Сплив 3-річний термін з моменту обрання народних депутатів-мажоритарників. Громадянська мережа ОПОРА розібралася, як нардепи Донеччини працювали протягом цього часу задля добробуту країни і своїх виборців. Виявилося, що вони не надто активні ініціатори законопроєктів, не дуже сумлінно відвідували засідання та й загалом не всі залишилися в парламенті. Якщо Дмитро Лубінець став новим уповноваженим Верховної Ради з прав людини, то є ті, хто склав депутатські повноваження і навіть залишив територію України у складний час опору російській окупації.
Нові фракції, складені повноваження та відсутні нардепи
На момент парламентських виборів 21 липня 2019 року до складу Верховної Ради від Донецької області увійшли 12 депутатів-мажоритарників. Однак із того часу відбулися певні зміни: навесні 2021 року в результаті довиборів депутатои Верховної Ради став Андрій Аксьонов. А після початку повномасштабного військового вторгнення частина депутатів, зокрема й тих, хто входив до складу забороненої нині «Опозиційної платформи – За життя», перейшли до новоутворених депутатських груп. У складі групи «Відновлення України» тепер є Максим Єфімов, Валерій Гнатенко, Олександр Ковальов, Євген Яковенко та Володимир Мороз.
Дмитро Лубінець у липні став новим уповноваженим Верховної Ради з прав людини, а Вадим Новинський склав депутатські повноваження. Ще двоє – Федір Христенко та Юрій Солод із забороненої сьогодні партії «Опозиційна платформа – За життя» – покинули територію України напередодні повномасштабного вторгнення росії.
Тобто наразі народні депутати-мажоритарники Донеччини працюють у такому складі:
|
|
Народний депутат |
Округ, за яким обрано |
Партійна належність до 24 лютого 2022 року |
Партійна належність після 24 лютого 2022 року |
|
1. |
|
45 округ з центром в м. Авдіївка |
позафракційний |
позафракційний |
|
2. |
|
46 округ з центром в м. Бахмут |
«ОПЗЖ» |
Втік з України, не відвідує засідання Верховної Ради |
|
3. |
|
47 округ з центром у м. Слов’янськ |
«ОПЗЖ» |
Втік з України, не відвідує засідання Верховної Ради |
|
4. |
|
48 округ з центром у м. Краматорськ |
член депутатської групи «ДОВІРА» |
Група «Відновлення України» |
|
5. |
|
49 округ, до складу якого входять Дружківка та Костянтинівка |
«ОПЗЖ» |
Група «Відновлення України» |
|
6. |
50 округ з центром у м. Покровськ |
позафракційний |
позафракційний |
|
|
7. |
|
51 округ - смт. Зайцеве |
член депутатської групи «ДОВІРА» |
Група «Відновлення України» |
|
8. |
52 округ з центром в м. Торецьк |
позафракційний |
Група «Відновлення України» |
|
|
9. |
|
57 округ, до складу якого входять частина Маріуполя та району |
позафракційний |
Склав депутатські повноваження |
|
10. |
|
58 округ, до складу якого входять частина Маріуполя та району |
позафракційний |
позафракційний |
|
11. |
|
59 округ, до складу якого входять Вугледар, Новогродівка і Селидове |
«ОПЗЖ» |
Група «Відновлення України» |
|
12. |
|
60 округ з центром в м.Волноваха |
член депутатської групи «Партія "За майбутнє"» |
З липня – новий уповноважений Верховної Ради з прав людини |
Законотворча діяльність: 22 ухвалені законопроєкти з 859 ініційованих
Головним результатом роботи народних депутатів є прийняті закони – ті самі, які регулюють життя країни. Ініціаторами законопроєктів найчастіше є депутати. Депутатський корпус Верховної Ради за 3 роки своєї каденції ініціював розгляд 4330 законопроєктів (ще 633 виніс на розгляд Кабінет Міністрів, 204 – Президент України).
