ВСТУП

Громадянська мережа ОПОРА підготувала моніторинговий звіт щодо роботи Верховної Ради України протягом січня 2013 року. За даними організації лідером законодавчої діяльності[1] стала фракція ВО «Батьківщина», депутати від якої зареєстрували 86 законопроектів. Найчисельніша група ініціатив опозиційної фракції стосувалась теми правосуддя та правоохоронної системи (22 законопроекти). Окремі з них безпосередньо мають відношення до ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка і спрямовані на декриміналізацію статей, за якими засуджено екс-прем’єр-міністра, чи актуалізації теми ув’язнення. В декілька разів менш активною виявилась Партія регіонів, представники якої зареєстрували 30 законопроектів, більше половини з яких (18) стосувались теми господарства, економіки та фінансів. З невеликим відривом від партії влади завершила січень фракція «УДАРу» (16 законопроектів): 6 на тему господарства, економіки та фінансів, 5 – вирішення гуманітарних проблем. Фракція ВО «Свобода» зареєструвала 17 законопроектів, з яких 7 стосувались фінансових питань та ресурсів. Водночас комуністи були найбільш пасивними законотворцями (лише 7 законопроектів) і в рівній мірі реалізували своє право на законодавчу ініціативу в темі екології, оборони і безпеки, оголошення свят та урочистих дат.

Усього за січень парламентарі зареєстрували 269 законопроектів, пропрацювали два пленарні дні та прийняли лише 9 законів і 19 постанов. Показовим є той факт, що усі вони були ініційовані або Президентом, або Урядом

Рейтинг депутатів-законотворців формально очолив член фракції ВО «Батьківщина» Володимир Яворівський, але більшість з них стосувалась відзначення пам’ятних дат і свят. На відміну від грудня, коли ВО «Свобода» не подала жодного законопроекту, в індивідуальному рейтингу голова фракції Олег Тягнибок зайняв друге місце серед парламентарів. А от на рахунку Віталія Кличка, Арсенія Яценюка, Сергія Міщенка та Анатолія Гриценка по 8 законодавчих ініціатив. Депутати від провладних фракцій не увійшли до трійки лідерів рейтингу. Народні депутати подали також 99 міжфракційних ініціатив.

ОПОРА проаналізувала і змістову складову депутатських ініціатив та пропонує ознайомитись з ним у цьому звіті. Зважаючи на те, що протягом січня Верховна Рада в пленарному засіданні працювала лише 2 дні, оцінити коефіцієнт корисної дії парламенту можна буде лише в лютому. Організація продовжуватиме слідкувати за роботою депутатів та інформуватиме суспільство про найбільш цікаві факти з трудового доробку парламентарів.

ЗАКОНОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Найбільш активною в підготовці законопроектів серед парламентських фракцій за підсумками січня стало ВО «Батьківщина». На порядку денному опозиційних депутатів –  ініціативи щодо змін у системі судочинства та роботі правоохоронних органів (22 законопроекти); господарювання, економіки та фінансів (19 законопроектів); політики та державного управління (15); соціальної сфери (13); оголошення святкових та пам’ятних дат (10); оборони і безпеки (2); зовнішньої політики (2). Така тенденція засвідчила фокус опозиційної фракції на темах, що безпосередньо або опосередковано стосуються політики та ув’язнення Юлії Тимошенко і Юрія Луценка.

Найбільш активним законотворцем в межах фракції і парламенту в цілому виявився Володимир Яворівський. Втім, його ініціативи в більшості стосувались відзначення свят та пам’ятних дат, що в меншій мірі є суспільно-значущими пропозиціями, порівняно з соціальним, економічним чи правовим блоком питань. Досить креативними виявились інші законодавчі ініціативи лідера рейтингу законотворців. Так, Володимир Яворівський пропонує внести зміни до процедури голосування народних депутатів під час розгляду законопроектів, що стосуються внесення змін до Конституції, або прийняття її в новій редакції. Таким чином, на думку автора, можна буде уникнути порушення процедури особистого голосування, що є досить дискусійним рішенням проблеми. Депутат Яворівський серед іншого підготував проект постанови щодо створення Тимчасової слідчої комісії щодо перевірки доцільності придбання електропоїздів «Hyundai» у 2010 році та щодо дотримання правового режиму вилучення особливо цінних земель у місті Київ. Обидва документи є вкрай актуальними, а їхнє прийняття може мати суспільний резонанс. Втім, у випадку з ініціативою щодо столичних земель не врегульовано законотворцем методів та інструментів реалізації завдань постанови, а також, відсутні правові наслідки за незаконне їх вилучення.

Автором найбільш неоднозначних ініціатив є Сергій Власенко, який зареєстрував законопроекти щодо скасування ЗУ «Про всеукраїнський референдум», Податкового Кодексу України, Кримінально-процесуального Кодексу України, ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». В пояснювальній записці до вище зазначених законопроектів вказано, що їх прийняття відбувалося з порушенням процедури особистого голосування депутатів, або ж зміст законів суперечить Конституції України. Крім того, Власенко вказує, що окремі законопроекти розроблено «лідером української опозиції Юлією Тимошенко». Депутат також пропонує повернути у державну власність пакет акцій у розмірі 92,791 % статутного фонду ВАТ «Укртелеком» та низку газових і газотранспортних підприємств; заборонити експорт природного газу, видобутого на території України. Зважаючи на те, що широкої суспільної дискусії навколо досить «складних» для підтримки парламентською більшістю законадавчих ініціатив не відбулося, результативне голосування за них у стінах парламенту є малоймовірним.

Правосуддя та правоохоронна система

Законодавчі ініціативи щодо фрагментарних змін у судовій та правоохоронній системі ВО «Батьківщина» можна розглядати, в тому числі, як складову кампанії щодо звільнення Юлії Тимошенко та Юрій Луценка. В законотворчому доробку фракції цієї групи законопроектів домінують ініціативи, які сприятимуть звільненню опозиційних політиків, або ж забезпечуватимуть їх зв’язок з суспільством. Наприклад, Андрій Кожем’якін зареєстрував законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції. Депутат посилається на Резолюцію № 1862 від 26.01.2012 року Парламентської Асамблея Ради Європи, в якій вказано, що Статті 364 та 365 Кримінального кодексу України є занадто широкими у застосуванні та, по суті, дозволяють пост фактум криміналізацію звичайних політичних рішень. На думку автора, взірець конструкції зловживання владою міститься у статті 19 Конвенції ООН проти корупції, який слід використати і в українському законодавстві. Ініціатива щодо декриміналізації статей не є новою, але депутати фракції ВО «Батьківщина» використовують нові аргументи щодо неприйнятності їх застосування проти політичних та державних діячів у кримінальному аспекті. А народні депутати Андрій Павловський та Олександр Бригинець пропонують внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України та забезпечити право засудженим користуватись мобільним зв’язком в установах виконання покарань. Така ініціатива сприятиме комунікації ув’язнених із зовнішнім світом, в тому числі Юлії Тимошенко та Юрій Луценка.

