20 травня 2021 минає два 2 роки з дня інавгурації Володимира Зеленського, який за результатами президентських виборів 2019 року в другому турі набрав рекордні 73,22% голосів виборців. ОПОРА дослідила, які ініціативи реєстрував шостий Президент України та наскільки успішно за них голосував парламент у перші 2 роки каденції. Ми також порівняли ці показники з попередниками Володимира Зеленського: Петром Порошенком, Віктором Януковичем та Віктором Ющенком.
Реєстрація та тематика законопроєктів
За перші два роки роботи Володимир Зеленський зареєстрував 133 проєкти законів. При чому 18 з них було внесено у перший день роботи Верховної Ради ІХ скликання. Для порівняння, за відповідний період Петро Порошенко зареєстрував 81 законопроєкт, Віктор Янукович – 78, а Віктор Ющенко аж 128.
Загалом, усі четверо президентів приділяли увагу трьом ключовим темам: міжнародним відносинам/угодам, правовій політиці та безпеці і обороні.
Так, найбільшу кількість ініціатив у сфері міжнародних угод зареєстрував Віктор Ющенко – 61% від загальної кількості, а найменше – Володимир Зеленський – 42,8%.
У царині правової політики найактивнішим був Володимир Зеленський – понад 30% від усіх зареєстрованих ініціатив. Для порівняння, у Петра Порошенка кількість законопроєктів у цій сфері складала 19,8%, Віктора Януковича – 10,3%, Віктора Ющенка – лише 6,2%.
Так само активно реєстрував Володимир Зеленський і законопроєкти економічного спрямування – 15,7% від загальної кількості.
А от на сфері безпеки та оборони у шостого Президента припало лише 6,8% (кожна 14-та ініціатива) від усіх законопроєктів. Це менше, ніж у всіх попередників: у Петра Порошенка та Віктора Януковича цієї сфери стосувався у середньому кожен шостий законопроєкт, а у Віктора Ющенка – кожен дев’ятий.
Найменш активними усі четверо гарантів були у царинах соціальної та гуманітарної політики, що зрештою характерно для президентської сфери діяльності.
Ключові ініціативи
Президент Володимир Зеленський ініціював ряд законопроєктів на виконання власної передвиборчої програми. Частина таких законопроєктів уже ухвалена, інша – перебуває на розгляді в парламенті. Серед ухвалених ініціатив варто виокремити законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум (№3612), законопроєкт про імпічмент (№1012), законопроєкт про старт роботи Вищого антикорупційного суду (№1025), законопроект щодо організації оборони України (№1011). На розгляді, наприклад, перебуває законопроєкт (№1017) про зменшення конституційного складу Верховної Ради України до 300 депутатів.
Авторами окремих законодавчих ініціатив, які містяться в програмі Президента, був не Володимир Зеленський, а народні депутати з пропрезидентської фракції “Слуга народу”. Серед них можна виокремити ухвалені Верховною Радою закони щодо запровадження кримінальної відповідальності за неособисте голосування (№2148); щодо недоторканності народних депутатів (№2237); щодо припинення відшкодувань депутатам за пропуски без поважних причин пленарних засідань парламенту та засідань комітетів (№1035-2), щодо запровадження вільного ринку землі (№2178).
Окремо слід згадати ухвалення Виборчого кодексу України, який передбачає проведення виборів до парламенту та місцевих рад за виборчою системою з відкритими списками. У вересні 2019 року Президент ветував Кодекс, який був проголосований попереднім складом парламенту та повернув його зі своїми пропозиціями для повторного розгляду депутатами. Президент мотивував своє рішення тим, що Кодекс містить положення, які не відповідають Конституції та не враховує останні позитивні зміни у виборчому законодавстві. 19 грудня 2019 року нова Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс України з урахуванням пропозицій Президента (№0978).
