Рівно два роки від дня інавгурації президента Зеленського виповнюється 20 травня. Варто не забувати, що цього ж дня він із трибуни парламенту оголосив про його розпуск. Вже наприкінці осені 2019-го ми мали новий склад Верховної Ради, який працює і сьогодні. Закарпаття як в попередньому так і поточному скликанні представлене у законодавчому органі шістьма мажоритарниками та п’ятьма «списочниками». Як закарпатські депутати двох каденцій протягом перших двох років підтримували законодавчі ініціативи двох президентів – про це у нашому матеріалі.  

Шість мажоритарників, п’ять «списочників» Закарпаття – дві каденції без змін

Дострокові вибори до парламенту і у 2014-му, і у 2019-му роках відбувалися за однаковими правилами: половина із 450 мандатів «розігрувалася» за списками партій, інша половина – безпосередньо у виборчих округах, на які поділена країна.

Закарпаття, у свою чергу, розділено на шість таких округів, відповідно маємо шістьох мажоритарників. З них лише один обраний від та входить до провладної партії – «Слуга народу» – Михайла Лаба (округ №70). Одразу четверо обранців – Роберт Горват (68 округ), Валерій Лунченко (71 округ), Василь Петьовка (72 округ), Владіслав Поляк (73 округ) – є членами групи «Довіра». Перші троє були депутатами і минулої каденції. Мажоритарник від округу 69 (також депутат попередньої каденції) – Віктор Балога – є членом групи «Партія «За майбутнє».

Щодо депутатів «списочників», то їх прив’язка до конкретних регіонів інколи суб’єктивна – адже обранець може жити в одному місті, а потрапивши до парламенту за загальнонаціональним списком партії до свого регіону навіть не повертатися.  Говорячи про «списочників» від Закарпаття, ми враховуємо їх помітні активності в регіоні. Тож за партійними списками депутатами від Закарпаття можна вважати п’ятьох: Анатолій Костюх, Ігор Кривошеєв, Андрій Жупанин («Слуга народу»), Іван Крулько («Батьківщина»), Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»). 

П’ятьох депутатів у списках від Закарпатської області можна було нарахувати і у минулій каденції парламенту: Василь Брензович, Валерій Пацкан («Блок Петра Порошенка»), Валерій Лунченко («Народний фронт»), Юрій Чижмар («Радикальна партія Олега Ляшка»), Іван Крулько («Батьківщина»).

Відтак, як бачимо, у нинішній каденції від Закарпаття немає представників у фракціях «ОПЗЖ» (Нестор Шуфрич – вихідець із області, втім його активностей у регіоні не спостерігається – Авт.) та «Голосу». У попередній каденції депутатів із найзахіднішої області країни не було у фракціях «Об’єднання Самопоміч» та «Опозиційного блоку».

Закарпатські мажоритарники – за закони від президентів, «опозиціонер» – Балога

У перші два роки каденції від Зеленського до парламенту надійшло 133 законопроєкти, з яких, за підрахунками ОПОРИ, 42,9% стосувалися міжнародних угод; 30,1% – правової політики; 15,8% – економічної політики. Питання безпеки і оборони; галузевого розвитку; державного будівництва та соціальної політики разом склали 11,4% від законопроєктів теперішнього президента. 60,2 % згаданих проєктів прийнято як закони, тобто – вони набули чинності. За підрахунками ОПОРИ, закарпатські мажоритарники у ці 2 роки у більшості разів підтримували законодавчі ініціативи Зеленського: у 415 випадках були «за» (55,3%) законопроєкти від президента (тут і далі – мова йде про індивідуальні голосування кожного із шести мажоритарників – Авт.) . Натомість, у 181 випадку (24,1%) вони не голосували, у 105 випадках (14%) – були відсутні, у 46 випадках (6,1%) – утрималися. А от кнопку «проти» законопроєктів від Зеленського закарпатські депутати тиснули лише три рази (0,4%). 

Від президента Порошенка у період перших двох років до парламенту надійшло 81 законопроєктів, з яких 43,2% стосувалися міжнародних угод; 19,8% – правової політики; 16% – безпеки і оборони. На решту тематики законопроєктів – економічна політика; галузевий розвиток; державне будівництво; гуманітарна політика – припав 21%. 85,2% згаданих проєктів були прийняті як закони. За підрахунками ОПОРИ, шестеро закарпатських мажоритарників 243 рази проголосували «за» законопроєкти від Порошенка – відсоток підтримки склав 40,1%, що, як бачимо, відчутно менше, ніж  за законопроєкти від Зеленського. Водночас закарпатські мажоритарники у 2014-2016 роках 190 разів були відсутні (31,4%) під час голосувань за проєкти від президента Порошенка, а у 149 випадках (24,6%) не брали участі у голосуваннях. 

