Протягом квітня українські парламентарі збирались 7 разів на пленарні засідання. За цей період у сесійній залі відбулось 916 голосувань. П’ятеро депутатів пропустили всі голосування. Це позафракційні нардепи Дмитро Шенцев та Євген Яковенко, двоє депутатів з “Опозиційної платформи – За життя” Вадим Рабінович та Тарас Козак, а також член фракції “Слуга народу” Сергій Гривко. 

Загалом же 89 обранців пропустили понад 30% голосувань у сесійній залі. За законом, тепер їм не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

Також у парламенті зареєстрували 130 законопроєктів, а 25 ухвалили. Більш детально читайте у повному огляді Громадянської мережі ОПОРА.

Законотворча діяльність

У квітні 2021 року в стінах парламенту IX скликання зареєстрували 130 законопроєктів. Це на 18 менше, ніж у березні. Найбільшу кількість ініціатив внесли народні депутати — 78,5% (102 законопроєктів), Кабінет Міністрів зареєстрував 16,9% (22) ініціатив, а Президент подав 4,6% (6). Переважна більшість законопроєктів стосується галузевого розвитку (26,9%), економічної політики (23,1%), а також правової політики (20,8%).

Щодо підтримки законопроєктів, то у квітні було проголосовано 25 законопроєктів. З них 24 були ініційовані народними депутатами, ще 1 — Кабміном. 

Ініціатори законопроєктів

У квітні до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучилися Наталія Королевська та Володимир Мороз. Депутати від “Опозиційної платформи – За життя” стали авторами та співавторами 14 законодавчих ініціатив. 

На другому місці за цим показником депутат від “Слуги народу” Євгеній Брагар та Анна Скороход (“За майбутнє”), які долучилися до розробки 13 законодавчих ініціатив. 

По 12 разів долучилися до написання законопроєктів Олег Бондаренко (“Слуга народу”), Георгій Мазурашу (“Слуга народу”) та Юрій Солод (“Опозиційна платформа – За життя”).

Загалом у квітні 313 депутатів стали авторами та співавторами 148 законодавчих ініціатив, які були зареєстровані в парламенті. 

Важливі парламентські теми

У квітні Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (реєстраційний №5369). Проєкт Закону передбачає ліквідацію скандального Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення замість нього Київського міського окружного адміністративного суду. Передбачено, що з набуттям чинності цього Закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Розгляд і вирішення адміністративних справ, підсудних цьому суду, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду здійснюватиметься Київським окружним адміністративним судом.

15 квітня парламент проголосував за ухвалення в другому читанні та в цілому законопроєктів №4643-д та № 4644-д, які передбачають зміни до Податкового та Митного кодексів і мають вирішити питання розмитнення автомобілів на єврономерах. Першим Законом встановлюється тимчасовий період, тривалістю 180 днів, протягом якого власники автомобілів на єврономерах можуть на пільгових умовах розмитнити свій автомобіль. Вартість процедури - близько тисячі євро. Ця вартість розраховуватиметься за спеціальною формулою, яка включатиме 3 критерії: вік автомобіля, тип та об'єм двигуна. При розмитненні не буде враховуватися вартість автомобіля. Другим законом передбачено звільнення власників автомобілів на єврономерах від штрафних санкцій за недотримання термінів тимчасового ввезення або транзиту таких авто, які були ввезені до 31 грудня 2020 року, за умови одноразової сплати добровільного внеску у розмірі 8500 гривень (500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Також 15 квітня Верховна Рада ухвалила за основу Закон, який вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (реєстраційний №4651). Законом передбачено суттєве збільшення штрафів за умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації та за неподання декларації. 

28 квітня Верховна Рада ухвалила Закон про  внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№2194), який дозволить повернути у комунальну власність землі місцевих громад, які знаходяться за межами населених пунктів. Закон дозволить громадам самостійно вирішувати продавати земельну ділянку чи здавати її в оренду,  а весь прибуток від цього буде йти в місцевий бюджет. 29 квітня Верховна Рада призначила Германа Глущенка на посаду міністра енергетики. 

Також у квітні парламент схвалив законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (№3695). Зокрема, він урівнює  права батька до права матері на догляд за дитиною та на поєднання трудової діяльності з сімейними обов'язками. Депутати ухвалили Закон про основні засади молодіжної політики (№3718) та щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (№3985), який передбачає що всі українські суди будуть зобов’язані приймати процесуальні документи від громадян, державних органів та бізнесу онлайн, через підсистему е-суду. 

Крім цього, парламент відхилив законопроєкт (№4375), який пропонував розширити випадки, коли працівники поліції можуть застосовувати електрошокери.

