Верховна Рада України завершила роботу в 2021 році. Депутати повернуться з канікул до сесійної зали вже 18 січня. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, як минув цей рік у парламенті. Зокрема, народні обранці зареєстрували 1463 законопроєкти, провели 5687 голосувань та 2 мільйони 300 тисяч разів натиснули на кнопки системи “Рада”.

Найбільше законопроєктів реєструють народні депутати 1163 (79,5% від загальної кількості). Проте найбільший відсоток ухвалення мають законодавчі ініціативи Президента  — 69% (49 із 71 прийнятого законопроєкту).

Депутати з “ОПЗЖ” пропустили найбільше голосувань — 37,2%. Найдисциплінованішими парламентарями виявилися депутати від “Слуги народу”. Вони пропустили майже 11% голосувань. Найбільшим прогульником парламенту став Тарас Козак з “ОПЗЖ”, який пропустив усі голосування. По 99,4% голосувань пропустили Вадим Столар з “ОПЗЖ” та Олесь Довгий (позафракційний).

У 2021 році найчастіше “за” голосували парламентарі  з групи “Довіра” (53%), найменше  — представники “ОПЗЖ”. Серед депутатів найбільше “за” голосує депутат із групи “Партія “За майбутнє” Тарас Батенко, “проти” —  Роман Каптєлов з фракції “Слуга народу”, “утримується” — Микола Стефанчук  зі “Слуги народу”, ігнорує голосування — Юрій Бойко з “ОПЗЖ”.

Депутати з “Батьківщини” виступали з трибуни найдовше — майже 42 години, а найменше — позафракційні (трохи більше 3 годин). Найдовше в парламенті виступав Нестор Шуфрич з “ОПЗЖ”. Депутати наговорив в Раді 8 годин 33 хвилини.

Законотворча робота

Загалом протягом 2021 року в парламенті зареєстрували 1463 проєкти законів. Для порівняння: у 2020-му їх було на 26% більше — 1851. Серед різних суб’єктів законодавчої ініціативи найбільше проєктів зареєстрували народні депутати — 1163 (79,5% від загальної кількості). На рахунку Кабміну 229 пропозицій законодавчих актів (15,7%). Президент, своєю чергою, подав 71 проєкт закону (4,9%).

Найбільше законодавці працювали у царині економічної (28,6%) та правової політик (23,7%) — понад половина всіх зареєстрованих ініціатив. Активно реєструвались проєкти законів також у сфері галузевого розвитку (21,9%). На соціальну політику припало 9,8% від усіх ініціатив, державне будівництво — 5,5%, гуманітарну політику — 3,8%, міжнародні угоди — 3,6%, безпеку та оборону — 3,1%.

У 2021 році парламентарі ухвалили 275 законів. 172 з них ініціювали самі народні депутати, 54 — Кабін, 49 — Президент. При цьому, найкращий відсоток ухвалення мають ініціативи Президента — 69% (49 з 71). Далі за цим показником Уряд — 24% (54 з 229) та депутати — 15% (171 з 1163).

Депутати-законотворці

У 2021 році депутати майже 14,5 тисяч разів долучилися до написання законопроектів, сумарно зареєструвавши 1163 ініціативи. Нагадуємо, що багато законопроєктів мають десятки ініціаторів, тому кількість “долучень” до ініціювання в рази більша, ніж сама кількість проєктів законів. Окремі народні обранці впродовж року долучилися до більш ніж сотні ініціатив.

Георгій Мазурашу зі “Слуги народу” став співавтором 215 проєктів законів, Геннадій Вацак з групи “Довіра” — 179, Лариса Білозір із цієї ж групи — 141, Галина Третьякова з “Слуги народу” — 138, а її колега по фракції Сергій Швець — 133. На рахунку Євгенії Кравчук (“Слуга народу”) 132 ініціативи, Олександра Аліксійчук (“Слуга народу”) — 131, ​​Сергія Мінька (“За майбутнє”) — 131, Євгенія Брагара (“Слуга народу”) — 125, Андрія Клочка (“Слуга народу”) — 120. Проте в середньому лише кожен 10-й законопроект найбільших законотворців був ухвалений.

Євгенія Кравчук стала співавторкою найбільшої кількості законопроєктів, які були ухвалені — 17. По 16 успішних законодавчих ініціатив мають Юлія Гришина, Олександр Горобець, Галина Третякова та Георгій Мазурашу (всі вони — з фракції  “Слуга народу”).