 

Депутат Геннадій Москаль зареєстрував проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування обставин порушення Конституції України і законів України при здійснені арешту та ув’язнення Тимошенко Ю.В. та Луценка Ю.В. Для створення комісії необхідна підтримка третини депутатів від конституційного складу парламенту, відповідно, ця постанова має шанс бути підтриманою необхідною кількістю депутатів, навіть силами лише опозиційних фракцій. Таким чином, пропонується створити орган, який матиме можливість актуалізації питання незаконного арешту політиків та остаточного рішення Європейського суду з прав людини щодо Юрія Луценка та Юлії Тимошенко.

Поза вище зазначеними ініціативами, депутати ВО «Батьківщина» зареєстрували ряд законопроектів, які спрямовані на чітке тлумачення порушень, пом’якшення відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації; запровадження служби пробації (замість покарань легкої та середньої тяжкості і ув’язнення застосовують заходи пробації: громадські чи виправні роботи, лікування, супровід та нагляд); про відповідальність злодіїв у законі (за аналогом грузинської реформи, пропонується закріпити поняття «злодій в законі» та передбачити відповідальність); посилити кримінальну відповідальність за хабарництво слідчих, прокурорів та суддів; запровадження бездозвільної системи проведення фото та відео фіксації в залі судового засідання; розширення кола осіб та представників установ, які без акредитації мають право відвідувати заклади попереднього затримання громадян та тюрми, з метою попередження катувань; забезпечення публічності Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення та оприлюднення всіх без винятку рішень судів загальної юрисдикції; скасування податкової міліції. Окремої уваги заслуговує проект Постанови про виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі № 21722/11 «Олександр Волков», поданий народним депутатом Миколою Катеринчуком. У рішенні поважної міжнародної інституції визначено незаконною постанову про звільнення судді через Волкова у зв’язку з порушенням процедури голосування в парламенті та зобов’язано державу Україна поновити на посаді позивача. Таким чином, виконання цього рішення може стати правовим прецедентом для скасування постанови, прийнятої з порушенням регламенту, що може стати передумовою для аналогічних оскаржень.

Господарство, економіка та гроші

З поміж 19 законодавчих ініціатив 4 стосувались внесення змін до Державного бюджету на 2013 рік, які мають досить невисокі шанси бути прийнятими. Депутат Тетяна Слюз пропонує здійснити перерозподіл бюджетних коштів (150 мільйонів) з метою попередження ДТП на пішохідних переходах. Таким чином буде додатково забезпечено освітлення, встановлено сигналізуючі ліхтарі, оснащено світлодіодними знаками переходи та збудовано пішохідні містки. Додаткові гроші пропонується акумулювати за рахунок Міністерства фінансів, скоротивши видатки на радників, будівництво, в тому числі спортивних споруд зі штучним льодом, житла для військовослужбовці СБУ, державної охорони органів влади та посадових осіб. Депутати Андрій Пишний та Петро Павло пропонують зменшити видатки на утримання народних депутатів та за їхній рахунок скоротити дефіцит державного бюджету. Автори ініціюють призупинення ряду соціальних гарантій, наданих народним депутатам, зокрема щодо витрат на оздоровлення та пільги, покращення житлових умов народних обранців. Втім, за відсутності належного резонансу, ця ініціатива, як і ряд інших, що пропонувались попередніми скликаннями ВРУ, має не досить високі шанси бути результативно проголосованими. Крім того, законопроект не містить належного економічно-фінансового обґрунтування, таким чином, не відомо, скільки саме становитиме економія за рахунок його ухвалення. Обидва депутати також пропонують врегулювати бюджетну політику в Україні, визначити її основні засади та напрямки, внести зміни до відповідного кодексу. Автори вважають, що чинна процедура виключає парламент із законотворчої діяльності в сфері формування державного бюджету, адже напрямки фінансування визначаються в щорічному посланні Президента, а Уряд безпідставно ігнорує напрямки затвердженні ВРУ. Законопроект є актуальним та стосується теми, що заторкає права й інтереси широких верст населення, втім, він пропонує вирішити проблему непрозорого, подекуди нераціонального процесу формування Державного бюджету через фрагментарні рішення.

Група народних депутатів, до складу якої увійшли Андрій Павловський, Олександр Бригинець та Володимир Ар’єв, пропонують оподатковувати транспортні засоби, що можуть бути віднесені до предметів розкоші. Об’єктами оподаткування є: легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3 510 куб. сантиметрів та мотоцикли з об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. сантиметрів (за ставкою 10 % мінімальної заробітної плати за 100 куб. см); судна (яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту, зазначені у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД), зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України, оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 55 кВт (крім тих, що використовувалися понад 20 років) – за ставкою 10 % мінімальної заробітної плати за 1 кВт потужності двигуна чи двигунів; літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України (за ставкою 0,5 % мінімальної заробітної плати за кожен кілограм максимальної злітної маси).

Андрій Павловський та Іван Кириленко зареєстрували законодавчу ініціативу відповідальності покупців за невиконання умов приватизації. Документ не є політичним і пропонує регламентувати контроль та передбачити наслідки за порушення умов договору купівлі підприємства з боку нового власника аж до повернення його державі. Втім, його прийняття є малоймовірним, зважаючи на те, що документ заторкатиме інтереси великих фінансових груп, які мають зв’язок із політичним центром прийняття рішень у державі.

Депутат Геннадій Москаль зареєстрував законодавчу ініціативу, метою якої є врегулювання фінансування партій, розширює джерел, прозорість надходжень, відповідальність за порушення порядку. Законопроект містить деталізований перелік джерел, серед яких власні кошти партій, приватне та державне фінансування. Крім того, добровільні пожертви фізичних та юридичних осіб можуть здійснюватись в грошовій та негрошовій формі (щодо них здійснюється незалежна оцінка майна), кожна з яких має свій порядок обліку. Найактуальнішою новацією законопроекту є чітка фіксація жертводавців, серед яких і фізичні, і юридичні особи та оприлюднення їх даних під час щорічного звітування політичних партій. За порушення законодавства встановлено відповідальність у вигляді штрафу. Цей законопроект є нагальним та частково реалізує рекомендації міжнародних інституцій, зокрема, ОБСЄ-БДІПЛ, Венеціанської комісії, ПАРЄ, втім, може бути проігнорованим самими членами ВО «Батьківщина». Окремі депутати вже заявляли, що оприлюднення даних щодо всіх жертводавців опозиційної сили ставить під загрозу їх діяльність та, на думку, зокрема Андрія Шевченка, може принести вагому шкоду партії.

Декілька законопроекті від опозиційних депутатів стосуються і теми закупівель, зокрема, Немілостівий Віталій пропонує внести зміни до ЗУ «Про здійснення державних закупівель» щодо розгляду та оцінки пропозицій конкурсних торгів та під час тендеру враховувати не тільки фактор вартості, а ширшого кола показників. А Геннадій Зубко своїм законопроектом пропонує спростити процедури державних закупівель продуктів харчування для дошкільних закладів, втім, зміст документу та пояснювальна записка є досить загальними, щоб встановити запобіжники для зловживання в темі.

