Громадянська мережа ОПОРА продовжує відслідковувати та аналізувати законотворчу активність народних депутатів Верховної Ради VII скликання. В щомісячному огляді організація пропонує розглянути зміст законотворчої діяльності депутатів, активність їх роботи в розрізі фракцій та теми, якими найбільше переймались політики.
249 законопроектів і постанов зареєстрували депутати у березні 2013 року
Партія регіонів вже другий місяць поспіль лідирує за кількістю зареєстрованих законопроектів. У березні 2013 року депутати фракції Партії регіонів зареєстрували 86 проектів законів та постанов різного спрямування. На другому місці ВО «Батьківщина», яка зареєструвала 64 законопроекти. Березень для «Свободи» і «УДАРу» виявився найбільш продуктивними місяцем у законотворчості. Депутати від ВО «Свобода» зареєстрували у Верховній Раді 20 проектів законодавчих актів (11 законопроектів і 9 проектів постанов) – найбільший їхній показник за останні 4 місяці. Депутати фракції «УДАР» зареєстрували 17 законодавчих актів (12 законопроектів і 5 проектів постанов), що теж є найвищим показником за кілька перших місяців законотворчої роботи депутатів «УДАРу». Найменш активною у законотворчості була Комуністична партія України, яка зареєструвала всього 13 законопроектів за березень.
Галузі та політики, якими найбільше переймались депутати, відрізнялись залежно від фракції. Партія регіонів була зорієнтована на законотворчу діяльність у сфері економіки, фінансів та господарювання і зареєструвала 38 профільних законопроектів. Цією ж темою найбільше переймалась і ВО «Батьківщина» – було зареєстровано 23 законопроекти. Серед пріоритетів «Свободи» – екологічна ситуація (9 законопроектів). «УДАР» переймався правоохоронною системою (8 законопроектів). КПУ зосередила законотворчу активність на питаннях соціальної політики та стандартів (6 законопроектів), як і позафракційні депутати (14 законопроектів).
Найбільш активними законотворцями в межах усього парламенту виявились два представники «Батьківщини», а саме, Арсеній Яценюк (22 законопроекти) та Павло Петренко (21).
ЗАКОНОПРОЕКТИ ВО «БАТЬКІВЩИНА»
Протягом березня парламентська фракція ВО «Батьківщина» самостійно зареєструвала 64 законопроектів та постанов, більшість яких тематично стосуються галузі господарства, економіки та державних фінансів. На другому місці серед пріоритетів опозиційної фракції – традиційна тема правосуддя, правоохоронної системи та боротьби з корупцією. З невеликим відривом та третьою за актуальністю виявилась сфера соціальної політики та стандартів. Інші теми, зокрема, політики та державне управління (5 ініціатив), оголошення святкових та пам’ятних дат (3), гуманітарна тема і зовнішня політики (по 1 законопроекту) опинились поза значним дискурсом депутатів цієї парламентської фракції. Найбільш активними законоробами в межах усього парламенту виявились два представники «Батьківщини», а саме, Арсеній Яценюк (22 законопроекти) та Павло Петренко (21). Втім, авторство законопроектів, яке часто автоматично приписують лідерам фракцій є досить формальним показником. Цікаво, що серед 9 найактивніших законотворців Верховної Ради, 6 – представники Батьківщини.
Найбільш активними законотворцями у парламенті виявились два представники «Батьківщини», а саме, Арсеній Яценюк (22 законопроекти) та Павло Петренко (21)
Серед депутатських ініціатив варто виділити законопроект щодо скасування Державного земельного банку, повернення до Державного бюджету безпідставно списаної заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу на загальну суму понад 24 млрд гривень, забезпечення населення природним газом власного видобутку, мораторій на обмеження або припинення постачання електричної та теплової енергії установам охорони здоров’я та закладам освіти. В темі соціального захисту та стандартів найбільш цікавими є ініціативи щодо забезпечення підвищення народжуваності та захисту материнства, вирішення житлових проблем дітей-сиріт. Не залишились без уваги теми організації всеукраїнського референдуму та місцевих виборів. Найбільше змін пропонується до чинного закону про референдум, які встановлюють як нові процедурні норми, так і згладжують політичний вплив народного волевиявлення.
Економіка, гроші та господарство
Андрій Іванчук та Ксенія Ляпіна зареєстрували зміни до закону «Про угоди щодо розподілу продукції», яким пропонують поновити діяльність Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції як консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України. Останній, відповідно до ЗУ «Про Кабмін» може працювати лише в статусі тимчасового, що в певній мірі розмиває функції запропонованої інституції та суперечить ідеї ініціаторів законопроекту: створити привабливі умови для інвесторів під час реалізації відповідних угод. Крім того, депутати пропонують надати органу владні повноваження, що також суперечить статусу.
Депутат Сергій Терьохін самостійно та в тандемі з Володимиром Ар’євим зареєстрував зміни до ЗУ «Про державні лотереї в Україні», посилюючи таким чином державний контроль за галуззю, пропонує збільшити доходи до державного бюджету і запобігти проведенню азартних ігор у прихованій формі. На думку автора, один з операторів, назву якого він не розголошує, під виглядом державних лотерей проводить заборонені азартні ігри. Законопроектом пропонується видавати виграші у грошовому еквіваленті зі сплатою відповідних податків; деталізувати назву електронної системи, яка використовується для розіграшів, та дати доступ до неї спеціальному держоргану; забезпечити контроль держави за виготовленням та обігом лотерейних квитків; узгодити закон «Про державні лотереї в Україні» зі страховим правом, що дасть можливість захистити споживачів від загрози невиплати грошових призів.
Авторський колектив Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Степан Кубів, Володимир Шкварилюк, Максим Бурбак пропонують припинити функціонування та ліквідувати Державний земельний банк, внести відповідно зміни до Земельного кодексу України, ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Ініціатори хочуть позбавити права КМУ формувати статутний капітал державного земельного банку; заборонити операції з земельними ділянками та майновими правами; доручити КМУ ліквідувати ПАТ «Державний земельний банк», мотивуючи таку ініціативу бажанням привести законодавство у відповідність до Конституції України. На думку авторів, законодавча та нормативна база, яка регулює діяльність земельного банку, прямо суперечить статті 13 Конституції України, відповідно до якої земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. До таких органів, як стверджують автори, не належить Державний земельний банк.
Арсеній Яценюк, Павло Петренко та Андрій Пишний зареєстрували проект закону «Про повернення до Державного бюджету безпідставно списаної заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу» на загальну суму понад 24 млрд гривень. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ДК «Газ України», ДК «Укргазвидобування», ДК «Укртрансгаз», ДАТ «Чорноморнафтогаз» накопичили заборгованість за спожитий природний газ та електричну енергію та недоплатили до державного бюджету, включно зі штрафними санкціями та пенею, понад 24 млрд гривень. Ця ліберальна ініціатива повинна була призвести до покращення фінансово-економічної ситуації у сфері газопостачання, електропостачання та житлово-комунальному господарстві, підвищення ефективності діяльності підприємств житлово-комунального господарства, газо- та електропостачання. Втім, на думку авторів, задекларованих завдань завдяки списаній заборгованості не було досягнуто, тому кошти потрібно повернути до державної казни.
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Андрій Пишний та Володимир Шкварилюк виступили з ініціативою внести зміни до порядку постачання природного газу населенню України. Депутати пропонують забезпечити річний обсяг споживання природного газу для населенням України за рахунок природного газу, що видобувається на території України і в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України; створити страховий запас природного газу для забезпечення безперебійного постачання його на потреби населення.
Ціла група народних депутатів запропонувала забезпечити прозорий механізм формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, здійснення розрахунків за надані (вироблені) послуги, створення механізмів залучення бюджетних та позабюджетних коштів на потреби фінансування заходів у сфері житлово-комунального господарства. Парламентарі зареєстрували проект закону «Про ринок житлово-комунальних послуг».
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Андрій Пишний, Лілія Гриневич та Максим Бурбак зареєстрували зміни до Податкового кодексу, метою яких є стимулювання «сімейного підприємництва». Ініціатори пропонують запровадити термін такого типу ведення бізнесу та зменшити розмір ставки єдиного податку для відповідних суб’єктів. Інноваційною є пропозиція не враховувати працюючих членів сім’ї фізичної особи-підприємця або засновника юридичної особи при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку.
6 народних депутатів зареєстрували проект закону «Про Концепцію підвищення енергоефективності у сфері житлово-комунального господарства. Документ визначає цілі та пріоритетні завдання державної політики в галузі ЖКГ, принципи підвищення енергоефективності, стратегічні напрями та механізми реалізації державної політики енергоефективності у сфері ЖКГ, а також очікувані результати від їх впровадження. Концепція визначає ключові принципи врядування у профільній політиці: прозорості та публічності, демократичності, системності та ефективності, інноваційності.
Тетяна Слюз пропонує зменшити строки під час проведення процедури державних закупівель, а саме: з 30 до 20 днів – подання Уповноваженому органу оголошення про проведення процедури закупівлі – після публікації в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, а також документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації; подання пропозицій конкурсних торгів; подання учасниками попередніх пропозицій конкурсних торгів; подання кваліфікаційних пропозицій; з 20 до 10 днів – загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі; з 10 до 5 днів – загальний строк розгляду, оцінки та визначення переможця процедури закупівлі за скороченою процедурою; з 14 до 10 днів – укладення договору про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника. Цей законопроект є фрагментарним, хоча піднімає важливе питання раціоналізації процедур, що повинно призвести до безперервності постачання товарами та послугами, зокрема і закладів освіти та охорони здоров’я.
