РЕЗЮМЕ

17 липня було проведене останнє, за календарним планом парламенту, пленарне засідання другої сесії Верховної Ради України VIII скликання. У період з 27 листопада 2014 р. по 17 липня 2015 р., український Парламент працював впродовж 64 робочих пленарних днів та провів 86 пленарних засідань, у той час, як Парламент попереднього скликання, за аналогічний період, провів у сесійній залі лише 49 пленарних днів.

За цей час парламентарі як суб’єкти законодавчої ініціативи продемонстрували високу активність, підготувавши 92,5 % від загальної кількості у 3711 законодавчих актів, усього зареєстрованих у Верховній Раді. За перші 2 сесії Парламентом VIII скликання було розглянуто близько 40 % від усіх зареєстрованих законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. Трохи більше половини (58 %) з розглянутих Верховною Радою України законопроектів були результативно проголосовані та прийняті. З усіх прийнятих законопроектів 65,5 % були ініційовані депутатами, 24,8 % – Кабінетом Міністрів України і 9,8 % – Президентом.

Найактивнішими законотворцями у Верховній Раді чинного скликання є представники фракції ВО «Батьківщина», на кожного з них припадає у середньому 55 зареєстрованих законопроектів. Друге та третє місця за відповідним показником займають фракція Радикальної партії Олега Ляшка (у середньому 47 законопроектів на 1 члена фракції) та позафракційні (30 законопроектів на особу). Велика кількість зареєстрованих законопроектів не лише свідчить про прагнення депутатів реалізувати власні напрацювання, а й актуалізує проблему оцінки якості великого масиву альтернативних ініціатив і відсутності сталої системи планування законотворчої діяльності.

За підрахунками ОПОРИ, фракція «Народний Фронт» найчастіше підтримувала винесені на розгляд Парламентом проекти рішень (у 68,72 % випадків), друге та третє місце за цим показником поділяють фракції Радикальної партії Олега Ляшка (67,02 %) та «Блоку Петра Порошенка» (60,44 %). Серед фракцій правлячої коаліції ВО «Батьківщина» найменше голосувала «за» проекти законів та постанов, які стояли у порядку денному (49,94 %).

«Опозиційний блок» масово ігнорував голосування за питання порядку денного пленарних засідань та найменше з усіх фракцій підтримував проекти законів та постанов (голосування «за» лише у 8,53 % випадків). Ці підрахунки демонструють політичні стратегії парламентських партій. З одного боку, «Опозиційний блок» намагаються через механізм голосування утвердити свої позиції як єдиної опозиційної фракції. З іншого, окремі члени правлячої коаліції, так як фракція ВО «Батьківщина», неактивно розділяють політичну відповідальність за прийняті рішення, неохоче голосуючи «ЗА» за винесені на порядок денний законопроекти. Нагадаємо, що за підсумками півроку роботи ВРУ членом коаліції, який найменше підтримував винесені на голосування законопроекти, була фракція Об’єднання «Самопоміч».

Потрібно також відзначити, що за рахунок доволі значної зміни стратегії голосувань, здійснених у період з 27 травня до 17 липня, на 2 % зменшилися показники «неголосування» у парламенті. Нагадаємо, що  за півроку роботи ВРУ усі фракції і депутатські групи у середньому «не голосували» у 25,5% випадків, а голосування «за», «проти» або «утримався» відбувалося у 45,7% випадків, то уже за результатами сукупних голосувань за 2 сесії роботи ВРУ ці показники змінилися у бік покращення: депутати «не голосували» у 23,6% випадків, а на голосування «за», «проти» або «утримався» припадало уже 47,7% випадків.  Це означає, що під впливом оголошених у травні 2015 р. рекомендацій депутатам від Голови ВРУ, народні обранці почали більш ретельно дотримуватися свого обов’язку голосувати за питання порядку денного, хоча відсоток ігнорування голосувань парламентарями продовжує бути надзвичайно високим.

