278 запропонованих законопроєктів, 73 ухвалені закони, 91 виступ під час пленарних засідань, – такими є результати трирічної діяльності п’яти нардепів-мажоритарників, які представляють Херсонську область у парламенті.
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, які законодавчі ініціативи підготували для розгляду у Верховній Раді херсонські мажоритарники Павло Павліш (виборчий округ №182), Вікторія Вагнєр (виборчий округ №183), Сергій Козир (виборчий округ №184), Володимир Іванов (виборчий округ №185) та Олексій Ковальов (виборчий округ №186) за три роки роботи: які з поданих ними законопроєктів набули чинності і стали законами, як парламентарі з Херсонщини відвідували пленарні засідання та як голосували, скільки часу приділили виступам під час засідань Верховної Ради.
Нагадаємо, що до квітня 2022 року 5 народних депутатів яз Херсонщини були членами фракції «Слуга народу». Наприкінці квітня політична партія «Слуга народу» та представники однойменної фракції у Верховній Раді України призупинили членство у фракції народного депутата Олексія Ковальова та звернулися до Генерального прокурора й Голови СБУ щодо порушення справи для розслідування обставин його перебування на тимчасово окупованій частині Херсонської області. А вже на початку травня парламентаря виключили із фракції.
Як голосували херсонські «мажоритарники»?
З-поміж 5 «мажоритарників» з Херсонщини найчастіше голосував «за» нардеп Сергій Козир, натомість найчастіше була відсутньою народна депутатка Вікторія Вагнєр.
Так, за результатами голосувань херсонських парламентарів, під час пленарних засідань протягом перших трьох років повноважень Ради IX скликання народний депутат Павло Павліш (фракція «Слуга народу») у 42,1% випадків голосував «за», у 9,8% випадків – «проти», у 27,6% випадків – «утримався», у 7,1% випадків не голосував, а в 13,4% випадків був відсутній.
Народна депутатка Вікторія Вагнєр (фракція «Слуга народу») підтримувала законодавчі ініціативи, які розглядалися у Раді, у 38,6% випадків, не підтримувала – у 0,6% випадків. Разом з тим, у депутатки налічується 38% голосувань, коли вона обрала позицію «утриматися», 3,1% голосувань – не голосувала. Ще під час 19,7% голосувань Вікторія Вагнєр була відсутня.
Народний депутат Сергій Козир (фракція «Слуга народу»), обраний до Ради IX скликання за результатами проміжних парламентських виборів 2021 року, має на своєму рахунку 74,3% голосувань «за», 0,3% голосувань «проти». Також нардеп «утримався» від голосування у 24% випадків, в 1,1% випадків – не голосував, ще під час 0,3% голосувань був відсутній.
Народний депутат Володимир Іванов (фракція «Слуга народу») підтримав законодавчі ініціативи у 43,9% випадків, не підтримав – в 1,2% випадків. Також парламентар «утримався» під час 35,2% голосувань, не голосував – у 9,4% випадків. Під час 10,3% голосувань народний депутат був відсутній.
Інший нардеп – представник фракції «Слуга народу» Олексій Ковальов – голосував «за» законодавчі ініціативи у 34% випадків, під час 1,9% голосувань висловився «проти». У 37,1% випадків нардеп натискав кнопку «утриматися», не голосував він у 8,4% випадків, а був відсутній під час 18,6% голосувань. Варто наголосити на тому, що з початком війни в Україні 24 лютого 2022 року народний депутат Олексій Ковальов не відвідував пленарні засідання — це видно за результатами оприлюднених голосувань на сайті Верховної Ради.
Які законопроєкти нардепів з Херсонщини набули чинності?
За три роки повноважень народних депутатів Ради IX скликання представники Херсонщини у парламенті долучилися до розробки 278 законопроєктів, 73 з яких станом на 16 серпня 2022 року підписані Президентом і набули чинності.
Зокрема, протягом трьох років повноважень Павло Павліш став автором чи співавтором 66 законопроєктів, 10 із яких (15,2%) набули чинності. На рахунку Вікторії Вагнєр 96 проєктів законів за цей самий період, 38 із яких (39,6%) стали законами. Народний депутат Сергій Козир долучився до написання 14 законопроєктів, жоден із яких станом на 16 серпня не ухвалений. Володимир Іванов став розробником 72 законопроєктів, 20 із яких (27,8%) уже стали законами. У нардепа Олексія Ковальова за аналогічний період налічується 54 проєкти законів, 8 із яких (14,8%) ухвалені.
Загалом 73 законопроєкти херсонських парламентарів станом на 16 серпня 2022 року підписані президентом і стали законами. Серед таких законодавчих ініціатив є 15, які розроблял «мажоритарниками» з Херсонщини у співавторстві. Йдеться про такі законопроєкти:
– №2193 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;
– №4129 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування будівництва, реконструкції, ремонту об’єктів портової інфраструктури)»;
– №4464 «Про внесення змін до статті 77 основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я)»;
– №4528 «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо скасування міри реагування у сфері обслуговування населення»;
– №5133 «Про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України (щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад) Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного Бюро Розслідувань»;
– №5600-4 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»;
– №5650 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів»;
– №5692 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення використання земель оборони та земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні національних академій наук, державних підприємств, установ, організацій»;
– №5707 «Про правотворчу діяльність»;
– №6316 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав інвесторів»; – №7055 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони виїзду за кордон деяким категоріям осіб на період воєнного стану»;
– №7056 «Про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо посилення гарантій адвокатської діяльності»;
– №7057 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення гарантій адвокатської діяльності»;
– №7065 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків»;
– №7129 «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо проведення дистанційних засідань Верховної Ради України».
Скільки часу приділили херсонські парламентарі виступам під час пленарних засідань?
За інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті Верховної Ради України, протягом перших трьох років своєї діяльності четверо з п’яти народних депутатів, які представляють Херсонщину у парламенті, скористалися своїм правом виступу під час пленарних засідань. У дослідженні враховувалися виступи і з трибуни, і з місця.
За період від набуття народними депутатами повноважень до 16 серпня 2022 року Громадянська мережа ОПОРА нарахувала 91 виступ херсонських «мажоритарників». Найчастіше правом виступу користувався Павло Павліш. Разом з тим, у Вікторії Вагнєр за цейперіод не зафіксовано жодного виступу.
Павло Павліш виступав під час пленарних засідань 57 разів. Загальна тривалість його виступів становить 34 хв. 4 с. У нардепа Олексія Ковальова налічується 31 виступ у парламенті. Загальна їх тривалість — 28 хв. 17 с.
У Володимира Іванова та Сергія Козиря налічується 2 та 1 виступ відповідно загальною тривалість 9 с. та 5 с. Варто зазначити, що це не були виступи по суті розгляду законодавчих ініціатив під час пленарних засідань. Натомість,парламентарі лише висловлювали прохання передати слово комусь із колег по фракції «Слуга народу».
Усі дані, використані у цьому дослідженні, отримані з офіційного сайту парламенту України. Наголошуємо на тому, що Верховна Рада після 24 лютого 2022 року не оприлюднює частину відкритих даних щодо роботи парламентарів, що могло частково вплинути на результати даного дослідження.