У питанні співпраці комітетів Верховної Ради із зацікавленими сторонами пріоритетним напрямком для більшості таких органів є планові засідання, в той же час діяльність з проведення круглих столів, конференцій та інших зустрічей із можливістю відкритої участі має несистемний характер. Найкращі показники за цими параметрами має Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Запорізькі депутати в комітетах

Громадянська мережа ОПОРА здійснила моніторинг відкритих джерел з діяльності комітетів Верховної Ради, до яких входять депутати IX скликання від виборчих округів Запорізької області. На меті було з’ясувати відкритість цих органів до консультативної діяльності із зацікавленими сторонами (стейкхолдерами), а також включеність у цей процес означених політиків.

Олександр Кабанов, обраний від політичної партії «Слуга народу» під № 87 у виборчому списку, член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. В складі інших співавторів він виступив автором законопроєкту № 2693 «Про медіа».  Його реєстрація відбулася 27 грудня 2019 року. Зазначається, що «До реєстрації проєкту народні депутати проводили зустрічі-обговорення із фахівцями галузі, отримували рекомендації та зауваження». Переліку цих фахівців у відкритих джерелах не знайдено. Натомість повідомляється про консультативну роботу щодо проєкту закону після його реєстрації. Вони проводилися із представниками інтернет-асоціацій, телебачення, кабельних провайдерів та ОТТ-платформ, онлайн-медіа, інформагентств. Згідно протоколу засідання Комітету № 27 від 30 квітня 2020 року під час перегляду висновку до проєкту Закону про медіа за участі запрошених стекхолдерів Олександр Кабанов був відсутнім.

28 травня 2020 року спільно із іншими членами Комітету Олександр Кабанов взяв участь  у робочій зустрічі щодо функціонування державних кіностудій «Укркінохроніка» та «Національна кінематека України». Обговорення відбулося за участі представників Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ України, Фонду державного майна, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та головою Держагентства з питань кіно Мариною Кудерчук.

Володимир Кальцев, обраний від політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» під №24, член Комітету Верховної Ради України з питань організації держаної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Враховуючи, що політик є співавтором 47 законопроєктів,  з яких 4 набули чинності, сайт Комітету має низьку активність згадок про діяльність депутата за участі зацікавлених сторін. Попри це, сам Комітет проводить таку роботу системно. Так, наприклад, в лютому та березні 2021 року він провів три круглі столи на платформі ZOOM. До участі у заходах запрошувалися народні депутати України, представники органів державної влади та  місцевого самоврядування, професійні громадські організації, проєктні інститути, експерти тощо. Комітетом надаються контакти для реєстрації учасників.

Комунікація зацікавлених осіб із Володимиром Кальцевим ускладнюється через роботу його офіційної скриньки для електронного листування. Наразі вона переповнена від отриманих повідомлень і не приймає нових сповіщень.

Геннадій Касай, обраний в окрузі №74, член депутатської фракції «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Навігація по сайту комітету не передбачає функцію пошуку інформації за ключовими словами. Також відсутні розділи з висвітлення діяльності у круглих столах, конференціях, зустрічах тощо. Згадка про Геннадія Касая здебільшого міститься у протоколах засідання, де перелічені присутні члени Комітету та стейкхолдери, яким надали слово. Повний перелік осіб вміщений у документах, що відсутні на сайті.

Михайло Крячко, обраний від політичної партії «Слуга народу» під №61 у списку, голова Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Сайт очолюваного політиком Комітету також не має функції пошуку інформації за ключовими словами. Натомість присутні розділи «Зустрічі» і «Конференції та круглі столи», проте жоден з них не заповнений. Однак портал звітується про заходи за участі стейкхолдерів. Так 23 березня 2021 року Комітет провів першу онлайн-зустріч робочої групи, яка займатиметься розробкою проєкту Закону «Про перехоплення телекомунікацій». До неї долучилися представники операторів та профільних асоціацій ІнАУ, «Телас», Телекомунікаційної палати України, Центру громадянських свобод, Харківської правозахисної групи, Лабораторії цифрової безпеки, Платформи з прав людини, СБУ тощо.

Також проходять заходи в форматі прес-конференцій, слухань, онлайн-семінарів. Портал анонсує про перебіг засідань із зазначенням часу і адреси, однак не повідомляє про можливість і порядок реєстрації для них зацікавлених сторін.

На сайті політичної партії «Слуга народу» є сторінка Михайла Крячка, де передбачена функція відправити йому повідомлення, а також ознайомитися з його дописами на персональній сторінці в Facebook.

