Верховна Рада у травні збиралася на 4 рази на чергові пленарні та двічі на позачергові засідання. Депутати розглянули 61 проєкт законів та постанов за які відбулося 266 голосувань. 

14 депутатів пропустили всі голосування в парламенті в травні. Серед них, 4 депутатів з “Слуги народу”, по троє з фракції “Опозиційної платформи - За життя” та “Батьківщина”, троє позафракційних та один депутат з групи “За майбутнє”. 

Загалом же 70 обранців пропустили понад 30% голосувань у сесійній залі. За законом, тепер їм можуть не відшкодувати витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

У парламенті в травні було зареєстровано 92 законопроєкти, серед них і законопроєкт про місцевий референдум. Більш детально читайте у повному огляді Громадянської мережі ОПОРА.

Законотворча діяльність 

У травні 2021 року в стінах парламенту IX скликання зареєстрували 92 законопроєктів. Це на 38 менше, ніж у квітні. Найбільшу кількість ініціатив внесли народні депутати — 82,6% (76 законопроєктів), Кабінет Міністрів зареєстрував 15,2% (14) ініціатив, а Президент подав 2,2% (6). Переважна більшість законопроєктів стосується галузевого розвитку (30,4%), економічної політики (26,1%) та правової політики (18,5%).

Щодо підтримки законопроєктів, то у травні було ухвалено в цілому 5 законопроєктів. З них 3 були ініційовані народними депутатами, ще по 1 — Кабміном та Президентом. 18 законопроєекті було ухвалено в першому читанні. Крім цього, депутати ухвалили 37 постанов. 

Ініціатори законопроєктів

У травні до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучилися Сергій Мінько з депутатської групи “За майбутнє” (18) та Євгеній Брагар з фракції “Слуга народу” (17). До розробки 16 законопроєктів долучилися Геннадій Вацак з депутатської групи “Довіра” та Марія Мезенцева з “Слуги народу”. Співавтором 15 законодавчих ініціатив є Юлія Гришина (“Слуга народу”). 

Загалом у травні 284 депутати стали авторами та співавторами 92 законодавчих ініціатив, які були зареєстровані у цей місяць в парламенті. 

Голосування парламенту

У травні в парламенті відбулось 266 голосувань та понад 111 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше депутати голосували “за” та притримувались позиції “утримався” під час голосувань. Голосували “за” депутати у 36,09 % випадків, “утрималися” у 36,05% випадків. У 16,87% випадків депутати були відсутні, а в 8,87% —  не голосували (тобто фактично ігнорували голосування). “Проти” депутати були у 2,12% випадків. 

Голосування фракцій

У травні найбільше “за” голосували депутати з групи “Довіра” (53%), на другому місці - ВО “Батьківщина” (41,5%), на третьому - “Слуга народу” (37,7%). Найменше кнопку “за” натискали депутати з “Опозиційної платформи - За життя” (27,3%).

Найчастіше “проти” голосують депутати з “ОПЗЖ” (3,9%). Найчастіше утримувалися депутати з “Голосу” (47,5%) та “Слуга народу” (44,9%). 

Найчастіше засідання пропускали засідання парламентарі з партії “ОПЗЖ” (43,2%) та позафракційні депутати (42,5%).

Найчастіше “не голосували” представники групи “Довіра”.

Прогульники

70 народних депутатів у травні пропустили понад 30% голосувань. З них 20 — представники “ОПЗЖ”, 19 — “Слуга народу”, 10 — “Батьківщини”, 9 — позафракційні, 7 – депутатської групи “За майбутнє”,  по 2 Голос та “Європейська Солідарність”, ще один  з депутатської групи “Довіра”. 

14 депутатів пропустили всі голосування в парламенті в травні. Четверо депутатів з фракції “Слуга народу” Вікторія Вагнер, Олександр Куницький, Роман Грищук та Юлія Гришина, позафракційні Юлія Світлична, Євгеній Шевченко та Євген Яковенко, троє депутатів з “Опозиційної платформи - За життя” Вадим Рабінович, Тарас Козак та Віктор Медведчук, троє членів фракції “Батьківщина” Костянтин Бондарєв, Сергій Соболєв та Олександр Абдулін, а також член депутатської групи “За майбутнє” Степан Івахів. 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Ця сума дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. Рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 21 890 гривень до 26 268 гривень у 2021 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для парламентарів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

Важливі парламентські теми

Травень був місяцем кадрових ротацій в Уряді. Так, 18 травня депутати відправили у відставку трьох міністрів: Міністра інфраструктури Владислава Криклія, Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка та Міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Відставку Криклія підтримало 284 депутата, Петрашка - 280 депутатів, Степанова - 292 депутати. 20 травня депутати 262 голосами підтримали призначення Головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка на посаду очільника МОЗ. Також у цей день Міністром інфраструктури був призначений Олександр Кубраков. Його кандидатуру підтримало 284 парламентарі. На посаду Міністра економіки був призначений Олексій Любченко, який очолював до цього очолював Державну податкову службу. Його кандидатура отримала 292 голоси. 