Крім того, частина законодавчих ініціатив виходить за межі виборчої програми та є радше реакцією на ті події, які відбуваються в країні. Наприклад, можна згадати про законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва (№5369), який перебуває на розгляді парламенту. Законопроєкт про розпуск Конституційного Суду України (№4288), який потім був відкликаний. Ряд законодавчих ініціатив (№4220, №4430, №4429, №5300), спрямованих на протидію COVID-19 та його наслідків.
Проходження законопроєктів
Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала, наскільки оперативно парламент розглядав ініціативи 4 останніх президентів у перші два роки їхньої каденції.
Так, найвищий відсоток проходження законопроєктів у перші два роки каденції у Віктора Януковича – 91% або 71 із 78 проєктів законів.
На другому місці – Петро Порошенко із 85% успішністю (69 із 81).
Менш успішним був Віктор Ющенко, на перші 2 роки президентства якого припало одразу два скликання парламенту. Рівень ухвалення його ініціатив становив 69%, але це аж 88 із 128 проєктів.
Якщо ж говорити, про Володимира Зеленського, то у кількісному співвідношенні кількість ухвалених законопроєктів його авторства приблизно така, як і в інших президентів – 80. Але від загальної кількості ініціатив це становить лише 60,2% (усього було зареєстровано 133 проєкти закону). Нині ще трохи менше 13% ініціатив нинішнього очільника держава опрацьовуються в комітетах, 12% очікують розгляду, 4,5% готуються на друге читання, а ще 3,8% знято з розгляду. Ще 7% ініціатив перебувають на інших стадіях розгляду: пропозиції враховано, розгляд відкладено, очікує на друге читання тощо.
Підтримка парламенту
Якщо говорити про середню підтримку ініціатив останніх чотирьох президентів у парламенті, то найчастіше голосували “за” за ініціативи Віктора Ющенка – 70,3% та Володимира Зеленського – 68,1%. Менш скромні показники у Петра Порошенка – 60,1% та Віктора Януковича – 59,2%. Власне такі відсотки голосувань свідчать про високу підтримку ініціатив президентів у парламенті загалом.
Характерною особливістю всіх голосувань парламенту за проєкти законів президентів, зрештою як і за інші ініціативи, є також низький відсоток голосувань “проти”. У Віктора Ющенка він становив лише 0,7%, Віктора Януковича – 0,9%, Петра Порошенка – 1%, натомість у Володимира Зеленського – “аж” 2,2%.
Іншою особливістю голосувань за ініціативи Володимира Зеленського є відсоток натискань на кнопку “утримався” – 6,9% від загальної кількості. У Петра Порошенка він був вдвічі меншим – 3,4%, а у Віктора Ющенка та Віктора Януковича – на грані похибки – 0,1%.
Фракційні голосування
Традиційно гаранти Конституції могли похизуватись підтримкою з боку власних політичних сил. Але в деяких українських президентів “відсоток лояльності” з боку інших фракцій був навіть вищим, ніж у власної.
Володимир Зеленський
Так, рівень підтримки ініціатив Володимира Зеленського з боку фракції “Слуга народу” становить 87,7% від загальної кількості. При чому під час решти голосувань члени фракції були відсутніми – 8,1%. У частині випадків просто не голосували – 2,5%, а у 1,6% випадків утримувались. Що цікаво, із понад 30 тисяч натискань на кнопку членами президентської фракції було лише 14 голосувань “проти”. До речі, 10 з них стосувались законопроєкту №3711”Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування”.
На другому місці за підтримкою Президента Володимира Зеленського – група “Довіра” – 62, а третьому – “Голос” (55,8%). Позафракційні нардепи голосували позитивно за дані ініціативи у 47,2% випадків, “Батьківщина” – 45,2%, “Європейська Солідарність” – 41,4% та група “За майбутнє” – 39,4%. Найменше підтримували проєкти Володимира Зеленського члени “Опозиційної платформи – За життя” – лише 20% натискань на кнопку “за”.
Варто відзначити, що значна частина зареєстрованих ініціатив президентів – це ратифікація міжнародних угод, які здебільшого підтримує навіть опозиція. Тому, якщо говорити про голосування “проти”, то найчастіше користувались цією опцією члени “Європейської Солідарності” – 9,8%, “Голосу” – 9,2% та “Опозиційної платформи – За життя” – 8,4%.