Втім, якщо говорити винятково про народних депутатів-мажоритарників, обраних у Донецькій області, вони не є лідерами за ефективністю роботи. За 3 роки вони стали співавторами 859 законопроєктів, що становить 16,6% від загальної кількості.
До того ж ініційований не означає прийнятий. Наприклад, сумнозвісний нардеп Юрій Солод із забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» долучився до розробки 304 законопроєктів, але жоден із них не став чинним законом. Найбільш результативним із погляду кількості ухвалених законопроєктів став Максим Єфімов – з 50 ініційованих ним законодавчих ініціатив 9 стали чинними. Загалом із 859 законопроєктів, авторами чи співавторами яких є донецькі мажоритарники, тільки 22 ухвалені, що становить 2,6%.
Динаміка голосувань у Верховній Раді до та після повномасштабного вторгнення
Ефективність роботи нардепів-мажоритарників можна оніеити також через їхні голосування у Верховній Раді. Представники парламенту можуть голосувати «за», «проти», утримуватися або ж узагалі не приймати жождного рішення стосовно винесеного на розгляд питання. Ще одна «опція» – не з’являтися на засідання Верховної Ради, і ці прогули також характеризують народних депутатів.
Повномасштабне вторгнення росії вплинуло на роботу парламенту, тому розглядати, як голосували обрані на Донеччині депутати, варто у контексті до та після 24 лютого 2022 року, порівнюючи насамперед відсоткове значення голосувань.
Валерій Гнатенко, входив до забороненої партії «ОПЗЖ», а нині є членом групи «Відновлення України». Він – один із небагатьох, хто частіше натискає кнопку «за» – його показник становив 46,4% до 24 лютого 2022 року та 66,6% після повномасштабного вторгнення. Більше того, за останні місяці не було законопроєктів, під час розгляду яких він голосував «проти».
|
Валерій Гнатенко |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
13,2% (1683 голосувань) |
15,2% (1944) |
46,4% (5935) |
4,4% (567) |
20,8% (2657) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
24% (206) |
3,5% (30) |
66,6% (572) |
0 |
5,9% (51) |
Максим Єфімов, обраний нардепом по 48 виборчому округу з центром у місті Краматорськ, переважно не голосує за законопроєкти, навіть будучи присутнім у сесійній залі. До повномасштабного вторгнення відсоток таких законопроєктів становив 63,8%, після – 41,3%.
|
Максим Єфімов |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
17,6% (2274 голосування) |
63,8% (8248) |
16,2% (2087) |
0,1% (13) |
2,3% (299) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
21,7% (187) |
41,3% (355) |
35,1% (302) |
0 |
1,9% (16) |
Олександр Ковальов також увійшов до групи «Відновлення України» і в більшості випадків схвально голосує за запропоновані в Раді законопроєкти.
|
Олександр Ковальов |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
13,6% (1730 голосувань) |
12,3% (1574) |
62,3% (7937) |
0,4% (52) |
11,4% (1447) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
27,6% (237) |
22,5% (193) |
47,7% (410) |
0 |
2,2% (19) |
Позафракційний Сергій Магера після повномасштабного вторгнення окупантів став частіше підтримувати законопроєкти у Верховній Раді і менше пропускати засідання.
|
Сергій Магера |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
9,2% (1178 голосувань) |
4 (503) |
56,9% (7251) |
1,6% (200) |
28,3% (3609) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
9,4% (81) |
13,7% (118) |
62,2% (535) |
0,3% (2) |
14,4% (124) |
Позафракційний Муса Магомедов став частіше підтримувати законопроєкти – показник голосування «за» зріс до 45,2%. Також він загалом став відповідальніше ставитися до розгляду законопроєктів – менше голосувати «проти», менше утримуватися та менше не голосувати, будучи присутнім в залі засідань.
