Загалом за 2 роки роботи Верховної Ради України IX скликання відбулося 9 582 голосувань. За цей час у сесійній залі депутати найчастіше натискали кнопку “за” при голосуваннях (38%). Друга за популярністю опція – “утримався”. Нею скористалися у 31,7% випадків. Відсутні депутати були у 14,8% випадків, не голосували у 11,8%. Найменше ж парламентарі висловлювали свою незгоду – кнопку “проти” натискали лише у 3,7% випадків.

Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, які ініціативи парламент підтримував найбільше, а які викликали найбільшу “незгоду” всередині фракцій. Також у матеріалі буде йти мова те, хто з депутатів був найбільшим “бунтарем”.

Голосування, які отримали найбільше підтримки

Для аналізу позиції парламенту ОПОРА відібрала 1763 із 9582 голосувань (18%). Це голосування “за основу” та “в цілому” за усі проєкти та постанови, а також голосування за ключові поправки до законопроєктів, які визначені проєктом “Вони голосують для тебе”.

Так, якщо не брати до уваги Постанови про Тимчасову президію ВРУ та Лічильну комісію, то найбільше голосів “за” у сесійній залі набрало поіменне голосування про взяття за основу проєкту Закону про №2047-д (щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості та прозорості реалізації майна) – 378 голосів.

Активно підтримували парламентарі і взяття за основу законопроєкту №2379 про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів – 374 “за” та зняття недоторканності народних депутатів України (№7203) – 373 голоси.

Загалом 706 із 1763 (або 40%) досліджуваних голосувань набрали 300 і більше голосів у сесійній залі.

Серед найбільш підтримуваних пропозицій також і кадрові призначення. Наприклад, 17 постанов про призначення членів ЦВК у середньому набрали 359 голосів (від 310 до 375).

Такими ж ініціативними депутати були і під час звільнення із посад. Так, відставку уряду Гройсмана підтримало аж 372 парламентарі, відставку прем’єра Гончарука – 353 та його уряду – 336 нардепів.

Досить активно парламентарі підтримували і дострокове припинення повноважень своїх колег. Проте так не сталося у випадку із Святославом Вакарчуком – лише 175 голосів “за”. Це ж голосування стало одним із найбільш контраверсійних або ж “бунтарських” у стінах нинішнього парламенту.

Найбільш бунтарські голосування

Громадянська мережа ОПОРА відстежує так звані голосування “проти лінії фракції” – це коли депутат голосує не так, як більшість фракції / групи, до якої входить. Наприклад, за умови, якщо більше 50% членів фракції проголосували “так” щодо певного законопроєкту, голосування окремого депутата “ні”, “утримався” або “не голосував” вважається голосуванням “проти фракції”. Тому, якщо депутат не ходить на засідання, то система на порталі “Вони голосують для тебе” це також рахує, як голосування “проти лінії фракції”.

Найбільше парламент розділило голосування по законопроєкту №3971 щодо  уточнення окремих виборчих процедур. Депутати голосували його за основу, але у підсумку він не набрав необхідної кількості голосів. Цей законопроєкт підтримало всього 108 депутатів. 190 з 424 депутатів голосували не так, як більшість їхніх фракцій чи груп. Законопроєктом пропонувалося виправити технічні недоліки в тексті Виборчого кодексу. Проте, така пропозиція викликала певні застороги в експертів ОПОРИ. Законопроєкт містив норму, що міська організація політичної партії, яка входить до складу районів, а це зараз всі міста обласного значення і обласні центри, може висувати кандидатів до відповідної міської ради лише у випадку, якщо такого подання не було від районної організації. До прикладу, Львівська міська організація політичної партії не зможе подати кандидатів до Львівської міської ради, якщо це вже зробила організація районного рівня.

Другим голосуванням, де депутати найбільше висловлювалися проти лінії фракції, є рішення щодо проєкту Постанови про дострокове припинення повноважень Святослава Вакарчука (№3673). Лідер “Голосу” вирішив скласти депутатські повноваження, його колеги мали просто формально за це проголосувати, але щось пішло не так. Лише 175 голосів “за”. 183 з 424 присутніх в залі депутатів проголосували не так, як більшість їхньої фракції чи групи. Депутат пішов іншим шляхом. Вийшов з фракції “Голос”, а далі партійний з'їзд проголосував “за” припинення його повноважень.

