21 липня 2019 року на позачергових виборах громадяни України обрали Верховну Раду IX скликання. Президентська партія “Слуга народу” здобула переконливу перемогу та одноосібно сформувала більшість, а Володимир Зеленський отримав упевнену підтримку в парламенті. З того часу в лексиконі журналістів з'явилися слова “турборежим”, “монобільшість”, “діджиталізація” тощо. На долю Верховної Ради нинішнього скликання випало також чи не найтяжче завдання — поки що піврічне написання й ухвалення законів в умовах повномасштабної війни.

Про те, як працював парламент останні три роки, – читайте у матеріалі ОПОРИ.

Загалом за час роботи Верховної Ради України IX скликання відбулося 12 822 голосувань. За цей період зареєстровано 5 167 законопроектів, із яких ухвалено 898. Найбільше парламентарі підтримують законопроєкти Президента (73,5%), на другому місці — законодавчі ініціативи уряду (25,3%), третьому — депутатів (13,6%). Крім цього, за останній рік значно виріс відсоток успішного ухвалення законопроєктів, передусім завдяки роботі в умовах війни.

Найчастіше в парламенті голосують “за” — 39,5% та “утримався” — 29,6%. Натомість майже не голосують “проти” — 3,1%.

Найбільші прогульники парламенту: Вадим Столар, Вадим Рабінович, Степан Івахів, Ігор Абрамович,  Андрій Деркач, Дмитро Шенцов, Олександр Дубінський, Тарас Козак, Ігор Палиця та Юлія Льовочкіна. Ці депутати не голосували у понад 90% випадків. Загалом же у парламенті є 23 народні депутати, які не виконували свій обов’язок щодо голосувань у понад 80% випадків.

Законопроєкти

За три роки роботи в парламенті зареєстрували 5167 законопроєктів. Найрезультативнішими  в цьому контексті були народні депутати — 4330 ініціатив (83,8%). На другому місці — Кабмін із 633 законопроєктами (12,3%), далі – Президент, який подав 204 ініціативи (3,9%). Однак найбільш ефективним виявився саме Президент. 

Ключовий вплив Володимира Зеленського на законотворчий процес підтверджують і статистичні дані.

Депутати підтримують ініціативи Президента краще, ніж урядові чи депутатські. Підтримка законопроєктів Президента перебуває на рівні 73,5%, урядових — 25,3%, депутатських — 13,6%. Так, із 204 ініційованих Президентом проєктів законів уже прийняті 150, з 633 урядових ініціатив — 160, з 4330 депутатських — 588. 

Звісно, це ще не остаточна статистика, адже частина ініціатив перебувають на різних етапах розгляду. Втім, певна закономірність уже прослідковується.

Порівняно з минулим роком, зараз значно зріс і відсоток ухвалених законопроєктів. У депутатів — на 4,6%, в уряду — 7,3, а в Президента — аж на 11,5%. Це не дивно, адже якщо за два роки у парламенті ухвалили 480 законопроєктів, то за третій рік роботи стали чинними ще понад 400 актів.

Теми ініціатив

Головними темами, над якими працювали законодавці, стали економічна політика — 31,2% (1612), правова політика — 22,8% (1177) та галузевий розвиток — 20,5% (1058). Значно менше законодавці працювали у царинах соціальної політики — 9,3% (483), державного будівництва — 6,3% (323) та безпеки й оборони — лише 3,8% (197). На міжнародні угоди та гуманітарну політику припало по близько 3% ініціатив: 162 та 155 законопроєктів відповідно.

Варто відзначити, що з початку повномасштабного вторгнення аж утричі збільшився відсоток зареєстрованих ініціатив у сфері безпеки та оборони. Якщо брати до уваги лише ініціативи, що зареєстровані після 24 лютого, то кількість проєктів у цій галузі становить 10,6% (82).

“Найбільше ініціюють”

До розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Георгій Мазурашу зі "Слуги народу", який став співавтором 455 законопроєктів. На другому місці — ще один депутат із цієї фракції Андрій Клочко. Він як співавтор долучився "лише" до 336 законопроєктів. Наталія Королевська (нині належить до групи "Платформа за життя та мир") стала співавторкою 333 законопроєктів, Галина Третьякова (“Слуга народу”) — 327, Сергій Мінько (“За майбутнє”) — 323. Далі йдуть Євгенія Кравчук (“Слуга народу”) — 309, Юрій Солод (група "Платформа за життя та мир") — 304, Геннадій Вацак (група "Довіра") — 303, Павло Фролов (“Слуга народу”) — 295, Дмитро Любота (“Слуга народу”) — 281.

Що стосується інших фракцій та груп, то Михайло Цимбалюк (ВО "Батьківщина") став співавтором 261 законопроєктів, Ярослав Железняк та Ярослав Юрчишин (“Голос”) — 227 та 226 відповідно, Ірина Геращенко (“Європейська Солідарність”) — 178.

Серед позафракційних народних обранців лідерство належить Першому заступнику голови Верховної Ради України Олександру Корнієнку — 167 поданих законопроектів. На другій позиції — Дмитро Шпенов (124), а третій — Оксана Савчук (109).

