29 серпня 2023 року Верховній Раді ІХ скликання виповнилося 4 роки. Понад півтора з них вона пропрацювала в умовах повномасштабного російського вторгнення. І якщо у 2019 році в публічному просторі активно обговорювали парламент, монобільшість “Слуги народу” та як вона вплине на законодавчі процеси в Україні, то з плином часу Верховна Рада все більше стає тінню Офісу Президента, а суспільна увага до неї знизилася. Втім, депутати працюють, голосують та ухвалюють законопроєкти. Робота головного законодавчого органу країни не дала можливості російським пропагандистам заявити про “хаос” та “параліч” влади в Україні.

Попри скорочення кількості чинних народних депутатів до рекордного показника в 404 парламентарі, Верховна Рада доволі інтенсивно приймає законопроєкти. Примітно, що вже після початку повномасштабного вторгнення, у липні 2022 року парламент ухвалив аж 65 законопроєктів.

Натомість парламентська дисципліна (рівень відвідування засідань) і до, і після початку повномасштабної війни перебуває приблизно на одному рівні — 71–72%. І все ж у 2023 році парламентарі стали менш відповідальними в цьому плані. Так, січень, лютий, червень та липень цього року стали єдиними за весь період роботи Верховної Ради ІХ скликання місяцями з відвідуваністю менше ніж 60%.

З 24 лютого 2022 року до 29 серпня 2023-го, тобто за півтора року, прийнято майже 45% від усіх проголосованих законопроєктів — 556 з 1243. 

Після 24 лютого 2022 року також значно зросла частка ухвалених ініціатив у сфері безпеки й оборони — до 11%. Раніше вона перебувала на рівні 4,5%.

Водночас опитування показують, що 69% респондентів після перемоги прагнуть до оновлення парламенту. І хоча невідомо, коли і за яких умов відбудуться вибори до Верховної Ради (і чи взагалі доречно в умовах війни вживати слово “вибори”), суспільний запит на демократичний український парламент є.

Хай там як, у цьому матеріалі, ми не будемо розповідати про вибори, інтриги чи скандали, пов’язані з Верховною Радою ІХ скликання, а радше підсумуємо її роботу.

Зазначимо, що Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних щодо роботи народних депутатів. Це могло вплинути на точність дослідження.

Законопроєктна діяльність Президента — найефективніша

За чотири роки роботи парламенту ІХ скликання зареєстровано 6269 законопроєктів. Зокрема, за останній рік зареєстровано 1100 ініціатив.

Найбільше законопроєктів зареєстрували народні депутати — 5221 (83%). На другому місці — Кабмін із 815 ініціативами (13%), далі — Президент, який подав 246  (4%). Однак найбільш ефективним виявився саме Президент — ініціативи, подані ним, депутати підтримують найбільше. Таке тенденція характерна для багатьох скликань Верховної Ради.

Підтримка законопроєктів Президента перебуває на рівні майже 80%, урядових — 34%, депутатських —15%. Так, із 246 ініційованих Президентом проєктів законів успішно проголосовані 196, з 815 урядових ініціатив — 275, з 5221 депутатських — 772. Окремо варто відзначити, що понад половина з ухвалених президентських ініціатив стосувалися міжнародних угод.

Робота в “турборежимі”

Повномасштабне російське вторгнення напряму вплинуло на законодавчу діяльність парламенту, інтенсифікувавши її. Так, з 24 лютого 2022 року до 29 серпня 2023-го, тобто за півтора року, депутати прийняли майже 45% від усіх законопроєктів, які виносилися на голосування, — 556 з 1243. Справжній законодавчий “турборежим” діяв у липні 2022 року — тоді парламент ухвалив аж 65 законопроєктів. На другому місці за результативністю — грудень 2019 року, коли парламент прийняв 52 законопроєкти. Це лише на один більше, ніж у березні 2022 року — на початку повномасштабного російського вторгнення — та в грудні 2020 року.