Для Верховної Ради України актуальною залишається проблема відвідуваності народними депутатами України пленарних засідань. Лише 11 народних депутати України відвідали усі пленарні засідання Парламенту. Це вдвічі менше, ніш за результатами півроку роботи ВРУ. Найбільш дисциплінованими виявилися члени фракції «Народний Фронт», які в середньому відвідали 88 % пленарних засідань, та «Блок Петра Порошенка» з показником у 83%. Найменш активно відвідували пленарні засідання Верховної Ради України члени депутатських груп «Відродження» (68 %), «Воля народу» (69%) та фракції «Опозиційний блок» (70%).

У результаті порівняння парламентської активності депутатів-мажоритарників та депутатів, що були обрані за партійними списками, виявилося, що останні набагато частіше виступають у залі засідань: 73 % виступів припадають саме на так званих «списочників» і лише 27 % промов були виголошені депутатами, обраними у одномандатних округах. Натомість, мажоритарники за дві сесії ВРУ більш активні щодо подання депутатських запитів: на них припадає 63 % від загальної кількості запитів.

Підсумки роботи Верховної Ради України впродовж перших двох сесій ще раз підтвердило невирішеність застарілих проблем, зокрема низької відвідуваності парламенту народними депутатами України та недотримання депутатського обов’язку голосувати «за», «проти» або «утримався» за питання порядку денного у разі перебування у сесійній залі, а також необхідність розробки та впровадження стандартизованої системи оцінки якості законодавчих ініціатив та планування законотворчої діяльності.

ЗАКОНОТВОРЧА АКТИВНІСТЬ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

Відповідно до Конституції України, Верховна Рада є єдиним законодавчим органом влади. До повноважень українського Парламенту належить прийняття законів, при цьому право законодавчої ініціативи належить Президенту України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України.

За дві сесії діяльності Верховної Ради України VIII скликання трьома суб’єктами законодавчої ініціативи – Президентом, Урядом та народними депутатами України, було підготовлено й зареєстровано в Парламенті 3711 законодавчих актів (проектів нових законів, проектів змін до законів, постанов).

92,5 %  усіх проектів законодавчих ініціатив внесені народними депутатами України. Зокрема, 3434 законопроектів належать до індивідуальної чи колективної ініціативи народних депутатів України, 222 проектів нормативних актів підготовлено Кабінетом Міністрів України і 55 проектів документів внесено в Парламент з ініціативи Президента України Петра Порошенка.

За перші 2 сесії Парламентом VIII скликання було розглянуто близько 40 % від усіх зареєстрованих законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України. Трохи більше половини (58 %) з розглянутих Верховною Радою України законопроектів були результативно проголосовані та прийняті. З усіх прийнятих законопроектів 65,5 % були ініційовані депутатами, 24,8 % – Кабінетом Міністрів України і 9,8 % – Президентом.

Зазначимо, що Верховна Рада VIII скликання протягом своїх перших двох сесій працювала значно інтенсивніше, ніж Парламент попереднього скликання. За цей період нинішній Парламент працював 64 пленарні дні, тоді як попередній протягом 2-ох сесій провів у залі Парламенту лише 49 пленарних днів.

ДІЯЛЬНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ ТА ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів України та депутатських фракцій за такими критеріями: законодавча активність, подача запитів та виступи на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

Члени фракції «Блоку Петра Порошенка» найчастіше ставали авторами або співавторами законопроектів, які вносились до Верховної Ради України, усього представники цієї фракції залучалися до підготовки 3 189 проектів законів. Депутати фракції «Народного Фронту» у авторстві та співавторстві із колегами з інших фракцій підготували 2 193 законопроекти.Такі показники законотворчої діяльності фракції «Блоку Петра Порошенка» та «Народного Фронту» є прогнозованими, враховуючи чисельність депутатських фракцій.Натомість позафракційні депутати України разом підготували 1 251 проект законів, займаючи третю позицію у рейтингу законотворчої активності, 1 044 законопроекти належать до авторства/співавторства членів фракції ВО «Батьківщина», 981 – фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 726 – фракції партії «Самопоміч», 558 – фракції «Опозиційного блоку». Члени депутатських груп «Воля народу» та «Відродження» долучалися до розробки 334 та 278 законопроектів відповідно.