Голосування парламенту

У 2021 році в парламенті відбулось 5687 голосувань та понад 2 мільйони 300 тисяч натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше це були позиції “за” та “утримався”. Депутати голосували “за” у 35,6% випадків, “утримувались” у 35,2% випадків. У 17,5% випадків депутати були відсутні, а в 9,6% — не голосували (фактично ігнорували голосування). “Проти” депутати були у 2,1% випадків.

Голосування фракцій

За

У 2021 році найчастіше “за” голосували депутати з групи “Довіра” (53%), фракції “Батьківщина” (46,6%) та “Слуги народу” (36,5%). Найменше натискали кнопку “за” депутати “Голосу” (24,6%) та “ОПЗЖ” (25,4%).

Серед депутатів найбільше “за” голосує депутат з групи “Партія “За майбутнє” Тарас Батенко (74%), найменше — позафракційний Олесь Довгий (0,2%).

Проти

“Проти” найбільше голосували депутати з “Батьківщини” (3,3%) та “ОПЗЖ” (3%). Найменше “проти” виступала група “Партія “За майбутнє” (0,4%).

“Проти” найактивніше голосує Роман Каптєлов з фракції “Слуга народу” — 41,1%. Найрідше “проти” голосує Ярослав Дубневич з групи “Партія “За майбутнє” — всього двічі у 2021 році.

“Утримався”

Найчастіше “утримується” депутат зі “Слуги народу” Микола Стефанчук (58,9%). Найменше на цю кнопку тисне Степан Івахів — лише 1 раз.

Найчастіше натискають кнопку “утримався” депутати зі “Слуги народу” (44,7%) та “Голосу” (44,4%). Найменше — “ОПЗЖ” (9,9%) та “Батьківщини” (13,6%).

Ігнорують голосування

Найбільше не голосують депутати з “ОПЗЖ” (24,5%) та групи “Довіра” (16,4%). Найменше — депутати з “Слуги народу” (5,8%) та позафракційні (7,9%).

Юрій Бойко з “ОПЗЖ” у 77,7% випадків не брав участі у голосуваннях. Його колега по фракції Вадим Столар не голосував лише двічі з тих небагатьох разів, коли він був присутній в сесійній залі.

Прогульники

Депутати з “ОПЗЖ” пропустили 37,2% голосувань. На другому місці за цим показником позафракційні (36,5%), на третьому — народні обранці з групи “Партія “За майбутнє” (26,8%). Далі — депутати від “Батьківщини” (26,4%), “Голосу” (21%), “Європейської солідарності” (13%). Найнижчий відсоток пропусків голосувань у депутатів з “Слуги народу” (10,9%).

У 2021 році всі голосування пропустив депутат Тарас Козак із “Опозиційної платформи — За життя”. По 99,4% голосувань пропустив Вадим Столар з “ОПЗЖ” та Олесь Довгий (позафракційний). 97,9% голосувань пропустив Вадим Рабінович з “ОПЗЖ”, 94,8% — позафракційний Дмитро Шенцев, 94,4% — позафракційний Андрій Деркач, 91,5% — Віктор Медведчук з “ОПЗЖ”, 86% — Юлія Льовочкіна з “ОПЗЖ”, 83,2% — Олександр Фельдман з “ОПЗЖ”, 82,1% — Юрій Солод з “ОПЗЖ”.

Найбільш дисципліновані

Перша десятка найбільш дисциплінованих парламентарів складається винятково з депутатів від “Слуги народу”. Ігор Копитін взяв участь у всіх голосуваннях, крім одного. Володимир Захарченко та Олена Криворучкіна пропустили по 11 голосувань, Владлен Неклюдов — 14 голосувань, Дмитро Припутень — 15,  Володимир Ватрас — 18, Максим Дирдін — 19, Микола Стефанчук — 21, В’ячеслав Медяник — 24, Олександр Літвінов — 25.

Голосують усупереч фракції

Громадянська мережа ОПОРА також підрахувала, які народні депутати поточного скликання найбільше голосують проти лінії фракції.

У фракції “Опозиційна платформа — За життя” найбільше усупереч із колегами голосує Сергій Льовочкін — у 66,7% випадків.

З-поміж депутатів від “Батьківщини” найчастіше врозріз із однопартійцями голосує Антон Яценко, що становить 66,2%.