Політика і державне управління

Депутати парламентської фракції ВО «Батьківщина» внесли 15 законопроектів, що стосуються політики та державного управління. Найбільш цікавими та різноманітними за напрямками впливу стали законопроекти з цієї групи. Так, депутат Тетяна Слюз пропонує впорядкувати ЗУ «Про статус народних депутатів» та скоротити терміни розгляду депутатських запитів з 10-15 днів до 5, як це передбачено ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Ця ініціатива є цілком раціональною та повинна отримати достатню підтримку парламенту на відміну від законопроекту щодо засад кадрової політики в органах законодавчої, виконавчої влади та правоохоронних органів. Депутат пропонує встановити вимоги стосовно освітньо-кваліфікаційного рівня як для виконавчих, так і політичних посад та реалізувати принцип кадрової ієрархії. Слюз пропонує дозволити працювати на посадах національного рівня лише тим, хто мав досвід роботи на місцях. Крім того, в проекті Закону про внесення змін до ЗУ «Про запобігання та протидію корупції» Тетяна Слюз пропонує розширити та доповнити обмеження щодо працевлаштування близьких осіб та родичів на посадах у виконавчих органах влади, навіть, якщо це стосується національного рівня та місцевих підрозділів. Також парламентарка виявила законодавчу ініціативу і регламенту роботи Верховної Ради, зокрема, Слюз, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі Судді Волкова проти України, пропонує більш жорсткі засоби протидії неособистому голосуванню депутатів. Так, на думку авторки, місця необраних депутатів повинні бути заблоковані для голосування і розміщені в перших рядах перед президією, а фото і відео щодо порушення регламенту депутатами повинні бути визнані належним доказом. Втім, депутат не уточнила, як і в якому порядку можуть бути використані докази щодо неперсонального голосування депутатів.

Увага народних депутатів до соціальних тем у січні була набагато нижчою, порівняно з політичними, правовими та економічними. Така тенденція стосується більшості фракцій і дисонує з програмами, які проголошують партії під час виборчої кампанії

Депутат Дерев’яний Василь зареєстрував зміни до статті 7 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», які передбачають заборону державним службовцям входити до складу науково-методичних консультативних рад. Таким чином парламентар пропонує подолати конфлікт інтересів та мінімізувати вплив посадових осіб на фахівців, зважаючи на те, що останні по роду професії досить часто є залежними від службовців. Відповідно, висновки таких дорадчих органів є легітимізацією позиції зацікавлених сторін.

Досить актуальною, втім, заполітизованою є ініціатива народних депутатів Андрія Павловського та Олександра Бригинця щодо проекту Закону про внесення змін до статті 26-1 ЗУ «Про дорожній рух» щодо тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів, з метою забезпечення безперешкодного руху кортежів високопосадовців. Хоча така ініціатива і могла б мати вагому підтримку серед громадян, зокрема, мешканців столиці, втім, підтримка її парламентською більшістю є малоймовірною.

Інші депутати пропонують поглибити рівень прозорості та відкритості. Зокрема, в темі власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення та радіомовлення (Микола Княжицький та Микола Томенко) і закріпити на законодавчому рівні (ЗУ «Про місцеве самоврядування») право громадян на безперешкодне перебування громадян на засіданнях місцевих рад, фото- та відеозйомку (Анатолій Гриценко). Вище зазначені ініцативи є актуальними та суспільно-важливими, але їх розгляд повинен супроводжуватись належною інформаційною кампанією, що може підвищити ефективність розгляду законопроектів Верховною Радою.

Соціальні проблеми та стандарти

Увага народних депутатів до соціальних тем у січні була набагато нижчою, порівняно з політичними, правовими та економічними. Така тенденція стосується більшості фракцій і дисонує з програмами, які проголошують партії під час виборчої кампанії. Всього фракція ВО «Батьківщина» зафіксувала 13 законопроектів.

Депутатський колектив Андрій Павловський, Олександр Турчинов, Валерій Дубіль пропонують внести зміни до статей 7, 8 та 9 ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 рік» та підвищити розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з квітня 2013 року. Автори пропонують позбавити Кабінет Міністрів права самостійно встановлювати розміри та порядок виплати пільг, компенсацій та інших соціальних виплат окремим категоріям громадян. В цьому ж документі депутати ініціюють внесення змін до ЗУ «Про дошкільну освіту», пропонуючи чітко визначити, що витрати на харчування учнів здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету.

Депутат Валерій Сушкевич пропонує змінити порядок нарахування пенсій військовослужбовців, зокрема, захисту прав останній в разі помилкового визначення рівня пенсійного забезпечення відповідним Пенсійним фондом. Володимир Бойко пропонує прирівняти членів особистих селянських господарств до працівників та надати їм соціальний захист, в тому числі виплати по безробіттю, у разі втрати основного місця зайнятості. А Володимир Бондаренко пропонує призначати пенсії засудженим особам під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, шляхом внесення змін до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України.

ЗАКОНОПРОЕКТИ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ

Протягом січня Партія регіонів подала 30 законопроектів, з яких 60 % (18 проектів) стосувались економічних або господарських питань. На інші п’ять галузей визначених ОПОРОЮ (якщо відкинути оголошення свят) припадає 40 % (12 проектів) законодавчих ініціатив. Протягом цього ж часу не було подано жодного законопроекту, який би стосувався питань зовнішньої політики й лише п’ять (19 %) можна віднести до гуманітарних чи соціальних галузей. Найактивнішим депутатом із фракції виявився Юрій Воропаєв, котрий зареєстрував 5 законопроектів в економічній галузі, всі стосуються врегулювання роботи юридичних осіб. Колега Юрія Воропаєва, Євген Сігал особисто подав три законопроекти, два з яких стосуються орендної плати за землекористування й один – встановлення тимчасового нульового оподаткування для суб’єктів, які закуповують імпортований природний газ (№ 2100).

Два законопроекти – постанови, що пропонують утворити Тимчасові слідчі комісії (2025, 2056). У обох документах пропонується склад комісії 9 осіб, з яких 4 особи мають представляти Партію регіонів, 2 – «Батьківщину», по одному представнику для ВО «Свобода», політичної партії «УДАР», та Комуністичної партії України.

Проект постанови 2025, ініціаторами якої є народні депутати фракції Партії регіонів Володимир Мисик, Євген Мураєв, Анатолій Денисенко, пропонує утворити Тимчасову слідчу комісію для розслідування фактів примушування неповнолітнього до вступу в статевий зв’язок неприродним способом та причетності до цих фактів народного депутата з фракції «Батьківщина» Арсена Авакова. Спільним у всіх трьох депутатів, що зареєстрували відповідну постанову є те, що всі вони представляють Харківську область, яку також представляє Арсен Аваков. Відповідно до проекту постанови, факти для розслідування ініціатори постанови взяли зі ЗМІ.

Проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії № 2056 зареєстровано депутатом фракції «Партії регіонів» Володимиром Олійником. Проект пропонує розслідувати факти тиску та погроз на адресу суддів Європейського суду з прав людини Юлією Тимошенко. Факти для розслідування, виходячи з Проекту Володимира Олійника, були висвітлені у засобах масової інформації. Сам текст проекту постанови є цікавим розподілом керівних посад, в разі утворення комісії Верховною радою, місце голови комісії вже зараз пропонують віддати представнику Партії регіонів, його заступника – представнику Комуністичної партії України.