Якщо враховувати чисельність фракцій та виводити середню кількість законопроектів на одного члена фракції або депутатської групи, то показники активності будуть відрізнятися. Найбільший показник участі одного члена фракції в підготовці законопроектів належить ВО «Батьківщина» (55 проектів на одного члена фракції). Водночас відповідні показники Радикальної партії Олега Ляшка складають 47 проекти, партії «Народний фронт» – 27, «Самопомочі» – 23, «Блоку Петра Порошенка» - 22, депутатської групи «Воля народу» – 19, «Опозиційного блоку» та групи «Відродження» – по 13. Натомість, на одного позафракційного депутата в середньому припадає 30 законопроектів. Отже, не дивлячись на те, що фракція «Блоку Петра Порошенка» долучалися до розробки найбільшої кількості законопроектів, члени фракції ВО «Батьківщина» мали найбільше навантаження в цьому аспекті депутатської роботи.

Кількість законопроектів, що були розроблені народними депутатами, не може виступати показовим критерієм оцінки ефективності їх роботи. Очевидно, що в законодавчій діяльності базовим підходом має бути якість прийнятих ініціатив та пропозицій, а не їхня кількість. Однак в той же час, законопроекти, що внесені народними депутатами України, є важливим механізмом відстеження політичної та професійної спрямованості депутата, послідовності його позицій. За час VIII скликання Верховної Ради України серед депутатів найбільше залучалися до розробки законопроектів та проектів постанов Сергій Власенко (320 проектів), Олена Ледовських (275), Олена Бойко (270), Олексій Гончаренко (233). Велику кількість проектів, до розробки яких долучалися згадані депутати, можна пояснити тим, що вони входять до складу Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, наділеного повноваженнями із підготовки постанов Парламенту із оголошення позачергових місцевих виборів. У той же час, за кількістю змістовних законопроектів лідирують депутати Олег Ляшко (130), Юрій Левченко (127), Михайло Головко (124), Андрій Кожем'якін (110), Олег Осуховський (104), Віктор Галасюк (102), Олександр Марченко (101) та Анадрій Іллєнко (101). Активність депутатів ВО «Свобода» можна пояснити тим, що вони переважно перереєстровували законотворчі надбання фракції з попереднього скликання.

За підрахунками ОПОРИ, протягом роботи VIII скликання Верховної Ради України найбільш активно брав участь в обговореннях питань порядку денного пленарних засідань Верховної народний депутат України Олег Ляшко, який виступав 293 рази. До найбільш активних ораторів нового скликання входять також член фракції партії «Самопоміч» Олег Березюк (148 виступів), член фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко (196 виступів), член фракції Радикальної партії Олега Ляшка Віктор Галасюк (114 виступів), член фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв (113 виступів). Найактивнішим членом фракції «Народного Фронту» стала Вікторія Сюмар (82 виступи), «Опозиційного блоку» – Олександр Долженков (74 виступи), депутатської групи «Відродження» – Андрій Шипко (28 виступів), «Воля народу» – Володимир Литвин (20 виступів). Натомість серед позафракційних депутатів найчастіше виступав на пленарних засіданнях член ВО «Свобода» Юрій Левченко (156 виступів).

У розрізі активності депутатських фракцій, найчастіше брали участь в обговореннях члени фракції ВО «Батьківщина» та Радикальної Партії Олега Ляшка (в середньому майже 35 виступів на одного члена фракції), «Самопомочі» (22 виступи на одного члена фракції). На одного представника фракції «Народного Фронту» припадає 13 виступів, «Блоку Петра Порошенка» – 10 виступів, фракції «Опозиційного блоку» – 9 виступів. На одного члена депутатської групи «Відродження» в середньому припадає 6 виступів, «Воля народу» – 4 виступи, позафракційних – 12 виступів.