Що стосується підписаних Президентом законів, то 7 квітня Президент підписав Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості” (№4241). Законом встановлено ряд заборон для колекторських компаній у їхній взаємодії з боржниками. Тепер цим компаніям, наприклад, заборонено: здійснювати дії, які можуть загрожувати життю і здоров'ю людини; бачитися з боржником частіше, ніж два рази на добу; повідомляти про заборгованість третім особам. Колектори тепер можуть телефонувати до боржника лише у визначений час (з 9:00 до 20:00). 

Також у квітні Президент України підписав Закон щодо призову резервістів в особливий період. Відповідно до нього, зокрема, військкомати перейменовуються у “територіальні центри комплектування та соціальної підтримки”, збільшується відповідальність за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Запроваджується кримінальна відповідальність за ухилення від призову в особливий період та від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів. Посилюється адміністративна відповідальність за зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності. Закон також передбачає створення нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Голосування парламенту

У квітні в парламенті відбулось 916 голосувань та понад 383 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше народні депутати притримувались позиції “утримався” під час голосувань, що складає 43,2% від усіх натискань на кнопку. Голосували “за” депутати у 25% випадків, “проти” — 2,5%. У 19,2% випадків депутати були відсутні, а в 10,1% —  не голосували (тобто фактично ігнорували голосування).

Голосування фракцій

У квітні найбільше в парламенті голосували “за” депутати з фракції “Батьківщина” (55,9%), на другому місці депутатська група “Довіра” (38,9%), на третьому – група “Партія “За майбутнє” (36,7%). Найменше кнопку “за” у квітні натиснули депутати з фракції “Голос” (10,6%). 

“Найактивніше” “проти” голосували депутати “Слуги народу” (3,6%). 

Нардепи з фракції “Європейська Солідарність” найчастіше тиснуть на кнопку “утриматися” при голосуванні (у 62,7% випадках). Другі за цим показником депутати з фракції “Слуга народу” (56,5%). 

Найменше “утримуються” представники “Опозиційної платформи – За життя” – 1,7%.

Найчастіше пропускали засідання позафракційні депутати — 41,0% від загальної кількості голосувань та депутати від  “Опозиційної платформи – За життя”  (40,8%). 

Найбільше “не голосували” представники “Опозиційної платформи — За життя” (23,4%) та депутатської групи “За майбутнє” (23%). 

Прогульники

89 народних депутатів у квітні пропустили понад 30% голосувань. З них 33 — представники фракції “Слуга народу”, 19 — “Опозиційна платформа — За життя”, 9 — позафракційні, 9 — “Батьківщини”, 8 – депутатської групи “За майбутнє”,  5 – Голос, по 3 — депутатської групи “Довіра” та “Європейської Солідарності”. 

П’ятеро депутатів пропустили всі голосування в парламенті в квітні. Позафракційні Дмитро Шенцев та Євген Яковенко, двоє депутатів з “Опозиційної платформи – За життя” Вадим Рабінович та Тарас Козак, а також член фракції “Слуга народу” Сергій Гривко. 

Ще четверо депутатів пропустили понад 95% голосувань: Олесь Довгий – 99,7%, Юлія Льовочкіна – 98,1%, Вадим Столар – 96,5% та Андрій Лопушанський – 96,2%.

Дані парламентарі були відсутніми під час понад понад 880 голосувань, які відбулися в квітні в парламенті. 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Таке рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Сума цих коштів дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. 

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 21 890 гривень до 26 268 гривень у 2021 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для депутатів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

Голосування проти лінії фракції

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше за весь період роботи парламенту поточного скликання проти лінії фракції голосує Ігор Абрамович – 63,2%.

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Максим Єфімов. Він у 60,2% випадків голосував у розріз із позицією групи. Тривалий час за цим показником лідирував Геннадій Вацак.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з “Європейської Солідарності”. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 57,6%. 

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Степан Івахів. Він у 57,4% випадків голосував у розріз позиції групи. Тривалий час за цим показником лідирував Віктор Балога.

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Андрій Кожем’якін, що складає 57,2%. Тривалий час за цим показником лідирував Сергій Тарута.

У “Слузі народу” найменше з фракцією голосує Ігор Негулевський. Він у 50,2% випадків голосував у розріз з фракцією. Раніше за цим показником тривалий час лідирував Олександр Дубінський, але у лютому його виключили з фракції і тепер він найменш синхронно голосує з позафракційними колегами.

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Ярослав Рущишин. Депутат має лише 25,7% таких голосувань.