В’ячеслав Кириленко, Василь Кравчук, Валерій Лунченко, Михайло Апостол, Ігор Бриченко зареєстрували проект закону «Про садівництво громадян», яким пропонують врегулювати відносини між органами державної влади та місцевого самоврядування, юридичними особами та громадянами щодо організації використання земельних ділянок для колективного або індивідуального ведення садівництва та діяльності садівницьких товариств, запровадити відповідний термінологічно-понятійний апарат, врегульовуються питання щодо приватизації, вирішення спорів та порядок ліквідації садівницьких товариств тощо.
Депутат Канівель Олег пропонує внести зміни до Бюжетного кодексу України та доповнити перелік галузей національної освіти терміном «позашкільна освіта». На думку парламентаря, це сприятиме фінансуванню позашкільної освіти не тільки з місцевих бюджетів, які досить часто не мають належних ресурсів на забезпечення сфери, а й з державного.
Іван Кириленко та Василь Кравчук виступили з ініціативою внести зміни до Земельного кодексу України щодо режиму земель колективної власності. Законопроектом визначається правовий режим та механізм переоформлення права на землі колективної власності для юридичних осіб – спадкоємців колективних сільськогосподарських підприємств, а також на землі загального користування в садівницьких товариствах.
Костянтин Бондарєв зареєстрував законопроект, яким пропонує внести зміни до ЗУ «Про автомобільний транспорт», сформувати та запровадити відкритий доступ до реєстрів автобусних маршрутів загального користування, затвердити відповідний понятійний апарат, конкретизувати права та обов’язки автомобільного перевізника та органів державної влади, органів місцевого самоврядування, які забезпечують організацію пасажирських перевезень. Також законопроектом передбачено встановити адміністративну відповідальність за непроведення вчасно конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Ініціює мораторій на обмеження або припинення постачання електричної та теплової енергії установам охорони здоров’я та закладам освіти депутат Василь Пазиняк. Як відзначає парламентар, основним завданням законопроекту є захист конституційних прав громадян на життя, освіту та медичне обслуговування, реалізація яких безпосередньо пов’язана із безперебійним постачанням установ охорони здоров’я та закладів освіти електричною та тепловою енергією. Інша ініціатива Пазиняка стосується встановлення заборони на видачу патентів на лікувальні пристрої, ефективність яких не доведена на практиці. Правова охорона не поширюється на лікувальні пристрої, ефективність яких не доведена на базі проведених вітчизняних досліджень. Автор наводить значний перелік лікувальних засобів щодо яких є нарікання з боку споживачів. Депутат пропонує вирішити проблему псевдо лікувальних пристроїв шляхом заборони видачі патентів, якщо не проведено належних клінічних досліджень та не доведено ефективність засобів.
Деревляний Василь, Апсотол Михайло та Володимир Бойко пропонують врегулювати питання набуття та припинення членства в особистих селянських господарствах. Такі питання повинні вирішуватися членами господарства самостійно, окремо для кожної з груп необхідно сформулювати відповідні положення.
Тетяна Слюз зареєструвала зміни до ЗУ «Про здійснення державних закупівель», що спрямовані на забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників під час здійснення державних закупівель. Авторка пропонує позбавити замовника можливості виправляти помилки, виявлені у пропозиції, та дозволити їх відхиляти; зобов’язати замовника відхиляти пропозиції, якщо фігуранти тендеру пов’язані між собою; передбачити, що під час розкриття пропозицій конкурсних торгів інформація про учасників не лише оголошується, а й демонструється всім присутнім.
Депутат Юрій Вознюк пропонує змінити методичний підхід до експертної грошової оцінки земельної ділянки. Парламентар вважає, що необхідно зіставляти ціни продажу подібних земельних ділянок, встановлених на день прийняття рішення про викуп таких ділянок для суспільних потреб.
Лунченко Валерій, Бриченко Ігор, Купчак Володимир, Головко Валерій зареєстрували законопроект щодо пріоритетного права на оренду земельної ділянки, у разі купівлі будівлі або споруди, які на ній розміщені. Законотворці зазначають, що чинне законодавство не забезпечує принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об’єктів нерухомості, які на ній розташовані. Тому парламентарі серед іншого пропонують встановити стислі терміни (до 10 днів) та процедуру повідомлення орендодавця земельної ділянки про зміну власника нерухомості, щоб ті мали можливість укласти відповідні угоди. Лунченко Валерій, Бриченко Ігор, Купчак Володимир також подали законодавчу ініціативу щодо надання фінансової підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які провели будівництво або реконструкцію тепличних комплексів. Автори пропонують надавати компенсації з боку держави частини витрат за проведене будівництво або реконструкцію тепличних комплексів для вирощування у закритому ґрунті овочів та розсади овочевих культур та грибів.
Валерій Дубіль та Андрій Сенченко ініціювали встановлення ставки податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі, що зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб у розмірі 0,03 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Правоохоронна система, правосуддя та боротьба з корупцією
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Степан Кубів пропонують посилити кримінальну відповідальність за порушення законодавства про оплату праці. Безпідставна затримка більше ніж на десять календарних днів виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності, – на думку авторів, повинна каратись штрафом від тисячі п'ятисот до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; більш як за один місяць – карається штрафом від трьох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; якщо порушення було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати, – карається штрафом від п’яти до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Геннадій Москаль пропонує переглянути ЗУ «Про дорожній рух» та доповнити його нормами щодо використання велосипедистами та погоничами тварин в одязі світловідбивних елементів в темний час доби. Така зміна повинна зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних з недостатньою видимістю.
Середні загальносвітові показники – 300 правоохоронців на 100 тисяч населення, у СРСР - 214 працівників на 100 000, а сучасній Україні – 786
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Степан Кубів, Володимир Шкварилюк також переймаються питаннями посилення відповідальності за дискримінацією у сфері праці залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання, якщо це прямо не передбачено законом, на думку авторів, повинно тягнути накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Андрій Пишний та Андрій Іванчук пропонують скоротити штатну чисельність правоохоронних органів (Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України) та привести її у відповідність до європейських стандартів. Автори наводять середні загальносвітові показники – 300 правоохоронців на 100 тисяч населення, у СРСР - 214 працівників на 100 000, а сучасній Україні – 786. Практично цей же депутатський колектив зареєстрував інший законопроект, спрямований на удосконалення механізму запобігання та боротьби з корупцією. Автори пропонують розширити коло спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, доповнивши його державним органом із спеціальним статусом по боротьбі з корупцією та посадовими злочинами; на законодавчому рівні визначити поняття «потенційний конфлікт інтересів»; передбачити спеціальну перевірку достовірності відомостей, що зазначаються кандидатами на виборні посади; встановити додаткові антикорупційні обмеження для осіб, які обираються (призначаються) на посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; передбачити обов’язкову перевірку достовірності задекларованих відомостей у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, яка проводитиметься щорічно; внести зміни до законодавчого визначення «члени сім’ї», доповнивши цей перелік батьками тощо. Ще один законопроект чотирьох парламентарів посилює відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії корупції. Автори пропонують встановити кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивих відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Депутати Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Степан Кубів, Володимир Шкварилюк зареєстрували зміни до Кримінального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров'я. Парламентарі пропонують запровадити кримінальну відповідальність за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих виробів медичного призначення або фальсифікованої медичної техніки; контрабанду фальсифікованих виробів медичного призначення чи фальсифікованої медичної техніки; проведення клінічних випробувань виробів медичного призначення чи медичної техніки без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта чи інші тяжкі наслідки.
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Андрій Пишний пропонують впорядкувати діяльність Конституційного Суду України: кворум для засідань – 15 суддів; рішення приймається не менш ніж 30 суддями; пропозицію щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України може вносити не менш як сорок п’ять народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; питання про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України може ініціювати Голова Верховної Ради України або не менш як сорок п’ять народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Андрій Іванчук зареєстрували антикорупційну ініціативу направлену на боротьбу з нецільовим використанням державних коштів під час здійснення державних закупівель. Автори пропонують встановити чітку та прозору процедуру закупівлі в одного учасника; передбачити, що закупівля товарів (робіт, послуг) державними, казенними, комунальними підприємствами, а також господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка акцій перевищує 50 відсотків, здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про здійснення державних закупівель»; встановити запобіжники для ухилення від сплати податків з доходів, які отримуються нерезидентами; визначити поняття «конфлікт інтересів» та встановити механізми його врегулювання тощо.
Депутат Тетяна Слюз пропонує встановити відповідальність, зокрема штрафні санкції за перешкоджання роботі народного депутата України чи місцевої ради. Автор констатує тенденцію до ігнорування запитів (звернень), або ж відповіді не по суті питання, поставленого депутатами парламенту чи місцевих рад.