Одним із важливих інструментів депутатської роботи є запит. Народний депутат України має право на сесії Верховної Ради України звернутися із запитом до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій із вимогою надати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

За 2 сесії роботи Верховної Ради України було оголошено 3486 запитів народних депутатів України. З них, 1 196 було підготовлено депутатами фракції «Блоку Петра Порошенка», 765 запитів належали авторству позафракційних обранців, «Народний Фронт» підготував 494 запити, «Самопоміч» – 340 запитів. Натомість фракція «Опозиційний блок» надіслала 180 запитів, депутатська група «Відродження- 159 запитів, депутати Радикальної партії Олега Ляшка - 128 запитів, фракція ВО «Батьківщина» - 116 запити, а група «Воля народу» - 108 запитів. Серед окремих депутатів найбільше користувалися механізмом депутатського запиту Яків Безбах (позафракційний), який подав за період роботи Парламенту 109 запитів, Руслан Сольвар (БПП) здійснив 108 запитів та Андрій Іллєнко (ВО «Свобода») – 104 запити.

У результаті порівняння парламентської активності депутатів-мажоритарників та депутатів, що були обрані за партійними списками, виявилося, що останні набагато частіше виступають у залі засідань: 73 % виступів припадають саме на так званих «списочників» і лише 27 % промов були виголошені депутатами, обраними за одномандатними округами. До прикладу, усі мажоритарники від Миколаївської області за більш ніж півроку роботи спромоглися виступити лише 4 рази, представники Закарпатської області у ВРУ – 13 разів. Натомість, мажоритарники за дві сесії ВРУ подали 63 % від усіх депутатських запитів, що не є дивним з огляду на можливість через цей механізм сприяти вирішенню проблем виборчих округів, за якими вони були обрані до парламенту.

За перші півроку роботи у Верховній Раді України було 9 народних депутатів України, які не підготували жодного запиту, не виступали на пленарних засіданнях і не брали участь у підготовці законопроектів[1]. До цієї групи також належить Надія Савченко, яка незаконно утримується в слідчому ізоляторі Російської Федерації та з об’єктивних причин не має можливості виконувати депутатські повноваження. У той же час за підсумками роботи двох сесій ВРУ  у цьому списку залишилося лише двоє народних обранців – Дмитро Добкін («Опозиційний блок») та незаконно утримувана  на території Російської Федерації Надія Савченко.

ПОЛІТИЧНІ ПОЗИЦІЇ  І ГОЛОСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ ТА ГРУП

Голосування депутатських фракцій та груп

За дві сесії роботи парламенту, у період з 27 листопада 2014 р. по 17 липня 2015 р., Верховна Рада України VIII скликання провела 86 пленарних засідань. За цей час було зафіксовано близько 2109 голосувань за питання порядку денного.

Враховуючи середньостатистичні показники голосування «за», «проти», «утримався», а також неголосування або відсутності на засіданнях депутатів різних фракцій, можна засвідчити, що представники «Народного Фронту» найчастіше підтримували винесені на розгляд Парламентом проекти рішень (у 68,72 % випадків), друге та третє місце за цим показником поділяють фракції Радикальної партії Олега Ляшка (67,02 %) та «Блоку Петра Порошенка» (60,44 %). Серед фракцій правлячої коаліції ВО «Батьківщина» найменше голосувала «за» проекти законів та постанов, які стояли у порядку денному (49,94 %).

З-поміж фракцій Верховної Ради України за низкою показників вирізняється фракція партії «Опозиційний блок». Так, члени цієї фракції віддавали свої голоси «за», «проти» чи «утримався» щодо поставленого на розгляд проекту рішення лише у 17,28 % випадків, ігноруючи таким чином виконання депутатського обов’язку голосувати за порядок денний Парламенту. В цілому, «Опозиційний блок» найменше підтримував проекти законів та постанов, винесених на розгляд Парламенту (голосування «за» лише у 8,53 % випадків). Окрім того, його члени найчастіше серед представників інших фракцій ухилялися від участі в голосуванні (у 38,54 % випадків), будучи присутніми у залі засідань.

