Парламент у листопаді: ротації в уряді, “президентська тисяча”, “ресурсний” закон, “Довіра”

У листопаді Верховна Рада 9 разів збиралася на чергові пленарні засідання і тричі — на позачергові. 4 народні депутати пропустили 100% голосувань. Всі вони — з фракції “Опозиційна платформа — За життя”. Загалом же 83 обранці пропустили понад 30% голосувань у сесійній залі. За законом тепер їм можуть не відшкодувати витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень за відповідний календарний місяць.

У листопаді найбільше голосували “за” депутати з “Довіри” (66%), на другому місці — група “Партія ‘За майбутнє’” (44,7%), на третьому — “Слуга народу” (44,6%). Найменше кнопку “за” тиснули депутати з “Голосу” (18,9%).

Серед найбільш актуальних тем листопада — прийняття так званого “ресурсного” закону, ротації в Уряді, а також ухвалення у першому читанні законопроєкту, який передбачає виділення з державного бюджету по 1 тисячі гривень громадянам, які отримали повний курс вакцинації від COVID-19.

Зареєстровані та підтримані законопроєкти

У листопаді в парламенті зареєстрували 125 законопроєктів. 96 із них (76,8%) подали народні депутати, ще 20 (16%) — Кабмін. Президент України зареєстрував 9 законодавчих ініціатив (7,2%).

Також цього місяця було прийнято 33 законопроєкти. 22 (67%) з них подали депутати, 9 (27%) — Кабмін, ще 2 (6%) — Президент.

Ініціатори законопроєктів

У листопаді до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Георгій Мазураш зі “Слуги народу” (28). На другому місці — ще один депутат із цієї ж фракції Володимир Крейденко, який став співавтором 23 законопроєктів. На третьому — депутат із групи “Довіра” Геннадій Вацак, що долучився до розробки 21 законодавчої ініціативи. Далі за цим показником Андрій Клочко зі “Слуги народу”, який став співавтором 20 законодавчих ініціатив. Топ-5 закриває Сергій Мінько з групи “Партія ‘За майбутнє’”, що брав участь у написанні 16 законодавчих ініціатив.

Ключові парламентські теми

Ротації в Уряді

3 листопада парламент відправив у відставку одразу 5 міністрів — Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського, Першого віце-прем’єр-міністра — Міністра економіки України Олексія Любченка, Віце-прем'єр-міністра — Міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, Віце-прем'єр-міністра — Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського та Міністра оборони Андрія Тарана.

Вже наступного дня, 4 листопада, парламент проголосував за призначення 4 із 5 нових міністрів. Вакантним залишилося лише крісло Міністра захисту довкілля та природних ресурсів. На посаду Першого віце-прем’єр-міністра — Міністра економіки парламентарі призначили Юлію Свириденко, на посаду Віце-прем'єр-міністра — Міністра з реінтеграції тимчасово окупованих територій — Ірину Верещук, на посаду Віце-прем'єр-міністра — Міністра з питань стратегічних галузей промисловості — Павла Рябікіна, на посаду Міністра оборони — Олексія Резнікова.

Детальніше про те, як Рада голосувала за звільнення та призначення нових міністрів, можна прочитати в окремому матеріалі ОПОРИ.

“Президентська тисяча”

18 листопада депутати проголосували за основу законопроєкту №6297, який вносить зміни в Закон про державний бюджет 2021 року, щоб держава могла виплатити вакцинованим громадянам по 1 тисячі гривень. На ці потреби в держбюджеті на 2021 рік запропоновано додатково закласти 3 мільярди гривень. Це рішення підтримали 259 народних депутатів. 212 голосів “за” дали депутати з фракції “Слуга народу”, 17 — група “Довіра”, 12 — група “Партія ‘За майбутнє’”, 7 — позафракційні, 6 — “ОПЗЖ” , 5 — “Батьківщина”. Жодного голосу не дали фракції “ЄС” та “Голос”.

Напередодні, 15 листопада, Володимир Зеленський у своєму відеозверненні анонсував, що українці, які отримали повний курс вакцинації, зможуть отримати по одній тисячі гривень через додаток “Дія”. Для громадян, які не мають смартфону та додатку “Дія”, зокрема літнім людям, буде забезпечена альтернативна можливість отримати цю суму. Виділені кошти можна буде використати на оплату залізничних квитків, походи в кіно, музеї та фітнес-клуби. За словами Президента України, ця ініціатива спрямована на підтримку тих сфер, які постраждали від карантину більше за інші, а саме креативний, спортивний і транспортний сектори економіки. Попередньо відомо, що виплати за цією програмою стартують 19 грудня.

