрачання коштів інфраструктурної субвенції.