Безпеки й оборони стало більше

Крім активного ухвалення законопроєктів, за час повномасштабного російського вторгнення можна відзначити й зміни у темі зареєстрованих і ухвалених законопроєктів. Класичні рубрики-лідери не змінилися — це економічна та правова політика, а також галузевий розвиток. 

Водночас цілком закономірно зросла кількість зареєстрованих і прийнятих ініціатив у сфері безпеки та оборони. Якщо до 24 лютого 2022 року ця тема була останньою за кількістю поданих законопроєктів — лише 2,8%, то тепер кожен десятий зареєстрований проєкт закону стосується цієї теми. Також раніше безпеки й оборони стосувався лише кожен 22-й ухвалений законопроєкт (4,5%), а нині це вже кожна 9-та ініціатива (11%).

Кожна п’ята ініціатива стає чинною

За 4 роки роботи ІХ скликання парламенту кожна п’ята законопроєктна ініціатива була успішно проголосована. У попередньому скликанні цей показник був нижчим, адже парламент підтримував лише кожен восьмий законопроєкт. Примітно, що порівняно з попереднім підсумком ОПОРИ (за три роки роботи парламенту), Верховна Рада ІХ скликання збільшила показник ефективності прийняття законопроєктів на 3%.  

Також відзначимо, що нинішній парламент за відсотком ухвалених законопроєктів удвічі випереджає парламент VII скликання (2012–2014 рр.) та загалом порівнюваний із Верховною Радою VI скликання (2007–2012 рр.). Найуспішніше за всю історію країни ухвалював законопроєкти парламент далекого ІІІ скликання.

Ініціюють сотні законопроєктів

Одним з основних завдань народного депутата є розробка законодавства, а не, наприклад, ремонти доріг чи встановлення дитячих майданчиків. Відтак, багато парламентарів досить буквально сприймають свою функцію та реєструють буквально сотні законопроєктів, самостійно або долучаючись як співавтори. З одного боку, так парламентарі можуть виконувати свої передвиборчі програми чи обіцянки, але з іншого — переважна більшість таких законопроєктів ніколи не будуть не те що ухвалені, а й навіть розглянуті в профільному комітеті.

Загалом за 4 роки до розробки найбільшої кількості законопроєктів долучився Георгій Мазурашу зі "Слуги народу", який став співавтором 634 законопроєктів. На другому місці — ще один депутат із цієї фракції Андрій Клочко, який долучився до створення 425 законопроєктів. 

Павло Фролов (“Слуга народу”) став співавтором 415 законопроєктів, Сергій Мінько (позафракційний) — 392, Євгенія Кравчук (“Слуга народу”) — 388, Галина Третьякова (“Слуга народу”) — 387, Олександр Бакумов — 377 (“Слуга народу”).

Далі йдуть Юрій Камельчук (“Слуга народу”) — 352, Данило Гетманцев (“Слуга народу”) — 343, Геннадій Вацак (група “Довіра”) — 337, Олександр Горобець (“Слуга народу”) — 334, Олег Бондаренко (“Слуга народу”) — 327, Сергій Швець (“Слуга народу”) — 325, Олександр Аліксійчук (“Слуга народу”) — 315 та Лариса Білозір (група “Довіра”) — 312.

На які кнопки натискають депутати

Загалом у сесійній залі за 4 роки роботи депутати голосували понад 15700 голосувань, понад 6,5 млн натиснувши на кнопки системи “Рада”. Найчастіше парламентарі натискають кнопку “за” (у 41,7% випадків). Друга за популярністю — кнопка “утримався”. Нею скористалися у 26,1% випадків. Відсутніми депутати були у 16,6% випадків, не голосували, попри присутність у сесійній залі, — у 13%. Найменше парламентарі тиснуть кнопку “проти” — лише у 2,6% випадків. Примітно, що за останній рік роботи й так невисокий показник “проти” зменшився ще на 0,5%. А після 24 лютого 2022 року натискання на кнопку “проти” опустилося до статистичної похибки — 0,4%.