Геннадій Москаль зареєстрував зміни до КПК України щодо удосконалення проведення слідчих дій. Автор пропонує запобігти знищенню речових доказів, вилучених із порушенням процедури, що може, на думку парламентаря, завдати непоправної шкоди правам та інтересам громадян. Крім того, депутат пропонує розширити функції слідчого, зокрема наділити йому правом надавати дозвіл, наприклад, на видачу трупа родичам, розвантажуючи таким чином прокурора. Іншим законопроектом депутат пропонує зупинити дії окремих положень Кримінального процесуального кодексу України, що регулюють застосування електронних засобів контролю. МВС України листом від 20.02.2013 повідомило, що кількість осіб, до яких судами застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, майже досягла кількості придбаних Міністерством комплектів електронних засобів контролю виробництва фірми «ЗМ» (Ізраїль), необхідних для фіксування місця перебування вищезазначених осіб. Крім того, на закупівлю додаткових пристроїв не передбачено коштів. Таким чином, виконати ухвали судів про домашній арешт підозрюваного, обвинуваченого у відповідності до вимог нового КПК України неможливо. Третя ініціатива парламентаря стосується положення КПК України щодо використання поліграфа (детектора брехні). Проектом передбачено доповнити КПК України новою статтею 264-1 «Перевірка правдивості показів особи на поліграфі (детекторі брехні)», окреслити загальні вимоги до проведення такої перевірки у кримінальному провадженні, встановити необхідність її проведення відповідними судовими експертами державних спеціалізованих установ. Окремо депутат Москаль подає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за прояви ксенофобії, антисемітизму, расової, релігійної та інших форм нетерпимості. Проектом пропонується розтлумачити поняття матеріалів ксенофобського, антисемітського змісту, а також фашизму та неонацизму. Парламентар пропонує виокремити нові правопорушення, зокрема, здійснення в громадських місцях надписів, виготовлення або розповсюдження листівок, плакатів, іншої друкованої продукції ксенофобського, антисемітського змісту або з ознаками расової, релігійної та інших форм нетерпимості, публічні висловлювання в громадських місцях вище зазначеного змісту та поширення подібної інформації у ЗМІ. Відповідальність пропонується встановити в залежності від суспільної небезпеки та шкоди правопорушень – від штрафів від семи до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправних робіт строком до двох місяців до адміністративного арешту на п‘ятнадцять діб з конфіскацію предметів правопорушень.
Володимир Яворівський та Василь Пазиняк зареєстрували Постанову про створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування законності підписання Президентом України Януковичем В.Ф. Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та перевірки дотримання Російською Федерацією базових угод про тимчасове перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
Депутат Микола Катеринчук пропонує удосконалити адміністративне судочинство та внести зміни до відповідного Кодексу, якими передбачити, що Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена Центральної виборчої комісії, справи щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України; КАСУ та ВАСУ, відповідно, розглядати справи як суд першої інстанції та здійснювати перегляд судових рішень як суд апеляційної інстанції; зменшити склад колегії суддів з розгляду адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з п’яти суддів до трьох суддів.
Політика та державне управління
Микола Томенко зареєстрував проект Постанови «Про Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2012 рік». Профільний комітет після заслуховування відповідного звіту рекомендував парламенту його не схвалювати. На думку депутатів, Національна рада в процесі реалізації стратегічного завдання із запровадження цифрових стандартів телевізійного мовлення в Україні, виконання регуляторних функцій, припустилася системних порушень чинного законодавства, що спричинило монополізацію ринку цифрового мовлення, загрозу втрати державного контролю у сфері інформаційної безпеки.
Сергій Сас та група парламентарів внесли законопроект, який визначає процедуру протидії сумісництву серед народних депутатів. Зміни ускладнюють алгоритм дострокового припинення повноважень, в разі невиконання вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності. Так, запропонована редакція передбачає зверненням до суду голови ВРУ у 10-денний строк виключно на підставі рішення комітету з питань регламенту після того, як його підтримає конституційна більшість парламентарів.
Руслан Князевич запропонував удосконалити окремі положення ЗУ «Про державний референдум», зокрема, порядку призначення, ініціювання, підготовки, організації та проведення всеукраїнського референдуму. В законопроекті передбачено можливість ініціювання та проведення всеукраїнського референдуму щодо прийняття нової редакції Конституції України виключно за умови наявності в Конституції України спеціального порядку ініціювання та проведення такого референдуму, а також спеціального порядку ініціювання та проведення всеукраїнського референдуму щодо з’ясування волі народу щодо необхідності прийняття нової Конституції України. Політичним партіям надано можливість стати повноцінними суб’єктами процесу референдуму (як прихильникам або опонентам питання, що виноситься на референдум) й брати участь в усіх його процедурах, що забезпечить додаткові гарантії відкритості та демократичності процесу референдуму. Відповідно, партії отримали право на участь у формуванні органів адміністрування референдуму та здійснення контролю за їх діяльністю через можливість мати представника у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу, уповноважених осіб у загальнодержавному окрузі та територіальних округах. Громадським організаціям надано можливість мати спостерігачів, а офіційні спостерігачі отримають статус суб’єктів процесу референдуму. Також пропонується деталізувати вимоги до питання референдуму, його чіткості, однозначності та зрозумілості тощо.
Володимир Шульга пропонує внести зміни до закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» в частині організації роботи територіальних виборчих комісій. Законопроектом пропонується поширити на територіальні виборчі комісії право у період після закінчення виборчого процесу залучати фахівців, технічних працівників для організаційного, правового, технічного забезпечення.
Депутат Тетяна Донець зареєструвала законопроект щодо змін положень ЗУ «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Автор пропонує встановити, що позачергові місцеві вибори призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, але не пізніш як у дев’яностоденний строк з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови. Крім того, пропонується внести зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за якими сесія відповідної ради з питань дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови повинна бути скликана не пізніше ніж у п’ятиденний строк із дня виникнення підстав, а питання про призначення позачергових виборів повинно бути порушеним перед Верховною Радою України у п’ятиденний строк із дня прийняття рішення місцевим референдумом або відповідною радою.
Соціальні проблеми та стандарти
Депутати Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Степан Кубів, Володимир Шкварилюк, Андрій Іванчук ініціювали законопроект щодо втрати чинності Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Київ», та, як наслідок, відновлення мережі закладів охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Київ, яка існувала на момент набрання його чинності.
Арсеній Яценюк, Павло Петренко, Андрій Пишний та Лілія Гриневич пропонують підвищити рівень народжуваності в Україні та престижності материнства, запровадивши щомісячну виплату на рівні прожиткового мінімуму матерям, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, а також право батька отримати оплачувану відпустку тривалістю сім календарних днів, у зв’язку з народженням дитини. Іншим законопроектом ця ж група авторів передбачає встановлення спеціального режиму оподаткування багатодітних матерів (ставка податку залежить від кількості дітей, яких народила (усиновила) та виховує матір: 2-10%, 3-5 %, 5-0 %); стимулювання розвитку мережі дошкільних навчальних закладів через віднесення витрат на їх будівництво, реконструкцію та ремонт, до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування. Також депутати зареєстрували окремий законопроект щодо забезпечення трудових прав молоді. До 1 липня 2014 року пропонується збільшення (до 15 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік) квоти робочих місць для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, і яка вперше приймається на роботу.
Група народних депутатів на чолі з Андрієм Іванчуком переймається питанням ціноутворення на лікарські засоби та медичні препарати з мінімального асортименту. Парламентарі створили законодавчу базу для моніторингу цін та тарифів, з метою вивчення рівня, структури та динаміки цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, а також внесення Мінекономрозвитку, Антимонопольному комітетові та Національному банку України відповідних висновків та пропозицій щодо поліпшення цінової ситуації.
Андрій Павловський та Олександр Турчинов пропонують збільшити тривалість основної щорічної відпустки на 4 дні – з 24 до 28 календарних днів за відпрацьований робочий рік
Андрій Павловський та Олександр Турчинов пропонують збільшити тривалість основної щорічної відпустки на 4 дні – з 24 до 28 календарних днів за відпрацьований робочий рік, а також збільшити відповідно на 4 дні щорічні відпустки промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин; працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче; невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин; та на 2 дні – інвалідам ІІІ групи.
Депутат Василь Пазиняк хоче скасувати виплату матеріальної допомоги у розмірі подвійної місячної заробітної плати та безкоштовні путівки для санаторно-курортного лікування народних депутатів України, а також вилучити норму з ЗУ «Про статус народного депутата», відповідно до якої парламентар, строк повноважень якого закінчився, забезпечується путівками для лікування, а після виходу на пенсію він забезпечується транспортом для поїздки в лікарню, поліклініку та інших потреб у зв'язку із оздоровленням та лікуванням при ліміті використання автомобіля не більше десяти годин на місяць за рахунок бюджетних коштів, передбачених законом про Державний бюджет України. Парламентар також зареєстрував зміни до діючого законодавства в частині встановлення стратегічних напрямків охорони материнства і дитинства в Україні: підвищення народжуваності та захист материнства; надання перинатальної та неонатальної допомоги; покращення показників здоров’я дітей.
Сенченко Андрій та Людмила Денисова пропонують прийняти нормативно-правові акти щодо визначення на 2013 рік розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду, на основі якого встановлюються розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Іншим законопроектом парламентарі вносять зміни до Державного бюджету України, з метою забезпечення постійним житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування після завершення терміну перебування в сім’ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також після закінчення навчальних закладів.
У зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів України досі не прийняв постанови щодо перегляду ставки першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, до якої прив’язуються зарплати працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, депутати Павло Петренко, Андрій Пишний та Лілія Гриневич зареєстрували відповідну постанову. Проблема в тому, що базовий посадовий оклад працівника першого тарифного розряду ЄТС залишається у розмірі, який був станом на 1 грудня 2012 року – 839 гривні. А розмір мінімальної зарплати визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» становить 1 147 грн. Відповідно, парламентарі пропонують вжити невідкладних заходів, щоб актуалізувати ставку першого тарифного розряду на 2013 рік.
Депутат Генадій Зубко зареєстрував зміни до ЗУ «Про гуманітарну допомогу», що, на думку автора, «сприятиме визнанню вантажів, які знаходяться у зоні митного контролю, гуманітарною допомогою, прискорить їх розвантаження, скоротить час перебування у зоні митного контролю та пришвидшить надходження до одержувачів цієї допомоги». Зокрема, запропоновано доповнити статтю 5 цього Закону новими нормами, якими визначено порядок визнання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, вантажу гуманітарною допомогою, а також процедуру повторного розгляду цим органом документів, у разі усунення отримувачем гуманітарної допомоги причин, що стали підставою для відмови визнання вантажу гуманітарною допомогою.
ЗАКОНОПРОЕКТИ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Народними депутатами Партії регіонів у березні зареєстровано 86 проектів нормативних документів. З них 12 проектів – різноманітні постанови. В основному це документи, які пропонують прийняти той чи інший законопроект у першому читанні та продовжити його доопрацювання. Вартим уваги є факт, що народними депутатами фракції зареєстровано три проекти повних законів: «Про нотаріат», «Про медичні вироби» та «Про обов’язкове медичне страхування». До законодавчої діяльності у березні долучились 52 народних депутати або 25 % членів фракції, а 156 депутатів не подали жодного документа. Найактивнішими депутатами виявились Ярослав Сухий та Сергій Горохов, які зареєстрували по 6 законопроектів. З усіх зареєстрованих документів, найбільше стосується сфер господарства та економіки (44 %), правосуддя та правоохоронної системи (22 %) та соціальних питань (16 %). Менше всього документів зареєстровано у сферах екології (1 %) та оголошення свят (2 %), і взагалі не подано законопроектів, які б стосувались питань зовнішньої політики та оборони.
Господарство, економіка, гроші
Законопроекти віднесені до цієї галузі стосуються широкого кола питань: декілька ініціатив спрямовані на питання земельних відносин та зміни до державного регулювання ринку зерна; регулювання роботи соціальних підприємств та звільнення їх від податку на прибуток; податкових пільг для оборонної та літакобудівної галузей; питань експлуатації ядерних установок та розрахунків за паливо для них.
Потрібно відзначити три законопроекти Валерія Омельченка. Ними він пропонує внести зміни до низки законів та дозволити органам державної влади розраховуватись за створені до 1 січня 2013 року борги фінансовими казначейськими векселями. Валерій Омельченко пропонує прирівнювати їх до видачі відповідних сум, а регулювання питань, пов’язаних із їх випуском та обігом, покласти на Кабінет Міністрів.
До господарських питань можна віднести і такі дві ініціативи: законопроект Костянтина Гузенка, який вважає за потрібне дозволити зміну цільового призначення земельних ділянок, не зважаючи на плани територій та зонування; законопроект Владислава Лук’янова, де пропонується на 255 млн гривень збільшити видатки на фінансування програми «Проведення земельної реформи», і який не містить детальних розрахунків про джерела, з яких можна взяти ці кошти та має пропозицію взяти частину з них в кредит у МБРР.
Соціальна сфера
У березні зареєстровано 14 законопроектів, які можна віднести до цієї галузі. Два з них пропонують запровадити виплати різним категоріям громадян: учасникам ліквідації ядерних аварій та ядерних випробувань та громадянам, які проживають на промислово забруднених територіях. Також зареєстровані проекти змін спрямовані на: зобов’язання установ та закладів не залежно від форм власності брати згідно квот студентів на стажування; звільнення від оподаткування благодійної допомоги на лікування фізичних осіб.
У Верховній раді зареєстровано проект змін до законів щодо пенсійного забезпечення та соціального страхування, якими Сергій Горохов пропонує перейти на накопичувальну пенсійну систему з 1 січня 2014 року. Також цей народний депутат іншим проектом закону пропонує зміни до умов, за якими здійснюється перерахунок пенсій.
Ярослав Сухий зареєстрував законопроект «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування». Ним пропонується встановити соціальне медичне страхування обов’язковим та організувати регулювання його роботи
Два народних депутати подали проекти повноцінних законів. Ярослав Сухий зареєстрував «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування». Ним пропонується встановити соціальне медичне страхування обов’язковим та організувати регулювання його роботи. Також передбачається створення відповідного фонду, членами якого будуть усі застраховані особи. Страхувальниками можуть бути роботодавці та інші соціальні фонди. Запропоноване набуття чинності законопроекту 1 січня 2015 року. Тетяна Бахтеєва подала законопроект «Про медичні вироби», в якому деталізується поняття медичних виробів, регулювання їх обігу та призначення.
Гуманітарні проблеми
Три народні депутати зареєстрували п’ять законодавчих ініціатив. Законопроекти Миколи Дмитрука стосуються порядку звільнення та найму керівників загальноосвітніх комунальних навчальних закладів із погодження виконавчих органів влади. Валентин Нечипоренко напрацював зміни до Закону «Про освіту» відповідно до яких одним із основних напрямків діяльності ВНЗ буде агітаційно-інформаційна робота у загальноосвітніх навчальних закладах. Це надання інформації про ВНЗ, правила прийому тощо. Змінами також визначається, що така робота має бути на платній основі, тобто ВНЗ мають платити школам. Інший законопроект Нечипоренка пропонує зміни до Податкового кодексу, згідно з якими школи отримають ще одне джерело надходжень – від приватних ВНЗ, яких пропонують змусити частину податків сплачувати школам, учні яких стали їхніми студентами.
Політика і державне управління
Із семи проектів документів поданих народними депутатами вважаємо за потрібне звернути уваги на два. Один із проектів змін Олександра Єфремова до законів «Про статус народного депутата» та «Про вибори народних депутатів України» пропонує встановити процедури втрати мандата народного депутата, припинення повноважень. Інший проект поданий Володимиром Макеєнком і пропонує кадрові зміни в складах комітетів: призначити Інну Богословську першим заступником голови Комітету з європейської інтеграції, Яна Табачника секретарем Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, а Віктора Януковича – перевести до Комітету з питань транспорту і зв’язку, увільнивши його від обов’язків члена Комітету з питань інформатизації та інформаційних технологій.
Правосуддя, правоохоронна система
Ця галузь друга за кількістю поданих законопроектів. Найактивнішим депутатом березня став Віталій Журавський, він зареєстрував 5 із 19 законопроектів. У березні Ірина Бережна та Ірина Горіна зареєстрували повноцінний проект Закону України «Про нотаріат».
Декілька законопроектів стосуються системи судоустрою та статусу суддів: зареєстровано ініціативу не вимагати реферат від кандидата на посаду судді; Ірина Бережна пропонує дати суддям можливість вибрати замість пенсії довічне утримання у розмірі 80 % від суддівської винагороди без сплати податку і це незалежно від заробітку судді після виходу у відставку; депутати Сергій Матвієнков та Володимир Бойко пропонують надати господарським судам апеляційної інстанції право відновлювати пропущений строк подання апеляційної скарги; Володимир Писаренко подав ініціативу провести 22 травня 2013 року парламентські слухання на тему: «Про стан виконання судових рішень в Україні».
Найважливішим законопроектом із тих, які зареєстрував Віталій Журавський ОПОРА вважає пропозицію змін до Кримінального кодексу, за якими перебіг строку давності призупиняється щодо особи, яка була обрана або призначена на посаду, і відповідно до якої Конституція надає недоторканність. Перебіг відновлюється після позбавлення недоторканності. Якщо особа вчинила злочин, будучи недоторканою, перебіг давності починається після позбавлення або втрати недоторканності. Інші законопроекти народного депутата пропонують деталізацію Кримінального кодексу та відповідні покарання за легкі та тяжкі тілесні ушкодження завдані дитині. Також Віталій Журавський пропонує звільняти особу від кримінальної відповідальності за надання або отримання хабара, якщо вона добровільно заявить про це до початку досудового розслідування.
Деякі інші проекти законів, напрацьовані Антоном Яценком, Миколою Джигою та Владиславом Атрошенком, пропонують Кримінальну відповідальність за проведення собачих боїв, виготовлення чи збут міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення та доповнюють Закон України «Про протидію обігу наркотиків та їх вживанню» розділом про моніторинг ситуації у цій сфері, визначити які заходи можуть вживатись для такого моніторингу, хто цим має займатись та те, що порядок проведення такого моніторингу, критерії і показники, на підставі яких він здійснюється, мають визначатись Кабміном.
Депутати ПР пропонують Кримінальну відповідальність за проведення собачих боїв, виготовлення чи збут міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення
Оголошення святкових і пам’ятних дат
Валентина Лютікова та Володимир Пилипенко зареєстрували по одному проекту постанови Верховної Ради. Володимир Пилипенко пропонує постанову, щоб відзначити 100-річчя заснування Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а Валентина Лютікова, обрана до Верховної Ради за виборчим округом № 5 (м. Керч) зареєструвала проект постанови про відзначення 40-річчя від дня присвоєння місту Керчі почесного звання «Місто-Герой».