Петро Порошенко
Найбільше проєкти законів Петра Порошенка у Верховній Раді підтримували члени “Народного фронту” – 78,5%. Натомість Блок Петра Порошенка лише на другому місці – 74,4%. Партійці ВО “Батьківщина” в середньому у цьому випадку натискали кнопку “за” у 65,5% випадків, члени Самопомочі – у 63,6%, а представники Радикальної партії Олега Ляшка – у 57,2%. У менше половині випадків підтримували ініціативи Петра Порошенка позафракційні – 48,3%, та члени груп “Воля народу” і “Партія “Відродження” – 39,5% та 35,5% голосувань відповідно.
У свою чергу “Опозиційний блок” віддавав голоси “за” лише у 17,9% випадків.
Якщо ж говорити про натискання на кнопку “проти”, то помітними вони лише були в того ж таки “Опозиційного блоку” – 5,3% та меншою мірою у Радикальної партії Олега Ляшка – 3,3%.
Віктор Янукович
У випадку з Віктором Януковичем маємо дуже цікаву ситуацію, адже його ініціативи отримали найбільшу та безапеляційну підтримку з боку Блоку Литвина – феноменальні 97,3%. Члени “Партії регіонів” голосували “за” у 89,9% випадків, а представники групи “Реформи заради майбутнього” (колишні члени БЮТ та НУНС) – у 87,6%. Високою також була підтримка Комуністичної партії України – 86,9%
У свою чергу позафракційні підтримували ініціативи Віктора Януковича у менш як третині випадків, представники НУНС – у 18,3%, а БЮТ – лише у 13,2%.
Характерними особливостями голосувань за ініціативи тодішнього президента було фактичне їхнє ігнорування тодішньої опозицією. Так, члени БЮТ або були відсутніми, або ніяк не голосували у 85% випадків, а представники НУНС – у 79%.
Віктор Ющенко
На перші два роки президентської каденції Віктора Ющенка припало одразу два скликання парламенту – 4 і 5 скликань відповідно. Що характерно, вони відрізнялись не лише складом, але й рівнем підтримки ініціатив гаранта Конституції з боку одних і тих же політичних сил.
Так, у IV скликанні Верховної Ради Віктор Ющенко найбільше міг покладатись на підтримку Народного блоку Литвина – 88,9%, Народного Руху України – 75,9%. та власної політичної сили Наша Україна – 75,9%. Меншою мірою ініціативи підтримували Соціалістична партія України – 67,2%, Партія промисловців і підприємців України – 67,1%, Реформи і порядок – 66,4%, Народна партія – 64,2%, БЮТ – 60,7% та Відродження – 58,5%. Доволі високий був рівень підтримки КПУ – 57% та Української Народної партії – 55,7%.
Найменше у тодішньому парламенті ініціативи Ющенка підтримували позафракційні – 34,6%, члени “Партії регіонів” – 32,9% та представники СДПУ (о) – лише 20,2%.
Проти даних ініціатив різні фракції практично не голосували.
Якщо ж порівняти успішність проходження ініціатив уже в наступному скликанні (фактично другий рік президентства Віктора Ющенка), то головними прихильником уже стане “Партія регіонів” – 85,3% та Соціалістична партія України – 83,7% голосувань “за”. “Наша Україна” буде лише на третьому місці – 73,5%, а БЮТ – на четвертому (61%). Найменше підтримуватимуть ініціативи представники КПУ – 53,5%.
Регіони-прихильники
Громадянська мережа ОПОРА також проаналізувала рівень підтримки мажоритарниками ініціатив Володимира Зеленського та Петра Порошенка у різних регіонах України.
Так, найвищий рівень підтримки ініціатив Володимира Зеленського продемонстрували мажоритарники з Миколаївської – 95,6%, Чернівецької – 91,6% та Житомирської областей – 88,5%. А найменше підтримували проєкти законів нинішнього президента обранці з Волинської та Донецької областей – трохи більше 34%.