Варто відзначити, що рік тому Георгій Мазурашу за кількістю ініційованих проєктів перебував на шостому місці серед усіх депутатів з показником у 200 ініціатив. Однак за останній рік він долучився до написання аж 255 проєктів законів. Як наслідок, за три роки нинішнього скликання він вийшов у лідери за кількість долучень до ініціювання законопроєктів.

Чиї ініціативи ухвалюють

Безумовно, кількість зареєстрованих проєктів законів — не єдиний показник успішної й ефективної роботи депутата. Війна, звісно, вимагає швидких і результативних рішень, але кожен зареєстрований проєкт закону вимагає адвокації в комітетах, Верховній Раді, а часто і серед громадян. Саме тому одним із важливих аспектів роботи будь-якого парламентаря є успішність в ухваленні його ініціатив.

Найбільший відсоток ухвалення законів має Остап Шипайло зі “Слуги народу” — 50% його ініціатив стали законами. (13 з 26). Далі за цим показником — позафракційний Олесь Довгий із 48,6% (17 з 35), Андрій Парубій із “ЄС” — 44,4% (4 з 9) та кілька депутатів зі "Слуги народу": Жан Беленюк — 43,3% (13 з 30), Михайло Радуцький — 42,6% (52 з 122), Артем Дубнов — 40,1% (39 з 95), Максим Перебийніс — 40,7% (33 з 81), Юрій Арістов — 40,6% (13 з 32), Сергій Колебошин — 40% (28 з 70) та Вікторія Вагнєр — 39,6% (38 з 96).

Якщо говорити про інші фракції та групи, то у "Платформі за життя та мир" лідером є Григорій Суркіс — 37,5% (6 з 16), у групі "За майбутнє" — Ярослав Дубневич із 31,9% (23 з 72), у групі "Довіра" — Олег Кулініч із 30,3% (30 з 99), у ВО "Батьківщина" — Валерій Дубіль із 21,3% (19 з 89), у "Голосі" — Роман Костенко із 21,3% (15 з 61), у групі "Відновлення України" — Олександр Фельдман із 25% (7 з 28).

Якщо говорити лише про кількісний показник ухвалених ініціатив, то лідерами будуть депутати з монобільшості: Данило Гетманцев — 91, Євгенія Кравчук — 79, Олександр Бакумов — 73, Андрій Клочко — 71 і Тетяна Скрипка — 70.

Голосування

Загалом у сесійній залі парламентарі найчастіше натискають кнопку “за” (у 39,5% випадків). Друга за популярністю — кнопка “утримався”. Нею скористалися у 29,6% випадків. Відсутніми депутати були у 16,2% випадків, “не голосували”  — 11,6%. Найменше парламентарі тиснуть кнопку “проти” — лише у 3,1% випадків. 

Якщо ці дані порівнювати з результатами голосувань за період після повномасштабного вторгенння, то за останні пів року кількість голосів “за” буде становити аж 54,2%, а от натискання на кнопку “проти” опустяться до статистичної похибки — 0,4%.

Найчастіше в парламенті “за” голосують у групі “Довіра” (52%) та у фракції ВО “Батьківщина” (44,1%). Депутати з монобільшості мають третій показник голосувань на підтримку рішень. Найменше кнопку “за” натискають у “Голосі”, а також у новосформованій групі “Платформа за життя та мир”.

Депутати з “Голосу” натомість найчастіше голосують “проти” — 4,2%. Найменше “проти” голосують депутати з групи “За майбутнє” — 0,5%.

Найбільше під час голосувань “утримуються” депутати з “Голосу” (37,3%) та "ЄС" (37,1%). Найменше — депутати з колишньої фракції “ОПЗЖ” (11,1%), а нині члени груп “Відновлення України” та “Платформа за життя та мир” — близько 14%.

Найчастіше не голосували депутати з уже колишньої фракції ОПЗЖ (29,5%). Зараз за цим показником лідирують члени групи “За майбутнє” (26%). Найменше не голосують депутати зі “Слуги народу” (6,9%) та “Голосу” (10,5%).

Найбільше голосувань пропустили позафракційні депутати (34,4%). Найменше — депутати з групи “Довіра” (10,9%) та “Слуги народу” (11%).

Варто відзначити, що за винятком змін, пов’язаних зі зникнення фракції “ОПЗЖ” у парламенті, фракції-лідери за типами голосувань за останній рік роботи парламенту фактично не змінилися, попри повномасштабну війну.

Лідери голосувань

Найбільше в парламенті “за” голосує депутат із групи “За майбутнє” Тарас Батенко (70,3%), а також Михайло Цимбалюк (69,4%) із ВО “Батьківщина”. Третє місце за цим показником серед депутатів, що не менше трьох років працюють у Верховній Раді, займає Сергій Євтушок з ВО “Батьківщини” (64,9%).

“Проти” найчастіше голосують депутати зі “Слуги народу” Роман Каптєлов (34,5%), Ігор Негулевський (24,2%) та Галина Третьякова (20,5%).

