Верховна Рада поточного скликання була обрана на позачергових виборах 21 липня 2019 року, а її перше засідання відбулось 29 серпня того ж року. Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала основні здобутки депутатів, пов’язаних із Сумщиною, за ці два роки: їх голосування, виступи та результативність їхньої законотворчої діяльності.

Сумську область у парламенті восьмого скликання представляють шестеро депутатів-мажоритарників. Переважна частина з них обрані від партії «Слуга народу»: Тетяна Рябуха (округ 157), Ігор Васильєв (округ 158), Максим Гузенко (округ 161) та Микола Задорожній (округ 162). Народним обранцем від 160 округу став Ігор Молоток («За майбутнє»), а від 159 округу – Андрій Деркач (позафракційний). Крім того, тісні зв’язки з Сумщиною мають обрані за списком «Слуги народу» Михайло Ананченко та Артем Ковальов. 23 липня 2021 року у зв’язку з призначенням Дениса Монастирського міністром внутрішніх справ ЦВК на своєму засіданні визнала обраним народним депутатом також Антона Швачка, який має зареєстроване місце проживання у Сумах, проте він ще не встиг скласти присягу та долучитись до парламентської діяльності.

Участь депутатів у голосуваннях

Депутати, пов’язані із Сумщиною, загалом мають доволі високі показники явки на засідання та участі в голосуваннях. Так, найкращою дисципліною можуть похвалитись Ігор Васильєв та Тетяна Рябуха, які пропустили, відповідно, лише 285 та 315 голосувань, що становить 3% та 3,3% всіх голосувань за два роки. Натомість, Андрій Деркач пропустив найбільше серед депутатів Сумщини – 6416 або 66,9% всіх голосувань. Микола Задорожній пропустив 7,2% голосувань, Максим Гузенко – 11,6%, а Ігор Молоток – 15,6%. Артем Ковальов не був присутній на 10,6% голосувань, а Михайло Ананченко – на 6,2%.

Так само депутати Сумщини доволі часто голосують «за» різноманітні законодавчі пропозиції. Так, Ігор Васильєв, Тетяна Рябуха та Максим Гузенко більше ніж у 40% голосувань підтримали законодавчі ініціативи. Такий же показник має Михайло Ананченко. Микола Задорожній проголосував «за» у 40% випадків, Ігор Молоток – у 38,6%, а Артем Ковальов – у 36,5%. Андрій Деркач лише у 3,9% випадків підтримав законодавчі ініціативи, які виносились на голосування.

Депутати, пов’язані із Сумською областю, також часто «утримуються» під час голосувань – у середньому в 20% випадків. При цьому Ігор Васильєв має найвищий показник голосувань «утримався» – 46,5%, а Андрій Деркач – найнижчий, лише 3%. Микола Задорожній утримувався в 39,6% випадків, Михайло Ананченко – в 45,3% випадків, Максим Гузенко – в 38%, Артем Ковальов – у 35,2%, Тетяна Рябуха – в 33,1%, Ігор Молоток – у 23,9%. Серед депутатів Сумщини найчастіше «проти» голосує Тетяна Рябуха – у 17,4% випадків, а найрідше – Андрій Деркач, у 0,5% голосувань.

Серед депутатів-представників партії «Слуга народу» спостерігається відносна єдність позицій і голосування «проти лінії фракції» трапляється нечасто. Відповідно до даних порталу rada4you.org, лідером голосувань «проти фракції» у «Слузі народу» стала Тетяна Рябуха – вона не погоджувалась із позицією переважної частини однопартійців у 24% випадків. Відносно високий показник голосувань «проти фракції» демонструє також Артем Ковальов – у 21% голосувань його позиція не збігалась із позицією фракції. Микола Задорожній у 16% голосувань не підтримав позицію фракції, Максим Гузенко – у 13%, Ігор Васильєв – у 9,7%, Михайло Ананченко – у 8,9%. Ігор Молоток у 35% випадків голосував проти позиції своєї депутатської групи «За майбутнє».