Артем Кунаєв, обраний від політичної партії «Слуга народу» під №100 у списку, член Комітету Верховної Ради з питань бюджету. Діяльність політика зафіксована в планових засіданнях комітету. Дані про інший формат зустрічі і співпраці в межах цього органу зі стейкхолдерами – відсутні. Останній круглий стіл, проведений Комітетом, позначений жовтнем 2018 року за участі депутатів попереднього скликання Верховної Ради. Розділ «Зустрічі» на сайті цього органу оновлювався в грудні 2019 року. Інформація про запрошення до заходів зацікавлених осіб відсутня.

Павло Мельник, обраний в окрузі № 81, член депутатської фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань координації програм технічної допомоги Європейського Союзу та співпраці Євратомом Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Результат моніторингу його активності у співпраці зі стейхолдерами не приніс змістовної інформації. Розділи «Зустрічі» і «Конференції та круглі столи» на сайті Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу не оновлювалися з лютого та березня 2018 року. Анонсів заходів на який запрошено зацікавлених осіб – не знайдено.

Сергій Мінько, обраний в окрузі № 80 округу, член депутатської фракції партії «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. З часу утворення складу Верховної Ради депутатами IX скликання комітет провів два відкритих заходи. Сергій Мінько взяв участь в одному з них. Це відкриті комітетські слухання на тему: «Діяльність Державного бюро розслідувань, стан виконання покладених на Державне бюро розслідувань завдань та додержання ним законодавства, прав і свобод громадянина», що відбулися 17 вересня 2020 року. Серед стейкхолдерів були запрошені представники Національної асоціації адвокатів України, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ, громадських організацій тощо.

Марина Нікітіна, обрана в окрузі № 82, членкиня депутатської фракції «Слуга народу» та Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. У відкритих джерелах висвітлена участь депутатки в засіданнях комітету на прикладі протоколів та стенограм, іншої інформації про її активність в цьому органі не подана. Натомість на своїй сторінці у Facebook Марина Нікітіна інформує про зміни графіку роботи у своїх громадських приймальнях, зустріч із жителями села Володимирівське Широківської громади Запорізької області тощо.

Олександр Пономарьов, обраний в окрузі № 78, член депутатської фракції «Опозиційна платформа – За життя» та Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. Згідно наведених даних основна діяльність політика в Комітеті полягає у планових засіданнях. Інформація про інші зустрічі, конференції та круглі столи відсутня. Сторінка депутата у Facebook не містить публікацій про зустрічі із зацікавленими особами за період з вересня 2020 по березень 2021.

Роман Соха, обраний в окрузі № 75, член депутатської фракції «Слуга народу» та Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації. Враховуючи вже згадані особливості навігації сайту Комітету – ускладнюється робота з відстеження активності депутата в цьому органі за межами планових засідань. Інформації про його співпрацю зі стейкхолдерами на сторінці Facebook політика відсутня.

Євгеній Шевченко, обраний в окрузі № 76, член депутатської фракції «Слуга народу» та Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку. У складі інших членів Комітету провів кілька заходів із зацікавленими сторонами. Зокрема, 22 листопада 2019 року відбулася зустріч з питань економічного розвитку з представниками Національної академії наук України (від наукової спільноти взяло участь близько 13 учасників). 7 лютого 2020 року у Комітеті відбулося позачергове засідання, на якому було заслухано звіт Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова про роботу Міністерства. До заходу долучилися представники Міністерства юстиції  фахівці та  голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Сергій Штепа, обраний в окрузі № 77, член депутатської фракції «Слуга народу», голова підкомітету електронного врядування Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. 28 жовтня 2019 у приймальні Верховної Ради України політик в статусі члена Комітету зустрівся із пенсіонерами та підприємцем для обговорення «соціальної політики та соціального захисту населення; культури та культурної спадщини, туризму; державного будівництва, адміністративно-територіального устрою; забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, запобігання дискримінації».

30 липня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування провів у форматі відеоконференції круглий стіл, де обговорив проєкти Законів щодо державного екологічного контролю. Сергій Штепа взяв участь у заході. На захід  запрошувалися профільні громадські організації.

Юлія Яцик, обрана в окрузі № 79, членкиня депутатської фракції «Слуга народу», голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Згідно даних на офіційному сайті Комітету, до якої входить підкомітет очолюваний депутаткою, графік особистого прийому громадян був викладений по липень включно з 2019 року у складі попередньої парламентської каденції і відтоді не оновлювався.