Як дослідила ОПОРА, щодо голосувань «проти» законопроєктів від президента Зеленського, конкретно мова йде про Віктора Балогу (група «Партія «За майбутнє») у двох випадках та Владіслава Поляка (група «Довіра») в одному. Пан Балога голосував проти Закону «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)» (який прийнятий), а також проти внесення змін до законодавства щодо  удосконалення перегляду судових рішень в апеляції та касації (закон також прийнятий). Владіслав Поляк проголосував проти уже згаданої процедури щодо імпічменту президента. 

Цікаво, що у перші два роки президенства Петра Порошенка Віктор Балога за більшість законопроєктів від головнокомандувача – 48 разів – не голосував (47,5%), під час сімох голосувань був відсутній (6,9%), у семи випадках голосував «проти» (6,9%), у п’ятьох випадках (5%) висловив позицію «утримався». Під час 34 голосувань (33,7%) Віктор Балога таки голосував «за» законопроєкти Порошенка. У нинішній каденції пан Балога також демонструє найнижчий показник щодо підтримки законодавчих ініціатив Зеленського: лише у 22 випадках (17,6%) він голосував «за», натомість під час 49 голосувань (39,2%) був відсутній, а в 39 випадках (31,2%) він не голосував. 

Ближче до партії, більше підтримки: досвід мажоритарників Горвата, Лаби, Лунченка 

Найбільший рівень підтримки до законопроєктів від президента Зеленського за перші два роки його роботи із закарпатських мажоритарників демонструє Михайло Лаба. Воно й не дивно, адже, як уже згадано, це єдиний із шести мажоритарників, якого обрано до парламенту саме як висуванця від «Слуги народу». Депутат 115 разів тис кнопку «за» президентські законопроєкти, що склало 92% його голосувань. Під час 8 голосувань щодо проєктів з Банкової нардепа не було в залі, а от у двох випадках нардеп «утримався». Як з’ясувала ОПОРА, пан Лаба утримався під час голосування змін до законодавства щодо судоустрою та статусу суддів, діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування. На сьогодні цей законопроєкт так і не прийнятий. Також нардеп Лаба утримався щодо голосування за проєкт Закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями». Цей Закон більшістю прийнято. Для порівняння: нардеп від округу Михайла Лаби каденції 2014-2019 років Михайло Ланьо входив до групи «Партія «Відродження» і голосував за законопроєкти від Порошенка лише 35 разів (34,7%). Під час 38 голосувань (37,6%) нардеп Ланьо був відсутній в залі, ще під час 25 голосувань (24,8%) не брав участі у голосуваннях. 

Чотири закарпатські депутати від округів – члени групи «Довіра» – Роберт Горват, Василь Петьовка, Владіслав Поляк та Валерій Лунченко – демонструють приблизно однаковий рівень підтримки проєктів законів від Зеленського – на рівні від 51 до 60 відсотків своїх індивідуальних голосувань. Загалом, їх голосування відображають позицію усієї групи «Довіра», депутати якої за два роки Зеленського 1 550 разів голосували «за» (62%) його проєкти, натомість у 510 випадках (20,4%) не брали участі у голосуванні. 

У каденції 2014-2019 років мажоритарник Роберт Горват показав рівень підтримки законопроєктів з Банкової на 84,2%, а «списочник» Валерій Лунченко – на рівні 77,2%. Воно й не дивно, адже перший входив до фракції «Блок Петра Порошенка», другий – «Народний фронт», що тоді складали кістяк парламентської коаліції. А от мажоритарник Василь Петьовка у парламенті попереднього скликання був членом групи «Воля народу», яка юридично до більшості не входила. Тож показники голосування пана Петьовки за законопроєкти від Порошенка у період його перших двох років роботи на Банковій відчутно нижчі – 46,5%.  

Позиція «списочників» – позиція фракцій

Спостерігаючи за голосуваннями депутатів за списками партій, що мають відношення до Закарпаття, можна відмітити, що їх голосування, здебільшого, співпадають із голосуванням фракцій, членами яких вони є. 

За дослідженнями ОПОРИ, загальний рівень підтримки закопроєктів від Зеленського депутатами фракції «Слуга народу» у перші два роки становить 87,7%. У своїх індивідуальних голосуваннях депутати Анатолій Костюх, Андрій Жупанин, Ігор Кривошеєв продемонстрували рівень підтримки від 88,8% до 98,4%. 

Фракція «Батьківщина» продемонструвала підтримку законів з Офісу президента на рівні 45,2%. Депутат фракції Іван Крулько у 54,4% своїх голосувань був «за». Для порівняння: у попередній каденції нардеп Крулько підтримував законопроєкти з Банкової на рівні 74,3%. Нагадаємо, на той час «Батьківщина» входила до парламентської більшості.

У фракції «Європейська солідарність» показник підтримки законодавчих ініціатив від Зеленського – на рівні 41,4 %. В індивідуальних голосуваннях депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе голосувала на рівні 44,8% від усіх голосувань щодо законопроєктів від Зеленського.