Голосування фракцій

Найактивніше голосують “за” члени групи “Довіра” — у 53% випадків, а депутати від “Слуги народу” — у 46%. Найменше натискають на кнопку “за” члени "Європейської Солідарності" та групи “За майбутнє” — по 35%.

Найвищий показник голосувань “проти” у “Голосу” та групи “Платформа за життя та мир” — на рівні 4%.

Також майже у третині випадків депутати з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та “Слуги народу” утримуються під час голосувань.

Як голосують групи “Відновлення України” та “Платформа за життя та мир”

Після заборони партії “Опозиційна платформа — За життя” та розпуску відповідної фракції у Верховній Раді утворилися дві депутатські групи: “Відновлення України” і “Платформа за життя та мир”, в які й увійшла більшість депутатів з "ОПЗЖ". Відзначимо, що “лайфхак” із депутатськими групами — не новий, адже після перемоги Революції гідності ексрегіонали утворили в парламенті групи “Суверенна європейська Україна” та “За мир та стабільність”.

Аналізуючи голосування груп “Відновлення України” та “Платформа за життя та мир”, можна відзначити, що їхні члени у майже половині випадків підтримують законодавчі ініціативи, що, зрештою, іноді навіть допомагає набирати потрібні голоси “за” у сесійній залі. Примітно, що без ексчленів "ОПЗЖ" окремі закони справді не можна було б ухвалити.

 

Парламентарі-прогульники

Найбільш дисциплінованими є депутати від “Слуги народу” — вони пропустили 19% голосувань, а от найбільше прогулюють члени групи “За майбутнє”.

Лідерами за кількістю пропущених голосувань є Степан Івахів (група "За майбутнє") та Вадим Столар (тепер — група "Відновлення України"), які не голосували та/або були відсутніми у 97% випадків. На третьому і четвертому місцях — позафракційний Олександр Дубінський і член групи "За майбутнє" Ігор Палиця — 93% прогулів. Замикає п'ятірку антилідерів за відвідуваністю Олександр Фельдман (група "Відновлення України").

Серед найбільш недисциплінованих депутатів опинилися також Сергій Льовочкін, Федір Христенко, Петро Порошенко, Анжеліка Лабунська, Олександр Герега, Андрій Кожемʼякін, Олесь Довгий, Максим Єфімов, Ігор Кісільов і Дмитро Шпенов.

Загалом парламентська дисципліна і до, і після початку повномасштабного вторгнення перебуває приблизно на одному рівні — 71–72% відвіданих засідань. Найбільш відповідальними депутати були у січні 2020 року — 81%. Втім, вже у 2023 році парламентарі почали бути набагато менш дисциплінованими: у січні лютому, червні та липні відвідуваність була меншою за 60%.

Нагадуємо, що, відповідно до ухвалених ще у жовтні 2019 року змін до законодавства, тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю в голосуваннях. Тобто якщо депутат не голосує, то він не вважається присутнім на засіданні. Тим депутатам, які пропустили понад 30% голосувань, не відшкодовують витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць.

Виступи депутатів

За три роки в парламенті слово брали 424 депутати (включно з тими, хто вже вибув). Серед лідерів за кількістю виступів і надалі перебувають представники опозиційних партій. Здебільшого вони використовують трибуну для донесення власної точки зору, висловлення пропозицій чи незгоди з питань, які розглядає парламент, а також для критики дій влади. До початку повномасштабної війни ситуація була аналогічною.

Найбільше — аж 900 разів — виступав Нестор Шуфрич (група "Плтаформа за життя та мир"), загалом “наговоривши” аж 19 годин 24 хвилини. Друге місце посіла лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко — 18 годин 57 хвилин. На третьому місці — депутатка від “Європейської Солідарності” Ніна Южаніна. 

Ще один депутат із “Платформи за життя та мир” Олександр Колтунович, що минулого року був другим за тривалістю виступів, нині опинився лише на четвертій позиції. Тривалість його виступів становить 15 годин 30 хвилин. Замикає п'ятірку лідерів Ірина Геращенко — 15 годин 25 хвилин.