За результатами аналізу даних щодо масиву голосувань, проведених за півроку роботи Парламенту, можна дійти до висновку: українські парламентарі продовжують неохоче голосувати «проти» винесених на розгляд проектів рішень. Найчастіше проти законопроектів голосують члени фракції «Опозиційного блоку» – 5,21 % та фракції Об’єднання «Самопоміч» - 4,84 %, а також позафракційні – у 4,68 % випадків. Решта груп і фракцій натискають кнопку «проти» у середньому від 0,55 % (група «Відродження») до 2,41 % (фракція ВО «Батьківщина») випадків. Депутати досі майже не користуються опцією «утриматися» від голосування – у відсотковому відношенні її використання варіюється від 2,02 % (фракція «Народного Фронту») до 6,34 % (фракція ВО «Батьківщина»).

Продовжують бути високими показники «неголосування» – ситуації, коли депутати не голосують взагалі – ні «за», ні «проти», ні «утримався», хоча були зареєстровані на засіданні та, відповідно, фізично присутні у Парламенті. Таку позицію можна розцінювати як ухиляння від виконання депутатського обов’язку брати участь у розгляді винесених на розгляд законопроектів. Фракція «Опозиційного блоку» у 38,54 % випадків відмовлялася від участі в голосуванні, поступаючись у цьому лише групі «Відродження» (43,66 %). Характерно, що найменший показник за цим критерієм – у фракції Радикальної партії Олега Ляшка (12,49 %). Варто відзначити, що показник «неголосування» відчутно зменшився щодо усіх фракцій та груп у порівнянні з аналогічними показниками за півроку роботи ВРУ.

Проблема неможливості встановлення політичної позиції фракцій та депутатських груп щодо питань порядку денного через відсутність депутатів на пленарних засіданнях найбільше притаманна депутатським групам «Воля народу» (відсутні у 49,71 % випадків голосувань) і «Відродження» (36,52 %), позафракційним (42,74 %) та фракції «Опозиційного блоку» (44,18 %). Найбільш дисципліновані у цьому контексті є представники фракції «Народного Фронту», які були відсутніми під час голосувань за питання порядку денного лише у 11,14 % випадків.

Нагадаємо, що у травні 2015 р. спікер ВРУ Володимир Гройсман ініціював кампанію «Стоп прогульник», у рамках якої на офіційному сайті ВРУ розпочалась публікація інформації щодо голосувань депутатів з метою стимулювання парламентарів належним чином виконувати свої обов’язки у частині відвідуваності пленарних засідань та голосування за порядок денний. Окрім того, спікер неодноразово рекомендував народним депутатам голосувати «за», «проти» або «утримався», а також наголошував, що опція «не голосував» відсутня і буде прирівняна до прогулу. Потрібно відзначити, що ці заходи мали результат: якщо за підсумками голосувань за півроку роботи ВРУ усі фракції і депутатські групи у середньому «не голосували» у 25,5% випадків, а голосування «за», «проти» або «утримався» відбувалося у 45,7% випадків, то уже за результатами сукупних голосувань за 2 сесії роботи ВРУ ці показники не суттєво, але змінилися у бік покращення. Депутати «не голосували» у 23,6% випадків, а на голосування «за», «проти» або «утримався» припадало уже 47,7% випадків. Це означає, що зміна на близько 2% усіх зазначених показників голосувань за 2 сесії роботи парламенту відбулася за рахунок доволі значної зміни стратегії голосувань, здійснених у період з 27 травня до 17 липня. Під впливом рекомендацій Голови ВРУ, депутати почали більш ретельно дотримуватися свого обов’язку голосувати за питання порядку денного, хоча відсоток ігнорування голосувань парламентарями продовжує бути надзвичайно високим.