Екологія
Єдиними, хто подав законопроекти у цій галузі стали Володимир Продивус та Володимир Сальдо, які зареєстрували спільно один законопроект. Вони пропонують зміни, які визначають різні види відходів, виводять із відходів корисні компоненти. Також пропонують регламентувати поняття «звалище» та технології переробки відходів, створити Державний реєстр виробників відходів і ведення реєстру місць видалення відходів.
ЗАКОНОПРОЕКТИ КПУ
У березні 2013 року народні депутати від КПУ зареєстрували у парламенті 13 законодавчих ініціатив. З них: 4 проекти закону та 1 проект постанови про внесення змін до існуючих нормативних актів, 4 проекти Постанов про прийняття за основу проекту Закону України, 2 проекти Постанови про направлення на доопрацювання окремих нормативних документів та 2 проекти Постанов про відзначення пам’ятних дат. Це не надто великий показник для фракції комуністів, депутати якої в грудні 2012 р. і в лютому 2013 р. вносили в Раду вдвічі більше документів – 33 і 32 проекти законодавчих актів відповідно. Тематично березневі законотворчі ініціативи КПУ стосуються соціальної політики (6 документів) та фінансово-економічної сфери (3 документи). Питанням державного управління, зовнішньої політики, оборони і безпеки не знайшлося місця в законотворчому порядку денному фракції КПУ в березні.
Лідером законотворцем КПУ став, як і в минулому місяці, голова Комітету з питань соціальної політики та праці Петро Цибенко, який працював над розробкою 5 документів. Спірідон Кілінкаров, як голова Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики – став автором 4 проектів законодавчих актів.
Соціальні проблеми та стандарти
Більшість поданих проектів нормативних актів стосуються соціальної політики. Зокрема, представники Комуністичної партії Петро Симоненко та Петро Цибенко зареєстрували проект Закону (№ 2547 від 15.03.2013 р.), яким пропонується встановити санкцію за порушення строків виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати або її затримки, а також внести зміни до Кримінального кодексу України, відповідно до яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо перед цим нею сплачено у повному розмірі пеню за період затримки виплати. Попри те, головне науково-експертне управління зауважило, що законотворці не пропонують реальних механізмів врегулювання відповідальності за порушення строків виплати стипендії та пенсії, адже не вносять жодних змін до законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування».
Депутати Петро Симоненко та Ірина Спіріна зареєстрували Проект Закону (№ 2661 від 29.03.2013 року) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення реформування системи охорони здоров'я. Зокрема передбачено надання безоплатної медичної допомоги дітям та підліткам у лікувально-профілактичних і оздоровчих закладах, дитячих поліклініках, відділеннях, диспансерах, лікарнях, санаторіях, інших закладах охорони здоров'я та лікарях, що здійснюють медичну практику як фізичні особи-підприємці. Разом з тим, пропонується використовувати інструмент місцевого референдуму для вирішення питання про ліквідацію, реорганізацію та оптимізацію закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності. Крім того, комуністи пропонують визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Київ», що став пілотним проектом на шляху до реформування медичної сфери в Україні загалом.
Петро Цибенко зареєстрував законопроект (№ 2623 від 22.03.2013 р.) про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу», який передбачає функціонування Комісій з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів, Раді міністрів Автономної Республіки Крим та обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, які покликані врегулювати ситуацію у сфері отримання гуманітарної допомоги Україною від іноземних донорів. Саме про вирішення цієї проблеми народні депутати запитували у Міністра соціальної політики Наталії Королевської, під чиїм керівництвом зараз проводиться визнання вантажів гуманітарною допомогою, їхня доставка, оформлення та подальший розподіл – однак у відповідь почули історію про котячий корм. Прийняття цього законопроекту, на думку ініціаторів, мало б сприяти прискоренню розвантаження вантажів гуманітарної допомоги, скоротити час перебування у зоні митного контролю та пришвидшити надходження до одержувачів цієї допомоги.
Економіка, гроші та господарство
Спірідон Кілінкаров зареєстрував у ВРУ проект Постанови (№ 1043/П від 18.03.2013 р.) про прийняття за основу проекту Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію житла», яким пропонується запровадити мораторій на примусову реалізацію майна громадян на період фінансової кризи, але не раніше ніж до 1 січня 2015 року, до погашення заборгованості із виплат заробітної плати, стипендій, інших грошових виплат населенню.
Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією
Щоб мінімізувати корупційні ризики у сфері правосуддя, комуніст Сергій Гордієнко зареєстрував законопроект (№ 2660 від 29.03.2013 р.) «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо оскарження відмови Вищим господарським судом України у допуску справи до провадження у Верховному Суді України)», яким передбачено можливість оскаржити ухвалу Вищого господарського суду про відмову у допуску справи до провадження у Верховному Суді України протягом 5 днів із дня її внесення. У пояснювальній записці до законопроекту депутат аргументує недосконалість Господарського процесуального кодексу України тим, що заява про перегляд судових рішень господарських судів подається до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України. Тому й передбачив можливість оскарження ухвали Вищого господарського суду про відмову у допуску справи до провадження у Верховному Суді України.
Оголошення свят та пам’ятних дат
Парламентарі Вікторія Бабич та Ольга Левченко зареєстрували проект Постанови (№ 2497 від 07.03.2013 р.) про урочисте відзначення 10 січня 2014 року на державному рівні 75-річчя утворення Сумської області. Зокрема, пропонується передбачити кошти з державного бюджету на ремонт молодіжного центру «Романтика» та комунального закладу «Охтирський міський центр культури і дозвілля», забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 75-річчя утворення Сумської області, видати серію поштових марок з цієї нагоди. Суто радянською традицією є пропозиція про проведення у січні-квітні 2014 року у навчально-виховних закладах тематичних уроків, лекцій, вечорів, літературно-мистецьких конкурсів, святкових концертів.
Заходи аналогічного формату містить проект Постанови (№ 2607 від 21.03.2013 р.), зареєстрований депутатами Петром Цибенком, Вікторією Бабич, Ольгою Левченко про відзначення у 2013 р. на державному рівні 70-річчя «Карпатського рейду» партизанського з’єднання Сидора Ковпака.
ЗАКОНОПРОЕКТИ ВО «СВОБОДА»
Останній місяць виявився для депутатів фракції ВО «Свобода» найпродуктивнішим у розрізі їхньої законотворчої діяльності. Протягом березня 2013 року депутати від ВО «Свобода» зареєстрували у Верховній Раді 20 проектів законодавчих актів (11 законопроектів і 9 проектів постанов), тоді як в лютому свободівці написали 18 документів, у січні створили 14 законодавчих акти, а в перший місяць роботи парламенту – не спродукували жодного.
Майже половина із зареєстрованих «Свободою» проектів нормативно-правових актів (9 документів) стосувалася проблем екології та природокористування. Така надактивність фракції в цій сфері спричинена діяльністю Ірини Сех на посаді голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Дещо менше уваги свободівці присвятили проблемам правосуддя (4 документи), економіки (3 документи) та соціальної політики (2 документи). Питання зовнішньої політики, оборони і безпеки взагалі не цікавили депутатів фракції Свобода у березні 2013 року, до речі – як і в попередній місяць.
Лідером законотворчої активності ВО «Свобода» в березні 2012 року стала Ірина Сех, авторству якої належить 10 законодавчих актів (9 проектів постанов і 1 законопроект). Майже всі ініційовані депутаткою документи стосуються питань екологічної політики та природокористування – що цілком прогнозовано, з огляду на її статус голови профільного комітету Верховної Ради. Показово, що комісія з питань екології, природних ресурсів та рекреації, яку І. Сех очолювала у Львівській обласній раді, теж була однією з найактивніших в нормотворчій роботі. Дещо меншу законотворчу активність (по 4 документи) проявили депутати Ігор Мірошниченко та Олександр Мирний, які цього разу працювали в парі – над одним й тими законопроектами.
Екологічна політика
Підготовка усіх цих документів вимагає від їх ініціаторів значно менше часу і зусиль, ніж розробка тексту повноцінного проекту закону націленого на реформування певної політики чи галузі
Хоча питання екології і природокористування кількісно виявилися домінуючими в законотворчій роботі свободівців, за своїм змістом та наслідками запропоновані ними документи носять суто формальний характер. З одного боку, це проекти постанов щодо відхилення або направлення на доопрацювання цілого ряду проектів законів: «Про посилення державного контролю за використанням природних ресурсів, що перебувають у приватній власності суб'єктів господарювання»; «Про внесення змін до статті 90 Водного кодексу України»; «Про внесення змін до законів України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» та «Про землеустрій»; «Про внесення змін до Лісового кодексу України» та інші. З іншого боку, це проекти постанов про прийняття за основу тих чи інших законопроектів, як, наприклад, «Про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Підготовка усіх цих документів вимагає від їх ініціаторів значно менше часу і зусиль, ніж розробка тексту повноцінного проекту закону націленого на реформування певної політики чи галузі. Це той випадок, коли кількість не означає якість.