Найчастіше при голосуваннях натискали кнопку “утримався” Микола Величкович (50,1%), Софія Федина (49,3%), Сергій Мандзій (49,3%) та Володимир В’ятрович (49,1%) 

Найбільш дисциплінований депутат — член “Слуги народу” Олександр Бакумов, який взяв участь у 99,4% голосувань. Дисциплінованими є і його колеги по фракції, які голосували у понад 98% випадків: Сергій Козир, Василь Вірастюк, Ігор Копитін та Олександр Літвінов. 

Прогульники

Лідерами за кількістю пропущених голосувань є Вадим Столар (тепер — група "Відновлення України"), який не голосував у 98% випадків. На другому місці — його ексколега по фракції “ОПЗЖ” Вадим Рабінович (96,3%). На третьому — член групи "За майбутнє" Степан Івахів — 96,2%. 

Серед найбільш недисциплінованих депутатів (понад 90% пропущених голосувань) також Ігор Абрамович, Андрій Деркач, Дмитро Шенцов, Олександр Дубінський, Тарас Козак, Ігор Палиця та Юлія Льовочкіна.

Загалом же у парламенті 23 народні депутати не виконували свій обов’язок щодо голосування у  понад 80% випадків. Нагадуємо, що, відповідно до ухвалених ще у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства, тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю в голосуваннях. Тобто якщо депутат не голосує, то він не вважається присутнім на засіданнях. Тим депутатам, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

Виступи

За три роки в парламенті слово брали 387 депутатів. Серед лідерів за кількістю виступів — і надалі представники опозиційних партій. Вони здебільшого використовують трибуну для донесення власної точки зору до інших парламентарів, висловлення пропозиції чи незгоди з питань, які розглядаються у парламенті тощо, а також для критики дій влади. 

Парламентар, який виступав найбільше, загалом “наговорив” 19 годин та 24 хвилини. Ним виявився Нестор Шуфрич, який нині входить до групи “Платформа за життя та мир”. Загалом він виступав 895 разів. Другим за цим показником став ще один депутат із нині “Платформм за життя та мир” Олександр Колтунович. Тривалість його виступів становить 14 годин та 45 хвилин. На третьому місці — депутатка від “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна. Опозиціонерка виступала 13 годин 15 хвилин. Четверте місце посіла лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко — 12 годин 36 хвилин. Замикає п'ятірку лідерів Ірина Геращенко — 11 годин 55 хвилин.

Також серед парламентарів є 42 нардепи, які говорили менше однієї хвилини. Здебільшого вони просто передавали слово своїм колегам.

Серед фракцій найчастіше виступали депутати “Слуги народу” та ВО "Батьківщина" — саме ці політичні сили мають найбільше представництво в парламенті. Раніше серед лідерів була вже неіснуюча фракція ОПЗЖ. Хоча, якщо взяти до уваги нинішн членство депутатів, то на третьому місці за тривалістю виступів буде група "Платформа за життя та мир", куди увійшла більшість депутатів ОПЗЖ.

Війна

Із трьох років роботи Верховної Ради ІХ скликання пів року припало на час повномасштабного вторгнення росії. Війна вимагала від українського парламенту готовності ефективно працювати в скорочених термінах та умовах. Робота головного законодавчого органу країни не дала можливості російським пропагандистам заявити про “хаос”  та “параліч” влади в Україні.

В умовах війни, якщо порівнювати із попередніми двома чи загалом трьома роками роботи парламенту, депутати на 15% почали частіше голосувати “за”. Це відбулося за рахунок зменшення натискань на кнопки “утримався” та “проти”, адже рівень дисципліни знизився на близько 5%.

З 24 лютого парламентарі зареєстрували 15% від усіх законопроєктів, проте серед них значно збільшилася частка ініціатив у сфері “безпеки та оборони” — до 11%. Раніше вона була на рівні 4%.

Крім того, понад 25% від усіх ухвалених проєктів законів прийняті після 24 лютого. Тобто в умовах війни законопроєкти почали ухвалювати швидше та результативніше, незалежно від суб’єкта подання.

Серед депутатів за останні пів року до ініціювання проєктів найбільше долучилися Георгій Мазурашу — 128 (15 або 11,7% вже стали чинними), Олександр Бакумов — 82 (42,7% ухвалених) та Андрій Клочко — 79 (21,5%). Найбільшим відсотком ухвалених законів в умовах війни може похизуватися Галина Михайлюк (Слуга народу) — 69% (20 з 29).

Отже, Верховна Рада ІХ скликання зіштовхнулася з найтяжчими викликами, нечуваними для попередніх скликань українського парламенту. В цих умовах надзвичайно важливим залишається не лише швидке реагування та ефективне законодавче врегулювання нагальних проблем, а й різноплановість способів їх розв’язання. Верховна Рада також має залишатися незалежною інституцією та символом демократії, суверенності й плюралізму думок за які бороться увесь український народ.

Примітка

Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних щодо роботи народних депутатів. Це могло вплинути на точність дослідження.