СУМІСНІСТЬ ГОЛОСУВАННЯ ФРАКЦІЙ ТА ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУП

ОПОРА також проаналізувала сумісність голосування між фракціями та вплив окремих політичних сил на результати голосування. За офіційними результатами голосувань встановлено, які фракції мають найбільш вдалу історію політичних компромісів під час голосування за законопроекти. Результативним спільне голосування вважалось, якщо більше половини депутатів зі складу конкретної фракції брали участь у голосуванні за законопроект чи проект постанови, відповідно, величина фракції не впливає на результат підрахунку.На першому місці серед політичних партнерів в парламенті виявились фракція «Народний фронт», що голосувала разом з «Блоком Петра Порошенка» та Радикальною партією Олега Ляшка – разом вони підтримали 94% ініціатив, другі – «Блок Петра Порошенка» та Радикальна партія Олега Ляшка, що знайшли порозуміння під час голосування за 91% законопроектів та постанов, ВО «Батьківщина» разом з «Народним фронтом», «Блоком Петра Порошенка» та Радикальною партією Олега Ляшка підтримали 71%, 70% та 69% законодавчих ініціатив відповідно. Найменше спільних голосувань між Опозиційним блоком та іншими фракціями та депутатськими групами Парламенту – показник підтримки не перевищує 1-2%.

ОПОРА дослідила, які саме прийняті закони були достатньо суперечливими та найменш компромісними, що були прийняті внаслідок тривалих переговорів, інколи блокувань та бійок. До найбільш показових варто віднести Проект постанови «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» та про його направлення до Конституційного суду №2217а/п - за нього майже у повному складі віддали свої голоси «Народний фронт» (88%), «Блок Петра Порошенка» (84%), група «Воля народу» та фракція «Опозиційний блок» (79%); половину голосів дала ВО «Батьківщина» (58%) та позафракційні (55%); в «Самопомочі» проголосував «за» лише 1 депутат (3%), а депутати фракції Радикальної партії та групи «Відродження» не голосували зовсім. Ще один контроверсійний закон «Про місцеві вибори» №2831-3 – за нього не голосували «Опозиційний блок» та групи «Відродження» і «Воля народу»; позафракційні дали лише 27% голосів, а от фракції коаліції проголосували «за» майже у повному обсязі: «Самопоміч» - 97%, ВО «Батьківщина» - 89%, Радикальна партія – 86%, «Народний фронт» - 85%, «Блок Петра Порошенка» - 74%. Багато суперечок виникло навколо Закону України «Про прокуратуру» №2667 за нього майже у повному складі голосували «Блок Петра Порошенка» (85%) та «Народний фронт» (73%), близько половини голосів дали групи «Воля народу» (68%), «Відродження» (64%), фракція Радикальної партії (62%), «Самопоміч» та ВО «Батьківщина» надали по 53% голосів, серед позафракційних проголосували «за» 38%, а «Опозиційний блок» у повному складі не підтримав законопроект.

Персональне голосування народних депутатів України

На основі даних щодо 2109 голосувань за проекти рішень за період двох сесій діяльності Верховної Ради України було виявлено, що найчастіше винесені на розгляд Парламентом рішення підтримували представник «Блоку Петра Порошенка» І.Д. Спориш (89,7 % голосувань «за») та члени фракції «Народного Фронту» І. В. Васюник (87,2 %) та А. В. Парубій (86,61 %).

Лідерами з висловлення позиції «проти» є позафракційні депутати: Я. Безбах (24,25 % голосувань «проти»), А. Іллєнко (20,5 %), Ю. Бублик (19,4 %). Значна частка депутатів чинного скликання «не голосує» - ігнорує голосування та не висловлює жодної чіткої позиції під час розгляду проектів законів. Передують у цьому члени фракції партії «Опозиційний блок», груп «Економічний розвиток» і «Воля народу», а також позафракційні – вони поділили між собою перші 27 позицій за цим критерієм. Депутатами, які найчастіше надають перевагу «неголосуванню» за проекти рішень, є представник «Опозиційного блоку» С.М. Ларін (не голосував у 85,5 % випадків), члени групи «Відродження» В.В. Зубик (79 %) та Л.М. Клімов (75 %).

