У травні, зважаючи на карантин, парламент продовжив працювати у форматі позачергових засідань. Їх може ініціювати Президент України або третина народних депутатів. У травні таких засідань відбулося 4 (7, 13, 19 та 20 травня). У травні Верховна Рада ухвалила ряд законодавчих ініціатив. Зокрема, був проголосований Закон, який дає додаткові гарантії прав  медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей.

У другому читанні та в цілому парламентарі підтримали Закон щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д). Цей законопроєкт стосується особливостей судового оскарження у справах щодо виведення банків з ринку (включаючи справу “Приватбанку”). Відповідно до норм цього законопроєкту, відшкодування збитків власникам та колишнім власникам банків, інтереси яких були порушенні через виведення установи з ринку, можливі лише у грошовій формі. Ухвалення цього Закону разом із Законом про вільний ринок землі було однією з умов МВФ для надання Україні фінансової допомоги. Також цей Закон називають “антиколомойським”, оскільки він спрямований на те, щоб не дозволити колишнім власникам повернути націоналізований Приватбанк. Саме до цього законопроєкту депутати у квітні подали 16 тисяч поправок. 

Також Верховна Рада у першому підтримала законопроєкт №3355-1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб'єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства". Серед іншого, Закон змінює поняття членів сім'ї, чиє майно підлягає декларації. З документи вилучені діти, які не проживають разом з декларантом. Це може дозволити уникнути декларування майна, якщо воно записане на неповнолітніх дітей, які не проживають з декларантом. Крім цього, цим проєктом Закону вводиться необхідність декларувати майно для членів наглядових рад та виводяться з-під його дії радники, помічники, уповноважені та прес-секретар Президента у тому випадку, якщо вони працюють на громадських засадах.

Загалом в травні Верховна Рада України підтримала 32 законопроєкти. 22 з них було проголосовані за основу в першому читанні. Інші 10 були проголосовані в цілому. 9 з цих законів були ініційовані народними депутатами, ще один Президентом. 

Зареєстровані законопроєкти 

У травні у парламенті зареєстрували 130 проєктів законів. 119 з них подали народні депутати – 119, що складає 91,5%. Ще 11 законопроєктів подав Кабінет Міністрів України, що складає 8,5%. 

Голосування фракцій

Протягом травня у парламенті відбулось 161 голосування та 70474 натискань на кнопку системи “Рада”. Найчастіше народні депутати притримувались позиції “за” під час голосувань, що складає 55,6% від усіх натискань на кнопку. “Утримувалися” депутати у 17,2% випадків, голосувати “Проти” – 2,4%. У 13,5% випадків депутати були відсутні, а в 11,3% – не голосували. 

Найбільше “за” голосують народні депутати “Слуги Народу” (71,8%), на другому місці - депутатська група “Довіра” (57,9%). Найменше кнопку “за” натискають у фракції “Батьківщина” (22,7%) та “Опозиційній платформі - За життя” (21,2%). 

Найбільше “проти” голосує “Опозиційна платформа - За життя” (10,5%) та “Голос” (7,6%). Найменше “проти” голосують у депутатській групі “За майбутнє” (0,7%).

Найбільше утримуються при голосуваннях “ЄС” (47,7%) та “Опозиційна платформа - За життя” (23,7%). Найменше - депутати з “Слуги народу” (11,8%).

Пропустили голосування

У травні 65 депутатів пропустили більше 30 % голосувань у парламенті, з них 29 - депутати фракції «Слуга народу», 10 - «Батьківщина», 7 - “Опозиційна платформа - За життя”, 6 - «Голос», 5 - позафракційні, 5 - «Європейська Солідарність», 6 - «За майбутнє», 2 - «Довіра».

Відповідно до ухвалених у жовтні 2019 року парламентом змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань вимірюється участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях.  Обранцям, які пропустили більше 30% голосувань, не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням ними депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць. Таке рішення по депутатах мають прийняти у Комітеті з питань Регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України. Сума цих коштів дорівнює розміру місячної заробітної плати народного депутата і не підлягає оподаткуванню. 

Відповідно до Постанови про фінансове забезпечення народних депутатів України посадовий оклад одного народного обранця коливається від 10 до 12 прожиткових мінімумів (від 20 270 гривень до 24 324 гривень у 2020 році). Зарплата депутата, крім посадового окладу, включає ще надбавки та доплати (для депутатів, які мають науковий ступінь або почесне звання).

100% голосувань пропустили 9 депутатів, зокрема Альона Шкрум (Батьківщина), Анжеліка Лабунська (Батьківщина), Вадим Столар (ОПЗЖ), Валерій Дубіль (Батьківщина), Віктор Балога (За майбутнє), Віталій Данілов (Батьківщина), Сергій Рудик (позафракційний), Володимир В'ятрович* (ЄС) та Яна Зінкевич (ЄС). 

Проти лінії фракції

У “Слузі народу” найменше з фракцією за весь період роботи парламенту поточного скликання голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 74,9%.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 62,4%.

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань становить майже 61,8%. 

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,3% випадків голосував у розріз позиції групи. 

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Святослав Вакарчук. Депутат має 46,7% таких голосувань. 

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує Олег Кулініч. Він у 43,1% випадків голосував у розріз з позицією групи. 

У фракції “Батьківщина” найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 28,5%. 

Виступи

Найбільше у травні найбільше в парламенті виступила народна депутатка від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко - 23 хвилини 6 секунд. Лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко наговорила 22 хвилини 27 секунд, Тарас Батенко (За майбутнє) - 17 хвилин 30 секунд, Олександр Качура (Слуга народу) - 14 хвилин 25 секунд, Нестор Шуфрич  (ОПЗЖ) - 14 хвилин 6 секунд. 

*Володимир В'ятрович повідомив про перебування на лікарняному у період з 3 по 27 травня.