Законопроєкт тижня. Три альтернативи до президентського законопроєкту про деолігархізацію

ОПОРА у рубриці “Законопроєкт тижня” продовжує інформувати про важливі законодавчі ініціативи, які реєструються чи розглядаються на поточному тижні у Верховній Раді або підписані Президентом України. У цій рубриці ми не оцінюємо сам законопроєкт, лише інформуємо про його зміст.

Тиждень з 22 по 25 червня тижня відведений для роботи депутатів з виборцями. У цьому огляді ми зупинимося на законопроектах №5599-1, №5599-2 та №5599-3, які є альтернативними до президентського законопроєкту №5599 про олігархів. Цей законопроєкт дає визначення, що таке “олігарх”, містить критерії, за якими певна особи може вважатися олігархом, передбачає створення реєстру олігархів та обмеження для осіб, які до нього потрапили. Зокрема, робити внески на підтримку політичних партій та брати участь у великій приватизації. 

Відповідно до проєкту закону олігарх - це особа, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті та одночасно відповідає одному з трьох наступних критеріїв:

1. бере участь у політичному житті;
2. має значний вплив на ЗМІ;
3. є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
4. підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (станом на 1 січня 2021 року це 2 мільярди 189 мільйонів гривень - ред. ОПОРА).

Рішення про визнання особою олігархом приймає Рада національної безпеки та оборони України на підставі подання Кабінету Міністрів України, члена Ради національної безпеки і оборони України, Національного банку України, Служби безпеки України або Антимонопольного комітету України. 

Авторами першого альтернативного законопроєкту є група депутатів з “Європейської солідарності”, “Голосу” та “Батьківщини” на чолі з Миколою Княжицьким, другого - член групи “За майбутнє” Антон Поляков, третього - група депутатів з “Батьківщини” на чолі з Андрієм Ніколаєнком. 

Законопроєкт Княжицького

У законопроєкті Княжицького замість терміну “олігарх” пропонується використання терміну “власник монопольного бізнесу”. Відповідно до цього закону - це фізична особа, яка через відносини контролю над однією або групою пов'язаних юридичних або фізичних осіб володіє активами сукупною вартістю більше 100 мільйонів ЄВРО в будь-якій валюті, досягла монопольного (домінуючого) становища на одному або декількох ринках товарів, робіт, послуг, межі якого охоплюють один або декілька регіонів, у тому числі частин декількох регіонів, і за наявності ознак існування надзвичайно високого ризику впливу такою особою (як безпосередньо, так і через третіх осіб) на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та на суспільство через вплив на інформаційну політику ЗМІ, з метою підтримання або посилення цього становища, отримання додаткового контролю над підприємствами, природними ресурсами, об’єктами нерухомості, іншими об’єктами права власності.

Рішення про надання особі статусу власника монопольного бізнесу приймає НАЗК за наслідками розгляду звернення Антимонопольного комітету України та проведеного розслідування. Власник монопольного бізнесу, його контакти з суб’єктами владних повноважень, а також умови ведення бізнесу перебувають під моніторингом НАЗК.

У законопроєкті відсутні обмеження щодо можливості власникам монопольного бізнесу робити внески та підтримку політичних партій чи брати участь у приватизації. Натомість у ньому зазначено, що власники монопольного бізнесу можуть здійснювати будь-який прямий або опосередкований вплив на політичні рішення лише через відкриту і прозору процедуру. Вони також можуть фінансувати ЗМІ, а також робити внески до виборчого фонду на підтримку кандидатів.

Законопроєкт Полякова

У законопроєкті Полякова, у порівнянні з президентським, пропонується, щоб особа визнавалася Радою національної безпеки та оборони України “олігархом” на підставі рішення суду. Натомість, законопроєкт президента пропонує, щоб РНБО ухвалила рішення про визнання особою олігархом на підставі подання Кабінету Міністрів, члена РНБО, Національного банку України, СБУ або Антимонопольного комітету. 

Крім цього, законопроєкт пропонує до зменшити мінімальний поріг підтвердженої вартості активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є), яку може бути віднесено до категорії «олігарха», що перевищує 200 тисяч прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (437 000 мільйонів гривень - ред. ОПОРА). Крім цього, особам, які будуть включені до Реєстру олігархів заборонено бути засновником та покупцем ЗМІ та обіймати ряд посад, наприклад, бути головою Уряду чи міським головою.

Також заборонено:

1. здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій ;
2. бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації;
3. бути покупцем (бенефіціаром покупця) суб’єкту господарювання, який на день введення в дію цього Закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
4. бути покупцем (бенефіціаром покупця), засновником ЗМІ.

Законопроєкт Ніколаєнка

Законопроєкт має іншу назву, чим основний законопроєкт. Автори його назвали “За чесну політику та чесну влагу”. Він регулює взаємовідносини публічних (політичних) діячів та суб'єктів великого підприємництва. До першої автори відносять Президента, Прем'єр-міністра, члені Уряду, народних депутатів та великий перелік посадових осіб різних органів влади та правоохоронних органів.

Проєктом замість терміну “олігарх” пропонується використовувати термін “суб’єкт великого підприємництва”. Це юридична особа - суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у якої річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку, та який включено до Публічного реєстру суб’єктів великого підприємництва. 

Законопроєкт накладає певні обмеження на публічних діячів. Їм буде заборонено отримувати будь-які матеріальні блага від суб’єкта великого підприємництва та його представників; обіцянки щодо свого працевлаштування або працевлаштування його близьких осіб; залучати суб’єкта великого підприємництва та його представників до участі та/або організації фінансування виборчої кампанії та агітації; ставити себе у залежність від суб'єкта підприємницької діяльності та бути залежним від нього. 

Проєкт передбачає створення Публічного реєстру суб’єктів великого підприємництва. Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджує Кабмін. Реєстр формувати та вести буде спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі статистики. 

Порівняльна таблиця законопроєктів про деолігархізацію