Народні депутати є представниками українського народу, які діють в його інтересах під час законодавчого процесу. Вони беруть участь в обговоренні та прийнятті законів, у політичних дебатах під час виступу з парламентської трибуни, в реалізації права на депутатські запити та звернення. Напередодні першого пленарного засідання в 2019 році громадянська мережа ОПОРА проаналізувала діяльність народних обранців з Харківщини за останні 4 роки.
Харківську область у Верховній Раді України представляють 23 народні депутати: 14 мажоритарників та 9 списочників. Усі вони мають пропонувати законопроекти і ухвалювати закони, працювати в комітетах, можуть виступати під час пленарних засідань Ради і подавати запити до посадових осіб та органів влади. Проте далеко не всі сумлінно виконують обов`язки та користуються наданими правами.
Ми оцінювали активність депутатів за наступними критеріями:
Пленарні засідання Ради: відвідати не можна пропустити
За 4 роки у Верховній Раді України відбулось 489 пленарних засідань та 15 068 голосувань. Для вимірювання присутності народних депутатів у сесійній залі ми використовували дані про їх письмову реєстрацію та про те, як вони голосували.
Найкращий відсоток присутності за письмовою реєстрацією у депутатки, обраної за списками «Народного фронту» Ірини Єфремової – 96.2%, вона відвідала 451 засідань з 469. Але варто зазначити, що 4 жовтня 2018 року ВР достроково припинила її повноваження, адже депутатка була обрана членом Центральної виборчої комісії. Найбільшу кількість засідань – 95.9%, або 469 засідань при 20 пропущених без поважної причини відвідав мажоритарник по 169 округу Олександр Кірш, також від «Народного фронту». Ненабагато менше пропустив член депутатської групи «Партія «Відродження» Олександр Біловол, який був обраний за 180 округом: він був присутній на 95.3%, а це 466 засідань, 8 пропустив по поважній причині, 15 без поважної причини. Більше 90% засідань відвідали народні депутати-списочники Роман Семенуха з «Об’єднання «Самопоміч» та Альона Кошелєва з Радикальної партії Олега Ляшка. Семенуха був зареєстрований в пленарній залі на 91.8% або на 449 засіданнях, 7 пропущені за поважною причиною, 33 – без поважної причини. Схожий показник і у Альони Кошелєвої – присутність на рівні 90.8%, що становить 444 відвіданих засідання, 6 пропущених за поважною причиною, 39 без поважної причини.
Якщо лідерами за кількістю відвіданих засідань стали депутати-мажоритарники, найменші показники відвідуваності також мають їхні колеги, обрані за мажоритарною складовою. На найменшій кількості пленарних засідань був зареєстрований член депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок» Дмитро Добкін, ВО №178, депутат був присутнім лише на 13.7% або 67 засіданнях, при тому що пропустив 422. Приблизно таку ж кількість засідань відвідав і його брат, Михайло Добкін, обраний за списками політичної партії «Опозиційний блок». Михайло був присутнім на 14.9% або 73 засіданнях, 5 пропущених за поважною причиною, 411 – без. Трохи частіше приходив до зали Верховної Ради України позафракційний нардеп-мажоритарник Євгеній Мураєв – він відвідав 29.9% або 146 засідань, а пропустив 343.
Але за показниками присутності в пленарному залі важко зробити висновок, наскільки нардепи були включені в роботу. Тож ми аналізували також і дані участі в голосуваннях, тобто натискання народними депутатами кнопок «За», «Проти», «Утримався».
Хто як голосував?
За 4 роки у Верховній Раді України, як вже зазначалось, відбулось 15068 голосувань. У той час, як в більшості парламентів світу у депутатів є лише три позиції щодо питань порядку денного, а саме «За», «Проти», «Утримався», у народних депутатів України є ще дві – «Не голосував», коли картка депутата стояла в карткотримачі, тобто депутат ігнорував голосування або взагалі «Відсутній».
Гарні показники участі мають лише 2 народні депутати, які представляють політичну партію «Об’єднання «Самопоміч» за партійними списками – це Ярослав Маркевич та Роман Семенуха. Ярослав Маркевич взяв участь у 12487 голосуваннях, це 82.9%, Роман Семенуха – у 13320, це 88.4%. У всіх інших депутатів цей показник нижче 70%. Ірина Єфремова (з 4 жовтня 2018 року член ЦВК) брала участь у 9911 голосуваннях з 14549, це 68.1%. 65.9% має мажоритарник Олександр Кірш. Дещо гірший показник у представника депутатської групи «Партія «Відродження» Віктора Остапчука — він натискав на кнопки 8886 разів, це 59%. Далі йде велика розбіжність між депутатами-мажоритарниками та депутатами-списочниками. У обраних за списками партій депутатів участь у голосуваннях знаходиться на рівні 30-50%: Альона Кошелєва 51.3%, Михайло Кобцев 47.6%, Антон Геращенко 42.1%, Ігор Котвіцький 34.7%, виключенням є Сергій Тригубенко 21.5% та Михайло Добкін 6.5%.
11 депутатів-мажоритарників взяли участь менше, ніж у 17% голосувань: Анатолій Денисенко — 16.8%, Володимир Мисик — 12.2%, Володимир Кацуба 11.2%, Олександр Фельдман 10.2%, Віталій Хомутиннік 9.8%, Анатолій Гіршфельд 8.6%, Дмитро Шенцев 5.8%, Дмитро Святаш 5.7%, Валерій Писаренко 5%, Дмитро Добкін 4.1%. Найгірший показник у Євгенія Мураєва — 2.5%, або 378 голосувань. Ще один харківський мажоритарник, Олександр Біловол відірвався від своїх колег і взяв участь у 26.9% голосувань.