У травні парламент розглянув 4 законопроєкти (№5459, 5459-1, 5459-2, 5459-3), які внесення змін до Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України. За основу парламентарі взяли законопроєкт 5459-1, який пропонує віднести Антикорупційне бюро до системи органів виконавчої влади та визначає його як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, а не державним правоохоронним органом, як це є у чинному законі. Що стосується обрання Директора НАБУ, то пропонується, щоб його призначав Кабінет міністрів як вищий орган виконавчої влади в Україні, а не Президент. Що стосується звільнення то законопроектом передбачено, що Уряд може прийняти рішення про звільнення директора Національного бюро з посади, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини від посадового складу Кабінету Міністрів. Що стосується підстав для звільнення, то вони залишають незмінними.

Парламентарі у другому читанні підтримали законопроєкт №2195, який передбачає земельні торги будуть відбуватися шляхом аукціонів у єдиній електронній системі і режимі реального часу через інтернет. За результатами аукціону буде заключатися договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку. У другому читанні був підтриманий законопроєкт №2689, який передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права. Зокрема, закон встановлює кримінальну відповідальність для військових командирів або інших осіб, які фактично діють як військові командири за будь-який злочин, що вчинений підлеглою особою, яка перебувала на момент вчинення злочину під його фактичним командуванням і контролем або, залежно від обставин, під його фактичною владою і контролем, внаслідок не здійснення ними належного контролю над такою особою.

18 травня в парламенті було зареєстровано два законопроєкти №5502 та №5503, які пропонує скасувати дію Закону “Про створення вільної економічної зони “Крим” та заборонити, зокрема, на період тимчасової окупації поставка (ввезення/вивезення) товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію заборонена. На даний момент, товари, які випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита за умови подання сертифіката про походження товару з України.

19 травня у парламенті було зареєстровано Проєкт Закону про місцевий референдум  (№5512). Ініціаторами виступили 113 народних депутатів. Законопроєкт визначає, що на місцевий референдум може бути винесене питання, наприклад, про затвердження статуту громади або змін до нього, дострокове припинення повноважень місцевої ради або сільського, селищного чи міського голови. Суб'єктами ініціювання місцевого референдуму можуть бути: щонайменше 10% виборців, виборчі адреси яких відносяться до території відповідної громади; сільська, селищна, міська рада або сільський, селищний, міський голова. Законопроєкт встановлює обмеження щодо фондів видатків на проведення агітації. Вони залежать безпосередньо від розміру територіальної громади - тобто, чим менша територіальна громада, тим менша межа видатків, які може нести сторона за чи проти. В громадах до 10 тисяч виборців максимальна сума видатків, розміру виборчого фонду - 300 тисяч грн. Максимальний фонд - у громаді від 500 тисяч виборців (це переважно обласні центри, міста обласного значення, у тому числі й столиця) - до 3 млн грн. Детальніше про Проект Закону про місцевий референдум у матеріалі ОПОРИ. 

21 травня парламент ухвалив звернення (№5520) до Конгресу США щодо активізації зусиль зі зміцнення енергетичної безпеки України та Європи шляхом загального запровадження санкцій щодо будівництва газопроводу “Північний потік-2”. У заяві депутати висловили стурбованість, щодо запропонованих додаткових санкцій США, які не передбачають заходів проти ключової компанії учасника “Північного потоку-2” – Nord Stream AG.

Голосування проти лінії фракції

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше за весь період роботи парламенту поточного скликання проти лінії фракції голосує Сергій Льовочкін – 64%.

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Максим Єфімов. Він у 60,4% випадків голосував у розріз із позицією групи. 

У фракції “Батьківщина” найчастіше за весь період роботи парламенту поточного скликання врозріз із фракцією голосує Антон Яценко, який нещодавно приєднався до цієї фракції. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 60,2%. 

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Ігор Палиця. Він у 57,7% випадків голосує проти лінії групи. 

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з “Європейської Солідарності”. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 57,6%. 

У “Слузі народу” найменше з фракцією голосує Ігор Негулевський. Він у 50,2% випадків голосував у розріз з фракцією. Раніше за цим показником тривалий час лідирував Олександр Дубінський, але у лютому його виключили з фракції і тепер він найменш синхронно голосує з позафракційними колегами.

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Ярослав Рущишин. Депутат має лише 25,7% таких голосувань.