У групі “Довіра” найменш синхронно з колегами працює Максим Єфімов. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 66%.

У депутатській групі “Партія “За майбутнє” найменш синхронно голосує Степан Івахів — 59,3%.

З-поміж народних депутатів з “Європейської Солідарності” найменш синхронно голосує Петро Порошенко. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 52,6%.

У фракції “Слуга народу” найбільше усупереч з однопартійцями голосує Микола Сольський. Депутат має 47,2% голосувань проти лінії фракції.

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Рустем Умєров. Депутат має 28,8% таких голосувань.

Виступають найбільше

У 2021 році найбільше в парламенті виступали депутати з “Батьківщини”. Тривалість їхніх виступів становить 41 годину 47 хвилин. Депутати від “Слуги народу” виступали 40 годин 39 хвилин, “ОПЗЖ” — 39 годин 15 хвилин, “Європейської солідарності” — 29 годин 10 хвилин, “Голосу” — 18 годин 46 хвилин, групи “Довіра” — 13 годин 35 хвилин, групи “Партія “За майбутнє” — 12 годин 55 хвилин. Позафракційні депутати виступали загалом 3 години 21 хвилину.

Лідерами за кількістю та загальною тривалістю виступів є опозиційні депутати. У 2021 році найдовше в парламенті виступав Нестор Шуфрич з “ОПЗЖ” — 8 годин 33 хвилини. На другому місці за цим показником — Олександр Колтунович з “ОПЗЖ”. Депутат “наговорив” 7 годин 27 хвилин. На третьому місці лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко — 6 годин 6 хвилин. Далі — Ірина Геращенко з “ЄС” — 5 годин 19 хвилин, Сергій Власенко з “Батьківщини” — 5 годин, Михайло Цимбалюк з “Батьківщини” — 4 години 50 хвилин, Ніна Южаніна з “ЄС” — 4 години 44 хвилини, Григорій Мамка з “ОПЗЖ” — 4 години 34 хвилини, Сергій Шахов з групи “Довіра” — 4 години 27 хвилин, Вадим Івченко з “Батьківщини” —  4 години 9 хвилин.

Резонансні парламентські теми

Серед парламентських тем 2021 року, які запам'яталися найбільше, можна виокремити ухвалення ініційованого Президентом закону “про олігархів”, що містить критерії, за якими певна особа може вважатися олігархом, та встановлює обмеження для таких осіб.

Також резонанс викликало ухвалення “ресурсного” законопроєкту або, як його ще називають, “антиахметівського”, який, зокрема, збільшив податкове навантаження на видобуток залізної руди. До тексту цього законопроєкту було подано майже 11 тисяч поправок. Півтори тисячі з них проголосували, але всього кілька врахували.

Запам’яталися цьогоріч і кадрові ротації в Уряді спершу у травні, потім у липні, а згодом у листопаді. У підсумку свої посади втратили 9 урядовців, а на їхні місця призначили 8 нових міністрів. Ще одна посада лишається вакантною — крісло Міністра захисту довкілля та природних ресурсів. Окремо варто згадати про відставку очільника МВС України Арсена Авакова, який перебував на цій посаді протягом останніх 7 років (його призначили наприкінці лютого 2014 року), а також про невдалу спробу призначити Юрія Вітренка на посаду віцепрем'єра – міністра енергетики. Депутати змінили порядок призначення директора НАБУ. Тепер його призначатиме Уряд, а не Президент.

Крім урядових відставок, у 2021 році змінився спікер парламенту. Спершу депутати звільнили з посади Дмитра Разумкова, який втратив підтримку президента, а на його місце призначили першого віцеспікера Руслана Стефанчука. На місце першого заступника голови Верховної Ради обрали Олександра Корнієнка, який очолював партію “Слуга народу”.

Наприкінці року парламентарі ухвалили закон про локалізацію у публічних закупівлях у сфері машинобудування, який критикують профільні організації, та внесли зміни в закон про державний бюджет 2021 року, щоб виплатити вакцинованим громадянам по 1 тисячі гривень через програму “еПідтримка”.

Окремо варто виокремити ухвалення закону про всеукраїнський референдум. До його розробки активно долучилися представники ОПОРИ. Так само вони працювали над текстом законопроєкту про місцеві референдуми, який от-от має отримати висновок Венеціанської комісії, а після цього — потрапити на розгляд до парламенту, але, очевидно, вже в наступному році.