Лідери та аутсайдери у відвідуванні профільних комітетів
До включення законопроекта до порядку денного сесії, він має бути розглянутим депутатами у профільних комітетах. Всього у Верховній Раді України налічується 28 комітетів. Ми оцінили, як депутати відвідують засідання своїх комітетів, до складу яких вони записалися.
Найкращий показник відвідуваності у мажоритарника Олександра Кірша – він прийшов на 84 засідання з 85, тобто 99%. Він є єдиним мажоритарником з показником відвідуваності комітетів вище 80%. Серед обраних за списками партій, 91%, або 69 засідань з 76 має в своєму активі Роман Семенуха. 88%, або 53 засідання з 60, відвідала Альона Кошелєва, на 81%, або на 92 засіданнях зі 114 була присутньою Ірина Єфремова (з 4 жовтня 2018 року – член ЦВК), 80%, або 68 засідань з 85, відвідав Антон Геращенко.
Аутсайдерами у показниках відвідуваності є мажоритарник Дмитро Добкін – 7% та його брат, списочник Михайло Добкін – 2% відвіданих засідань комітету.
Показники відвідуваності засідань комітетів демонструють нам приблизну рівність як депутатів-мажоритарників, так і депутатів-списочників. Загальна тенденція показує, що середній показник відвідуваності у обраних за списками партій дещо вищий, ніж у мажоритарників: 64.7% до 44.2%.
Ініціювання законопроектів: кількість замість якості
Ініціювання законопроектів та постанов є одним з основних критеріїв якісної роботи народного депутата. Проте доволі часто обранці «спамлять» законопроектами, які врешті-решт залишаються без розгляду. Нерідко вони містять в собі корупційні ризики, отримують негативну оцінку з боку профільних комітетів чи Головного науково-експертного управління. Тому, разом з кількістю поданих законопроектів та постанов ми враховували й кількість тих з них, які ВРУ підтримала.
Лідером за кількістю ініційованих законопроектів є мажоритарник Євгеній Мураєв. В його активі 164 законопроекта, проте у цих законопроектів нульовий ККД, тому що жоден не став чинним законом. Далі йде списочник Ярослав Маркевич зі 153 поданнями, з яких 14 або 9.6% було підтримано. Мажоритарник Олександр Кірш має в своєму активі 145 ініціатив, за 21 або 14.5% з яких проголосувала Рада. Всього на один законопроект менше – 144, зареєстрував списочник Антон Геращенко, 21, або 14.6% з них був підтриманий народними депутатами. Найкращий показник прийнятих актів має Альона Кошелєва, обрана за списками Радикальної партії Олега Ляшка. При 66 зареєстрованих законопроектах та постановах – 13, або 19.7% стали чинними актами. Найменшу ж кількість законопроектів та постанов зареєстровано мажоритарниками Дмитром Добкіним – 2 та Володимиром Кацубою – 12, жоден з них не було підтримано парламентом. Серед списочників найгірший результат у Михайла Добкіна – 9, проте один з них став чинним актом.
Хто подав більше запитів?
Найбільшу кількість запитів подав Роман Семенуха – 147. Наступним йде позафракційний мажоритарник Анатолій Денисенко, в активі якого 143 депутатських запити. Наступним йде обраний за списками партії «Об’єднання «Самопоміч» Ярослав Маркевич зі 108 запитами. Валерій Писаренко, подав 55 запитів, у Олександра Кірша, в активі 49. Серед списочників, у Ірини Єфрємової (з 4 жовтня 2018 року – член ЦВК) 44 запити, у Ігора Котвіцького – 34, у Антона Геращенко – 79. Десять або менше депутатських запитів написали чотири нардепи—списочники: Михало Добкін – 3, Альона Кошелєва – 8, Сергій Тригубенко – 2, Михайло Кобцев – 10. Сім мажоритарників накож надіслали не більше 10 запитів: Дмитро Святаш – 4, Віталій Хомутиннік – 3, Володимир Мисик – 4, Олександр Фельдман – 4, Олександр Біловол – 7, Євгеній Мураєв – 4. Єдиним депутатом, який не зареєстрував жодного депутатського запиту є Дмитро Добкін.
Загалом можна спостерігати ситуацію, коли частина депутатів активно користується своїм правом депутатського запиту, в той час коли інша частина це право ігнорує. При чому, незалежно від фракційності або від того, як їх обрали до Верховної Ради.
Депутати говорять: хто не виступав у ВР з часу обрання?
Важливим інструментом у діяльності народних депутатів є право виступу під час обговорення законопроектів на засіданнях Ради, але дуже часто депутати записуються на виступ і потім передають його «фракційному спікеру».
Лідером у цій категорії є обраний за списками партії «Об’єднання «Самопоміч» Роман Семенуха, який за 4 роки виступив 431 раз, наступним йде Антон Геращенко зі 121 виступом. Серед мажоритарників лідером є Валерій Писаренко, в його активі 94 виступи. Для всіх інших депутатів право виступу не є приорітетним – більше 30 виступів за 4 роки немає ні в кого. Володимир Мисик, ВО №172, Олександр Фельдман, ВО №174, Володимир Кацуба, ВО №175, Дмитро Шенцев, ВО №176, Дмитро Добкін, ВО №178, Ігор Котвіцький взагалі жодного разу не виступали в пленарній залі.
За коментарями звертайтеся:
e-mail: [email protected]