|
Муса Магомедов |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
22,4% (2873 голосування) |
19,1% (2456) |
34,7% (4449) |
0,9% (110) |
22,9% (2937) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
25,6% (220) |
17,2% (148) |
45,2% (389) |
0 |
12 (103) |
Володимир Мороз, який після повномасштабного вторгнення з «ОПЗЖ» перейшов до групи «Відновлення України», майже перестав відсиджуватися в залі, не голосуючи за те чи інше питання – цей показник зменшився з 18,6% до 3,4% від загальної кількості голосувань за запропоновані законопроєкти.
|
Володимир Мороз |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
10,9% (1387 голосувань) |
18,6% (2383) |
46% (5879) |
5% (639) |
19,5% (2499) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
18,8% (162) |
3,4% (29) |
63% (542) |
0,4% (3) |
14,4% (124) |
Після повномасштабного вторгнення нардеп Євген Яковенко, який теж увійшов до групи «Відновлення України», перестав голосувати «проти», рідше утримується, але частіше не голосує, попри присутність у сесійній залі.
|
Євген Яковенко |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
39,3% (5057 голосувань) |
4,6% (596) |
38,4% (4939) |
0,2% (19) |
17,5% (2250) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
24,6% (212 голосувань) |
18,5% (159) |
54,2% (466) |
0 |
2,7% (23) |
Юрій Солод, обраний по 47 виборчому округу з центром у місті Слов’янськ, відзначився тим, що напередодні повномасштабного вторгнення втік із країни. Відповідно, і на голосуваннях він не був присутній.
|
Юрій Солод |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
64% (8287 голосувань) |
25,6% (3319) |
5,1% (658) |
0,7% (86) |
4,6% (594) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
100% (860) |
0 |
0 |
0 |
0 |
Його колега Федір Христенко так само покинув країну у лютому 2022 року. І якщо до лютого 2022 року він пропустив третину голосувань, то після вторгнення зовсім не з’являвся жодного разу.
|
Федір Христенко |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
30,4% (3896 голосувань) |
53,1% (6802) |
9,5% (1220) |
0,7% (82) |
6,3% (812) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
100% (860) |
0 |
0 |
0 |
0 |
Позафракційний Андрій Аксьонов, у якого, як стверджують, є російський паспорт та зв’язки з сепаратистами, зміг стати членом Верховної Ради навесні 2021 року. Він відзначився тим, що майже не ходив роботу – до лютого 2022 року він пропустив 33,7% голосувань, а після – вже 56,5% голосувань.
|
Андрій Аксьнов |
|||||
|
|
Відсутній |
Не голосував |
Голосував «за» |
Голосував «проти» |
Утримався |
|
До 24.02.2022 |
33,7% (1583 голосування) |
13,7% (640) |
31,3% (1470) |
3,1% (147) |
18,2% (853) |
|
Після повномасштабного вторгнення |
9,6% (82 голосування) |
56,5% (486) |
27,8% (239) |
0,2% (2) |
5,9% (51) |
Хто відстоює свою думку під час виступів у Верховній Раді
Висловити власну думку народні депутати можуть не лише голосуванням за те чи інше питання, а й під час публічних виступів. Це дієвий шлях привернути увагу до певної проблеми тут і зараз. Та чи всі користуються цією можливістю? Більшість мажоритарників із Донеччини не виступають ні з місця, ні з трибуни.
Інколи вони просто намагаються акцентувати увагу на чомусь, як-от Володимир Мороз, який за 3 роки скористався правом виступу 152 рази, але кожен його виступ тривав до 1 хвилини. Так само, робили і його колеги Валерій Гнатенко, Сергій Магера, Муса Магомедов, Федір Христенко, Максим Єфімов, Олександр Ковальов – всі їхні виступи тривали зазвичай менше хвилини.
Важливо: Верховна Рада України не оприлюднює частину відкритих даних щодо роботи народних депутатів. Це могло вплинути на точність дослідження.