Компанія "Тікток" оголосила, що змінить свій підхід до безпеки даних користувачів на європейському ринку. Анонсований нею план Project Clover передбачає, що дані користувачів будуть зберігатися на серверах в Ірландії та Норвегії. Контролюватиме їх та перевірятиме будь-яку передачу їх за межі Європи незалежна європейська кібербезпекова компанія. Також у "Тікток" заявили, що зроблять персональні дані анонімними, щоб користувачів не можна було ідентифікувати без додаткової інформації. 

Раніше "Tікток" вже пропонував схожий проєкт уряду США — так компанія намагається не втратити цей ринок. Відповідно до Project Texas, дані американських користувачів пропонували зберігати у США, на серверах компанії Oracle. Остання також мала стежити за алгоритмами, аби спробувати зменшити занепокоєння американського уряду з приводу того, що Китай може впливати на вибір відео, які користувачі бачать у додатку. 

Такі кроки "Tікток" до посилення безпеки даних користувачів стали необхідними через тиск урядів США та країн Європейського Союзу. Занепокоєння стало особливо помітним у 2022 році, коли стало відомо, що співробітники ByteDance (материнської компанії "Tікток", яка базується у Пекіні) використовували платформу для шпигування за репортером Financial Times. Минулого року "Tікток" також підтвердив, що співробітники компанії за межами США та ЄС можуть безперешкодно отримати доступ до даних користувачів. Компанія заявила, що це необхідно, аби перевірити ефективність алгоритмів та відстежити незаконну поведінку користувачів, а також щоб переконатися, що досвід взаємодії користувачів з платформою був “послідовним, приємним та безпечним”. 

Особливу тривогу серед країн Заходу викликає той факт, що ByteDance, яка володіє тіктоком, перебуває під юрисдикцією Китаю. "Тікток", який зараз зберігає дані своїх користувачів у США та Сінгапурі, заперечує, що уряд Китаю може отримати доступ до цих даних і алгоритмів або маніпулювати ними. Однак, згідно з законом Китаю про національну розвідку, всі організації та громадяни повинні “підтримувати, допомагати та співпрацювати” з національною розвідкою. Таким чином, уряд Китаю може юридично змусити ByteDance передавати дані користувачів, а згодом використовувати їх для впливу на внутрішню політику США та ЄС. Крім того, посилаючись на цей закон, Китай може використовувати алгоритми сережі для поширення дезінформації в країнах Заходу.

З огляду на ці загрози, ЄС та США почали вводити безпрецедентні заходи для обмеження впливу тіктоку. Так, у лютому 2023 Єврокомісія та Європарламент заборонили використовувати цей додаток на робочих телефонах та інших пристроях своїм співробітникам. На початку березня сплив 30-денний термін, коли держслужбовці усіх рівнів у США також мали видалити тікток з власних пристроїв. Заборона використання тікток вже близько 3 років діє для всіх військових у США, а з листопада соціальну мережу мали видалити співробітники більшості великих американських університетів. До заборони тікток для держслужбовців також долучилась Канада, а от Індія пішла ще далі, взагалі заблокувавши доступ до платформи на території країни. На схожий крок потенційно можуть піти і в США — 7 березня Білий дім підтримав законопроєкт, який надає йому повноваження забороняти китайські програми, які становлять загрозу національній безпеці. Втім, поки не зрозуміло, чим завершиться цей процес, оскільки багато політиків та дослідників у США вважають, що така заборона може суперечити Першій поправці до Конституції, яка гарантує свободу слова в країні.

"Хоча рішення 'Тікток' змінити свій підхід до зберігання персональних даних користувачів — позитивна тенденція, насправді вона не розв'язує більшості проблем, повʼязаних із цією платформою. На ній поширюється величезна кількість дезінформації (в тому числі й щодо російсько-української війни). Однак компанія не допускає до моніторингу поширення фейків сторонні організації, а дослідження контенту цієї платформи й досі залишаються доволі складними через відсутність зручних сервісів для аналізу. При цьому серед молоді тікток наразі доволі впливовим. Цілком імовірно, що найближчими роками ми побачимо блокування тікток у багатьох країнах через надмірний вплив платформи на політичні процеси", — зазначає експертка з моніторингу соціальних мереж Громадянської мережі ОПОРА Ольга Снопок.