Складним для виконання в разі прийняття Верховною радою можна назвати проект Олега Царьова (№ 2067) «Про стимулювання розвитку вітчизняного ринку продовольчих товарів». Ним пропонується обмежити площі закладів торгівлі, що знаходяться в населених пунктах 300 квадратними метрами. Всі ж магазини загальною площею більше 300 квадратних метрів, законодавець пропонує розміщувати на відстані більше 5 000 метрів від меж населеного пункту, також він пропонує встановити частку вітчизняних продовольчих товарів у магазинах не менше 80 % та заборонити торгівельним мережам продавати на території адміністративної одиниці більше ніж 10 % всіх товарів для однієї мережі. Найцікавішою є ініціатива вступу цього законопроекту в дію на наступний день після публікації.

Серед законодавчих ініціатив, зареєстрованих у січні, є дві, що конкурують між собою (№ 1208, народного депутата Анатолія Денисенка та № 1208-1 – Дениса Омельяновича). Законопроект № 1208 ускладнює процедури відведення земель с/г призначення та земель зайнятих лісами, натомість № 1208-1 пропонує це скасувати.

У Верховній раді зареєстровано ініціативу Вадима Колесніченка (№ 2103) стосовно того, щоб зобов’язати Комітет з питань верховенства права та правосуддя проводити експертизи внесених до ВР проектів нормативно-правових актів на предмет  дотримання в них принципу верховенства права та недопущення звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Варто відмітити, що сам Вадим Колесніченко член вищеназваного комітету.

Значного зростання законодавчої активності у депутатів фракції Партії регіонів ОПОРІ зафіксувати не вдалося. У грудні фракцією зареєстровано 29 законопроектів, проти 27 у січні. Натомість ОПОРА відмічає зміщення пріоритетів з гуманітарної й соціальної сфер до економічної.

ЗАКОНОПРОЕКТИ ПОЗАФРАКЦІЙНИХ ДЕПУТАТІВ

Протягом січня 2013 року у Верховній Раді України було зареєстровано 17 законопроектів, щодо яких суб’єктами законодавчої ініціативи виступили 18 позафракційних депутатів (16 законопроектів внесено народними обранцями самостійно, один проект – у співавторстві двох депутатів). Як і в грудні 2012 року, найбільше законопроектів  в індивідуальному порядку зареєстрував Сергій Міщенко – 8.  Віктор Балога  протягом січня самостійно зареєстрував 7 проектів законів.

На законотворчість позафракційних депутатів суттєво впливають їх передвиборчі обіцянки або локальні проблеми виборчих округів

За сферами регулювання законопроектів позафракційних депутатів найбільше цікавили економічні та гуманітарні проблеми.  При цьому, значна частина цих законопроектів мають яскраво виражений соціальний резонанс та політичний підтекст (резонансні проблеми мовної та освітньої політики,  газові угоди з Росією, субвенції для  вирішення  локальних  проблем тощо).  

На законотворчість позафракційних депутатів суттєво впливають їх передвиборчі обіцянки або локальні проблеми виборчих округів. До прикладу, позафракційні депутати Володимир Литвин, Ігор Єремеєв та Степан Івахів ініціювали законопроекти щодо  удосконалення мовної політики, оскільки ця проблема була дражливою темою їх передвиборчих кампаній.  Сергій Міщенко активно реєструє законопроекти, спрямовані на вирішення проблем його виборчого округу. Віктор Балога ініціює ряд законопроектів щодо розвитку освітньої сфери в Україні, що зараз має актуальність у суспільстві. У той же час, достатньо тривожною тенденцією є надмірна різноспрямованість законотворчості позафракційних депутатів, коли один і той самий обранець продукує проекти щодо кардинально різних сфер регулювання. Серед іншого, це може свідчити про декларативність намірів розробників законів, оскільки вони не мають достатнього політичного впливу для реального впровадження своїх ініціатив.

У січні 2013 року намітилася тенденція щодо внесення позафракційними депутатами законопроектів, які вирішують вузькогалузеві проблеми (Ігор Палиця, Віктор Тимошенко).

Економіка, гроші, господарство

Народний депутат Віктор Тимошенко пропонує вивести за межі регулювання Закону України «Про державні закупівлі» послуги з постачання електроенергії, розподілу води, водяної пари і гарячої води, закупівля  яких  здійснюється  розпорядниками   бюджетних   коштів. Депутат обґрунтовує свою ініціативу тим, що ці послуги надаються монополістами, а тому вони не можуть відповідати чинним принципам закупівель.

Народний депутат Віктор Балога ініціює пришвидшення процесу встановлення громадянам лічильників з обліку газу за рахунок постачальника. Згідно з чинним законодавством строки встановлення лічильників за рахунок постачальників визначаються 2016-2018 рр. Віктор Балога пропонує перенести ці строки на жовтень 2013 р., передбачивши додаткові механізми захисту прав споживачів.

Народний депутат України Сергій Міщенко вважає за необхідне внести зміни до Державного бюджету України на 2013 р. із метою надання місцевим бюджетам субвенції у розмірі 10 млн грн на погашення різниці в тарифах КПТМ «Бориспільтепломережа». Ця ініціатива пояснюється незадовільним фінансовим станом  комунального підприємства.

Народний депутат Олег Ляшко  зареєстрував проект Постанови Верховної Ради України щодо доручення Кабінету Міністрів України звернутися до Арбітражного інституту палати суду Стокгольма з метою скасування чинного україно-російського газового контракту.

Народний депутат України Сергій Міщенко пропонує посилити відповідальність за порушення засад економічної конкуренції в сфері обігу молока, цурку та зерна. За оцінками депутата, в Україні набули поширення випадки порушення монополістами та фізичними особами-підприємцями рішень Кабінету міністрів України щодо мінімально допустимого рівня цін на молоко, цукор та іншу продукцію.

Народний депутат Ігор Палиця ініціює законопроект щодо удосконалення регуляторної політики в сфері поводження з відходами та оптимізації повноважень органів виконавчої влади в цій сфері.

Гуманітарні проблеми

Народний депутат України Віктор Балога зареєстрував у Верховній Раді України три законопроекти, які стосуються освітньої сфери: 1) Проект Закону України «Про вищу освіту»; 2) Законопроект щодо надання податкових пільг вищим навчальним закладам та науковим установам; 3) Законопроект щодо розширення переліку товарів для потреб вищих навчальних закладів та наукових, які на підставах пільгового митного оподаткування ввозяться в Україну.

Проект Закону України «Про вищу освіту», внесений до парламенту Віктором Балогою, було розроблений робочою групою, яку очолював ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» М.З. Згуровський.  Проект Закону позиціонується консенсусним документом, що пройшов довготривале громадське обговорення та отримав схвалення від цілого ряду громадських організацій. Інші два законопроекти стосуються надання вищим навчальних закладам та науковим установам податкових та митних пільг, а також розширення їх прав у цій сфері. Зокрема, Віктор Балога пропонує звільнити українські ВНЗ від сплати податку на землю та оподаткування їх прибутків.

Позафракційні депутати Володимир Литвин – з одного боку, Ігор Єремеєв та  Степан  Івахів – з іншого,  запропонували свої варіанти удосконалення мовної політики в Україні.