Правоохоронна система та правосуддя, боротьба з корупцією
Депутати Ірина Фаріон і Юрій Михальчишин зареєстрували законопроект націлений на захист української мови. Законопроектом (№ 2601 від 21.03.2013 р.) пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані проти державної мови в Україні. Зокрема, автори законопроекту пропонують карати обмеженням або позбавленням волі строком до трьох років за умисні дії, вчинені з метою витіснення державної мови з інформаційного простору, звуження сфери її функціонування на території України, заборона чи обмеження прав на вільне її використання, створення штучних умов для домінування іноземної мови. Ті ж самі дії, вчинені особою, яка є представником державної влади чи органів місцевого самоврядування, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, Інтернету, кіно- та фотопродукції, публічної реклами або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, або поєднані з насильством чи погрозами, – караються обмеженням або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Ще одним своїм законопроектом (№ 2609 від 21.03.2013 р.) свободівці також пропонують внести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення. Однак, у цьому випадку мова йде про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами та порушення правил їх утримання. Законопроектом пропонується ввести в Кримінальний кодекс поняття «жорстке умертвіння тварин» і класифікувати його як кримінальний злочин. Натомість до адміністративних правопорушень віднести лише порушення встановлених правил утримання та поводження з тваринами, вилучивши при цьому з Кодексу про адміністративні правопорушення поняття «жорстке поводження з тваринами». На думку авторів законопроекту (Руслана Кошулинського, Ірини Фаріон, Юрія Михальчишина, Анатолія Вітіва та Андрія Тягнибока), запропоновані ними норми дозволять привести положення Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідність із положеннями Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Законопроектом (№ 2657 від 29.03.2013 р.) пропонується заборонити відкриття та володіння рахунками в закордонних банках, а також володіння майном чи корпоративними правами за кордоном особами уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, членів сімей таких осіб. На думку авторів законопроекту (Ігоря Мірошниченка та Олександра Мирного), запропоновані зміни до Закону «Про засади запобігання та протидію корупції» зменшать кількість фактів корупційних правопорушень, зупинять так званий процес витоку українських грошей за кордон та стимулюватимуть осіб, що перебувають на публічній службі до сумлінного виконання своїх посадових обов’язків. Попри актуальність існуючої проблеми, спосіб її врегулювання, запропонований депутатським законопроектом, є надто спрощеним і не практичним у реалізації. Наприклад, незрозуміло яким чином здійснюватиметься належний контроль та облік закордонної власності і рахунків осіб уповноважених на виконання функцій держави/місцевого самоврядування. А також незрозуміло, як саме буде врегульовано ситуацію з тими особами, які на момент набрання чинності законом вже володіють рахунками в закордонних банках і майном чи корпоративними правами за кордоном.
Депутати-свободівці пропонують законодавчо закріпити поняття «українофобії» як однієї з форм дискримінації
Контроверсійні норми містить ще один законопроект авторства Ігоря Мірошниченка та Олександра Мирного (№ 2342-1 від 05.03.2013 р.), яким пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні. Законопроект є альтернативним до аналогічного законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів. Депутати-свободівці, зокрема, пропонують законодавчо закріпити поняття «українофобії» як однієї з форм дискримінації. Під «українофобією» розуміються рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на приниження України як держави, української нації, культури, мови, історії та традицій. І Головне науково-експертне управління, і профільний Комітет Верховної Ради (з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин) критично розцінили таку законодавчу пропозицію депутатів. Адже, згідно зі статтею 24 Конституції України встановлено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками етнічного походження.
Економіка, гроші та господарство
Законопроектом (№ 2622 від 22.03.2013 р.) поданим групою з восьми народних депутатів фракції ВО «Свобода» пропонується на рівні Бюджетного кодексу України визначити порядок та умови надання місцевим бюджетом субвенції з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та механізм її розподілу між адміністративно-територіальними одиницями. Існуюча проблема полягає в тому, що існуючий розподіл субвенції здійснюється в довільній формі без урахування чисельності населення в регіонах та показників їх соціально-економічного розвитку. Відповідно одні регіони отримують неспівмірно більше ресурсів, ніж інші. Натомість пропонується, щоб розподіл здійснювався пропорційно фактичній чисельності населення адміністративно-територіальних одиниць згідно із даними Державної служби статистики України за календарний рік, що передує року, в якому затверджується Державний бюджет України. При цьому, при розподілі субвенції, у разі виникнення особливих потреб окремих регіонів, дозволяється відхилення у розмірі не більше 15 %.
Свободівець Руслан Марцінків запропонував (законопроект № 2456 від 05.03.2013 р.) законодавчо закріпити необхідність сплати замовником будівництва в повному обсязі коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту – перед прийняттям об’єкта будівництва в експлуатацію. На думку автора, прийняття закону сприятиме наповненню бюджетів органів місцевого самоврядування.
Соціальні проблеми та стандарти
Депутати Ігор Мірошниченко і Олександр Мирний пропонують (законопроект № 2620 від 22.03.2013 р.) встановити розмір плати за видачу роботодавцям дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства на тимчасове працевлаштування. Розмір плати встановлюється в залежності від виду професій і складає від двох розмірів мінімальних заробітних плат (за видачу дозволу за один календарний місяць на особу, яка виконує роботу низької кваліфікації) до сорока розмірів мінімальних зарплат для професійних спортсменів. Такі витрати на працевлаштування з боку іноземців, які коливаються приблизно від 2,5 до 50 тис. грн, на думку авторів законопроекту, будуть стимулювати роботодавців залучати до роботи саме громадян України.
Єдиний у березні свободівський законопроект у сфері державного управління поданий Богданом Бенюком і націлений на посилення контролюючої функції парламенту. Документом (№ 2465 від 05.03.2013 р.) передбачено необхідність щорічного звітування перед Верховною Радою членів Кабінету Міністрів України про виконану ними роботу та стан справ у підпорядкованих їм міністерствах та урядових органах.
ЗАКОНОПРОЕКТИ ПАРТІЇ «УДАР»
У березні 2013 року фракція «УДАР» загалом зареєструвала 17 законодавчих актів (12 законопроектів і 5 проектів постанов), що є найвищим показником за кілька перших місяців законотворчої роботи депутатів «УДАРу». В січні ударівці зареєстрували у Верховній Раді 16 законодавчих актів, у грудні 2012 року і в лютому – по 10 документів. Більшість із них стосується сфери правосуддя та боротьби з корупцією (8 документів), вдвічі менше присвячено економічним питанням (4 документи) і 3 документи стосуються соціальних проблем та стандартів. Питання зовнішньої політики, оборони і безпеки – як і в попередній місяць – не потрапили в поле законотворчої уваги ударівців. А гуманітарні проблеми від початку роботи Верховної Ради VII скликання вперто не цікавлять депутатів фракції «УДАР». Лідерами законотворчої активності «УДАРу» в березні стали Валерій Карпунцов, Руслан Сольвар та Віталій Чугунніков – кожен з них зарахував до свого законотворчого активу по 3 законодавчих акти.
Правоохоронна система та правосуддя
Валентин Наливайченко зареєстрував власний законопроект (№ 24732 від 05.03.2013 р.), яким пропонує внести довірених та уповноважених осіб до переліку тих суб’єктів та учасників виборчого процесу, за перешкоджання діяльності яких передбачена кримінальна відповідальність. Впровадження таких змін, на переконання ударівця, допоможе покращити практику проведення парламентських виборів в Україні та забезпечити безперешкодну діяльність цих суб’єктів під час виборчого процесу.
Окрім цього, фракція «УДАР» продовжує працювати у сфері боротьби з корупцією. Так, Віктор Чумак у статусі голови профільного Комітету вніс два проекти постанови Верховної ради (№ 2218/П і № 2219/П від 20.03.2013), що стосуються державної антикорупційної політики та передбачають прийняття за основу проектів Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» (реєстр. № 2218) й Закону України «Про антикорупційну перевірку чиновників усіх рівнів» (реєстр. № 2219) і після доопрацювання в Комітеті внести законопроекти на розгляд ВРУ в другому читанні.
Економіка, гроші та господарство
Задля забезпечення права громадян на отримання якісних житлово-комунальних послуг, фракція «УДАР» пропонує внести зміни до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у частині укладення договорів. На думку народного депутата та автора проекту Руслана Сольвара, чимало підприємств ЖКГ під різними приводами уникають укладення із споживачем договорів про надання відповідних послуг, згідно з якими щомісяця нараховується плата за послуги. Як наслідок, мешканці оплачують рахунки, проте не в змозі отримати інформацію про кількісний та якісний склад житлово-комунальних послуг, не мають можливості витребувати та проконтролювати якість цих послуг, а головне – оскаржити факт ненадання або надання послуг неналежної якості. Аби цього уникнути, законопроектом пропонується передбачити чітке регулювання ситуації – «виконавець не має права надавати споживачу платіжний документ до сплати за житлово-комунальні послуги до моменту укладення договору».
У березні авторський колектив фракції «УДАР» (Оксана Продан, Наталія Агафонова, Ольга Бєлькова, Ярослав Дубневич, Ярослав Гінка, Віталій Чугунніков) також намагався відстояти права приватних підприємців. Як вказано у пояснювальній записці до проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справедливої відповідальності платників податків) (№ 2571 від 19.03.2013 р.), документом передбачається притягувати платників податків до відповідальності виключно в разі недоплати ними коштів у бюджет. Нагадаємо, сьогодні в Україні діють норми, згідно з якими платник податку притягується до відповідальності навіть тоді, коли вчасно сплатив усі свої зобов’язання перед бюджетом, але помилився у звітності.