Останній захід за участі стейкхолдерів відбувся 25 вересня 2020 року. Це були відкриті комітетські слухання на тему: «Діяльність Державного бюро розслідувань, стан виконання покладених на Державне бюро розслідувань завдань та додержання ним законодавства, прав і свобод громадянина»

Чи є взаємодія з запорізькими стейкходерами?

Помічник Юлії Яцик Микола Духонченко під час регіонального обговорення Громадянської мережі ОПОРА щодо взаємодії народних депутатів та зацікавлених сторін зазначив:

«На кожну робочу групу законопроєктів, що розглядаються, ми залучаємо безпосередньо ті правоохоронні органи, яких стосується впровадження норм, які ми плануємо змінити. Проте більшість цих заходів проводиться у Києві і тому там представлені центральні органи. Для того, щоб отримати зворотній зв'язок нами проведено в листопаді 2019-го та в січні 2020-го року два круглих столи на регіональному рівні. На базі Запорізької політехніки ми залучали практичних працівників всіх правоохоронних органів. Це поліція, СБУ, ДБР, місцеві судді Запорізької області, адвокати»

За словами представника депутатки, озвучені під час цього тези різняться від тих позицій, що вони чули від представників центральних органів влади. Причини цього він вбачає в особливостях досвіду на місцях і оцінки одних й тих явищ залежно від ієрархії працівників правоохоронної системи.  Серед практичних наслідків цих круглих столів Микола Духонченко виокремив розробку і прийняття Закону: «Це щодо змін у Кримінально-процесуальному кодексі України, що стосується здійснення кримінального впровадження судді першої інстанції колегії суддів. Ініціатива надійшла від місцевих суддів. До речі, під час голосування в залі її підтримали абсолютно всі фракції».

Також Микола розповів, що до підкомітету звертаються зацікавлені сторони, які не мають права законодавчих ініціатив, однак пропонують свої напрацювання. Так на підставі звернення уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової було проголосовано в першому читанні за Законопроєкт щодо захисту прав та інтересів дитини у разі затримання і тримання під вартою її батьків.

У відповідь на ці тези голова ГО «Автомайдан» у місті Запоріжжя Ігор Лукашенко поцікавився чи є у планах підкомітету запрошувати до консультацій ширше коло представників громадськості. Оскільки, на його думку, правоохоронці через свою «професійну деформацію» можуть не помічати ряд проблем.

Микола Духонченко зазначив, що саме для балансу оцінки ситуацій для консультацій вони запрошують адвокатів та інших представників потерпілих, заслуховуються висновки міжнародних правозахисних організацій. Крім того адвокатський досвід Юлії Яцик, як запевнив її представник, дозволяє поглянути на ситуацію з урахуванням досвіду зловживання з боку правоохоронців.

Свою відповідь помічник депутатки підсумував тим, що на адресу підкомітету приходить чимало «законодавчого спаму» від народних депутатів із суперечливим вмістом. Тож орган, що він представляє, є одним з дієвих фільтрів для пропозицій подібного штибу.

Заступник голови обласної організації ВГО «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Олексій Мосєйко наголосив на загальній проблемі кризи експертності як серед представників Верховної Ради так і громадянського суспільства. Та закликав, попри це, добирати для широких обговорень якнайширше коло фахових стейкхолдерів.

Крім того представники громадськості висловили зауваження про культури поведінки окремих депутатів Верховної Ради. Зокрема повідомили, що політики блокують для подальшої комунікації в соціальних мережах осіб, що ставлять для них запитання про їхню профільну діяльність. Такі зауваження пролунала на адресу згаданих під час аналізу ОПОРИ Юлії Яцик та Євгенія Шевченка.

Рекомендації для взаємодії комітетів Верховної Ради з регіональними стейкхолдерами:

  • в умовах пандемії розробити безпечні і дієві дистанції формати зустрічі із стейхолдерами.
  • крім безпосередніх завдань (проведення засідання), дотримуватися форматів круглих столів, конференцій та інших зустрічей
  • пильнувати, щоб на кожну з таких зустрічей була розроблена зручна форма реєстрації учасників та учасниць
  • покращити навігацію сайтів Комітетів з метою зручного відстеження активностей депутатів у співпраці із зацікавленими особами

Матеріал підготовлено громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в межах проєкту «Інклюзивні комітети як запорука якісного законотворення» за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.