Ці законопроекти об’єднує негативна оцінка чинної редакції Закону України «Про засади державної мовної політики, що визначає необхідність його скасування. Колишній спікер Володимир Литвин, крім скасування чинного закону, пропонує альтернативне бачення функціонування державної та інших мов. Депутати-мажоритарники з Волинської області Ігор Єремеєв та Степан Івахів обмежуються пропозицією щодо визнання Закону України «Про засади державної мовної політики»  таким, який втратив чинність.

Соціальні проблеми та стандарти

Заступник голови Верховної Ради України, член ВО «Свобода» Руслан Кошулинський, який за посадою є позафракційним, пропонує посилити вимоги до роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами.

Законопроект віце-спікера Руслана Кошулинського передбачає збільшення мінімального віку  покупців алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів із 18 до 21 року, введення квотування кількості ліцензій на роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів на території населених пунктів залежно від кількості мешканців. Крім того, законопроект містить норми щодо збільшення мінімально допустимої площі торгівельної точки для продажу алкоголю та пива з 20 до 30 кв. м.

Народний депутат України Сергій Міщенко пропонує внести зміни до Державного бюджету України на 2013 р. із метою надання місцевим бюджетам субвенцій на будівництво в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області житла військовослужбовцям.

Район Київської області, у якому  Сергій Міщенко пропонує вирішити проблему із забезпечення житлом військовослужбовців, входить до його виборчого округу.

Правоохоронна система та правосуддя

Народний депутат України Сергій Міщенко пропонує посилити відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в безпорадному або іншому небезпечному для життя стані. Чинний Кримінальний кодекс України визначає відповідальність за ненадання допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя стані, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження. Міщенко вважає, що аналогічну відповідальність необхідно передбачити в Кодексі про адміністративні правопорушення (ненадання допомоги, але без тяжких наслідків).

Народний депутат України Сергій Міщенко ініціює зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, які спрямовуються на забезпечення відповідальності за незаконне використання спеціальних сигнальних пристроїв.

ЗАКОНОПРОЕКТИ «УДАРу»

У січні 2013 року депутати політичної партії «УДАР» ініціювали у Верховній Раді 16 законопроектів, що на 6 більше, ніж у попередньому місяці. Пріоритетними для ударівців стали фінансово-економічні та господарські питання – половина поданих ними законопроектів (8) стосується саме цієї теми. Дещо менш популярним напрямком законотворчої активності «УДАРу» виявилися проблеми державного управління (3 законопроекти) та соціальної політики (2 законопроекти). Хоча в грудні 2012 року, саме політичні та управлінські питання були домінуючими в законопроектах поданих ударівцями. Натомість гуманітарну сферу депутати партії «УДАР» знову оминули своєю увагою – в січні, як і в попередньому місяці вони не подали жодного гуманітарного законопроекту. В цілому січневі законодавчі ініціативи депутатів «УДАРу» відповідають положенням передвиборчої програми партії, але далеко не вичерпують усього спектру обіцянок наданих представниками цієї політичної сили своїм виборцям. 

Абсолютним лідером фракції за кількістю поданих законопроектів у січні 2013 року став нардеп шести скликань і урядовець з багатолітнім стажем  Віктор Пинзеник, який ініціював 6 з 16 законопроектів «УДАРу». Цілком прогнозовано, що усі законопроекти заслуженого економіста України В. Пинзеника стосуються фінансово-економічних питань.

Дещо менше законопроектів – по 3 кожен – ініціювали досвідчені юристи Валерій Карпунцов та Віталій Ковальчук (заступник голови фракції «УДАР»). Однак, окрім одного законопроекту Карпунцова (щодо узгодження законодавства у сфері оцінки майна), решта були ініційовані ними не самостійно, а спільно з колегами по фракції. Лідер партії Віталій Кличко долучився до розробки 2 нормативно-правових документів – проекту постанови щодо реалізації євроінтеграційних прагнень українського народу та законопроекту щодо прав народних депутатів у взаємовідносинах із органами місцевого самоврядування.

Економіка, гроші та господарство

З 8 поданих «УДАРом» економічних законопроектів 6 самостійно ініціював Віктор Пинзеник. Основна частина його законопроектів фактично пов’язані між собою і націлені на створення сприятливого інвестиційного клімату, зокрема забезпечення рівних умов для усіх інвесторів. Законопроектом № 1228 від 10.01.2013 пропонується скасувати підпункт 10 пункту 4 Митного кодексу України, який створює нерівні умови інвесторам, надаючи можливість окремим із них, за рішенням Кабінету Міністрів України, мати більш сприятливі умови оподаткування при ввезенні імпортних товарів порівняно з іншими. Паралельно, законопроектом № 1227 від 10.01.2013 пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, вилучивши з нього положення, які дозволяють одним інвесторам, за рішенням Кабінету Міністрів України, отримати значно кращі умови оподаткування, ніж мають інші інвестори. Законопроектом № 1226 від 10.01.2013 р. пропонується скасувати чинність Закону «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць». На думку ініціатора законопроекту чинний Закон створює дискримінаційні умови для інвесторів – учасників економічної діяльності. Нагадаємо, що Головне науково-експертне управління у своєму минулорічному висновку теж не підтримувало ідею прийняття Закону про стимулювання інвестиційної діяльності у запропонованому вигляді.

Ще два законопроекти В. Пинзеника націлені на запобігання нарощуванню державного боргу. Законопроектом № 1222 від 09.01.2013 пропонуються вилучити з Податкового кодексу норми, які дають органам виконавчої влади та банківським установам право випуску фінансових векселів, з метою оформлення наявної заборгованості державного бюджету. Тоді як законопроектом № 1229 від 10.01.2013 р. пропонується скасувати норми Закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік», що дозволяють головним розпорядникам бюджетних коштів здійснювати видатки у розмірах, які перевищують затверджені законом про бюджет. Адже така норма суперечить ст. 95 Конституції України.

Також ударівці хочуть протидіяти монополізації ринку оціночних послуг у сфері оцінки майна та земель. Саме з цією метою розроблено два інших економічних законопроекти, один з яких поданий Валерієм Карпунцовим (№ 1234 від 10.01.2013), а інший Русланом Сольваром (№ 1238 від 10.01.2013).

Особливістю економічних законопроектів партії «УДАР» є те, що всі вони є дуже конкретними і передбачають не стільки реформування сфери загалом, скільки врегулювання окремих проблемних моментів у фінансово-економічному житті. 

Політика те державне управління

Законопроектом № 1255 від 11.01.2013 поданим групою депутатів-ударівців пропонується внести зміни до Закону «Про статус народного депутата України» щодо надання йому можливості брати участь у засіданнях сільських, селищних, міських, районних у місті, районних, обласних рад без попереднього надання згоди на це відповідною радою. Тим самим, партія «УДАР» прагне удосконалити контролюючу функцію нардепів на рівні місцевого самоврядування. Елементом парламентського контролю є вимога ударівців заслухати на пленарному засідання ВРУ звіт Кабінету міністрів щодо діяльності у 2012 році. З цієї метою ними зареєстровано відповідний проект постанови № 1217 від 09.01.2013.