“Ресурсний” законопроєкт

30 листопада народні депутати 255 голосами ухвалили так званий “ресурсний” законопроєкт №5600. 1 липня цей законопроєкт Рада ухвалила у першому читанні. 5 жовтня депутати проголосували за розгляд законопроєкту за скороченою процедурою у другому читанні, яка передбачає голосування лише за ключові поправки до тексту документу. Законопроєкт вносить зміни до Податкового кодексу та 6 інших законів щодо збалансованості бюджетних надходжень. Згідно з прогнозами Мінфіну, ухвалення законопроєкту дозволить збільшити дохідну частину Державного бюджету на 2022 рік щонайменше на 30 мільярдів гривень. За іншими оцінками, це може бути 20-25 мільярдів гривень.

Ухвалений закон в тому числі містить пропозицію підвищення ренти за видобуток залізної руди. Саме тому його також називають “антиахметівським” — цей бізнесмен заробляє на видобутку заліза значні кошти. В ухваленій редакції закону парламентарі вирішили зберегти підвищення податкового навантаження на видобуток залізної руди. Вони відхилили поправку під номером 97, за яку проголосувало всього 49 депутатів. Вона була спрямована на те, щоб зменшити розмір податку на видобуток залізної руди.

За ухвалення законопроєкту №5600 проголосували 210 депутатів зі “Слуги народу”, 19 депутатів із групи “Довіра”, 18 депутатів із групи “Партія ‘За майбутнє’”, 6 позафракційних депутатів та 2 депутати з ВО “Батьківщина”. Про політичні сили, які є ключовими союзниками фракції “Слуга народу”, можна прочитати за посиланням. Із “Батьківщини” ухвалення цього законопроєкту підтримали Антон Яценко та Олег Мейдич. Цікаво, що округи цих мажоритарників системно отримують кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток. Детальніше ОПОРА писала про це в окремому матеріалі.

Голосування фракцій і груп

У листопаді в парламенті відбулося 708 голосувань. Депутати майже 300 тисяч разів натискали на кнопки. Найчастіше це були позиції “за” та “утримався”. Народні обранці голосували “за” у 40% випадків, а “утримувалися” — у 31,4% випадків. У 18% випадків депутати були відсутні, а в 8,4% — не голосували, тобто ігнорували голосування. “Проти” депутати були у 2% випадків.

Найчастіше “проти” голосували депутати “Батьківщини” (13,3%) та “ЄС” (4,3%). Найбільше утримувалися депутати з “Голосу” (46,9%).

Прогульники

Найчастіше засідання пропускали позафракційні депутати фракції “Опозиційна платформа — За життя” (43,3%) та позафракційні (34,1%). Найчастіше не голосували депутати з групи “Довіра” (14,6%).

4 народні депутати пропустили 708 (тобто 100%) голосувань. Це народні обранці з фракції “Опозиційна платформа — За життя” Вадим Столар, Віктор Медведчук, Тарас Козак та Сергій Ларін.

Ще 7 депутатів пропустили більше 90% голосувань — позафракційний Олесь Довгий, який був присутній на 1 голосуванні; позафракційний Андрій Деркач та Вадим Рабінович з “ОПЗЖ”, присутні на 6 голосуваннях; Григорій Суркіс з “ОПЗЖ”, присутній на 7 голосуваннях; позафракційний Дмитро Шенцев, присутній на 28 голосуваннях; член групи “Партія “За майбутнє” Олександр Герега та Олександр Фельдман з “ОПЗЖ”, присутні на 49 голосуваннях.

83 народні депутати в листопаді пропустили понад 30% голосувань. З них 23 — члени “Слуги народу”, 22 — “Опозиційної платформи — За життя”, по 10 — з ВО “Батьківщина” та позафракційні, 7 — з “Голосу”, 6 — депутатської групи “Партія “За майбутнє”, 4 — “ЄС”, ще 1 — депутатської групи “Довіра”.

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року змін до законодавства, тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється їхньою участю в голосуваннях. Тобто якщо депутат не голосує, він не вважається присутнім на засіданні. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень за відповідний календарний місяць. Ця сума дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. Рішення щодо депутатів-”прогульників” мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України, посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 21 890 гривень до 26 268 гривень у 2021 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для парламентарів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

Скільки говорили народні депутати

Одним із важливих механізмів роботи народного депутата є право на виступ у стінах парламенту, яке дає можливість донести до колег важливі питання або проблеми. Так, у листопаді 2021 року народні депутати виступали 1147 разів загальною тривалістю трохи більше 23 годин.