Робота депутатів над законопроєктами

Законопроєктна діяльність депутатів, пов’язаних із Сумщиною, видається не надто продуктивною порівняно з народними обранцями з інших областей. Найбільше проєктів законодавчих актів (76) протягом 2 років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання запропонував Ігор Васильєв. Ці проєкти переважно (26 або 34,2%) стосуються економічної політики. 20 проєктів (26,3%) присвячені галузевому розвитку, а 18 (23,7%) – правовій політиці. Решта законопроєктів пов’язані з соціальною політикою (6 або 7,9%), гуманітарною політикою (3 або 4%), державним будівництвом (2 або 2,6%) та безпекою й обороною (1 або 1,3%). 42 або 55,3% запропонованих депутатом проєктів наразі опрацьовуються комітетами. Станом на липень 2021 року лише 2 проєкти (2,6%), до яких долучався Ігор Васильєв, підписані президентом і ще 2 передані йому на підпис. Депутат переважно долучається до законопроєктів щодо цифровізації та диджиталізації, захисту прав споживачів послуг, наданих онлайн, тощо. Ігор Васильєв активно комунікує щодо законопроєктів порядку денного чергових та позачергових засідань Ради, роз’яснює положення проєктів законів «про деолігархізацію» та «про податок на Гугл», проте майже не висвітлює законопроєкти, співавтором яких він є.

За участі Тетяни Рябухи було розроблено 62 законопроєкти, які переважно (15 або 24,2%) присвячені галузевому розвитку. Правової, гуманітарної та економічної політики стосувались, відповідно, 14 (22,6%), 13 (21%) та 11 (17,7%) проєктів. 7 (11,3%) проєктів були пов’язані з державним будівництвом, а 2 (3,2%) – з соціальною політикою. При цьому Тетяна Рябуха є найрезультативнішим народним депутатом Сумщини – 13 або 21% поданих нею проєктів вже підписані президентом, а ще 5 (8%) – передані чи готуються на підпис. Депутатка активно комунікує з виборцями щодо законопроєктів, які нею розробляються: збільшення розміру аліментів, протидія домашньому насильству, збільшення державної допомоги дітям з тяжкими хворобами, декретна відпустка для чоловіків тощо.

Микола Задорожній долучився до розробки 59 проєктів, 23 (39%) з яких стосуються економічної політики. Також депутат цікавився окремими аспектами галузевого розвитку (14 проєктів або 23,7%) та правової політики (11 проєктів або 18,6%). Державному будівництву, гуманітарній та соціальній політиці і безпеці та обороні були присвячені відповідно 5 (8,5%), 3 (5,1%), 2 (3,4%) та 1 (1,7%). Понад половина (52,5%) цих проєктів наразі опрацьовується в комітетах і 5 (8,5%) підписано президентом. Депутат більш активно висвітлює свою діяльність на виборчому окрузі, аніж законотворчу. Деякі законопроєкти за співавторства Миколи Задорожнього викликали неоднозначну реакцію громадськості та ЗМІ. Наприклад, так відбулось із проєктом закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, щодо відновлення принципу справедливості…», положення якого депутат роз’яснював на своїй сторінці в соціальній мережі.

Максим Гузенко став ініціатором 37 законопроєктів. 15 (40,6%) цих проєктів були присвячені галузевому розвитку, по 9 (24,3%) – економічній та правовій політиці, по 2 (5,4%) – безпеці та обороні та державному будівництву. 5 (13,5%) із запропонованих депутатом проєктів вже підписано президентом, і ще 2 (5,4%) готуються на підпис. Депутат переважно спеціалізується на питаннях аграрної та земельної політики і є членом відповідного парламентського комітету. Доволі часто він звітує про законопроєкти, винесені на розгляд протягом пленарного тижня та іноді розповідає про стан розроблених за його участі законопроєктів.