Реакцією на актуальну проблему зловживання процедурою скороченого обговорення питань порядку денного пленарних засідань ВРУ, став законопроект № 2120 від 29.01.2013 р. Ним пропонується змінити порядок прийняття рішення про скорочення процедури обговорення і збільшити перелік питань, які не можуть розглядатися за процедурою скороченого обговорення. Відповідні зміни мають бути закріплені в Регламенті Верховної Ради.

Соціальні проблеми та стандарти

Група депутатів партії «УДАР», очевидно, керуючись положеннями своєї передвиборчої програми,  зареєстрували законопроект (№ 1236 від 10.01.2013 р.) націлений на забезпечення єдиних принципів нарахування пенсій в Україні та дотримання принципу соціальної справедливості при цьому. Законопроектом пропонується внести зміни в деякі закони з тим, щоб  Президент України, народні депутати всіх скликань, колишні члени уряду, отримували пенсію на загальних підставах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В запропонованому вигляді проект закону має ознаки популістського і малоймовірно, що він знайде належну підтримку в більшості депутатів парламенту. 

Зовнішня політика

На початку січня 2013 року депутати партії «УДАР» зареєстрували у Верховній Раді власний проект постанови (№ 1195 від 04.01.2013 р.), якою пропонувалося прийняти заяву «Про реалізацію євроінтеграційних прагнень Українського народу та укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». Згідно тексту заяви український парламент мав би взяти на себе політичну відповідальність за ухвалення Виборчого кодексу, здійснення законодавчих заходів, які б унеможливили проведення політичних репресій (зокрема щодо Ю. Тимошенко та Ю. Луценка) та законодавче забезпечення протягом 2013 року виконання реформ, передбачених Порядком денним асоціації Україна-ЄС. Зміст заяви прямим чином не співвідноситься з передвиборчою програмою «УДАРу», однак ймовірно демонструє актуальні політичні пріоритети партії «УДАР» в парламенті.

ЗАКОНОПРОЕКТИ ВО «СВОБОДА»

Протягом січня 2013 року депутати ВО «Свобода» зареєстрували у Верховній Раді 14 законопроектів, що різко контрастує з попереднім місяцем, коли свободівці не внесли в парламент жодного законодавчого акту. Половина (7 з 14) запропонованих «Свободою» законопроектів стосується фінансово-економічних та господарських питань. Дещо меншою мірою депутатів цікавили соціальні проблеми (3) та питання державного управління – 2 зареєстрованих законопроекти. За дивним збігом обставин, свободівці (поряд з комуністами) найбільше серед усіх парламентських фракцій переймалися питаннями екології та природокористування, – зареєструвавши також 2 законопроекти. Гуманітарні проблеми взагалі не потрапили в законотворчий порядок денний «Свободи» в перші місяці роботи парламенту, попри те, що цій темі присвячений цілий блок у передвиборчій програмі партії.

Лідером за кількістю поданих законопроектів став керівник фракції ВО «Свобода», медик і юрист за освітою Олег Тягнибок, авторство якого зазначено в 5 нормативно-правових актах. Зокрема він долучився до підготовки найбільш популістських (за змістом) законопроектів «Свободи» – про скасування пенсійної реформи, про повернення капіталів з офшорних зон і про ліквідацію приватних монополій. Однак жоден з цих документів не був поданий О. Тягнибоком самостійно, а разом із колегами по фракції. Натомість Ірина Сех (голова фракції ВО «Свобода» у Львівській обласній раді), з 4 поданих законопроектів, 3  ініціювала самостійно.  Усі стосуються профільної для неї екологічної тематики. Також по 4 законопроекти підготували депутати Михайло Головко (економіст за освітою, екс-депутат Тернопільської міської ради) і Андрій Мохник (заступник голови ВО «Свобода»). Майже всі їхні законопроекти було підготовлено спільно з іншими партійцями «Свободи», окрім законопроекту щодо посилення боротьби зі зловживаннями у сфері продажу, споживання і реклами пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв. Останній був підготовлений М. Головком самостійно. 

Економіка, гроші та господарство

Безпосередньо керуючись положенням своєї передвиборчої програми про необхідність «ліквідувати приватні монополії та олігополії», депутати свободівці внесли на розгляд Верховнї Ради однойменний законопроект (№ 1250 від 11.01.2013 р.) авторства Олега Тягнибока, Михайла Головка та Андрія Мохника. Документ передбачає процедуру ліквідації приватних монополій у випадку, якщо частка фізичної та/або юридичної особи на загальнодержавному та/або регіональному ринку товарів (робіт, послуг) перевищує 25 відсотків. Приватні монополії можуть у добровільному порядку позбутися частини своїх об'єктів, у яких перевищено межу монополізації. У разі відмови від добровільної ліквідації до приватних монополій застосовується примусова ліквідація шляхом реалізації Фондом державного майна України усього майна приватної монополії. Зі змісту документу помітно, що ініціатори законопроекту не провели належної оцінки соціально-економічних та інших наслідків  ухвалення Закону. Законопроект є відверто популістським, адже пропонує надто спрощений і однобокий підхід до вирішення безумовно актуальної проблеми недобросовісної конкуренції та монополізації економіки.

Ще одним, не достатньо продуманим в плані практичної реалізації, але політично резонансним є законопроект № 1248 від 11.01.2013 року, авторами якого є вже згадані Тягнибок, Головко і Мохник, а також Олексій Кайда. Документом встановлюється обов’язковість та визначається процедура повернення капіталів, що перебувають та зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, що мають пільговий режим оподаткування. Відповідно до законопроекту фізичні та/або юридичні особи, які володіють згаданими капіталами, добровільно передають права власності суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України, протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом. У разі нездійснення повернення капіталів у визначеному порядку і строки, відповідні фізичні та юридичні особи виключаються з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а їхні права власності переходять до держави. Очевидно саме цей законопроект депутати зі «Свободи» вважають інструментом реалізації ще однієї власної передвиборчої обіцянки: «Зобов'язати осіб, які вивели капітали в офшори, повернути їх в Україну та сплатити з них усі належні податки». Однак виглядає малоймовірним саме в такий спосіб реалізувати цю обіцянку.

Перелік найбільш популістських законодавчих ініціатив ВО «Свобода» замикає законопроект № 1249 від 11.01.2013 року, авторства Тягнибока, Головка, Мохника і Кайди. Документом передбачається спрощення процедури державної реєстрації суб’єктів малого підприємництва, звівши її лише до відкриття рахунку в державній банківській установі для здійснення підприємницької діяльності. Момент відкриття такого рахунку пропонується вважати моментом державної реєстрації фізичної особи (фізичних осіб) як суб’єкта підприємництва.

Інших три економічних законопроекти «Свободи» покликані зменшити податкове навантаження від продажу легкових транспортних засобів, зберегти екологічний податок в місцевих бюджетах і врятувати від штрафів виробників сільськогосподарської продукції.

Законопроектом № 2121 від 29.01.2013 року пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, скасувавши податок з доходу фізичних осіб від продажу легкових транспортних засобів. А саме, дохід отриманий від продажу (обміну) легкового  автомобіля та/або мотоцикла чи мопеда, вартість якого нижча від вартості, за якою його придбано, не підлягає оподаткуванню незалежно від кількості продажів таких об’єктів протягом одного звітного (податкового) року.