Третє голосування, яке розділило Раду було голосування за взяття за основу проєкту Закону про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї (№4335). За його ухвалення проголосувало всього 88 депутатів. При цьому, 176 з 422 парламентарів проголосували “проти лінії фракції”. Також розділив Раду альтернативний до нього законопроєкт - №4335-1. Голосування за взяття його за основу стало пятим серед тих, які найбільше розділили Раду. “За” прийняття його за основу проголосувало 74 депутати. 165 з 422 парламентарів проголосували не так, як більшість їхніх фракцій чи груп.

Законпроєкт №4335 пропонує запровадити посвідчення власника зброї із зазначенням категорії зброї та технічний паспорт на кожну одиницю зброї із інформацією про власника та серійний номер зброї. Також цей законопроєкт пропонував дозволити придбання та зберігання зброї, тоді як альтернативний проєкт №4335-1 передбачав дозвіл і на її носіння.

Четвертим голосування, що набрало найбільше голосів проти лінії фракції, стало голосування за взяття за основу проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію (№2083-д). За це рішення проголосувало 184 депутати. 170 депутатів з 427 присутніх проголосувало “проти лінії фракції”. Цей законопроєкт був спрямований на вирішення проблеми виплати пенсій громадянам України, які мешкають на тимчасово окупованих територіях.

Хто найбільше голосує проти фракції

У фракції “Опозиційна платформа – За життя” найбільше за два перші роки роботи парламенту поточного скликання проти лінії фракції голосує Сергій Льовочкін – 65,2%. У Ігоря Абрамовича показник голосування проти фракції становить 65,1%. Найбільше монолітно з фракцією голосує Нестор Шуфрич та Наталія Приходько. Депутати голосують “проти лінії фракції” лише у 21,4%.

У депутатській групі “Довіра” найменш синхронно голосує мажоритарник з Донеччини Максим Єфімов. Він у 64% випадків голосував у розріз із позицією групи. Найбільш синхронно з групою голосує Микола Бабенко (проти фракції у 24,9% випадків).

У фракції ВО “Батьківщина” найчастіше за весь період роботи парламенту поточного скликання врозріз із фракцією голосує мажоритарник з Черкаської області Антон Яценко, який у травні приєднався до цієї фракції. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 62,7%. Проте, тут потрібно врахувати, що депутат до травня 2021 року був членом депутатської групи “За майбутнє. Що стосується депутатів “Батьківщини”, які з нею з початку цього скликання, то найбільше проти позиції фракції голосує Андрій Кожемякін. Натомість, Іван Кириленко найменше голосує в розріз позиції фракції. Лише у 6,6% випадків.

У депутатській групі “За майбутнє” найменш синхронно голосує мажоритарник з Волині Ігор Палиця. Він у 58,9% випадків голосує проти лінії групи. Найбільш синхронно голосує з групою Тарас Батенко. Він голосує “проти лінії фракції” лише у 24%.

Петро Порошенко найменш спільно голосує серед депутатів з “Європейської Солідарності”. Показник його голосувань проти лінії фракції становить 56,1%. У ЄС найбільш синхронно з голосує Софія Федина. Її показник голосувань проти фракції становить 7,9%.

У “Слузі народу” найменше з фракцією голосує мажоритарник Сергій Швець. Він у 48,4% випадків голосував у розріз з фракцією. Раніше за цим показником тривалий час лідирував Олександр Дубінський, але у лютому 2021 року його виключили з фракції після серії публічних скандалів за його участі. Найбільш синхронно серед “Слуги народу” голосує Ігор Копитін. Депутат проголосував “проти лінії фракції” лише у 3% випадків.

У фракції “Голос” найчастіше проти її лінії голосує Рустем Умєров. Депутат має лише 27,4% таких голосувань. Найбільш монолітно голосують з “Голосом” Галина Васильченко та Володимир Цабаль. Депутати проголосували “проти лінії фракції” у 7,8% випадків.

\