Ігор Молоток під час поточної каденції парламенту встиг долучитись до розробки 23 законопроєктів. Більше половини з них (12 або 52,2%) стосуються економічної політики. Галузевому розвитку було присвячено 5 (21,7%), а державному будівництву – 3 (13%). Гуманітарна та правова політика стали тематикою відповідно 2 (8,7%) та 1 (4,4%) проєктів. 12 (52,2%) із цих проєктів наразі опрацьовуються в комітетах і жоден ще не був підписаний президентом. Ігор Молоток регулярно комунікує з виборцями щодо рішень, які ухвалюються Радою протягом пленарного тижня та пояснює чому проголосував так чи інакше. Втім, власні законопроєкти у соціальній мережі він висвітлює нечасто.

Таку ж кількість законопроєктів (23) запропонував Артем Ковальов. 30,4% (7) з цих законопроєктів були присвячені галузевому розвитку,  26,1 (6) – економічній політиці, 21,7% (5) – правовій політиці. Ще 4 (17,4%) проєкти стосуються державного будівництва та 1 (4,4%) – соціальної політики. 3 (13%) зі згаданих проєктів вже були підписані президентом, переважна ж частина (39,1%) наразі опрацьовуються в комітетах. Більшість запропонованих депутатом проєктів стосується питань удосконалення інфраструктури. Артем Ковальов нечасто комунікує з виборцями щодо своєї роботи в парламенті, але іноді ділиться інформацією про ініційовані ним проєкти.

Андрій Деркач у складі Верховної Ради дев’ятого скликання став ініціатором 19 законопроєктів. 9 з них (47,4%) присвячені галузевому розвитку, 4 (21%) – державному будівництву, 3 (15,8%) – правовій політиці. По одному проєкту стосуються безпеки й оборони, гуманітарної та економічної політики. 15 (78,9%) зі згаданих законопроєктів наразі опрацьовуються в комітетах. Станом на липень 2021 року жоден зі згаданих проєктів не був підписаний президентом. Депутат звітує про всі подані ним законопроєкти на власному сайті.

Михайло Ананченко долучився до розробки 14 законопроєктів, з них 6 (42,9%) стосуються економічної політики, ще 3 (21,4%) – державного будівництва. Галузевому розвитку та правовій політиці було присвячено по 2 (14,3%) проєкти, і ще 1 – соціальній політиці. Переважно ці проєкти готуються до другого читання (35,7%) та опрацьовуються в комітетах (28,6%). Станом на липень 2021 року 2 (14,3%) із запропонованих депутатом проєктів було підписано президентом. Депутат періодично повідомляє про порядок денний Ради та пояснює свою позицію щодо резонансних законопроєктів.

Виступи в парламенті

Депутати Сумщини не можуть похвалитись великою кількістю виступів у парламенті за два роки роботи Ради поточного скликання. Так, станом на липень 2021 року депутати-мажоритарники Сумщини сумарно «наговорили» лише трохи більше, ніж півгодини, хоча мали 42 виступи.

Найбільш активними ораторами виявились Тетяна Рябуха, яка мала 8 виступів тривалістю трохи більше 13 хвилин, та Микола Задорожній, 24 виступи якого тривали трохи більше 11 хвилин. Виступи Тетяни Рябухи переважно стосуються захисту прав дітей та законопроєктів про захист сім’ї, материнства та дитинства, а Микола Задорожній переважно передає слово іншим спікерам. Ігор Молоток виступав 7 разів із загальною тривалістю виступів 2 хвилини 35 секунд. Андрій Деркач та Ігор Васильєв мали по одному виступу тривалістю близько 1-2 хвилин. Та найбільш лаконічним видається Максим Гузенко, один виступ якого тривав 5 секунд.

Депутати із Сумщини, обрані за списком партії «Слуга народу», також не надто активно використовують право виступів. Зокрема, Артем Ковальов мав один виступ тривалістю майже дві хвилини, а Михайло Ананченко – один виступ тривалістю 7 секунд.