Законопроектом № 2126 від 29.01.2013 року передбачається внести зміни до Бюджетного кодексу і повернутись до розподілу коштів екологічного податку, який був передбачений Бюджетним кодексом України на момент його прийняття – без поступового зменшення відсотку відрахувань екологічного податку до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Законопроектом № 2101 від 25.01.2013 року пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів, які б дозволили сільськогосподарським виробникам (власникам чи орендарям сільськогосподарських угідь) до 2015 року здійснювати діяльність без  проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, якщо їхня діяльність не призводить до ґрунтовтоми. Така пропозиція свободівців зумовлена, зокрема, тим, що з 1 січня 2013 року набрали чинності окремі положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів», відповідно до якого використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення без проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, площею понад 100 гектарів, тягне за собою накладання великих штрафів. А згідно даних, якими оперують ініціатори законопроекту, лише 1,47 % виробників сільськогосподарської продукції, що здійснюють свою діяльність в Україні  мають  відповідні землевпорядні документи, 7,56 % таких суб’єктів уклали договори на їх розробку.

Соціальні проблеми та стандарти

Головним завданням законопроекту № 1247 від 11.01.2013 року, який називається «Про заходи щодо ліквідації дефіциту бюджету Пенсійного фонду України» є встановлення п’ятикратного співвідношення між найбільшою та найменшою пенсією. Особи, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і розмір якої перевищує п’ять мінімальних розмірів пенсії, сплачують обов’язковий внесок до Пенсійного фонду України у сумі, яка складає різницю між розміром пенсії, що їм призначено, та п’яти мінімальними розмірами пенсій. Поряд із тим, в законопроекті, без належного обґрунтування, заодно пропонується скасувати і так звану пенсійну реформу. Таким чином, в майбутньому законі (розміром в одну сторінку) депутати свободівці мають намір реалізувати одразу дві передвиборчих обіцянки партії – «відмінити несправедливу пенсійну реформу» і «встановити пряму залежність розміру пенсії від стажу роботи та допустиме п'ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною пенсією для солідарної пенсійної системи». Все це дає підстави сумніватися в тому, що цей законопроект в такому вигляді може бути проголосований і, тим більше, реалізований.

Чи не найбільш деталізованим та аргументованим є законопроект авторства Михайла Головка (№ 2062 від 21.01.2013 р.) щодо посилення боротьби зі зловживаннями у сфері продажу, споживання і реклами пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв. Документом, зокрема, пропонується встановити повну заборону на продаж алкоголю в нічний час (крім закладів ресторанного господарства), обмежити видачі кількості ліцензій на торгівлю алкоголем (а саме одна ліцензія на двадцять тисяч населення в населеному пункті), розширити перелік місць, де заборонено продаж і споживання алкогольних напоїв тощо.

Екологія та природокористування

Ініціативи ВО «Свобода» в екологічній сфері напряму пов’язані з діяльністю Ірини Сех на посаді голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. В січні за поданням І. Сех було зареєстровано два проекти постанов про проведення парламентських слухань на тему «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні» (№ 2030 від 17.01.2013 р.) і «Про стан, заходи та перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» (№ 2031 від 17.01.2013 р.).

Політика та державне управління

Одна із законодавчих ініціатив ВО «Свобода» безпосередньо спрямована на захист інтересів місцевого самоврядування в Україні. Проектом постанови № 2058 від 21.01.2013 р. пропонується встановити мораторій на прийняття нових законів або внесення змін та доповнень до чинних законів та інших нормативно-правових актів, які звужують зміст та обсяг повноважень органів місцевого самоврядування. Мораторій має діяти до прийняття та набуття чинності змін до Конституції України про організацію влади та місцевого самоврядування.

ЗАКОНОТВОРЧА АКТИВНІСТЬ КПУ

У січні депутати члени фракції Комуністичної партії України зареєстрували лише 7 законопроектів, що майже в шість разів менше порівняно з груднем 2012 року. Показово, що соціальні проблеми, які є домінуючими в передвиборчих обіцянках комуністів – не були пріоритетними в законотворчій діяльності КПУ в цей період.

Ключова увага депутатів Комуністичної партії, як не дивно, була присвячена питанням екології та природокористування

Лише один законопроект соціальної тематики запропонували комуністи на розгляд парламенту (№ 1231 від 10.01.2013 «Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»). На думку депутатів-комуністів Закон України «Про державний бюджет на 2013 рік» не відповідає Конституції і Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», оскільки дозволяє Кабінету Міністрів змінювати встановлені Законом розміри доплат і пенсій. Тому законопроектом запропоновано зобов’язати Кабмін здійснювати соціальні виплати (для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) виключно у розмірах передбачених Законами. 

Натомість ключова увага депутатів Комуністичної партії, як не дивно, була присвячена питанням екології та природокористування. Парламентарі зареєстрували у парламенті 2 відповідних законопроекти, один з яких (№ 2017 від 15.01.2013) направлений на поширення боротьби зі сказом, інший (№ 2018 від 15.01.2013) – встановлює заборону полювання із застосуванням свинцевого шроту на водно-болотних угіддях міжнародного значення. Обидва законопроекти були зареєстровані з ініціативи Олександра Голуба.

Традиційно, комуністи не оминули увагою культурно-ідеологічні питання. Зокрема, законопроектом № 1237 від 10.01.2013 пропонується встановити на загальнонаціональному рівні відзначення 95-тої річниці створення Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ). Ще одним законопроектом (№ 2039 від 15.01.2013) запропоновано врегулювати діяльність держави у сфері воєнно-меморіальної роботи.

На фоні такої низької законотворчої продуктивності Комуністичної партії в парламенті, не вражають своїми досягненнями і найбільш активні депутати-комуністи. Лідерами за кількістю ініційованих законопроектів у січні 2013 року виявилися нардеп п’яти скликань ВРУ і журналіст за фахом Олександр Голуб (2 законопроекти) та наддосвідчений комуніст, який вже 18 років є депутатом українського парламенту Петро Цибенко (2 законопроекти). Абсолютний лідер за кількістю зареєстрованих законопроектів у грудні 2012 року (33 документи), лідер партії Петро Симоненко в січні 2013 року не ініціював жодного проекту закону. 

Таким чином, порівняно з попереднім місяцем рівень законопроектної активності Компартії України у січні суттєво знизився – 33 законопроекти проти 6 відповідно. Лише троє депутатів КПУ (Олександр Голуб, Петро Цибенко та Омелян Парубок), з 32 присутніх у Верховній Раді, самостійно ініціювали законопроекти. Ще четверо комуністів (Вікторія Бабич, Лариса Байдюк, Олександр Зубчевський, Олександр Присяжнюк) долучилися до законодавчих ініціатив своїх колег по фракції. Решта 25 депутатів фракції Комуністичної партії не проявили жодної активності в цьому відношенні. Питання фінансово-економічного, соціального та гуманітарного характеру, які найбільше цікавили комуністів у грудні 2012 року, в січні 2013 зникли з порядку денного законотворчої роботи КПУ. 

МІЖФРАКЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ

Законопроекти, що спільно підготовлені та внесені до Верховної Ради України представниками різних фракцій, є цікавим матеріалом для аналізу та прогнозування парламентських  компромісів. У січні 2013 року було зареєстровано 99 проектів Законів України та Постанов Верховної Ради України, які були спільно підготовлені членами різних фракцій.

Більшість міжфракційних проектів стосуються оголошення позачергових місцевих виборів (73 проекти), а тому їх у розподілі ОПОРИ віднесено до проблематики політики та державного управління. Ці документи підготовлено членами комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давидом Жванією, Олегом Парасківом (Партія регіонів), Наталією Новак («УДАР»), Русланом Князевичем, Володимиром Бондаренком (ВО «Батьківщина»), Олегом Сиротюком (ВО «Свобода»), Ольгою Михайленко (КПУ). Проекти Постанов Верховної Ради України про оголошення позачергових місцевих виборів є консенсусним рішенням профільного комітету, а тому вони мають усі шанси бути підтриманими у сесійній залі парламенту. 7 міжфракційних законопроектів стосуються проблем правоохоронної системи та правосуддя, 6 – гуманітарних проблем,  5 – економіки, грошей та господарства, 2 – соціальних проблем та стандартів, 1 – зовнішньої політики.

У Верховній Раді України сьомого скликання вже склалася практика спільного внесення представниками ВО «Батьківщина», «УДАРу», ВО «Свобода» суспільно резонансних законопроектів.  Інші формати міжфракційних проектів, у т. ч. за участю Партії регіонів та КПУ,  переважно стосуються  конкретних галузевих проблем та інтересів. 

Політика та державне управління

Найбільш резонансним проектом цього тематичного напрямку стала законодавча ініціатива щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад.  Цим проектом закону лідери фракцій ВО «Батьківщина» (Арсеній Яценюк), «УДАРу» (Віталій Кличко), ВО «Свобода» (Олег Тягнибок) ініціюють застосовування для порушників порядку голосування у Верховній Раді Україні та місцевих радах жорстких заходів. Зокрема, народним депутатам України, які проголосували за іншого депутата, або передали свою карточку іншим особам для незаконного голосування,  може загрожувати позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від трьох до п’яти років. За аналогічні порушення депутатів місцевих рад пропонується позбавляти волі на строк до п’яти років, із забороною займати певні посади від трьох до п’яти років.

Позафракційні депутати  Віктор Балога та Василь Петьовка, член фракції Партії регіонів Павло Балога ініціюють зміни до Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», якими має бути встановлена заборона державним службовцям під час виконання повноважень висловлювати позиції, що суперечать змісту цього Закону.

Член фракції  ВО «Батьківщина» Микола Томенко та позафракційний депутат Сергій Міщенко пропонують виключити з переліку повноважень Правління НБУ право самостійно приймати рішення щодо особливих методик визначення заробітної плати Голови НБУ та його заступників, форм оплати праці та визначати перелік посад працівників. Ця ініціатива, як зазначають депутати, викликана необґрунтованими розмірами заробітної плати керівництва НБУ.

Правоохоронна система та правосуддя

Опозиційні фракції активно вносили спільні проекти, які стосувалися проблем реформування правоохоронної системи та правосуддя. За авторством Арсенія Яценюка,  Віталія Кличка та Олега Тягнибока у парламенті було зареєстровано проект Закону України «Про амністію у 2013 році». Суб’єкти  законодавчої ініціативи пропонують поширити дію амністії на найбільш соціально незахищені верстви засуджених (вагітні, неповнолітні, люди похилого віку), а також зменшити перелік злочинів, вчинення яких унеможливлює застосування амністії. Цей законопроект отримав переважно негативні оцінки з боку Головного юридичного управління Апарату  Верховної Ради України.

Члени фракцій ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «УДАРу»  у спільному законопроекті ініціюють питання щодо оприлюднення усіх без виключення рішень судів загальної юрисдикції. Депутати мають намір позбавити Раду суддів України та Державну судову адміністрацію України права визначати перелік рішень судів загальної юрисдикції, які підлягають розміщенню в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім цього, законопроект наділяє суддів обов’язком щорічно розміщувати декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік на офіційному веб-порталі судової влади України. Опозиційні фракції також разом внесли проекти Постанов Верховної Ради України про політичну відповідальність Міністра внутрішніх справ України В. Захарченка та Голови Служби безпеки України О. Якименка, заслуховування інформації Генерального прокурора України щодо участі правоохоронних органів в політичних переслідуваннях.

Члени фракцій ВО «Батьківщина», Партії регіонів та «УДАРу» внесли проект щодо вилучення із Цивільного кодексу України терміну «негативна інформація». Законодавство України, як зазначають депутати, не містить визначення негативної інформації і не окреслює її фактичних ознак, а тому цей термін має бути вилучений з Цивільного Кодексу.

Певною креативністю вирізняється законодавча ініціатива позафракційного депутата Льва Миримського та члена фракції Сергія Брайко. Депутати пропонують встановити градацію штрафів за порушення законодавства про дорожній рух в залежності від класу автомобіля.

Гуманітарні проблеми

Представники фракцій ВО «Батьківщина», ВО «Свобода» та «УДАР» зареєстрували у Верховній Раді Україні спільні проекти Законів «Про вищу освіту» та «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Ці документи є консенсусним баченням опозиції щодо шляхів врегулювання актуальних проблем гуманітарної сфери. Депутати цих фракцій також запропонували проект Постанови Верховної Ради України про проведення 6 березня 2013 року парламентських слухань із питань вітчизняного книговидавництва. У той же час, позафракційні депутати Віктор Балога, Василь Петьовка та член фракції Партії регіонів Павло Балога ініціювали запровадження обов’язкового іспиту з української мови для осіб, які претендують на зайняття посад в органах виконавчої влади, судах, Збройних Силах України, органах внутрішніх справ, прокуратури.

Економіка, гроші, господарство

Член фракції ВО «Батьківщина» Микола Томенко та позафракційний депутат Сергій Міщенко пропонують заслухати у парламенті інформацію Кабінету міністрів України щодо державних витрат на проведення чемпіонату Євро-2012.

Члени фракції Партії регіонів (Віктор Янукович, Валерій Омельченко, Сергій Гриневецький) та КПУ (Сергій Гордієнко) ініціюють надання податкових пільг постачальникам та виробниками програмного забезпечення. У той же час, депутати фракцій ВО «Батьківщина» (Ксенія Ляпіна) та Партії регіонів (Ірина Горіна) підготували проект Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Депутат фракції Партії регіонів Володимир Олійник та позафракційний обранець Ігор Рибаков внесли законопроект щодо надання дозволу військовим частинам передавати суб’єктам господарювання, які надають послуги з харчування військовослужбовців, на безоплатній основі нерухоме та рухоме майно. Як зазначають депутати, це майно буде повертатися військовим частинам після закінчення дії договору про закупівлі послуг з харчування.

Соціальні проблеми та стандарти

Народні депутати України  Олександр Стоян (Партія регіонів) та Петро Цибенко (КПУ) пропонують змінити Кодекс законів про працю у частині підвищення розміру оплати праці у святкові й неробочі дні. Цей проект отримав схвальний висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України.



[1] Дані зібрано станом на 14:00 31 січня 2013 року.