Політика та державне управління
Як реакція на позбавлення Сергія Власенка депутатського мандату, Микола Паламарчук з фракції «УДАР» зареєстрував законопроект (№ 2536 від 14.03.2013 р.), яким передбачається внесення змін до законодавчих актів, що регламентують дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Серйозне занепокоєння законотворців викликає те, що зараз позовну заяву до Вищого адміністративного суду України подає Голова Верховної Ради України без рішення прийнятого більшістю конституційного складу Верховної Ради України. Тому, згідно з його законопроектом, позбавлення мандата народного депутата через несумісність мандату іншим видам діяльності має відбуватися шляхом голосування у Парламенті. Спочатку комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок до ВРУ. За цим висновком Рада у десятиденний строк приймає рішення більшістю від конституційного складу про звернення до суду з позовом про встановлення факту несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності та дострокове припинення повноважень нардепа або відмову у зверненні до суду. Після цього голова ВРУ у триденний строк звертається до суду, а у разі прийняття рішення про відмову у зверненні до суду, повертає матеріали комітету депутатської етики.
При такій процедурі, рішення про позбавлення повноважень приймається виключно у Раді, а повноваження суду зводяться до встановлення юридичного факту невиконання народним депутатом України вимог щодо несумісності.
ПОЗАФРАКЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ
У березні 2013 року позафракційні депутати внесли 32 законопроекти. У порівнянні з показниками грудня 2012 – лютого 2013 рр., це найбільша кількість зареєстрованих законопроектів цією категорією парламентарів. Як і у попередні місяці, серед ініціатив позафракційних депутатів домінує соціальна складова (14 проектів). На другому місці за пріоритетністю йде економічна сфера (9 законопроектів). Помітно підвищилася зацікавленість позафракційних обранців до функціонування правоохоронної системи та правосуддя (6 проектів). Натомість у березні ці депутати майже не займалися гуманітарною проблематикою, яка була популярною в попередні періоди.
За рівнем розробленості значна частина законопроектів виглядає малореалістичними, особливо це стосується запровадження додаткових соціальних гарантій. Водночас намітилася позитивна тенденція щодо зближення підходів депутатів до вирішення схожих проблем. Це вселяє оптимізм щодо можливості об’єднання зусиль позафракційних депутатів.
Соціальні проблеми та стандарти
Соціальна проблематика є найбільш актуальною для позафракційних депутатів. У березні 2013 року було зареєстровано 14 таких законопроектів. Це свідчить про те, що депутати-мажоритарники зберігають контакт із виборцями та реагують на їх потреби. У той же час важливою залишається задача щодо забезпечення реалістичності цих соціальних ініціатив.
Позафракційні депутати приділяють значну увагу соціальному розвитку сільських територій та відповідного захисту їх мешканців. Це тенденції законотворчості не лише цього місяця, а й попередніх періодів. Зокрема, Віктор Балога пропонує запровадити для випускників вищих навчальних закладів, які працюють за направленням у сільській місцевості право на відстрочку від призову на військову строковому службу. За оцінками депутата, така міра сформує додаткові стимули для розвитку українського села.
Позафракційні депутати приділяють значну увагу соціальному розвитку сільських територій та відповідного захисту їх мешканців
У той же час із метою соціального захисту мешканців сільських територій Олег Ляшко пропонує скасувати державну реєстрацію, отримання прав та технічного огляду малогабаритної сільської техніки.
Депутати Степан Лабазюк та Степан Івахів запропонували законопроект, яким врегульовується проблема пенсійного забезпечення членів особистих селянських господарств. Треба зазначити, що у лютому позафракційні депутати вже вносили аналогічний законопроект.
Позафракційні депутати вже не вперше акцентують увагу на необхідності перерозподілу бюджетних видатків на соціальні потреби громадян. Олег Ляшко ініціює перерозподіл на соціальні задачі коштів Державного бюджету України, які зараз направляються на утримання державних дач. Як зазначає депутат, щорічно Державне управління справами отримує 50 млн грн на забезпечення державних дач комплексів «Конча-Заспа» та «Пуща-Водиця».
Позафракційні обранці активно займаються врегулюванням пенсійного забезпечення, соціального захисту чорнобильців, молоді та інших категорій громадян. Зокрема, Віталій Чудновський ініціює встановлення соціальних гарантій членам сімей померлого годувальника, який мав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. Основні положення цього проекту виходять з того, що ці гарантії мають забезпечуватися незалежно від причини смерті учасника ліквідації наслідків аварії. Сергій Міщенко підготував проект закону, яким встановлюється залежність розміру мінімальної стипендії студентів та обдарованих учнів від прожиткового мінімуму.
Валерій Мошенський пропонує збільшити розмір грошової допомоги при виході на пенсію з десяти до дванадцяти місячних пенсій. За повний рік страхового стажу, який перевищує 25 років для чоловіків та 20 років для жінок, може зростати на одну місячну пенсію. Водночас Олег Ляшко вніс законопроект щодо звільнення пенсіонерів від сплати вартості оформлення водійського посвідчення нового зразка.
Законопроекти позафракційних депутатів можуть розглядатися як певний зріз наявних проблем у соціальній сфері. Не дивлячись на декларативність положень деяких проектів, вони потребують адекватного реагування з боку урядових структур.
Економіка, гроші, господарство
У березні 2013 року позафракційні парламентарі зареєстрували 9 законопроектів економічної спрямованості. Окремі з цих документів, пропонуючи зміни до регулювання економічної діяльності, мають соціально спрямований підтекст. Зокрема, Олег Ляшко пропонує зменшити розмір оподаткування доходів від банківських вкладів фізичних осіб з 5 до 1 %. Депутат вважає, що його ініціатива дозволить банками розширити клієнтську базу та підвищить довіру до банківської системи України.
Сергій Міщенко зареєстрував законопроект щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 р.», який передбачає надання місцевим бюджетам субвенцій на погашення збитків енергопостачальників. Автор законопроекту зазначає, що ці суб’єкти господарювання несуть фінансові втрати від надання пільг комунальним підприємствам, що забезпечують громадян холодною та гарячою водою тощо. У лютому позафракційні депутати пропонували врегулювати проблему збитків транспортних перевізників, які надають послуги пільговикам.
Позафракційні депутати продовжують розробляти проекти щодо регулювання вузькогалузевих сфер. До прикладу, Юрія Дерев’янко розробив проект змін до Цивільного кодексу, які стосуються встановлення граничних сум розрахунку готівкою. За оцінками народного обранця, Національному банку України необґрунтовано делеговані повноваження парламенту щодо врегулювання цієї проблеми. Пропонується встановлювати граничні суми розрахунку готівкою лише законом. У іншому законопроекті Дерев’янко ініціює збільшення удвічі сум компенсацій авіапасажирам, у випадку скасування рейсу. Також пропонується доповнити Повітряний кодекс положенням щодо невідкладності і виплати відповідних компенсацій.
Віталій Чудновський пропонує запровадити на території Білої Церкви Київської області спеціальний режим інвестиційної діяльності. Цей режим може бути запроваджений строком до 30 років, а перелік інвестиційних проектів затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України. Необхідно зазначити, що Біла Церква входить до виборчого округу № 90, у якому був обраний Чудновський.
Андрій Табалов вніс проект закону щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання зернових та технічних культур. Чинні норми Податкового кодексу передбачають звільнення від ПДВ окремих операцій із постачання зернових культур. Автор законопроекту пропонує розширити сферу дії цієї норми.
Правоохоронна система та правосуддя
Якщо у лютому позафракційні депутати внесли 3 проекти щодо цієї сфери, то зараз це вже 6 законопроектів. Найбільший розголос отримав проект Олега Ляшка щодо звільнення політичних в’язнів в Україні. В обґрунтуванні цього проекту закону обранець посилається на резолюцію Європарламенту «Про ситуацію в Україні». Проект закону, обсяг якого складає менше двох сторінок, містить дві основні норми: рішення Верховної Ради України щодо звільнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка й зобов’язання Уряду негайно виконати це рішення. 02 квітня 2013 року депутати Верховної Ради України не проголосували за включення цього законопроекту до порядку денного другої сесії парламенту.
Сергій Міщенко пропонує суттєво скоротити перелік підстав для зупинення транспортних засобів працівниками міліції Фактично, проект наділяє міліцію правом зупиняти транспортні засоби лише за умов порушення правил дорожнього руху, наявності даних про причетність автомобіля до кримінальних обставин, необхідності залучення водія та пасажирів у якості свідків ДТП. Міщенко також підготував проект Постанови Верховної Ради України щодо створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів штучного банкрутства ПАТ «Банк «Таврика». У пояснювальній записці зазначається, що депозити фізичних осіб на суму 400 млн грн не були повернуті власникам.
Законопроект Юрія Дерев’янка зобов’язує близьких родичів високопосадовців щорічно декларувати майно, доходи, витрати та фінансові зобов’язання. У свою чергу, державні службовці у власних деклараціях будуть зобов’язані зазначати відомості про цих осіб. Перелік осіб, які належать до близьких родичів, автором проекту пропонується достатньо широкий: подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки тощо. Депутат також має намір у двадцять разів підвищити розмір штрафів за порушення вимог фінансового контролю.
МІЖФРАКЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ
Міжфракційними вважаються законопроекти, які були спільно підготовлені та зареєстровані представниками різних фракцій. Аналіз міжфракційних законодавчих ініціатив дозволяє встановити потенціал парламентських компромісів щодо політичних або специфічних та галузевих проблем.
У березні 2013 року було зареєстровано 102 законопроекти, авторами яких одночасно виступили члени різних фракцій. 74 або 75 % цих законопроектів стосувалися проголошення позачергових місцевих виборів або кадрових рішень у судовій системі.
Резонансність міжфракційних законопроектів суттєво знизилася, у порівнянні з груднем 2012 – лютим 2013 рр. Це пов’язано з тим, що три опозиційні фракції вже зареєстрували спільні законопроекти. Міжфракційні законопроекти все більше набувають вузькогалузевої специфіки та позбавляються політичної актуальності. Поза тим, зберігається проявлена у попередні місяці зацікавленість членів різних фракцій у розробці проектів, які стосуються протидії корупції та підвищення прозорості функціонування органів влади.
Економіка, гроші, господарство
У березні 2013 року було зареєстровано 7 законопроектів економічної спрямованості.
Ксенія Ляпіна (ВО «Батьківщина») та Ірина Горіна (Партія регіонів) спільно розробили законопроект щодо спрощення процедури припинення підприємницької діяльності фізичними особами. Депутати пропонують запровадити в цій сфері заявницький принцип, який не передбачатиме надання довідок чи дозволів, проходження спеціальних перевірок тощо. Необхідно зазначити, що Горіна та Ляпіна вже мають значний досвід підготовки спільних законопроектів.
Член фракції Партії регіонів Михайло Опанащенко та позафракційний депутат Ігор Рибаков пропонують на законодавчому рівні встановити мінімальні розміри щорічної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Пропонується встановити щорічний розмір оренди на рівні 5-7 % вартості земельної ділянки.
Віталій Немілостівий (ВО «Батьківщина») та Давид Жванія (Партія регіонів) запропонували зміни до Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку високих наукоємних технологій». Передбачається збільшити терміни реалізації відповідної програми та обсяги її фінансування.
Андрій Пономарьов (Партія регіонів) та Сергій Гордієнко (КПУ) зареєстрували проект закону щодо збільшення надходжень до бюджетів територій, у яких реалізуються пілотні проекти з реформування системи охорони здоров’я. Зокрема, пропонується перенаправити плату за користування надрами для видобування корисних копалин до обласного бюджету (25 %) та бюджетів районів і міст обласного значення (25 %). Зараз ці надходження розподіляються лише між Державним бюджетом України та обласним бюджетом.
Соціальні проблеми та гарантії
У цій сфері регулювання було зареєстровано 5 законопроектів.
Член фракції Партії регіонів Михайло Опанащенко та позафракційний депутат Ігор Рибаков ініціюють встановлення для установ, організацій, фізичних осіб, які використовують землі сільськогосподарського призначення, обов’язкових нормативів працевлаштування мешканців сільської місцевості.
Тетяна Бахтеєва, Володимир Дудка (Партія регіонів), Ірина Спіріна (КПУ), Тетяна Донець (ВО «Батьківщина») внесли спільний проект закону щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних захворювань. У той же час представники усіх п’яти фракцій внесли проект Постанови Верховної Ради України «Про проведення 5 червня 2013 року парламентських слухань «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформи у системі охорони здоров’я в Україні».
Гуманітарні проблеми
У цьому місяці було зареєстровано 3 законопроекти. Два з них вирішували гуманітарні проблеми суспільства через призму функціонування засобів масової інформації.
Микола Княжицький, Микола Томенко, Олена Кондратюк (ВО «Батьківщина»), Рустам Раупов («УДАР»), Ігор Мірошниченко (ВО «Свобода») пропонують віднести питання щодо формування громадських рад Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії до компетенції парламентського комітету з питань свободи слова та інформації. Передбачається наділення громадських рад при цих мовниках повноваженнями щодо формування висновків про інформаційний баланс в їхніх передачах. Одним із положень законопроекту є зобов’язання Національної телекомпанії та Національної радіокомпанії щоденно з 19 до 22 год. забезпечувати в своєму ефірі представників парламентських фракцій. У той же час Микола Томенко, Степан Курпіль (ВО «Батьківщина»), Микола Баграєв (Партія регіонів), Рустам Раупов («УДАР»), Ігор Мірошниченко спільно внесли законопроект «Про реформування друкованих засобів масової інформації». Законопроект встановлює нові правила взаємодії між органами влади та заснованими ними друкованими ЗМІ.
В’ячеслав Кириленко (ВО «Батьківщина»), Марія Матіос («УДАР»), Богдан Бенюк (ВО «Свобода») та позафракційний Олесь Доній зареєстрували проект щодо державної експертизи обставин появи у недержавній власності археологічних предметів.
Політика та державне управління
Із 65 проектів у цій сфері регулювання лише три документи не стосувалися проголошення позачергових місцевих виборів. Вже традиційно представники опозиційних сил опікувалися проблемами уряду та оцінкою парламентських виборів 2012 року.
Лідери фракцій ВО «Батьківщина» (Арсеній Яценюк), «УДАР» (Віталій Кличко), ВО «Свобода» (Олег Тягнибок) внесли проект Постанови Верховної Ради України щодо створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування факту «антиконституційного перегляду» результатів волевиявлення громадян на парламентських виборах 2012 року. Лідери та інші опозиційні депутати також зареєстрували проект Постанови Верховної Ради України «Про відповідальність Кабінету Міністрів України». Проект передбачає прийняття резолюції недовіри Уряду.
Правоохоронна система та правосуддя
У цій проблематиці депутатами було запропоновано 15 проектів, 13 з яких стосувалися кадрових рішень у судовій системі. Представники опозиційних фракцій та член Партії регіонів внесли проект щодо протидії корупції. Віталій Ярема (ВО «Батьківщина») , Віктор Чумак («УДАР»), Микола Джига (Партія регіонів), Олег Осуховський (ВО «Свобода»), позафракційний депутат Юрій Дерев’янко пропонують закріпити за комітетом Верховної Ради України, до відання якого належить питання протидії корупції, повноваження щодо перевірки усіх законопроектів на предмет їх відповідності вимогам антикорупційного законодавства. Цей проект також передбачає інші антикорупційні заходи.
Леся Оробець, Андрій Кожем’якін (ВО «Батьківщина»), Віктор Чумак («УДАР»), Андрій Міщенко (ВО «Свобода») пропонують законодавчі заходи щодо гуманізації санкцій за скоєння кримінальних правопорушень у сфері недоторканості приватного життя. Як зазначають депутати, законопроект було розроблено на виконання рекомендацій Ради Європи.
Екологія та природокористування
Депутати різних фракцій підготували 3 законопроекти у сфері екології та природокористування.
Микола Томенко (ВО «Батьківщина»), Андрій Тягнибок (ВО «Свобода»), Олександр Голуб (КПУ), Лідія Котеляк , Валерій Головко (ВО «Батьківщина»), Євген Балицький (Партія регіонів), Павло Розенко («УДАР») запропонували зміни до низки законів України щодо забезпечення охорони тваринного та рослинного світу. Водночас депутат ВО «Батьківщина» Лідія Котеляк, член фракції Партії регіонів Євген Балицький та інші представники цих фракцій підготували проект Закону України «Про зелені насадження міст та інших населених пунктів України». Проект передбачає, що захисту підлягатимуть усі зелені насадження, в незалежності від форми власності земельних ділянок.
Представники трьох опозиційних фракцій (Олександр Бригинець (ВО «Батьківщина»), Віктор Чумак («УДАР»), Андрій Іллєнко (ВО «Свобода») та інші) у своєму законопроекті наполягають на встановленні 7-річного мораторію щодо будівництва на об’єктах зеленого благоустрою м. Київ.
Зовнішня політика
Зареєстровано лише один законопроект із питань зовнішньої політики.
Депутати трьох опозиційних фракцій (Валентин Наливайченко («УДАР»); Олександр Шевченко (ВО «Свобода»); Володимир Ар’єв (ВО «Батьківщина») та член фракції Партії регіонів Віталій Калюжний підготували проект Постанови Верховної Ради України, у якій український парламент висловлює свою позицію щодо Угоди Україна-ЄС про спрощення оформлення віз. Нагадаємо, 22 березня ця Угода була ратифікована Радою.
Оголошення свят та пам’ятних дат
В’ячеслав Кириленко (ВО «Батьківщина») та Леонтій Мартинюк (ВО «Свобода») внесли три проекти Постанови парламенту «Про відзначення пам’ятних дат» (70- річчя Національного хору ім. Г.Г. Верьовки, 150-річчя з дня народження Ольги Кобилянської, 100-річчя Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського).
Читати більше матеріалів на цю тему:
Огляд законотворчої активності ВРУ у лютому 2013 року
ЗВІТ щодо законодавчої активності народних депутатів. Січень 2013
НОВА РАДА В НОВИЙ РІК: законодавчий доробок під ялинку виборця