Протягом березня українські парламентарі збирались 7 разів на пленарні засідання та 5 разів працювали у форматі позачергових засідань. За цей період у парламенті зареєстрували 148 законопроєктів, відбулось 596 голосувань, а 83 обранці пропустили більше 30% голосувань.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала роботу українського парламенту в березні 2021 року. 

Законотворча діяльність

У березні 2021 року в стінах парламенту IX скликання зареєстрували 148 законопроєктів. Найбільшу кількість ініціатив внесли народні депутати — 89,9% (133 законопроєктів), Кабінет Міністрів зареєстрував 7,4% (11) ініціатив, а Президент подав 2,7% (4). Переважна більшість стосується економічної політики (32,4%) та галузевого розвитку (24,3%), а також правової політики (17,6%).

Щодо підтримки законопроєктів, то у березні було проголосовано 12 законопроєктів. З них 5 були ініційовані Президентом України, 4 — народними депутатами, ще 3 — Кабміном. 

Гарячі парламентські теми

У березні народні депутати включили в порядок денний та відправили в Конституційний Суд для одержання висновку щодо його відповідності вимогам Конституції законопроєкт №5133. Нам пропонується внесення змін до статей 85 та 106 Конституції. Цим проєктом пропонується надати Президенту повноваження призначати та звільняти з посади за згодою Верховної Ради України Директора НАБУ та Директора ДБР, з відбором кандидатур на посаду на конкурсних засадах. 

Депутати ухвалили закон №3553 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку. Законом, зокрема, військкомати перейменовуються у “територіальні центри комплектування та соціальної підтримки”, збільшується відповідальність за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Закон також передбачає створення нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5064, яким вартість одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” встановлена у розмірі 3 прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років на 1 січня відповідного бюджетного року. Раніше було не менше 3 прожиткових мінімумів та на дату її видачі. Станом на 1 січня 2021 року один прожитковий мінімум для дітей до 6 років становить 1921 гривню.

Також парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про виділення коштів з бюджету на діяльність відновленого Міністерства аграрної політики та продовольства України (№5197-2).

У березні парламент ухвалив декілька постанов щодо призначення позачергових місцевих виборів. Зокрема, на 31 жовтня 2021 року були призначені вибори міського голови Харкова. Крім того, парламент у формі ухвалив заяву щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту. Цією заявою депутати вимагають від Російської Федерації негайно припинити бойові дії та неухильно дотримуватися режиму припинення вогню, повністю виконати свої міжнародні зобов'язання та вивести з України свою армію, найманців, збройні формування, які вона очолює, забезпечує та фінансує, їхню зброю і техніку та повернути Україні повний контроль над її міжнародно визнаними кордонами. Крім цього, парламентарі закликали світове співтовариство засудити поведінку РФ та продовжити міжнародний політичний та економічний тиск на неї. 

Ще однією постановою депутати засудили акцію на підтримку Сергія Стерненка, яка відбулася 20 березня біля стін Офісу Президента України. Депутати вважають цю акцію не миртою через розмальовані стіни та вибиті шибки дверей до Офісу Президента та вважають, що її учасники провокували правоохоронців та жорсткі дії щодо протестувальників. 

Також парламент припинив повноваження депутатів Олександра Скічка (“Слуга народу”) та Ігоря Колихаєва (група “Партія “За майбутнє”). Першого призначили головою Черкаської ОДА, другого було обрано міським головою Херсона.

Голосування парламенту

За три місяці осені в парламенті відбулось 596 голосувань та понад 250 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше народні депутати притримувались позиції “утримався” під час голосувань, що складає 37% від усіх натискань на кнопку. Голосували “за” депутати у 30% випадків, “проти” — 4%. У 18% випадків депутати були відсутні, а в 11% —  не голосували (тобто фактично ігнорували голосування).

Ініціатори законопроєктів

У березні до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Георгій Мазурашу. Депутат від “Слуги народу” став автором та співавтором 25 законодавчих ініціатив. На другому місці за цим показником ще один депутат від “Слуги народу” Олександр Аліксійчук, який став автором та співавтором 22 законодавчих ініціатив. Третій за цим показником депутат з групи “Довіра” Геннадій Вацак (автор та співавтор 19 законодавчих ініціатив).

Загалом у березні 342 депутати стали авторами та співавторами 148 законодавчих ініціатив, які були зареєстровані в парламенті. 

Голосування фракцій

У березні найбільше в парламенті голосували “за” депутати з фракції “Батьківщина” (54,3%), на другому місці депутатська група “Довіра” (35,7%), на третьому – група “Партія “За майбутнє” (32,4%). Найменше кнопку “за” восени натиснули депутати з фракції “Голос” (15,8%). 

Найактивніше “проти” голосували депутати “Слуги народу” (4,7%) та групи “Довіра” (4,3%). Депутати з фракції “Голос” найчастіше тиснуть на кнопку “утриматися” при голосуванні (у 56,6% випадках). Другі за цим показником депутати з фракції “Європейська Солідарність” (52%). Найменше голосують “проти” в депутатській групі “За майбутнє” (0,5%).

Найчастіше пропускали засідання  позафракційні депутати — 42,2% від загальної кількості голосувань та депутати ОПЗЖ (35,9%). Найбільше “не голосували” представники “Опозиційної платформи — За життя” (29,5%) та депутатської групи “За майбутнє” (24,1%). 

Голосування проти лінії фракції

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше за весь період роботи парламенту поточного скликання проти лінії фракції голосує Сергій Льовочкін. Цей показник голосувань налічує майже 61,8%. Тривалий час лідирував за цим показником Ігор Абрамович.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 58,1%. 

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Максим Єфімов. Він у 56,6% випадків голосував у розріз із позицією групи. Тривалий час за цим показником лідирував Геннадій Вацак.

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Степан Івахів. Він у 55,5% випадків голосував у розріз позиції групи. Тривалий час за цим показником лідирував Віктор Балога.

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Андрій Кожем’якін, що складає 55,4%. Тривалий час за цим показником лідирував Сергій Тарута.

У “Слузі народу” найменше з фракцією голосує Ігор Негулевський. Він у 47,5% випадків голосував у розріз з фракцією. Раніше за цим показником тривалий час лідирував Олександр Дубінський, але у лютому його виключили з фракції. 

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Ярослав Рущишин. Депутат має 28,3% таких голосувань. 

Прогульники

83 народні депутати восени пропустили більше 30% голосувань. З них 33 — представники фракції “Слуга народу”, 16 — “Опозиційна платформа — За життя”, 11 — позафракційні, 8 — “Батьківщини”,  по 4 — депутатської групи “За майбутнє”, фракції “Голос” та “Європейської Солідарності”, 3 — групи “Довіра”. 

3 депутати пропустили всі голосування в парламенті в березні. Позафракційний Олесь Довгий та двоє депутатів з “Опозиційної платформи — За життя” Михайло Папієв та Тарас Козак. Ще двоє депутатів з ОПЗЖ Вадим Рабінович та Вадим Столар пропустили по 99,8% голосувань. Парламентарі взяли участь лише в одному з 596 голосувань, які відбулися в березні в парламенті. 

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Таке рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Сума цих коштів дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. 

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 21 890 гривень до 26 268 гривень у 2021 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для депутатів, які мають науковий ступінь або почесне звання).