Якщо аналізувати голосування “проти”, то найбільше таким чином за ініціативи Володимира Зеленського голосували представники Луганської (4,8%), Львівської (4,7%) та Донецької областей (4,3%).
Якщо порівнювати дані показники із Петром Порошенком, то 3 області, що демонстрували найбільшу підтримку виглядають наступним чином – Житомирська (86,4%), Чернівецька (85,4%) та Вінницька (83,7%). Натомість рівень голосувань “за” менше 30% продемонстрували Донеччина (28,3%), Луганщина (27,2%) та Харківщина (24,2%).
Натомість “проти” ініціатив Петра Порошенка найбільше голосували мажоритарники з Луганської (4%) та Донецької областей (3,1%).
Головні прибічники та противники
Володимир Зеленський
115 народних депутатів (понад 27% від загального складу ВР) у понад 90% випадків натискали на кнопку “за” під час голосувань за ініціативи Володимира Зеленського. Рівень підтримки у понад 98% продемонстрували дев’ятеро депутатів із фракції “Слуга народу”: Дмитро Соломчук, Андрій Жупанин, Артем Культенко, В'ячеслав Медяник, Георгій Мазурашу, Ігор Копитін, Максим Павлюк, Роксолана Підласа та Юрій Камельчук.
Якщо ж говорити про голосування “проти”, то до списку лідерів за цим показником входять виключно представники “Опозиційної платформи – За життя”: Юрій Загородній – 20,8%, Олександр Качний – 20%, Василь Німченко – 18,4%, Олександр Лукашев – 18,4%, Олександр Колтунович – 17,6%, Анатолій Бурміч та Михайло Макаренко – по 16%, Григорій Мамка та Сергій Дунаєв – по 15,2%.
Петро Порошенко
У Петра Порошенка була набагато скромніша кількість депутатів, що голосували у понад 90% випадків за президентські ініціативи – загалом 48 обранців. Головними ж прибічниками проєктів законів у сесійній залі стали члени Блоку Петра Порошенка та “Народного фронту”: Іван Спориш (100%), Ігор Артюшенко (98%), Володимир Мельниченко (98%), Володимир Арешонков (97%), Віталій Корчик (97%), Сергій Мельник (97%), Олексій Порошенко (96%), Ігор Гузь (96%), Ольга Червакова (96%) та Іван Мельничук (95%).
Натомість головними противниками ініціатив, як і у випадку із Володимиром Зеленським, стали представники виключно однієї політичної сили – у даному випадку “Опозиційного блоку”: Юрій Воропаєв – 17,8%, Сергій Матвієнков – 16,8%, Олександр Долженков – 14,9%, Василь Німченко – 12,9%, Микола Скорик – 11,9%, Дмитро Шпенов, Денис Омельянович, Олександр Нечаєв, Тарас Козак, Юрій Мороко – по 10,9%.
Віктор Янукович
Ядром підтримки Віктора Януковича у сесійній залі стали 198 народних депутатів із відсотком голосувань “за” понад 90%. Це представники Блоку Литвина та “Партії регіонів”. Поіменний список таких народних обранців був би дуже довгий, адже більша частина з них – 138 нардепів підтримували ініціативи взагалі у рекордних 95% голосувань. Тому поіменні показники ми винесли в окрему таблицю.
Щодо голосувань “проти”, то лише двоє народних обранців системно натискали дану кнопку під час голосувань за ініціативи Віктора Януковича: Юрій Кармазін (НУНС) – 34,8% та Олександр Стешенко (БЮТ) – 18,6%.
Віктор Ющенко
У свою чергу Віктор Ющенко у парламенті 4 скликання міг розраховувати лише на 28 народних депутатів, що у понад 90% випадків підтримують його ініціативи. Натомість у 5 скликанні таких депутатів було вже 27. У двох скликаннях це представники різних політичних сил.
Якщо ж говорити про противників ініціатив, то системно голосували проти ініціатив Віктора Ющенка лише представники Комуністичної партії України у Верховній Раді V скликання.