Не враховуючи ув’язнену у РФ депутата ВО «Батьківщина» Н. Савченко, найбільше голосувань у Парламенті пропустили позафракційні Д. Ярош (98 % голосувань), К. Жеваго (96,8 %), А. Білецький (96,7 %), четверту позицію за цим критерієм займає найбільший «старожил» Верховної Ради Ю. Звягільський (95 %) – член фракції партії «Опозиційний блок».

ДИСЦИПЛІНОВАНІСТЬ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів на підставі особистого пред’явлення посвідчення та засвідчення своєї присутності власноручним підписом (Закон України «Про регламент Верховної Ради України»). Електронна реєстрація відбувається у залі засідань Верховної Ради за допомогою електронної системи та особистої картки депутата. Нарахування заробітної плати здійснюється виключно за даними письмової реєстрації.

За час 2 сесій VIII скликання Верховної Ради України було проведено 86 пленарних засідань, за даними письмової реєстрації в усіх без виключення пленарних засіданнях взяли участь всього 11 народних депутати України, шестеро з них – мажоритарники (І. Гузь, В. Развадовський, І. Артюшенко, А. Ільюк, О. Осуховський, А. Іллєнко). Серед народних депутатів найменшу кількість пленарних засідань відвідали Андрій Білецький (5%), Дмитро Ярош (6%), Андрій Денисенко (22%), Ярослав Москаленко (23%), Михайло Добкін (26%), Володимир Зубик (28%), Віталій Чепинога (29%) та Костянтин Жеваго (29%). Член фракції ВО «Батьківщина» Надія Савченко не була присутньою на жодному пленарному засіданні новообраного Парламенту у зв’язку з її незаконним утриманням у слідчому ізоляторі Російської Федерації. Натомість позафракційний народний депутат України Дмитро Ярош бере активну участь у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, низька відвідуваність народним депутатом України Андрієм Білецьким може бути пояснена керівництвом полком патрульної служби міліції особливого призначення «Азов» ГУ МВС України в Київській області.

У розрізі середніх показників відвідуваності пленарних засідань членами депутатських фракцій та груп найбільш дисциплінованими є фракції «Народний Фронт» (показник відвідуваності – 88 %) та «Блок Петра Порошенка» (83%). Найменш активно відвідували пленарні засідання Верховної Ради України члени депутатських груп «Відродження» (68 %), «Воля народу» (69%) та фракції «Опозиційний блок» (70%).

Якщо аналізувати відвідуваність депутатів, які були обрані у одномандатних виборчих округах, то 82 (41%) з 198 депутатів-мажоритарників мають показник відвідуваності 90% і більше. Близько 30% мажоритарників були присутніми на менш, ніж 75% засідань. Представники у ВРУ від Чернівецької (93%), Рівненської (92%), Житомирської (90%) і Івано-Франківської (90%) областей демонструють найвищі показники відвідуваності, найгірше ходять на засідання депутати, обрані у округах Дніпропетровської (72%), Київської (72%), Черкаської (71%), Донецької (70%), Харківської (59%) областей.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Голові Верховної Ради України, народним депутатам України

• Ініціювати в межах парламентських інституцій розробку та впровадження повноцінної системи оцінки якості законопроектів та планування законотворчої діяльності;
• Забезпечити неухильне виконання народними депутатами України вимог Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо письмової реєстрації на пленарних засіданнях;
• Забезпечити виконання пункту 5 Статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», згідно з яким «за дні, в які народний депутат без поважних причин не виконує свої депутатські повноваження, передбачені законом, за поданням комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, народним депутатам не провадяться виплати, пов'язані з виконанням депутатських повноважень»;
• Продовжувати працювати над мінімізацією випадків неголосування народних депутатів України за умови їхньої присутності у залі під час сесійного засідання, забезпечувати виконання депутатами свого обов’язку брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України;
• Завершити процес законодавчого та технологічного унеможливлення порушень конституційних вимог щодо персонального голосування народних депутатів України.